АКУШЕРСЬКІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ПОЗАШЛЮБНОЇ ВАГІТНОСТІ : Акушерские и перинатальные ПОСЛЕДСТВИЯ внебрачной беременности

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

СИТНИК АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ

УДК 618.2-084+613.88

АКУШЕРСЬКІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ПОЗАШЛЮБНОЇ ВАГІТНОСТІ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Вдовиченко Ю.П.
доктор медичних наук, професор

Київ -2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: «ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬ-
КИХ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ
ПОЗАШЛЮБНІЙ ВАГІТНОСТІ» 9
1.1. Позашлюбна вагітність як медико-соціальна проблема. 9 1.2. Акушерські та перинатальні ускладнення при позашлюбній вагітності. 28
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 43
РОЗДІЛ 3
КЛІНІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК 50
РОЗДІЛ 4
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ У НЕЗАМІЖНІХ ЖІНОК69
4.1. Особливості перебігу вагітності. 69
4.2. Особливості перебігу пологів та післяпологового періоду. 78
РОЗДІЛ 5
ПЕРЕБІГ РАННЬОГО НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ 94
РОЗДІЛ 6
АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ПЕРИНАТАЛЬНОГО РИЗИКУ У ЖІНОК ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ 111
РОЗДІЛ 7
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 129
ВИСНОВКИ 146
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 149

ВСТУП

Актуальність теми
Однією з основних особливостей сучасної демографічної ситуації є чітка тенденція до збільшення кількості позашлюбних дітей [2, 55]. За даними літератури, це характерно для високорозвинених країн, де частота позашлюбної вагітності і пологів коливається від 6 до 22% [16, 136]. Хоча чимала частка позашлюбних народжень припадає на крайні вікові групи жінок (у юних внаслідок дошлюбного зачаття, а після 30 у силу різних соціальних аспектів), в останнє десятиліття відзначається ріст позашлюбних народжень серед жінок репродуктивного віку [26, 154].
Позашлюбна народжуваність становить інтерес не тільки із соціальної і демографічної точок зору, але, не в меншому ступені, і з медичної, зокрема, позицій акушерства та гінекології. Перебіг вагітності і пологів у незаміжніх жінок має високий ризик перинатальних ускладнень [6, 76]. Для них характерним є збільшення частоти таких форм ускладнень вагітності, як прееклампсія, анемія, плацентарна недостатність і невиношування [42, 108]. Соціально-економічні, морально-психологічні і медично-демографічні особливості позашлюбного материнства дозволяють вважати, що це соціальне явище поєднане із цілою низкою несприятливих наслідків соціального і медичного характеру.
Отже, актуальність даного дослідження обумовлено високим рівнем ускладнень вагітності і пологів у жінок, що народжують поза шлюбом, високою частотою перинатальної захворюваності і смертності в останнє десятиліття. Разом з тим, практичні рекомендації зі зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у цій групі високого ризику відсутні, хоча їхня необхідність не викликає сумнівів.
Все вищевикладене з’явилося для нас підставою для проведення наукових досліджень у даному напрямку, що дозволить істотно покращити результати розродження незаміжніх жінок.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” № держ. реєстрації: 0106 U010506.
Мета та завдання дослідження
Метою дослідження було зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у незаміжніх жінок на основі вивчення клінічних, функціональних, психологічних і соціальних особливостей, а також розробки алгоритму лікувально-профілактичних заходів.
Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі завдання:
1. З'ясувати вплив позашлюбної вагітності на стан психологічного статусу жінок і їхніх соціальних особливостей.
2. Оцінити клінічний перебіг вагітності, частоту основних гестаційних ускладнень у жінок із зареєстрованим і незареєстрованним шлюбом.
3. Вивчити частоту різної патології при розродженні й у післяпологовому періоді в жінок з позашлюбною вагітністю.
4. Представити перинатальні результати розродження і клінічний перебіг неонатального періоду в дітей, народжених від матерів із зареєстрованим і незареєстрованим шлюбом.
5. Визначити основні фактори перинатального ризику: анамнестичні і виявлені під час вагітності в незаміжніх жінок, а також запропонувати алгоритм лікувально-профілактичних заходів.
Об’єкт дослідження акушерська та перинатальна патологія, позашлюбна вагітність.
Предмет дослідження клінічний перебіг вагітності і пологів, стан психологічного статусу.
Методи дослідження клінічні, ехографічні, психологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Уперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, психологічними та соціальними змінами в генезі розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з позашлюбною вагітністю. Показано вплив психологічних і соціальних змін на розвиток акушерської та перинатальної патології в жінок з незареєстрованним шлюбом.
Визначено прогностичну значимість перинатальних факторів ризику: анамнестичних і під час гестації при прогнозуванні й ранній діагностиці гестаційних ускладнень у жінок з позашлюбною вагітністю.
Практичне значення одержаних результатів
Вивчено порівняльні аспекти клінічного плину передгравідарного періоду, вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження в жінок із зареєстрованим і незареєстрованним шлюбом. Дано оцінку інформаційної значимості перинатальних факторів ризику в жінок з позашлюбною вагітністю.
Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів у жінок з незареєстрованним шлюбом з метою попередження акушерських і перинатальних ускладнень.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2005 по 2009 рр. Автором проведено клініко-психологічний і лабораторний аналіз у 214 жінок, з яких 107 - з незареєстрованим шлюбом.
Самостійно зроблено забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень при позашлюбній вагітності. Статистична обробка отриманих результатів виконана безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення та висновки дисертаційної роботи були докладені та обговорені на пленумі й з'їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, жовтень 2005; Донецьк, вересень 2006); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київській області (2005 листопад-грудень); на науково-практичних конференціях „Актуальные вопросы репродуктологии” (жовтень 2005 і грудень 2006); на міжнародних школах семінарах „Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, лютий 2006); на 1 спеціалізованій медичній виставці „Здоров'я жінки та дитини” (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на 1 з'їзді перинатологів України (Київ, 19-21 квітня 2007 р.); на симпозіумі Української міжнародної школи «Перинатальная медицина и безопасное материнство» (Алушта, 15-17 травня 2008 р.).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи, з яких 3 статті в часописах та збірниках, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 148 сторінках комп’ютерного друку, складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який включає 243 джерела кирилицею та латинкою. Робота ілюстрована 29 таблицями та 4 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено дані і нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у незаміжніх жінок, на основі вивчення клінічних, функціональних, психологічних і соціальних особливостей, а також розробки алгоритму лікувально-профілактичних заходів.
1. Позашлюбна вагітність перебігає у несприятливих морально-психологічних умовах: 21,4% жінок не можуть офіційно оформити свої шлюбні стосунки через відмову з боку батька або опір своїх батьків; 47,7% жінок наважились на позашлюбну вагітність, будучи впевненими, що народження дитини ніяк не покращить її стосунки з батьком дитини; 64,5% батьків дітей, народжених поза шлюбом, схвалюють своє батьківство; 82,2% незаміжних жінок доводиться розраховувати на матеріальну допомогу тільки з боку своїх батьків.
2. При оцінці ускладнень гестаційного періоду, у залежності від наявності зареєстрованого шлюбу, встановлено, що в обох групах майже у переважної більшості вагітних мав місце ускладнений перебіг (86,0% в основній групі, 78,5% у контрольній). У структурі ускладнень вагітності переважали: плацентарна недостатність (59,8% і 47,7%), анемія вагітних (55,1% і 42,1%), загроза переривання вагітності (33,6% і 25,2%) та прееклампсія (8,4% і 4,7%) в основній і контрольній групах відповідно.
3. При розродженні незаміжніх жінок сумарний рівень різної патології складав в основній групі 62,6%, у контрольній 52,3% (р<0,05). Ці відмінності мали місце за рахунок двох основних ускладнень: передчасного розриву плодових оболонок (основна група 39,3% і контрольна група 26,2%) і дистресу плода (основна група 14,9% і контрольна 9,3%), що призводило до збільшення частоти абдомінального розродження у 2 рази та рівня післяпологових інфекційних ускладнень відповідно в 4,1 раза.
4. Перинатальні результати розродження незаміжніх жінок характеризуються збільшенням частоти недоношених дітей у 2,3 раза; переношених у 1,2 раза; вроджених вад розвитку у 1,3 раза і тазового передлежання у 3 рази. Це призводить до збільшення частоти народження дітей у стані асфіксії в 1,5 раза; пологового травматизму новонароджених в 1,3 раза і ушкоджень центральної нервової системи у 1,6 раза.
5. Основні фактори перинатального ризику, що входять до регресивних моделей, слід розподіляти на дві групи: анамнестичні і виявлені під час вагітності. Так, серед незаміжніх вагітних частка у сумі коефіцієнту регресії, що вноситься анамнестичними факторами перинатального ризику, складає 77,9%, тоді як у заміжніх жінок у 2 рази менше (39,5%). Частки перинатальних факторів ризику, виявлених під час вагітності, складають 22,1%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Незаміжніх жінок необхідно відносити до групи високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної патології, у зв’язку з більш високою частотою в них початкової екстрагенітальної та генітальної патології, а також наявністю соціальних факторів ризику: відмова з боку батька дитини в оформленні шлюбних відносин; впевненість, що народження дитини ніяк не поліпшить її стосунки з батьком дитини; згода батька на народження дитини поза шлюбом і матеріальна допомога тільки з боку своїх батьків.
2. Для профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у незаміжніх жінок необхідно використовувати передгравідарну підготовку, корекцію психологічного статусу до й під час вагітності; корекцію плацентарної недостатності; ефективне лікування гестаційної анемії; попередження передчасних пологів і програмоване розродження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова ГС Практическая психология. Екатеринбург: «Деловая книга», 2004. 273 с.
2. Абрамченко В.В. Психосоматическое акушерство. СПб.: Сотис, 2001. 304 с.
3. Авдеева Н.Н. Развитие образа самого себя у младенца. Дисс. канд. психол. наук. М.,1982. 203 с.
4. Авдеева Н.Н., Мещерякова Н.Ю., Ражников В.Г. Психология вашего младенца: у истоков общения и творчества. М.: ACT, 2005. 27 с.
5. Агонист прогестерона дидрогестерон (дюфастон) как препарат для лечения угрожающего аборта / М.А.Репина, Н.Е.Лебедева, Л.П.Жданюк, О.П.Иванова // Журн.акушерства и женских болезней. 2000. - Т.XLIX, вып.1. с.36-38.
6. Акимова И.К., Говоруха И.Т. Прогнозирование развития осложнений беременности и родов методом математического анализа.- Сборник научных трудов. Математическое моделирование в акушерстве и гинекологии. - Донецк.-Здоровья”, 2007.-с.18-22.
7. Ахмедеева Э.Н., Мухамедиева М.В., Саматова З.А. Иммунологические и гормональные критерии оценки состояния плода и прогнозирования здоровья новорожденных / Метод.рекомендации. Уфа, 2000. 14 с.
8. Аршавский И.А. Роль эндокринных желез матери в механизмах антенатального развития организма.// Становление эндокринных функций в зародышевом развитии. М.: Наука, 1966, с. 280 295.
9. Асанова Н.К. Женские стереотипы и женские перверсии. // Материалы Всероссийской психоаналитической конференции. 17-18 декабря 2005 г. Москва. М.: РПО, 2005. с.23-29.
10.Баженова О.В. Диагностика психического развития детей первого года жизни. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. 23 с.
11.Баженова О.В., Баз Л.Л., Копыл О.А. Готовность к материнству: выделений факторов, условий психологического риска для будущего развития ребенка // Синапс. - 2007, № 4. с.18-24.
12.Баз Л.Л., Скобло Г.В. Особенности общения с взрослыми младенцев от матерей с послеродовыми депрессиями // Психология сегодня. Ежегодник Рос. психол. об-ва, т. 2, вып. 3. М. 2005, с. 133 — 134.
13.Баевский Р.М. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения // Вестн. АМН СССР. - 2006. - №8. - с. 73-78.
14.Байтерян И.К., Яруллин А.Х. Продолжительность родовой деятельности в различных возрастных группах. // Казанский медицинский журнал, 2003. - т.64, №4. - С. 305.
15.Баранов А. А. Здоровье детей России /А. А. Баранов и др. // М.. 2004. 273 с.
16.Баранов А. А. Здоровье детей на пороге 21 века: пути решения проблемы / А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина // Педиатрия. 2001. Т. 8, № 18. С. 737-740.
17.Баскина Ю.В. Методика диагностики родительских отношений (методика включенного конфликта): Дис. канд. псих. наук. К., 2000. 213 с.
18.Батуев А.С. Физиология плода и детей. М.: Просвещение, 2004. 45 с.
19.Безрукова О.Н. Репродуктивные мотивации женщин. // Социологические исследования. 2000, № 12. С. 27-31.
20.Башорун А.О. Прогнозирование возникновения и эффективности лечения угрозы прерывания беременности: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. К., 2006. 139 с.
21.Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепехин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. // М., Универсум.- 2007. - 296 с.
22.Бертин А. Воспитание в утробе матери или рассказ об упущенных возможностях. СПб.: МНПО «Жизнь», 2000. - 79 с.
23.Божович Л.И. Избранные психологические труды. М., Межд. пед. акад., 2006. - 196 с.
24.Бобошко И.Е., Рябчикова Т.В., Жданова Л.А. Опыт использования психотерапевтических методов профилактики задержки внутриутробного развития плода у женщин с патологически протекающей беременностью // Охрана здоровья семьи. Иван. НИИ материнства и детства; Иваново, 2000, с. 156 162.
25.Богдашкин Н.Г., Тучкина И.А., Лесовская М.А. Особенности течения беременности у несовершеннолетних с экстрагенитальной патологией //Актуальні питання гінекології дітей та підлітків.- Одесса.- 2006. -65 с.
26.Богатырева Р.В., Иркина Т.К. Репродуктивное здоровье и планирование семьи: социально-медицинские аспекты // Репродуктивное здоровье: Руководство для врачей. К.:ИЦ «Семья», 2004. С.5-8.
27.Богатырева Р.В., Венцковский Б.М., Вовк И.Б. Руководство по планированию семьи. К.: Блиц-Принт, 2004. 212 с.
28.Брутман В.И. Раннее социальное сиротство. Учебно-методическое пособие. М., 2007- 55 с.
29.Брутман В.И., Панкратова М.Г, Ениколопов С.Н. Некоторые результаты обследования женщин, отказывающихся от своих новорожденных детей. // Вопросы психологии, 2007, № 5, с. 31 40.
30.Брутман В.И., Радионова М.С. Формирование привязанности матери к ребенку в период беременности. // Вопросы психологии, 2005, № 7, с. 38 47.
31.Брутман В.И., Варга А.Я. Хамитова И.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психологический журнал. № 2, 2000, с. 79 87.
32.Брутман В. И. Раннее социальное сиротство как комплексная медико-социально-педагогическая проблема. - М.: Асопир, 2007- 115 с.
33.Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психологический журнал, 2000, Т. 21. № 2 С.23-32.
34.Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю. Методики изучения психологического состояния женщин во время беременности и после родов // Вопросы психологии 2002, № 3- С.11-18.
35.Борщевская Т.И., Мамышева Н.Л., Мануйлова О.А. Роль условий социализации в формировании у женщин мотивов сохранения и искусственного прерывания беременности // Проблемы социальной психологии XXI столетия. Мат-лы междунар. симпозиума. Ярославль, 2001.- Т.1.- 124 с.
36.Булиенко С.Д., Степанковская Г.К., Фогель П.И. Недонашиванние и перенашивание беременности. К.- Здоров‘я.-1982.-С.78.
37.Валлон Ф. Психическое развитие ребенка. М.: Просвещение, 1967.- 199 с.
38.Варга Ф.Я. Структура и типы родительского отношения. Дис. канд. психол. наук. М., 2001. 139 с.
39.Вдовиченко Ю.П., Ткаченко А.В. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999.- №2. С.78-85.
40.Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка С.В. Ультразвуковая диагно­стика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска. // Ехографія в перінатології та гінекології. - Кривой Рог. - 1991. - С. 25-27.
41.Венцківський Б.М., Венцківська І.Б. Організаційні та медичні аспекти проблеми невиношування вагітності // Невиношування вагітності: Зб.наук.праць.-К.,-2000.-С.45-48.
42.Венцківський Б.М., Костюк А.Л., Бєлов О.О. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипологичного та психологічного статусу вагітної // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №6. С.70-72.
43.Взаимосвязи между маточно-плацентарным кровотоком и показателями гормональной и метаболической активности у беременных с угрозой прерывания / А.В. Бурлев, А.И. Волобуев, В.М. Сидельникова и др. // Вестн. АМН СССР. 1986. - №5. - С. 10-14.
44.Винникотт Д.В. Маленькие дети и их матери. М.: «Класс», 2004. 85 с.
45.Волков В.Г., Садкова Ю.С., Шабалина Н.В. Индивидуально-психологические особенности беременных с угрозой выкидыша // Акт. вопр. трансфуз. и клин, мед.: матер, науч.-практ. конф. Киров: НИИ гематол. и перелив, крови по итогам работы в 2000 г., Киров, 2001, с.74 75.
46.Ворошнина О.Р. Психологическая коррекция депривированного материнства. Дис. канд. психол. наук. М., 2001. 139 с.
47.Вульф Ф.Р., Предко Н.Г. Психосугестивная программа для плода и беременной (предварительное сообщение) // Вестник гипнол. и психотерапии, 2000, № 2, с. 64 65.
48.Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. Т. 4. М.: Педагогика, 2004. 178 с.
49.Гарбузов В.И. Неврозы детского возраста и их профилактика. Л.: Знание, 1982. 85 с.
50.Демидов Б.С. Клиническое значение допплерометрии в диагностике и прогнозировании плацентарной недостаточности во втором и третьем триместрах беременности: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук.:14.01.01-М., 2000. 18 с.
51.Денисевич С.И., Мачулина Л.Н. Факторы риска недоношенности // Здравоохранение Белоруссии. - 2004. - №5. - С. 37-38.
52.Джаникян И.О., Саарян СВ. Особенности течения родов и состояние новорожденных у возрастных первородящих женщин. // Актуальные вопросы акушерства. - Ереван, 2001. - С. 78-83.
53.Дидина Н.М. Беременность после 30 лет. // Здоровье, 2007 - №5. - . С.78-85.
54.Дубоссарская З.М., Марчук Б.Ф. Актуальные проблемы бесплодного брака.- Винница: Вин. Мед. ун-тет, 2001.- С.20-23.
55.Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В. Стан репродуктивного здоров’я в Україні. К., 2001. 68 с.
56.Зайдиева З.Н., Мусаева О.Х., Нурмагомедов С.Н. Течение беременности и исходы родов у первородящих старше 30 лет. // Акушерство и гинекология, 1999. №8. - С. 37-38.
57.Завялова Ж.В. Психологическая готовность к родам и метод ее формирования. Дис. канд. психол. наук. М., 2001. 119 с.
58.Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності / С.П.Писарєва, С.І. Могилевська, І.І. Воробйова та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. - №2. С.115-117.
59.Захаров А.И. Ребенок до рождения. СПб.: Союз, 2004. 85 с.
60.Зита Уэст. Беременность. В ожидании ребенка М.: АСТ, 2003. - 160 с.
61.Изард К. Эмоции человека. М.: МГУ, 2002. 129 с.
62.Ильина И.Ю. Аффективное поведение и его коррекция в младшем дошкольном возрасте. Дис. канд. психол. наук. М., 2005. 189 с.
63.Искусственный аборт: Доклад науч. группы ВОЗ. М., 2000. С.11-12.
64.Кедрова Н.Б. «Здесь и теперь» в контакте матери с ребенком. //Московский психотерапевтический журнал, 2007, № 3, с. 187 193.
65.Капитонов В.Ф. Гигиенический подход в оценке характеристики роста и развития ребенка //Педиатрия. — 2005.— № 3.— С. 56-62
66.Карл Е. Пикхарт Руководство для одиноких родителей. - М.- 2004. 175 с.
67.Каиров Т.Г. Механизмы формирования нарушений компенсаторно-приспособительных реакций при осложненном течении беременности: Дис. д-ра мед. наук: 14.01.01. - Томск, 2004. 228 с.
68.Каримова Ф.Д. Профилактика осложнений артифициального аборта // Акушерство и гинекология. 2001. - №2. С.55-56.
69.Кертис Г., Шулер Д. Ваша беременность: Подготовка к родам. М.: Эксмо-пресс, 2006. 20 с.
70.Коваленко Н.П. Психологические особенности и коррекция эмоционального состояния женщины в период беременности и родовДис. канд. психол. наук. Спб., 2003. 139 с.
71.Кошелева А.Д., Алексеева А.С. Диагностика и коррекция материнского отношения. М.: НИИ Семьи, 2005. 85 с.
72.Костюк А.Л. Альтернатівні методи комплексного лікування невиношування вагітності // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С.335-337.
73.Кононова Е.С. Гормональные аспекты невынашивания беременности: Обзор лит. // Вопр.охраны материнства и детства. 1982. - №7. - С. 69-72.
74.Кошелева Н.Г., Плужникова Т.А. Санкт-Петербургский Центр профилактики и лечения невынашивания беременности. Итоги научной и практической деятельности // Журн. акушерства и женских болезней. 2002. Т.LІ, вып.2. С.84-88.
75.Климов В.А. Новые подходы к лечению угрозы преждевременных родов // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №1 (10). - С. 9-10.
76.Кулаков В.И., Серов В.Н., Барашнев Ю.И. Руководство по безопасному материнству. - М.: Триада-Х, 2004. - 531 с.
77.Лебединский В.В. Эмоциональные нарушения в детском возрасте. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000.
78.Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 2006. 153 с.
79.Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству. // Вопросы психологии, 2000, № 5, С. 18 27.
80.Медіко-біологічні та соціально-демографічні фактори невиношування вагітності / М.П. Веропотвелян, С.А. Стрелкова, П.М. Веропотвелян та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №1. - С. 59-62.
81.Медико-социальные аспекты невынашивания беременности / О.Г. Фролова, З.З. Токова, В.Ф. Волгина и др. // Акушерство и гинекология. - 2005. - №4. - С. 7-11.
82.Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод. - М.:Медицина, 1998.-448 с.
83.Митьков В.В., Медведев М.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. - М.: Видар, 2005. - 408 с.
84.Митина О.В., Петренко В.Ф. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения (в России и США) // Вопросы психологии. 2000. № 1. С.78-85.
85.Михальченко А.А., Девялтовская М.Г. Беременность с высоким риском невынашивания: особенности её развития и риск для плода // Здравоохранение.- 2005.- №3.- С.41-43.
86.Мордухович А.С. Ведение беременности и родов у юных, пожилых и старых первородящих. Методические рекомендации Ташкентского медицинского института. - Ташкент, 2001. - 16 с.
87.Назаренко Т.А. Женское бесплодие, обусловленное нарушением процесса овуляции (клиника, диагностика, лечение): Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.01.01 / Моск. мед. ун-тет. М., 2004. 32 с.
88.Назаренко Т.А., Дуринян Э.Р., Зыряева Н.А. Эндокринное бесплодие у женщин. Диагностика и лечение. М.: НЦАГиП РАМН, 2000. 80 с.
89.Обухова Л.Ф. Возрастная психология. М.: Роспедагентство, 2005. 179 с.
90.Пат. 33429 Україна, МПК6 А61К 35/00, А 61К 9/02. Спосіб лікування загрози переривання вагітності / Н.В. Машинець, Л.І. Машинець, В.О. Головкін.- №99021015; Заявл.23.02.99; Опубл. 15.02.01 // Промислова власність. - 2001. - №1.- С. 3.1.48.
91.Погщова, Е.В. Качества матери, необходимые для психического развития ребенка раннего возраста. Дис. канд. психол. наук. М., 2001. 139 с.
92.Оберг Л.Я. Здоровье детей группы повышенного риска // Советское здравоохранение. 1983.- №4. С. 37-39.
93.Писарева С.П. Новые аспекты диагностики и терапии при невынашивании беременности // Doctor. - 2001.- №3. - С. 20-22.
94.Писарева С.П. Диагностика и лечение невынашивания беременности // Журнал практического врача.- 2005.- №3.- С.19-24.
95.Подзолкова Н.М., Глазкова О.Л. Исследование гормонального статуса женщины в практике гинеколога. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 80 с.
96.Пролигіна І.В. Роль клінічних та біохімічних маркерів у прогнозі, діагностиці та лікуванні невиношування вагітності: Дис. канд. мед наук: 14.01.01. - Вінниця, 2001. 157 с.
97.Пунина М.А., Чижова Ж.Г, Шестакова В.Н., Авчинников А.В. Здоровье и образ жизни девочек из неполных семей //Вестник Смоленской медицинской академии.—2005. — №4. — С. 79-81.
98.Развитие личности ребенка / Под общей ред. A.M. Фонарева. М.: Прогресс, 2001. 145 с.
99.Сергиенко Е.А. Антиципация в раннем онтогенезе человека. Дис. д. психол. наук. М., 2003. 228 с.
100.Радионова М.С. Динамика переживания женщиной кризиса отказа от ребенка. Дис. канд. психол. наук. М., 2005. 146 с.
101.Резников А.Г. Препараты прогестерона: фармакологические особенности, преимущества, клиническое применение // Лікування та діагностика. 2003.- №1.- С.59-64.
102.Репина М.А. Самопроизвольный аборт и его профилактика. В помощь практическому врачу // Журн. акушерства и женских болезней. 2000. Т.XLIX, вып. 4. С.62-66.
103.Романенко Т.Г., Форостяная Е.В. Профилактика преждевременных родов с использованием препарата Магне-В6 // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №3 (15). - С. 35-37.
104.Рыжков В.Д. Психопрофилактика и психотерапия функциональных расстройств нервной системы у беременных женщин// Мед.помощь, 2005, № 3. с. 33 36.
105.Сенчук А.Я., Венцковский Б.М. Современные аспекты контрацепции. К.:ТМК, 2001. 212 с.
106.Свердлова Г.А. Роль взаимоотношений матери и ребенка в коррекции сниженной познавательной мотивации ребенка. Дис. канд. психол. наук. М., 2006. 176 с.
107.Сексуальное развитие и половое воспитание детей. Спецкурс для вузов. М.: АПО.- 2007. 115 с.
108.Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. М.: Триада-Х, 2002. 304 с.
109.Сидельникова В.М. Актуальные проблемы невынашивания беременности: цикл клинических лекций. М., 2004.-138 с.
110.Скобло Г.В., Дубовик О.Ю. Система «мать — дитя» в раннем возрасте как объект психопрофилактики // Социальная и клиническая психиатрия, 2000, № 2, с. 75 78.
111.Службы психического здоровья в раннем развитии ребенка. Тез. докл. регион, междун. междисц. конф. 30 мая — 2 июня 2006, М., 2006.
112.Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей.- М.: МИА, 2001.- 591 с.
113.Сорокина А.И. Развитие эмоций в общении с взрослыми у детей первого года жизни. Дис. канд. психол. наук. М., 2006. 139 с.
114.Спиваковская А.С. Психопрофилактика детских неврозов. Комплексная психологическая коррекция. М., МГУ, 2002.
115.Сорокина Т.Т. Роды и психика. Новое знание.: Минск, 2003.- 352 с.
116.Стрижаков А.Н., Бунин А.Т., Медведев М.В. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике. - М.: Медицина, 2000. - 239 с.
117.Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология (клинические очерки). К.: Заповіт, 2003. 303 с.
118.Таранов А.Г. Лабораторная диагностика в акушерстве и гинекологии. М.: ЭликсКом, 2004. 80 с.
119.Теличкун С.В. Імунологічна характеристика ранньої вагітності з фізіологічним перебігом та раннього спонтанного аборту: Автореф.дис...кад. мед.наук: 14.00.36 / ІПАГ АМН України - Київ, 2007-20 с.
120.Тимошенко Л.В., Хименко М.В., Герасимова Т.В. Особливості перебігу пологів, послідового та післяпологового періодів, а також деяких показників ен­докринологічного стану у первородящих старших вікових груп. // Тези доповідей X з'їзду акушерів-гінекологів України.- Одеса, 1985.- С 39.
121.Факторы риска и прогнозирование преждевременных родов / Р.Н. Степанова, М.К. Абдурахимова, Х.А. Расулова, М.С. Рустамова // Акушерство и гинекология. 2006. - №12. - С. 30-32.
122.Титова Е.А. Медико-демографические аспекты внебрачной рождаемости: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 2000. 25 с.
123.Факторы риска и прогнозирование преждевременных родов / Р.Н. Степанова, М.К. Абдурахимова, Х.А. Расулова, М.С. Рустамова // Акушерство и гинекология. 2006. - №12. - С. 30-32.
124.Фёдорова М.В., Калашникова Е.П. Плацента и её роль при беременности. - М.: Медицина, 2006. - 256 с.
125.Фёдорова М.В., Краснопольский В.И., Лягинская A.M. Репродуктивное здоровье женщины и потомство в регионах с радиоактивным загрязнением. - М.: Медицина, 2007. - 400 с.
126.Филиппова Г.Г. Образ мира и мотивационные основы материнства // Проблемы изучения и развития личности дошкольника. Пермь, 2006, с.31 36.
127.Филиппова Г.Г. Развитие материнского поведения в онтогенезе // Психология сегодня. Ежегодник Рос. психол. об-ва. Т. 2, вып. 3. М., 2005, с. 133.
128.Филиппова Г.Г. Психологические особенности ранней беременности и их влияние на развитие репродуктивного поведения // Социальная дезадаптация: нарушения поведения у детей и подростков. Мат. Росс. науч. практ. конф., 26 - 28 нояб. 1998. С.78-85..
129.Филиппова Г.Г. Материнство: сравнительно-психологический подход. // Психологический журнал. 2004. - № 5. - С.81 88,
130.Филиппова ГГ. Психология материнства и ранний онтогенез. М.: Жизнь и мысль. - 2004. 196 с.
131.Филиппова Г.Г. Психология материнства (сравнительно-психологический анализ). Дис. д. психол. наук. М., 2001. 211 с.
132.Филиппова Г.Г. Материнство и основные аспекты его исследования в психологии // Вопросы психологии, 2001, № 2, с. 22 37.
133.Филиппова Г. Г. Психология материнства: Учебное пособие. — М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
134.Флейк-Хобсон К., Робинсон Б.Е., Скин П. Развитие ребенка и его отношений с окружающими. М.: Центр общечел. цен., 2007. 190 с.
135.Фонарев A.M. Внутриутробное развитие ребенка. М.: Минздрав СССР. Ин-т усоверш. врачей, 1968. 234 с.
136.Чайка В.К. Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство.- Донецк: ООО «Альматео», 2001.- 608 с.
137.Чайка В.К., Дёмина Т.Н. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения.- Севастополь: «Вебер», 2001. - 268 с.
138.Шарапова О.В. О мерах по улучшению охраны здоровья детей //Педиатрия. 2003.— № 3.— С. 16-20.
139.Шестакова В.Н., Пунина М.А., Чижова Ж.Г., Авчинников А.В. Образ жизни детей, рожденных и воспитывающихся в неполных семьях // Вестник Смоленской медицинской академии.—2003. — №5. — С. 78-82.
140.Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. - М.: Триада-Х, 2000. - 816 с.
141.Шкатова Н.А. Психология девиаций сексуального поведения мужчины и женщины с позиции психоанализа.//Материалы Всероссийской психоаналитической конференции. 17-18 декабря 2005 г. Москва. М.: РПО, 2005. с. 181-184.
142.Шмуклер А.Б. Психозы беременности//Проблемы репродукции, 2006, № 2, с. 19 22.
143.Шпиц Р.А. Первый год жизни ребенка. М.: ГЕРРУС, 2000.Щеплягина Л.А. Факторы риска и формирование здоровья детей //Российский педиатрический журнал.—2002.— № 2.— С. 4-6.
144.Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М.: Просвещение, 1987. 301 с.
145.Эмоциональное развитие дошкольника /Кошелева А.Д. М.: Просвещение, 2004. 231 с.
146.Эриксон Э. Детство и общество. СПб.: Ленато ACT, 2005. 85 с.
147.Abramovitch, R., & Grusec, J. E. (2005). Peer imitation in a natural setting. Child Development, 49, 60-65.
148.Aizenberg, R., & Treas, J. (2004). The family in late life: Psychosocial and demographic considerations.
149.Albert, S. M, & Brody, E. M. (2005). When elder care is viewed as child care: Significance of elder's cognitive impairment and caregiver burden. American Journal of Geriatric Psychiatry, 4, 121-130.
150.Aldous, J. (2006). Family careers: Developmental change in families. New York: Wiley.
151.Alessandri, S. M. (2000). Effects of maternal work status in single-parent families on children's perception of self and family and school achievement of Experimental Child Psychology, 54, 417-433.
152.Allen, M., Donohue, P., & Dusman, A. (2007). The limits of viability — Neonatal outcome of infants born at 22 to 25 weeks' gestation. New England Journal of Medicine, 329, 1597-1601.
153.Amato, P. R. (2007). Children's adjustment to divorce: Theories, hypotheses, and empirical support. Journal of Marriage and the Family, 55, 23-38.
154.American academy of pediatrics (AAP) (2000). Positioning and SIDS. Pediatrics, 89, 1120-1126. American academy of pediatrics (AAP) (2005). Policy statement: Drug-exposed infants. Washington, DC. After, Т. Е. (2006). Secret paths: Women in the new midlife. New York: Norton.
155.Aquilino, W. S. (2007). Late life parental divorce and widowhood: Impact on young adults assessment of parent-child relations. Journal of Marriage and the Family, 56, 908-922.
156.Arend, R. A., Gore, F. L., & Sroufe, L. A. (2002). Continuity of individual adaptation from infancy to kindergarten. Child Development, 50, 950-959.
157.Aries, P. (1962). Centuries of childhood: A social history of family life. New York: Vintage Books. Child Development, 32, 1123-1134.
158.Asher, S. R. (1983). Social competence and peer status: Recent advances and future directions. Child Development, 54, 1427-1434.
159.Aslin, R. N., Pisoni, D. V, & Jusczyk, P. W. (2003). Auditory development and speech perception in infancy. In P. H. Mussen (Ed.), Handbook of child psychology (Vol. 2). New York: Wiley. Child Development, 12, 1532-1534.
160.Astley, S.J, Clarren, S. K., Little, R. E. (2000). Analysis of facial shape in children gestationally exposed to marijuana, alcohol and/or cocaine. Pediatrics, 89, 67-77.
161.Avis, N. E. (2004). Women's health at midlife. In S. L. Willis & J. D. Reid (Eds.), Life in the middle: Psychological and social development in middle age. San Diego: Academic Press. Child Development, 22, 1123-1144.
162.Azar, B. (2005). Defining the trait that makes us human. АРА Monitor, 28 (11), 1, p.15-18.
163.Anamey E.R., Hednee W.R. The prevention of adolescent pregnancy. //JAMA. - 2006. - No.5. - P. 78-82.
164.Baillargeon, R. (2001). Object permanence in three-and-a-half- and four-and-a-half-month-old infants. Developmental Psychology, 23, 655-674.
165.Baillargeon, R. (2007). The object concept revisited: New directions in the investigation of infants physical knowledge. In С. Е. Granrud (Ed.), Visual perception and cognition in infancy. Hillsdale, NJ: Erlbaum Amer. J. Obstet. Gynecol.- Vol.180, №1,Pt.3.-P.247-248.
166.Baillargeon, R. (2007). How do infants learn about the physical world? Current Directions in Psychological Science, 3 (5), 133-140.
167.Baillargeon, R., & Devos, J. (2000). Object permanence in young infants: Further evidence. Child Development, 62, 1227-1246.
168.Bankoff, E. (2001). Peer support for widows: Personal and structural characteristics related to its provision. In S. Hobfoll (Ed.), Stress, social support, and women. Washington, DC: Hemisphere. №1, Pt.11.-P.247-248.
169.Banks, M. S., & Salapatek, P. (2003). Infant visual perception. In P. H. Mussen (Ed.), Handbook of child psychology (4th ed.). New York: Wiley. Child Development, 58, 1427-1434.
170.Banks, M., & D