ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Національна медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика

На правах рукопису

Маркевич Валентина Володимирівна

УДК 618. 3- 06: 616. 155. 194

ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ

14.01.01- акушерство і гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:

Вдовиченко Юрій Петрович

професор, доктор медичних наук

Київ - 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень

4

Вступ

5-11

Розділ I. Огляд літератури
1.1. Характеристика залізодефіцитних станів у вагітних жінок
1.2. Обмін заліза та інших мікроелементів у вагітних жінок та плода
1.3. Значення еритропоетину та цитокінів у регуляції еритропоезу при вагітності
1.4. Сучасний стан та перспективи вирішення проблеми лікування залізодефіцитної анемії у вагітних

12-37
12-19
19-26

26-30
31-37

РОЗДІЛ II. Методи дослідження
2.1. Клінічні методи
2.2. Лабораторні методи

38-43
38-41
41-43

РОЗДІЛ III. клінічнА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАГІТНИХ ЖІНОК
3.1. Клінічна характеристика вагітних жінок без клініко- лабораторних проявів залізодефіцитної анемії та їх новонароджених дітей
3.2. Клінічна характеристика вагітних жінок із залізодефіцитною анемією та їх новонароджених дітей

44-50
44-45

45-50

РОЗДІЛ IV. Еритропоез у Вагітних жінок без клінічних та лабораторних проявів анемії

51-60

РОЗДІЛ V. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ У ВАГІТНИХ ЖІНОК

61-70

РОЗДІЛ VI. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ГЛОБІРОНОМ-Н ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРМІНУ ГЕСТАЦІЇ

71-76

РОЗДІЛ VII. Гематологічні зміни, динаміка депо заліза і мікроелементного статусу та забезпеченість еритропоетином у разі лікування залізодефіцитної анемії у вагітних жінок Мальтофером

77-90

РОЗДІЛ VIII. Обговорення результатів досліджень

91-110

Висновки

111-113

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

114

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

115-142

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЗДА залізодефіцитна анемія
ГПК-Fe3+ гідроксидполімальтозний комплекс тривалентного заліза
ФНПa - фактор некрозу пухлин альфа
ІЛ інтерлейкін
RBC (Red Blood Cells) - еритроцити
HGB (Hemoglobin) - концентрація гемоглобіну
HCT (Hematocrit) гематокрит
МCH (Mean Cell Hemoglobin) середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті
MCHC (Mean Cell Hemoglobin Concentration) середня концентрація гемоглобіну в еритроциті
MCV (Mean Cell Volume) середній об’єм еритроцитів
Fe залізо
Cu мідь
Zn - цинк
Co кобальт
Ni - нікель

ВСТУП

Актуальність теми. Анемічний синдром - актуальна проблема сучасної медицини. На частку залізодефіцитної анемії у структурі всіх анемій припадає 80-90% [1- 5]. У країнах Центральної та Східної Європи 10-12% жінок хворіють на ЗДА, а 30% жінок репродуктивного віку мають латентний дефіцит заліза [6].
Дефіцит заліза особливо часто розвивається у вагітних жінок та дітей раннього віку, що пов’язано з високою потребою та зниженням його депонування [7- 11]. Відомо, що дефіцит заліза є чинником 95% всіх анемій вагітних [12].
Анемія вагітних найбільш поширена акушерська патологія. Вона спостерігається у 21-80% вагітних [13 - 24].
В Україні залізодефіцитна анемія посіла провідне місце серед ускладнень вагітності [25, 26]. Частота цієї патології за останні роки зросла більше ніж у 10 разів і становить 76,4-87% [27 - 29]. У кінці вагітності залізодефіцитну анемію діагностують у 73% - 91,7% жінок [30, 31].
Залізодефіцитна анемія сприяє численним ускладненням перебігу вагітності та пологів. Вона супроводжується достовірним збільшенням частоти гестозів, загрози переривання вагітності, спонтанних абортів, невиношування, викиднів, внутрішньочеревної загибелі плода, хронічної фетоплацентарної недостатності, несвоєчасного відходження вод, аномалій пологової діяльності, атонії матки, передчасного відшарування нормально розміщеного посліду, патологічної крововтрати, кесаревих розтинів [25, 32 - 46].
Наявність залізодефіцитної анемії значно впливає на структуру перинатальної захворюваності та смертності [30, 44, 47-50]. Відсоток перинатальних втрат у жінок з анемією вагітних у 3,5 разу, більший ніж у жінок без анемії, і коливається від 1,8 до 20,7% [32, 51].
Анемія вагітних вкрай несприятливо впливає на розвиток плода і значно підвищує частоту патологічних станів та захворюваність новонароджених (15, 25, 35, 38, 39, 42, 45, 52- 57].
Під час анемії вагітних порушується гемопоез у плода та новонароджених. При народженні ці діти мають нижчі показники червоної крові. На кінець першого місяця життя анемія виявляється у 58,3% дітей від матерів з анемією 1 ступеня та у 80% - від матерів з анемією II-III ступенів [35].
У малюковому віці хворіють 80% дітей від матерів з анемією [38]. У таких немовлят є значно більший ризик формування залізодефіцитних станів, з виникненням залізодефіцитної анемії, порушеннями фізичного та психомоторного розвитку та збільшення ризику інфекційних захворювань [58].
Для жінок з анемією вагітних характерним є те, що у них дуже часто діагностують соматичні захворювання (32-62%) [35, 59].
Чинниками залізодефіцитної анемії у вагітних є недостатнє кількісне та якісне харчування (дефіцит білків, вітамінів, дисбаланс та дефіцит заліза та інших мікроелементів), порушення ендокринної регуляції гемопоезу, імунологічних процесів та адаптаційних механізмів, а також фізичні навантаження, психо-соціальні конфлікти, шкідливі звички, вплив негативних екологічних та соціально-біологічних факторів, хронічні крововтрати і запальні процеси, а також особливий стан імунологічної реактивності, властивий для гестаційного процесу [2,15, 38, 60-75].
Таким чином, анемія вагітних є актуальною проблемою. Вона суттєво погіршує перебіг вагітності та пологів, сприяє підвищенню захворюваності жінок, порушує розвиток плода, значно підвищує частоту патологічних станів та захворюваність новонароджених і малюків.
Анемії вагітних присвячено багато досліджень. Разом з тим причини і механізми її розвитку залишаються предметом широкої дискусії і потребують подальшого вивчення.
Потребують поглибленого вивчення стан депо заліза та значення дефіциту і особливо дисбалансу заліза та інших мікроелементів, а також динаміка їх плазмового та ерироцитарного пулу під час розвитку анемії вагітних.
Перспективним уявляється встановлення ролі цитокінів у патогенезі анемії вагітних. Особливо актуальним є дослідження еритропоетин-синтезувальної функції при фізіологічному перебігу гестаційного процесу та за розвитку залізодефіцитної анемії у вагітних жінок.
Останніми роками досягнутий певний прогрес в запровадженні в клінічну практику нових ефективних феропрепаратів. Проведені перші спроби лікування анемії вагітних людським рекомбінантним еритропоетином в комплексі з феропрепаратами.
Однак надзвичайно актуальною залишається проблема розробки ефективної тактики та методики лікування залізодефіцитної анемії у вагітних з використанням сучасних препаратів заліза, мікроелементів і вітамінів. Особливо перспективним є використання для лікування анемії вагітних феропрепаратів, основою яких є гідроксид-полімальтозний комплекс заліза.
Зв’язок роботи з науковими програмами та темами.
Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної програми медичного факультету Сумського державного університету Етіопатогенетичні механізми анемій у вагітних та новонароджених дітей і шляхи їх корекції”, № держреєстрації 0100U003228 та Ефективність застосування різних методів феротерапії, індукторів синтезу еритропоетину та рекомбінантного еритропоетину при залізодефіцитних анеміях у вагітних жінок та дітей різного віку”, № держреєстрації 0104U009634.
Мета і завдання дослідження.
Оптимізувати тактику ведення вагітності у жінок із залізодефіцитною анемією шляхом підвищення ефективності діагностичних заходів на підставі результатів вивчення показників червоної крові, динаміки депо заліза, стану еритропоетинсинтезувальної функції, забезпеченності мікроелементами та удосконалити терапевтичну тактику шляхом використання новітніх препаратів заліза.
Поставлена мета реалізована шляхом вирішення наступних завдань:
1. Вивчити особливості виникнення залізодефіцитної анемії у вагітних жінок.
2. Дослідити стан депо заліза та забезпеченість еритроцитарного та сироваткового пулу залізом (Fе), міддю (Сu), цинком (Zn), кобальтом (Co), нікелем (Ni) у здорових та вагітних, що хворіють на залізодефіцитну анемію.
3. З’ясувати особливості еритропоетинсинтезувальної функції при фізіологічному перебігу вагітності та при залізодефіцитній анемії у вагітних жінок.
4. На підставі результатів досліджень розширити знання патогенезу залізодефіцитної анемії у вагітних жінок та підвищити ефективність лікувальних заходів шляхом використання новітніх феропрепаратів.
Об’єкт дослідження - жінки без клінічних і лабораторних проявів залізодефіцитної анемії та вагітні із залізодефіцитною анемією.
Предмет дослідження - стан еритропоезу у вагітних жінок із залізодефіцитною анемією та вплив на нього сучасних феропрепаратів.
Методи дослідження: Клінічні, лабораторні, імуноферментні, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів:
Уперше вивчено та зіставлено стан еритропоетинсинтезувальної функції у жінок у ході гестаційного процесу та у разі розвитку залізодефіцитної анемії у вагітних.
Розширені знання з патогенезу залізодефіцитної анемії у вагітних жінок завдяки результатам дослідження стану еритропоетинсинтезувальної функції та депо заліза за показником сироваткового феритину в ході розвитку анемії.
Досліджена забезпеченість мікроелементами Fe, Cu, Zn, Ni, Co еритроцитарного та сироваткового пулу у разі залізодефіцитної анемії у вагітних.
Визначені нормативні показники вмісту сироваткового еритропоетину та мікроелементів Fe, Cu, Zn, Ni, Co у сироватці та еритроцитах при фізіологічному перебігу процесу гестації.
Обґрунтовані доцільність та ефективність використання для лікування залізодефіцитної анемії у вагітних жінок препаратів на основі гідроксид-полімальтозного комплексу заліза.
Практичне значення одержаних результатів.
У результаті виконання роботи доведено необхідність ретельного обстеження стану депо заліза, мікроелементного забезпечення та показників червоної крові у жінок з початку взяття їх на облік з приводу вагітності та корекції дефіциту заліза і дисбалансу мікроелементів.
Визначені нормативні показники рівня еритропоетину та вмісту мікроелементів (цинку, міді, кобальту, нікелю) у сироватці крові жінок у разі фізіологічного перебігу вагітності.
Використання препарату на основі гідроксидполімальтозного комплексу заліза Мальтоферу для лікування залізодефіцитної анемії у вагітних жінок забезпечує суттєве покращання показників червоної крові, відновлення депо заліза та фізіологічного балансу заліза з іншими мікроелементами, характеризується 100% комплаєнтністю та відсутністю побічної дії.
Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи впроваджені в лекційний курс і використовуються у проведені практичних занять на кафедрах акушерства і гінекології та педіатрії медичного факультету Сумського державного університету, а також на кафедрі перинатології акушерства і гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику Сумського міського пологового будинку, Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології, пологового відділення Київської міської клінічної лікарні №1.
Основні положення, які виносяться на захист.
Фізіологічний перебіг гестаційного процесу характеризується напруженням еритропоетинсинтезувальної функції. Про це свідчить підвищений і прогресивно зростаючий вміст еритропоетину в сироватці крові вагітних жінок.
Перебіг вагітності у жінок без залізодефіцитної анемії характеризується сталим вмістом заліза та міді в сироватці крові, сироватковим дефіцитом цинку, кобальту та нікелю у другому та прогресуванням його у третьому триместрі. Починаючи з другого триместру гестації, виникає сироватково-еритроцитарний та внутрішньоеритроцитарний дисбаланс заліза, міді, цинку, кобальту та нікелю. Кількість депонованого заліза наближається до мінімальної фізіологічної межі у першому триместрі вагітності та досягає її у другому.
Дефіцит заліза та залізодефіцитна анемія спостерігається у значної кількості жінок ще до настання вагітності чи на початку гестаційного процесу.
Перебіг залізодефіцитної анемії у вагітних жінок характеризується пригніченням еритропоетинсинтезувальної функції, дефіцитом та дисбалансом сироваткового та еритроцитарного вмісту мікроелементів (заліза, міді, цинку, кобальту, нікелю) і виснаженням депо заліза. У разі анемічного мікроелементозу провідним є сироватково-еритроцитарний дефіцит та дисбаланс заліза.
Пероральне застосування Мальтоферу приводить до суттєвого покращання показників червоної крові, відновлення депо заліза та фізіологічного балансу заліза з іншими мікроелементами як у сироватці крові, так і в еритроцитах, характеризується 100% комплаєнтністю та відсутністю побічної дії.
Особистий внесок здобувача.
Проаналізовано наукову та патентну літературу відносно етіології, патогенезу, поширеності, лікування залізодефіцитної анемії у вагітних жінок та її негативного впливу на розвиток плода і захворюваність новонароджених та малюків. Автором самостійно проведені підбір і клінічне обстеження вагітних з анемією та вивчення ефективності лікувальних засобів. Статистично опрацьовані отримані результати з їх детальним аналізом та узагальненням. Забезпечено впровадження отриманих результатів в діагностичну, лікувальну та навчальну практику. Сформульовані основні висновки та практичні рекомендації. Запропоновані лікувальні схеми з використання сучасних феропрепаратів.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення і результати дослідження обговорені на спільних наукових засіданнях кафедр акушерства і гінекології та педіатрії (2000 - 2006 рр.). Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на підсумкових науково-практичних конференціях медичного інституту СумДУ (2004 2007рр., м. Суми), VІІ-у і ІХ-у Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених (2003, 2005 рр., Тернопіль), ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (2005, Ужгород).
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 6 статтях фахових видань, рекомендованих ВАК України, 6 наукових праць видано у матеріалах наукових конференцій та конгресів.

Список литературы

Висновки

1. На початку гестаційного процесу залізодефіцитна анемія виявляється у 54,90% обстежених жінок, а дефіцит заліза - у 76,47%. Протягом вагітності збільшується кількість жінок із залізодефіцитом, дисбалансом мікроелементів (мікроелементозом) та прогресивно зростає частота анемії середнього та тяжкого ступенів. Наприкінці гестаційного процесу 11,76% вагітних жінок мають нормальні показники червоної крові, 74,51% - анемію різного ступеня тяжкості та 13,73% вагітних - переданемічний стан. У цілому в цей термін гестації дефіцит заліза виявляється у 88,24% обстежених вагітних.
2. Диcбаланс мікроелементів (мікроелементоз), що виникає у жінок з фізіологічним перебігом вагітності, створює передумови для розвитку залізодефіцитної анемії. Перебіг вагітності характеризується сироватковим дефіцитом цинку, кобальту та нікелю. В еритроцитах вміст заліза та нікелю зменшується, а міді, цинку та кобальту - підвищується. Це сприяє розвитку сироватково-еритроцитарного та внутрішньоеритроцитарного дисбалансу вмісту заліза та інших мікроелементів. Кількість депонованого заліза досягає мінімальної фізіологічної межі у другому триместрі. Наприкінці вагітності виснажується депо заліза та порушується позитивна кореляція вмісту заліза в депо та гемоглобіну.
3. У ході гестаційного процесу спостерігається значне напруження еритропоетинсинтезувальної функції. У першому триместрі сироваткова концентрація еритропоетину досягає 44,51±2,97 мод/мл, у третьому -85,06±4,38 мод/мл, що у три чотири рази більше, ніж у здорових невагітних жінок. Значна потреба в еритропоетині та підвищений наприкінці гестаційного процесу рівень негативних регуляторів еритропоезу - інтерлейкінів 1, 4 та фактора некрозу пухлин альфа спричиняють високу схильність до анемії.
4. Для вагітних з анемією властивий значний дисбаланс мікроелементів. Сироватковий вміст заліза, цинку та кобальту зменшений. В еритроцитах спостерігається прогресивне зменшення вмісту заліза, нікелю та кобальту. Порушується співвідношення сироватково-еритроцитарного вмісту заліза, нікелю та особливо цинку і кобальту. Показники співвідношення сироваткового заліза та інших мікроелементів (міді, цинку, кобальту, нікелю) значно менші, ніж у жінок без анемії. Також значно меншими є величини співвідношення в парах залізо мідь та залізо-цинк в еритроцитах.
5. Провідними факторами патогенезу залізодефіцитнох анемії у вагітних жінок є відносний дефіцит еритропоетину особливо у III триместрі, активація негативних регуляторів еритропоезу IL-1 та IL- 4, низький рівень забезпеченості депо заліза, сироватковий і особливо еритроцитарний дефіцит заліза, дисбаланс заліза та міді, цинку, кобальту, нікелю. Провідними при анемічному мікроелементозі у вагітних жінок є сироватково-еритроцитарний дефіцит та дисбаланс заліза.
6. Дослідження ефективності лікування залізодефіцитної анемії у вагітних шляхом використання препарату Глобірон-H встановило, що близько 30% жінок є резистентними до терапії. Частина ферорезистентних вагітних не змінюється в ході перебігу гестаційного процесу.
У більшої частини вагітних (близько 70%) терапія Глобіроном-Н сприяє деякому покращанню показників червоної крові. Відсотковий приріст кількості гемоглобіну та вмісту еритроцитів найнижчий у жінок, що розпочали лікування у третьому триместрі вагітності.
7. Застосування Мальтоферу для лікування залізодефіцитної анемії забезпечує суттєве покращання показників червоної крові, відновлення депо заліза та фізіологічного балансу мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах, активацію еритропоетинсинтезувальної функції, характеризується 100% комплаєнтністю та відсутністю побічної дії.
8. У разі лікування Мальтофером відбувалося зменшення частоти розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності (7,7% проти 37,8% жінок, що не отримували лікування), передчасного відходження навколоплідних вод (відповідно 23,08% проти 35,55%), первинної слабкості пологової діяльності (відповідно 19,23% проти 24,44%), не виникали випадки тривалого безводного періоду та потреба у закінченні пологів кесаревим розтином. У новонароджених дітей спостерігалося зменшення частоти патологічних станів та покращання ранньої неонатальної адаптації.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.З метою оптимізації тактики ведення вагітності у жінок, у звйязку з розвитком у ранні терміни гестаційного процесу дефіциту заліза та мікроелементозу, доцільним є ретельне обстеження показників червоної крові, стану депо заліза і вмісту мікроелементів та корекція дефіциту заліза, дисбалансу мікроелементів (мікроелементозу) чи лікування наявної залізодефіцитної анемії.
2. Для оцінки стану забезпеченості вагітних жінок еритропоетином доцільно використовувати його нормативні показники. Концентрація еритропоетину в сироватці крові у жінок у першому триместрі вагітності становить 44,51±2,97 мод/мл з коливанням 30,75 - 55,89 мод/мл, у другому триместрі 35,97±2,57 мод/мл з коливанням 24,38 47,35 мод/мл, у третьому триместрі 85,06±4,38 мод/мл з коливанням 60,70 мод/мл 103,01 мод/мл.
3.Сироватковий вміст мікроелементів у жінок з фізіологічним перебігом вагітності має становити у I, II та III триместрах відповідно для заліза 17,60±1,43 мкмоль/л, 19,13±2,05 мкмоль/л та 18,69±1,52 мкмоль/л, для міді 18,20±1,45 мкмоль/л, 18,39±0,67 мкмоль/л та 19,84±1,74 мкмоль/л, для цинку 20,15±1,27 мкмоль/л, 9,06±0,46 мкмоль/л, та 8,30±0,38 мкмоль/л, для кобальту 7,03±0,69 10-3 мкмоль/л, 7,1±0,60·10-3 мкмоль/л та 3,62±0,42·10-3 мкмоль/л, для нікелю 8,72±0,59·10-3 мкмоль/л, 7,08±0,27 10-3 мкмоль/л та 5,57±0,42 10-3 мкмоль/л.
4. Для лікування залізодефіцитної анемії у вагітних жінок раціональним є застосування препарату на основі гідроксидполімальтозного комплексу заліза - Мальтоферу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеенко И.Ф. Железодефицитные состояния: Метод. рекомендации. - М.: А.О., Мед. газета, 1996. - 189 с.
2. Дворецкий Л.И. Железодефицитные анемии // Русский медицинский журнал. - 1997. - №5 (19). - С. 1234-1242.
3. Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Колесник І.В. Залізодефіцитна анемія: Навч. посібник для студентів мед.університетів та лікарів. Київ: Наук. світ, 2001. - 132 с.
4. Аркадьева Г.В. Диагностика и лечение железодефицитных анемий: Учеб.- метод. пособие. М.: ВУНМЦ, 1999. 59 с.
5. Венцковський Б.М., Купновицький О.П., Жегулович В.С. Значення деяких мікроелементів у розвитку анемії вагітних // Лікарська справа. - 1994. - № 3-4. - С. 42-46.
6. Выдыборец С.В. Лабораторная диагностика железодефицитной анемии //Лабораторная диагностика. - 1998. - № 4 (6). - С.11-16.
7. Самсыгина Г.А. Железодефицитные анемии у детей // Лечащий врач. 2001. - № 5-6. С. 62-65.
8. Казак С.С. Фактори виникнення залізодефіциту та його корекція // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. Чернівці, 2002. С. 85-86.
9. Алан Фавье. ЖДА: важность синергического эффекта во взаимодействии микроэлементов (По материалам Impact Medecin Hebdo” № 237) //Перинатологія та педіатрія. - 2000. - №1. - С. 54-55.
10. Hercberg S., Calan P., Polo-Lugue M. Epidemiology of iron defіciency // Rev. Prat. 2000. Vol.50, N4. P.957-960.
11. WHO. Iron deficiency anaemia: Assessment, prevention and control. Jeneve, 2001. 114 p.
12. Румянцев А.Г., Морщакова Е.Ф., Павлов А.Д. Эритропоэтин в диагностике, профилактике и лечении анемии. - М., 2003. 387 с.
13. Пясецкая Н.М. Анемии новорожденных: Учебно-методическое пособие для врачей. - К: Поліфаст, 1999. - 36 с.
14. Коломейчук В.М., Нікітюк В.А., Нізова Н.М. Вплив голкорефлексотерапії на стан плода при анемії вагітних за даними ультразвукового дослідження //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1992. - № 5. - С. 85-87.
15. Проценко О.О., Мазорчук Б.Ф. Аліментарні та соціальні аспекти росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних. 10-й з’їзд педіатрів України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 199-201.
16. Абі Салех Салім Бріка. Проблема залізодефіцитної анемії при вагітності на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 4. - С. 87-90.
17. Голота В.Я., Бенюк В.О., Лисенко В.О. Комплексна оцінка функціонального стану плода у вагітних з анемією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1992. - № 2. - С.40-42.
18. Овчар Т.Т. Застосування ентеросорбентів у комплексному лікуванні вагітних із залізодефіцитною анемією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1991. - №6. - С.56-57.
19. Старостина Т.А., Фролова О.Г. Роль женской консультации в снижении материнской смертности // Акушерство и гинекология.- 1990.- № 10.- С.9-11.
20. Розыева Э.Д. Патогенез, профилактика и лечение анемии беременных у жительниц Туркменской ССР: Автореф. дисд-ра мед. наук: 14.01.01/Київський мед. ін-т. - К., 1991. 30 с.
21. Ван Вен-Гуан. Железодефицитная анемия у дошкольников и беременных женщин КНР //Вопросы питания. - 1991. № 4. С. 6-10.
22. Denon D., Marikovsky Y. Aspect of red blood // Harefuah. - 1990.- Vol. 118.- № 2. P. 88-92.
23. Uno H., Tsudo K. Iron deficiency anemia // Nippon-Rincho. - 1991.Vol. 46.- № 3. P. 621-626.
24. Wintroube M.M., Lukens J.N., Lee G.R. The approach to the patient with anemia // Wintrobe’s Clinical Hematology/ 9th Ed. /Ed by G.R.Lee, T.C.Bithell, J.Forster et al. Philadelphia, London, 1993. V.1. P. 715-744.
25. Процепко О.О. Прогнозування та профілактика залізодефіцитної анемії у вагітних, що проживають в екологічно несприятливих умовах: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.01.01/Вінницький державн. мед. ун-т. - В., 1999. - 20 с.
26. Бондар Е.В. Ранняя диагностика гестоза у беременных с риском развития железодефицитной анемии. // Репродуктивное здоровье женщины.- 2006. N 1 (25). - С. 100-101.
27. Громова А.Н., Добровольська Л.М. Стан системи мати-плацента-плід при гемогестозах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - № 4. - С. 49-50.
28. Коломейчук В.М., Нізова Н.М. Комплексне з голкорефлексотерапією лікування залізодефіцитних анемій у вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. №1. С. 75-76.
29. Овчар Т.Т. Прогнозування виникнення залізодефіцитної анемії вагітних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1992. - № 3. С.43-45.
30. Васюк Р.А. Профілактика гіпогалактії у жінок з анемією вагітних: Автрореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 1999. - 19 с.
31. Klebanoff M.M., Shino P., Selby S. et al. Anemia and spontaneous preterm birth // Am. J. Obstet. Gynecol. 1991. Vol. 164. № 4. P. 59-63.
32. Перетятько Г.А. Анемії вагітних: способи лікування та морфофункціональний стан плаценти. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2004.- N 3.- С. 83-86.
33..Сенчук А.Я., Венцковський Б.М., Костенко О.Ю. та ін. Ризик вагітності, пологів та гормональна адаптація фетоплацентарного комплексу при анемії вагітних. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1994. - №3. С.44-45.
34. Абі Салех Салім Бріка, Ст. С. Леуш. Проблема залізодефіцитної анемії при вагітності на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - № 4. С. 87-90.
35. Пилипець І.В. Вплив анемії вагітних на еритропоез новонароджених дітей. Автореф. дис. канд. мед.наук. Київ. 2001. 20 с.
36. Маркевич В.Е., Пилипець І.В. Вплив анемії вагітних на захворюваність та показники червоної крові у новонароджених дітей // Вісник Сумського державного університету. 2000. - № 18. С. 96-101.
37. Проценко О.О., Мазорчук Б.Ф. Аліментарні та соціальні аспекти росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних. 10-й з’їзд педіатрів України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 199-201.
38. Яремчук Т.П., Тимошенко Л.В., Бесєдін В.М. Актуальні аспекти проблеми залізодефіцитної анемії вагітних / /Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1993. - № 5-6. - С. 43-47.
39. Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Буткова О.І., Черненко Т.С. Нові аспекти в лікуванні залізодефіцитних анемій вагітних // Перинатологія та педіатрія. - 1999. - № 2. - С. 12-14.
40. Хаща І.І. Вплив анемії вагітних на розвиток фетоплацентарної недостатності й гіпогалактії та їх профілактика на сучасному етапі. // Науковий вісник Ужгородського університету. 2004.- в. 23.- С. 194-197.
41. Хаща И.И. Использование препарата холивер для снижения гипогалактии у женщин с анемией беременных. // Репродуктивное здоровье женщин.-2006.- N 4 (29) .- С. 77-80.
42. Alien L.H. Iron - deficiency anemia increasess risk of preterm delivery //Nutrition Rev. - 1993. - V.51. - № 2. - P. 49-52.
43. Коломейчук В.М. Ефективність голкорефлексотерапії в лікуванні залізодефіцитної анемії у вагітних // Одеський медичний журнал. - 1998. - №1(45). - С. 45-46.
44. Hersberg S., Galan P., Preziozi P.,Aissa M. Последствия железодефицита у беременных.//Репродуктивное здоровье женщины. 2005. -N 4 (24). С. 38 42.
45.Романенко Т.Г. Особливості патогенезу анемії вагітних у жінок, які мешкають на територіях забруднених радіонуклідами. // Одеський медичний журнал. 2002.- N 6 (74).- С. 86-88
46. Шилко В.И., Зеленцева В.Л., Попова Н.П. Опыт реабилитации недоношенных детей с перинатальным поражением мозга // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2003. - №2. С.43-47.
47. Анемія вагітних фактор ризику для матері і плода / В.В.Сімрок, В.Т.Германов, О.В.Гордієнко та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1992. №4. С.48-49.
48. Сенчук А.Я. Прогнозування, діагностика і лікування порушень у системі мати-плацента-плід при залізодефіцитній анемії вагітних: Автореф. дис. д-ра мед.наук. К., 1996. 41 с.
49. Нікітіна В.В., Ципкун А.Г. Актиферин у лікуванні залізодефіцитної анемії у юних першороділь // Акушерство и гинекология. - 1999. - № 2. - С.56-58.
50. Шамов И.А. Проблема железодефицитной анемии у беременных //Клиническая медицина. - 1990. - № 11. -С. 81-84.
51. Горобець Н.І. Вітамінний та мікроелементний статус дітей перших чотирьох років життя з латентним дефіцитом заліза та залізодефіцитними анеміями // Перинатологія та педіатрія.- 2000. - № 1. - С. 28-33.
52. Аркадьева Г.В. Диагностика и лечение железодефицитных анемий: Учеб.-метод.пособие. М.:ВУНМЦ, 1999. 59 с.
53. Венцківський Б.М., Макарчук О.М. Імуноцитокіни та їх роль у патогенезі анемії вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. - №3. С.66-68.
54. Шарифканова М.Н., Белинская А.М., Кудебекова З.А. Состояние фетоплацентарной системы у беременных с железодефицитной анемией в зависимости от вида лечения // Здравоохранение Казахстана. - 1991. - № 7. - С. 26-28.
55. Казакова Л.М. Дефицит железа и состояние защитных сил организма // Педиатрия. - 1985. - № 4. - С.50-53.
56. Белокриницкая Т.Е., Кузник Б.И. Новые подходы к терапии анемии гестационного периода // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1993. - № 6. - С.11-13.
57. С.В.Терских, А.Т.Егорова, В.Б.Цхай и др. Показатели физического развития новорожденных от матерей, страдающих железодефицитной анемией // Проблемы беременности. - №4. 2001. С.13-15.
58. Безрук В.В. Залізодефіцитні стани у немовлят, народжених матерями із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності та методи її корекції // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, №1. С.22-25.
59. Сатиго Ю.А. Особливості змін показників загального коагуляційного потенціалу крові вагітних з анемією // Всеукраїнський студентський медичний журнал. - 2000. - № 1. - С. 59-65.
60. Kalenga M.K. Les anemies an cours ole la grossesse // Rev. Franc. Ginec. Obstet. - 1989. - V. 84. - № 5. - P. 393-399.
61. Банникова Т. В., Иваницкая Н. Ф., Слюсарь Л. И. Эколого-гигиенические аспекты заболеваемости репродуктивной системы женщин , проживающих в Донецком регионе //Вісник проблем біології і медицини.-1999.-№ 4.-С.12-17.
62. Шамов И.А. Проблема железодефицитной анемии у беременных //Клиническая медицина. - 1990. - № 11. -С. 81-84.
63. Хаджиметов А.А., Султанов С.Н., Цыбиков Н.Н. Некоторые факторы неспецифической резистентности при анемии беременных // Акушерство и гинекология. - 1991. - № 7. - С. 32-35.
64. Шехтман М. Анемия и беременность // Врач. - 1995. - № 6. - С. 9-11.
65. Можайцева А.Г., Маринчук А.Г., Шевко И.К. Диагностика и дифференцированное лечение анемии беременных // Акушерство и гинекология. - 1982. - № 5. - С.37-40.
66. Беседін В.М., Стадник О.А., Паєнок О.С. Патогенетична терапія і обгрунтована діагностика залізодефіцитної анемії вагітності // Ліки України. 1999. №1. С.16-30
67. Венцківський Б.М., Купновицький О.П., Жегулович В.Г. Значення деяких мікроелементів у розвитку анемії вагітних // Лікарська справа. 1994. - №3-4. С.42-46.
68. Димитр Я. Димитров. Анемии беременных (гемогестозы). 2-е перераб. изд.. София: Медицина и физкультура, 1990. 200 с.
69. Харленок В.И. Особенности течения беременности, родов, послеродового периода и состояние иммунной системы у больных анемией беременных: Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.01/ Минский мед.ин-т. - Минск, 1990. - 22 с.
70. Карпенко В.Г. Імунні порушення у вагітних з анемією та їх імунокорекція // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - № 2. - С.41-44.
71. Антоненко Б.Н., Митрофанова М.Д., Мещерякова Г.Г. Некоторые показатели естественной резистентности при анемии беременных //Акушерство и гинекология. - 1984. - № 3. -С. 54-56.
72. Головин А.А., Гончарова М.И., Богославская Э.С. Иммунологическая реактивность организма при анемии беременных // Экологические аспекты иммунопатологических состояний. Сборник тезисов докладов Всесоюзной конференции. - Алма-Ата, 1990. - Т. 2. - С. 17.
73. Измухамбетов Т.А. Значение факторов неспецифической резистентности организма в патогенезе анемии беременных // Вопросы питания. - 1990. - №3. - С. 13-15.
74. Яремчук Т.П. Особливості імунологічного статусу вагітних з гіпохромною залізодефіцитною анемією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1995. - № 2. - С. 60-61.
75. Кузник Б.И., Васильев Н.В., Цыбиков Н.Н. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность орагнизма. - М.: Медицина, 1990. - 125 с.
76. Complementary feeding and the control of iron deficiency anaemia in the Newly Independent States. Presentation by WHO at a WHO/UNISER Consultation. Copengagen: WHO, Reg. Off. Eur., 2000. 33 p.
77. Дворецкий Л.И., Заспа Е.А., Литвицкий П.Ф. и др. Свободнорадикальные процессы у больных с железодефицитной анемией на фоне лечения препаратами железа. // Терапевтический архив.- 2006.- Т.78.-N 1.- С. 52 57.
78. Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Клінічна класифікація залізодефіцитної анемії // Лікарська справа. 2001. - №5-6. С.19-24.
79. С.Н.Гайдукова, С.В.Выдыборец, Л.А.Сивак и др. Железодефицитная анемия: современные подходы к диагностике и лечению. К.:Екслібрис, 2003. 32 с.
80. Коровина Н.А., Заплатников А.Л., Захарова И.М. Железодефицитные анемии у детей: Руководство для врачей. 2-е изд., перераб. и доп. М., 1999. 56 с.
81. Алексеенко И.Ф. Железодефицитные состояния: Метод. рекомендации. - М.: А.О., Мед. газета, 1996. - 189 с.
82. Blot I., Diallo D., Tchernia J. Iron deficiency in pregnancy: effects on the newborn // Curr. Opin. Hematol. 1999. V.6, N2. P.65-70.
83. Коренев Н.М., Левенец С.А. Роль биологических и социальных факторов в формировании здоровья девушек-подростков // Журнал практичного лiкаря. 1999. - № 5.- С.2-3.
84. Т.В.Казюкова, А.А.Левина, Г.А.Самсыгина и др. Показатели обеспеченности железом девочек-подростков с ювенильными маточними кровотечениями. // Акушерство и гинекология. 2004. - №1. С.51-54.
85. Захарова Т.Г., Прахин Е.И., Гончарова Г.Н. Медико-социальные аспекты здоровья девушек-подростков, вступающих в репродуктивный процесс // Российский педиатрический журнал. 2003. - №1, С.4-5.
86. Ясніковська С.М. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з анеміями, котрі мешкають в екологічно несприятливому регіоні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 6. - С. 80-82.
87. Пясецкая Н.М., Дроздова В.Д. Рекомбинантный эритропоэтин стимулирует эритропоэз и уменьшает количество трансфузной эритроцитарной массы недоношенным детям // Український медичний часопис. - 1999. - № 6 (14). - С.118-120.
88. Чайка В.К., Могілевкіна І.О., Перетятько Г.А. Наш досвід застосування еритропоетину в акушерстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №5. С.109-112.
89. Рустамова М.С. Динамика изменения запасов железа в организме женщины в течение беременности // Вопросы охраны материнства и детства. - 1991. - № 1. - С. 50-53.
90. Овчар Т.Т. Стан фетоплацентарного комплексу і вміст феритину у вагітних із залізодефіцитною анемією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1992. № 4. С. 42-43.
91. Петров С.И. Физиология и патология обмена железа. - Л.: Медицина, 1982. - 162с.
92. Белоус А. М., Конник К. Т. Физиологическая роль железа. - К.: Наукова думка.-1991.-101 с.
93. Вахрамеева С.Н., .Денисова С.Н., Хотимченко С.А., Алексеева И.А.. Латентная форма железодефицитной анемии беременных женщин и состояние здоровья их детей. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1996. - № 3. - С. 26-29.
94. Wintrode V.V. The sire and hemoglobin content of the erytrocyte. Methods of determination and clinicne aplication // J.Lab. Clin. Med. 1990.-Vol. 115.-№ 3. - P. 374 387.
95. Klebanoff M.M., Shino P., Selby S. et al. Anemia and spontaneous preterm birth // Am. J. Obstet. Gynecol. 1991. Vol. 164. № 4. P. 59-63.
96. Хасс Е.Х. Динамика иммунологических показателей у беременных с железодефицитной анемией в процессе лечения // Здравоохранение Казахстана. - 1992. - № 6. - С. 22-24.
97. Ваколюк Л.М. Гестаційний процес та тиреоїдні гормонни (огляд літератури) // Вісн. Вінницького держ.мед.ун-ту. 1999. №3.- С.11-14.
98. Kamijo Keichi Teizo, Sato Miyako et al. Transiet subclinical hypothyroidism in early pregnancy // Endocrinol. Jap. 1990. - №3. Р. 397-403.
99. Тиха І.А. Стан процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у вагітних з тиропривною анемією // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2001. - № 4. - С.113-116.
100. Запорожан В.М., Москаленко Т.Я., Гошенко А.І. Фетоплацентарна недостатність при анеміїї вагітних та стан осморегулюючої функції нирок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. - №2. С.68-70.
101. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Ель-Ілеш Ель-Шейх Мохамед, Кочко С.Г. Модифікація кесарева розтину у жінок з анемією вагітних.//Педіатрія, акушерство та гінекологія. - № 6. - 1999. - С. 78-80.
102. Хасс Е.Х. Динамика иммунологических показателей у беременных с железодефицитной анемией в процессе лечения // Здравоохранение Казахстана. - 1992. - № 6. - С. 22-24.
103. Лукьянова Е.М. Современные возможности пренатальной диагностики врожденной патологии плода // Перинатологія та педіатрія. 1999. №1. С.5-7.
104. Ходжаева Р.Х., Мордухович А.С., Сабуров Х.С. Профилактика и лечение акушерских кровотечений при анемиях беременных: Методические рекомендации. - Ташкент, 1984. - 30 с.
105. Сатиго Ю.А. Особливості змін показників загального коагуляційного потенціалу крові вагітних з анемією // Всеукраїнський студентський медичний журнал. - 2000. - № 1. - С. 59-65.
106. Жесткова І.В., Артамонов В.С. Патогенетичні основи акушерських коагулопатичних кровотеч // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1994. - №1. С. 39-42.
107. Сабуров Х.С., Хамдамова Ф.К. Современное состояние проблемы анемии беременных и вопросы корригирующей терапии кровотечения в родах // Акушерство и гинекология. 1990.- № 7. -С.10-11.
108. Мищенко В.П. Соотношение концентрации микроэлементов и состояние гемостаза в крови женщин в I триместре беременности // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1997. - №6. С.60.
109. Ясніковська С.М. Характеристика загального коагуляційного потенціалу крові вагітних з анемією, які мешкають в екологічно несприятливому регіоні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №1. С.69-73.
110. Пономаренко І.А., Потапов В.О., Воронін К.В. Вплив медико-соціальних факторів на перебіг гестаційного пієлонефриту та його ускладнень // Медичні перспективи. - 1999. - Т. 4. - № 2. - С. 95-98.
111. Шехтман М.М., Тиокава З.З. Материнская заболеваемость при экстрагенитальной патологии // Акушерство и гинекология. 1991.- № 7. - С.54-57.
112. Савельева Г. М., Федорова М. В. Плацентарная недостаточность.- Москва: Медицина, 1991.- 276 с.
113. Сенчук А.Я. Діагностична значущість визначення специфічних білків фетоплацентарного комплексу при анемії вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1995. - № 3. - С.51-53.
114. Левицька А.П., Гречко Д.І. Взаємовідношення мікроциркуляторного русла і волокнистого компонента термінальних ворсин зрілої плаценти за умов пониженої концентрації гемоглобіну матері // Всеукраїнський медичний журнал Хист”. - 2000. - № 1. - С. 32-39.
115. Novac R.F. Brief review of the anatomy, histology and ultrastructure of the fullterm placenta // Arch. Pathol. and Lab. Med. 1991. Vol 115. - № 7 P.654-659.
116. Перетятько Г.А. Анемії вагітних: способи лікування та морфофункціональний стан плаценти // Акушерство та гінекологія. 2004. - №3. С.83-86.
117. Чайка В. К., Артеменко Г. Я., Акимова И. Н. Ультраструктурные изменения в плаценте при анемии беременных и позднем гестозе и методы их коррекции // Вісник проблем біології і медицини.- 1999.- №1.- С. 50-55.
118. Burton G. S., Reshetnikova O. S. Stereological evalution of vascular adaptions in human placental villi to differing forms of hypoxic stress //Placenta..- 1996.- № 1.- P. 49-55.
119. Benirshke K., Kaufmann P. Pathology of the human placenta // 2-d Ed. New York, Springer Verlug. 1990. Р. 248.
120. Овчар Т.Т. Показатели белкового обмена у беременных с железодефицитной анемией //Здравоохранение Беларуси. - 1992. - № 7. - С. 59-60.
121. Сенчук А.Я., Венцковський Б.М., Купчик Л.М. Клінічне значення визначення Р-білків при анемії вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - № 2. - С. 39-40.
122. Шматько ЮВ., Щербакова В.В. Вміст молекул середньої маси в рідинних середовищах у вагітних та породіль, хворих на залізодефіцитну анемію // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1995. - № 2. - С. 50-52.
123. Белокриницкая Т.Е. Взаимосвязь систем иммуногенеза, гемостаза, эритрона у беременных: Автореф. дисканд. мед. наук: 14.01.01/ Омский мед.ин-т. Омск, 1990.- 20 с.
124. Видиборець С. В. Аналіз показників імунітету у хворих залізодефіцитною анемією // Лікарська справа.- 2000.- № 3-4.- С.71-75.
125. Леуш С.С., Футорный С.М. Гуморальный иммунитет у женщин при нормально протекающей и осложненной железодефицитной анемией беременности // Лікарська справа. 1997. - №4. С.107-110.
126. Маркевич В.Е., Пилипець І.В., Лобода А.М. Роль інтерлейкінів у розвитку анемії вагітних та їх новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. - №4. С.23-26.
127. Прядко О.В. Особливості імунних порушень при залізодефіцитній анемії вагітних // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2004. С.79-83.
128. Омаров Н. С. Лактационная функция у родильниц с гестозом и железодефицитной анемией // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов.- 2000.- № 1.- С. 58-62 .
129. Дифференциальная диагностика важнейших симптомов детских болезней / Андреев И., Ванцаров И., Михов Х., Ангелов А. - София.: Медицина и физкультура, 1981. - 781 с.
130. Марченко Т.З., Орач О.С., Семенюк О.В., Омельяненко О.В. Антенатальна та постнатальна реабілітація дітей раннього віку, які народилися у матерів із дефіцитом заліза під час вагітності. Тези доповідей Х з’їзду педіатрів України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4 . - С. 24.
131. Шулутко Б.И. Внутрение болезни: Лекции для студентов и врачей. - Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербург, 1994. - Т. 2. - 958 с.
132. Морщакова Е.Ф., Павлов А.Д. Регуляция гомеостаза железа // гематология и трансфузиология. 2003. Т.48. - №1. С.36-39.
133. Смирнова Л.А., Барнар Л.Д. Анемия: Клинико-лабораторная характеристика. - Минск: Наука, 1997. - 24 с.
134. Rodak B.F. Diagnostic hematology. - Philadelphia est.: Saunders.- 1995. - 720 p.
135. Finch C. Perspectives in iron metabolism / N. Engl.J.Med. 1982. - Vol. 306. Р.1520.
136. Коровина Н.А., Заплатников А..П., Захарова И.Н. Железодефицитная анемия у детей. Руководство для врачей. - М., 1999. - 58 с.
137. Малаховский Ю.Е., Сарычева Е.Г., Бабаш Г.В. Актуальные проблемы дефицита железа у беременных, плода и новорожденного // Акушерство и гинекология. - 1983. - № 6.- С.3.
138. De Maeyer E.M. Preverenting and controlling iron deficiency anaemia through primary health care // WHO.- Geneva. - 1989.
139. Основы физиологии человека / Под ред. Б.И.Ткаченко. М.:Литера, 1998. Т. С.159
140. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. М.: Мир, 1989. 637 с.
141. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека. Москва: Медицина, 1991. 496 с.
142. Пилипець І.В., Скульбеда А.Є. Вміст мікроелементів в еритроцитах вагітних з анемією та їх новонароджених дітей // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини // Матеріали VIII підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СумДУ. - Суми, 2000. - с. 206.
143. Пилипець І. Особливості залізотранспортуючої функції плаценти у вагітних з анемією // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. Тернопіль. 2002. С.164.
144. Agrawal R.M., Tripathi A.M., Agarval K.N. Cord blood haemoglobin, iron and ferritin status in maternal anemia // Acta Pediatr. Scand. - 1983. - Vol. 72. - Р.545-548.
145. De Maeyer Dietary iron. Birth to Two Yeas // Ed.L.J. Filer. New York. - 1989. 169 p.
146. Van Dijk J.P. Regulatory aspects of placental iron transfer a comparative study // Placenta. 1988. - Vol. 9. - № 2. - Р. 215 226.
147. Singla P.N., Chand S., Agarmal K.N. Cord serum and placental tissue iron status in maternal hypoferremia // Am. J.Clin. Nutr. - 1979. - v.32. - P. 1462-1465.
148. Бугланов А. А., Саяпина Е. В., Тураева А.Т. Биохимическая и клиническая роль железа // Гематология и трансфузиология.- 1994.- Т.39 - №6. - С. 44-45.
149. Лисица Г.П. Обмен микроэлементов между материнским организмом и плодом в норме и патологии (клинико-экспериментальное исследование): Автрореф. дисс... д-ра. мед. наук: 14.01.01/ 2-й Московский мед. ун-т. - М., 1977. - 31 с.
150. Yip R., Binkin N.J., Fleshood L. еt al. Declining prevalence of anemia in the United States // JAMA. - 1987.- Vol. 258. - Р. 1619 - 1623.
151. Ткаченко С.К. Некоторые показатели обмена микроэлементов и активность металлосодержащих ферментов у недоношенных детей: Автореф. дис д-ра мед.наук:14.01.10/ Одесский мед.ин-т. Одесса, 1972. 24 с.
152. Baker S., Cornbleet P.S. Erytrocyte disorders. In: Howanits S. H., Howanits P. S., eds Laboratory medicine test selection and interpritaion. New York: Churc