АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ФОРМИ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ : АЛГОРИТМ ДИАГНОСТИКИ плацентарной ФОРМЫ ДИСФУНКЦИИ ПЛАЦЕНТЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАРИНЧИНА ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 618.2:618.36

АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ФОРМИ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ

14.00.01 Акушерство і гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
д. мед. н., проф. О.В. Кравченко

Чернівці - 2008

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 11
1.1. Сучасні питання етіопатогенезу та класифікації плацентарної дисфункції 11
1.2. Особливості змін гормонопродукуючої функції плаценти при плацентарній дисфункції 15
1.3. Особливості змін білковосинтетичної функції плаценти при плацентарній дисфункції 22
1.4. Коагуляційний статус при плацентарній дисфункції 27
1.5. Оксидантний та антиоксидантний статус при плацентарній дисфункції 31
1.6. Сучасні підходи до діагностики плацентарної дисфункції 34
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
2.1. Визначення показників гемограми та коагулометричні методи 40
2.2. Біохімічні дослідження. 42
2.2.1. Визначення білків зони вагітності у сироватці крові вагітних. 44
2.2.2. Визначення гормонів сироватки крові вагітних. 46
2.2.3. Визначення показників прооксидантної та оксидантної системи захисту організму. 47
2.3. Ультразвукові дослідження. 49
2.4. Кардіотокографічне дослідження. 49
2.5. Гістологічний аналіз плацент. 50
2.6. Статистичні методи обробки результатів. 51
РОЗДІЛ ІІІ. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК 52
РОЗДІЛ ІV. СПЕЦИФІЧНІ БІЛКИ ЗОНИ ВАГІТНОСТІ ТА ГОРМОНИ В МОНІТОРИНГУ СТАНУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ 66

РОЗДІЛ V. ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМИ РЕГУЛЯЦІЇ АГРЕГАТНОГО СТАНУ КРОВІ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ФОРМОЮ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ 73

РОЗДІЛ VІ. РОЛЬ ОКСИДАНТНОЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМ КРОВІ В ДІАГНОСТИЦІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ФОРМИ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ 87
РОЗДІЛ VІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЛОДА ТА МОРФОЛОГІЇ ПЛАЦЕНТ ПРИ ПЛАЦЕНТАРНІЙ ФОРМІ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ 97
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 112
ВИСНОВКИ 131
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 134
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 136

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ПД плацентарна дисфункція
ПЛ плацентарний лактоген
Е3 - естріол
Пр - прогестерон
ТБГ трофобластичний глікопротеїд
АМГФ - α2-мікроглобулін фертильності
ПАМГ - плацентарний α1 мікроглобулін
ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку плода
ВАТ - відсоток адгезивних тромбоцитів
ІСАТ - індекс спонтанної агрегації тромбоцитів
ЧР - час рекальцифікації
ПТЧ - протромбіновий час
ТЧ - тромбіновий час
СФА - сумарна фібринолітична активність
ФФА - ферментативна фібринолітична активність
АТ-ІІІ антитромбін ІІІ
ОМБ окисна модифікація білків
АФК активні форми кисню
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
КА каталаза
АОЗС - антиоксидантна система захисту
ЦП церулоплазмін
БПП біофізичний профіль плода
ДРП дихальні рухи плода
ТП тонус плода
РАП рухова активність плода
ОНВ об’єм навколоплідних вод
СЗП ступінь зрілості плаценти
БЧСС - базальна частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність теми. Здоров’я новонародженого визначається не тільки його генетичним потенціалом, але й перебігом антенатального та інтранатального періодів. У сучасних умовах еколого-генеративного дисонансу особливе значення надається ранній діагностиці, профілактиці й корекції перинатальної патології, що визначено одним із пріоритетних напрямів охорони здоров’я в Україні.
Чисельні дослідження вітчизняних та зару­біж­них вчених показали, що внутрішньоутробна патологія плода в 60-90 % ви­пад­ків обумовлена по­рушеннями функціонального стану фето­плацентарного комплексу.
Патологія плаценти скла­дає в струк­ту­рі причин дитячої смертності біль­ше 20 відстоків, а в структурі мертвонародження займає перше місце і становить 72,4%.
Ряд науковців (В.М. Сидельникова, 1999; О.О. Зелінський та співавт., 2000, Ю.П. Вдо­виченко, 2003) тривалий час зай­ма­ю­ть­ся дослідженнями, які стосуються вивчення хронічної пла­цен­тар­ної не­дос­тат­ності і затримки внутрішньоутробного розвитку плода на тлі різної соматичної патології. Незважаючи на увагу до даної проблеми частота порушень у системі мати-плацента-плід зростає з року в рік і на сьогоднішній день досягла 60-70 відсотків (Н.В. Вербановська, П.П. Григоренко, 2004, В.В. Маляр, 2005).
За даними Б.М. Венцківського та співавт., 2000; В.І. Пирогової та співавт., 2005; Л.Б Маркіна, О.О Михайліва, 2007; А.В. Бойчук та співавт., 2008 діагностика плацентарної дисфункції (ПД) при ультразвуковій фето- та плацентометрії ста­новить 55 %, при кардіотокографії та доплерометрії судин системи мати-плацента-плід - 42,9 %. Інформативність даних тестів зростає при цій патології до 87,5 % і 83,5 % відповідно, тоді, коли значно погіршується внутрішньоутробний стан плода. А розродження при появі ознак дистресу плода призводить до народження дітей в асфіксії різних ступенів тяжкості.
Викладені обставини вказують на необхідність пошуку нових напрямків, диференційованих етіопатогенетичних підходів до розробки діагностичних критеріїв порушень системи мати-плацента-плід.
Залежно від того, в яких структурних компонентах плаценти виникають патологічні процеси, морфологи розрізняють три форми хронічної плацентарної недостатності: матково-плацентарна, ізольована плацентарна та фетоплацентарна (А.П. Милованов, 1999). Плацентарна форма дисфункції плаценти є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40%) перинатальних втрат і практично не коригується традиційною терапією у зв’язку з тяжкими, незворотніми порушеннями дифузійної здатності плаценти, які формуються до початку ІІІ три­местра. Слід зазначити, що при плацентарній формі дисфункції плаценти спостері­гається зниження маси плода на 33,2 %, значний дефіцит маси плаценти на 43,7 %, у новонароджених виявлені суттєві порушення адаптації в ранньому неонатальному періоді й у подальшому розвитку дитини. Тому питання діагностики такої форми дисфункції плаценти набуває особливого значення.
Нами не знайдено в літературі повідомлень про діагностику змін гормональної та білокпродукувальної функцій плаценти, системи гемостазу, прооксидантної та антиоксидантної систем крові в динаміці гестаційного процесу за різних форм плацентарної дисфункції, і плацентарної форми, зокрема. На сьогоднішній день не розроблені діагностичні критерії плацентарної форми дисфункції плаценти та не визначено терміни розродження вагітних з даною патологією.
В той же час вивчення цих питань є принципово новим і дозволить у кінцевому результаті покращити стан здоров’я новонароджених, суттєво знизить частоту і тяжкість перинатальної патології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ція є фрагментом наукової теми Розробка диференційованих методів діагностики та корекції структурно-функціональних уражень фетоплацентарної системи у жінок міста і сільської місцевості. Особливості адаптації новонароджених за умов перене­сеної хронічної внутрішньоутробної гіпоксії”, 0106 U 008375 № 01.21./3-967, яка виконується на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету.
Мета роботи. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності у сироватці кро­ві, гормональної функції плаценти, ультразвукових та мор­фо­ло­гіч­них особли-востей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показ­ників системи гемостазу, стану оксидантної та антиоксидантної систем у вагітних із плацентарною формою дисфункції плаценти, а також на основі дослідження мор­фофункціональних особливостей стану новонароджених від матерів із даною пато­логією, розробити алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти.
Задачі дослідження:
1. Вивчити особливості перебігу гестації у жінок з плацентарною формою дисфункції плаценти.
2. Дослідити особливості функціонального стану фетоплацентарного ком­плексу у вагітних з пла­центарною формою дисфункції плаценти, шляхом визначен­ня рівня гормонів плаценти (естріолу, плацентарного лактогену, прогестерону), біл­ків зони вагітності у сироватці крові (трофобластичного в-1 глікопротеїду, плацен­тарного альфа-1 мікроглобуліну, альфа-2 мікроглобуліну фертильності) в динаміці гестації.
3. Провести аналіз показників системи гемостазу, стану оксидантної та антиоксидантної систем у вагітних із плацентарною формою дисфункції плаценти в динаміці гестації.
4. Вивчити ультразвукові та морфологічні особливості плацентарного комплексу у вагітних груп ризику щодо формування плацентарної форми дисфункції плаценти.
5. Розробити алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти та оцінити ефективність його впровадження.
Об’єкт дослідження: функціональна система мати - плацента - плід при плацентарній дисфункції та фізіологічній вагітності.
Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з плацентарною формою дисфункції плаценти, вміст гормонів, плацентарних білків, стан оксидантної, антиоксидантної та системи гемостазу, морфофункціо­наль­ний стан фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні, морфологічні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного обстеження вагітних визначено групи ризику вагітних, вивчено особливості перебігу вагітності та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в різні терміни гестації при плацентарній формі дисфункції плаценти. Визначена діагностична цінність показ­ників гормонпродукувальної та білковосинтетичної функцій плаценти, значимість показників системи гемостазу, оксидантної й антиоксидантної систем крові при плацентарній формі дисфункції плаценти.
Вперше на підставі проведених досліджень розроблено діагностичний алгоритм плацентарної форми дисфункції плаценти, визначено терміни розроджен-ня та способи ведення пологів у вагітних з даною патологією.
Практичне значення отриманих результатів. Доведено доцільність комплексного дослідження стану гормональної та білковосинтетичної функції пла­центи, основних ланок системи гемостазу, оксидантного та протирадикального за­хисту системи крові у вагітних з плацентарною формою дисфункції плаценти, які можуть бути використані в клінічній практиці для інтерпретації патологічних змін у системі мати-плацента-плід та слугувати критеріями діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти.
Обгрунтовано і розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти в динаміці гестаційного процесу.
Впровадження в практику запропонованого алгоритму діагностики плацент­тарної форми дисфункції плаценти дозволяє своєчасно поставити відпо­відний діаг­ноз, запобігти тяжких форм внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень пери­натальної захворюваності та смертності. Даний метод впроваджений у роботу поло­гових будинків Чернівецької області, м. Києва, м. Харкова, м. Львова, м. Полтави.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проаналізовано патентну документацію, вітчизняну та зарубіжну науково-медичну літературу, обґрунтовано актуальність обраної теми і відповідність її сучасним тенденціям акушерства, виз­начені завдання, а також об’єм та методи дослідження вагітних із плацентар­ною фор­мою дисфункції плаценти. Автор дисертації особисто проводила підбір тематич­них хворих, їх обстеження. За особистої участі здобувача виконувалися інструмент­тальні дослідження (УЗД, КТГ). Дисертант особисто проводила забір крові, зразки плацентарної тканини, лабораторне визначення, клінічне трактування показників. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз, обговорення та подальше впровадження в практику. Автором запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, визначено терміни розродження та способи ведення пологів у вагітних з такою патологією. Висновки та практичні рекомендації сформульовані разом із керівником, дисертантом забезпечено їх відображення в опублікованих працях за темою дисертації. Оформлення всіх розділів дисертації та автореферату виконано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були пред­ставлені та обговорені на Х Міжнародній науковій конференції Здоровье семьи ХХІ век” (Бангкок, Таіланд, 2006), V Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей” (Чернівці, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора Н.М.Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині) Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю Перинатальна охорона плода: діагностика і фармакокорекція” (Чернівці, 2007), Пленумі акушерів-гінекологів України (Київ, 2007), Міжнародному конгресі Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2008), Пленумі акушерів-гінекологів України (Дніпропетровськ, 2008), ХІІ Конгресі СФУЛТ (Івано-Франківськ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 робіт, із них 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 у збірнику наукових праць, 4 - тези доповідей у матеріалах конференцій, 1 деклараційний патент.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літе­ратури, опису матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, об­говорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота викладена на 166 сторінках машинописного тексту (основна частина 133 сторінки), ілюстрована 43 таблицями і 25 рисунками. Список літератури викла-дено на 21 сторінці, він складається з 192 інформаційних джерел, з них 50 інозем­них.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоноване нове вирішення актуальної задачі сучасного акушерства зниження перинатальної захворюваності і смертності, шляхом розробки алгоритму діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти на основі вивчення гормональної та білоксинтезувальної функцій плаценти, агрегатного стану крові, оксидантної та антиоксидантної систем крові вагітної.

Частота плацентарної форми дисфункції плаценти становить 40 % від загальних порушень у системі мати-плацента-плід. Провідними чинниками ризику виникнення плацентарної форми дисфункції плаценти є перенесені дитячі інфекції, короткий проміжок часу або його відсутність між попередніми пологами та абортами, три і більше артифіційних аборти в анамнезі, наявність самовільних викиднів в І та ІІ триместрах гестації, СЗРП, антенатальна його загибель при попередніх вагітностях, а також вторинне непліддя.
Перебіг вагітності на фоні плацентарної форми дисфункції плаценти ускладнюється дистресом плода під час вагітності та в пологах в 87,8 %, затримкою розвитку плода в 75,6 %, частковим відшаруванням хоріона та плаценти в 71,1 %, загрозою переривання вагітності в 70,0 %, антенатальною загибеллю плода в 17,8 %. Передчасні пологи відбулись у 86,7 %, у 82,2 % випадків народилися діти з малою масою до терміну гестації, 89,2 % дітей народились в асфіксії різного ступеня тяжкості, серед них зареєстровано 5,4 % випадків ранньої неонатальної смертності.
У діагностиці початкових проявів плацентарної форми дисфункції плаценти найбільш доцільним є визначення в 20-24 тижні вагітності плацентарних гормонів та специфічних білків зони вагітності в сироватці крові. Вірогідно нижчими, ніж при фізіологічній вагітності є рівень прогестерону (в 2,2 раза), плацентарного лактогену (в 3 рази), ТБГ (в 1,6 раза) та збільшення концентрації ПАМГ в 1,6 раза. Виявлення змін є осно­вою для комплексного обстеження вагітних за відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції.
Прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції плаценти характеризується розвитоком хронічного субклінічного синдрому дисеміно-ваного внутрішньосудинного згортання крові починаючи з 20-24 тижнів. Ве-дучою ланкою в його розвитку в ІІ триместрі є активація тромбоцитарно-су-динного гемостазу з наступною активацією коагуляційного гемостазу через реакцію доступності зі зниженням протизгортаючого потенціалу крові. У 34-37 тижнів вагітності у жінок з плацентарною формою дисфункції плаценти пе-реважають порушення в системі вторинного гемостазу з активацією фібринолізу. Слід підкреслити факт пригнічення Хагеман-залежного фібринолізу у даних вагітних. За умов активації первинного (ІІ триместр) і вторинного (ІІІ триместр) гемостазу зниження Хагеман-залежного фібринолізу викликає тромбогенна ситуація, тим більше, що рівень фібриногену крові в цей період зростає, а фібринолітична активність представлена низькоефективним неферментативним фібринолізом.
У діагностиці ступеня тяжкості плацентарної форми дисфункції плаценти інформативним є посилення процесів перекисного окиснення ліпідів починаючи з 20-24 тижні вагітності з подальшою активізацією процесу у всі терміни гестації (рівень дієнових кон’югатів перевищував нормативні показ-ники на 28 %, малонового альдегіду на 25 %) та зниження активності антиок-сидантних ферментів (активності каталази в 1,2 раза починаючи з 20-24 тижні гестації, активності глутатіон-пероксидази в 1,2 раза та зменшення рівня відновленого глутатіону на 9 % починаючи з 28-32 тижнів вагітності) з максимумом змін в 34-37 тижнів гестації. Слід відзначити, що при фізіологічній вагітності теж спостерігається розвиток, так званого, "оксидантного стресу", але відмінністю є те, що посилене утворення вільнорадикальних продуктів спостерігається тільки наприкінці вагітності (33-37 тижнів) і при цьому активно спрацьовує система антиоксидантного захисту крові.

6. Внутрішньоутробний стан плода прогресивно погіршується по мірі зниження перфузійної здатності плаценти, що в 32-34 тижні вагітності підтверджується наступним: у 96,7±1,8 % вагітних основної групи при ультразвуковому дослідженні виявлено затримку розвитку плода. У 93,3±2,6 % випадків зміни структури плаценти супроводжувалися порушенням характеру серцевих скорочень у плода, середня оцінка біофізичного профілю плода становила 6,3±0,2 бали, причому максимальних змін зазнали показники нестресового тесту, рухової активності та тонусу плода. При доплерографічному дослідженні характерним є поєднання порушень кровообігу у матковій артерії та пупкових артеріях: І Б 20 %; ІІ 20 %; ІІІ 60 %.

Диференційний підхід та своєчасна діагностика плацентарної форми дисфункції плаценти, правильно обраний термін і спосіб розродження дозволив знизити рівень перинатальних ускладнень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти.
1. В І-му триместрі гестації на основі анамнестичних даних формується група ризику вагітних, щодо виникнення плацентарної дисфункції (три і більше артифіційних аборти, вторинне непліддя, самовільні викидні в І та ІІ триместрах, передчасні пологи, СЗРП, антенатальна загибель плода).
2. У вагітних групи ризику в 20-24 тижні гестації проводиться вивчення стану гормональної та білоксинтезувальної функцій плаценти.
Діагностичні критерії в 20-24 тижні:
- зниження рівня Пр та ПЛ на 50 % і більше;
- зниження рівня ТБГ на 25 % і більше;
- збільшення рівня ПАМГ на 25 % і більше.
3. На основі вищеперерахованих змін формується група ризику вагітних, щодо виникнення плацентарної форми дисфункції плаценти.
4. У вагітних даної групи в терміні гестації 28-30 тижнів проводиться комплексне дослідження стану гормональної та білоксинтезувальної функцій плаценти, а також системи регуляції агрегатного стану крові, стану оксидантної та антиоксидантної сис­тем, плаценто- та фетометрія.
5. Діагностичні критерії в 28-30 тижні:
- зниження рівня Пр та ПЛ в 2 р. і більше від нормативних значень;
- зниження рівня Е3 в 1,5 р. і більше;
- зниження рівня ТБГ в 2 р.;
- збільшення рівня адгезивних тромбоцитів, фібриногену в 2 р.;
- збільшення рівня РКФМ та ПДФ в 3 р. і більше;
- збільшення рівня дієнових кон’югат, малонового альдегіду в 2 р.;
- зменшення рівня антиоксидантних ферментів в 2 р.
При вищеперерахованих змінах вагітна госпіталізується в установу ІІІ-го рівня акредитації для розродження.
6. При відсутності критичних змін діагностичних параметрів вагітним групи ризику в 32-33 тижні провести повторне комплексне обстеження з визначенням внутрішньоутробного стану плода (КТГ, БПП, доплєрометрія) - розродження відповідно до отриманих результатів та протокольних рекомендацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко Т.В. Гормональная дисфункция плаценты как причина нарушения состояния новорожденного при сахарном диабете / Т.В. Авраменко, Т.В. Коломийченко // Здоровье женщины. - 2005. № 1(21) - С. 44-46.
2. Агеева М.И. Диагностические критерии актокардиографии в оценке степени тяжести хронической внутриутробной гипоксии плода / М.И.Агеева, Е.Е.Малахова, В.В.Митьков // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. - №1. - С. 38-44.
3. Агеева М.И. Сравнительная оценка состояния плацентарного кровообращения и гемодинамики плода с патологическими типами актокардиограмм различной степени тяжести / М.И.Агеева, В.В.Митьков, Е.Е.Малахова // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. - №3. - С. 34-40.
4. Апресова К.Г. Содержание гормонов фетоплацентарного комплекса у беременных с артериальной гипотонией / К.Г.Апресова // Перинатолоґія та педіатрія. - 2007. - №1. С. 39-41.
5. Ассоциированный с беременностью протеин-А в диагностике синдрома Дауна и других нарушений перинатального периода / В.С.Горин, В.Н.Серов, С.Г.Жабин [и др.] // Акушерство и гинекология.- 2002. - №2. - С. 3-7.
6. Бакучаева Р.А. Оптимизация пренатальной диагностики заболеваний /Р.А Бакучаева // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. - №2 - С. 20-21.
7. Баркалов О.А. Клиника новорожденных от матерей крупного промышленного производства /О.А.Баркалов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Том 144. - часть ІV. C.3-6.
8. Беседін В.М. Стан гормональної функції плаценти немолодих першородячих. Можливості комплексної терапії фетоплацентарної недостатності / В.М.Бесєдін, М.В.Дорошенко-Кравчик // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №2. - С. 227-229.
9. Білик Н.М. Перебіг вагітності у жінок групи ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти при профілактичному лікуванні /Н.М. Білик // Здоровьё женщины. - 2007. - №1. - С. 94-96.
10. Богданович Р. Трофобластический БЕТА 1-гликопротеин в клинической практике / Р.Богданович, И.Чикаловец, Т.Берестовая // Клиническая лабора­торная диагностика. - 2004. №2. С. 3-8.
11. Бойчук А.В. Діагностика і корекція порушень у фетоплацентарному комплексі вагітних після лікування неплідності / А.В. Бойчук // Вісник наукових дос­ліджень. 2005. - №2. С. 74-74.
12. Бондаренко А.М. Автоматизована модифікація методу визначення альфа1-інгібітору протеїназ і альфа2-макроглобуліну у сироватці крові людини /А.М.Бондаренко // Лабораторна діагностика. - 2004. - №І. - С. 46-50.
13. Борщова О.П. Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу в роз­витку плацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією і патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл / О.П. Борщова // Одеський медичний журнал. - 2006. - №1(93). - С. 43-46.
14. Буткова О.И. Характеристика гормонального статуса у женщин с наличием погибшего плода в матке в зависимости от срока беременности / О.И. Буткова, З.Б. Хоминская // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - №1(13). - С. 35-37.
15. Вдовиченко Ю.П. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі / Ю.П.Вдовиченко, А.В.Ткаченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 2002. - №2 (390). - С. 78-85.
16. Венцківський Б.М. Діагностика та лікування гнійно-септичних ускладнень в акушерській практиці і профілактика материнської смертності / Б.М. Венцківський., Н.Г. Гойда, Т.К. Іркіна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 1. С. 39-42.
17. Вербановська Н.В. Шляхи оптимізації ведення пологів при хронічній фетоплацентарній недостатності / Н.В.Вербановська, П.П.Григоренко // Вісник наукових досліджень 2004. - М2. - С. 136-137.
18. Волков А.Е. К вопросу о целесообразности пренатальной идентификации аномалий последа (открытое письмо оппоненту) / А.Е. Волков // Пренатальная диагностика. - 2007. - №1. - С. 43-45.
19. Воронин К.В. Акушерские и перинатальные осложнения при задержке внут­риутробного развития плода / К.В.Воронин, Т.А.Лоскутова // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2008. - С.61-64.
20. Гайструк Н.А. Внутрішньоутробна затримка розвитку плода у вагітних з гіпертензивним синдромом /Н.А. Гайструк, А.Н. Гайструк // Вісник Вінницького державного університету: Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антисептиків, антибіотиків: Міжнародна науково-практична конференція. Вінниця. - 2002. - С.430-432.
21. Гнатюк М.С. Морфометричне дослідження плаценти при внутрішньоутробному інфікуванні / М.С.Гнатюк, Г.А.Павлишин // Здоровье женщины. - 2005. - №1(21). - С. 61-64.
22. Головатюк К.П. Ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у пацієнток з синдромом втрати плода, зумовлений тромбофілією / К.П.Головатюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - №2(414). - С. 103-105
23. Голота В.Я. Оцінка функції фетоплацентарного комплексу в діагностиці пізнього гестозу / В.Я.Голота, В.О.Бенюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №5 (399). - С. 62-64.
24. Гормонопродукуюча функція плаценти та її зв’язок із інтенсивністю матково-плацентарного кровотоку у вагітних з плацентарною дисфункцією /В.К.Ліхачов, Л.В.Ухналь, Л.М.Добровольська [та ін.] // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2008. - С.151-154.
25. Догра В. Секреты ультразвуковой диагностики (пер. с англ.) / В. Догра, Д. Рубенс. - М.: МЕДпресс-информ, 2005.
26. Жарких А.В. Патогенетическое обоснование осложнений у беременных с варикозной болезнью / А.В.Жарких, В.Г.Сюсюка, Д.Е.Барковский // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №2. - С.69-71.
27. Заболотнов В.А. Частота кесаревых сечений и обоснованность выбора метода родоразрешения / В.А.Заболотнов, С.В.Лепихов, А.Н.Рыбалка // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венц­ківський. - К.: «Інтермед», 2008. С.9-13.
28. Запорожан В.М. Метод діагностики фетоплацентарної недостатності в жінок за екскрецією антипірину в умовах водно-сольового навантаження / В.М. Запорожан [та ін.] // Медична хімія. - 2002. - Т.4, №1 .- С. 5-8.
29. Застосування актовегіну в терапії гіпоксичних станів під час вагітності в неонатальному періоді / Ю.Г.Резніченко, Г.І.Резніченко, В.Ю.Потебня [та ін.]. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. Том 144. - часть ІV. C.198-201.
30. Зелинский А.А. Значение высокой вариабельности ритма ЧСС плода в антенатальный период / А.А. Зелинский, Л.В. Мних // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №3. С. 34-38.
31. Зелинский А.А. Перинатальные потери и факторы риска акушерско-гинеколо­гической патологи / А.А. Зелинский, Е.А. Карауш // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2005. С. 183-187.
32. Исследование плацентарных белков при многоплодной беременности / Н.Побединский, С.Титов, Е.Ляшко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2002. - №1 .- С. 27-31.
33. Іванов І.І. Показники процесу деградації білків при фізіологічній вагітності та при НПГ-гестозах / І.І.Іванов, М.В.Черіпко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №6 (394). - С. 70-71.
34. Іванський І.Д. Кореляції між концентрацією плацентарного лактогену та білка у трофобласті хоріальних ворсин залежно від дефіциту заліза у вагітних / І.Д.Іванський, І.С.Давиденко // Буковинський медичний вісник. 2007. - №3. С.34-37.
35. Иотенко Б.А. Состояние гормонального профиля фетоплацентарного комплекса у женщин с невынашиванием беременности и микст-инфекцией / Б.А.Иотенко // Здоровье женщины. - 2005. - №3(23). - С.59-61.
36. Исследование плацентарных белков при многоплодной беременности / Н.М.Побединский, С.Ю.Титов, Е.С.Ляшко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2002. - №1.- С. 27-31.
37. Каліновська І.В. Стан показників перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у вагітних з плацентарною недостатністю / І.В.Каліновська // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. - №1. - С.100-102.
38. Карасева Ю.В. Диагностика плацентарной дисфункции по психоней­роим­мунологическим показателям. / Ю.В.Карасева // Вестник новых медицинских технологий. 2002 .- Т.ІХ, №4. - С. 7-9.
39. Козодой А.В. Клиническое значение функциональных методов исследований состояния плода у женщин репродуктивного возраста / А.В.Козодой // Репродуктивное здоровье женщины. -2007. - №2.- С. 54-56
40. Коколина В.Ф. Состояние здоровья детей, рожденных матерями, лечив­шимися от бесплодия / В.Ф.Коколина, Т.Н.Романцова, Е.Ю. Рашидова // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2007. - №1. - С. 23-27.
41. Константинова Н.Н. Развитие представлений об универсальных гемоди­нами­ческих реакциях в функциональной системе мать-плацента-плод / Н.Н.Константинова, Н.Г.Павлов // Журнал акушерства и женскихъ болъзней 2004. Т.LIII, выпуск I. С. 27-30.
42. Кольцова І.Г. Фетоплацентарна недостатність та інфекції групи TORCH / І.Г.Кольцова, А.П.Боровик, П.З.Протченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - №1(413). - С. 84-88.
43. Колюбакіна Л.В. Оцінка чинників ризику виникнення внутрішньошлу­ночкових крововиливів у недоношених дітей / Л.В. Колюбакіна // Буковинський медичний вісник. 2007. - №3. С.40-42.
44. Комплексна поетапна реабілітація перинатальних уражень мозку новонароджених і дітей раннього віку групи високого ризику / Л.Г.Кирилова, М.А.Василенко, Л.І.Ткачук [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - №5. С.10-14.
45. Комплексная оценка биохимических маркеров беременности и ее значение в пренатальном мониторинге / Л.И.Падалко, С.Г.Бондаренко, Е.А.Пинская [и др.] // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2008. - С.588-593.
46. Коробов В.М. Активність ферментів вуглеводного обміну в еритроцитах щурів за умов адаптації до гіпобаричної гіпоксії / В.М. Коробов // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2003. - №2. С.28-32.
47. Коррелятивные связи между активностью супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионпероксидазы печени мышей /Х.К.Мурадян, Н.А.Утко, Т.Г.Мозжухина [и др.] //Український біохімічний журнал. 2003. - Т.75, №1. С.33-37.
48. Крамаренко О.Н. Прогнозування, профілактика та рання терапія фетопла­центарної недостатності / О.Н.Крамаренко // Лікарська справа. Врачебное де­ло. - 2002. - №2. - С. 50-53.
49. Кривий В.А. Сучасний підхід до виконання кесарева розтину при недоношеній вагітності / В.А.Кривий, В.І.Чуйко, І.С.Гарагуля [та ін.] // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 2008. - С.126-129.
50. Кришталь М.В. Вплив хронічного ацидозу на білковий обмін / М.В. Кришталь // Фізіологічний журнал. 2003.- т.49, №5. С.58-62.
51. Кудінова В.В. Прогнозування плацентарної недостатності під час планування вагітності на підставі вивчення чинників ризику щодо невиношування вагітності / В.В.Кудінова // Педіатрія, акушерство та гінекологія .- 2004. -№6. - С. 72-75.
52. Кузьоменська М.Л. Оцінка гормонопродукуючої функції при прееклампсії легкого ступеню тяжкості / М.Л.Кузьоменська, Л.В.Довгаль // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. Том 144. - часть ІV. C.285-286.
53. Лизин М.А. Залежність затримки розвитку плода під час вагітності від локалізації плаценти / М.А.Лизин. // Педіатрія, акушерство та гінекологія .- 2002. - №1. - С. 81-82.
54. Лизин Т.М. Ультраструктурні зміни плаценти у жінок з передчасними пологами / Т.М.Лизин // Галицький лікарський вісник. 2007. - №1. - С. 57-58.
55. Линников В. И. Особенности течения беременности и родорозрешения женщин с хронической фетоплацентарной недостаточностью и антифо­сфолипидным синдромом при повышенной концентрации токсических металлов / В. И. Линников // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2007. - С. 488-490.
56. Литвиненко Л. Изменения системы антиоксидантной защиты крови новорожденных детей с различной патологией / Л.Литвиненко, Л.Данилова, Н.Шабалов // Вопросы медицинской химии. - 2002. - Т.48, выпуск З. - С. 513-518.
57. Лупояд К.В. Современные подходы к лечению внутриутробного дистресса плода / К.В.Лупояд, В.С.Лупояд, А.М.Феськов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. Том 144. - часть ІV. C.156-158.
58. Мазорчук Б.Ф. Гормональні розлади у вагітних з передлежанням плаценти / Б.Ф.Мазорчук, А.П.Дністрянська, В.О.Тарнопольська // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2008. - С.522-525.
59. Майко М.О. Діагностика та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тироїдною патологією / М.О.Майко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - №2(414). - С. 109-114.
60. Макарчук О.М. Макроглобуліни як маркери розвитку акушерських та перинатальних ускладнень / О.М.Макарчук // Вісник наукових досліджень.-2003.-№3.-С.105-107.
61. Макацирия А.Д. Синдром диссеминированного внутрисосудистого свертыва­ния крови в акушерской практике / А.Д. Макацирия, А.Л. Мищенко, В.О. Би­цадзе. М.: Триада Х, 2001. 456 с.
62. Маляр В.В. Розвиток фетоплацентарної недостатності при загрозливих передчастних пологах / В.В.Маляр // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина”. - 2005. - Вип.24. - С. 169-171.
63. Маркери ультразвукової діагностики затримки росту плода на фоні фетоплацентарної недостатності у вагітних, зайнятих в хімічному виробництві / А.В. Бойчук, І. Нікітіна, В. Коптах [та ін.] // Здобутки клінічної і експе­риментальної медицини. 2008. - №1. С. 30-33.
64. Маркін Л.Б. Диференційований підхід до корекції гемодинамічних порушень у системі мати-плацента-плід при синдромі фетоплацентарної недостатності / Л.Б.Маркін, К.Л.Шатилович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - №1(413). - С. 67-72.
65. Маркін Л.Б. Особливості гестаційної трансформації плацентарного ложа матки при ідіопатичному недоношуванні вагітності / Л.Б. Маркін, І.С. Крочак // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - №2.- С.88-90.
66. Маркін Л.Б. Особливості внутрішньоплацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності / Л.Б.Маркін, Л.Л.Ткачук // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. Том144. - часть ІV. C.288.
67. Маркін Л.Б. Вплив розладів гестаційної трансформації матково-плацентарного кровоплину на перебіг процесів феталізації” плаценти / Л.Б.Маркін, Л.Л.Ткачук // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2008. - С.26-29.
68. Мельникова Н.И. Оценка тяжести и интенсивная терапия новорожденных в отделении реанимации / Н.И.Мельникова, А.С.Долецкий, И.Ф.Острейков // Анестезиология и реаниматология. 2004. - №1. С.8-12.
69. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике / В.В. Мень­шиков, Л.М. Делекторская, Р.П. Золотницкая [и др.]. - М.: Медицина, 1987. 324 с.
70. Мещишен І.Ф. Глутатіонова система організму за умов норми та патології: Актова промова. / І.Ф.Мещишен. Чернівці: Медакадемія, 1999. - 26 с.
71. Мещишен І.Ф. Метод визначення окиснювальної модифікації білків плазми (сироватки) крові / І.Ф.Мещишен // Буковинський медичний вісник. 1999. Т.2, №1. С.156-158.
72. Мещишен І.Ф. Метод кількісного визначення HS-груп у крові / І.Ф.Мещишен, Н.П.Григор’єва // Буковинський медичний вісник. 2002. Т.6, №6. С.190-192.
73. Мещишен І.Ф. Метод визначення загальної антиоксидантної активності плазми (сироватки) крові / І.Ф.Мещишен, В.П.Пішак, В.П.Польовий // Буковинський медичний вісник. 2007. - №3. С.165-167.
74. Моисеенко Р.А. Государственная политика Украины относительно охраны здоровья матери и ребенка на этапе формирования отрасли / Р.А. Моисеенко // Современная педиатрия. - 2004. - №2(3). С.12-18.
75. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод /А.П. Милованов. М.: Медицина, 1999. 448 с.: ил.
76. Морфофункциональные особенности плаценты при гиперандрогении / Л.А.Агаркова, С.В.Логвинов, О.Г. Диш [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. 2006. Т. 6.- С. 16-19.
77. Морфофункціональні аспекти плацентарної недостатності у вагітних з гесто­зами / В.М.Бесєдін, Л.М.Ященко, К.Ю.Ісаєва [та ін.] // зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / відп. ред. Б. М. Венцківський. - К.: «Інтермед», 2008. - С.279-283.
78. Москаленко Т.Я. Роль ультразвукової діагностики та кардіотокографії у разі метаболічної форми фетоплацентарної недостатності / Т.Я.Москаленко // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2004. - Вип.17. - С. 48-52.
79. Мурашко Л.Е. Применение Хофитола при беременности / Л.Е.Мурашко, В.А.Бурлев, Н.И.Клименченко // Вісник акушерів-гінекологів України. - 2002. - №3 (18). - С. 46-49.
80. Нагорна В.Ф. Діагностика плацентарної недостатності методом лазерної кореляційної спектроскопії / В.Ф. Нагорна, В.Г. Марічереда, Т.І. Пермінова // Одеський медичний журнал. - 2006. - №2(94). - С. 65-70.
81. Наджарян И.Г. Факторы риска акушерско-гинекологической патологии беременности и в родах, приводящие к перинатальным потерям / И.Г.Наджарян, Д.Ф.Костючек // Журнал акушерских и женских болезней. 2004. Т.LІІІ, вып.1. С.49-54.
82. Определение трофобластического β1 гликопротеина у женщин во время беременности, в послеабортный период и в семенной плазме мужчин / Р.Н.Богданович, И.В.Чикаловец, О.В.Беликова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2005. - №1 .- С. 22-25.
83. Особливості морфологічної структури плаценти у жінок, хворих на цукровий діабет, при антифосфоліпідному синдромі / Т.В.Авраменко, Т.Д.Задорожна, Є.В.Плєшанов [та ін.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. Том 144. - часть ІV. C.3-6.
84. Особенности адаптации, свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы новорожденных после реанимации атмосферным воздухом / М.Н.Косов, В.М.Прокопенко, Т.И.Опарина [и др.] // Педиатрия. 2002. №1. С.19-23.
85. Особливості неонатальної адаптації дітей з затримкою утробного росту / С.М.Янюта, О.І.Жданович, Т.В.Коломійченко [та ін.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. Том 144. - часть ІV. C.269-272.
86. Нечай О.С. Особливості морфогенез