ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ НАРОДЖУЮТЬ УПЕРШЕ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

МИШКО АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ

УДК 618.3-06:618.1-002

ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ НАРОДЖУЮТЬ УПЕРШЕ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Горбунова О.В.
доктор медичних наук

Київ 2007

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ I
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: «НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНО-
СТІ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ» 11
1.1. Роль невиношування вагітності в розвитку акушер-
ських та перинатальних ускладнень. 1 1
1.2. Вагітність і пологи у жінок пізнього репродук-
тивного віку. 22
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 41
2.1. Групи пацієнток і їх клінічна характеристика. 41
2.2. Лікувально-профілактичні заходи і методи 47
дослідження.
РОЗДІЛ 3
ПЕРЕБІГ І ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ НАРОДЖУЮТЬ ВПЕРШЕ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ 53
3.1. Клініко-ехографічні особливості. 53
3.2. Зміни ендокринологічного статусу. 59
3.3. Особливості імунологічних, біохімічних і мікробіологічних змін. 63
РОЗДІЛ 4
АКУШЕРСЬКІ І ПЕРИНАТАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК, ЯКІ НАРОДЖУЮТЬ ВПЕРШЕ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ 72
4.1. Клінічний перебіг ІІ і ІІІ триместрів вагітності. 72
4.2. Клінічний перебіг пологів і стан новонароджених. 75
4.3. Функціональний стан системи мати-плацента-плід. 83
4.4. Зміни гомеостазу і мікробіоценозу статевих шляхів. 91
РОЗДІЛ 5
ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ НАРОДЖУЮТЬ ВПЕРШЕ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ 97
5.1. Вплив запропонованої методики на перебіг 1 триместра вагітності 97
5.1.1. Клініко-ехографічні зміни 97
5.1.2. Зміни ендокринологічного статусу. 103
5.1.3. Зміни імунологічних, біохімічних і мікробіо-
логічних параметрів. 105
5.2. Вплив запропонованої методики на акушерські і перинатальні результати розродження 112
5.2.1. Акушерські і перинатальні результати
розродження 112
5.2.2. Зміни функціонального стану фетоплацентар-
ного комплексу. 118
5.2.3. Особливості гомеостазу і мікробіоценозу
статевих шляхів. 124
РОЗДІЛ 6
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ 129
ВИСНОВКИ 145
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ 150

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМО амплітуда миттєвих осциляцій;
БЧСС базальна частота серцевих скорочень;
ДРТ допоможні репродуктивні технології;
Е естріол;
ІР індекс резистентності;
ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку;
ЗБ загальний білірубін;
Кр кортизол;
КШК криві швидкості кровотоку;
КТГ кардіотокографія;
ЛП - β-ліпопротеїди;
ЛФ - лужна фосфатаза;
НВ невиношування вагітності;
ПГ прогестерон;
ПІ індекс пульсації;
ПЛ плацентарний лактоген;
ПН плацентарна недостатність;
СДВ відношення систоло-діастоли;
ТГ тригліцериди;
ТТГ тиротропний гормон;
Т3 трийотиронін;
Т4 тироксин;
УЗД ультразвукове дослідження;
ХГ хоріонічний гонадотропін.

ВСТУП

Актуальність теми
Невиношування вагітності (НВ) є однією з найважливіших проблем охорони здоров'я у всьому світі. Частота передчасного переривання вагітності коливається в межах 10-25% [14, 44]. Не дивлячись на значне число досліджень, присвячених профілактиці і лікуванню передчасного переривання вагітності, невиношування складає 5-10% [19, 88].
НВ це універсальна, інтегрована відповідь жіночого організму на будь-яке виражене неблагополуччя в стані здоров'я вагітної, внутрішньоутробного плода, навколишнього середовища й багатьох інших чинників. В умовах адаптації до вагітності найяскравіше виявляється єдність нервової й гуморальної регуляції, контрольована симпато-адреналовою системою, яка забезпечує організм жінки створенням достатніх енергетичних ресурсів в умовах внутрішнього й зовнішнього середовища, що змінилося [27, 34, 138].
