РОЛЬ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ГЕМОДИНАМІКИ В СИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”
м. Полтава

На правах рукопису

УХНАЛЬ
ЛАРИСА ВІКТОРІВНА

УДК 618.36 08 : 615.81

РОЛЬ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ГЕМОДИНАМІКИ В СИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ

Спеціальність 14.01.01. акушерство і гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор В.К. Ліхачов

Полтава 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ_________________________________ 5

ВСТУП__________________________________________________________ 6

РОЗДІЛ 1
ПРОБЛЕМА ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ В СУЧАСНОМУ АКУШЕРСТВІ (Огляд літератури)____________________________________ 13
1.1. Умови виникнення і механізми розвитку плацентарної
недостатності______________________________________________ 13
1.2. Методи оцінки стану фетоплацентарного комплексу___________ _ 21
1.3. Етіопатогенетичні підходи до лікування плацентарної недостатності__________________________________________________ 31

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ_________________________ 37
2.1. Групи хворих та лікувальні методики_______________________ 37
2.2. Методи обстеження вагітних______________________________ 41
2.3. Загальний план обстеження вагітних_______________________ 52
РОЗДІЛ 3
ЗАГАЛЬНОКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК____ 53
3.1. Ретроспективний аналіз перебігу захворювання
плацентарною недостатністю у вагітних з прееклампсією________ 53
3.2. Загальна клінічна характеристика обстежених жінок___________ 55
3.2.1.Здорові вагітні______________________________________ 55
3.2.2. Вагітні з плацентарною недостатністю, що розвинулась
на фоні прееклампсії______________________________________ 56

РОЗДІЛ 4
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНО-
ПЛОДОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ І СТАН ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ З ПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ____ 66
4.1. Показники центральної гемодинаміки та рівень атріального
натрійуретичного пептиду у вагітних з плацентарною
недостатністю при прееклампсії_________________________________ 66
4.2. Взаємозв’язок центральної та матково-плацентарно-плодової
гемодинаміки у обстежених вагітних_____________________________ 72
4.3. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у
вагітних з плацентарною недостатністю__________________________ 79
4.3.1. Зміни гормонопродукуючої функції фетоплацентарного
комплексу у обстежених вагітних_____________________________ 79
4.3.2. Внутрішньоутробний стан плода за даними
ультразвукових методів дослідження__________________________ 82
4.4. Критерії діагностики ступеня тяжкості плацентарної
недостатності за результатами власних досліджень______________ 91

РОЗДІЛ 5
ЗАСТОСУВАННЯ ІНДУКОВАНОГО ПЕРЕРОЗПОДІЛУ КРОВІ В
ОРГАНІЗМІ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ_________________________________________________ 95
5.1. Механізм впливу перерозподілу крові в організмі на
матково-плацентарний кровоток у здорових вагітних_______________ 98
5.2. Вплив перерозподілу крові в організмі вагітних з плацентарною недостатністю і прееклампсією на показники центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки_____________________________ 101
5.3. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у
обстежених жінок під дією комплексного лікування з
використанням перерозподілу крові в організмі____________________ 110
РОЗДІЛ 6
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ_________ 123
ВИСНОВКИ____________________________________________________ 150
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ____________________________________ 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_____________________________ 155

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АНП атріальний натрійуретичний пептид
БПП біофізичний профіль плода
БПР біпарієтальний розмір
ГБО гіпербарична оксигенація
ГЕК гідроксиетилкрохмаль
ДЖ діаметр живота
ДРП дихальні рухи плода
ЗВУР затримка внутрішньоутробного росту
ЗЛ загальноприйняте лікування
ЗПОС загальний периферичний опір судин
ІР індекс резистентності
ІСО індекси судинного опору
КДО кінцевий діастолічний об’єм
КСО кінцевий систолічний об’єм
КСР кінцевий систолічний розмір
КТГ кардіотокографія
ЛПР лобнопотиличний розмір
ОЦК об’єм циркулюючої крові
ПІ пульсаційний індекс
ПЛ плацентарний лактоген
ПН плацентарна недостатність
САД середній артеріальний тиск
СДІ систолодіастолічний індекс
УЗД ультразвукова діагностика
УЛ удосконалене лікування
УОК ударний об’єм крові
ФПК фетоплацентарний комплекс
ХОК хвилинний об’єм крові

ВСТУП

Актуальність теми. Фізіологічні та патологічні зміни гемодинаміки в організмі матері мають великий вплив на перебіг вагітності та розвиток плода, діяльність його серцево-судинної системи і внутрішньоутробний стан в цілому [3, 76, 87]. Перебудова гемодинамічної системи організму матері при вагітності викликана формуванням третього кола кровообігу та інтенсифікацією кровотоку в судинній системі матки [7, 65, 81, 199]. Зміни матково-плацентарного кровотоку обумовлені цілим рядом факторів: дією гормонів, коливанням внутрішньосудинного тиску, об’єму циркулюючої крові (ОЦК), серцевого викиду, загального периферичного опору судин (ЗПОС) [49, 148,]. Плацентарна недостатність (ПН), та як її результат, дистрес і гіпотрофія плода, є одним із проявів патологічних змін центральної та матково-плацентарної гемодинаміки в організмі вагітних [36, 39, 82]. Прееклампсія, яка характеризується розвитком гіповолемії, генералізованого судинного спазму та перфузійно-інфузійної недостатності, в тому числі в плаценті, сприяє виникненню плацентарної недостатності [75, 97, 222]. Вагітні з прееклампсією належать до групи найвищого ризику за розвитком синдрому плацентарної недостатності; при довготривалому гестозі, особливо при його тяжкому перебігу, недостатність плаценти розвивається майже у 100% жінок [60,147, 177, 210].
В Україні та за її межами широко вивчається проблема ПН, особливо її гемодинамічний аспект [4, 24, 65, 85, 113, 209]. Широко висвітлюються питання етіології, патогенезу, діагностики та лікування плацентарної недостатності [50, 84, 102, 120, 146, 210]. Разом з тим, ряд показників центральної та плацентарної гемодинаміки, а особливо їх взаємозв’язок, вивчені недостатньо, одержані відомості та інтерпретація виявлених змін часто неоднозначні та фрагментарні [136, 164, 174, 189, 201]. Практично не досліджений вплив індукованого перерозподілу крові в організмі на стан центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних і роль в цих змінах атріального натрійуретичного пептиду (АНП). Все це обмежує як можливість цілісного розуміння процесів, що призводять до розвитку плацентарної недостатності, так і розробку ефективного і нешкідливого для здоров’я матері та плода лікування. Великою проблемою є також поліпрагмазія при лікуванні плацентарної недостатності.
Отже, при гострій актуальності проблеми на сьогодні відсутній аргументований погляд на механізми впливу змін материнської центральної гемодинаміки на матково-плацентарно-плодовий кровоток і внутрішньоутробний стан плода, не виявлені всі суттєві ланки патогенезу ПН із детальним урахуванням порушень гемодинаміки, не розроблені ефективні методи їх корекції, незважаючи на застосування багаточисельних фармакологічних препаратів. Недостатньо вивчені немедикаментозні методи лікування ПН. І тому детальне, багатофакторне дослідження, спрямоване на вивчення взаємозв’язку центральної та плацентарної гемодинаміки, їх порушень при плацентарній недостатності, дослідження механізмів впливу індукованого перерозподілу крові в організмі вагітних на матково-плацентарний кровоток, дозволить удосконалити патогенетично обґрунтоване лікування ПН та зменшити медикаментозне навантаження на вагітну та плід, і тим самим, знизити перинатальну захворюваність та смертність, що є актуальним як в клінічному, так і соціальному плані.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія” Особливості гомеостазу внутрішнього середовища організму жінок з гінекологічними захворюваннями і вагітних з акушерською та екстрагенітальною патологією, вплив методів їх консервативного та оперативного лікування на стан репродуктивного здоров’я, перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого” (№ державної реєстрації 0103U001314). Автором особисто проведено ретроспективний аналіз перебігу вагітності, ускладненої плацентарною недостатністю на фоні прееклампсії, вивчено параметри центральної гемодинаміки, матково-плацентарно-плодового кровотоку, функціональний стан плаценти і плода в залежності від ступеня тяжкості ПН. Розроблено і запропоновано нові методики визначення груп ризику виникнення та ступеня тяжкості даної патології; удосконалене комплексне лікування із застосуванням індукованого перерозподілу крові для покращення внутрішньоутробного стану плода та новонародженого.
Мета дослідження. Знизити перинатальну захворюваність та смертність у вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії, шляхом вивчення впливу порушень центральної гемодинаміки на матково-плацентарно-плодовий кровоток, функціонування плаценти та внутрішньоутробний стан плода з відповідним удосконаленням патогенетичного лікування даної патології.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності у жінок з плацентарною недостатністю та прееклампсією для визначення факторів ризику виникнення даної патології.
2. Дослідити взаємозв’язок центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії, та визначити патогенетичні механізми її розвитку.
3. Вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з плацентарною недостатністю.
4. Розробити критерії діагностики ступеня тяжкості плацентарної недостатності.
5. З’ясувати механізм впливу індукованого перерозподілу крові в організмі на матково-плацентарний кровоток у здорових вагітних та вагітних з плацентарною недостатністю, що страждають на прееклампсію.
6. Розробити спосіб комплексного лікування плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі.
Об’єкт дослідження стан центральної гемодинаміки та фетоплацентарного комплексу у здорових вагітних та вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії.
Предмет дослідження гемодинамічні (центральна гемодинаміка, матково-плацентарно-плодовий кровоток) та функціональні (функціонування плаценти, внутрішньоутробний стан плода) зміни, що відбуваються в організмі вагітних при плацентарній недостатності та оцінка ефективності удосконаленого патогенетично обґрунтованого лікування плацентарної недостатності із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі.
Методи дослідження клінічні, ехографічні (дослідження центральної гемодинаміки вагітних, фето- та плацентометрія, біофізичний профіль плода), допплерометричні (визначення матково-плацентарно-плодового кровотоку), кардіотокографічний (функціональний стан плода), імуноферментний аналіз рівня гормонів фетоплацентарного комплексу та атріального натрійуретичного пептиду, математичні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Показаний тісний зв’язок між центральною та матково-плацентарною гемодинамікою у здорових і хворих на прееклампсію вагітних та негативний вплив порушень центральної гемодинаміки при прееклампсії на кровоток в системі мати-плацента-плід.
Вперше показана роль атріального натрійуретичного пептиду як гуморального фактора регуляції матково-плацентарного кровотоку завдяки його артеріолоділятаційним властивостям.
Продемонстрований тісний зв’язок між зниженням інтенсивності матково-плацентарного кровотоку та погіршенням функціональних можливостей плаценти і стану внутрішньоутробного плода, причому обмеження перфузії плаценти передує клінічним проявам плацентарної недостатності.
Розкриті механізми позитивного впливу індукованого перерозподілу крові в організмі вагітних на центральну та матково-плацентарно-плодову гемодинаміку.
Розроблений спосіб комплексного патогенетично обґрунтованого лікування плацентарної недостатності, що розвинулась на фоні прееклампсії із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі. Доведена ефективність запропонованого удосконаленого методу лікування плацентарної недостатності у вагітних із її компенсованою формою з поверненням показників як матково-плацентарно-плодового кровотоку, так і стану внутрішньоутробного плода до таких у здорових вагітних та значного покращення цих показників при субкомпенсованій ПН, що надає можливість пролонгувати вагітність і зменшити кількість дострокових розроджень з відповідним зниженням перинатальних втрат.
Розроблені способи оцінки імовірності виникнення плацентарної недостатності, об’єктивні критерії визначення ступеня її тяжкості та немедикаментозного лікування даної патології.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена шкала факторів ризику виникнення плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією, яка дозволяє за допомогою опитування вагітних та оцінки анамнестичних даних з високою точністю виявляти пацієнток з високим ризиком розвитку даної патології.
Створена багатофакторна шкала критеріїв визначення ступеня тяжкості ПН із урахуванням ультразвукової фето- і плацентометрії, інтенсивності кровотоку в системі мати-плацента-плід, гормонопродукуючої функції плаценти та стану внутрішньоутробного плода.
Об’єктивно доведена можливість ефективного лікування компенсованої форми плацентарної недостатності та визначені критерії можливості пролонгування вагітності при субкомпенсованій її формі, а саме дослідження індексу резистентності аорти плода та рівня естріолу в крові вагітних.
Запропонований ефективний та економічний спосіб компенсації гемодинамічних порушень у вагітних з плацентарною недостатністю за допомогою індукованого перерозподілу крові в організмі, завдяки чому вдалося зменшити медикаментозне навантаження на організм вагітної і плода.
За результатами проведених досліджень нами розроблений інтегрований чотирьохетапний лікувально-діагностичний комплекс заходів, направлений на своєчасне виявлення та лікування плацентарної недостатності: за запропонованою нами бальною шкалою виявляють вагітних з прееклампсією, що мають високий ризик розвитку плацентарної недостатності; проводиться поглиблене клініко-лабораторне обстеження вагітних цієї групи і за допомогою встановлених нами критеріїв виявляється відсутність чи наявність плацентарної недостатності та ступінь її тяжкості; у вагітних з компенсованою та субкомпенсованою формою ПН проводиться комплексне лікування із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі; після курсу лікування проводиться діагностика стану фетоплацентарного комплексу з подальшим визначенням можливості пролонгування даної вагітності. Ці рекомендації впроваджені в роботу Полтавського міського клінічного пологового будинку, жіночих консультацій 2, 3, та 4-ої міських лікарень, Кременчуцького та Комсомольського міських пологових будинків, акушерсько-гінекологічних відділень Лубенської, Миргородської, Хорольської ЦРЛ Полтавської області. Теоретичні та практичні положення дисертації включені до програм навчання та лекційних курсів для студентів та лікарів-інтернів Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія”.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведені інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою роботи. Здобувач особисто здійснювала індукований перерозподіл крові в організмі за допомогою пневматичних манжет, проводила забір крові у вагітних для імуноферментного аналізу гормонопродукуючої функції фетоплацентарного комплексу і рівня АНП, кардіотокографічне дослідження серцевої діяльності плода, самостійно проводила статистичну обробку отриманих результатів. Дисертантом обґрунтовано проведення етіопатогенетичного лікування плацентарної недостатності та проаналізована ефективність даного лікування. Розроблені і впроваджені в практику три нові методи, що удосконалюють діагностику та лікування плацентарної недостатності.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на Міжрегіональній науково-практичній конференції Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології” (Харків, 2003); науково-практичних конференціях Актуальні питання клінічної медицини” (Полтава, 2003, 2004); на ХІІ з’їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), на Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007). Отриманий диплом ІІІ ступеня за участь у Міжнародній виставці престижних навчальних закладів Сучасна освіта та кар’єра 2003” в номінації Інноваційний розвиток освіти та сучасні технології” за представлений Спосіб лікування плацентарної недостатності у вагітних з пізнім гестозом із застосуванням перерозподілу крові в організмі”. Результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на засіданнях Полтавської обласної асоціації акушерів-гінекологів (Полтава 2004,2005,2006) і на засіданні апробаційної ради № 1 Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 10 наукових робіт: 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 3 одноосібних), 3 статті і 2 тез в збірках наукових праць; отримані 2 патенти України на корисні моделі (у співавторстві) та зареєстроване авторське право на твір.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 182 сторінках друкованого тексту (з них 132 основного тексту) та включає вступ, огляд літератури, описання матеріалів та методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації. Список використаних джерел включає в себе 228 вітчизняних та російськомовних, а також 63 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 27 таблицями та 14 малюнками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведене нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства підвищення ефективності лікування плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією. На підставі вивчення клінічного, гемодинамічного, гормонального статусів у таких вагітних удосконалені схеми діагностики та лікування плацентарної недостатності (із зменшенням медикаментозного навантаження на вагітну і плід); це дозволило покращити функціональний стан плаценти і внутрішньоутробного плода та знизити рівень перинатальних ускладнень.
1. Частота плацентарної недостатності серед жінок, які народжували в Полтавському міському клінічному пологовому будинку в 2001 2005 роках, становила 25,4%. Найвагомішими факторами, що сприяють розвитку плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією, за нашими даними, є соціальна неадаптованість та шкідливі звички жінок, перинатальні втрати в анамнезі, TORCH-інфікування організму жінок, екстрагенітальні захворювання (гломеруло- та пієлонефрит тяжкі форми цукрового діабету), аномальне розташування плаценти.
2. Прогресуюче погіршення волемічних показників та роботи серця у обстежених вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії (гіповолемія, зменшення венозного притоку крові до серця, падіння серцевого викиду), спричиняє підвищення загального периферичного опору судин та відповідне зменшення матково-плацентарного кровообігу (при компенсованій ПН на 23,5%, при субкомпенсованій ПН на 50,9%, при декомпенсованій ПН на 60,8%). Збільшення вмісту атріального натрійуретичного пептиду в певній мірі компенсує порушення перфузії плаценти при даній патології (r = - 0,59; Р < 0,01).
3. Наростання тяжкості плацентарної недостатності супроводжується прогресуючим погіршенням гормонопродукуючої функції плаценти, яка при декомпенсованій плацентарній недостатності сягає критичного рівня (концентрація плацентарного лактогену, прогестерону та естріолу при цьому становить відповідно 47,2%, 50,7% та 46,2% від рівня у здорових вагітних). Зниження рівня плацентарного лактогену тісно корелює з падінням серцевого викиду вагітної (r = 0,44; Р < 0,01) та інтенсивністю матково-плацентарного кровотоку (r = 0,55; Р < 0,001).
4. Стан внутрішньоутробного плода прогресуюче погіршується по мірі зменшення плацентарної перфузії (при декомпенсованій плацентарній недостатності падінню інтенсивності кровотоку в маткових артеріях на 60,7% відповідає зниження оцінки стану плода за W. Fisher et al. на 56,6%), що підтверджується наявністю кореляційної залежності між зменшенням показника біофізичного профілю плода та падінням інтенсивності кровотоку в маткових артеріях (r = 0,48; Р < 0,01).
5. В діагностиці ступеня тяжкості плацентарної недостатності найчутливішими є зростання ІР в маткових артеріях та зниження рівнів ПЛ та естріолу зміни яких передують ультразвуковим маркерам погіршення стану плода (КТГ та БПП). Розроблені нами критерії діагностики дозволяють з високою точністю визначити клінічну форму плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією.
6. Індукований перерозподіл крові в організмі здорових вагітних за допомогою пневматичних манжет призводить до зростання венозного повернення крові до серця та серцевого викиду на 22,4% (Рφ < 0,005), зниженню загального периферичного опору судин на 16,8% (Рφ < 0,01) із відповідною інтенсифікацією матково-плацентарного кровотоку на 18,3% (Рφ < 0,01) внаслідок рівноважного зростання ємності маткових судин і відповідного йому збільшення їх заповнення.
7. Застосування індукованого перерозподілу крові в організмі вагітних при лікуванні плацентарної недостатності (із зменшенням фармакологічного навантаження) порівняно із загальноприйнятим лікуванням, покращує венозне повернення крові до серця вагітних в середньому на 12,2% (Рφ < 0,05), перфузію плаценти на 17,2% (Рφ < 0,01), продукцію естріолу на 18,9% (Рφ < 0,01), плодово-плацентарний кровоток на 18% (Рφ < 0,01) і показник біофізичного профілю плода на 13,9 % (Рφ < 0,02).

8. Після впровадження удосконаленої нами патогенетичної терапії плацентарної недостатності частота дистресу плода знизилася в 1,5 рази, асфіксії новонароджених в 1,7 рази, загальна захворюваність дітей (протягом перших шести місяців життя) в 1,6 рази порівняно з дітьми від матерів, лікованих загальноприйнятим методом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамченко В.В. Антиоксиданты и антигипоксанты в акушерстве. СПб.: ДЕАН, 2001. 340с.
2. Абрамченко В.В. Фармакотерапия гестоза. СПб.: Спец. Лит., 2005. 477с.
3. Авдеева М.В., Щеглова Л.В. Особенности нейрогуморальной регуляции системы кровообращения при физиологической беременности // Акушерство и гинекология. 2007. № 4. С. 3 5.
4. Аймалазян Э.К. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение. СПб.: Нормед. Издат., 2000. 413 с.
5. Аймалазян Э.К., Лапина Е.А. Старение” плаценты // Журнал акушерства и женских болезней. 2004. Т. 53, № 2. С. 4 10.
6. Аймалазян Э.К. Акушерство. СПб.: Спец. Лит. 2007. 528с.
7. Акушерство і гінекологія / А.М. Громова, В.К. Ліхачов, Л.М. Добровольська та ін. Полтава: Дивосвіт”, 2000. 608с.
8. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. Том 2. К.: Здоров’я, 2002. 992с.
9. Акушерство / В.С. Артамонов, М.Г. Богдашкін, Б.М. Венцківський та ін. Х.: Основа, 2000. 606с.
10. Аряєв М. Л., Семененко І. В., Рожковська Н. М. Практична перинатологія. К.: Здоров'я, 1999. — 196с.
11. Афанасьева Н.В., Стрижаков А.Н. Исходы беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности различной степени тяжести // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2004. Т. 3, № 2. С.7 13.
12. Батурова Е.А., Суровов Ю.А. Значение предсердного натрийуретического фактора в регуляции деятельности сердечно-сосудистой системы // Кардиология. 1991. Т. 31, № 1. С.91 93.
13. Башмакова Н.В., Крысова Л.В., Ерофеев Е.Н. Современные подходы к профилактике гестоза // Акушерство и гинекология. 2006. № 5. С.45 47.
14. Бобров В.О., Стадник Л.А., Крижанівський В.С. Ехокардіографія. К.: Здоров’я, 1997. 151с.
15. Бобровицька А.І., Шведова Н.В., Липчанська Г.М. Особливості морфологічних змін у плаценті при народженні дітей від матерів з акушерською, екстрагенітальною та інфекційно-запальною патологією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 4. С. 128 132.
16. Буткова О.І. Внутрішньоутробна загибель плода (етіопатогенез, прогнозування, профілактика): Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2004. — 36с.
17. Буткова О.И., Коломийцева А.Г., Диденко Л.В. Новые подходы в лечении плацентарной недостаточности // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 2 (26). С. 36 38.
18. Бутова Е.А., Кадцына Т.В. Особенности течения гестационного периода и родов у женщин с хронической плацентарной недостаточностью и инфекцией // Журнал акушерства и женских болезней. 2002. № 1. с. 18 24.
19. Васильєва-Лінецька Л.Я. Використання лікувальних фізичних факторів для терапії хронічної плацентарної недостатності у вагітних. Х., 2003. 26с.
20. Вдовиченко Ю.П., Козодой А.В. Профилактика преэклампсии и фетоплацентарной недостаточности у женщин с артериальной гипертензией // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. № 2 (11). С. 14 16.
21. Вдовиченко Ю.П., Ткаченко А.В. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. № 2. С. 78 85.
22. Вдовиченко Ю.П., Романенко Т.Г., Форостяная С.В. Профилактика преэклампсии и плацентарной недостаточности у женщин с артериальной гипертензией // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 2 (22). С. 43 46.
23. Вдовиченко Ю.П., Романенко Т.Г. Возможности коррекции нарушений в системе мать-плацента- плод у женщин групп высокого риска с применением препарата магне В6 // Репродуктивное здоровье женщин. 2005. № 3 (23). С.676 68.
24. Ведення вагітності та пологів при фетоплацентарній недостатності: (Монографія) / Паращук Ю.С., Грищенко О.В. та ін. За ред. Ю.С. Паращука, О.В. Грищенко. Х.: Торнадо, 2001. 116с.
25. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. Гестози вагітних. К.: Аконіт, 2002. 112с.
26. Веропотвелян Н.П., Веропотвелян П.Н., Авксентьев О.О. Некоторые эхографические и эндокринные показатели фетоплацентарной системы при внутриутробной задержке роста плода // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед”. 2005. С. 47 51.
