ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ВИБОРУ МЕТОДИКИ КЕСАРЕВА РОЗТИНУ ПРИ РІЗНИХ АКУШЕРСЬКИХ СИТУАЦІЯХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

На правах рукопису

УДК 618.5-089.888.61

ТЕЛЕНИК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

ДиференцІЙОВАНИЙ пІдхІд ДО ІндивІдуальноГО вИбору методики кесарева РОЗТИНУ ПРИ РІЗНИХ акушерсЬких ситуацІях

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Глазков І.С.
доктор медичних наук, професор

Сімферополь -2007

ЗМІСТ
Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД
ДО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ВИБОРУ МЕТОДИКИ КЕСА-
РЕВА РОЗТИНУ ПРИ РІЗНИХ АКУШЕРСЬКИХ СИТУАЦІЯХ” 11
1.1. Частота і показання до операції кесарів розтин. 11
1.2. Методика кесарева розтину при різних
акушерських ситуаціях. 27
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 39
2.1. Групи пацієнток і їх клінічна характеристика. 39
2.2. Методи дослідження. 44
РОЗДІЛ 3
ПОРІВНЯЛЬНІ АСПЕКТИ РІЗНИХ МЕТОДІВ УШИ-
ВАННЯ МАТКИ ПРИ ПЛАНОВОМУ КЕСАРЕВОМУ РОЗТИНІ 49
РОЗДІЛ 4
ПОРІВНЯЛЬНІ АСПЕКТИ РІЗНИХ МЕТОДІВ УШИ-
ВАННЯ МАТКИ ПРИ ПОВТОРНОМУ КЕСАРЕВОМУ РОЗТИНІ 64
РОЗДІЛ 5
ПОРІВНЯЛЬНІ АСПЕКТИ УШИВАННЯ РОЗРІЗУ НА
МАТЦІ У ЖІНОК З ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ІНФЕКЦІЙНОГО РИЗИКУ 76
РОЗДІЛ 6
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 86
ВИСНОВКИ 105 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 107
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 108

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АР абдомінальне розродження
БК білковий коефіцієнт
ІІПШМ індивідуальна інволюція площі швів на матці
КР кесарів розтин
ЛІІ лейкоцитарний індекс інфільтрації
МІ морфологічний індекс
УЗД ультразвукове дослідження

ВСТУП

Актуальність теми
Проблема оперативного розродження є однією з основних дискусійних і дослідницьких тем, інтенсивно обговорюваних у вітчизняній і зарубіжній літературі [1-3]. Після даних цих же авторів за останні 10-15 років у зв'язку з високою популярністю кесарева розтину (КР) продовжує збільшуватися число жінок з оперованою маткою, оскільки кожна друга з них планує в подальшому народжувати [4, 5]. Із зростанням питомої ваги оперативного розродження відсутня тенденція до зниження частоти інфекційних ускладнень, а ризик розвитку ендометриту збільшується в 5-10 разів [6, 7].
Продовжується пошук уніфікованого абдомінального оперативного розродження, що методологічно є сумнівним, оскільки унікальність цієї операції полягає не тільки в тому, що відбувається швидка динамічна зміна об'ємів прооперованого органу в післяопераційному періоді, що корінним чином міняє умови загоєння ранової поверхні, але і те, що оперативне втручання відбувається в абсолютно різних початкових умовах, обумовлених як акушерською патологією, так і акушерською ситуацією (нерозгорнений нижній сегмент, порушення скоротливої діяльності матки), впливаючих на характер репаративних процесів і прогноз функціональної спроможності області її розрізу при подальших вагітностях і пологах.
Отже, виникла настійна потреба патофізіологічного обгрунтування доцільності і пошуку самих оптимальних технологій і методик ушивання розрізу на матці під час КР при акушерських ситуаціях, що найчастіше зустрічаються: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту; повторний КР і наявність високого інфекційного ризику.
Все вищевикладене є чітким обгрунтуванням актуальності вибраного наукового напряму.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної системи жінки (№ д.р. 0102 V 006916).
Мета і завдання дослідження
Метою дослідження стало зниження частоти післяопераційних ускладнень при абдомінальному розродженні (АР) на підставі розробки і упровадження диференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці.
Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:
1. Провести оцінку структури показань до операції КР при різних акушерських ситуаціях: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту; повторний КР і АР на фоні високого інфекційного ризику.
2. З'ясувати вплив різних методик ушивання розрізу на матці на тривалість операції КР, операційну крововтрату, частоту післяопераційних ускладнень і перебування пацієнток в стаціонарі.
3. Порівняти основні ехографічні параметри матки і рубця на ній при використанні різних методик ушивання рубця на матці під час КР.
4. Оцінити стан репаративних процесів в матці після КР і використання різних методик ушивання розрізу на матці на основі вивчення в метроаспіраті самих інформативних біохімічних і імунологічних показників.
5. Розробити, упровадити і оцінити ефективність диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при основних показаннях до операції КР.
Об'єкт дослідження - клінічний перебіг післяопераційного при АР.
Предмет дослідження стан інволюції і шва на матці після КР, стан репаративних процесів в матці.
Методи дослідження - клінічні, ехографічні, біохімічні, імунологічні, морфологічні і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше вивчено вплив різних методик ушивання матки після КР (планова операція на фоні нерозгорненого нижнього сегменту; повторне АР і високий інфекційний ризик післяопераційних ускладнень) на стан інволюції і шва на матці, а також на репаративні процеси в матці.
Вперше встановлений взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, біохімічними, імунологічними і морфологічними змінами при різних методиках ушивання розрізу на матці під час КР. Це дозволило розширити дані про патогенез післяопераційних ускладнень при АР з урахуванням різних акушерських ситуацій. Одержані дані дозволили науково обгрунтувати необхідність розробки диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при плановому КР; при повторному АР і високому інфекційному ризику.
Практичне значення одержаних результатів
Встановлено особливості структури показань до операції КР при різних акушерських ситуаціях: плановий КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту; повторний КР і АР на фоні високого інфекційного ризику.
Показано, що при виборі методики ушивання розрізу на матці під час КР необхідно використовувати диференційований підхід, який полягає в наступному: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту перевагу слід віддавати однорядному Роверденовському шву; при повторному КР і високому ступені інфекційного ризику дворядному Роверденовському шву.
З метою контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду при АР необхідно з 3 доби оцінювати наступні ехографічні і лабораторні параметри: вертикальний розмір матки; довжина шва; вміст в метроаспіраті загального білка, лізоциму і імуноглобуліну М; на 7 день додатково оцінювати довжину матки й її поперечний розмір; вертикальний розмір шва і площа шва; вивчати цитологію метроаспірату (число нейтрофілів, лімофоцитів і фібробластів) і вміст імуноглобуліну G.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 2005 по 2007 рр. Автором проведено клініко-лабораторне і функціональне обстеження 190 жінок, з яких 160 пацієнток були розроджені абдомінальним шляхом з різними методиками ушивання розрізу на матці. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Дослідження виконано безпосередньо автором та за його участю.
Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти післяопераційних ускладнень при АР пацієнток з різною акушерською ситуацією: (планова операція на фоні нерозгорненого нижнього сегменту; повторне АР і високий інфекційний ризик післяопераційних ускладнень). Статистичну обробку отриманих даних проведено винятково автором.
Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертації докладалися і обговорювалися на засіданні науково-практичної конференції «Актуальні питання репродуктології» (Київ, листопад, 2005); асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (2005 грудня); на конференції молодих учених Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (грудень 2006); на 1 спеціалізованій медичній виставці «Здоров'я жінки і дитини» (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на 1 з'їзді перинатологів України (19-21 квітня 2007), а також на засіданні проблемної комісії «Акушерство і гінекологія» Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (жовтень 2007 р.).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких у часописах, затверджених переліком ВАК України.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 107 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження і лікування, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків і списку використаних джерел, що містить 198 джерел кирилицею і латинкою. Робота ілюстрована 63 таблицями і 1 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації приведено дані нового вирішення наукового завдання сучасного акушерства зниження частоти післяопераційних ускладнень при абдомінальному розродженні на підставі розробки і упровадження диференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці.
1. Основними показаннями до планового КР при нерозгорненому нижньому сегменті є допоміжні репродуктивні технології (50,0%); тазове передлежання крупного плода (35,0%) і міопія високого ступеня (15,0%). Для повторного КР частіше за все є дистрес плода на фоні плацентарної недостатності (50,0%); загроза неспроможності рубця на матці (25,0%) і тазове передлежання крупного плода (25,0%).
2. При високому ступені інфекційного ризику (в анамнезі запальні процеси репродуктивної (70,0%) і сечовидільної систем (40,0%)) частіше за все КР проводиться з приводу аномалій пологової діяльності на фоні тривалого безводного періоду (37,5%); дистресу плода на фоні інтраамніального інфікування (32,5%) і клінічно вузького тазу (25,0%).
3. При проведенні планового КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту використання однорядного Роверденовського шва дозволяє знизити тривалість операції (на 7,2±0,5 хвилин); операційну крововтрату (на 67,3±5,2 мл); частоту післяопераційних ускладнень (в 2 рази); перебування пацієнток в стаціонарі (на 2,1±0,2 дня).
4. При повторному КР і високому ступені інфекційного ризику використання дворядного Роверденовського шва дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень (в 3,5 і 2,8 рази); тривалість операції (на 9,2±0,5 і 8,7±0,6 хвилин); операційну крововтрату (на 87,5±6,4 і 92,4±7,3 мл) і післяопераційне перебування в стаціонарі (на 2,2±0,2 і 2,1±0,2 дня).
5. Використання диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при основних показаннях до КР дозволяє поліпшити інволюцію матки, а також розміри і площу рубця на матці: на 3 добу вертикальний розмір матки і довжина шва; на 7 довжина матки, її поперечний розмір, вертикальний розмір шва і його площа.
6. Застосування одно- і дворядного Роверденовського шва при основних показаннях до АР дозволяє поліпшити репаративні процеси в матці: на 3 добу в метроаспіраті збільшується вміст загального білка і лізоциму на фоні зниження імуноглобуліну М; на 7 день додатково відбувається підвищення числа лімфоцитів і фібробластів при одночасному зниженні кількості нейтрофілів і рівня імуноглобуліну G.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При виборі методики ушивання розрізу на матці під час КР необхідно використовувати диферен-ційований підхід, який полягає в наступному: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту перевагу слід віддавати однорядному Роверденовському шву; при повторному КР і високому ступені інфекційного ризику дворядному Роверденовському шву.
2. З метою контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду при АР необхідно з 3 доби оцінювати наступні ехографічні і лабораторні параметри: вертикальний розмір матки; довжина шва; вміст в метроаспіраті загального білка, лізоциму і імуноглобуліну М; на 7 день додатково оцінювати довжину матки і її поперечний розмір; вертикальний розмір шва і площу шва; вивчати цитологію метроаспірату (число нейтрофілів, лімфоцитів і фібробластів) і вміст імуноглобуліну G.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Kimberly Y.D., Gregory M.D., Olivia A. Repeat cesareans: How many are elective? // J. Obstet. Gynecol. 2002. V.84, N4. P. 574-578.
2. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство та гінекологія. К.: Здоров’я, 2006.-240с.
3. Чернуха Е.А., Комиссарова Л.М. Современные аспекты операций кесарева сечения (обзорная информация). - М., 2003.-64с.
4. Azziz R., Gumming J., Naeye R. Acute myometritis and chorioamnionitis during cesarean section of asimptomatic women // Am. J. Obstet. Gynecol. 2003. V.159, N5. P. 1137-1139.
5. Gibbs R.S. Infection after caesarean section // Clin. Obstet. Gynecol. 2006. V.28, N4. P. 697-710.
6. Cnattingins R., Cnattingins S., Francis C. Obstacles to Reducing Cesarean Rates in a Zow-Cesarean Setting: The Effect of Maternal Age, Height and Weight // Obstet. Gynecol. 1999. V.92, N4. P. 501-506.
7. Pedro A., Poma M.D. Effect of Departmental Policies on Cesarean Delivery Rates: A Community Hospital Experience // Obstet. Gynecol. 2003. V.91, N6. P.1013-1018.
8. Boulvain M., William D., Brisson-Carroll G. Trial of labour after caesarean Section in sub-saharan Africa: a meta-analysis // Br. J. Obstet. Gynaecol. 2007. V.104. P. 1385-1390.
9. Черная В.В., Такунов Ф.С. Проблема кесарева сечения в материалах съездов и пленумов научных обществ акушеров-гинекологов // Современное акушерство и кесарево сечение: Сб. тр. Респ. МОНИИАГ.-М.- 2004.-С.10-17.
10. Венцковский Б. Некоторые дискуссионные вопросы кесарева сечения // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- Сімферополь.-1998.-С.40-43.
11. Gould J.B., Davey B. Stafford R.S. Socioeconomic differences in rates of cesarean section // N. Engl. J. Med. 2004. V.321, N4. P. 233-239.
12. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Кесарів розтин // Акушерство та гінекологія.-К.: Здоров’я, 1996.- С. 78-84.
13. Комиссарова Л.М., Чернуха Е.А., Пучко Т.К. Оптимизация кесарева сечения // Акушерство и гинекология.-2000.-№1.-С.14-16.
14. Городков В.Н., Посисеева Л.В., Варигина З.М. Рост показателя частоты операции кесарева сечения и его влияние на перинатальную смертность // Современное акушерство и кесарево сечение. Сб. тр. Респ. МОНИИАГ.-М.-2004.-С.30-38.
15. Чернуха Е.А., Комиссарова Л.М. Кесарево сечение в современном акушерстве // Акушерство и гинекология.-2006.-№10.-С.68-71.
16. Hage M.L., Helms M.J., Hammond W.E. Changing rates cesarean delivery: The duke experience, 1978-2002 // J. Obstet. Gynecol. 1998. V.72, N1. P. 98-101.
17. Sturdee D.W., Rushton D.I. Caesarean and post-partum hysterectomy, 1968 2000 // Br. J. Obstet. Gynaecol. 2002. V.93, N3. P. 270-274.
18. Minkoff H.L., Schwarz R.H. The rising cesarean section rate. Can it safely be reveraed? // Obstet. Gynecol. 1999. V.56, N2. P. 135-143.
19. Каримов З.Д., Ходжаева Р.Х. Эндометрит после операции кесарева сечения: взаимоотягощающие факторы риска // Акушерство и гинекология.-2002.-№7.-С.51-53.
20. Petitti D.B. Maternal mortality and morbididy in cesarean section // Clin. Obstet. Gynecol. 2006. V.28, N4. P. 763-769.
21. Смекута Ф.А., Туманова В.А., Зак И.Р. Профилактика эндометрита после кесарева сечения // Акушерство и гинекология.- 2002.- №10.-С.10-13.
22. Руденко Н.Г. Роди та аборти в Україні (Банк даних з 2002 року).-Київ, 2000.-33с.
23. Терешин Л.И., Щербинов А.Е., Левина Н.Г. Кесарево сечение экстраперитонеальное и с изоляцией брюшной полости // Современное акушерство и кесарево сечение: Сб. тр. Респ. МОНИИАГ.-М.- 2004.-С.64-69.
24. Булиенко С.Д., Пирогова В.И. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у родильниц, перенесших кесарево сечение // Вопросы охраны материнства и детства. 2000. Т.27, №9. С .62-65.
25. Венцковский Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності // МРЖ.-1997.-Розділ 4,№1-2.-С.6-10.
26. Куликова Н.Н., Власова Л.И. Лабораторная диагностика и прогнозирование гнойно-септических осложнений в акушерской практике // Гнойно-воспалительные заболевания в акушерстве и гинекологии. Сб. научн.трудов.-М.- 2006.-С.13-16.
27. Колочун Г.В. Імунокорекція та ентеросорбція у жінок з факторами ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень, розроджених операцією кесарського розтину: Автореф.дис канд.мед.наук: 14.01.01/ МОЗ України, Він.держ.мед.університет.-В.,2000.-20с.
28. Шмаков Г.С. Миомэктомия во время беременности: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. М., 1997. 48 с.
29. Айламазян Э.К., Танаков А.И. Морфофункциональные особенности амниона при нормальной и патологической беременности // Акушерство и гинекология.-1996.-№6.-С.3-5.
30. Ліпко О.П. Імуноморфологічні взаємовідношення у системі плацента-плід при пізньому гестозі // ПАГ.-2006.-№6.-С.46-48.
31. Стрижова Н.В., Краморский В.А., Зорина Р.М. Комплексная оценка фетоплацентарной системы при гестозах различной степени тяжести // Акушерство и гинекология.-2002.-№10.-С.13-15.
32. Гокоєва Е.А. Стан імунологічної реактивності організму при невиношуванні та шляхи його корекції: Автореф.дис канд. мед. наук: 14.01.01/ Укр. НДІ ПАГ.-К., 2002.-18с.
33. Хаджиева Э.Д. Перитонит после кесарева сечения: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. Санкт-Петербург, 1996. 49 с.
34. Филонов С.М. Исход операций кесарева сечения в зависимости от методики наложения швов на матку и шовного материала: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 1997. 24 с.
35. Сидельникова В.М. Тактика ведения преждевременных родов // Рос. вестн.перинатологии.-2006.-№4.-С.19-25.
36. Трусов Ю.В. Иммунный статус родильниц и коррекция его нарушений при эндометритах после кесарева сечения: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. Барнаул, 1997. 24 с.
37. Абубакирова А.М., Шмаков Г.С., Дизна С.Н. Тактика ведения операционного периода у женщин после кесарева сечения и миомэктомии // Акушерство и гинекология.-2002.-№3.-С.49.
38. Тарасюк О.Т., Леуш С.С., Горобец Е.И. Интенсивная интраоперационная профилактика септических осложнений при абдоминальном родоразрешении // Интенсивная терапия и реанимация в акушерстве и неонатологии (тез.докл. 1 съезда акушеров-гинекологов Туркменской ССР): Ашхабад.- 2003.-С.238-239.
39. Чуб В.В., Остапенко О.И., Щупик А.И. Эндолимфатическое введение антибиотиков в комплексном лечении септических заболеваний в акушерско-гинекологической практике // VIII съезд акушеров-гинекологов.-Львов.- 2002.-С.140.
40. Сенчакова Т.Н. Отсроченные осложнения кесарева сечения (клиника, диагностика, тактика ведения и профилактика): Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 1997. 24 с.
41. Saravolatz L.D., Drukker B. Comparison of intravenous administration with intrauterine irrigation with cefaronide for nonelective cesarean section // Obstet. Gynecol. 2006. V.66, N3. P.273 - 277.
42. Рыбин М.В. Ближайшие и отдаленные результаты новой модификации операции кесарева сечения: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 1997. 24 с..
43. Раджабова Ш.Ш. Профилактика осложнений кесарева сечения у многорожавших женщин: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. Махачкала, 1997. 24 с.
44. Dashow E.E., Read T.A., Coleman F.H. Randomized comparison of five irrigations at cesarean section // Obstet. Gynecol. 2002. V.68, N4. P.473-478.
45. Donnenfeld A.E., Otis C., Weiner S. Antibiotic prophylaxis in cesarean section. Comparison of intrauterine lavage and intravenous administration // J. Reprod. Med. 2002. V.31, N1. P.15-18.
46. Нунаева Э.С. Интраоперационная реинфузия крови при oперации кесарева сечения: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 1997. 24 с.
47. Миров И.М. Прогнозирование, раннее выявление, лечение и комплексная профилактика гнойно-воспалительных заболеваний после родов и кесарева сечения: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. М., 1996. 49 с.
48. Grossman-Donowitz-L. The efficacy of antibiotic prophylaxis in the prevention of post-cesarean section endometritis // Infect-control. 2006. V.6, N5. P.189-193.
49. Логутова Л.С. Оптимизация кесарева сечения. Медицинские и социальные аспекты: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. М., 1996. 48 с.
50. Saltzman D.H., Eron L.G., Tuomala R. Single-dose antibiotic prophylaxis in high-risk patients undergoing cesarean section. A comparative trial // J. Reprod. Med. 2002. V.31, N8. P.709-712.
51. Schedvins K., Mobern P.I. Prevention of postoperative infection in cesarean section after rupture of the membranes // Int. Gynecol. Obstet. 2002. V.24, N3. P.165-168.
52. Профілактика та лікування ускладнень гнійно-септичного характеру після операції кесаревого розтину / Артамонов В.С., Сольський С.Я., Жесткова І.В., Марущенко Ю.Л., Манущук С.І. //ПАГ.-1999.-№4.-С.211-214.
53. Michel K., Yancey M., Clark P. The pregnancy of glove contamination during cesarean delivery // Obstet. Gynecol. 2002. V.83, N4. P.538 -542.
54. Кулаков В.И., Чернуха Е.А., Комиссарова Л.М. Кесарево сечение.-М.:Медицина, 2004.-192с.
55. Профилактическое назначение антибиотиков при кесаревом сечении // Руководство по эффективной помощи при беременности и родах. Под ред. Элеонор Энкин.-Пер. с англ.-СПб: Нормед-издат., 1999.-С.421-425.
56. Калнберз В.К., Кузьмина И.В., Домбровская Л.Э. Реакция тканей на рассасывающиеся хирургические шовные материалы и ее практическое значение // Вестник хирургии.-2003.-№11.-С.130-133.
57. Погорелова А.Б., Кузин В.Ф. Прогнозирование функциональной несостоятельности матки на выбор метода родоразрешения у женщин после бывшей операции кесарева сечения // Вопросы охраны материнства и детства.-2002.-№6.-С.38-42.
58. Попова Т.В. Опасности ведения беременных с рубцом на матке // Ошибки и осложнения в экстренной хирургии.-Петрозаводск.- 2003.-С.47-48.
59. Гладун Е.В., Байрак В.Г., Королькова Н.М. Диагностика состояния рубца на матке после операции кесарева сечения: Методические рекомендации.- Кишинев,2004.-28с.
60. Моряк М.Р., Зота Е.Г., Герман М.С. Патоморфологические изменения миометрия у родильниц, разрешенных операцией кесарева сечения // Акушерство и гинекология.- 2005.-№2.-С.24-25.
61. Соболев В.Б., Зыряева Н.В., Ананьев В.А. Материнская смертность после кесарева сечения // Современное акушерство и кесарево сечение: Сб. тр.респ. МОНИИАГ.-М.- 2004.-С.172-176.
62. Sarmiento Brooks G., Valles Atanay Y., Sosa Ortega V. Estudio de 834 cesareas primitives // Rev. Cubana Obstet. Gynecol. 2002. V.12, N3. P.273-277.
63. Краснопольский В.И., Левашова И.И., Зыряева Н.В. Некоторые проблемы и перспективы улучшения исходов операции кесарева сечения // Акушерство и гинекология.- 2004.- №3.- С. 18-21.
64. Мацуев А.И., Афанасьева А.Ф. Значение методики ушивания матки в профилактике осложнений после кесарева сечения // Всесоюзное и Всероссийское научные общества акушеров-гинекологов: Объединенный пленум: Тезисы докладов.- М.- 1979.-С.165-166.
65. Родкина Р.А., Утков Б.А. Гистохимические критерии оценки рубца матки при кесаревом сечении // Всесоюзное и Всероссийское научные общества акушеров-гинекологов: Объединенный пленум. - М. - 1999.- С.84-85.
66. Серов В.Н., Смирнова Л.И., Даянов Д.В. Инфекционные осложнения после кесарева сечения // Бактериальная инфекция в акушерской практике.- М.- 2000.- С.70-77.
67. Кулабаева К.Ж., Евстратенко Е.И., Аминева Л.А. Кесарево сечение по методике В.И. Ельцова-Стрелкова // Здравоохр. Казахстана.- 2004.- №6.- С.31-33.
68. Краснопольский В.И., Радзинский В.Е. Кесарево сечение.- Київ: Здоров’я, 1991.-268с.
69. Ельцов-Стрелков В.И., Голдина А.Я. Кесарево сечение в современном акушерстве: Методические рекомендации.-М., 1999.- 27с.
70. Ельцов-Стрелков В.И. О технике кесарева сечения // Акушерство и гинекология. 1980.- № 11.- С.117-118.
71. Паращук Ю.С., Жоні Ельхам Сауд Використання екстраперитонеального кесаревого розтину для зниження кількості випадків ускладнень у післяопераційному періоді // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України.-2000.-№1.-С.5-8.
72. Марчук Н.І., Соколова І.І., Луньков О.Г. Варіант ушивання тіла матки при кесаревому розтині // ПАГ.-2001.-№3.-С.125-126.
73. Савельева Г.М., Блошанський Ю.М., Сигинава Л.Г. Кесарево сечение в снижении перинатальной смертности и заболеваемости // Акушерство и гинекология.-2004.-№3.-С.9-13.
74. Чернуха Е.А. Кесарево сечение // Родовой блок.-М.,1999.-С.480-516.
75. Слепых А.С. Абдоминальное родоразрешение.-М.:Медицина, 2002.-190с.
76. Корідзе А.Ш., Херодинашвілі Ш.Ш., Габідзе Т.А. Відновлення стінки матки однорядним безперервним швом при кесаревому розтині з застосуванням нового методу перитонізації // ПАГ.-1999.-№3.-С.131-133.
77. Ананасов А. Едностажен двуслоеншев на маточния разрез при цезарево сечению // Акушерство и гинекология (Болгар.). 2005. V.26, N4. P.4-7.
78. Emmons S.L., Krohn M., Jackson M. Development of wound infections among women undergoing cesarean section // Obstet. Gynecol. 2003. V.62, N4. P. 559-564.
79. Klug F.W., Mayer H.G.K., Hohlweg Th. Die Bedeutuhg der operationstchnik dei der Verhutung infectioser komplikationen nach Kaiserschnitt // Lbl. Gynecol. 2002. V.108, N7. P. 1046-1052.
80. Koppel E.,Struzyk B., Zbieszezyk J. Kaeserschnitte mit anwendung einschtiger transisthmischer uterusnacht // Lbl. Gynacol. 2000. V.105, N23. P. 1522-1525.
81. Cerny F. Nose Z. Akusenosti se suturou delohy pri cisarskem resu za 12 lete obdobi // Cs. Gynecol. 2003. V.53, N6. P.412-415.
82. Consiglio G.C., Conforti B., Carone V. Considerazioni in tema di profilassi antibiotica pre-operatoria nel taglio cesareo. Nota preliminare // Minerva ginecol. 2005. V.39, N1-2. P.85-88.
83. Димитров М.., Матвеева Е., Попвасилев Н. Едноэтажен шев на миометриума при истмично-цезарево сечениею // Акуш. и гинек. (Болгар.). 1998. V.17, N4. Р.248-253.
84. Lyon J.B., Richardson A.C. Careful surgical technique can reduce infection morbility after cesarean section // Am. J. Obstet. Gynecol. 2005. V.157, N3. P.557-561.
85. Попов Й., Пандурски Ф. Възстановяване на маточната стена при цезарево сечение чрез ендностажен двуслоен шев наш опит // Акуш. и гинек. (Болгар.). 2004. V.28, N3. P.31-33.
86. Tischendorf D. Die einschichtige Uterusnacht bei section caesarea. Eine vergecichende // Studie.Geburtsh. Frauenheilk. 2005. V.47, N2. P.117-120.
87. Winkler M., Ruskhaberle K.E., Saul S. Klinische Erfahrungen mit der einschichtigen Uterusnaht bei Sectio caesarea // Zbl. Gynacol. 2002. V.108, N17. P.1039-1045.
88. Стрижаков А.Н., Баев О.Р. Клинико-инструментальная оценка состояния шва на матке и выбор лечебной тактики при гнойно-септических осложнениях после кесарева сечения // Акушерство и гинекология.-1999.-№5.-С.21-27.
89. Ананьев В.А. Результаты кесарева сечения при наложении однорядного и двухрядного шва на матку // Акушерство и гинекология.-2000.-№4.-С.26-29.
90. Chapman S. J., Owen J., Hauth J.C. One-versus two-layer closure of a low transverse cesarean: the next pregnancy // Obstet. Gynecol. 1997. V.89, N1. P.16-18.
91. Shiono P.H., Mc Nellis D., Rhoads A.G. Reasons for the rising cesarean delivery rates: 1978-84 // Obstet. Gynecol. 2005. V.69, N5. P. 696-700.
92. Stark M., Joel-Cohen J., Ciobotaru A. The effect of surgical steps on cesarean section postoperative recovery. European Association of Gynecologists and Obstetricians 6th Meeting, Moscow. 2002. P. 55-56.
93. Stark M.,Finkel A.R. Comparison between the Joel-Cohen and Pfannenstiel incisions in cesarean // Europ. J. of Obstet. Gynecol. and Reprod. Biol. 2002. V.53. P.121-122.
94. Модификация кесарева сечения по Старку / Радзинский В.Е., Левантовская И.Н., Гагаев И.Г., Смирнова Т.В.// Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- Сімферополь.- 1999.-С.271-275.
95. Баев О.Р., Рыбкин М.В. Современные тенденции развития техники операции кесарева сечения // Акушерство и гинекология.-1997.-№2.-С.3-7.
96. Стрижаков А.И., Тимохина Т.Ф., Баев О.Р. Модификация кесарева сечения // Акушерство и гинекология.-1997.-№1.-С.33-37.
97. Хирш Х.А., Кезер О., Икле Ф.А. Поперечный фасциальный разрез передней брюшной стенки в модификации Кохена-Мейларда // Оперативная гинекология: Атлас: Пер. с англ./ Под редакцией В.И. Кулакова, И.Ф.Федорова.-М.:Медицина, 1999.-С.89-91.
98. Joel-Cohen S. Abdominal and Vaginal hysterectomy/ New techniques based on time and motion studies. William Heinemann Medical Rooks, 1999.-170p.
99. Rauburn W.F., Schwartz W.J. Refinenents in performing a Cesarean Delivery // Obstet. Gynecol. Survey. 1999. V.51, N7. P.445-451.
100. Starc M. Evaluation of combinations of procedures in cesarean section // Int. J. Gynecol. Obstet. 2006. V.48. P.273-276.
101. Лохвицкий С.В., Баширов А.Б., Самохин Ю.А. Шовный материал и лигатурные свищи // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных материалов.-М.-2004.-С.281-285.
102. Макаров И.О. Укрепление шва на матке при кесаревом сечении с помощью полимерных материалов // Научн. Тр. Центр. Института усовершенствования врачей.-2002.-Т.265.-С.54-56.
103. Цыбернэ К.А., Шрайт И.Г., Шварц С.А. К вопросу о сепсибилизирующем действии некоторых шовных материалов // Клиническая хирургия.-2000.-№1.-С.8-10.
104. Бабаджанов Б.Р., Хусаинов Б.Р., Ходжаев Ш.Н. Сравнительная оценка шовного материала шелка, капрона, кетгута и хромкетгута в хирургической практике // Современные подходы к разработке эффективных средств и шовных материалов.-М.- 2004.-С.272-273.
105. Введенский Д.В. Морфометрический анализ «рубцовой» ткани матки и тактика ведения родов после кесарева сечения в нижнем сегменте // Тезисы IV съезда акушеров-гинекологов.- Белорусской ССР.-Минск.- 2006.-С.244-245.
106. Белоусов М.А. Оценка послеоперационного рубца на матке после кесаревого сечения // Вопросы охраны материнства и детства, 2006.-№9.-С. 60-62.
107. Тюрина Н.И. Вопросы теоретической и клинической медицины // Труды Новосибирского медицинского института.- Новосибирск.- 1959.- С.280-284.
108. Лебедев В.А., Стрижаков А.Н., Железнов Б.И. Эхографические и морфологические параллели в оценке состояния рубца на матке // Акушерство и гинекология.-2002.-№8.-С.44-49.
109. Шалимов А.А., Фурманов Ю.А. Научно-технический прогресс и новые материалы в хирургии // Клиническая хирургия.-2002.-№1.-С.1-3.
110. Bellec H., Link M. Ein pro dem isthmozervikalen Langschnitt bei der Schnittenbindung untergewichtiger Kinder // Zbl. Gynacol. 2003. V.110, N24. P.1589-1592.
111. Hey A.A., Singh R.N., Bubey L.S. Catgut versus suntetic absorbable suture (A comparative clinical study) // Ind. J. Surg. 2002. V.48, N3. P.101-105.
112. Liboni A., Zamboni, Tatari V. Fili di sutura riassordbibili // Acta Chis. Ital. 2002. V.42, N5. P.995-998.
113. Neill P.M., Sugerman H.J. Continuos absorbable versus lnterruupted nonabsorbable gascial closure: a prospective, randomized comparison // Arch. Surg. 2002. V.121, N3. P.821.
114. Ломинадзе А.А., Бетришвили Т.И., Чабашвили Э.И. Профилактика перитонита после кесарева сечения // Оптимизация тактики ведения родов и операция кесарева сечения в современном акушерстве (тезисы к пленуму).- М.: Барнаул.- 2003.-С.110-111.
115. Жуковский В.А., Калинина Т.Н., Воронова И.Г. Хирургический шовный материал на основе полипропиленовых мононитей // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств и шовных материалов.- М.- 2004.-С.231-232.
116. Сторожук В.Т., Калинина В.А., Орехов И.А. Опыт и перспективы применения полипропиленовой мононити в гнойной хирургии // Клиническая хирургия.-2002.-№1.-С.38-39.
117. Гиллерсон А.Б. О болезни оперированной матки // Вопросы теоретического и практического акушерства и гинекологии // Минздрав РСФСР.- Омский медицинский институт им. Калинина, 1990.-№65.-С.17-22.
118. Fuld Ch.S. Surgical techneiques for cesarean section // Obstet. Gynecol. 2003. V.15, N4. P. 657-672.
119. Meyenburg M., Giffei J.M., Nierhaus M. Anwendung eines Klammergerates dei der abdominalen Schnittenbindung // Geburtsh. Frauen heilk. 2003. V.8, N6. P. 440-442.
120. Нізова Н.М., Бригар В.В. Кесарів розтин та репродуктивні перспективи // ПАГ.-2001.-№1.-С.104-107.
121. Никонов А.П., Волков Н.И., Краснопольская К.В. Возможности гистероскопии в оценке состояния матки после кесарева сечения // Вопросы охраны материнства и детства.- 2004.- №7.- С.58-61.
122. Папиташвили А.М., Бетришвили Т.И. Применение эхографического исследования в качестве прогностического теста у женщин, перенесших операцию кесарева сечения // Оптимизация тактики ведения родов и операция кесарева сечения в современном акушерстве (тез. к пленуму).-М.:Барнаул.- 2003.- C.105-106.
123. Faustin D., Mincoft H., Chaffer R. Relationship of ultrasound findings after cesarean section to operative morbielity // Obstet. Gynecol. 2006. V.66, N2. P. 195-198.
124. Демидкин П.Н., Шнирельман А.И. Рентгенодиагностика в акушерстве.- М.:Медицина, 1999.- 424с.
125. Демидкин П.Н. Рентгенодиагностика состояния полости матки и полноценности рубца на матке после кесарева сечения // Объединенный Пленум правления Всесоюзного и Всероссийского научных медицинских обществ акушеров-гинекологов (тез.докл.) .-М.- 1989.- С.190-192.
126. Geny R., Marty R., Leroy B.Evaluation des cicatrices uterines par hysteroscopie et echographie // Contracept. Fertil. Sexual. 2006. V.13, N2 special. P. 225-230.
127. Michaels W.H., Thompson H.O., Boutt A. Ultrasound diagnosis of defects in the scarred lower uterine segment during pregnancy // Obstet. Gynecol. 2003. V.71, N1. P.112-120.
128. Mintz P., Herlicoviez M., Tilliard I.D. Uterus cicatriciel et dehiscence uterine. A popos de 20 observations // Rev. Franc. Gynecol. Obstet. 2005. V. 82, N2. P. 97-105.
129. Vaclavinkova V., Westin B. Ultraschalldiagnostik von Narbendefekten nach Kaiserschnitt // Zbl. Gynecol. 2000. V.106, N10. P.686-692.
130. Титченко Л.И., Белоусов М.А., Жиленко М.И. Оценка состояния рубца на матке после кесарева сечения с помощью эхографии // Акушерство и гинекология.-2002.-№11.-С.69-70.
131. Погорелова А.Б., Ким Н.А. Опыт ведения родов через естественные родовые пути у беременных, ранее перенесших кесарево сечение // Акушерство и гинекология.-2003.-№10.-С.44-46.
132. Мордухович А.С., Погорелова А.Б. Оценка состояния рубца на матке после операции кесарева сечения для выбора рационального метода родоразрешения // Оптимизация тактики ведения родов и кесарева сечения в современном акушерстве. Тезисы к пленуму.- М.: Барнаул.- 2003.- С.84-88.
133. Чернуха Е.А., Комиссарова Л.М. Кесарево сечение в современном акушерстве // Акушерство и гинекология.-2006.-№10.-С.68-71.
134. Philipson E.N., Rosen M.G. Trends in the frequency of cesarean births // Clin. Obstet. Gynecol. 2006. V.28, N4. P. 691-696.
135. Porreco R. High cesarean section rate: A new perspective // Obstet. Gynecol. 2006. V.65, N3. P.307311.
136. George A. The itility of clinucal tests of eligibility for a trial of labour following a caesarean section: a decision analysis // Br. J. Obstet. Gynaecol. 1999. V.106. P.642-646.
137. Алипов В.И., Абрамченко В.В., Морозов В.В. Консервативное ведение беременности и родов у женщин с рубцом на матке // Современное акушерство и кесарево сечение: Сб.тр.респ. МОНИИАГ, М.- 2004.-С.154-163.
138. Zbed M.S., Therriault G.D., Logrillo V.M. Freguency, specing and outcome of pregnancie Subsequent to primary cesarean childbirth // Am. J. Obstet. Gynecol. 2000. V.150, N2. P. 205-212.
139. Scott W.R., Kenneth J.Z., Michall J.Z. Fetal acidemia associated with regional anesthesia for elective cesarean delivery // J. Obstet. Gynecol. 2006. V.85, N1. P.79-83.
140. Swalm Z.S., Holste C.S., Waller K. Umbilical cord blood pH after priter cesarean delivery // Obstet. Gynecol. 2003. V.92, N3. P.390-393.
141. Schneider J., Gallego D., Benito R. Trial of labor after an earlier cesarean section. A conservative approach // J. Reprod. Med. 2003. V.33, N5. P. 453-456.
142. Hoskins I.A., Gomes J.Z. Correlation Between maximum cervical dilatation at cesarean delivery out subsejuent vaginal birth after cesarean delivery // Obstet. Gynecol. 1997. V.89, N4. P.591-593.
143. Bailit J.Z., Dooley S.Z., Peaceman A.N. Risk adjustment for interhospital comparison of primary cesarean rates // Obstet. Gynecol. 1999. V.93, N6. P.1025-1030.
144. Ziberman E., Zanc J.M., D¢agostino C.R. Association of epidural analgesia with cesarean delivery in milliparas // Obstet. Gynecol. 1999. V.88, N6. P.993-1001.
145. Gould J.B., Davey B., Stattord R.S. Socioeconomic differences in rates of cesarean section // N. Engl. J. Med. 2004. V.321, N4. P.233-239.
146. Jansen F.W., Van Roosmalen J., Keirse M.J. Vaginal delivery following cesarean section // Med. Tijdschr. Geneeskd. 2004. V.133, N13. P.666-669.
147. Miller D.A., Diaz F.G., Paul R.H. Vaginal birth after cesarean: 10-Year experience // J. Obstet. Gynecol. 2002. V.83, N2. P. 255-258.
148. Hueston W.J., Rudy M. Factors predicting elective repeat cesarean delivery // J. Obstet. Gynecol. 2002. V.83, N5. P. 741-744.
149. Chervenak F.A., McCullongh Z.B. An ethically justified algorithm for offering, recommending, and performing cesarean delivery and its application in managed care practice // Obstet. Gynecol. 1999. V.87, N2. P.302-305.
150. Steer P. Caesarean section: an evolving procedure? // Br. J. Obstet. Gynecol. 1998. V.105. P.1052-1055.
151. Cowan R.K., Kinch A.N. Trial of labor following cesarean delivery // J. Obstet. Gynecol. 2002