ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРЕКТОМІЇ : Прогнозирование и профилактика Недержание мочи У ЖЕНЩИН ПОСЛЕ ГИСТЕРЭКТОМИИ



  • Название:
  • ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРЕКТОМІЇ
  • Альтернативное название:
  • Прогнозирование и профилактика Недержание мочи У ЖЕНЩИН ПОСЛЕ ГИСТЕРЭКТОМИИ
  • Кол-во страниц:
  • 150
  • ВУЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

    На правах рукопису


    ДОРОШЕНКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

    УДК 618.14089.87:616.62008.222/.223055.2084

    ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРЕКТОМІЇ

    14.01.01 акушерство та гінекологія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    член-кореспондент АМН України,
    д.мед.н., професор В.К. ЧАЙКА


    Донецьк 2009




    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМУ НЕТРИМАННЯ СЕЧІ (огляд літератури) 10
    1.1. Епідеміологія, етіологія й патогенез нетримання сечі 10
    1.2. Роль факторів ризику в розвитку нетримання сечі 14
    1.3. Діагностика нетримання сечі 21
    1.4. Сучасні підходи до лікування й профілактики нетримання сечі 23
    РОЗДІЛ 2 матеріал і методи дослідження Й профілактики 29
    2.1. Матеріали і методи дослідження 29
    2.2. Спеціальні методи дослідження 34
    2.3. Статистичні методи дослідження 42
    2.4. Метод математичного прогнозування ризику розвитку нетримання сечі у жінок після гістеректомії 43
    2.5. Методи профілактики нетримання сечі у жінок після гістеректомії 44
    РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ПАЦІЄНТОК 48
    РОЗДІЛ 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ДОСЛІДЖУВАНИХ ГРУП 58
    4.1. Клініко-анамнестичні дані обстежених жінок 58
    4.2. Оцінка комбінованого уродинамічного дослідження 62
    4.3. Оцінка функціонального стану м’язів тазового дна у жінок із нетриманням сечі 64
    4.4. Оцінка рівня гормонів сироватки крові й естрогенної насиченості тканин у жінок, які перенесли гістеректомію 66
    РОЗДІЛ 5 ПРОГНОЗУВАННЯ НЕТРИМАННЯ СЕЧІ 70
    5.1. Порівняльна кількісна оцінка різних факторів ризику нетримання сечі 70
    5.2. Кореляційні зв’язки між факторами ризику й нетриманням сечі 80
    5.3. Опис прогностичної моделі на підставі виявлених факторів ризику 82
    РОЗДІЛ 6 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГНОСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТА ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ЖІНОК ГРУПИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ НЕТРИМАННЯ СЕЧІ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГІСТЕРЕКТОМІЮ 88
    АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 107
    ВИСНОВКИ 124
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 126
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 128





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    БЗЗ — біологічний зворотний зв’язок
    ГАСМ — гіперактивний сечовий міхур
    ГЕ — гістеректомія
    ДСТ — дисплазія сполучної тканини
    Е2 — естрадіол
    ЕМГ — електроміографія
    ЗГТ — замісна гормональна терапія
    КУДД — комбіноване уродинамічне дослідження
    МТД — м’язи тазового дна
    НС — нетримання сечі
    ПМАІК — приріст максимальної амплітуди інтерференційної кривої
    СНС — стресове нетримання сечі
    ТМТД — тренування м’язів тазового дна
    ФДУ — функціональна довжина уретри
    ФСМТД — функціональний стан м’язів тазового дна
    ЦДВМ — цитологічне дослідження вагінального мазка
    ШМЛ — ширина м’язів-леваторів
    Pumax — максимальний уретральний тиск
    Puclos — максимальний замикальний тиск
    t — тривалість сечовипускання
    tQmax — час від початку сечовипускання до досягнення максимальної швидкості потоку сечі
    Qmax — максимальна швидкість потоку сечі
    I.C.S. — Міжнародне товариство з утримання сечі (Іnternational Continence Society)
    Vps — пікова систолічна швидкість кровотоку
    Ved — пікова діастолічна швидкість кровотоку







    ВСТУП


    Актуальність теми. Нетримання сечі (НС) у жінок останніми роками продовжує залишатися дуже гострою проблемою в урогінекології та має не тільки медичне, але й соціальне значення [1, 2]. Нетримання сечі не є захворюванням, загрозливим для життя, однак суттєво знижує його якість, впливаючи на соціальну, фізичну, емоційну, професійну, сімейну і сексуальну сфери життєдіяльності пацієнток. Постійний запах сечі, носіння гігієнічних прокладок ускладнює перебування хворих у сім’ї та суспільстві, призводить до соціальної дезадаптації.Так, за даними О.Б.Лорана, Д.Ю.Пушкаря (2001), для кожної другої жінки після 50 років НС стає значною проблемою, знижуючи якість життя. Досліджувана проблема має суперечливі дані про її поширеність: за даними вітчизняних і зарубіжних авторів, вона становить від 10 до 70 % [312]. Велика розбіжність цих показників має наукове обґрунтування. На розвиток НС у жінок впливають расові й соціальні фактори, особливості способу життя й культури. Ця проблема пов’язана ще з тим, що частота звернень жінок до фахівців з приводу урогенітальних розладів, за результатами епідеміологічних досліджень, є вкрай низькою. Нечасте звернення до лікаря пов’язане не тільки з інтимністю цього питання й небажанням обговорювати його в родині, у кабінеті лікаря, але й з думкою про неефективність більшості методів лікування (Ю.Е.Доброхотова, 2003).
    За даними В.Є.Балан (1995), серед жінок з урогенітальними порушеннями майже 20% мали в анамнезі ГЕ, причому 52% оперовані в пременопаузі або репродуктивному періоді. За даними сучасних авторів (ТатарчукТ.Ф., 2001; ЧайкаВ.К. 2004; КулаковВ.И., 2000), близько 20% жінок віком понад 18 років зроблена гістеректомія (ГЕ), з них 70% у віці від 30 до 40 років. У той же час серед усіх оперативних втручань в гінекології ГЕ є найпоширенішою операцією і становить 2538%. Гістеректомія усуває патологічні процеси в репродуктивних органах, але в подальшому, на жаль, може призводити до порушення функції сечостатевої системи. З усіх урогенітальних розладів, що розвиваються після ГЕ, НС є найпоширенішою проблемою, яка може бути виснажливою фізично, психологічно, вимагати великих матеріальних витрат (Ю.Е.Доброхотова, 2003; І.А.Аполихіна, 2006).
    Деякі дослідники вважають, що оперативні втручання на органах малого таза спричиняють розвиток урологічних проблем і збільшують частоту виникнення НС [1, 2, 13], причому їх прогресування спостерігається зі збільшенням тривалості післяопераційного періоду й розширенням обсягу оперативного втручання. Роботи інших науковців засвідчують зв’язок між частотою виникнення НС і кількістю пологів та акушерською травмою [1318].
    Для лікування НС запропоновані численні методи, які поєднуються в три групи: консервативні, медикаментозні, хірургічні. Ефективність медикаментозної терапії становить 76% і через часте виникнення побічних ефектів змушує пацієнток відмовлятися від її використання. Частота рецидивів після оперативного лікування досягає 25%.
    Незважаючи на те, що існує безліч робіт, присвячених поширеності, етіології, патогенезу та лікування НС у жінок, невирішеними питаннями залишаються такі: дані про поширеність цього захворювання після ГЕ, про особливості ендокринного стану, функціональний стан м’язів тазового дна, гідродинамічні параметри сечовивідних шляхів; критерії прогнозу розвитку НС після ГЕ; сучасні патогенетично обґрунтовані методи профілактики НС.
    Усе вищевикладене стало підставою для проведення досліджень, спрямованих на створення експертної системи прогнозування розвитку НС після ГЕ та розробки сучасних, патогенетично обґрунтованих методів профілактики НС, що дозволить знизити відсоток жінок, які страждають на це захворювання. Це зумовлює актуальність теми нашого дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт МОЗ України Донецького національного медичного університету ім. М.Горького та Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї «Оптимізація схем профілактики і лікування урогенітальних розладів у жінок репродуктивного та перименопаузального віку» (№держреєстрації 0104U010588). Автор був співвиконавцем цієї теми.
    Мета дослідження: зниження частоти нетримання сечі у жінок після гістеректомії шляхом розробки та впровадження прогностичної моделі розвитку нетримання сечі та патогенетично обґрунтованого методу профілактики цієї патології.
    Задачі дослідження:
    1. Провести ретроспективний аналіз медичних карт і анкет жінок з гістеректомією і неконтрольованим сечовипусканням для встановлення частоти й характеру нетримання сечі у пацієнток після видалення матки.
    2. На підставі отриманих даних провести багатофакторний кореляційний аналіз і виявити фактори ризику, що призводять до нетримання сечі у жінок після гістеректомії.
    3. Розробити, упровадити та оцінити прогностичну модель розвитку нетримання сечі у жінок після гістеректомії.
    4. Дослідити гормональний профіль, функціональний стан м’язів тазового дна і гідродинамічні параметри сечовивідних шляхів у жінок з нетриманням сечі.
    5. Дослідити гормональний профіль, функціональний стан м’язів тазового дна і гідродинамічні параметри сечовивідних шляхів у пацієнток після гістеректомії.
    6. Розробити, науково обґрунтувати і впровадити комплексну схему профілактики нетримання сечі у жінок, які перенесли гістеректомію.
    Об’єкт дослідження: нетримання сечі у жінок після гістеректомії.
    Предмет дослідження: частота нетримання сечі після гістеректомії; фактори ризику нетримання сечі після гістеректомії; гормональний статус; функціональний стан м’язів тазового дна, гідродинамічні параметри сечовивідних шляхів у жінок, які входять до групи ризику розвитку нетримання сечі, після гістеректомії в динаміці післяопераційного періоду; результати впровадження комплексної схеми нетримання сечі у жінок, які перенесли гістеректомію.
    Методи дослідження: клініко-лабораторні, імунологічні, функціональної діагностики, статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. У представленій дисертації подане нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології зниження частоти нетримання сечі у жінок після ГЕ.
    На підставі проведення клініко-статистичного аналізу доповнені дані про частоту НС, вперше виявлена частота НС після ГЕ і фактори ризику, що призводять до НС у жінок після ГЕ.
    Підтверджено, що провідну роль у процесі виникнення НС у жінок після ГЕ відіграє зниження вироблення естрогенів в яєчниках після ГЕ та погіршення функціонального стану м’язів тазового дна.
    Вперше доведено, що після ГЕ відбувається зниження функціональної довжини уретри, максимального внутрішньоуретрального тиску, замикального тиску, часу від початку сечовипускання до досягнення максимальної швидкості потоку сечі та збільшення максимальної швидкості потоку сечі. Також вперше встановлено, що після видалення матки відбувається зменшення ширини м’язів леваторів і погіршення їх функціональних характеристик (зниження приросту максимальної амплітуди інтерференційної кривої).
    Вперше встановлено, що недостатність сфінктера уретри після ГЕ розвивається внаслідок дислокації уретровезікального сегменту. Доведено, що ці зміни відбуваються в результаті зниження рівня естрадіолу (Е2) в сироватці крові через порушення кровопостачання яєчників після видалення матки. Гіпоестрогенія, яка розвивається після ГЕ, призводить до ендокринної атрофії в м’язово-зв’язковому апараті малого таза та в підслизовому прошарку уретри.
    Підтверджено, що в результаті порушення анатомічної цілісності між маткою, піхвою і сечовим міхуром, а також механічної травматизації м’язово-зв’язкових структур малого тазу і порушення їх еластичності відбувається опущення міхурно-уретрального сегмента, що призводить до нетримання сечі.
    Вперше розроблені критерії формування груп ризику жінок з НС після ГЕ.
    Вперше встановлена кореляційна залежність нетримання сечі від типу ГЕ.
    Вперше розроблений, науково обґрунтований та впроваджений у клінічну практику метод профілактики нетримання сечі у жінок після ГЕ.
    Вперше було доведено, що укріплення м’язів тазового дна із застосуванням прибору С.О.М.Е. є більш ефективним, ніж їх тренування з використанням вправ Кегеля.
    Практичне значення отриманих результатів. Для практичної роботи лікарів гінекологів запропонована прогностична модель розвитку НС у жінок після ГЕ, що дозволяє оптимізувати ведення пацієнток, які складають групи ризику з НС, а також комплексну схему профілактики НС у жінок, які перенесли ГЕ.
    Розроблені методи прогнозування та профілактики НС у жінок після ГЕ, які дозволили знизити частоту виникнення НС у жінок після ГЕ, впроваджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, у гінекологічних відділеннях і жіночих консультаціях міських лікарень м. Донецька та Донецької області.
    Результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького при підготовці лікарів-інтернів і лікарів-курсантів, а також на тематичних курсах з оперативної гінекології.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проводилося накопичення, копіювання первинної документації, розроблені карти спеціального обліку, за якими були обстежені пацієнтки, проведені статистична обробка матеріалів й узагальнення отриманих результатів. Розроблені та апробовані анкети й прогностичні таблиці для виявлення ризику виникнення НС. Автором досліджений гормональний статус; функціональний стан м’язів тазового дна, гідродинамічні параметри сечовивідних шляхів у жінок, які входять до групи ризику з розвитку НС після ГЕ в динаміці післяопераційного періоду. Запропонований і впроваджений метод прогнозування та профілактики НС у жінок після ГЕ. Самостійно сформульовані висновки, обґрунтовані практичні рекомендації, впроваджені в практику профілактичні, прогностичні, діагностичні методики.
    Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України «Сучасні лікувально-діагностичні технології в акушерській, перинатальній та гінекологічній практиці. Перинатальні інфекції» (м.Одеса, 2007); науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Репродуктивна ендокринологія: перинатальні, акушерські, гінекологічні аспекти» (м.Дніпропетровськ, 2008); на міжнародній науково-практичній конференції «Екстракорпоральні методи гемокорекції в акушерстві, гінекології та неонатології» (м.Донецьк, 2009); на спільному засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ ім. М.Горького та вченої ради Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї (2009).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт (3 з них без співавторів), у тому числі 4 статті в наукових фахових журналах і 2 статті в збірниках, зареєстрованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на корисну модель.
    Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту, обсяг основного тексту складає 122 сторінки. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 4-х розділів власних досліджень, аналізу і обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що включає 209 джерел літератури, у тому числі 136 вітчизняних і 73 іноземних. Робота ілюстрована 26 таблицями і 20 рисунками з яких 3 таблиці та 1 рисунок займають повних 5 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення й запропоноване нове рішення актуального завдання гінекології зниження кількості випадків нетримання сечі у жінок після гістеректомії. На підставі вивчення факторів ризику розвитку нетримання сечі після гістеректомії, розробки системи прогнозування такої патології, дослідження вмісту естрогенів в тканинах піхви, функціонального стану м’язів тазового дна і гідродинамічних параметрів сечовивідних шляхів розроблена та впроваджена комплексна схема профілактики нетримання сечі у жінок, які перенесли гістеректомію, що в сукупності привело до зниження кількості випадків нетримання сечі у жінок після цієї операції.
    1. Встановлено, що нетримання сечі серед жінок віком від 45 до 55 років трапляється у 37,99 % випадків. Після гістеректомії нетримання сечі реєструється у 20,58 % пацієнток, тоді як до операції вказують на цю патологію тільки 17,41 % жінок. Найчастіше після гістеректомії трапляється стресове нетримання сечі 50,00%, змішаний тип нетримання сечі мають 28,21% жінок, імперативний 21,79%. Встановлений достовірний зв’язок розвитку нетримання сечі з наявністю в анамнезі простої екстирпації матки (r=0,67) і вагінальної гістеректомії (r=0,55).
    2. Найбільш значущими факторами ризику розвитку нетримання сечі у жінок після гістеректомії є: вік понад 45 років (87,88 %); наявність пологів (100 %); епізіотомія (60,61 %) і розриви промежини (53,85 %) в пологах; пологи великим плодом (59,09 %); менопауза (43,94 %); спадковий фактор (45,45 %); важка фізична праця (36,36 %); ожиріння (81,82 %); хронічні захворювання дихальних шляхів (42,42 %) і шлунково-кишкового тракту (62,82 %), що призводять до тривалого підвищення внутрішньочеревного тиску; дисплазія сполучної тканини (69,70 %).
    3. Розроблена прогностична бальна шкала ризику розвитку нетримання сечі у жінок після гістеректомії має високу специфічність 83 %, чутливість 87 %.
    4. У пацієнток з нетриманням сечі спостерігається зниження рівня Е2 в крові в 1,66 раз (р<0,05), що корелює з шириною м’язів-леваторів (r=0,66, p<0,05). При нетриманні сечі відзначається зменшення ширини м’язів-леваторів в 1,29 (р<0,05) і приріст максимальної амплітуди інтерференційної кривої в 1,89 раз (р<0,05), зменшення функціональної довжини уретри в 1,30 (р<0,05), максимального уретрального тиску в 1,49 (р<0,05) і замикального тиску в 1,34 раз (р<0,05), збільшення максимальної швидкості потоку сечі в 1,41 раз (р<0,05). Ширина м’язів-леваторів корелює з функціональною довжиною уретри (r=0,65, p<0,05) і Pum (r=0,60, p<0,05).
    5. Після гістеректомії встановлене зниження рівня Е2 в крові на 16,53 % (р<0,05) через 12 місяців і на 33,38% (р <0,05) через 24 місяці після операції. Визначено, що у жінок після гістеректомії спостерігається погіршення функціонального стану м’язів тазового дна, яке виражається у зменшенні ширини м’язів-леваторів в 1,20 раз (р<0,05) і зменшенні ПМАІК в 1,89 раз (р<0,05). Також було виявлене зниження опору уретровезікального сегмента, яке виражається в зменшенні функціональної довжини уретри через 24 місяці на 28,63 % (р<0,05), максимального уретрального і замикального тиску 13,14 і на 14,65 % (р<0,05) відповідно, збільшення максимальної швидкості потоку сечі на 22,70 % (р<0,05).
    6. Розроблений метод профілактики, спрямований на зміцнення м’язово-зв’язкового апарату малого таза, з використанням електростимуляції і тренування м’язів тазового дна за допомогою приладу С.О.М.Е. і призначення препаратів місцевої дії, що містять естроген, дозволяє знизити частоту нетримання сечі після гістеректомії в 2,60 рази (з 20,00 до 7,69 %).







    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


    1. Після гістеректомії слід проводити виявлення групи ризику з розвитку нетримання сечі за допомогою розробленого методу математичного прогнозування.
    2. Профілактика нетримання сечі після гістеректомії може бути рекомендована у двох варіантах, залежно від ступеня її ризику.
    Перший варіант застосовується для тих пацієнток, які належать до групи помірного ризику (2070 балів), і має включати використання місцевих препаратів з проместрином і естріолом у поєднанні з тренуванням м’язів тазового дна за допомогою приладу С.О.М.Е. і електростимуляції м’язів тазового дна електротерапевтичним приладом «BTL-06».
    Ця методика складається з двох етапів. На першому етапі через 1 місяць після операції протягом 7 днів слід вводити в піхву свічки з естріолом 1 раз на день, а потім двічі на тиждень протягом 3-х тижнів. На другому етапі протягом 14 днів необхідно виконувати курс тренування м’язів тазового дна шляхом механотерапії приладом С.О.М.Е. одночасно з фізіотерапевтичною електростимуляцією м’язів тазового дна протягом 10 днів.
    При механотерапії приладом С.О.М.Е. жінка приймає комфортне для неї положення. Передню і середню частини приладу С.О.М.Е. змащують кремом, що містить проместрин, і вводять в піхву, при цьому індикатор знаходиться поза межами піхви. З максимальним зусиллям жінка скорочує лонно-куприковий м’яз (при цьому вона не повинна відчувати біль). При скороченні м’язів індикатор відхиляється вниз, а при розслабленні повертається у вихідне положення. Вправи слід виконувати щодня по 25 скорочень, здійснюючи одне скорочення протягом 5 секунд, чергуючи з розслабленням м’язів протягом 5 секунд двічі на добу. Курси необхідно повторювати через три місяці. Фізіотерапевтичну електростимуляцію м’язів тазового дна можна проводити електротерапевтичним приладом «BTL-06» з тривалістю стимуляції 5 сек., паузою 10 сек., застосуванням імпульсного фарадичного струму 1 мсек. з частотою 50 Гц. Тривалість процедури 10 хвилин щодня.
    Другий варіант профілактики нетримання сечі застосовується для тих жінок, які складають групу високого ризику (понад 70 балів) розвитку нетримання сечі. У цих пацієнток до вищевказаних методів доцільно додавати засоби, спрямовані на покращання кровообігу й живлення органів малого таза: аспірин кардіо (1таб. 1 раз на добу), троксевазин (1таб. тричі на день), актовегін (таб. по 200 мг тричі на день) протягом 14 днів, ректальні інсуфляції 300 мл озоно-кисневої суміші при концентрації озону 3000 мкг/л кожен день протягом 10 днів.
    Протягом року необхідно проводити чотири курси профілактики нетримання сечі.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Недержание мочи у женщин / [Чайка В.К, Железная А.А., Чайка К.В. та ін.] Донецк: Альма-матер, 2006. 96с.
    2. Урологические расстройства после гистерэктомии/ ДоброхотоваЮ.Э., Кривобородов Г.Г., Макаров О.В. [та ін.] // Российский медицинский журнал. 2003. №4. С. 2932.
    3. Балан В.Е. Применение поведенческой терапии при различных видах недержания мочи/ В.Е.Балан, В.П.Сметник, П.В.Балан // Журнал акушерство и гинекология. 2006. №6. С.6467.
    4. НікітінаО.А. Профілактика стресового нетримання сечі в жінок у пізньому післяполговому періоді: дис¼ канд. мед. наук: 14.01.06/ Нікітіна Ольга Анатоліївна. Донецьк, 2003. 136 с.
    5. Prospective urinary incontinence research. Maturitas. 2005. Vol.24, N2. P.2-47.
    6. Пирогов В.О. Вплив гістеректомії на функціональний стан сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки / Пирогов В.О., Венцківський Б.М., Яроцький М.Є. // Урологія. 2004. №1. С. 9499.
    7. Аполихина И.А. Клиническая эпидемиология, дифференциальная диагностика и консервативное лечение недержания мочи у женщин: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / И.А.Аполихина. М., 2006. 41 с.
    8. Пискунова Е.В. Лечение недержания мочи у больных с ожирением: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / Е.В.Пискунова. М., 2006. 22с.
    9. Прилепский В.Н. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы / В.Н.Прилепский. М.: МЕДпресс-информ, 2005. 432 с.
    10. Савицкий Г.А. Недержание мочи в связи с напряжением у женщин / Г.А.Савицкий, А.Г.Савицкий. СПб: ЭЛБИ СПб, 2000. 136 с.
    11. Частні питання урогінекології / [Чайка В.К., Желєзна Г.О., МорозоваН.А., Квашенко В.П.]. Донецьк: Каштан, 2007. 94 с.
    12. Кулаков В.И. Сравнительная оценка урологических, неврологических и акушерско-гинекологических факторов риска недержания мочи у женщин / КулаковВ.И., АполихинаИ.А., БожедомовВ.А. // Урология. 2005. №2. С. 36.
    13. Apolikhina I.A. Epidemiology and risk factors of urinary incontinence in women / Apolikhina I.A., Kulakov V.I., Deep A.D. [еt al.] // 3-rd International Consultation on incontinence. Progr. In Urol. 2004. №14 (3). Р. 19.
    14. Федорова И.А. Эффективность заместительной гормональной терапии у пациенток с патологическим климактерием: дис¼ канд. мед. наук: 14.00.01 / Федорова Ирина Анатольевна. Барнаул. 2005. 130 с.
    15. Laparoscopic colposuspension and tension-free vaginal tape: a systematic review / Dean N., Herbison P., Ellis G. [еt al.] // BJOG. 2006. Vol.113, №12. 13451353.
    16. Incontinence following bladder neck reconstruction is there a role for endoscopic management? / Kitchens D.M., Minevich E., DeFoor W.R. [еt al.] // J. Urol. 2007. Vol.177, №1. Р.302305;
    17. Трегубенко А.А. Новые подходы к консервативному ведению пациенток репродуктивного возраста, страдающих пролапсом тазовых органов и недержанием мочи / Трегубенко А.А., Чайка В.К., ЖелезнаяА.А. // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2006. Т.11, №3. С. 173176.
    18. Петрова В.Д. Недержание мочи у женщин: Этиопатогенез, клиника, диагностика, лечение: автореф. дис. на соискание ученой степени докт.мед.наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / В.Д.Петрова. М., 2005. 23 с.
    19. Аполихина И.А. Распространенность и социальные аспекты недержания мочи у женщин / Аполихина И.А., Константинов В.В., Деев А.Д. // Акушерство и гинекология. 2005. №5. С. 328.
    20. Серняк Ю.П. Проблема выявления недержания мочи в Украине / СернякЮ.П., ФуксзонА.С., КриштопаИ.В. // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1(21). С. 227 230.
    21. АполихинаИ.А. Эпидемиологические аспекты недержания мочи / АполихинаИ.А., АндрикянВ.М., Божедомов В.А. // Журнал российского общества акушеров-гинекологов. 2005. №1. С. 1216.
    22. Безменко А.А. Амбулаторная диагностика стрессового недержания мочи у женщин / Безменко А.А., Кира Е.Ф., Берлев И.В. // Амбулаторная хирургия. 2004. №3. С. 2125.
    23. Применение малоинвазивных методов лечения стрессового недержания мочи у женщин в климактерии / Балан В.Е., ВишневскийЕ.Л., ЕрмаковаЕ.И. [и др.]// Проблемы репродукции. 2006. №1. С.8890.
    24. БаланВ.Е. Подготовка к оперативному лечению стрессового недержания мочи / Балан В.Е., Тихомирова Е.В. // Акушерство и гинекология. 2004. №3. С. 5253.
    25. Мазо Е.Б. Троспия хлорид четвертичный амин для лечения больных с синдромом гиперактивного мочевого пузыря [Электронный ресурс] / Мазо Е.Б., ИремашвилиВ.В. // CONSILIUM-MEDICUM. 2004. Т.6, №7. Режим доступа: http://old.consiliummedicum.com/media/consilium/ 04_07/510.shtml.
    26. Аполихина И.А. Что такое недержание мочи / Аполихина И.А. // Практика акушера-гинеколога. 2006. №12. С. 1417.
    27. Jonas U. Management of stress urinary incontinence in women: challenges and new perspectives. Introduction and conclusions / U.Jonas // European Urology Supplements. 2005. Vol.4, issue 1. P. 14.
    28. Duloxetine versus placebo for the treatment of North American woman with stress urinary incontinence / Dmochowski R.R., Miklos J.R., Norton P.A. [et al.] // J. Urol. 2003. №170. Р. 12591260.
    29. Epidemiology and natural history of urinary incontinence (UI) / HunskaarS., Burgio K., Diokno A.C. [et al.] // Incontinence. [2-nd ed.]. Plymouth: Plymbridge Distributors Ltd, 2002. P. 165201.
    30. Minassian V.A. Urinary incontinence as world wide problem/ MinassianV.A., Drutz H.P., Al Badr A. // Int. J. Gynecol. Obstet. 2003. Vol. 82. P. 327338.
    31. Рощина Г.Ф. Современные подходы к тактике ведения больных с урогенитальными расстройствами в период климактерия / РощинаГ.Ф.// Здоровье женщины. 2007. №2 (30). С. 127134.
    32. Варианты уретропексий в лечении недержания мочи при напряжении у женщин / Попов А.А., Петрова В.Д., Шагинян Г.Г. [и др.] // Российский журнал. Эндоскопическая хирургия. 2005. №5. С. 4044.
    33. Ефименко А.Ф. Недержание мочи у женщин (алгоритмы обследования и лечения в медицинских учреждениях первичного звена) / ЕфименкоА.Ф. // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2006. №2. С. 4551.
    34. Железная А.А. Недержание мочи у женщин мультифакторная проблема современной урологии / Железная А.А., Чайка К.В., Дорошенко С.А. // Медицинские проблемы квалитологии: периодическое приложение к научн.-мед. журналу «Вестник новых технологий». 2006. С.170174.
    35. Pathophysiology. Incontinence / Koelbl H., Mostwin J., Boiteux J. P. [et al.] [2-nd ed.]. Plymouth: Plymbridge Distributors Ltd, 2002. P. 203241.
    36. Оценка эффективности выполнений упражнений для мышц тазового дна у женщин с недержанием мочи / Russel A.L аt al. (пер.) // Климактерий. 2005. №3. С. 1318.
    37. Lose G. The burden of stress urinary incontinence / G.Lose // Europan Urology Supplements. 2005. Vol.4, issue 1. P. 510.
    38. Зайцев В.І. Порівняння ефективності і толерантності пропіверину гідрохлориду у формах миттєвого та сповільненного вивільнення із плацебо у жінок з гіперактивним сечовим міхуром / Зайцев В.І., ПірожокІ.О., Екль К.М. // Урологія. 2006. №2. С. 3239.
    39. The standardization of terminology of lower urinary tract function: report from the Standardization Subcommitte of the ICS / Abrams P., Cardozo L., Fall M. [et al.] // Neurourol. Urodyn. 2002 Vol. 21. P. 167178.
    40. Шляхи підвищення ефективності лікування жінок із стресовим нетриманням сечі / Горовий В.І., Головенко В.П., Жук С.І. [та ін.] // Урологія. 2006. №2. С. 4048.
    41. Переверзев А. С. Стрессовое недержание мочи современные приоритеты и перспективы стратегии / Переверзев А.С. // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1 (21). С. 266268.
    42. Noblett K. Sheared epidural catheter during an elective procedure / NoblettK., McKinney A., Kim R. // Obstet. Gynecol. 2007. Vol. 109, №2. Р. 566568.
    43. Буянова С.Н. Опыт применения спазмекса для лечения больных с синдромом гиперактивного мочевого пузыря и смешанным недержанием мочи / Буянова С.Н., Петрова В.Д., Балашкина Н.В. // Рос. вестник акушера-гинеколога. 2004. №5. С. 6062.
    44. Yoshimura J.J. Current and future pharmacological treatment for overactive bladder / Yoshimura J.J., Chancellor M.B. // J. Urol. 2002. V. 168. P.18971913.
    45. Бабанина Г.А. Троспиум хлорид в лечении недержания мочи у пациентов пожилого возраста [Электронный ресурс] / Г.А.Бабанина // CONSILIUM-MEDICUM. 2004. Т.6, №12. Режим доступа: http://www.consilium-medicum.com/magazines/cm/medicum/article/12823
    46. Щавелева О. Б. Гиперактвный мочевой пузырь / Щавелева О.Б., Пушкарь Д.Ю., Дьяков В. В. // Фарматека. 2005. №11. С. 4649.
    47. The effects of antimuscarinic treatments in overactive bladder: a systemic review and meta-analysis / Chapple C., Khullar V., Gabriel Z. [et. al.] // Eur. Urol. 2005. Vol. 48, №1. P. 526.
    48. Федорова И. А. Эффективность заместительной гормональной терапии у пациенток с патологическим климактерием, осложненным нарушениями мочеиспускания: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / И.А. Федорова. Барнаул, 2005. 23с.
    49. Корнам в лечении императивного недержания мочи у женщин / ДаниловВ.В., Вольных И.Ю., Данилова Т.И. [и др.] // Урология. 2005. №3. С. 2628.
    50. Эффективность толтеродина (детрузитола) в лечении гиперактивного мочевого пузыря у женщин / Лопаткин Н.А., Лоран О.Б., ВишневскийЕ.Л. [и др.] // Клиническая фармакология и терапия. 2006. №15. С. 5154.
    51. Chapple C. Tolterodine: selectivity for the urinary over the eye (as measured by visual accommodation) in healthy volunteers / Chapple C., NilvebrantL.// Drags R&D. 2002. №3 (2). Р. 75.
    52. Переверзев А. С. Клиническая урогеникология / Переверзев А.С. Х.: Факт, 2000. 263 с.
    53. Комбинированное оперативное лечение пациенток, страдающих выпадением половых органов и сопутствущим недержанием мочи / Александров Л.С., Ведерникова Н.В., Жолобова М.Н. [и др.] // Вестник новых медицинских технологий. 2005. Т. XII, №1 С. 5759.
    54. Кулаков В. И. Акушерско-гинекологические факторы риска недержания мочи у женщин / В.И.Кулаков // Акушерство и гинекология. 2005. №3. С. 3236.
    55. A genetic linkage study of detrusor overactivity / Morris A.R., Mullan G., Roscioli T. [et al.] // Neurourol Urodyn. 2004. №23 (5/6). Р.404.
    56. The association of diet and other lifestyle factors with overactive bladder and stress incontinence / Dallosso H., McGrother C., Matthews R. [et al]. Brit. J. Urol. Int. 2003. №92 (1). Р. 6977.
    57. Давидов М. И. Опыт диагостики и лечения гиперактивного мочевого пузыря / Давидов М. И., Аникин Д. Н. // Клиническая фармакология и терапия. 2006. №15. С. 54 58.
    58. Waag A. Medical therapy for the overactive bladder in the elderly / WaagA., Cohen M. // Age Ageing. 2002. №31 (4). Р. 241246.
    59. Балан В.Е. Урогенитальные расстройства в климактерии. Императивные нарушения мочеиспускания в климактерии [Электронный ресурс] / Балан В.Е., ТихомироваЕ.В. // CONSILIUM-MEDICUM. 2004. T. 6. №9. Режим доступа: http: //old.consiliummedicum.com/media/consilium/04_09/708.shtml
    60. Буянова С. Н. Недержание мочи у женщин / Буянова С. Н., ПетроваВ.Д. // Рос. медицинский журнал. 2005. №2. С. 2327.
    61. Аполихина И.А. Акушерско-гинекологические факторы риска недержания мочи / Аполихина И. А., Ромих Б. В. // Акушерство и гинекология. 2003. №5. С. 7779.
    62. Panpanit A. Mammographic change in hysterectomized women on 0.625 mg/day of conjugated equine estrogen / A.Panpanit, M.Muttarak, S.Pongsatha [et. аl.] // J. Med. Assoc Thai. 2004. Vol. 87, №2. Р. 126130.
    63. Roehl B. Urinary incontinence evaluation and the utility of pessaries in older women / Roehl B., Buchanan E. M. // Care Manag. J. 2006. Vol. 7, №4. Р. 213217.
    64. Аполихина И. А. Клиническая эпидемиология недержания мочи у женщин / Аполихина И. А., Железнякова А. И. // Клиническая гинекология. М.: МЕДпрес-информ, 2007. С. 421433.
    65. Диагностика и лечение сложных форм недержания мочи / БуяноваС.Н., Петрова В.Д., Краснопольская И.В. [и др.] // Акушерство и гинекология. 2005. №1. С. 5457.
    66. Примененние малоинвазивных технологий в лечении осложненных форм пролапса гениталий / Попов А.А., Мананникова Т.Н., ШашнянА.В. [и др.] // Акушерство и гинекология. 2004. №4. С. 4849.
    67. Chmel R. Abdominal hysterectomy-risk factor in development of urinary incontinence? Results of a questionnaire study / Chmel R., Novackova M., Pastor Z. [et. аl.] // Ceska Gynekol. 2005. Vol. 70, №1. Р. 5356.
    68. Рубченко Т. И. Клинико-метаболические последствия гистерэктомии и возможности их гормональной коррекции / Рубченко Т.И., ЛукашенкоС.Ю. // Проблемы репродукции. 2003. №3. С. 6772.
    69. Плеханов А.Н. Использование различных доступов для выполнения гистерэктомии в современной гинекологической практике (Обзор) / ПлехановА.Н., Абашин В.Г. // Журнал акушерства и женских болезней. 2004. Т. 53, Вып. 2. С. 6671.
    70. Краснопольская И.В. Хирургическое лечение и профилактика пролапса гениталий после гистерэктомии: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / И.В. Краснопольская. М., 2004. 23 с.
    71. ChanC.C. Ovarian changes after abdominal hysterectomy for benign conditions / ChanC.C., Ng E.H., Ho P.C. // J. Soc. Gynecol. Investig. 2005. Vol.12, №1. Р. 5457.
    72. Brummitt K. Gynecologists’ attitudes toward hysterectomy: is the sex of the clinician a factor? / Brummitt K., Harmanli O.H., Gaughan J. [et. al.] // J. Reprod. Med. 2006. Vol. 51, №1. Р. 2125.
    73. ЖуликовО.О. Особливості сексуального здоров’я жінок після гістеректомії з приводу міоми матки / О.О. Жуликов // Зб. наук. праць Асоціаціі акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2006. С. 279282.
    74. Abrams P. Understandings stress urinary incontinence / Abrams P., AtribaniW. Lier, Belgium: Ismar Healthcare, 2004. 96 p.
    75. ПетренкоС.А. Терапия урогенитальных нарушений у женщин с посткастрационным синдромом / ПетренкоС.А., ЛуцкийИ.С., Аль-ЯхириО.В.// Зб. наук. праць. Асоціаціі акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2006. С. 527531.
    76. ТихомировА.Л. Принципы терапии климактерических расстройств / ТихомировА.Л., ОлейникЧ.Г. // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2005. Т. 4. №4. С. 8489.
    77. КвашенкоВ.П. Изменения состояния женщин после гистерэктомии с течением времени / Квашенко В. П., Липчанская Г.Н. // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2006. С. 330333.
    78. БитчукЕ.Д. Влияние гистерэктомии и овариоэктомии на развитие менопаузального синдрома у женщин в хирургической менопаузе / Битчук Е.Д. // Харківська хірургічна школа. 2004. №3 (12). С. 7680.
    79. КороткихИ.Н. Анализ здоровья женщин после выключения яичников в репродуктивном и перименопаузальном периодах / Коротких И.Н., СавельеваН.В., Уссама Бен Монсеф Боржи // Системный анализ и управление в биомедицинских системах: журнал практической и теоретической биологии и медицины. 2006. Т.5, №4. С. 849852.
    80. Бульса М.Г. Медичні перспективи: вплив видалення матки на функцію яєчників у жінок репродутивного віку / М.Г.Бульса. 2003. ТомVIII/1. С. 9597.
    81. БаркаловО.А. До питання комплексного лікування жінок на опущення та випадання внутрішніх статевих органів і дизуричні розлади / О.А.Баркалов // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2006. Т. 11, №3. С. 8789.
    82. SmithG. Ovarian conservation at the time of hysterectomy for benign disease / G.Smith // Obstet Gynecol. 2005. Vol. 106, №2. Р. 219226.
    83. ЗапорожанВ.М. Комплексне лікування атрофічного вагініту у жінок в постменопаузі / ЗапорожанВ.М., ЄрмоленкоТ.О., ЛавриненкоГ.Л.// Репродуктивное здоровье женщины. 2004. №1. С. 101103.
    84. Ovarian function after uterine artery embolization and hysterectomy / Healey S., Buzaglo K., Seti L. [et. al.] // J. Am. Assoc. Gynecol. Laparosc. 2004. Vol. 11, №3. Р. 348352.
    85. Jackson S. Influence of estradiol on metabolism of vaginal collogen for women in postmenopaus with a stress incontinence of urine / Jackson S., James M., Abrams P. Br. // J. Obstet. Gyn. 2002. Vol. 109, Р. 339344.
    86. БаркаловО.А. Морфологические изменения уретры у женщин перименопаузального возраста / О.А.Баркалов // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2006. Т. 11, №2. С. 112115.
    87. Дубоссарская З.М. Микробиоциноз при урогенитальных расстройствах у женщин в постменопаузе / Дубоссарская З.М., Гончаренко В.Н., ДубоссарскаяЮ.А. // Зб. наук. праць Асоціаціі акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2006. С. 229233.
    88. Атоян М.Р. Генетические детерминанты пролапса гениталий и недержания мочи у женщин: дис¼ канд. мед. наук: 14.00.01 / Атоян Марина Робертовна. М., 2005. 126 с.
    89. Роль дисплазии соединительной ткани в патогенезе пролапса гениталий и недержания мочи / Буянова С.Н., Савельев С.В., Петрова В.Д. [и др.] // Российский вестник акушера-гинеолога. 2005. №5. С.1923.
    90. Epidemiology of pelvic organ prolapse in rural Gambia, West Africa / Scherf C., Morison L., Fiander A. [et al.] // BJOG. 2002. Vol. 109, №4. P.431436.
    91. Swift S. Current opinion on the classification and definition of genital tract prolapse / S.Swift // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2002. Vol.14. №5. P. 503507.
    92. Sze E.H. Pregnancy, labor, delivery, and pelvic organ prolapse / Sze E.H., Sherard G.B., Dolezal J.M. // Obstet. Gynecol. 2002. Vol.100, №5. P. 981986.
    93. Ведение пациенток с преждевременным выключением функции яичников / Гус А.И., Марченко Л.А., Алесандрова Н.В. [и др.] // Лечащий врач. 2005. №10. С. 2834.
    94. Юренева С.В. Хирургическая менопауза в репродуктивном возрасте: Патогенетические механизмы, особенности клиники, дигностика, лечение: дис. доктора мед. наук: 14.00.01 / Юренева Светлана Владимировна. М., 2004. 295 с.
    95. Cronje W.H. Hysterectomy and bilateral oophorectomy for severe premenstrual syndrome / Cronje W.H., Vashisht A., Studd J.W. // Hum. Reprod. 2004. Vol. 19, №9. Р. 21522155.
    96. ЕвтушенкоИ.Д. Диагностика хронической неосложненной инфекции мочевыводящих путей у женщин с недержанием мочи при напряжении на этапе подготовки к лапараскопической кольпосуспензии / Евтушенко И.Д., Рыбников С.В. // Гинекология. 2005. Т. 7, №4. С. 241243.
    97. Wilkinson E. Urinary incontinence in women / Е.Wilkinson // Nurs. Times. 2006. V.102, №48. Р. 2324.
    98. ПрилепскаяВ.Н. Клиническая гинекология / В.Н.Прилепская. М.: МЕДпрес-информ, 2007. 480 с.
    99. A prospective observational study on tears during vaginal delivery: occurrences and risk factors / Samuelsson E., Ladfors L., Lindblom B.G. [et al.] // Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2002. Vol.81, №1. P.4449.
    100. Pauls R. N. Impact of pelvic floor disorders and prolapse on female sexual function and response / Pauls R.N., Berman J.R. // Urol. Clin. North. Am. 2002. Vol. 29, №3. P. 677683.
    101. Доброхотова Ю.Э. Менопаузальный синдром / Ю.Э.Доброхотова. М.: Рос. гос. мед. ун-т, 2005. 24 с.
    102. Webb D.A. Hospital variation in episiotomy use and the risk of perineal trauma during childbirth / Webb D.A., Culhane J. // Birth. 2002. Vol. 29, №2. P. 132136.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины