ПРОГНОЗУВАННЯ, ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ДИСМЕНОРЕЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М.І. ПИРОГОВА

На правах рукопису
УДК: 618.21.7:618.1 - 071: 616 037:577.17:612.616.31

ДРАЧЕВСЬКА МАРИНА МИКОЛАЇВНА

ПРОГНОЗУВАННЯ, ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ДИСМЕНОРЕЇ
14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор
Жук Світлана Іванівна

Вінниця - 2007

ЗМІСТ
Стор.
Вступ 5
Розділ 1. Сучасні погляди на патогенез дисгормональних розладів репродуктивної системи у жінок (огляд літератури) 10
1.1 Основні причини та фактори ризику виникнення
дисгормональних розладів 10
1.2 Сучасні методи діагностики та корекції дисгормональних
порушень 17
1.3 Роль простагландинів в регуляції репродуктивної
функції жінок 22
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
2.1 Клінічні методи дослідження 31
2.2 Методики апаратних методів дослідження 39
2.3 Гормональні методи дослідження 42
2.4 Клініко-статистичні методи дослідження 42
Розділ 3. Особливості перебігу позаматкової вагітності у жінок з дисменореєю (за даними ретроспективного аналізу) 43
Розділ 4. Характеристика та прогнозування репродуктивної функції у жінок з дисменореєю 54
4.1 Клінічна характеристика досліджуваних жінок 54
4.2 Рівень простагландинів та гормонів у жінок
з дисменореєю 67
4.3 Визначення скоротливої активності міометрію
у жінок досліджуваних груп 71
4.4. Вплив вмісту естрадіолу, прогестерону та простагландинів
F2α та Е2 на характеристики маткових скорочень 74

4.5. Анатомо-функціональні характеристики
репродуктивної системи жінок з дисгормональними станами 77
Розділ 5. Патогенетична корекція дисменореї у досліджуваних жінок 82
Обговорення результатів дослідження 100
Висновки 116
Практичні рекомендації 119
Список використаних джерел 121

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
17-КС 17-кортикостероїди
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров'я
Гн-РГ гонадотропний релізінг-гормон
ДГЕА-С дегідроепіандростерон-сульфат
Е2 естрадіол
ЗГТ замісна гормональна терапія
ІМТ індекс маси тіла
КОК комбіновані оральні контрацептиви
НЛФ недостатність лютеїнової фази
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
ПГ простагландини
ПМС передменструальний синдром
Р - прогестерон
УЗД ультразвукове дослідження
цАМФ циклічний аденозинмонофосфат
ЦОГ - циклооксигеназа

ВСТУП
Актуальність теми. Прискорення життєвого темпу сучасного суспільства, погіршення екології, режиму харчування, праці та відпочинку викликають порушення механізмів адаптації і обумовлюють швидкий ріст дисгормональних порушень репродуктивної системи у жінок [83].
До недавнього часу термін «дисгормональні порушення репродуктивної системи» майже не використовувався. Частіше такі зміни визначались як порушення менструального циклу, які є маніфестною ознакою порушення гормонального балансу. Однак, в сучасних умовах зростає необхідність у створенні більш досконалої класифікації таких порушень, розробки єдиних схем діагностики та адекватної їх корекції.
У структурі гінекологічної патології порушення менструального циклу складають 60,0-70,0%. Первинна дисменорея при цьому займає від 43,0 до 90,0% всіх порушень менструального циклу [65, 88].
Стосовно термінології, саме термін «дисменорея» з позицій сучасної нейрофізіології найбільше відповідає дійсності, оскільки включає весь спектр нейровегетативних, обмінно-ендокринних та психоемоційних відхилень, які супроводжують процес менструації. Серед іноземних авторів найчастіше зустрічається поняття «розлади, пов'язані з менструацією», до якого включено і періодичний головний біль, і болісні менструації, і передменструальні вегетативні розлади [161, 174, 179, 184].
На сьогоднішній день немає єдиної точки зору на механізм формування дисгормональних порушень та можливості їх корекції. Широке впровадження досягнень медикаментозної та немедикаментозної терапії не призвело до очікуваного зниження їх частоти, в тому числі у підлітків та жінок раннього репродуктивного віку [4, 23, 40].
Які порушення елементів репродуктивної системи на різних її рівнях у жінок з дисменореєю мають місце і до яких наслідків вони можуть призвести в репродуктивному віці питання, що залишаються надзвичайно актуальними дотепер, стали предметом вивчення в даній роботі. Корекція того чи іншого дисгормонального порушення надзвичайно складна у зв'язку з багатофакторністю причин її виникнення та недостатністю повноцінної діагностики основної причини. Тому, враховуючи мультифакторність даної патології, розуміння функціональних зв'язків репродуктивної системи та комплексне обстеження пацієнток з застосуванням інструментальних та гормональних методів дослідження, ретельне вивчення факторів ризику, дозволить нам більш раціонально підходити до діагностики та вибору адекватних схем корекції змін, що мають місце у кожному конкретному випадку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова: «Клініко-математичні методи прогнозування, профілактики, лікування деяких видів акушерської та гінекологічної патології внаслідок дії факторів зовнішнього середовища і виробництва», № державної реєстрації 0196U004917.
Мета дослідження. Розробити методики прогнозування та ефективної корекції функціональної дисменореї на основі вивчення етіопатогенетичних варіантів її перебігу та диференційних підходів до діагностики.
Завдання дослідження.
1. Вивчити фактори ризику розвитку дисменореї у жінок репродуктивного віку за даними ретроспективного дослідження.
2. Вивчити частоту першої позаматкової вагітності у жінок з функціональною дисменореєю.
3. Вивчити рівень простагландинів F2α та Е2 у жінок з первинною дисменореєю.
4. Вивчити вміст стероїдних гормонів (естрадіолу та прогестерону) у жінок досліджуваних груп.
5. Вивчити характеристики спонтанної маткової скоротливої діяльності у жінок з функціональною дисменореєю та позаматковою вагітністю в анамнезі.
6. Провести порівняльний аналіз ефективності застосованих схем корекції дисгормональних порушень.
Об'єкт дослідження: первинна дисменорея та перша позаматкова вагітність при дисменореї.
Предмет дослідження: клінічні характеристики хворих з первинною дисменореєю, скоротлива активність міометрію, вміст естрадіолу, прогестерону та простагландинів F2α та Е2 в сироватці крові.
Методи дослідження: анкетно-анамнестичний, клінічний, ультразвукового сканування, імуноферментного аналізу, метод математичного статистичного аналізу.
Наукова новизна дослідження. Вперше встановлено взаємозв'язок функціональних порушень репродуктивної системи за типом первинної дисменореї з першою позаматковою вагітністю. Вперше визначено вміст естрадіолу та прогестерону, простагландинів F2α та Е2 в периовуляторний період при даних патологічних станах, проведено аналіз кореляційних зв'язків між концентрацією зазначених гормонів та характеристиками маткової скоротливості. Вперше застосовано неінвазивну ультразвукову методику для вивчення особливостей скорочень міометрію у жінок з дисменореєю та позаматковою вагітністю. Вперше комплексно вивчено функціональні характеристики менструального циклу (наявність овуляції, тип кривої базальної температури, характеристики маткових скорочень) при функціональній дисменореї, що дозволило в подальшому застосувати диференційний підхід до її корекції. Вперше опрацьовано модель індивідуального прогнозування виникнення першої позаматкової вагітності у жінок з різними ступенями дисменореї.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлення спільних етіопатогенетичних чинників розвитку дисменореї та позаматкової вагітності дозволяє застосовувати нові підходи до діагностики та лікування вказаних патологічних станів, покращити ефективність медикаментозного впливу, розробити методи реабілітації хворих для попередження в подальшому рецидивів дисгормональних порушень. Вивчення анамнезу та ступеня важкості дисменореї, результатів клінічного обстеження пацієнток дозволяє визначити характер функціональних порушень менструального циклу, надає можливість для прогнозування виникнення позаматкової вагітності та необхідність проведення гормональної корекції. Розроблена схема корекції дисменореї в залежності від функціонального стану репродуктивної системи може бути використана у практиці лікувальних закладів для лікування первинної дисменореї, в тому числі у дівчат та підлітків, оскільки передбачає застосування природних гормональних компонентів та відсутність блокування овуляції, а також для лікування та профілактики рецидивів захворювання. Визначення характеристик маткових скорочень за неінвазивною ультразвуковою методикою може бути використане для визначення функціонального стану репродуктивної системи, для прогнозування перебігу дисменореї та виникнення можливих порушень імплантації заплідненої яйцеклітини.
Впровадження результатів дослідження в практику. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертації щодо корекції гормональних порушень впроваджені в роботу гінекологічних відділень Військово-медичного центру ПС ЗС України, Центру матері та дитини, Вінницької обласної клінічної лікарні ім.. М.І. Пирогова при наданні допомоги з приводу первинної дисменореї та при реабілітації жінок після перенесеної першої позаматкової вагітності.
Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період 2004-2007 рр. Автором проаналізована наукова та патентно-інформаційна література з даної проблеми, проведено інформаційний пошук. Виконано ретроспективний аналіз дисгормональних порушень у жінок з позаматковою вагітністю, визначені віддалені результати проведеного лікування. Дисертантом проведено анкетування та комплексне клініко-лабораторне обстеження жінок з дисменореєю. На основі отриманих даних проведено лікування обстежених жінок та порівняльний аналіз ефективності застосованих схем. Особисто виконано обробку фактичного матеріалу, написано всі розділи дисертації, сформульовано основні наукові положення та висновки. Науково обґрунтовані та сформульовані практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи та виступи.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені на Всеукраїнському конгресі «Актуальні питання акушерства та гінекології» (Тернопіль, 2005), науково-практичних конференціях «Вагінальна хірургія сьогодні і завтра» (Вінниця, 2005) і «Досягнення та перспективи репродуктивних технологій в лікуванні бепліддя» (Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано шість наукових робіт у журналах, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 95 вітчизняних та російськомовних, а також 99 зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 26 таблицями та 20 малюнками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації вирішено наукове завдання щодо вивчення факторів ризику, причин та механізмів розвитку дисгормональних порушень за типом первинної дисменореї, що проявляється комплексом вегетативних, обмінно-ендокринних, емоційно-психічних симптомів, розроблені методи корекції виявлених порушень.
1. Встановлено зниження індексу маси тіла у 48,9% жінок з дисменореєю, зменшення віку менархе у 44,7%. Характерними є поліменорея (72,3%) та менструальний цикл тривалістю від 30 до 35 днів (55,3%). 91,4% жінок у дитячому віці перенесли інфекційні захворювання, що могло стати пусковим механізмом функціональних розладів яєчників. Виявлена супутня екстрагенітальна патологія у жінок носить функціональний характер, що підтверджує порушення адаптаційних механізмів та сприяє формуванню подальших патологічних змін. Ризик виникнення дисгормональних порушень зростає відповідно з кількістю штучних переривань вагітності, перенесеними запальними захворюваннями органів малого тазу, оперативними втручаннями.
2. Першою позаматкова вагітність відповідно за наявністю і ступенем важкості дисменореї зустрічалась у жінок без проявів дисменореї в 21,4%, з легким ступенем дисменореї в 42,9%, з середнім ступенем в 59,2%, з важким в 57,1% випадків.
3. За результатами визначення вмісту простагландинів в сироватці крові виявлено достовірне збільшення ПГF2α - 2937,4 ± 212,6 пг/мл та ПГЕ2 - 814,9 ± 69,5 пг/мл в групі жінок, які перенесли позаматкову вагітність, відповідно до ПГF2α - 653,1 ± 30,4 пг/мл та ПГЕ2 - 464,7 ± 70,9 пг/мл у жінок з первинною дисменореєю. Співвідношення простагландинів F2α/Е2 в першій групі становило 3,4 ± 0,53, а в другій групі 5,35 ± 0,67, тоді як в групі здорових жінок цей показник - 1,4 ± 0,17.
4. за результатами вивчення вмісту стероїдних гормонів в сироватці обстежених спостерігається статистично достовірне (р<0,01) зменшення вмісту естрадіолу в порівнянні з контрольною групою. Середній рівень його становив 173,3 пмоль/л та 176,2 пмоль/л відповідно у жінок з дисменореєю та позаматковою вагітністю в анамнезі, тоді як показники у здорових жінок є майже в 6 разів більшими (997,6 ± 48,2 пмоль/л). За вмістом прогестерону зниження середніх значень від показників контрольної групи. У жінок з дисменореєю 3,7 ± 0,23 нмоль/л, з позаматковою вагітністю в анамнезі 3,58 ± 0,26 нмоль/л, що є майже в 3 рази меншим від значень контрольної групи 10,47±0,42 нмоль/л.
5. перистальтичні хвилі міометрію у жінок з дисменореєю та позаматковою вагітністю в анамнезі мають знижені показники амплітуди, частоти та довжини перебігу, дискоординовані за напрямком (у 34% та 37,1% відповідно). Дискоординованість скорочень порушує процеси відторгнення функціонального шару ендометрію під час менструації, призводить до підвищеного внутрішньоматкового тиску та больового синдрому під час менструації. Рідкі, з малою амплітудою та довжиною перебігу, різного напрямку скорочення є малоефективними під час овуляторного періоду, що порушує процеси транспортування яйцеклітини і є передумовою патологічної імплантації.
6. Корекція гормональних змін у жінок репродуктивного віку за схемами корегуючої гормональної терапії є ефективною та має найменшу кількість протипоказань та побічних ефектів, оскільки передбачає застосування природних гормональних компонентів. Метою лікування є не тільки відновлення абсолютного вмісту яєчникових гормонів, але й їх співвідношень. Фізіологічні характеристики маткових скорочень встановлюються при застосуванні корегуючої гормональної терапії. вміст жіночих стероїдних гормонів в сироватці крові в періовуляторний період після закінчення прийому препаратів у жінок, яки приймали корегуючу гормональну терапію, відповідали фізіологічним нормам (естрадіол 829,3 ± 62,2 пмоль/л, прогестерон 24,4 ± 1,39 нмоль/л), в групах жінок, які приймали гестагенну терапію або комбіновані оральні контрацептиви, спостерігалось зниження вмісту гормонів майже до початкового перед лікуванням рівня.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Програма спостереження та моніторингу гормональних змін у дівчат з порушеннями менструального циклу за типом первинної дисменореї, у жінок репродуктивного віку після перенесених запальних захворювань внутрішніх статевих органів, штучного або самовільного переривання вагітності, позаматкової вагітності і своєчасна корекція дисгормональних станів за індивідуальними схемами дозволить суттєво поліпшити якість життя пацієнток, профілактувати функціональні розлади та рецидиви органічних порушень.
2. Корекція гормональних змін у жінок репродуктивного віку має проводитись за схемами корегуючої гормональної терапії, без супресії овуляції. При дисменореї важкого та середнього ступеня, наявності ознак порушення овуляції, базальній температурі ІV, V типу, зниженому вмісті прогестерону та естрадіолу в овуляторний період, рекомендована терапія комбінацією препаратів Фемостон” для безперервного прийому та Дуфастон” на 10 днів в ІІ фазі циклу. При дисменореї середнього ступеня важкості, базальній температурі ІІІ типу, порушеннях овуляції, зниженні вмісту прогестерону та зниженому або нормальному вмісті естрадіолу, призначався Фемостон” в безперервному режимі. При дисменореї легкого або середнього ступеня важкості, відсутності ознак порушення овуляції, базальній температурі І, ІІ типу, нормальному вмісті прогестерону та естрадіолу в овуляторний період, призначалась терапія препаратом Фемостон” для безперервного прийому.
3. Тривалість корегуючої терапії при легких формах дисменореї без виражених гормональних порушень є не менше 6 місяців, при дисменореї середнього та важкого ступеня, ознаках вираженої гормональної недостатності становить не менше 12 місяців.
4. Враховуючи досліджений нами взаємозв'язок між дисменореєю важкого ступеня та частотою першої позаматкової вагітності, доцільним є раннє виявлення та адекватна терапія існуючих дисгормональних розладів при функціональній дисменореї з метою зниження частоти першої позаматкової вагітності та її рецидивів в майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барнаш А.М. Особливості гормонального гомеостазу у жінок з поєднаними формами неплідності після оперативної лапароскопії // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2004. №5. С. 91 93.
2. Белобородов С.М. Тактика поддержки лютеиновой фазы в программах ВРТ — современные тенденции // Пробл. репродукции. — 2003. № 4. — С. 4346.
3. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия: Руководство для врачей. М.: «Универсум Паблишинг», 2000. 540 с.
4. Богданова Е.А. Гинекология детей и подростков. М.: Мед. информ. агентство, 2000. 330 с.
5. Богданова Е.А. Дисменорея у подростков. Дисменорея. Вопросы диагностики и терапии // Мат. втор. всерос. форума «Мать и дитя». Москва. 2000. С. 9-11.
6. Богданова Е.А. Комбинированные оральные контрацептивы в терапии заболеваний репродуктивной системы у девочек // Рос. мед. журн. 2001. Т.9. - №19. С.56-59.
7. Богданова Е.А., Телунц А.В. Особенности клинического течения синдрома гиперандрогении и принципы его терапии у девочек-подростков // Гинекология. 2001. - №1(3). С. 10-13.
8. Варфоломеев С. Д., Мевх А. Т. Простагландины молекулярные биорегуляторы. М.: Изд-во МГУ, 1985. 308 с.
9. Вдовиченко Ю.П., Гопчук Е.Н. Применение препарата Утрожестан в лечении дисфункциональных маточных кровотечений // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. № 1(13). С. 69 71.
10. Вдовиченко Ю.П., Фортуна И.О. Использование энзимотерапии для коррекции нарушений менструального цикла у пациенток с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. № 1(17). С. 117 122.
11. Венцківська І.Б. Терапія дисменореї у жінок з передменструальним синдромом // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 1(21). С. 79 82.
12. Внематочная беременность / Стрижаков А.Н., Давыдов А.И., Шахламова М.Н., Белоцерковцева Л.Д. М: Медицина, 1998. 201 с.
13. Вовк И.Б. Новые тенденции в применении современных оральных контрацептивов // Здоровье женщины. 2003. - №4(16). С.73-75.
14. Вовк И.Б., Петербургская В.Ф. Гормональная терапия различных нарушений менструальной функции у женщин репродуктивного периода: Методические рекомендации. Киев, 2001. 16 с.
15. Возможности улучшения диагностики хронического эндометрита / Газазян М.З., Хуцишвили О.С., Иванова Т.С., Лунева И.С. // Ж. акуш. и жен. бол. - 2003. - Вып. 1. - С. 38-42.
16. Герасимова Т.В. Лечение дисгормональных заболеваний молочной железы местными гормональными препаратами // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. № 4(16). С. 74 76.
17. Герасимова Т.В. Опыт использования препарата Дуфастон // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. № 3(12). С. 45 46.
18. Герасимова Т.В. Опыт применения препарата метформин у женщин с ранним климаксом // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. № 3(19). С. 76-79.
19. Гилязутдинова З.Ш., Гилязутдинов И.А. Бесплодие при нейроэндокринных синдромах и заболеваниях / Казань: Полиграф, 1998. — 412 с.
20. Голота В.Я., Бенюк В.О., Мартинова Л.І. Визначення факторів ризику, які сприяють настанню ектопічної вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. №4. С. 79 81.
21. Гончарова Я.А., Коханевич Е.В., Семенко В.В. Морфофункциональная характеристика эндометрия в норме, при эндометрите и эндометриозе // Репрод. здоровье женщины. - 2005. - № 1. - С. 125-133.
22. Громадський Є. О. Реабілітація гормональної функції яєчників у жінок після позаматкової вагітності: Автореф. Дис канд. мед. наук: 14.01.01/ Одес. держ. мед. унів-т. Од., 2004. 20 с.
23. Гуркин Ю.А. Гинекология подростков. Руководство для врачей. М.: Фолиант, 2000. 347 с.
24. Двуреченская О.В. Терапевтические эффекты оральных контрацептивов при гиперандрогении // Рос. вестн. ак. гин. 2003. №35. С.37-39.
25. Демидова Е.М. Привычный выкидыш (патогенез, акушерская тактика): Автореф. Дис д. мед. наук: 14.01.01 М., 1993. 55 с.
26. Демина Т.Н., Гошкодеря И.Ю. Недостаточность лютеиновой фазы: новые подходы к решению старых проблем // Здоровье женщины. - 2004. №4(20). С. 63 69.
27. Дифференцированная гормональная терапия недостаточности лютеиновой фазы с учетом морфофункционального состояния эндометрия / Серова О.Ф., Зароченцева Н.В., Липовенко Л.Н. и др. // Рос. вестн. акуш._гинекол. — 2003. № 4. — С. 6771.
28. Драчевский Н. П., Жук С. И., Драчевская М. Н. Методы деструкции эктопии шейки матки дисгормонального происхождения у женщин раннего репродуктивного возраста // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. - №1. С. 239-240.
29. Жихарева А.С., Аверкина Т.Ю., Приходько И.А. Применение Верошпирона у женщин детородного возраста с нарушениями оварио-менструального цикла // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 1(21). С. 76 79.
30. Жук С. І., Драчевська М. М. Дисгормональні розлади репродуктивної системи жінок як фактор виникнення позаматкової вагітності // Вісник наукових досліджень. 2005. - №2. С. 33-35.
31. Жук С. І., Драчевська М. М. Прогностичне значення особливостей скорочення міометрію при дисгормональних розладах у жінок репродуктивного віку // Вісник наукових досліджень. 2005. - №1. С. 63-64.
32. Жук С. І., Драчевська М. М. Роль простагландинів та статевих гормонів в патогенезі дисгормональних порушень // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. - №1. С. 174-176.
33. Жук С. І., Драчевська М. М. Сучасна профілактично-лікувальна корекція дисменореї // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. - №2.- С.116-120.
34. Жук С.И., Драчевская М.Н. Современные аспекты диагностики внематочной беременности // Biomed. Biosocial Anthropol. 2005. - №4. С.48-51.
35. Жук С.И., Ночвина Е.А. Современный подход к коррекции нарушений овариально-менструального цикла // Здоровье женщины. - 2004. № 4(20). С. 87-89.
36. Избранные лекции по акушерству и гинекологии./ Под ред. А.Н. Стрижакова, А.И. Давыдова, Л.Д. Белоцерковцевой. Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2000. 512 с.
37. Іванюта Л.І., Беліс Н.І., Ракша І.І. Ектопічна вагітність: діагностика та лікування // Вісн. Асоц. ак.-гінек. України. - 2000. №3(8). С. 38 42.
38. К вопросу о начальной стадии лечения синдрома поликистозных яичников у девушек / Абабкова Г.Н., Зайченко О.Н., Юдина Т.В., Григоренко С.А. // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. № 3(19). С. 93-95.
39. Кира Е.Ф. Инфекции и репродуктивное здоровье // Журн. акуш. и жен. бол. 2000. Т. XLXIII. Вып.3. С. 60-66.
40. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детского и подросткового возраста: Руководство для врачей. 4-е изд. М.: Медпрактика, 2005. 340 с.
41. Комачкова А.А. К вопросу о диагностике и консервативном лечении внематочной беременности // Вісн. Асоц. ак.-гінек. України. - 2000. №3(8). - С. 43 47.
42. Корнеева И.Е. Аспекты заместительной гормонотерапии у женщин репродуктивного возраста. - Киев, 2001. 27 с.
43. Коханевич Е.В., Гончарова Я.А., Ободников А.А. Оптимизация выбора метода эндокринотерапии для коррекции гормональных нарушений при генитальном эндометриозе // Здоровье женщины. №3. С.39-44.
44. Кузнецова А.В. Хронический эндометрит: Обзор // Арх. патологии. - 2000. - Т. 62, № 3. - С. 48-52.
45. Кузьмина С.А., Зудикова С.И. Особенности эхографической картины у больных с недостаточностью лютеиновой фазы менструального цикла // Пробл. репродукции. — 2003. № 5. — 2003. — С. 5456.
46. Кулаков В.И., Прилепская В.Н. Практическая гинекология. М.:Медпрессинформ, 2001. С. 253298.
47. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. К вопросу о патогенезе привычного выкидыша // Акуш. и гинек. 1996. - №4. С. 3-5.
48. Манухин И.Б., Геворкян М.А., Кушлинский Н.Е. Синдром поликистозных яичников. М.: Медицинское информационное агенство, 2004. 192 с.
49. Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии. М.: Медицинское информационное агенство, 2001. 247 с.
50. Назаренко Т.А. Синдром поликистозных яичников: современные подходы к диагностике и лечению бесплодия. М.: МЕДпрессинформ, 2005. 208 с.
51. Назаренко Т.А., Дуринян Э.Р., Чечурова Т.Н. Эндокринное бесплодие у женщин. Диагностика и лечение. - М.:МЕДпресс, 2004.- 367 с.
52. Насонова В.А. Рациональное применение нестероидных противовоспалительных препаратов в ревматологии // Рос. мед. журн. 2002. Т.10. - №6. С. 302-306.
53. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения / Чайка В.К., Демина Т.Н., Коломийцева А.Г. и др. / Под ред. Т.Н. Деминой. - 2-е изд. — Севастополь: Вебер, 2003. — 261 с.
54. Неймарк С.Л., Бакшеев С.Н. Роль ассоциированных инфекций в воспалительных заболеваниях женской половой сферы, состав ассоциата. Этиологический диагноз. Принципы антибиотикотерапии и лечения ассоциированных инфекций. Нужна ли революция в гинекологии? // Імунол. та алергол. - 2003. - № 4. - С. 17-22.
55. Особенности гормонального статуса женщин репродуктивного возраста с хроническим рецидивирующим кандидозным вульвовагинитом / Квашенко В.П., Романенко Н.В., Баркалова Э.Л., Богослав Ю.П. // Мед.-соц. проб. семьи. 2000. Т.5, №4. С. 46-50.
56. Паращук Ю.С. Репродуктивне здоров'я дівчат-підлітків. К.: Здоров'я, 2002. 108 с.
57. Паращук Ю.С., Тучкина И.А. Клинико-диагностические критерии применения комбинированных оральных контрацептивов в подростковом возрасте // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. № 1(13). С. 104 107.
58. Патогенетическое обоснование лечения дисменореи / Краснопольский В. И., Серова О.Ф., Туманова В.А., Зароченцева Н.В. // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2005. Т.4. №1. С. 72 77.
59. Пирожкова В.Ю. Кавинтон в комплексном лечении альгодисменореи у девушек-подростков // Рос. мед. журн. 2001. Т.9. - №19. С.36-41.
60. Пищулин А.А., Бутов А.В., Удовиченко О.В. Синдром овариальной гиперандрогении неопухолевого генеза // Пробл. репрод. 1999. №3. С. 6-15.
61. Піотрович Л.М. Стан репродуктивного здоров’я населення України // Вісн. наук. дослідж. - 2004. - № 2. - С. 82-86.
62. Подольский В., Дронова В. Хронические воспалительные заболевания половых органов - основная угроза репродуктивному здоровью // Doctor. - 2001. - № 5. - С. 18-20.
63. Попова М.В., Плєшко М.Г. Фактори розвитку ендокринної неплідності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. №5. С. 80-83.
64. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии / Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т. Я. и др. М.: Русфармамед, 1995. 427 с.
65. Прилепская В.Н., Межевитинова Е.А. Дисменорея (в помощь практическому врачу) // Гинекология. - 2003. № 3(6). С. 215 218.
66. Прилепская В.Н., Межевитинова Е.А. Современные аспекты патогенеза и терапии дисменореи. Дисменорея. Вопросы диагностики и терапии // Мат. втор. всерос. форума «Мать и дитя». Москва. 2000. С. 3-8.
67. Прилепская В.Н., Роговская С.И., Межевитинова Е.А. Внутриматочная контрацепция, профилактика и лечение осложнений // Рос. мед. журнал. - 1996. №1. С. 44 49.
68. Репродуктивная эндокринология / Под ред. С. С. К. Йена, Р. Б. Джаффе. Пер. с англ. М.: Медицина, 1998. Т.1. 702 с.
69. Руководство по эндокринной гинекологии: 3-е изд., стер. / Под ред. Е.М. Вихляевой. М.: Медицинское информационное агенство, 2002. 768 с.
70. Рыжавский Б.Я., Смиренина И.В., Шапиро Е.П. Сравнительная морфофункциональная характеристика яичников женщины репродуктивного возраста в норме при хроническом ановуляторном бесплодии // Морфология. — 2003. — Т. 124, № 6. С. 7377.
71. Саидова Р.А. Гормональная коррекция нарушений менструальной функции // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 1 (17). — С. 7578.
72. Серов В.Н. Гормональная контрацепция как метод реабилитации после абортов // Здоровье женщины. - 2004. № 4(20). С. 107-110.
73. Серов В.Н. Дисменорея. Проблема, требующая решения. Вопросы диагностики и терапии // Мат. втор. всерос. форума «Мать и дитя». Москва. 2000. С. 2-3.
74. Серов В.Н., Никитин С.В. Новые возможности лечебного действия комбинированных оральных контрацептивов // Контрацепция и здоровье женщины, 2004. №1. С. 25-30.
75. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Овсянникова Т.В. Гинекологическая эндокринология. М.: Медицинское информационное агенство, 2004. 125 с.
76. Сидельникова В.М. Невынашивание беременности. М.: Медицина, 1986. 176 с.
77. Сидельникова В.М. Неполноценная лютеиновая фаза — тактика ведения пациенток с привычной потерей беременности / Гинекология. 2002. №4.
78. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: руководство для врачей. М.: Медицинское информационное агенство, 2001. 591 с.
79. Современные аспекты контрацепции: практическое руководство / Под ред. А.Я. Сенчука, Б.М. Венцковского. К.:ТМК, 2001. 212 с.
80. Співак А.В. Особливості акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з позаматковою вагітністю залежно від її локалізації // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. №1. С. 104 106.
81. Сравнительная эффективность препарата Дюфастон и прогестерона в поддержании лютеиновой фазы в программе экстракорпорального оплодотворения с переносом эмбриона (IVF-ET) / Домитш Я., Волчиньски С., Сыревич М. и др.// Польская гинекология (Ginekologia Polska). 1999. V.1. № 70. С. 32-40.
82. Татарчук Т.Ф. Принципы применения прогестагенов в гинекологии // Доктор. 2001. № 3 (7). С. 39-43.
83. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология (часть 1). К.: Заповіт, 2003. 304 с.
84. Тихомиров А. Л., Олейник Ч.Г. Дисменорея // Consilium medicum. 2003. Т.5. №1. с. 8-9.
85. Трушкевич О.О. Особливості менструальної функції в репродуктивному віці у жінок з патологічним перебігом пубертатного періоду // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. №5. С. 81-83.
86. Тучкина И.А. Диагностика и гормональная коррекция нарушений менструальной функции у подростков в процессе этапной реабилитации // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. № 2(11). С. 77 79.
87. Уварова Е.В. Возможности применения комбинированных оральных контрацептивов в пролонгированном режиме при лечении СПКЯ // Проблемы репродукции. 2006. №4. С. 73-78.
88. Уварова Е.В., Гайнова И.Г. Дифференцированный подход к диагностике и лечению дисменореи у девушек // Гинекология. - 2003. № 5(4). С. 151 157.
89. Чернецкая О.С. Клинико-диагностические аспекты и тактика ведения внематочной беременности // Акушерство и гинекология. - 1999. №5. - С. 44 46.
90. Чернецька О.С. Морфологічні зміни маткових труб при трубній вагітності і попередня структурна патологія // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. №5. - C. 115 117.
91. Шаргородская А.В., Пищулин А.А., Мельниченко Г.А. Синдром поликистозных яичников в возрастном аспекте // Пробл. репрод. 2003. №1. С. 28-32.
92. Шахламова М.Н., Давыдов А.И. Заместительная гормональная терапия // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. № 3(19). С. 81-85.
93. Шилин Д.Е. Ретроспективная оценка течения пубертата при синдроме гиперандрогении // Пробл. эндокринол. 1996. - №42(1). С. 20-25.
94. Яблучанский Н.И. Золотой стандарт нестероидных противовоспалительных препаратов // Medicus Amicus. 2005. №1. С. 18.
95. Яровая И.С. Синдром гиперандрогенной дисфункции яичников у девочек-подростков (патогенез, клиника, лечение, прогноз): Автореф. дис канд. мед. наук: Москва, 1998. 34 с.
96. A study of risk factors for ruptured tubal ectopic pregnancy / Falcone T., Maschal E.J., Goldberg J.M., et al. // J. Womens Health. 1998. №7. Р. 459-463.
97. Abramoivicz J.S., Archer D.F. Uterine endometrial peristalsis a transvaginal ultrasound study // Fertil. Steril. 1990. №54. Р. 451-454.
98. Acute effects of prostaglandin F(2alpha) on systemic oxytocin and progesterone concentrations during the mid- or late-luteal phase in mares / Utt M.D., Acosta T.J., Wiltbank M.C., Ginther O.J. // Anim. Reprod. Sci. 2007. Vol. 97(1-2).- P.63-73.
99. Aleem A. F., Predanic M. Transvaginal color Doppler determinatioin of the ovarian and uterine blood flow characteristics in polycystic ovary disease // Fertil. Steril. 1996. V.65. N.3. P. 510-515.
100. Almahbobi G., Trounson A.O. Future direction for research in polycystic ovary syndrome. Homburg, 2001. 197 p.
101. Angiotensin II and atrial natriuretic peptide in the cow oviductal contraction in vitro: direct effect and local secretion of prostaglandins, endothelin-1, and angiotensin II / Wijayagunawardane M.P., Miyamoto A., Taquahashi Y., et al. // Biol. Reprod. 2001. Vol. 65. - №3. P.799-804.
102. Apter D., Borsos A. Effect of an oral contraceptive containing drospirenone and ethinylestradiol on general well-being fluid-related symptoms // The Eur. J. of Contac. and Repr. Health Care. 2003. V.8. N.1. P. 37-51.
103. Baiasch J. Dydrogesteron treatment of endometrial luteal phase deficiency after ovulation induced by clomiphene citrate and human chorionic gonadotropin // Fertil. Steril. 1983. V.40. P.469-471.
104. Baker S., Spears N. The role of intra-ovarian interactions in the regulation of follicle dominance // Hum. Reprod. Update. 1999. V.5. P. 153—165.
105. Barentsen R., Van de Weijer P.H.M. Progestogens: Pharmacological characteristics and clinically relevant differences // Eur. Menop. J. 1996. Vol.3. N.4. P. 266-271.
106. Biology of nidation and ectopic implantation / De Cecco L., Capitanio G.L., Croce S., et al. // Acta Eur. Fertil. 1984. №15(5). Р. 347-355.
107. Birnholz J.C. Ultrasonic visualization of endometrial movements // Fertil. Steril.- 1984. - №41.- P.157 158.
108. Blitek A., Ziecik A.J. Effect of LH on prostaglandin F2alpha and prostaglandin E2 secretion by cultured porcine endometrial cells // Reproduction. 2005. Vol. 130. - №1. P.105-112.
109. Borenstein J. Effect of an oral contraceptive containing ethinylestradiol and drospirenon on premenstrual symptomatology and health-related quality of life // The J. of Reprod. Med. 2003. V.48. N.2. P. 79-85.
110. Bridges P.J., Komar C.M., Fortune J.E. Gonadotropin-induced expression of messenger ribonucleic acid for cyclooxygenase-2 and production of prostaglandins E and F2alpha in bovine preovulatory follicles are regulated by the progesterone receptor // Endocrinology. 2006. Vol.147. №10. P.4713-4722.
111. Bright DA, Gaupp FB. Heterotopic pregnancy: a reevaluation // J. Am. Board Fam. Pract. 1990. - №3. P.125 - 128.
112. Cacciatore B., Stenman U.H., Ylostalo P. Early screening for ectopic pregnancy in high-risk symptom-free women // Lancet. 1994. №343. Р. 517-518.
113. Carmina Е., Longo А., Lobo R.A. Does ovarian blood flow distinguish between ovulatory and anovulatory patients with polycystic ovary syndrome? // Am. J. Obstet. Gynecol. 2003. Vol.189. - N.5. P.1283-1286.
114. Cates W., Rolfs R.T., Aral S.O. Sexually transmitted diseases, pelvic inflammatory disease, and infertility: an epidemiologic update // Epidemiol. Rev. 1990. №12. Р. 199-220.
115. Chalubinski K., Deutinger J., Bernaschek G. Vaginosonography for recording of cycle related myometrial contraction // Fertil. Steril. 1993. №59. Р. 225-228.
116. Characterization of subendometrial myometrial contractions throughout the menstrual cycle in normal fertile women / Lyons E.A., Taylor P.J., Zheng X.H., Ballard G. // Fertil. Steril. 1991. №55. Р. 771-774.
117. Cigarette smoking as a risk factor for ectopic pregnancy / Saraiya M., Berg C.J., Kendrick J.S. et al. // Am. J. Obstet. Gynecol. 1998. №178. Р. 493-498.
118. Clausen I. Conservative versus radical surgery for tubal pregnancy. A review // Acta Obstet. Gynecol. Scand. 1996. №75. Р. 8-1