ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ”

На правах рукопису

ДВУЛІТ МАРІЯ-МАР’ЯНА ПЕТРІВНА

УДК 618.3:616.12-008.331.1:618.36-08-039.71

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Дашкевич Валентина Євдокимівна
доктор медичних наук, професор

Київ - 2007

ЗМІСТ
Перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць та термінів..... 4
Вступ............................................................................................................. 5
Розділ 1 Сучасний стан проблеми «Плацентарна недостатність при артеріальній гіпертензії» (огляд літератури)........................................................................... 10
1.1. Механізми розвитку плацентарної недостатності у вагітних... 10
1.2. Плацентарна недостатність фактор ризику перинатальної патології .............................................................................................. 17
1.3 Артеріальна гіпертензія у вагітних як специфічний фактор ризику і обтяжуючий фактор розвитку плацентарної недостатності (визначення, класифікація, прогноз для матері і плода).......................................................................... 24
1.4 Лікування i профілактика плацентарної недостатності на фоні артеріальної гіпертензії та поєднаної прееклампсії .................................... 29
Розділ 2 Матеріал та методи дослідження.................................................... 37
2.1. Методи дослідження................................................................ 37
2.2. Клінічна характеристика обстежених вагітних........................ 41
Розділ 3 Перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого у жінок з первинною артеріальною гіпертензією.............................................................. 49
Розділ 4 Показники перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної активності та окисної модифікації білків у вагітних з артеріальною гіпертензією........................................................... 59
Розділ 5 Плацентарні білки та біологічно активні речовини у жінок з артеріальною гіпертензією..................................................................................... 74
Розділ 6 Фетоплацентарний комплекс при артеріальній гіпертензії............. 86
6.1 Гормональна функція фетоплацентарного комплексу.............. 86
6.2 Оцінка стану плода за даними ультразвукових методів дослідження............................................................................. 91
Розділ 7 Профілактика та терапія плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією..................................................................................... 98
7.1 Клініко-патогенетичне обґрунтування основних принципів профілактики та лікування плацентарної недостатності на фоні артеріальної гіпертензії................................................ 98
7.2 Результати комплексного лікування плацентарної недостатності на фоні артеріальної гіпертензії.................... 104
Аналіз і узагальнення результатів дослідження......................................... 112
Висновки.................................................................................................... 129
Практичні рекомендації.............................................................................. 132
Список використаних джерел.................................................................... 133

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ ТА ТЕРМІНІВ

АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
АФП альфафетопротеїн
АМГФ α2-мікроглобулін фертильності
АОЗС антиоксидантна система захисту
БПП біофізичний профіль плода
ГЛ гідроперекиси ліпідів
ГлПК глутатіонпероксидаза
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДК дієнові кон’югати
Е2 естрадіол
Е3 естріол
К каталаза
КТГ кардіотокографія
МДА малоновий діальдегід
НСТ нестресовий тест
ОМБ окисна модифікація білка
ПАМГ плацентарний α1-мікроглобулін
ПІ пульсаційний індекс
ПЛ плацентарний лактоген
П прогестерон
ПОЛ пероксидація ліпідів
РІ резистентний індекс
САТ систолічний артеріальний тиск
СОД супероксидисмутаза
ТБГ трофобластичний β-глікопротеїн
ЦН циклічні нуклеотиди
цАМФ циклічний аденозинмонофосфат
цГМФ циклічний гуанозинмонофосфат
n кількість хворих

ВСТУП

Актуальність теми. Плацентарна недостатність представляє собою одну із важливих проблем акушерства та перинатології. Метаболічна та функціональна неспроможність плаценти є основною причиною перинатальних ускладнень. 20 % випадків перинатальної смертності безпосередньо пов'язані з патологією плаценти [5,12,14,30,98,99,190]. За даними різних авторів, частота плацентарної недостатності при екстрагенітальній патології досягає майже 80 % [43,44,84,85,230]. Ця патологія сприяє високій частоті соматичної і інфекційної захворюваності новонароджених, є причиною порушень фізичного та розумового розвитку дитини. Плацентарна недостатність включена в Міжнародну статистичну класифікацію хвороб, травм і причин смерті як основний діагноз патологічного стану плода та новонародженого (1998).
Особливу групу ризику по розвитку плацентарної недостатності представляють вагітні жінки з первинною артеріальною гіпертензією (гіпертонічна хвороба), яка за останнє десятиріччя значно зросла і не має суттєвої тенденції до зниження [84,85,229]. Підвищений артеріальний тиск у вагітних несе в собі потенціальну загрозу для життя як майбутньої матері, так і її дитини. Крім того, гіпертензивні стани у вагітних розглядають як основну причину уповільнення росту плода та народження дітей з низькою масою тіла. Ряд досліджень останніх років показали, що низька маса тіла дитини при народженні прямо корелює з розвитком гіпертензії [69,71,93,94,207,224].
Діти, народжені від матерів з артеріальною гіпертензією, відрізняються функціональною незрілістю, легкою вразливістю, у них частіше зустрічається неврологічна патологія та ознаки розладу мозкового кровообігу [37,71,92,96]. Перинатальна смертність залишається високою і складає 100-150 ‰ [84,85].
Вищезгадане визначає актуальність проблеми та вказує на необхідність подальшого удосконалення методів діагностики, профілактики та терапії плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією.
Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених проблемі "плацентарна недостатність", багато питань цієї тяжкої патології залишаються невирішеними. Зокрема, до цього часу не знайшли належного відображення в літературі дані, що мають відношення до порушень в мембранно-рецепторному апараті клітини, не з'ясована роль обміну білків, їх пероксидації, ліпідів та пов'язаних з ними компонентів, циклічних нуклеотидів у формуванні патології плаценти, плода та новонародженого при артеріальній гіпертензії у вагітних. Потребують подальшого удосконалення методи профілактики та терапії плацентарної недостатності. З'ясування можливих шляхів метаболічної адаптації організму, яка відбувається за участю обмінних процесів, відкриває нові можливості щодо підвищення стійкості материнсько-плодового комплексу до гіпоксії у вагітних з артеріальною гіпертензією. Вивчення особливостей структури білка, перекисного окислення білків, ліпідів, білків плаценти та біологічно активних речовин розширять наші уявлення щодо деяких ланок патогенезу плацентарної недостатності, причинах виникнення перинатальної патології, що необхідно для розробки патогенетичної терапії цього ускладнення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з планом науково-дослідних робіт Державної установи „Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” та є фрагментом Державної комплексної програми "Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні" (№ державної реєстрації 01.03U000665).
Мета дослідження. Удосконалити комплексну терапію плацентарної недостатності, спрямовану на профілактику перинатальної патології, на основі поглибленого вивчення регуляторних ланок гомеостазу у вагітних з артеріальною гіпертензією.
Задачі дослідження:
1. Вивчити частоту та фактори ризику плацентарної недостатності у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією.
2. Дати оцінку стану системи перекисного окислення ліпідів, активності антиоксидантної системи захисту та з'ясувати особливості пероксидації білків у даної категорії хворих.
3. Встановити особливості білків плаценти у жінок з первинною артеріальною гіпертензією, рівень ембріональних білків та циклічних нуклеотидів при плацентарній недостатності.
4. Вивчити стан фето-плацентарного комплексу за даними кардіотокографії, ультразвукового дослідження, оцінки доплерограм та рівня гормонів в сироватці крові.
5. Встановити взаємозв'язок порушень пероксидації білків, ліпідів, ферментних систем, білків плаценти, біологічно активних речовин та роль цих показників у виникненні перинатальної патології.
6. Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів з урахуванням виявлених змін окремих ланок гомеостазу та вивчити його ефективність.
Об'єкт дослідження вагітність, пологи, стан плода та новонародженого у хворих на артеріальну гіпертензію.
Предмет дослідження фактори ризику, функціональний стан системи пероксидації білків, ліпідів та антиоксидантного захисту, білків плаценти, фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження клінічні, інструментальні, біохімічні, імуноферментні, гормональні та математично-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведених комплексних досліджень встановлено взаємозв'язок порушень гормонального балансу, пероксидації ліпідів, білків, антиоксидантних ферментних систем, білків плаценти, показників циклічних нуклеотидів та їх роль у виникненні перинатальної патології у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією та поєднаною прееклампсією. Вперше встановлено роль порушень структури білка і процесів перекисного окислення білків в діагностиці плацентарної недостатності. Вперше у таких хворих на фоні плацентарної недостатності вивчено механізми взаємозв'язку пероксидації ліпідів і системи циклічних нуклеотидів та визначена можливість використання їх як діагностичних тестів та критеріїв ефективності рекомендованої терапії. Встановлено зв'язок змін пероксидації ліпідів, білків та білків плаценти з розвитком ускладнень вагітності та порушенням стану плода, що стало теоретичним підґрунтям нового напрямку ефективних лікувальних заходів .
Патогенетично обґрунтовано та розроблено диференційований комплекс лікувально-профілактичних заходів плацентарної недостатності з урахуванням стану обміну білків, ліпідів, білків плаценти, показана його ефективність.
Практичне значення одержаних результатів. Виділено групу ризику серед вагітних з артеріальною гіпертензією по розвитку ускладнень з боку матері і плода. Розроблено біохімічні критерії діагностики та прогнозування плацентарної недостатності, створено алгоритм обстеження хворих з даним ускладненням вагітності. Розроблено диференційований комплекс лікувально-профілактичних заходів з урахуванням виявлених змін регуляторних ланок гомеостазу організму, який дозволяє знизити частоту плацентарної недостатності, сприяє позитивним змінам в білковому статусі, фетоплацентарному комплексі, нормальному перебігу вагітності. Вивчена його ефективність.
Результати роботи впроваджено в практику роботи акушерських клінік Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Києва, родопомічних закладів Київської, Запорізької, Харківської та Чернівецької областей. Видано інформаційний лист "Застосування препарату "Серміон" для лікування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальної гіпертензією" (випуск № 12, 2006).
Наукові розробки та матеріали дисертації включено до програми курсів інформації та стажування при Інституті ПАГ АМН України з проблеми "Актуальні питання екстрагенітальної патології вагітних".
Особистий внесок здобувача. Особисто автором вибрано та обґрунтовано тему роботи, визначено мету, завдання та напрямки досліджень. Особисто проведено аналіз даних літератури за темою дисертації, формування групи хворих, клініко-параклінічне їх обстеження. Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформовано усі положення та висновки дисертаційної роботи. Науково обгрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи на конференціях, конгресах.
Апробація роботи. Основні положення та результати роботи були викладені на XII з'їзді акушерів-гінекологів України (Київ, 2001), науково-практичних конференціях (Чернівці, 2002; Судак, 2005; Тернопіль, 2006), на наукових конференціях Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (2003, 2004) та Європейських конгресах акушерів-гінекологів (Греція, 2004; Італія, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 5 - у фахових журналах, 4 у збірниках наукових праць, 2 тези доповідей на міжнародних європейських конгресах акушерів-гінекологів. Отримано патент на винахід „Спосіб профілактики та лікування гіпоксії плода у жінок, оперованих на щитовидній залозі” (45587А, Київ, 2002).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі патогенетичне обґрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що істотно поліпшують перебіг вагітності та стан плода при плацентарній недостатності на фоні артеріальної гіпертензії завдяки корекції порушень пероксидації ліпідів, окисної модифікації білків та гемодинаміки в системі матко-плацентарно-плодового кровотоку.
1. При артеріальній гіпертензії значно частіше, ніж у здорових жінок спостерігаються тяжкі ускладнення вагітності і пологів: прееклампсія (40,0 проти 4,0 % у здорових), загроза переривання вагітності (30,3 і 10,0 %, відповідно), плацентарна недостатність (39,3 %), дистрес плода (24,8 проти 4,0 % у здорових), затримка його росту (20,0 %), підвищена кровотеча (9,6 і 2,0 %), асфіксія новонародженого (34,7 проти 4,0 % у здорових). Частота і характер акушерських ускладнень і перинатальної патології визначається ступенем тяжкості захворювання, його перебігом та терміном вагітності.
2. Розвиток плацентарної недостатності у вагітних з АГ характеризується активацією перекисного окислення ліпідів мембран клітин на фоні зниження потенціалу антиоксидантної системи захисту, що проявляється збільшенням гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду на 50-60 % порівняно з контролем та зменшенням активності глутатіон-пероксидази, каталази і супероксидисмутази на 30-40 %, вказуючи на суттєве пригнічення захисних біотрансформуючих реакцій клітини.
3. При плацентарній недостатності на фоні артеріальній гіпертензії відбуваються значні порушення в структурі білка, що проявляються у вираженому зростанні окисної модифікації останнього, призводячи до зриву налагодженого білкового обміну. Високі показники пероксидації білка є найбільш ранніми ознаками, що передують клінічним проявам плацентарної недостатності і можуть бути використані в клінічній практиці з метою ранньої її діагностики.
4. Активація системи перекисного окислення ліпідів і окисної модифікації білка є одним з механізмів пошкодження мембран мітохондрій, що має безперечне значення в патогенезі плацентарної недостатності. Виходячи з цього, примінення антиоксидантів, може бути одним із патогенетичних принципів корекції плацентарної недостатності при артеріальній гіпертензії у вагітних.
5. Найбільш інформативним для прогнозування перинатальної патології при АГ є одночасне підвищення вмісту в сироватці крові плацентарних білків в 32-36 тижнів, а також подальше підвищення ТБГ і ПАМГ-1 при зниженні рівня АМГФ і АФП у порівнянні з показниками контрольної групи в 39-40 тижнів вагітності. Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між показниками ПОЛ і білоксинтезуючої функції плаценти. Найбільша залежність встановлена між МДА і ТБГ (r=0,51, p<0,05).
6. Визначені зміни метаболізму циклічних нуклеотидів, їх посилення при тяжкому перебігу захворювання дають основу розглядати ці порушення як загальні ланки патогенезу плацентарної недостатності. В сукупності зі змінами ендокринних і тканинних захисних систем, ці процеси сприяють розвитку метаболічного стресу, патологічних реакцій в мікросудинному руслі на рівні плаценти. Встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем цГМФ і частотою дистресу плода (r=0,63, p<0,05).
7. У вагітних з артеріальною гіпертензією важливим фактором розвитку перинатальної патології є дезорганізація гормонального гомеостазу напруження біосинтетичних процесів в ранні терміни вагітності, пригнічення та розвиток плацентарної недостатності в більш пізні терміни (зниження рівня естрадіолу, естріолу, прогестерону, плацентарного лактогену). З цими процесами тісно пов’язані порушення гемодинаміки матково-плацентарно-плодового кровотоку: підвищення індексів судинного опору в артеріях пуповини, підвищення резистентності судин у басейні мозкової артерії; зростає максимальна лінійна швидкість кровотоку у венозній протоці.
8. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з плацентарною недостатністю на фоні АГ, що диференційований з урахуванням зрушень в системі пероксидації білків, ліпідів, білків плаценти, біологічно активних речовин та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, із застосуванням антигіпертензивних засобів, антиоксидантів і препарату, що поліпшує мікроциркуляцію і має вплив на всі ланки патогенезу плацентарної недостатності, нормалізує обмін білків, функцію ФПК, поліпшує перебіг вагітності та стан плода, знижує перинатальні втрати і може бути рекомендований до впровадження в роботу родопомічних закладів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітних жінок з первинною артеріальною гіпертензією (гіпертонічна хвороба) необхідно включати до групи ризику щодо розвитку плацентарної недостатності. Для обґрунтованого лікування таких вагітних доцільно проводити дослідження окисної модифікації білка і білків плаценти як прогностичних маркерів тяжкості плацентарної недостатності та оцінки ефективності лікування.
2. До лікувального комплексу вагітних з артеріальною гіпертензією рекомендуємо включати препарат „Ніцерголін” (Серміон Фармація США) у терапевтичному дозуванні 1 табл. (10 мг) двічі на добу протягом 15 днів в терміні 14-16, 24-26, 32-34 тижні. Комплекс доповнений антиоксидантом „Кверцетин” (1 табл. 0,02 г тричі за добу) в такі ж терміни вагітності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Антиоксиданты и антигипоксанты в акушерстве. СПб.: Деан, 2001. 62 с.
2. Абрамченко В.В. Клофелин в комплексной терапии гестоза в родах // Рос. мед. журнал. 2003. - №3. С.28-31.
3. Абрамченко В.В., Данилова Н.Р. Препараты кальция в ІІІ триместре беременности в терапии гестоза // Матер. IV Росс. науч. форума «Охрана здоровья матери и ребенка». М., 2002. С.4-6.
4. Авакян З.А., Рапян В.В., Мартиросян С.Р. Перекисное окисление липидов и некоторые показатели антиоксидантной системы при гипоксии плода // Вопросы охраны материнства и детства. 1991. №9. С.75-77.
5. Айламазян Э.К. Антиоксиданты в комплексной терапии позднего токсикоза и связанной с ним хронической гипоксии плода // Акушерство и гинекология. 1991. №3. С.30-34.
6. Айламазян Э.К. К вопросу о маркерах повреждения сосудистой стенки при позднем гестозе // Журнал акушерства и женских болезней. 1998. №1. С. 19-23.
7. Аккер Л.В., Варшавский Б.Я., Ельчанинова С.А. Показатели оксидантного и антиоксидантного статуса у беременных с гестозом // Акушерство и гинекология. 2000. №4. С.17-20.
8. Александров Л.С., Побединский Н.М., Размахина Н.И. Изменение некоторых биохимических и биофизических показателей при беременности, осложненной гестозом // Акушерство и гинекология. 1994. №3. С.46-47.
9. Альфа-фетопротеин в прогнозиронии осложнений у новорожденного /О.А.Пустотина, Е.В.Гусарова, Н.Д.Фанченко, А.И. Мелько // Акушерство и гинекология. 2006. - №1. С. 17-19.
10. Антипенская Л.В., Гненная В.А. Иммунорегуляторные свойства низкомолекулярных декстранов и поливинилпирролидона // Иммунология репродукции. Тез. докл. ІV Всесоюзного симпозиума Киев, 1990. С.112-113.
11. Аржанов О.Н., Осипова Н.А. Обмен магния при применении его препаратов для лечения сочетанной патологии беременности // Матер. IV Росс. науч. форума «Охрана здоровья матери и ребенка». М., 2002 С.23.
12. Афанасьева Н.В., Стрижаков А.Н. Исходы беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности различной степени тяжести // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2004. - Т.3, №2. С.7-13.
13. Бандажевский Ю.И. Роль иммунной системы матери в формировании иммунитета плода и новорожденного // Здравоохранение Белоруссии. 1992. - №2. С.26-29.
14. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. М., 2001. 68 с.
15. Барков Л.О., Решетникова О.С. До питання про функціональну морфологію плаценти // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1993. №2. С.51-52.
16. Баскаков П.Н, Шлапак И.М. Коррекция фетоплацентарной недостаточности при высоком риске внутриутробного инфицирования // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. №4. С.23-24.
17. Баскаков П.Н., Регушевский С.Е. Профилактика перинатальной патологии у женщин с патологическим прелиминарным периодом на фоне фетоплацентарной недостаточности // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. №4. С.17-18.
18. Белокриницкая Т.Е., Витковский Ю.А. Цитокины в системе мать-плод при синдроме задержки развития плода // Акушерство и гинекология. 1999. №5. С.15-17.
19. Блощинская И.А., Давидович И.М. Оксид азота и белки HSP 70 при физиологической беременности, гестозе и на доклинической стадии развития гестоза //Бюлл. эксперим. биологии и медицины. 2000. Т.135, №3. С.279-282.
20. Бобровник С.А. Липид белковые взаимодействия и конформация белковых молекул // Укр. біохіміч. журнал. 2000. Т.72, №2. С. 100-103.
21. Богданович Р.Н., Берестовая Т.А., Лукьянов П.А. Значение определения гормонов фетоплацентарной системы и трофобластического βгликопротеина у беременных с угрозой невынашивания для диагностики плацентарной недостаточности // Рос. вестн. акушеров-гинек. 2005. №6. -С.3-5.
22. Божко А.Л., Городецкая И.В., Солодков А.Л. Ограничение стрессорной активации перекисного окисления липидов малыми дозами тиреоидных гормонов // Бюл. экспер. биол. 1990. №6. С.539-541.
23. Бонарцев П.Д., Усымбекоева Г.У. Исследование ультраструктурного состояния компонентов периферической крови беременных с риском развития плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. 1996. №6. С. 12-17.
24. Бурлакова Е.Б., Храпова Н.Г. Перекисное окисление липидов мембран и природные антиоксиданты // Успехи химии. 1985 Т.L.IV. В.9. С. 15401558.
25. Бычков В.И., Образцова Е.Е., Шамарин СВ. Диагностика и лечение хронической фетоплацентарной недостаточности //Акушерство и гинекология. 1999. С. 3-6.
26. Бычкова А.Б., Радзинский В.Е. Интранатальное состояние плода с задержкой внутриутробного развития // Трудный пациент. 2006. Т.4. №2. С.2126.
27. Вдовиченко Ю.П., Сергиенко С.Н. Лечение плацентарной недостаточности препаратом Актовегин // Репродукт. здоровье женщины. 2005. №3. С.4749.
28. Вдовиченко Ю.П., Хаша И.И. Прогнозирование и профилактика фетоплацентарной недостаточности и гипогалактии у женщин с сопутствующим ожирением // Репродукт. здоровье женщины. 2004. №2. С.39-40.
29. Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р. Коррекция фетоплацентарной недостаточности у женщин с нейроциркуляторной астенией с использованием препарата Кратал // Репродукт. здоровье женщины. 2003. №1. С.29-31.
30. Венцківський Б.М. Стан імунного і гормонального статусу фетоплацентарного комплексу при недоношуваній вагітності // Педіатрія, акушерство і гінекологія. — 1992. - №3. — С.40-42.
31. Венцківський Б.М., Запорожан В.М. Гестози вагітних. К., 2002. 110с.
32. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биомембранах. М: Наука, 1972. 252 с.
33. Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода: кардиотокография, допплерометрия, биофизический профиль плода. Минск: Книжный дом, 2004. 303 с.
34. Городков В.Н., Кузнецова В.А., Слободин В.Б. Энергетический обмен при задержке внутриутробного развития плода у женщин с угрозой прерывания беременности // Профилактика, диагностика и лечение женщин с невынашиванием беременности и оказание медицинской помощи их детям: Сб. науч. тр., 4.1. М., 1990. С.149-153.
35. Горянин В.А. Функціональний стан ренін-ангіотензин-альдостеронової, фетоплацентарної, антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів у вагітних з ОПГ гестозом // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1994. №1. С.62-64.
36. Горячов В.В. Хроническая плацентарная недостаточность и гипотрофия плода. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1990. 120 с.
37. Грищенко В.И., Щербина Н.А., Гузь С.В. Перинатальная гипоксия. Харьков, 1993. 124 с.
38. Грищенко В.И., Кузьмина И.Ю. Состояние гемодинамики в маточных артериях при фетоплацентарной недостаточности различной этиологии //Вестник рос. Ассоц. акушеров и гинекологов. 1996. С.82-84.
39. Грищенко О.В., Лахно И.В., Зеленин Ю.В. Проблемы современной фармакотерапии фетоплацентарной недостаточности // Провизор. 2001. №16. С.34-35.
40. Громова А.М., Добровольська Л.М. Стан системи мати-плацента-плід при гестозах // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1994. С.49-51.
41. Громыко Г.Л. Актовегин: Опыт применения в акушерской практике /Под ред. Айламазяна Э.К.//СанктПетербург, 2000. С.33-41.
42. Гудмундссон С. Значение допплерометрии при ведении беременных с подозрением на внутриутробную задержку развития плода // Ультраз. диаг. в акуш., гинекол. и педиатр. 1994. №1. С. 15-25.
43. Гутман Л.Б., Дашкевич В.Е., Меллина И.М. Профилактика осложнений беременности у больных гипертонической болезнью // Зб. наук. праць Асоціації акуш.гінек. України. Київ, «Інтермед» 2006. С. 178-181.
44. Гутман Л.Б., Лукьянова И.С. Сердечная недостаточность у беременных одна из ведущих причин материнской и перинатальной патологии и смертности // Зб. наук. праць Асоціації акуш.гінек. України. Київ, «Фенікс» 2001. С. 192-194.
45. Демидов В.С. Допплерометрия во втором триместре беременности // Акушерство и гинекология. - 1993. - №6. - С. 14-18.
46. Демидович Е.О., Игнатко И.В. Особенности плодового почечного кровотока при фетоплацентарной недостаточности //Материалы V Российского Форума «Мать и Дитя», Москва, 2003. С.56-57.
47. Деримедведь Л.В., Перцев И.М., Шуванова Е.В. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии. Харьков: Мегаполис, 2002. 118 с.
48. Диагностика и прогнозирование развития тяжелых форм гестоза у беременных / В.И.Краснопольский, Л.С. Логунова, В.А. Петрухин и др. //Рос. вестн. акуш. гинек. 2006. №1. С.69-70.
49. Дифференцированный подход к профилактике гестоза и плацентарной недостаточности у беременных группы высокого риска /А.Н. Стрижаков, З.М. Мусаев, Н.Л. Меликова, В.А. Мельников // Акушерство и гинекология. 2000. - №3. С.14-17.
50. Драндров Г.Л. Гестоз как клиническое проявление плацентарной недостаточности // Матер. 4-го Росс. науч. форума «Охрана здоровья матери и ребенка». М., 2002. С. 112.
51. Дубинина Е.Е., Бурмистров СО., Ходов Д.А. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения // Вопросы мед. химии. 1995. Т.41, В.1 С.24-26.
52. Дуболазов В.Д. Профилактика и лечение фетоплацентарной недостаточности у беременных с артериальной гипертензией //Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2005. Т.4, №1. С. 20-24.
53. Елисеев О.М. Современная концепция лечения артериальных гипертензий у беременных // Терапевт. архив. 1998. Т.70, №9. С.29-35.
54. Єгоров О.О. Характер метаболічних порушень у вагітних з гіпертонічною хворобою // Медицина сьогодні і завтра. 2004. №2. С.157-159.
55. Запорожан В.М., Даниленко Л. І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та її вплив на плід // Одеський мед. журнал. 1999. №4. С.82-84.
56. Зорин Н.А., Горин В.С, Зорина Р.М. Белки беременности у небеременных и родильниц // Акушерство и гинекология. 1990. №3. С.65-67.
57. Иванов И.И. Перекисное окисление белков при физиологической беременности // Ліки України. 2000. С.59-60.
58. Иванов И.И. Состояние перекисного окисления липидов и белков при преэклампсии беременных // Вісник проблем біології і медицини. 2000. №1. С.23-27.
59. Іванюта Л.І. Сучасне трактування патогенезу гестозів // Збірник наук. праць асоціації акуш. гінек. України. К., 2000. С. 199-202.
60. Игнатко И.В., Рыбин М.В., Дуболазов В.Д. Профилактика плацентарной недостаточности у беременных группы высокого риска // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2006. Т.5, №1. С.11-20.
61. Калашникова С.А. Особенности гемодинамики матери и плода при ОПТ- гестозах // Акушерство и гинекология. 1993. №6. С. 18-21.
62. Калугіна. Л.В. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту //Клінічна та експер. патологія. 2005. №4. С.28.
63. Камилова Н.М. Возможности прогнозирования перинатальных исходов по функциональной оценке фетоплацентарной системы // Ультразвук и функцион. диагн. - 2005. №5. С.39.
64. Кирющенков П.А. Диагностика и коррекция синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови при рецидивирующей форме синдрома задержки развития плода // Профилактика, диагностика и лечение женщин с невынашиванием беременности и оказание медицинской помощи их детям: Сб. науч. тр. 4.1. М., 1990. С.120-133.
65. Клиническая, ультразвуковая и морфологическая характеристика хронической плацентарной недостаточности / В.И.Краснопольский, Л.С. Логутова, В.А. Туманова и др. // Акушерство и гинекология. - 2006. - №1. -С.13-17.
66. Коломийцева А.Г., Гутман Л.Б., Мельник Ю.В. Гипертоническая болезнь у беременных. К., 1988. 192 с.
67. Кольцова І.Г., Боровик А.П., Протченко П.З. Фетоплацентарна недостатність та інфекції групи ТОRСН // ПАГ. 2006. №1. С.84-86.
68. Коровай С.В. Допплерометрическая диагностика нарушений плодово-плацентарного и плодового кровотоков // Проблеми медичної науки та освіти. 2004. №1. С.72-73.
69. Костарева Л.П. Профілактика перинатальної патологи у вагітних із плацентарною дисфункцією інфекційного ґенезу // Одеський медичний журн. 2006. №1. С.52-53.
70. Костарева Л.П., Ситнікова В.О., Рожковська Н.М. Морфофункціональ-ний стан фетоплацентарного комплексу при плацентарній недостатності та інфекції // Репродукт. здоровье женщины. 2005. №3. С.79-80.
71. Кошелева Н.Г., Плужникова Т.А. Показания к применению препарата «Витрум Пренатал Форте» при плацентарной недостаточности и других осложнениях беременности // Гинекология. 2004. №1. С.35-36.
72. Крукнер И.И., Погорелова Т.Н. Протеинкиназные системы плаценты при физиологической и осложненной беременности // Акушерство и гинекология. 2005. №1. С.6-9.
73. Круть Ю.Я. Беременность при хронической артериальной гипертензии // Здоровье женщины. 2002. №4. С.128-130.
74. Круть Ю.Я. Особливості функціонування імунної системи у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією // ПАГ. 2004. №1. С.95-100.
75. Круть Ю.Я. Стан плода та новонародженого у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією // Перинатологія та педіатрія. 2003. №4. С.9-13.
76. Кузьмина И.Ю. Морфометрическая характеристика плаценты и ее сосудистого русла при фетоплацентарной недостаточности // Мат. IV Межд. конгресса по интегративной антропологии. СанктПетербург. 2002. С.203-205.
77. Кузьмина И.Ю. Плацентарные белки в оценке эффективности иммуноцитотерапии у беременных с хронической гипоксией плода // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. №3. С.67-69.
78. Кулаков В.И., Мурашко Л.Е. Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза // Акушерство и гинекология. 1998. №5. С.3-6.
79. Кулаков В.И., Орджоникидзе Н.В., Тютюник В.Л. Плацентарная недостаточность и инфекция. Москва, 2004. 455 с.
80. Курилина Т.В. Состояние глутатионовой антиоксидантной системы у доношенных детей, рожденных от матерей с привычным невынашиванием беременности эндокринного генеза // Перинатология и педиатрия. 2006. №1. С.30-31.
81. Лизин М.А. Затримка розвитку плода (клініко-патогенетичне прогнозування і профілактика): Автореф. дис. д-ра мед. наук. К., 2001. 37 с.
82. Логвиненко Л.В. Допплерометрия сосудов матки, пуповины и плода в третьем триместре нормально развивающейся беременности // Акушерство и гинекология. 1990. №9. С. 18-22.
83. Лубяная С.С, Чибисова И.В. Фетоплацентарная недостаточность. Луганск, 2001. 125 с.
84. Майоров М.В. Беременность и лактация: проблемы и особенности фармакотерапии // Провизор. 2001. №11. С.19-22.
85. Макаров О.В., Николаев Н.Н., Волкова Е.В. Артериальная гипертензия у беременных //Акушерство и гинекология. 2002. №3. С.3-6.
86. Макарчук О.М. Макроглобуліни як маркери розвитку акушерських та перинатальних ускладнень // Вісник наукових досліджень. 2003. №3. С.105-107.
87. Мамедалиева Н.М. Ранняя диагностика, прогнозирование и профилактика плацентарной недостаточности у беременных с привычным невынашиванием в анамнезе: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук Москва, 1993. 18 с.
88. Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. М., 1988. 250 с.
89. Меллина И.М. Клинико-патогенетическое обоснование профилактики и лечения осложнений беременности при гипертонической болезни: Автореф. дис. д-ра мед. наук. Киев, 1992. 38 с.
90. Меллина И.М., Павловская Т.Л. Недостаток магния и его влияние на течение беременности, состояние плода и новорожденного при беременности на фоне гипертонической болезни. Профилактика осложнений с помощью препарата магнеВ6 // Здоровье женщины. 2005. №2 (22). С.39-42.
91. Мелліна І.М. Вагітність у жінок з гіпертонічною хворобою // Журнал практ. лікаря. 2002. №6. С.33-36.
92. Мокія С.О., Василенко Н.В. Затримка внутрішньоутробного розвитку сучасні погляди на невирішені питання // ПАГ. 2001. №3. С.53-56.
93. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З. Комплексна терапія фетоплацентарної недостатності при гестозі // Одеський медичний журнал. 2004. №1. С.98-99.
94. Новое в лечении беременных с синдромом задержки развития плода / Орджоникидзе Н.В., Клименко П.А., Дживилегова Г.Д. и др. // Акушерство и гинекология. 1996. №3. С.32-36.
95. Окислительная модификация белка сыворотки крови человека, методы ее определения / Дубинина Е.Е., Бурмистров СО., Ходив Д.А., Поротков И.Г. // Вопросы мед. химии. 1996. Т.41, Вып.1 С.24-26.
96. Орджоникидзе Н.В. Хроническая плацентарная недостаточность и немедикаментозные методы ее терапии: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. Москва, 1994.
97. Павлович СВ. Значение п-3 полиненасыщенных жирных кислот в профилактике плацентарной недостаточности у беременных высокого риска: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Москва, 1997. 18 с.
98. Паенок В.О., Фогел П.И. Коррекция показателей перекисного окисления липидов у женщин с ранним гестозом беременности // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1991. №4. С.43-44.
99. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Доплерометричне дослідження матковоплацентарноплодової гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою // ПАГ. 2004. №2. С.77-79.
100. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Диференційований підхід до гіпотензивної терапії у вагітних, які страждають на гіпертонічну хворобу // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2004. №3. - С.95-97.
101. Пахаренко Л.В. Патогенетичні аспекти розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності і затримки розвитку плода // Буковинський мед. вісник. 2004. Т.8, №2. С.99-101.
102. Перинатальные исходы при хронической плацентарной недостаточности / Мурашко Л.Е., Бадоева Ф.С, Асымбекова Г.У., Павлович СВ. // Акушерство и гинекология. 1996. №4. С.43-45.
103. Пикуза О.И., Шакирова Л.З. Диагностика хронической внутриутробной интоксикации плода при гестозах по уровню молекул средней массы // Казан. мед. журн. 1994. №6. С.445-449.
104. Плацентарна недостатність: Сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування /В.Є. Дашкевич, С.М. Янюта, Т.В. Коломійченко, М.П. Двуліт // Мистецтво лікування 2004. №4. С.21-25.
105. Плацентарная недостатность: диагностика и лечение / О.К.Аржанова, Н.Г.Кошелева, Т.Г.Ковалева и др. СПб, 2002. 106 с.
106. Плацентарная недостаточность / Г.М.Савельева, М.В.Федорова, П.А. Клименко, Л.Г. Сичинава. М.: Медицина, 1991. 272 с.
107. Побединский Н.М., Сулейманова Н.С., Ляшко Е.С. Исследование плацентарных белков в ІІІ триместре беременности у женщин с хронической внутриутробной гипоксией плода // Акушерство и гинекология. 1999. №4. С. 15-19.
108. Подольский В.В. Влияние психо-эмоционального стресса у беременных с нейро-циркуляторной астенией на внутриутробное состояние плода // Питання перинатології. Одесса. 1995. С. 81-83.
109. Показатели процесса деградации белков и антиокислительной системы при нормальной беременности /С.О. Бурмистров, Т.И. Оспарина, В.М. Прокопенко, А.В. Арутюнян // Акушерство и гинекология. 2001. - №6. С.17-20.
110. Посилева Л.В., Панова И.А., Анциферова Ю.С. Влияние плацентарных белков на иммунорегуляторные клетки у женщин с нормально протекающей беременностью и осложненной гестозом // Акушерство и гинекология. 1998. №5. С.26-28.
111. Применение «феокарпина» в комплексном лечении гестоза / Всероссийской конференции «Развитие научных исследований на медицинских факультетах университетов России»: Из-во Рос. У-та дружбы народов, 2001. С.304.
112. При