ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК З ХРОНІЧНИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК НА ФОНІ ПІДВИЩЕНОГО РІВНЯ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ : ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И СОСТОЯНИЕ НОВОРОЖДЕННЫХ У ЖЕНЩИН с хроническими воспалительными заболеваниями ПОЧЕК НА ФОНЕ ПОВЫШЕННОГО УРОВНЯ антифосфолипидных антител

Краткое описание

ДУ «ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ВОЛОШИНА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 618.2/5+616053.31:616.61002:616-097

ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК З ХРОНІЧНИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК НА ФОНІ ПІДВИЩЕНОГО РІВНЯ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
Туманова Лариса Євгеніївна
доктор медичних наук, професор;
Чернишов Віктор Павлович
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..

5

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1. ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК ТА ВАГІТНІСТЬ (огляд літератури)

12

1.1. Перебіг та ускладнення вагітності, особливості лікування пацієнток із хронічною хворобою нирок.
1.2. Підвищений рівень АФА і патологія нирок у вагітних.

12
21

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...

37

2.1. Методи досліджень
2.2. Клінічна характеристика обстежених вагітних жінок

37
43

РОЗДІЛ 3. ЧАСТОТА ТА СПЕКТР АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ У ВАГІТНИХ іЗ ХРОНІЧНИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК..

48

РОЗДІЛ 4. ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК ІЗ ХЗЗН ТА РІЗНИМ РІВНЕМ АФА

51

РОЗДІЛ 5. РІВЕНЬ ГОРМОНІВ У ЖІНОК ІЗ ХЗЗН У ДИНАМІЦІ ВАГІТНОСТІ.

60

РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ (НИРКОВОЇ ТА ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ) У ВАГІТНИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК
6.1. Допплерометричні показники кровотоку нирок у вагітних із ХЗЗН та здорових вагітних у динаміці вагітності

6.2. Стан матково-плацентарного кровотоку та ультразвуковий і допплерографічний моніторинг стану плода у вагітних з ураженнями нирок

70

70

77

РОЗДІЛ 7. МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАТЕРИНСЬКОЇ ТА ФЕТАЛЬНОЇ ЧАСТИН ПЛАЦЕНТИ ЖІНОК ІЗ ХРОНІЧНИМ ПІЕЛО- ТА ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ І РІЗНИМ РІВНЕМ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ.
7.1. Морфологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із фізіологічним перебігом вагітності та пологів (контроль)..

90

90

7.2. Гістологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із хронічним пієлонефритом і різним рівнем антифосфоліпідних антитіл ....
7.2.1. Гістологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із хронічним пієлонефритом та титром антифосфоліпідних антитіл (РЕ) до 9 ОД..

91

91

7.2.2. Гістологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із хронічним пієлонефритом і титром антифосфоліпідних антитіл (РЕ) більше 9 ОД..
7.3. Гістологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із хронічним гломерулонефритом із різними рівнями антифосфоліпідних антитіл.
7.3.1. Гістологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із хронічним гломерулонефритом та титром антифосфоліпідних антитіл (РЕ) до 9 ОД..
7.3.2. Гістологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти жінок із хронічним гломерулонефритом і рівнем антифосфоліпідних антитіл (РЕ) більше 9 ОД.

97

103

103

110

РОЗДІЛ 8. ОСОБЛИВОСТІ РЕАГУВАННЯ НА БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ СПОЛУКИ ПЛАЦЕНТАРНИХ ТА ПУПОВИННИХ СУДИН ПРИ ХЗЗН
8.1. Рецепторні властивості плацентарних судин жінок із фізіологічним перебігом вагітності..
8.2. Вплив біологічно активних речовин та ліків на плацентарні судини жінок з ХЗЗН..

120

120

124

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

129

ВИСНОВКИ...

149

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...

152

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

153

ДОДАТОК 1...

177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
АП артерії пуповини
АТ артеріальний тиск
АФА антифосфоліпідні антитіла
АФС антифосфоліпідний синдром
АЧТЧ активний частковий тромбопластиновий час
БСА бичачий сироватковий альбумін
ВА вовчаковий антикоагулянт
ВМБ вероналмедіналовий буфер
ГНН гостра ниркова недостатність
ГУС гемолітико-уремічний синдром
ДВЗ дисеміноване внутрішньосудинне згортання
КВЗ коефіцієнт внутрішньосудинного згортання
КШК криві швидкості кровотоку
ІСО індекс судинного опору
ЕК ендотеліальні клітини
ЕКЗ екстракорпоральне запліднення
МА маткова артерія
ПІ пульсаційний індекс
ПК плацентарний коефіцієнт
РІ індекс резистентності
СМА середньомозкова артерія
СЧВ системний червоний вовчак
ТТП тромбоцитопенічна пурпура
УЗД ультразвукове дослідження
ФСБ фосфатосоляний буфер
ФПК фетоплацентарний комплекс
ХГ хронічний гломерулонефрит
ХЗЗН хронічні запальні захворювання нирок
ХП хронічний пієлонефрит
ХХН хронічна хвороба нирок
CL кардіоліпінові антитіла
S/D систолічно-діастолічне співвідношення
PE фосфатиділетаноламінові антитіла
PS фосфатиділсеринові антитіла
b2-ГПI b2-глікопротеїн І

ВСТУП

Актуальність теми.
Хронічні запальні захворювання нирок, а саме хронічні гломеруло- та пієлонефрити вагітних жінок залишаються надзвичайно важливою та гострою проблемою клініки екстрагенітальної патології. Значущість цієї проблеми визначається не тільки поширеністю цієї патології від 4% до 17% серед вагітних [В.Я.Голота, В.О.Бенюк, 2000; М.М.Шехтман, 2003; В.В.Камінський, К.В.Гончар, 2006], а й несприятливим впливом її на перебіг вагітності, що призводить часто до виникнення анемії, розвитку тяжкої прееклампсії, загрози переривання вагітності, передчасних пологів.
Відомо, що при широкому спектрі бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій має місце транзиторне підвищення антифосфоліпідних антитіл [Н.М.Рожковська, 1998; В.К.Чайка, 2001; А.Д.Макацария, 2001; M.Blank, 2002].
Значний інтерес викликає перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок із запальними захворюваннями нирок та підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл. Синтез АФА асоціюється із різними формами акушерської патології, зокрема з пізнім гестозом, прееклампсією і еклампсією, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода, передчасними пологами. Описаний розвиток тромботичних ускладнень у новонароджених від матерів з АФС, що свідчить про можливість трансплацентарної передачі АФА.
Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню перебігу вагітності при запальних захворюваннях нирок та їх впливу на плід, значною мірою нез’ясованими залишаються питання перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених при цих захворюваннях і підвищеному рівні антифосфоліпідних антитіл, немає диференційованого підходу до тактики ведення вагітності та пологів у таких жінок. Традиційні засоби дослідження гемодинаміки нирок та плаценти не завжди дають об’єктивну інформацію, а тому актуальним є застосування сучасних методик оцінки стану судин плаценти і пуповини шляхом вивчення морфологічних, ультраструктурних та імуногістохімічних їх особливостей, допплерометричних показників, визначення рівнів гормонів плаценти, визначення спектра та рівня антифосфоліпідних антитіл. Саме вивченню перелічених питань присвячена ця дисертаційна робота, а все викладене вище визначає її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами.
Дисертація виконана згідно з планом НДР ДУ «Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України». Вона є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи «Розробити методи попередження та лікування синдрому затримки розвитку плода при хронічних гломеруло- та пієлонефритах», №держ.реєстрації 01.02.U0010601 та «Вивчити особливості порушень регіонарної гемодинаміки у жінок із запальними захворюваннями нирок, розробити методи їх корекції та оптимізувати тактику ведення вагітності», №держ.реєстрації 0105U000316.
Мета роботи удосконалити антенатальний моніторинг жінок із хронічними запальними захворюваннями нирок на фоні підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл.
Завдання дослідження:
1. Вивчити частоту та спектр антифосфоліпідних антитіл при нирковій патології у вагітних.
2. Вивчити перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок із запальними захворюваннями нирок на фоні підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл.
3. Визначити рівень гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних із хронічними гломерулонефритом і пієлонефритом та підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл.
4. Вивчити кровоток у системі «мати-плацента-плід» та нирках у вагітних із хронічними гломерулонефритом і пієлонефритом та підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл.
5. Визначити морфологічні, морфометричні та імуногістохімічних особливості плаценти у вагітних із хронічними гломерулонефритом і пієлонефритом та підвищенним рівнем антифосфоліпідних антитіл.
6. Визначити особливості реагування на біологічно активні сполуки плацентарних та пуповинних судин при ХЗЗН.
Об’єкт дослідження: перебіг вагітності у жінок із хронічними запальними захворюваннями нирок та підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл.
Предмет дослідження: спектр та рівень антифосфоліпідних антитіл; рівень гормонів плаценти (естрадіол, прогестерон); стан регіонарної гемодинаміки нирок та матково-плацентарно-плодового кровотоку; морфологічні, морфометричні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти.
Методи дослідження: клінічні; лабораторні (біохімічні, імунологічні, гормональні); УЗД із допплерографічним кольоровим картуванням; морфологічні, морфометричні, імуногістохімічні; медико-статистичні, математичного прогнозування.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Отримані нові дані про частоту та спектр антифосфоліпідних антитіл при хронічній нирковій патології у вагітних.
2. Отримані нові дані про особливості перебігу вагітності, пологів і стан новонароджених у вагітних із хронічними гломерулонефритом і пієлонефритом на фоні підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл.
3. Отримані нові відомості про рівень плацентарних гормонів, морфологічні, морфометричні та імуногістохімічні особливості плаценти при хронічних запальних захворюваннях нирок та підвищеному рівні атнтифосфоліпідних антитіл.
4. Отримані нові дані стану реґіонарної гемодинаміки нирок та системи «мати-плацента-плід» у жінок із хронічними гломерулонефритом і пієлонефритом на фоні підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл.
Практичне значення отриманих результатів.
Отримані дані дозволяють розробити алгоритм обстеження і ведення вагітних із хронічною патологією нирок, підвищеним рівнем АФА, що дозволить поліпшити якість нагляду на всіх етапах перебігу вагітності та буде сприяти зниженню материнської та перинатальної захворюваності. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації включено до циклу лекцій для лікарів на курсах стажування та інформації за темою «Екстрагенітальна патологія і вагітність» в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» та використовуються в навчальному процесі кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького Національного медичного університету МОЗ України ім. Горького, кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології Одеського державного медичного університету МОЗ України і Харківського державного медичного університету МОЗ України.
Особистий внесок здобувача.
Автором проведено інформаційно-патентний пошук, розробку завдання дослідження та вибір методів для їх вирішення; клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, а також результатів вагітності у хворих на хронічний пієлонефрит і гломерулонефрит, статистична обробка клініко-лабораторних даних дослідження, їх науковий аналіз та інтерпретацію; формулювання основних положень та висновків дисертації.
Апробація результатів дисертації.
Результати дослідження були представлені та обговорені на науково-практичній конференції асоціації акушерів-гінекологів Київської області (м.Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми перинатальних інфекцій у вагітних та новонароджених» (м.Київ, 812 грудня 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, із них 6 cтатей у наукових провідних фахових журналах та 1 стаття в збірнику, затверджених ВАК України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 57 таблицями та 24рисунками, що займають 16 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 214 публікацій та займає 24 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове вирішення актуальної наукової задачі сучасного акушерства удосконалення антенатального моніторингу жінок із хронічними запальними захворюваннями нирок на фоні підвищеного рівня антифосфоліпідних антитіл.
1. Частота виявлення кардіоліпінових антитіл у вагітних із хронічним гломерулонефритом (ХГ) досягає 70,6% (в т.ч. у високому титрі 11,8%) фосфатиділсеринових антитіл відповідно 100% (52,9%), а фосфатиділ-етаноламінових антитіл 93,7% (65,2%). У вагітних із хронічним пієлонефритом (ХП) виявлено таку частоту АФА (антифосфоліпідних антитіл): CL 63,5% (15,4%); PS 73,1% (9,6%); PE 70,3% (37,5%).
2. Перебіг вагітності та пологів у жінок із ХГ та підвищеним рівнем АФА частіше ускладнюється загрозою переривання. При цьому показники в групі з високим титром антитіл значно більші, ніж у групі з низьким їх виявленням (відповідно при PS>10 55,6%, а при PS<10 37,5%; при PЕ>9 70,0% відповідно при PЕ<9 16,7%). Відповідно наявність прееклампсії виявлено в групі з високим рівнем АФА при PS>10 ОД 55%, при РЕ>9 ОД 50%, а при низькому рівні PS 12,5%, РЕ 16,7% (p<0,05); частота передчасних пологів в групі з високим рівнем АФА склала 22,2%, що значно перевищує показники в групі з низьким титром. У новонароджених від цих пацієнток виявлено тенденцію до зменшення ваги та зниження оцінки за шкалою Апгар.
3. Перебіг вагітності у жінок із ХП та високим рівнем АФА частіше ускладнювався загрозою переривання вагітності після 20 тижнів (переважно за умови збільшення CL і PS), прееклампсією (при підвищенні рівня CL). Діти від таких матерів також мали меншу вагу та нижчу оцінку за шкалою Апгар.
4. У вагітних із ХП та підвищеним рівнем АФА мають місце зміни функції фетоплацентарного комплексу: в ІІ триместрі виявлено наявність гіперестрогенії, а в ІІІ триместрі відмічається зниження рівня як естріолу, так і прогестерону. У вагітних із ХГ та підвищеним рівнем PS в ІІ триместрі мало місце зниження естрадіолу, в ІІІ триместрі прогестерону.
5. При ХЗЗН та підвищеному рівні АФА мала місце тенденція до підвищення судинного опору в артеріях пуповини у порівнянні з контрольною групою, що свідчить про порушення плодово-плацентарного кровообігу у таких жінок. У вагітних із ХГ та підвищеним рівнем PS мала місце тенденція до зростання швидкості кровотоку у венозній протоці, що може свідчити про наявність ранніх ознак дистресу плода ще до виникнення клінічних проявів. У вагітних із ХП та підвищеним рівнем PS мало місце порушення плацентарної гемодинаміки (підвищення лінійної швидкості кровотоку в венозної протоці, погіршення кровотоку в артеріях пуповини), що свідчить про погіршення плацентарної перфузії.
6. Найбільш високий вплив на матково-плацентарний та плодовий кровоток у жінок із захворюваннями нирок можна вважати підвищений рівень PS (>10 ОД), при виявленні високого рівня PS спостерігались ультразвукові ознаки значного погіршення ниркової гемодинаміки, що розцінюється, як критерій ранньої діагностики плацентарної недостатності.
7. У жінок із ХП та підвищеним рівнем АФА за сукупністю гістологічних, морфометричних та імуногістохімічних особливостей плацент в 76,92% можна констатувати хронічну плацентарну недостатність І ступеня з елементами патологічної незрілості за типом проміжних диференційованих ворсин. При цьому виявляється достатньо високий рівень компенсаторних процесів на клітинному рівні (збільшення відносної площі синцитіальних вузликів), що свідчить про досить високий відновлюючий потенціал структур плацентарного бар’єру. У жінок із ХГ та підвищеним рівнем АФА в плацентах виявлено структурні особливості, які свідчать про наявність хронічної плацентарної недостатності ІІІ ступеня, яка проявляється у вигляді варіантів патологічної незрілості за типом проміжних диференційованих ворсин та хаотично склерозованих ворсин, а також відносного варіанту незрілості дисоційованого розвитку котиледонів, що призвело до скорочення дифузної поверхні ворсинчастого хоріону, площі синцитіотрофобласта і обсягу міжворсинчастого простору.
8. У жінок із ХП та ХГ та підвищеним рівнем АФА імуногістохімічне дослідження особливостей мезенхімального фактору Vimentin виявило зниження рівня експресії останнього, що, пов’язане зі збільшенням склерозованих ворсин та колагену ІІІ типу в стромі ворсин, і пояснює формування порушень плацентарно-плодового кровотоку, виявлених при УЗД.
9. В експерименті на ізольованих судинах плаценти жінок із хронічним пієлонефритом встановлена їх менша чутливість до судинозвужуючої дії простагландину F2α, що розкриває один з можливих механізмів розвитку плодово-плацентарної недостатності у таких хворих. Дослідження спазмолітичної дії препаратів різних фармакологічних груп показало, що плацентарні судини, попередньо тонізовані норадреналіном, мають більшу чутливість до еуфіліну, а попередньо тонізовані простагландином F2α підвищену чутливість до ніфедіпіну, що свідчить про порушення механізмів регулювання тонусу плацентарних судин у жінок із ХЗЗН.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітним із захворюваннями нирок доцільно проводити обстеження на виявлення антифосфоліпідних антитіл: CL, PS та PE.
2. При наявності антифосфоліпідних антитіл (PS і PE) в високому титрі
(>10 ОД) вагітних слід відносити до групи високого ризику по невиношуванню вагітності, розвитку прееклампсії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айламазян Э. К. Эфферентная терапия / Э. К. Айламазян, Н. Н. Петрищев, М. С. Зайнулина //Акушерство и гинекология. 2004. № 10 (3). С. 1318.
2. Акушерство. Справочник калифорнийского университета / науч. ред. Э. Нисвандер, А. Эванс. М. : Практика, 1999. 703 с.
3. Аналітичний огляд законодавчого забезпечення охорони репродуктивного здоров’я в Україні / наук ред. Н. Я. Жилка. К. : Вид-во Раєвського, 2005. 96 с.
4. Андрейчин М. А. Імунологічна толерантність та імунологія репродукції / М. А. Андрейчин, В. В. Чоп’як, І. Я. Господарський // Клінічна імунологія та алергологія. Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. 200 с.
5. Антифосфолипидный синдром в акушерской практике / Макацария А. Д. [и др.] ; науч. ред. А. Д. Макацария. М. : РУССО, 2001. 304 с.
6. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска / Ф. Ариас. М. : Медицина, 1989. 800 с.
7. Аряев Н. Л. Принципы диагностики и лечения ЗВУР и гипотрофии / Н. Л. Аряев, Ю. Г. Циунчик. Одесса, 2005. 256 с.
8. Афанасьева Н. В. Исходы беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности различной степени тяжести / Н. В. Афанасьева, А. Н. Стрижаков // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2004. Т. 3, № 2. С. 713.
9. Бариляк І. Р. Генетичний моніторинг як етап розвитку медичної генетики / І. Р. Бариляк. К., 1999. 13 с.
10. Быстрицкая Г. С. Состояние маточного и почечного кровотока у беременных с гестозами развившимися на фоне хронического пиелонефрита / Г. С. Быстрицкая. М. : РТО АГМА, 1999. 75 с.
11. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности / науч. ред. Ю. С. Паращук, О. В. Грищенко. Харьков : Торнадо. 2001. 116 с.
12. Вдовиченко Ю. П. Актуальні аспекти материнських втрат при патології нирок / Ю. П. Вдовиченко, Л. В. Калугіна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 1. С. 6065.
13. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / [Деримедведь Л. В., Перцев И. М., Шуванова Е. В. и др.]. Х. : Мегаполис, 2002. 200 c.
14. Діагностика та лікування плацентарної недостатності / [Венцківський Б. М., Запорожан В. М., Заболотна А. В. та співавт.] К., 2004. 23 с.
15. Дядык А. И. Инфекция мочевыводящих путей при беременности (обзор литературы) / А. И. Дядык, А. Э. Багрий // Укр. хіміотерапевтичний журнал. 2000. № 4. С. 6165.
16. Гладков І. С. Імунологічні аспекти ФПК / І. С. Гладков // Буковинський медичний вісник : Укр. наук.-практ. журнал / Буковинська держ. мед. акад. 2001. Т. 5, № 4. С. 4547.
17. Голота Л. І. Ендокринна функція ФП-системи при пієлонефритах у вагітних / Л. І. Голота // Практична медицина : наук.-практ. журнал / Львівський держ. мед. ун-т ім. Данила Галицького. 2002. Т. 8, № 4. С. 913.
18. Грищенко О. В. Проблемы современной фармакотерапии фетоплацентарной недостаточности / О. В. Грищенко, И. В. Лахно, Ю. В. Зеленин // Провизор. 2001. № 16. С. 3435.
19. Гуменюк О. В. Цитокіновий дисбаланс та шляхи його коррекції у вагітних із хронічним пієлонефритом / О. В. Гуменюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. К., 2001. № 6. С. 8991.
20. Дашкевич В. Є. Плацентарна недостатність:сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування / В. Є. Дашкевич, С. М. Янюта, Т. В. Коломійченко [та ін.] // Мистецтво лікування. 2004. № 4. С. 2225.
21. Демидович Е. О. Особенности плодового почечного кровотока при фетоплацентарной недостаточности / Е. О. Демидович, И. В. Игнатко // Акушерство и гинекология. 1996. № 3. С. 3236.
22. Джаффе Р. Б. Эндокринная физиология плода и фетоплацентарного комплекса / Р. Б. Джаффе // Репродуктивная эндокринология / пер. с англ. С. С. Кейна. М. : Медицина, 1998. Т. 2. 364390 с.
23. Довідник з питань репродуктивного здоров’я / наук. ред. Н. Г. Гойда. К. : Вид-во Раєвського, 2004. 127 с.
24. Дудка Г. Ю. Захворювання нирок і вагітність / Г. Ю. Дудка // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 1999. № 2. С. 8795.
25. Елисеев О. М. Диагностика и лечение болезней сердца, сосудов и почек / О. М. Елисеев, М. М. Шехтман. Ростов н/Дону : Изд-во «Феникс», 1997. 640 с.
26. Єльська С. М. Особливості перебігу і ведення вагітності та пологів у жінок із прееклампсією на тлі патологічного рівня антифосфоліпідних антитіл : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01. «Акушерство та гінекологія» / С. М. Єльська. Донецьк, 2005. 22 с.
27. Емельянов А. И. Принципы диагностики и терапии (формулярная система) инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / А. И. Емельянов, Б. Л. Гуртовой, А. Б. Погорелова [и др.] // Акушерство и гинекология. 2003. № 3. С. 39.
28. Жаркіх А. В. Дослідження гормональної функції фетоплацентарної системи у вагітних із варікозною хворобою / А. В. Жаркіх, В. Г. Сосюка // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 1 (407). С. 6668.
29. Запорожан В. Н. Гестозы беременных / Запорожан В. Н., Венцковский Б. М., Сенчук А. Я. М., 2004. 120 c.
30. Запорожан В. М. Ендокринна функція фетоплацентарного комплексу при гестозі вагітних / В. М. Запорожан, О. О. Свірський, А.І.Гоженко // Буковинський медичний вісник. 2002. Т. 6, № 2. С. 2630.
31. Захарова Е. В. Течение хронических заболеваний почек при беременности / Е. В. Захарова // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 6. С. 816.
32. Іщенко Г. І. Допплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровотоку у вагітних із хронічним пієлонефритом / Г. І. Іщенко, Я. О. Сопко // Перинатологія та педіатрія. 2007. № 2 (30). С. 3437.
33. Караганова Е. Я. Прогнозирование церебральных поражений у детей при ОПГ-гестозе у их матерей / Е. Я. Караганова, Р. И. Шапина // Вести рос. Ассоц. акушеров и гинекологов. 1997. № 1. С. 2023.
34. Катамадзе К. Т. Профилактика плацентарной недостаточности с применением аспирина (в малых дозах) и курантила у беременных с хроническим гломерулонефритом и артериальной гипертонией : дис. доктора мед. наук : 14.01.01 / Катамадзе Карина Тадеевна. Москва, 2003. 150 с.
35. Клінічна патофізіологія та патогенетична терапія прееклампсії / [Запорожан В. М., Свірський О. О., Гоженко А. І., Галич С. Р.]. Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2004. 248 с.
36. Козловская Н. Л. Тромбофилические состояния / Н. Л. Козловская // Клиническая фармакология и терапия. 2003. № 31. С. 7480.
37. Козловская Н. Л. Низкомолекулярные гепарины в лечении АФС-нефропатии при первичном и вторичном антифосфолипидном синдроме / Н. Л. Козловская, Е. А. Шахнова, В. В. Кушнир // Тер. архив. 2004. № 9. С. 3540.
38. Коновалова Т. Н. Изучение популяции и субпопуляций лимфоцитов и гумморального имунного ответа у беременных с очагами инфекции урогенитальной локализации : дис. кандидата мед. наук : 14.01.01 / Коновалова Тамара Николаевна. Новосибирск (Сибирское отделение РАМН), 1997. 107 с.
39. Крамаренко О. П. Прогнозування, профілактика та рання терапія ФПК / О. П. Крамаренко // Лікарська справа. 2002. № 2. С. 5053.
40. Левицький І. В. Ефективність комплексної терапії загострення хронічного пієлонефриту у вагітних : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / І. В. Левицький. Вінниця, 2002. 20 с.
41. Линников В. И. Диагностика, принципы лечения и профилактики тромбофилических состояний, обусловленных первичным антифосфолипидным синдромом у беременных, рожениц и родильниц : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология » / В. И. Линников. М., 2006. 28 с.
42. Лубяная С. С. Фетоплацентарная недостаточность / С. С. Лубяная, И. В. Чибисова. Луганск, 2001. 200 c.
43. Макацария А. Д. Тромбофилические состояния в акушерской практике / А. Д. Макацария, В. О. Бицадзе. М., 2002. 200 с.
44. Макацария А. Д. Тромбофилии и противотромботическая терапия в акушерской практике / А. Д. Макацария, В. О. Бицадзе. М., 2003. 280 с.
45. Макаров И. О. Современный взгляд на патогенез фетоплацентарной недостаточности / И. О. Макаров, И. С. Сидорова // Матер.YII Рос. форума «Мать и дитя». М., 2005. 136 c.
46. Макарчук О. М. Особливості морфології плацента та спіральних артерій при гемодінамічних порушеннях в системі мати-плацента-плід при ускладненні вагітності / О. М. Макарчук // Галицький лікарський вісник. 2003. № 2. С. 129132.
47. Мамедалиева Н. М. Ранняя диагностика, прогнозирование и профилактика плацентарной недостаточности у беременных с привычным невынашиванием в анамнезе : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Н. М. Мамедалиева М., 1993. 53 с.
48. Маркін Л. Б. Технологія допомоги при затримці розвитку плода / Л. Б. Маркін, О. С. Медведєва // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 1. С. 116120.
49. Мелахова Т. А. Иммунологические взаимоотношения в системе мать-плацента-плод у беременных с гестозом на фоне хронического пиелонефрита. Прогноз для плода и новорожденного : дис. кандидата мед. наук : 14.01.01 / Мелахова Татьяна Анатольевна. Барнаул, 1997. 156 с.
50. Менжинская И. В. Антипрогестероновые антитела в клинике первичной потери беременности / Менжинская И. В., Гладкова К. А., Сидельникова В. М. [и др.] // Иммунология. 2008. № 1. С. 3437.
51. Метелева Н. А. Поражение почек при антифосфолипидном синдроме / Н. А. Метелева, Н. Л. Козловская // Тер. архив. 2004. № 9. С. 9196.
52. Міщенко В. П. Плацентарна недостатність у жінок із гестаційним пієлонефритом / В. П. Міщенко, В. А. Насібулін, С. В. Тимофеева // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 6. С. 109111.
53. Милованов А. П. Патология плаценты / А. П. Милованов. Руководство для врачей. М. : Медицина, 1998. 800 с.
54. Михайлов И. Б. Основы фармакотерапии в акушерстве и гинекологии / И. Б. Михайлов, В. К. Ярославский. М. : Фолиант, 2001. С. 126135.
55. Мусаев З. М. Оценка эффективности лекарственной терапии синдрома задержки развития плода / З. М. Мусаев, А. Н. Стрижаков, Б. Н. Наумчик // Материалы III Рос. форума «Мать и дитя ». М., 2001. 400 с.
56. Патология сосудов при антифосфолипидном синдроме / [Насонов Е. Л., Баранов А. А., Шилкина Н. П., Алекберова 3. С.]. М.: Ярославль, 1995. 200 c.
57. Пахаренко Л. В. Гемомікроциркуляторне русло плаценти при хронічній плацентарній недостатності / Л. В. Пахаренко // Галицький лікарський вісник. 2003. № 1. С. 8687.
58. Пахаренко Л. В. Гістологічні ультраструктурні зміни системи мікроциркуляції плаценти при хронічній плацентарній недостатності / Л. В. Пахаренко // Галицький лікарський вісник. 2003. № 2. С. 158159.
59. Пестрикова Т. Ю. Ведение беременности и родов высокого риска / Пестрикова Т. Ю., Чижова Т. В., Петричко М. И. М. : Медицина, 2004. 250 с.
60. Пиріг Л. А. Хронічний гломерулонефрит/ Л. А. Пиріг // Лікування та діагносгика. 1997. № 2. С. 2227.
61. Плацентарная недостаточность : диагностика и лечение : Учебное пособие / [Аржанова О. Н., Кошелева Н. Г., Ковалева Т. Г. и др.]. С-Пб. : Нормед-Издат., 2002. 31 с.
62. Плацентарная недостаточность : диагностика и лечение : учеб. пособие / [Аржанова О. Н., Котенева, Н.Г., Громычко Г. Л. и др.]. C-Пб. : ООО «Изд-во Н-Л», 2001. 31 с.
63. Пономарева И. В. Антифосфолипидные антитела при осложненном течении беременности / И. В. Пономарева // Акуш. и гин. 2000. № 2. С. 1215.
64. Поражение почек у больных системной красной волчанкой с антифосфо-липидным синдромом и первичным антифосфолипидным синдромом / Н. Л. Козловская, М. Ю. Швецов, Л. В. Козловская [и др.] // Центрально-азиатский медицинский журнал. 2004. № 10, приложение 5. С. 3338.
65. Прима Л. П. Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении фето-плацентарной недостаточности у беременных страдающих хроническим пиелонефритом и анемией : дис. кандидата мед. наук : 14.01.01 / Прима Леонид Петрович. Ташкент, 1993. 151 с.
66. Емельянов А. И. Принципы диагностики и терапии (формулярная система) инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / А. И. Емельянов, Б. Л. Гуртовой, А. Б. Погорелова // Акушерство и гинекология. 2003. № 3. С. 39.
67. Радзинский В. Е. Биохимия плацентарной недостаточности / В. Е. Радзинский, П. Я. Смалько. К., 1992. 200 с.
68. Резніченко Ю. Г. Перинатальні ураження нервової системи. Погляд педіатра / Ю. Г. Резніченко. Харків, 2004. 96 с.
69. Резніченко Ю. Г. Хронічна плацентарна недостатність / Ю. Г. Резніченко, Г. І. Резніченко. Запоріжжя, 2000. 144 с.
70. Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні. Ситуаційний аналіз / [Березіна Н., Ворник Б., Галустян Ю. та ін.]. К. : ФНООН, МОЗ, УАПС, 2005. 115 с.
71. Рогов В. А. Почки и беременность. Нефрология / В. А. Рогов, Н. Б. Гордовская ; наук. ред. И. Е. Тареев. М. : Медицина, 2000. 400 с.
72. Рогов В. А. Хронический гломерулонефрит и беременность // В. А. Рогов, Е. М. Шилов, Н. Л. Козловская // Тер. архив. 2004. № 9. С. 2126.
73. Серов В. Н. Плацентарная недостаточность / В. Н. Серов // Трудный пациент. 2005. Т. 3, № 2. С. 1819.
74. Серов В. Н. Эклампсия / В. Н. Серов, С. А Маркин, А. Ю. Лубнин. М. : Медицина, 2002. 160 с.
75. Сидельникова В. М. Привычная потеря беременности / В. М. Сидельникова. М. : Триада-Х, 2002. 206 с.
76. Сидоренко Б. А. Клиническое применение антитромботических препаратов / Б. А. Сидоренко, Д. В. Преображенский. М. : Медицина, 1997. 200 с.
77. Сидорова И. С. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты / И. С. Сидорова, И. О. Макаров. М. : «Знание-М», 2000. 127 с.
78. Сидорова И. С. Акушерские факторы гипоксических повреждений плода и тактика родоразрешения / И. С. Сидорова, И. О. Макаров // Рос. вести перинатологии и педиатрии. 1995. № 2. С. 2531.
79. Сківка Л. М. Імунологія репродукції (курс лекцій) / Л. М Сківка. К. : НВО Поверхность, 2004. 145 с.
80. Степанковская Г. К. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии / Г. К. Степанковская, Б. М. Венцковский. К. : Наукова думка, 2000. 280 с.
81. Стрижаков А. Н. Избранные лекции по акушерству и гинекологии / Стрижаков А. Н., Давыдов Л. И., Белоцерковцева Л. Д. Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. 496 с.
82. Туманова Л. Є. Особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок із хронічним пієлонефритом та переношуванням вагітності / Л. Є. Туманова, В. В. Подольський, В. П. Лавриненко // Перинатологія та педіатрія. 2002. № 2. С. 1113.
83. Туманова Л. Є. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із хронічним гломерулонефритом та гіпотрофією плода / Л.Є.Туманова, З. Б. Хомінська, О. М. Івасечко // Перинатологія та педіатрія. 2001. № 4. С. 54.
84. Тютюнник В. Л. Влияние инфекции на течение беременности, плод и новорожденного / В. Л. Тютюнник // Вестник акушер­ства и гинекологии. 2001. № 1. С. 2023.
85. Федорова М. В. Плацентарная недостаточность / М. В. Федорова // Акушерство и гинекология. 1997. № 6. С. 4043.
86. Фетоплацентарная недостаточность : учеб. пособие / [Паращук Ю. С., Грищенко О. В., Лахно И. В., Шевченко О. И.]. Харьков : ХГМУ, 1999. 250 c.
87. Ципкун А. Г. Фармакологічна характеристика плацентарних судин жінок із внутрішньоматковою загибеллю плоду в анамнезі / А. Г. Ципкун, Г. О. Гребініченко // Український медичний альманах. 2001. Т. 4, № 1. С. 175178.
88. Цыпкун А. Г. Влияние вазоактивных препаратов на гладкие мышцы сосудов плаценты человека / А. Г. Цыпкун // Физиология гладких мышц : междунар. симпозиум, Варна, 1988 г. : тезисы докл. Варна, 1988. С. 138.
89. Чайка В. К. Нарушения системы гемостаза у беременных с преэклампсией / В. К. Чайка, С. Н. Ельская // Клінічна та експериментальна патологія. 2004. Т. 3, № 2. Ч. 2. С. 475476.
90. Чайка В. К. Диагностические критерии гипертензионного синдрома аутоиммунного генеза при беременности высокого риска / В. К. Чайка, Т. Н. Демина, С. Н. Ельская // Український медичний альманах. 2004. Т. 7, № 5. С. 174177.
91. Чайка В. К. Особенности свертывающей системы крови у беременных с преэклампсией на фоне патологического уровня антифосфолипидных антител / В. К. Чайка, С. Н. Ельская // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2005. Т. 4, № 1. С. 4548.
92. Чайка В. К. Тактика ведения беременности у женщин с преэклампсией на фоне повышенного уровня антифосфолипидных антител / В. К. Чайка, Т. Н. Демина, С. Н. Ельская // Вестник неотложной медицины. 2005. Т. 6, № 1. С. 3439.
93. Чуб В. В. Фетоплацентарная дисфункция : основы патогенеза, проблемы диагностики, тактика лечения : метод. рек. / В. В. Чуб, И. В. Чибисова, В. А. Климов. Луганск, 2003. 50 с.
94. Шехтман М. М. Руководство по екстрагенитальной патологии у беременных / М. М. Шехтман. М. : Триада-Х, 2003. 815 с.
95. Шмакова И. Е. Характеристика иммунологических параметров в динамической системе плацента-ребенок и обоснование применения «Буливита-С» при хроническом пиелонефрите у беременных женщин : дис. кандидата мед. наук : 14.01.01 / Шмакова Ирина Евгеньевна. М., 1998. 165 с.
96. Шулутко Б. И. Артериальная гипертензия и почки / Б. И. Шулутко, С. В. Макаренко, С. Б. Мальцев. С-Пб., 1997. 135 c. (Серия «Нефрологический семинар»).
97. Щербаков В. Ю. Пиелонефрит и беременность / В. Ю. Щербаков, Д. Г. Сумцов, А. Ю. Щербаков // Международный медицинский журнал. 2003. Т. 9, № 1. С. 82-85.
98. Aarli A. Suppressive effect on lymphoproliferation in vitro by soluble annexin II released from isolated placental membranes / A. Aarli, E. K. Kristoffersen, T. S. Jensen [at al.] // American Journal Reproductive Immunology. 1997. Vol. 38. P. 313319.
99. Agarwal R. Effect of T_helper 1 cytokines on secretion of T_helper 2 cytokines by term trophoblast cells in culture / R. Agarwal, A. Loganath, A. C. Roy [at al.] // Gynecol. Endocrinol. 2000. Vol. 14. P. 305310.
100. Asherson R. A. Cerebrovascular disease and antiphospholipd syndrome in systemic lupus erythematosus? Lupus-like disease, and the primary antiphospholipid syndrome / R. A. Asherson, M. A. Khamashta, A. Gill [et al.] // American Journal of Medicine. 2001. Vol. 86. P. 391399.
101. Asherson R. A. ‘Primary’, ‘secondary’ and other variants of the antiphospholipid syndrome / R. A. Asherson, R. Cervera // Lupus . 2004. Vol. 3. P. 293298.
102. Asherson R. A. The «primary» antiphospholipid syndrome : major clinical and sero-logical features / R. A. Asherson, M. A. Khamashta, J. Ordi-Ros [et al.] // Medicine (Baltimore). 2002. Vol. 68. P. 366374.
103. Alarcon-Segovia D. Preliminary classification criteria for the antiphospholipid syn­drome in systemic lupus erythematosus. A prospective analysis of 500 consecutive patients / D. Alarcon-Segovia, M. E. Perez-Vazquez, A. R. Villa [et al.] // Medicine (Baltimore). 2001. Vol. 21. P. 275286.
104. Antman E. Low-Molecular-Weight Heparins. An Intriguing New Twist With Profound Implications / E. Antman, R. Handin // Circulation. 1998. Vol. 98. P. 287289.
105. August P. The patient with kidney disease and hypertension in pregnancy / P.