ОПТИМIЗАЦIЯ ВЕДЕННЯ ПОЛОГIВ У ЖIНОК IЗ КЛIНIЧНО ВУЗЬКИМ ТАЗОМ : Оптимизация ВЕДЕНИЯ родов у женщин ИЗ клинической узким тазом



  • Название:
  • ОПТИМIЗАЦIЯ ВЕДЕННЯ ПОЛОГIВ У ЖIНОК IЗ КЛIНIЧНО ВУЗЬКИМ ТАЗОМ
  • Альтернативное название:
  • Оптимизация ВЕДЕНИЯ родов у женщин ИЗ клинической узким тазом
  • Кол-во страниц:
  • 147
  • ВУЗ:
  • КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ iм. С. I. ГЕОРГIЄВСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
    iм. С. I. ГЕОРГIЄВСЬКОГО

    На правах рукопису

    СУЛIМА ГАННА МИКОЛАЇВНА

    УДК 618.39:616.718.19


    ОПТИМIЗАЦIЯ ВЕДЕННЯ ПОЛОГIВ У ЖIНОК
    IЗ КЛIНIЧНО ВУЗЬКИМ ТАЗОМ


    14. 01. 01 акушерство та гiнекологiя


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник
    Баскаков Петро Миколайович
    доктор медичних наук, професор



    Сімферополь 2007








    ЗМIСТ
    Стор.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛIТЕРАТУРИ. ПРОБЛЕМА КЛІНІЧНО ВУЗЬКОГО ТАЗА У СУЧАСНОМУ АКУШЕРСТВІ 10
    1.1. Клінічно вузький таз: історичні аспекти 10
    1.2. Частота клінічно вузького таза 16
    1.3. Причини формування клінічно вузького таза 17
    1.4. Класифікація клінічно вузького таза 19
    1.5. Принципи ведення пологів у жінок із клінічно вузьким
    тазом 22
    1.6. Результат пологів для матері, плода і новонародженого
    при клінічно вузькому тазі 24
    1.7. Способи прогнозування пологів для матері і плода
    при клінічно вузькому тазі 28
    РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 35
    2.1. Групи жінок та методи дослідження 35
    2.2. Клінічні методи дослідження 36
    2.3. Ехографічні методи дослідження 39
    2.4. Електрофізичні методи дослідження 44
    2.5. Статистичні методи дослідження 47
    РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК 49
    3.1. Загальна характеристика обстежених жінок 49
    3.2. Особливості соматичного і акушерсько-гінекологічного анамнезу у жінок із клінічно вузьким тазом 50
    3.3. Особливості перебігу вагітності у обстежених жінок 59
    РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОЛОГІВ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ
    НАСЛІДКИ У ЖІНОК ІЗ КЛІНІЧНО ВУЗЬКИМ ТАЗОМ 62
    РОЗДІЛ 5 ОПТИМІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ
    КЛІНІЧНО ВУЗЬКИМ ТАЗОМ 74
    5.1. Клінічна характеристика малого таза у обстежених жінок 74
    5.2. Використання ультразвукової пельвіометрії для
    прогнозування клінічно вузького таза 80
    5.3. Особливості перебігу і тактика ведення пологів у жінок
    із клінічно вузьким тазом 82
    5.4. Особливості розродження та перинатальні наслідки у жінок із клінічно вузьким тазом 91
    5.5. Прогнозування клінічно вузького таза 96
    РОЗДІЛ 6 ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 104
    ВИСНОВКИ 118
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 120
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122









    ПЕРЕЛIK УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АНТ анатомічно нормальний таз
    БПР біпарієтальний розмір
    ЕЕГ - електроенцефалографія
    ЕКГ - електрокардіографія
    ЗРЗТ загальнорівномірнозвужений таз
    ЗПТ загальнозвужений плоский таз
    ІК істинна кон’югата
    КВТ клiнiчно вузький таз
    КЗТ косозвужений таз
    КТГ - кардіотокограма
    КТД кефало-тазова диспропорція
    ПЗТ - поперечнозвужений таз
    ПКІ пельвіокраніальний індекс
    ПРТ плоскорахітичний таз
    ППТ простий плоский таз
    УЗД ультразвукове дослідження
    УЗП ультразвукова пельвіометрія
    ЦНС центральна нервова система










    ВСТУП

    Актуальність теми.
    У проблемі зниження материнської та перинатальної патології особливе значення мають питання, пов'язані із профілактикою і ранньою діагностикою ускладнень під час вагітності та пологів. Особливу увагу серед різних станів ризику для матері й новонародженого приділяють клінічно вузькому тазу, оскільки найбільший відсоток перинатальної смертності і тяжкого материнського травматизму спостерігається саме у разі цієї патології.
    За даними різних авторів клінічно вузький таз зустрічається у 0,5 - 1,7% випадків усіх пологів [29, 48, 57, 66]. Частота клінічно вузького таза залишається такою ж, як і в попередні роки, що можна з одного боку пояснити зниженням числа жінок із анатомічно вузьким тазом (2 - 4%), а з іншого - збільшенням кількості пологів великим плодом - 13% [63].
    Роботами Р. І. Калганової [27, 29] було доведено, що звуження таза саме по собі не передбачає результату пологів, і таз матері можна оцінювати тільки у сукупності з розмірами плода, характером пологової діяльності, особливостями механізму пологів. І якщо діагностику та клініку функціонально вузького таза вивчено достатньо, то питання прогнозування й тактики ведення залишаються актуальними і потребують подальшого розроблення. Сучасні наукові праці з даної тематики в Україні майже відсутні.
    В останні роки вітчизняними і закордонними дослідниками за допомогою ехографії було досягнуто значних успіхів у впровадженні в акушерську практику нових діагностичних методів, заснованих на сучасних наукових досягненнях. Провідна роль серед цих методів належить ультразвуковому дослідженню у зв'язку з його високою інформативністю, неінвазивністю, доступністю і відносною простотою проведення [23, 39, 45, 50, 60]. Але незважаючи на широке використання ультразвукових методів дослідження в акушерстві, вони майже не використовуються з метою прогнозування і ранньої діагностики клінічно вузького таза, що і стало підставою для проведення цього наукового дослідження.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
    Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедр акушерства, гiнекологiї та перинатології Кримського державного медичного університету ім. С. I. Георгiєвського «Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної системи жінки» (№ державної реєстрації 0102U006916, Шифр 02/11).
    Мета та задачі дослідження.
    Метою дослідження стало зниження частоти перинатальної патології у жінок із факторами ризику клiнiчно вузького таза на пiдставi розроблення методики оптимiзацiї прогностичних і діагностичних заходів з використанням ультразвукової пельвіометрії під час вагітності та пологів.
    Для реалiзацiї поставленої мети було визначено такі задачі:
    1. Визначити частоту клінічно вузького таза в умовах типового пологового будинку на підставі результатів визначення діагностичних ознак клінічної невідповідності.
    2. З’ясувати види та частоту основних факторів ризику клінічно вузького таза.
    3. Встановити частоту материнської патології у жінок із клінічно вузьким тазом.
    4. Встановити частоту перинатальної патології у жінок із клінічно вузьким тазом.
    5. Розробити, впровадити та оцінити ефективність практичних рекомендацій щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок із клінічно вузьким тазом на підставі діагностичних ознак ультразвукової пельвіометрії під час вагітності та пологів.
    Об’єкт дослідження перинатальнi наслідки у жінок із клiнiчно вузьким тазом.
    Предмет дослідження перебіг пологів у жінок із факторами ризику клiнiчно вузького таза.
    Методи дослідження клінічні, ехографічні, електрофізичні та статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Уперше визначено частоту клінічно вузького таза в умовах типового пологового будинку та основні діагностичні ознаки клінічної невідповідності. Уперше запропоновано нові антропометричні маркери вузького таза: лобково-остистий розмір, лобково-гребінцевий розмір, лобково-крижовий розмір, ширина лобка та окружність таза.
    Уперше проведено аналіз інформативних можливостей ультразвукової пельвіометрії у прогнозуванні та діагностиці клінічно вузького таза у жінок із факторами ризику клінічно вузького таза. Розроблено математичні значення прогностичних пельвіокраніальних індексів під час вагітності та пологів і доведено їх високу інформативність у прогнозуванні та діагностиці клінічної невідповідності, що дозволило науково обґрунтувати комплекс діагностичних заходів, спрямованих на зниження частоти материнської і перинатальної патології у жінок із клiнiчно вузьким тазом.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Встановлено високу інформативність ультразвукової пельвіометрії в прогнозуванні та діагностиці клінічної невідповідності під час пологів. Запропоновано високоефективні критерії ранньої діагностики клінічно вузького таза на підставі математичних значень прогностичних пельвіокраніальних індексів під час вагітності та пологів. Опрацьовано і введено оцінну шкалу факторів ризику розвитку клінічно вузького таза з метою підвищення ефективності виявлення вагітних жінок із наведеними факторами ризику.
    Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок із клінічно вузьким тазом на підставі застосування методики оптимiзацiї прогностичних і діагностичних заходів з використанням ультразвукової пельвіометрії під час вагітності та пологів.
    Особистий внесок здобувача.
    Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2005 по 2007 рр. Автором проведено клінічне та функціональне обстеження 150 жінок із клінічно вузьким тазом. Самостійно зібрано та підготовлено клінічний матеріал. Дослідження виконано безпосередньо автором. Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок із клінічно вузьким тазом. Статистичне оброблення отриманих даних виконано безпосередньо автором. Матеріали дисертації викладено у наукових працях, а також у тій частині актів впровадження, що стосуються науково-практичної новизни.
    Апробація результатів дисертації.
    Основні положення та висновки дисертаційної роботи було викладено та обговорено на науковому симпозіумі «Ультразвукова діагностика в акушерстві та гінекології» (Київ, квітень 2007); на 79-й міжвузівській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського (Сімферополь, квітень 2007); на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, травень 2007) та на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України (Сімферополь, травень 2007).
    Публiкацiї.
    За темою кандидатської дисертації опубліковано 7 наукових робіт, 5 з яких у журналах та збірниках, затверджених ВАК України, видано 1 деклараційний патент України на корисну модель.
    Обсяг та структура дисертації.
    Дисертацію викладено на 121 сторінці машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який містить 261 джерело, з них 70 вітчизняних та російськомовних, а також 191 зарубіжне джерело. Роботу ілюстровано 31 таблицею та 18 рисунками.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Частота клінічно вузького таза в умовах типового пологового будинку становить 1,17%. Основними діагностичними ознаками абсолютної клінічної невідповідності під час пологів є відсутність просування голівки при повному відкритті шийки матки (68,0%), несприятливі вставлення голівки плода і механізм пологів (64,0%), виражена пологова пухлина (52,0%) і виражена конфігурація голівки (40,0%), потуги при голівці, що високо стоїть (38,0%), дистрес плода (30,0%), звисання (20,0%) і набряк шийки матки (14,0%). Ознака Вастена була «позитивною» лише у 30,0% випадків.
    2. Найбільш важливими факторами ризику клінічної невідповідності під час пологів є несприятливі передлежання і вставлення голівки плода (64,0%), великий плід (48,0%), анатомічне звуження таза (22,0%) та переношування вагітності (10,0%).
    3. Жінки, прооперовані шляхом кесаревого розтину з приводу клінічно вузького таза, складають групу ризику щодо зниження контрактильної функції матки під час операції (30,0%), розвитку постгеморагічної анемії (78,0%) та виникнення гнійно-септичних ускладнень у післяпологовому періоді (6,0%).
    4. Жінки із клінічно вузьким тазом, розроджені через природні статеві шляхи, складають групу ризику щодо виникнення материнського травматизму (54,0%), гнійно-септичних ускладнень (13,6%) та зниження контрактильної функції матки у післяпологовому періоді (4,5%).
    5. Перинатальні наслідки у жінок із клінічно вузьким тазом характеризуються високим рівнем асфіксії різного ступеня тяжкості (62,0%) та пологового травматизму (24,0%). У неонатальному періоді має місце значна частота постгіпоксичної енцефалопатії (22,0%), геморагічного синдрому (8,0%).
    6. Використання запропонованої прогностично-діагностичної методики на основі використання ультразвукової пельвіометрії у жінок із клінічно вузьким тазом дозволяє підвищити ефективність своєчасної діагностики клінічно вузького таза, знизити відсоток випадків екстреного кесаревого розтину у 2,8 рази, частоту перинатальної патології у 2,2 рази та материнської захворюваності у 3 рази.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Акушерство от десяти учителей: Пер с англ. / Под ред. С. Кэмпбелла, К. Лиза. 17-е изд. М.: Медицинское информационное агентство, 2004. 464 с.: ил.
    2. Акушерство. Справочник Калифорнийского университета: Пер. с англ. / Под ред. К. Нисвандера, А. Эванса. М.: Практика, 1999. 704 с.: ил.
    3. Архангельский Б. А. Новые пути в области акушерского тазоизмерения и определение размеров плода // Акушерство и женские болезни. - 1936. - Том 43. - № 1. С. 23-32.
    4. Бажирова М. С. Узкий таз в современном акушерстве // Здравоохр. Казахстана. 1990. - № 4. С. 41-43.
    5. Бажирова М. С., Чернуха Е. А., Волобуев А. И., Ельцова-Стрелкова Л. И. Влияние форм и размеров малого таза на исход родов // Вопр. охраны матер. и детства. 1990.- № 4.- С. 33-38.
    6. Бакулева Л. П., Стешенко Л. М., Нестерова А. А., Пилипенко Н. В. Измерение истинной конъюгаты с помощью ультразвукового сложного сканирования // Акушерство и гинекология. 1983 - № 10. С. 50-51.
    7. Бандик В. П., Степанківська Г. К., Яроцький М. Є. Кардіотокографія плодів у вагітних із високим перинатальним риском // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1991.- № 5.- С. 55.
    8. Белоглазова С. Е., Захарова О. И. Проблема узкого таза в современном акушерстве // Акушерство и гинекология. 1985. - № 10. С. 3-6.
    9. Бумм Э. Руководство к изучению акушерства / Пер. с нем. под ред. Садовского П. Т. - Изд. 2. - Петербург-Киев. 1913. 680 с.
    10. Власюк В. В., Гогиашвили Д. Ш. Виды захождения костей черепа при конфигурации головки и нарушения кровообращения у плодов и новорожденных // Акушерство и гинекология. 1987. - № 1. С. 37-40.
    11. Власюк В. В., Зиракадзе А. Н. Сдавление головки плода в родах как причина нарушения мозгового кровообращения и внутриутробной асфиксии // Акушерство и гинекология. 1987. - № 10. С. 60-61.
    12. Волобуев А. И., Чеpнуха Е. А., Кулаков В. И., Панов В. О., Куpинов С. Б. Магнитно-pезонансная пельвиметpия в акушеpстве // Акушерство и гинекология. 2001. - № 4. С. 19-25.
    13. Воскресенский С. Л., Сорокина С. Э. Особенности биомеханизма рождения плода в головном предлежании при клинически широком тазе женщины // Здравоохр. Беларуси. 1994. - № 2. С. 12-13.
    14. Гаряева Н. А., Заплатина В. С., Веда Ю. В. Причины формирования клинически узкого таза и возможности прогнозирования // Материалы Юбилейной научной конференции, посвященной 100-летию кафедры нормальной анатомии СПбГМУ им. И. П. Павлова "Фундаментальные и прикладные аспекты современной морфологии", 11-12 нояб. 1997 г.- СПб., 1997. - Т. 1. - C. 66-70.
    15. Гентер Г. Г. Акушерский семинарий. Том 1. Л.: «Практическая медицина». - 1932. 309 с.
    16. Гентер Г. Г. Учебник акушерства. М.: Медгиз, 1937. 560 с.
    17. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Пер с англ. М.: Практика, 1998. 459 с.
    18. Глебова Н. Н., Конычева Е. А. Акушерские травмы сочленений таза // Акушерство и гинекология. 1983. - № 3. С. 46-47.
    19. Голубев В. А. Клиническое значение антенатальной кардиотокографии // Акушерство и гинекология. 1990. - № 5. С. 6-8.
    20. Горемыкина Е. В. Частота и исходы родов у женщин с функционально узким тазом в условиях крупного промышленного центра: Автореф. дис канд. мед. наук. Казань, 2006. 23 с.
    21. Греф Дж. М. Педиатрия. Пер с англ. М.: Практика, 1997. 911 с.
    22. Демидов В. Н., Бахарев В. А., Фанченко Н. Д. Антенатальная диагностика состояния плода // Акушерство и гинекология. 1994. - № 4. С. 31-33.
    23. Демидов В. Н., Розенфельд Б. Е. Возможности прогнозирования массы и роста плода по данным ультразвуковой фетометрии // Ультразвуковая диагностика. 1997. - № 2. С. 16.
    24. Жорданиа И. Ф. Учебник акушерства. М.: Медгиз, 1959. 643 с.
    25. Зелинский А. А., Маркин Л. Б., Мних Л. В. Антенатальная кардиотокография. Одесса : ОКФА, 2001. - 176 c.
    26. Избранные разделы оперативного акушерства: учеб. пособие / Белокриницкая Т. Е., Тиханова Л. А., Новопашина Г. Н. и др. Чита: Типогр. «Полиграф-Сервис», 2004. 120 с.: ил.
    27. Калганова Р. И. Клинически узкий таз: Автореф. дис докт. мед. наук. М., 1960. 26 с.
    28. Калганова Р. И. О ведении родов при клинически узком тазе // Акушерство и гинекология. 1978. - № 7. С. 67-70.
    29. Калганова Р. И. Узкий таз в современном акушерстве. М.: Медицина, 1965. 179 с.
    30. Ковалев В. В. Перинатальные аспекты функционально узкого таза // Современные аспекты неотложной помощи в акушерстве и гинекологии : Сб. науч. тр.- Екатеринбург, 1996. - C. 57-61.
    31. Ковалев В. В., Горемыкина Е. В. Эпидемиология функционально узкого таза // Материалы IV Российского форума «Мать и дитя».- Часть I. - М., 2002. C. 321-322.
    32. Ковалев В. В., Лазарев С. Ю., Горемыкина Е. В. Перинатальные исходы при различных вариантах вставления головки плода в родах // Материалы IV Российского форума «Мать и дитя».- Часть I. - М., 2002. C. 322-323.
    33. Ковалев В. В., Ломовских В. А. Оптимизация ведения родов при высоком риске функционально узкого таза // Актуальные вопросы акуш. и гин. 2001. - № 1. С. 23-25.
    34. Крамарский В. А. Ультразвуковая пельвиометрия в прогнозировании родов при клинически узком тазе: Автореф. дис канд. мед. наук. Иваново, 1995. 21 с.
    35. Крамарский В. А., Красин Б. А. Прогностическое значение ультразвуковой пельвиометрии при анатомически узких тазах // Акушерство и гинекология. 1991. - № 11. С. 39-42.
    36. Крассовскій А. Я. Оперативное акушерство с включеніемъ ученія о неправильностяхъ женскаго таза. СПб.: Типографія М. М. Стасюлевича, 1885. 677 с.
    37. Кулаков В. И., Волобуев А. И., Денисов П. И. Рентгенопельвиометрия // Акушерство и гинекология. 1998. - № 2. С. 46-52.
    38. Кулаков В. И., Чернуха Е. А., Комисарова Л. М. Кесарево сечение. М.: Медицина, 1998. 192 с.
    39. Куринов С. Б., Панов В. О. и др. Лучевые методы исследования в диагностике узкого таза // Проблемы беременности. 2001. - № 4. С. 6-10.
    40. Ланковиц А. В. К вопросу о несоответствии таза роженицы и головки плода // Акуш. и гин. 1948. - № 3. С. 42.
    41. Малиновский М. С. Оперативное акушерство. М., 1987. 543 с.
    42. Малиновский М. С., Кушнир М. Г. Руководство по оперативному акушерству. М., 1931. 536 с.
    43. Моисеева Е. Н., Волобуев А. И., Коханский И. Н. Значение рентгенопельвиометрии в акушерской практике // Акушерство и гинекология. 1985. - № 10. С. 51-53.
    44. Минцер А. П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 1999. - № 2. - С. 33-35.
    45. Озерская И. А., Агеева М. И., Максимова И. И. Возможности ультразвуковой пельвиметрии в определении размеров женского малого таза // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2001. - № 4. С. 53-56.
    46. Погорелова А. Б., Искандерова Г. И., Абдуллаходжаева И. М. Особенности кесарева сечения при клинически узком тазе //Актуал. вопр. акушер. и гинекол.: сб. науч. тр. Ташк. Гос. мед. ин-т. Ташкент, 1990. С.91-96.
    47. Пучко Т. К. Метод родоразрешения у беременных и рожениц с анатомически узким тазом // Материалы II Российского форума "Мать и дитя", Москва, 18-22 сентября 2000 г.- М., 2000. - C.128
    48. Пучко Т. К. Узкий таз (диагностика, ведение родов и прогнозирование их исхода для матери и плода): Автореф. дис д-ра мед. наук: 14.00.01; Науч. центр акушерства, гинекол. и перинатол. РАМН. М., 2003. 46 с.
    49. Ратнер А. Ю. Родовые повреждения нервной системы новорожденных и их значение с неврологических позиций // Акушерство и гинекология. 1987. - № 6. С. 69-70.
    50. Руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. П. Е. С. Пальмера. Женева: ВОЗ, 2000. 334 с.
    51. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка: Пер. с англ. / Под ред. М. Энкина. 3-е изд. Санкт-Петербург: «Петрополис», 2003. 480 с.
    52. Рыбалка А. Н., Баскаков П. Н., Османов Э. М., Глазков И. С., Заболотнов В. А., Торсуев А. Н. Узкий таз в современном акушерстве // Методическое руководство. Симферополь, 1996. 16 с.
    53. Савельева Г. М., Курцер М. А., Шалина Р. И. Роль интранатальной охраны плода в улучшении перинатальных исходов // Акушерство и гинекология. 2000. - № 5. С. 3-8.
    54. Серов В. Н., Музыкантова В. С., Невзоров О. Б. О родовых травмах и повреждениях спинного мозга в перинатальном периоде // Акушерство и гинекология. 1990. - № 5. С. 52-55.
    55. Серов В. Н., Стрижаков А. Н., Маркин С. А. Руководство по практическому акушерству. - М.: МИА. - 1997. 436 с.
    56. Сигизбаева И. Н. Возможности автоматизированной антенатальной кардиотокографии в оценке состояния плода // Ультразвуковая диагностика. 1999. - № 1. С. 64-67.
    57. Сидорова И. С., Ботвин М. А. Узкий таз в современном акушерстве // Сов. медицина. 1989. - №10. С. 44-49.
    58. Сидорова И. С., Макаров И. О. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. М.: Знание М, 2000. С. 62 81.
    59. Скробанский К. К. Учебник акушерства. М.: Медгиз, 1939. 600 с.
    60. Стрижаков А. Н., Бунин А. Т., Медведев М. В. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике. М.: Медицина, 1990. С.71 80.
    61. Узкий таз // Гинеколог. 2005. № 4. С.31-34.
    62. Феноменов Н. Н. Оперативное акушерство. Казань, 1892. 388 с. с илл.
    63. Чернуха Е. А. Анатомически и клинически узкий таз //Акушерство и гинекология. 1991. - № 4. С. 67-73.
    64. Чернуха Е. А. Беременность и роды у женщин с узким тазом // Фельдш. и акуш. 1990. - № 9. С. 18-24.
    65. Чернуха Е. А., Волобуев А. И. и соавт. Прогнозирование исхода родов у женщин с анатомически узким тазом // Акушерство и гинекология. 1991. - № 10. С. 61-66.
    66. Чернуха Е. А., Волобуев А. И., Пучко Т. К. Анатомически и клинически узкий таз. М.: Триада-Х, 2005. 256 с.
    67. Чернуха Е. А., Волобуев А. И., Пучко Т. К Ведение беременности и родов у женщин с анатомически узким тазом // Гинеколог. 2004. - № 11. С. 23-26.
    68. Чернуха Е. А., Задорожный Ю. Н. Интранатальная компьютерная кардиотокография // Акушерство и гинекология. 1990. - № 1. С. 60-63.
    69. Шотемор Ш. Ш., Чураянц В. В., Божко О. В., Олькина О. В. МР-томография органов малого таза на отечественном низкотесловом томографе «Эллипс» // Вестник рентгенологии. 2000. - № 2. С. 6-9.
    70. Яковцева А. Ф., Грищенко В. И., Губина Г. И. К проблеме крупного плода // Архив патологии. 1983. - № 4. С. 11-16.
    71. Abitbol M. M. The shapes of the female pelvis. Contributing factors // J. Reprod. Med. - 1996. Vol. 41, № 4. P. 242-250.
    72. Abitbol M., Bowen-Ericksen M., Castillo I., Pushchin A. Prediction of difficult vaginal birth and of cesarean section for cephalopelvic disproportion in early labor // J. Matern. Fetal. Med. - 1999. Vol. 8, № 2. P. 51-56.
    73. Abitbol M., Taylor U., Castillo I., Rochelson B. The cephalopelvic disproportion index. Combined fetal sonography and x-ray pelvimetry for early detection of cephalopelvic disproportion // J. Reprod. Med. 1991. Vol. 36, № 5. P. 369-373.
    74. Abramowicz J. S., Rana S., Abramowicz S. Fetal cheek-to-cheek diameter in the prediction of mode of delivery // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2005. Vol. 192, № 4. P. 1205-1211.
    75. Abu-Heija A., el-Jallad F., Ziadeh S. Dystocia: is it a major indication for caesarean section? // Clin. Exp. Obstet. Gynecol. - 1998. Vol. 25, № 1-2. P. 51-53.
    76. Adinma J., Agbai A., Anolue F. Relevance of clinical pelvimetry to obstetric practice in developing countries // West. Afr. J. Med. 1997. Vol. 16, № 1. P. 40-43.
    77. Akmal S., Kametas N., Tsoi E. Ultrasonographic occiput position in early labour in the prediction of caesarean section // BJOG. 2004. Vol. 111, № 6. P. 532-536.
    78. Akmal S., Tsoi E., Howard R. Investigation of occiput posterior delivery by intrapartum sonography // Ultrasound Obstet. Gynecol. 2004. Vol. 24, № 4. P. 425-428.
    79. Allen V. M., O'Connell C. M., Baskett T. F. Maternal and perinatal morbidity of caesarean delivery at full cervical dilatation compared with caesarean delivery in the first stage of labour // BJOG. 2005. Vol. 112, № 7. P. 986-990.
    80. Althaus J. E. et al. Cephalopelvic disproportion is associated with an altered uterine contraction shape in the active phase of labor // Am. J. Obstet. Gynecol. 2006. Vol. 195, № 3. P. 739-742.
    81. Anderson N., Humphries N., Wells J. E. Measurement error in computed tomography pelvimetry // Australas. Radiol. 2005. Vol. 49, № 2. P. 104-107.
    82. Andersson S. Poor agreement self-reported birth weight from original records in adult women // Am. J. Epidemiol. 2000. Vol. 152, № 7. P. 609-616.
    83. Armon P. Cephalopelvic disproportion (CPD) // Trop. Doct. - 1998. Vol. 28, № 1. P. 54.
    84. Arrowsmith S., Hamlin E. C., Wall L. L. Obstructed labor injury complex: obstetric fistula formation and the multifaceted morbidity of maternal birth trauma in the developing world // Obstet. Gynecol. Surv. 1996. Vol. 51, № 9. P. 568-574.
    85. Barnhard Y. B., Divon M. Y., Pollack R. N. Efficacy of the maternal height to fundal height ratio in predicting arrest of labor disorders // J. Matern. Fetal. Med. 1997. Vol. 6, № 2. P. 103-107.
    86. Basly M. et al. Role of scanner pelvimetry in obstetrics. Prospective study of 200 cases // Tunis Med. - 1996. Vol. 74, № 11. P. 485-488.
    87. Berard J. et al. Fetal macrosomia: risk factors and outcome. A study of the outcome concerning 100 cases >4500 g // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 1998. Vol. 77, № 1. P. 51-59.
    88. Bhat V., Ravikumara, Oumachigui A. Nerve injuries due to obstetric trauma // Indian. J. Pediatr. - 1995. Vol. 62, № 2. P. 207-212.
    89. Bian X., Zhuang J., Cheng X. Combination of ultrasound pelvimetry and fetal sonography in predicting cephalopelvic disproportion // Chin. Med. J. (Engl) 1997. Vol. 110, № 12. - P. 942-945.
    90. Bian X., Zhuang J., Cheng X. Prediction of cephalopelvic disproportion by ultrasonographic cephalopelic // Zhonghua. Fu. Chan. Ke. Za. Zhi. - 1998. Vol. 33, № 9. P. 533-535.
    91. Blackadar C. S., Viera A. J. A retrospective review of performance and utility of routine clinical pelvimetry // Fam. Med. - 2004. Vol. 36, № 7. P. 505-507.
    92. Blair E. Model to identify potentially preventable cerebral palsy of intrapartum origin // Arch. Dis. Child. Fetal. - Neonatal. Ed. 1996. Vol. 75, № 2. P. 143-144.
    93. Bother B. K. et al. Symphysis fundus height measurements during labor: a prospective, descriptive study // West. Afr. J. Med. 2000. Vol. 4, № 1. P. 48-55.
    94. Bozhinova S., Anastasova P., Porozhanova V., Liubomirova A. Pregnancy and labor in congenital and acquired pelvic injuries // Akush. Ginekol. 1996. Vol. 35, № 3. P. 4-6.
    95. Brost B. et al. The preterm prediction study: association of cesarean delivery with increases in maternal weight and body mass index // Am J Obstet Gynecol. 1997. Vol. 177. P. 333 -341.
    96. Buhimschi C. S. et al. Pushing in labor: performance and not endurance // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2002. Vol. 186, № 6. P. 1339-1344.
    97. Buhimschi C. S., Buhimschi I. A., Malinow A. M., Weiner C. P. Uterine contractility in women whose fetus is delivered in the occipitoposterior position // Am. J. Obstet. Gynecol. 2003. Vol. 188, № 3. P. 734-739.
    98. Burgess H. A. Anthropometric measures as a predictor of cephalopelvic disproportion // Trop. Doct. 1997. Vol. 27, № 3. P. 135-138
    99. Canbaz S., Sunter A., Cetinoglu C. et al. Obstetric outcomes of adolescent pregnancies in Turkey // Adv. Ther. 2005. 22, № 6. P. 636-641.
    100. Cardo E., Juan M. Prenatal cerebrovascular accidents: their incidence, pathogenesis and risk factors // Rev. Neurol. - 2006. Vol. 10, № 43. Suppl. 1. P. 121-127.
    101. Chapman K. Aetiology and management of the secondary brow // J. Obstet. Gynaecol. 2000. Vol. 20, № 1. P. 39-44.
    102. Cheng Y. W., Hopkins L. M., Caughey A. B. How long is too long: Does a prolonged second stage of labor in nulliparous women affect maternal and neonatal outcomes? // Am. J. Obstet. Gynecol. 2004. Vol. 191, № 3. P. 933-938.
    103. Cheng Y. W., Shaffer B. L., Caughey A. B. The association between persistent occiput posterior position and neonatal outcomes // Obstet. Gynecol. 2006. Vol. 107, № 4. P. 837-844.
    104. Cheng Y. M., Yuan W., Cai W. D. et al. Study on the occurrence of cesarean section (CS) and factors related to CS in China // Zhonghua Liu. Xing. Bing. Xue. Za. Zhi. 2003. Vol. 24, № 10. P. 893-896.
    105. Chhabra S., Gandhi D., Jaiswal M. Obstructed labour - a preventable entity // J. Obstet. Gynaecol. 2000. Vol 20, № 2. P. 151-153.
    106. Chittiphavorn S., Pinjaroen S., Suwanrath C., Soonthornpun K. Clinical practice guideline for cesarean section due to cephalopelvic disproportion // J. Med. Assoc. Thai. 2006. Vol. 89, № 6. P. 735-740.
    107. Cho C. H. The identification of high-risk pregnancy, using a simplified antepartum risk-scoring system // Taehan. Kanho. 1991. Vol. 30, № 3. P. 49-65.
    108. Christianson L. M., Bovbjerg V. E., McDavitt E. C. et al. Risk factors for perineal injury during delivery // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2003. Vol. 189, № 1. P. 255-260.
    109. Cisse C. T. Kokaina C., Ndiaye O., Moreau J. C. Trial of labor in moderate pelvic dystocia at Dakar University Teaching Hospital // J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. (Paris). 2004. Vol. 33, № 4. P. 312-318.
    110. Clegg D. Cephalopelvic disproportion (CPD) // Trop. Doct. 1998. Vol. 28, № 1. P. 55.
    111. Coates K. W. Physiologic evaluation of the pelvic floor // Gynecol. Clin. North. Amer. 1998. Vol. 24, № 4. P. 815-824.
    112. Connolly G., Naidoo C., Conroy R. et al. A new predictor of cephalopelvic disproportion? // J. Obstet. Gynaecol. 2003. Vol. 23, № 1. P. 27-29.
    113. Dahan M. H., Dahan S. Fetal weight, maternal age and height are poor predictors of the need for caesarean section for arrest of labor // Arch. Gynecol. Obstet. 2005. Vol. 273, № 1. P. 20-25.
    114. Dar P. et al. Makrosomia a genetic perspective // Obstet. Gynecol. 2000. Vol. 43, № 2. P. 308.
    115. Debby A., Rotmensch S., Girtler O. et al. Clinical significance of the floating fetal head in nulliparous women in labor // J. Reprod. Med. 2003. Vol. 48, № 1. P. 37-40.
    116. Delaere O. Dhem A. Prenatal development of the human pelvis and acetabulum // Aсta Orthop. Belg. 1999. Vol. 65, № 3. P. 255-260.
    117. Dixon A. K. Pelvimetry revisited // Eur. Radiol. 2002. Vol. 12, № 12. P. 2833-2834.
    118.&nb
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины