НОВІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНОГО ВІДШАРУВАННЯ НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ ІМ.О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

ЗАГОРОДНЯ ОЛЕКСАНДРА СЕРГІЇВНА

УДК: 618.56-007.281-092-037

НОВІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНОГО ВІДШАРУВАННЯ НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Венцківський Б.М.,
Чл.-кор.АМН України,
доктор медичних наук, професор

Київ-2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ________________________________4
ВСТУП ___________________________________________________________5
РОЗДІЛ 1
Сучасні погляди на поширеність та причини ПЕРЕДЧАСНОГО ВІДШАРУВАННЯ НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ (Огляд літератури) ____________________________________10
1.1. Основні тенденції поширення передчасного відшарування нормально розташованої плаценти в Україні та світі, роль в материнській та перинатальній смертності ________________________________________10
1.2.. Класичні та сучасні фактори ризику передчасного відшарування нормально розташованої плаценти __________________________________14
1.3. Можливі молекулярні механізми в патогенезі передчасного відшарування нормально розташованої плаценти ____________________19
1.4. Антифосфоліпідний синдром як можливий чинник передчасного відшарування нормально розташованої плаценти ____________________22
1.5. Сучасні погляди на значення вроджених тромбофілій в патогенезі передчасного відшарування нормально розташованої плаценти ________32
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ________________________37
2.1 Матеріали дослідження _______________________________________37
2.2.Методи дослідження __________________________________________41
РОЗДІЛ 3
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ ГРУП ____________________________52
3.1.Перебіг пологів у випадку передчасного відшарування нормально розташованої плаценти ____________________________________________52
3.2.Соматичний та акушерсько-гінекологічний анамнез у породіль з передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти _______59

РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ____________________73
4.1.Гістологічні зміни передчасно відшарованих плацент ____________73
4.2.Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл у жінок із передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти ______­­­_84
4.3.Результати загальноклінічних методів дослідження обстежених породіль_______________________________________________________­___94
РОЗДІЛ 5
НОСІЙСТВО АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ В ПАТОГЕНЕЗІ ПЕРЕДЧАСНОГО ВІДШАРУВАННЯ НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ НА ПРИКЛАДІ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ _______________99
РОЗДІЛ 6
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ__________108
ВИСНОВКИ _____________________________________________________141
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ____________________________________143
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ _____________________________144

ВСТУП

Актуальність проблеми
Зниження материнської та перинатальної смертності є однією із провідних задач сучасної системи охорони здоров’я. Для її розв’язання застосовують як оптимізацію надання акушерської допомоги на всіх рівнях закладів системи, так і широке впровадження нових діагностичних технологій. Профілактична спрямованість сучасної медицини передбачає розробку прогностичних критеріїв найбільш небезпечних патологічних станів з метою зниження частоти їх виникнення або, принаймні, ступеню тяжкості.
Важливою проблемою акушерства залишається передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (ПВНРП). Актуальності питання сприяють як одна з провідних ролей в структурі материнської [161] та перинатальної смертності [38,191] й захворюваності, так і відсутність, попри численність проведених досліджень, вичерпної інформації про етіологічні чинники патології [164]. Частота ПВНРП протягом останніх десятиріч зберігає стійку тенденцію до зростання в цілому світі, незалежно від рівня економічного розвитку [64]. В Україні, за даними МОЗ 2005 року, частота ПВНРП склала 8,6 на 1000 пологів, не маючи істотних відмінностей серед міського та сільського населення [83]. Показник перинатальної смертності, пов’язаний із ПВНРП, сягає 20%, не маючи тенденції до зниження, незважаючи на значні досягнення сучасної неонатології, в тому числі у виходжуванні глибоко недоношених дітей.
Історія вивчення ПВНРП сягає витоків акушерської науки [84]. Описані класичні фактори ризику (гестоз, гіпертензія іншого походження, цукровий діабет тощо) є актуальними і сьогодні, однак не дають змоги повною мірою пояснити механізм патології та розробити шляхи її профілактики. Останнім часом отримано багато інформації щодо особливостей патогенезу ПВНРП на клітинному та молекулярному рівнях [121,141,171], проте як основний етіологічний чинник (чинники), так і ефективні прогностичні критерії невідомі.
Незважаючи на майже 250-річну історію вивчення проблеми (вперше патологію окремо описано 1775 року) [77], причина її залишається невідомою.
Публікації останнього часу [4,99] наголошують на ролі в патогенезі ПВНРП специфічного аутоімунного стану антифосфоліпідного синдрому (АФС). Типовість ураження ендотелію судин пояснює різноманітність його проявів від катастрофічного АФС до субклінічного перебігу, дебютом якого може виступати саме ПВНРП. Сприятливим фоном для реалізації дії антифосфоліпідних антитіл (АФА) може виступати генетично детермінований дефіцит або неповноцінність різних компонентів системи гемостазу вроджені тромбофілії [125,144,149].
Виділення прогностичних критеріїв ПВНРП з огляду на особливості соматичного та гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності породіль із ПВНРП сприятиме ранній діагностиці можливої патології, організації завчасної госпіталізації та, як наслідок покращенню результатів для матері та новонародженого.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Роботу виконано в рамках наукової тематики кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я при акушерській та гінекологічній патології» № держреєстрації 0107U007118.

Мета дослідження: Зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі вивчення нових патогенетичних механізмів розвитку ПВНРП і впровадження алгоритму прогностичних заходів.

Завдання дослідження
1. Провести клініко-статистичний аналіз історій пологів з метою вивчення частоти виникнення ПВНРП за 2005-2007рр;
2. Проаналізувати вплив ПВНРП на здоров’я жінки та перинатальні наслідки;
3. Вивчити вплив на розвиток ПВНРП ускладнень вагітності, як пізній гестоз, загроза переривання, плацентарна недостатність (ПН) тощо, акушерсько-гінекологічної та соматичної патології;
4. Порівняти результати патогістологічних досліджень плацент, що передчасно відшарувались, з мікроскопічними змінами плацент при ряді важких ускладнень вагітності;
5. Вивчити можливу роль АФС в розвитку ПВНРП шляхом визначення відповідних антитіл в плазмі породіллі та порівняння із групами породіль із фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності;
6. Визначити критерії для прогнозування ПВНРП та запропонувати оптимальний обсяг лабораторного обстеження.

Об’єктом дослідження є перебіг вагітності та пологів у жінок із ПВНРП, пізніми гестозами, плацентарною недостатністю (ПН), оперативним розродженням за іншими показаннями.

Предмет дослідження: епідеміологія та прогнозування ПВНРП.

Методи дослідження: клінічні, гістологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна роботи
В дисертаційній роботі наведено аналіз перебігу вагітності, особливостей соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу породіль із ПВНРП з огляду на можливу роль в патогенезі патології тромбофілічних станів. Встановлено, що частота прихованих ознак АФС серед жінок із такими ускладненнями вагітності, як ПВНРП, тяжкі гестози, ПН, є значно більшою, ніж серед породіль із фізіологічними перебігом вагітності. Вперше виділено специфічні для ПННРП фактори ризику антенатальна загибель плоду в анамнезі, звичне невиношування вагітності, стійка загроза переривання даної вагітності, що супроводжується кровотечею.
З нової точки зору проаналізовано особливості мікроскопічної будови плаценти при фізіологічному перебігу вагітності та різних ії ускладненнях. З’ясовано, що ПВНРП, гестоз середнього та тяжкого ступенів, виражена ПН характеризуються гістологічними змінами, подібними до таких, що описані при встановленому діагнозі АФС. Вперше виділено найбільш властиві для ПВНРП зміни крововиливи в децидуальну оболонку, надлишкове відкладення фібриноїду та тромби в міжворсинковому просторі. Показано, що такі гістологічні зміни свідчать про хронічне ураження матково-плацентарної мікроциркуляції, що узгоджується із клінічними даними.
Автором вперше виявлено високу частоту носійства АФА при таких ускладненнях вагітності, як ПВНРП, тяжкий гестоз, ПН. Вперше при аналізі розподілу такого носійства виділено специфічний для ПВНРП субтип АФА Ig M PE, що дає змогу використовувати його для прогнозування патології. Проведене обстеження не показало значення в патогенезі ПВНРП гострої герпетичної та цитомегаловірусної інфекцій.
Отримані дані поглиблюють розуміння патогенетичних механізмів, що лежать в основі ПВНРП, підкреслюючи підгострий або хронічний їх перебіг, пояснюють роль носійства АФА загалом, а також різних їх субтипів.

Практичне значення отриманих результатів.
Обґрунтовано давнішність змін в плаценті, які передують передчасному її відшаруванню, що дозволяє виділяти групи вагітних із високим ризиком виникнення патології та рекомендувати їм додаткові лабораторні методи обстеження.

Впровадження результатів дослідження.
Результати дослідження впроваджені в практику роботи Київського міського пологового будинку № 7, жіночих консультацій № 1 і №2 Голосіївського та №1 Солом’янського районів м. Києва, методичну роботу кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача
Здобувачем взято участь у хірургічному розродженні 21 роділлі з ПВНРП, в лікуванні післяопераційних хворих, самостійно проведено підбір та аналіз наукової літератури, добір та анкетування породіль, мікрофільмування гістологічних препаратів, клініко-статистичний аналіз медичної документації, аналіз отриманих результатів, їх статистичну обробку, макетування таблиць та діаграм, написання розділів дисертації, сформульовано основні положення та висновки.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації було заслухано та обговорено та засіданнях кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця ( Київ, 2005, 2006, 2007); на міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2007, 2008), З’їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перинатальна охорона плода: діагностика та фармакокорекція» (Чернівці, 2007), Міжнародному конгресі «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології» (Судак, 2008).
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, із них 4 у журналах, зареєстрованих ВАК України, 2 в тезах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено дані та нове вирішення наукової задачі сучасного акушерства зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі вивчення нових патогенетичних механізмів розвитку ПВНРП та впровадження алгоритму прогностичних заходів. На основі проведених клініко-статистичних, морфологічних та лабораторних досліджень зроблено такі висновки:
1. За 2005 рік поширеність патології по клінічному пологовому будинку № 7 м.Києва склала 8,4‰, за 2006 8,6‰, за 2007 8,7‰ без тенденції до зниження протягом останніх 5 років.
2. Завчасна госпіталізація вагітної високого ризику щодо розвитку відшарування плаценти хоча і не дозволяє запобігти патології, але сприяє зменшенню обсягу крововтрати, зниженню ймовірності розвитку тяжкої анемії, кращим перинатальним наслідкам.
3. В анамнезі породіль, що були розроджені шляхом кесарського розтину з приводу передчасного відшарування нормально розташованої палаценти, виявлено статистично значимі переважання частоти акушерських та екстрагенітальних проявів тромбофілічних станів, як то антенатальна загибель плода в минулому (8,1%), мимовільні викидні та завмерлі вагітності (по 9,8%), патологія серцевих клапанів (13,1%), гіперплазія щитовидної залози (21,3%), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (18,0%), вагінальна кровотеча під час даної вагітності (27,8%).
4. Виявлені при гістологічному дослідженні передчасно відшарованих плацент зміни, типові для тромбофілічних станів, а також поширеність цих змін не лише в ділянці відшарування, але і в зовні незмінених зонах, дозволяє передбачати провідну роль в патогенезі патології вроджених та набутих тромбофілій. Виявлені при морфологічному вивченні явища (крововиливи в децидуальну оболонку та міжворсинковий простір, тромбози судин, надлишкові відкладання фібриноїду та солей кальцію) свідчать про давність патологічного процесу та дають можливість прогнозування передчасного відшарування плаценти.
5. Породіллі із передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти частіше, ніж здорові жінки, є носіями різних класів антифосфоліпідних антитіл (в 83,3%), причому серед інших видів акушерської патології (гестоз, плацентарна недостатінсть) їх вирізняє носійство IgM PE (у 40%). Цей фактор можна вважати специфічним для прогнозування передчасного відшарування нормально розташованої плаценти.
6. Високий ризик розвитку передчасного відшарування нормально розташованої плаценти визначається на підставі даних анамнезу (наявність двох клінічних проявів тромбофілічних станів в акушерсько-гінекологічному та соматичному анамнезі, особливостях перебігу даної вагітності). Алгоритм прогнозування розвитку патології у таких жінок передбачає обстеження їх на наявність антифосфоліпідних антитіл із виявленням їх субтипів, в першу чергу IgM PE.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агабабов Р.М. Кальцификация плаценты: электронно-микроскопические исследования плацентарных кальцификатов//Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. 2007. Т.143, Ч.III. С.6-8.
2. Акушерство. Справочник Калифорнийского университета/Под ред. К.Нисвандера, А. Эванса: Пер.с англ. М.: Практика, 1999. 703с.
3. Антифосфолипидный синдром в акушерстве, гинекологии и перинатологии. Методичні рекомендации/В.К.Чайка, Т.Н.Демина, Э.Б.Яковлева и др. Донецк, 2000. 20с.
4. Антифософолипидный синдром: клиника, диагностика и лечение/Г.А.Суханова, С.А.Васильев, В.Л.Виноградов и др.//Лабораторная диагностика. 2006. №3. С.64-70.
5. Антифосфолипидный синдром (синдром Hughes): 10 лет изучения в России/Е.Л.Насонов, З.С. Алекберова, Л.А. Калашникова и др.//Клиническая медицина. 1998. - №2. С.4-11.
6. Антифосфолипидный синдром у женщин с привычным прерыванием беременности/Л.А.Крысова, О.М.Лесняк, Н.В.Путилова, И.И.Ремизова//Клиническая медицина. 1999. №7. С.43-46.
7. Артамонов В.С., Федун З.В., Жесткова И.В. ДВС-синдром в акушерстве и гинекологии. К.: Здоров’я, 1993. 192с.
8. Артериальная гипертензия у беременных: диагностика, тактика ведения и подходы к лечению/А.Верткин, О.Н. Ткачева, Л.Е.Мурашко и др.//Новости медицины и фармации. 2006. №9. С.17-18.
9. Астахов В.М., Шемякова М.О., Єгорова М.О. Морфофункціональні зміни у плацентах жінок із варикозною хворобою// Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2007. С.14-16.
10. Аутоиммунные процессы и их роль в клинике внутренних болезней/Е.Ф.Чернушенко, Л.С. Когосова, Т.В. Голубка. К.: Здоров'я, 1985. 160с.
11. Беккер С.М. Патология беременности. Л.: Медицина, 1975. 503с.
12. Білик Н.М. Вплив профілактичної терапії на перебіг пологів та стан новонародженого у вагітних групи високого ризику з виникнення передчасного відшарування плаценти//Здоровье женщины. 2007. №2. С.52-54.
13. Білик Н.М. Діагностика та лікування ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом у жінок з антифосфоліпідним синдромом та вірусною інфекцією//Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2005.№2. С.91-94.
14. Білик Н.М. Перебіг вагітності у жінок групи ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти при профілактичному лікуванні//Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2006. № 4. С.94-96.
15. Білик Н.М. Перебіг пологів та післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти//Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. №2. С.91-95.
16. Білик Н.М. Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально-профілактичні заходи): Дис. д-ра мед.наук. 14.01.01. Одеса, 2008. 265с.
17. Білик Н.М. Регресійний аналіз та прогнозування величини крововтрати у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами//Здоровье женщины. 2007. №4. С.77-79.
18. Біцадзе В.О. Антифосфоліпідний синдром в акушерстві: від катастрофічних форм до сумнівних//Жіночий лікар. 2006. № 6. С.18-20.
19. Бородавко Л.Г. Вагітність та пологи у жінок із перинатальними втратами в анамнезі: Дис. канд.мед.наук. 14.01.01. К., 2002. 112с.
20. Братчик А.М. Клинические проблемы фибринолиза. К.:Здоров'я, 1993. 344с.
21. Веремеенко К.Н. Кининовая система. К.: Здоров’я, 1977. 183с.
22. Гестозы. Руководство для врачей/ Б.М.Венцковский, В.Н.Запоржан, А.Я.Сенчук, Б.Г.Скачко. М.:МИА, 2005. 312с.
23. Гринхальх Т. Основы доказательной медицины: пер. с англ. М.:ГЕОТАР-МЕД, 2004. 240с.
24. Гулькевич Ю.В., Маккавеева М.Ю., Никифоров Б.И. Патология последа человека и ее влияние на плод. Минск: Бєларусь, 1968. 350 с.
25. Дванадцятий з’їзд акушерів-гінекологів України//Жіночий лікар. 2006. №5. С.5-7.
26. Демина Т.Н., Чайка К.В. Профилактика фетоплацентарной недостаточности и тромбофилических осложнений у беременных с антифосфолипидным синдромом//Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №2. С.56-59.
27. Дживелегова Г.Д. Особенности реологических и коагуляционных свойств крови плодов//Акушерство и гинекология. 1983. №5. С.24-27.
28. Дзись Е.И., Томашевская А.Я. Основы гемостазиологии. К.: Гидромакс, 2007. 141с.
29. Дитячі хвороби / В.М.Сидельников, В.В.Бережний, Б.Я.Рєзник та ін. К.: Здоров’я, 1999. 734с.
30. Железодефицитная анемия: современные подходы к диагностике и лечению. Пособие для врачей/ С.Н. Гайдукова, С.В.Выдыборец, Л.А. Сивак, Т.С. Ширинян. К.; 2003. 32с.
31. Забозлаев Ф.Г. Патоморфология матки, плацентарного ложа и плаценты при нарушении родовой деятельности: Дис. д-ра мед.наук: 14.00.15 - М., 2007. 273с.
32. Иванов Е.П. Диагностика нарушений гемостаза. Минск: Беларусь, 1983. 222с.
33. Иззати-Заде К.Ф., Шутов А.А. Мигрень болезнь тромбоцитов периферической крови //Новости медицины и фармации. 2007. №10. С.16-17.
34. Казимирчук В.Є., Мальцев Д.В. Мігрень погляд клінічного імунолога // Новости медицины и фармации. 2007. № 16. С.7.
35. Кашежева З.С., Ефимов В.С. Лекарственное происхождение гипергомоцистинемии // Тромбоз, гемостаз, реология. 2001. №3. С.14-18.
36. Клінічні аспекти передчасного відшарування нормально розташованої плаценти/ І.В.Жесткова, С.І,Манащук, О.О.Чорна, В.М.Пустовгар//Перинатальна охорона плода: Діагностика та фармакокорекція. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Чернівці, 2007 C.60-63.
37. Костарева Л.П., Ситнікова В.О., Рожковська Н.М. Морфофункціональний стан фето-плацентарного комплексу при плацентарній недостатності та інфекції//Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №3. С.79-82.
38. Коханевич Е.В. Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и репродуктологии. М.: Медицина, 2006. 119с.
39. Коханов В.І. Особливості перебігу вагітності у жінок, хворих на цукровий діабет з підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл //Здоров’я жінки. 2006. №4. С.76-79.
40. Кравченко О.В., Юр’єва Л.М. Аналіз факторів ризику передчасного відшарування нормально розташованої плаценти// Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: Інтермед, 2007. С.365-66.
41. Курило В.П. Профілактика та лікування маткової кровотечі в ранньому післяродовому періоді під час передчасного відшарування нормально розташованої плаценти: Дис. канд.мед.наук : 14.01.01. Х., 1994. 149с.
42. Лагода Н.М.Порівняльна морфологічна характеристика плацентарного бар’єра при різних формах пізнього гестозу, поєднаного із анемією вагітних: Дис. канд..мед.наук: 14.03.02. К., 2001. 104с.
43. Линников В.И. Герпесвирусы как этиопатогенетический фактор развития антифосфолипидного синдрома и тромбофилии// Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: Інтермед, 2007. С.398-403.
44. Макацария А.Д. Антифосфолипидный синдром в акушерской практике. М.: Руссо, 2001. 343с.
45. Макацария А.Д., Бицадзе В.О. Вопросы патогенеза тромбофилии и тромбозов у больных с антифосфолипидным синдромом //Акушерство и гинекология. 1999. № 2. С.13-18.
46. Макацария А.Д., Долгушина И.В. Герпес и антифосфолипидный синдром у беременных//Акушерство и гинекология. 2001. №5. С.53-56.
47. Маляр В.А., Віраг М.В. Клініко-статистичний аналіз невиношування у жінок з захворюваннями щитоподібної залози// Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2007. С.432-435.
48. Марченко Л.А. Генитальная герпетическая инфекция у женщин (клиника, диагностика, лечение): Дис. д-ра мед.наук:14.01.01. М., 1997. 212с.
49. Матвеенко М.Е. Материнские потери при многоплодных беременностях// Проблемы репродукции. 2001. №4. С.4-6.
50. Медвідь В.І., Туманова Л.Є. Неускладнені інфекції сечових шляхів у вагітних// Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №5. С.16-18.
51. Метаболический синдром и тромбофилии в акушерстве и гинекологии/А.Д.Макацария, Е.Б,Пшеничникова, Т.Б, Пшеничникова, В.О.Бицадзе. М.: МИА, 2006. 477с.
52. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод. М.: Медицина, 1999. 446с.
53. Милованов А.П. Патолого-анатомический анализ причин материнских смертей// Архив патологии. Приложение. 2003. С.2-6.
54. Мутации Leiden, G20210A в гене протромбина и антифосфолипидные тела при системной красной волчанке и антифосфолипидном синдроме/Т.М.Решетняк, Л.И, Патрушева, Е.А.Стукачева и др.//Терапевтический архив. 2000. Т.72. № 5. С.34-38.
55. Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні».
56. Наказ МОЗ України №676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».
57. Наказ МОЗ України №782 від 29.12.2005. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».
58. Нарытник Т.Т., Кущ В.Н. Гемостазиологические нарушения у беременных с патологическим уровнем антифосфолипидных антител при угрозе преждевременных родов//Здоровье женщины. 2007. №4. С.59-61.
59. Насонов Е.Л. Антифосфолипидный синдром. М.: Литтерра, 2004. 434с.
60. Насонов Е.Л., Карпов Ю.А., Алекберова З.С. Антифосфолипидный синдром: кардиологические аспекты// Терапевтический архив. 1993. №11. С.80.
61. Нетяженко В., Корост Я. Вагітність та серцево-судинні захворювання: деякі аспекти ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, аритмій у вагітних//Ліки України. 2005. №3. C.13-17.
62. Основы лабораторной диагностики антифосфолипидного синдрома/З.С.Баркаган, А.П.Момот, Л.П.Цывкина и др.//Клиническая гемастазиология. 2005. №5. С.43-46.
63. Особенности плаценты и плацентарного ложа матки при преждевременной отслойке нормально расположенной плаценты/В.Е. Радзинский, А.П. Милованов, А.А.Оразмурадов и др.//Акушерство и гинекология. 2003. №3. С.21-25.
64. Особенности течения беременности, родов, послеродового периода, состояния новорожденных у женщин с преждевременной отслойкой нормально расположенной плаценты/А.Н.Рыбалка, В.А. Заболотнов, Е.Н. Ляшенко, В.Н. Марковский, Г.В.Дубковский// Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: Інтермед, 2007. С.597-601.
65. Плацента регулятор гемостаза матери/А.П. Милованов, П.А. Кирющенков, Р.Г. Шмаров и др.//Акушерство и гинекология. 2001. №3. С.3-5.
66. Принципы лабораторной диагностики антифосфолипидного синдрома/З.С.Баркаган, А.П. Момот, Л.П. Цывкина и др.//Клиническая лабораторная диагностика. 2000. №3. С. 47-51.
67. Пшеничникова Е.Б., Пшеничникова Т.Б., Макацария А.Д. Метаболический синдром и тромбофилия - состояние высокого риска у беременных//Русский медицинский журнал. 2006. №3. С.14-18.
68. Пэтри А., Сэ-бин К. Наглядная статистика в медицине: Пер. с англ. М.: ГОЭТАР-МЕД, 2003. 96с.
69. Радзинский В.Е., Оразмурадов А.А. Ранние сроки беременности. М.: МИА, 2005. 436с.
70. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. Плацентарная недостаточность при гестозе//Акушерство и гинекология. 1999. №1. С.11-16.
71. Репина М.А., Корзо Т.М., Корнилова Я.А. Системная энзимотерапия в лечении гестоза//Жіночий лікар. 2006. №3. С.28-32.
72. Решетняк Т.М., Алекберова З.С. Антифосфолипидный синдром: серологические маркеры, диагностические критерии, клинические проявления, классификация, прогноз//Терапевтический архив. 1998. № 12. С.74-78.
73. Рівень антикардіоліпінових антитіл в сироватці крові вагітних жінок ускладнених передчасним розривом амніотичних оболонок при недоношеній вагітності/В.П.Лакатош, Н.П.Гончарук, О.М.Корніліна та ін.//Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2006. С.67-68.
74. Рожковська Н.М., Лінников В.І., Євдокимова В.В. Профілактика та лікування набутої форми тромбофілії у пацієнток з антенатальною загибеллю плода в анамнезі// Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2007. T.143, Ч.III. С.34-36.
75. Роль генетических факторов в развитии тромбофилии в акушерстве и гинекологии/О.В.Макаров, Л.А.Озолиня, Н.Ю.Шполянская, Л.И.Патрушев//Акушерство и гинекология. 2000. №3. С.7-9.
76. Романенко Т.Г. Патогенетические механизмы дезаптационных нарушений в системе мать-плацента-плод и их коррекция у женщин, которые постоянно проживают на территориях, загрязненных радионуклидами//Репродуктивное здоровье женщины. 2003. №1. C.95-99.
77. Руководство Дьюхерста по акушерству и гинекологии для последипломного обучения: Пер.с англ./ под ред.Ч.Р. Уитфилда. М.: Медицина, 2003. 808с.
78. Савельева Г.М., Ефимов В.С., Кашежева А.З. Осложненное течение беременности и гипергомоцистеинемия//Акушерство и гинекология. 2000. №3. С.3-5.
79. Савельева Г.М., Федорова М.В., Клименко Г.А., Сичинава Л.В. Плацентарная недостаточность. М.:Медицина, 1991. 276 с.
80. Сепетлиев Д.А. Статистические методы в научных медицинских исследованиях: Пер. с болг. М.:Медицина, 1968. 420с.
81. Сидельникова В.М., Кирющенков П.А. Гемостаз и беременность. М.: Триада-Х, 2004. 514с.
82. Стан здоров’я жіночого населення України за 2003 рік/ за ред.В.Л. Веселського. К.; 2004. 114с.
83. Стан здоров’я жіночого населення України за 2005 рік/за ред. В.Л. Весельського. - К.; 2006. 115с.
84. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М. Неотложное акушерство. К.: Здоров'я, 1994. 302с.
85. Стокалюк Т.А., Громанчук С.П., Андриевский А.Г. Значение признак угрозы прерывания беременности для прогнозирования осложнений течения беременности при плацентарной недостаточности//Вісник морської медицини . 2000. №3. C.6-9.
86. Сумская Г.Ф., Лапина Е.Н. Опыт применения препарата цикло 3 форт у беременных с варикозной болезнью//Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2003. т.2.№2. С.89-91.
87. Товстановська В.О., Цапенко Т.В. Кесарів розтин у жінок з ожирінням//Здоровье женщины. 2007. №4. С.57-58.
88. Чередниченко Т.С. Беременность и роды у женщин после искусственного прерывания первой беременности и здоровье их младенцев: Дис. канд.. мед.наук:14.01.01. М., 2002. 146с.
89. Шифман Е.М. Преэклампсия, эклампсия, HELLP синдром. Петрозаводск: ИнтелТек, 2003. 432с.
90. Штульман Д.Р., Левин О.С. Неврология. Справочник практического врача. М.:МЕДпресс-информ, 2002. 784с.
91. Хирургические болезни под ред.М.И.Кузина. М.: Медицина, 1995. 640с.
92. Экстрагенитальные проявления антифосфолипидного синдрома у женщин с акушерской патологией/Л.А. Крысова, О.М.Лесняк, Н.В. Башмакова и др.//Вестник обласной клинической больницы №1 2001. №3. С.16-19.
93. Юрковский О.И., Грицюк А.М. Клинические анализы в практике врача. К.: Техніка, 2000. 112с.
94. Яременко О.Б. Антифосфолипидный синдром // Здоровье Украины. 2007. №12. С.78-80.
95. Abruptio placentae associated with misoprostol use in women with preeclampsia/M.T.Fontenot, D.F.Lewis, C.B.Barton et al.//Journal of reproductive medicine. 2005. Vol.50. I 9. - P.653-658.
96. Abruptio placentae: epidemiological, clinical and prognostic aspects with respect to a 177 case series/B.Thieba, J.Lankoande, M.Akotionga et al.//Gynecologie, obstetrique and fetilite. 2003. Vol.31.I.5. P.429-433.
97. Abruptio placentae: Perinantal outcome in normotensive and hypertensive patients/M.A.Morgan, K.M.Berkowitz, S.J.Thomas et al.//American journal of obstetrics and gynecology. 1994. Vol.170.I.6. P.1595-1599.
98. Acute and chronic respiratory diseases in pregnancy: associations with placental abruption/D.Getahun, C.Ananth, M.Peltier et al.// Supplement to American journal of obstetrics and gynecology. 2006. P.S110.
99. Adverse effects of lupus anticoagulant positive blood sera on placental viability can be prevented by heparin in vitro/P.Bose, S.Black, M.Kadyrov et al.// American journal of obstetrics and gynecology. 2004. Vol.192.I.6. P.2125-2131.
100. Ananth C.V., Savitz D.A., Williams M.A. Placental abruption and its association with hypertension and prolonged rupture of membranes: a methodologic review and meta-analysis//Obstetrics and gynecology. 1996. Vol.88.No2. P.309-318.
101. Ananth C.V., Savitz D.A., Luther E.R. Maternal cigarette smoking as a risk factor for placental abruption, placenta previa and preeclampsia: a population-based cohort study//Acta obstetrics and gynecologica Scandinavica. 2001. Vol.80.I.10. P.894-898.
102. Ananth C.V., Smulian J.C., Vintzileos A.M. Incidence of placental abruption in relation to cigarette smoking and hypertensive disorders during pregnancy: a metanalysis of observational studies//Obstetrics and Gynecology. 1999. Vol.No6. P.622-628.
103. Ando K., Kanayama N. The study of mechanism of abruption placentae caused by chorioamnionitis//Acta obstetrica and gynecologica Japonica. 1993. Vol.45. I.9. P.1035-1041.
104. Andres R.L., Day M.C. Perinatal complications associated with maternal tobacco use //Seminars in neonatology. 2000. Vol.5.I.3. P.231-241.
105. Anteby I.A.E., Hamani Y., Redline R.W. Placental pathology in fetal thrombophilia//Human pathology. 2004. Vol.35.I.6. P.729-733.
106. Antiphospholipid antibodies in women at risk for preeclampsia/D.W.Branch, T.F.Porter, L.Rittenhouse et al.// American journal of obstetrics and gynecology. 2001. Vol.184.I.5. P.825-834.
107. Antiphospholipid immunoglobulin G antibodies reduce annexin-V levels on syncytiotrphoblast apical membranes and in culture media of placental villi/J.H.Rand, X.X.Wu, S.Guller et al.//American journal of obstetrics and gynecology. 1997. Vol.177.I4. P.918-923.
108. Associations between 2 polymorphisms in the methylentetrahydrofolate reductase gene and placental abruption/C.Ananth, M.Peltier, C.De Marco et al.//American journal of obstetrics and gynecology. 2007. Vol.197.I.4. Р.385-387.
109. Association of maternal fractures with adverse perinatal outcomes/D.E.Kady, W.M.Gilbert, G.Xing, L.H.Smith//American journal of obstetrics and gynecology. 2006. Vol.195. I.6. P.711-716.
110. Chronic hypertension and risk of placental abruption: is the association modified by ischemic placental desease?/C.Ananth, M.Peltier, W.Kinzler et al.//American journal of obstetrics and gynecology. 2007. Vol.197.I.3. P.273.
111. Cervera R., Asherson R.A., Lie T.J. Clinicopathologic correlations of the antiphospholipid syndrome//Seminars in arthtritis and rheumatism. 1995. Vol.24.I.2. P.262-272.
112. Circulating angiogenic factors and placental abruption/C.Signore, J.L.Mills, C.Qian et al.//Obstetrics and gynecology. 2006. Vol.108.I.2. P.338-344.
113. Clinical presentation and risk factors of placental abruption/M.Tikkanen, M.Nuutila, V.Hiilesmaa et.al.//Acta obstetrica and gynecologica Scandinavica. 2006. Vol.85.I.6. P.700-705.
114. Conservative management of placental abruption complicated by severe clotting disorders/F.C.M.Twaalfhoven, J.van Roosmalen, E.Briet, J.B.Gravenhorst////European journal of obstetrics, gynecology and reproductive biology. 1992. Vol.46.I.2. P. 25-30.
115. Dafallah S.E., Babikir H.E. Risk factors predisposing to abruptio placentae. Maternal and fetal outcome // Saudi medical journal. 2004. Vol.25. I.9. P.1237-1240.
116. Dahmus M.A., Sibai B.M. Blunt abdominal trauma: are there any predictive factors for abruptio placentae or maternal-fetal distress?// American journal of obstetrics and gynecology. 1993. Vol. 196.I.4. P.1054-1059.
117. Dittman W.A., Majerus P.W. Structure and function of thrombomodulin: A natural anticoagulant//Blood. 1990. Vol.75. P.329-336.
118. Do uterine leiomyomas influence pregnancy outcome?/P.Vergani, A.Ghidini, A. Strobelt et al.//American journal of perinatology. 1994. Vol.11.I.5. P.356-358.
119. Down-regulation of maternal antiphospholipid antibodies during early pregnancy and pregnancy outcome/J.Y.H.Kwak, R.Barini, A.Gilman-Sachs et al.// American journal of obstetrics and gynecology. 1994. Vol.171.I1. P.239-246.
120. Effects of maternal age and parity on the risk of uteroplacental bleeding disorders in pregnancy/C.V.Ananth, A.J.Wilcox, D.A.Savitz et al.//Obstetrics and gynecology. 1996. Vol.88.I.2. P.511-516.
121. Elevated maternal second-trimester serum alpha-fetoprotein as a risk factor for placental abruption/M.Tikkanen, E.Hamalainen, M.Nuutila et al.//Prenatal diagnosis. 2007. Vol.14.I.1. Р.14-18.
122. Evidence of placental abruption as a chronic process: Associations with vaginal bleeding early in pregnancy and placental lesions/C.V.Ananth, Y.Oyelese, V.Prasad//European journal of obstetrics, gynecology and reproductive biology. 2006. Vol.127.I.4. P.98-102.
123. Etiologic determinants of abruptio placentae/ M.S.Kramer, R.H.Usher, R.Pollack et al.//Obstetrics and gynecology. 1997. Vol.89. I.2. P.221-226.
124. Exacoustus C., Rosati P. Ultrasaund diagnosis of uterine myomas and complications in pregnancy//Obstetrics and gynecology. 1993. Vol.82. No1. P.97-101.
125. Factor V Leiden and prothrombin G 20210A mutations in pregnancies with adverse outcome/T.Agorastos, A.Karavida, A.Lambropuolos et al.// The journal of maternal-fetal and neonatal medicine. 2002. Vol.12.I.4. Р.267-273.
126. Factros associated with abruptio placentae in preterm deliveries/ A.Spinillo, E.Capuzzo, L.Colonna et al.//Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 1994. Vol.73.I.4. P.307-312.
127. (36) Factors associated with nonanomalous stillbirth: The Utah stillbirth database 1992-2002/K.M.Aagaard-Tillery, C.Holmgren, D.Y.Lacoursiere et al.// American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2006. Vol.194.I3. P.849-854.
128. Fetal inherited thrombophilias influence the severity of preeclampsia, IUGR and placental abruption/E.Y.Anteby, B.Musalam, A.Milwidsky et al.//European journal of obstetrics, gynecology and reproductive biology. 2004. Vol.113.I.1. Р.31-35.
129. First-birth cesarean and placental abruption or previa at second birth/ M.Lydon-Rochelle, V.L.Holt, T.R.Easterling, D.P.Martin//Obstetrics and gynecology. 2001. Vol.97. I.5. P.765-769.
130. Fox C.H. Cocaine use in pregnancy//Journal of American Board of family practice 1994. Vol.7 .I.3. P.225-228.
131. Frequency of selected trombophilias in women with placental abruption/M.Prochazka, M.Lubusky, L.Slavik et al.// The Australian and New Zealand journal of obstetrics and gynecology. 2007. Vol.47.I.4. Р.297-301.
132. Furuhashi M., Kurauchi A., Suganuma A. Pregnancy following placental abruption//Archives of gynecology and obstetrics. 2006. Vol.267. I.1. P.67-69.