ОПТИМІЗАЦІЯ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИРОДЖЕНИХ І СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ : ОПТИМИЗАЦИЯ пренатальной диагностики врожденных и наследственных заболеваний

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

БОКУЧАВА РУСЛАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 618.5-07:616-053.1-056.7

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИРОДЖЕНИХ І СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Вдовиченко Ю.П.
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

Стор.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ” 10
1.1. Частота, форми та фактори ризику пренатальної патології. 10
1.2. Сучасні методи пренатальної діагностики. 24
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 40
2.1. Групи пацієнток та їх клінічна характеристика 40
2.2. Методи дослідження 51
РОЗДІЛ 3
ВАГІТНІСТЬ ТА ПОЛОГИ У ЖІНОК З
ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ В АНАМНЕЗІ 57
3.1. Особливості преморбідного фону,
акушерські і перинатальні наслідки розродження 57
3.2. Функціональний стан фетоплацентарного
комплексу 63
РОЗДІЛ 4
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИРОДЖЕНИХ І СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 72
4.1. Розробка нормативних регіональних показників
товщини комірного простору плода і оцінка прогно-
стичного значення цього показника в пренатальній діагностиці хромосомних аномалій 72
4.2. Діагностичне значення трансвагінальної
ехографії в 11-14 тижнів вагітності для виявлення
природжених вад розвитку 78
РОЗДІЛ 5
ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 88
ВИСНОВКИ 99
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 101
ДОДАТКИ 102
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 111

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМО амплітуда миттєвих осциляцій;
БЧСС базальна частота серцевих скорочень;
ДРТ допоможни репродуктивни технології;
Е естріол;
ІР індекс резистентності;
ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку;
Кр кортизол;
КШК криві швидкості кровотоку;
КТГ кардіотокографія;
КТР копчиково-тім’яний розмір;
ПГ прогестерон;
ПІ індекс пульсації;
ПЛ плацентарний лактоген;
ПН плацентарна недостатність;
Прл пролактин;
СДО відношення систоло-діастоли;
ТКП товщина комірного простору;
УЗД ультразвукове дослідження;
ЧМО частота миттєвих осциляцій;
ХГ хоріонічний гонадотропін;
ХПН хронічна плацентарна недостатність.

ВСТУП

Актуальність теми
Зниження перинатальної захворюваності і смертності, в структурі яких провідне місце займають природжені і спадкові захворювання [25, 36], є однією з основних задач в системі охорони материнства і дитинства. Так, за даними ВООЗ (2008), до 2,5% новонароджених мають різні аномалії розвитку, з яких кожна двадцята вада входить до групи множинних вад розвитку.
Завдяки розробці і широкому впровадженню в акушерську практику нових діагностичних методів, заснованих на сучасних наукових досягненнях, вітчизняними і зарубіжними дослідниками в останні роки досягнуто значних успіхів в допологовій діагностиці широкого спектру природженої патології [20, 73]. Провідна роль серед цих методів належить ультразвуковому дослідженню (УЗД) у зв’язку з його високою інформативністю, неінвазивністю, доступністю і відносною простотою проведення [38, 79]. Тому основним методом пренатальної діагностики природжених і спадкових захворювань в даний час є саме ультразвукове дослідження. Разом з тим, успіхи в пренатальній ультразвуковій діагностиці було досягнуті переважно тільки у другій половині вагітності.
Згідно протоколам МОЗ України, в нашій країні здійснюється триразове скринінгове ультразвукове обстеження: в 1014; 2024 і 3034 тижнів вагітності. У зв’язку з цим, вивчення реальних можливостей ехографії в пренатальній діагностиці природжених і спадкових вад та хромосомних аномалій вже на першому етапі обстеження в 1014 тижнів вагітності, а також розробка протоколу скринінгової оцінки анатомічних структур плода у ранні терміни вагітності набувають особливого значення.
Все вищезазначене є обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика „Прогнозування, профілактика, лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на сучасному етапі” №державної реєстрації: 0101 U007154.
Мета та завдання дослідження
Метою дослідження стало підвищення ефективності пренатальної діагностики природжених і спадкових захворювань у ранні терміни вагітності на підставі розробки діагностичних і прогностичних критеріїв з використанням клініко-ендокринологічних та ехографічних досліджень.
Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі завдання:
1. Вивчити частоту і структуру різних аномалій розвитку плода у жінок з перинатальними втратами в анамнезі.
2. Оцінити особливості клінічного перебігу вагітності і пологів, а також функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з перинатальними втратами в анамнезі.
3. Визначити діагностичні можливості трансвагінальної ехографії в пренатальній діагностиці природжених вад у ранні терміни вагітності.
4. Запропонувати регіональні нормативні показники товщини комірного простору (ТКП) плода залежно від його копчико-тім’яного розміру (КТР) - і оцінити прогностичне значення цього показника в пренатальній діагностиці хромосомних аномалій.
5. Розробити і впровадити протокол скринінгової оцінки анатомічних структур плода в 1114 тижнів вагітності.
Об’єкт дослідження природжені і спадкові захворювання плода.
Предмет дослідження діагностика і прогнозування аномалій розвитку плода.
Методи дослідження клінічні, ендокринологічні, ехографічні, кардіотокографічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатов
Вперше проведено комплексний аналіз діагностичних можливостей трансвагінальної ехографії в пренатальній діагностиці спадкових і природжених захворювань у ранні терміни вагітності при скринінговому обстеженні. Розроблено регіональні процентильні значення нормативних показників ТКП плода, залежно від чисельних значень його КТР, у ранні терміни вагітності. Визначено об’єм оцінюваних анатомічних структур плода в 1114 тижнів вагітності і доведено його високу інформативність в ранній ультразвуковій пренатальній діагностиці природжених вад.
Практичне значення одержаних результатів
Практична значущість полягає в реалізації стандартизованого підходу до ультразвукового обстеження плода в ранні терміни вагітності. Запропоновано уніфіковану схему оцінки анатомії плода в 1114 тижнів вагітності при скринінговому ультразвуковому дослідженні. Встановлено високу інформативність трансвагінальної ехографії в ранній пренатальній діагностиці природжених вад. Запропоновано високоефективні критерії в ранній діагностиці хромосомних аномалій у плода за оцінкою ТКП на підставі розроблених регіональних нормативних процентильних показників з урахуванням КТР плода. Запропоновано і запроваджено комплексний протокол ультразвукового дослідження плода в ранні терміни вагітності для перинатальних центрів з метою підвищення ефективності допологового виявлення широкого спектру природженої і спадкової патології.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення усіх досліджень виконано в період з 2004 по 2007 рр. Автором проведено клінічний аналіз 50випадків перинатальних втрат; проведено ультразвукове обстеження в скринінговому режимі 5498 пацієнток в терміни від 11 до 14 тижнів вагітності. В 55 випадках у плодів і новонароджених були зареєстровані різні природжені і спадкові захворювання.
Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації пренатальної діагностики природжених і спадкових захворювань. Статистична обробка отриманих результатів виконана безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на пленумі і з’їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, жовтень; Донецьк, 2006, вересень); на засіданні Асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2005, листопад-грудень); на науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктології” (2004 травень; 2005, жовтень і 2006, грудень); на конференції молодих учених НМАПО імені П.Л.Шупика (2005, вересень); на міжнародних школах семінарах „Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006, лютий) і „Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006, червень); на 1 спеціалізованій медичній виставці „Здоров’я жінки і дитини”(Київ, 2326 травня 2006 р.) і на симпозіумі Українська міжнародна школа „Перинатальна медицина та безпечне материнство” (1517 травня 2008 р., м. Алушта, Крим).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 одноосібних наукових роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 111 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, додатку та списку використаних джерел, який включає 176 джерел кирилицею та латинкою. Робота ілюстрована 31 таблицею та 2 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання підвищення ефективності ранньої діагностики і прогнозування природженої і спадкової патології у жінок груп високого ризику на підставі розробки діагностичних і прогностичних критеріїв перинатальної патології з використанням клінічних і ехографічних методів дослідження.
1. Серед основних причин перинатальних втрат вагітності переважають гіпоксичні ураження (60,0%) та природжені вади розвитку (40,0%). Серед усіх випадків природжених вад найчастіше мали місце множинні вади розвитку (50,0%) та гідроцефалія (20,0%), рідше спинномозкова грижа (15,0%) та аненцефалія (15,0%).
2. Клінічний перебіг вагітності і пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі характеризується високою частотою загрози переривання вагітності (у І половині 20,0% , у ІІ 21,7%); плацентарної недостатності (52,2%); дистресу плода (47,8%); передчасного розриву плодових оболонок (45,7%) і аномалій пологового діяльності (41,3%).
3. Перинатальна патологія у жінок з плодовими втратами в анамнезі характеризується високою частотою перинатальної смертності (65,2‰), а також значним рівнем постгіпоксичної енцефалопатії (26,1%), середньо-тяжких форм асфіксії (21,7%), внутрішньоутробного інфікування (13,0%).
4. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з перинатальними втратами в анамнезі характеризується високим рівнем ехографічних змін з боку плаценти (46,0%) і дизгормональних порушень: достовірне зниження вмісту Е (р<0,05) при одночасному збільшення рівня Кр (р<0,05).
5. Трансвагінальна ехографія є високо інформативним методом пренатальної діагностики у ранні терміни вагітності і дозволяє виявити 43,6% усіх природжених вад.
6. Розроблені нормативні значення ТКП плода, залежно від чисельних значень його КТР, дозволяють своєчасно діагностувати різні хромосомні аномалії у ранні терміни вагітності.
7. Запропонований протокол оцінки анатомічних структур і органів плода при скринінговому ультразвуковому обстеженні в 1114 тижнів вагітності, включаючи обов’язкову оцінку ТКП , анатомічних структур і органів плода, дозволяє з високою ефективністю діагностувати природжені вади в ранні терміни вагітності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айламазян Э.К. Пренатальная диагностика наследственных и врожденных болезней М.: МЕДпресс, 2006. 112 с.
2. Агеева М.И. Допплерометрические исследования в акушерстве. М.: Издательский дом Видар-М, 2000. 112 с.
3. Бабаджанян Є.М. Клініко-генетичні підходи до пренатальної діагностики вроджених вад розвитку сечовидільної системи та їх постнатальної корекції: Автореф. дис... канд. мед наук: 14.03.23 / Укр. наук. гігієн. центр. К., 1997. 19 с.
4. Баранов В.С., Кузнецова Т.В. Ускоренный прямой метод получения метафазных и прометафазных хромосом из клеток биоптата хориона и эмбрионов человека в І триместре беременности // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2001. - № 8. С. 196-198.
5. Баранов В.С. Ранняя диагностика наследственных болезней в России: Соврем. состояние и перспективы // Междунар. мед. обзоры. 2004. Т. 2, № 4. С. 236-243.
6. Бочков Н.П. Клиническая генетика. М.: Медицина, 2007. 286 с.
7. Богатирьова Р.В., Бариляк І.Р., Тимченко О.І. Про створення державної служби генетичного моніторингу. // Матеріали ІІ з`їзду медичних генетиків України. Львів. - 1995. С. 21.
8. Бочков Н.П., Лазюк Г.И. Вклад генетических факторов в перинатальную патологию и детскую смертность // Вестн. АМН СССР. 1991. - № 5. С. 11-13.
9. Ведение беременности и родов высокого риска. Руководство для врачей. / Под ред. Т.Ю. Пестриковой. - М.: Изд-во Сувенир”, 2000. 228 с.
10. Веропотвелян Н.П., Вишневский И.Е. Пиелоэктазия в пренатальном периоде: норма или патология? Причины внутриутробного уростаза и гидронефротической трансформации почек плода // Ультразвук. диагн. акуш. гинек. педиат. - 1994. - № 4. - С. 84-110.
11. Вельтищев Ю.П., Казанцева Л.З. Клиническая генетика: Значение для педиатрии, состояние и перспективы // Материнство и детство. - 2002.- № 8/9. - С. 4-11.
12. Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А., Бліхар В.Є. Вроджені вади сечових шляхів у дітей. Т.: Укрмедкнига, 2000. 220 с.
13. Врожденные пороки развития: пренатальная диагностика и тактика / Под ред. Петриковского Б.М., Медведева М.В., Юдиной Е.В. 1-е изд. М.: РАВУЗДПГ, Реальное время, 2008. - С.121-144.
14. Гаврилюк Ю.І., Сатурська А.Б., Давидов Л.Я. Інтегральний аналіз даних про поширеність природжених вад розвитку в Україні // Матеріали ІІ з`їзду мед. генетиків України Львів. - 2005. - С.39.
15. Гайдай Г.Л. Дослідження клінічних біохімічних показників амніотичної рідини та пуповинної крові плода в різні терміни гестації у вагітних групи високого ризику: Дис... канд. біол. наук: 03.00.04. К., 1996. 182 с.
16. Гельдт В.Г., Ростовская В.В. Гидронефроз новорожденных и грудных детей сочетанность и последовательность диагностических приёмов // Детская хирургия. 2001. - № 4. - С. 20-23.
17. Гнатейко О.З., Бомк А.С., Лісний Е.П. Рання діагностика природженої патології органів сечовидільної системи. // Матеріали ІІ з`їзду мед. генет. України. Львів.- 1995. С. 43.
18. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі реформування охорони здоров`я в Україні // Перинатологія та педіатрія. - 2005. - № 1. - С.3-4.
19. Горбунова В.Н., Баранов В.С. Введение в молекулярную диагностику и генотерапию наследственных заболеваний. СПб.: Спецлитература, 2004. с.286.
20. Гордиенко И.Ю. Пренатальная диагностика и лечебно-профилактические мероприятия у беременных группы высокого риска: Дис д-ра мед. наук: 14.00.01. К., 1992. 321 с.
21. Гордиенко И.Ю. Ультразвуковая биометрия в динамике нормально развивающейся беременности // Ультразвуковая перинатальная диагностика.- Харьков, 2002.- Вып. 1.- С. 15-24.
22. Гордієнко І.Ю. Етичні та моральні аспекти в пренатальній діагностиці вродженої та спадкової патології // Матеріали 1-го національного конгресу з біоетики. - Київ. - 2001. С. 30.
23. Гордиенко И.Ю. Пренатальная диагностика врожденной и наследственной патологии // Doctor. 2001. - №3. С. 14-16.
24. Гречанина Е.Я. Пренатальная диагностика врожденных пороков развития // Ультразвуковая пренатальная диагностика, - Харьков, 2002. - Выпуск 1. - C. 3-14.
25. Гречанина Е.Я., Волянский Ю.Л., Жадан И.А. Пренатальная диагностика TORCH-инфицирования. /// ІІІ Сб. Научн. Трудов УАДПГ. - Кривой Рог. 2005. С. 95-96.
26. Грищенко В.И., Лупояд В.С., Пятенко С.В. Диагностика пороков развития плода с помощью ультразвука. // Клинич. Лекции. Харьков. - 2004. С. 9-21.
27. Гутман Л.Б., Гойда Н.Г. Аномалії розвитку плоду при екстрагенітальній патології у вагітних // Матеріали ІІ з`їзду мед. генет. України. Львів. - 1995. С. 56.
28. Допплерография в акушерстве / Под ред. Медведева М.В., Курьяка А., Юдиной Е.В. 1-е изд. М.: РАВУЗДПГ, Реальное время, 2008. 160 с.
29. Дурнов Л.А. Нефробластома. Опухоль Вильмса в свете проблем детской онкологии // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1995. - № 4. С. 10-16.
30. Дыбунов А.Г., Дворяковский И.В., Зоркин С.Н. Доплеровский метод исследования функционального состояния верхних мочевыводящих путей при гидронефрозе у детей // Детская хирургия. 2000. - № 6. С. 25-27.
31. Жиляєв М.І., Михайлечко Н.В., Коптюх В.І. Медико-генетичне консультування у Тернопільській області // Матеріали ІІ з`їзду мед. генет. України. Львів. - 2001. С. 68.
32. Івасечко О.М. Прогнозування та профілактика гіпотрофії плода у вагітних з хронічним гломерулонефрітом: Автореф. дис... канд. мед наук: 14.01.01 / ІПАГ АМНУ. К., 2003. 19 с.
33. Кирющенков А.П. Влияние вредных факторов на плод. - М.: «Медицина», 2000. - 216 с.
34. Кирющенков А.П., Тараховский М.Л. Влияние лекарственных средств на плод.- М., 2005. 272 с.
35. Краснопольский В.И., Федорова М.В., Жиленко М.И. Беременность и роды у женщин в регионе аварии на Чернобыльской АЭС // Акуш. и гинек. 1992. - № 8-12. С. 12-15.
36. Лукьянова Е.М. Современные возможности пренатальной диагностики врожденной патологии плода // Перинатологія та педіатрія. 1999. - № 1. С. 5-7.
37. Маковецкая Г.А. Проблемы перинатальной нефрологии // Росс. вестн. перинатологии и педиатрии. - 2000. - №5. - С.17-20.
38. Медведев М.В., Веропотвелян Н.П. Ультразвуковая пренатальная диагностика врожденных пороков мочеполовой системы // Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. В.В. Митькова, М.В. Медведева. - Т.2. - М.: Видар, 1996. - С.205-226.
39. Медведев М.В., Куница И.М., Скворцова М.Н. Пренатальная ультразвуковая диагностика опухоли Вильмса // Ультразвук. диагн. 1996. - № 2. С. 43-45.
40. Медведев М.В., Юдина Е.В. Дифференциальная ультразвуковая диагностика в акушерстве. М.: Видар, 2000. С. 193.
41. Михайлуц О.А. Социально-гигиенические аспекты пренатального ультразвукового скрининга в регионе с экологическим неблагополучием: Дис... канд. мед. наук /Кемеровская государственная медицинская академия (КГМА) . - Защищена 1999.12.22., УДК 614.1+618.2/.3-073.48. 167 с. - Библиогр.: 172 назв.
42. Минков И.П. Мониторинг врожденных пороков развития, их пренатальная диагностика, роль в патологии у детей и пути профилактики // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - № 1. - С.8-13.
43. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2006. - №2. - С.33-35.
44. Мойсеенко Р.А. Здоровье детей школьного возраста и первоочередные мероприятия по его улучшению // Здоровье женщины. 2002. - № 3 (11). С. 55-59.
45. Подольский В.В., Моді Салех Фархат, Пап С.О. Застосування ультразвукового дослідження при діагностиці утробного інфікування плода у вагітних з нейроциркуляторною астенією // ІІІ сб. научн. трудов УАУДПГ. - Кривой Рог. 2001. С. 153-154.
46. Резник Б.Я., Минков И.П., Прудский В.Я. Загрязнение окружающей среды и врожденные пороки развития по материалам генетического мониторинга. // Гиг. и сан. 2002. - № 7-8. С. 6-9.
47. Резник Б.Я., Запорожан В.Н., Минков И.П. Врожденные пороки развития у детей. - Одесса. 1994. 448 с.
48. Ромеро Р., Пилу Дж., Дженти Ф. Пренатальная диагностика врожденных пороков развития плода: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1994. - 448 с.
49. Садлер Т. В. Медична ембріологя за Лангманом. Львів: НАУТІЛУС”, 2001. 550 с.
50. Серебряный В.И., Медведев М.В. Внутриутробная диагностика пороков развития мочевой системы // Нефропатии при наследственных и врожденных заболеваниях у детей. М. 1988. С. 148-159.
51. Снайдерс Р.Дж.М., Николаидес К.Х. Ультразвуковые маркеры хромосомных дефектов плода: Пер. с англ. Медведева М.В., Михайлова А.В. - М.: Видар, 1997. - 192 с.
52. Справочник по методам решения статистических задач / Осипов В.П., Осипов Н.В., Рубцов В.П., Радковец Ю.И. / Под ред. д.т.н., проф. Ю.А. Смирнова. Киев: КВИРТУ ПВО, 1999. 152 с.
53. Стрижаков А.Н., Бунин А.Т., Медведев М.В. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике. М.: Медицина, 1990. 239 с.
54. Тарапурова О.М. Пренатальна діагностика та ведення вагітності у жінок групи високого ризику по утробній інфекції: Автореферат дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / ІПАГ АМНУ. - Київ, 1995. 19 с.
55. Тератология человека. Руководство для врачей / И.А. Кириллова, Г.И. Кравцова, Г.В. Кручинский и др. / Под ред. Г.И. Лазюка. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 2001. 480 с.
56. Тимошенко Л.В., Трав`янко Т.Д., Гланц М.Р. Акушерская эндокринология. - Киев: Здоров`я, 1991.- С. 5.
57. Тюрин Ю.Н., Макаров А.А. Анализ данних на компъютере / Под ред. В.Е. Фигурнова. М.: ИНФРАМ, Финансы и статистика, 1995. 384 с.
58. Черняева Ю.В. Пренатальная диагностика нефроуринарных аномалий и вопросы фетальной терапии при беременности высокого риска // Архив клин. и экспер. мед. 2006. - № 1. - С.59-62.
59. Черняєва Ю.В. Три рівні профілактики вродженої та спадкової патології плода в акушерській практиці: Автореф. дис... канд. мед наук: 14.01.01 / Харьк. Держ. мед. ун-т. Харків, 2003. 19 с.
60. Цвелев Ю.В., Кира Е.Ф., Пономаренко Г.Н. Практический справочник акушера-гинеколога. СПб.: ООО Издательство ФОЛИАНТ”, 2001. 576 с.
61. Шехтман М.М., Бархатова Т.П. Заболевания внутренних органов и беременность. - М.: Медицина, 1992. 272 с.
62. Шехтман М.М., Варламова Т.М., Бурдули Г.М. Забoлевания єндокринной системы и обмена веществ у беременных” М.: Триада-Х”, 2001. - 280 с.
63. Юнкеров В.И., Григорьев С.Г., Резванцев М.В. Контрольние задания по применению вичислительной техники и математико-статистических методов анализа результатов медицинских исследований. СПб, 1998. 49 с.
64. Яковенко Е.А. Изучение региональных номограмм плода для диагностики внутриутробной задержки роста // Ультразв. перинат. д-ка УАУДП. Харьков. 2004. - № 4-5. С. 29-37.
65. Adra A.M., Mejides A.A., Dennaoui M.S., Fetal pyelectasis: is it always «physiologic»? // Amer. J. Obstet. Gynecol. - 2005. - V.173. - P.1263.
66. Alladi A., Agarwala S., Gupta A.K. Postnatal outcome and natural history of antenatally-detected hydronephrosis // Pediatr Surg Int. 2000. - Vol. 16, № 8. P. 569-572.
67. Ammenheuser M.M., Stiglich N.J., Berenson A.B. Elevated frequencies of HPRT mutant lymphocytes in the cord blood of newborns of mothers who smoke cigarettes // Environ. and Mol. Mutagenes. 2002. Vol. 19, № 20. Р. 2-10.
68. Aviram R. The increase of renal pelvic dilatation in the fetus and its significance // Ultrasound Obstet Gynecol. 2000. - Vol. 16. P. 60-62.
69. Bajpai M., Chandrasekharam V.V. Nonoperative management of neonatal moderate to severe bilateral hydronephrosis // J Urol. 2002. Vol. 167, № 2, Part 1. P. 662-665.
70. Baraibar C.R., Porta R.R. Postnatal followup of fetal pyelectasis: an unresolved problem // An Esp Pediatr. 2000. Vol. 53, № 5. P. 441-448.
71. Benacerraf B.R., Mandell J., Estroff J.A. Fetal pyelectasis. A possible association with Down syndrome // Obstet. Gynecol. 2005. Vol. 76. P. 58-60.
72. Benacerraf B.R. Prenatal sonography of autosomal trisomy // Ultrasound Obstet. Gynecol. 2007. Vol. I. P. 66-75.
73. Benacerraf B.R. Ultrasound of fetal syndromes / Benacerraf B.R. N.Y.:- Churchill - Livingstone, 2003. P. 139-161.
74. Bloom T.L., Kolon T.F. Severe megacystis and bilateral hydronephrosis in a female fetus // Urology. 2002. Vol. 60, № 4. P. 697.
75. Boubaker A., Prior J., Antonescu C. F+0 renography in neonates and infants younger than 6 months: An accurate method to diagnose severe obstructive uropathy // The Journal of Nuclear Medicine. - 2001. - Vol. 42, № 12. Р. 1780-1789.
76. Broadley P., McHugo J., Morgan I. The 4 year outcome following the demonstration on pre-natal renal ultrasound // Br J Radiol. 1999. Vol. 72, № 855. P. 265-270.
77. Bruyn R., Gordon I. Postnatal investigation of fetal renal disease // Prenat Diagn. 2001. Vol. 21, № 11. P. 984-991.
78. Cameron D., Lupton B.A., Farguharson S. Amnioinfusions in agenesis // Obstet. Gynecol. 2004. Vol. 83. - P. 872-876.
79. Cendron M., D'Alton M.E., Crombleholme T.M. Prenatal diagnosis and management of the fetus // Semin Perinatol. 2003. Vol. 18, № 3. P. 163-181.
80. Cerri V., Groli C., Zanini R. Which pre-postnatal follow-up is indicated? // Program of 7th Congress on Ultrasound Obstet. Gynecol. 2006. P. 75.
81. Choong K.K.L., Gurenewald S.M., Hudson E.M. Echogenic fetal kidneys in cytomegalovirus infection // J. Clin. Ultrasound. - 2003. - Vol. 21. - P. 128-132.
82. Clark T.J., Martin W.L., Divakaran T.G. Prenatal bladder drainage in the management of fetal lower urinary tract obstruction: a systematic review and meta-analysis // Obstet Gynecol. 2003. Vol. 102, № 2. P. 367-382.
83. Dacher J.N., Mandell J., Lebowitz R.L. Urinary tract infection in infants in spite of prenatal diagnosis of hydronephrosis // Pediatr Radiol. 2002. Vol. 22, № 6. P. 401-404.
84. Danzer E., Schier F., Paek B. Fetal surgery for severe congenital abnormalities // Z Geburtshilfe Neonatol. 2001. Vol. 205, № 5. P. 174-188.
85. DeVore G.R. The value of color Doppler sonography in the diagnosis // J. Ultrasound Med. - 2005. - Vol. 14, № 6. - P. 443-449.
86. Economou G., Egginton J.A., Brookfield D.S.K. The importance of late pregnancy scans for abnormalities // Prenatal Diagnosis. 2004. Vol. 14. P. 177-180.
87. Fetology: Diagnosis and Management of the Fetal Patient. The McGraw-Hill Companies. - 2000. 458 p.
88. Flori E., Nisand J., Flori J. Direct fetal chromosome studies from chorionic villi // Prenat. Diagn. 2001. Vol. 5, № 4. Р. 287-289.
89. Freedman A.L., Johnson M.P., Gonzalez R. Fetal therapy: past, present future? // Pediatr Neprol. 2000. Vol. 14. P. 167-176.
90. Goto M., Makino Y., Tamura R. Sacrococcygeal teratoma with hydrops fetalis and bilateral hydronephrosis // J Perinat Med. 2000. Vol. 28, № 5. P. 414-418.
91. Hafez A.T., McLorie G., Bagli D. Analysis of trends on serial ultrasound for high grade neonatal pthology // J Med. 2002. Vol. 168, № 4, Part 1. P. 1518-1521.
92. Harding L.J., Malone P.S., Wellesley D.G. Antenatal minimal pathology: is its follow-up an unnecessary cause of concern? // Prenat Diagn. 2004. Vol. 19, № 8. P. 701-705.
93. Herman L. Hedriana, Thomas R. Moore. Ultrasonographic evaluation of human pathology: Accuracy limits // Am J Obstet Gynecol. 2005. Vol. 170, №5, Part 1. P. 1250-1255.
94. Herndon C.D., McKenna P.H., Kolon T.F. A multicenter outcomes analysis of patients // J Urol. 1999. Vol. 162, № 3, Part 2. P. 1203-1208.
95. Herndon C.D., Casale A.J. Early second trimester intervention in a surviving infant with postnatally diagnosed urethral atresia // J Urol. 2004. Vol. 168, № 4, Part 1. P. 1532-1533.
96. Hiroshi T., Masahiko M., Motoharu I. Measurement of fetal urine production in mild infantile polycystic kidney disease A case report // Prenatal Diagnosis. 2004. Vol. 14. P. 1083-1085.
97. Holmes N., Harrison M.R., Baskin L.S. Fetal surgery: long-term postnatal outcomes // Pediatrics. 2001. Vol. 108, №1. P. 7.
98. Hulbert W.C., Rabinowitz R. Prenatal diagnosis of duplex system // Med.Lib 2005. Vol. 51, № 5. P. 23-26.
99. Ichiro Y., Masanao H., Satoshi O. Effect of Maternal Meal Ingestion on Fetal Renal Artery Resistance // Obstetrics&Gynecology. 2005. - Vol. 90, № 3. P. 340-343.
100. Jouannic J.M., Dommergues M., Auber F. Successful intrauterine shunting of a sacrococcygeal teratoma // Prenat Diagn. 2001. Vol. 21, № 10. P. 824-826.
101. Kang A.H., Bruner J.P. Antenatal ultrasonographic development. Implications for treatment // Fetal Diagn Ther. 2005. - Vol. 13. P. 157-161.
102. Kenji S., Shyozo H., Akira T. Histology of the fetal prune belly syndrome with reference to the efficacy of prenatal decompression // International Journal of Urology. 2000. Vol. 7. P. 161-166.
103. Kent A., Cox D., Downey P. A study of mild fetal pyelectasia - outcome and proposed strategy of management // Prenat Diagn. 2000. Vol. 20, № 3. P. 206-209.
104. Khandelwal M. Early Prenatal Diagnosis of Bladder Exstrophy // Fetal Diagn. Ther. - 2006. Vol. 11, № 2. - P.146-148.
105. Kim Y.S., Do S.H., Hong C.H. Does every patient with ureteropelvic junction need voiding cystouretrograthy? // J. Urol. 2001. Vol. 165, № 6. P. 2305-2307.
106. Kitagawa H., Pringle K.C., Stone P. Postnatal follow-up detected by prenatal ultrasound: the natural history // Fetal Diagn. Ther. - 1999. - Vol. 13, № 1. - P. 19-25.
107. Koff S.A. The prenatal diagnosis: when and why NOT to operate? // Arch Esp Urol. 2005. Vol. 51, № 6. P. 569-574.
108. Konda R., Sakai K., Ota S. Ultrasound grade of hydronephrosis and severity of renal cortical damage on 99m technetium dimercaptosuccinic acid renal scan in infants with unilateral hydronephrosis during followup and after pyeloplasty // J Urol. 2002. Vol. 167, № 5. P. 2159-2163.
109. Kubota M., Suita S., Shono T. Clinical Characteristics and Natural History of Antenatally Diagnosed Pathology // Fetal Diagnosis Therapy. 2005. Vol. 11. P. 275-285.
110. Lam B.C.C., Wong S.-N., Yeung C.-Y. Outcome and management of babies with prenatal ultrasonographic pathology // Amer. J. Perinatol. - 2003. - Vol. 10. - P.263-268.
111. Lam Y.H., Tang M.H.Y. Sonographic diagnosis of congenital at 13 week of gestation // Ultrasound Obstet Gynecol. 2000. Vol. 16. P. 585-586.
112. Langer B., Simeoni U., Schlaeder G. Prognostic criteria for fetal pathology // Fetal Diagn. Ther. - 2003. Vol. 11, № 1. - P.82-83.
113. Langer B. Fetal pyelectasis // Ultrasound Obstet Gynecol. - 2000. - Vol. 16. P. 1-5.
114. Levine D., Hatabu H., Gaa J. Fetal anatomy revealed with fast MR sequences // ARJ. 2006. Vol. 167. P. 905-908.
115. Levine D., Goldstein R.B., Callen P.W. The effect of oligohydramnios on detection of fetal anomalies with sonography // ARJ. 2004. Vol. 168. P. 1609-1611.
116. Liang C.C., Cheng P.J., Lin C.J. Outcome of prenatally diagnosed fetal // J Reprod Med. 2002. Vol. 47, № 1. P. 27-32.
117. Manzoni G., Caldamone A.A. Multicystic kidney. / Stinger MD, Oldham KT, Maurequand PDE, Howard ED, eds. Pediatric surgery and urology: long term outcomes. - Philadelphia: Saunders, 1998. P. 632-641.
118. Martin J.A., Piero J.L., Chicaiza E. Ten years of prenatal diagnosis. Study and conclusions // Cir Pediatr. 2005. Vol. 11, № 2. P. 55-63.
119. McHugo J., Whittle M. Enlarged fetal pathology: aetiology, management and outcome // Prenat Diagn. 2001. Vol. 21, № 11. P. 958-963.
120. McLellan D.L., Retik A.B., Bauer S.B. Rate and predictors of of prenatally diagnostic // J Med. 2002. Vol. 168, № 5. P. 2177-2180.
121. Miller O.F., Lashley D.B., McAleer I.M. Diagnosis of urethral obstruction with prenatal magnetic resonance imaging // J Urol. 2002. Vol. 168, № 3. P. 1158-1159.
122. Misra D., Kempley S.T., Hird M.F. Are patients with antenatally diagnosed hydronephrosis being over-investigated and overtreated? // Eur J Pediatr Surg. 1999. Vol. 9, № 5. P. 303-306.
123. Miyakita H., Ueno S., Nomura M. Neonatal detected on routine health check-up // Tokai J Exp Clin Med. 2001. Vol. 26, № 3. P. 101-105.
124. Nicolaides K.M., Snijders R.J.M., Gosden C.M. Ultrasonographycally detectable markers of fetal chromosomal abnormalities. // Lancet. - 2002. Vol. 340, № 8821. Р. 704-707.
125. Nicolaides K.H., Cheng H.H., Snijders R.J.M., Fetal biochemistry in the assessment // Am J Obstet Gynecol. 2002. Vol. 166, № 3. P. 932-937.
126. Ohno Y., Koyama N., Tsuda M. Antenatal ultrasonographic appearance of a cloacal anomaly // Obstet Gynecol. 2000. Vol. 95, № 6, Part 2. P. 1013-1015.
127. Oliveira E.A., Diniz J.S., Rabelo E.A. Primary megaureter detected by prenatal ultrasonography. Conservative management and prolonged follow-up // Int Urol Nephrol. 2000. Vol. 32. P. 13-18.
128. Oliveira E.A., Cabral A.C., Pereira A.K. Outcome of fetal anomalies associated with multiple