ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ТЛІ АУТОІМУННОГО ТИРОЇДИТУ : ТАКТИКА ВЕДЕНИЯ ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НА ФОНЕ аутоиммунного тиреоидита

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ТЛІ АУТОІМУННОГО ТИРОЇДИТУ
  • Альтернативное название:
  • ТАКТИКА ВЕДЕНИЯ ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НА ФОНЕ аутоиммунного тиреоидита
  • Кол-во страниц:
  • 136
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА


    На правах рукопису

    УДК 618.1.7-036.82-08-06:618.14-002-02:615.256.3


    ЛЕСКІВ ВОЛОДИМИР ЛЬВОВИЧ


    ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ТЛІ АУТОІМУННОГО ТИРОЇДИТУ

    14.01.01 - акушерство та гінекологія



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    Вдовиченко Ю.П.,
    доктор медичних наук, професор


    Київ -2009





    ЗМІСТ

    Стор.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „ГЕНІТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ У ЖІНОК ІЗ АУТОІМУННИМ ТИРОЇДИТОМ” 11
    1.1. Сучасні уявлення про етіопатогенез, діагностику
    та лікування аутоімунного тироїдиту у жінок. 11
    1.2. Вплив тироїдної патології на перебіг та лікування
    гінекологічних захворювань. 29
    РОЗДІЛ 2
    МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 42
    РОЗДІЛ 3
    КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК 48
    РОЗДІЛ 4
    ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТИРОЇДНОЇ СИСТЕМИ В ЖІНОК З ГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ НА ТЛІ АУТОІМУННОГО ТИРОЇДИТУ 64
    4.1. Особливості ультразвукової діагностики
    аутоімунного тироїдиту. 64
    4.2. Результати визначення екскреції гормонів
    щитовидної залози. 75
    РОЗДІЛ 5
    ОСОБЛИВОСТІ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ЖІНОК З АУТОІМУННИМ ТИРОЇДИТОМ 80
    5.1. Клінічна симптоматика генітальної патології. 80
    5.2. Особливості ендокринологічного статусу. 82
    5.3. Стан системного імунітету. 90
    5.4. Алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. 94
    РОЗДІЛ 6
    ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 99
    ВИСНОВКИ 114
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 116
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 117








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АІТ аутоімунний тироїдит
    АТ-ТГ антитіла до тироглобуліну
    АТ-ТПО антитіла до тиропероксидази
    Е - естрадіол
    ІМТ індекс маси тіла
    ЛГ - лютеїнізуючий гормон
    НЛФ недостатність лютеїнової фази
    ПГ - прогестерон
    Прл пролактин
    ТТГ тиротропний гормон
    Т3 трийодтиронін
    Т4 - тироксин
    ФСГ фолікулостимулюючий гормон







    ВСТУП

    Актуальність теми.
    Проблема аутоімунного тироїдиту (АІТ) у жінок репродуктивного віку в умовах сьогодення представляє великий теоретичний і практичний інтерес. Це пов’язано не тільки з медичними (збільшення гінекологічної захворюваності), але й із соціальними аспектами, тому що гіпотироїдна фаза АІТ без своєчасної корекції призводить до народження психічно неповноцінного потомства [93, 121].
    Ріст числа захворювань щитовидної залози багато авторів [94, 124] зв’язують із впливом таких несприятливих факторів, як наслідки техногенних катастроф і погіршення екологічної обстановки. Застосування неадекватних доз йоду в зонах зобної ендемії, вірусні й бактеріальні інфекції, велика кількість стресових ситуацій сприяють зниження загального імунітету й росту захворювань щитовидної залози, у тому числі й аутоімунного генезу.
    Частота АІТ, за даними різних авторів [93, 152], коливається від 5 до 50% від всієї тироїдної патології, причому жінки в 10 разів частіше, ніж чоловіки, страждають від тироїдних порушень [26, 30]. Це багато в чому пов’язане з особливостями жіночого гормонального статусу й роллю стероїдів. У свою чергу зміна стану щитовидної залози негативно відображається на менструальній і репродуктивній функції.
    Підтвердженням тісного взаємозв’язку тироїдної і репродуктивної систем є те, що в критичні періоди життя жінки (період статевого дозрівання, вагітність, лактація, клімактеричний період) відзначається збільшення щитовидної залози й зміна її активності [81, 87].
    Однак, незважаючи на наявність вираженого взаємозв’язку між щитовидною залозою й репродуктивною системою, доведеної рядом авторів, дотепер немає єдиної думки про характер цієї взаємодії й про рівень, на якому воно здійснюється [26, 72]. І якщо питання впливу порушень функції щитовидної залози на статеве дозрівання й овуляцію вивчені в такому ступені, що дозволяють домогтися успіхів у лікуванні, залишається практично невирішеною проблема спільного впливу статевих і тироїдних гормонів на органи-мішені при порушеннях в імунній системі організму.
    У ряді сучасних робіт [42, 87] переконливо показано, що гіпотироз і дифузійний зоб можуть бути причинами порушень менструальної функції. Разом з тим вплив функціонального стану щитовидної залози при АІТ на перебіг гінекологічних захворювань, коли в патологічний процес залучений ряд ланок ендокринної й імунної систем, залишається нез’ясованим.
    Все вищевикладене переконливо свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” № держ. реєстрації: 0106 U010506 з 12.2006 по 12.2011.
    Мета роботи та завдання дослідження
    Метою роботи є зниження частоти гінекологічної захворюваності в жінок з АІТ на підставі вивчення основних ехографічних, ендокринологічних й імунологічних змін, а також розробки алгоритму лікувально-діагностичних заходів.
    Завдання дослідження:
    1. Установити роль АІТ у клінічному перебігу лейолейоміоми матки, хронічного сальпінгоофориту й ендометріозу.
    2. З’ясувати найхарактерніші ультразвукові ознаки АІТ при основних варіантах генітальної патології.
    3. Вивчити функціональний стан щитовидної залози при поєднанні АІТ і гінекологічних захворювань.
    4. Оцінити зміни ендокринологічного й імунного статусу при гінекологічних захворювань на тлі АІТ.
    5. Розробити алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у пацієнток з лейоміомою матки, хронічним сальпінгоофоритом й ендометріозом на тлі АІТ.
    Об’єкт дослідження гінекологічні захворювання в жінок з АІТ.
    Предмет дослідження клінічний перебіг лейоміоми матки, хронічного сальпінгоофориту й ендометріозу.
    Методи дослідження - клінічні, ехографічні, ендокринологічні, імунологічні та статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів
    Вперше вивчено роль АІТ у клінічному перебігу лейоміоми матки, хронічного сальпінгоофориту й ендометріозу. Вивчено порівняльні аспекти клінічної симптоматики гінекологічних захворювань, що розвивають на тлі й без тироїдної патології. Уперше показані найінформативніші ехографічні критерії АІТ при генітальній патології.
    Вперше встановлено взаємозв’язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними й імунологічними порушеннями в жінок з гінекологічними захворюваннями на тлі тироїдної патології. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез лейоміоми матки, хронічного сальпінгоофориту й ендометріозу в жінок репродуктивного віку, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.
    Практичне значення одержаних результатів
    Вивчено порівняльні аспекти частоти й ступені важкості основних клінічних симптомів лейоміоми матки, хронічного сальпінгоофориту й ендометріозу в жінок без і за наявності АІТ. Показано необхідність вивчення ехографічних критеріїв тироїдної патології, ендокринного й імунного статусу, а також запропоновано методи контролю за клінічним перебігом й ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів у пацієнток із поєднаною генітальною і тироїдною патологією.
    Запропоновано алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти й клінічних проявів гінекологічних захворювань у пацієнток з АІТ.
    Впровадження результатів дослідження в практику
    Результати досліджень впроваджені в практику гінеколо-гічних відділень і жіночих консультацій закладів м. Києва й Київської області. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр акушерства та гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
    Особистий внесок здобувача
    Планування й проведення всіх досліджень виконано за період із 2004 по 2008 рр. Особисто автором обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно виконано клінічний аналіз перебігу гінекологічних захворювань в 90 жінок без тироїдної патології й в 90 - пацієнток із поєднанням тироїдної і генітальної патології. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконано безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано всі положення та висновки. Науково обгрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи, виступи.
    Автором розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та клінічної симптоматики гінекологічних захворювань у жінок з АІТ. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.
    Апробація результатів роботи
    Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на пленумі і з’їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, жовтень; Донецьк, 2006, вересень); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2005 листопад-грудень); на науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктології” (2004, травень; 2005, жовтень; 2006 грудень); на конференції молодих учених КМАПО ім. П.Л. Шупика (2005, вересень); на міжнародних школах семінарах „Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006, лютий) і „Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006, червень) і на 1 спеціалізованій медичній виставці „Здоров’я жінки і дитини” (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на Українській міжнародній школі „Перинатальна медицина та безпечне материнство” (м. Алушта, 15-17 травня, 2008 р.); на засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія” Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (січень, 2009 р.).
    Публікації
    За темою дисертації опубліковано 4 наукових робот, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, причому всі - самостійні.
    Обсяг та структура дисертації
    Дисертація викладена на 116 сторінках, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів та висновків. Список використаних джерел включає 175 джерел кирилицею й латинкою. Робота ілюстрована 34 таблицями та 1 рисунком.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо зниження частоти гінекологічної захворюваності в жінок з аутоімунним тироїдитом на підставі вивчення основних ехографічних, ендокринологічних і імунологічних змін, а також розробки алгоритму лікувально-діагностичних заходів.
    1. АІТ впливає на клінічний перебіг основних гінекологічних захворювань:
    при лейоміомі матки частіше мають місце больовий синдром (в 1,4 рази) і анемія (в 1,3 рази);
    при хронічному сальпінгоофориті зростає частота щорічних загострень процесу в 1,3 рази і порушень мікробіоценозу статевих шляхів в 1,2 рази;
    при ендометріозі у 1,2 рази збільшується частота порушень менструальної функції, больового синдрому і функції суміжних органів.
    2. Сумарна частота основних клінічних симптомів лейоміоми на тлі АІТ зростає в 1,9 рази; при хронічному сальпінгоофориті в 1,8 рази й при ендометріозі в 1,7 рази.
    3. Найхарактернішими ультразвуковими ознаками аутоімунного тироїдиту при гінекологічних захворюваннях були наступні:
    при лейоміомі матки: збільшення об’єму щитовидної залози; переважання гіперехогенних ділянок; наявність поєднаної патології щитовидної залози (вузли, кісти, аденоми);
    при хронічному сальпінгоофориті: збільшення розмірів щитовидної залози переважання гіпоехогенних ділянок;
    при ендометріозі: тенденція до переважання гіперехогенних ділянок (1:1,5); локалізоване розташування гіпоехогенних ділянок і високий рівень вузлуватих утворень.
    4.При гінекологічних захворюваннях, поєднаних з аутоімунним тироїдитом, у пацієнток з лейоміомою матки характерним є виражений гіпотироз; у хворих із хронічним сальпінгоофоритом гіпертироз і у жінок з ендометріозом тенденція до гіпотирозу.
    5.Поєднання гінекологічної захворюваності та аутоімунного тироїдиту призводить до достовірних дизгормональних порушень:
    при лейоміомі матки: збільшення вмісту естрадіолу, олікулостимулюючого гормону і пролактину при одночасному зниженні рівня прогестерону і лютеїнізуючого гормону;
    при хронічному сальпінгоофориті: збільшення вмісту лютеїнізуючого гормону на фоні зниження рівня пролактину, естрадіолу і прогестерону;
    при ендометріозі: збільшення вмісту прогестерону і олікулостимулюючого гормону при одночасному зниженні рівня лютеїнізуючого гормону і прогестерону.
    6.Порушення системного імунітету у хворих з лейоміомою матки і ендометріозом на тлі АІТ характеризуються зниженням відносного числа активних Т- лімфоцитів, Т-хелперів, Т-кілерів і В-лімфоцитів при одночасному збільшенні числа Т-супресорів та активних В-лімфоцитів. При хронічному сальпінгоофориті ці зміни носять більш виражений характер.






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    Алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у пацієнток з гінекологічними захворюваннями (лейоміома матки, хронічний сальпінгоофорит та ендометріоз), поєднаними з аутоімунним тироїдитом, повинен включати наступні моменти:
    у пацієнток, що спостерігаються в лікаря-гінеколога з приводу генітальної патології, повинна бути комплексно обстежена тироїдна система;
    усім хворим з аутоімунним тироїдитом показане поглиблене гінекологічне обстеження з метою виявлення хвороб органів репродуктивної системи і гінекологічних порушень;
    ультразвукове дослідження щитовидної залози в жінок з гінекологічними захворюваннями обов’язково повинно включати оцінку ехоструктури як прогностичної ознаки для діагностики фаз аутоімунного тироїдиту;
    лікування гінекологічних хворих при поєднанні з аутоімунним тироїдитом повинно проводитись разом з ендокринологом і включати гормональну корекцію порушень тироїдної і функції репродуктивної систем, а також корекцію імунного статусу.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абасуев С.А., Эседова А.Э., Хошаева Т.Х. Особенности перименопаузы при эндемическом зобе у женщин с гипотиреозом// Проблемы эндокринологии.- 2000. - 46.- №1.- с.12-16.
    2. Адамян Л.В., Ханзазян М.Л., Гречихина Н.Ф. Функциональное состояние мочевиделительной системы у больных миомой матки до и после гистерэктомии // Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней. М.: Пантори, 2001. С.77-80.
    3. Адлер П.М., Росс Л.А., Гебби А. Сравнение изменений настроения и кровотече­ния в рандомизированном исследовании тиболона и коньюгированных эстрогенов // Отдельные материалы 12-го конгресса Европейской ассоциации акушеров-гинекологов (Копенгаген, май, 1997).- К., 1998.- С. 14.
    4. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстремальных состояниях в акушерской практике. Руководство. СПб.: ООО «Издательство Н-Л», 2002.- 360 с.
    5. Акимова И.К. Нетрадиционные методы лечения в акушерстве и гинекологии. К.: "Здоров'я". 2006.-262 с.
    6. Акушерство от десяти учителей под ред. Стюарта Кемпбелла и Кристофа Лиза. М: МИА, 2004. - 645 с.
    7. Александрова Г.Ф., Антонов А.В., Бабичев В.Н. Руководство по клиниче­ской эндокринологии 1996. - 540 с.
    8. Анищенко Т.Г. Половые аспекты проблемы стресса и адаптации // Успехи современной биологии. - 1991. - Т.ІІІ, вып.3. - С.460-475.
    9. Антипенко Е.Н., Проданчук А.Г. Влияние загрязнения окружающей среды на здоровье // Медицинский вестник. - 1997. - №4. - С.7-9.
    10.Атабеков Д.Н. Очерки по урогинекологии. Медгиз., 1954. 140 с.
    11.Балаболкин М.И. Эндокринология: Учебн. для системы проф. образования.; - 2-е изд., персраб. и доп. - М.: Универсум паблишинг, 1998.- 582 с.
    12.Бронштейн М.Э. Цитологическая диагностика заболеваний щитовидной железы // Проблемы эндокринологии.- 2005.-№ 3.-С.30-38.
    13.Бронштейн М.Э. Морфологическая диагностика заболеваний щитовидной железы // Проблемы эндокринологии.- 2000.-№ 5.-С.34-38.
    14.Базарова Э.Н., Серпуховитин СЮ. Некоторые вопросы диагностики и лечения аутоиммунного тиреоидита//Проблемы ендокринологии. -2004. -Т.35, №2.- С.37-40.
    15.Балан В.Е. Функциональное состояние тиреотропно-тиреоидной системы при физиологическом и патологическом климактерии // Акушерство и гинекология. - 2003. - №2. - С.20-22.
    16.Безнощенко Г.Б. Неоперативная гинекология. - М.: Мед.книга, 2001. 391 с.
    17.Болотская Л.А., Маркова Т.П. Клинико-иммунологическая характеристика больных с аутоиммунным тиреоидитом// В сб. трудов «Современные проблемы аллергологии, клинической иммунологии иммунофармакологии». - М.- 2004. с.334.
    18.Бороян Р.Г. Клиническая фармакология для акушеров-гинекологов. - М.: ООО Мед. информ. агентство, 2001. 230 с.
    19.Бодяжина В.И., Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Ру­ководство для врачей.- М: Медицина, 1990. - 542 с.
    20.Бульса М.Г. Клініка, діагностика, профілактика, лікування фібролейоміоми матки і післяопераційна реабілітація хворих залежно від поєднаної патології та факторів ризику // Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. К., 2003. 32 с.
    21.Васильченко Н.Н. Клинико - физиологическое обоснование тактики хирургиче­ского лечения больных лейомиомой матки: Автореф. дис. д-ра мед. наук. - М, 1989. 33 с.
    22.Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение. М., 1998. 176 с.
    23.Венцківський Б.М. Естрогензамісна терапія жінок в менопаузі // Х з'їзд акушерів-гінекологів України: Тези доп. - Одеса, 1996. - С.45-46.
    24.Ветшев Н.С, Мельниченко Г.А., Кузнецов П.С. Заболевания щи­товидной железы - М.: АО «Мед. газета», 2005.- 160 с.
    25.Вихляева Е.М. Адьювантная терапия при миоме матки // Вести. РАМН.- 2004.-№2.-С16-20.
    26.Вихляева Е.М. Руководство по эндокринной гинекологии // М., 2005.-765 с.
    27.Волков А.В., Мишарина Г.В., Алексеева Г.В. Эндокринные син­дромы при критических состояниях // Вестник Рос. АМН. - 2005. - № 10. - С. 13-17.
    28.Воронін К.В., Акімова К.Б., Рогачевський О.П. Психоособистісна характеристика жінок у окремі критичні періоди життя // Вісн. асоціації акушерів-гінекол. України.-2000. - №1. - С.47-55.
    29.Герасимович Г.П., Калачева В.Ф. Гипофизарпо-овариальпая функция у больных миомой матки при различной скорости опухолевого роста // Здравоохранение Белорусси.- 1988.-№ 1.-С. 22-24.
    30.Гилязутдинов И.А., Гилязутдинова З.Ш. Нейроэндокринная патология в гинекологии и акушерстве.//Москва. 2006. с.250-265.
    31.Герасимов Г.А. Эпидемиология и лечение йод-дефицитных заболеваний в Российской Федерации // «Тироид».- Россия.- 2001.- С.39-40.
    32.Глазкова О.Л. Клиническая эффективность гормональной терапии и качество жизни больных наружным геиитальпым эндометриозом с синдромом хронической тазовой боли: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. -М., 1996. 32 с.
    33.Грацианский Н.А. Заместительная терапия эстрогенами в менопаузе: реальный метод первичной и вторичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний у женщин или только интересная тема для обсуждения? // Клин. фармакология и терапия. - 2004. - №3. - С.30-38.
    34.Давыдов Я.Я., Гматейко О.З., Гаврилюк Н.И. Клинико-патогенетическое обосно­вание консервативной терапии больных фибромиомой матки // Актуал. вопр. аку­шерства и гинекологии: Сб. науч. трудов.- Донецк, 2007.-С.36-37.
    35.Дедов И.И., Мельниченко Г.А., Александрова Г.Ф. Диффузный токсический зоб // Клиническая медицина. - 2002. -№70. - С.65-70.
    36.Зефирова Г.С. Заболевания щитовидной железы.-М :Арт-бизнес-центр, 2005.-215 с.
    37.Замотаєва Г.А. Чеботарев В.Ф. Ендокринна функція тимуса у дітей та підлітків з доброякісною патологією щитовидної залози // Ендокринологія. — 2000. — Т. 5, № 1. — С. 35-39.
    38.Иена С.С.К, Джаффе Р.Б. Репродуктивная эндокринология. - М.: Медицина. -2003.-432 с.
    39.Караченцев А.Н., Сергеев П.В. Вазоактивные эффекты половых гормонов // Проблемы эндокринологии. - 2007. - №2. -С.45-53.
    40.Князев Ю.А. Возрастные гормонально-метаболические нормативы: Науч. метод, пособие // Рос. гос. мед. ун-т. М.: Филин, 1998. - 174 с.
    41.Козаченко А.В. Клинико-эпдокрииологические ососбенности миомы матки у женщин позднего и премеиопаузалыюго возраста. Автореф. дисс. канд.мед. наук. М., 1996. 32 с.
    42.Коханевич Є.В., Гуревич Й.Я., Волобуєв В.В. Фібролейоміома матки, патогене­тичні варіанти та методи лікування // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1995. -№4.-С.34-37.
    43.Караченцев ЮЛ. Аутоімунний тиреоїдит (сучасні погляди на етіопатогенез та, діагностику) // Ендокринологія.-1998-Т.З, №2.-С.203-210.
    44.Каминский A.B. Хронический аутоиммунный тиреоидит (этиология, патогенез, радиационные аспекты ) // Український медичний часопис.-1999.-№1(9).-С.16-22.
    45.Калинин А.П., Киселева Т.П. Аутоиммунный тиреоидит // Метод.рекомендации.-M., 1991.-18 с.
    46.Крыстев И., Алексиев Ч. Роль анаэробных микроорганизмов в генезе тиреоидитов и кист щитовидной железы // Проблемы эндокринологии. -2003,т.39, №2.-С.16-18.
    47.Коррекция климактерических нарушений у женщин, которые живут на территории с высоким уровнем радіонуклідного загрязнения: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.М. Матяш / Киев. мед. акад. післядиплом. образования им. П.Л.Шупика. - К., 2002. - 20 с. - укp.
    48.Кулаков В.И., Адамян Л.В. // Международный конгресс по эндометриозу с кур­сом эндоскопии. - М., 2006.-е. 17-30.
    49.Кулаков В.И., Шилова М.Н.. Применение агонистов гонадотропин - рилизинг гормона для лечения миомы матки.// Акушерство и гинекология - 2003. №6. G. 3-6.
    50.Лукьянчиков B.C., Калинин А.П., Лукьянчиков В.В. Современные представления об этиологии и патогенезе аутоиммунных эндокринопатий. // Терапевтический архив.-2005.-№ 10.-С.3-6.
    75.Лопухов Д. А. Клинико-диагностическая характеристика сочетанной доброкачественной патологии матки в перименопаузе: Автореферат дис. ... канд. мед. наук.: 14.00.01. М., 1992. 33 с.
    51.Левит И.Д. Аутоиммунный тиреоидит.-Челябинск, 2001.-253 с.
    52.Малевич К.И., Спивак Л.В., Санько Л.М. Функциональное состояние гормональ­ных систем у больных миомой матки // Здравоохр. Беларуси.- 2004. - № 3. - С. 6-9.
    53.Малыжев В.А. Роль тимуса и коры надпочечников в возникновении экспериментального аутоиммунного тиреоидита : Автореф. дис. ...канд. мед. наук.-Киев.-1970.-22 с.
    54.Мамич В.И., Погорелов А.В., Иркин И.В. Клинико-морфологические сопоставления при заболеваниях щитовидной железы // Лікарська справа.-2005.-№3-4.-С.170-172.
    55.Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии. - М., 2001. 247 с.
    56.Моисеева О.М., Самойлова О.Н., Садыкова М.Ш. Функциональное исследо­вание гипофизарио-яичииковой системы женщин с различным анатомический состоянием щитовидной железы // Актуал. вопр. акушерства и гинекологии: Сб.нач.тр. -Ташкент, 2005.-С.64-68.
    57.Минцер С.П., Уваров Б. Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации.-К.: - Выща шк., 1997.-271 с.
    58.Муратова Р.Н., Жиленко М.Н. Особенности воздействия ионизирующей радиации на специфические функции женского организма: Обзор литературы // Материнство и детство. - 2002. - №12. - С.27-30.
    59.Негормональная терапия ранних климактерических нарушений / Т.Ф.Татарчук, Н.В.Косей, О.А.Ефименко и др. // Здоровье женщины. - 2001. - №4. - С.23-26.
    60.Новые данные о патогенезе внутреннего эндометриоза. / М. М. Дамиров, В. И Кулаков, Л. П. Бакулева и др. // Акушерство и гинекология. 2003. № 5. С. 28-32.
    61.Олійник В.А. Щитовидна залоза та наслідки аварії на ЧАЕС // Лікування та діагностика.- 1996.-№ 1 .-С.41 -44.
    62.Пашкова B.C., Ерохин Ю.А. Влияние гормонального лечения гестагенами и эстроген-гестагениыми гормонами на морфологию миоматозных узлов матки // Вопр. охраны материнства и детства.- 2001.- № 11.- С.71.
    63.Потапенко Н.В., Ходжаева Р.Х., Орехов Л.Г. Частота и характер экстрагенитальных заболеваний у больных миомой матки // Актуал. вопр. акушерства и гинекологни: Сб.науч.тр. - Ташкент, 2000.-С.89-91.
    64.Прилепская В.И., Ларичева И.П., Лобова Т. А. Вторичная аменорея, обусловлен­ная гипофункцией щитовидной железы // Акушерство и гинекология.-2000.- №2,-С.15-9.
    65.Прилепская В.Н. Принципы амбулаторно-поликлинической диагностики и лечения гинекологических эндокринных заболеваний // Акушерство и гинекология. - 2001.- №2. - С.66-69.
    66.Петунина H.A., Герасимов Г.А. Аутоиммунный тиреоидит: современные представления об этиологии, патогенезе, диагностике и лечении (лекция ) // Проблемы эндокринологии.- 2007.-Т.43, № 4, С.30 - 36.
    67.Петров В.Н., Петрова С.В., Пятибратова Е.В. Состояние репродуктивной системы у женщин с гиперплазией щитовидной железы. Ж: Новые горизонты гинекологической эндокринологии. М; 2002: с.5256.
    68.Пачини Ф., Воронцова Т., Молинаро Е. Ионизирующее излучение и тиреоидные аутоиммунные реакции // Международный журнал радиационной медицины.-2006.-№3-4.-С.20-24.
    69.Потемкина Е.Е., Рафибеков Д.С., Фомина Е.Е. Гуморальные и клеточные иммунные факторы при аутоиммунном тиреоидите. // Проблемы эндокринологии.-2005. -№1. -С. 9-12.
    70.Романюк Н.И. Клиника, диагностика, хирургическое лечение тиреоидита Хашимото и его исходы: Автореф. дис. ... канд.мед.наук.-К, 1979.-26 с.
    71.Савицкий Г.А. Миома матки: Патогенетические и терапевтические аспекты.-СПб., 1994,- 116 с.
    72.Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Я. Практическое руково­дство по гинекологической эндокринологии - М.: Русфармамед, 2005. - 427 с.
    73.Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей- 2-е изд., иерсраб. - СПб: СОТИС, 1997. - 224 с.
    74.Сольський Я.П., Татарчук Т.Ф., Кваша Т.І. Використання замінної гормо­нальної терапії у жінок після оваріектомії // ПАГ. - 1998. - № 3. - С 104 106.
    75.Соснова Е.А. Состояние репродуктивной системы у больных с нарушением функции щитовидной железы //Акушерство и гинекология. - 2004. -.№ 5.- С.46-50.
    76.Старкова Н.Т. Руководство по клинической эндокринологии. С.-Петербург. 1996. -521 с.
    77.Союнов М. А. Клиника, диагностика и лечение узловатой формы аденомиоза. // Акушерство и гинекология. 2007. - № 3. С. 34-36.
    78.Сердюк А.М. Навколишнє середовище і здоров'я населення України // Довкілля та здоров'я. - 2003. - №4. - С.2-6.
    79.Состояние активности гонадотропінів и гормона щитовидной железы у носителей фибромиом матки в периоде перименопаузи: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Г.Ч. Таджієва / Киев. мед. акад. післядиплом. образования им.П.Л.Шупика. - К., 2000. - 18 с. - укp.
    80.Строев Е.А., Дубинина И.И., Попкова Л.В. Функциональное состояние щитовидной железы и изменения липидного обмена при аутоиммунном тиреоидите//М., Медицина - 2000. с.12.
    81.Степанковская Г.К., Борода A.M. Современное лечение фибромиомы матки.//Журнал Практического врача. - №4. - 2006. С. 14-18.
    82.Стрижаков А.Н., Подзолкова Н.М., Кушлинский Н.Е. Качество жизни больных миомой матки и внутренним эндометриозом после хирургического лечения // Анналы хирургии. - 2007. - № 4. - С. 56-60.
    83.Старкова H.T. Руководство по клинической эндокринологии.- С-П.,1996.-540 c.
    84.Сакаева Н.А., Балаболкин М.И.., Табагари Д.З. Субпопуляции Т-лимфоцитов при аутоиммунном и подостром тиреоидитах в процессе лечения Т-активином // Сов.медицина.-2007.- №10.-С.39-41.
    85.Союнов М. А. Клиника, диагностика и лечение узловатой формы аденомиоза. // Акушерство и гинекология. 2007. - № 3. С. 34-36.
    86.Татарчук Т.Ф. До питання про замінну терапію клімактеричного синдрому // ПАГ. - 1995. - № 6. - С 64-66.
    87.Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология. Ч.1.К. : Заповіт, - 2003. 300 с.
    88.Таджиева Г.Ч., Леуш С.С., Гамачек И.К. К вопросу о связи и взаимообусловлен-ности патологии щитовидной железы у женщин переходного периода. Ліки України 2000.-, №1. С. 42.
    89.Теппермен Дж., Теппермен X. Физиология обмена веществ и эндокринной сис­темы.-М., 1989.-654 с.
    90.Ткаченко Н.Н., Потин В.В., Бескровный С.В. Патогенез гормональной недостаточности яичников у женщин с первичным гипотиреозом // Вестн. Рос. ассоц. акуш. -гин.-2001.-№3.-С.37-39.
    91.Ткач Ф.С. Аутоиммунный тиреоидит (Болезнь Хасимото). (Клиника, диагностика и лечение.): Автореф.дис....д-ра.мед.наук.-К,1971.-28с.
    92.Тотоян Э.С. Репродуктивная функция женщин при патологии щитовидной желе­зы. //Акушерство и гинекология - 2004. №1. С 8-11.
    93.Тронько Н.Д., Викторов А.П. Современные гормональные средства: Справоч­ник. - К.: "Здоров'я". 1994. - 559 с.
    94.Травянко Т.Д. Нейроэндокринные синдромы // Справочник по акушерству и гинекологии. - К.: Здоров'я, 2001. - С.366-369.
    95.Трубникова Л.И. Особенности гонадотропной активности гипофиза у больных миомой матки // Вопросы реабилитации при миоме матки: Сб. науч. трудов. - М., 2005.-С. 39-42.
    96.Трубникова Л.И. Активность гипофиза и содержание трийодтиронина и тироксина в крови больных миомой матки // Акушерство и гинекология. -1989.-№7.-С. 12-15.
    97.Урбановичус В.Ю., Данис Ю.К., Некрасова Л.В. Клиника, гормональные нарушения и гуморальный иммунитет у больных аутоиммунным тиреоидитом // Проблемы эндокринологии.-2005.-№6.-С.3-7.
    98.Франке Ю., Рунге Г. Остеопороз: Пер. с нем.-М.: Медицина, 2005.- 304 с.
    99.Хашаева Т.Х.-М. Распространенность гинекологических заболеваний у многорожавших женщин в климактерическом периоде // Акушерство и гинекология. - 2002. - №1. - С.56-59.
    100. Ходжаева Ш. Гормональный статус женщин переходного возраста в зависимо­сти от состояния щитовидной железы / Матер.ІІІ съезда акуш.-гинекологов Узбеки­стана, Ташкент, 17-19 декабря, 1999.- С. 264-265.
    101. Ходжаева Ш. Особенности течения климактерия с учетом состояния щитовид­ной железы. Автореф. дис. канд. мед. наук. Ташкент, 1999.- 20 с.
    102. Ходжаева З.Г. Миома матки: Клинико-гениалогическое исследование. Автореф. дис. ... канд. мед. наук.. М., 1996. -18 с.
    103. Чебан А.К. Нестохастические тиреоидные эффекты Чернобыльской катастрофы // Международный журнал радиационной медицины.-1999.-№3-4.-С.76-93.
    104. Чеботарев В.Ф. Современные представления о механизмах аутоиммунного процесса. Аутоагрессия и проблема иммунореабилитации при эндокринной патологии // Імунологія та алергологія. — 2006. — № 12. — С. 59-63.
    105. Чекман І.С. Біохімічна фармакодинаміка. - К.: Здоров'я. - 2001. - 200с.
    106. Шатило В.Б. Анализ вегетативной регуляции сердечного ритма на различных этапах индивидуального развития человека // Физиология человека. - 2000. - №2. - С.31-37.
    107. Шевчук Л.Т. Зміни проявів клімактеричного синдрому жінок регіону Донбасу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - №4. - С.63-64.
    108. Шикаева Ф.В. Патофизиологические основы формирования патологических систем при нейроэндокринных расстройствах менструального цикла: Автореф. дис. ... докт. биол. наук. - Киев, 2000. - 27 с.
    109. Шлыкова В.Г., Пищулин А.А., Александрова Г.Ф. Взаимосвязь этиологии и патогенеза аутоиммунных заболеваний щитовидной железы и некоторых нарушений функций яичников// Проблемы репродукции. 2000. - №4 с.13-20.
    110. Шухгалтер И.А., Анохин Б.М. Диагностика и лечение хронического аутоиммунного тиреоидита //Хирургия.- 2000.-ЖЗ.-С.83-87.
    111. Щербакова В.В., Захарченко И.А. Миома матки: Патогенез, клиника, диагности­ка, лечение // Международный медиц. журнал (Харьков). - 2005. - № 3,- С. 62.
    112. Эпштейн Е.В., Матящук СИ. Атлас-руководство по ультразвуковому исследованию щитовидной железы.-Запорожье: Знание, 2001.- 126 с.
    113. Эпишин А.В., Свидер И.О. Т, В-лимфоциты и неспецифические факторы защиты при подостром тиреоидите // Сов.медицина.-2007.-№10.-С.27-29.
    114. Эпштейн Е.В., Матящук СИ. Эхосемиотика диффузной патологии щитовидной железы // Журнал практичного лікаря.-1999.-№6.-С28-34.
    115. Alexander G. M. and Sherwin B.B. - Sex steroids, sexual behavior and selection attention for erotic stimuli in women using oral contracep­tives. // J. Psychoneuroendocrinology, 2003. - 8. - P. 91-102.
    116. Anania C.A., Stewart E.A., Quade B.J. Expression of the fibroblast growth factor receptor in women with leiomyomas and abnormal uterine bleeding // Molecular Human Reproduction. - 2004.- V. 3(8).- P. 685 - 691.
    117. Aubard Y., Teisser M.P., Grandjean M.H. Early menopause // Journal de Gynecologie, Obstetrique et Biologie de la Reproduction.- 2004.-V.26(3).- P. 231-237.
    118. Akwa Y., Morfin RF., Baulieu ЕЕ.: Neurosteroids metabolism: 7a-hydroxlation of dehydroepiandro-sterone and pregnenolone by rat brain microsomes. Boichem J.288. 2002. P. 959-964.
    119. Albright F., Smith P.H., Richardson A.M. Postmenopausal Osteoporosis // JAMA. - 2001. - Vol.116. - P.2465-2474.
    120. Arem R., Patsch W. Lipoprotein and apolipoprotein levels in subclinical hypothyroidism. Effect of levothyroxine therapy // Arch. Intern. Med. - 2006. - №150. - P.2097-2100.
    121. Bagchi N., Brown T.R., Parish R.F. Thyroid dysfunction in adults over age 55 years // Arch. Intern. Med. - 2006. - №1457 -P.785-787.
    122. Banga J.P., Barnett P.S., mc Gregor A.M. Immunological and molecular characteristics of the thyroid peroxidase autoantigen // Autoimmunity.-2001.-Vol.8.-P.335-343.Tamai H.,Kasagi K., Harra T. Et al. Follow-up study of thyroid stimulating-blocking antibodies in hypothyroid patients // Clin. Endocrinol.-2000.-Vol.33.-P.699-707.
    123. Brostoff S.W., Howell M.D. T cell receptors, immunoregulation and autoimmunity // Clin. Immunol. Immunopathol.-2001.-Vol.62.-№l.-P. 1-7.
    124. Baran D.T., Braverman L.E. Thyroid hormon and bone mass.//J. Clin. Endocrinol. Metabol. - 2006. - №727 - P.1182-1183.
    125. Blanc В., Cravcllo L, D'Ercole С. Role of endo-uterine resection Using hysteroscopy in the treatment of sub-mucous hemorrhagic fibroma in the peri-menopausal period |French] // Bulletin de 1 Academie Nationale de Medecine.- 2004.- V.181(4).- P. 651-659.
    126. Bustos Lopez H.H., Miranda Rodriguez J.A., Kably Ambe A. Preoperative management of uterine leiomyomatosis using pituitaiy gonadotropin-releasing hormone analogues // Ginecologiay Obstetricia de Mexico.- 2003.- V.63.- P.356 - 364.
    127. Burch H.B., Wartofsky L. Life-threatening thyrotoxicosis. // Endocrinol. Metabol. Clin. North. Am. - 2003. - №22. - P.263-277.
    128. Caron Р. Hypothyroidism induced by drugs. Radiotherapy аnd surgery // Rev. Prat. - 2001. - №48 (18). - P2013-2017.
    129. Caturegli P., Kimura H., Rocchi R. Autoimmune thyroid diseases // Curr. Opin. Rheumatol. — 2007. — Vol. 19, №. 1. — P. 44-48.
    130. Charreire J. Immune mechanisms in autoimmune thyroiditis // Adv.Immunol.-2006.-Vol.46.-P.263-335.
    131. Chiovato L., Lapi P., Fiore E. Thyroid autoimmunity and female gender // J. Endocrinol. Invest. - 2003. - №16 (5). - P.384-391.
    132.Chou F.F. Wang P.W., Huang S.C. Results of subtotal thyroidectomy for Graves desease // Thyroid. - 2006. - №9 (3).-P.253-257.
    133.Cicinelli E., Romano F., Anastasio P.S. Transabdominal sonohysterography, transvaginal sonography, and hysteroscopy in the evaluation of submucous myorijas // Obstetrics & Gynecology.- 2003.- V.85(l).- P. 42- 47.
    134.Coule P.V., Wyatt D., Conndly J.H. Epstein - Barr virus infection and thyroid dysfunction // Lancet.-2006.-Vol.2.-P.899.
    135.Davidson A., Diamond B. Autoimmune diseases // NEJM . — 2001. — Vol. 345, № 5. — P. 340-350.
    136.DeGroot L. J.,Quintans J. The couses of autoimmune thyroid disease //Endocr.Rev.-2006.-Vol.l0.-P.537-562.
    137.Drexhage H.A, de Wit H.J, Mooij P. Iodine and thyroid autoimmune disease //The Thyroid and Environment. European Thyroid Symposium -2000.-P.163-177.
    138.Fathman C.G., Soares L., Chan S.M. An array of possibilities for the study of autoimmunity // Nature. — 2005. — Vol. 435. — P. 605-611.
    139.Ferenczy A. Pathophysiology of adenomyosis. // Hum. Reprod. Update. - 2004. - Vol. 4, № 4. P. 312-322.
    140.Gisslinger Н., Gilly B.,Woloszczuk W. Thyroid autoimmunity and hypothyroidism during long-term treatment with recombinant interferon-alpha // Clin. exp. Immunol.-2001.-Vol.90.-P.363-367.
    141.Gleicher N., Pratt D. Abnormal (auto)immunity and endometriosis. //Int. J. Gynaecol. Obstet. 2002; 40 Suppl:S21-7.
    142.Gleicher N. Endometriosis: a new approach is needed. Center for Human Reproduction, Chicago, IL. Hum. Reprod. 2001 Jul;7(6):821-4.
    143.Gaetje R. Kuteian S., Herrmann G. Invasiveness of endometriotic cells in vivo. // Lancet, 2003, V346, P 463-1464.
    144.Gallegos A., Bevan M.J. Central tolerance: good but imperfect // Immunol. Rev. — 2006. — Vol. 209. — P. 290-297.
    145.Gamallo C., Palacios J., Suarez A. Correlation of E-cadherin expression with differentiation grade and histological type in breast carcinoma. // Am. J. Pathol., 2002, V 42, P987-993.
    146.Goya R.G., Brown O.A., Pleau J.M. Thymulin and the neuroendocrine system // Peptides. — 2004. — 25. — P. 139-142.
    147.Guimaraes V.C., Quintans J., Fisfalen M.E. Suppression of Development of Experimental Autoimmune Thyroiditis by Oral Administration of Thyroglobulin// Endocrinology.-2003.-Vol. 136, №8.-P.3353-3359.
    148.Hansenne I. Thymic transcription of neurohypoohysial and insulin-related genes: impact upon T-cell differentiation and self-tolerance // J. Neuroendocrinol. — 2005. — Vol. 17, № 5. — P. 321-327.
    149.Honda K., Tamai J., Morita Т. Hashimoto's thyroiditis and HLA in Japanese // J.Clin. Endocrinol. Metab.- 2006.- Vol.69.- P. 1268-1273.
    150.Inoue M., Ogawa F., Miyata M. Expression of E-cadherin in normal, benign, and malignant tissues of female genital organs. // Am. J. Clin. Pathol., 2001, V98, P76-80.
    151.Jimbo H., Hitomi Y., Yoshikawa F. Evidence for monoclonal expansion of epithelial cells in ovarian endometrial cyst. // Am. J. Pathol., 2004, V 50, P 73-1178.
    152.Krenger W. Foreign and self — the challenge for the immune system // Schweiz Rundsch Med. Prax. — 2007. — Vol. 96, № 6. — P. 199-204.
    153.Kronenberg M., Rudensky A. Regulation of immunity by self-reactive T-cells // Nature. — 2005. — Vol. 435. — P. 598-604.
    154.Kurose Т., Hando Т., Shiota A. Clinical usefulness of GnRH agonist therapy for premenopausal women with uterine leiomyoma // Nippon Sanka Fujinka Gakkai Zasshi -Acta Obslclrica el Gynaecologica Japonica. - 2003. - V.47 (1). - P.35-41.
    155.Mathisen P.M., Tuohy V.K. Gene therapy in the treatment of autoimmune disease // Immunol. Today.- 2004.-Vol. 19, №3,P.103-105.
    156.Mizukami G., Michigishi Т., Nonomura A. Iodi
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины