ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ ТА УРОГЕНІТАЛЬНИМ МІКОПЛАЗМОЗОМ

Краткое описание

ДУ «ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

на правах рукопису

ЖУК ВАДИМ ЮРІЙОВИЧ

УДК 618.3-06.084:616.61-002.3-036.12+616.982.6

ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ
У ЖІНОК З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ
ТА УРОГЕНІТАЛЬНИМ МІКОПЛАЗМОЗОМ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Туманова Лариса Євгенівна

Київ 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень ..........................

4

Вступ ...............

5

Розділ 1. Профілактика ускладнень вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом (огляд літератури) ...................................................

10

1.1. Роль урогенітальних мікоплазм у патології вагітності та перинатальних ушкоджень плода .........................

10

1.2. Патогенетичні фактори та клінічні прояви хронічного пієлонефриту у вагітних .............................................................

26

Розділ 2. Матеріали і методи досліджень ...

36

2.1. Клінічна характеристика обстежених ....................................

36

2.2. Методи досліджень ......

41

Розділ 3. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією .............

48

Розділ 4. Особливості мікробіоцЕнозу сечостатевих шляхів у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією .......................................................................

66

4.1. Мікробний пейзаж урогенітальної ділянки у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією ..............................

66

4.2. Структура бактеріальної інфекції у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією. Видовий спектр мікрофлори сечі ............................

69

Розділ 5. Гормональна функція, морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією ......................

74

5.1. Концентрація гормонів плаценти у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією ...

74

5.2. Морфологічні та імуногістохімічні особливості материнської та плодової поверхні плаценти у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом ............................................

77

Розділ 6. ОБГРУНТУВАННЯ комплексу лікувально-профілакти-чних заходів ПО зниженню акушерської та перинатальної патології у вагітних з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом ТА ЙОГО Ефективність ..

98

Розділ 7. Аналіз та узагальнення результатів досліджень .

112

Висновки .

146

Практичні рекомендації .........

148

Список використаних джерел

149

Додаток А ....

176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЧТЧ активований частковий тромбопластиновий час
ББ безсимптомна бактеріурія
ББС безсимптомна бактеріоспермія
БПР біпаріетальный розмір
БЧСС базальна частота серцевих скорочень
ДВЗ дисеміноване внутрішньосудинне згортання
ДГ діаметр грудної клітини
ДЖ діаметр живота
ДНК дезоксирибонуклеінова кислота
ДС довжина стегна
ІППП інфекції передані статевим шляхом
МСМР міхурово-сечовідно-мисковий рефлюкс
ОГ окружність головки
ОЖ окружність живота
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
ПМК порушення мозкового кровообігу
ПН плацентарна недостатність
ППК плацентарно-плодовий коефіцієнт
РДС респіраторний дистрес-синдром
СЗРП синдром затримки розвитку плода
УВСШ уродинаміка верхніх сечових шляхів
УЗД ультразвукове дослідження
ЦНС центральна нервова система
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми.
Екстрагенітальна патологія є однією з основних причин ускладнень гестаційного періоду, що впливає на стан плода і новонародженого, які визначають перинатальну і материнську захворюваність та смертність (М.М. Шехтман, 2003, Ю.П. Вдовиченко, Л.В. Калугіна, 2005; В.В. Камінський, К.В. Гончар, 2006; В.Я. Голота, В.О. Бенюк, 2000; Г.К. Степанківська та співавт., 2003; I. Romosan, 1995; J.B. Hill et. al., 2005).
Інфекції сечових шляхів у вагітних обумовлюють високу частоту внутрішньоутробного інфікування, передчасних пологів і народження дітей із затримкою розвитку і низькою масою тіла (М.А. Башмакова, Н.Г. Кошелева, Е.П. Калашникова, 1995; Н.М. Хамула, 1999; А.И. Емельянова и соавт., 2003; О.В. Данков, 2004; F.G. Cunningham, M.J. Lucas, 1998; L.C. Gilstrap, S.M. Ramin, 2001; J.C. Colau, 2003; J.P. Arzouni et. al., 2004; J.C. Carey, M.A. Klebanoff, 2005).
Найчастішою клінічною формою захворювання нирок у вагітних є пієлонефрит, який приводить до невиношування вагітності, пізніх викиднів, передчасним пологам (Н.А. Лопаткин, А.Л. Шабад, 1985; Н.Ю. Владимарова и соавт., 2001; Г.В. Чижова и соавт., 2000; Л.Є. Туманова та співав., 1998; D. Andronescu, D. Olteanu, 1996; C.R. Beckman, 1996; Y. Shen, M.A. Brown, 2004).
За останнє десятиліття частота даної патології вагітних значно зросла та склала 10% випадків від всіх захворювань (О.М. Єлисєєв, М.М. Шехтман, 1997; М.И. Кесова, 2004; Н.К. Никифоровский, Е.Н. Никифоровская, 2002; Л.А. Сафронова, 2000; Л.Є. Туманова та співавт., 1998), що обумовлено, очевидно, несприятливим впливом екологічних факторів, погіршенням соціально-економічних умов життя широких верств населення. За даними МОЗ України, кількість вагітних з хронічним пієлонефритом за останні 10 років збільшилася в 6 разів і досягає в деяких регіонах 20-30% (Ю.П. Вдовиченко, Л.В. Калугіна, 2005; І.А. Давидова, 2003).
У жінок з інфекційними захворюваннями сечостатевих шляхів, звичайно наголошується наявність генітальної інфекції, зростання якої значно збільшилося в останні роки (Г.І. Мавров, 1995; Л.И. Мальцева, 1996; М.А. Мурашко, 1999; К.Л. Нагапетян, 2002; F. Grattard et. al., 1995; J. Maniloff, 1996; K.B. Chua et. al., 1998; S.C. Perni et. al., 2004; M. Mitsunari et. al., 2005). Окремі дослідники вважають, що саме урогенітальні мікоплазми є збудниками пієлонефриту (Н.І. Геник та співав., 2001; Л.И. Мальцева и соавт., 2000; Г.В. Чижова и соавт., 2000; В.Ю. Щербаков и соавт., 2003).
З другого боку, поєднана урогенітальна інфекція викликає глибокі порушення у фетоплацентарному комплексі з формуванням основних ускладнень вагітності та післяпологового періоду (И. С. Сидорова и соавт., 2001; Н.А. Філіппова, 2001).
Таким чином, проблема інфікування урогенітальної області у вагітних з патологією нирок є надзвичайно актуальною і в даний час вимагає остаточної верифікації як у відношенні її етіологічної ролі багатьох ускладнень вагітності, післяпологових захворювань, патології періоду новорожденості, так і визначення її місця в загостренні захворювань сечової системи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація, є фрагментом НДР «Вивчення стану ендотеліальной функції та реґіонарної гемодинаміки у вагітних з захворюваннями нирок. Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з єдиною ниркою» (№ державної реєстрації 01.02U001061), виконаних відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України».

Мета роботи:
Знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення функції фетоплацентарного комплексу, системи гемостазу, мікробіоценозу сечостатевих шляхів.
Завдання дослідження:
1. Вивчити частоту та спектр мікоплазменої інфекції у вагітних з хронічним пієлонефритом в різних відділах урогенвтального тракту.
2. Визначити особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан немовлят у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.
3. Оцінити в динаміці вагітності концентрацію гормонів фетоплацентарного комплексу у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.
4. Охарактеризувати показники гемостазу у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.
5. Вивчити морфофункціональні та імуногістохімічні зміни плаценти в т.ч. мезинхімальні (Vimentinа) і стромальні (колаген І та ІІІ типу) маркери у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.
6. На підставі одержаних даних удосконалити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень при хронічному пієлонефриті та урогенітальному мікоплазмозі, визначити його ефективність.
Об'єкт дослідження: перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом.
Предмет дослідження: гормональний гомеостаз, біоценоз піхви, коагуляціїний гемостаз, морфо-функціональний стан плацентарного бар'єра у вагітних з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом.
Методи дослідження: загальклінічні, мікробіологічні (у т.ч. ПЛР), радіоімунологічні, біохімічні, загальгістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів:
Встановлено частота та спектр мікоплазменої інфекції у вагітних з хронічним пієлонефритом, в різних відділах урогенітального тракту (уретра, цервікальний канал та піхва).
Уточнені особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду та стан плода у жінок з хронічним пієлонефритом та поєднаною мікоплазменою інфекцією.
Вперше визначені мезенхімальні та стромальні маркери в плаценті у жінок з хронічним пієлонефритом і при його поєднанні з урогенітальним мікоплазмозом.
Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень при хронічному пієлонефриті та урогенітальному мікоплазмозі.
Практичне значення одержаних результатів.
Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом, застосований з ранніх термінів і враховуючий особливості перебігу вагітності, мікробного пейзажу, формування фетоплацентарного комплексу, який дозволяє істотно покращити перебіг вагітності, стан плода і новонароджених.
Результати дослідження впроваджено в практичну роботу центрів репродукції та пологових будинків м.м. Києва, Львова, Донецька, Маріуполя.
Особистий внесок здобувача.
Автором особисто проведено інформаційно-патентний пошук, вивчення літератури, клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів, післяпологового періоду та стан плода і новонародженого у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом; аналіз та статистична обробка отриманих результатів; запропоновано та удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом, вивчення його ефективності; сформовані основні положення, висновки та практичні рекомендації. Підготовлені та опубліковані праці, оформлена дисертаційна робота.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були представлені на міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених «Медицина здоров’я ХХІ сторіччя» (Дніпропетровськ, 2002), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного акушерства та гінекології» (Донецьк, 2003), 78-ій підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2004), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные проблемы тяжелых дерматозов и инфекций, передающихся половым путем» (Донецк, 2004, 2005), ХІІ з’їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 8 у наукових фахових журналах, та 3 в збірнику.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 178 сторінках тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків та практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 44 таблицями і 23 рисунками, що займають 37 сторінок. Список літератури містить 242 джерела (з них 151 вітчизняних і російськомовних та 91 іноземних авторів) і займає 26 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені рішення актуального наукового завдання сучасного акушерства удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом.
1. В урогенітальному тракті у вагітних з хронічним пієлонефритом в 63,2% виявляються різні види мікоплазм: у цервікальному каналі в 93,3% випадків (т.ч. Mycoplasma hominis 39,2%), у піхві в 77,5% (т.ч. Mycoplasma hominis 25,8%), в уретрі 54,2% випадків (т.ч. Ureaplasma urealiticum 21,7%).
2. У жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією частіше спостерігався ускладнений перебіг вагітності та пологів: загроза переривання вагітності 58,3% (у т.ч. у терміні 6-12 тижнів 28,3%), прееклампсія 44,2% (у т.ч. з ранніх термінів 16,9%), плацентарна недостатність 34,2%, багатоводдя 18,3%. Відзначалося збільшення частоти передчасних пологів 15,5%, кесаревих розтинів 25,8%, дистрес плода 34% випадків та слабкість пологової діяльності 31,1% випадків. У післяпологовому періоді в 27,2% випадків мало місце загострення хронічного пієлонефриту.
Відзначається тенденція збільшення народження немовлят в асфіксії різного ступеня важкості 28,2%, а також з порушенням мозкового кровообігу 18,4%. Частота респіраторного дистрес-синдрома досягла 16,5%.
3. У вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією спостерігалося зниження вмісту прогестерону (особливо в терміні 6-12 тижнів) та плацентарного лактогену в крові. Дані зміни сполучалися з підвищенням екскреції естріолу в 20-25 тижнів вагітності.
4. У вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією мало місце зміни гемостазу: зниження протромбінового індексу, підвищено вміст тромбоцитів та фібриногену, збільшення тривалості кровотечі.
5. Гістологічно та імуногістологічно у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом встановлена хронічна плацентарна недостатність І-ІІ ступеня з перевагою незрілих структур за типом проміжних диференційованих та хаотично склерозованих ворсин та компенсаторних процесів на фоні вогнищевого васкуліту судин пуповини, вілузіту та базального децидуїта.
У даних жінок відзначалася виразна гістохімічна реакція на ДНК у синцитіотрофобласті, що пов'язано з посиленням апоптозу; поряд з нерівномірною експресією мезенхімального маркера Vimentina на імуногістохімічному рівні, особливо в стінці фетальних судин, що пов'язане з склерозом та експресією колагену III типа.
6. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів, застосований з ранніх термінів та враховуючій особливості перебігу вагітності, бактеріального пейзажу, формування фетоплацентарного комплексу, сприяв зниженню ускладнень вагітності та пологів: загрози переривання до 36,7%, прееклампсії до 23,3%, плацентарної недостатності до 13,3%, простежувалась тенденція зниження синдрому затримки розвитку плода 3,3%. Відзначалося зниження частоти дистресу плода 13,8%, слабкості пологової діяльності 17,2%; спостерігалася тенденція зниження передчасного відтікання навколоплодових вод 20,7%. Під впливом проведеної терапії у жінок з мікоплазменою інфекцією незначно збільшилася частота термінових пологів з 84,4% до 93,1%, знизилася кількість патологічних пологів з 30,8% до 16,7% (у т.ч. кесаревих розтинів з 25,8% до 10%).
7. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією сприяв зниженню частоти асфіксії у немовлят до 10,3%, респіраторного дистрес-синдрома до 6,9%; зменшенню народження дітей з пониженою оцінкою за Апгар та збільшенню частоти народження дітей з оцінкою за Апгар 8-10 балів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У комплекс обстеження вагітних з хронічним пієлонефритом із тривалістю перебіг більше 3 років, що мають в анамнезі інфекції що передаються статевим шляхом (хламідіоз, тріхомоніаз, гонорею), ранній початок статевого життя до 17 років, часту зміну статевих партнерів протягом життя (3 і більш), самовільні викидні, штучні аборти необхідно проводити ПЛР у терміні до 12 тижнів для виявлення мікоплазменої інфекції.
2. Всім вагітним з хронічним пієлонефритом при виявленні мікоплазменої інфекції необхідно призначати антибактеріальну терапію в терміні після 12 тижнів вагітності. При наявності Mycoplasma genitalium, Mycoplasma hominis вагітним призначають кліндаміцин 300 мг 2 рази на день протягом 7 днів. При уреаплазмовій інфекції (Ureaplasma urealiticum) эрітроміцин 250 мг 4 рази на день протягом 14 днів або 500 мг 2 рази на день протягом 10 днів. При сполученні урогенітальних мікоплазм один з одним, а також з Chlamydia trachomatis джозаміцин (вільпрафен) 500 мг 2 рази в день per os протягом 14 днів.
3. Всім вагітним з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією для профілактики плацентарної недостатності та прееклампсії в комплексній терапії рекомендовано призначати хофітол (2-3 таблетки 3 рази на день протягом 3-4 тижнів).
4. Для корекції білкового обміну та посилення детоксикаційної функції печінки вагітним з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією рекомендовано використовувати цитраргінін 10 мл 3 рази на день протягом 14 днів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акунц К.Б. Микоплазмоз и репродукция человека (обзор литературы) // Акушерство и гинекология. 1989. №7. С. 8-10.
2. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные нарушения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности. Новосибирск: Наука. 1997. 345 с.
3. Антонова О.Л. Рання діагностика та профілактика вагітності на фоні урогенітальних інфекцій та дизбіозів піхви: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Ін-т педіатр., акушер. та гінеколог. К., 2002. 19 с.
4. Базина М.И. Беременность и роды при внутриутробных инфекциях: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01 / Омская гос. мед. акад. Омск, 1999. 20 с.
5. Барковський Б. Є. Оптимізація методів відновлення уродинаміки в комплексній терапії гестаційного пієлонефриту і профілактиці його віддале-них ускладнень: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.06 / Інститут урології АМН України. К., 2005. 20 с.
6. Бачурін В.І., Барковський Б.Є. Особливості діагностики і лікувальної тактики гострого пієлонефриту вагітних. // Урологія. 2000. №2. С. 12-14.
7. Башмакова М.А. Микоплазменные инфекции генитального тракта человека // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 13-16.
8. Башмакова М.А., Кошелева Н.Г., Калашникова Е.П. Инфекция и бактериальное поражение мочеполовой системы при беременности, её влияние на течение беременности, состояние плода и новорожденного // Акушерство и гинекология. 1995. №1. С. 15-18.
9. Белоусова Е.В. Сравнительная оценка эффективности методов выявления возбудителей урогенитальных микоплазмозов: Автореф. дис. канд. мед. наук: 03.00.07 / С. Петербург гос. мед. акад. им. И.И. Мечникова, СПб., 1999. 16 с.
10. Бондаренко Г.М. Сифіліс та супутні хламідійна і мікоплазменна інфекції (клініко-епідеміологічні і морфологічні дослідження): Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.20 / Український наук.-дослідн. інстит. дерматології та венерології МОЗ України. Х., 1998. 16 с.
11. Боровиков И.О. Иммунологические аспекты патогенеза урогенитальных микоплазмозов у женщин и их комплексная терапия: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.36; 14.00.01 / Кубанс. гос. мед. акад. Краснодар, 2000. 16 с.
12. Вдовиченко Ю.П., Калугіна Л.В. Актуальні аспекти материнських втрат при патології нирок // ПАГ. 2005. №1. С. 60-63.
13. Ветров В.В., Пушкарева Е.А., Бугрова О.Г. Влияние микоплазменной инфекции на течение беременности // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 19-20.
14. Влияние гестационного пиелонефрита на течение беременности / Терских С.В., Егорова А.Т., Цхай В.Б., Николаев В.Г. // Проблемы беременности. 2001. №4. С. 73.
15. Внутриутробные инфекции у новорожденных: использование генодиагностики, клинические особенности и подходы к лечению / Малкова Е.М., Помогаев А.П., и др. // Педиатрия. 2002. №1. С. 36-40.
16. Вплив мікоплазмової інфекції на розвиток післяпологових гнійно-запальних ускладнень / Вдовиченко Ю.П., Геник Н.І., Остап`юк В.С., Глазков І.С. // Одеський медичний журнал. 2001. № 3 (65). С. 76-77.
17. Выявление микоплазменной инфекции у женщин в послеродовом периоде / Гамова Н.А., Власенко М.В., Вульфович Ю.В., Гончарова С.А. // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 21-22.
18. Газовская Л.А. Клиническое течение и лабораторная диагностика внутриутробных инфекций (хламидийной, микоплазменной, цитомегаловирусной и герпесвирусной) у новорожденных детей: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.09 / Моск. мед. акад. им. И.И. Сеченова. Москва, 1997. 28 с.
19. Ганина С.А. Патология плодного яйца и внезародышевых органов у женщин с генитальной инфекцией: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01 / Омская гос. мед. акад. Омск, 2000. 20 с.
20. Генетическая гетерогенность клинических изолятов Mycoplasma hominis, выявленная при наблюдении за пациентами с рецидивирующими воспалительными заболеваниями урогенитального тракта / Сорока А.Е., Момыналиев К.Т., Тараскина А.М. и др. // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2001. Т. 132. №7. С. 62-65.
21. Генитальные микоплазмы как фактор риска развития акушерской и перинатальной патологии / Анкирская А.С., Демидова Е.М., Земляная А.А., Никонов А.П. // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 17-19.
22. Голота В.Я., Никонюк Т.Р., Бенюк В.А. Проблема бактериального вагиноза // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. №4. С. 77-80.
23. Горина Л.Г., Гончарова С.А., Игумнов А.В. Лабораторная диагностика микплазмозов человека // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 44-47.
24. Гуменюк О.В. Клініко-біохімічні параметри у вагітних з хронічним пієлонефритом: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський держ. мед. ун-т ім. Д. Галицького. Л., 2002. 20 с.
25. Давидова І.А. Сучасні аспекти патогенетичної ролі мікробіологіч-них факторів у розвитку ускладнень у вагітних з пієлонефритом // Одеський медичний журнал. 2003. №2 (76). С. 85-87.
26. Данков О. В. Перебіг вагітності, пологів та плода у жінок з хроничним піелонефритом. В кн.: Актуальні питання акушерства та гінекології. Київ, 1995. С. 52-53.
27. Данков О. В. Прогнозування та профілактика гіпотрофії плода у вагітних з хронічним пієлонефритом: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Ін-т педіатр., акушер. та гінеколог. К., 2004. 21 с.
28. Деменіна Н. К. Прогнозування та профілактика післяпологових гнійно-запальних захворювань у вагітних з хронічним пієлонефритом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01 / Ін-т педіатр., акушер. та гінеколог. К., 2004. 18 с.
29. Диагностика хламидиоза и урогенитальных микоплазмозов при помощи цепоной полимеразной реакции / Скворцов С.В., Найденов Ю.Н., Лыцарь Б.Н. и др. // Военно-медицинский журнал. 1995. №7. С. 49-50.
30. Довлатян А.А. Лечение острого пиелонефрита беременных // Акушерство и гинекология. 1993. №4. С. 18-22.
31. Докучаева О.В., Ломакин Р.Ю., Анастасьева В.Г. Эхографическая диагностика патологии плода у беременных с урогенитальной инфекцией // Эхография: Российский ультразвуковой журнал. 2001. Т. 2. №3. С. 321.
32. Долгушина В.Ф., Телешева Л.Ф., Долгушин И.И. Местный иммунитет половой системы у беременных с генитальной инфекцией // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2000. №2. С. 92-95.
33. Елисеев О.М., Шехтман М.М. Беременность. Диагностика и лечение болезней сердца, сосудов и почек. Ростов н/Д.: Изд-во Феникс”. 1997. 640 с.
34. Загребина О.С. Этиологическое значение Ureaplasma urealyticum в развитии воспалительных процессов половых и мочевых органов у женщин: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.11 / Центр. НИИ кож.-венерол., МЗ РФ. Москва, 2001. 26 с.
35. Заманская Т.А., Боташева Т.Л.. Орлов А.В. К вопросу о патогенезе гестационного пиелонефрита // Вести РАМН. 1999. №2. С. 97-98.
36. Зефирова Ю.Т., Зиганшин А.У., Зефирова Т.П. Особенности сократительной функции изолированного миометрия у беременных с хронической неспецифической урогенитальной инфекцией // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2002. Т.133. №1. С. 23-26.
37. Идиятуллина Э.Р. Клиническое значение показателей неспецифической реактивности организма при урогенитальной микоплазменной инфекции у женщин с угрозой прерывания беременности: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01 / Казан. гос. мед. акад., Респ. центр охраны семьи, материнства и детства МЗ Респ. Татарстан. Казань, 2000. 20 с.
38. Изменение околоплодной среды при внутриматочном инфекционновоспалительном процессе у беременных с генитальной инфекцией / Анастасьева В.Г., Ломакин Р.Ю., Докучаева О.В., Ситникова Т.В. // Эхография: Российский ультразвуковой журнал. 2001. Т. 2. №3. С. 318.
39. К вопросу о клиническом значении биоваров Ureaplasma urealiticum / Рищук С.В., Сельков С.А., Костючек Д.Ф.и др. // Журналъ Акушерства и женскихъ болъзней. 2001. Вып. 4. С. 17-20.
40. К вопросу о патогенезе микоплазменной инфекции / Руденко А.В., Кримкевич Е.И., Багдасарова И.В., Носов А.Т., Москаленко Н.И., Майданник В.Г., Пирогов В.А., Никонова Н.А. // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 26-30.
41. Калугина Г. В., Клушанцева Л. Ф., Шехаб Л. Ф. Хронический пиелонефрит. М.: Медицина, 1993. 236 с.
42. Каминский В.В., Гончар К.В. Современные аспекты комплексного лечения урогенитального хламидиоза у беременных женщин // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №4. С. 13-16.
43. Камінський В.В., Гончар К.В. Профілактика вертикальної трансмісії віруса гепатиту В у вагітних, які хворіють на вірусний гепатит В // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. №4. С. 164-166.
44. Качалина Т.С., Каткова Н.Ю., Гречканев Г.О. Дифференцированные подходы к лечению беременных из групп риска развития внутриутробного инфицирования плода // Акушерство и гинекология. 2001. №5. С. 19-24.
45. Кесова М.И. Пиелонефрит, акушерские и перинатальные аспекты // Проблемы репродуктологии. 2004. №5. С. 47-52.
46. Клиническое значение микоплазменной инфекции у женщин с отягощенным акушерским анамнезом / Мальцева Л.И., Чернов В.М., Мальцева Е.С., Федоров Р.В., Софронов К.В. // Казанский медицинский журнал. 1996. Т.77, №5. С. 345-347.
47. Клиническое значение некоторых иммунологических показателей при хроническом пиелонефрите / Шулутко Б.И., Кулаева Н.Н. И др. // Терапевтический архив. 1993. № 6. С. 11-13.
48. Князева Н. В. Течение беременности и родов у женщин с пиелонефритом и его лечения с учетом изменения реактивности организма: Авторереф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01. / Харьковская медицинская академия последипломного образования. Х., 1983. 28 с.
49. Комплексное акушерско-нефрологическое обследование беременных с заболеванием почек и артериальной гипертензией / Рогов В. А., Андросова С. О., Сидорова И. С. и др. // Акушерство и гинекология. 1993. №5. С. 15-17.
50. Лабораторная диагностика микоплазмоза и уреаплазмоза у урологических и гинекологических больных / Вульфович Ю.В., Раковская И.В., Гамова Н.А., и др. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1995. №5. С. 97-100.
51. Лавріненко В. П. Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01 / Ін-т педіатр., акушер. та гінеколог. К., 2004. 20 с.
52. Лакуста Н.М., Шустик Р.П., Шевчук І.І. Роль передчасного розриву плодових оболонок та урогенітальної інфекції в розвитку гнійно-септичних ускладнень у породіль і новонароджених // Буковинський медичний вісник. 1998. №3-4. С. 19-23.
53. Левицький І.В. Ефективність комплексної терапії загострення хронічного пієлонефриту у вагітних: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Вінницький держ. мед. ун-т ім. М.І. Пирогова. В., 2002. 20 с.
54. Лобова Л.А. Клинико-патогенетическое значение антифосфолипидных антител в развитии осложнений беременности при микоплазменной и смешанной инфекции у женщин: Дис. канд. мед. наук: 14.00.01 / Казан. гос. мед. акад., Респ. центр охраны семьи, материнства и детства МЗ Респ. Татарстан. Казань, 2000. 157 с.
55. Лопаткин Н. А., Шабад А. Л. Урологические заболевания почек у женщин. // М. Медицина, 1985, 230 с.
56. Мавров Г.І. Репродуктивна функція хворих на сечостатевий хламідіоз і мікоплазмоз: оцінка стану, лікування та профілактика порушень: Автореф. дис. д-ра. мед. наук: 14.01.19 / Харків держ. мед. ун-т. Харків, 1995. 43 с.
57. Мальцева Л.И. Механизмы развития осложнений беременности и перинатальных повреждений плода при микоплазменной инфекции у женщин: Дис. д-ра. мед. наук: 14.01.01 / Казан. гос. мед. акад., Респ. центр охраны семьи, материнства и детства МЗ Респ. Татарстан. Казань, 1996. 264 с.
58. Мальцева Л.И., Андрушко И.А., Ибрагимов О.Б. Патогенетическая роль нарушений системы гемостаза при урогенитальной микоплазменной инфекции у женщин // Казанский медицинский журнал. 1996. Т. 77, №2. С. 118-123.
59. Мальцева Л.И., Бахтияров И.А., Нефедов В.П. Состояние плаценты, плодово-маточно-плацентарного кровотока и исход беременности при микоплазменной инфицировании у женщин // Казанский медицинский журнал. 1997. Т. 78, №6. С. 416-422.
60. Мальцева Л.И., Лобова Л.А. Роль антифосфолипидных антител в развитии осложнений беременности у женщин с микоплазменной и ассоциированной инфекцией // Журналъ Акушерства и женскихъ болъзней. 2000. Вып. 4. С. 51-54.
61. Мальцева Л.И., Чернов В.М., Фаттахова А.Р. Эффективность вильпрафена для санации грудного молока у женщин со специфической урогенитальной инфекцией // Акушерство и гинекология. 2003. №4. С. 46-47.
62. Мельникова В.Ф., Шастина Г.В., Михайлова Л.Е. О микоплазменном плацентите // Архив патологии. 1984. Т. 44, №2. С. 59-65.
63. Микоплазмоз и уреаплазмоз при хронических воспалительных процессах гениталий, невынашивании беременности и бесплодии / Трошина О.И., Гамова Н.А., Вульфович Ю.В. и др. // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 23-26.
64. Мирошникова Т.С., Иотенко Б.А. Некоторые проблемы инфектологии в акушерстве и гинекологии // Медико-социальные проблемы семьи. 1996. Т. 1, №1. С. 97-102.
65. Митюшкина Т.А. Проблемы инфекций мочевыводящих путей у женщин // Гинекология. 2002. № 4. С. 196-198.
66. Моисеенко М.М. Особенности течения беременности, родов, исхода беременности для матери и плода у женщин инфицированных Mycoplasma hominis // Акушерство и гинекология. 1985. №6. С. 31-33.
67. Молекулярно-генетические механизмы циркуляции патогенных микоплазм в организме хозяина / Зигангирова Н.А., Бархатова О.И., Хойкова О.Ч. Гинцбург А.Л. // Вестник Рос. АМН. 2000. №1. С. 29-34.
68. Морфология плаценты при генитальном микоплазмозе / Калашникова Е.П., Танакова А.И., Зубжицкая Л.Б., Бобков В.М. // Архив патологии. 1993. Т. 55, №6. С. 48-54.
69. Мурашко М.А. Особенности течения и исходы родов у женщин с некоторыми видами урогенитальной инфекции: Дис. канд. мед. наук: 14.00.01 / Волгоград, 1999. 144 с.
70. Мысяков В. Б. Факторы, способствующие возникновению пиелонефрита у беременных // Акушерство и гинекология 1991. №12. С. 3-6
71. Нагапетян К.Л. Микоплазменная инфекция (продолжение) // Вісник акушерів-гінекологів України. 2002. №2 (17). С. 46-59.
72. Нагапетян К.Л. Микоплазменная инфекция (продолжение) // Вісник акушерів-гінекологів України. 2002. №3 (18). С. 8-24.
73. Нагапетян К.Л. Микоплазменная инфекция: эпидемиология, этиология, патогенез (начало) // Вісник акушерів-гінекологів України. 2002. №1(16). С. 3-16.
74. Неймарк А. И., Давыдов А. В. Использование плазмафереза в комплексном лечени больных пиелонефритом беременных // Акушерство и гинекология. 1993. №5. С. 18-21.
75. Никифоровский Н.К., Никифоровская Е.Н. Неосложненный пиелонефрит у беременных // Российский вестник акушер-гинеколога. 2002. №1. С. 19-21.
76. Никонов А.П., Анкирская А.С., Нисилевич В.Ф. Значение микоплазменной инфекции в этиологии послеродового эндометрита // Акушерство и гинекология. 1993. №3. С. 20-23.
77. Особенности клинического течения беременности, родов и послеродового периода у женщин с урогенитальной микоплазменной, хламидийной и смешанной инфекциями / Мальцева Л.И., Зефирова Т.П., Чернова О.А. и др. // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. М., 2000. №1. С. 83-86.
78. Особенности перинатального периода при внутриутробном инфицировании / Цхай В.Б., Прахин Е.И., Даценко А.В., Ульянова И.О. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. Т. 47. №6. С. 14-17.
79. Особливості мікробіоцінозу сечостатевих шляхів при гіпотрофії плода у вагітних з хронічним пієлонефритом / Туманова Л.Є., Данков О.В., Рахубінська В.В., Подольский В.В. // ПАГ. 2003. №4. С. 68-71.
80. Оценка различных методов лабораторной диагностики урогенитальных микоплазм / Гладкова Н.С., Киселев В.И., Дарижапова Б.Д., Латыпова М.Ф., Дмитриев Г.А., Ушакова Н.И. // Вестник дерматологии и венерологии. 1999. №2. С. 43-45.
81. Паращук Ю.С., Меренкова І.М. Використання ультразвукової ехографії і магнітно-резонансної томографії для діагностики фетопла-центарної недостатності // Український радіологічний журнал. 1998. №6. С. 34-35.
82. Паращук Ю.С., Покришко С.В. Ультразвукова і кардіомоніторна характеристика стану плода при материнській інфекції // Український радіологічний журнал. 1998. №6. С. 146-147.
83. Патоморфологические аспекты плацентарной недостаточности при хламидийной и микоплазменной инфекции / Нефедов В.П., Мальцева Л.И., Зефирова Т.П., Валиуллина Л.А. // Казанский медицинский журнал. 2001. Т. 82, №1. С. 31-34.
84. Пиелонефрит и беременность. Этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения / Никольская И.Г., Тареева Т.Г., Микаелян А.В. и др. // Российский вестник акушера-гинеколога. 2003. №2. С. 34-36.
85. Плотко Е.Э. Роль хламидийной и микоплазменной инфекции в генезе послеродового эндометрита, оптимизация его диагностики и терапии: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01 / Урал. гос. мед. акад. Омск, 1996. 22 с.
86. Покусаева В.Н., Федянова М.П. Ультразвуковое исследование пиелонефрита у беременных // Проблемы беременности. 2001. №4. С. 63-65.
87. Пономаренко І.А. Прогнозування перебігу вагітності і пологів у жінок з пієлонефритом: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Харків держ. мед. ун-т. Х., 1999. 20 с.
88. Порівняльні аспекти акушерської та перинатальної патології у жінок з урогенітальною інфекцією / Геник Н.І., Глазков І.С., Остап`юк В.С. та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №2. С. 74-75.
89. Потапов В.О., Березницька Г.Г. Гестаційний пієлонефрит // Жіночий лікар. 2006. №1-2. С. 1-4.
90. Пренатальна діагностика фетальної адаптації при хронічному пієлонефриті та преклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / Степанківська Г.К., Ольшевська О.В., Друпп Ю.Г., Макарчук Т.Ю., Подоляка Д.В., Ольшевський В.С. // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Київ-Луганськ. 2003, Вип. 10. С. 120-127.
91. Применение неспецифической иммунокоррекции для профилактики внутриутробного инфицирования у матерей с хроническим пиелонефритом / Быстрицкая Т.С., Мелахова Т.А., Судаков А.А., Пальчик Е.А. // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. М., 2000. №3. С. 82-85.
92. Принципы диагностики и терапии (формулярная система) инфекций мочевыводящих путей у беременных и родильниц / Емельянова А.И., Гуртовой Б.Л., Погорелова А.Б. и др. // Акушерство и гинекология. 2003. - №3. С. 3-9.
93. Прозоровский С.В. Социальная значимость микоплазменных инфекций. Перспективы научных исследований // Вестник АМН СССР. 1991. №6. С. 3-5.
94. Прозоровский С.В., Вульфович Ю.В., Раковская И.В. Микоплазмы и микоплазменные инфекции человека // Клиническая медицина. 1992. №9-10. С. 14-19.
95. Прозоровский С.В., Раковская И.В., Вульфович Ю.В. Медицинская микоплазмология. РАМН. М.: Медицина, 1995. 288 с.
96. Пузырно-лоханочный рефлюкс у беременных / Шабад А.Л., Ходырева Л.Л., Игнашин Н.С., Лавринова Л.Н. // Актуальные вопросы урологии и оперативной нефрологии. 1994. №3. С. 96-103.
97. Роль микоплазменной инфекции в перинатальной патологии / Саулебекова Л.О., Тастанбеков Б.Д., Качурина Д.Р., и др. // Здравоохранение Казахстана. 1992. №8. С. 39-41.
98. Рябов С.И. Болезни почек: (руководство для врачей). Л.: Медицина, 1982. 432 с.
99. Саламин О. Оценка эффективности методов коррекции плацентарной недостаточности при урогенитальной инфекции // Международный медицинский журнал. Харьков, 2001. № 2. С. 104-106.
100. Саричева Л. П. Особливості етіопатогенезу, кліничного перебігу та лікування гострого гнійного медулярного пієлонефриту // Урологія. 1999. №4. С. 11-16.
101. Сафронова Л.А. Пиелонефрит и беременность // Русский медицнский журнал. 2000. №18. С. 78-81.
102. Саюк М. В. Стан імунної реактивності, гемостазу, гормонопродуктивної функції фето-плацентарного комплексу та їх корекція у вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит: Авторереф. дис. канд. мед. наук: 14.01.02 / Івано-Франків. мед. акад. Івано-Франківськ, 1999. 20 с.
103. Связь Chlamydia trachomatis и Mycoplasma genitalium с негонококковым уретритом: исследования с участием гетеросексуальных мужчин и их половых партнерш / Кин Ф.Е.А., Томас Б.Дж., Гилрой К.Б.и др. // Инфекции передаваемые половым путем. 2001. №2. С. 9-13.
104. Связь Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum и Mycoplasma genitalium с бактериальным вагинозом: исследования с участием гетеросексуальных женщин и их половых партнеров / Кин Ф.Е.А., Томас Б.Дж., Гилрой К.Б., Рентон А., Тейлор-Робинсон Д. // Инфекции передаваемые половым путем. 2001. №2. С. 4-8.
105. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая ста