КОРЕКЦІЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
РУБАН КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА

УДК 618.11.111:616.43

КОРЕКЦІЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

14.01.01 акушерство і гінекологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Сімрок Василь Васильович,
доктор медичних наук, професор

Луганськ - 2008

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ...

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ЕТІОЛОГІЮ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКУ І КОРЕКЦІЮ ПОРУШЕНЬ У СИСТЕМІ ГІПОТАЛАМУС-ГІПОФІЗ-ЯЄЧНИКИ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).

11

1.1. Історична довідка, класифікація, термінологія і частотність захворюваності на СПКЯ.

11

1.2. Нейроендокринні порушення в патогенезі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції при СПКЯ...

13

1.3. Діагностика СПКЯ.

24

1.4. Сучасний підхід до корекції гормональних порушень і відновлення репродуктивної функції у жінок із СПКЯ

28

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ ..

34

2.1. Бази, методологія і матеріали дослідження ..

34

2.2. Методи обстеження ......................................................................

37

2.3. Методики лікування ...

44

РОЗДІЛ 3. РЕТРОСПЕКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТОК ІЗ СПКЯ

47

РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП .

54

4.1. Клінічна характеристика обстежених груп

54

4.2. Ехографічна характеристика органів малого таза і внутрішньояєчникового кровотоку у пацієнток обстежених груп .

63

4.3. Особливості кровообігу в судинах головного мозку у пацієнток обстежених груп...

67

4.4. Оцінка психоемоційного стану у пацієнток обстежених груп.

68

РОЗДІЛ 5. СТАН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ СИСТЕМИ У ПАЦІЄНТОК З СПКЯ..

72

5.1. Стан гормонального гомеостазу у пацієнток із СПКЯ...

72

5.2. Рівень β-ендорфіну в сироватці периферійної крові..

74

5.3. Рівень кортикотропіну в сироватці периферійної крові.

75

5.4. Кореляційні зв’язки між показниками гормонального профілю і нейромедіаторного обміну у пацієнток із СПКЯ .

76

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТОК ІЗ СПКЯ ..

83

6.1. Вплив запропонованої комплексної терапії на ендокринний статус у пацієнток із СПКЯ

84

6.2. Рівень β-ендорфіну в сироватці периферійної крові у пацієнток із СПКЯ на тлі використання запропонованої терапії

86

6.3. Особливості мікроциркуляції в судинах головного мозку у пацієнток із СПКЯ на тлі використання запропонованої терапії.

87

6.4. Особливості мікроциркуляції в судинах яєчників у пацієнток із СПКЯ на тлі використання запропонованої терапії..

88

6.5. Психоемоційний стан пацієнток із СПКЯ на тлі використання запропонованої терапії

90

6.6. Вплив запропонованої схеми терапії синдрому полікістозних яєчників на поліпшення репродуктивної функції хворих на СПКЯ .........................

92

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ..

97

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

109

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ....

111

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

112

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АКТГ

адренокортикотропний гормон

АС

андростендіон

ВІЛ

вторинний імунодефіцит людини

ВООЗ

всесвітня організація охорони здоров’я

ГССС

глобулін-сполучні статеві стероїди

ДГЕА-с

дегідроепіандростендіон сульфат

ДГЕА

дегідроепіандростерон

Е2

естрадіол

ІМТ

індекс маси тіла

ІПФР-1

інсуліноподібний фактор-1

К

кортизол

КОК

комбінований оральный контрацептив

КС

коло стегон

КТ

коло талії

КЯ

коло яєчника

ЛГ

лютеїнізуючий гормон

ЛФ

лютеїнові фаза

МШК

максимальна швидкість кровотоку

О

овуляція

ООН

організація об'єднаних націй

П

прогестерон

ПІ

пульсаційний індекс

ПРЛ

пролактин

РПЕНБ

Рівень психоемоційної напруги за Балашовою

РСР

Рівень стресу за Рідером

СПКЯ

синдром полікістозних яєчників

СТ

соматотропний гормон

Т

тестостерон

ТТГ

тиреотропний гормон

УЗД

ультразвукове дослідження

ФСГ

фолікулостимулюючий гормон

ФФ

фолікулінова фаза

ЦНС

центральна нервова система

ЧАФ

число антральних фолікулів

ЯМІ

яєчниково-маточний індекс

17α-ГП

17α-гідроксипрогестерон

17-ГП

17-гідроксипрогестерон

HBs антиген

антиген гепатиту В

RI

індекс резистентності

RW

реакція Вассермана

Ved

максимальна кінцева діастолічна швидкість кровотоку

Vps

пікова систолічна швидкість кровотоку

ВСТУП

Актуальність теми. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найчастотнішою ендокринопатією у жінок репродуктивного віку і становить гетерогенну групу порушень із широкою клінічною і біохімічною варіабельністю, за якої хронічна ановуляція формуєтся внаслідок порушення механізму зворотного зв'язку в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі. Синдром полікістозних яєчників відноситься до доволі розповсюджених гінекологічних захворювань як в Україні, так і за кордоном. Частота СПКЯ в популяції складає від 4% до 15 % і зустрічається однаково часто в різних етнічних групах: в Україні від 0,6% до 11%, у країнах ближнього зарубіжжя 1,8-11%, у Європі 15-20%, у США 6-10% [10, 33, 48, 68, 81, 89, 103, 121, 174].
Більшість пацієнток репродуктивного віку із СПКЯ страждають на безпліддя 35-74% [12, 24, 63, 89, 92]. Порушення менструального циклу, ановуляція, безпліддя, гірсутизм різного ступеня виразності, ожиріння значно впливають на якість життя жінок із СПКЯ.
Незважаючи на чисельні дослідження, присвячені різноманітним аспектам проблеми, одностайності щодо патогенезу цієї патології на сьогодні немає. Залишаються дискусійними питання щодо виявлення механізму формування хронічної ановуляції і гіперандрогенії як основних проявів СПКЯ та методів іх корекції. Найменьш вивченими питаннями патогенезу є роль стресу, опіоїдної системи і гіпоксії в розвитку СПКЯ.
Вважається, що порушення утворення й виділення нейротрансмітерів (дофаміну, серотоніну, ендорфінів) в надгіпоталамічній ділянці передніх і/або медіобазальних структур гіпоталамусу внаслідок інфекції, інтоксикації, емоційного, психічного стресу, вагітності порушує ритм виділення ЛГ, наслідком чого є ановуляторна дисфункція яєчників з порушенням процесу фолікулогенезу [194]. Наявні роботи, в яких встановлено підвищення рівня β-ендорфіну в крові при різних формах експериментального стресу [185, 230]. В так званих реакціях «напруги» чи «стресу» багато дослідників пов'язують діяльність опіоїдної системи з ретикулярною формацією ствола мозку, яка, у свою чергу, не тільки чинить активізуючу дію на гіпоталамус, а й, можливо, сама бере безпосередню участь у регуляції фізіологічної активності периферійних ендокринних залоз [244].
Значну роль в патогенезі розвитку СПКЯ відводять гіпоксії [86]. Однак практично відсутні дослідження щодо вивчення стану церебрального і внутрішньо яєчникового кровотоку та його зв’язків із параметрами ендокринного гомеостазу і психоемоційного статусу.
Таким чином, актуальним завданням гінекології є вивчення ролі стресу, опіоїдної системи і гіпоксії у розвитку порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи при СПКЯ, розробка патогенетично обґрунтованих схем їх корекції з включенням препаратів, які покращують функціонування гіпоталамічних структур шляхом нормалізації церебрального метаболізму і кровотоку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна ро­бо­та виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Луган­сь­кого державного медичного університету і є фрагментом теми Репродуктивне здоров’я жінок регіону” (№держреєстрації 0100U001927). Автор самос­тій­но виконував фраг­­менти теми щодо розробки патогенетично обґрунто­ва­ного консервативного лікування хворих на СПКЯ з ма­тематичною обробкою отриманих даних та оцінкою віддалених його ре­зуль­татів.
