ДОБРОЯКІСНІ КІСТОЗНІ УТВОРЕННЯ ЯЄЧНИКІВ: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА ТА ВІДНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

НОСЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 618-07-08-089:616.43

ДОБРОЯКІСНІ КІСТОЗНІ УТВОРЕННЯ ЯЄЧНИКІВ:
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА
ТА ВІДНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Чайка Володимир Кирилович
член-кореспондент Академії медичних наук України,
доктор медичних наук, професор

Донецьк-2007

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

РОЗДІЛ 1 ДОБРОЯКІСНІ КІСТОЗНІ УТВОРЕННЯ ЯЄЧНИКІВ (ДКУЯ): ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА ТА ВІДНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1. Класифікація та епідеміологія ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2. Сучасне уявлення про патогенез ДКУЯ як основа системи їх діагностики, лікування та реабілітації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2.1. Генетичні та морфогенетичні аспекти патогенезу ДКУЯ . . . . . . . . . .
1.2.2. Стан гормонального гомеостазу та нейроендокринної регуляції при ДКУЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2.3. Роль порушень імунної реактивності в генезі ДКУЯ . . . . . . . . . . . . . .
1.2.4. Ендогенна інтоксикація при ДКУЯ як наслідок порушень вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Сучасні методи діагностики ДКУЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3.1. Можливості соноскопії та допплерографії в діагностиці ДКУЯ . . . . .
1.3.2. Онкомаркери в діагностиці ДКУЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3.3. Лапароскопія в діагностиці ДКУЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.4. Основні принципи та методи лікування ДКУЯ у жінок, зацікавлених у збереженні та відновленні репродуктивної функції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.5. Реабілітація репродуктивного здоров’я у жінок з ДКУЯ . . . . . . . . . . .

14
14

19
19

29
31

36
40
40
44
47

48
58

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. . . . . . . . . . . . . . . 2.1. Матеріали та методологія дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2. Методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

62
62
66

РОЗДІЛ 3 ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ДКУЯ та СТАН НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ пацієнткам репродуктивного віку при цій ПАТОЛОГІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

78

РОЗДІЛ 4 Комплексна система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1. Клінічні особливості гістоструктурних форм ДКУЯ у жінок репродуктивного віку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.1. Клінічні особливості ДКУЯ у жінок пубертатного віку. . . . . . . . . . . . . .
4.1.2. Особливості клінічної картини при перекруті ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.3. Особливості клінічної картини при ДКУЯ різних розмірів. . . . . . . . . . .
4.2.Соноскопічна діагностика ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.3. Визначення експресії онкомаркерів при ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.4. Автоматизована система апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.5. Діагностична значимість допплерографії в диференційній діагностиці гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.6. Лапароскопія як останній етап апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників перед виконанням оперативного об’єму .

83

83
110
112
115
117
132

140

145

153

РОЗДІЛ 5 Cтан основних систем гомеостазу у жіночому організмі репродуктивного віку при наявності ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1. Особливості ендокринного статусу при ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.1. Гормональний профіль сироватки периферичної крові у жінок з ДКУЯ
5.1.2. Експресія рецепторів стероїдних гормонів в ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2. Імунологічна реактивність при ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.3. Деякі особливості цитокінового профілю сироватки периферичної крові жінок з ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.4. Стан систем вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту та вираженість ендогенної інтоксикації при ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

161
161
161
173
174

186

189

РОЗДІЛ 6 ГІСТОСТРУКТУРНІ ТА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯЄЧНИКІВ З ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6.1. Стан фолікулярного апарату яєчників з ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6.2. Морфофункціональні особливості строми яєчників з ДКУЯ. . . . . . . . . . .
6.3. Гістоструктурні та морфофункціональні особливості ДКУЯ. . . . . . . . . . .

201
202
209
214

РОЗДІЛ 7 КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ функціональних кіст яєчників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
7.1. Клінічна характеристика обстежених груп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7.2. Консервативне лікування функціональних кіст яєчників
7.3. Трансвагінальне голкове аспіраційне дренування кіст яєчників під контролем соноскопії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

223
223
228

231

РОЗДІЛ 8 ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНЕ ЕНДОХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДКУЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
8.1. Клінічна характеристика обстежених груп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
8.2. Органозберігальне ендохірургічне лікування ДКУЯ різних розмірів і ендоскопічні інструменти для його виконання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
8.3. Результати відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з ДКУЯ в залежності від способу органозберігального ендохірургічного лікування . . .

