ПРОФІЛАКТИКА МЕКОНІАЛЬНОЇ АСПІРАЦІЇ У ПЛОДА : ПРОФИЛАКТИКА мекониальной аспирации у ПЛОДА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

КОПІЙЧУК ІРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 618.33:616.2 008.4 008.843.5] 084

ПРОФІЛАКТИКА МЕКОНІАЛЬНОЇ
АСПІРАЦІЇ У ПЛОДА

14.01.01 — акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Науковий керівник:
Маркін Леонід Борисович,
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України

Львів — 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................3

ВСТУП................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Акушерські аспекти меконіальної аспірації у плода..............................9
1.2. Біофізична активність плода як прогностичний критерій розвитку синдрому аспірації меконію у новонародженого.........................33

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.............................................41

РОЗДІЛ 3
ДІАГНОСТИЧНЕ ТА ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ МЕКОНІЮ В АМНІОТИЧНІЙ РІДИНІ...............................43

РОЗДІЛ 4
КОРЕКЦІЯ ФЕТАЛЬНОЇ БІОФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ МЕКОНІАЛЬНОЇ АСПІРАЦІЇ У ПЛОДА.......................72

РОЗДІЛ 5
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.............100

ВИСНОВКИ...................................................................................................113

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...................................................................115

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................116

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Ао — аорта плода
АП — артерія пуповини
БЧСС — базальна частота серцевих скорочень
ДРП — дихальні рухи плода
ІР — індекс резистентності
ІСО — індекс судинного опору
КТГ — кардіотахограма
КШК — крива швидкості кровоплину
МА — меконіальна аспірація
ППК — плодово-плацентарний кровоплин
ПІ — пульсаторний індекс
СМА — середня мозкова артерія
СМА — синдром меконіальної аспірації
С/Д — систоло-діастолічне співвідношення
СА — спіральні артерії
ФПН — фетоплацентарна недостатність
ФСМПП — функціональна система матиплацентаплід
ЧСС — частота серцевих скорочень

ВСТУП
Актуальність теми
Одним з найбільш серйозних у прогностичному плані ускладнень вагіт­ності та пологів є виникнення меконіальної аспірації (МА) у плода. Частота цього виду патології досягає 3%, а смертність новонароджених при розвитку синдрому МА — 46% [32, 77, 99]. Частота забарвлення меконієм навколоплодових вод коливається від 9 до 20%. У 90% випадків МА відбувається під час пологів [56, 149].
Причини появи меконія у навколоплодових водах остаточно не встановлені. Р. М. Шалина и соавт. (1999) [94], A. Ghidini (2001) [131] вважають, що виділення плодом меконія може свідчити про нормальну фізіологічну функцію, що пов’язана із дозріванням шлунково-кишкового тракту та мієлінізацією фетальної вегетативної системи. У той же час И. С. Сидорова и соавт. (2000), П. В. Козлов (2003) [32] пов’язують пасаж меконія плодом з розладами його внутрішньоутробного існування. Як і раніше відсутня єдина думка стосовно механізму розвитку МА, особливостей біофізичної активності, характеру дихальних рухів плода (ДРП) при даному ускладненні гестаційного процесу. Нарешті, не викликає сумніву доцільність вдосконалення ведення пологів при наявності меконія в навколоплодових водах, прогнозування та профілактики виникнення МА у плода [107, 99, 40].
Про актуальність вивчення перелічених питань зазначається у резолюції ХІІ з’їзду акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), Державній програмі «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 р., затвердженій Кабінетом Міністрів України (постанова №24 від 27.12.2006).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми «Моніторинг матково-плацентарного кровообігу при ускладненнях гестаційного процесу» (№ державної реєстрації 0102U001049).

Мета і задачі дослідження
Мета даного дослідження — на основі розробки, апробації і впровадження у практику пологодопоміжних закладів низки діагностичних та профілактичних заходів знизити частоту ускладнення гестаційного процесу МА у плода.
При виконанні досліджень були поставлені наступні завдання:
1. Дослідити основні біопараметри плода при різній консистенції амніотичної рідини, забарвленої меконієм.
2. Вивчити особливості біофізичної активності плода при передчасному вилитті навколоплодових вод з домішками меконія.
3. Визначити прогностичне значення для перинатальних наслідків різних типів ДРП.
4. Дослідити ососбливості плодово-плацентарного кровоплину при наявності патологічної біофізичної активності плода.
5. Розробити шкалу бальної оцінки ступеня ризику виникнення МА у плода.
6. Дати оцінку ефективності використання нейротропних препаратів для профілактики МА у плода.
7. Розробити і впровадити у практику пологодопоміжних установ технологію допомоги роділлям групи ризику розвитку МА у плода.
Об’єкт дослідження: функціональна система материнський організмплацентаплід.
Предмет дослідження: плодово-плацентарний кровоплин, біопара­метри плода, ДРП.
Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасоногра­фічні, доплерометричні, математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів
Суттєвою науковою новизною відрізняються отримані дані про прогностичні критерії розвитку МА у плода. Одержані нові відомості про стан плода, особливості його біофізичної активності при передчасному вилитті амніотичної рідини з домішками меконія. Досліджені різні типи ДРП, визначено їх прогностичне значення для перинатальних наслідків. Значний науковий інтерес становлять результати вивчення особливостей плодово-плацентарного кровоплину при наявності патологічної біофізичної активності плода. Отримані нові дані про визначення ступеня ризику виникнення МА у плода на підставі оцінки консистенції навколоплодових вод та типу ДРП, використання нейротропних препаратів (аміназину та дипразину) для корекції фетальної біофізичної активності. На основі результатів проведених досліджень запропонована оригінальна наукова концепція прогнозування та профілактики МА у плода.

Практичне значення одержаних результатів
Виявлені прогностичні критерії розвитку МА у плода. Визначене прогностичне значення для перинатальних наслідків різних типів ДРП (звичайних типу вдих-видих, подвійних, потрійних, миготливих, пролонгованих і гикавкоподібних). Виявлені характерні особливості КТГ плода та доплерограми КШК в АП при наявності патологічної фетальної біофізичної активності. Запропонована шкала бальної оцінки ступеня вірогідності виникнення МА у плода. Розроблена та апробована методика факмакологічного гальмування фетальної біофізичної активності при загрозі розвитку МА у плода. На основі отриманих результатів впроваджена у практику охорони здоров’я технологія прогнозування та профілактики розвитку МА у плода.
Основні положення роботи впроваджені у практику пологодопоміжних установ м. Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача
Здобувач особисто провела дослідження біопараметрів плода у 100 роділь з передчасним вилиттям навколоплодових вод з домішками меконія. При цьому безпосередньо автором використані сучасні клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, математичні та статистичні методи дослідження. Дисертант самостійно здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і висновки. У результаті особисто здобувачем розроблена, апробована і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія прогнозування та профілактики МА у плода.
Всі розділи дисертації, а також друковані праці написані здобувачем особисто (співавтору публікацій, як керівнику роботи, належить ідея дослідження).

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на науково-практичній конференції Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України «Актуальні питання акушерства та гінекології» (Львів, 2005), 67-й науковій конференції молодих вчених «Досягнення сучасної медицини» (Львів, 2006), науково-практичній конференції «Актуальние вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2006), ХІІ з’їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2007), науково-практичній конференції «Перинатальна охорона плода: діагностика і фармакокорекція» (Чернівці, 2007), науково-практичній конференції «Перинатальна медицина та безпечне материнство» (Алушта, 2008), засіданні Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2008).

Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць (із них — у фахових виданнях, затверджених ВАК України), одержано патент на корисну модель.

Список литературы

висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при наявності меконія в амніотичній рідині шляхом визначення ступеню ризику МА, корекції біофізичної активності плода та обрання оптимальної акушерської тактики з метою зниження перинатальної патології.
1. При наявності задовільного стану плода легке забарвлення меконієм навколоплодових вод слід розцінювати як прояв фізіологічного дозрівання його шлунково-кишкового тракту. Наявність в'язкої або густої консистенції амніотичної рідини внаслідок меконіального пасажу обумовлена внутрішньоутробним стражданням плода.
2. Аномалії пологів (гіпотонічна та дискоординована дисфункція матки), проведення пологостимуляції, розвиток дистресу плода обумовлюють появу ДРП. Останні можуть спостерігатись як в латентній, так і в активній фазі пологів. При цьому реєструються поодинокі нерегулярні або регулярні епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих, подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до фази вдиху на фазі видиху), пролонговані (з деякою затримкою видиху) та гикавкоподібні "gasps"), які відрізняються вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом.
3. Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини.
4. Використання нейротропних препаратів (аміназину та дипразину) при наявності середнього ризику МА сприяє розвитку у плода стану рефрактерності, толерантності, ареактивності, обумовлює зниження частоти як поодиноких, так і епізодичних ДРП (звичайних, подвійних, потрійних, миготливих).
5. Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних патологічних ДРП при наявності густої консистенції навколоплодових вод вказує на високу вірогідність розвитку МА у плода. ДРП типу "gasps" супроводжуються різким зниженням інтратрахеального тиску, зміною напрямку плину легеневої рідини на зворотній (в легені плода), широким розкриттям голосової щілини. В результаті відбувається інтенсивне надходження в трахеобронхіальне дерево навколоплодових вод з домішками меконію.
6. Прояви в інтранатальному періоді патологічної біофізичної активності плода спостерігаються, як правило, при виражених розладах його гомеостазу. При цьому КТГ плода відрізняється низькою варіабельністю, наявністю пізніх децелерацій ЧСС, а доплерометричне дослідження кровоплину в АП виявляє зниження діастолічного компоненту, а в низці спостережень — нульовий та реверснии кровоплин у фазу діастли.
7. Комплексна оцінка консистенції навколоплодових вод та типу ДРП дозволяє визначити ступінь вірогідності МА у плода, здійснити ефективний перинатальний прогноз. При середньому ризику МА доцільним є розродження через природні пологові шляхи зі здійсненням фармакологічного гальмування фетальної біофізичної активності та проведенням моніторингу біопараметрів плода. Висока вірогідність МА, що має місце при наявності субкомпенсованого дистресу плода, передбачає проведення кесаревого розтину.
8. Визначення ступеню вірогідності виникнення МА у плода, проведення заходів, скерованих на гальмування фетальної біофізичної активності при наявності меконію в амніотичній рідині, обрання оптимальної акушерської тактики сприяє зниженню перинатальної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При передчасному вилитті навколоплодових вод необхідно визначити ступінь вірогідності виникнення МА у плода на основі оцінки консистенції амніотичної рідини і фетальної біофізичної активності (частоти і типу ДРП).
2. Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини. У цих випадках доцільним є використання нейротропних препаратів (1мл 2,5% розчину аміназину та 1мл 0,5% розчину дипразину у 150мл ізотонічного розчину натрію хлориду, довенно краплинно зі швидкістю 0,75мл/хв), що сприяє зниженню фетальної біофізичної активності, частоти МА у плода при проведенні розродження через природні пологові шляхи.
3. Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних патологічних ДРП при наявності густої консистенції амніотичної рідини свідчить про високий ризик розвитку МА у плода, спостерігається при наявності субкомпенсованого фетального дистресу, передбачає проведення кесаревого розтину.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамченко В. В. Клиническая перинатология / В. В. Абрамченко. — СПб.: ИАГ РАМН им. Д.О. Отта, 1996. — 240 с.
2. Актуальные вопросы патологии / Под ред. И. С. Сидоровой, Т. К. Шевченко — Ташкент: изд-во им. Ибн-Сины, 1991. — 184 с.
3. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска: Пер. с англ. / Ф Ариас. — М.: Медицина, 1989. — 656 с.
4. Барашнев Ю.И. Дискуссионные проблемы перинатальной медицины / Ю.И.Барашнев // Акушерство и гинекология. — 1989. — №9. — С.37.
5. Боуэр С. Допплеровское ультразвуковое исследование как компонент предродового обследования: прогнозирование преэклампсии и внутриматочного замедления роста плода / С.Боуэр, К.Шухтер, С.Кэмпбэлл // Токсикоз беременных: сб. рефератов: Пер. с англ. / Под ред. А.И.Трещинского. — Киев, 1995. — С.3031.
6. БунинА.Т. Акушерская тактика в зависимости от показателей кардиотокографии при различных нарушениях маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока / А.Т.Бунин, И.Ю.Савченко // Акушерство и гинекология. — 1994. — №5. — С.811.
7. БунинА.Т. Диагностические возможности антенатальной кардиотокографии при синдроме задержки развития плода / А.Т.Бунин, И.М.Иванова // Акушерство и гинекология. — 1984. — №6. — С.2427.
8. БычковВ.И. Диагностика и лечение хронической фетоплацентарной недостаточности / В.И.Бычков, Е.Е.Образцова, С.В.Шамарин // Акушерство и гинекология. — 1999. — №6. — С.36.
9. БюкиБ. Разработка современных методов мониторного наблюдения за плодом и новорожденным / Б.Бюки, З.Кази, Б.Жолнаи // Вопросы охраны материнства и детства. — 1987. — Т.32, №10. — С.6970.
10. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности / Под ред. Ю.С.Паращука, О. В. Грищенко. — Харьков: Торнадо, 2001. — 116с.
11. ВенцковскийБ.М. Проблемы материнства и детства / Б.М.Венцковский // Медицина Украины. — 1995. — №1. — С.910.
12. ВенцковскийБ.М. Плацентарная недостаточность / Б.М.Венцковский, В.Г.Жегулович // Неотложное акушерство / Под редакцией Г.К.Сте­панковской, Б.М.Венцковского. — К.: Здоров'я, 1994. — С.6285.
13. ВоронинК.В. Прогнозирование состояния плода при осложнённом течении беременности: возможности кардиотокографии и оценки дыхательной активности плода / К.В.Воронин, В.А.Потапов, Ю.И.Пусто­войтенко // Акушерство и гинекология. — 1995. — №4. — С.3638.
14. ВоскресенскийС.Л. Оценка состояния плода. Учебное пособие / С.Л.Воскресенский. — Мн.: Книжный Дом, 2004. — 304с.
15. ГолубевВ.А. Клиническое значение антенатальной кардиотокографии / В.А.Голубев // Акушерство и гинекология. — 1990. — №5. — С.68.
16. ГорячевВ.В. Хроническая плацентарная недостаточность и гипотрофия плода / В.В.Горячев. — Саратов: изд-во Сарат. ун-та, 1990. — 119с.
17. ГрищенкоВ.И. Совершенствование диагностики и терапии перинатальной патологи / В.И.Грищенко, Н.А.Щербина // Акушерство и гинекология. — 1990. — №10. — С.36.
18. ГрищенкоВ.И. Состояние и проблемы современной перинатальной медицины / В.И.Грищенко, Н.А.Щербина // Харьковский медицинский журнал. — 1996. — №12. — С.36.
19. ГроссК.Я. Комплексная оценка фетоплацентарной системы / К.Я.Гросс, У.Т.Лейснер, Х.В.Симаэ // Акушерство и гинекология. 1985. — №4. — С.4749.
20. ГудмундссонС. Значение допплерометрии при ведении беременных с подозрением на внутриутробную задержку развития плода / С.Гудмундссон // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. — 1994. — №1. — С.1525.
21. ДемидовВ.Н. Автоматизированная кардиотокография при оценке состояния плода во время беременности / В.Н.Демидов, Б.Е.Розенфельд // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. — 1994. — №2. — С.8795.
22. ДемидовВ.Н. Антенатальная диагностика состояния плода / В.Н.Демидов, В.А.Бахарев, Н.Д.Фанченко // Акушерство и гинекология. — 1994. — №4. — С.3133.
23. ДемидовВ.Н. Определение двигательной активности плода для оценки выраженности нарушения его состояния во время беременности / В.Н.Демидов, А.В. Логвиненко, И.К.Сигизбаева // Акушерство и гинекология. — 1984. — №1. — С.1518.
24. Диагностика нарушений состояния плода в родах с помощью компьютерной кардиотокографии / Е.А.Чернуха, А.З.Хасин, Ю.Н.Задорожный [и др.] // Акушерство и гинекология. — 1991. — №9. — С.3841.
25. Диагностическое значение комплексной оценки функционального состояния плода в прогнозировании течения периода новорожденности / Б.А.Федоров, О.Г.Максимова, В.А.Конечних [и др.] // Ультразвуковая диагностика. — 1996. — №3. — С.67.
26. ДизнаС.Н. Явление физиологического гипобиоза плода и новорожденного / С.Н.Дизна // Акушерство и гинекология. — 1989. — №1. — С.914.
27. ДудаИ.В. Клиническое акушерство / И.В.Дуда, В.И.Дуда. — Минск: Вышейшая школа, 1997. — 605с.
28. ЗарубинаЕ.Н. Современные подходы к лечению хронической фетоплацентарной недостаточности / Е.Н.Зарубина, О.А.Бермишева, А.А.Смирнова // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сборник статей. — Москва, 2002. — С.174179.
29. Зелинский А.А. Антенатальная кардиотокография / А.А.Зелинский, Л.Б.Маркин, Л.В.Мних. — Одесса: ОКФА, 2001. — 176с.
30. Изменение кардиотокографических показателей при гипотрофии плода / А.В.Логвиненко, М.А.Воронкова, И.К.Сигизбаева [и др.] // Акушерство и гинекология. — 1989. — №9. — С.3739.
31. КалашниковаЕ.П. Клинико-морфологические аспекты плацентарной недостаточности / Е.П.Калашникова // Архив патологии. — 1988. — Т.5, вып.5. — С.99105.
32. КозловП.В. Акушерские аспекты мекониальной аспирации / П.В.Коз­лов // Вопросы гинекологии, акушерства перинатологии. — 2003. — №4. — С.4952.
33. КулаковВ.И. Наблюдение за состоянием плода в современной перинатологии / В.И.Кулаков, В.А.Голубев // Акушерство и гинекология. — 1990. — №8. — С.35.
34. КурманавичюсЮ.Ю. Диагностика внутриутробного страдания плода путем оценки его дыхательной и двигательной активности / Ю.Ю.Курма­навичюс, А.В.Венцкаускас, Н.П.Алишкаускас // Акушерство и гинекология. — 1984. — №6. — С.4244.
35. ЛогвиненкоА.В. Допплерометрия сосудов матки, пуповины и плода в III триместре нормально развивающейся беременности / А.В.Логвиненко // Акушерство и гинекология. — 1990. — №9. — С.1822.
36. ЛогвиненкоА.В. Регистрация дыхательных движений плода на основании изучения перемещения околоплодных вод в его трахее с использованием эффекта Допплера / А.В.Логвиненко // Акушерство и гинекология. — 1990. — №7. — С.3841.
37. ЛогвиненкоА.В. Изменение двигательной активности плода в III триместре при физиологическом течении беременности / А.В.Логвиненко, И.К.Сигизбаева // Акушерство и гинекология. — 1984. — №6. — С.4648.
38. МалярВ.А. Комплексна оцінка життєзабезпечення плода / В.А.Маляр, Ю.О.Дмитроченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1997. — №1. — С.8688.
39. МаркінЛ.Б. Біофізичний моніторинг при веденні переношеної вагітності / Л.Б.Маркін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1991. — №5. — С.4446.
40. МаркінЛ.Б. Особливості фетальної біофізичної активності при виникненні меконіальної аспірації у плода / Л.Б.Маркін, І.М.Копійчук // Вісник наукових досліджень. — 2005. — №2. — С.2930.
41. МаркінЛ.Б. Діагностична та прогностична цінність показників кровоплину в судинах матки, пуповини і плода при хронічному фетальному дистресі / Л.Б.Маркін, І.Є.Палига // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2006. — №2. — С.8184.
42. МаркінЛ.Б. Диференційований підхід до корекції гемодинамічних порушень у системі мати-плацента-плід при синдромі фетоплацентарної недостатності / Л.Б.Маркін, К.Л.Шатилович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2006. — №1. — С.6772.
43. Маркин Л.Б. Современные методы диагностики состояния плода / Л.Б.Маркин, Н.Г.Богдашкин, Ю.С.Паращук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1990. — №1. — С.3941.
44. МаркінЛ.Б. Біофізичний моніторинг плода / Л.Б.Маркін, Б.М.Венц­ківский, К.В.Воронін. — Львів: Світ, 1993. — 68с.
45. МаркинЛ.Б. Мониторный контроль в родовспоможении / Л.Б.Маркин, А.П.Либерзон, Я.Е.Загрийчук // Новости медицинской техники. — 1983. — Вьш.4. — С.89.
46. МаркинЛ.Б. Мониторные системи в родовспоможении / Л.Б.Маркин, М.П.Павловський, А.П.Либерзон. — К.: Здоров'я, 1992. — 158с.
47. МаркінЛ.Б. Невідкладна хірургічна допомога в акушерстві та гінекології / Л.Б.Маркін, Ю.П.Спіженко, Б.М.Венцківський. — Львів: Світ, 1992. — 120с.
48. МаркинЛ.Б. Мониторные системы в родовспомогательных учреждениях / Л.Б.Маркин, А.Г.Тищенко, А.ПЛиберзон // Новости медицинской техники. — 1993. — Вып.4. — С.67.
49. МаркінЛ.Б. Допплерометрія в акушерстві: гемодинамічні особливості функцюнальної системи мати-плацента-плід / Л.Б.Маркін, К.Л.Ша­тилович, Н.Е.Надоршина // Репродуктивное здоровье женщины. — 2007. — №1(30). — С.3839.
50. МедведевМ.В. Допплеровское исследование маточно-плацентарного и плодового кровотока: Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / М.В.Медведев. — М.: Видар, 1996. — 386с.
51. МедведевМ.В. Допплерометрия в акушерской практике / М.В.Медведев // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. — 1992. — №1. —С.101109.
52. МедведевМ.В. Задержка внутриутробного развития плода / М.В.Мед­ведев, Е.В.Юдина. — М.: РАВУЗДПГ, 1998. — 208с.
53. МедведевМ.В. О патогенезе децелераций в антенатальном периоде / М.В.Медведев А.Н.Стрижаков, М.И. Агеева // Акушерство и гинекология. — 1991. — №12. — С.1823.
54. МиловановА.П. Патология системы мать-плацента-плод / А.П.Мило­ванов. — М.: Медицина, 1999. — 446с.
55. МиловановА.П. Основные патогенетические механизмы хронической плацентарной недостаточности / А.П.Милованов, К.И.Фокин, Е.В.Ро­гова // Архив патологии. — 1995. — №4. — С. 1116.
56. МурашкоЛ.Е. Перинатальные исходы при хронической плацентарной недостаточности / Л.Е.Мурашко, Ф.С.Бадаева // Акушерство и гинекология. — 1996. — №4. — С.4345.
57. НестероваА.А. Тесты функциональной диагностики состояния плода / А.А.Нестерова // Акушерство и гинекология. — 1980. — №12. — С.1921.
58. НиколаеваЕ.И. Оценка внутриутробного состояния плода по тесту двигательной активности / Е.И.Николаева // Фельдшер и акушерка. — 1991. — №3. — С.1418.
59. НисвандерК. Акушерство. Справочник Калифорнийского университета (пер. с англ.) / К.Нисвандер, А.Еванс. — М.: Практика, 1999. —526с.
60. О методе оценки антенатальной кардиотокографии // М.А.Пасынков, А.Т.Бунин, М.В.Медведев [и др.] // Акушерство и гинекология. — 1987. — №2. — С.1921.
61. ПалигаІ.С. Моніторинг матково-плацентарно-плодового кровообігу при хронічній гіпоксії плода: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / І.Є.Палига. — Львів, 2006.
62. ПанинаО.Б. Гемодинамические особенности системы мать-плацента-плод в ранние сроки беременности / О.Б. Панина // Акушерство и гинекология. — 2000. — №3. — С.1721.
63. ПаращукЮ.С. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности / Ю.С.Паращук, О.В.Грищенко, И.В.Лахно. — X.: Торнадо, 2001. — 116с.
64. Перинатология / З.М.Дубосарська, Б.М.Венцківський, Р.В.Богатирьо­ва [та ін.]. — К.: Вища школа, 1998. — 335 с.
65. ПестриковаТ.Ю. Ведение беременности и родов высокого риска / Т.Ю.Пестрикова, Г.В.Чижова, М.И.Петричко. — М.: Сувенир, 1994. — 287с.
66. Плацентарная недостаточность / Г.М.Савельева, М.В.Федорова, П.А.Клименко [и др.]. — М.: Медицина, 1991. — 276с.
67. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение: Учебное пособие / О.Н.Аржанова, Н.Г.Кошелева, Т.Г.Ковалева [и др.]. — СПб.: Нормед-Издат, 2002. — 31с.
68. РозенфельдБ.Е. Роль допплерометрии в оценке состояния плода во время беременности / Б.Е.Розенфельд // Ультразвуковая диагностика. — 1995. — №3. — С.2126.
69. РыжоваИ.А. Комплексная оценка состояния плода при сочетанном позднем токсикозе / И.А.Рыжова, Т.И.Семке // Гестозы. Влияние на мать, плаценту, плод. — М., 1989. — С.5153.
70. СавельеваГ.М. Перинатальная охрана плода и новорожденного / Г.М.Савельева // Заболевания плода и новорожденного. — М., 1987. — С.3-8.
71. СавельеваГ.М. Современные аспекты перинатологии / Г.М.Савельева // Акушерство и гинекология. — 1994. — №6. — С.1215.
72. СавельеваГ.М. Акушерский стационар / Г.М.Савельева, В.Н.Серов, Т.Н.Старостина. — М.: Медицина, 1984. — 205с.
73. СавченкоИ.Ю. Акушерская тактика при плацентарной недостаточности с нарушением плодово-плацентарного кровотока: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / И.Ю.Савченко. — М., 1992.
74. СавченковЮ.И. Очерки физиологии и морфологии функциональной системы мать-плод / Ю.И.Савченков, К.С.Любынцев. — М.: Медицина, 1980. — 254с.
75. СадаускасВ.М. Значение кардиотокографии в комплексном исследовании антенатального состояния плода / В.М.Садаускас, С.С.Пуоджюс, А.И.Фабиенавичюс // Вопросы охраны материнства и детства. — 1980. — №1. — С.6264.
76. СеровВ.Н. Практическое акушерство: Руководство для врачей / В.Н.Серов, А.Н.Стрижаков, С.А.Маркин. — М.: Медицина, 1989. — 512с.
77. СидороваИ.С. Определение состояния плода на основании оценки его биофизического профиля / И.С.Сидорова, И.О.Макаров // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. — 1992. — №1. — С.93100.
78. Сидорова И.С. Акушерские факторы гипоксических повреждений плода и тактика родоразрешения / И.С.Сидорова, И.О.Макаров // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 1995. — Т.40, №3. — С.1318.
79. СидороваИ.С. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты / И.С.Сидорова, И.О.Макаров. — М: Знание-М, 2000. — 127с.
80. СигизбаеваИ.К. Оценка состояния плода при патологически измененной кардиотокографии и нормальной допплерометрии / И.К.Сигизбаева, М.А.Воронкова // Ультразвуковая диагностика. — 1997. — №2. — С.37.
81. СигизбаеваИ.К. Диагностическое значение децелераций при отсутствии хронического нарушения состояния плода во время беременности / И.К. Сигизбаева, А.В.Логвиненко, Н.А.Иванова // Вопросы охраны материнства и детства. — 1986. — №5. — С.73.
82. СичинаваЛ.Г. Биофизический профиль плода у беременных с ОПГ-гестозом / Л.Г.Сичинава, О.Т.Шраер // Акушерство и гинекология. — 1990. — №8. — С.2023.
83. СичинаваЛ.Г. Биофизическая активность плода в родах и при ОПГ-гестозе / Л.Г.Сичинава, О.Т.Шраер // Акушерство и гинекология. — 1992. — №1. — С.2730.
84. СорокинаС.Э. Оценка состояния глубоконедоношенного плода. ІІ. Допплерометрическое исследование фетоплацентарного кровотока / С.Э.Сорокина, С.Л.Воскресенский // Ультразвуковая диагностика. — 1995. — №3. — С.2732.
85. СтепанківськаГ.К. Ведення вагітності та пологів з високим ступенем ризику / Г.К.Степанківська // Педіатрія, акушерство та гінеколопя. — 1985. — №5. — С.3539.
86. СтрижаковА.Н. Значение допплерометрии маточно-плацентарного кровотока в выборе рациональной тактики ведения беременности и метода родоразрешения / А.Н.Стрижаков, А.Т.Бунин, М.В.Медведев // Акушерство и гинекология. — 1989. — №3. — С.2325.
87. СтрижаковА.Н. Анатомо-функциональные особенности гемодинамики в системе мать-плацента-плод / А.Н.Стрижаков, Г.А.Григорян // Акушерство и гинекология. — 1990. — №5. — С.1113.
88. СтрижаковА.Н. Сравнительная оценка данных допплерометрии при критическом состоянии плодово-плацентарного кровотока / А.Н.Стри­жаков, А.Т.Бунин, М.В.Медведев // Акушерство и гинекология. — 1990. — №4. — С.36.
89. СтрижаковА.Н. Информативность допплерометрии в прогнозировании возникновения гестозов и задержки развития плода / А.Н.Стрижаков, А.Т.Бунин, М.В.Медведев // Акушерство и гинекология. — 1990. — №7. — С.1215.
90. СтрижаковА.Н. Антенатальная кардиология / А.Н.Стрижаков, А.Т.Бу­нин, М.В.Медведев. — М., 1991. — 421с.
91. СтрижаковА.Н. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике / А.Н.Стрижаков, А.Т.Бунин, М.В.Медведев. — М.: Медицина, 1990. — 306с.
92. СтрижаковА.Н. Становление внутриплацентарного кровообращения при физиологической беременности / А.Н.Стрижаков, И.В.Игнатко, Л.Г.Ковалёва // Акушерство и гинекология. — 1996. — №2. — С.1621.
93. Стрижаков А.Н. Допплерометрическое и допплероэхографическое изучение характера и этапности нарушения гемодинамики плода при внутриутробной задержке его развития / А.Н.Стрижаков, М.В.Медведев, М.И.Агеева // Акушерство и гинекология. — 1992. — №1. — С.2227.
94. Течение и ведение родов при наличии мекония в околоплодных водах / Р.М.Шалина, Е.П.Тищенко, Л.Г.Караганова [и др.] // Акушерство и гинекология. — 1999. — №5. — С.36.
95. ТитченкоЛ.И. Значение комплексного эхографического и допплерометрического исследований в дифференциальной диагностике внутриутробного состояния плода / Л.И.Титченко // Акушерство и гинекология. — 1990. — №1. — С.4448.
96. ТитченкоЛ.И. Значение комплексного допплерометрического изучения маточно-плодово-плацентарного кровообращения в оценке внутриутробного состояния плода / Л.И.Титченко, Е.Е.Власова, М.А. Чечнева // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. — 2000. — №1. — С.1821.
97. ФедороваМ.В. Плацентарная недостаточность // Акушерство и гинекология / М.В.Федорова. — 1997. — №5. — С.4043.
98. ФедороваМ.В. Плацента и её роль при беременности / М.В.Федорова, Е.П.Калашникова. — М.: Медицина, 1986. — 256с.
99. Фетоплацентарная недостаточность: Учебное пособие / О.С.Паращук, О.В.Грищенко, И.В.Лахно [и др.]. — Харьков: ХГМУ, 1999. — 45с.
100. ХохловаИ.Д. Кардиомониторное наблюдение в оценке состояния плода при угрозе прерывания беременности во II и III триместрах / И.Д.Хох­лова // Акушерство и гинекология. — 1984. — №10. — С.3538.
101. ЦвигунВ.С. Диагностическая ценность непрерывного мониторного наблюдения в родах / В.С.Цвигун // Акушерство и гинекология. — 1978. — №3. — С.2729.
102. ЧернухаЕ.А. Интранатальная компьютерная кардиотокография / Е.А.Чернуха, Ю.Н.Задорожный // Акушерство и гинекология. — 1990. — №1. — С.6063.
103. ЧемидовВ.Н. Определение двигательной активности плода для оценки выраженности нарушений его состояния во время беременности / В.Н.Чемидов, А.В.Логвиненко, И.К.Сигизбаева // Акушерство и гинекология. — 1984. — №1. — С.1518.
104. ЧистяковГ.В. Дыхательная активность плодов животных и человека при нормальных условиях внутриутробного развития / Г.В. Чистяков // Акушерство и гинекология. — 1984. — №3. — С.712.
105. ШаповаленкоС.А. Комплексная диагностика и лечение плацентарной недостаточности у беременных на разных стадиях гестации / С.А.Шаповаленко // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. — 2001. — №2. — С.4346.
106. ШалинаР.М. Дыхательная активность плода как прогностический критерий развития мекониальной аспирации у плода и синдрома аспирации мекония у новорожденного / Р.М.Шалина, Е.П.Тищенко // Акушерство и гинекология. — 2003. — №4. — С.1620.
107. ШалинаР.М. Течение и ведение родов при наличии мекония в околоплодных водах / Р.М.Шалина, Е.П.Тищенко, Е.А.Караганова // Акушерство и гинекология. — 1999. — №5. — С.36.
108. ШатиловичК.Л. Диференційований підхід до надання допомоги при розладах стану функцюнальної системи мати-плацента-плід: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / К.Л.Шатилович. — Львів, 2006.
109. ЭдоковаА.Б. Особенности поведенческих реакций плода при физиологическом и осложненном течении родов / А.Б.Эдокова, И.С.Сидорова, И.О.Макаров // Акушерство и гинекология. — 2001. — №2. — С.2328.
110. Arduini D. New trends in fetal heart rate monitoring / D.Arduini, G.Rizzo // J.Matern. Fetal. Invest. — 1993. — V.3, №3. — P.151.
111. Arduini D. Utero-placental blood flow velocity waveforms as predictors of pregnancy-induced hypertension / D.Arduini, G.Rizzo, C.Romanini // Europ. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. — 1987. — V.I, №l. — P.335341.
112. Antepartum fetal risk assessment; the role of the fetal biophysical profile score / F.Manning, S.Menticoglou, C.Hatnan [et al.] // Bailliers Clin. Obstet. Gynecol. — 1987. — V.1, №1. — P.5572.
113. AriasF. High-risk pregnancy and delivery / F. Arias // The C.V. Mosby Company, 1984. — 238p.
114. BehrensO. Subpurtuale kardiotokographie: Kontinuierlich ode rim interball? / O.Behrens, K.Goeschen, J.Shneider // Arch. Gynacol. — 1989. — №242 (14). — S.770771.
115. BishopE. Fetal acceleration test / E.Bishop // Amer. J. Obstet. Gynecol. — 1981. — V.141. — №8. — P.905909.
116. Brar H. The biophysical profile / H.Brar, L.Platt, G.Devore // Clin. Obstet. Gynecol. — 1987. — V.30, №4. — P.936937.
117. Breuker K.-H. The importance of antepartum cardiotocography / K.-H.Breuker, M.Kusche, U.Mulleer // J. Perinat. Med. — 1986. — V.14, №3. — Р.171179.
118. CampbellS. Doppler Ultrasound of the uteroplacental circulation the early prediction of pre-eclampsia and intrauterine grow retardation / S.Campbell, W.Kurdi, K.Harrington // Ultrasound Obstet. Gynecol. — 1995. — V.6, Suppl.2. — P.29.
119. Cardiotocograph / K.Murphy, P.Jonson [et al.] // Br. J. Obstet. Gynecol. — 1997. — P.460470.
120. DawesJ. Antenatal Cardiotocogram quality and interpretation using computers / J.Dawes, M.Jobb, M.Moulden // Br. J. Obstet. Gynecol. — 1992. — V.99. — P.771779.
121. DawesJ. Short-term fetal rate variation, deceleration and umbilical flow velocity waveforms before labor / J.Dawes, M.Moulden, C.Redman // Obstet. Gynecol. — 1992. — V.80. — P.673678.
122. Doppler indices from inferior vena cava and ductus venosus in predicting pH and oxygen tension in umbilical blood cordocentesis in grown-retarded fetuses / G.Rizzo, A.Capponi, P.Talone [et al.] // Ultrasound Obstet. Gynecol. — 1996. — V.7, №°6. — P.401410.
123. DruzinM. Fetal bradycardia during anteparturo testing. Further observations / M.Druzin // J. Reprod. Med. 1989. — V.34, №°1 — P.4751.
124. Electronic Fetal Heart Monitoring: Research Guidelines for Interpretation / The National Institute of Child Health and Human Development Research Planning Work-shop // JOGNN. — 1997. — V.26, №°6. — P.635640.
125. FaneiteP. Monitoreo antenatal no estrasente en embazazo de alto riesgo / P.Faneite // Rev. Obstet. Gynecol. — 1983. — V.403, №l. — P.19.
126. FisherW. Ein Vorachlang zur Beurteinlungen des Antepartalen Kardiotokograms / W.Fisher, I.Stude, A.Brandt // Z.Gebursth. Perinatol. — 1976. — B.180, №°2. — S.117123.
127. FreemanR. A prospective multiinstitutional study of antepartum fetal heart rate monitoring. II Contraction stress test versus nonstress test for primary surveillence / R.Freeman, G.Anderson, W.Dorcshester // Amer. J. Obstet. Gynecol. — 1982. — V.143, №7. — P.778781.
128. FruscaT. Role of uterine Doppler velocimetry in low and high-risk pregnancies / T.Frusca, A.Valamonico, M.Soregaroli // Ultrasound Obstet. Gynecol. — 1982. — V.4, Suppl.l. — P.144149.
129. Gant N. Basic Gynecology and Obstetrics/ Gant N., Cunningam F. — Appleton & Lange. — Norwalk, Connecticut; San Mateo, California, 1993. — 472p.
130. GennserG. Biophysical assessment of placental function / G.Gennser, P.Persson // Clin. Obstet. Gynecol. — 1986. — V.13, №°3. — Р. 521555.
131. GhidiniA. Severe meconium aspiration syndrome is not caused by aspiration of meconium / A.Ghidini, C.Spong // Amer. J Obstet. Gynecol. — 2001. — V.185, №4. — P.931938.
132. Gynacologie und Geburtshilfe. 4 Auflage / R.Schwaiz, U.Retzke. — VEB Veriage Volk und Gesundheit, Berlin, 1988. — 272s.
133. HardinghausW. Gynacologie und Geburtshilfe / W.Hardinghaus, H.Schneider. — Stuttgart: Hippokrates Verlag, 1989. — 242s.
134. HarringtonK. Doppler Ultrasound of the uterine arteries; the importance of bilateral notching in the prediction of the preeclamsia, placental abruption or deliver of a small for gestation age baby / K.Harrington, D.Cooper, C.Lees // Ultrasound Obstet. Gynecol. — 1996. — V.7, №°3. — P.182188.
135. HarrisJ. Mechanisms of late decelerations of the fetal heart rate during hypoxia / J.Harris, T.Krueger, J.Paper // Amer. J Obstet. Gynecol. — 1982. — V.14, №25. — P.491496.
136. HaxtonM. Antenatal cardiotocography in the management of the fetus weighting ess then the fifth centile / M.Haxton // J Obstet. Gynecol. — 1984. — V.5, №l. — P.2731.
137. HeahJ. Fetal Monitoring. Current Practice in England and Wales / J.Heah // J Obstet. Gynecol. — 1990. — V.10. — P.281285.
138. HeinrichJ. Kardiotokographische Diagnostik in der Schwangerschaft / J.Heinrich // Zbl. Gynak. — 1980. — B.102, №°23. — S.13371349.
139. HeinrichJ. Biophisikalische Zustandiagnostik in der Schwangerschaft / J.Heinrich, D.Radmann // Zbl. Gynak. — 1988. — B.110, №24. — S.15371545.
140. In