Мета дослідження - підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників шляхом розробки патогенетично обґрунтованої комплексної схеми лікування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції з включенням коректора церебрального метаболізму і кровотоку.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок із СПКЯ та ефективності традиційних методів лікування цієї патології.
2. Вивчити клінічні особливості, ехоструктуру яєчників, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, психоемоційний статус при СПКЯ.
3. Оцінити гормональний гомеостаз і стан опіоїдної системи при СПКЯ.
4. Установити зв’язки між показниками гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, психоемоційного статусу, характером церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку при СПКЯ.
5. Розробити і впровадити в клінічну практику патогенетично обґрунтований метод корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок із СПКЯ та оцінити його ефективність.
Об’єкт дослідження порушення в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі у жінок із СПКЯ.
Предмет дослідження репродуктивне здоров’я, клінічні прояви, психоемоційний стан, гормональний гомеостаз, опіоїдна система, церебральний і внутрішньояєчниковий кровоток, ехоструктура яєчників до і після корекції порушень у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники при СПКЯ.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні, лабораторні (імуноферментні, бактеріологічні, метод полімеразної ланцюгової реакцїї), інструментальні (ультразвукове дослідження, триплексне сканування з використанням кольорового, енергетичного допплерівського картування і допплерометріі церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку), метод психологічного тестування, статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі подається нове рішення актуальної проблеми сучасної гінекології підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я пацієнток із СПКЯ. Доповнені дані про результати відновлення репродуктивного здоров’я у жінок із СПКЯ при застосуванні різноманітних методів консервативного й оперативного лікування. Доповнені дані про психоемоційний стан жінок із СПКЯ. На підставі проведення триплексного сканування з використанням кольорового, енергетичного допплерівського картування й допплерометрії вперше встановлений характер порушень церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку у пацієнток із СПКЯ. На підставі вивчення рівня β-ендорфіну в сироватці периферійної крові вперше показане напруження опіоїдної системи при СПКЯ. Вперше встановлені зв’язки між показниками гормонального статусу, церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку, ехоструктури яєчників, рівнем β-ендорфіну і рівнем психоемоційної напруги при СПКЯ, на підставі яких удосконалена схема патогенезу СПКЯ. Патогенетично обґрунтована й розроблена комплексна схема корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції при СПКЯ. Вперше оцінена ефективність відновлення репродуктивного здоров’я пацієнток із СПКЯ в результаті застосування розробленої схеми корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції.
Практичне значення отриманих результатів. Для лікарів-гінекологів і репродуктологов розроблена й запропонована комплексна схема лікування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції при СПКЯ з включенням Інстенону, що є коректором церебрального метаболізму і кровотоку (Патент на корисну модель 11876 МПК (2006) А61К 35/14 А61К 31/00).
Розроблена методика впроваджена в лікувальну практику жіночих консультацій, гінекологічних відділень, центрів відновлення репродуктивного здоров’я м.Луганська і Луганської області.
Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології і дерматовенерології Луганського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснений патентний пошук. Самостійно провений ретроспективний ана­­­­ліз 8124 історій хвороб, серед яких було відібрано 170 історій хвороб пацієнток із СПКЯ з метою аналізу ефективності різних схем лікування. Дисертанткою самостійно здійснений добір пацієнток із СПКЯ та жінок, які склали контрольну групу. Автором роз­­роблена схема обстеження тематичних хво­рих, запропоновані методи обстеження. Також досліджений психоемоційний стан жінок із СПКЯ шляхом анкетування. Узято участь у про­­ве­ден­ні лаборатор­них та інструментальних досліджень. Самостійно удосконалена схема патогенезу СПКЯ і розроблений спосіб лікування обстежених пацієнток. Автором доведена ефективність включення Інстенону до комплексної схеми лікування СПКЯ. Самостійно описані результати дослідження, проведена статистична обробка, аналіз та узагальнення всіх от­ри­­ма­них даних дослідження, сформульовані висновки та практичні рекомендації. В результаті запропонованого лікування жінок із СПКЯ покращені його кінцеві результати, що виявилося у віднов­лен­ні дво­­фазного циклу в 79% випадків та збільшенні частотності настання бажа­ної вагітності у 57% пацієнток.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи поетапно доповідалися на Конгресі педіатрів України (Київ, 2003 р.), ІІ Українському конгресі фахівців з ульт­ра­звукової діагностики (Київ, 2004р.), ІЄвроазіатському конгресі The events of the year in gynecology and obstetrics” (Санкт-Петербург, 2004р.), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005), ІМіжнародному конгресі з репродуктивної медицини (Москва, 2006р.), з’їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), науково-практичній конференції молодих вчених Actual problems of fundamental and clinical medicine” (Луганськ, 2007р.), на сумісному засіданні ка­федри акушерства, гінекології з курсом дерматовенерології та кафедри акушерства, гі­не­ко­логії та перинатології й Луганського пологового будинку (Луганск, 2007р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з них 9 ста­тей в медичних журналах, затверджених як фахові ВАК України, 5 тез та 1 декла­ра­ційний патент на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подане нове вирішення актуальної проблеми сучасної гінекології підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я та поліплення якості життя жінок із синдромом полікістозних яєчників. На підставі вивчення і комплексної оцінки клінічних особливостей, ехоструктури яєчників, церебрального і внутрішньояєчникового кровотоків, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу і стану опіоїдної системи розроблений і впроваджений патогенетично обґрунтований метод корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок із СПКЯ, що привело до покращення якості життя й збільшення випадків настання вагітності у жінок із вказаною патологією.
1. У жінок із СПКЯ наявне порушення репродуктивного здоров’я та якості життя у вигляді порушення менструального циклу у 72,9%, безпліддя у 85,4%, гірсутного синдрому у 62,9% пацієнток. Ефективність відновлення репродуктивної функції при використанні традиційних консервативних методів лікування становить 23-61%, а в групі кломіфен резистентних пацієнток з проведенням хірургічної стимуляції овуляції 42-73%.
2. При СПКЯ має місце дисциркуляція в церебральному і яєчниковому кровотоках. Церебральний кровоток характеризується збільшенням індексу периферійного опору на 11,1% (p<0,05) і пікової систолічної швидкості кровотоку на 6,7% (p<0,05), а також зниженням максимальної кінцевої діастолічної швидкості кровотоку на 10,8% (p<0,05). Внутрішньояєчниковий кровоток відрізняється підвищенням індексу резистентності на 17,0% (p<0,05), зниженням пульсаційного індексу на 45,9% (p<0,05) і збільшенням максимальної швидкості кровотоку на 42,4% (p<0,05), які не змінюються протягом всього менструального циклу.
3. Психоемоційний стан пацієнток із СПКЯ характеризується збільшенням кількості випадків наявності високого ступеня стресу в 9,3 (р<0,01) і середнього ступеня стресу в 8,5 (р<0,01) рази, значного зниження настрою в 4,8 рази (р<0,01) і появи стану субдепресії і депресії у 11,8% жінок.
4. Для пацієнток із СПКЯ характерна дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та опіоїдної систем (підвищення рівня β-ендорфіну в сироватці периферичної крові в 2,4 рази (p<0,05)). Підвищення рівня тестостерону корелює (r=0,71, p<0,05) з рівнем психоемоційної напруги, з кількістю антральних фолікулів (r=-0,53, p<0,05) і максимальною швидкістю кровотоку в стромальних артеріях яєчників (r=-0,53, p<0,05).
Концентрація β-ендорфіну в сироватці крові залежить від рівня адренокортикотропного (r=-0,51, p<0,05), лютеїнізуючого (r=-0,51, p<0,05) і фолікулостимулюючого (r=-0,62, p<0,05) гормонів, естрадіолу (r=-0,46, p<0,05), кількості антральних фолікулів (r=-0,52, p<0,05), кінцевої діастолічної швидкості кровотоку (r=0,58, p<0,05), індексу резистентності (r=0,66, p<0,05), пульсаційного індексу (r=-0,49, p<0,05) внутрішньояєчникового кровотоку.
5. Упровадження розробленого методу корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у пацієнток із СПКЯ порівняно з традиційним лікуванням нормалізує церебральний і вірогідно покращує яєчниковий кровотоки, опосередковано приводить до нормалізації опіоїдного і покращення гормонального гомеостазу, покращання якості життя пацієнток, збільшення частотності випадків нормалізації менструальної функції в 2,3 рази (p<0,01) і настання вагітності в 1,6 рази (p<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінкам із СПКЯ необхідно проводити транскраніальну допплерометрію судин головного мозку.
2. Жінкам із СПКЯ, які бажають відновити менструальний цикл, доцільно до комплексу загальноприйнятого лікування додатково призначати Інстенон по 1 т. тричі на день протягом 6 місяців.
3. Пацієнткам із СПКЯ, зацікавленим у настанні вагітності, до комплексу загальноприйнятого лікування зі стимуляцією овуляції доцільно додатково призначати Інстенон по 1 т. тричі на день протягом 6 місяців, а якщо вагітність не настала, то і надалі використовувати Інстенон у тому самому дозуванні протягом ще 3-х місяців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Активаторы плазминогена тканевого (tPA) и урокиназного (иРА) типа и их ингибитор РАІ-1 в ткани яичников больных с СПКЯ: взаимосвязи с клиническими особенностями заболевания / Е.С.Герштейн, М.А.Геворкян, И.Б.Манухин, Н.Е.Кушлинский // Акушерство и гинекология. 2002. № 1. С. 42-46.
2. Актуальные аспекты ово-фолликулогенеза / О.В.Волкова, И.А.Бичерова // Успехи современного естествознания. 2003. №1. С. 45-48.
3. Актуальные проблемы репродуктивного здоровья женщины: Сборник научных трудов / [Редкол.: Л.А. Кайгородова (отв. ред.), М.Б. Хамошина]. Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1999. 248 с.
4. Акушерство и гинекология: Пер. с англ., доп. / [П. Коней и др.]; Под общ. ред. Г.М.Савельевой, Л.Г.Сачинава. М.: ГЭОТАР Медицина, 1997. 719 с.
5. Арушанян Э.Б., Эльбекьян К.С. О роли гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы в специфической активности антидепрессивных средств// Эксперим. и клинич. фармакология. 1995. Т. 58, №3. С. 65-70.
6. Архипкіна Т.Л. Клінічні, гормональні та метаболічні показники в перименопаузі у жінок з синдромом полікістозних яєчників в анамнезі: Автореферат дис. канд. мед. наук / Харківський державний медичний університет. Харків, 2005. 20с.
7. Бабичев В.Н. Нейроэндокринология репродуктивной системы // Проблемы эндокринологии. 1998. №1. С. 3-12.
8. Безнощенко Г.Б. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. М.: Медицинская книга; Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001. 391 с.
9. Бережна Т.А. Порівняльна характеристика ефективності клиноподібної резекції яєчників та ендоскопічної мікрорезекції у лікуванні СПЯ // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. №2. С.106-107.
10. Берестовой О.А., Татарчук Т.Ф. Резистентность к инсулину как патогенетическое звено синдрома поликистозных яичников // Здоровье женщины. 2003. №3 (15). С.53-58.
11. Богданова Е.А. Гинекология детей и подростков. М.: МИА, 2000. 332с., ил.
12. Богослав Ю.П., Квашенко В.П., Зоркова Е.В. Некоторые особенности репродуктивного здоровья женщин, которые перенесли гипоталамический синдром пубертатного периода // Буков. мед. вісн. — 2004. — 8, N 2. — С. 20-22.
13. Боткина Т.В. Комплексная оценка состояния репродуктивной системы у женщин с гиперандрогенией: Автореф. дис. канд. мед. наук / Сиб. гос. мед. ун-т. Томск, 2001. 23 с.
14. Боярский К.Ю. Фолликулогенез и современная овариальная стимуляция // Проблемы репродукции. 2002. Т. 8. № 3. С. 36-43.
15. Валид Камаль Абд Ель Салам Атиа. Клинико-генеалогическое изучение семейной предрасположенности к заболеванию ССЯ // Вісник проблем біології і медицини. 1999. Вип. 5. С. 3-6.
16. Валид Камаль Абд Эль Салам Атиа. Современные аспекты этиопатогенеза, диагностики и лечения СПЯ // Вісн. проблем біології і медицини. 1999. Вип. 8. С.4-9.
17. Винокуров В.Л. Справочник практикующего гинеколога = Reference book for gynecologist / В.Л. Винокуров, В.И. Грицюк, М.И. Карелин. 2-е издание, испр. и доп. СПб.: СпецЛит, 2000. 175 с.
18. Влияние метформина на эндокринную и репродуктивную функцию у женщин с СПЯ / М.Г.Мишиева, Т.В.Назаренко, Н.Д.Фанченко, Д.М.Дхабраилова// Проблемы репродукции. 2001. Т. 7. № 3. С. 8-11.
19. Восстановление фертильности после оперативной лапароскопии у женщин с СПКЯ // М.А.Геворкин, И.Б.Манухин, Н.А. Царькова, М.Д.Городецкая // Проблемы репродукции. 2000. Т. 6. № 2. С. 19-22.
20. Гадиати Т.Г. Иммуноморфологическое состояние эндометрия у женщин с бесплодием, обусловленным СПЯ: Автореф. дис. канд. мед. наук / Науч. центр акушерства, гинекологии и перинатологии РАМН. М., 2000. 31 с.
21. Гаспаров А.С. Возможности адьювантной терапии при лечении женщин с синдромом поликистозных яичников/ А.В.Гаспаров, В.И.Кулаков, М.П.Доброва, Ю.С.Банникова, Н.С.Аванесян //А и Г информ. 1998. №2. С. 10-11.
22. Геворкян М.А. Эндокринно-метаболические и молекулярно-биологические факторы в восстановлении репродуктивного здоровья у женщин с СПЯ: Автореф. дис. д-ра мед. наук / Моск. мед. акад. им. И.М. Сеченова. М., 2001. 48 с.
23. Гилязубдинова З.Ш., Гилязубдинов И.А. Бесплодие при нейроэндокринных синдромах и заболеваниях. Казань: Дом печати, 1998. 398 с.
24. Глазкова О.И. Оптимизация диагностики и лечения бесплодия у пациенток с хронической ановуляцией и гиперандрогенией: Автореф. дис. мед. наук / Науч. центр акушерства, гинекологии и перинатологии РАМН. М., 1999. 24 с.
25. Гладчук І.З. Дубініна В.Г. Лікувальні підходи при полікістозі яєчників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 3. С. 71-80.
26. Горячковский А.М. Справочное пособие по клинической биохимии. Одесса: ОКФК, 2004. С. 255-259.
27. Гомболевская С.Л. Гиперандрогенная дермопатия при СПЯ: Автореф. дис. к. мед. наук / Центр. н.-и. кож.-венерол. ин-т. М., 1997. 21 с.
28. Гончаров Н.П. Стероидогенез в надпочечниках и гонадах у больных поликистозом яичников при пробе с бусерелином / Н.П.Гончаров, А.Д.Добрачева, А.А.Пищулин, Т.Н.Тодуа, В.Г.Шлыкова // Проблемы эндокринологии. 2003. Т.49. №4. С. 12-16.
29. Гормонотерапия при ановуляции у женщин / Т.В.Овсянникова, И.Е.Корнеева, В.С.Корсак, Э.В.Исакова // Гос. медицинский журнал. 1999. № 6. С. 23-26.
30. ГригорянО.Г.,АнциферовМ.Б. Современные аспекты патогенеза инсулиноре-зистентности при СПЯ и возможности ее коррекции у женщин с избыточной массой тела: Обзор лит. // Проблемы репродукции. 2000. Т. 6. № 3. С.21-27.
31. Грищенко В.И. Лапароскопические методики лечения больных с синдромом поликистозных яичников // Педиатрия, акушерство и гинекология. 1997. №1. С.76-79.
32. Грищенко В.И. Морфофункциональная и гистохимическая характеристика яичников больных синдромом Штейна-Левенталя и СПКЯ с преобладанием надпочечникового компонента / В.И.Грищенко, Н.И.Козуб, О.А.Омельченко // Вісник проблем біології і медицини. 1999. Вип. 2. С. 18-25.
33. Грищенко В.И., Козуб Н.И. Клинические проявления и диагностика различных форм СПЯ // Вісник проблем біології і медицини. 1999. Вип. 1. С. 36-42..
34. Грищенко В.І., Козуб М.І. Порівняльна оцінка ефективності лапароскопічних методик лікування СПЯ // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 1. С. 98-102.
35. Грищенко В.И., Козуб Н.И. Состояние репродуктивной функции у больных с синдромом Штейна-Левенталя, подвергшихся хирургическому лечению // Український медичний часопис. 2000. № 1. С. 71-75.
36. Грищенко В.І. Лапардоскопічні методики у комплесі лікування СПЯ/ В.І.Грищенко, М.І.Козуб, В.М.Лоскутов // Одес. медичний журнал. 2001. № 2. С. 17-18.
37. Грищенко В.И. К вопросу патогенеза и лечения синдрома поликистозных яичников/ М.О.Щербина, Т.А.Бережная, Д.И.Демидин // Педиатрия, акушерство и гинекология. 1998. №5. С. 95-97.
38. Грищенко В.И. Лечение бесплодия у пациентки с синдромом поликистозных яичников методом экстракорпорального оплодотворения с использованием криоконсервированных эмбрионов / А.Г.Геродес, М.П.Петрушко, И.В.Терпячая // Здоровье женщины. 2004. №2 (18). С. 134-136.
39. Грищенко О.В. Темпы старения женщин перименопаузального возраста по поводу синдрома поликистозных яичников / О.В.Грищенко, Т.А.Архипкина, Л.П.Любимова // Проблеми медичної науки та освіти. 2002. №4. С. 27-29.
40. Губайдуллин А.А., Белоглазова О.Ю. Лапароскопическая термокаутеризация в лечении СПЯ //Здравоохранение Башкортостана. 1999. № 3. С. 67.
41. Гуриев Т.Д., Сидорова И.С., Пиддубный М.И. Лапаротомическая эндотермокоагуляция в лечении синдрома поликистозных яичников // Акушерство и гинекология. 1997. № 9. С. 33-35.
42. Гус А.И., Назаренко Т.А., Смирнова А.А. Ультразвуковые критерии синдрома поликистозных яичников: состояние стромы и внутрияичникового кровотока // Акушерство и гинекология. 2005. № 4. С. 28-32.
43. Диатермокаутеризация яичников, как наиболее эффективный метод видеолапароскопической хирургии в лечении СПЯ / Б.А.Казаков, В.В.Пономарев, О.А.Магерламов, К.В.Спиропулос // Кубан. научн. мед. вестник. 1999. № 9-10. С.71.
44. Доброва М.П. Современные критерии диагностики и адъювантная терапия в комплексном лечении пациенток с СПЯ: Автореферат дис. канд. мед. наук / Новосиб. гос. мед. академия Новосибирск, 2000. 18 с.
45. Дуринян Э.Р. Клинико-патогенетическое обоснование дифференцированного подхода к лечению пациенток с СПЯ: Автореферат дис. канд. мед. наук / Рос. акад. мед. наук, науч. центр акшерства, гинекологиии и перинатологии. М., 1997. 27с.
46. Деклараційний патент на винахід № 45886 України, МПК7: А61В17/00. Cпосіб лікування неплідності при кломіфен-резистентних формах синдрому полікістозних яєчників / Чайка А.В., Носенко О.М., Яковець Г.М. (UA). № 2001096214. Заявлено 10.09.2001. Опубл. 15.04.2002. Бюл. № 4.
47. Ефремова Л.Д. Опыт применения препарата дифенин при синдроме поликистозных яичников // Акушерство и гинекология. 1999. № 6. С. 38-40.
48. Железна Г.О. Особливості гормонального профілю жінок із СПКЯ та нереабілітованою репродуктивною функцією після ендохірургічної стимуляції овуляції// Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 3. С. 106-110.
49. ЖелезнаГ.О. Клініко-морфологічне та гормональне обґрунтування реабілітаційних заходів відновлення репродуктивної функції у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників: Автореферат дис. канд. мед. наук / Донецький держ. мед. ун-т ім. М. Горького, Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї. Донецьк, 2004. 21с.
50. Железнов Б.И. Спорные и неясные вопросы терминологии, морфологии, диагностики и лечения склерокистозных яичников // Акушерство и гинекология. 1982. № 2. С. 10-16.
51. Железняков О.Ю. Сучасні методи медичної візуалізації доброякісних пухлин, пухлиноподібних утворень яєчника та захворювань, які їх імітують: Автореферат дис. канд. мед. наук / Харківський держ. мед. ун-т, 2004. 21с.
52. Запорожченко Н.Б., Андриевский А.Г. Влияние налоксона и лейэнкефалина на атретические изменения фолликулов яичников у гипофизэктомированных крыс // Физиол. журн. им. Сеченова. 1997. Т. 82, № 12. С. 18-22.
53. Здановский В.М., Аншина М.Б. Диагностика и лечение синдрома поликистозных яичников // Мед. помощь. 1995. № 1. С.25-29.
54. Здоровье для всех к 2000 г. // Материалы ВОЗ при ООН, 1995 г.
55. Золото О.В. Діагностика, лікування та профілактика порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами: Автореферат дис. канд. мед. наук / Донецький держ. мед. ун-т ім. М. Горького, Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї. Донецьк, 2005. 20с.
56. Зыкова Т.А. Применение метформина при синдроме поликистозных яичников/ Т.А.Зыкова, Г.А.Мельниченко, А.В.Стрелкова, Б.А.Савенко, Е.В.Симонова, И.И.Дедов // Проблемы эндокринологии. 2004. Т. 50. № 1. С.34-40.
57. Іванюта Л.І., Акопян А.З. Хірургічне лікування синдрому полікістозних яєчників// Педіатрія, акушерство та гінекологія . 1998. № 4. С.97-99.
58. ІванютаЛ.І. Діагностика та лікування поєднаних форм неплідності з використанням сучасних технологій: Методичні рекомендації / Л.І.Іванюта, А.Г.Корнацька, А.Є.Дубчак, Н.І.Беліс, І.І.Ракша, О.А.Корчинська, О.Д.Дубенко, В.К.Кондратюк. К., 2000. 22 с.
59. Инсулинорезистентность и синдром поликистозных яичников // Эфферентная терапия. 2002. Т.8, №3. С.16-29.
60. Инсулинорезистентность у пациенток с СПЯ: Обзор литературы // В.А.Бурлев, Н.С.Аванесян, А.С.Гаспаров и др. // Проблемы репродукции. 2000. Т. 6. №2. С.5-10.
61. Калинина Е.А. Оптимизация процедуры ЭКО и переноса эмбриона при СПЯ // Проблемы репродукции. 2002. Т. 8. № 3. С.81-83.
62. Калинина Е.А. Особенности развития синдрома гиперстимуляции яичников у пациенток с СПЯ в программе ЭКО// Акушерство и гинекология. 2002. №2. С.28-32.
63. Калинина Е.А., Торганова И.Г., Лукин В.А. Поликистозные яичники и программа экстракорпорального оплодотворения //Акушерство и гинекология. 1998. №1. С.14-16.
64. КамиловаД.П., ФанченкоН.Д., ИванецТ.Ю. Использование фрагмина в профилактике тромбоэмболических осложнений у пациенток с синдромом гиперстимуляции яичников. (СГЯ) // Акушерство и гинекология. 2002. №2. С. 52-54.
65. Кан Н.И., Каримова Д.Ф. Особенности функционального состояния гипофизарно-яичниковой системы у женщин с различными формами ожирения // Акушерство и гинекология. 2001. № 5. С.35-38.
66. Клиническая эффективность ципротерона ацетата при лечении больных с СПЯ / Э.К.Айламазян, А.М.Тугрян, Д.А.Ниаури и др. // Вестник гос. ассоциации акушеров-гинекологов. 2000. № 1. С.76-79.
67. Козуб Н.И. Обоснование использования лапароскопической резекции 1/2 яичников с последующей лучевой аргоновой коагуляцией у больных с СПЯ // Вісник проблем біології і медицини. 1998. Вип. 19. С.36-43.
68. Козуб Н.И. Поликистоз яичников // Международный медицинский журнал. 1998. Т.4. № 4. С.67-69.
69. Козуб Н.И. Состояние репродуктивной функции больных СПЯ с преобладанием надпочечникового компонента после оперативного лечения // Вісник проблем біології і медицини. 1998. Вип. 22. С.51-58.
70. Козуб Н.И. Сравнительная оценка гормональных изменений у больных с СПЯ после лапароскопических методик лечения // Вісник проблем біології і медицини. 1998. Вип. 21. С.76-83.
71. Козуб Н.И. Сравнительная оценка эффективности лапароскопических методик лечения СПЯ с преобладанием надпочечникового компонента // Вісник проблем біології і медицини. 1998. Вип. 19. С. 21-35.
72. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детей и подростков. М.: Информатик, 1997. 286, [2] c.
73. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детей и подростков: Руководство для врачей. М.: Медицинское информационное агенство, 1998. 286с.
74. Комарова И.В. СПЯ: возможности УЗД // Тюмен. мед. журнал. 2001. №4. С.19-21.
75. Крымская М.Л. Синдром склерокистозных яичников, диагностика и дифференциальная диагностика // Акушерство и гинекология. 1980. №9. С.53-56.
76. Кузьмина С.А. Эхографические возможности дифференциальной диагностики гиперандрогений овариального и центрального генеза / С.А.Кузьмина, С.И.Зудикова// Современные методы диагностики и лечения в медицине: проблемы и перспективы. 2001. Вып. 11. С.82-84.
77. Кузьмина С.А. Эхографическая диагностика гиперплазии стромы яичников у больных с овариальной гиперандрегенией // Современные методы диагностики и лечения в медицине: проблемы и перспективы. 2001. Вып.11. С. 73-74.
78. Кузьмина С.А. Эхографическая диагностика овариальной гиперандрогении // Эхография: Рос. УЗ-ой журнал. 2001. Т. 2. № 4. С.419-422.
79. Кулаков В.И. Эндоскопия в гинекологии = Endoscopy in gynecology: Руководство для врачей / В.И. Кулаков, Л.В.Адамян. М.: Медицина, 2000. 382с.
80. Кулаков В.И. Оперативная гинекология: Руководство для врачей / В.И.Кулаков, Н.Д.Селезнева, В.И.Краснопольский; Под ред. В.И.Кулакова. Н.Новгород: Мед. кн.: Изд-во НГМА, 1998. 495 c.
81. Кулешов В.М., Маринкин И.О., Непомнящих Т.И. Эффективность хирургического лечения СПЯ в зависимости от выраженности дистрофических нарушений в гонадах // Бюллетень Сиб. отделения Рос. АМН. 1997. №4. С.106-109.
82. Кулаков В.Н., Серов В.Н., Абубакирова А.М., Федорова Т.А. Интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии (эфферентные методы). Москва: Медицинское информационное агентство, 1998. 206 с.
83. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием ЕXCEL / С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. К.: МОРИОН, 2000. 320 с.
84. Лапароскопия в лечении синдрома поликистозных яичников / А.Д.Колесников, Т.М.Баркан, Е.В.Панфилова и др. // Забайкальский медицинский вестник. 2002. №4. С.53-55.
85. Левенец С.О. Фертильність жінок, які у підлітковому віці отримували різні віріанти терапії з приводу СПЯ / С.О.Левенець, Л.Ф.Кулікова, О.Ю.Шелудько // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. №3. С.68-69.
86. Литвак О.О. Патогенетичне значення гіпоксії в розвитку морфофункціональних порушень при синдромі полікістозних яєчників / О.О.Литвак, Н.А.Колесова, В.С.Артамонов// Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. №1. С. 90-93.
87. Ляшко Е.С. Влияние гиперандрогении на репродуктивную функцию женщины / Е.С.Ляшко, М.Г.Сания, С.А.Тимофеев // Медицинская помощь. 2000. №4. С.22-25.
88. Манухин И.Б. Восстановление репродуктивного здоровья у больных с СПКЯ// И.Б.Манухин, М.А.Геворкян, О.Б.Кухаркина // Акушерство и гинекология. 2002. № 2. С.18-21.
89. Манухин И.Б. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии // И.Б.Манухин, Л.Г.Тумилович, М.А.Геворкян М.: ООО «Медицинское информа-ционное агенство», 2003. 247 с.
90. Манухин И.Б., Кушлинский М.Е., Геворкян М.А. Роль апоптоза в патофизиологи СПЯ // Проблемы репродукции. 2001. Т. 7. № 4. С. 31-34.
91. М