ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕНАТАЛЬНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ :

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕНАТАЛЬНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
  • Кол-во страниц:
  • 274
  • ВУЗ:
  • Буковинський державний медичний університет
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    Буковинський державний медичний університет



    На правах рукопису






    ЛАВРІВ ЛЕСЯ ПЕТРІВНА



    УДК 611.316.013-07


    ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕНАТАЛЬНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ


    14.03.01 – нормальна анатомія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук



    Науковий керівник
    Олійник Ігор Юрійович
    доктор медичних наук, доцент


    Чернівці – 2013








    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. МОРФОГЕНЕЗ І СТАНОВЛЕННЯ ТОПО ГРАФО АНАТОМІЧНИХ
    ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ
    огляд літератури) 12
    1.1. Морфологія людини і лектиногістохімія 12
    1.2. Тенденції дослідження пренатального морфогенезу
    органів і тканин 19
    1.3. Особливості пренатального морфогенезу похідних передньої кишки як джерела розвитку привушної слинної залози
    (органо- і гістогенез) 27
    1.4. Дослідження морфогенезу привушної спішна залози 32
    1.5. Морфологічні передумови розвіпку природжених вад привушної слинної залози 36
    РОЗДІЛ 1 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 43
    , 2.1. Матеріал дослідження 4^
    2.2. Методи дослідження 47
    2.2.1. Лектиногісгохімічні методи дослідження 49
    2.2.2. Метод макроскопічного дослідження 49
    2.2.3. Метод мікроскопічного дослідження 50
    2.2.4. Макромікроскопія топографоанатомічних зрізів 52
    2.2.5. Методи реконструювання 52
    2.2.6. Метод морфометричного дослідження 54
    2.2.7. Метод статисшчної обробки 55
    2.3. Інноваційне забезпечення дослідження 56
    РОЗДІЛ 3. МОРФОГЕНЕЗ І СТАНОВ ЛЕННЯ ТОПОГРАФИ ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ В ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ 58
    РОЗДІЛ 4. СИНТОПІЯ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
    ІРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ В ПЕРЕДПЛОДОВОМУ
    ПЕРІОДІ 83
    РОЗДЛ 5. ТОПОП>АФОАНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗІ ТАПРИЛЕГЛИХ СТРУКТУР У ПЛОДІВ 118
    РОЗДІЛ 6. ЛЕК ТИН ОПС ТО ХІМІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИФЕРЕНЦІЮ¬ВАННЯ ЗАЧАТКА ПРИВУШНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ПРЕНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ 157
    1.6. Лекгиногістохімічш закономірності диференціювання епітеліальних імезенхімннх складових зачатків
    привушної слинної залози людини 157
    1.7. Лектиногістохімічні закономірності диференціювання епітеліальних зачатків привушної слинної залози людини та
    | ротової порожнини з її похідними 16^
    РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
    ДОСЛІДЖЕНЬ 193
    ВИСНОВКИ 219
    РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 222
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ РЕ Л 223
    Додатки , 256









    ВСТУП

    Актуальність проблеми. Сучасна анатомія людини, як наука ХХІ століття, синтезує дані суміжних і споріднених до анатомії дисциплін – гістології, цитології, ембріології, біохімії, порівняльної анатомії, фізіології, біофізики, тощо [1]. Розвиваючи думку Л. Е. Этингена [2], можна стверджувати, що анатомія сьогодні розглядає форму і будову органів, систем і організму людини в цілому як продукт спадковості, що змінюється, залежно від певних умов біологічного і соціального середовища та виконуваної організмом роботи, в часі (філо- та онтогенез) та просторі (різних географічних регіонах). У цьому ж взаємозв’язку будова слинних залоз є предметом постійної уваги як теоретичної, так і клінічної медицини [3-7], а запити клініки [8-10] і розвиток сучасної щелепно-лицевої хірургії [11-15] потребують подальшої розробки питань вікової і клінічної анатомії привушної слинної залози (ПСЗ).
    Е. Ю. Шаповалова и др. [16] звертають увагу дослідників на те, що дані стосовно часу виокремлення різних зачатків людини в наукових джерелах перенасичені неточностями, а в багатьох випадках навіть суперечливі, що, очевидно, пов’язано з недосконалістю існуючих на сьогоднішній день періоди¬зацій ембріогенезу і критеріїв визначення віку зародків людини. Точний термін початку закладки ПСЗ не встановлено. Водночас, різняться і погляди на шляхи і механізми початку ембріонального розвитку ПСЗ. Подані в класичній ембріоло¬гічній літературі та опубліковані у вагомих виданнях дані ґрунтуються на загальнобіологічному фундаменті. Непорушні у своїй основі, вони в деталях не розкривають ряду спеціальних питань, що дискутуються та продовжують хвилювати дослідників як у загальнотеоретичному плані, так і в прикладному аспекті. Перш за все, значне зацікавлення викликає вияснення гістогенетичної специфіки: із похідних ектодермальних чи ентодермальних дериватів ротової порожнини виокремлюється епітелій зачатків ПСЗ. По-друге, важливо дослідити коли, як і де топографоанатомічно формується зачаток ПСЗ людини.
    За останні роки, завдяки значним успіхам генетики і біології, у цілому серйозно розширилися знання про молекулярні основи і механізми гісто- і органогенезу [17]. Водночас, як стверджують А. П. Милованов, С. В. Савельєв [18]; М. Ю. Жаріков та ін. [19], нова наукова інформація про молекулярні основи розвитку отримана, в основному, в експериментах на тваринах і далеко не завжди може бути перенесена на гістогенез зародка (ембріона) людини. З іншої сторони, як стверджу¬ють В. В. Пирогова та ін. [20], Д. В. Баженов [21], анатомію ПСЗ вивчали на трупному матеріалі постнатально з використанням методів макро- і мікропрепару¬вання, а сучасні комплексні дослідження пренатального морфогенезу ПСЗ відсутні.
    Наукові джерела свідчать, що використання лектинів (Лк) для вивчення процесів морфогенезу є перспективним напрямом у розвитку морфології та молекулярної біології. Високо видо- і тканинноспецифічні лектин-рецепторні системи є тонкими тестами на нормальність розвитку і зміну морфофункціональ¬ного стану органів та організму в цілому [22]. За останні роки опубліковано ряд повідомлень про важливу роль лектин-рецепторних взаємодій на послідовних етапах ембріогенезу [23-27]. Показовим є те, що характер топографії рецепторів Лк залежить від ступеня диференціювання складових клітинних популяцій. Динаміка тканинних і клітинних глікокон’югатів у процесі диференціювання підлягає певним закономірностям. Власне це, як стверджує В. О. Антонюк [28], і дозволяє застосовувати Лк в ембріологічних дослідженнях. Відсутність узагаль¬нюючих робіт, які були би присвячені лектиногістохімічним дослідженням раннього пренатального онтогенезу ПСЗ підкреслює актуальність саме такого пошуку.
    Як стверджує Л. В. Абдул-Оглы [29], результати багатьох експерименталь¬них і клінічних досліджень вказують на те, що зародок є найбільш чутливим до впливів будь яких шкідливих чинників у перші дні і тижні його внутрішньоутроб¬ного розвитку. При цьому, чим раніше був уражений плід, тим серйозніші можуть бути патологічні зміни. Навіть простий перелік природжених вад органів і систем наштовхує на висновок про те, що не існує „привілейованих“ частин організму, в яких ніколи не виникали би помилки будови. На думку А. В. Балахонова [30], кожний орган або кожна система органів у своєму розвитку можуть піти неправиль¬ним шляхом, а при множинних вадах порушення охоплюють відразу декілька систем.
    Морфологічні аспекти становлення структур із виникненням природжених вад ПСЗ в онтогенезі людини вивчені недостатньо або (у частині лектиногістохімічних особливостей) не досліджені зовсім, а деякі питання (щодо причин, термінів і механізмів розвитку вад ПСЗ) залишаються дискусійними [31].
    Отже, актуальність даного дисертаційного дослідження зумовлена важливіс¬тю даних про внутрішньоутробний розвиток (ВУР) людини для медичної науки загалом і відсутністю цілісних уявлень про закономірності пренатального морфоге¬незу та становлення топографоанатомічних взаємовідношень структур ПСЗ, зокрема.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану наукових досліджень Буковинського держав¬ного медичного університету і є фрагментом планової комплексної НДР кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії „Закономірності перина¬тальної анатомії та ембріотопографії. Визначення статево-вікових особливостей будови і топографоанатомічних взаємовідношень органів та структур у онтогенезі людини.” Номер державної реєстрації – 0110U003078.
    Мета дослідження. Встановити лектиногістохімічні закономірності та динаміку становлення топографоанатомічних взаємовідношень ПСЗ у пренатальному періоді онтогенезу людини.
    Задачі дослідження:
    1. Вивчити особливості закладки, становлення будови і топографії ПСЗ в пренатальному періоді онтогенезу.
    2. Зіставити топічний перерозподіл глікополімерів – рецепторів лектинів у епітеліальних і мезенхімних зачатках ПСЗ, структурах привушної ділянки та окремих структурах бокової стінки ротової порожнини.
    3. Вивчити специфічні зміни і динаміку міжтканинних взаємовідношень ПСЗ людини з тканинами прилеглих ділянок.
    4. Обґрунтувати морфологічний взаємозв’язок формоутворювальних процесів ПСЗ людини з органами та структурами привушної ділянки та ротової порожнини.
    5. З’ясувати індивідуальну і вікову анатомічну мінливість та асинхронні періоди розвитку ПСЗ.
    Об’єкт дослідження: закономірності ембріогенезу та вікової анатомії великих слинних залоз людини.
    Предмет дослідження: морфогенез та ембріотопографія ПСЗ.
    Методи дослідження: а) загальногістологічні, цито- і лектиногістохімічні – для вивчення розвитку та можливості аргументації джерела походження епітелію ПСЗ; б) макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топо¬графоанатомічних зрізів, пластичне і комп'ютерне 3-D реконструювання – для визначення становлення та зміни будови і топографії, періодів інтенсивного та сповільненого росту, мінливості ПСЗ людини впродовж пренатального періоду онтогенезу; в) біометричні, статистичні – для оцінки ступеня вірогідності одержаних результатів.
    Наукова новизна одержаних результатів. Уперше за допомогою комплексу морфологічних методів дослідження (цито-, гісто- і лектиногістохімії, біометрії з різними видами статистичного аналізу) вивчено закономірності морфогенезу і хронологічну послідовність формоутворення ПСЗ, її просторово-часові взаємо¬відношення впродовж пренатального періоду онтогенезу людини, варіантну і вікову анатомічну мінливість, періоди інтенсивного та уповільненого росту, що дало змогу одержати нові науково обґрунтовані дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності онтогенетичної хронології ембріонального розвитку людини.
    Уперше описано розташування і доказаний ефект послідовного перерозпо¬ділу глікополімерів – рецепторів Лк у клітинах, на їхній поверхні та в позаклітин¬них тканинних структурах у ході органоспецифічного диференціювання епітелі¬альних і мезенхімних зачатків ПСЗ, участь цих молекул у епітеліо-мезенхімних взаємодіях, які залежать від гетерогенного їх походження. Вивчено послідовність біосинтезу і активність комплексів полісахаридної природи та підтверджено їх роль у темпах диференціювання і структурних перетвореннях ПСЗ та ротової порожнини з її похідними в ранньому пренатальному онтогенезі.
    У роботі вперше використано порівняльний комплексний підхід до пробле¬ми походження епітелію ПСЗ, що дозволило підтвердити тканинну природу епіте¬лію ПСЗ як ектодермальну. Новими є дані каріометричного аналізу з багатоплано¬вою статистичною обробкою, які раніше для аналізу ембріонального гістогенезу ПСЗ не застосовувались. Сукупність уперше встановлених фактів розкриває закономірності морфогенезу ПСЗ упродовж раннього пренатального онтогенезу.
    Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані є теоретичною основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології. Результати дослі¬дження можуть бути застосовані в лабораторіях скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності організму і діагнос¬тики відхилень від нормального розвитку та їх корекції. Виконане дослідження поглиблює, доповнює і уточнює відомості про морфогенез структур ПСЗ людини, із позицій епітеліо-мезенхімних відношень та лектиногістохімічних особливостей ембріональних зачатків органів, по-новому висвітлює гістогенез джерела походження, взаємозв’язок і взаємовплив формоутворювальних процесів ПСЗ.
    Розкриття хронологічної послідовності топографоанатомічних взаємовідно¬шень ПСЗ із суміжними органами і структурами на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу людини має важливе значення для з’ясування морфологічних передумов виникнення її природжених вад та патогенезу певної набутої патології, а також можуть служити морфологічною основою для вдосконалення існуючих та розробки нових методів мікрохірургічних оперативних втручань на ПСЗ.
    Розроблені та апробовані “Пристрій для фотографування макроскопічних зрізів анатомічних об’єктів для 3-D реконструкції” та “Спосіб 3-D реконструкції анатомічних об’єктів за макрофотографіями їх анатомічних зрізів” можуть широко використовуватись у практиці наукових робіт.
    Впровадження результатів дослідження. Результати наукової роботи впроваджені та використовуються в науково-дослідній роботі лабораторій ДНУ “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” ДУС (Київ); патогістологічного Центру Універсальної клініки “Оберіг” (Київ); Державного патологоанатомічного центру України (Хмельницький); впроваджені у навчальний процес та використовуються в науково-дослідній роботі кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету; Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирого¬ва; Івано-Франківського національного медичного університету; Львівського націо¬нального медичного університету імені Данила Галицького; ДВНЗ “Тернопільсь¬кий державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського”; ВДНЗ України “Українська медична стоматологічна академія” (Полтава); Запорізького держав¬ного медичного університету; кафедри гістології, ембріології, цитології ДУ “Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського”; кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету; кафедри охорони праці і БЖД з курсами гістології та радіобіології ПФ Національного університету біоресурсів і природокористування України „Кримський агротехнологічний університет”.
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовано наукову літературу і сформульовано ідею дослідження; проведено експертний аналіз та патентно-інформаційний пошук; визначено тему, складено план та робочу програму дослідження; підібрано адекватні методи дослідження. Самостійно зібрано матеріал для морфологічних досліджень, виконано анато¬мічні дослідження. Особисто написано та проілюстровано всі розділи дисер¬тації, проведено статистичну обробку і аналіз отриманих даних. Висновки та практичні рекомендації сформульовані разом із науковим керівником. У працях, опублікованих у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача.
    Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки дисертації оприлюднені на: VI Міжнародній (XV Всеросійській) Пироговській науковій медичній конференції студентів і молодих вчених (Російська Федерація: Москва, 2011); VIII Міжнародній медико-фармацевтичній конференції молодих вчених і студентів (Чернівці, 2011); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених “Молодь – медицині майбутнього”, присвяченій 135-річчю з дня народження М. Д. Стражеско (Одеса, 2011); XV Міжнародному медичному конгресі молодих вчених та студентів (Тернопіль, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Медична наука – 2011” (Полтава, 2011); міжвузівській конференції студентів та молодих вчених “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2012); IX Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених “Перший крок в науку – 2012” (Вінниця, 2012); IX Міжнародній медико-фармацевтичній конференції молодих вчених і студентів (Чернівці, 2012); III Науковому симпозіумі “Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології” (Чернівці, 2012); міжнародній науково-практичній конференції “Забезпечення здоров’я нації та здоров’я особистості, як пріоритетна функція держави” (Одеса, 2012); міжнародній науково-практичній конференції “Вплив медичної науки на розвиток медицини” (Львів, 2012); ХIV конгресі СФУЛТ (Донецьк, 2012); II Міжнародній конференції молодих вчених і студентів “Пироговські читання” (Російська Федерація: Челябінськ, 2012); X Ювілейній міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 2013); науково-практичній інтернет-конференції “Актуальні питання сучасної перинатології” (Чернівці, 2013); Міжнародному науковому симпозіумі “Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів”, присвяченому 140-річчю з дня народження засновника морфологічної школи Криму професора Р. І. Гельвіга (Алушта, 2013); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання експериментальної та клінічної морфології”, присвяченої 75-річчю від дня наро¬дження академіка АМН РК, професора Т. Ж. Умбетова (Республіка Казахстан: Актобе, 2013); 93-й та 94-й підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2012, 2013); засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Чернівці, 2011-2013).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 24 наукових праць, із них: 9 статей у фахових наукових виданнях України, 1 стаття в іноземному журналі (5 – одноосібних) та 11 тез у матеріалах наукових форумів, 2 патенти України на корисну модель, 1 інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я України.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання щодо вивчення топічного перерозподілу глікополімерів – рецепторів лектинів в епітеліальних і мезенхімних зачатках привушної слинної залози людини в процесі гісто- та органогенезу впродовж першого триместру внутрішньоутробного розвитку та її формотворення при взаємодії з суміжними органами та структурами впродовж пренатального періоду онтогенезу.
    1. Закладка привушної слинної залози виявлена в зародка 11,0 мм тім’яно-куприкової довжини (40 діб) як потовщення епітелію в ділянках щічно-альвеолярних (правої та лівої) кишень первинної ротової порожнини з формуванням так званої „епітеліальної пластинки”. Зачаток привушної слинної залози утворюється внаслідок випинання (занурення) епітелію первинної ротової порожнини ділянки щічно-альвеолярної кишені в прилеглу мезенхіму (зародки 11,0-12,5 мм тім’яно-куприкової довжини) із подальшим краніо-латеральним спрямуванням його росту.
    2. Формування і занурення зачатків залози в прилеглу мезенхіму та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ß-D-галактози та α-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA), кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12 тижнів ембріогенезу як на цитолемі клітин епітеліального зачатка привушної слинної залози, так і в їхній цитоплазмі. Накопичення рецепторів до даних лектинів на базальній мембрані епітеліального зачатка впродовж раннього пренатального онтогенезу привушної слинної залози носить змінний характер.
    3. Каріометричними методами виявлена асинхронність та різна інтенсивність темпів диференціювання епітеліальних і мезенхімних зачатків привушної слинної залози та структур ротової порожнини; найбільша інтенсивність диференціювання епітеліальних похідних привушної слинної залози визначається на 40-41-у доби (11,0-12,5 мм тім’яно-куприкової довжини), 52-55-у доби (23,0-25,0 мм тім’яно-куприкової довжини) і 10-11-му тижнях (45,0-56,0 мм тім’яно-куприкової довжини), а їхньої мезенхіми – на 42-45-у доби (13,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини), 50-57-у доби (21,0-27,0 мм тім’яно-куприкової довжини) і 10-11-му тижнях (45,0-56,0 мм тім’яно-куприкової довжини).
    4. Кількість і послідовність біосинтезу глікогену і глікопротеїнів епітеліальних зачатків привушної слинної залози впродовж перших 12 тижнів пренатального розвитку тотожні аналогічним параметрам зачатків структур ротової порожнини, епітелій яких має доказово ектодермальний характер походження. Структурні перетворення тканинних компонентів у процесі становлення привушної слинної залози людини і динаміка епітеліо-мезенхімних взаємодій у них супроводжується закономірним поетапним ускладненням синтезу енергетичних і пластичних біополімерів (глікогену, глікопротеїнів, ШЙК-позитивних сполук тощо) та зміною каріометричних показників, що в сукупності відбиває якісний і кількісний характер морфогенетичних перебудов у пренатальному періоді онтогенезу.
    5. Відгалуження від первинного зачатка епітеліальних тяжів II порядку відбувається на 51-52-у доби в передплодів 23,0 мм тім’яно-куприкової довжини. Інтенсивні процеси галуження вторинних епітеліальних тяжів на тяжі III і IV порядків відбуваються впродовж передплодового і першої половини плодового періоду розвитку, при цьому епітеліальний зачаток залози в дистальному відділі стає деревоподібно розгалуженим.
    6. Формування первинного просвіту в головному епітеліальному тяжі зачатка привушної слинної залози виявлено в передплода 30,0 мм тім’яно-куприкової довжини (8-й тиждень). Просвіти в епітеліальних тяжах II і III порядків формуються впродовж 9-10 тижнів ембріогенезу. На 12-у тижні розвитку (передплоди 67,0-79,0 мм тім’яно-куприкової довжини) має місце вторинне закриття епітелієм просвіту головної вивідної протоки за рахунок відомого феномена фізіологічної атрезії (фетальної оклюзії). Інволюція фетальної оклюзії відбувається впродовж 14-15 тижнів ембріогенезу.
    7. У пренатальному онтогенезі відбувається зміна топографічної локалізації зачатка залози за рахунок росту з товщини мезенхіми зачатка щік (у безпосередній близькості від ротової бухти) зі зміщенням дистальної частини зачатка залози назад і латерально до занижньощелепної ямки.
    8. У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку анатомічна мінливість привушної слинної залози виражається овальним, листоподібним, підковоподібним, трикутним, неправильно чотирикутним варіантами зовнішньої форми залози, мінливістю розташування та синтопії. Водночас, за наслідками комп’ютерного 3-D реконструювання залоз 6-10-го місяців розвитку, наприкінці плодового періоду найбільш практичним нам бачиться її об’ємний опис як тристоронньої піраміди, що залягає в занижньощелепній ямці та бічній ділянці лиця, оберненої основою до виличної дуги, а верхівкою вниз – до кута нижньої щелепи.
    9. На основі комплексу морфологічних, лектиногістохімічних, каріометричних методів і статистичного аналізу вперше отримані дані, які дозволили встановити загальні закономірності розвитку: виокремлення закладки привушної залози (6-й тиждень ембріогенезу), галуження епітеліального зачатка залози з наступним формуванням просвіту в головному епітеліальному тяжі (8-9-й тижні), фетальна оклюзія просвіту привушної протоки з наступною її реканалізацією (12-15-й тижні), що дозволяє розглядати вказані періоди як критичні в плані формування можливих аномалій розвитку привушної слинної залози людини.










    РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО
    ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

    1. Одержані результати щодо хронологічної послідовності зміни топографо-анатомічних взаємовідношень привушної слинної залози, анатомічної мінливості, періодів інтенсивного й уповільненого росту та обґрунтування джерела походження її епітеліального зачатка можуть бути використані в навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю, дитячої хірургії, стоматології, патологічної анатомії, судової медицини, а також при написанні монографій та навчальних посібників із анатомії людини, топографічної анатомії, гістології та ембріології, стоматології.
    2. Результати наукового дослідження можуть бути анатомічною базою для дослідження патологічно змінених привушних слинних залоз, а також для вивчення їх розвитку в екологічно несприятливих регіонах.
    3. У рамках Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849, Проекту Концепції Загальнодержавної програми „Здоров’я 2020: український вимір” на 2012-2020 рр., розробленого МОЗ України на виконання Указу Президента України від 27.04.2011 р. № 504 та Державної програми переходу України з 01.01.2007 р. на міжнародну систему обліку і статистики (наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. „Про затвердження інструкції з визначення критеріїв пери¬наталь¬ного періоду, живонародженості та мертвонародженості, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених”) результати дослідження можуть бути застосовані в лабораторіях скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності організму, діагностики відхилень від нормального розвитку та їх корекції.
    4. Морфометричні результати, одержані в дисертаційному дослідженні, варто включити в програму пренатального ультразвукового обстеження з метою розширеної біометрії привушних слинних залоз плода.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Ахтемійчук Ю. Т. Клініко-морфологічні аспекти дослідження великих слинних залоз / Ю. Т. Ахтемійчук, І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2009. – Т. 8, № 3. – С. 76-80.
    2. Этинген Л. Е. О перспективах изучения анатомии в XXI веке / Л. Е. Этинген // Морфология. – 2008. – Т. 133, № 4. – С. 106.
    3. Осокина О. И. Особенности топографической анатомии околоушной слюнной железы и внечерепного отдела лицевого нерва / О. И. Осокина, В. В. Пирогова // Вестник РГМУ. – 2002. - № 1 (22). – С. 57.
    4. Афанасьев В. В. Атлас заболеваний и повреждений слюнных желез: Учебное пособие / В. В. Афанасьев, М. Р. Абдусаламов. – М.: ВУНМЦ, 2008. – 191 с.
    5. Madani G. Anatomy of the Salivary Glands / G. Madani, T. Beale // Semin. Ultrasound, CT, and MRI. – 2006. – Vol. 27, № 6. – P. 436-439.
    6. Ghanem T. Parotid Defects / T. Ghanem // Fac. Plast. Surg. Clin. North Amer. – 2009. – Vol. 17, № 2. – P. 263-269.
    7. Angiogenesis in fetal tendon development: spatial and temporal expression of the angiogenic peptide vascular endothelial cell growth factor / W. Petersen, T. Pufe, B. Kurz [et al.] // Anat. Embryol. (Berl.). – 2002. – Vol. 205, № 4. – P. 263-270.
    8. Клиника и диагностика неопухолевых заболеваний околоушных слюнных желез / В. А. Маланчук, А. А. Гуч, Е. Н. Логановская [и др.] // Укр. мед. часопис. – 2010 (I/II). - № 1 (75). – С. 63-67.
    9. Abert O. A. Xerostomia. Causes and effect / O. A. Abert // J. Prosthet. Dent. – 2006. – Vol. 84, № 1. – P. 77-81.
    10. Dynamic magnetic resonance sialography for patients with xerostomia / T. Tanaka, K. Ono, T. Ansai [et al.] // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endodontol. – 2008. – Vol. 106, № 1. – P. 115-123.
    11. Особенности диагностики и лечения объемных образований слюнных желез в зависимости от их вида и локализации / А. Г. Ушич, И. Н. Матрос-Таранец, А. Л. Иващенко [и др.] // Стоматолог. – 2008. - № 9 (124). – С. 40-46.
    12. Денисов А. Б. Кристаллографический метод изучения слюны / А. Б. Денисов, Г. М. Барер. – М.: ФГБОУ ВУМНЦ „Росздрава”, 2008. – 239 с.
    13. Anjum K. Superficial parotidectomy: antegrade compared with modified retrograde dissections of the facial nerve / K. Anjum, P.J. Revington, G.H. Irvine // Brit. J. Oral Maxillofac. Surg. – 2008. – Vol. 46, № 6. – P. 433-434.
    14. Foustanos A. Face-lift approach combined with a superficial musculoaponeurotic system advancement flap in parotidectomy / A. Foustanos, H. Zavrides // Brit. J. Oral Maxillofac. Surg. – 2008. – Vol. 46, № 8. – P. 696.
    15. Preventing post-surgical complications by modification of parotidectomy / H.-W. Zhao, L.-J. Li, B. Han [et al.] // Intern. J. Oral Maxillofac. Surg. – 2008. –Vol. 37, № 4. – P. 345-349.
    16. Шаповалова Е. Ю. Возрастная динамика формирования челюстно-лицевого аппа¬рата человека в раннем периоде пренатального развития / Е. Ю. Шаповалова, А. Н. Барсуков, Г. А. Юнси // Морфология. – 2010. – Т. 137, № 2. – С. 77-81.
    17. Эпителиально-мезенхимальная и другие трансформации в норме / И. В. Васи¬ленко, Б. Б. Брук, Ю. К. Гульков [и др.] // Патология. – 2009. – Т. 6, № 2. – С. 4-10.
    18. Милованов А. П. Внутриутробное развитие человека / А. П. Милованов, С. В. Савельев. – Москва, 2006. – 383 с.
    19. Жаріков М. Ю. Особливості впливу експериментальної коарктації аорти на стан міокарда і секреторних компонентів серця щурів / М. Ю. Жаріков, В. В. Кошар¬ний, О. Г. Козловська // Таврич. мед.-биол. вестник. – 2006. – Т. 9, № 3. – С. 58-60.
    20. Вариантная топография околоушной слюнной железы, значимая при лечении слюнно-каменной болезни / В. В. Пирогова, А. Б. Зарицкий, A. B. Кузьменок [и др.] // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2008. – Т. 1, вип. 12. – С. 186-193.
    21. Баженов Д. В. Совершенствование образовательного процесса на кафедрах анатомии в медвузах РФ в современных условиях / Д. В. Баженов, Л. Л. Колес¬ников, М. Р. Сапин // Материалы междунар. науч.-практ. конф. руководителей анатомических кафедр и институтов ВУЗов СНГ и Восточной Европы, посв. 75-летию УО ВГМУ. – Витебск, 2009. – С. 17-19.
    22. Quandamatteo F. Extensive glycosylation changes revealed by lectin hystochemistry in morphologically normal prenatal tissues of the mouse mutant undulated (un/un) / F. Quandamatteo, J. Zieger, W. Gotz // Anat. Rec. – 2003. – Vol. 258, № 3. – Р. 243-251.
    23. Демьяненко И. А. Перераспределение галактозаминоконъюгатов в раннем гистогенезе трахеи и лёгких у человека при типической и атипической имплантации / И. А. Демьяненко, Е. Ю. Шаповалова // Таврич. мед.-биол. вестник. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 44-48.
    24. Гистотопография рецепторов лектинов в тканях 10-недельного эмбриона человека / Н. В. Лутай, М. А. Машталир А. З. Бразалук [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2004. – Вип. 3. – С. 104-107.
    25. Олійник І. Ю. Рецептори лектину зав’язі пшениці (WGA) та арахісу (PNA) в пренатальному онтогенезі загруднинної залози людини / І. Ю. Олійник // Динаміка наукових досліджень – '2006: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 17-28 червня 2006 р.): матер. конф. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 5 "Медицина". – С. 44-47.
    26. Волошин Н. А. Лектины животного и растительного происхождения: роль в процессах морфогенеза (обзор литературы и собственных исследований) / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева // Ж. Акад. мед. наук Украины. – 2005. – Т. 11, № 2. – С. 223-237.
    27. Readler A. The use of lectins to study normal differentiation and malignant transfor¬mation / A. