ВПЛИВ МІКОПЛАЗМЕНОЇ ІНФЕКЦІЇ НА СИСТЕМУ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН : ВЛИЯНИЕ микоплазменной ИНФЕКЦИИ НА СИСТЕМУ МАТЬ-плацента-плод и пути коррекции ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ВПЛИВ МІКОПЛАЗМЕНОЇ ІНФЕКЦІЇ НА СИСТЕМУ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН
  • Альтернативное название:
  • ВЛИЯНИЕ микоплазменной ИНФЕКЦИИ НА СИСТЕМУ МАТЬ-плацента-плод и пути коррекции ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ
  • Кол-во страниц:
  • 145
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ № 1
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    КАФЕДРА АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ № 1

    На правах рукопису




    Прокопюк Володимир Юрійович


    УДК 618.2-022.7-08-031.81



    Вплив мікоплазменої інфекції на систему мати-плацента-плід та шляхи корекції патологічних змін

    14.01.01.- акушерство та гінекологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук







    Науковий керівник
    зав. кафедрою акушерства
    та гінекології № 1 ХНМУ
    академік НАН України,
    професор, доктор
    медичних наук В.І. Грищенко


    Харків 2009












    Зміст





    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................


    4




    встуП


    6




    Розділ 1.


    огляд літератури


    17




    1.1.


    Сучасне уявлення про вплив інфікування на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених..




    17




    1.2.


    Особливості мікоплазменої материнсько-плодової інфекції..


    25




    1.3.


    Проблема діагностики та лікування внутрішньоутробної інфекції..



    34




    Розділ 2.


    Матеріали та методи дослідження.


    42




    2.1.


    Загальна характеристика груп досліджуваних вагітних..


    42




    2.2.


    Обґрунтування методології дослідження та опис обраних матеріалів, методів і методик



    43




    Розділ 3.


    Особливості гестаційного процесу при мікоплазменій інфекції



    57




    3.1.


    Клінічна характеристика груп спостереження вагітних з мікоплазменою інфекцією...



    57




    3.2.


    Особливості відповіді імунної системи вагітних, що страждають на мікоплазмоз



    63




    3.3.


    Прооксидантно-антиоксидантна система у вагітних з мікоплазменою інфекцією..



    66




    Розділ 4.


    Стан системи мати-плацента-плід у вагітних з мікоплазмозом після проведеної терапії



    70




    4.1.


    Порівняльна клініко-лабораторна характеристика системи мати-плацента-плід вагітних, що отримували традиційну терапію мікоплазмозу та з призначенням комплексу флавоноїдів...





    70




    4.2.


    Особливості імунної системи вагітних в досліджуваних групах при лікуванні з застосуванням флавоноїдів та без них



    87




    4.3.


    Дослідження прооксидантних та антиоксидантних процесів в організмі вагітних, що страждали на мікоплазмену інфекцію після проведення традиційного лікування та з додаванням флавоноїдів..





    96




    Аналіз та Узагальнення отриманих результатів..


    100




    Висновки


    116




    Практичні рекомендації


    118




    Перелік ВИКОРИСТАНИХ джерел..


    119









    Список умовних скорочень

    АГПК антигенпрезентуючі клітини
    АОС антиоксидантні системи
    АОА антиоксидантна активність
    АП артерія путовини
    ВІЛ вірус імунодефіциту людини
    ВУІ внутрішньоутробне інфікування
    ГП глутатіонпероксидаза
    ДЗ «ДКЛ ст. Харків СТГО «ПЗ» Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня станції Харків структурного теріторіального галузевого об’єднання «Південна залізниця»
    ІЛ інтерлейкін
    ІР - індекс резистентності
    КТГ кардіотокографія
    КФ класифікація ферментів
    МДА малоновий діальдегід
    МКАТ моноклональні антитела
    МОЗ Міністерство охорони здоров’я
    НДР науково-дослідницька робота
    НСТ - нитросиній тетразолій
    ОЩ оптична щільність
    ПІ - пульсаційний індекс
    ПН плацентарна недостатність
    ПОЛ перикисне окислення ліпідів
    ПМЯЛ полиморфноядерні лейкоцити
    РБТЛ - реакція бласттрансформації лімфоцитів
    РІФ - реакція мембранної імунофлюорисценції
    СЗРП синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плоду
    СДС - систолодіастолічне співвідношення
    СМА середня мозкова артерія
    ТБК тіобарбитурова кислота
    УЗД ультразвукове дослідження
    УО умовні одиниці
    ФІ фагоцитарний індекс
    ФНП фактор некрозу пухлини
    ФПК фетоплацентарний комплекс
    ФЧ фагоцитарне число
    ЦНС центральна нервова система
    ЦП церулоплазмін
    ЦПК церебро-плацентарний коефіцієнт
    ШО основання Шифа
    CANAM California Association оf Healthcare Admissions Management
    CD claster of differentiation (кластер дифференціювання)
    IFA immune ferment analysis (імуноферментний аналіз)
    NASA National Aeronautics and Space Administration (Національна адміністрація аеронавтики та космосу, США)
    PCR polymerase chain reaction (полімеразна ланцюгова реакція)











    ВСТУП

    Актуальність теми
    Сучасна демографічна ситуація в Україні диктує необхідність особливої уваги суспільства та медичної науки до народжуваності в країні і потребує ефективних, науково обґрунтованих методів діагностики і лікування ускладнень вагітності. Однією з провідних проблем акушерства є інфікування вагітної.
    Актуальність проблем вивчення впливу мікоплазменої інфекції на систему мати-плацента-плід та пошуку шляхів корекції патологічних змін обумовлена широкою розповсюдженістю збудника, особливо серед вагітних, та відсутністю чітко сформульованих поглядів на мікоплазмоз серед вчених-медиків [96, 116, 117, 123, 235].
    В Україні офіційні погляди на проблему внутрішньоутробного інфікування сформульовані в двох наказах Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ). Так, Наказ МОЗ України від 27.12.2007 р. № 906 про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги „Перинатальні інфекції” рекомендацій щодо діагностики чи лікування мікоплазмозу не надає, але рекомендує комплексне обстеження на перинатальні інфекції до вагітності як складову частину прегравідарної підготовки [102]. В Наказ МОЗ України від 07.06.2004 р. №286 „Про удосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню України” описано мікоплазмоз як небезпечна для вагітних хворобу, що спричиняє „ураження заплідненого яйця, що викликає викидень, невиношування вагітності або формування внутрішньоутробної інфекції”, пропонує методи діагностики та лікування мікоплазмозу у чоловіків та невагітних жінок, але не враховує особливості вагітності [101]. Наказ МОЗ України № 503 від 28.12.2002 р. Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги” оговорює необхідність обстеження вагітних для виявлення інфекційних агентів, але оминає своєю увагою мікоплазмоз. Таким чином, в нормативних документах МОЗ виняткове значення мікоплазмозу в період вагітності підкреслено в дерматовенерологічній документації, але йому не приділено жодної уваги в протоколах, якими зазвичай користуються акушери-гінекологи.
    До теперішнього часу питання про роль генітальних мікоплазм в патології урогенітального тракту, вагітності не сформульовано, тактика лікаря при визначенні цих мікроорганізмів не визначена, патогенність багатьох штамів мікоплазм не доведена. Ці проблеми характерні не тільки для вітчизняної, але і для закордонної медичної науки. Так, з даної проблеми акушерства, що знаходить своє відображення в десятій Міжнародній класифікації хвороб, в якій єдиний шифр, що вказує на мікоплазмоз, це A49.3 „Інфекція, що викликана мікоплазмою, не уточнена” [115].
    Інфікування в період вагітності це комплексна проблема материнського та плодового організмів. Навіть коли патогенний мікроорганізм існує тільки в одному з них, інший обов’язково страждає від токсинів, порушень обміну речовин, ендокринних та імунних змін [97, 141, 154, 191]. Серед основних причин захворюваності та смертності породіль та новонароджених інфікування займає провідне місце [74, 85, 105, 263].
    Наслідки будь-якої інфекції можуть бути як прямими (вади розвитку, загибель плода, багатоводдя, інфекційний процес у плода, новонародженого, вагітної, породіллі), так і непрямими (затримка внутрішньоутробного розвитку, гіпоксія плода, метаболічні порушення без ознак інфікування, ускладнення в пологах та післяпологовому періоді) [33, 145, 146]. Ступінь цих ушкоджень також може бути різною, їх кількість досягає 21%, вона залежить від виду збудника, його патогенності, вірулентності, строку вагітності, в якому відбулось інфікування, стану організму матері та плода [41, 102, 200].
    В останні роки в закордонній та вітчизняній літературі з’явилося багато робіт, присвячених вивченню особливостей протікання інфекційного процесу у вагітних та його впливу на систему мати-плацента-плід [84, 102, 124, 145, 151, 168, 200, 236, 258]. Досліджуються особливості перебігу вагітності та пологів; стан імунітету вагітних; структурні зміни в плаценті та плідних оболонках; біохімічні, ендокринологічні зміни при інфікуванні; зміни вмісту цитокінів та в системах саморегуляції [74, 85, 220, 252]. Слід відзначити, що в багатьох сучасних роботах дослідники поділяють вагітних на групи інфікованих та не інфікованих, незалежно від виду збудника, терміну вагітності чи особливостей організму жінок, та роблять загальні висновки, для всіх типів інфекцій. Однак користуватись цими розробками в клінічній практиці не завжди можливо.
    Мікоплазмена інфекція, що викликана Mycoplasms sp. або Ureoplasma sp. виявляється у 10 14 % жінок репродуктивного віку, а серед вагітних з інфекцією, Mycoplasms sp. або Ureoplasma sp. виділяються в 24 - 32%, за даними деяких авторів навіть частіше, ніж будь-яка інша інфекція [91, 137, 257, 258]. Однак робіт по вивченню мікоплазмозу значно менше, ніж робіт, пов’язаних з хламідійною, вірусною чи грибковою інфекціями.
    Мікоплазми мікроорганізми, що не мають клітинної стінки та вкриті трьохшаровою мембраною. Патогенними для людини є M. pneumonia, M.hominis, M. genitalis, M. arthritidis, M. incognitos, U. Urealiticum [20, 112]. Особливостями збудника є відсутність клітинної стінки, мембранне паразитування, здатність до порушення обміну нуклеїнових кислот, простагландинів, що особливо важливо в акушерській практиці та потребує особливого підходу в діагностиці та лікуванні [115, 117].
    Останнім часом в літературі з’являються роботи, пов’язані з дослідженням мікоплазменої інфекції у вагітних, в яких вивчається морфологія посліду, зміни в гомеостазі матері, цитокіновому статусі, біохімічних характеристиках [85, 105, 143, 224, 243, 257], але недостатня кількість клінічних робіт, які б комплексно характеризували стан системи мати-плацента-плід, давали б можливість прогнозувати результат вагітності, виявляли критерії діагностики стану матері та плода, інформативність тих чи інших методів діагностики при мікоплазмозі, при необхідності своєчасно і ефективно корегувати патологічні зміни фетоплацентарного комплексу [115].
    При лікуванні мікоплазменої інфекції повинна застосовуватися як антибактеріальна терапія так і терапія фетоплацентарної недостатності, антиоксидантна терапія, детоксикаційна, імуномодулююча терапія [115].
    В останні роки в літературі з’являється багато робіт, в яких досліджена можливість використання рослинних флавоноїдів при інфекційних захворюваннях [1, 40, 206]. Обговорюються такі властивості флавоноїдів, як здатність стимулювати макрофаги [206], підвищувати продукцію протизапальних цитокінів [207], імуномодулюючу активність [92], їх детоксикаційні та антиоксидантні властивості [1, 111, 253], антимікробну дію [206]. Флавоноїди застосовуються при лікуванні хламідійної та змішаної гінекологічної інфекції [118], інфекцій у вагітних, лікуванні та профілактиці синдрому затримки розвитку плода [110, 111]. Це дозволяє зробити припущення, про доцільність використання флавоноїдів в комплексному лікуванні мікоплазмозу при вагітності.
    Таким чином, в сучасному акушерстві проблема мікоплазмозу у вагітних залишається актуальною. Недостатньо розв’язано ряд питань:
    По-перше, більшість дослідників вивчають інфекційний процес без урахування етіології збудника [84, 105, 106, 151], чи описують більш вивчених збудників (TORCH - комплекс, ВІЛ, сифіліс, малярія, гарднерели, кандиди та ін.) [7, 16, 172, 219], таким чином особливості перебігу мікоплазменої інфекції в організмі вагітної, перебіг вагітності, пологів, післяпологовий період, стан новонароджених не є достатньо з’ясованими.
    По-друге, нез’ясованим залишається питання необхідності лікування та оцінки ефективності терапії. Єдиним надійним засобом контролю внутрішньоутробного стану плода є ультразвукове дослідження (УЗД), доплерографічне дослідження, кардіотокографія. Але ступінь кореляції ультразвукової картини внутрішньоутробного інфікування з ураженням плода чи зміни цієї картини в динаміці в залежності від ефективності лікування не з’ясовано.
    По-третє, враховуючи здатність мікоплазм блокувати фагоцитоз, схожість з антигенними структурами людини та здатність призводити до аутоімунного процесу у невагітних, важливим є дослідження впливу мікоплазм на імунну систему вагітної та необхідність імунокорекції з перших тижнів вагітності, в той час, коли розповсюджені препарати інтерферонів можливо застосовувати лише в кінці другого та третьому триместрі.
    По-четверте, враховуючи властивості мікоплазм, як мембранних паразитів, пошкоджувати мембрани клітин та впливати на ПОЛ, необхідно з’ясувати ступінь цих змін та знайти їх шляхи корекції.

    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертація виконана згідно плану комплексної науково-дослідної роботи „Розробка методів лікування, діагностики та профілактики в перинатальній охороні плода та порушенні репродуктивної функції”, № ДР 014U002231. Дослідження проводилось на базі ДЗ «ДКЛ ст. Харків СТГО «ПЗ» , Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.

    Мета дослідження.
    Метою науково-дослідної роботи є вивчення впливу мікоплазменої інфекції на систему мати-плацента-плід та обґрунтування патогенетично обумовлених шляхів корекції змін.

    Задачі дослідження.
    1. Проаналізувати особливості перебігу вагітності, пологів, стану фетоплацентарного комплексу (ФПК), новонароджених у вагітних з мікоплазмозом з урахуванням основних етіологічних чинників і патогенетичних механізмів розвитку вказаної патології.
    2. Вивчити характер впливу мікоплазменої інфекції на динаміку про- та протизапальних цитокінів, клітинну і гуморальну ланки імунітету у вагітних.
    3. Дослідити особливості окислювально-антиоксидантної системи у вагітних, інфікованих мікоплазмами.
    4. Розробити патогенетично обумовлену схему терапії мікоплазмозу у вагітних та порівняти її з традиційними методами лікування.
    5. Провести системний аналіз впливу комплексної терапії мікоплазмозу вагітних із застосуванням флавоноїдів на перебіг і результат вагітності.

    Об'єкт дослідження: 90 вагітних, що знаходились під диспансерним наглядом в Центрі здоров’я жінки Дорожньої клінічної лікарні станції Харків, з яких 60 були інфіковані мікоплазмами, 30 з фізіологічним перебігом вагітності.

    Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів, стан фетоплацентарного комплексу при мікоплазмозі у вагітних, патогенетичні механізми розвитку мікоплазмозу у вагітних, вплив мікоплазменої інфекції на систему мати-плацента-плід, ефективність терапії мікоплазмозу в гестаційному періоді при застосуванні флавоноїдів.

    Методи дослідження.
    Верифікацію наявності материнсько-плодової інфекції здійснювали бактеріологічними, імуноферментними методами та за допомогою полімеразної ланцюгової реакції згідно з рекомендаціями МОЗ, описаними в наказі від 27.12.2007 № 906 про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги Перинатальні інфекції”. Для аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок проводили клінічні дослідження (згідно наказу 503 МОЗ України Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги” з додатковим тематичним анкетуванням (виявлення соціальних, медико-біологічних факторів виникнення розвитку мікоплазмозу, аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, періоду новонародженості).
    Стан ФПК вивчали за допомогою УЗД за скринінговою програмою, кровообіг у фетоплацентарній системі оцінювали за допомогою доплерометрії. Імунологічні дослідження проводили з метою визначення клітинної, гуморальної ланок імунітету та фагоцитозу. Досліджували рівні інтерлейкінів (ІЛ) 1, ІЛ 10, ІЛ 6 та ФНП. Визначали загальну кількість лимфоцитів в периферичній крові, кількість CD3+, CD4+, CD8+, CD21+, CD16+ клітин, фагоцитарний індекс (ФІ), фагоцитарне число (ФЧ), проводили реакцію бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ). Досліджували процеси прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу по вмісту в досліджених зразках первинних (гідроперекиси ліпідів (ГЛ) та кінцевих (Шифові основання (ШО) продуктів ПОЛ. Функціювання антиоксидантних систем вивчали по загальній антиокислювальній активності (АОА), активності церулоплазміну та глутатіонпероксидази. Аналіз одержаних даних проводили після їх статистичної обробки з використанням крітерію Стьюдента.

    Наукова новизна.
    У представленій роботі вперше здійснена комплексна оцінка системи мати-плацента-плід при мікоплазмозі. Доведено негативний вплив мікоплазмозу на перебіг і результат вагітності, виявлена вірогідність виникнення акушерської патології при інфікуванні мікоплазмою чи уреоплазмою. Вперше визначено, що підвищення рівня IЛ10, IЛ6, відсотку CD4+, CD8+, CD21+, CD16+, 0-лимфоцитів із зниженням їх активності, зниження АОА, свідчить про ініціацію акушерських ускладнень, оцінена інформативність методів діагностики при мікоплазмозі. Вперше представлено специфічність і ступінь ураження структури плаценти жінок, що страждали на мікоплазмоз. Розроблено нові науковообгрунтовані методи лікування мікоплазменої інфекції у вагітних, профілактики ускладнень мікоплазмозу з застосуванням флавоноїдів в якості імуномодуляторів, антиоксидантів та антимікробних сполук.

    Практичне значення
    В результаті проведеного дослідження доведена необхідність обстеження жінок з ускладненнями вагітності на наявність збудників мікоплазмозу. Визначено симптомокомплекс клініко-лабораторних показників, що свідчать про ініціацію акушерських ускладнень при інфікуванні мікоплазмами. За результатами виконаних досліджень розроблено і впроваджено в практику пологопомічних установ патогенетично спрямований метод лікування та профілактики мікоплазменої інфекції вагітних з використанням комплексу флавоноїдів. Доведена ефективність запропонованої автором терапії мікоплазмозу вагітних, що приводить до скорочення перебування вагітної в стаціонарі, зниження кількості акушерських ускладнень, перинатальної захворюваності та смертності, в результаті цих заходів можливо вдається покращити демографічну ситуацію.
    Результати проведених досліджень впроваджено в роботу ”Центру здоров’я жінки” дорожньої клінічної лікарні станції Харків, спеціалізованого клінічного пологового будинку № 5 м. Харкова, КУОЗ пологового будинку №3 м. Харкова, жіночої консультації КУОЗ 1 міська лікарня м. Харкова, Українського наукового центру акушерства, гінекології та репродуктології Харківського національного медичного університету, Обласної клінічної лікарні м. Харкова, спеціалізованого міського пологового будинку м. Полтави.
    Теоретичні положення і практичні рекомендації використовуються в педагогічному процесі кафедри акушерства та гінекології №1, №2 Харківського національного медичного університету, кафедри ембріології і цитології Української медичної стоматологічної академії м. Полтави.

    Особистий внесок дисертанта
    Самостійно проаналізована вітчизняна та зарубіжна література з проблеми. Проведений інформаційно-патентний пошук дозволив автору визначити мету, задачі та методологію наукового дослідження. Дисертантом проведено обстеження та лікування 90 вагітних всіх досліджуваних груп, та статистичну обробку отриманих даних. Особисто здобувачем проаналізовано та узагальнено результати роботи, сформульовані висновки, визначені наукова новизна та практичні рекомендації. З огляду на широке використання сучасних методик суміжних дисциплін, біохімічні та імунологічні дослідження виконувалися з безпосередньо участю автора за методичною та науково-консультативною допомогою співробітників ІПКіК НАН України та ХНМУ. Дисертантом особисто підготовлено матеріали до друку, написано 6 статей та 4 тези, оформлено патент на корисну модель.

    Апробація результатів дисертаційної роботи
    Матеріали дисертації представлено на наукових форумах і засіданнях Харківського медичного наукового товариства (Харків, 2007); Міжвузівських конференціях молодих вчених Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2007, 2008); I Львівської міжфаховій науково-практичній конференції з міжнародною участю Актуальні питання внутрішньої медицини: Міжфахова інтеграція (Львів, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю Інфекції в практиці клініциста” (Харків, 2008); міжнародному конгресі Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2008).

    Публікації
    Результати дисертаційної роботи викладено в 9 друкованих працях: з них 5 статей у провідних фахових медичних журналах, рекомендованих ВАК України, отримано патент на корисну модель, 3 роботи в тезах наукових праць та тезах доповідей на наукових форумах, 1 огляд літератури.
    1. Грищенко В. І. Клініко-біохімічні особливості мікоплазмозу у вагітних / Грищенко В. І. , Прокопюк В. Ю. // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2008. Т. 144, часть IV. С. 44-46. (Дисертантом досліджено вплив мікоплазмозу на імунітет та систему перикисного окислення ліпідів, обгрунтовані методи лікування.)
    2. Грищенко В.И.Состояние окислительно-антиоксидантного и иммунного гомеостаза у беременных с микоплазменной инфекцией / Грищенко В.И., Прокопюк В.Ю. // Експериментальна і клінічна медицина. 2008. № 2. С. 37-40. (Дисертантом досліджено вплив мікоплазмозу на імунітет та систему перикисного окислення ліпідів.)
    3. Пат. №36190 Україна, МПК A61K 36/899 (2008.01) A61P 31/04 (2008.01) Спосіб лікування мікоплазмової інфекції у вагітних / Грищенко В.І., Прокопюк В.Ю. Заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет Заявл. 01.07.2008 Опубл. 10.10.2008. Бюл. № 19. (Дисертантом підготовлені матеріали для отримання патенту.)
    4. Прокопюк В.Ю. Клініко-імунологічні аспекти порушень в фетоплацентарному комплексі при мікоплазмозі та можливість їх корекції / Прокопюк В.Ю.// Львівський медичний часопис. 2008. Т. ХIV, Додаток 1. С. 153-157. (Дисертантом досліджено вплив мікоплазмозу на систему перекисного окислення ліпідів.)
    5. Прокопюк В.Ю. Микоплазмоз в практике акушера-гинеколога / Прокопюк В.Ю.// Медицинские аспекты здоровья женщины. 2008. № 5 (14). С. 61-65. (Дисертантом сформульовано актуальність вивчення мікоплазмозу при вагітності.)
    6. Прокопюк В. Ю. Вплив застосування флавоноїдів на морфофункціональний стан плаценти з мікоплазменою інфекцією / Прокопюк В.Ю., Воліна В.В., Прокопюк О.С.// Світ медицини та біології. 2008. № 4 (1). С.44-49. (Дисертантом досліджено вплив мікоплазмозу на морфологію плаценти.)
    7. Прокопюк В.Ю. Патогенетическое обоснование лечения микоплазмоза у беременных / Прокопюк В.Ю., Горюнова Г.И. //Матеріали науково-практичної конференції Інфекції в практиці клініциста”. Харків, 2008. С. 281-282. (Дисертантом досліджено методи лікування мікоплазмозу у вагітних.)
    8. Прокопюк В.Ю. Вплив мікоплазменої інфекції на систему мати-плацента-плід / Прокопюк В.Ю., Горюнова Г.І. //Збірник тез міжвузовської конференції молодих вчених Медицина третього тисячоліття”. Харків. 2008. С. 75-76. (Дисертантом сформульовано актуальність вивчення мікоплазмозу при вагітності.)
    9. Прокопюк В.Ю. Використання протефлазіду в комплексній терапії материнсько-плодової інфекції мікоплазменого генезу / Прокопюк В.Ю., Грищенко В.І., Карпенко В.Г. // Матеріали першої науково-практичної конференції з міжнародною участю Сучасні досягнення фармацевтичної технології”. Харків. 2008. С. 96-97. (Дисертантом досліджено методи лікування мікоплазмозу у вагітних.)
    10.Прокопюк В.Ю. Стан фетоплацентарного комплексу при мікоплазмовій інфекції / Прокопюк В.Ю., Квітка Н.В., Горюнова Г.І.// Медицина транспорту України. 2008. № 2 (26). С. 15-19. (Дисертантом досліджено вплив мікоплазмозу на імунітет та систему перикисного окислення ліпідів.)

    Структура та обсяг дисертації
    Дисертаційна робота викладена на 145 сторінках, складається з вступу, огляду літератури, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнень результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 27 таблицями, 8 рисунками. Список літератури включає 263 джерела; з них: 171 робіт вітчизняних та країн СНД, 92 іноземні джерела.
  • Список литературы:
  • Висновки

    У дисертації вивчені патогенетичні закономірності мікоплазмозу у вагітних, його вплив на стан системи мати-плацента-плід, удосконалено комплексну терапію з метою запобігання ускладнень і покращення її результату для матері і новонародженого.
    1. Мікоплазмена інфекція достовірно обтяжує перебіг вагітності та пологів за рахунок загрози аборту (30%), загрози передчасних пологів (13,3%), інфекційної патології (26,6 %), плацентарної дисфункції (30%), дистресу плоду (24,1%), оперативних втручань під час пологів, що призводить до збільшення кількості госпіталізацій. Для плацент породіль, які страждали на мікоплазмоз найчастішими є компенсаторні (27,6%) зміни. Стан новонароджених погіршується в наслідок недоношеності (17,2%) та внутрішньоутробних пневмоній (17,2%).
    2. Цитокіновий профіль вагітних з мікоплазмозом характеризується підвищеним в 10 разів рівнем протизапального ІЛ 10, який пригнічує активність імунної відповіді, та підвищеним в 5 разів ІЛ 6, котрий сповільнює синтез ФНП та ІЛ1 (їх рівні залишаються незмінними), що відповідає хронізації процесу і не достатньо для позбавлення від збудника.
    3. Мікоплазмоз під час вагітності призводить до дисбалансу імунної системи з підвищенням загальної кількості лімфоцитів (з 19,0±2,43 до 30,4±2,2 х 109/л), зниженням їх активності за РБТЛ (з 43,65±2,61 до 35,7±1,79), але без явищ дестабілізації їх співвідношень. Водночас активізуються аутоімунні процеси, фагоцитарна функція не змінюється. Такі зрушення пояснюються як змінами рівнів цитокінів, так і безпосередньою дією збуднику на імунокомпетентні клітини.
    4. При наявності мікоплазменої інфекції в організмі вагітної відзначається активізація процесів ПОЛ: в 5 разів підвищення рівня ГЛ, зниження загальної антиокислювальної активності плазми (з 59,8±5,3 до 15,3±2,6% ), спостерігається напруження антиоксидантних систем організму ЦП та ГП, але цих змін недостатньо для компенсації вільнорадикальної агресії на структури системи мати-плацента-плід.
    5. Своєчасна комплексна терапія мікоплазмозу вагітних з додатковим призначенням комплексу флавоноїдів призводить до нормалізації імунного та окислювально-антиоксидантного гомеостазу, показники яких достовірно не відрізняються від контрольних значень. Це дозволяє рекомендувати ці препарати для застосування в лікуванні мікоплазмозу в якості антиоксиданта, імуномодулятора та антимікробного чинника.
    6. Застосування флавоноїдів при лікуванні мікоплазмозу у вагітних достовірно сприяє зменшенню кількості ускладнень вагітності на 20%, кількості госпіталізацій, поліпшує стан системи мати-плацента-плід, покращує результат вагітності для матері і новонародженого.

    Практичні рекомендації.

    1. У зв’язку з високим ризиком розвитку патології вагітності при мікоплазмозі доцільне обстеження на мікоплазмоз методом IFA та PCR жінок, які планують вагітність чи становляться на диспансерний облік по вагітності. Обов’язковим є обстеження на мікоплазмоз вагітних з рецидивуючими інфекційними захворюваннями, загрозою аборту, змінами, характерними для інфекцій при УЗД.
    2. Вагітних та жінок, що планують вагітність та страждають на мікоплазмену інфекцію, потрібно виділяти в групи акушерського ризику з обов’язковим своєчасним лікуванням.
    3. Як маркери патологічних змін в системі мати-плацента-плід та критерії ефективності терапії при мікоплазмозі можуть бути застосовані ІЛ10, ІЛ6, ГЛ, які підвищуються більш ніж в 4 рази при наявності інфікування та знижуються після адекватного лікування та АОА яка знижується при інфікуванні в 3 рази та нормалізується після лікування.
    4. При лікуванні мікоплазменої інфекції доцільно використовувати антибіотикотерапію (роваміцин 10 діб по 3.000.000 ОД 2 рази на добу), метаболічні, судинні препарати та флавоноїди (протефлазід по 10 крапель 3 рази на добу протягом 3 тижнів ).











    Перелік ВИКОРИСТАНИХ джерел
    1. Абрамченко В. В. Антиоксиданты и антигипоксанты в акушерстве (оксидативный стресс в акушерстве и его терапия антиоксидантами и антигипоксантами) / В. В. Абрамченко СанктПетербург: ДЕАН, 2001. 400 с.
    2. Абрамченко В. В. Антибиотики в акушерстве и гинекологии / В.В. Абрамченко, М.А. Башмакова, В.В. Корхов СанктПетербург: Спецлит, 2000. 220 с.
    3. Агеева М.И. К вопросу о повышении надежности допплерометрии в диагностике нарушений плодовоплацентарного кровообращения при исследовании обеих артерий пуповины / М.И. Агеева, В.В. Митьков, И.А. Озерская // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. №4. С. 13 - 18.
    4. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем / В.П. Адаскевич Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001. 416 с.
    5. Айламазян Э.К. Современное состояние проблемы перинатальных инфекций / Э.К. Айламазян // Вестник Российской ассоциации акушеровгинекологов. 1995. №2. С. 3 - 11.
    6. Акунц К.Б. Результаты лечения микоплазмоза беременных / К.Б. Акунц, Г.С. Авакян, Н.С. Акунц [та ін.] // Вопросы охраны материнства и детства. 1991. Т.36, №2. С. 51-54.
    7. Акушерські та перинатальні проблеми TORCH-інфекції: Практичний посібник / З.М.Дубоссарська, Ю.О.Дубоссарська, Т.А.Жержова [та ін.]; за ред. З.М.Дубоссарської, А.Я.Сенчука. К.: Мета, 2003. 134 с.
    8. Александровский А.В. Роль изменения клеточного и гуморального звеньев иммунитета в развитии герпесвирусной инфекции / А.В. Александровский, Н.И. Кудашов // Проблемы беременности. 2001. № 4. С. 60 - 61.
    9. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные нарушения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности (современные методы диагностики и лечения) / В.Г. Анастасъева Новосибирск: НМУ. 1997. 505 с.
    10. Анкирская А.С. Бактериальный вагиноз: критерии патологии, диагностика и лечение / А.С. Анкирская // Рос. мед. журнал. 1997. №4. С. 24 - 28.
    11. Анкирская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции / А.С. Анкирская // Акушерство и гинекология. 1999. № 3. С. 8 - 10.
    12. Анкирская А.С. Генитальные микоплазмы как фактор риска развития акушерской и перинатальной патологии / А.С. Анкирская, Е.М. Демидова // Вестник АМН СССР. 1991. № 6. с.17-19.
    13. Антипова И.И. Влияние интерферонокорригирующей терапии беременных женщин с цитомегаловирусной и герпесвирусной инфекциями на состояние иммунного гомеостаза их новорожденных / И.И. Антипова, З.Р. Абаева, Т.Г. Тареева // Материалы III съезда Рос. ассоциации перинатальной медицины [«Проблемы внутриутробной инфекции плода и новорожденного»]. Москва: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ. 2000. С. 129 - 131.
    14. Антонов А.Г. Диагностические критерии внутриутробной пневмонии и основные аспекты ее лечения / А.Г. Антонов, Е.Н. Байбарина, П.В. Евтеева // Вестник акушера-гинеколога. 1996. № 3. С. 7-10.
    15. Ахмад М.Х. Прогнозирование внутриутробных инфекций / М.Х. Ахмад // Межд. мед. журнал. 2002 № 3. С. 63.
    16. Бабаджанова Г.С. Роль качества кровоснабжения маточно-плацентарного комплекса у женщин с привычным невынашиванием беременности, обусловленным хроническими TORCH - инфекциями / Г.С. Бабаджанова // Проблемы беременности. 2001. № 4. С. 20-22.
    17. Бабаджанова Г.С. Состояние монооксигеназной системы плаценты у женщин с хроническими TORCH - инфекциями / Г.С. Бабаджанова, А.С. Камарин // Проблемы беременности. 2002. № 5. С. 16-20.
    18. Барабой В.А. Биологическое действие растительных фенольных соединений / В.А. Барабой Киев: Наук. Думка, 1976. 260 с.
    19. Барабой В.А. Растительные фенолы и здоровье человека / В.А. Барабой Москва: Медицина, 1984. С. 24-83.
    20. Барабой В.А. Методические особенности исследования перекисного окисления. Перекисное окисление и радиация. / В.А. Барабой, В.Э. Орел, И.М. Карнаух К.: Наукова думка, 1991. С.5276.
    21. Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / В.А. Барабой, Д.А. Сутковой Киев: Чернобыльинтеринформ, 1997. 408 с.
    22. Башмакова М.А. Микоплазменная инфекция генитального тракта человека / М.А. Башмакова // Вестник АМН СССР. 1991. № 6. С.13-16.
    23. Башмакова М.А. Инфекция и бактериальная колонизация в урогенитальном тракте во время беременности, их влияние на клиническое течение беременности, плод и новорожденного / М.А. Башмакова, Н.Г. Кошелева, Е.П. Калашникова // Акушерство и гинекология. 1995. №6. С. 15-18.
    24. Безнощенко Г.Б. Внутриутробные инфекции (вопросы диагностики и врачебной тактики) / Г.Б. Безнощенко, Т.Н. Долгих, Г.В. Кривчик. Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2003. 88 с.
    25. Белокриницкая Т.Е. Противовоспалительные цитокины как маркеры внутриамниальной инфекции / Т.Е. Белокриницкая, Ю.А. Витковский // Акушерство и гинекология. 1999 . № 4. С. 32-35.
    26. Борисенко К.К. О значении колонизации мочеполовых органов M. hominis и U. urealyticum / К.К. Борисенко, И.А. Тоскин, В.И. Кисина // ИППП. 1999. № 3. С. 28-32.
    27. Борисова А.В. Интерфероновый статус и эффект противовирусной терапии с использованием индукторов интерферона у женщин с привычным выкидышем в анамнезе, хронической смешанной вирусной инфекцией в сочетании с аутоиммунными реакциями / А.В. Борисова, В.М. Сидельникова, Г.Т. Сухих // Вестник акушерства и гинекологии. 1998. №4. С. 15-19.
    28. Борхсениус С.Н. Микоплазмы. Молекулярная и клеточная биология, взаимодействие с иммунной системой млекопитающих, патогенность, диагностика / С.Н. Борхсениус, О.А. Чернова, В.М. Чернов, М.С. Вонский. СанктПетербург.: Наука, 2002, 234 с.
    29. Бубнова Н.И. Морфология последа при генитальной герпетической инфекции / Н.И. Бубнова // Акушерство и гинекология. 2001 № 6. С. 24-29.
    30. Бубнова Н.И. Значение морфологического исследования последа в диагностике врожденных инфекций у новорожденных детей / Н.И. Бубнова, З.Х. Сорокина // Российский форум «Мать и дитя»: тезисы докл. Москва, 2001. С. 546-547.
    31. Бунин А.Т. Акушерская тактика в зависимости от показателей кардиотокографии при различных нарушениях маточноплацентарного и плодовоплацентарного кровотока / А.Т. Бунин, И.Ю. Савченко // Акушерство и гинекология. 1994. № 5. С. 8-11.
    32. Бурлев В.А. Роль факторов роста в развитии плацентарной недостаточности / В.А. Бурлев, З.С Зайдиева, В.Л. Тютюнник [и др.] // Проблемы репродукции. 1999. Т. 5, № 6. С. 7-12.
    33. Бурлев В.А. Клиникодиагностическое значение плацентарной щелочной фосфатазы у беременных при хронической плацентарной недостаточности и инфекции / В.А. Бурлев, З.С Зайдиева, В.Л. Тютюнник [и др.] // Проблемы репродукции. 2000. Т. 6, № 5. С. 56-60.
    34. Бутова Е.А. Особенности течения гестационного периода и родов у женщин с хронической плацентарной недостаточностью и инфекцией / Е.А. Бутова, Т.В. Кадцина // Журнал акушерства и женских болезней. 2002 Т. 11., Вып. 1. С. 19-24.
    35. Бухарина Е.Ф. Роль инфекций, передаваемых половым путем, в патогенезе невынашивания беременности ранних сроков / Е.Ф. Бухарина // Вестник последипломного мед. образования. 2001. №2. С. 17 - 21.
    36. Вдовиченко Ю.П. Роль порушень імунної системи у формуванні акушерських та перинатальних ускладнень / Ю.П. Вдовиченко, І.С. Глазков, Т.П. Кіяшко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. 2000. №3. С 14-18.
    37. Ветров В.В. Влияние микоплазменной инфекции на течение беременности / В.В. Ветров, Е.А. Педикарёва, О.Г. Бугрива // Вестник АМН СССР. 1991. № 6. С.19-20.
    38. Владимирова Н.Ю. Структура бактериальной и вирусной инфекции у беременных женщин с пиелонефритом / Н.Ю. Владимирова, Г. Н. Ходок, Е.Б. Наговицина [и др.] // Акушерство и гинекология. 2001 № 2. С. 11-14.
    39. Власнок В.В. Формулировка диагноза, детская патология и внутриутробная инфекция / В.В. Власнок // Архив патологии. 1991 Т.53, № 11. С. 71-72.
    40. Войтенко Г.Н. Антигипоксическая активность препаратов, содержащих БАВ растительного происхождения / Г.Н. Войтенко // Реактивность и резистентность: функциональные и прикладные вопросы: тезисы докл. Всесоюз. науч. конф. Киев, 1987. С. 173-174.
    41. Волков В.Г. Значимость скринингового паталогогистологического исследования плаценты / В.Г. Волков, Н.И. Гранатович // Вестник новых медицинских технологий. 1998. Т.5, № 2. С.48-50.
    42. Волков Н.А. Ближайшие и отдалённые результаты лечения беременных с внутриутробным инфицированием / Н.А..Волков, В.Б. Цхай, А.Т. Егорова [и др.] // Вестник перинатологии, акушерства и гинекологии. Красноярск. 1999. Вып. 6. С. 24-29.
    43. Геппе Н.А. Особенности клиникоэхографической и морфологической картины у новорожденных с микоплазменной инфекцией / Н.А. Геппе, И.Н. Волощук И.Н., О.С. Нестеренко [и др.]// Российский педиатрический журнал. 1998. М 3. С. 44-47.
    44. Геппе Н.А. Пороки развития ЦНС у новорожденных с внутриутробной инфекцией / Н.А. Геппе, О.С Нестеренко, Н.С. Нагибина [и др.] // Педиатрия. 1999. № 2. С. 42-44.
    45. Гладкова Н.С. Оценка различных методов лабораторной диагностики урогенитальных микоплазм / Н.С. Гладкова, В.И. Киселёва, Б.Г. Доржакова // Вестник дерматологии и венерологии. 1999. № 2. С.43-45.
    46. Глиняная С.В. Причины и факторы риска перинатальной смертности / С.В. Глиняная // Вестник акушера-гинеколога. 1994. № 3. С. 14-23.
    47. Глуховец Б.И. Патогенетические аспекты внутриутробных инфекций / Б.И. Глуховец, Н.Г. Глуховец // Арх. патологии. 1997. Т. 59, №5. С. 74 - 77.
    48. Голубцов П.С. Перинатальные аспекты внутриутробного инфицирования: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство и гинекология» / П.С. Голубцов. Красноярск, 1999. 23 с.
    49. Горина Л.Г. Лабораторная диагностика микоплазмозов человека / Л.Г. Горина, С.А. Гончарова, А.В. Игумов // Вестник АМН СССР. 1991. № 6. С. 44-47.
    50. Грищенко В.И. Роль плаценты в иммунологическом взаимодействии матери и плода / В.И. Грищенко, И.Ю. Кузьмина, В.В. Кислица // Медицина сегодня и завтра. 1991. № .1 С. 63-65.
    51. Громыко Г.Л. Современные представления о механизмах регуляции кровообращения в плаценте при физиологической и осложненной беременности / Г.Л. Громыко, А.О. Шпаков // Вестник Российской ассоциации акушеровгинекологов. 1995. № 4. С. 35-41.
    52. Гуляев В.Г. Гипоазотемические свойства и механизм действия биофлавоноидов и антигипоксантов при лечении острой и хронической почечной недостаточности: Автореф. дис. ... докт. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство та гінекологія» / В.Г. Гуляев. Киев, 1989. 27 с.
    53. Гуменюк О.В. Кліникобіохімічні параметри у вагітних з хронічним пієлонефритом. Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство та гінекологія»/ О.В. Гуменюк Львів, 2002. 18 с.
    54. Гуревич К.Г. Современная терапия хламидиоза. // Акушерство и гинекология. 2002. № 4. С. 1819.
    55. Гуртовой Б.Л. Внутриутробная бактериальная и вирусная инфекция плода и новорожденного/ Б.Л. Гуртовой, А.С Анкирская, Л.В. Ванько [и др.] // Акушерство и гинекология. 1994. № 4. С. 20-26.
    56. Демидов Б.С. Методы оценки манифестации внутриутробной инфекции и аутоиммунной патологии у плода. / Б.С. Демидов // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. №2. С. 154.
    57. Дмитриев Г.А. Лабораторная диагностика бактериальных урогенитальных инфекций: [иллюстрированное руководство] / Г.А. Дмитриев. Москва: Мед. книга, 2003. 349 с.
    58. Долгих Т.И. Современные подходы к лабораторной диагностике генитальных инфекций. Генитальные инфекции и патология шейки матки: [клинические лекции] / Т.И. Долгих; под ред. В.И. Пристенской, Е.Б.Рудаковой. Омск: ИПЦ ОмГМА, 2004. С. 102-111.
    59. Долгушина В.Ф., Долгушин И.И. Инфекционная патология влагалища. Генитальные инфекции и патология шейки матки: [клинические лекции] / В.Ф. Долгушина, И.И. Долгушин; под ред. В.И.Пристенской, Е.Б.Рудаковой. Омск: ИПЦ ОмГМА, 2002. С. 138 143.
    60. Доценко А.В. Результаты эхографии плацентарной недостаточности при внутриутробном инфицировании / А.В. Доценко, И.О. Ульянова, Б.В. Цхай [и др.] // Вестник перинатологии, акушерства и гинекологии. 2000. Вып. 7. С. 8 - 11.
    61. Евсеенко Д.А. Морфологические изменения в плаценте при осложнённом течении беременности и состояние здоровья новорожденных / Д.А. Евсеенко, Н.И. Цирельников // Педиатрия. 2000. № 2. С.11-13.
    62. Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии / Ф.И. Ершов. Москва: Медицина, 1996. 240 с.
    63. Жадан И.А. Походы к изучению причинной взаимосвязи материнскоплодовой инфекции и наследственной патологии / И.А. Жадан // Ультразвукова перинатальна діагностика. 2000. №13. С. 68-71.
    64. Жерновая Я.С. Діагностика внутрішньоутробного інфікування плода в поліклінічних умовах / Я.С. Жерновая, С.А. Сміян, В.В.Томенко [та ін.] // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2003. С. 114-117.
    65. Жук В.Ю. Концентрація гормонів плаценти у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменною інфекцією / В.Ю. Жук // ПАГ. 2007. №2. С. 54-56.
    66. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы: [клинические лекции / под ред. проф. В.Н. Прилепской]. 3е изд. Москва: Медпресинформ, 2003. 432 с.
    67. Заварзина Л.П. Профилактика осложнений гестационного процесса при урогенитальной инфекции: Автореф. дис. ... докт. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство и гинекология» / Л.П. Заварзина УМУ. Уфа. 1998. 23 с.
    68. Завелевич М.П. Експериментальне обгрунтування доцільності використання Протефлазіду в терапії хронічних запальних захворювань органів малого таза / М.П. Завелевич, С.Т. Дядюн, С.Н. Рибалко [та ін.] // ПАГ. 2007 №2. С. 37-40.
    69. Захаревич Н.Н. Лечение вильпрофеном и доксициклином микоплазменых и уреоплазменных инфекций / Н.Н. Захаревич, Л.Н. Новикова, Е.А. Михилина // Акушерство и гинекология. 2002. №2. С.55-56.
    70. Злыдников А.М. Микоплазмоз человека / А.М. Злыдников, А.П. Казанцев, М.Г. Шаманова. Ленинград: «Медицина», 1975. 232 с.
    71. Зубжинская Л.Б. Электронномикроскопическое и иммуноморфологическое исследование плаценты при генитальном микоплазмозе / Л.Б. Зубжинская, Э.К. Айламазян, В.Н. Парусов // Архив патологии. 1997. № 2. С. 17-22.
    72. Іванюта Л.І. Репродуктивне здоров’я та неплідність / Л.І. Іванюта // Мистецтво лікування. 2004. №4. С. 26 29..
    73. Калашникова Е.П. Эхоморфологические паралели при ультразвуковом исследовании плаценты / Е.П. Калашникова, З.Д. Александрова, М.А. Репина // Архив патологии. 1991. Т.53, № 12. С.914.
    74. Канн Н.Е. Современные представления о внутриутробной инфекции / Н.Е. Канн, Н.В.Орджоникидзе // Акушерство и гинекология. 2004. № 6. С. 3-5.
    75. Карпенко О.А. Протефлазид не панацея, но многое ему по силам / О.А. Карпенко// Doctor. 2001. № 5. С. 93-94 .
    76. Качалина Т.С. Дифференцированные подходы к лечению беременных из групп высоког риска развития внутриутробного инфицирования плода / Т.С. Качалина, Н.Ю. Каткова, О.Г.Гречканев // Акушерство и гинекология. 2001. № 5. С. 19-28.
    77. Клебанок Г.И. Оценка антиокислительной активности плазмы крови с применением желточных липопротеидов / Г.И. Клебанок, И.В. Бабянова, Ю.О. Теселкин // Лабораторное дело. 1988. № 5. С.59-62.
    78. Климов В.А. Маркери інфікування плода у разі гострого TORCH-синдрому під час вагітності / В.А. Климов, С.С. Лубяная // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2003. С. 156-162.
    79. Козлова В.И. Вирусные, хламидийные и микоплазменые заболевания гениталий: Руководство для врача. / В.И. Козлова, А.Ф.Пухнер. М.: Авиценна, ЮНИТИ. 1995. 317 с.
    80. Кравченко В.Н. Подтверждение достоверности некоторых ультразвуковых маркеров внутриутробной инфекции / В.Н. Кравченко, В.Е. Артемьев, Л.А. Ецко // Ультразвуковая диагностика. 1997. №4. С.23.
    81. Крайнова Н.Н. Биохимические изменения в фетоплацентарной системе мать-плацента-плод в процессе подготовки организма женщины к родам при осложненной беременности / Н.Н. Крайнова, Т.Е. Азарнова, В.И. Розина [и др.] // Вестн. рос. ассоц. акушеров и гинекологов. 1998. №3. С. 25-27.
    82. Кузнецов М.И. Эхографическая картина «инфицированной» плаценты наиболее вероятные признаки / М.И. Кузнецов, М.Э. Белковская, О.И. Бабаева //Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 2000. №4. С. 284 -288.
    83. Кукес В. Г. Фитотерапия с основами клинической фармакологии / В. Г. Кукес. Москва: Медицина, 1999. 192 с.
    84. Кулаков В.И. Плацентарная недостаточность и инфекция / В.И. Кулаков, Н.В. Орджоникидзе, В.Л. Тютюнник. Москва: Медицина, 2004 494 с.
    85. Кулаков В.И. Содержание цитокинов в амниотической жидкости, пуповинной крови и сыворотки крови женщин с внутриутробной инфекциец / В.И. Кулаков, Г.Т.Сухих, Н.Е. Кан [и др.] // Акушерство и гинекология. 2005. № 5. С. 14-17.
    86. Кулаков В.И. Иммуноцитотерапия. Новое направление в трансплантации фетальных тканей / В.И. Кулаков, Г.Т. Сухих, Е.М. Молнар [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1994 . № 4. С. 412-415.
    87. Курбанов С.Д. Функциональное состояние фетоплацентарной системы у беременных женщин, страдающих хронической внутриматочной инфекцией / С.Д. Курбанов // Проблемы беременности. 2001. № 4. С. 16-38.
    88. Ланкин В.З. Ингибирование переокисления липидов и детоксикация липоперикисей защитными ферментными системами (супероксиддисмутаза, глутатион-пероксидаза, глутатион-редуктаза) при экспериментальном злокачественном росте / В.З. Ланкин, С.М. Гуревич // Докл. АН СССР, 1976. Т.226, № 3. С. 705 - 708.
    89. Лысенко К.А. Перинатальные аспекты микоплазменной инфекции / К.А. Лысенко, В.Л. Тютюнник // Акушерство и гинекология. 2007. №4. С.8-12.
    90. Мавров И.И. Лечение больных хламидиозом и микоплазмозом / И.И. Мавров // Українській хіміотерапевтичний журнал. 2002. №2. С. 47-52.
    91. Макаров О.В. Диагностическое значение исследования амниотической жидкости при внутриутробном инфицировании / О.В. Макаров, Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская [и др.] // Акушерство и гинекология. 2003. № 4. С. 34.
    92. Максютина Н. П. Растительные лекарственные средства / Н. П. Максютина, Н. Ф. Комиссаренко, А. П. Прокопенко. К.: Здоров’я, 1985. 280 с.
    93. Малиновская В.В. Система интерферона и ее роль в противоинфекционной защите плода и новорожденного / В.В. Малиновская // Материалы III съезда Рос. ассоциации перинатальной медицины «Проблемы внутриутробной инфекции плода и ново­рожденного». М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2000. С. 71 - 72.
    94. Мельникова В.Ф. Инфекционные плацентиты, особенности плаценты как иммунного барьера / В.Ф. Мельникова, О.А. Аксенов // Архив патологии. 1993. Т.55, № 5. С. 78-81.
    95. Мельникова В.Ф. Комбинированные вирусно-микоплазменные плацентиты / В.Ф. Мельникова, А.В. Цинзерлинг // Архив патологии. 1993. Т. 55, № 5. С. 22-28.
    96. Микоплазмы и микоплазмозы: [сб. науч. трудов / под ред. проф. С.В. Прозоровского]. Москва, 1985. 156 с.
    97. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод: [руководство для врачей] / А.П. Милованов. Москва: «Медицина». 1999. 448 с.
    98. Милованов А.П. Функциональная морфология и механизмы регуляции плацентарно-плодового кровообращения / А.П. Милованов // Вестник Российской ассоциации акушеровгинекологов. 1999. № 2. С. 50-56.
    99. Мурашко Л.Ё. Перинатальные исходы при хронической плацентароной недостаточности / Л.Ё. Мурашко, Ф.С. Бадоева, Г.У. Асымбекова [и др.] // Акушерство и гинекология. 1996. № 4. С. 43-45.
    100. Нагапетян К.Л. Микоплазменная инфекция. Лабораторная диагностика/ К.Л. Нагапетян // Вісник Акушерів-гінекологів Українии. 2002. №4. С. 3-6.
    101. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.06.2004 № 286 Про удосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню України” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/main/docs/ ?docID=2699.
    102. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2007 № 906 прозатвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги Перинатальні інфекції” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=7446
    103. Новікова Н.В. Прогнозування та профілактика внутрішньоутробного інфікування плода у жінок з невиношуванням вагітності. Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство та гінекология» / Н.В. Новікова. КНМУ. Київ, 2002. 20 с.
    104. Ноганетян К.Л. Микоплазменная инфекция: эпидемиология, этиология, патогенез. Обзор / К.Л. Ноганетян //Вісник акушерів-гінекологів України. 2002. №1. С.3-16.
    105. Орджоникадзе Н.В. Хроническая плацентарная недостаточность при бактериальной и/или вирусной инфекции / Н.В. Орджоникадзе, В.Л. Тютюнник // Акушерство и гинекология. 1999. № 4. С. 46-50.
    106. Орджоникидзе Н.В. Современный алгоритм обследования женщин с ви­русной и/или бактериальной инфекцией до и в период беременности / Н.В. Орджоникадзе // Акушерство и гинекология. 2002. №5. С. 61 - 63.
    107. Островський К.В. Вплив терапії хламідійної інфекції на імунний гомеостаз, перебіг вагітності у жінок з нормальною вагою тіла та ожирінням. Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство та гінекология» / К.В. Островський. ХДМУ. Харків,2001. 20 с.
    108. Пиганова Н.Л. Хорионамнионит / Н.Л. Пиганова, В.А. Голубев // Акушерство и гинекология. 1998 . № 2. С. 9-12.
    109. Писаревский А.А. Функциональная активность тканей плаценты, селезёнки и печени при гнойносептических заболеваниях в условиях экстракорпоральной детоксикации / А.А. Писаревский, Н.А. Опиненко, И.В. Журавлёв // Хирургия. 1998. № 7. С.40-43.
    110. Плеханова Е.Р. Антиоксиданты в комплексной терапии угрозы преждевременных родов [Електронний ресурс] / Е.Р. Плеханова // Гинекология. 2007. Том 9, № 1. Режим доступу до журналу: http://old.consilium-medicum.com/media/gynecology/07_01/54.shtml
    111. Побединский Н.М. Механизм лечебно-профилактического действия антиоксидантов-флавоноидов / Н.М. Побединский, М.В. Беришвили // Акушерство и гинекология. 2007. №3. С.28-33.
    112. Покришко С.В. Вплив бактеріальної та вірусної інфекції на перебіг вагітності та стан фетоплацентарного комплексу. Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 спец. «Акушерство та гінекология» / С.В. Покришко. ХМУ. Харків, 2001. 18 с.
    113. Полетаев А.Б. Инфекция матери как причина патологии плода и новорожденного (профилактика нарушений с точки зрения иммунолога) / А.Б. Полетаев, Т.С. Будыкина, С.Г. Морозов [и др.] // Аллергология и иммунология. 2001. Т. 2, № 1. С. 110-116.
    114. Поттер Э. Патологическая анатомия плодов, новорожденных и детей раннего возраста / Э. Поттер. Москва: «Медицина», 1971 . 344 с.
    115. Прилепская В.Н. К вопросу о роли микоплазм в урогенитальной патологи [Електронний ресурс] / В.Н. Прилепская, В.И. Кисина, Е.В. Соколовский [и др.] // Гинекология. 2007. Том 9. № 1. Режим доступу до журналу: http://old.consilium-medicum.com/media/gynecology/07_01/31.shtml
    116. Прилепская В.Н. Микоплазменная инфекция и беременность / В.Н. Прилепская, И.Ю. Фофанова // Акушерство и гинекология. 2007. №4. С. 5-8.
    117. Прозоровский С.В. Медицинская микоплазмология / С.В. Прозоровский, И.В. Раковская, Ю.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины