РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я ЮНИХ ПЕРВОРОДЯЩИХ, РОЗРОДЖЕНИХ АБДОМІНАЛЬНИМ ШЛЯХОМ : Репродуктивное здоровье ЮНЫХ первородящих, родоразрешений абдоминальным ПУТЕМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

ІКОНОПИСЦЕВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 618.17-053.7-055.25-06:618.5-089.888.11/.61:617.55-089.888

РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я ЮНИХ ПЕРВОРОДЯЩИХ, РОЗРОДЖЕНИХ АБДОМІНАЛЬНИМ ШЛЯХОМ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

медичних наук

Науковий керівник:

Вдовиченко Юрій Петрович

доктор медичних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

стор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ 4 ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: «РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я У ЮНИХ ПЕРВОРОДЯЩИХ, РОЗРОДЖЕНИХ АБДОМІНАЛЬНИМ ШЛЯХОМ»

1.1. Вагітність і пологи у юних первородящих 10

1.2. Вплив кесарева розтину на репродуктивне

здоров'я жінки. 36

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 49

РОЗДІЛ 3

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК 55

РОЗДІЛ 4

ПРОФІЛАКТИКА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ

УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ КЕСАРЕВА РОЗТИНУ У

ЮНИХ ПЕРВОРОДЯЩИХ 58

4.1. Клінічний перебіг вагітності, операції й післяопераційного періоду. 58

4.2. Вплив запропонованої лікувально-профілактичної методики на мікробіологічний статус. 64

4.3. Особливості імунітету та ендокринного статусу. 68

РОЗДІЛ 5

РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЮНИХ ПЕРВОРОДЯЩИХ, РОЗРОДЖЕНИХ АБДОМІНАЛЬНИМ ШЛЯХОМ 73

5.1. Клінічний перебіг віддаленого післяпологового

періоду. 73

5.2. Особливості ендокринологічного статусу. 82

5.3. Результати мікробіологічного й імунологічного обстеження. 93

РОЗДІЛ 6

ОБГОВОРЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 102

ВИСНОВКИ 115

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 118

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

Алд альдостерон;

ВПГ вірус простого герпесу;

Е естрадіол;

ІФА імуноферментний аналіз;

Кр кортизол;

ЛГ лютеїнізуючий гормон;

ПЛР полімеразна ланцюгова реакція;

ПР прогестерон;

Прл пролактин;

Т тестостерон;

УЗД ультразвукове дослідження;

ФСГ фолікулостимулюючий гормон;

CD3+ активні Т-лімфоцити;

CD4+ Т-хелпери;

CD8+ Т-супресори;

CD16+ Т-кілери;

CD20+ В-лімфоцити;

CD23+ активні В-лімфоцити

Ig імуноглобулін;

T критерій Ст’юдента.

ВСТУП

Актуальність теми. За останнє десятиріччя у всьому світі збільшилася кількість непланованих вагітностей у неповнолітніх жінок. Щорічно у багатьох індустріальних країнах та країнах, що розвиваються, від 5% до 10% дівчат у віці 13-18 років стають вагітними, а в деяких регіонах, в тому числі й в Україні, цей показник досягає 20% (ВООЗ, 2005). В результаті, за рік у світі народжують 15 міліонів дівчат-підлітків, а ще 5 міліонів вимушені прибігати до переривання вагітності [32, 46].

Вагітність в юному віці представляє складну медико-соціальну проблему, вирішення якої в значному ступеню залежить від підлітків та їх сімей, а також від суспільства в цілому. Юна вагітна часто не використовує пренатальну допомогу, у неї вище імовірність загинути від ускладнень під час вагітності і пологів [11, 20]. Рання вагітність призводить до соціальної ізоляції незаміжніх юних матерів, перериває їх освіту, що надалі наносить економічну шкоду суспільству, а неповнолітня мати нерідко позбавлена економічної та психо-емоційної підтримки, що викликає погіршення її здоров¢я, як жінки [24, 25]. Все це негативно відображується на репродуктивному здоров¢ї молодих жінок.

Вивченню різних боків перебігу вагітності і пологів в юному віці, як в нашій країні, так і за рубежем, присвячено велику кількість публікацій. Загальновідомим є той факт, що первородящі до 18 років складають групу високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної патології. Поряд з цим, одним з найменш вирішених питань даної проблеми є віддалені наслідки розродження неповнолітніх жінок, особливо у випадку кесарева розтину, частота якого збільшується з року в рік і досягає 15,0% по всій Україні [13, 50]. Взагалі не вивчено питання відновлення менструальної та репродуктивної функції у таких хворих, особливості ендокринологічного статусу, а також не розроблено методи відновного лікування.

Все вищевикладене є переконливою підставою для проведення цього наукового дослідження.

Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” № держ. реєстрації: 0106 U010506 з 12.2006 по12.2011.

Мета та завдання дослідження

Метою дослідження явилося зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я юних перовородящих, розроджених абдомінальним шляхом на підставі вивчення в них клінічних, мікробіологічних, імунологічних і ендокринологічних особли-востей, а також розробки і упровадження комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

Завдання дослідження:

Провести оцінку клінічного перебігу вагітності, пологів і структуру показань до абдомінального розродження у юних первородящих.

З’ясувати особливості клінічного перебігу раннього і віддаленого періоду після кесарева розтину у первородящих до 18 років.

Оцінити зміни мікробіоценозу статевих шляхів, системного й місцевого імунітету, а також ендокринологічного статусу у юних первородящих до і після операції кесарева розтину.

Розробити й упровадити комплекс лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для жінок до 18 років, розроджених абдомінальним шляхом.
Об¢єкт дослідження репродуктивне здоров'я первородящих до 18 років.
Предмет дослідження стан мікробіоценозу статевих шляхів, системного й місцевого імунітету; ендокринологічний статус.
Методи дослідження клінічні, функціональні, мікробіологічні, імунологічні, ендокринологічні й статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше вивчено порівняльні аспекти ранніх і віддалених наслідків абдомінального розродження юних первородящих. Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ендокринологічними, імунологічними і функціональними змінами репродуктивної системи у первородящих до 18 років, розроджених шляхом операції кесарева розтину в ранні і віддалені терміни. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез патологічних змін репродуктивного здоров'я молодих жінок, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.
Практичне значення одержаних результатів
Вивчено основні клінічні особливості перебігу вагітності і пологів, а також структура показань до операції кесарева розтину у юних первородящих. Встановлено основні особливості клінічного перебігу раннього і віддаленого періоду після кесарева розтину у первородящих до 18 років. Запропоновано методи контролю за ефективністю лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у юних первородящих після кесарева розтину.
Розроблено й упроваджено практичні рекомендації для зниження частоти патологічних змін репродуктивного здоров'я молодих жінок, розроджених абдомінальним шляхом.
Результати досліджень впроваджено в практику роботи Центру охорони здоров¢я матері та дитини Сумської області, в начальний процес кафедри акушерства та гінекології медичного інститу

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено дані і нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології зниження частоти патологічних змін репродуктивного здоров'я юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом на підставі вивчення в них клінічних, мікробіологічних, імунологічних та ендокринологічних особливостей, а також розробки й упровадження комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

1. Клінічний перебіг вагітності у юних первородящих характеризується високою частотою анемії вагітних (56,7%), плацентарної недостатності (33,3%) та прееклампсії (23,3%), що призводить до значного рівня передчасного розриву плодових оболонок (33,3%) і аномалій пологової діяльності (23,3%), в структурі яких переважає дискоординована пологова діяльність (38,5%).

2. У структурі показань до абдомінального розродження у юних первородящих переважають клінічно вузький таз (23,3%), гострий дистрес плода (23,3%), неефективне лікування аномалій пологової діяльності (16,7%) і тазове передлежання крупного плода (16,7%). В плановому порядку виконується тільки 20,0% операцій і при доношеній вагітності 86,7%.

3. Абдомінальне розродження у юних первородящих супроводжується високою частотою післяопераційних ускладнень у вигляді ранової інфекції (13,3%), ендометриту (10,0%) та порушень контрактильної активності матки (16,7%), які розвиваються на фоні порушень мікробіоценозу статевих шляхів, а також імуносупресії системного і місцевого імунітету.

4. Кесарів розтин у юних первородящих є чинником ризику розвитку генітальної патології впродовж 2 років після розродження з переважанням дисфункціональних маткових кровотеч (26,7%), бактеріального вагінозу (23,3%), хронічного сальпінгоофориту (23,3%) й ендометриту (16,7%) на порушень мікробіоценозу статевих шляхів і змін системного і місцевого імунітету.

5. Розродження шляхом операції кесарева розтину юних первородящих призводить до розвитку дисгормональних порушень (збільшення вмісту Е на фоні зниження ПГ), що клінічно виявляється наявністю нейроендокринної симптоматики протягом 2 років після кесарева розтину: нервозністю (20,0%), депресією (20,0%), втомленістю (16,7%) і неспанням (16,7%).

6. Використання запропонованих лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє знизити у юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом, частоту як ранніх ускладнень (ранової інфекції в 2 рази, ендометриту в 3, порушень контрактильної активності матки в 2,5 рази), так і віддалених (порушень менструального циклу в 2,7 рази, хронічного ендометриту в 2,5, бактеріального вагінозу в 1,8 і хронічного сальпігоофориту - в 1,8 рази).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Кесарів розтин у юних первородящих є чинником ризику порушень репродуктивного здоров'я і призводить до зростання гінекологічної захворюваності і нейроендокринної симптоматики.

Для зниження частоти патологічних змін з боку репродуктивної системи у юних первородящих необхідно використовувати додатково до загальноприйнятих лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів антигомотоксичну терапію: в ранньому післяопераційному періоді препарати траумель й енгістол, а для відновного лікування коензим-композитум і оваріум композитум в загальноприйнятому дозуванні

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Астахов В.М. До питання про психоемоційний статус юних вагітних // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1995. - №5. - С. 37-38.

Байтерян И.К., Яруллин А.Х. Продолжительность родовой деятельности в различных возрастных группах. // Казанский медицинский журнал. - 2003. - Т.64. - №4. - С. 305.

Бакуленко Л.П., Нестерова А.А., Захарова Л.В. Некоторые показатели иммунной системы при нефропатии беременных. // Тезисы докладов Пленумаправления Всесоюзного научного общества акушеров-гинекологов "Пути сниже­ния материнской и перинатальной заболеваемости и смертности при поздних токсикозах беременных". - М., 2005. - С. 8-9.

Башлакова Н.Ч., Юрченко Л.Н., Цывьян П.Б. Доклиническая диагности­ка токсикоза второй половины беременности в условиях однодневного стациона­ра // Акушерство и гинекология. - М., 2004. - С. 16-18.

Бедный М.С. Беременность и роды у юных первородящих // Демографические факторы здоровья. - М., 2004. - С. 16-18.

Беседин В.Н., Синийчук Х.В., Яремчук Г.П. Состояние иммунной систе­мы при нефропатии беременных. // Тезисы докладов VIII съезда акушеров-гинекологов Украины. Львов. - 1986. - С. 151.

Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка СВ. Ультразвуковая диагностика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска // Ехографія в перінатології та гінекології. Кривой Рог. - 1993. - С. 25-27.

Венцковский Б.М. Некоторые дискуссионные вопросы кесарева сечения // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- Сімферополь. - 1998. - С.40-43.

Веренич Г.И., Кузьменкова И.К. Лечение и профилактика патологических состояний у детей в период новорожденности. Минск. - 2006. - С. 11-12.

Волкова Н.Н., Быстрицкая Т.С., Вербитский Н.Ш. Показатели гипофизарно-надпочечниковой системы и реакции клеточного иммунитета при нормаль­ной и осложненной поздним токсикозом беременности // Акушерство и гине­кология. - 2006. - №2. - С. 32-34.

Воронин К.В., Козинец Г.И., Сердюк В.Н. Ранние гемореологические на­рушения у беременных с риском развития позднего токсикоза // Акушерство и геникология. - 1999. - №10. - С. 34-36.

Гайдуллина Э.А., Шадрина Т.Н. Течение беременности и родов у юных женщин и особенности адаптации их новорожденных по материалам 4 родильно­го дома // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. Казань. - 2001. - С.31-32.

Григоренко П.П., Приймак І.А., Григоренко А.П. Проблеми і перспективи кесарева розтину в сучасному акушерстві // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. - №1. - С.68-69.

Джаникян И.О., Саарян С.В. Особенности течения родов и состояние новорожденных у возрастных первородящих женщин // Актуальные вопросы акушерства. Ереван. - 2005. - С. 78-83.

Диагностика и лечение инфекций половых органов у беременных: Метод. рекомендации/ Одес. гос. мед. ун-т, Укр. центр науч. мед. информ. и пат.-лиценз. работы; Сост.: В.Ф. Нагорная, Ж.А. Краснова. - К., 2004. - 32 с.

Дидина Н.М. Беременность после 30 лет // Здоровье. - 2005 - №5. - С.16.

Дідух Т.Е., Козодой Г.В., Корчинська Р.А. Особливості перебігу вагітності та пологів у юних першонароджуючих Київської області. // Тези доповідей конференції молодих вчених "Актуальні питання акушерства та гінекології". Київ. - 2003. -С. 51.

Добровольська Л.М. Ультразвукова діагностика фето-плацентарної недостатності // Тези доповідей Науково-практичной конференції акушерів-гінекологів України. "Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінек­ології". Донецьк. - 2004. - С 66-67.

Дрампян Г.Х. Сравнительное изучение морфологических особенностей миометрия нижнего сегмента матки пожилых и старых первородящих женщин на тканевом, клеточном и субклеточном уровнях // Актуальные вопросы акушерской и перинатальной патологии в группах высокого риска. - 2005. - Вып. 2. - С. 139-151.

Дубосарська З.М. Сучасні методи діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плода // Тези доповідей науково-практичної конференції акушерів-гінекологів України. Донецьк. - 2000. - С. 69.

Евлакова В. Вырождение? Роды у юных // Мед. газета. - 2004. - 21 декабря. - С. 4.

Желпакова М.С., Мезинова Н.Н. Факторы риска перинатальной смертности у первородящих старшего возраста и их профилактика // Здравоохране­ние Казахстана. - 2001. - №10. - С. 73-75.

Зайдиева З.Н., Мусаева О.Х., Нурмагомедов С.Н. Течение беременности и исходы родов у первородящих старше 30 лет // Акушерство и гинекология. - 2000. - №8. - С. 37-38.

Иващенко Л.А. Беременность и роды у несовершеннолетних // Тези­сы Всесоюзной конференции по акушерству и гинекологии у подростков, 2-я.М., 2000. - С. 33.

Игнатьева Р.К., Инагомова Д.А. Беременность и роды в подростковом возрасте // Советское здравоохранение. - 2000. - №5. - С. 38-42.

Караулова А.В. Клиническая иммунология: Учебник для студентов медицинских вузов. М.: МИА, 1999. 604с.

Каюпова Л.С. Профилактика перинатальной патологии у первородящих старшего возраста. // Перинатальная охрана плода. - Алма-Ата. - 1989. - С. 65-67.

Квашенко Б.К., Возняк I. М., Галенда М.П. Вагітність та пологи у не­ повнолітніх жінок, мешканок сільської місцевості // Тези доповідей X з'їзду акушерів-гінекологів України. Одеса. - 1996. - С. 24.

Кобозева Н.В., Кузнецова М.Н., Гуркин Ю.А. Особенности течения бе­ременности и родов в юном возрасте // Гинекология детей и подростков. - М.: Медицина. - 2001. - С. 234-243.

Козин Г.А. Беременность и роды у первородящих женщин старшего воз­раста // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии на современном эта­пе. Пермь. - 2000. - С. 71-72.

Козин Г.А. Течение беременности и родов у юных первородящих. // Тезисы докладов 1 съезда акушеров-гинекологов Пермской области "Актуальные вопросы акушерства и гинекологии на современном этапе". - 1989. С. 72-74.

Коколина В. Особенности течения беременности и родов у юных первородящих // Врач. - 2003. - №7. - С. 42-44.

Коломейчук Л.В., Резніченко Г.І., Резніченко Ю.Г. Функціональні методи дослідження при переношеній вагітності // Тези доповідей науково-практичної конференції акушерів-гінекологів України "Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології". Донецьк. - 2004. С. 100.

Комиссарова Л.М., Чернуха Е.А., Пучко Т.К. Оптимизация кесарева сечения // Акушерство и гинекология. - 2000. - №1.-С.14-16.

Колочун Г.В. Імунокорекція та ентеросорбція у жінок з факторами ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень, розроджених операцією кесарського розтину: Автореф.дис канд.мед.наук: 14.01.01/ МОЗ України, Він. держ. мед. університет. - В. - 2000. 20 с.

Конке С.В. Реакция на родовой стресе симптоматико-адреналовой и гипоталамо-надпочечниковой систем молодых первородящих // Акушерство и гинекология. - 1996. - №1. - С. 41-42.

Кузьменкова І.К. Частота рождения детей с различной массой тела в за­висимости от возраста родителей // Тезисы докладов XI Всесоюзного съезда детских врачей. М. - 1982. - С. 169.

Леонов И.Т., Орел В.И. Медикосоциальная характеристика здоровья юных матерей в период беременности и родов // Вопросы охраны материнства и детства. - 2000. - №4. - С. 15-17.

Леонов И.Т. Состояние здоровья детей, рожденных юными женщинами // Педиатрия. - 2000. - №3. - С. 65-67.

Летучих А.А., Бокарева Т. В., Крайс Л.Н. Беременность и роды у первородящих старше 30 лет. // Вопросы охраны материнства и детства. - 1979. - №11. - С. 79.

Лисакович М.В., Шейбак М.П. Состояние новорожденных, рожденных юными матерями // Педиатрия. - 2002. - С. 54-55.

Малаев А.Б. Состояние фетоплацентарной системы у "старых" первородящих // Тезисы X конференция молодых ученых медиков Укр.ССР. "Актуальные вопросы акушерства и гинекологии". Киев. - 1999. - С. 81-82.

Малахова Е.Т., Анихимовский. Течение беременности и родов у первородящих 15-18 лет // Здравоохранение Белоруссии. - 1989. - №3. - С. 12-14.

Мамутова Д.М. Течение и исход беременности и родов у юных, пожилых и старых первородящих женщин: Автореф. дисертации. ... канд. мед. наук. Фрунзе. - 1996. - 25 с.

Маркін Л.Б., Ощуркевич О.Є., Каритко О.О. Оцінка перинатальних факторів ризику перинатальної патології у первородящих літнього віку // Педі­атрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №2. - С. 55-56.

Маркин Л.Б., Ощуркевич О.Е. Морфофункциональные патологии в экс­перименте и клин