РЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ : Реабилитации репродуктивной функции женщин после ГИСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПИЧНОГО ЛЕЧЕНИЕ субмукозного миомы матки

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • РЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ
  • Альтернативное название:
  • Реабилитации репродуктивной функции женщин после ГИСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПИЧНОГО ЛЕЧЕНИЕ субмукозного миомы матки
  • Кол-во страниц:
  • 145
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ

    НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА


    На правах рукопису



    ЛЕДІН ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ


    УДК 618.14-006.36-089:618.177-036


    реабІлІтацІя РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ


    14.01.01 акушерство та гінекологія



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук




    Науковий керівник:
    доктор медичних наук,
    професор Вдовиченко Ю.П.


    Київ 2009






    ЗМІСТ
    Стор.




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    4




    ВСТУП


    5




    РОЗДІЛ 1
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: гістероскопічна резекція міоми матки: КОМПЛЕКСНА Реабілітація пацієнток”
    1.1. Субмукозна міома матки та її вплив на репродуктивну систему жінки
    1.2. Гістероскопія та резектоскопія в діагностиці та лікуванні субмукозної міоми матки
    1.3. Передопераційна підготовка та реабілітація жінок


    11




    РОЗДІЛ 2
    МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    2.1. Групи хворих, методи лікування і реабілітації
    2.2. Загальна характеристика методів дослідження


    46




    РОЗДІЛ 3
    КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ


    68




    РОЗДІЛ 4
    НАЙБЛИЖЧІ ТА ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ СУБМУКОЗНИХ ВУЗЛІВ


    79




    РОЗДІЛ 5
    РЕАБІЛІТАЦІЯ пацІЄнток ПІСЛЯ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ
    5.1. Вплив запропонованої методики на клінічний перебіг віддаленого післяопераційного періоду, репродуктивну функцію та якість життя пацієнток
    5.2. Відновлення генеративної функції, перебіг вагітності та перинатальні наслідки у пацієнток після гістерорезектоскопічного лікування субмукозної міоми матки



    90




    РОЗДІЛ 6
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ



    104




    ВИСНОВКИ



    113





    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



    115




    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


    117








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АТ артеріальний тиск;
    аГнРГ агоніст гонадотропін-рилізінг гормону;
    ГнРГ гонадотропін-рилізінг гормон;
    Е2 естрадіол;
    ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку;
    ІР індекс резистентності;
    КТГ кардіотокографія;
    КШК крива швидкості кровотоку;
    ЛГ лютеїнізуючий гормон;
    МА маткові артерії;
    ОНВ обсяг навколоплідних вод;
    П прогестерон;
    ПГF2α простагландин F2α;
    ПІ пульсаційний індекс;
    СДВ систолічне-діастолічне відношення;
    УЗД ультразвукове дослідження;
    ФСГ фолікулостимулюючий гормон;
    ESGE European Society for Gynaecological Endoscopy,
    Європейське Товариство з Гінекологічної Ендоскопії








    ВСТУП

    Актуальність теми. Лейоміома (міома) матки доброякісна пухлина статевої системи жінок, що зустрічається найчастіше, а її частота в репродуктивному віці коливається від 20 до 40% [1, 2-4, 15, 25, 46, 96, 240]. Оcтанніми роками спостерігається тенденція до збільшення захворюваності міомою матки і її „омолоджування”, що, з одного боку, може бути обумовлено удосконаленням діагностики, з іншого широким розповсюдженням акушерських і гінекологічних оперативних втручань [6, 14, 21]. Проблема набуває значної актуальності і внаслідок пізнього планування вагітності (після 35 років), коли істотно підвищується ризик виникнення гіперпластичних процесів, як основної причини невдач у реалізації репродуктивної функції, адже неплідність та порушення менструальної функції нерідкі явища при даному захворюванні, особливо у разі субмукозного розташування вузла [75, 227, 280]. Субмукозна міома матки у переважній більшості випадків є показом до хірургічного лікування внаслідок значної симптоматики: болей, тривалих рясних менструацій, метроррагій, що призводять до анемізації, безпліддя та невиношування вагітності. На жаль, статистичні дані свідчать про більш часте використання радикальних оперативних втручань, лапаротомним, вагінальним чи, останнім часом, лапароскопічним доступом [64, 245].
    Гістерорезектоскопічна міомектомія сучасна малоінвазивна органозберігаюча методика внутрішньоматкової хірургії, що дозволяє уникнути більш травматичних лапаротомних та лапароскопічних втручань [5, 7, 8, 48, 69, 114, 148, 154, 208]. Разом з тим, використання агоністів гонадотропін-рилізінг гормону (аГнРГ) для передопераційної підготовки до гістероскопічної резекції субмукозної міоми та реабілітації репродуктивної функції після втручання й досі залишається дискутабельним у плані вибору режиму дозування та тривалості застосування препаратів. Адекватне і повноцінне відновлення репродуктивної функції жінки після проведення гістерорезектоскопії є невід`ємною складовою репродуктивного здоров`я жінки, передумовою настання бажаної вагітності та забезпечення відповідної якості життя. Проте дослідження найближчих та віддалених результатів цього втручання, а відповідно й проблеми реабілітації репродуктивної функції у жінок, яким проводилась гістероскопічна резекція субмукозної міоми, є поодинокими та носять суперечливий характер. Отже, проведення досліджень у цьому напрямку має не тільки важливе медичне, а і соціальне значення.

    Зв¢язок роботи з науковими програмами,
    планами, темами
    Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” (номер державної реєстрації № 0106 U010506).

    Мета роботи та завдання дослідження
    Метою дослідження стало зниження частоти порушень репродуктивної функції у жінок репродуктивного віку із субмукозною міомою матки шляхом оптимізації техніки гістерорезектоскопічної міомектомії і удосконалення реабілітаційних заходів. Для досягнення вказаної мети, були поставлені наступні задачі:
    1. Вивчити основні клінічні прояви і фактори ризику розвитку субмукозної міоми матки у жінок репродуктивного віку.
    2. Встановити особливості проведення гістероскопічних реконструктивно-відновних операцій у жінок репродуктивного віку із субмукозною міомою матки.
    3. Розробити і впровадити алгоритм тактики ведення жінок із субмукозною міомою матки на підставі оптимізації оперативної техніки та удосконалення реабілітаційних заходів.
    4. Оцінити вплив гістероскопічної резекції субмукозної міоми матки на розвиток патології репродуктивної системи.
    Об¢єкт дослідження - субмукозна міома матки у жінок репродуктивного віку.
    Предмет дослідження перебіг найближчого та віддаленого періоду у пацієнток після гістерорезектоскопічного лікування субмукозної міоми матки.
    Методи дослідження - клінічні, функціональні, ехографічні, доплерометричні, психологічні, морфологічні та статистичні.

    Наукова новизна одержаних результатів
    Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, допплерометричними та морфологічними змінами у жінок репродуктивного віку до і після гістероскопічного видалення субмукозної міоми матки. Розроблено та науково обґрунтовано алгоритм тактики ведення хворих із субмукозною міомою матки, визначено оптимальні методики передопераційної підготовки та післяопераційної реабілітації, що дозволило покращити результати операцій та знизити частоту порушень репродуктивної системи у найближчому та віддаленому періоді. Вперше показана роль ендохірургічного лікування субмукозної міоми у відновленні репродуктивної функції.

    Практичне значення одержаних результатів
    Вивчено основні чинники ризику і порівняльні аспекти клінічного перебігу, ехографічних особливостей та психосексуальних порушень у жінок репродуктивного віку протягом найближчого та віддаленого періоду після гістероскопічної резекції субмукозної міоми матки. Удосконалено методику передопераційної підготовки та техніку основних етапів гістерорезектоскопії. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом і ефективністю проведених лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у пацієнток після проведеного хірургічного втручання з приводу субмукозної міоми матки.
    Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції у жінок із субмукозною міомою матки на основі використання удосконалених лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

    Впровадження результатів дослідження в практику
    Результати досліджень впроваджено у практику роботи Київського обласного Центру охорони здоров`я матері та дитини. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються у навчальному процесі кафедр акушерства, гінекології та перинатології, акушерства та гінекології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

    Особистий внесок здобувача
    Планування і проведення усіх досліджень виконано за період з 2005 по 2008 рр. Проведено клінічне і функціональне обстеження 60 жінок після гістерорезектоскопічного лікування субмукозної міоми матки. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Усі функціональні методи дослідження виконані безпосередньо автором.
    Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень репродуктивної системи жінок репродуктивного віку після гістероскопічної резекції субмукозної міоми матки на основі удосконалення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Статистична обробка отриманих результатів виконана винятково автором.

    Апробація результатів роботи
    Основні положення та результати дисертаційної роботи були викладені та обговорені на XV Конгресі Європейської Асоціації з Гінекологічної Ендоскопії - ESGE (Страсбург, жовтень, 2006), ХХ Конгресі Європейської Асоціації Перинатальної Медицини - EAPM (Прага, травень, 2006), XX Конгресі Міжнародної Асоціації Акушерів-Гінекологів FIGO (Куала-Лумпур, листопад, 2006), ХХІІ Міжнародному Конгресі „Плід як Пацієнт” (Познань, червень, 2006), Санкт-Петербурзькому Міжнародному Перинатальному форумі (С.-Петербург, липень, 2006), ХІІ з¢їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, вересень, 2006), ХХ Конгресі Міжнародного Товариства Гінекологів-Ендоскопістів (Осака, березень, 2007), XVI Конгресі Європейської Асоціації з Гінекологічної Ендоскопії - ESGE (Словенія, вересень, 2007), на засіданнях асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2007-2008), а також на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (2009).

    Публікації
    За темою дисертації опубліковано 6 статей (2 з них самостійні), з яких чотири - у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, отримано 2 самостійних патенти України на корисну модель. 4 статті опубліковано у співавторстві з науковим керівником, де здобувачем особисто проведено збір клінічного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів дослідження, оформлення та оприлюднення робіт.

    Об’єм та структура дисертації

    Дисертація викладена на 116 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та практичних рекомендацій. Перелік використаних джерел включає 288 найменувань, з яких 144 кирилікою та 144 латинікою. Робота ілюстрована 15 таблицями та 9 рисунками.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації представлено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення наукової задачі щодо зниження частоти патології репродуктивної системи у жінок з субмукозною міомою матки після проведення гістероскопічної резекції останньої, на підставі вивчення особливостей преморбідного фону, удосконалення методики оперативного втручання та підходів до ведення найближчого та віддаленого післяопераційного періоду, вагітності, пологів, дослідження функціонального стану фетоплацентарної системи і перинатальних наслідків розродження та розробки відповідних диференційованих лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

    1. У жінок репродуктивного віку внутрішньоматкові втручання, пізнє планування вагітності, надмірна вага, порушення менструального циклу є факторами ризику розвитку субмукозної міоми матки. Основними клінічними проявами субмукозної міоми матки є: мено- та метрорагії, больовий синдром з диспареунією, анемія та безпліддя.
    2. Гістерорезектоскопія при субмукозній міомі матки є ефективним, малоінвазивним, найбільш безпечним методом функціональної хірургії міоми матки, що дозволяє зберегти репродуктивне здоров'я жінки і може бути розцінена як успішна репродуктивна технологія, яка значно знижує рівень безпліддя у жінок із субмукозною міомою та надає можливість консервативного ведення пологів.
    3. Соногістерографія з контрастуванням порожнини матки дозволяє запобігти проведенню гістеросальпінгографії, променеве навантаження якої може негативно вплинути на репродуктивну систему; дозволяє верифікувати діагноз та спланувати передопераційну підготовку і план ведення операції.
    4. Розроблена нами розширена класифікація субмукозних вузлів міоми, яка заснована на даних трансвагінального ультразвукового дослідження з контрастуванням порожнини матки, у порівнянні зі стандартною класифікацією ESGE, дозволяє визначити рівень складності оперативної гістерорезектоскопії, диференціювати підхід до передопераційної гормональної підготовки агоністами ГнРГ, що підвищує ефективність і безпеку оперативного втручання, дозволяє зменшити тривалість операції, провести одномоментну резекцію та оптимізувати репродуктивні наслідки.
    5. Використання розроблених нами лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів у пацієнток із субмукозною міомою матки дозволяє запобігти рецидивуванню даної патології, знизити частоту порушень менструального циклу на 40%, частоту дисменореї та больового синдрому у 1,3 рази, анемії та метроррагії у 2,6 рази, покращити якість життя у 3,2 рази. Ефективність запропонованої нами методики у даній категорії пацієнток підтверджується настанням вагітності у 50% прооперованих жінок, зменшенням загальних ускладнень гестації та покращенням перинатальних наслідків.

    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    З метою зменшення частоти порушень репродуктивної системи у жінок із субмукозною міомою матки слід використовувати диференційовану, у залежності від розмірів та особливостей локалізації міоматозних вузлів, лікувально-коригуючу методику.

    1. Для уточнення розмірів та розташування субмукозних вузлів, оцінки порожнини матки у передопераційному періоді необхідно проводити соногістерографію з контрастуванням порожнини матки рідиною або гелем (препарат гідроксиетилцелюлози із вмістом 2% лідокаїна гідрохлориду та 0,05% хлоргексидину дигидрохлориду), 4-5 мл якого вводиться через катетер у порожнину матки.
    2. Передопераційна підготовка: якщо при оцінці субмукозної міоми матки за розробленою нами класифікаційною шкалою, загальна кількість балів складає більше ніж 5 на 2-4 день менструального циклу протягом двох циклів внутрішньом’язове введення депо-форми агоністу гонадотропін-рилізинг гормону. Якщо ж кількість балів становить 4 і менше препарати аГнРГ не застосовуються. Проведення гістерорезектоскопії доцільне у ранню фолікулярну фазу менструального циклу.
    3. Під час операції: застосування методики «гідромасажу», а у випадку, коли інтрамуральний компонент вузла складає більше 50% - інтрацервікально препарат ПГF2α для виведення інтрамуральної частини вузла у порожнину матки, а отже - максимального видалення вузлів міоми.
    4. У післяопераційному періоді: протягом двох менструальних циклів призначачення 1 граму 0,1% гелю естрадіолу один раз на день трансдермально протягом 28 днів, у комплексі з препаратом дідрогестерон по 10 мг один раз на день з 14 по 28 день застосування препарату естрадіолу.
    5. Слід проводити особливе спостереження за вагітними, які перенесли в анамнезі гістерорезектоскопію субмукозних вузлів і відносяться до групи високого ризику щодо виникнення плацентарної недостатності вагітності. Пологи можуть вестися, за відсутності інших протипоказань, через природні пологові шляхи.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Адамян Л.В. Состояние репродуктивной системы больных доброкачественными опухолями внутренних половых органов и принципы ее восстановления после хирургического лечения: Дис. д-ра мед. наук. М., 1985. 397 с.
    2. Адамян Л.В., Киселев С.И, Зурабиани З.Р. Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки. Под ред. В.И. Кулакова, Л.В.Адамян. М.: 1997. 214 с.
    3. Адамян Л.В., Кулаков В.И., Аскольская С.И. Эндоскопия в гинекологии. М.: 1999. 432 с.
    4. Адамян Л.В., Аскольская С.И. Здоровье и качество жизни женщин после гистерэктомии // Лапароскопия и гистероскопия в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. М., 1998. С.167-177.
    5. Адамян Л.В., Зурабиани З.Р., Киселёв С.И. Лапароскопия и гистерорезектоскопия в хирургическом лечении миомы матки у женщин детородного возраста. // Акушерство и гинекология. 2005. №3. С.40-43.
    6. Адамян Л.В., Алексеева М.Л., Андикян С.И. О возможных причинах нарушения репродуктивной системы у больных миомой матки // Репродуктивная функция больных миомой матки.-М., 2004. С.47-51.
    7. Адамян Л.В., Белоглазова С.Е. Роль гистероскопии и гистерорезектоскопии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний // Материалы Международного Конгресса "Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки."- М., 2003. Т.3. С.63-70.
    8. Айламазян Э.К. Акушерство. С.-П.: Специальная литература, 1997.
    9. Аксенова Т.А. Особенности течения беременности родов и послеродового периода при фибромиоме матки // Актуальные вопросы патологии беременности. М., 1978. С.96-104.
    10. Александров М.С. Хирургическое лечение фибромиомы матки. М.: Медицина, 1958. 215 с.
    11. Амброзійчук Я.Я., Задорожна О.Б. Щодо питання ведення жінок, які розродженні за допомогою кесаревого розтину // Зб. наук. праць Асоціації акуш.-гінекол. України. К.: „Фенікс”, 2001. С.5-28.
    12. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска. - М.: Медицина, 1989. 656с.
    13. Арутунян И.Г., Савченко О.Н., Савицкий Г.А. и др. Особенности рецепции эстрадиола в узлах миомы различной морфологической структуры. // Акуш. и гинек. 2001. №2. С.17-20.
    14. Арутюнян А.Н., Савченко О.Н. Активность 17-бета гидроксистероиддегидрогеназы, креатинфосфокиназы, содержание половых стероидов и их рецепторов в матке у пациенток с фибромиомами и эндокринным бесплодием. // Акуш. и гинекология. 2002. №6. С.16-19.
    15. Бакшеев Н.С., Орлов Р.С. Сократительная функция матки. Киев: Здоров'я, 1976. 125 c.
    16. Бахтияров К.Р. Клиническое значение гистерорезектоскопии в диагностике и лечении заболеваний матки. Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1998. 24 с.
    17. Баянова Л.Р. Роль половых гормонов и их рецепторного аппарата при выборе оптимальных методов лечения у пациенток с гиперпластическими процессами эндометрия в сочетании с миомой матки: Автореф. дис. канд. мед. наук М., 1997.
    18. Безнусенко Г.В. Трехмерная организация клеточной системы миомы матки и макроскопически неизменённого миометрия // Владимирский медицинский вестник. Владимир, 2001. С.73-76.
    19. Бейлин А.Л., Кретова Н.Е., Каллаева П.А., Гальперин Н.Д. Кесарево сечение при миоме матки // Вопр. охр. мат. и дет. 1980. №4. С.55-58.
    20. Богатирьова Р.В. Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби // Педіатрія, акушерство і гінекологія -1999. №1. С.72-74.
    21. Богатирьова Р.В., Іркіна Т.К. Планування сім"ї в Україні // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1997. №2. С.51-52.
    22. Ботвин М.А., Сидорова И.С., Гуриев Т.Д. Оперативное лечение миомы матки (Консервативная миомэктомия). // Советская медицина. 1991. №10. С.12-15.
    23. Бохман Я.В., Юдковская И.Л., Волков А.П., Вишневский А.С. Активное выявление и лечение гиперпластических процессов эндометрия у больных миомой матки // Акуш. и гин. 2000. №1. С.43-45.
    24. Брауде И.Л. Оперативная гинекология. Медгиз, 1952.
    25. Брехман Г.И., Мазорчук Б.Ф., Масиброда Н.Г. Миома матки: психосоматические аспекты, консервативное лечение и профилактика. Иваново-Винница, 2000. 220 с.
    26. Бреусенко В.Г., Богинская Л.Н., Каппушева Л.М. Органосохраняющие и реконструктивные операции в гинекологии. Краснодар. 1990. 214 с.
    27. Бродовская Т.С. Реабилитация больных миомой матки после консервативной миомэктомии. \ Здоровье семьи и репродуктивная ф-ция. М., 2003. С. 33-37.
    28. Бродовская Т.С. Эффективность миомэктомии в восстановлении репродуктивной функции у больных миомой матки. Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Москва, 1994. 31с.
    29. Вакалюк Л.М. Клініко-ехографічна характеристика рубця на матці у вагітних жінок // Одеський медичний журнал. Одеса. 2003. №4(78). С.23-25.
    30. Василевская Л.Н. Миома матки. М., 1979. 288 с.
    31. Василевская Л.Н., Панкина Г.И., Александрова З.М. Адаптационные возможности женского организма после хирургического лечения больных миомой матки // Вопросы хирургического лечения больных миомой матки. Самарканд, 1980. С. 76-78.
    32. Василевская Л.Н., Панкина Г.И. Оперативное лечение подслизистой миомы матки у женщин репродуктивного возраста //Современные принципы реконструктивно-восстановительной хирургии в гинекологии. М., 2004. С. 69-73.
    33. Васильченко Н.П. Клинико-физиологическое обоснование тактики хирургического лечения больных лейомиомой матки: Дис. д-ра. мед. наук. М., 1989. 394 с.
    34. Васильченко Н.П., Коржова Н.М., Ткаченко Н.М. Отдаленные клинико-физиологические аспекты различных способов хирургического лечения больных лейомиомой матки // Акуш. и гин. 2003. №3. С.40-44.
    35. Васильченко Н.П., Туркин В.Н. Течение и ведение беременности, родов и частота кесарева сечения после реконструктивно-пластических операций на матке по поводу миомы // В кн.: Оптимизация тактики ведения родов и операции кесарево сечение в современном акушерстве. Москва-Барнаул, 1997. С.94-98.
    36. Васильченко Н.П., Фириченко В.Н. Лечение больных миомой матки и его эффективность // Акуш. и гин. 1990. №2 С.7-10.
    37. Вдовиченко Ю.П., Романенко Т.Г., Форостяная Е.В. Профилактика преэклампсии и плацентарной недостаточности у женщин с артериальной гипертензией. // Репродуктивное здоровье женщины №2(22). 2005. С.43-44.
    38. Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка С.В. Ультразвуковая диагностика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска. // В: Ехографія в перинатології та гінекології. Кривий Ріг. 1993. С.25-27.
    39. Венцківський Б.М. Роль планування сім"ї в зниженні материнської та перинатальної захворюваності й смертності в Україні // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1997. №2. С.52-54.
    40. Веропотвелян М.П., Стрєлкова С.А., Веропотвелян П.М. Медико-біологічні та соціально-демографічні фактори невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1996. №1. С.59-62.
    41. Вихляева Е.М Руководство по эндокринной гинекологии М.: Медицинское информационное агентство, 1997. 768 с.
    42. Вихляева Е.М. О стратегии и тактике ведения больных с миомой матки. // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2003. №3. С.21-23.
    43. Вихляева Е.М., Василевская Л.Н. Миома матки. М. Медицина: 1981. 159 с.
    44. Вихляева Е.М., Паллади Г.А. Патогенез, клиника и лечение миомы матки. Кишинев. Штиница: 1982. 300 с.
    45. Вихляева Е.М. Руководство по диагностике и лечению лейомиомы матки. // М. «МЕДпресс-информ» 2004. 399 с.
    46. Вовк И.Б., Петербургская В.Ф., Гаврилова И.В., Третьякова В.Б. Опухоли и опухолевидные образования органов малого таза у девушек-подростков. // Зб. наук. праць. Ас. акуш.-гін. Укр. К.: „Фенікс”. 2001. С.107-110.
    47. Воробьева А.М. Органосохраняющий метод оперативного лечения миомы матки // Современные методы оперативного лечения в акушерстве и гинекологии. М. 1983 С.63-66.
    48. Галустян С.А., Белкина Н.В., Галустян B.C. Гистероскопия в диагностике и лечении внутриматочной патологии.// Материалы Международного Конгресса "Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки". М., 2003. Т.3. С. 106-107.
    49. Герасимович Г.И., Шилко О.М. Роль бесплодия в патогенезе миомы матки. М., 2004. С. 51-53
    50. Гладчук І.З., Назаренко О.Я. Репродуктивні наслідки у жінок, які перенесли консервативну міомектомію // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №3 (23). С.104-106.
    51. Гойда Н.Г., Жилка Н.Я. Репродуктивне здоров’я (ситуаційний аналіз) // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2003. №2(8). С.3-12; №3(8). С.3-14.
    52. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі реформування охорони здоров"я в Україні // Перинатологія та педіатрія. 1999. № 1. С. 3-4.
    53. Грищенко В.И. Гипотермия и криохирургия в акушерстве и гинекологии. М.: Медицина, 1974. С.280.
    54. Давыдов С.Н. Здоровье женщины после консервативных и радикальных операций на матке и придатках // Акуш. и гин. 1978. №3 С.47-51.
    55. Давыдов С.Н., Хромов Б.М., Шейко В.З. Атлас гинекологических операций. Л.: Медицина, 1982.
    56. Демидов В.Н., Зыкин Б.И. Ультразвуковая диагностика в гинекологии. М., 1987. С. 123-132.
    57. Дильман В.М. Эндокринологическая онкология. Л: Медицина. 1983. 405 с.
    58. Дубініна В.Г., Кузова Н.Г. Органозберігаючі ендовідеохірургічні операції в лікуванні міоми матки // Одеський медичний журнал. О. 2003 №4(78) С. 33-37.
    59. Евсеев Н.Ф., Баканова В.А. Нейросоматические нарушения у женщин после удаления матки. 5-й Всесоюзный съезд невропатологов и психиатров. Тез. докладов. М. 1985. С.41-43.
    60. Жегулович В.Г. Последовательность развития нарушений микроциркуляции в плаценте при хронической плацентарной недостаточности // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Сімферополь, 1998. С. 452-455.
    61. Железнов Б.И. Характеристика и трактовка изменения эндометрия и яичников при миомах матки. // Акуш. и гинек. 2001. №1. С. 37-40.
    62. Закиров И.З., Молдавский М.И., Ицекзон А.М. Некоторые показатели клеточного иммунитета при миоме матки // Акуш. и гин. 2003. №7. С.21-23.
    63. Запорожан В.М., Даниленко Л.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та її вплив на плід // Одеський мед. журнал. - 1999. №4. С. 82-84.
    64. Запорожан В.Н., Грубник В.В., Саенко В.Ф., Нечитайло М.Е. Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии. К.: Здоровья, 2000. 304 с.
    65. Зудикова С.И. Роль иммунного фактора в патогенезе миомы матки // Акуш. и гин. 2002. №5. С.11-13.
    66. Зыкин Б.И. Эхографическая характеристика миомы матки // Акуш. и гин. 2004. № 8. С.25-31.
    67. Іванюта Л.І., Іванюта С.О. Лейоміома матки (причини виникнення, діагностика, принципи лікування) // Лікування та діагностика. 2002. №3. С.44-48.
    68. Казаков Б.А. Современные подходы в диагностике и лечении бесплодия. Краснодар, 2003. 235 с.
    69. Казаков Б.А., Покуль Л.В., Казакова Т.А., Кузьменко Е.А. и др. Лечение подслизистых узлов матки методом хирургической гистероскопии // В сб.: Современные проблемы диагностики и лечения нарушений репродуктивного здоровья женщин. Ростов-н/Д, 2003. С. 280-281.
    70. Казаков Б.А. Практическая эндоскопия в гинекологии. Краснодар, 1996. 108с.
    71. Канбай Х.Г. Тактика хирургического вмешательства при сочетании миомы матки и беременности // Тр. НИИ охраны мат. и дет. им. Н.К. Крупской. 1978. Т.8. С. 43-46.
    72. Каппушева Л.М., Бреусенко В.Г., Краснопольская К.В. // Отдаленные результаты трансцервикальной миомэктомии у пациенток репродуктивного возраста.-Акуш. и гинекология. 2001. №3. С. 46.
    73. Каппушева Л.М., Иванова Н.В., Бреусенко В.Г. Трансцервикальная миомэктомия с помощью гистероскопии. В кн.: Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки. Под ред. Кулакова В.И., Адамян Л.В. М., 1997. С. 214-215.
    74. Киселев С.И., Селиверстов А.А., Мурашко А.В. Хирургическое лечение больных миомой матки с использованием эндоскопических методов и лазерной техники. // Акуш. гинекология. 2005. N.5. С. 12-14.
    75. Кленицкий Я.С. Миома матки. Алма-Ата: Казахстан, 1966. 235 с.
    76. Коган-Маличенко И.С. Изменения в организме женщины после удаления матки // Ташкент, 1967. 96 с.
    77. Кох Л.И. Функциональная хирургия при лейомиомах: Дис. д-ра мед. наук. Томск, 1989. 327 с.
    78. Коханевич Е.В., Тимошенко Л.В. Миома матки // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 1999. №5. С. 82-90.
    79. Краснопольский В.И. (ред). Кесарево сечение. М.: Медицина, 1997.
    80. Краснопольский В.И. Консервативная миомэктомия // Акуш. и гин. 2005. №3. С.71-75.
    81. Кузин В.Ф., Кузнецова Л.В. Прогнозирование состояния генеративной функции у больных после консервативной миомэктомии // Тез. докладов Всесоюзного симпозиума. Рига, 1985. С. 35-37.
    82. Кузнецова Л.В. Прогнозирование состояния генеративной функции у больных после консервативной миомэктомии: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1985. 168 с.
    83. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Аскольская С.И. Гистерэктомия и здоровье женщины. М.: Медицина, 1999. 312 с.
    84. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Зурабиани З.Р. Использование золадекса в предоперационной подготовке больных с субмукозной миомой матки и внутриматочной перегородкой. \Материалы Международного Конгресса "Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки. М., 2003. Т.1. С. 217-218.
    85. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Киселев С.И. Результаты полной лапароскопической гистерэктомии // В кн.: Лапароскопия и гистероскопия в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. М., 1998. С. 148-149.
    86. Кулаков В.И., Овсянникова Т.В., Шилова. М.Н., Восстановление репродуктивной функции после комбинированного лечения с использованием золадекса у больных бесплодием и миомой матки. // Проблемы репродукции. 2007. №3. С. 34-37.
    87. Кулаков В.И., Селезнева Н.Д., Краснопольский В.И. Оперативная гинекология. Н. Новгород: Издательство НГМА, 1998. 504 с.
    88. Кулаков В.И., Серов В.Н., Абубакирова A.M., Баранов И.И. Акушерские кровотечения. — М.: Триада X, 1998.
    89. Кулаков В.И., Чернуха Е.А., Комиссарова Л.И. Кесарево сечение. — М.: Медицина, 1998.
    90. Кулаков В.И., Шмаков Г.С. Миомэктомия и беременность. М.: МЕДпресс-информ, 2001. 344 с.
    91. Ландеховский Ю.Д. К вопросу о показаниях к хирургическому лечению больных миомой матки // Актуальные проблемы акушерства и гинекологии. М. 2001. С. 10-14.
    92. Ландеховский Ю.Д. Клинико-патогенетическое обоснование тактики ведения больных миомой матки: Автореф. дис. докт. мед. наук. М. 1988. 34 с.
    93. Логутова Л.С. Оптимизация кесарева сечения (медицинские и социальные аспекты). Автореф. дис. докт. мед. наук. М., 1996.
    94. Маркін Л.Б., Кунинець Г.Я. Чинники ризику перинатальної патології при передчасних пологах у неповнолітніх // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. №4. С. 70-72.
    95. Матевосян Н.Р. Клинико-гормональные параллели течения беременности и родов у женщин с фибромиомой матки : Автореф. дис. канд.мед.наук. Ереван, 1999. 19 с.
    96. Населення України. Демографічний щорічник. 2006. К., 2007. 576 с.
    97. Новак Ф. Оперативная гинекология: Пер. с англ. М.: Медицина, 1989. 365 с.
    98. Оперативная гинекология хирургические энергии: Руководство. М.: Медицина; Антидоp, 2000. 860 с.
    99. Паукер В.А. Здоровье женщины после тотальной и субтотальной гистерэктомии, произведенной по поводу миомы матки: Автореф. дис. канд. мед. наук. М. 1997. 21 с.
    100. Персианинов Л.С., Железнов Б.И., Богоявленская Н.В. Физиология и патология сократительной деятельности матки. — М.: Медицина, 1975.
    101. Персианинов Л.С., Побединский Н.М., Абрамова М.М. Проблемы гистероскопии в гинекологической практике. Акуш. и гинекология. 1970. №2. С. 3-7.
    102. Попов А.А., Горский С.Л., Мананникова Т.Н. и др. Выбор оптимального метода лапароскопической гистерэктомии // В сб.: Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки. М. 1997. С. 384-385.
    103. Пушкарь Д.Ю. Функциональное состояние нижних мочевых путей после радикальных операций на матке //Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1990. 21 с.
    104. Репина М.А. Разрыв матки. М.: Медицина, 1984.
    105. Савельева Г.М., Бреусенко В.Г., Каппушева Л.М. Гистероскопия М.; 1999. 325 с.
    106. Савельева Г.М., Штыров С.В., Тумарев А.В. и др. Сравнительная оценка лапароскопического и лапаротомического способа гистерэктомии // В сб.: Эндоскопия в диагностике и лечении патологии матки. М. 1997. С. 381-382.
    107. Савельева Г.М., Бреусенко В.Г., Каппушева Л.М. Роль гистероскопии в оперативной гинекологии. // В кн: Проблемы эндоскопии в гинекологии. М., 1995. С. 113-114.
    108. Савицкий А.Г. Миома матки. СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2003. 236 с.
    109. Савицкий А.Г., Абрамченко В.В. Изменение морфо-фунциональных структур миоматозных узлов в динамике беременности. // Патология беременности и родов. Тез. Док. V межобластной научно-практической конф. Саратов. 2004. С. 89-90.
    110. Савицкий А.Г., Абрамченко В.В., Аржанова О.М. Течение беременности и родов у женщин с миомой матки. // Современные методы диагностики и лечения в акушерстве и гинекологии. Сбор. науч. трудов. Саратов. 1999. С. 143-144.
    111. Савицкий А.Г., Абрамченко В.В., Савицкий Г.А. Патологическая трансформация матки при миоме: морфологические аспекты. // Новые медицинские технологии в акушерстве и гинекологии. Тез. док. ІV межобластной научно-практической конф. Саратов. 2003. С. 99-100.
    112. Савицкий А.Г., Абрамченко В.В., Савицкий Г.А. Патологические предпосылки осложненного течения беременности при миоме матки. // Журн. акуш. и женск. болезней. 2002. вып. 2. С. 50-54.
    113. Савицкий Г.А., Савицкий А.Г. Миома матки (проблемы патогенеза и патогенетической терапии). СПб.: «ЭЛБИ-СПб», 2000. 236 с.
    114. Саркисов С.Э. Гистероскопическая эндохирургия матки. // Дис. д-ра. мед. наук. М., 1999. 215 с.
    115. Свядощ А.М. Женская сексопатология. М.: Медицина, 1988. 175 с.
    116. Селиверстов А.А. Состояние общего и локального иммунитета у больных миомой матки до и после хирургического и комбинированного лечения: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1997. 23 с.
    117. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство. М.: Медицина, 1990.
    118. Сидельникова В.М. Невынашивание беременности. М.: Медицина, 1986.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины