Профілактика акушерських І перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАІНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАРЯКІНА ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА

УДК: 618.5. 006.36-089-053 (043.3)

Профілактика акушерських І перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Рожковська Наталія Миколаївна
доктор медичних наук
професор кафедри акушерства
та гінекології № 1

Одеса- 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ І ТЕРМІНІВ...4
ВСТУП5
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ, ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З МІОМОЮ МАТКИ
1.1. Міома матки та репродуктивна функція жінки. 10
1.2. Ускладнення вагітності, пологів, післяпологового періоду при міомі матки...16
1.3. Роль консервативної міомектомії в поліпшенні репродуктивних наслідків у жінок з міомою матки...27
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..39
2.1. Загальноклінічні методи дослідження....40
2.2. Лабораторні методи дослідження...42
2.3. Біофізичні методи дослідження..42
2.4. Морфологічні методи дослідження45
2.5. Цитогенетичні методи дослідження...47
2.6. Методи статистичної обробки результатів50
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ, ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ, РАННЬОГО НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З МІОМОЮ МАТКИ......52
РОЗДІЛ 4 ПРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З МІОМОЮ МАТКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПОСОБА ЛІКУВАННЯ МІОМИ
4.1. Клінічна характеристика обстежуваних жінок..61
4.2. Особливості перебігу вагітності у групах дослідження...67
4.3.Особливості стану фетоплацентарного комплексу у обстежуваних вагітних.....80
4.4.Порівняльний аналіз морфогістологічної характеристики плацент у обстежуваних жінок.. 92
4.5. Можливості цитогенетичних методів дослідження у пацієнток з міомою матки при вагітності..116
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ....124
ВИСНОВКИ...135
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.137

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ І ТЕРМІНІВ

АП артерія пуповини;
БПП біофізичний профіль плода;
ЗРП затримка розвитку плода;
ПІ пульсацій ний індекс;
ІР індекс резистентності;
КТГ кардіотокографія;
КШК криві швидкості кровоплину;
МА маткова артерія;
НСТ нестресовий тест;
ПД плацентарна дисфункція;
С/Д систоло-діастоличне відношення;
СМА середньо-мозкова артерія;
УЗД ультразвукове дослідження;
СКМ синцитіокапілярні мембрани;
МПДМ матково-плацентарна ділянка міометрія.

ВСТУП:
Актуальність теми. Міома матки на сьогодні залишається одним з найбільш поширених доброякісних пухлинних захворювань статевої системи жінки, що негативно впливає на загальний стан репродуктивного та соматичного здоров’я [1-15]. Висока частота акушерських ускладнень, перинатальної захворюваності і смертності дає підстави віднести таких вагітних до групи підвищеного ризику щодо виникнення репродуктивних втрат і розвитку несприятливих наслідків гестації та пологів як для матері, так і для плода [4,5,11,16-32]. При цьому, на думку провідних вітчизняних та світових фахівців [14,15,33,34], більшість ускладнень пов’язана з неспроможністю компенсаторно-пристосувальних реакцій в системі мати-плацента-плід забезпечити адекватний розвиток та кровопостачання плаценти, достатню метаболічну та гормональну підтримку фетоплацентарного комплексу, наслідком чого вважається раннє виникнення важких форм плацентарної дисфункції, кисневе та метаболічне голодування ембріона/плода з розвитком його ретардації та інших форм пери- та постнатальних уражень
[ 11,12,14,15,35-55].
На сьогодні існує негативна тенденція до зростання захворюваності міомою матки серед жінок більш молодого віку, які ще не народжували, але бажають мати власних дітей. Не всі питання поєднання міоми матки та вагітності слід вважати цілком вирішеними. В першу чергу це стосується встановлення взаємозв’язків між особливостями прегравідарного фону, клінічним перебігом вагітності і пологів та функціональним станом фетоплацентарного комплексу в залежності від локалізації міоматозних вузлів [ 1,9,11,22,24,27,52,56,57].
Хірургічні методи лікування міоми матки залишаються на цей час одними із найбільш розповсюджених. Однак органозберігаючі операції (міомектомії) становлять лише від 2,3% до 19 % серед загальної кількості операційних втручань на матці з приводу цієї патології [1,36,58,59].
У сучасному акушерстві питання вагітності на тлі міоми матки вирішується на користь її пролонгування, що в свою чергу вимагає застосування у цих вагітних ефективних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення та запобігання акушерських та перинатальних ускладнень. Досі не існує єдиного погляду щодо розродження вагітних із міомою матки, особливо абдомінальним шляхом. Дискусійним залишається питання щодо доцільності проведення міомектомії при розродженні жінок операцією кесарського розтину, яка є альтернативою до радикальних операцій та планування міомектомій у віддалений після кесарева розтину період [13, 60-75].
Особливої уваги заслуговує тактика ведення вагітності та розродження жінок з рубцем на матці після проведеної міомектомії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри акушерства та гінекології №1 Одеського державного медичного університету «Молекулярно-генетичні та екологозалежні механізми розвитку пухлин репродуктивної системи: шлях удосконалення, діагностики, лікування і профілактики» (№ держреєстрації 0102U006588); «Сучасний стан діагностики та лікування захворювань репродуктивної системи та вдосконалення діагностично-лікувальних заходів із залученням сучасних технологій» ( № держреєстрації 0107U011178).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки шляхом розробки диференційованих алгоритмів ведення таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності і після пологів.
Для досягнення вказаної мети, були поставлені наступні задачі:
1. Провести ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки;
2. Виконати проспективні дослідження чинників ризику розвитку міоми матки, особливостей перебігу гестаційного періоду у вагітних з міомою матки відповідно до попереднього методу лікування;
3. Дати оцінку морфо-функціонального стану фетоплацентарного комплексу та матково-плацентарної ділянки міометрія в залежності від кількості, розмірів, локалізації вузлів, попередньої консервативної міомектомії;
4. Визначити цитогенетичні порушення у вагітних з міомою матки, встановити найбільш інформативні показники стану репродуктивного здоров'я;
5. Розробити диференційовані алгоритми ведення вагітних з міомою матки та оцінити їх ефективність.
Об'єкт дослідження перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, перинатальні наслідки у вагітних з міомою матки та після консервативної міомектомії.
Предмет дослідження особливості плаценти, міометрія, стан міоматозних вузлів при вагітності і після пологів, стан рубця на матці, стан фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження - загальноклінічні, лабораторні, біофізичні, біохімічні, гістологічні, цитогенетичні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були вивчені особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, раннього неонатального періоду у жінок з міомою матки в залежності від типу, локалізації, розмірів міоматозних вузлів, попереднього методу лікування.
Вперше оцінено морфологічні зміни плаценти та матково-плацентарної ділянки міометрія у жінок з міомою матки в залежності від попереднього лікування, особливостей проведеної консервативної міомектомії.
Проведені клініко-біофізічні, клініко-морфологічні, клініко-цитогенетичні співставлення, встановлені найбільш інформативні діагностичні і прогностичні показники стану репродуктивного здоров'я у вагітних з міомою матки.
Отримани результати, що свідчать про роль цитогенетичних змін у репродуктивній функції вагітних з міомою матки, таких як гетерохроматин і його поліморфне розміщення в геномі; роль асоціативного чинника акроцентричних хромосом і асоціацію з поліморфними ділянками інших хромосом, причини таких асоціацій і їх вплив на хромосомні порушення; роль генів, що беруть участь в поліморфних змінах, а також в хромосомних абераціях.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що перебіг вагітності на тлі міоми матки супроводжується збільшенням частоти ускладнень під час вагітності, в пологах і післяпологовому періоді, погіршенням стану плода і новонародженого.
Показано, що розвиток акушерських та перинатальних ускладнень відбувається на тлі виразних розладів в системі матково-плодово-плацентарного кровотоку та морфологічних змін в плаценті та матково-плацентарній ділянці міометрія.
Доведено, що консервативна міомектомія за умови ретельного відбору пацієнток та дотримання техніки операції, сприяє покращенню репродуктивної функції жінки.
Розроблені і впроваджені в практику диференційовані алгоритми ведення вагітних з міомою матки, які використовуються на прегравідарному етапі, під час вагітності та в післяпологовому періоді.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто провела аналіз літератури та патентної інформації за темою дисертаційної роботи, сформувала клінічні групи обстежуваних, виконала первинне опрацювання та статистичний аналіз результатів. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу, клінічне обстеження жінок з міомою матки, дослідження стану плода, лікування вагітних та породіль, динамічне спостереження за ефективністю його проведення. Самостійно написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження у медичну практику.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження та положення дисертації заслухані та обговорені на науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2006); міжнародних конгресах «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології» (Судак, 2007, 2008); Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007), міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2008); V Всеукраїнській конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії в гінекології (Одеса, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць: 4 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 у збірнику наукових праць, 1 тези доповіді на науковій конференції, 1 інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоноване нове розв′язання наукового завдання щодо зниження акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з міомою матки шляхом розробки диференційованих алгоритмів ведення вагітності та пологів залежно від попереднього лікування.
1. За даними ретроспективного аналізу, у 79 % вагітних з міомою матки відзначаються ускладнення, серед яких найчастіше зустрічаються дисфункція плаценти (75 %), загроза переривання вагітності (33 %), затримка розвитку плода (17 %), збільшення міоматозних вузлів і вторинні зміни в них (39 %), ускладнені пологи (27 %), які потребують оперативного розродження у 88 % випадків; післяпологові ускладнення у 34 % пацієнток.
2. Факторами ризику виникнення міоми матки є вік жінки більше 30 років (ВР=2,6 (1,73,5)), супровідні гінекологічні захворювання хронічні запальні захворювання статевих органів, попередні внутрішньоматкові та абдомінальні операційні втручання (ВР=1,3 (0,91,4)), гіперменструальний синдром (ВР=1,6 (0,92,4)), більше 2 абортів у анамнезі (ВР=2,2 (1,72,8)). Клінічний перебіг вагітності у пацієнток І групи характеризувався більшою частотою загрози переривання вагітності (76,6 % проти 65,2 і 40 % у вагітних ІІ та ІІІ груп), плацентарної дисфункції (65 % проти 57,1 і 43,3 % відповідно), анемії (45,7 % проти 25,7 та 26,6% відповідно), затримки розвитку плода (25,7% проти 11,6 та 10% у ІІ та ІІІ групах відповідно). Збільшення вузлів протягом вагітності у жінок І групи діагностовано у 28,3 % випадків, з ознаками вторинних змін у вузлах (запалення 18,5 %, некроз 37 %, тромбоз 11,2 %, крововилив 29,6 % випадків).
3. Основними факторами ризику розвитку плацентарної дисфункції у вагітних із міомою матки є збільшення міоми (ВР=2,3 (1,43,1)), великі розміри міоматозного вузла (7 см і більше у діаметрі (ВР=2,8 (2,23,5)), низька локалізація вузла (шийково-перешийкова) (ВР=1,6 (1,21,9)), наявність множинної міоми матки (ВР=3,1 (2,43,8)), прикріплення плаценти в проекції міоматозного вузла (ВР=2,9 (2,33,3)), або на оперованій стінці матки (ВР=2,8 (2,23,5)). Розвиток плацентарної дисфункції супроводжується морфологічними змінами у плаценті та міометрії у 34,4-41,8 % випадків (фібриноїдний некроз, хронічне запалення, гемодинамічні порушення), які переважають у пацієнток І групи.
4. Хромосомні аномалії у вигляді транслокацій (3,3 %), делецій (3,3 %) та фрагільних ділянок (6,7 %) є діагностичними і прогностичними ознаками у пацієнток з міомою матки. Екстремальні гетерохроматинові ділянки (3,3 %) можуть бути причиною хромосомної нестабільності генома, а поліморфізм генів (36,7 %) рибосомальних РНК є маркером неопластичних процесів, що потребує диференційованих підходів до ведення пацієнток з міомою матки.
5. Розроблений алгоритм ведення вагітних із міомою матки дозволив зменшити частоту акушерських і перинатальних ускладнень (дисфункції плаценти в 1,5 рази, анемії в 1,8 разу, аномалій положення плода в 1,9 разу, післяпологових ускладнень в 1,8 разу, постгіпоксичної енцефалопатії в 1,4 разу), та розробити оптимальну тактику диспансерного спостереження й лікування таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності та після пологів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бохман Я. В. Руководство по онкогинекологии / Я. В. Бохман. — СПб: Фолиант, 2002. — 542 с.
2. Вихляева Е. М. Руководство по диагностике и лечению лейомиомы матки / Е. М. Вихляева. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 400 с.
3. Гінекологічна патологія : атлас : навч. посібник / В. М. Запорожан, М. Р. Цегельський. — Одеса: Одеський державний медичний університет, 2002. — 308 с.
4. Дубініна В.Г. Міома матки: сучасний погляд на етіопатогенетичні ланки / Владлена Дубініна, Наталя Кузєва / Одеський медичний журнал. 2003. №2 (76 ). С. 88-92.
5. Запорожан В. М. Особливостi онкогенезу в органах репродуктивної системи i стратегiя ведення хворих / В. М. Запорожан // Журнал АМН України. - 1999. - Т. 5., №3. - С. 495- 502.
6. Іванюта Л. І. Лейоміома матки (причини виникнення, діагностика, принципи лікування) / Л. І. Іванюта, С. О. Іванюта // Діагностика та лікування. 2002. - №3 С. 44-48.
7. Корнацька А. Г. Гістероскопія у діагностиці та лікуванні доброякісних пухлин матки у жінок репродуктивного віку / А. Г. Корнацька, О. Ю. Борисик, І. А. Біль // Львівський медичний часопис. 2002. Т. VIII, №1. С. 61-65.
8. Кустаров В. Н. Миома матки / В. Н. Кустаров, В. А. Линде, Н. В. Аганезова. - СПб: СПб МАПО, 2001. 32 с.
9. Марфунин Д. Л. О миоме матки / Д. Л. Марфунин // Акушерство и гинекология. - 1998. - № 11. - С. 6-9.
10. Миома матки: современные проблемы этиологии, патогенеза, диагностики и лечения / [под ред. Сидоровой И. С.]. — М.: Медицинское информационное агентство, 2002. — 256 с.
11. Сидорова И. С. Миома матки / И. С. Сидорова. М.: МИА, 2003. 256 с.
12. Тихомиров А. Л. Патогенетическое обоснование ранней диагностики, лечения и профилактики миомы матки: дис. доктора мед. наук / Тихомиров А. Л. - М., 1998. - C. 12—14.
13. Evans P, Brunsell S. Uterine fibroid tumors: diagnosis and treatment / P Evans, S Brunsell // American Family Physician. 2007. - Vol. 75 (No. 10). P. 1503-1508.
14. Parker WH. Uterine myomas: management. / WH. Parker / Fertility and Sterility.Aug 2007;88:255-271.
15. Parker WH. Etiology, symptomatology, and diagnosis of uterine myomas / WH Parker // Fertility and Sterility. 2007. Vol. 87 (No. 4). P. 725-736.
16. Schwartz SM. Epidemiology of uterine leiomyomata. / SM Schwartz / Clin Obstet Gynecol. 2001 Vol. 44(2) P. 316-326.
17. Taylor E. The uterus and fertility. / Edmund Taylor, Victor Gomel / Fertility and Sterility. 2008 Vol. 89 P. 1-16.
18. Walker C. Uterine Fibroids: The Elephant in the Room. / Clode Walker C, Esther Stewart. / Science. 2005 Vol. 308 P.1589-1592.
19. Запорожан В. М. Гістеректомія: вибір доступу / В. М. Запорожан, І. З. Гладчук, Н. М. Рожковська [та іню] // Вісник наукових досліджень. 2003. - № 1. С. 107-108.
20. Базанов П. А. Миома матки и нарушение репродуктивной функции / П. А. Базанов, Н. И. Волков // Проблемы репродукции. - 2002. - № 4. - С. 16-18.
21. Ботвин М. К. Тактика ведения беременности у женщин с центрипетальным ростом крупных миоматозных узлов / М. К. Ботвин, Н. М. Побединский, А. Д. Липман // Акушерство и гинекология. 2004. - №1. С. 24-27.
22. Вихляева Е. М. Миома матки / Е. М. Вихляева, Л. И. Василевская. М.: Медицина, 1981. 160 с.
23. Вихляева Е. М. Патогенез клиника и лечение миомы матки / Е. М. Вихляева, Г. А. Паллади // Кишинев,1982. С. 300.
24. Вихляева Е. М. О стратегии и тактике ведения больных с миомой матки / Е. М. Вихляева // Вестник российской ассоциации акушеров и гинекологов. 1997. - №3. С. 21-23.
25. Закаблукова С. Опухоли и предопухолевые процессы эндометрия у больных с простой и пролиферирующей миомой матки / С. Закаблукова // Врач. 2004. №11. С. 3233.
26. Кулаков В. И. Миомэктомия и беременность / В. И. Кулаков, Г. С. Шмаков. М.: МЕДпресс-информ, 2001. 344 с.
27. Логутова Л. С. Акушерская тактика при ведении беременных с миомой матки / Л. С. Логутова, С. Н. Буянова, И. Н. Левашова // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. - № 3. С. 50-53.
28. Лучков А. І. Комплексні діагностично-лікувальні заходи при лікуванні жінок із фіброміомою матки / А. І. Лучков // Вісник наукових досліджень. 2004. - № 2. С. 277-281.
29. Савицкий Г. А. Миома матки (проблемы патогенеза и патогенетической терапии) / Г. А. Савицкий, А. Г. Савицкий. — СПб.: «ЭЛБИ», 2000. — 236 с.
30. Савицкий Г. А. О формировании новой терапевтической доктрины при миоме матки. Пути развития современной гинекологии / Г. А. Савицкий. - М., 1994. - 144 с.
31. Скрипченко Н. Я. Підготовка до пологів вагітних з лейоміомою матки / Н. Я. Скрипченко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 3 (28). С .81-83.
32. Скрипченко Н. Я. Ведение беременности и родов у женщин с лейомиомой матки / Н. Я. Скрипченко // Акушерство. Здоровье женщины. 2005. - 1 (21). С. 7-9.
33. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Myomas and reproductive function. / Fertil Steril. 2004 Vol. 82 Suppl 1 - S111-116.
34. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Myomas and reproductive function // Fertility and Sterility. 2006. Vol. 86 (Suppl. 5) P. 194-199.
35. Акушерство и гинекология. Достижения и пути развития в XXI веке: сб. науч. трудов / [под ред. проф. С. Н. Гайдукова, посвященный 75-летию кафедры акушерства и гинекологии СПб ГПМА]. СПб: Издание ГПМА, 2002. 224 с.
36. Ботвин М. А. Современные аспекты реконструктивно-пластических операций у больных миомой матки репродуктивного возраста: вопросы патогенеза, техники операций, система реабилитации, ближайшие и отдаленные результаты: автореф. дисс. доктора мед. наук / М. А. Ботвин. М., 1999. 70 с.
37. Вихляева Е. М. Альтернативное решение вопроса о ведении больных с сочетанной доброкачественной патологией миометрия / Е. М. Вихляева, Л. В. Адамян, Е. В. Уварова [и др.] // Акушерство и гинекология. 1990. - № 8. - С. 45-48.
38. Вихляева Е. М. Вопросы диагностики и лечения плацентарной недостаточности при задержке роста плода / Е. М. Вихляева, З. С.Ходжаева // Акушерство и гинекология. 1984. - № 6. - С. 18-24.
39. Vergani P. Large uterine leiomyomata and risk of cesarean delivery / P Vergani, A Locatelli, A Ghidini [et. al.] // Obstetrics & Gynecology. 2007. - Vol. 109 (No. 2 Pt. 1). P. 410-414.
40. Somigliana E. Fibroids and female reproduction: a critical analysis of the evidence / E Somigliana, P Vercellini, R Daguati [et. al.] // Human Reproduction Update. 2007. - Vol. 13 (No. 5) P. 465-476.
41. Price N. A rapidly growing uterine fibroid postpartum / N Price, K Nakade, ST Kehoe // BJOG. - 2004. Vol. 111 (No. 5). - P. 503-505.
42. Qidwai GI. Obstetric outcomes in women with sonographically identified uterine leiomyomata / GI Qidwai, AB Caughey, AF Jacoby // Obstetrics & Gynecology. 2006. Vol. 107 (No. 2, Pt. 1). - P. 376-382.
43. Placental function and fetal nutrition / [Ed. by F. C. Battaglia]. Philadelphia; N.-Y.: Lippincot; Raven, 1997. 263 p.
44. Manyonda I. Controversies and challenges in the modern management of uterine fibroids / I Manyonda, E Sinthamoney, AM Belli // BJOG. - 2004. Vol. 111 (No. 2). P. 95-102.
45. Beisher N. A. Obstetrics and the Newborn / N. A. Beisher, E. V. Mackay, P. B. Colditz. 3rd Ed. London: W. B. Saunders, 1997. 794 p.
46. Шалина Р. И. Ведение беременности и родов у пациенток с миомой матки и рубцом на матке после миомэктомии / Р. И. Шалина, М. А. Курцер, Н. Г. Аминтаева [и др.] // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. - 2004. - Т.3, № 2. - С. 20-25.
47. Черненко Т. С. Фетоплацентарная недостаточность у беременных с лейомиомой и ее коррекция с применением хофитола / Т. С. Черненко, Н. Я. Скрипченко, И. В. Лисакова [и др.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - №3. - С. 19-22.
48. Тихомиров А. Л. Роль микрососудистых изменений в механизме маточных кровотечений у больных лейомиомой матки / А. Л. Тихомиров, Д. М. Лубнин // АГ-инфо. 2000. - №1. С. 5-7.
49. Соколовська Т. А. Профілактика перинатальної патології у вагітних з міомою матки різної локалізації / Т. А. Соколовська // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - № 4(20) С. 84-85.
50. Татарчук Т. Ф. Современные аспекты лечения лейомиомы матки в репродуктивном периоде / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Д. М. Могилевский // Здоровье женщины. — 2004. — № 4 (20). — С. 94-98.
51. Тимошенко Л. В. Влияние миомы матки на развитие акушерской и перинатальной патологии / Л. В. Тимошенко, Т. А. Соколовская // Здоровье женщины. 2001. - №4. С. 9-13.
52. Савельева Г. М. Плацентарная недостаточность / Г. М. Савельева, М. В. Федорова. Москва, 1998. 340 c.
53. Савельева Г. М. Современные подходы к ведению больных миомой матки / Г. М. Савельева, В. Г. Бреусенко, И. А. Краснова // Международный медицинский журнал. - 2001. - № 4. - С. 22-28.
54. Предопухолевые заболевания и злокачественные опухоли женских половых органов / [под ред. Вишневской Е. Е.]. — Мн.: Выш. шк., 2002. — 416 с.
55. Краснопольский В. И. Беременность и прогестеронзависимая миома матки / В. И. Краснопольский, П. В. Сергеев, Н. Д. Гаспарян [и др.] // Российский вестник акушера гинеколога. 2003. - №3. С. 55-57.
56. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод / А.П. Милованов. - М.: Медицина, 1999. 448 с.
57. Милованов А.П. Внутриутробное развитие человека / А.П. Милованов, С.В. Савельев М.: Медицина, 2006. 503 с.
58. Адамян Л. В. Течение беременности и родов после лапараскопической миомэктомии / Л. В. Адамян, Р. Г. Шмаков // Лапароскопия и гистероскопия в гинекологии и акушерстве. - 2002. С. 49-51.
59. Васильченко Н. П. Лечение больных миомой матки и его эффективность / Н. П. Васильченко, В. И. Фириченко // Акушерство и гинекология. 1990. - №2. - С. 7-9.
60. Запорожан В. Н. Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии / В. Н. Запорожан, В. В. Грубник, В. Ф.Саенко, М. Е. Ничитайло. — К.: Здоров'я, 1999.— 301 с.
61. Иванова Н. В. Лапароскопическая миомэктомия у пациенток репродуктивного возраста / Н. В. Иванова, А. Е. Бугеренко, О. В. Азиев [и др.] // Вестник Российской ассоциации акушеров и гинекологов. - 1996. - № 4. - С. 58-59.
62. Киселёв С. И. Хирургическое лечение больных миомой матки с использованием эндоскопических методов и лазерной техники / С. И. Киселёв, А. А. Селиверстов, А. В. Мурашко // Акушерство и гинекология. 1995. №5. С. 12-15.
63. Киселев С. И. К вопросу о миомэктомии у больных с множественной миомой матки / С. И. Киселев, Э. Р. Ткаченко, Н. Ф. Гречихина [и др.] // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. Москва, 2004. С. 84-85.
64. Карнаух В. И. Лапароскопическая консервативная миомэктомия при некрозе узла во время беременности / В. И. Карнаух, М. Т. Тугушев, А. А. Дубинин // Эндоскопия в гинекологии. - Москва, 1999. - С. 349-350.
65. Краснопольский В. И. Консервативная миомэктомия / В. И. Краснопольский //Акушерство и гинекология. 1995. - № 3. С. 72-75.
66. Ландеховский Ю. Д. Консервативная миомэктомия в комплексном лечении миомы матки / Ю. Д. Ландеховский, А. Н. Стрижаков // Акушерство и гинекология. - 1989. - № 10. - С. 70-75.
67. Ліщук В. Д. Лапароскопічна міомектомія / В. Д. Ліщук, О. Я. Назаренко // Одеський медичний журнал. — 2001. — № 2 (64). — C. 61-63.
68. Оперативная гинекология: атлас / Х. А. Хирш, О. Кезер, Ф. А. Икле; [пер. с англ. / под ред. В. И. Кулакова, И. В. Федорова]. — М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. — 656 с.
69. Пучков К. В. Консервативная миомэктомия : показания, техника, результаты / К. В. Пучков, А. Ю. Политова, О. П. Козлачкова [и др.] // Эндоскопия в гинекологии. - Москва, 1999. С. 335-342.
70. Савельева Г. М. Отдаленные результаты лапароскопической консервативной миомэктомии / Г. М. Савельева, О. В. Азиев, А. Е. Бугеренко [и др.] // Эндоскопия в диагностике, лечении и мониторинге женских болезней. Москва, 2000. - С. 280-281.
71. Савельева Г.М. Принципы эндоскопической миомэктомии / Г. М. Савельева, В. Г. Бреусенко, Л. М. Каплушева // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2002. - Т.2, № 5. - С. 64-71.
72. Ichimura Т. Correlation between the growth of uterine leiomyomata and estrigen and progesterone receptors in needle biopsy speciments / Т. Ichimura, N. 221. Kawamura, F. Ito [et. al.] // Fertility and Sterility. 1998. - V.70. - P. 967-971.
73. Татарчук Т. Ф. Современные аспекты органосохраняющей терапии лейомиомы матки / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Д. М. Могилевский [и др.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 1 (25). С. 123-129.
74.Goldberg J. Pregnancy outcomes after treatment for fibromyomata: uterine artery embolization versus laparoscopic myomectomy / J Goldberg, L Pereira, V Berghella [et. al.] // American Journal of Obstetrics & Gynecology. - 2004. - Vol. 191(1) (No. 7). P. 18-21.
75. Hanafi M. Predictors of leiomyoma recurrence after myomectomy. / M. Hanafi / American College of Obstetricians and Gynecologists. 2005 Vol. 105 P. 877-881.
76. Базанов П. А. Применение интраоперационной ультрасонографии для выявления миом малых размеров при лечении бесплодия / П. А. Базанов, А. М. Стыгар, Н. И. Волков // Лапароскопия и гистероскопия в гинекологии и акушерстве. - 2002. С. 66-65.
77. Agency for Healthcare Research and Quality.Management of Uterine Fibroids: An Update of the evidence. Summary, Evidence Report/Technology Assessment: Number 154. AHRQ Publication No. 07-E011.Agency for Healthcare Research and Quality.Available at www. AHRQ.org. Accessed September, 2007.
78. Donnez J. What are the implications of myomas on fertility? A need for a debate? / Jane Donnez, Paul Jadoul / Hum Reprod. 2002 Vol. 17 P. 1424-1430
79. Ligon AH. Genetics of uterine leiomyomata. / AH Ligon, CC Morton / Genes Chromosomes Cancer. 2000 Vol. 28(3) P. 235-245.
80. Адамян Л. В. Генетические аспекты гинекологических заболеваний / Адамян Л. В., Спицын В. А., Андреева Е. Н. М.: Медицина, 1998. 216 с.
81. Stewart E. A. The genetics of uterine leiomyomata: what clinicians need to know / E. A. Stewart, C. C. Morton // Obstetrics & Gynecology.- 2006. - Vol. 107 (No. 4). P. 917-921.
82. Stewart EA. Predictors of subsequent surgery for uterine leiomyomata after abdominal myomectomy. / EA Stewart, AV Faur, LA Wise [et al.] / Obstet Gynecol. 2002 Vol. 99(3) P. 426-432.
83. Wu T. Selective estrogen receptor modulators (SERMs) for uterine leiomyomas. / T. Wu, X. Chen, L. Xie / Cochrane Database of Systmatic Reviews. 2007 - CD000833.
84. Ходжаева З. С. О так называемых семейных формах миомы матки / З. С. Ходжаева // Акушерство и гинекология. 1995. - № 2. - С. 14-16.
85. Ходжаева А. С. Изучение патологии репродуктивной системы в семьях больных миомой матки / А. С. Ходжаева // Вестник Российской ассоциации акушеров гинекологов 2000. - №3. С. 113-114.
86. Беспоясна В. В. Сучасні аспекти патогенезу гіперпластичних процесів у матці / В. В. Беспоясна // Лікарська справа. 1998. - №3. С. 41-43.
87. Джулакян Г. Л. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з доброякісними пухлинами міометрію / Г. Л. Джулакян // Вісник акушерів-гінекологів України. - 2002. - 3 (18). С. 43-45.
88. Tulandi T. Treatment of uterine fibroids - is surgery obsolete? / T. Tulandi // The New England Journal of Medicine. 2007. - Vol. 356(4) (No. 1). P. 411-413.
89. Веропотвелян П. Н. Генетические аспекты лейомиомы матки и коррекция их роста методом лазерорефлексотерапии / П. Н. Веропотвелян, Н. П. Веропотвелян, Л. А. Кодунов // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 3 (28). С. 140-143.
90. Омарова М. Р. Особенности течения экстрагенитальных заболеваний у женщин с миомой матки в позднем репродуктивном периоде / М. Р. Омарова // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2001. - № 3-4. - С. 25-27.
91. Blake RE. Leiomyomata uteri: hormonal and molecular determinants of growth / RE. Blake // Journal of Natural Medical Association. 2007. Vol. 99, N 10. P. 1170-1184.
92. Вихляева Е. М. О модели гормонального карцерогенеза на примере лейомиомы матки: проблемы и перспективы / Е. М. Вихляева // Журнал акушерства и женских болезней. - 2001. - Выпуск 1. - Т. XLX. - C. 13-17.
93. Гилязутдинов И. А. Опухоли гормональнозависимых и гормонопродуцирующих органов / И. А. Гилязутдинов, Р. Ш. Хасанов. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 455 с.
94. Вихляева Е. М. Руководство по эндокринной гинекологии / Е. М. Вихляева // Москва, 2000. - С. 424-487.
95. Самойлова Т. Е. Перспективы применения аналогов рилизинг-гормона гонадотропинов и антигестагенов в комбинированном лечении больных с лейомиомой матки / Т. Е. Самойлова // Акушерство и гинекология. 2006. - Приложение. - С. 34-39.
96. Соломатина А. А. Использование А-ГнРГ с целью предоперационной подготовки перед консервативной миомэктомией / А. А. Соломатина, М. Ю. Тюменцева, К. И. Степанов [и др.] // Лапароскопия и гистероскопия в гинекологии и акушерстве. - 2002. - С. 69-70.
97. Бурлев В. А. Лечение железодефицитной анемии у больных с миомой матки / В. А. Бурлев, Е. Н. Коноводова, О. Э. Барабанова // Гинекология. Т. 5, № 4. С. 174-178.
98. Ветров В.В. Экстрагенитальные заболевания и гестоз / В.В. Ветров // Акушерство и гинекология. 2001. № 4. С. 7-8.
99. Dudarewich L. Zaburzenia odpowiedzi immunologicznej matki na antygeny plodowo-lozyskowe w ciazy powiklanej idiopatyczna hipotrofia / L. Dudarewich, M. Kopala, A. Kaczmarek // Ginecologia Polska. 1995. Vol. 66 (No. 9). P. 498-501.
100. Griffiths A. Surgical treatment of fibroids for subfertility. / A. Griffiths, A. D'Angelo, N. Amso / The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006 CD000354
101. Litlman A. J. Smooth muscle neoplasm's of the uterus / A. J. Litlman // Curriculum, Opinions on Obstetrics and Gynecology. — 1997. — Vol. 9 (No. 1). — Р. 48-51.
102. Бурлев В.А. Клеточная пролиферация, апоптоз и рецепторы к стероидным гормонам у больных с миомой матки / В.А. Бурлев, Н.И. Волков, Д. А. Стыгар [и др.] // Акушерство и гинекология. 2005. - № 4. - С. 23-27.
103. Краснопольская К. В. Эффективность экстракорпорального оплодотворения и частота восстановления естественной фертильности у больных с бесплодием после консервативной миомэктомии / К. В. Краснопольская, О. В. Мочанските, А. С. Калугина [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2000. - № 5. - С. 51-53.
104. ACOG Committee Opinion. Committee on Gynecologic Practice, American College of Obstetricians and Gynecologists.Uterine artery embolization. / Obstetrics and Gynecology.- 2004 Vol. 103(2) P. 403-404.
105. Eldar-Geva T. Effect of intramural, subserosal, and submucosal uterine fibroids on the outcome of assisted reproductive technology treatment. / T. Eldar-Geva, S. Meagher, DL Healy [et al.] / Fertil Steril. 1998 Vol. 70(4) P. 687-691.
106. Беседін В. М. Функціональні операції у жінок з міомою матки в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці / В. М. Беседін, К. Ю. Ісаєва, О. В. Беседін // Вісник наукових досліджень. 2003. - № 4. С. 72-74.
107. Васильченко Н. П. Отдаленные клинические и физиологические эффекты различных способов хирургического лечения больных лейомиомой матки/ Н. П. Васильченко, В. В. Коржова, Н. М. Ткаченко // Акушерство и гинекология . 1993. - №3. С. 40-45.
108. Демина Л.А. Отдаленные результаты лапараскопической консервативной миомэктомии / Л. А. Демина, О. В. Азиев, И. В. Иванова // Вестник Российской ассоциации акушеров гинекологов. - 2000. - № 4. - С. 36-40.
109. Гладышев В. Ю. Отдаленные результаты лапараскопического удаления миомы матки / В. Ю. Гладышев, Л. В. Адианова, И. Ю. Черникова [и др.] // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. - Москва, 2004. С. 77-78.
110. Меликян А. Р. Лапароскопическая миомэктомия / А. Р. Меликян, В. М. Гюльхасян, А. А. Барсегян [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 1999. - Т.5, № 6. - С. 34.
111. Обианика Ч. Е. Репродуктивная функция до и после консервативно-пластических операций на матке у больных с фибромиомой и врожденными пороками развития матки / Ч. Е. Обианика // Вестник ассоциации акушеров- гинекологов Украины. - 2000. - № 1 (6). - С. 56-59.
112. Нерсесова И. И. Течение беременности и родов у женщин с миомой матки и рубцом на матке после лапароскопичекой миомэктомии в рамках программы ЭКО и ПЭ / И. И. Нерсесова, Л. Т. Хоконова, Г. С. Шмаков [и др.] // Проблемы беременности. 2001. - № 4. - С. 45-49.
113. Радзинский В. Е. Репродуктивное здоровье женщин после хирургического лечения гинекологических заболеваний / В. Е. Радзинский, А. О. Духин, И. Н. Костин // Акушерство и гинекология. 2006. - № 4. С. 51-54.
114. Сидельникова В. М. Восстановление репродуктивной функции и течение беременности после лапароскопической миомэктомии / В. М. Сидельникова, З. С. Ходжаева // Лапароскопия и гистология в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. Москва, 1998. С. 304-306.
115. Уразова У. М. Отдаленные результаты лапароскопической миомэктомии у женщин репродуктивного возраста / У. М. Уразова // Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней. Москва, 2001. - С. 135-136.
116. Rose CH Expectant management of uterine incarceration from an anterior uterine myoma: a case report. / CH Rose, BC Brost, WJ Watson [et al.] // J Reprod Med. - 2008 Vol. 53(1) P. 65-66.
117. Голиков П. П. Взаимосвязь оксида азота с плазменными факторами свертывания крови у больных с миомой матки / П. П. Голиков, Н. И. Тихомирова, Н. Ю.Николаева [и др.] // Акушерство и гинекология. 2005. - № 6. С. 46-48.
118. Thomas E. O. Diffuse uterine leiomyomatosis with uterine rupture and benign metastatic lesion of the bone / E. O. Thomas, J Gordon, S Smith-Thomas [et. al.] // Obstetrics & Gynecology. 2007. - Vol. 109 (No. 2, Pt. 2). P. 528-530.
119. Бондаренко Г.І. Апоптоз в плаценті / Г.І. Бондаренко, І.С. Лук’янова // Перинаталогія. 2001. № 3. С. 56-60.
120. Кондриков Н. И. Морфологические критерии быстрого роста лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста / Н. И. Кондриков, Л. С. Ежова, Л. А. Беляква // Акушерство и гинекология. 1997. - №2. С. 51-54.
121. Murase E. Uterine leiomyomas: histopathologic features, MR imaging findings, differential diagnosis, and treatment. / E. Murase, ES Siegelman, EK Outwater [et al.] /Radiographics. 1999 Vol. 19(5) P. 1179-1197.
122. Задорожна Т.Д. Структурні особливості апоптозу в плаценті / Т.Д. Задорожна, І.С. Лук’янова // Журнал Академії медичних наук України. 1997. Т. 3, № 3. С. 498-504.
123. Захарова О.В. Клиническая оценка уровней пролактина и эстриола в прогнозировании первичной гипогалактии у женщин с миомой матки / О. В. Захарова // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2002. - Т.5, № 3. С. 15-17.
124. Коломійцева А. Г. Профілактика судинних розладів у вагітних з лейоміомами матки / А. Г. Коломійцева, Л. В. Діденко, І. А. Жабченко [та ін.] // Клінічна фармація. 2003. Т.7, № 3. С. 82-85.
125. Сидорова И. С. Клинико-морфологические особенности простой и пролифилирующей миомы матки / И. С. Сидорова, Р. Б. Леваков, Р. Б. Мамедбекова // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2001. - Т. 13 (5). - С. 19-24.
126. Пирогов В.О. Функциональное состояние нижних мочевыводящих путей у женщин с фибромиомой матки до и после гистер- и гистеровариоэктомии / В. О. Пирогов, Н. Е. Яроцкий // Акушерство и гинекология. Здоровье женщины. 2003. - № 4 (16). С. 78-81.
127. Сидорова И. С. К вопросу о патогенезе ложного роста” миомы матки у женщин репродуктивного возраста / И. С. Сидорова, А. В. Караулов, Ю. Б. Курашвили // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1998. - №4. - С. 86-88.
128. Heim S. A specific translocation, t(12;14)(q14-15;q23-24), characterizes a subgroup of uterine leiomyomas / S Heim, M Nilbert, R Vanni [et. al.] // Cancer Genetics and Cytogenetics. - 1988. Vol. 32. P. 13-17.
129. Mao X. Allelotype of uterine leiomyomas / X. Mao, R. Barfoot, R. A. Hamoudi [et. al.] // Cancer Genetics and Cytogenetics. 1999. Vol. 114. P. 89-95.
130. Schoenberg F. M. Translocation breakpoints up stream of the HMGIC gene in uterine leiomyomata suggest dysregulation of this gene by a mechanism different from that in lipomas / F. M. Schoenberg, H. R. Ashar, K. S. Krauter [et. al.] // Genes, Chromosomes and Cancer. — 1996. — Vol. 17. — P. 1-6.
131. Schoenmakers E. F. P. M. Allelic knockout of novel splice variants of human recombination repair gene RAD51B in t (12;14) uterine leiomyomas / E. F. P. M. Schoenmakers, C. Huysmans, W. J. M. Van de Ven // Cancer Results. - 1999. Vol. 59. P. 19-23.
132. Vanni R. Involvement of the long arm of chromosome 12 in chromosome rearrangements of uterine leiomyoma. (Letter) / R. Vanni, U. Lecca // Cancer Genetics and Cytogenetics/ - 1988/ - Vol. 32. P. 33-34.
133. Williams A. J. HMGI(y) expression in human uterine leiomyomata. Involvement of another high-mobility group architectural factor in a benign neoplasm / A. J. Williams, W. L. Powell, T. Collins [et. al.] // American Journal of Pathology. — 1997. — Vol. 150. — P. 911-918.
134. Sheiner E. Higher rates of tachysystole among patients with clinically apparent uterine leiomyomas / E Sheiner, T Biderman-Madar, M Katz [et. al.] // American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2004. - Vol. 191 (No. 3). P. 945-948.
135. Agostini A. Postoperative infection and surgical hysteroscopy. / Agostini A, Cravello L, Shojai R, et al. / Fertility and Sterility. 2002 Vol. 77 P. 766-768.
136. Степула В. В. Випадок міоми матки великих розмірів, яка розвинулася на фоні першої вагітності у пацієнтки 32 років / В. В. Степула, В. Г. Дубініна, О. В. Лук'янчук [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 6 (92). - С. 94-96
137. Gross K. L. Involvement of fumarate hydratase in nonsyndromic uterine leiomyomas: genetic linkage analysis and FISH studies / K. L. Gross, C. I. M. Panhuysen, M. S. Kleinman [et. al.] // Genes, Chromosomes and Cancer. - 2004. Vol. 41. P. 183-190.
138. Босев В. Субмукозна истмикоцервикална миома / В. Босев, А. Димитров, А. Савов // Акушерство и гинекология. - 2007 т. 46(4) С. 52-56
139. Hart R. Long term follow up of hysteroscopic myomectomy assessed by survival analysis. / Hart R, Molnar BG, Magos A. / Br J Obstet Gynaecol. 1999 Vol. 106(7) P. 700-705.
140. Degani S. Three dimensional power Doppler in the evaluation of painful leiomyomas and focal uterine thickening in pregnancy / S. Degani [et al.] // International Journal of Gynecology & Obstetrics. - 2007. - Vol. 99 (No. 2). P. 122-126.
141. Keshavaraz H. Hysterectomy surveillance -- United States, 1994-1999. / H. Keshavaraz, SD Hillis, BA Kieke [et al.]. / MMWR Suvveillance Summaries. -2002 Vol. 51 (SS05) P. 1-8.
142. Порожанова В. Вурзу ниакой клинични аспекти на асоциата миома и бременност. / В. Порожанова, Б. Стамболов, А. Велкова [и др.] // Акушерство и гинекология. 2004 т. 43 № 2 С. 12-15
143. Волков Н. И. Эффективность диферилина при комбинированном лечении больных с бесплодием и миомой матки / Н. И. Волков, Д. П. Камилова, И. Е. Корнеева // Акушерство и гинекология. 2002. - №3. С. 49-50.
144. Ищенко А. И. Дифференцированный подход к лапароскопической гистерэктомии при лечении женщин с доброкачественными заболеваниями матки / А. И.Ищенко, А. А. Бахвалова, Н. В. Ведерникова [и др.] // Вопросы гинекологии акушерства и перинатологии. 2006. - Т.5, № 3. С. 18-22.
145. Іванюта Л. І. Гормональний та доплерометрічний моніторинг стану органів малого таза до і після хірургічної лапароскопії у жінок з порушеною репродуктивною функцією / Л. І. Іванюта, С. О. Іванюта, В. К. Кондратюк [та ін.] // Одеський медичний журнал. 2003. - № 4(78). - С. 37-39.
146. Коков Л. С. Эмболизация маточных артерий - перспективный метод лечения больных лейомиомой матки / Л. С. Коков, Т. Е. Самойлова, А. И.