ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНИМИ І ПОГРАНИЧНИМИ ПУХЛИНАМИ ТА ПУХЛИНОПОДІБНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ЯЄЧНИКІВ : ОПТИМИЗАЦИЯ ТАКТИКИ ВЕДЕНИЯ БОЛЬНЫХ С доброкачественными и пограничной ОПУХОЛЯМИ И Опухолевидное новообразования ЯИЧНИКОВ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису

СІНЄНКО Наталія Олександрівна

УДК 616.11-006-056.7-071

ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ
З ДОБРОЯКІСНИМИ І ПОГРАНИЧНИМИ ПУХЛИНАМИ
ТА ПУХЛИНОПОДІБНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ЯЄЧНИКІВ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Камінський В’ячеслав Володимирович
доктор медичних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІАГНОСТИКИ ДПЯ, ППЯ та ППУЯ
1.1. Сучасний стан проблем захворюваності на пухлини яєчників
1.2. Аналіз методів дослідження хворих при пухлинах яєчників
1.2.1. Інструментальні дослідження при пухлинах яєчників
1.3. Фактори ризику виникнення пухлин яєчників
1.4. Аналіз методів і концепцій розпізнавання образів в медичній діагностиці
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ
2.1. Клінічні характеристики хворих на пухлини яєчника
2.2. Методи обстеження хворих
2.3. Стандартизація інформації в діагностиці пухлин яєчників
2.4. Формалізація даних обстежень сучасними променевими методами у жінок з пухлинами яєчників
2.5. Методи оброблення результатів спостережень
2.6. Визначення валідності матеріалів дослідження
2.7. Методологічні підходи до використання систематичних оглядів для вирішення задач дисертаційного дослідження
2.8. Визначення прогностичної значущості клінічних ознак і їх комплексне урахування
2.9. Дефініції та методи визначення факторів ризику виникнення пухлин яєчників
2.10.Основні характеристики використаної автоматизованої інформаційної системи обробки інформації
РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ДІАГНОСТИКИ ТА ОЦІНКИ СТАНУ ХВОРИХ НА ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ. ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРИ ПУХЛИНАХ ЯЄЧНИКІВ
3.1. Загальні оцінки значимості факторів ризику при пухлинах яєчників
3.2. Професійні фактори виникнення доброякісних пухлин та пухлиноподібних новоутворень яєчників
3.3. Значення ехографічних ознак пухлин яєчників
3.4. Використання комп'ютерної томографії в діагностиці пухлин яєчників
РОЗДІЛ 4. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ВИНИКНЕННЯ ПУХЛИН ЯЄЧНИКІВ. ІДЕНТИФИКАЦІЯ НЕБЕЗПЕКИ
4.1. Управління ризиками. Загальні положення
4.2. Прогнозування виникнення пухлин яєчників. Логіка управління ризиками
4.3. Використання факторів ризику виникнення та розвитку пухлин яєчників для оцінки стану жінок
4.4. Стратегія управління ризиками виникнення пухлин яєчників
4.5. Управління ризиками. Програма профілактики пухлин яєчників
4.6. Особливості диспансерного спостереження і тактика введення хворих з пухлинами яєчників
РОЗДІЛ 5. ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ПОКРАЩАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВВЕДЕННЯ ХВОРИХ З ПЯ
5.1. Моніторинг стану здоров’я жіночого населення
5.1.1. Скринінгова програму диференційованого ведення хворих з ПЯ
5.2. Мониторинг гормонального статуса женщин с помощью струменевого тесту на менопаузу
5.3. Застосування НПЗП в лікуванні запальних захворювань додатків матки: ефективність і деякі проблеми безпеки лікування
5.4. Ідентифікація небезпеки виникнення пухлин яєчників
5.5. Застосування інноваційних технологій в покращанні якості надання медичної допомоги жінкам з пухлинами яєчників
5.5.1. Проблеми стандартизації в дистанційному навчанні гінекологів
5.5.2. Стандартизація учбової інформації при ДН в гінекології
5.5.3. Телемедицина та технології ДН в удосконаленні надання допомоги жінкам с пухлинами яєчників
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ВИЗНАЧЕНЬ

ВР відносний ризик показує ступінь зв'язку між хворобою та впливом профілактичних чи лікувальних засобів на характер патологічного процесу.
Групи ризику це контингент населення, для якого в силу впливу ряду факторів (вікових, професійних, генетичних, побутових, поведінкових) небезпека виникнення і розвитку пухлин вище, ніж для інших груп населення, де вплив цих факторів відсутній або невеликий.
Гармонізація понять визначається як цілеспрямована діяльність, що дозволяє усунути чи знизити до прийнятного рівня відмінності, що відносяться до різних понятійних систем, описуючих один й той самий об`єкт стандартизації.
Валідність дослідження комплексна характеристика методики (тесту), що включає відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативності діагностичної процедури стосовно них. Частіше під валідністю розуміється "...поняття, що вказує нам що тест вимірює і наскільки добре він це робить".
ДПЯ доброякісні пухлини яєчників
ЗАР зниження абсолютного ризику зменшення абсолютного ризику в відсотках для пацієнтів після здійснення лікувальних чи профілактичних заходів.
ЗВР (зниження відносного ризику) частка від розподілу абсолютного зменьшення апріорного ризику на його абсолютне значення.
Ідентифікації небезпеки ключовий етап оцінки ризику, на якому мають бути визначені його граничні значення.
Клас (образ) — сукупність об`єктів, що мають один чи декілька загальних характеристичних ознак.
КДК кольорове доплерівське картирування
КТ комп’ютерна томографія
КШК крива швидкості кровотечі
Метааналіз кількісний метод узагальнення даних кількох досліджень. Остаточний результат метааналізу подається у вигляді одного середньозваженого показника.
МРТ магніто-резонансна томографія
Навчаюча вибірка це множина об`єктів, якими представлені класи на етапі навчання. Належність об`єктів до класів може бути заздалегідь відома, або ж класи виявляються в процесі навчання.
Навчальна послідовність це значна кількість захворювань з веріфікованими заключеннями, що призначена для «навчання» алгоритмів діагностики (прогнозування).
Ознака — переважно кількісна (в ряді випадків може бути і якісною величиною) характеристика захворювання (об`єкта).
ПАР (підвищення абсолютного ризику) - підвищення абсолютного ризику в відсотках для пацієнтів після здійснення лікувальних чи профілактичних заходів.
ППУЯ пухлиноподібні утворення яєчників.
ППЯ пограничні пухлини яєчників.
Рандомізація віднесення хворих, що спостерігаються, до тієї чи іншої групи, шляхом забезпечення випадковості вибору. Зазвичай це робиться за допомогою таблиці випадкових чисел.
Рандомізоване дослідження (чи контрольоване рандомізоване дослідження) дослідження діагностичного тесту, методу профілактики чи лікування, в якому учасники випадково розподіляються на основну та контрольну групу, після чого за ними здійснюється спостереження для визначення ефекту втручання.
Розпізнати об`єкт визначити його належність до одного з класів, що наявні в заданому переліку. Розпізнавання об`єктів відбувається на основі вирішального правила, яке може бути отримане, зокрема, на етапі навчання при попередніх розпізнаваннях веріфікованих спостережень.
Простір ознак сукупність ознак для опису стану хворого, діагнозу, прогнозу. При цьому кожній ознаці відповідає одна з осей багатомірного простору, розмірність якої дорівнює числу ознак. Окремі класи стану хворих займають визначені галузі багатомірного простору ознак, а кожна крапка такої галузі відповідає конкретній реалізації об`єкта.
ППЯ пограничні пухлини яєчників.
УЗД ультразвукове дослідження.
Управління ризиком логічне продовження оцінки ризику, що спрямоване на обґрунтування найкращих у даній ситуації рішень по його усуненню або мінімізації, а також динамічному контролю (моніторингу) експозицій і ризиків, оцінці ефективності і коригуванню оздоровчих заходів.
ФПНД (Я) (фармацевтичні препарати направленної дії) засоби, що оптимізують роботу і функцію яєчників, як у нормальних фізіологічних умовах, так і в умовах патології, а також попереджують дію чинників екзогенного і ендогенного характеру.

ВСТУП

Актуальність теми. Пухлини яєчників займають друге місце серед усіх пухлин жіночої статевої сфери і складають 6,08,0% спостережень. Доброякісні форми зустрічаються до 75,085,0%, причому з них 34,0% пухлиноподібні процеси. Частота пухлин яєчників зростає і за останні 10років збільшилась вдвічі (БондаренкоЛ., ИващенкоЭ., СвечниковаН., 2004).
Висока частота, відсутність обґрунтованого уявлення щодо патогенезу, несвоєчасної діагностики, несвоєчасного та неадекватного лікування доброякісних і пограничних пухлин (ДПЯ, ППЯ), а також пухлиноподібних новоутворень яєчників (ППУЯ) відносить цю проблему до розряду пріоритетних. Раннє виявлення та адекватне лікування ДПЯ, ППЯ та ППУЯ неодмінна умова профілактики раку яєчників, частота котрих невпинно зростає та в теперішній час складає в Україні 15,5, в м. Києві 17,9на 100000населення, при цьому запущені стадії 66,7%.
Частота передопераційних помилок для всіх пухлин яєчників складає 1,2%; з них: для злоякісних 25,0 51,0%, для доброякісних 3 31,3%, для пухлиноподібних новоутворень 30,9 45,6%. Основними причинами діагностичних помилок являються: тривале спостереження за хворими з невеликими «кістами» яєчників, тривале неефективне протизапальне лікування при збільшенні додатків матки, тривале спостереження за хворими з пухлинами в малому тазі неуточненої локалізації [40].
Література, присвячена новоутворенням яєчників, різноманітна, однак значна її частина стосується злоякісних пухлин, в той час як більшість новоутворень яєчників є доброякісною (Вовк І. Б., КондратюкВ.К., 2007).
Щодо питання розповсюдженості доброякісних пухлин яєчників і пухлиноподібних новоутворень слід відмітити, що жінки з доброякісними пухлинами не підлягають централізованому обліку. Тому існують досить різні статистичні дані: частота виявлення пухлин яєчників сягає від 8,0 % до 13,3% і навіть більше (з них на пухлиноподібні процеси припадає 58,8%, а на дійсні пухлини 39,1%). Віковий пік захворюваності припадає, за даними літератури, на групу від 31 до 60 років (69,1%) (Серов В.Н., Кудрявцева Л.И., 2001).
Важливість проблеми сучасної і точної діагностики доброякісних пухлин і пухлиноподібних новоутворень яєчників виходить ще з того, що вона знаходиться в основі профілактики раку яєчників, частота якого в наш час зростає. Тому вкрай важливо створення не тільки дієвої системи топічної діагностики,а й моніторингу стану здоров’я пацієнток, управління факторами ризику, ідентифікації небезпеки та своєчасного лікування.
Складність діагностики пухлин яєчників обумовлюється тим, що у хворих відсутні характерні, специфічно достовірні клінічні симптоми, що належать якійсь одній пухлині. Тому встановити діагноз пухлини яєчника на підставі даних анамнезу, піхвового та ректального обстеження може виявитися складним (ArtiniP.G., CristelloF., MontiM. et al., 2005; ЧуриловА.В., БабюкИ.А., ЛукьяноваЕ.М., ВоробьеваЛ.И., 2000).
Ще складнішею задачею є оцінка стану хворих з позицій прогностичних характеристик і управління ризиками.
Просте ультразвукове дослідження часто залишає невирішеним питання про характер пухлинного процесу. Для диференціації доброякісних пухлин і пухлиноподібних новоутворень від злоякісних може бути використаний ультразвуковий доплеровський метод кольорового картирування (КДК) (Соломатина А.А., Степанов К.И., Курбатская О.Н. и др., 2003). Він дозволяє одночасно оцінити напрямок, швидкість і характер кровотечі в судинах органів малого тазу. Для діагностики пухлини проводять оцінку візуальної картини пухлин в кольорі, а також реєстрації кривих швидкостей кровотечі (КШК) в новоутворених судинах. На думку деяких авторів, динамічне УЗД+КДК спостереження наближає точність діагностики оваріальних утворень до 100% (Савельева Г.М. и др. ,2001).
Комп`ютерна томографія (КТ) є інформативним методом діагностики пухлин і пухлиноподібних утворень яєчників і дає можливість встановити вихідну локалізацію пухлини, а також ступінь розповсюдженості неопластичного процесу. Точність даного методу складає за даними різних літературних джерел від 91,5% до 95,0% (ВовкІ.Б., КорнацькаА.Г., КондратюкВ.К., 2007).
За допомогою КТ є можливість уточнити характер пухлини невеликих розмірів (до 2 см в діаметрі). Разом із виявленням пухлини комп`ютерна томографія дозволяє визначити її контури, форму, структуру і протяжність. Питання про комп`ютерно-томографічні ознаки, що дозволяють визначити тип пухлини, поки що не вирішене.
Але за думкою деяких авторів дані, отримані при КТ, при співставленні з інформацією, отриманою від УЗД з КДК, не дають істотної допоміжної інформації. В більшості випадків вони ідентичні ехографічним. Точність КТ-діагностики може бути підвищена за рахунок «контрастного підсилення», однак цей метод треба використовувати тільки після УЗД. Диференційнодіагностична інформативність КТ приблизно дорівнює 78,0% (Савельева Г.М. и др., 2001).
Для деталізації доцільно залучення магнітно-резонансної томографії (МРТ), котра, за даними літератури, дещо точніша, аніж КТ (Грищенко О.В., Мерцалова О.В., Железняков О.Ю. 2004; СтручковаН.Ю., МедведевМ.В., ЗыкинБ.И., 2001; В.К. Кондратюк, Т.Д. Задорожна, І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, О.І. Ільїна, 2006).
З метою діагностики пухлин яєчників може проводитися визначення наступних пухлинних маркерів: CA-125, СА-19-9, СА-72-4, РЭА, АФП, ХГЧ (Солопова А. Г., Афанасьева Э. А., Пустовитова Т. С., 2004; Haller К. et all, 2005).
Серед них найбільш важливий при діагностиці доброякісних пухлин яєчників (специфічний для епітеліальних, ендометріоідних і герміногенних пухлин, менш специфічний для гранульозноклітинних пухлин) пухлинний маркер СА-125. Його значне підвищення відбувається при серозній і муцинозній карциномі яєчника, при раку тіла матки, пухлинах ШКТ. Незначно підвищується він при доброякісних пухлинах яєчників, в 1-му триместрі вагітності (Адамян Л.В., Мурашко Л.Е., Зурабиани З.Р., 2007).
Визначення пухлинного маркеру СА-125, на думку деяких авторів, має в обов’язковому порядку входити в моніторинг обстеження жінок з наявністю утворень в області яєчників в закладах неонкологічного профілю (В.Н.Серов, Л.И. Кудрявцева, 2001). В той же час недоцільно використовувати даний пухлинний маркер для диференційної діагностики доброякісних пухлин яєчників. Даний метод також має низьку інформативність на ранніх стадіях захворювання у жінок, яким менше 25 років (Rustin G. J. S., Nelstrop A. E., Bentzen S. M., et al., 2001).
В той же час, аналіз даних літератури також свідчить, що всі онкомаркери (СА-125, СА-19-9, СЕА) більш чутливі при злоякісних пухлинах яєчників.
Вельми часто пухлини яєчників, навіть ті, що набули достатньо великих розмірів (до 20 см і більше в діаметрі), мають безсимптомний перебіг. Цей факт ставить перед клініцистами задачу скринінгового обстеження жінок, що належать до групи ризику.
В.М.Серовим та Л.І.Кудрявцевою запропонована скринінгова програма, що має 5 етапів. На першому етапі (аналітичному) на підставі скарг (якщо такі є), даних бімануального, ректопіхвового досліджень встановлюється факт наявності пухлини в малому тазі. На другому етапі на підставі даних ехографії органів малого тазу формується топічний діагноз. На третьому етапі із допоміжних методів обстеження проводиться визначення СА-125 в сироватці крові (LingrenP.R., CaganderS., BackstromT. et al., 2004), а також цитологічне чи гістологічне обстеження стану ендометрію. Етап четвертий лікувальні заходи, (консервативні та оперативні). П`ятий етап скринінгової програми реабілітаційні заходи .
Проблема скринінгу до теперішнього часу не може вважатися вирішеною. Незрозуміло, коли і в якому обсязі проводити детальне дослідження жінок. Зрозуміло, що повне обстеження всіх пацієнток дозволило б вирішити задачу точної своєчасної діагностики, тим більше із застосуванням КТ чи МРТ. Але ж ці методи дозволяють отримати уточнену інформацію про ступінь розповсюдження пухлинного процесу, допомагають у виявленні метастазів, а також супутніх захворювань органів малого тазу (особливо у хворих на ожиріння), однак не можуть служити для скринінгу.
До теперішнього часу існувала думка, що для вирішення питання про операцію достатньо встановлення діагнозу пухлини яєчника незалежно від типу утворення. Однак тепер, використовуючи широкі можливості неінвазивних методів обстеження пацієнток, можна з більшою вірогідністю діагностувати ту чи іншу пухлину, що в багатьох випадках дає можливість уникнути недоцільного оперативного втручання.
Аналізуючи тенденції розвитку діагностичних методів, слід зауважити, що детальне вивчення стану ендометрію має вважатися необхідним компонентом комплексного обстеження хворих з наявністю ДПЯ та ППЯ.
Говорячи про сучасну профілактику ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, не можна обійти стороною роль генетичних факторів. Традиційно в патогенезі ДПЯ, ППЯ та ППУЯ розглядалися процеси порушення обміну речовин. Вони вивчалися багатьма дослідниками. Накопичена значна кількість фактів, які свідчать, що члени родин мають східні зсунення обміну речовин, що дозволяє припустити підвищену в відсотковому відношенні захворюваність на ДПЯ, ППЯ та ППУЯ порівняно із контрольною групою хворих (що не зв’язані сімейними відносинами). Ці дані найбільш характерні для певного віку 30-35 років, після чого генетичні фактори поступаються місцем факторам впливу зовнішнього середовища, і ця закономірність відслідковується не вочевидь.
Таким чином, анамнестичні дані у хворих із доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників не мають достовірних клінічних симптомів, що характеризують якусь одну пухлину, а при гінекологічному дослідженні об’ємні утворення в області додатків матки виявляються майже у 75% жінок (Ашрафян Л.А., Івашина С.В.,Огрызкова В.Л.; 2006). Тому на передній план виступає роль додаткових методів діагностики і, в першу чергу, УЗД. Однак, незважаючи на технічні можливості цього методу, відсоток невірних результатів коливається від 5,1% до 25,5%. Найбільший відсоток помилок відноситься до кіст яєчників та пухлин солідної будови. Тому УЗД не можна вважати єдиним методом діагностики. Його можна поєднувати з іншими методами, наприклад, з доплерометрією, котра з більшим ступенем вірогідності дозволяє виключити злоякісний процес.
В теперішній час з’явилися нові можливості ранньої та більш точної диференційної діагностики новоутворень яєчників, основані на подальшій розробці та удосконаленні візуалізації оваріальних утворень (Железняков А.Ю., 2002) та імунологічних тестів.
О

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено нове рішення актуальної задачі акушерства та гінекології підвищення ефективності ранньої та диференційної діагностики пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників, розробка сучасної тактики ведення хворих з даною патологією, а також обґрунтування алгоритмів ведення хворих на ДПЯ, ППЯ та ППУЯ з факторами ризику для своєчасного оперативного втручання.
1. Запропонована методика формалізації процесів діагностики пухлин яєчників, що сприяє ефективному використанню сучасних методів ультразвукової та променевої діагностики.
2. Запропоновані методи використання прогностичних оцінок розвитку пухлин яєчників для задач діагностики, моніторингу та управління ризиками ДПЯ, ППЯ та ППУЯ.
3. Розроблений перелік та класифікація факторів ризику ДПЯ, ППЯ та ППУЯ Створена система комплексної оцінки та визначені критерії, що допомагають ідентифікувати небезпеку в наслідку здатності виявлених факторів ризику викликати певні негативні ефекти в стані жінок з пухлинами яєчників. Вона дозволяє в 83,3±1,6% випадків правильно визначити прогноз стану жінок з ПЯ.
4. Обґрунтована оптимізація управління ризиками при пухлинах яєчників шляхом вибору індивідуально підібраної, адекватної тактики ведення жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ .
5. На основі інтегральної оцінки даних клінічних та лабораторних обстежень жінок з пухлинами яєчників доведена роль запального процесу в ґенезі несприятливого перебігу ПЯ.
6. Визначені етапи ведення жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ. Виділені три типи динаміки патологічного процесу у жінок з чинниками ризику виникнення ДПЯ, ППЯ та ППУЯ: 1 стабільний тип; 2 нестабільний тип; 3 прогресуючий тип.
7. Проведений аналіз ефективності сучасних інформаційних технологій стосовно підвищення якості надання медичної допомоги жінкам з пухлинами яєчників. Показано, що вони можуть бути широко впроваджені для забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів.
8. Обґрунтовані підходи щодо стандартизації термінів і понять при діагностиці та прогнозуванні результатів лікування пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамян Л.В., Кулаков В.И., Мурватов Н.Д., Макаренко В.Н. Спиральная компьютерная томография в гинекологии: Атлас М.: Медицина: Антидор, 2001; С.177-224.
2. Адамян Л.В., Мурашко Л.Е., Зурабиани З.Р. и др. Современные подходы к хирургическому лечению беременных с опухолями яичников // Матер. междун. науч. форума «Мать и дитя». М., 2007. С. 810.
3. Антомонов М.Ю. Математичнская обработка и аналіз медико-биологических данных // НИИ проблем военной медицины.-Киев.- 2006.- С. 558.
4. В.С. Архипова, Н.М. Пушна,І.Є. Кучеревська, О.В. Калашнікова Сучасні підходи до хірургічного лікування вагітних з пухлинами і пухлиноподібними утвореннями яєчників // Медицина транспорту України.- № 3, вересень 2008 C/ 49-51
5. Ашрафян Л.А., Івашина С.В.,Огрызкова В.Л. и др.. Возможности современной УЗ томографи в дифференцировании различных вариантов опухолей яичников. В сб. „Материалы форума „Радиология 2006”, М.,2006. с.275-277
6. Баранов Р.Л., Новикова Е.И., Родионов О.В. Современные компьютерные технологии в обеспечении диагностического процесса в медицине // Интеллектуальные информационные системы: Труды Всерос. Конф. Воронеж: ВГТУ, 2004. Ч. 1. С 154 155.
7. Бондаренко Л., Иващенко Э., Свечникова Н. Функциональные кисты. Консервативное лечение // Доктор. 2004. № 4. С. 94-96.
8. Вихляева Е.М., Железнов Б.И., Запорожан В.Н., Кузнецова М.Н., Фанченко Н.Д., Щедрина Р.Н. // Руководство по эндокринной гинекологии. Под ред. Вихляевой Е.М. М.:Медицинское информационное агенство. 2002. С.571-602.
9. Вовк І.Б. Морфофункціональні особливості придатків матки у жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників / І.Б. Вовк, Т.Д. Задорожна, В.К. Кондратюк, О.І. Ільїна // Здоровье женщины. — 2007. — N 1. — С. 169-171.
10. Вовк І.Б. , Кондратюк В.К. Деякі дискутабельні питання ведення пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними утвореннями яєчників: (огляд л-ри та власні дані)/ І.Б. Вовк, В.К. Кондратюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2007. — N 4. — С. 177-182.
11. Вовк І.Б., Кондратюк В.К. Нові перспективи можливості лікування пухлиноподібних уражень яєчників у жінок репродуктивного віку/ І.Б. Вовк, В.К. Кондратюк // Українська медична газета, № 10 .- 2007 .- С. 46
12. Принципи консервативного лікування жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників / І.Б. Вовк, В.К. Кондратюк, А.Г. Корнацька, Г.Б. Чубей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2006. — N 3. — С. 98-101.
13. Вовк І.Б., Корнацька А.Г., Кондратюк В.К. Пухлиноподібні ураження яєчників у жінок репродуктивного віку: діагностика, лікування та профілактика рецидивування // Здобутки клінічної та кспериментальної медицини. 2007. № 1. С. 3237.
14. Вовк І.Б., Корнацька А.Г., Хомінська З.Б. зі співавт. Ендокринні характеристики менструальної функції та гормональний спектр фолікулярної рідини у жінок з кістозними пухлиноподібними новоутвореннями яєчників // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1. С. 156159.
15. Зміни гормонального гомеостазу у жінок з пухлиноподібними ураженнями яєчників у динаміці лікування / І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, З.Б. Хомінська, В.К. Кондратюк, О.В. Трохимович // Здоровье женщины. — 2007. — N 2. — С. 164-167
16. Особливості ендокринного статусу жінок з пухлиноподібними ураженнями яєчників / І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, З.Б. Хомінська, В.К. Кондратюк, О.В. Трохимович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2006. — N 2. — С. 123-126.
17. Раціональні підходи до хірургічного лікування та реабілітації жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників / І.Б. Вовк, М.Ю. Ничитайло, В.К. Кондратюк, А.Г. Корнацька, О.П. Кондратюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2007. — N 3. — С. 91-95.
18. Ендокринний статус жінок з пухлиноподібними процесами яєчників в динаміці лікування / І.Б. Вовк, З.Б. Хомінська, В.К. Кондратюк, О.В. Трохимович, Н.Є. Горбань // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2007. — N 6. — С. 76-81.
19. Стан клітинної ланки імунної системи та роль системи антифосфоліпідних антитіл у жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників / І.Б. Вовк, В.П. Чернишов, В.К. Кондратюк, Б.В. Донський // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2007. — N 1. — С. 93-96.
20. Гаврилова Ю. Значение определения уровней онкомаркеров СА 125, СЕА, СА 19-9 при эндометриозе в ближайшие и отдаленные сроки после операционного лечения. Тез. докл. V всероссийского форума «Мать и дитя». М. 2003. С. 313—317
20. Гайдышев И. Анализ и обработка данных. М.: Практика, 2001.
21. Клінічні та ультразвукові ознаки крововиливу у яєчник / І.З. Гладчук, О.Я. Назаренко, А.В. Якименко, Є.А. Дунай // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2008. — N 2. — С. 82-85.
22. Глакц С. Медико-биологическая статистика / Перевод с англ.; Под ред. П.Е. Бузикашвили и Д.В. Самойлова, М.: Практика, 1999.
23. Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів/ред. Грищенко В., Артамонов В., Богдаликін М., Венцковський Б. Харків: Основа. -2000.-392 с.
24. Грищенко О.В, Береснєва О.А., Железняков А.Ю. Методологические основы дифференциальной диагностики некоторых доброкачественных заболеваний органов малого таза у женщин // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. №3. С. 118120.
25. Грищенко О.В., Железняков А.Ю. Магнитно-резонансная томография в диагностике некоторых гинекологических заболеваний //Сучасні інформаційні енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини. Збірник наукових праць. Київ, 1999. Вип. 6. С. 824829.
26. Грищенко О.В., Мерцалова О.В., Железняков О.Ю. Сучасні методи медичної візуалізації доброякісних пухлин яєчників // Український радіологічний журнал. 2004. №1. С.12-15.
27. Дуда И В., и соавт. Клиническая гинекология.- Минск, 2003. 292 с.
28. Железняков А.Ю. Значение ЯМР-томографии в диагностике опухолей и опухолевидных образований яичников // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2002. Том 7, № 2 С. 21-24
29. Железняков А.Ю. Современные возможности лучевой диагностики объемных образований яичников // Медицина сегодня и завтра. 2002. №1. С. 138139.
30. Железняков О.Ю. Сучасні методи візуалізації доброякісних пухлин, пухлиноподібних утворень та захворювань, які їх імітують: Автореф. дис. Харків: ХДМУ, 2004
31. Жук С.І., Марцинковська В.В., Каюк В.Г., Чечуга Т.О. Анатомо-функціональні характеристики яєчників та особливості перебігу естроген-дефіцитного стану, що виник внаслідок гістеректомії з приводу доброякісних пухлин матки// Актуальні питання медичної допомоги в акушерстві та гінекології. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ.- 2002.- Вип. 11., Кн. 3.- С. 501-505
32. Запорожан В. М., Гладчук І. З., Товштейн Л. А. Мінімальноінвазивна ендоскопічна хірургія в комплексному лікуванні тубооіваріальних абсцесів/ Укр. журн. малоінваз. та ендоскоп. хірургії. 2000. Т.4, №1. С.44-47.
33. Запорожан В.М., Венцківський Б.М., Іванюта Л.І., Пирогова В.І., Вовк І.Б. Генітальний ендометріоз у жінок репродуктивного віку (діагностика та лікування). Метод, рекомендації. Київ. 2005. 34 с.
34. Запорожан В.Н., Низова Н.Н., Иркина Т.К. Перспективы внедрения программы "Безопастное материнство в Украине" // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. № 3. С. 9-13.
35. Запорожан В.М., Цегельский М.Р. Акушерство та гінекологія. К., Здоров’я, 2004. 416 с.
36. Зыкин Б.И., Буланов М.Н. Опухоли яичников // В книге: Допплерография в гинекологии. Под редакцией Зыкина Б.И., Медведева М.В. 1-е издание. М. РАВУЗДПГ, Реальное время. 2000. С. 99-106.
37. Измайлов Р.М. Клиническое значение цветового допплеровского картирования в дифференциальной диагностике новообразований яичников: Автореф. дис. канд. мед. наук. М 2000; 23
38. ИСО 860. Международная гармонизация понятий и терминов”.
39. ИСО 704-87. Принципы и методы терминологии”.
40. Камінський В.В., Марцинковська В.В., Каюк В.Г., Краєвська Н.А., Ямчук М.Н. Шляхи підвищення якості життя жінок з доброякісними пухлинами матки в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді // Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України.- К.: "Фенікс", 2001.- С. 305-308
41. Капустина И.Н., Сидорова И.С. Значение сосудистого фактора роста в развитии опухолей яичников // Российский вестник акушера -гинеколога. 2003. № 6. С. 2732.
42. Киселев В.И., Ляшенко А.А. Молекулярные механизмы регуляции гиперпластических процессов. М.: Из_во "Димитрейд графикгрупп", 2005. 348 с.
43. Колосов А.Е. Морфологическая характеристика пролиферирующих эндометриоидных цистаденом яичников /А.Е. Колосов, Н.Л. Нанинец// Актуальные вопросы организации патанатомической службы, патанатомической диагностики и экспертизы: материалы научно-практической конференции-семинара заведующих патанатомическими отделениями ЛПУ Уральского федерального округа. Магнитогорск. 2004. С. 219-220.
44. Колосов А.Е. Ранние формы рака яичников в Кировской области / А.Е. Колосов, Д.Е. Мильчаков, Н.Л. Нанинец // Современные проблемы клинической морфологии: тезисы всероссийской конференции с международным участием, посвященной памяти чл.-кор. РАМН, з.д.н. РФ, профессора О.К. Хмельницкого СПб., 2005. С.116-117.
45. Ехографічна та морфологічна оцінка стану придатків матки у пацієнток з пухлиноподібними ураженнями яєчників / В.К. Кондратюк, Т.Д. Задорожна, І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, О.І. Ільїна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2006. — N 4. — С. 99-103.
46. Коновалова П.М. Диагностирование больных с патологией миометрия. -М.: «АПС», 2005.
47. Коровин Е.Н., Кузнецова П.А., Новикова Е.И. Применение нейронных сетей для задач диагностики гинекологических заболеваний // Интеллектуальные информационные системы: Труды Всерос. конф. Воронеж: ВГТУ, 2004. 4 . 1 . С 220-221.
48. Актуальные вопросы акушерства: Руководство для врачей акушеров-гинекологов, интернов и студентов мед. университетов / под ред. Коханевич Е.В. К.: ТМК, 2001. 152 с.
49. Коханович Е.В. Актуальные вопросы гинекологии. 2003. 296 с.
50. Актуальные вопросы гинекологии/Коханевич Е.В., Вовк И.Б., Поворознюк В.В. К.: Книга-плюс. 2003. 288 с.
51. Кулаков В.И., Гатаулина Р.Г., Сухих Г.Т. Изменения репродуктивной системы и их коррекция у женщин с доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников. Изд-во «Триада Х». М.,2005. 254 с.
52. Липатенкова Ю.И. Возможности клинико-ультразвукового исследования в диагностике и дифференциации опухолей яичников: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. М 2001; 21
53. Магнитская Н.А., Соломатина А.А., Герасимова А.А., Клименко П.А. Яичниковые образования во время беременности // Матер. междун. науч. форума «Мать и дитя». М., 2007. С. 147150.
54. Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. Інформаційні технології в охороні здоровёя і практичній медицині: У 10 кн. КН. 5. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині // Навчальний посібник.-К.: Вища школа,-2003.- С. 350
55. Нанинец Н.Л. Клинико-морфологические критерии озлокачествления пролиферирующих (пограничных) эпителиальных опухолей яичников и прогноз для больных / Н.Л. Нанинец // Научно-практический международный журнал Avicenna. Ташкент. 2005. № 1-2. С.41.
56. Нестеренко А.В. Коррекция климактерических нарушений у женщин, прооперированных по поводу „пограничных” опухолей яичников // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. №2. С. 72-75.
57. Нестеренко О.В. Корекція нейроендокринних порушень у жінок з пограничними новоутвореннями матки і яєчників на основі використання антигомотоксичної терапії // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. вип. ІІ. кн. 3. Київ, 2002. С.573-578.
58. Никифоровский Н.К., Фофонова И.Ю., Степанькова Е.А. Оптимизация диагностики и лечения опухолей и опухолевидных образований яичников у женщин репродуктивного возраста // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2007. том 6 №2 С. 35.
59. Новикова Е. Г. Пограничные опухоли яичников / Новикова Е. Г., Батталова Г. Ю. — М.: МИА, 2007.
60. Новикова Е.И., Родионов О.В., Фролов М.В. Анализ клинических признаков больных с кистами и опухолями яичников и матки // Интеллектуализация управления в социальных и экономических системах: Труды Всерос. конф. Воронеж, 2005. С. 143 144.
61. Новикова Е.И., Родионов О.В., Фролов М.В. Принципы разработки экспертной системы на базе нейронной сети для диагностики опухолей матки и яичников // Интеллектуальные информационные системы: Труды Всерос. конф. Воронеж, 2006. Ч. 1. С 141 143.
62. Новикова Е.И., Родионов О.В., Фролов М.В. Оценка состояния больных с опухолями матки и яичников на основе кластерного и дискриминантного анализа // Системный анализ и управление в биомедицинских системах: Журнал практической и теоретической биологии и медицины. М., 2006. Т. 2 № 2. С.
63. Новикова Е.И., Родионов О.В., Фролов М.В. Разработка решающих правил для прогнозирования диагноза опухолей матки и яичников //Вестник Воронеж. гос. тех. ун-та. Сер. Проблемно-ориентированные системы управления, 2006. Т. 2 N° 1. С.
64. Новикова Е.И., Родионов О.В., Фролов М.В. Логическое моделирование процесса диагностики гинекологических заболеваний // Интеллектуализация управления в социальных и экономических системах: Труды Всерос. конф. Воронеж, 2005. С. 181 182.
65. Новичков Е.В. Использование морфометрической характеристики опухолевых клеток в диагностике пограничных неоплазм / Е.В. Новичков, Н.Л. Нанинец //Госпитальный Архив. Сыктывкар. 2005. Т.3. № 1-2. С.60-61.
66. Орлов В.М., Птушкина Л.Ю, Троик Е.Б. Допплерография в диагностике доброкачественных опухолей яичников. Вестник перинатологии, акушерства и гинекологии. Красноярск. 2002, выпуск 9. с. 385 391.
67. Пальцев М.А. Молекулярная медицина: достижения и перспективы // Молекулярная медицина. 2004. № 4. 243 с.
68. Паниченко И.В., Богатырев В.Н., Жорданиа К.И. Количественные параметры клеток опухоли у больных пограничными опухолями яичников. //Вестник Казахского национального медицинского журнала.- 2003. Т.23.- №3.- С45-49
69. Пересунько О.П., Дудченко А.А., Ганіна К.П. Медико-генетичні аспекти раку жіночої репродуктивної сфери в Чернівецькому регіоні: варіанти накопичення пухлин у родинах хворих та клініко-генетичний моніторинг жінок групи ризику // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць, вип. 1(27). Київ-ЛУганськ, 2000. С. 154-164.
70. Полякова В.А. Онкогинекология. Изд-во НГМА. М., 2001. 188 с.
71. Рожковская, Н.Н. Вильпрафен в амбулаторной терапии смешанных урогенитальных инфекций при беременности/ Н.Н. Рожковская, Я.В. Рожковский // Здоровье женщины. 2007. № 2. С. 55-58.
72. Акушерство и гинекология. Руководство для врачей /Под ред. Г.М.Савельевой. М.: Медицина. 2006. 348 с.
73. Савельева Г.М. и др. Значение дополнительных методов исследования в диагностике опухолей и опухолевидных образований яичников // Международный медицинский журнал. Том 7, №1, 2001. / С.79-84.
74. Саіді Сухаель Бен Мухамед. Диференційні критерії діагностики доброякісних та злоякісних пухлин яєчників: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. Т., 2006.
75. Серов В.Н, Кудрявцева Л.И. Доброкачественные опухоли и опухолевидные образования яичников. Москва: Триада Х, 2001. 243 с.
76. Соломатина А.А., Степанов К.И., Курбатская О.Н. и др. Цветное допплеровское картирование в диагностике опухолей и опухолевидных образований яичников // Акуш. и гин., т.2, 2003. / С.54-57.
77. Солопова А.Г. Оптимизация диагностических исследований, тактики ведения и мониторинга больных с объемными образованиями женских внутренних половых органов: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук. М 2004; 51.23. Степанов К.И. Определение параметров кровотока в диагностике яичниковых образований: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. М 2002; 20
78. Комплексное применение магнитно-резонансной томографии и определения опухолевых маркеров в диагностике злокачественных опухолей яичников / Солопова А. Г., Афанасьева Э. А., Пустовитова Т. С. [и др.] // Мед. визуализация. — 2004. — № 1. — С. 112116.
79. Соломатина А.А., Сикорская Н.В., Тюменцева М.Ю., Шабрина О.В., Саргсян Н.С. Значимость УЗИ в диагностике опухолей полового тяжа и стромы яичника // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. 2007. С. 145-147.
80. Соломатина А.А., Тюменцева М.Ю., Саргсян Н.С., Шабрина О.В., Ширинова С.А. Значимость ультразвуковой диагностики с применением цветового доплеровского картирования в диагностике яичниковых образований малой величины // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. 2007. С. 147-149.
81. Соломатина А.А., Шабрина О.В., Саргсян Н.С., Ширинова С.А. Значение факторов риска в диагностике яичниковых образований // Вестник Российского государственного медицинского университета. 2007. №4 (57). С. 34-41.
82. Соломатина А.А., Шабрина О.В., Ширинова С.А. Факторы риска развития опухолевидных образований, доброкачественных и злокачественных опухолей яичников // Журнал «Проблемы репродукции». 2006. С. 297.
83. Справочник по акушерству, гинекологии и перинатологии. Под ред. Савельевой Г.М. Изд-во «МИА». М., 2006. 720 с.
84. Степанов К.И., Шабрина О.В., Соломатин Д.В., Ахундова С.С. Значение ЦДК в диагностике опухолей и опухолевидных образований яичников // Вестник Российского государственного медицинского университета. 2002. №1 (22). С. 86.
85. Татарчук Т.Ф., Сольський Я.П. Эндокринная гинекология (часть 1). Киев, 2003. 288 с.
86. Троик Е.Б., Кустаров В.Н., Сергеева И.В., Горгиджанян Р.С., Птушкина Л.Ю. Инвазивная эхография в лечении гнойных воспалительных образований придатков матки. Вестник перинатологии, акушерства и гинекологии. Красноярск. 2002, выпуск 9. с. 333 340.
87. Тюменцева М.Ю., Ширинова С.А., Шабрина О.В., Саргсян Н.С. Значимость ультразвуковой диагностики с применением цветового доплеровского картирования в диагностике выявления яичниковых образований малой величины // Вестник Российского государственного медицинского университета. 2007. №2 (55). С.363-364.
88. Урманчеева А. Ф., Бурнина М. М. Заместительная гормонотерапия и злокачественные опухоли // Журн. акуш. и жен. болезней. — 2000. — № 1. — С. 58-62.
89. Фофонова И.Ю., Денисова Н.С. Значение современных методов в диагностике и лечении истинных опухолей и опухолевидных образований яичников у женщин репродуктивного возраста // Межрегиональный сборник научных трудов «Фармакоэкономика в онкологии». Смоленск, 2006. С.98-100.
90. Фофонова И.Ю., Никифоровский Н.К., Степанькова Е.А. Современные подходы к диагностике и лечению опухолей и опухолевидных образований яичников у женщин репродуктивного возраста // Материалы Международного конгресса «Практическая гинекология: от новых возможностей к новым стратегиям». Москва, 2006. С. 202-203.
91. Фофонова И.Ю., Степанькова Е.А. Значение дополнительных методов исследования в диагностике придатковых образований у женщин детородного возраста // Материалы 8 Всероссийского форума «Мать и дитя». Москва, 2006. С. 548.
92. Фролов М.В., Новикова Е.Н. Анализ методов диагностики доброкачественных опухолей и опухолевидных образований яичников // Специализированная медицинская помощь: сборник научно-практических работ. Воронеж, 2005. Выпуск IX. С. 82 86.
93. Хачкурузов С.Г. УЗИ в гинекологии. Симптоматика, диагностические трудности и ошибки. Изд-во «ЭЛСБИ-СПб». Санкт-Петербург, 2006. -662 с.
94. Цыпурдеева А. А., Урманчеева А. Ф., Зельдович Д. Р. Роль лапароскопии в диагностике и лечении рака яичников // Вопр. онкологии. — 2000. — № 1. — С. 76-80.
95. Чекалова М.А., Поддубная И.В., Шабанов М.А. Ультразвуковая диагностика муцинозных новообразований яичников. // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2006. №2. С. 39-47
96. Чурилов А.В., Бабюк И.А.. Лукьянова Е.М., Воробьева Л.И. Математические методы в дифференциальной диагностике ложных и истинных опухолей придатков матки // Метод. реком. Донецк: ИНВХ А.МН Украины 2000. 26с.
97. Шабрина О.В., Соломатин Д.В., Братчикова О.В. Факторы риска возникновения яичниковых образований // Вестник Российского государственного медицинского университета. Специальный выпуск. 2008. №3 (62). С. 70-71.
98. Alcazar JL, Castillo G. Comparison of two-dimensional and threedimensional power-Doppler imaging in complex adnexal masses for theprediction of ovarian cancer. Am J Obstet Gynecol 2005;192(3):80712.
99. Alcazar JL, Galan MJ, Garcia-Manero M, et al. Three-dimensional sonographic morphologic assessment in complex adnexal masses: preliminary experience. J ltrasound Med 2003;22(3):24954.
100. Alcazar JL, Jurado M. Prospective evaluation of a logistic model based on sonographic morphologic and color Doppler findings developed to predict adnexal malignancy. J Ultrasound Med 1999;18(12):83742. 101. Andersen ES, Knudsen AA, Rix P, Johansen B. Risk of malignancy index in preoperative evaluation of patients with adnexal masses. Gynecol Oncol 2003;90:10912.
102. Artini P.G., Cristello F., Monti M. et al. Vascular endotelian growth factor and its soluble receptor in ovarian pathology // Gynecol. Endocrinol. 2005. Vol. 21 (1). P. 5056.
103. Bell DA. Origins and molecular pathology of ovarian cancer. Mod Pathol 2005;18(Suppl 2):S1932.
104. Benjapibal M, Sunsaneevitayakul P, Boriboonhirunsarn D, et al. Color Doppler ultrasonography for prediction of malignant ovarian tumors. J Med Assoc Thai 2002;85(6):70915.
105. Berger DH, Chang H, Wood M, Huang L, Heath CW, Lehman T, et al. Mutational activation of K-ras in nonneoplastic exocrine pancreatic lesions in relation to cigarette smoking status. Cancer 1999;85(2):3267.
106. Bipat S, Glas AS, Slors FJ, et al. Rectal cancer: local staging and assessment of lymph node involvement with endoluminal US, CT, andMRImaging—a meta-analysis. Radiology 2004;232(3):77383.
107. Bristow RE, del Carmen MG, Pannu HK, Cohade C, Zahurak ML, Fishman EK, et al. Clinically occult recurrent ovarian cancer: patient selection for secondary cytoreductive surgery using combined PET/CT. Gynecol Oncol 2003;90:51928.
108. Bristow RE, Giuntoli RL, Pannu HK, Schulick RD, Fishman EK, Wahl RL. Combined PET/CT for detecting recurrent ovarian cancer limited to retroperitoneal lymph nodes. Gynecol Oncol 2005;99:294300.
109. Bunyavejchevin S, Phupong V.- Laparoscopic surgery for presumed benign ovarian tumor during pregnancy (Review).-The Cochrane Collaboration and published in The Cochrane Library 2008, Issue 2
110. Canis M, Mage G,Wattiez A, Pouly JK, Sonteara SS, Bruhat MA. A simple management program for adnexal masses. Ref Gynecol Obstet 2000;77:5635.
111. Dal Maso L, Canzonieri V, Talamini R, Franceschi S, La Vecchia C. Origin of ovarian cancer from benign cysts. Eur J Can Prev 2001;10:1979.
112. Damiani G, Campo S, Dargenio R, Garcea N. Laparoscopic vs. laparotomic ovarian cystectomy in reproductive age women: an economic evaluation. Gynaecological Endoscopy 1998;7:1923.
113. Daponte A. Novel serum inflammatory markers in patients with adnexal mass who had surgery for ovarian torsion // Fertil Steril. 2006 May. 85 (5). P. 1469-72.
114. Darwisch AM, Amin AF, Abdelaleem MA, Youssef MA. Laparoscopic management of benign adnexal masses: experience in a developing country. Gynaecological Endoscopy 2001;10:15965.
115. Daskalakis G, Kalmantis K, Skartados N, et al. Assessment of ovarian tumors using transvaginal color Doppler ultrasonography. Eur J Gynaecol Oncol 2004;25(5):5946.
116. Dimitriadis E. et all. Interleukin-11, IL-11 receptoralpha and leukemia inhibitory factor are dysregulated in endometrium of infertile women with endometriosis during the implantation window // J. Reprod. Immunol. 2006 Feb. 69 (1). P. 53-64.
117. Egger M, Smith GD. Principles of and procedures for systematic reviews. In: EggerM, SmithGD, AltmanD editor(s). Systematic Reviews in Health Care: meta-analysis in context. Second Edition. London: BMJ Publishing Group, 2001:2342.
118. Ekerhovd E, Wienerroith H, Staudach A, Gramberg S. Preoperative assessment of unilocular adnexal cysts by transvaginal ultrasonography: a comparison between ultrasonographicmorfologic imaginf and histopathologic diagnosis. Am J Obstet Gynecol 2001;184:4854.
119. Erdogan N, Ozcelik B, Serin IS, et al. Doppler ultrasound assessment and serum cancer antigen 125 in the diagnosis of ovarian tumors. Int J Gynaecol Obstet 2005;91(2):14650.
120. Fanti S, Nanni C, Castellucci P, Farsad M, Rampin L, Gross MD, et al. Supra-clavicular lymph node metastatic spread in patients with ovarian cancer disclosed at 18F-FDG-PET/CT: an unusual finding. Cancer Imaging 2006;23:203.
121. Fauvet R., Dufournet C., Poncelet C. et al. Expression of pro_apoptotic (p53, p21, bax, bak and fas) and anti_apoptotic (bcl_2 and bcl_x) proteins in serous versus mucinous borderline ovarian tumours // J Surg Oncol. 2005. Dec. 15. Vol. 92 (4). P. 337343.
122. Gambone Josef, Brain S. Mittman, Malcolm G. Munro. Consensus statement for the management of chronic pelvic pain and endometriosis: proceedings of an expert-panel consensus process // Fertil. Steril. 2000. Vol. 78 (5). P. 961-972.
123. Garrett AP, Lee KR, Colitti CR, Muto MG, Berkowitz RS, Mok SC. K-ras mutations may be an early event in mucinous ovarian tumorigenesis. Int J Gynecol Pathol 2001;20:24451.
124. Giannopoulos T, Butler-Manuel S, Taylor A, Ngeh N, Thomas H. Clinical outcomes of neoadjuvant chemotherapy and primary debulking surgery in advanced ovarian carcinoma. Eur J Gynaecol Oncol 2006;27:258.
125. Grab D, Flock F, Stohr I, Nussle K, Rieber A, Fenchel S, et al. Classification of asymptomatic adnexal masses by ultrasound, magnetic resonance imaging and positron emission tomography. Gynecol Oncol 2000;77:4549.
126. Guerriero S, Alcazar JL, Ajossa S, et al. Comparison of conventional color Doppler imaging and power doppler imaging for the diagnosis of ovarian cancer: results of a European study. Gynecol Oncol 2001;83(2):299304.
127. Haller К. et all. IgG, IgA and IgM antibodies against FSH: serological markers of pathogenic autoimmimity or of normal immunoregulation? // Am. J. Reprod. Immunol. 2005 Nov. 54 (5). P. 262-9.
128. Harper P. A. Randomized comparison of Paclitaxel (T) and Carboplatin (J) versus a control arm of single agent Carboplatin (J) or CAP (cyclophosphamide, Doxorubicin and Cisplatin): 2075 patients randomized into the 3rd International Collaborative Ovarian Neoplasm Study (ICON3) // ASCO. — 1999. — Abst. № 128.
129. Hart WR. Mucinous tumors of the ovary: a review. Int J Gynecol Pathol 2005;24(1):425.
130. Hauth EAM, Antoch G, Stattaus J, Kuehl H, Veit P, Bockisch A, et al. Evaluation of integrated whole-body PET/CT in the detection of recurrent ovarian cancer. Eur J Radiol 2005;56:2638.
131. Hernandez O.T. et all. Endometriosis. Is it a problem of the immunological signs? // Ginecol. Obstet. Мех. 2005 Sep. 73 (9). P. 492-9.
132. Higgins JP, Thompson SG, Deeks JJ, Altman D. Measuring inconsistency in meta-analyses. BMJ 2003;327:55760.