ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ПРИ АНОМАЛІЯХ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЛІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ : ПРОФИЛАКТИКА перинатальной патологии ПРИ аномалии родовой деятельности НА ФОНЕ плацентарной ДИСФУНКЦИИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА

На правах рукопису
САВІНА ЗОЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.3-06.36:618.5-06:618.2-06

ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ПРИ АНОМАЛІЯХ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЛІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ
ДИСФУНКЦІЇ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

науковий керівник
доктор медичних наук,
Горбунова О.В.

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ4
ВСТУП..6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: «АНОМАЛІЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ АКУШЕРСТВІ»..10
1.1. Класифікація, етіологія та патогенез аномалій пологової діяльності...10
1.2. Основні клінічні прояви та лікування аномалій скоротливої діяльності матки25
1.3. Плацентарна дисфункція як чинник ризику розвитку аномалій пологової діяльності.34
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ40
2.1. Групи жінок і лікувально-профілактичні заходи...40
2.2. Методи дослідження.42
РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖУВАНИХ ПАЦІЄНТОК... 49
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ АКУШЕРСЬКОЇ І ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ЖІНОК З АНОМАЛІЯМИ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЛІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ...54
4.1. Клінічний перебіг вагітності, пологів і стан
новонароджених....54
4.2. Функціональний стан фетоплацентарного
комплексу..66
РОЗДІЛ 5. ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ЖІНОК З АНОМАЛІЯМИ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЛІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ...73
5.1. Акушерські і перинатальні наслідки
розродження..73
5.2. Зміни функціонального стану системи
мати-плацента-плід..84
РОЗДІЛ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..88
ВИСНОВКИ.102
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.105
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...106

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КЛС кислотно-лужний склад
СДМ скоротлива діяльність матки
ППП патологічний прелімінарний період
МКХ міжнародна класифікація хвороб
ЦНС центральна нервова система
ВСД вегетативно-судинна дистонія
ПД плацентарна дисфункція
ФПК фетоплацентарний комплекс
АПД аномалії пологової діяльності
БПР біпарієтальний розмір
ДС довжина стегна
ДЖ діаметр живота
ОНВ об'єм навколоплідних вод
ДРП дихальні рухи плода
РАП рухова активність плода
ТП тонус плода
СЗП ступінь зрілості плаценти
КШК криві швидкості кровоплину
ІР індекс резистентності
СДС систоло-діастоличне співвідношення
А максимальна систолічна швидкість кровоплину
В кінцева діастолична швидкість кровоплину
АП артерія пуповини
МА маткова артерія
СМА середня мозкова артерія
КТГ кардіотокографія
ЧСС частота серцевих скорочень
Е естріол
ПГ прогестерон
К кортизол
ПЛ плацентарний лактоген
ХГ хоріонічний гонадотропін
М середнє арифметичне
SD стандартні відхилення
Р ймовірність достовірності різниці величин, що порівнюються
ПРПО передчасний розрив плодових оболонок
ЗРП затримка росту плода

ВСТУП
Актуальність теми.
Патологія скоротливої діяльності матки є однією з головних проблем акушерства і служить основною причиною перинатальної патології і смертності. За даними різних авторів [1, 33, 145], серед ускладнень пологового акту на долю аномалій пологової діяльності доводиться від 10 до 20%.
Патологія скоротливої діяльності матки може мати місце у всіх трьох періодах пологів і, зазвичай, виказує негативний вплив як на плід, так і на організм матері. Аномалії пологової діяльності викликають уповільнення процесів розкриття шийки матки, що призводить до затяжного перебігу пологів, підвищеної частоти акушерського травматизму матери і плода, а також до порушень процесів відділення плаценти та патологічної крововтрати в послідовому і ранньому післяпологовому періодах [112]. Результати досліджень свідчать про те, що при аномальній пологовій діяльності значно знижується ефективність регуляторних впливів дихальної, серцево-судинної та нейрогуморальної систем матері на ритм серця плода, що сприяє зростанню вегетативної активації і збільшенню впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Внаслідок цього підвищується напруга вищих вегетативних центрів плода, знижується його антистресова стійкість і рівень захисно-пристосовних можливостей, що відображає здатність організму перенести пологовий стрес [126].
Необхідно підкреслити, що аномальна пологова діяльність, зазвичай, розвивається на тлі плацентарної дисфункції і незмінно супроводжується порушенням матково-плацентарного кровоплину. У свою чергу, це викликає зниження тонусу, зміну рухової активності, гіпоксію та (або) асфіксію плода (новонародженого), що і обумовлює вищезгадані ускладнення [66, 113].
Не дивлячись на значну кількість наукових досліджень у вітчизняній та зарубіжній літературі по проблемах плацентарної дисфункції і аномалій пологової діяльності, роботи, що знаходяться на стику цих двох важливих патологій, зустрічаються у поодиноких випадках і носять, досить часто, суперечливий характер. Разом з тим поза сумнівом факт, що найчастіше при розвитку аномалій пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції розвивається перинатальна патологія, а рівень плодових втрат у декілька разів перевищує середньостатистичні дані. Все вищезгадане свідчить про актуальність поставленого наукового завдання.
Мета роботи
Знизити частоту перинатальних втрат у жінок з аномаліями пологової діяльності на основі розробки і впровадження вдосконаленої лікувально-профілактичної методики.
Завдання дослідження
1. Дослідити особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і
стану новонародженого при аномаліях пологової діяльності, що виникли без і на тлі плацентарної дисфункції.
2. З'ясувати особливості формування та функціонального стану
фетоплацентарного комплексу у жінок з подальшими аномаліями скоротливої діяльності матки.
3. Встановити взаємозв'язок між перинатальними наслідками
розродження і функціональним станом фетоплацентарного комплексу у жінок з аномаліями пологової діяльності, які розвинулися без і на тлі плацентарної дисфункції.
4. Розробити й впровадити лікувально-профілактичні заходи з
метою зменшення частоти перинатальної патології у жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки на тлі плацентарної дисфункції.
Об'єкт дослідження акушерські та перинатальні наслідки розродження у жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки на тлі плацентарної дисфункції, та без неї.
Предмет дослідження функціональний стан фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження клінічні, кардіотокографічні, ехографічні, доплерометричні, морфологічні та статистичні.
Наукова новизна
Вперше встановлений характер клінічних, ехографічних, кардіотокографічних, ендокринологічних і морфологічних змін у жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки, які розвинулися на тлі плацентарної дисфункції і без останньої.
Вперше розкриті наявні дані про патогенез аномалій пологової діяльності, що виникли на тлі плацентарної дисфункції.
Встановлений тісний взаємозв´язок між наявністю плацентарної дисфункції та подальшим розвитком аномалій пологової діяльності.
Вперше науково обгрунтована необхідність вдосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів за наявності плацентарної дисфункції шляхом застосування комплексної методики з використанням препаратів пірацетам та глутаргін за розробленими схемами.
Практичне значення
Визначені особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при аномаліях пологової діяльності, які розвиваються без і на тлі плацентарної дисфункції. Запропоновані методи прогнозування перинатальної патології і аномалій пологової діяльності у жінок з плацентарною дисфункцією з використанням клінічних, функціональних і лабораторних методів дослідження. Розроблена і впроваджена вдосконалена методика лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки на тлі плацентарної дисфункції, яку було впроваджено в клінічну практику Київських пологових будинків №1, 4, 6 та 7.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконане впродовж 2004 2007 рр. на базі Київського міського пологового будинку №1. Автором проведено обстеження 150 пацієнток, 120 з яких мали ті або інші аномалії пологової діяльності на тлі патології фетоплацентарного комплексу. Автором розроблені практичні рекомендації зі зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції. Статистичну обробку отриманих результатів виконано безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи.
Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на пленумі й з'їзді асоціації акушер-гінекологів України (Львів, 2005; Донецьк, 2006), на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2006), на конференції молодих вчених НМАПО ім.. П.Л.Шупика (2005); на міжнародних школах-семінарах «Досягнення й перспективи перинатальної медицини» (Київ, 2006) і «Актуальні питання ендоскопії в гінекології» (Київ, 2006); на 1 спеціалізованій медичній виставці «Здоров'я жінки та дитини» (Київ, 2006), на 1 з'їзді перинатологів України (Київ, 2007), а також на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» НМАПО ім.П.Л.Шупика (2009).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи у часописах та збірниках, затверджених переліком ВАК України.
Обсяг та структура дисертації.
Дисертація викладена на 123 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та списку використаних літературних джерел, який включає 134 вітчизняних та 68 іноземних джерел. Робота містить 27 таблиць та 6 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ.

1. Клінічний перебіг вагітності у жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції характеризується високою частотою загрози переривання вагітності (56,7%), анемій вагітних (43,3%), загрози передчасних пологів (26,7%), респіраторно-вірусних інфекційних захворювань (26,7%) та прееклампсій різного ступеня важкості (23,3%). В структурі плацентарної дисфункції переважає компенсована її форма (70,0%), у порівнянні із субкомпенсованою (10,0%) та декомпенсованою (20,0%).
2. При розродженні жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції має місце високий рівень передчасного розриву плодових оболонок (53,3%), при цьому у 63,3% випадків тривалість безводного проміжку складає більш, ніж 12 годин. У структурі порушень скоротливої діяльності матки на тлі патології фетоплацентарного комплексу переважає слабкість пологової діяльності 56,7% (36,7% - первинна, 20,0% - вторинна). Частота дискоординації пологової діяльності складає 43,3%.
3. Розродження жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції супроводжується високою частотою пологовикликань та пологостимуляцій (73,4%), кесаревих розтинів (46,7%), вакуум-екстракцій (13,3%) та накладання акушерських щипців (6,7%). У структурі показань до кесаревого розтину переважає дистрес плода (42,9%) та аномалії пологової діяльності, що не піддаються медикаментозній корекції (42,9%).
4. Перинатальні наслідки розродження жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції характеризуються високою частотою народження дітей з оцінкою за шкалою Апгар 7 балів і нижче (26,7%), а також дітей з затримкою росту (53,3%). У неонатальному періоді має місце значна кількість гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС (46,7%), синдрому дихальних розладів (23,3%), внутрішньоутробного інфікування (16,7%), гіпербілірубінемій (10,0%) та геморагічного синдрому новонароджених (16,7%), а загальні перинатальні втрати складають 100,0‰.
5. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки на тлі плацентарної дисфункції характеризується високим рівнем порушень функціонального стану плода (у 53,4% - порушення серцевої діяльності, у 33,3% - порушення рухової активності, у 16,7% - порушення тонусу плода), плаценти (53,3%) та об'єму навколоплідних вод (46,7%) на тлі значних гемодинамічних (збільшення показників кровоплину в артерії пуповини та в маткових артеріях на тлі одночасного зниження показників кровоплину в середньомозковій артерії плода) та ендокринологічних порушень (зменшення кількості естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену на тлі збільшення кількості кортизолу).
6. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції дозволяє знизити частоту передчасного розриву плодових оболонок у 1,8 рази, аномалій пологової діяльності у 2,1 рази, пологозбуджень та пологопідсилень - у 1,5 рази, кесаревих розтинів у 2,0 рази, дистресу плода у 2,3 рази, синдрому дихальних розладів у 3,4 рази, та перинатальних втрат, відповідно, у 3 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Жінок з аномаліями скоротливої діяльності матки на тлі плацентарної дисфункції має бути віднесено до групи високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної патології.
2. З метою зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з аномаліями пологової діяльності на тлі плацентарної дисфункції доцільно використовувати розчин глутаргіну 4% 10 мл на 200 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно 1 раз на добу впродовж 5-7 діб, з наступним прийомом препарату перорально по 750 мг 2 рази на добу впродовж 7 діб, а також розчин пірацетаму 20% 5 мл на 200 мл стерильного 0,9% хлориду натрію в/в крапельно 1 раз на добу впродовж 3-4 діб, з послідуючим переходом на прийом таблетованих форм препарату по 400 мг 2 рази на день впродовж 7 діб.
3. Вагітним, яких віднесено до групи високого перинатального ризику, бажано отримувати акушерську та неонатологічну допомогу в спеціалізованих акушерсько-гінекологічних центрах, що обладнані високоякісною діагностичною апаратурою та укомплектовані кваліфікованим медичним персоналом.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов. - СПб., 1999. - 368с.
2. Абрамченко В.В., Киселев А.Г., Орлова О.О. Ведение беременности и родов высокого риска. - Ст-Птб, 1995. - 186 с.
3. Абрамченко В.В. Беременность и роды высокого риска. М., 2004. С. 77-78.
4. Айламазян Э.К. Акушерство: Учебник для медицинских вузов. СПб., 1999. С. 259-262.
5. Айламазян Э.К. Антенатальная диагностика и коррекция нарушений развития плода // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1999. Т.44, №3. С. 6-11.
6. Айламазян Э.К., Кулаков В.И., Радзинский В.Е., Савельева Г.М. Акушерство: национальное руководство. Москва, 2007. С. 345-349.
7. Акушерство и гинекология / Ч.Бекманн, Ф.Линг, Б.Баржански и др. М.: Мед.лит., 2004. С. 328-329.
8. Акушерство от десяти учителей: пер. с англ./ под ред. С. Кэмпбелла, К.Лиза. 17-е изд. М.: МИА, 2004. 218с.
9. Акушерство: Справочник Калифорнийского Университета: Пер. с англ. // Ред. К.Нисвард, А.Эванс. М., 1999. 704с.
10. Антонов А.Г., Буркова А.С., Байбарина Е.Н. Профилактика и интенсивная терапия критических состояний, обусловленных церебральными нарушениями у новорожденных // Педиатрия. 1997. №5. С.38-41.
11. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска: Пер. с англ. М., 1989. 655с.
12. Асатова М.М., Гафарова Д.Х. Аномалии родовой деятельности // Вестник Российск. ассоц. акуш.-гин. 1999. - № 2. С. 85-90.
13. Ахмадеева Э.Н., Мухамедиева М.В., Саматова З.А. Иммунологические и гормональные критерии оценки состояния плода и прогнозирования здоровья новорожденных // Метод. рекомендации. Уфа, 1998. 14 с.
14. Бабак О.Я, Фролов В.М., Харченко Н.В. Глутаргин фармакологическое действие и клиническое применение. Харьков, 2005. С.34-36.
15. Бакшеев Н.С., Орлов Р.С. Сократительная функция матки. Київ: Здоров'я, 1976. С. 11-13.
16. Баранник С.В., Дикке Г.Б., Мацкария А.Д. Акушерство и гинекология: терминологический словарь-справочник. Москва, 2007. С. 299-301.
17. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. Москва, 2001. 230 с.
18. Барашнев Ю.И. Принципы реабилитационной терапии перинатальных повреждений нервной системы у новорожденных и детей первого года жизни // Рос. вестн. перинатолoгии и педиатрии. 1999. №1. С. 7-13.
19. Барашнев Ю.И., Антонов А.Г., Кудашев Н.И. Перинатальная патология у новорожденных // Акушерство и гинекология. 1994. №4. С. 26-31.
20. Батуев А.С., Станкевич Л.Н., Сафонова Н.М. и др. Перинатальная психо­логия в родовспоможении. СПб., 1997. С. 42-53.
21. Белокриницкая Т.Я., Федосеева Н.А., Турков О.В. Факторы риска и пути профилактики развития хронической фетоплацентарной недостаточности //Актуальные проблемы медицинской практики. Чита, 1997. С.16-18.
22. Бєсєдін В.М., Томашова С.А., Семеніна Г.Б. Новий погляд на лікування фетоплацентарної дисфункції при прееклампсії // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000 №2. С.81-83.
23. Бородавко Л.Г. Медико-соціальні аспекти реабілітації сімей після перинатальних втрат // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. №5. С. 86-87.
24. Бумм Э. Руководство по акушерству. Москва, 2007. С. 278-284.
25. Бычков В.И., Образцова Е.Е., Шамарин С.В. Диагностика и лечение хронической фетоплацентарной недостаточности // Акуш. и гинекол. 1999. № 6. С. 3-6.
26. Вдовин С.В. Дискоординированные сокращения матки в конце беремен­ности и в родах // Вестник Российск. ассоц. акуш.-гин. 1996. № 4. С. 76-79.
27. Вдовиченко Ю.П., Дорошенко И.В. Профилактика фетоплацентарной недостаточности у женщин с патологией печени // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1. С. 39.
28. Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка С.В. Ультразвуковая диагностика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска // Ехографія в перинатології та гінекології. Кр. Ріг, 1993. С. 25-27.
29. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности / Под ред. Ю.С. Паращука, О.В. Грищенко. Харьков: Торнадо, 2001. 116 с.
30. Ведение родов высокого риска / Е.А. Чернуха, Л.М. Комисарова, Т.К. Пучко и др. // Рос. мед. журнал. 2001. №2. С. 26-31.
31. Венцковский Б.М. Проблемы материнства и детства // Медицина Украины. 1995. №1. С. 9-11.
32. Венцьківський Б.М. Роль планування сім'ї в зниженні материнської та перинатальної захворюваності й смертності в Україні // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1997. №2. С. 52-54.
33. Венцьківський Б.М., Жегулович В.Т., Гладкий Р.Б. Комплексна діагностика і терапія дискоординованої пологової діяльності // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. №4. С. 69-73.
34. Володин Н.Н. Неонатология: национальное руководство. Москва, 2007. С. 667-669.
35. Газазян М.Г. Дискоординированная родовая деятель-ность как проявление "стресса-ожидания" // Вестник Рос-сийск. ассоц. акуш.-гин. 1998. № 4. С.78-82.
36. Газазян М.Г., Иванова О.Ю., Долженкова Н.В. Нарушения маточной ге­модинамики как причина аномалий родовой деятельности // Индукция со­кратительной деятельности матки: Сб. науч. трудов. Саратов, 2000. С. 40-42.
37. Герасимович Г.И. Плацентарная недостаточность // Здравоохранение. 1999. №9. С.12-17.
38. Гладкий Р.Б. Комплексна діагностика, прогнозування, лікування і профілактика дискоординованої родової діяльності з використанням медичних та електрофізичних методів: Автореф. дис. ... к.м.н. Київ, 2001. 18с.
39. Глуховец Б.И., Глуховец Н.Г. Восходящее инфицирование фето-плацентарной системы. Москва, 2006. С. 129-133.
40. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі реформування охорони здоров'я в Україні // Перинатологія та педіатрія. 1999. №1. С. 3-4.
41. Гойда Н.Г., Сулима О.Г. Перинатальна патологія у новонароджених на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1999. №4. С. 15-17.
42. Голота В.Я. Роль жіночої консультації в антенатальній охороні плода в сучасному акушерстві // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1998. №3. С. 31-33.
43. Грищенко О.В., Лахно И.В. Оптимизация лечения СЗРП при поздних гестозах // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів україни. К.: Абрис, 2000. С. 62-64.
44. Грищенко О.В., Лахно І.В., Ткачов А.Є. Нові можливості фармакологічної корекції порушень кровообігу у фетоплацентарній системі. Харків: Торнадо, 2002. 42с.
45. Диагностика и лечение плацентарной недостаточности (учебное пособие)/Под ред. Академика РАМН, д.м.н., проф. Э.К. Айламазяна. СПб., 2004. 31с.
46. Дистрес плода при вагітності та під час пологів. Наказ № 900 Міністерства Охорони Здоров'я України від 27.12.2006. С. 2-5.
47. Діагностика та лікування плацентарної дисфункції (методичні рекомендації) / Під редакцією Венцьківського Б.М., Запорожана В.М. та ін. Київ, 2004. С. 5-7.
48. Дубосарська З.М. Сучасні методи діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плода // В зб. "Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології". Донецьк, 1994. С.69.
49. Дуда И.В. Нарушения сократительной деятельности матки: патогенез, те­рапия. Минск, 1997. 223с.
50. Жабченко І.А. Стан здоров"я вагітних як показник здоров"я суспільства і держави // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. №1. С.9-16.
51. Жегулович В.Г. Последовательность развития нарушений микроциркуляции в плаценте при хронической плацентарной недостаточности // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Сімферополь, 1998. С.452-455.
52. Забозлаев Ф.Г. Патоморфология матки, плацентарного ложа и плаценты при нарушении родовой деятельности // Автореф. дис. ... докт. мед. наук. 14.00.15. М., 2007. С. 3-6.
53. Забокрицький А.В. Фармакологічна корекція аномалій скоротливої діяльності матки при пологах // Ліки. 1998. №1. ст. 3-10.
54. Зайченко А.В., Шевченко О.И., Викторов А.П. Основы рационального применения лекарств и фармацевтической опеки в акушерско-гинекологической практике. Харьков, 2003. С. 21-24.
55. Занько С.Н., Семёнов В.М., Семёнов Д.М. Инфекционные заболевания и беременность. Москва, 2006. С. 2-4.
56. Запорожан В.М., Даниленко Л.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна дисфункція та її вплив на плід // Одеський медичний журнал. 1999. С. 82-84.
57. Запорожан В.М., Нізова Н.М., Рожковська Н.М. Сучасні клініко-епідеміологічні особливості затримки розвитку плода в Одеському регіоні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 5. С.109-112.
58. Запорожан В.М., Рожковська Н.М., Никитюк В.А. Можливості фетального моніторингу серцевого ритму в оцінці стану плода // Зб. наук. праць укр. асоціац. лікарів УЗД в перинатології та гін.. Кривий Ріг, 1999. С.205-213.
59. Запорожан В.М., Цегельский М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник: у 2-х томах. Т.1. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2005. С. 317-319.
60. Збірник робіт науково-практичної конференції «Досягнення та перспективи використання вітчизняного препарату Глутаргін в клініці внутрішніх хвороб». Харків, 2005. С. 75-77.
61. Зелинский А.А, Маркин Л.Б., Мних Л.В. Антенатальная кардиотокография. Одесса, ОКФА. 2001. С 60-65; 127-135.
62. Калашникова Е.П.. Александрова З.Д. Эхоморфологическое исследование плаценты при гипотрофии плода // Гипотрофия плода и новорожденного: Сб. статей. Ашхабад, 1989. с. 52-56.
63. Керимова З.М. Внутриутробная задержка роста плода. Принцип ведения беременности и родов. М., 2002. 27с.
64. Клинические лекции по акушерству и гинекологии / Под ред. А.Н. Стрижакова, А.И. Давыдова, Л.Д. Белоцерковцевой. Москва, 2000. С. 52-55.
65. Клинические рекомендации. Акушерство и гинекология / под.ред. В.И. Кулакова. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. 418 с.
66. Коколина В.Ф., Картелишев А.В., Васильева О.А. Фетоплацентарная недостаточность. Москва, 2006. С. 11-25, 36-37.
67. Коптилова Е.Н., Каткова Н.Ю., Сергеев М.Ю., Буренина Н.А. Неотложные состояния в акушерстве. Нижний Новгород, 2007. С. 103-106.
68. Крамаренко О.П. Прогнозування, профілактика та рання терапія фетоплацентарної дисфункції // Лік. справа. 2002. №2. с. 50-53.
69. Круговит А.А., Богатирьова Р.В. Пренатальна допплерографія // Метод. рекомендації. Харків. 1998. 29 с.
70. Кулаков В.И. Клинические рекомендации. Акушерство и гинекология. Москва, 2006. С. 113-115.
71. Кулаков В.И., Орджоникидзе Н.В., Тютюнник В.Л. Плацентарная недостаточность и инфекция. Москва, 2004. С. 20-37.
72. Кулаков В.И., Серов В.Н. Схемы лечения. Акушерство и гинекология. Москва, 2007. С. 218-224.
73. Кулаков В.И., Серов В.Н., Абакарова П.Р., Антонов А.Г. Рациональная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии: руководство для практикующих врачей. Москва, 2005. С. 711-715.
74. Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: справочник/ пер. с англ. В.Ю. Халатова; под ред. В.Н. Титова. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. 960 с.
75. Маляр В.А., Дмитриченко Ю.О. Комплексна оцінка життєзабезпечення плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. №1. С.86-88.
76. Манасова Г.С.Патогенетичні основи формування, розвитку і лікування фето-плацентарної дисфункції: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.01.- Вінниця, 1999. 18 с.
77. Медведев М. В., Юдина Е.В. Задержка внутриутробного развития плода. М.: РАВУЗДПГ, 1998. 355 с.
78. Мерцалова О.В. Пологова діяльність і перинатальні ураження ЦНС // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №3. С. 87-90.
79. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод. М.: Медицина, 1999. 449 с.
80. Милованов А.П., Фокин К.И., Рогова Е.В. Основные патогенетические механизмы хронической плацентарной недостаточности // Арх. патол. 1995. № 4. С. 11-16.
81. Михайлов А., Тунелл Р. Клиническое руководство по асфиксии плода и новорожденного. СПб, 2005. С. 20-34.
82. Михайлов И.Б., Ярославский В.К. Основы фармакотерапии в акушерстве и гинекологии. Руководство для врачей. СПб.: «Фолиант», 2001. 256 с.
83. Молекулярные аспекты плацентарной недостаточности. Погорелова Т.П., Орлов В.И., Друккер Н.А. и др. Ростов-на-Дону, 1997. 176 с.
84. Наказ № 620 Міністерства Охорони Здоров'я України від 29.12.2003. Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні. 77 с.
85. Наказ № 782 Міністерства Охорони Здоров'я України від 29.12.2005. Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. С. 18-19.
86. Оноприенко Н.В., Михайлов А.В., Сидорова Л.Д. Использование оценки характера сократительной деятельности мышцы матки, как маркера физиологичности течения родового акта. // Нарушения сократительной дея-тельности матки на протяжении беременности и родов: Тез. докл. I науч.-практич. конф. Саратовской обл. ассоц. врачей акуш. - гин. Саратов, 1995. С. 92-94.
87. Орлов В.И., Черноситов А.В., Кузьмин А.В. Репродуктивная система у женщин в аспекте учения о доминанте, морфофункциональных асиммет­риях и теории П.К.Анохина // Вестник Российск. ассоц. акуш.-гин. 1998. №3. С.65-68.
88. Паращук Ю.С., Меренкова И.Н., Фатхи Р.С. Эль Дадух. Оценка биофизического профиля плода у беременных группы высокого риска // Експерем. та клін. медицина. Харків, 2002. №1. С. 130-131.
89. Пахаренко Л.В. Патогенетичні аспекти хронічної плацентарної дисфункції при затримці розвитку плода та методи їх корекції : Автореф. дис... канд. мед. наук./ Терноп. держ. мед. акад. ім. І.Я.Горбачевського. Тернопіль, 2004. С 25-27.
90. Перинатологія: Підручник/ З.М. Дубосарська, Б.М. Венцьковський, Р.В. Богатирьова, О.О. Зелинський. К.: Виша шк.., 1998. 335 с.
91. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение. Учебное пособие. Аржанова О.Н., Кошелева Н.Г., Ковалёва Т.Г. и др. СПб.: Нормед-Издат, 2002. 16 с.
92. Подтетенев А.Д., Стрижова Н.В. Аномалии родовой деятельности. Руководство для врачей. Москва, 2006. С. 9-17.
93. Радзинский В.Е. Биохимия плацентарной недостаточности. Москва, 2001. 187 с.
94. Радзинский В.Е., Милованов А.П. Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложнённой беременности. -Медицинское информационное агентство. М., 2004. -С. 201-205; 356-361.
95. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. Плацентарная недостаточность при гестозе // Акушерство и гинекология. 1999. №1. С. 11-16.
96. Раковська Н.І. Сучасна комплексна оцінка системи мати - плацента - плід : Автореф. дис... канд. мед. наук: / Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. Вінниця, 2004. C. 15-17.
97. Раскуратов Ю.В. Аномалии родовой деятельности (особенности патоге­неза, клиники и терапии в зависимости от характера прелиминарного пе­риода): Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. СПб., 1995. 39 с.
98. Регушевський С.Є. профілактика перинатальної патології у жінок із патологічним прелімінарним періодом на тлі фетоплацентарної дисфункції: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.01. Сімферополь, 2003. С.32-35.
99. Репина М.А. Роды. Физиологические и патологические аспекты. СПб., 1997. 31 с.
100. Репродуктивная эндокринология. Т.2: Пер. с англ. / Под ред. С. К. Йена, Р.Б. Джаффе. М. : Медицина. - 1998. 432 с.
101. Руководство Дьюхерста по акушерству и гинекологии для последипломного обучения: Пер. С англ. / Под ред. Ч.Р. Уитфилда. М.: Медицина, 2003. 618с.
102. Руководство к практическим занятиям по акушерству и перинатологии / Под ред. Проф. Ю.В. Цвелева и д.м.н. В.Г. Абашина. СПб.: ООО «Изд-во Фолиант», 2004. 554 с.
103. Руководство к практическим занятиям по акушерству: Учебное пособие/ Под ред. В.Е. Радзинского. М.: МИА, 2004. 188 с.
104. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребёнка. М. Энкин, М. Кейрс, М. Ренфрью, Д. Нейлсон/ Под ред. Э. Энкин. СПб., 2000. С. 290-291.
105. Савельева Г.М. Достижения и перспективы перинатальной медицины М., «Акушерство и гинекология» 2003г. №2. С. 3-6.
106. Савельева Г.М. Пути снижения перинатальной заболеваемости и смертности // Вест. Росс. ассоц. акушеров-гинекологов. 1998. №2. С. 101-104.
107. Савельева Г.М. Справочник по акушерству, гинекологии и перинатологии. Москва, 2006. С. 441-445.
108. Савельева Г.М., Курцер М.А., Шалина Р.И. Роль интранатальной охраны плода в улучшении перинатальных исходов // Акушерство и гинекология. — 2000. №2. С. 3-8.
109. Савицкий Г.А. Биомеханика раскрытия шейки матки в родах. СПб., 1999. 75 с.
110. Сенчук А.Я., Вдовиченко Ю.П., Венцковский Б.М., Шунько Е.Е. Руководство по практическим навыкам в гинекологии, акушерстве и неонатологии. Киев, 2006. С. 224-233.
111. Сенчук А.Я., Дубоссарская З.М. Перинатальные инфекции. Москва, 2005. С. 9-11.
112. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности. М., 2006. С. 294-297.
113. Сидорова И.С., Макаров И.О., Быковщенко А.Н., Блудов А.А. Адаптация плода при аномалиях родовой деятельности// Акушерство и гинекология. 2001. Т. 2. С. 17 23.
114. Сидорова И.С., Макаров И.О. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. Москва, 2000. 134 с.
115. Сидорова И.С., Макаров И.О. Методы исследования при беременности и в родах. М., «Медпрессинформ», 2005. С. 70-78.
116. Сидорова И.С., Макаров И.О., Кузнецов М.И. Реактивность сердечно-сосудистой системы плода в первом периоде родов и ее прогностическое значение // Рос. вестн. перинатол. и педиатр. 1998. №2. С. 12-17.
117. Сидорова И.С., Макаров И.О., Матвиенко Н.А. Состояние фетоплацентарной системы при высоком риске внутриутробного инфицирования плода // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2000. №2. С. 5-8.
118. Сидорова И.С., Эдокова А.Б., Макаров И.О. О риске развития аспирационного синдрома у новорожденных // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2000. №3. С. 13-16.
119. Сидорова Л.Д. Профилактика повреждений плода в родах при дискоординированных сокращениях мышц матки // Нарушения сократительной деятельности матки на протяжении беременности и родов: Тез. докл. I науч.-практич. конф. Саратовской обл. ассоц. врачей акуш.-гин. Саратов, 1995. С. 111-112.
120. Сопко Н.І., Бурлака О.В., Задорожня Т.Д. Ультразвукові та морфологічні ознаки фетоплацентарної дисфункції при звичному невиношуванні вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. №5. С. 62-64.
121. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М. Неотложное акушерство. К.: Здоров'я, 1994. С. 62-63, 224-226.
122. Стрелкова С.А., Веропотвелян Н.П., Веропотвелян П.Н. Комплексная оценка состояния фетоплацентарной системы по данным эхо-, допплеро-, кардиотокографии у беременных, перенесших операцию кесарева сечения // Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії: Зб. наук. пр. Кр.Ріг, 1995. С. 162-164.
123. Стрижаков А.Н., Тимохина Т.Ф., Баева О.Р. Фетоплацентарная недостаточность: патогенез, диагностика, лечение// Вопр. гинекол., акушер. и перинатол. 2003. Т.2. №2. С. 2-11.
124. Фёдорова М.В. Диагностика, лечение и прогноз нарушений состояния плода при плацентарной недостаточности // Диагностика и коррекция нарушений состояния плода. М., 1990. С. 12-18.
125. Цвелев Ю.В., Кира Е.Ф.,Пономаренко Г.Н., гайворонских Д.И. Практический справочник акушера-гинеколога. СПб.: ООО «Изд-во ФОЛИАНТ», 2001. 419 с.
126. Чернуха Е.А. Родовой блок. М.: "Триада-Х", 2001. С. 145-147 .
127. Чуб В.В., Чибисова И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. Луганск, 2003. С. 10-13.
128. Шабалов Н.П., Цвелев Ю.В. Основы перинатологии. М., 2004. С. 257-263; 275-276; 311-312.
129. Шадлун Д.Р. Корекція фетоплацентарної дисфункції з використанням мілдронату // Одеський медичний журнал. 2001. №5. С. 62-64.
130. Шадлун Д.Р. Прогнозування та профілактика перинатальних втрат на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. &nd