КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОМОДУЛЯТОРІВ ТА ЕНЗИМОТЕРАПІЇ У ВАГІТНИХ З ХЛАМІДІЙНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

На правах рукопису

УДК 618.3:616.983-085.275.4/.35

Юрчик Олег Миколайович

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ застосування імуномодуляторів та ензимотерапії у вагітних з хламідійною інфекцією

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
заслужений діяч науки і техніки України, професор, доктор медичних наук,
Хміль С.В.

Тернопіль 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................................................ 4
ВСТУП............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Сучасні погляди на роль хламідійної інфекції у розвитку патології вагітності та її лікуваннІ (огляд літератури)................................................ 12
1.1. Сучасні уявлення про хламідії та їх роль у патології урогенітального тракту..................................................................12
1.2. Загальні механізми розвитку патології вагітності на тлі урогенітальних інфекцій...............................................................16
1.3. Вплив хламідійної інфекції на організм вагітної жінки та плода...............................................................................................22
1.4. Зміни системи імунітету при хламідійній інфекції
та вагітності .................................................................................28
1.5. Зміни мікробіоценозу піхви вагітних
з хламідійною інфекцією . 31
1.6. Сучасні погляди на лікування хламідійної інфекції 35
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ......................... 43
2.1 Ретроспективний аналіз історій пологів ..................................43
2.2. Методи клінічних досліджень.................................................... 43
2.3. Лабораторні та інструментальні
методи досліджень ........................................................................ 44
2.3.1. Дослідження показників імунної системи..............................44
2.3.2. Оцінка активності процесів ліпопероксидації....................... 45
2.3.3. Методи оцінки стану антиоксидантної системи ................... 47
2.3.4. Дослідження вмісту молекул середньої маси (МСМ) та їх фракційного складу.............................................................................50
2.3.5. Дослідження мікробіоценозу піхви........................................ 50
2.4. Статистична обробка результатів дослідження...............................51
РОЗДІЛ 3. ретроспективний аналіз ПАТОЛОГІЇ ВАГІТНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З ІНФЕКЦІЯМИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ..........................................................................52
РОЗДІЛ 4. КЛІНІКО-АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ВАГІТНИХ .......................................................................65
РОЗДІЛ 5. Стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантноГО захисту та ендогенної інтоксикації у вагітних з ХЛАМІДІЙНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ..........................................................................................77
РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ ІМУННОЇ СИСТЕМИ у ВАГІТНИХ З хламідІЙНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ТА КОРЕКЦІЯ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ...................................................................89
РОЗДІЛ 7. Дослідження мікробіоценозу піхви у вагітних з хламідіОзом...................................................................................97
РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ I УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ....................................................................................103
ВИСНОВКИ ..............................................................................................119
ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦІЇ............................................................120
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................122

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОС антиоксидантна система;
ГПЛ гідропероксиди ліпідів;
ДК дієнові кон’югати;
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота;
ЗПСШ захворювання, що передаються статевим шляхом;
МДА малоновий діальдегід;
МКА моноклональні антитіла;
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція;
ПОЛ перекисне окислення ліпідів;
СОД супероксиддисмутаза;
Тс супресорна субпопуляція Т-лімфоцитів;
Тх хелперна субпопуляція Т-лімфоцитів;
УЗД ультразвукове дослідження;
УГІ - урогенітальна інфекція.

ВСТУП

Актуальність теми
В останні роки спостерігається підвищення частоти внутрішньоутробних інфекцій і зростання їх ролі в генезі перинатальних уражень ЦНС і патологічних станів інших функціональних систем організму, несприятливі наслідки яких проявляються в пізніші вікові періоди життя людини [1, 2]. Багато вагітних жінок у наш час не можуть бути впевненими у народженні здорової дитини, і особливо це стосується тих жінок, які хворіли хламідійними захворюваннями геніталій і у яких в минулому спостерігали довільні викидні, передчасні пологи, мертвонародження або вроджені вади у дітей. Кількість нормальних пологів щороку знижується, з 45,3 % до 31,8 % за останні 5 років. Значна частина дітей при патологічному перебігу вагітності народжується ослабленими, із вродженими захворюваннями, що, звичайно ж, впливає на майбутнє нації [3]. Народження здорового покоління проблема величезного соціального значення, що виходить за межі медицини. Кризовий стан соціальної та економічної сфер в Україні призвів до погіршення демографічної ситуації, зменшення рівня народжуваності та зростання смертності дітей, причому смертність дітей до 1 року більш ніж в 11 раз перевищує загальну дитячу смертність. За даними ВООЗ, в економічно розвинених країнах перинатальна смертність складає 50 - 79 % усієї смертності дітей до року. [4].
Однією з головних причин цього є внутрішньоутробні інфекції, які зустрічаються, за даними англійських та американських авторів, з частотою10 - 20 на 1000 новонароджених [5, 6].
Зв’язок вірусних та хламідійних інфекцій з внутрішньоутробною патологією плода і новонародженого і передача їх по горизонталі” і вертикалі” в останні роки привертають все більшу увагу вчених і набувають все більшого значення. Слід сказати, що поширені ці інфекції значно більше, аніж класичні” ураження гонорейного, сифілітичного, туберкульозного походження, що пов’язано із латентним перебігом у більшості випадків та труднощами діагностики. Так, реєстрована захворюваність на хламідіоз в 1,7 раза вища, ніж на гонорею, і в 7,4 раза ніж на сифіліс. У той же час дані багатьох досліджень показують, що урогенітальний хламідіоз викликає близько 30 - 40 % усієї інфекційної патології урогенітального тракту [7, 8]. Небезпека урогенітального хламідіозу полягає у переважно малосимптомному чи безсимптомному перебігу, що суттєво утруднює його діагностику та лікування. Сучасні ж методи лабораторної діагностики досить дорогі і часто доступні далеко не всім лікувальним установам. На противагу відносно легкому” перебігу, ускладнення хламідіозу досить часті і становлять суттєву частку гінекологічної патології, зокрема безпліддя.
Захворювання у вагітної може викликати, залежно від термінів інфікування, переривання вагітності, внутрішньоутробне інфікування плода або зараження його при проходженні через пологові шляхи з наступним розвитком кон’юнктивіту, пневмонії тощо.
Зрозуміло, що своєчасне виявлення хламідіозу та його лікування є чи не єдиним засобом профілактики ускладнень. Проте відомо, що не всі антибіотики можуть бути застосовані у вагітних, крім того, монотерапія часто виявляється недостатньо ефективною. Тому актуальними є пошук та розробка нових схем комплексної терапії хламідіозу у вагітних, що будуть водночас високоефективними та безпечними для плода.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (протокол № 9 від 28 03. 2004 р.) та Проблемною комісією Акушерство та гінекологія” (протокол № 3 від 29.04. 2005 р.).
Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Особливості клінічного перебігу, діагностики і терапії змішаних інфекційних хвороб”, терміни виконання 2005 - 2008 рр., номер держреєстрації 0105U004101. Дисертант є співвиконавцем теми. Ним проведені дослідження взаємозв’язку хламідійної інфекції і вагітності, які стали підґрунтям для дисертаційної роботи.
Мета роботи: підвищити ефективність діагностики та лікування хламідійної інфекції у вагітних з підозрою на внутрішньоутробне інфікування плода шляхом розробки адекватних патогенетично обґрунтованих методів лікування хламідійної інфекції.
Для реалізації вказаної мети було поставлено такі завдання:
1. Провести ретроспективний аналіз історій вагітності і пологів жінок із підозрою на внутрішньоутробне інфікування плода для визначення динаміки перебігу та етіології патології вагітності;
2. Вивчити клініко-анамнестичні особливості перебігу хламідійної інфекції у вагітних жінок із підозрою на внутрішньоутробне інфікування плода;
3. Виділити фактори ризику щодо наявності хламідійної інфекції серед вагітних для проведення обов’язкових досліджень з метою її виявлення і лікування;
4. Визначити зміни імунної системи, системи перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та ендогенної інтоксикації при хламідійній інфекції у вагітних жінок та їх особливості при мікст-інфікуванні;
5. Визначити вплив антибактеріальної терапії препаратом «Вільпрафен», гомеопатичного засобу «Ехінацея композитум» і поліферментного препарату «Вобензим» на стан імунної системи, системи перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та ендогенної інтоксикації при хламідійній інфекції у вагітних жінок;
6. Вивчити мікробіоценоз піхви у вагітних жінок з хламідійною інфекцією та його зміни при застосуванні антибактеріальної терапії, гомеопатичного засобу «Ехінацея композитум» і поліферментного препарату «Вобензим»;
7. Вивчити вплив хламідійної інфекції на стан плода і його динаміку при призначенні антибактеріальної терапії «Вільпрафеном» гомеопатичного засобу «Ехінацея композитум», і системної ензимотерапії препаратом «Вобензим»;
8. На підставі отриманих даних розробити та обґрунтувати схему комплексної терапії вагітних жінок з хламідійною інфекцією.
Об’єкт дослідження: вагітні жінки з внутрішньоутробним інфікуванням плода.
Предмет дослідження: особливості перебігу хламідійної інфекції, стан імунної системи, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, ендогенної інтоксикації, мікробіоценоз піхви вагітних, стан плода.
Методи дослідження:
клінічні для оцінки особливостей перебігу вагітності з внутрішньоутробним інфікуванням плода;
біохімічні, імунологічні, імуноферментні для оцінки стану процесів пероксидації ліпідів та антиоксидної системи організму, ендогенної інтоксикації;
­ бактеріологічні для дослідження мікробіоценозу піхви;
інструментальні для діагностики стану плода;
статистичний для оцінки достовірності отриманих даних.
Наукова новизна досліджень. Уперше на основі проведеного ретроспективного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода, які перебували на стаціонарному лікуванні у пологовому будинку з ускладненням вагітності, встановлено взаємозв’язок між частотою виявлення хламідіозу та перебігом і наслідками вагітності, станом плода, перебігом пологів, післяпологового періоду.
На основі комплексного клініко-лабораторного дослідження уточнено і доповнено існуючі уявлення про особливості перебігу хламідійної інфекції у вагітних жінок, вплив її на організм матері і плода.
Вивчено особливості реакції на хламідійну інфекцію з боку імунної системи, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, стан ендогенної інтоксикації, мікробіоценозу піхви та зміни стану плода при даній патології.
Доведено високу ефективність при хламідійній інфекції комплексної терапії, яка включає антибактеріальний препарат «Вільпрафен», гомеопатичний засіб «Ехінацея композитум» і поліферментний препарат «Вобензим» та її позитивний вплив не лише на клінічні прояви, але й на патогенетичні фактори.
Практичне значення роботи. Проведений ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода дав можливість ефективніше прогнозувати акушерські та перинатальні захворювання, на ранньому етапі загрозу переривання вагітності, що дозволило провести профілактику цього ускладнення та попередити передчасні пологи, зменшити економічні витрати. На основі цього аналізу розроблено новий метод лікування внутрішньоутробного інфікування плода з використанням імуномодуляторів, системної ензимотерапії та антибактеріального препарату «Вільпрафен», що дозволило зменшити ускладнення перебігу вагітності, стану плода, пологів та післяпологового періоду на тлі хламідіозу.
Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в клінічну практику Рівненського міського пологового будинку № 1 та Тернопільського міського пологового будинку, Чортківської центральної районної лікарні.
Отримані дані про особливості перебігу та методи лікування хламідіозу у вагітних впроваджено в навчальний процес на кафедрі акушерства та гінекології медичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачовського.
Особистий внесок здобувача. Автором розроблена ідея наукової праці, сформульовані мета та завдання роботи, обрані методи дослідження та здійснена їх реалізація. Самостійно проаналізовано літературу з проблеми дисертації, проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування більшості хворих. Автором дисертаційної роботи проведені статистична обробка досліджень, аналіз ефективності застосованих методик лікування, а також вивчені їх побічні ефекти.
Автором особисто написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і запропоновані практичні рекомендації, які впроваджено у практику пологових будинків.
У статтях, опублікованих у співавторстві, більшість ідей і фактичний матеріал належать дисертантові.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2002, 2003, 2004), Міжнародному конґресі Менопауза та репродуктивне здоров’я жінки” (Тернопіль, 2002), Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання акушерства та гінекології” (Тернопіль, 2002), на І Євро-Азіатському конґресі «Новини року в акушерстві та гінекології» (м. Санкт-Петербург, 2004), науково-практичній конференції і пленумі асоціації інфекціоністів України (Тернопіль, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Новини року в акушерстві і гінекології» (Тернопіль, 2005), Всеукраїнській науково-практичній коференції «Репродуктивне здоров’я жінки» (2007).
Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології медичного факультету, кафедри акушерства та гінекології післядипломної освіти, кафедри інфекційних хвороб з курсом дерматовенерології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (витяг з протоколу № 5 від 06.11. 2007 р.).
Публікації
За темою дисертації опубліковано 8 праць, з них 5 у наукових фахових виданнях затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає в тому, що на основі ретроспективного аналізу історій пологів проаналізовано найдоступніші показники стану перебігу вагітності та пологів, формування перинатальної патології, розвитку внутрішньоутробного інфікування плода у вагітних з хламідійною інфекцією. Це дало можливість запропонувати новий метод лікування внутрішньоутробного інфікування плода з використанням імуномодуляторів, системної ензимотерапії та антибактеріального препарату «Вільпрафен», який дозволяє зменшити кількість ускладнень вагітності, стану плода, пологів та післяпологового періоду на тлі урогенітального хламідіозу.
Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки:
1. На основі проведеного ретроспективного аналізу ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода хламідійної етіології, встановлено взаємозв’язок між частотою виявлення хламідіозу та ускладненим перебігом і наслідками вагітності, які відображались загрозою її переривання в І ІІ триместрах, передчасним розривом плодових оболонок в 37,2 %, розвитком передчасних пологів в 26,8 %.
2. Проведені обстеження дозволили виділити певні фактори ризику, характерні для жінок з хламідійною інфекцією: вік 2025 років, застосування небар’єрних методів контрацепції та наявність більше одного статевого партнера, хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів та сечовивідної системи в анамнезі, безпліддя або викидні. Наявність таких ознак у жінки є підставою для обстеження її з метою виявлення хламідійної інфекції.
3. Перебіг хламідіозу у вагітних характеризується безсимптомним та латентним перебігом, невиразною клінічною симптоматикою, формуванням мікст-інфекцій у 80 % вагітних.
4. У вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням змішаної етіології достовірно виражені порушення активації перекисного окислення ліпідів з депресією основних факторів антиоксидантного захисту: відновленого глутатіону, церулоплазміну та СОД, порівняно з вагітними жінками, у яких діагностовано лише моноінфікування хламідіями.
5. Під час дослідження показників загального імунітету у вагітних з мікст-інфекціями спостерігали більш суттєві зрушення з боку імунної системи, особливо це стосується гуморального імунітету, що дозволяє визначити високий ризик розвитку ускладнень як для організму матері, так і для плода.
6. Комплексне лікування внутрішньоутробного інфікування хламідійної етіології із застосуванням антибактеріального препарату «Вільпрафен», препарату системної ензимотерапії «Вобензим», гомеопатичного препарату «Ехінацея композитум» ефективно усуває клінічні і мікробіологічні прояви запального процесу, покращує перебіг вагітності за рахунок зменшення загрози її переривання в І та ІІ триместрах і передчасних пологів, порівняно з базисною терапією.
7. Розроблений лікувальний комплекс більш ефективно, ніж традиційне лікування, нормалізує порушені показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту з модуляцією клітинного і гуморального імунітету та усунення ендогенної інтоксикації.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. На основі ретроспективного аналізу виявлено фактори ризику, які характерні для вагітних з хламідійною інфекцією: вік 2025 років, застосування небар’єрних методів контрацепції та наявність більше одного статевого партнера, хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів та сечовивідної системи в анамнезі, безпліддя та викидні. Наявність таких ознак у жінки є підставою для поглибленого обстеження її з метою виявлення хламідійної інфекції.
2. У вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням плода хламідійною інфекцією рекомендовано в комплексній терапії використовувати антибактеріальний препарат «Вільпрафен» по 500 мг 2 рази на добу протягом 10 днів, препарат системної ензимотерапії Вобензим” по 3 табл. 3 рази на добу протягом 15 днів та гомеопатичний препарат Ехінацея композитум” по 2,2 мл внутрішньом’язово 2 рази на тиждень, усього 5 ін’єкцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Барашнев Ю.И., Бубнова Н.И., Сорокина З.Х и др. // Рос. вест. перинатол. и педиатр. 1998. № 4. С. 612

Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. Нижний Новгород: Изд-во НГМА; М.: Медицинская книга, 1999. 416418 с.
Современные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии / Под ред. В.К. Чайки. Донецк, 1997. 178 с.
Островський К.В. Експрес-діагностика внутрішньоутробної інфекції новонароджених від матерів групи високого ризику інфікування плода // Невиношування вагітності: Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України. Київ, 1997. С. 327329
Лук'янова О.М. Безпечне материнство важливий напрямок в охороні здоров'я матері та дитини // Здоровье женщины 2003. № 1 (13). С. 14.
Іванюта Л.І. Запальні захворювання статевих органів та їх вплив на репродуктивну функцію жінок // Журнал практичного лікаря. — 1999. — № 2. — С. 3538.
Подольський В.В., Дронова В.Л. Хронические воспалительные заболевания половых органов — основная угроза репродуктивному здоровью // Доктор. — 2001. № 5. С. 18-20.
Анкирская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции // Акушерство и гинекология. 1999. № 3. С. 810.
Жилка Н., Іркіна Т., Тешенко В. Стан репродуктивного здоров'я в Україні К., 2001. С. 68.
Никонов А.П., Асцатурова О.Р. Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практическое руководство по диагностике и антимикробной химиотерапии. М., 2003. С. 86
Жерновая Я.С., Смиян С.А., Сухарев А.Б., Семенюк Л.Л. Состояние микрофлоры, показателей общего и местного иммунитета родовых путей рожениц и родильниц, послеродовой период у которых осложнился субинволюцией матк. // Вісник СумДУ. 2001. - №1 (22): С. 113-115.
Камышников В.С. Клинико-биохимическая лабораторная диагностика: Справочник: в 2 т. 2-е изд. Мн.: Интерпрес-сервис, 2003. 460 с.
Вдовиченко Ю.П., Ткаченко А.В. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. № 2. С. 7377.
Серов В.Н., Тихомиров А.Л. Современные принципы терапии воспалительных заболеваний женских половых органов: Методическое пособие для врачей акушеровгинекологов.М., 2002. С. 75.
Тихомиров А.Л., Сарсания С.И. Современные принципы профилактики и лечения воспалительных заболеваний женских половых органов в оперативной и неоперативной гинекологии: Методические рекомендации. М., 2005. 110 с.
Ершов Г.В., Бочкарев Д.Н., Смоленов И.В. Этиологическая структура и резистентность возбудителей воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2004. № 6 (2). С. 201203.
Воропаева С.Д. Микрофлора женских половых путей и ее чувствительность к антибактериальным препаратам. // Антибиотики и химиотерапия. 2000. № 3. С. 4-6.
Европейское руководство по ЗППП. Int. J. STD/AIDS. 2001; 12 (Supll.3)
Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Состояние факторов неспецифической защиты организма женщин при хламидиозе // Вестник дерматологии и венерологии. 1998. №1. С.710.
Погодин О.К. Хламидийная инфекция в акушерстве, гинекологии и перинатологии. Петрозаводск: Петр. ГУ, 1997. 168 с.
Сидоренко С.В. // Антибактериальная терапия урогенитальной хламидийной инфекции. Антибиотики, химиотерапия. 2001. № 46(2). С. 39.
Асцатурова О.Р., Никонов А.П. Вульвовагинальная и хламидийная инфекция при беременности // Инф. антимикроб. терапия. 1999. № 1(3). С. 672.
Батыршина С.В. Урогенитальный хламидиоз и репродуктивное здоровье женщин. Лечение и реабилитация: Автореф. дис д-ра мед. наук. М., 2000. 22 с.
Баев О.Р., Стрижаков А.Н. Резидентная флора генитального тракта и этиология инфекционных осложнений беременности и послеродового периода // Акуш. и гинекол. 1997. № 2. С. 3 6.
Берлев И.В., Кочеровец В.И., Добрынин В.М. Особенности микробиоценоза влагалища у беременных с хроническими воспалительными заболеваниями женских половых органов // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1998. № 4. С. 8891.
Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. Минск: Книжный дом, 2004. 315 с.
Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактора в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного. // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1997. № 4. С. 71-74.
Орджоникидзе Н.В., Фёдорова Т.А., Данелян С.Ж. Эндометрит и раневая инфекция у родильниц: проблемы и пути их решения // Акушерство и гинекология. 2004. № 5: С. 35.
Мавров Г.И. Нарушение репродуктивной функции при воспалительных процессах хламидийной и уреаплазменной этиологии // Дерматология и венерология. 1999. № 2. 6769.
Абрамченко В.В. Антиоксиданты и оксиданты в акушерстве. СПб. ДЕАН, 2001. 400 с.
Ворковски К., Леваин У. Рекомендации по лечению заболеваний, передающихся половым путем. К.: Фармацевт-Практик, 2004 92 с.
Устюжанина Л.А. Хламидийная инфекция: клинические аспекты // Гинекология. 2000. Т.2, № 5. С. 15-22.
Щербо С.Н., Семина С.В. Диагностика заболеваний, передаваемых по­ловым путем, методом полимеразной цепной реакции // Тезисы докл. 2-й Всерос. науч.- практ. конф., 20-22 января 1998. М, 1998. С. 24.
Козлова В.И., Пухнер А.Ф. Вирусные, хламидийные и микоплазменные заболе­вания гениталий: Руководство для врачей. Издание 6-е, обновленное и допол­ненное. М: Триада-Х, 2003. 438440 с.
Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Клинико-иммунологические критерии развития нарушений репродуктивной системы у женщин с генитальной хламидийной инфекцией // ЗППП. 1997. № 2. С. 18-20.
Вард М.Е. Современные данные об иммунологии хламидийной инфекции //Заболевания, передающиеся половым путем. 1996. № 6. C. 3-6.
Дубоссарская З.М., Зеленская В.В., Гинзбург В.Г. Проблемы перинатальной инфекции: Методическое пособие. Днепропетровск, 2001. 52 с.
Чеботарев В.В. Персистенция хламидий от эксперимента к практике // Росс. журн. кожн. и венерич. бол. 1998. № 5. С. 36-42.
Юшин Е.И. Патогенетические механизмы развития заболеваний, вызванных персистирующей внутриклеточной инфекцией у детей. Принципы диагностики и лечения // Новости медицины и фармации. 2005. № 16 (176). . 15-17.
Бойчук А.В. Роль і місце бактеріальної інфекції при невиношуванні вагітності // Невиношування вагітності: Збірник наукових праць. Київ, 1997. С. 2628
Адаскевич В.П. Заболевания, передаваемые половым путем. Витебск, 1997. С. 208222
Цинзерлинг В.А., Мельникова В.Ф. Перинатальные инфекции. Вопросы патогенеза, морфологической диагностики и клинико-морфологических сопоставлений: Практическое руководство. СПб.: Элби-СПб, 2002. 422 с.
Шунько Е.Е., Лакша О.Т. Проблема перинатальних інфекцій у сучасній неонатології // Нова медицина. — 2002. № 1. — C. 3034.
Владимирова Н.Ю., Когут Е.П., Наговицина Е.Б. и др. Роль генитальной вирусной ифекции в привычном невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 1997. № 6. С.2325.
Кисина В.И., Кошева Г.Л. Урогенитальный хламидиоз // Гинекология. 2003 . №2. С. 38.
Дорофеева Л.В., Попова С.П. Распространённость гинекологических заболеваний среди девочек г. Новосибирска // Тез.VI научн. - практ. конфер. врачей . Новосибирск, 1997. С. 49-51.
Свядощ А.М. Женская сексопатология. М: Медицина, 1998. 347 с.
Шунько Є.Є., Лакша О.Т. Проблема перинатальних інфекцій у сучасній неонатології // Нова медицина. — 2002. — № 1. — С. 3034.
Заболевания, передаваемые половым путем / Под ред. В.П. Адаскевич. Витебск, 1997. 245 с.
Добровольская Л. Урогенитальный хламидиоз: клиника, диагностика, принципы лечения // Doctor. 2001. №1. С. 41.
Тихонова Л.И. О состоянии заболеваемости болезнями, передаваемыми половым путём (по итогам 1996 г.) и мерах по их предупреждению в России // ЗППП. 1997. Т. 1 С. 2226.
Жук С.І., Косьяненко С.М. Сучасні аспекти внутрішньоутробгого інфікування плода // Здоровье жиншины. 2006. - № 1 (25). . 43-45.
Гомберг М.А., Есаулова И.Н., Гладкова Н.С. Распространенность хламидийной и уреаплазменной инфекции среди женщин детородного возраста с воспалительными заболеваниями тазовых органов // Вестн. дерматол.,1998. № 9. С. 3739.
Ершов Г.В., Бочкарев Д.Н., Смоленов И.В. Этиологическая структура и резистентность возбудителей воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2004. Т. 6 (2) . С. 193200.
Карпов О.И. Внутривенное введение азитромицина: расставим приоритеты // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. 2006. № 1: С. 36.
Васильев М.М., Наволоцкая Т.И., Смирнова А.А. Применение джозамицина (вильпрафена) у женщин с хламидийной инфекцией нижних и верхних отделов мочеполового тракта // Вестник дерматологии и венерологии. 2005. - № 3 . С. 7880.
Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии. М.: Медицина, 1998. 325 с.
Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы (клинические лекции) / Под ред. В.Н. Прилепской М.: Мед.пресс, 2000. 292 с.
Патогенетична терапія хворих на резистентний герпес, хламідіоз та сифіліс шляхом регулювання цитокінового профілю: Методичні рекомендації . К., 2005. ­ 49 с.
Безнощенко Г.Б., Долгих Т.И. Внутриутробные инфекции. М.:Мед. книга, 2003. 460 с.
Соколов Е.И. Клиническая иммунология. М.: Медицина, 2004. 320 с.
Остроумов О.А, Асцатурова О.Р., Никонов А.П. Лечение хламидийной инфекции во время беременности // Российский медицинский журнал. 2003. № 11 (18). С. 1418
Когут О.В. Особливості перебігу внутрішньоутробних специфічних інфекцій у новонароджених, які перебувають у відділенні реанімації та інтенсивної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №2. С.22-27.
Руденко А.В., Ромащенко О.В., Білоголовська В.В. Діагностика та лікування запальних захворювань сечовидільних шляхів та геніталій у жінок репродуктивного віку // ПАГ. 2003. №4. С. 9599.
Кулаков В.И., Воропаева С.Д., Анкирская А.С. Облигатно-анаэробные микроорганизмы при акушерско-гинекологической патологии // Вестник РАМН. 1997. №2. С. 2628.
Подольський В.В., Дронова В.Л. Алгоритм обстеження жінок з хронічними запальними захворюваннями геніталій за сучасних умов: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2003. — С. 256260.
Бактериальная инфекция в акушерстве и гинекологии. Итоги и перспективы / Цвелев Ю.В., Кира Е.Ф., Баскаков В.П., Кочеровец В.И. // Акушерство и женские болезни. — 1998. — Спецвыпуск. С. 188—189.
Гойда Н.Г. Стан репродуктивного здоров'я населення України на межі тисячоліть // Журнал практичного лікаря. — 2000. — № 4. — С. 1722.
Гордеева Г.Д. Клацид в комплексном лечении воспалительніх заболеваний женских половых органов // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №4/24. С.121124.
Корнанька А.Г., Ревенко А.А., Лисяна Т.А. Микробиоценоз генитального тракта у женщин с хроническими воспалительными заболеваниями внутренних половых органов // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. № 2/14. С. 5962.
Рожковская Н.Н. Профилактика воспалительных заболеваний органов таза при генитальной микст - инфекции // Здоровье женщин. 2005. № 1(21). С. 101103.
Гомберг М.А. Оптимальный выбор. Современное лечение неосложненной урогенитальной хламидийной инфекции // Медицина для всех. 2000. № 2 (17). С. 26-28.
Владимирова Н.Ю., Когут Е.П., Наговицина Е.Б. и др. Роль генитальной вирусной инфекции в привычном невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 1997. № 6. С.23-25
Анкирская А.Е. Бактериальный вагиноз и состояние микроэкологии влагалища. Актуальные вопросы инфекции в акушерстве и гинекологии // Акушерство и гинекология 1998. № 2. С. 77.
Пухнер А.Ф., Козлова В.И. Хламидийные урогенитальные и экстрагенитальные заболевания. -М.: Триада Х, 2004. 155 с.
Прокопенко В.М., Кошелева Н.Г., Вошева Т.П. Применение хемилюминотерапии при угрозе прерывания беременности поздних сроков // Акушерство и гинекология. 1999. № 4. С.4445
Берлеев И.В., Молчанов О.Л. Особенности микробиоценоза и биохимического состава влагалищной жидкости у беременных // Актуальные вопросы инфекции в акушерстве и гинекологии. 1998. № 2. С. 79.
Ленунер А.А., Ленунер Х.П. Лактофлора влагалища и перспективы создания пробиотиков из лактобацилл для профилактики и лечения вульвовагинального кандидоза // Актуальные вопросы инфекции в акушерстве и гинекологии. 1998. № 2. С. 85.
Молчанов О.Л., Кира Е.Ф. Новая патобиохимическая теория формирования бактериального вагиноза // Актуальные вопросы инфекции в акушерстве и гинекологии. 1998. № 2. С. 87.
Профилактика гнойно-воспалительных заболеваний матки и придатков после прерывания беременности / Железная А.А., Роговая О.Н., Борисова Я. Ю., Плешко М.Ю. // Новости медицины и фармации. — 2002. — № 19—20. — С. 89.
Кудінова В.В. Прогнозування плацентарної недостатності під час планування вагітності на підставі вивчення чинників ризику щодо невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 6. С. 7275.
Цитокины и преждевременные роды / Володин Н.Н., Румянцева А.Г., Владимирская Е.Б., Дегтярева М.В. // Педиатрия. 2001. № 4. С. 7277.
Говало В.И. Иммунология репродукции. М.: Медицина, 1997. 430 с.
Кира Е.Ф., Цвелев Ю.В., Симчера И.А. Микробиоценоз влагалища у женщин с бактериальным вагинозом на ранних сроках беременности // Актуальные вопросы инфекции в акушерстве и гинекологии. 1998. № 2. С. 84.
Гюльмамедова И.Д. Иммунологические механизмы гестационного процесса // Мед.-соц. проблемы. 2002. Т. 7, № 3. С. 8894.
Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и алергология. М: Медицинское информационное агентство, 2003. 604 с.
Стуканова О.М. Погляди на імунологію вагітності та звичного невиношування // Акушерство та гінекологія. 2001. № 6. С. 109114.
Сухих Г.Т., Сафронова В.Г., Ванько Л.В. Современные представления о роли фагоцитов в патогенезе осложнений беременности // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2002. Т. 134, № 8. С. 124135.
Фрейдлин И.С., Назаров П.Г. Регуляторные функции противовоспалительных цитокинов и острофазных белков // Вестник РАМН. 1999. № 5 . С. 2832.
Ярилин А.А. Система цитокинов и принципы ее функционирования в норме и патологии // Иммунология. 1997. № 5. С. 714.
Тетруашвили Н.К. Диагностическая и прогностическая значимость определения цитокинов у больных с привычным невынашиванием беременности: Автореф. дис... канд. мед. наук. М, 2000. 24 с.
Венцківський Б.М., Жабіцька Л.А. Нові аспекти патогенезу, лікування та профілактики невиношування вагітності // Здоровье женщины. 2005. № 22. С. 1013.
Невынашивание беременности: этиопатогенез, диагностика, клиника, лечение / Под ред. Э.К Айламазян. СПб. Изд-во Н-Л, 2002. 212 с.
Патология влагалища и шейки матки / Под ред. В.И. Краснопольского. М.: Медицина, 1997. С. 105111.
Добровольська Л.М. Невиношування вагітності: Навчальний посібник. Полтава, 2000. 355 с.
Бондаренко В.М., Рубакова Э.И., Лаврова В.А. Иммуностимулирующее действие лактобактерий, используемых в качестве основы препаратов пробиотиков // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1998. № 5. С. 107112.
Погодин O.K. Хламидийная инфекция в акушерстве, гинекологии и перинатологии. Петрозаводск: ПетрГУ, 1997. 168 с.
Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Клинико-иммунологические критерии развития нарушений репродуктивной системы у женщин с генитальной хламидийной инфекцией // ЗППП. 1997. № 2. С. 1820.
Савичева A.M., Башмакова М.А. Урогенитальный хламидиоз у женщин и его последствия / Под ред. чл.-корр. РАМН Э.К.Айламазяна. Н.Новгород: Издательство НГМА, 1998. 182 с.

100. Рева Н.Л., Дворянский С.А. Влияние хламидийной инфекции на течение родов и состояние новорожденных // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск.- 1998.-С.66
101. Коломийцева А.Г., Диденко Л.В., Жабченко И.А., Черненко Т.С. Инфекция как причина невынашивания беременности // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С.113114.
102. Бурменская О.В., ЖдановА.В. Применение метода полимеразной цепной реакции для исследования передачи возбудителей урогенитальной инфекции от матери ребенку. // Москва. 2-я Всерос. науч.-практ. конф. 20-22 января 1998. Тезисы докл. М., 1998. С. 4850
103. Евсюкова И.И. Королева Л.И. Актуальные проблемы диагностики и лечения внутриутробной хламидийной инфекции // Педиатрия. Ж-л им. Сперанского. 2003. № 2. С. 8287
104. Выявление Chlamydia trachomatis в плаценте методом электронной микроскопии и патогенное влияние иммунных комплексов на плацентарный барьер / 3убжицкая Л.Б., Айламазян Э.К., Парусов В.Н., Кошелева Н.Г., Семенов В.В., Михнина Е.А. // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1997. № 1. С. 2529.
105. Яковлева Е.Б., Філіпова Н.Г., Толкач Н.С. Хламідійна інфекція у юних вагітних, її вплив на стан плода і новонародженого // Перинатологія і педіатрія. 2002. № 1. С. 1315.
106. Плотко Е.Э., Прохоров В.Н. Перинатальные аспекты хламидийной и микоплазменной инфекции у больных послеродовым эндометритом // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С. 6566.
107. Суслопаров Л.А., Цизерлинг В.А, Букетова А.Б., Богданов Н.М. Влияние внутриутробной инфекции на постнатальное развитие детей // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С.144.
108. Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Состояние факторов неспецифической защиты организма женщин при хламидиозе // Вестник дерматологии и венерологии. 1998. № 1. С. 710.
109. Ботвиньев O.K., Разумовская И.Н., Шальнева А.П. Проявление хламидиоза в неонатальном периоде // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С. 5960.
110. Анкирская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции // Акушерство и гинекология. 1999. № 3. С. 810
111. Клинышкова Т.В., Кононов А.В., Помогайло Е.Г., Ануфриева Ю.А. Гуморальный компонент местного иммунитета у гинекологических больных с генитальной инфекцией // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С.6162.
112. Матвеева Н.К., Файзуллин Л.З., Альварес М.В. Особенности состояния иммунной системы у женщин с воспалительными заболеваниями гениталий хламидийной и вирусной этиологии // Акуш.и гинекол. 1995. № 1. С. 45-48.
113. Квашенко В.П., Банникова Т.В., Бичевская Р.Г. Коррекция иммунного статуса у женщин фертильного возраста с вагинитами хламидийной этиологии // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С. 60-61.
114. Линева О.И., Гурина Е.В. Иммунологические аспекты персистирующего урогенитального хламидиоза // Журнал акушерства и женских болезней. Спецвыпуск. 1998. С. 63.
115. Погодин O.K. Хламидийная инфекция в акушерстве, гинекологии и перинатологии. Петрозаводск: ПетрГУ, 1997. 168 с.
116. Чайка В.К., Севостьянова Т.В. Стан специфічного імунітету у жінок зі змішаною хламідійною інфекцією // Перинатологія та педіатрія. 2002. № 1. С. 1316.
117. Качалина Т.С., Каткова Н.Ю. Выбор препарата для антибактериальной терапии хламидийной, микоплазменной и уреаплазменной инфекции у беременных // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2001. № 2. С. 7679.
118. Васильев М.М., Смирнова А.А. Вильпрафен (джозамицин) в терапии больных урогенитальным хламидиозом. М., 2000. С.16.
119. Лечение вильпрафеном урогенитального хламидиоза у пациенток с привычным невынашиванием беременности / Кулешов В.М., Илизарова Н.А., Чернякина О.Ф., Шаклеин А.В. // Акушерство и гинекология. 2002. № 6. С. 49.
120. Малова И.О., Дружинина Е.Б. Лечение вильпрафеном (джозамицином) хламидийной инфекции урогенитального тракта у беременных женщин // Акушерство и гинекология. 2001. № 5. С. 4546.
121. Веропотвелян П.М., Веропотвелян М.П., Горук П.С., Кроча В.Н., Коротков А.В. Лікування урогенітального хламідіозу у вагітних зі звичним невиношуванням // ПАГ. 2003. № 3. С. 9496.
122. Хамадьянов У.Р., Громенко Ю.Ю. Профилактика преждевременных родов у женщин с урогенитальной инфекцией // Акушерство и гинекология. 2003. № 2. С. 6668.
123. Ходжаева З.С. Дифференцированные подходы к применению препаратов системной энзимотерапии при привычном невынашивании беременности // Акушерство и гинекология (Русмедикал груп). 2003. № 2. С. 23.
124. Хроническая хламидийная урогенитальная инфекция: вопросы клиники и лечения / Ремезов А.П., Неверов В.А., Коняхин Д. Е., Канбеков С.Ш. // Terra Medica. 1996. № 4. С. 36 38.
125. Скрипкин Ю. К., Пашинян М.Г. Лечение джозамицином больных урогенитальным хламидиозом // Вестн. дерматол. венерол. 2000. № 2. С. 49 50.
126. Потекаев Н.С., Пашинян М.Г., Пашинян А.Г. Джозамицин (вильпрафен) в терапии урогенитального хламидиоза // Вестн. дерматол. венерол. 2000. № 1. С. 48 50.
127. Мирошнико