Серед різних чинників ризику невиношування все більше значення набувають вікові особливості першородячих, причому не тільки юного, але й пізнього репродуктивного віку. Успіхи сучасної репродуктології нині створили передумови до розуміння генезу порушень репродуктивної системи у жінок пізнього репродуктивного віку і забезпечили можливість більш глибокого розуміння механізмів НВ у жінок, які вагітніли природним шляхом і за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) [72, 92].
Разом з тим, патогенез невиношування у жінок пізнього репродуктивного віку, у тому числі й після ДРТ, вивчено недостатньо. Відсутні чіткі дані про особливості формування й функціонального стану фетоплацентарного комплексу і порушень стану внутрішньоутробного плода й новонародженого залежно від початкових ендокринологічних і імунологічних особливостей. Крім того, відсутні дані про диференційований підхід до профілактики НВ з урахуванням варіанту настання вагітності.
Все вищевикладене є обгрунтуванням для проведення справжнього наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” № держ. реєстрації: 0106 U010506.
Мета та завдання дослідження
Метою дослідження було зниження частоти невиношування й перинатальної патології у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці на основі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, метаболічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Для реалізації поставленої мети було запропоновано такі завдання:
1. З'ясувати частоту і терміни мимовільного переривання вагітності в 1 триместрі у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці залежно від необхідності застосування ДРТ.
2. Встановити найінформативніші клінічні, ехографічні й ендокринологічні маркери для прогнозування й контролю за клінічним перебігом 1 триместра вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ.
3. Провести оцінку клінічного перебігу ІІ і ІІІ триместрів вагітності і пологів, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, імунологічних, біохімічних і мікробіологічних змін у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ.
4. Вивчити перинатальні результати розродження жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці.
5. Удосконалити й оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці.
Об’єкт дослідження невиношування вагітності і перинатальна патологія.
Предмет дослідження перебіг вагітності і пологів, стан плода і новонародженого, вміст статевих і плацентарних гормонів, функціональний стан фетоплацентарного комплексу, мікробіоценоз статевих шляхів, стан системного імунітету і гомеостазу.
Методи дослідження клінічні, ендокринологічні, ехографічні, допплєрометричні, імунологічні, біохімічні, мікробіологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше встановлено частоту і терміни мимовільного переривання вагітності в 1 триместрі у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці залежно від необхідності застосування ДРТ. Розширено наявні дані про патогенез невиношування на підставі одержаних ендокринологічних даних та їх взаємозв'язку з клініко-ехографічними змінами.
Вперше вивчено акушерські та перинатальні результати розродження у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ.
Одержані результати дозволили науково обгрунтувати необхідність удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів.
Практичне значення одержаних результатів
Встановлено найінформативніші клінічні, ехографічні й ендокринологічні маркери для прогнозування й контролю за клінічним перебігом 1 триместра вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ. Вивчено частоту, структуру і терміни розвитку акушерських ускладнень у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці.
Вдосконалено методику поетапних (передгравідарний і гестаційний періоди) лікувально-профілактичних заходів у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності, починаючи з І триместру і закінчуючи розродженням.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2004 по 2007 рр. Автором проведено клініко-ехографічний і лабораторний аналіз перебігу вагітності і пологів у 100 жінок, з яких 80 жінки, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці, причому 40 з них після ДРТ, які одержували різні лікувально-профілактичні заходи.
Самостійно зроблено забір і підготовку біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо профілактики невиношування та перинатальної патології у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці. Статистична обробка отриманих результатів виконана безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на пленумі і з’їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, жовтень; Донецьк, 2006, вересень); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київській області (2005, листопад-грудень); на науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктології” (2004 травень; 2005, жовтень і 2006, грудень); на конференції молодих учених КМАПО ім. П.Л. Шупика (2005, вересень); на міжнародних школах семінарах „Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006, лютий) і „Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006, червень); на 1 спеціалізованій медичній виставці „Здоров’я жінки і дитини” (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на 1 з’їзді перинатологів України (Київ, 19-21 квітня 2007 р.).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 149 сторінках комп’ютерного друку, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, додатку та списку використаних джерел, який включає 141 джерело кирилицею та 99 латинікою. Робота ілюстрована 83 таблицями та 7 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ:

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і дано нове вирішення актуального наукового завдання сучасного акушерства зниження частоти невиношування і перинатальної патології у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці на основі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, метаболічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
1. Жінки, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці складають групу високого ризику щодо розвитку невиношування (15,0%), частота якого залежить від репродуктивного анамнезу: 20,0% - після ДРТ і 10,0% - при природному варіанті настання вагітності. По термінах розвитку частіше за все це відбувається в 8 тиж. вагітності (50,0%) і рідше - в 10 (33,3%) і 12 тиж. (16,7%).
2. Клінічними маркерами мимовільного переривання вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці є болі при фізичному навантаженні (40,0%) і психоемоційній напрузі (30,0%), а ехографічними: гіпоплазія хоріона (17,5%) і амніону (12,5%), прискорене зростання або ранній гідроамніон (12,5%). Частота клініко-ехографічних змін в 1,5 разу вище у пацієнток після ДРТ.
3. Високий рівень невиношування вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці пояснюється наявністю дисгормональних порушень, в першу чергу, з боку Е і ПГ. Ступінь вираженості цих порушень залежить від репродуктивного анамнезу і після використання ДРТ характеризується додатковим зниженням вмісту ХГ.
4. Клінічний перебіг ІІ і ІІІ триместрів вагітності і пологів у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці характеризуються високою частотою передчасних пологів (23,5%), плацентарної недостатності (65,8%), дистресу плода (34,9%) і аномалій пологової діяльності (20,0%). Причому, у пацієнток після ДРТ передчасні пологи спостерігаються частіше в 1,7 разу, а плацентарна недостатність в 1,5 разу.
5. Перинатальні результати розродження жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці характеризуються високою частотою асфіксії новонароджених середнього (26,4%) і важкого ступеню (14,6%), а також респіраторного дистрес-синдрому на фоні недоношеності (23,5%). Сумарні перинатальні втрати складають 117,6‰ і обумовлені важкою формою респіраторного дистрес-синдрому (75,0%) і важкою інтранатальною асфіксією (25,0%).
6. Розроблено алгоритм ведення вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку, який включає використання лікувально-профілактичних заходів за 3-6 місяців до настання вагітності (психологічна корекція, ензимотерапія й гормональна терапія), а під час вагітності додаткове використання в 12-13 тиж., 20-22 тиж., 30-32 тиж. і 37-38 тиж. антигомотоксичних препаратів.
7. Використання розроблених лікувально-профілактичних заходів відповідає нормалізації ендокринологічних показників з 5-6 тиж. терапії (збільшення рівня Е до 8,1±0,3 нмоль л; р<0,05; ПГ до 140,6±8,9 нмоль/л; р<0,05 і ХГ до 101,3±7,6 нмоль/л; р<0,05) та мікробіоценозу статевих шляхів (збільшення числа лактобацил до 6,2±0,2 КУО/мл; р<0,05 і біфідобактерій до 6,3±0,2 КУО/мл; р<0,05).
8. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту невиношування в 2 рази; передчасних пологів 4,4 разу; плацентарної недостатності 1,7 разу; дистресу плода в 2,9 разу; асфіксії новонароджених середньо-важкого ступеню в 3 рази і перинатальних втрат в 4 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. З метою профілактики невиношування і перинатальної патології у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці необхідно виконувати впродовж 3-6 місяців до настання вагітності наступни рекомендації:
- проводити системну ензимотерапію препаратом «Вобензім» по 3 капсули 3 рази на день впродовж 2-3 місяців;
- жінкам з початковими ендокринопатіями і гіпофункцією яєчників додатково призначали антигомотоксичну терапію: препарат «Оваріум-композітум» по 2,2 мл в/м 2 рази на тиждень і препарат «Мулімен» по 10 крапель 3 рази на день впродовж 2-3 місяців;
- за наявності ускладненого інфекційного анамнезу і при змішаних формах неплідності окрім вищеописаних препаратів призначати «Галіум-Хєєль» по 10 крапель 3 рази на день з 5 по 25 день менструального циклу також впродовж 2-3 місяців.
Під час вагітності профілактично використовували в І триместрі (12-14 тижнів):
- свічки «Вібуркол» реr rectum 2 рази на день впродовж 2 тижнів з подальшою перервою на один тиждень;
- препарат «Нервохєєль» по 1 краплі 3 рази на день впродовж 1 місяця з подальшою тижневою перервою;
- препарат «Церебрум композитум» по 2,2 мл в/м 1 разів в 5 днів із загальним курсом 10 ін'єкцій.
У ІІ і ІІІ триместрух вагітності: 20-22; 30-32 і 37-38 тижнів:
- препарат «Плацента-композитум» по 2,2 мл 1 раз в 5-7 днів;
- препарат «Траумель С» по 2,2 мл 2 рази на тиждень в/м.
2. З метою контролю за клінічним перебігом 1 триместру вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці необхідне динамічне вивчення самих інформативних клініко-ехографічних параметрів (болі при фізичній і психоемоційній напрузі; наявність гіпоплазія хоріона і амніону, прискорене зростання або ранній гідроамніон) і ендокринологічних показників: Е, ПГ і ХГ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов: Руководство для врачей. СПб.: Спец. лит., 2004. 668 с.
2. Агаджанова А.А. Современные подходы к диагностике и лечению антифосфолипидного синдрома при невынашивании беременности // Вестн. Рос. ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. - №2. - С. 40-45.
3. Агаджанова А.А. Современные методы терапии больных с привычным невынашиванием беременности // РМЖ. 2003. - Т. 11, № 1.
4. Агонист прогестерона дидрогестерон (дюфастон) как препарат для лечения угрожающего аборта / М.А.Репина, Н.Е.Лебедева, Л.П.Жданюк, О.П.Иванова // Журн.акушерства и женских болезней. 2000. - Т.XLIX, вып.1. С.36-38.
5. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстримальных состояниях в акушерской практике: Рук.для врачей. Н.Новгород: НГМА, 2005,-281 с.
6. Айзеле Бернд. Иммунологические аспекты невынашивания беременности и дидрогестерон (Дюфастон) // Сателитный симпозиум Солвей Фарма «Привычная потеря беременности - новый взгляд на роль половых гормонов». М., 2002. - С. 6-7.
7. Аншина М.Б., Нерсесян Р.А. Дефицит прогестерона, способы его оценки и коррекции с помощью препарата дюфастон (клиническая лекция) // Проблемы репродукции.- 2003.- Т.9, №4.- С.23-26.
8. Ахмедеева Э.Н., Мухамедиева М.В., Саматова З.А. Иммунологические и гормональные критерии оценки состояния плода и прогнозирования здоровья новорожденных / Метод.рекомендации. Уфа, 2000. 14 с.
9. Баевский Р.М. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения // Вестн. АМН СССР. - 1989. - №8. - С. 73-78.
10. Байтерян И.К., Яруллин А.Х. Продолжительность родовой деятельности в различных возрастных группах. // Казанский медицинский журнал, 2003. - т.64, №4. - С. 305.
11. Башмакова Н.В. Антифосфолипидный синдром и невынашивание беременности: клиника, диагностика, лечение // Проблемы беременности. 2000. - №1. - С. 52-59.
12. Башорун А.О. Прогнозирование возникновения и эффективности лечения угрозы прерывания беременности: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. К., 1990. 139 с.
13. Богатирьова Р.В. Особливості генетичних порушень при самовільних викиднях // ПАГ, 1999.- №3.- С.66-68.
14. Вдовиченко Ю.П., Ткаченко А.В. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002.- №2. С.78-85.
15. Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка СВ. Ультразвуковая диагно­стика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска. // Ехографія в перінатології та гінекології. Кривой Рог. - 1993. - С. 25-27.
16. Венцківський Б.М. Стан імунного та гормонального статусу фетоплацентарного комплексу при недоношуванні вагітності // ПАГ.- 1992.- №3.- С.40-43.
17. Венцківський Б.М., Венцківська І.Б. Організаційні та медичні аспекти проблеми невиношування вагітності // Невиношування вагітності: Зб.наук.праць.К.,1997.-С.45-48.
18. Венцківський Б.М. Стан імунного та гормонального статусу фетоплацентарного комплексу при недоношуванні вагітності // ПАГ.- 1992.- №3.- С.40-43.
19. Венцківський Б.М., Костюк А.Л., Бєлов О.О. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипологичного та психологічного статусу вагітної // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №6. С.70-72.
20. Взаимосвязи между маточно-плацентарным кровотоком и показателями гормональной и метаболической активности у беременных с угрозой прерывания / А.В. Бурлев, А.И. Волобуев, В.М. Сидельникова и др. // Вестн. АМН СССР. 1990. - №5. - С. 10-14.
21. Влияние препарата Магне-В6 на микроэлементный гомеостаз головного мозга у крыс / О.А. Громова, А.В. Кудрин, С.И. Катаев и др. // Журн. неврологии и психиатрии.- 2003.- №5.- С.72-73.
22. Газазян М.Г. Особенности вегетативного тонуса у беременных накануне физиологических родов, осложненных дискоординацией сократительной деятельности матки // Акушерство и гинекология. 1997. - №4. С. 9-12.
23. Газазян М.Г. Дискоординированная родовая деятельность: возможности прогнозирования и профилактики: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. - Курск, 1989. 279 с.
24. Гипомагниемия в акушерстве. Применение препаратов магния: Метод. рекомендации / Н.Г. Кошелева, О.Н. Аршакова, Т.В. Беляева и др.- СПб.: Норд-мед. издат., 2005. - 24 с.
25. Гокоєва Е.А. Стан імунологічної реактивності організму вагітних при невиношуванні та шляхи її корекції: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01.- К., 1993. 95 с.
26. Гениевская М.Г., Макацария А.Д. Антитела к фосфолипидам и невынашивание // Вестник акушерства и гинекологии. 2000. - № 1. С.44-50.
27. Голота В.Я. Антенатальна охорона плода при передчасних пологах // ПАГ.- 1990.- №1.- с.46-47.
28. Гордієнко О.В. Урогенітальна інфекція при вагітності і прогнозування невиношування: Дис.... к.м.н.- К., 1991.- 180с.
29. Головкин В.А., Тонконог А.И., Зорина М.А. Биофармацевтическое обоснование составов и технологии некоторых лекарственных форм с бишофитом украинским // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. работ. Дн-ск, 2003.- Вып. IV. - С. 172-173.
30. Городничева Ж.А. Применение сульфата магния в акушерстве // Акушерство и гинекология. - 2004. - №4. - С. 3-6.
31. Громова О.А. Дефицит магния в организме ребенка с позиции практикующего врача // Рос. педиатрич. журн.- 2002.- №5.- С.48-52.
32. Громова О.А. Его Величество Магний: Метод. пособие для врачей и студентов. - М.: Медицина, 2000. 22 с.
33. Демина Т.Н. Привычное невынашивание беременности и антифосфолипидный синдром: Дис. д-ра мед. наук: 14.01.01. - Донецк, 1999. 305 с.
34. Демина Т.Н., Слюсарь-Оглух Т.И., Говоруха И.Т. Состояние иммунного статуса у женщин с привычным невынашиванием беременности и аутосенсибилизацией к хорионическому гонадотропину человека // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С. 208-211.
35. Денисевич С.И., Мачулина Л.Н. Факторы риска недоношенности // Здравоохранение Белоруссии. - 2004. - №5. - С. 37-38.
36. Джаникян И.О., Саарян СВ. Особенности течения родов и состояние новорожденных у возрастных первородящих женщин. // Актуальные вопросы акушерства. - Ереван, 1991. - С. 78-83.
37. Дидина Н.М. Беременность после 30 лет. // Здоровье, 2004. - №5. - С.16.
38. Досвід використання Магне-В6 в акушерській практиці /І.М. Мелліна, Т.Л. Павловська, Н.І. Тофан и др. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.2002.-№2.-С. 119-123.
39. Дрампян Г.Х. Сравнительное изучение морфологических особенностей миометрия нижнего сегмента матки пожилых и старих первородящих женщин на тканевом, клеточном и субклеточном уровнях. // Актуальные вопросы аку­шерской и перинатальной патологии в группах высокого риска. 1985. - вып. 2. - С. 139-151.
40. Дубосарська З.М. Сучасні методи діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плоду. // Тези доповідей науково-практичної конференції акушерів-гінекологів України. - Донецьк, 1994. - С. 69.
41. Желпакова М.С., Мезинова Н.Н. Факторы риска перинатальной смерт­ности у первородящих старшего возраста и их профилактика. / / Здравоохране­ние Казахстана, 2001. - №10. - С. 73-75.
42. Зайдиева З.Н., Мусаева О.Х., Нурмагомедов С.Н. Течение беременности и исходы родов у первородящих старше 30 лет. // Акушерство и гинекология, 1999. №8. - С. 37-38.
43. Запорожан В.М., Даниленко Л.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та її вплив на плід // Одеський мед.журнал. 1999. - № 4. С.82-84.
44. Запорожан В.М., Цегельский М.Р. Акушерство і гінекологія.- К.: Здоров`я, 2006.- 240с.
45. Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності / С.П.Писарєва, С.І. Могилевська, І.І. Воробйова та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. - №2. С.115-117.
46. Застосування утрожестану в комплексній терапії звичного невиношування вагітності / А.Г. Коломійцева, С.П. Писарєва, Г.Є. Яремко та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №4. С.144-146.
47. Зиміна І.Л. Прогнозування, діагностика і превентивне лікування загрози невиношування вагітності: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. - К., 1996. 142 с.
48. Клинический опыт применения магне-В6 при лечении невынашивания беременности / Е.В.Коханевич, С.В.Дудка, Й.Я.Геревич и др. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - № 6. С.118-119.
49. Каиров Т.Г. Механизмы формирования нарушений компенсаторно-приспособительных реакций при осложненном течении беременности: Дис. д-ра мед. наук: 14.01.01. - Томск, 1999. 228 с.
50. Калентьева С.В., Ушакова Г.А. Кардиоритмография в диагностике акушерских и перинатальных осложнений // Акушерство и гинекология. - 2004. - №4. - С. 6-8.
51. Карпушин В.П., Голубев А.П., Белинская Н.В. Влияние возраста на те­чение беременности, родов и послеродового периода у первородящих женщин.// Акушерство и гинекология, 2001. - №6. - С. 26.
52. Каюпова Л.С. Профилактика перинатальной патологии у первородящих старшего возраста. // Перинатальная охрана плода. - Алма-Ата, 1999. - С. 65-67.
53. Корекція міжгормональних відношень андрогенів і глюкокортикоїдів у комплексному лікуванні загрози передчасного переривання вагітності / В.М.Бєсєдін, Я.М.Романишин, І.Т.Філіп’юк, Ю.І.Огородник // Практична медицина. 1997. - № 7-8. С.23-26.
54. К вопросу о природе угрожающего прерывания беременности при вегето-сосудистой дистонии / Э.Л. Калмыкова, Т.Л. Боташева, А.Ф. Сысоева, В.С. Гимбут // Актуальные вопросы перинатологии: Материалы респ. науч.-практ. конф. - Екатеринбург, 1996. - С. 84-85.
55. Клинико-иммунологическое значение аутоантител к хорионическому гонадотропину при невынашивании беременности / П.А. Кирющенков, Г.Т. Сухих, Л.В. Ванько, И.В. Пономарева // Акушерство и гинекология. 2004. - №4. - С. 14-16.
56. Клінічний досвід застосування Магне-В6 в лікуванні невиношування вагітності / Е.В. Коханевич, С.В. Дудка, А.А. Суханова, К.І. Толстих // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - №4. - С. 106-108.
57. Климов В.А. Новые подходы к лечению угрозы преждевременных родов // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №1 (10). - С. 9-10.
58. Кошелева Н.Г., Плужникова Т.А. Санкт-Петербургский Центр профилактики и лечения невынашивания беременности. Итоги научной и практической деятельности // Журн. акушерства и женских болезней. 2002. Т.LІ, вып.2. С.84-88.
59. Кононова Е.С. Гормональные аспекты невынашивания беременности: Обзор лит. // Вопр.охраны материнства и детства. 1999. - №7. - С. 69-72.
60. Корсак В.С. Экстракорпоральное оплодотворение в терапии бесплодия: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. СПб., 1999. 31 с.
61. Костюк А.Л. Альтернатівні методи комплексного лікування невиношування вагітності // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С.335-337.
62. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. К вопросу о патогенезе привычного выкидыша // Акушерство и гинекология. - 2003. - №4. С. 3-4.
63. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. Снижение перинатальной заболеваемости и смертности при невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 2004. - №2. - С. 5-8.
64. Летучих А.А., Бокарева Т. В., Крайс Л.Н. Беременность и роды у пер­вородящих старше 30 лет. // Вопросы охраны материнства и детства. - 1999. -№11. - С. 79.
65. Лубяная С.С. Алгоритм ведения пациенток с привычным невынашиванием беременности и генитальной вирусной инфекцией // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - №2 (11). - С. 24-30.
66. Макацария А.Д., Долгушина Н.В. Герпетическая инфекция. Антифосфолипидный синдром и синдром потери плода. М.: Триада-Х, 2002. 80 с.
67. Макаров И.О., Сидорова И.С., Кузнецов М.И. Об интерпретации кардиотокограмм во время беременности при плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. 2004. - № 2. С.23-27.
68. Малгаджарова Б.С. Патологический прелиминарній период в современном акушерстве: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. - Алма-Ата, 1991. 130 с.
69. Мамутова Д.М. Течение и исход беременности и родов у юных, пожи­лых и старых первородящих женщин: Автореф. дисертации. ... канд. мед. наук. -Фрунзе, 1976. - 25 с.
70. Маркін Л.Б., Ощуркевич О.Є. Програмовані роди у первородящих похилого віку. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1988. - №5. - С. 54-56.
71. Маркин Л.Б. Состояние плода у пожилых первородящих по данням кардиотокографии и ультразвукового исследования. // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов, 1999. - 133 с.
72. Маркін Л.Б., Венцковский Б.М., Воронін К.В. Біофізичний профіль плода. Львів: Світ, 1999. 124 с.
73. Маркин Л.Б., Павловский М.П. Мониторные системы в родовспоможении. К.: Здоров`я, 1999. 158 с.
74. Маркін Л.Б., Марченко Н.Є. Комплексна немедикаментозна терапія загрозливого пізьнього викидня // Педіятрія, акуш. і гінекологія. 2001. - № 6. С.38-41.
75. Михальченко А.А., Девялтовская М.Г. Беременность с высоким риском невынашивания: особенности её развития и риск для плода // Здравоохранение.- 1999.- №3.- С.41-43.
76. Медико-біологічні та соціально-демографічні фактори невиношування вагітності / М.П. Веропотвелян, С.А. Стрелкова, П.М. Веропотвелян та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №1. - С. 59-62.
77. Медико-социальные аспекты невынашивания беременности / О.Г. Фролова, З.З. Токова, В.Ф. Волгина и др. // Акушерство и гинекология. - 2004. - №4. - С. 7-11.
78. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2004. - №2. - С.33-35.
79. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - М.: Медицина, 2000. 544 с.
80. Новикова З.В., Николаев Е.И., Чернуха Е.А. Тактика ведения родов у пожилых первородящих женщин. // Вопросы охраны материнства и детства. -2001. - №5. - С. 45-47.
81. Окоев Г.Г., Ванецян А.Л. Морфологические особенности миометрия и плаценты пожилых и старых первородящих. // Актуальные вопросы акушер­ской и перинатальной патологии в группах высокого риска. 1985. - вып.2. - С.119-126.
82. Окоев Г.Г. Ведение беременности и родов у возрастных первородящих.// Тезисы научных сообщений IV Закавказской конференции геронтологов и гериатров. - Ереван, 1991. С. 248-250.
83. Ощуркевич О.Е. Программированные роды у пожилых первородящих:Авт.дисс. ... канд.мед.наук. - Киев, 1990. - 16 с.
84. Оценка клинической и лабораторной эффективности трансвагинально введенного микронизированного прогестерона при угрозе самопроизвольного выкидыша / А.Я. Сенчук, Б.М. Венцковский, В.Д. Мельничук и др. // Вісн. асоціації акушерів-гінекологів України. 2001. - №1. С.12-22.
85. Пайкачева Ю.М. Профилактика и лечение невынашивания беременности у женщин после экстракорпорального оплодотворения: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. СПб., 2000. 23 с.
86. Пат. 33429 Україна, МПК6 А61К 35/00, А 61К 9/02. Спосіб лікування загрози переривання вагітності / Н.В. Машинець, Л.І. Машинець, В.О. Головкін.- №99021015; Заявл.23.02.99; Опубл. 15.02.01 // Промислова власність. - 2001. - №1.- С. 3.1.48.
87. Писарева С.П. Новые аспекты диагностики и терапии при невынашивании беременности // Doctor. - 2001.- №3. - С. 20-22.
88. Писарева С.П., Воробйова І.І. Нові аспекти діагностики та терапії невиношування вагітності // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. - С. 506-508.
89. Писарева С.П. Диагностика и лечение невынашивания беременности // Журнал практического врача.- 1999.- №3.- С.19-24.
90. Писарєва С.П., Заболотная М.Л. Галакторея в разі невиношування вагітності та її лікування. Ліки України.- 2002.- №10 (63).- С.20-21.
91. Писарева С.П., Заболотная М.Л., Воробьёва И.И. Клиническое течение беременности и последствие родов у женщин с невынашиванием при наличии галактореии.- Здоровье женщины.,2002.- №3 (11).- С.7-9.
92. Писарєва С.П., Могілевська С.І., Воробйова І.І., Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності // ПАГ.- 2000.- №2.- С.115-117.
93. Писарева С.П., Рудакова Н.В., Чернышов В.П., Дидрогестерон в поддержании успешной беременности // Здоровье женщины.- 2003.- №2.-С.15-17.
94. Приймак А.Г. Пути прогнозирования, профилактики, диагностики и организации специализированной помощи при невынашивании беременности: Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. Дн-ск, 1995. 151 с.
95. Профилактика и лечение невынашивания беременности (методические рекомендации) /Писарева С.П., Травянко Т.Д., Давыдов Л.Я.., Киев.- 1992.- 24с.
96. Пролигіна І.В. Роль клінічних та біохімічних маркерів у прогнозі, діагностиці та лікуванні невиношування вагітності: Дис. канд. мед наук: 14.01.01. - Вінниця, 2001. 157 с.
97. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. Плацентарная недостаточность при гестозе // Акушерство и гинекология. 2004. - № 1. С.11-16.
98. Резников А.Г. Препараты прогестерона: фармакологические особенности, преимущества, клиническое применение // Лікування та діагностика. 2003.- №1.- С.59-64.
99. Резников А.Г. Прогестогены, беременность и здоровье плода // Доктор.- 2001.- №5 (9).- С.43-45.
100.Резніченко Ю.Г., Резніченко Г.І. Хронічна плацентарна недостатність. Запоріжжя, 2000. 143 с.
101.Репродуктивная эндокринология: Пер. с англ. / Под ред. С.С.К. Йена, Р.Б. Джаффе. М.: Медицина, 2006. -Т.2. 432 с.
102.Репина М.А. Самопроизвольный аборт и его профилактика. В помощь практическому врачу // Журн. акушерства и женских болезней. 2005. Т.XLIX, вып. 4. С.62-66.
103.Рожковська Н.М. Перинатальна охорона плоду при синдромі хронічної плацентарної недостатності : Автореф. дис. д-ра мед. наук.- Одеса, 1999. 35 с
104.Роль оксиду азоту у патогенезі та лікуванні невиношування вагітності / В.П. Бандик, Л.А. Жабицька, І.В. Гужевська та ін. // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс. - 2001. - С. 50-53.
105.Романенко Т.Г., Ткаченко А.В. Iмунологiчнi аспекти профiлактики, прогнозування та лiкування невиношування вагiтностi // Педіатрія, акушерство та гiнекологiя. - 1999. - №6. - С. 117-119.
106.Романенко Т.Г., Форостяная Е.В. Профилактика преждевременных родов с использованием препарата Магне-В6 // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №3 (15). - С. 35-37.
107.