239
239

242

253

РОЗДІЛ 9 КОМПЛЕКСНА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЯ репродуктивного здоров’я пацієнток з ДКУЯ.. . . . . . . . . .
9.1. Клінічна характеристика обстежених груп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
9.2. Післяопераційна реабілітація пацієнток репродуктивного віку з ДКУЯ. .
9.3. Динаміка деяких показників гормонального гомеостазу у жінок з ДКУЯ в післяопераційному періоді в залежності від способу реабілітації. . . . . . . . .
9.4. Динаміка імунної реактивності у жінок з ДКУЯ в післяопераційному періоді в залежності від способу реабілітації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
9.5. Динаміка вільнорадикального окислення, антиоксидантного захисту та ендогенної інтоксикації у жінок з ДКУЯ в післяопераційному періоді в залежності від способу реабілітації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
9.5. Результати відновлення репродуктивної функції жінок з ДКУЯ в залежності від способу післяопераційної реабілітації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

255
255
258

259

271

283

295

РОЗДІЛ 10 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

297

ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

346

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

350

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

353

ДОДАТОК А Фотодані імуногістохімічного дослідження рецепторного апарату ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

403

ДОДАТОК Б Фотодані інструментальної візуалізації ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . .
Б.1. Фотодані соноскопічної візуалізації ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Б.2. Фотодані допплерографічної візуалізації ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Б.3. Фотодані лапароскопічної візуалізації ДКУЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

418
418
438
443

ДОДАТОК В Фотодані гістоструктурних особливостей ДКУЯ.. . . . . . . . . . .

451

ВСТУП

Актуальність теми. Репродуктивне здоров’я є невід’ємною складовою загального здоров’я нації в цілому і має стратегічне значення [1, 2, 3]. Одним з розповсюджених чинників його порушення є пухлини яєчників, які займають серед усіх утворень статевих органів друге місце, а в структурі невідкладної гінекологічної патології друге-третє місце [4-7]. За останні два десятиріччя зустрічаємість їх серед гінекологічних хворих збільшилася з 6-11 % до 19-25 % [8-11]. 75-87% від усіх пухлин яєчників приходиться на долю доброякісних [12]. У свою чергу, серед доброякісних утворень яєчників 75-80 % мають кістозну побудову [13]. Доброякісні кістозні утворення яєчників (ДКУЯ) представляють особливий інтерес, тому що саме при цій найчастішій формі об’ємних утворень яєчників можливе проведення консервативного або малоінвазивного органозберігального хірургічного лікування.
Збереження яєчника у пацієнток репродуктивного віку є не тільки запорукою успішної реалізації генеративної функції, але й повноцінної якості життя. Гостро стоїть питання органозберігального лікування ДКУЯ у пацієнток з оофоректоміями в анамнезі та наявністю єдиного яєчника. Важливим є збереження яєчників у жінок з безпліддям [14], серед яких хворі на ДКУЯ складають 25-33% [15]. Особливу турботу викликає репродуктивне здоров’я дівчаток та дівчаток-підлітків з ДКУЯ [16-18], що складають 9,1% пацієнток відділень дитячої гінекології.
Незважаючи на успіхи, що досягнуті на сьогоднішній день у виявленні пухлин яєчників, залишаються значні труднощі в апріорній діагностиці гістоструктурних форм кістозних оваріальних утворень, відсутні сучасні науково-обґрунтовані алгоритми диференційованої лікувальної тактики залежно від гістоструктури утворень, дискутабельним є питання визначення тривалості консервативного лікування, можливості проведення аспіраційного дренування персистуючих і проблемних для хірургії функціональних кіст яєчників, оптимального вибору між консервативним та оперативним лікуванням, між оперативними доступами та об'ємами. Потрібна розробка сучасних органозберігальних ендохірургічних технологій для ДКУЯ будь-яких розмірів і з інтракістозним вмістом будь-якої в'язкості. Необхідна розробка патогенетично обґрунтованої системи реабілітаційних заходів у жінок з органозберігальним лікуванням з приводу ДКУЯ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М.Горького та є фрагментом тем „Відновлення репродуктивного здоров’я жінок з доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників шляхом розробки та впровадження сучасних діагностичних, лікувальних та профілактичних технологій” (№ держреєстрації 0100U006367, шифр теми МК 01.06.01) і «Розробити способи відновлення репродуктивного здоров'я у жінок із захворюваннями придатків матки незапального генезу, що вимагають хірургічної корекції (№ держреєстрації 0103U007892, шифр теми МК 04.06.01). Автор була відповідальним виконавцем означених тем, які виконувалися в рамках Національної Програми „Репродуктивне здоров’я 2001-2005”.
Мета дослідження. Підвищити ефективність відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з ДКУЯ шляхом розробки та впровадження системи апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників, патогенетично обґрунтованих способів органозберігального лікування в залежності від гістоструктурної форми утворення, а також комплексу реабілітаційних заходів.
Задачі дослідження.
1. Вивчити епідеміологію та стан надання медичної допомоги пацієнткам підліткового та репродуктивного віку з ДКУЯ в Донецькій області.
2. Визначити особливості клініко-соноскопічних даних та експресії онкомаркерів при ДКУЯ, на підставі яких розробити автоматизовану систему апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників.
3. Встановити діагностичну значимість допплерографії та лапароскопії в системі апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників.
4. Вивчити особливості стану основних систем гомеостазу та вираженості ендогенної інтоксикації при різних гістоструктурних формах ДКУЯ.
5. Дослідити морфофункціональні, імуногістохімічні та лектиногістохімічні особливості яєчників з ДКУЯ.
6. Розробити та впровадити патогенетично обґрунтовані способи консервативного лікування функціональних кіст яєчників.
7. Розробити та впровадити способи органозберігального ендохірургічного лікування ДКУЯ різних розмірів.
8. Розробити та впровадити систему комплексної реабілітації репродуктивного здоров’я у жінок з органозберігальним лікуванням ДКУЯ.
9. Оцінити ефективність запропонованої та впровадженої системи діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у жінок репродуктивного віку з ДКУЯ.
Об’єкт дослідження ДКУЯ у жінок репродуктивного віку.
Предмет дослідження клінічний, гормональний, імунний, оксидантний статус, соно-, відео- та гістоструктура яєчників, результати комплексної апріорної діагностики, консервативного та ендохірургічного лікування, реабілітації репродуктивного здоров’я у пацієнток репродуктивного віку з ДКУЯ.
Методи дослідження клінічні, метод ланцюгової полімеразної реакції, ультразвукові, радіоімунологічні, відеоендоскопічні, імунофлюоресцентні, імуноферментні, метод радіальної імунодифузії, фотометричні, морфологічні, імуногістохімічні. лектиногістохімічні, математично-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі на сучасному методологічному рівні приведене нове рішення актуальної медико-соціальної проблеми відновленнярепродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ з викладенням клініко-теоретичних аспектів патогенезу захворювання. На основі вивчення клінічних проявів, соноструктури яєчників та експресії онкомаркеров у жінок репродуктивного віку з різними гістоструктурними формами ДКУЯ вперше розроблена та упроваджена автоматизована система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ. Встановлена діагностична значущість допплерографії та лапароскопії в диференціальній апріорній діагностиці гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників. Вперше на підставі комплексного обстеження показані особливості стану ендокринної, імунної систем

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено нове рішення актуальної проблеми гінекології відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з ДКУЯ. На підставі теоретичного узагальнення даних епідеміологічних досліджень, особливостей клінічних проявів, соно-, допплеро-, відео- і гістоструктури яєчників, стану основних систем гомеостазу й вираженості ендогенної інтоксикації при ДКУЯ патогенетично обґрунтовані і розроблені: комплексна система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, диференційовані залежно від гістоструктури утворень способи органозберігального лікування, а також система комплексної реабілітації, що в сукупності привело до збільшення числа випадків органозберігального лікування та відновлення репродуктивної функції при цій патології.
1. Виявлено, що щорічна частота виконання оперативних втручань з приводу ДКУЯ у пацієнток репродуктивного віку складає 14,2±6,6 випадків на 10 000 жінок відповідного віку, кістозних доброякісних пухлин яєчників (кістом) 3,6±2,2, кістозних пухлиноподібних утворень яєчників (кіст) 10,5±5,7. Серед прооперованих з кістомами яєчників в 44,1% випадків зустрічаються серозні цистаденоми, в 35,5% зрілі кістозні тератоми, в 12,9% муцинозні цистаденоми, в 7,5% кістоми іншої гістоструктури, а серед кіст яєчників в 41,3% фолікулярні кісти, в 25,4% кісти жовтого тіла, в 14,9% кісти без епітеліального вистилання, в 11,8% ендометріоїдні, в 6,6% параоваріальні кісти. Лише у 31,6% пацієнток репродуктивного віку з ДКУЯ виконуються органозберігальні операції й лише у 16,8% жінок з використанням лапароскопічного доступу.
2. Розроблена модель автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, заснована на клініко-соноскопічних характеристиках і дослідженні експресії онкомаркерів, має високу чутливість (81,31-83,40%), специфічність (97,01-97,02%), значущість позитивного (88,40-90,16%) і негативного (97,06-98,62%) результату передбачуваного тесту.
3. Наростання проліферативних властивостей в оваріальних утвореннях супроводжується посиленням неоангіогенезу, про що свідчить частіше виявлення при допплерографії в стінці кістом яєчників і цистаденокарцином судинного кровоплину порівняно з кістами відповідно в 1,18 (p<0,0001) і 1,21 рази (p<0,0001). Судини в пухлинах часто відрізняються маловираженим або відсутнім гладком'язовим шаром, наявністю великої кількості шунтів, еластолізом, що призводить до втрати їх еластичності, зниження індексу пульсативности кровоплину в кістомах яєчників порівняно з кістами в 1,11 (p<0,0004), в цистаденокарциномах в 1,41 (p<0,0001), а індексу резистентності відповідно в 1,03 (p>0,05) і 1,46 рази (p<0,0001).
4. У пацієнток репродуктивного віку з наявністю в яєчниках доброякісних кістозних утворень збережений фолікулярний апарат при будь-яких розмірах утворень. Вираженість склерозу в яєчниках залежить від тривалості персистенції утворення (r=0,36, p<0,05) і не залежить від його розмірів. ДКУЯ розвиваються в яєчниках з гіперандрогенними пухлиноподібними процесами, такими як полікістоз, стромальний текоматоз і гіперплазія функціонально-активної текатканини. Порушені процеси овуляції при ДКУЯ супроводжуються зниженням чисельності пацієнток з наявністю білих тіл в яєчниках при кістах яєчників на 47,25% (p<0,0001), а при кістомах на 33,33% (p<0,004).
5. Кістоми яєчників на відміну від кіст характеризуються зниженням клітинної диференціації, змінами молекулярно-просторової структури глікокон’югатів поверхні плазмолеми епітеліальних клітин і зростанням рухливості мембранних рецепторів лектинів, що веде до відсутності контактного гальмування проліферації кардинальної ознаки істинних пухлин. Гіперсіалізація клітинних поверхонь і зниження міцності поверхневих глікокон’югатів в кістомах сприяє запобіганню елімінації їх клітинами імунної системи. Підвищена проліферація спостерігається в епітелії та в цитогенній стромі 35,29% ендометріоїдних кіст, в тканинах 23,52% зрілих кістозних тератом, в епітелії 26,67% серозних і 27,78% муцинозних цистаденом, про що свідчить їх позитивна PCNA-реактивність.
6. ДКУЯ виникають і розвиваються на тлі ендокринного дисбалансу (диспропорції секреції гонадотропінів, гіперпродукції статевих гормонів, відносної гіперінсулінемії, зниження продукції тиреоїдних гормонів і стероїдзв’язуючого глобуліну); імунного дисбалансу (підвищення кількості еозинофілів, перерозподілу складу субпопуляції лімфоцитів із зниженням відносного вмісту CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, підвищенням CD25+, дисімуноглобулінемії із зниженням рівня Ig G і підвищенням Ig А, Ig М і Ig E, зниження активності комплементу і макрофагально-моноцитарної системи з підвищенням рівня ЦІК, розвитку автоімунних процесів з підвищенням рівнів сумарних антитіл до мембранних фосфоліпідів, гіперсекреції цитокінів ІЛ-2, ІЛ-4, ІФН-γ, ФНП-α); дисбалансу систем вільнорадикального окислення і антиоксидантного захисту (надмірного накопичення продуктів вільнорадикального окислення, зниження рівнів антиоксидантів) і розвитку ендогенного токсикозу. Порушення реактивності основних систем гомеостазу при ДКУЯ призводить до накопичення пухлинних і пухлиноподібних клітин і перешкоджає їх своєчасній елімінації.
7. Серед функціональних кіст яєчників існують гормончутливі (46,67%) та гормонрезистентні (53,33%). Застосування розробленого способу активного динамічного спостереження за функціональними кістами яєчників порівняно з традиційним підвищує кількість випадків їх регресії в 2,21 рази (p<0,0003). Функціональні кісти яєчників з персистенцією понад 2 міс не мають рецепторів до стероїдних гормонів і резистентні до гормонотерапії. Методом вибору їх лікування є трансвагінальне голкове аспіраційне дренування зі склеротерапією. Застосування в якості склерозанту спиртового розчину солковагіну порівняно з 96% етиловим спиртом призводить до зниження кількості рецидивів кіст на 26,67% (p<0,006) і збільшення випадків настання вагітності на 36,67% (p<0,005), зі спиртовим розчином протефлазиду відповідно на 16,67% (p<0,05) та 26,67% (p<0,04).
8. Розроблені ендохірургічні способи лікування порівняно з традиційними забезпечують можливість проведення оперативного втручання при ДКУЯ лапароскопічним доступом при будь-яких розмірах утворень, збереження й найменшого пошкодження здорової оваріальної тканини і фолікулярного резерву, практичну відсутність інтраопераційної крововтрати, надійне захоплення утворення, абластичне його видалення повністю та водночас, збільшення кількості випадків органозберігальних втручань на яєчниках в 1,45 рази (p<0,0001), скорочення тривалості операцій в 1,96 рази (p<0,0001), підвищення частоти настання вагітності в 1,63 рази (р<0,0001) і кількості пологів в 1,99 рази (р<0,0001).
9. Застосування розробленого способу реабілітації порівняно з традиційним призводить до більшого зниження в сироватці периферичної крові вмісту тестостерону (р<0,008), інсуліну (р<0,009), співвідношення інсуліну та глюкози (р<0,002), підвищення рівня стероїдзв’язуючого глобуліну (р<0,0004); підвищення рівня Ig G (р<0,04) і зниження Ig А (р<0,04); зменшення рівня ЦІК (р<0,0001) і збільшення активності комплементу (р<0,0005); зниження концентрації антифосфоліпідних антитіл (р<0,0001) і рівнів ІЛ-2 (р<0,0001), ІЛ-4 (р<0,0001), ФНП-α (р<0,0001); зменшення накопичення в плазмі периферичної крові ДК ненасичених жирних кислот (p<0,0001) і в еритроцитах крові МДА (p<0,0001), збільшення рівня СОД (p<0,03) і ЗАОА плазми (p<0,001), підвищення у сироватці крові концентрації ретинолу (p<0,008), токоферолу-α (p<0,003), а також більшого зниження вмісту МСМ 238 (p<0,0001), МСМ 254 (p<0,0001), МСМ 260 (p<0,0001), МСМ 280 нм (p<0,0001). В результаті істотного поліпшення реактивності основних систем гомеостазу та зниження рівня ендогенної інтоксикації при розробленому способі післяопераційної реабілітації підвищується частота настання вагітності в 1,20 (р<0,04), а кількість пологів в 1,28 рази (р<0,02).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна програма „Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 роки” (проект) // Здоровье женщины. 2006. № 2 (26). С.9-16.
2. Камінський В.В., Єщенко О.Г., Зеленська М.В. та інш. Нові можливості лікування вегето-судинних проявів клімактеричного синдрому у жінок // Здоровье женщины. 2006. № 3(27). С.47-52.
3. Гладчук І.З. Оперативна ендоскопія в комплексному лікуванні жіночої безплідності: Автореф. дис докт. мед. наук: 14.01.01 / Одеський державний медичний університет. Одеса; 1999. 35 с.
4. Колесова О.М., Соловьева М.И., Николаева Г.И. и др. Применение лапароскопии при лечении доброкачественных опухолей и опухолевидных образований яичников // Мат-лы международного конгресса „Лапароскопия и гистероскопия в акушерстве и гинекологии” / Под ред. В.И.Кулакова, Л.В.Адамян. М.: Пантори, 2002. С. 154-156.
5. Манухин И.Б., Высоцкий М.М., Авалиани Х.Д. и др. Дифференциальный подход к определению доступа и объема оперативного вмешательства при опухолях яичников // Мат-лы междунар. конгресса „Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней” / Под ред. В.И.Кулакова, Л.В.Адамян. М.: Пантори, 2001. С. 148-151.
6. Мордухович А.С., Ходжаева З.С. Эпидемиология опухолей яичников в Сырдарьинской области Узбекской СССР // Опухоли яичников / Под ред. С.И. Кулинич. Иркутск: Изд-во Иркутского университета, 1990. С. 38-46.
7. Мурватов К.Д., Адамян Л.В., Кулаков В.И. и др. Спиральная компьютерная томография в диагностике доброкачественных опухолей и опухолевидных образований яичников // Мат-лы междунар. конгресса „Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней” (гинекология, акушерство, урогинекология, онкогинекология) / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. М.: Пантори, 2001. С. 139-145.
8.Белоглазова С.Е. Современная тактика ведения больных доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников: Автореф. дис. ... д. мед. н.: 14.00.01 / Научный центр акушерства, гинекологии и перинатологии Российской академии медицинских наук. М., 1999. 21 с.
9.Нагорна В.Ф., Марічереда В.Г. Лазерна кореляційна спектроскопія у діагностиці об’ємних утворень яєчників (повідомлення перше) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. № 3. 1999. С. 112-114.
10. Pejovic T., Nezhat F. Laparoscopic management of adnexal masses the opportunities and the risks // Ann. N. Y. Acad. Sci. 2001. Vol. 943. Р. 255-268.
11.Canis M., Rabischong B., Houlle C. et al. Laparoscopic management of adnexal masses: a gold standard? // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2002. Vol. 14 (4). Р. 423-428.
12. Noyan V., Tiras M.B., Oktem M. et al. Laparoscopic ultrasonography in the management of ovarian cysts // Gynecol. Obstet. Invest. 2005. Vol. 60, № 2. Р. 63-66.
13.Чайка В.К., Носенко Е.Н., Шпатусько Н.И. Эпидемиология и состояние оказания медицинской помощи пациенткам детского, подросткового и репродуктивного возраста с кистозными доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников // Медично-соціальні проблеми сім’ї. 2003. Т. 8, № 4. С.5-8.
14.Сімрок В.В., Сімрок Н.І., Супрун К.С. Кольорова допплерографічні діагностика синдрому полікістозних яєчників // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: „Інтермед”, 2005. С.613-615.
15. Кулаков В.И., Гатаулина Р.Г., Гаспаров А.С. и др. Реабилитация репродуктивной функции у женщин с опухолями и опухолевидными образованиями // Эндоскопия в гинекологии / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. М: Виктория-принт, 1999. С. 390-391.
16. Вовк І.Б., Кондратюк В.К. Сучасні принципи діагностики та лікування жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 2 (27). С.88-93.

17. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Матыцина Л.А. и др. Современная диагностика и лечение доброкачественных опухолей и кистозных опухолеподобных образований яичников у девочек и девочек-подростков // Медико-социальные проблемы семьи. 2000. Т. 5, № 2-3. С.40-44.
18. Матыцина Л.А., Яценко В.Ю. Опухолевидные образования яичников и воспалительные заболевания половых органов у девочек-подростков: этиопатогенетические аспекты и тактика ведения // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - № 1 (6). С.41-46.
19. Авалиани Х.Д. Оптимизация хирургического лечения доброкачественных опухолей яичников: Дис. ... к-та мед. наук: 14.00.01 / Московский медико-стоматологический ун-т. Москва, 2003. 132 с.
20. Prat J. Pathology of the Ovary: (Monography). Philadelphia: Saunders, 2004. 330 p.
21. Махмудова Г.М., Погорелова А.Б., Попов А.В. Лапароскопия в лечении овариальных образований // Мат-лы международного конгресса „Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней” / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. М.: Пантори, 2001. С. 163-164.
22. Рязанова Л.К. Метод прицельной трансвагинальной пункции в диагностике и лечении жидкостных образований малого таза: Автореф. дис. ... к-та мед. наук: 14.00.01 / Самарский гос. мед. ун-т. Самара, 1999. 23 с.
23. Кузнецова Е.П. Восстановление репродуктивной функции при кистах яичников после эндоскопических операций в амбулаторных условиях: Автореф. дис. ... к-та мед. наук: 14.00.01 / Ижевская гос. мед. ак-мия. Ижевск, 2001. 32 с.
24. Манухин И.Б., Высоцкий М.М., Селиванова Г.В. и др. Опыт операций лапароскопическим доступом у пациенток с опухолями и опухолевидными образованиями яичников // Гинекология. 1999. Т. 1, № 3. С. 74-76.
25. Jeong Y., Outwater E.K., Kang H.K. Imaging Evaluation of Ovarian Masses // Radiographics. 2000. Vol. 20. P. 1445-1470.
26. Патологоанатомическая диагностика опухолей человека: В 2 томах / Под ред. Н.А. Краевского, А.В. Смольянникова., Д.С. Саркисона. М.: Медицина, 1993. Т. 2. 688 с.
27. Russell S.E., McCluggage W.G. A multistep model for ovarian tumorigenesis: the value of mutation analysis in the KRAS and BRAF genes // J. Pathol. 2004. Vol. 202, № 3. P. 336-340.
28. Rouanet J.P., Maubon A., Juhan V. et al. Imaging of benign ovarian tumors // J. Radiol. 2000. Vol. 81, Suppl. 12. Р. 1823-1830.
29. Кулаков В.И., Гатаулина Р.Т., Ежова Л.С. Нозологические особенности опухолей и опухолевидных образований яичников у женщин репродуктивного возраста, страдающих бесплодием // В кн.: Эндоскопия в диагностике, лечении и мониторинге женских болезней / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. Москва: Пантори, 2000. С.121-127.
30. Эхография органов малого таза у женщин. Вып. 2. Кисты придатков матки и доброкачественные опухоли яичников: Практическое пособие / В.Н. Демидов, А.И. Гус, Л.В. Адамян М.: РАМН, 1999. 100 с.
31. Опухоли и опухолевидные образования яичников у девочек: (Монография) / В.Ф. Коколина, И.Н. Алексеева М.: Манускрипт, 2001. 86 с.
32. Templeman C., Fallat M.E., Blsnchevsky A. et al. Noninflammatory Ovarian Masses in Girls and Young Women // Obstetrics & Gynecology. 2000. Vol. 96. P. 229-233.
33. Brenner C., de Bruyn R. Imaging of benign paediatric gynaecological disorders // Imaging. 2003. Vol. 15, № 2. P. 53-62.
34. Al-Ojaili A.M., Gowri V. Clinical profile of patients operated for benign adnexal tumors and the histopathological types // Saudi Med. J. 2003. Vol. 24, № 12. Р.1334-1336.
35. Вишневская Е.Е. Детская онкогинекология: (Монография). Минск: Выш. школа, 1997. 396 с.
36. Nowak M., Szpakowski M., Malinowsky A. et al. Ovarian tumors in the reproductive age group // Ginecol. Pol. 2002. Vol. 73, № 4. P. 354-358.
37. Zrubek H., Sikorski M., Nasser M. et al. Endometriosis in adolescent and young women. Can we afford to delay the diagnosis ? // Ginecol. Pol. 1999. Vol. 70, № 5. P.264-269.
38. Кулаков В.И., Демидов В.Н., Терская Л.В. и др. Значение трансвагинального поликлинического скрининга в диагностике объемных образований придатков матки // Акушерство и гинекология. 2001. № 6. С. 29-32.
39. Timmerman D., Verrelst H., Bourne T.H. et al. Artificial neural network models for the preoperative discrimination between malignant and benign adnexal masses // Ultrasound Obstet. Gynecol. 1999. Vol. 13, № 1. р. 17-25.
40. Полякова Т.В. Диагностика и тактика ведения больных с функциональными кистами яичников в репродуктивном возрасте: Дис. канд. мед. наук: 14.00.01/ Самарский гос. мед. ун-т. Самара, 2002. 168 с.
41. Опухоли гормонально-зависимых и гормонпродуцирующих органов: (Монография) / И.А. Гилязутдинова, Р.Ш. Хасанов. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 464 с.
42. Носенко О.М. Сучасні методи діагностики та лікування функціональних ретенційних кістозних пухлиноподібних утворень яєчників у жінок репродуктивного віку // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2002. Т. 7, № 2. С.15-21.
43. Галустян С.А., Белкина Н.В., Ефименко А.В. Клинический случай параовариальной кисты больших размеров // Мат-лы междунар. конгресса «Новые технологии в гинекологии» / Под ред. В.И.Кулакова, Л.В.Адамян. М.: Пантори, 2003. С. 79-80.
44. Wiechen K., Diathenko L., Agoulnik A. et al. Caveolin-1 is Down-Regulated in Human Ovarian Carcinoma and Acts as a Candidate Suppressore Gene // Am. J. Pathol. 2001. Vol. 159. P.1635-1643.
45. Xiong Y., Sun Y., Li H. Different imprinting status of IGF-2 in epithelial ovarian tumors // J. Huazhong Univ. Sci. Technolog. Med. Sci. 2002. Vol. 22, № 3. Р. 255-256.
46. Jamieson S., Alexiadis M., Fuller P.J. Expression status and mutational analysis of the ras and B-raf genes in ovarian granulosa cell and epithelial tumors // Gynecol. Oncol. 2004. Vol. 95, № 3. Р. 603-609.
47. Byrne J.A., Balleine R.L., Fejzo M.S. et al. Tumor protein D52 (TPD52) is overexpressed and a gene amplification target in ovarian cancer // Int. J. Cancer. 2005. Vol. 117, № 6. Р. 1049-1054.
48. Изменения репродуктивной системы и их коррекция у женщин с доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников: (Монография) / В.И. Кулаков, Р.Г. Гатаулина, Г.Т. Сухих. М.: Триада-Х, 2005. 256 с.
49. Вихляева Е.М., Железнов Б.И., Запорожан В.Н. и др. Руководство по эндокринной гинекологии: (Монография) / Под ред Е.М. Вихляевой. М.: ООО „Медицинское информационное агентство”, 1997. 768 с.
50. Избранные лекции по клинической онкологии: (Монография) / Под ред. В.И. Чиссова, С.Л. Дарьяловой. М., 2000. 736 с.
51. Межклеточные взаимодействия: (Монография) / М.А. Пальцев, А.А. Иванов. М.: Медицина, 1995. 254 с.
52. Klagsbrum M., Moses M.A. Molecular angiogenesis // Chem. Biol. 1999. Vol. 6, № 8. P. 217-224.
53. Landis S.H., Murray T., Boklen S., Wingo P.A. Cancer statistics, 1998 // CA Cancer J. Clin. 1998. Vol. 48. P.6-29.
54. Aziz M.F. Current management of malignant germ cell tumor of the ovary. Gan To Kadaku Ryoho. 1995. Suppl. 22. P. 262-269.
55. Marcus V.A., Ferenczy A. Yolk sac tumor of ovary histopathology and pathogenesis // CME J.Gynec.Oncol. 1997. № 2. P. 97-110.
56.Hauptmann S., Dietel M. Serous tumors of low malignant potential of the ovary-molecular pathology: part 2 // Virchows Arch. 2001. Vol. 438, № 6. Р. 539-551.
57. Baseviciene I., Martinkiene I., Basevicius A., Labanauskas L. Functional ovarian cysts in girls // Medicina (Kaunas). 2003. Vol. 39, № 9. Р. 902-909.
58. Доброкачественные опухоли яичников: (Монография) / Н.Д. Селезнёва, Б.И. Желе знов. М.: Медицина, 1982. — 284 с.
59. Silvia W.J., Hatler T.B., Nugent A.M. et al. Ovarian follicular cysts in dairy cows: an abnormality in folliculogenesis // Domest. Anim. Endocrinol. 2002. Vol. 23, № 1-2. Р. 167-177.
60. Christman S.A., Bailey M.T., Head W.A. et al. Induction of ovarian cystic follicles in sheep // Domest. Anim. Endocrinol. 2000. Vol. 19, № 3. P. 133-146.
61. Calder M.D., Manikkam M., Salfen B.E. et al. Dominant bovine ovarian follicular cysts express increased levels of messenger RNAs for luteinizing hormone receptor and 3 beta-hydroxysteroid dehydrogenase delta(4),delta(5) isomerase compared to normal dominant follicles // Biol. Reprod. 2001. Vol. 65, № 2. Р. 471-476.
62. Couse J.F., Yates M.M., Sanford R. et al. Formation of cystic ovarian follicles associated with elevated luteinizing hormone requires estrogen receptor-beta // Endocrinology. 2004. Vol. 145, № 10. Р. 4693-4702.
63. Isobe N., Yoshimura Y. Localization of apoptotic cells in the cystic ovarian follicles of cows: a DNA-end labeling histochemacal study // Theriogealogy. 2000. Vol. 53, № 4. P. 897-904.
64. Raile K., Stobbe H., Trobs R.B. et al. A new heterozygous mutation of the FOXL2 gene is associated with a large ovarian cyst and ovarian dysfunction in an adolescent girl with blepharophimosis/ptosis/epicanthus inversus syndrome // Eur. J. Endocrinol. 2005. Vol. 153, № 3. P. 353-358.
65. Steed H., Chapman W., Laframboise S. Endometriosis-associated ovarian cancer: a clinicopathologic review // J. Obstet. Gynaecol. Can. 2004. Vol. 26, № 8. Р.709-715.
66. Di Blasio A.M., Di Francesco S., Abbiati A. et al. Genetics of endometriosis // Minerva Ginecol. 2005. Vol. 57, № 3. Р. 225-236.
67. Ghezzi F., Raio L., Cromi A. et al. "Kissing ovaries": a sonographic sign of moderate to severe endometriosis // Fertil. Steril. 2005. Vol. 83, № 1. Р. 143-147.
68. Asghar T., Yoshida S., Nakago S. et al. Lack of association between endometriosis and the CYP17 MspA1 polymorphism in UK and Japanese populations // Gynecol. Endocrinol. 2005. Vol. 20, № 2. Р. 59-63.
69. Simpson J.L.Where are the genes that cause endometriosis? // J. Soc. Gynecol. Investig. 2005. Vol.12, № 3. Р. 143-144.
70. Audebert A. Women with endometriosis: are they different from others? // Gynecol. Obstet. Fertil. 2005. Vol. 33, № 4. Р. 239-246.
71. Koninckx Ph. The endometriotic disease theory // Endoscopy in the diagnosis, treatment and monitiring of woman diseases. Moscow: Pantory, 2000. P. 295-305.
72. Baranova H., Canis M., IvaschenkoT. et al. Possible involvement of arylamine N-acethyltransferase 2, glutathione S-transferases M1 and T1 genes in the development of endometriosis // Mol. Human Reprod. 1999. Vol.5. P. 636-641.
73. Оразмурадова Л.Д. Роль генетических и иммунных факторов в развитии эндометриоидных кист яичников: Автореф. дис. ... к-та мед. наук:14.00.01 / Российский университет дружбы народов. Москва, 2002. 26 с.
74. Jimbo H., Hitomi Y.,Yoshikawa H. et al. Evidence for monoclonal expasion of epithelial cells in ovarian endometrial cysts // Am. J. Pathol. 1997. Vol. 150. P. 1173-1178.
75. Treloar S.A., O’Connor D.T., O’Connor V.M. et al. Genetic influences on endometriosis in an Astralian twin sample // Fertil. Sreril. 1999. Vol. 71. P. 701-710.
76. Yamashita M., Yoshida S., Kennedy S. et al. Association study of endometriosis and intercellular adhesion molecule-1 (ICAM-1) gene polymorphisms in a Japanese population // J. Soc. Gynecol. Investig. 2005. Vol. 12, № 4. Р. 267-271.
77. Gatje R.S., Kotzian S., Herrmann G. et al. Nonmalignant epithelial cells, potentially invasive in human endometriosis, lack the tumor supressor molecule E-cadherin // Am.J.Pathol. 1997. Vol. 150. P. 461-467.
78. Treloar S.A., Wick