ДІАГНОСТИЧНО – ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ РОЗЛАДАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛОДОВОЇ ЧАСТИНИ ПЛАЦЕНТИ : ДИАГНОСТИЧЕСКО - профилактические мероприятия при РАССТРОЙСТВАХ функциональной дифференцировке плодовой части ПЛАЦЕНТЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ДІАГНОСТИЧНО – ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ РОЗЛАДАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛОДОВОЇ ЧАСТИНИ ПЛАЦЕНТИ
  • Альтернативное название:
  • ДИАГНОСТИЧЕСКО - профилактические мероприятия при РАССТРОЙСТВАХ функциональной дифференцировке плодовой части ПЛАЦЕНТЫ
  • Кол-во страниц:
  • 142
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

    На правах рукопису


    МИХАЙЛІВ ОЛЬГА ОМЕЛЯНІВНА

    УДК 618.36 008.6 07 084



    ДІАГНОСТИЧНО ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ РОЗЛАДАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛОДОВОЇ ЧАСТИНИ ПЛАЦЕНТИ


    14.01.01 акушерство та гінекологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    Маркін Леонід Борисович
    доктор медичних наук, професор,
    член-кореспондент АМН України




    Львів 2009










    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...3

    ВСТУП.4

    РОЗДІЛ 1
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..11
    1.1. Розвиток та будова плаценти11
    1.2. Ехографічні критерії розвитку плаценти.20
    1.3. Механізми регуляції та доплерографія плацентарно-плодового кровообігу...28

    РОЗДІЛ 2
    МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...39
    2.1. Клінічна характеристика груп спостереження....39
    2.2. Доплерографічне дослідження плодово-плацентарного кровоплину...51
    2.3. Ультразвукова плацентографія, фетометрія, оцінка біофізичної активності плода, стану навколоплодового середовища52
    2.4. Кардіотахографічне дослідження плода...53
    2.5. Статистична обробка результатів досліджень.54

    РОЗДІЛ 3
    КОМПЛЕКСНА ПРЕНАТАЛЬНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ПЛАЦЕНТИ55

    РОЗДІЛ 4
    ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ПРИ РОЗЛАДАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ.64


    РОЗДІЛ 5
    ПРОФІЛАКТИЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ЗАТРИМЦІ ФЕТАЛІЗАЦІЇ ПЛАЦЕНТИ85

    РОЗДІЛ 6
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСЛІДЖЕННЯ.110

    ВИСНОВКИ...119

    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ121

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......122









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АМО амплітуда миттєвих осциляцій
    АповО амплітуда повільних осциляцій
    АП артерія пуповини
    БЧСС базальна частота серцевих скорочень
    БПР біпаріетальний розмір
    ГР генералізовані рухи
    ДЖ діаметр живота
    ДР дихальні рухи
    ДС довжина стегна
    КТГ кардіотахограма
    ЛПР лобно-потиличний розмір
    МВП міжворсинчатий простір
    МТ м’язевий тонус
    ОГ окружність голівки
    ОЖ окружність живота
    ПЗРЖ передньо-задній розмір живота
    ПД плацентарна дисфункція
    ПРЖ поперечний розмір живота
    С/Д систоло-діастолічне співвідношення
    ЧповО частота повільних осциляцій
    ЧСС частота серцевих скорочень









    Вступ

    Актуальність теми

    Наявність повноцінної плаценти є основною умовою, яка забезпечує нормальний перебіг гестаційного процесу. У процесі прогресування вагітності плацента поступово змінюється, забезпечуючи роль специфічного виконавчого органу матері і плода [58,87].
    Другий триместр вагітності характеризується ростом та диференціюванням плодового русла кровообігу («феталізації» плаценти). Вказані зміни називають «функціональним диференціюванням» плаценти, оскільки вони скеровані на здійснення збільшених потреб організму, що росте, у кисні та необхідних поживних речовинах. У цьому періоді морфофункціональні перетворення проявляються зближенням материнського та плодового кровоплинів та збільшенням поверхні структур, що приймають участь у безпосередньому контакті між ними [127,103].
    Одним з показників формування дитячого місця є еволюція ехографічного малюнка плацентарної тканини від дрібних до лінійних, а потім дрібно крапкових структур з одночасними змінами її ехогенності, здатності відбивати ультразвукові хвилі [64]. Суттєве місце у процесі функціонального диференціювання плаценти займає гестаційна трансформація внутрішньо плацентарного кровоплину [124,5].
    Незважаючи на наявність чисельних публікацій, присвячених дослідженню функціональної системи материнський організм-плацента плід, питання впливу особливостей розвитку дитячого місця на перебіг гестаційного процесу залишається далеким від остаточного рішення. Тривають дискусії відносно провідних факторів виникнення затримки функціонального диференціювання плаценти. Відсутня єдина точка зору про характер перинатальної патології при невідповідності розвитку плаценти терміну гестації. Вкрай недостатні дані про стан кровоплину у плацентарному судинному руслі при розладах функціонального диференціювання дитячого місця. Не викликає сумнівів актуальність дослідження впливу затримки феталізації плаценти на основі параметрів біофізичного профілю плода. Нарешті, потребує вдосконалення пренатальна оцінка розвитку плаценти, перш за все, стану її функціонального диференціювання [129,55,103].
    Актуальність вивчення перелічених питань відзначається у резолюції XII з’їзду акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006) та міжгалузевій комплексній програмі «Здоров’я нації» (2002-2011), затвердженій Кабінетом Міністрів України (постанова №14 від 10.01.2002).

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

    Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми «Оцінка стану плода при ускладненнях вагітності та пологів» (№ державної реєстрації 01102U007223).

    Мета і завдання дослідження.

    Мета даного дослідження на основі удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечити зниження фетальної патології.
    При виконанні досліджень були поставлені наступні задачі:
    1. Дослідити ехогенність плаценти в різні терміни вагітності при фізіологічному та ускладненому перебігу гестаційного процесу.
    2. Вивчити особливості гестаційної трансформації внутрішньоплацентарного кровоплину.
    3. Розробити бальну пренатальну оцінку функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця на основі результатів дослідження звукопровідності плацентарної тканини та кровоплину в АП.
    4. Визначити провідні чинники ризику затримки феталізації плаценти.
    5. Дослідити основні показники біофізичного профілю плода при розладах функціонального диференціювання плаценти.
    6. Вивчити пренатальні наслідки проведення профілактично-терапевтичних заходів при затримці феталізації плаценти.
    7. Розробити та впровадити у практику полого допоміжних установ технології допомоги вагітним при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти.
    Об’єкт дослідження: функціональна система материнський організм плацента-плід.
    Предмет дослідження: розвиток плаценти, плодово-плацентарний кровоплин, біофізичний профіль плода.
    Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, математичні, статистичні.

    Наукова новизна одержаних результатів

    Суттєвою науковою новизною відрізняються отримані дані про особливості звукопровідності плацентарної тканини при фізіологічному та ускладненому перебігу гестаційного процесу. Значний науковий інтерес становлять результати вивчення особливостей кровоплину у плацентарному судинному руслі при затримці феталізації плаценти. Одержані нові дані про діагностичну цінність дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в АП при визначенні стану функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця. Заслуговують на увагу результати дослідження соціально-біологічних, анамнестичних та пренатальних чинників ризику розладів розвитку плаценти. Суттєвий науковий інтерес становлять одержані дані про характер фетальної патології при затримці функціонального диференціювання плаценти. Значний науковий інтерес становлять результати дослідження наслідків застосування антигіпоксанта актовегіна та донатора оксида азоту глутаргіну при розладах феталізації плаценти. У результаті проведених досліджень розроблена оригінальна наукова концепція здійснення пренатального прогнозу на основі результатів дослідження стану функціонального диференціювання плодової частини плаценти.

    Практичне значення отриманих результатів

    Визначена діагностично-прогностична цінність дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в АП при розладах функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця. Запропонована бальна оцінка феталізації плаценти на основі визначення звукопровідності плацентарної тканини і показників резистентності в АП. Виділені провідні чинники ризику виникнення затримки функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця. Доведена роль розладів феталізації плаценти у розвитку фетального дистресу. Визначена доцільність використання антигіпоксанта актовегіна та донатора оксида азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання дитячого місця. Розроблена, апробована та впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія допомоги вагітним при розладах феталізації плаценти, що забезпечує зниження частоти розвитку дистресу плода у 1,8 разів.
    Основні положення роботи впровадженні у практику пологодопоміжних установ м. Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

    Особистий внесок здобувача

    Здобувач особисто провела дослідження ехогенності плаценти, кровоплину в АП, показників біофізичного профілю плода у 150 вагітних. При цьому безпосередньо автором використані сучасні клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, морфологічні, математичні та статистичні методи дослідження. Дисертант самостійно здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і висновки. В результаті особисто здобувачем розроблена, апробована і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія допомоги вагітним при розладах функціонального диференціювання плаценти.
    Всі розділи дисертації, а також друковані праці написані здобувачем особисто (співавтору публікацій, як керівнику роботи, належить ідея дослідження).

    Апробація результатів дисертації

    Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на науково-практичній конференції Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України «Актуальні питання акушерства та гінекології» (Львів, 2007), 68-ій науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю «Досягнення сучасної медицини» (Львів, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2007), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса,2007), I з’їзді перинатологів України (Київ, 2007), науково-практичній конференції «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2008), засіданні Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2008).

    Публікації

    За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць ( з них 3 у фахових виданнях, затверджених ВАК України), одержано патент на корисну модель №25603.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у зниженні фетальної патології шляхом удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти.
    1. Одним з показників функціонального диференціювання дитячого місця є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться в причинному зв’язку із збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гестаційною трансформацією внутршньоплацентарної гемодинаміки.
    2. Єдиним периферичним руслом АП є мікроваскулярна сітка плодової частини плаценти. Протягом другої половини неускладненої вагітності спостерігається зниження судинного опору дитячого місця, показників резистентності в АП.
    3. Бальна оцінка ехогенності плацентарної тканини та стану кровоплину в АП дозволяє судити про розвиток плаценти, перебіг процесів її функціонального диференціювання.
    4. Провідними чинниками ризику затримки феталізації плаценти є вік матері до 18 і більше 30 років, соціальне неблагополуччя, у тому числі нутрітивна недостатність, високі психоемоційні навантаження, важка фізична праця і професійні шкідливості, тютюнопаління, порушення менструального циклу, хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів; захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактеріальний вагіноз і TORCH-комплекс, декілька дитячих інфекцій в анамнезі, захворювання нирок, щитоподібної залози, пре діабет, анемія, гострі інфекційні захворювання під час даної вагітності, загроза невиношування.
    5. Скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця доцільно проводити при 28-30-тижневому терміні гестації.
    6. При затримці феталізації плаценти у 36% випадків спостерігається розвиток дистресу плода.
    7. Використання антигіпоксанта актовегіну та донатора оксиду азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця сприяє феталізації плаценти, формуванню низькорезистентного кровоплину в басейні АП, забезпечує зниження частоти розвитку дистреса плода у 1,8 рази.






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Оцінку феталізації дитячого місця слід проводити на основі результатів дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в АП. Для визначення ступеню функціонального диференціювання плодової частини плаценти доцільно використовувати бальну оцінку розвитку дитячого місця, запропоновану Л.Б.Маркіним та О.О.Михайлів (патент №25603).
    2. Скринінгове дослідження феталізації плаценти слід проводити при 28-30-тижневому терміні вагітності.
    3. При наявності затримки функціонального диференціювання плодової частини плаценти доцільно призначати антигіпоксант актовегін (200 мг на добу) та донатор оксиду азоту глутаргін (250 мг 3 рази на добу).










