ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ І НЕДОНОШУВАННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ : ПРОФИЛАКТИКА невынашивания И НЕДОНАШИВАНИЯ многоплодной беременности

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

ТОПЧІЙ МИКОЛА ЕДУАРДОВИЧ

УДК 618.35-06:618.3-06:618.1-002

ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ І НЕДОНОШУВАННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Романенко Т.Г.
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

Стор.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. . . .
ВСТУП . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 1
ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ ТА НЕДОНОШУВАН-НЯ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) . . . . . . .
1.1. Багатоплідна вагітність в сучасному акушерстві
1.2. Сучасні принципи профілактики і лікування невиношування та недоношуваня вагітності. . .
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ . . .
РОЗДІЛ 3
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ВАГІТНИХ
РОЗДІЛ 4
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИ-ВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ І ПОЛОГІВ У ЖІНОК З БАГАТОПЛІДНОЮ ВАГІТНІСТЮ . .
4.1. Вагітність і пологи у жінок з багатоплідною
вагітністю. . . . . . . . .
4.2. Особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу . . .
4.3. Стан мікробіоценозу статевих шляхів. . .
РОЗДІЛ 5
ПРОФІЛАКТИКА ПЕРЕДЧАСНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ .
5.1. Клінічний перебіг вагітності і пологів. . ..
5.2. Вплив запропонованої методики на функціональний стан фетоплацентарного комплексу.
5.3. Зміни мікробіоценозу статевих шляхів. . .
РОЗДІЛ 6
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ . .
ВИСНОВКИ . . . . . . . .
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . .
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. . .

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АП артерія плода;
АТ - артеріальний тиск;
БВ багатоплідна вагітність;
ДГЕА-С дегідроепіандростерон;
ДРП дихальні рухи плода;
ЕКЗ екстракорпоральне запліднення;
Е3 естріол;
ЗРП затримка розвитку плода;
ІР індекс резистентності;
ІФА імуноферметний аналіз;
К кортизол;
КТГ кардіотокографія;
ОНВ об’єм навколоплодових вод;
МА маткові артерії;
ПГ прогестерон;
ПЕ перенесення ембріону;
ПЛ плацентарний лактоген;
ПН плацентарна недостатність;
ПРЛ полімеразноланцюгова реакція;
РАП рухова активність плода;
СДВ КШК систоло-діастолічне відношення кривих
швидкостей кровотоку;
СЗРП синдром затримки розвитку плода;
СП структура плаценти;
Т- тестостерон;
ТП тонус плода;
УЗД - ультразвукове дослідження;
ЦМВ цитомегаловірус;
17-ОП 17-оксипрогестерон
РР12 (ПАМГ-1) плацентарний α1 мікроглобулін;
РР14 (АМГФ) α2 мікроглобулін фертильности;
SР1 (ТБГ) трофобластичний β-глікопротеїд;
SSBG тестостеронестрадіолзв’язуючий глобулін.

ВСТУП

Актуальність теми
За останні роки вагітність і пологи при багатоплідній вагітності (БВ) постали однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства [115, 121]. Появу даного наукового напрямку зумовлено широким впровадженням у практику охорони здоров’я ефективних методик лікування неплідності різного генезу, у тому числі й засобами сучасних репродуктивних технологій, що дозволило істотно підвищити ефективність лікування порушень репродуктивної функції в подружніх парах [117, 165].
Разом з тим виникли і нові наукові питання стосовно особливостей клінічного перебігу гестаційного періоду у жінок з БВ. В обсяжному переліку виникаючих завдань особливе місце належить питанню передчасного переривання вагітності у жінок даної групи. Це пов’язано з поліетіологічністю мимовільного переривання вагітності і передчасних пологів у загальній популяції населення, а також із рядом специфічних умов, що мають місце, у жінок з БВ [14, 26]. Попри значне число наукових публікацій, присвячених проблемі передчасного переривання вагітності, усі питання щодо його природи й механізмів розвитку не можна вважати цілком вирішеними. Одним з них є зниження частоти невиношування і недоношування у жінок з БВ.
Все наведене вище є достатнім обґрунтуванням актуальності обраного наукового завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика „Прогнозування, профілактика, лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на сучасному етапі” (№держреєстрації: 0101 U007154).
Мета та завдання дослідження
Метою дослідження є зниження частоти передчасного переривання БВ на підставі вивчення особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу і мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Згідно з метою дослідження та для її реалізації поставлено наступні завдання:
1. Встановити частоту й причини передчасного переривання БВ, а також акушерські та перинатальні наслідки розродження.
2. З’ясувати особливості вмісту основних гормональних чинників і плацентарних білків у динаміці гестаційного процесу у жінок з БВ
3. З’ясувати особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з БВ засобом ехографічних, кардіотокографічних і доплерометричних показників.
4. Встановити взаємозв’язок між акушерськими і перинатальними наслідками розродження, концентрацією основних гормонів і плацентарних білків, а також функціональними показниками фетоплацентарного комплексу і станом мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з БВ.
5. Удосконалити методику профілактики передчасного переривання БВ на підставі використання патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.
Об’єкт дослідження БВ.
Предмет дослідження передчасне переривання БВ, вміст гормонів і плацентарних білків, функціональний стан фетоплацентарного комплексу, стан мікробіоценозу статевих шляхів.
Методи дослідження клінічні, ехографічні, доплерометричні, ендокринологічні, біохімічні, мікробіологічні, вірусологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатов
Вперше вивчено порівняльні аспекти частоти і причини виникнення невиношування і недоношування БВ.
Вперше встановлено взаємозв’язок між акушерськими і перинатальними наслідками розродження, концентрацією гормонів і плацентарних білків, змінами функціональних показників системи мати-плацента-плід і станом мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з БВ. Це дозволило розширити існуючі дані щодо патогенезу невиношування і недоношування, а також порушення у системі мати-плацента-плід при БВ.
Досліджено роль зміни гормонів, плацентарних білків і порушень мікробіоценозу статевих шляхів у розвитку мимовільного переривання БВ в ранні і пізні терміни.
Практичне значення одержаних результатов
Вивчено основні особливості преморбідного тла, фактори ризику і сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок з БВ. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень у різний термін вагітності, невиношування і недоношування у жінок цієї групи. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу у жінок з БВ.
Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження невиношування і недоношування у жінок з БВ на підставі удосконалення лікувально-профілактичних заходів з використанням патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення усіх досліджень виконано протягом 20042007 рр. Автором проведено клініко-лабораторне та функціональне обстеження 90 жінок, 60 із яких були з БВ. Самостійно зроблено забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти невиношування і недоношування у жінок з БВ. Математичний аналіз отриманих результатів виконано безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на пленумі і з’їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, жовтень; Донецьк, 2006, вересень); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2005, листопад-грудень); на науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктології” (2004, травень; 2005, жовтень; 2006, грудень); на конференції молодих вчених КМАПО ім. П.Л.Шупика (2005, вересень); на міжнародних майстер-класах та семінарах „Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006, лютий) і „Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006, червень); на 1-й спеціалізованій медичній виставці „Здоров’я жінки і дитини” (Київ, 2326 травня 2006 р.) та на 1 з’їзді перинатологів України (Київ, 1921 квітня 2007).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукові роботи, 3 з яких у часописах та збірниках за переліком ВАК України.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 133 сторінках комп’ютерного друку, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та бібліографічного довідника з посиланням на 218 наукових робіт, в тому числі 122 українських та російськомовних й 96 іноземних. Роботу ілюстровано 56 таблицями, 10 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання підвищення ефективності профілактики передчасного переривання БВ на підставі вивчення особливостей формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу і мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
1. Частота передчасного переривання БВ у І триместрі складає 13,3%, причому частіше за все це відбувається в 78 тижнів (75,0%) і рідше в 1012 тижнів (25,0%). Результати проведених морфологічних досліджень свідчать, що в 50,0% має місце виражене інтраамніальне інфікування обох плодів асоціаціями мікроорганізмів, включаючи TORCH-комплекс, а в решті 50,0% вагітність, що не розвивається, із відповідними морфологічними змінами обох плодів.
2. Рівень передчасних пологів при БВ досягає 19,2%, причому найчастіше вони починалися з передчасного розриву плодових оболонок (60,0%) і рідше за рахунок прогресування скорочувальної активності матки (20,0%) і погіршення стану плодів на фоні їх хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (20,0%), що з’явилося показанням до абдомінального розродження, сумарна частота якого при БВ складає 48,8%.
3. Сумарні перинатальні втрати у жінок з БВ складали 47,6‰ (два випадки на 42 дитини по одному випадку синдрому дихальних розладів на фоні глибокої недоношеності і гострої асфіксії плода з тяжкою формою ЗРП). Серед основних варіантів перинатальної патології переважають ЗРП одного або обох плодів (33,3% і 14,3%), асфіксії (23,8% і 14,3%) і внутрішньоутробного інфікування одного або обох новонароджених (14,3% і 9,5% відповідно).
4. Висока частота передчасного переривання БВ в І триместрі (13,3%) зумовлена наявністю виражених дисгормональних змін: зниженням вмісту ПЛ (р<0,01), Е3 (р<0,05), К (р<0,05), ДГЕА-С (р<0,05) і ПГ (р<0,05) і порушень мікробіоценозу статевих шляхів: зниженням кількості лактобацил (з 96,7% до 76,7%), біфідобактерій (з 73,3% до 63,3%) і молочнокислих стрептококів (з 60,0% до 43,3%) при одночасному рості штамів стафілокока (з 20,0% до 43,3% переважно золотистого) і появі невисокої частоти хламідій (16,7%); кандид (16,7%); ешерихій (13,3%); протея (10,0%); уреаплазм (10,0%) і мікоплазм (6,7%).
5. Значний рівень передчасних пологів при БВ (19,2%) зумовлений дисгормональними змінами: зниженням ПЛ (р<0,05), Е3 (р<0,05) і ПГ (р<0,05) і дисметаболічними порушеннями: збільшенням вмісту РР14 (р<0,01) і зниженням SР1 (р<0,01) на фоні того дисбіозу статевих шляхів, що зберігається: зниженням кількості лактобацил (до 50,0%), біфідобактерій (до 41,3%) і молочнокислих стрептококів (до 30,4%) на фоні зростання кількості штамів стафілококів (до 67,4%).
6. Функціональний стан плодів при БВ напередодні розродження характеризується високою частотою ЗВУР плода (47,6% одного і 28,6% обох плодів за асиметричним варіантом і 9,6% одного і 4,8% обох плодів по симетричним), порушень серцевого ритму (брадикардія тільки одного плода 4,8%; тахікардія одного плода 14,3%; обох 9,6%), суб- і декомпенсованих порушень дихальної функції (суб 28,4% одного плода; 14,3% обох плодів, декомпенсовані тільки одного плода 4,8%) і РАП (суб 28,4% одного плода; 14,3% обох плодів, декомпенсовані тільки одного плода 4,8%, а також змінами з боку ТП (14,3% одного і 9,6% обох плодів).
7. При оцінці основних змін з боку плаценти й ОНВ при БВ варто зазначити на збільшення частоти передчасного дозрівання плаценти з одночасною патологією міометрію у зоні плацентації (до 33,3%) і поєднання виснаження плаценти з випереджанням дозрівання (до 14,3%) та високого рівня мало- (19,0%) і багатоводдя (19,0%). За підсумковою оцінкою стану фетоплацентарного комплексу в 3840 тижнів компенсовані ехографічні зміни з боку фетоплацентарного комплексу зустрічаються у 62,8% випадків, субкомпенсовані 28,6% і декомпенсовані відповідно у 9,6% спостережень.
8. Використання удосконаленої методики ведення БВ дозволяє знизити частоту невиношування БВ з 13,3% до 3,3%, передчасних пологів з 19,2% до 6,9%, ПН з 53,7% до 36,1% і сумарних перинатальних втрат з 47,6‰ до 18,5‰.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою зниження частоти передчасного переривання БВ необхідно використовувати у 1012 тижнів, 2022 тижні, 2728 тижнів і 3334 тижні гормональну корекцію, антигіпоксанти і корекцію мікробіоценозу статевих шляхів.
Для контролю за клінічним перебігом БВ слід проводити динамічну оцінку ендокринологічних, ехографічних, кардіотокографічних, доплерометричних і мікробіологічних параметрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аарон-Маор И., Шейнфельд Й. Все, что известно о магнии: Обзор // Междунар. мед. журн. - 2002. - №1. - С.74-77.
2. Абрамченко В.В. Активное ведение родов: Руководство для врачей. СПб.: Спец. лит., 1999. 668 с.
3. Агаджанова А.А. Современные подходы к диагностике и лечению антифосфолипидного синдрома при невынашивании беременности // Вестн. Рос. ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. - №2. - С. 40-45.
4. Агаджанова А.А. Современные методы терапии больных с привычным невынашиванием беременности // РМЖ. 2003. - Т. 11, № 1.
5. Агонист прогестерона дидрогестерон (дюфастон) как препарат для лечения угрожающего аборта / М.А.Репина, Н.Е.Лебедева, Л.П.Жданюк, О.П.Иванова // Журн.акушерства и женских болезней. 2000. - Т.XLIX, вып.1. С.36-38.
6. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстримальных состояниях в акушерской практике: Рук.для врачей. Н.Новгород: НГМА, 2005,-281 с.
7. Айзеле Бернд. Иммунологические аспекты невынашивания беременности и дидрогестерон (Дюфастон) // Сателитный симпозиум Солвей Фарма «Привычная потеря беременности - новый взгляд на роль половых гормонов». М., 2002. - С. 6-7.
8. Аншина М.Б., Нерсесян Р.А. Дефицит прогестерона, способы его оценки и коррекции с помощью препарата дюфастон (клиническая лекция) // Проблемы репродукции.- 2003.- Т.9, №4.- С.23-26.
9. Ахмедеева Э.Н., Мухамедиева М.В., Саматова З.А. Иммунологические и гормональные критерии оценки состояния плода и прогнозирования здоровья новорожденных / Метод.рекомендации. Уфа, 2000. 14 с.
10. Баевский Р.М. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения // Вестн. АМН СССР. - 1999. - №8. - С. 73-78.
11. Башмакова Н.В. Антифосфолипидный синдром и невынашивание беременности: клиника, диагностика, лечение // Проблемы беременности. 2000. - №1. - С. 52-59.
12. Башорун А.О. Прогнозирование возникновения и эффективности лечения угрозы прерывания беременности: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. К., 1990. 139 с.
13. Богатирьова Р.В. Особливості генетичних порушень при самовільних викиднях // ПАГ, 1999.- №3.- С.66-68.
14. Вдовиченко Ю.П., Ткаченко А.В. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002.- №2. С.78-85.
15. Венцківський Б.М. Стан імунного та гормонального статусу фетоплацентарного комплексу при недоношуванні вагітності // ПАГ.- 1992.- №3.- С.40-43.
16. Венцківський Б.М., Венцківська І.Б. Організаційні та медичні аспекти проблеми невиношування вагітності // Невиношування вагітності: Зб.наук.праць.К.,1997.-С.45-48.
17. Венцківський Б.М. Стан імунного та гормонального статусу фетоплацентарного комплексу при недоношуванні вагітності // ПАГ.- 1999.- №3.- С.40-43.
18. Венцківський Б.М., Костюк А.Л., Бєлов О.О. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипологичного та психологічного статусу вагітної // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №6. С.70-72.
19. Взаимосвязи между маточно-плацентарным кровотоком и показателями гормональной и метаболической активности у беременных с угрозой прерывания / А.В. Бурлев, А.И. Волобуев, В.М. Сидельникова и др. // Вестн. АМН СССР. 1992. - №5. - С. 10-14.
20. Влияние препарата Магне-В6 на микроэлементный гомеостаз головного мозга у крыс / О.А. Громова, А.В. Кудрин, С.И. Катаев и др. // Журн. неврологии и психиатрии.- 2003.- №5.- С.72-73.
21. Газазян М.Г. Особенности вегетативного тонуса у беременных накануне физиологических родов, осложненных дискоординацией сократительной деятельности матки // Акушерство и гинекология. 2002. - №4. С. 9-12.
22. Газазян М.Г. Дискоординированная родовая деятельность: возможности прогнозирования и профилактики: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. - Курск, 1989. 279 с.
23. Гипомагниемия в акушерстве. Применение препаратов магния: Метод. рекомендации / Н.Г. Кошелева, О.Н. Аршакова, Т.В. Беляева и др.- СПб.: Норд-мед. издат., 1999. - 24 с.
24. Гокоєва Е.А. Стан імунологічної реактивності організму вагітних при невиношуванні та шляхи її корекції: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01.- К., 1993. 95 с.
25. Гениевская М.Г., Макацария А.Д. Антитела к фосфолипидам и невынашивание // Вестник акушерства и гинекологии. 2000. - № 1. С.44-50.
26. Голота В.Я. Антенатальна охорона плода при передчасних пологах // ПАГ.- 1999.- №1.- с.46-47.
27. Гордієнко О.В. Урогенітальна інфекція при вагітності і прогнозування невиношування: Дис.... к.м.н.- К., 1991.- 180с.
28. Головкин В.А., Тонконог А.И., Зорина М.А. Биофармацевтическое обоснование составов и технологии некоторых лекарственных форм с бишофитом украинским // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. работ. Дн-ск, 1993.- Вып. IV. - С. 172-173.
29. Городничева Ж.А. Применение сульфата магния в акушерстве // Акушерство и гинекология. - 2004. - №4. - С. 3-6.
30. Громова О.А. Дефицит магния в организме ребенка с позиции практикующего врача // Рос. педиатрич. журн.- 2002.- №5.- С.48-52.
31. Громова О.А. Его Величество Магний: Метод. пособие для врачей и студентов. - М.: Медицина, 2000. 22 с.
32. Демина Т.Н. Привычное невынашивание беременности и антифосфолипидный синдром: Дис. д-ра мед. наук: 14.01.01. - Донецк, 1999. 305 с.
33. Демина Т.Н., Слюсарь-Оглух Т.И., Говоруха И.Т. Состояние иммунного статуса у женщин с привычным невынашиванием беременности и аутосенсибилизацией к хорионическому гонадотропину человека // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С. 208-211.
34. Денисевич С.И., Мачулина Л.Н. Факторы риска недоношенности // Здравоохранение Белоруссии. - 1981. - №5. - С. 37-38.
35. Досвід використання Магне-В6 в акушерській практиці /І.М. Мелліна, Т.Л. Павловська, Н.І. Тофан и др. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.2002.-№2.-С. 119-123.
36. Запорожан В.М., Даниленко Л.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та її вплив на плід // Одеський мед.журнал. 1999. - № 4. С.82-84.
37. Запорожан В.М., Цегельский М.Р. Акушерство і гінекологія.- К.: Здоров`я, 2006.- 240с.
38. Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності / С.П.Писарєва, С.І. Могилевська, І.І. Воробйова та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. - №2. С.115-117.
39. Застосування утрожестану в комплексній терапії звичного невиношування вагітності / А.Г. Коломійцева, С.П. Писарєва, Г.Є. Яремко та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №4. С.144-146.
40. Зиміна І.Л. Прогнозування, діагностика і превентивне лікування загрози невиношування вагітності: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. - К., 1996. 142 с.
41. Клинический опыт применения магне-В6 при лечении невынашивания беременности / Е.В.Коханевич, С.В.Дудка, Й.Я.Геревич и др. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. - № 6. С.118-119.
42. Каиров Т.Г. Механизмы формирования нарушений компенсаторно-приспособительных реакций при осложненном течении беременности: Дис. д-ра мед. наук: 14.01.01. - Томск, 1999. 228 с.
43. Калентьева С.В., Ушакова Г.А. Кардиоритмография в диагностике акушерских и перинатальных осложнений // Акушерство и гинекология. - 2004. - №4. - С. 6-8.
44. Корекція міжгормональних відношень андрогенів і глюкокортикоїдів у комплексному лікуванні загрози передчасного переривання вагітності / В.М.Бєсєдін, Я.М.Романишин, І.Т.Філіп’юк, Ю.І.Огородник // Практична медицина. 2002. - № 7-8. С.23-26.
45. К вопросу о природе угрожающего прерывания беременности при вегето-сосудистой дистонии / Э.Л. Калмыкова, Т.Л. Боташева, А.Ф. Сысоева, В.С. Гимбут // Актуальные вопросы перинатологии: Материалы респ. науч.-практ. конф. - Екатеринбург, 1996. - С. 84-85.
46. Клинико-иммунологическое значение аутоантител к хорионическому гонадотропину при невынашивании беременности / П.А. Кирющенков, Г.Т. Сухих, Л.В. Ванько, И.В. Пономарева // Акушерство и гинекология. 1999. - №4. - С. 14-16.
47. Клінічний досвід застосування Магне-В6 в лікуванні невиношування вагітності / Е.В. Коханевич, С.В. Дудка, А.А. Суханова, К.І. Толстих // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - №4. - С. 106-108.
48. Климов В.А. Новые подходы к лечению угрозы преждевременных родов // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №1 (10). - С. 9-10.
49. Кошелева Н.Г., Плужникова Т.А. Санкт-Петербургский Центр профилактики и лечения невынашивания беременности. Итоги научной и практической деятельности // Журн. акушерства и женских болезней. 2002. Т.LІ, вып.2. С.84-88.
50. Кононова Е.С. Гормональные аспекты невынашивания беременности: Обзор лит. // Вопр.охраны материнства и детства. 2002. - №7. - С. 69-72.
51. Корсак В.С. Экстракорпоральное оплодотворение в терапии бесплодия: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. СПб., 1999. 31 с.
52. Костюк А.Л. Альтернатівні методи комплексного лікування невиношування вагітності // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С.335-337.
53. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. К вопросу о патогенезе привычного выкидыша // Акушерство и гинекология. - 2001. - №4. С. 3-4.
54. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. Снижение перинатальной заболеваемости и смертности при невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 1999. - №2. - С. 5-8.
55. Лубяная С.С. Алгоритм ведения пациенток с привычным невынашиванием беременности и генитальной вирусной инфекцией // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - №2 (11). - С. 24-30.
56. Макацария А.Д., Долгушина Н.В. Герпетическая инфекция. Антифосфолипидный синдром и синдром потери плода. М.: Триада-Х, 2002. 80 с.
57. Макаров И.О., Сидорова И.С., Кузнецов М.И. Об интерпретации кардиотокограмм во время беременности при плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. 1999. - № 2. С.23-27.
58. Малгаджарова Б.С. Патологический прелиминарній период в современном акушерстве: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. - Алма-Ата, 1991. 130 с.
59. Маркін Л.Б., Венцковский Б.М., Воронін К.В. Біофізичний профіль плода. Львів: Світ, 1999. 124 с.
60. Маркин Л.Б., Павловский М.П. Мониторные системы в родовспоможении. К.: Здоров`я, 1999. 158 с.
61. Маркін Л.Б., Марченко Н.Є. Комплексна немедикаментозна терапія загрозливого пізьнього викидня // Педіятрія, акуш. і гінекологія. 1994. - № 6. С.38-41.
62. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2004. - №2. - С.33-35.
63. Медіко-біологічні та соціально-демографічні фактори невиношування вагітності / М.П. Веропотвелян, С.А. Стрелкова, П.М. Веропотвелян та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №1. - С. 59-62.
64. Медико-социальные аспекты невынашивания беременности / О.Г. Фролова, З.З. Токова, В.Ф. Волгина и др. // Акушерство и гинекология. - 2002. - №4. - С. 7-11.
65. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - М.: Медицина, 2000. 544 с.
66. Оценка клинической и лабораторной эффективности трансвагинально введенного микронизированного прогестерона при угрозе самопроизвольного выкидыша / А.Я. Сенчук, Б.М. Венцковский, В.Д. Мельничук и др. // Вісн. асоціації акушерів-гінекологів України. 2001. - №1. С.12-22.
67. Пайкачева Ю.М. Профилактика и лечение невынашивания беременности у женщин после экстракорпорального оплодотворения: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. СПб., 2000. 23 с.
68. Пат. 33429 Україна, МПК6 А61К 35/00, А 61К 9/02. Спосіб лікування загрози переривання вагітності / Н.В. Машинець, Л.І. Машинець, В.О. Головкін.- №99021015; Заявл.23.02.99; Опубл. 15.02.01 // Промислова власність. - 2001. - №1.- С. 3.1.48.
69. Писарева С.П. Новые аспекты диагностики и терапии при невынашивании беременности // Doctor. - 2001.- №3. - С. 20-22.
70. Писарева С.П., Воробйова І.І. Нові аспекти діагностики та терапії невиношування вагітності // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С. 506-508.
71. Писарева С.П. Диагностика и лечение невынашивания беременности // Журнал практического врача.- 1996.- №3.- С.19-24.
72. Писарєва С.П., Заболотная М.Л. Галакторея в разі невиношування вагітності та її лікування. Ліки України.- 2002.- №10 (63).- С.20-21.
73. Писарева С.П., Заболотная М.Л., Воробьёва И.И. Клиническое течение беременности и последствие родов у женщин с невынашиванием при наличии галактореии.- Здоровье женщины.,2002.- №3 (11).- С.7-9.
74. Писарєва С.П., Могілевська С.І., Воробйова І.І. Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності // ПАГ.- 2000.- №2.- С.115-117.
75. Писарева С.П., Рудакова Н.В., Чернышов В.П., Воробьёва И.И. Дидрогестерон в поддержании успешной беременности // Здоровье женщины.- 2003.- №2.-С.15-17.
76. Приймак А.Г. Пути прогнозирования, профилактики, диагностики и организации специализированной помощи при невынашивании беременности: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. Дн-ск, 1995. 151 с.
77. Профилактика и лечение невынашивания беременности (методические рекомендации) /Писарева С.П., Травянко Т.Д., Давыдов Л.Я.., Киев.- 1999- 24с.
78. Пролигіна І.В. Роль клінічних та біохімічних маркерів у прогнозі, діагностиці та лікуванні невиношування вагітності: Дис. канд. мед наук: 14.01.01. - Вінниця, 2001. 157 с.
79. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. Плацентарная недостаточность при гестозе // Акушерство и гинекология. 1999. - № 1. С.11-16.
80. Резников А.Г. Препараты прогестерона: фармакологические особенности, преимущества, клиническое применение // Лікування та діагностика. 2003.- №1.- С.59-64.
81. Резников А.Г. Прогестогены, беременность и здоровье плода // Доктор.- 2001.- №5 (9).- С.43-45.
82. Резніченко Ю.Г., Резніченко Г.І. Хронічна плацентарна недостатність. Запоріжжя, 2000. 143 с.
83. Репродуктивная эндокринология: Пер. с англ. / Под ред. С.С.К. Йена, Р.Б. Джаффе. М.: Медицина, 1999. -Т.2. 432 с.
84. Репина М.А. Самопроизвольный аборт и его профилактика. В помощь практическому врачу // Журн. акушерства и женских болезней. 2000. Т.XLIX, вып. 4. С.62-66.
85. Рожковська Н.М. Перинатальна охорона плоду при синдромі хронічної плацентарної недостатності : Автореф. дис. д-ра мед. наук.- О., 1999. 35 с.
86. Роль оксиду азоту у патогенезі та лікуванні невиношування вагітності / В.П. Бандик, Л.А. Жабицька, І.В. Гужевська та ін. // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс. - 2001. - С. 50-53.
87. Романенко Т.Г., Ткаченко А.В. Iмунологiчнi аспекти профiлактики, прогнозування та лiкування невиношування вагiтностi // Педіатрія, акушерство та гiнекологiя. - 1999. - №6. - С. 117-119.
88. Романенко Т.Г., Форостяная Е.В. Профилактика преждевременных родов с использованием препарата Магне-В6 // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №3 (15). - С. 35-37.
89. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство.- М.: Медицина, 2005.- 511с.
90. Серова О. Ф. Опыт применения Дюфастона для лечения женщин с угрожающим прерыванием беременности в I триместре // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов, 2000, №3, с.17-20.
91. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. М.: Триада-Х,2002. 304 с.
92. Сидельникова В.М. Актуальные проблемы невынашивания беременности: цикл клинических лекций. М., 1999.-138 с.
93. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. М.: Триада-Х, 2006. 304 с.
94. Сидельникова В.М. Применение препарата Магне-В6 в клинике невынашивания беременности // Акуш. и гинекология. 2002. - № 6. С.47-48.
95. Сидельникова В.М., Бурмеев В.А., Бубнова Н.И. и др. Невынашивание беременности // Акушерство и гинекология.-2001.-№4.-с.14-20.
96. Сидорова И.С., Макаров И.О. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. М.: Знание, 2000. 126 с.
97. Сидорова И.С., Макаров И.О., Блудов А.А. Оценка защитно-приспособительных механизмов плода при гестозе. Новый методологический подход // Ультразвуковая диагностика. 1999. - № 2. С.67-74.
98. Скрябина В.В. Вегетативные проявления синдрома дезадаптации у женщин с угрозой прерывания в первом триместре. Пермь, 1993.- Деп. 19.04.93, №23294.
99. Сопко Н.І., Бурлака О.В., Задорожня Т.Д., Ультразвукові та морфологічні ознаки фетоплацентарної недостатності при звичному невиношуванні вагітності // ПАГ.- 1999.- №5.- С.62-64.
100. Слепцова С.И. Факторы риска и причины невынашивания беременности // Акушерство и гинекология. 1991. - №4. - С. 20-23.
101. Состояние рецепторного аппарата половых гормонов в эндометрии женщин при привычном невынашивании беременности поздних сроков / М.К. Асрибекова, С.К. Карпова, Л.Е. Мурашко, В.М. Сидельникова // Проблемы эндокринологии. 1999. - Т.37, №1. - С. 26-28.
102. Стукалова О.М. Погляди на імунологію фізіологічної вагітності та звичного невиношування // ПАГ.- 2001.- №6.- С.109-114.
103. Сучасна профілактика, діагностика та лікування невиношування вагітності (методичні рекомендації) / Коханевич Є.Г., Дудка С.В., Черєвич Й.Я. та співавт. - Київ.-2001,-22 с.
104. Сучасна концепція терапії звичної втрати плода / З.М. Дубосарська, Ю.М. Дудка, В.М. Гончаренко, А.Д. Попова // Клінічна фармація. 2003.- Т.7, №3. С. 21-23.
105. Татарчук Т.Ф., Венцковская И.Б., Исламова А.О. Полове стероидные гормоны и иммунная система // Здоровье женщины. 2003. - №1. С.33-37.
106. Теличкун С.В. Імунологічна характеристика ранньої вагітності з фізіологічним перебігом та раннього спонтанного аборту: Автореф.дис...кад. мед.наук: 14.00.36 / ІПАГ АМН Українию-Київ, 1993-20с.
107. Тихонова Н.В. Особенности адаптационных реакций при гестационном процессе, осложненном угрозой прерывания беременности: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. Томск, 2000. 150 с.
108. Токолитическая заместительная терапия магнезиуморотатом при угрожающих выкидышах и преждевременных родах в период 16-36 недель беременности / Л. Дамьянов, Н.Негетцов, Ст.Иванов и др.// ТОП-медицина. 2000.-№1. С.20-21.
109. Травянко Т.Д., Маркин Л.Б., Радзинский В.Е. Комплексная функциональная диагностика при осложнённых беременностях и родах // Функциональная диагностика в акушерстве и гинекологии. - К.: Здоров`я, 1999.- С.54-87.
110. Травянко Т.Д., Сольський Я.П. Справочник по акушерсько-гинекологической эндокринологии.-К.:Здоров’я, 1999. 215 с.
111. Травянко Т.Д. Диагностическая ценность цитогормональных исследований при недонашивании беременности // Невынашивание беременности. М., 1990. С. 125-126.
112. Ультразвуковое сканирование в диагностике угрожающих преждевременных родов / Хитров М.В., Охапкин М.Б., Белов Н.И., Лилеев С.В. // Акушерство и гинекология. 1999. - №3. - С. 67-68.
113. Уровень гормонов в крови женщин при угрозе прерывания беременности / М.В. Федорова, В.А. Беспалова, Л.И. Терещенко, И.Д. Хохлова // Акушерство и гинекология. 1999. - №12. - С. 31-33.
114. Факторы риска и прогнозирование преждевременных родов / Р.Н. Степанова, М.К. Абдурахимова, Х.А. Расулова, М.С. Рустамова // Акушерство и гинекология. 2004. - №12. - С. 30-32.
115. Федорова М.В., Смирнова В.С. Современные представления о многоплодной беременности // Вест. Росс. Асс. акуш.-гинек. 1998. №1. C. 38-45.
116. Флейшман А.Н. Медленные колебания гемодинамики. Теор