27. Використання мілдронату для корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних із гіпертензивним синдромом / А.Н. Гайструк, Н.А. Гайструк, О. Булавенко, О. Ріга // Ліки України. 2003. № 6. С. 29 30.
28. Вихляева Е.М., Ходжаева, З.С. Вопросы диагностики и лечения плацентарной недостаточности при задержке роста плода // Акушерство и гинекология. 2004. № 5. С. 18 24.
29. Владимирова Н.Ю., Башай И.А.Опыт комплексной диагностики и лечения плацентарной недостаточности // Медицинская помощь. 2004. № 5. С. 2730.
30. Власов В.В. Введение в доказательную медицину. М.: Медиа Сфера, 2001. 392с.
31. Влияние Сорбифера на состояние фетоплацентарного комплекса и перинатальные исходы у беременных с синдромом задержки развития плода / А.В. Поморцев, И.В. Гудков, И.В. Поморцева и др. // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1 (21). С. 71.
32. Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. Кардиотокография. Допплерометрия. Биофизический профиль. Мн.: Книжный Дом, 2004. 304с.
33. Гайструк Н.А. Профілактика та лікування порушень фето-плацентарного комплексу при анемії вагітних: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Вінницький Державний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Вінниця, 2000. 20с.
34. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В. Неотложные состояния в акушерстве. Винница: Книга-Вега, 2006. 528с.
35. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н., Мельник А.В. Прогнозування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією // Здоровья женщины. 2006. № 3 (27). С. 16 19.
36. Гайструк Н. А. Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування): Автореф. дис... доктора мед. наук / Донецький державний медичний університет ім. М.Горького. НДІ медичних проблем сім'ї. — Донецьк, 2007. — 39с.
37. Гестозы. Руководство для врачей / Венцковский Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. и др. М.: Медицинское информационное агенство, 2005. 312с.
38. Головчак І.С. Судинне русло плаценти у вагітних жінок із прееклампсією легкого та середнього ступенів // Вісник наукових досліджень. 2005. № 2. С. 154 155.
39. Голота В.Я., Бенюк В.О. Оцінка функції фетоплацентарного комплексу в діагностиці пізнього гестозу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 5. С.62 64.
40. Грищенко О.В., Лахно І.В., Ткачов А.Е. Нові можливості фармакологічної корекції порушень кровообігу у фетоплацентарній системі. Х.: Торнадо, 2002. 42с.
41. Гормональные и иммунологические нарушения состояния плода при гипоксии и их коррекция с помощью озонотерапии / В.И. Грищенко, К.В. Лупоед, В.К. Лупоед и др. // Врачебная практика. 2004. № 4. С. 43 46.
42. Грищенко В.І., Ліпко О.П., Рубинська Т.В. Нові аспекти превентивного лікування пізніх гестозів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 2. С. 65 68.
43. Громыко Г.Л. Актовегин. Опыт применения в акушерской практике. СПб.: ОЛБИС, 2000. 70с.
44. Данков О.В. Прогнозування та профілактика гіпотрофії плода у вагітних з хронічним пієлонефритом: Автореф. дис. канд. мед. наук / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К., 2004. 21с.
45. Данкович Н.А., Гопчук Е.Н. Опыт применения препарата Плацента-композитум у беременных с плацентарной недостаточностью // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1 (30). С.78 81.
46. Дашкевич В.Є., Круть Ю.Я., Ципку А.Г. Патогенетичні аспекти профілактики та лікування прееклампсії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 3. С. 74 79.
47. Дашкевич В.Є., Жилка Н.Я., Потапов В.О. Затримка розвитку плода: діагностика, профілактика та лікування. К.: Науковий світ, 2006. 16с.
48. Демина Т.М., Чайка К.В. Профилактика фетоплацентарной недостаточности и тромбофилических осложнений у беременных с антифосфолипидным синдромом // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 2 (22). С. 47 52.
49. Дзюба О.М. Стан гемодинаміки в системі мати-плацента-плід” у вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи: Автореф. дис. канд. мед. наук / Інститут педіатрії акушерства і гінекології АМН України. К., 2006. 20с.
50. Діагностика та лікування плацентарної недостатності / Б.М. Венцківський, В.М. Запорожан, А.В. Заболотна та ін. К., 2004. 23с.
51. Досвід застосування рослинного препарату Хофітолу для профілактики фетоплацентарної недостатності / А.Я. Сенчук, К.К. Константинов, А.В. Заболотна та ін. // Зб. наук. праць. - К.: Інтермед”, 2002. С 29 30.
52. Дуболазов В.Д. Профилактика и лечение фетоплацентарной недостаточности у беременных с артериальной гипертензией // Здоровье женщины. 2006. № 2 (22). С. 31 36.
53. Ефремова О.Ю. Оптимизация комплексного лечения фетоплацентарной недостаточности и гипоксии с применением ГБО: Автореф. дис. канд.мед. наук / Воронеж. гос. мед. акад. им. Н.Н. Бурденко. Воронеж, 2005. 21с.
54. Жабченко И.А., Коломийцева А.Г. Состояние фето-плацентарного комплекса у беременных с различными типами стрессоустойчевости // Сборник научных трудов Актуальные вопросы акушерства и гинекологии”. Донецк, 1998. С. 76 78.
55. Жабченко І.А. Гормональний статус вагітних з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі та здорових вагітних // Збірник наукових праць Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. Випуск 5. Київ-Луганськ, 2001. С. 121 126.
56. Жабченко І.А. Прогнозування та профілактика акушерської та перинатальної патології у здорових вагітних: Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, 2003. 32с.
57. Жаркін А.В., Сюсюка В.Г. Дослідження гормональної функції фетоплацентарної системи у вагітних з варикозною хворобою // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 1. С. 66 68.
58. Заболотна А.В., Голяновський О.В., Дмитренко А.М. Показники біофізичного профілю плода у новонароджених, які народилися у стані асфіксії // Зб. наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. К.: Інтермед”, 2002. С. 178 181.
59. Заболотна А.В. Ароматерапія в комплексному лікуванні вагітних групи ризику щодо розвитку гіпоксії плода та асфіксії новонародженого // Тези доповідей VII з’їзду ВУЛТ. Тернопіль, 2003. С. 39 40.
60. Заболотна А.В. Прогнозування, діагностика та профілактика плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Одеський державний університет. Одеса, 2006. 20с.
61. Запорожан В.М., Даниленко А.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність і її вплив на плід // Одеський медичний журнал. 1999. № 4. С. 82 84.
62. Запорожан В.М., Москаленко Т.Я., Гоженко А.І. Фетоплацентарна недостатність при анемії вагітних та стан осморегулюючої функції нирок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 2. С. 68 70.
63. Зарубина Е.Н. Современные подходы к лечению хронической фето-плацентарной недостаточности // Вест. рос. акуш.-гинек.2000.№4.С.2529.
64. Зеленский А.А., Маркин Л.Б., Мних Л.В. Антенатальная кардиотокография. О.: ОКФА, 2001. 176с.
65. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога: Этюды клинической медицины. Т. 3. Петрозаводск, 1997. 397с.
66. Зміни адаптаційних реакцій у практично здорових вагітних у сучасних екологічних умовах / І.А. Жабченко, А.Г.Коломійцева, Л.В. Діденко та ін. // Буковинський медичний вісник. 2000. Т. 4, № 2-3. 169-172.
67. Изменения в эндотелиальной системе сосудов беременных при гестозе / В.В. Авруцкая, В.И. Орлов, А.Ю. Пономарева и др. // Российский вестник акушера-гинеколога. 2007. Т. 7, № 1. С. 4 9.
68. Инновационные технологии в лечении тяжелых форм гестоза / О.О Заварзина, Е.В. Жаров, М.Д. Фомин и др. // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1 (30). С. 103 104.
69. Картелишев А.В., Васильева О.А. Магнитолазерная технология в комплексном лечении беременных с плацентарной недостаточностью // Материалы XIV лазер. конф. Применение лазеров в медицине и биологии”. Харьков, 2000. С. 143 144.
70. Кравченко О.В. Екстрагенітальна патологія та вагітність. Чернівці: Медакадемія, 2003. 143с.
71. Клиническая, ультразвуковая и морфологическая характеристика хронической плацентарной недостаточности / В.И. Краснопольский, Л.С. Логутова, В.А. Туманова и др. // Акушерство и гинекология. 2006. № 1. С.13 16.
72. Клінічна допплерівська ультрасонографія / За ред. Пола Л. Аллана та ін. Пер. з анг. Львів: Медицина світу, 2001. 293с.
73. Клінічна патофізіологія та патогенетична терапія прееклампсії / В.М. Запорожан, О.О. Свірський, А.І. Гоженко, С.Р. Галич. О.:Одеський медичний університет, 2004. 247с.
74. Козодой А.В. Особливості стану фетоплацентарного комплексу у жінок пізнього репродуктивного віку // Педіатрія акушерство та гінекологія. 2006. № 5. С. 71 73.
75. Коломийцева А.Г. Поздние гестозы // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 1999. № 3 (3). С. 79 89.
76. Коломійцева А.Г., Віденко Л.В. Волемічні зміни у вагітних з прееклампсією // Зб. наук. праць. Київ, 2002. С. 51 55.
77. Комплексне лікування вагітних із групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності / А.Я. Сенчук, А.В. Заболотна, І.О. Доскоч, Є.В. Ковтун. / Вісник наукових досліджень. 2005. № 2. С.70 72.
78. Корчинська О.О. Профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 4. С. 58 60.
79. Крамаренко О.П. Прогнозування, профілактика та рання терапія фето-плацентарної недостатності // Лікарська справа. 2002. № 2. С. 50 53.
80. Круклер И.И. Рецепторы сосудисто-эндотелиального и эпидермального факторов роста в плаценте, плодных оболочках и пуповине при физиологической беременности и осложненной гестации // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии. 2007. №1. С. 30 33.
81. Козаева Т.З., Быстрицкая Т.С., Путлицева О.Г. Состояние системной гемодинамики у юных первородящих с гестозом при нарушениях становления репродуктивной функции // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2000. № 3. С. 23 25.
82. Кузьміна І.Ю. Стан системи мати-плацента-плід при хронічній гіпоксії плоду та його корекція: Автореф. дис. доктора мед. наук / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К., 2004. 35 с.
83. Кузьміна І.Ю., Кузьміна О.А., Федорченко В.О. Стан внутрішньоплацентарного кровотоку при гестозі // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ, 2000. С. 45 48.
84. Кузьмина И.Ю. Современные методы терапии фетоплацентарной недостаточности и гипоксии плода // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 3(32). С. 60 64.
85. Кулаков В.И., Орджоникидзе Н.В., Тютюнник В.Л. Плацентарная недостаточность и инфекция. М., 2004. 494с.
86. Кулаков В.И. Акушерство и гинекология: Клинические рекомендации. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. 560с.
87. Культербаева М.А.Центральная и регионарная гемодинамика у беременных с гестозом: Автореф. дис. канд. мед. наук / Научный центр акушерства, гинекологии и перинатологии РАМН. М., 2000. 21с.
88. Культербаева М.А., Шериева И.А. Сравнительная оценка клиники гестоза и результатов ультразвукового исследования в ІІІ триместре // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 2001. Т. 9, № 1. С. 45 47.
89. Ларин И.М., Лакота Н.Г. Роль индивидуальных реакций теплового и водно-электролитного обмела в костюмной иммерсии // Авиокосмическая и экологическая медицина. 2000. Т. 34, № 6. С. 16 22.
90. Ларичева И.П., Витушко С.А. Гормональная диагностика состояния плода у беременных с экстрагенитальной и акушерской патологией и принципы их коррекции // Акушерство и гинекология. 1990. № 12 .- С. 22 25.
91. Лизин М.А. Клініко-патогенетичне прогнозування внутрішньоутробної затримки розвитку і росту плода // Галицький лікарський вісник. 2000. Т.7, № 3. С. 64 68.
92. Лизин М.А. Затримка розвитку плода (клініко-патогенетичне прогнозування і профілактика): Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. К., 2001. 37 с.
93. Лизин М.А., Дацун І.Г. Лизин Т.М. Морфофункціональна характеристика судинного русла плаценти у жінок при фізіологічній вагітності та при затримці розвитку плода // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ, Інтермед”. 2005. С. 248 251.
94. Ліпко О.П. Сучасні уявлення про етіопатогенез пізнього гестозу // Педіатрія акушерство та гінекологія. 1997. № 3. С. 92 94.
95. Лихачев В.К. Выявление при поздних токсикозах беременных изменений водно-солевого обмела, гемодинамики, деятельности почек и их коррекции в результате комплексного лечения: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Киевский НИИ педиатрии, акушерства и гинекологии им. П.М. Буйко.Киев,1981.23с.
96. Ліхачов В.К. Об'ємно-осмотичний гомеостаз у вагітних з пізнім гестозом та набутими вадами серця (діагностика порушень, вплив на перебіг вагітності, патогенетична терапія): Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Харківський державний медичний університет. Харків, 1998. 36 с.
97. Ліхачов В.К. Пізній гестоз. Діагностика порушень, вплив на перебіг вагітності, патогенетичне лікування. Полтава, 2000. 104с.
98. Ліхачов В.К., Ухналь Л.В. Вплив змін центральної гемодинаміки на матково-плацентарний та плодовий кровоток у вагітних з плацентарною недостатністю // Український медичний альманах. 2006. Т. 9, № 3. С. 97 99