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамченко B.B. Клиническая перинатология / В.В. Абрамченко СПб.:ИАГ РАМН им. Д.О. Отта, 1996. - 240 с. - Библиогр.: с. 126-130.
    2. Агеева М.И. Допплерометрические исследования в акушерской практике / М.И.Агеева - М.: Издательский дом Видар-М, 2000. - 112 с. -Библиогр.: с. 109-110.
    3. Агеева М.И. Комплексная оценка функционального состояния плода на доклиническом этапе / М.И. Агеева, Е.Е. Малахова, В.В. Митьков // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2002. - №2. - С. 146-147.
    4. Агеева М.И. Сравнительная оценка состояния плацентарного кровообращения и гемодинамики плода с патологическими типами актокардиограмм различной степени тяжести / М.И. Агеева, В.В. Митьков, Е.Е. Малахова / Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2002. - №3. - С. 34-40.
    5. Агеева М.И. Допплерография плацентарного кровообращения. Пособие для врачей / М.И. Агеева., И.А. Озерская., Е.В. Федорова - М.: РМАПО,2006.-С. 43.
    6. Айламазян Э.К. Акушерство. Учебник для студентов медицинских институтов / Э.К. Айламазян - СПб.: "Специальная литература", 1997. - С. 232-237.
    7. Акушерство от десяти учителей. Пер. с англ. / Под ред. С. Кэмпбелла., К.Лиза - М.: МИА, 2004. - 464 с.
    8. Актуальные вопросы акушерской патологии / Под ред. И.С.Сидоровой., Т.К.Шевченко - Ташкент: изд-во им. Ибн Сины, 1991. - 184 с.
    9. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные нарушения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности / В.Г. Анастасьева -Новосибирск: НМИ, 1997. - 506 с. -Библиогр.: с. 496-503.
    10. Барковский Д.Е. Комплексная оценка состояния фетоплацентарной системы при хронической фетоплацентарной недостаточности / Д.Е. Барковский, О.И. Бачурина // Запорожский медицинский журнал. - 2005.-№1(28).-С. 38-40.
    11. Баграмян Э.Р. Оценка эндокринной функции плаценты и фетоплацентарного комплекса (клиническая лекция) /Э.Р Баграмян //Акушерство и гинекология. - 1988. - №7. - С. 10-13.
    12. Бычков В.И. Диагностика и лечение хронической фетоплацентарной недостаточности / В.И. Бычков, Е.Е. Образцова, СВ. Шамарин // Акушерство и гинекология. - 1999. - №6. - С. 3-6.
    13. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности / Под ред. Паращука Ю.С., Грищенко O.B. - Харьков: Торнадо, 2001. - 116с.
    14. Венцковский Б.М. Проблемы материнства и детства / Б.М. Венцковский // Медицина Украины. - 1995. - №1. - С. 9-Ю.
    15. Венцковский Б.М. Плацентарная недостаточность / Б.М. Венцковский, В.Г. Жегулович // Неотложное акушерство / Под редакцией Г.К. Степанковской, Б.М. Венцковского. - К.: Здоров'я, 1994. - С. 62-85.
    16. Гнатко Е.П. Клиническая эффективность использования Актовегина при гипоксических состояниях плода / Е.П. Гнатко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №4(24). - С. 66-68.
    17. Горячев В.В. Хроническая плацентарная недостаточность и гипотрофия плода / В.В.Горячев - Саратов: изд-во Сарат. ун-та, 1990. - 119 с.
    18. Грищенко В.И. Совершенствование диагностики и терапии перинатальной патологи / В.И. Грищенко, H.A. Щербина // Акушерство и гинекология. - 1990. - №10. - С. 3-6.
    19. Грищенко В.И. Состояние и проблемы современной перинатальной медицины / В.И. Грищенко, H.A. Щербина // Харьковский медицинский журнал. - 1996. - №1-2. - С. 3-6.
    20. Громыко Г.Л. Актовегин. Опыт применения в акушерской практике / Г.Л.Громыко - СПб., ОЛБИС, 2000. - 70 с.
    21. Громыко Г.Л. Актовегин в комплексной терапии невынашивания и угрозы прерывания беременности /Г.Л. Громыко // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сб.статей. - Москва, 2002. - С. 141-150.
    22. Громыко Г.Л. Лечение актовегином плацентарной недостаточности и отставания плода в развитии / Г.Л. Громыко // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сб. статей. - Москва, 2002. - С. 137-141.
    23. Гудмундссон С. Значение допплерометрии при ведении беременных с подозрением на внутриутробную задержку развития плода / С.Гудмундссон // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. - 1994. - №1. - С. 15-25.
    24. Демидов В.Н. Ультразвуковая плацентография / В.Н. Демидов // Акушерство и гинекология. - 1981. - №11. - С. 55-57.
    25. Демидов В.Н. Антенатальная диагностика состояния плода / В.Н. Демидов, В.А. Бахарев, Н.Д. Фанченко // Акушерство и гинекология. 1994. -№4.-С. 31-33.
    26. Демидов В.Н. Новый простой способ ультразвуковой диагностики гипотрофии плода / В.А. Демидов, Б.Е. Розенфельд, О.Ю. Огай // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 2001.-№3.-0. 180-185.
    27. Демина Т.Н. Профилактика фетоплацентарной недостаточности и тромбофилических осложнений у беременных с антифосфолипидным синдромом / Т.Н. Демина, К.В. Чайка // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №2(22). - С. 47-52.
    28. Діагностика та лікування плацентарної недостатності (методичні рекомендації) / Б.М. Венцківський, В.М. Запорожан, A.B. Заболотна [та ін.]. - Київ: Київський університет, 2004. - 23 с
    29. Диагностическое значение комплексной оценки функционального состояния плода в прогнозировании течения периода новорожденности / Б. А. Федоров, О.Г. Максимова, В.А. Конечных [и др.] // Ультразвуковая диагностика. - 1996. - №3. - С. 67.
    30. Дифференцированный подход к профилактике гестоза и плацентарной недостаточности у беременных группы высокого риска / А.Н. Стрижаков, З.М. Мусаев, Н.Л. Меликова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2000.-№3.-0. 14-17.
    31. Дуда И.В. Клиническое акушерство / И.В.Дуда, И.В Дуда - Минск: Вышейшая школа, 1997. - 605 с.
    32. Запорожан В.М. Акушерство і гінекологія / В.М. Запорожан, М.Р. Цегельський- К.: Здоров'я, 1996. - 240 с.
    33. Зарубина E.H. Современные подходы к лечению хронической фетоплацентарной недостаточности / E.H.Зарубина, O.A.Бермишева, A.A.Смирнова // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сб. статей. -Москва, 2002. - С. 174-179.
    34. Зелинский A.A. Антенатальная кардиотокография / А.А. Зелинский, Л.Б. Маркин, Л.В. Мних - Одесса: ОКФА, 2001. - 175 с. - Библиогр.: с. 163-173.
    35. Значение допплерометрии маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока в выборе рациональной тактики ведения беременности и родоразрешения / А.Н. Стрижаков, А.Т. Бунин, М.В. Медведев [и др.] // Акушерство и гинекология. - 1989. - №3. - С. 23-25.
    36.Исследование плацентарных белков в III триместре беременности у женщин с хронической внутриутробной гипоксией плода / Н.М Побединский, Н.С. Сулейманова, Е.С. Ляшко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 1999. - №4. - С. 15-19.
    37.Калашникова Е.П. Клинико-морфологические аспекты плацентарной недостаточности / Е.П. Калашникова // Архив патологии. - 1988. - Т. 5,Вып. 5.-С. 99-105.
    38. Калашникова Е.П. Эхоморфологическое исследование плаценты при гипотрофии плода / Е.П. Калашникова, З.Д. Александрова // Гипотрофия плода и новорожденного: Сб. статей. - Ашхабад, 1989. - С. 52-56.
    39. Калашникова Е.П. Недостаточность плаценты / Е.П. Калашникова, М.В. Федорова // Акушерство и гинекология. - 1979. - №8. - С. 57-59.
    40. Колгушкина Т.Н. Клиническая перинатология / Т.Н. Колгушкина -Минск: Вышейшая школа, 2004. - 272 с. - Библиогр.: с. 269-271.
    41. Константинова H.H. Развитие представлений об универсальных гемодинамических реакциях в функциональной системе мать-плацента-плод / H.H. Константинова, Н.Г. Павлова // Журнал акушерства и женских болезней. - 2004. - Т. LIII, Вып. 1. - С. 27-43.
    42. Кравченко О.В. До питання вибору терміну розродження при екологічно-індукованій плацентарній недостатності / О.В. Кравченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - №6. - С. 42-43.
    43. Кузнецов М.И. Анализ результатов 3-летнего применения шкалы определения плацентарной недостаточности и шкалы реактивности сердечно-сосудистой системы плода во время родов / М.И. Кузнєцов В.Ф. Ордынский, А.Р. Васильев // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. - 2000. - №2. - С. 113-123.
    44. Кулаков В.И. Наблюдение за состоянием плода в современной перинатологии / В.И. Кулаков, В.А. Голубев // Акушерство и гинекология. - 1990. - №8. - С. 3-5.
    45. Кулаков В.И. Пути снижения материнской смертности в Российской Федерации / В.И.Кулаков, О.Г. Фролова, З.З. Токова // Акушерство и гинекология. - 2004. - №2. - С. 3-6.
    46. Лахно І.В. Результати клінічного застосування кріоконсервованої суспензії плаценти з метою лікування фетоплацентарної недостатності / І.В. Лахно // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №5. - С. 65-68.
    47. Логвиненко A.B. Допплерометрия сосудов матки, пуповины и плода в III триместре нормально развивающейся беременности / A.B. Логвиненко // Акушерство и гинекология. - 1990. - №9. - С. 18-22.
    48. Ломакин М.С. Биологически активные вещества, ассоциированные с плацентой: Обзор / М.С. Ломакин, Н.Г. Арцимович // Акушерство и гинекология. - 1991. - №9. - С. 6-10.
    49. Маляр В.А. Комплексна оцінка життєзабезпечення плода / В.А. Маляр, Ю.О. Дмитроченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №1.- С. 86-88.
    50. Мамедалиева Н.М. Содержание плацентарного лактогена и эстриола в крови на фоне метаболической терапии у беременных с привычным невынашиванием / Н.М. Мамедалиева, Е.К. Брукова // Российский вестник перинатологии и педиатриии. - 1993. - Т.38, №2. - С. 7-9.
    51. Маркін Л.Б. Біофізичний моніторинг при веденні переношеної вагітності / Л.Б Маркін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1991. - №5. - С. 44- 46.
    52. Маркін Л.Б. Корекція затримки пренатального формування низько резистентного кровотоку в басейні маткової артерії / Л.Б. Маркін, О.М. Гірник // Практична медицина. - 2006. - Т. XII, №4. - С. 11-16.
    53. Маркін Л.Б. Технологія допомоги при ідіопатичному недоношуванні вагітності / Л.Б Маркін, І.С Крочак // Практична медицина. - 2007. - Т.XII, №4.-С 1-7.
    54. Маркин Л.Б. Современные методы диагностики состояния плода / Л.Б. Маркин, Н.Г. Богдашкин, Ю.С. Паращук // Педіатрія, акушерство, та гінекологія. - 1990. - №1. - С. 39-41.
    55. Маркін Л.Б. Біофізичний моніторинг плода / Маркін Л.Б., Венцківский Б.М., Воронін K.B. - Львів: Світ, 1993. - 68 с.
    56. Медведев М.В. Допплерометрия в акушерской практике / М.В. Медведев // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. - 1992. -№1. -С. 101-109.
    57. Медведев М.В. Допплеровское исследование маточно-плацентарного и плодового кровотока: Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / М.В. Медведев - М.: Видар, 1996. - 386 с. - Бібліогр.: с. 126-130.
    58. Медведев М.В. Ультразвуковая фетометрия: справочные таблицы и номограммы (3-е изд. доп.) / М.В. Медведев Е.В. Юдина - М.: РАВУЗДПГ, Реальное Время, 2003. - 80 с.
    59. Медведев М.В. Задержка внутриутробного развития плода / М.В. Медведев, Е.В. Юдина -М.: РАВУЗДПГ, 1998. - 208 с.
    60. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод / А.П. Милованов -М.: Медицина. - 1999.-448 с. -Бібліогр.: с. 126-130.
    61.Милованов А.П. Функциональная морфология и механизмы регуляции маточно-плацентарного кровообращения / А.П. Милованов // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1997. - №3. - С. 109-113.
    62. Милованов А.П. Структурные основы белковосинтезирующей функции плаценты и децидуальной оболочки матки / А.П. Милованов, Е.С. Ляшко // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1999. - №4. - С. 33-37.
    63. Милованов А.П. Основные патогенетические механизмы хронической плацентарной недостаточности / А.П. Милованов, К.И. Фокин, Е.В. Рогова // Архив патологии. - 1995. - №4. - С. 11-16.
    64. Милованов А.П. Морфологические особенности ультразвукових критериев стадии зрелости плаценты при физиологическом течении беременности / А.П. Милованов, М.А. Фукс, М.Л. Чехонацкая // Акушерство и гинекология. - 1990. - №5. - С. 19-22.
    65. Милованов А.П. Гистофизиология плацентарно-маточной области / А.П. Милованов, И.Г. Шатилова, М. Кадыров // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1997. -№2. - С. 38-44.
    66. Михеенко Г.А. Особенности кровообращения в системе мать-плацента- плод при артериальной гипотензии Г.А. Михеенко // Акушерство и гинекология. - 1999. -№5.-0.28-31.
    67. Морфологические особенности ультразвуковых критериев стадии зрелости плаценты при физиологическом течении беременности / А.П. Милованов, М.А. Фукс, М.Л. Чехонацкая [и др.] // Акушерство и гинекология. - 1990. - №5. - С. 19-22.
    68. Мурашко Л.Е. Перинатальные исходы при хронической плацентарной недостаточности / Л.Е. Мурашко, Ф.С. Бадаева // Акушерство и гинекология. - 1996. - №4. - С. 43-45.
    69. Нестерова A.A. Тесты функциональной диагностики состояния плода /A.A. Нестерова // Акушерство и гинекология. - 1980. - №12. - С. 19-21.
    70. Новое в лечении беременных с синдромом задержки развития плода / Н.В. Орджоникидзе, П.А. Клименко, Г.Д. Дживигелова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 1996. - №3. - С. 32-36.
    71. Определение фетоплацентарной недостаточности при позднем гестозе и тактика ведения беременных / И.С. Сидорова, И.О. Макаров, М.И. Кузнецов [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. -1997. - Вып. 42, №5. - С. 16-23.
    72. Особенности внутриклеточной регуляции метаболизма плаценты при плацентарной недостаточности / Т.Н. Погорелова, H.A. Друкер, Т.С. Длужевская [и др.] // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1998. - №3. - С. 19-21.
    73. Ордынский В.Ф. Ультразвуковое исследование беременных, больных сахарным диабетом /В.Ф. Ордынский // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. - 1992. - №1. - С. 136-141.
    74. Охапкин М.Б. Антенатальная оценка зрелости легких плода при ультразвуковом исследовании / М.Б. Охапкин, М.В. Хитров, А.Р. Слепцов // Акушерство и гинекология. - 1989. - №1. - С. 21-23.
    75. Оценка эффективности применения Актовегина и Инстенона в лечении плацентарной недостаточности / В.М. Сидельникова, С.И. Слепцова, С.В. Сидельникова [и др.] // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сборник статей. -Москва, 2002. - С. 130-135.
    76. Панина О.Б. Гемодинамические особенности системы мать-плацента-плод в ранние сроки беременности / О.Б. Панина // Акушерство и гинекология. - 2000. - №3. - С. 17-21.
    77. Паращук Ю.С Фетоплацентарная недостаточность: учебное пособие / Ю.С. Паращук, О.В. Грищенко, И.В. Лахно - Харьков: ХГМУ, 1999.-45 с.
    78. Перинатология / З.М. Дубосарська, Б.М. Венцківський, Р.В. Богатирьова [та ін.]. - К.: Вища школа, 1998. - 335 с.
    79. Перинатальные потери городской популяции / Т.Н. Пугачева, В.В. Гудимова, Г.М. Бурдули [и др.] // Вестник акушера-гинеколога. - 1998. - №1.-0.8-11.
    80. Пестрикова Т.Ю. Ведение беременности и родов высокого риска / Т.Ю. Пестрикова, Г.В. Чижовая, М.И. Петричко -М.: Сувенир, 1994.-287 с.-Библиогр.:с. 273-284.
    81. Плацентарная недостаточность / Г.М. Савельева, М.В. Федорова, П.А. Клименко [и др.].- М.: Медицина, 1991. - 276 с. - Библиогр.: с. 267- 273.
    82. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение: Учебное пособие / О.Н. Аржанова, Н.Г. Кошелева, Т.Г. Ковалева [и др.]. - СПб.: Нормед- Издат,2002.-31 с.
    83. Полубенцев Д.Ю. Особенности фетоплацентарного кровотока в родах / Д.Ю. Полубенцев, И.С. Сидорова, И.О. Макаров // Акушерство и гинекология. - 2000. - №3. - С. 17-21.
    84.Прогноз позднего гестоза и задержки роста плода по данным допплерометрии / М.Б. Охапкин, А.Р. Слепцов, Н.И. Белов [и др.] // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. -1993.-№1.-С. 44-46.
    85. Радзинский В.Е. Фармакотерапия плацентарной недостаточности / В.Е. Радзинский // Клиническая фармакология и терапия. - 1998. - №3. - С. 91-96.
    86. Радзинский В.Е. Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности / В.Е. Радзинский, А.П. Милованов - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 393 с. -Библиогр.: с. 377-393.
    87. Радзинский В.Е. Патология околоплодной среды / В.Е. Радзинский, Е.Н. Кондратьева, А.П. Милованов - Киев: Здоров'я, 1993. - 126 с.
    88. Радионченко A.A. Профилактика гипотрофии плода при артериальной гипотонии у матери / A.A. Радионченко, Г.А. Михеенко // Вопросы охраны материнства и детства. - 1988. - №10. - С. 41-43.
    89. Результаты клинико-эпидемиологического исследования репродуктивного здоровья населения по методологии ВОЗ / О.С. Филиппов, A.A. Радионченко, Н.И. Вороновская [и др.] // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1998. - №1. - С. 61-63.
    90. Розенфельд Б.Е. Некоторые моменты комплексной диагностики состояния плода во время беременности / Б.Е. Розенфельд // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 1999. - №1. - С. 16-22.
    91. Розенфельд Б.Е. Роль допплерометрии в оценке состояния плода во время беременности / Б.Е. Розенфельд // Ультразвуковая диагностика. - 1995. - №3.-С. 21-26.
    92. Роль плацентарных белков в поддержании физиологических функций при нормально и патологически протекающей беременности / Ю.К. Гусак, Ю.В. Лазарева, В.Н. Морозов [и др.] // Вестник новых медицинских технологий. - 1999. - Вып. 6, № 2. - С. 91-95.
    93.Роль трехмерного допплеровского исследования внутриплацентарного кровотока в оценке эффективности инфузионной терапии плацентарной недостаточности / Л.И. Титченко, В.И. Краснопольский, В.А. Туманова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2003. - №5. - С. 16-20.
    94. Савельева Г.М. Современные аспекты перинатологии / Г.М. Савельева // Акушерство и гинекология. - 1994. -№6. - С. 12-15.
    95. Савельева Г.М., Гипоксические перинатальные повреждения центральной нервной системы и пути их снижения / Г.М. Савельева, Л.Г. Сичинава // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1995. - Т.40, №3. - С. 19-23.
    96. Савина З.А. Профилактика перинатальной патологии у беременных с аномалиями родовой деятельности на фоне фетоплацентарной недостаточности / З.А. Савина // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005.-№4(24). -С. 74-76.
    97. Серов В.Н. Практическое акушерство: Руководство для врачей / В.Н. Серов, А.Н. Стрижаков, С.А. Маркин - М.: Медицина, 1989. - 512с.
    98. Серов В.Н. Руководство по практическому акушерству /В.Н. Серов, А.Н. Стрижаков, С.А. Маркин - М.: Медицинское информационное агентство, 1997. - 440 с.
    99. Сигизбаева И.К. Оценка состояния плода при патологически измененной кардиотокографии и нормальной допплерометрии / И.К. Сигизбаева, М.А. Воронкова // Ультразвуковая диагностика. - 1997. - №2. - С. 37.
    100. Сидорова И.С. Акушерские факторы гипоксических повреждений плода и тактика родоразрешения / И.С. Сидорова, И.О. Макаров // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1995. - Т.40, №3. - С. 13-18.
    101. Сидорова И.С. Определение состояния плода на основании оценки его биофизического профиля / И.С. Сидорова, И.О. Макаров // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. - 1992.-№1.-0. 93-100.
    102. Сидорова И.С. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты /И.С. Сидорова, И.О. Макаров - М.: Знание-М, 2000. - 127 с. -Библиогр.: с. 123-125.
    103. Сидорова И.С. Эхографические критерии развития плаценты / И.С. Сидорова, А.Н. Баранов, О.И. Волкова // Акушерство и гинекология. - 1989. -№1.- С. 77-80.
    104. Сичинава Л.Г. Течение беременности и родов при маловодии / Л.Г. Сичинава, Н.Б. Горюшина, В.А. Устинова // Акушерство и гинекология. - 2003.-№2. -С. 25-28.
    105. Сичинава Л.Г. Ультразвуковая плацентометрия во время беременности / Л.Г. Сичинава, О.Б. Панина, H.H. Фирсов // Акушерство и гинекология. - 1989.-№9.-С. 42-45.
    106. Современные подходы к лечению фетоплацентарной недостаточности / О.В. Грищенко, И.В. Лахно, С.А. Пак [и др.] // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №1(13). - С. 32-34.
    107. Сорокина С.Э. Возможность прогнозирования перинатального исхода по данным ультразвукового исследования фето- и маточно-плацентарного комплекса / С.Э. Сорокина // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2004. - №2. - С. 59-66.
    108. Сорокина С.Э. Оценка состояния глубоконедоношенного плода. II. Допплерометрическое исследование фетоплацентарного кровотока /С.Э. Сорокина, С.Л. Воскресенский // Ультразвуковая диагностика. - 1995. - №3.-С. 27-32.
    109. Сорокина С.Э. Оценка состояния плода методом допплерометрии / С.Э. Сорокина, С.Л. Воскресенский, A.M. Искрицкий // Здравоохранение. - Минск. - 1997. - №2. - С. 51-52.
    110. Сравнительный анализ допплерометрии и морфологического исследования плаценты и спиральных артерий в оценке гемодинамических нарушений системе мать-плацента-плод / А.Н. Стрижаков, А.Т. Бунин, М.В. Медведев [и др.] // Журнал акушерства и гине
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины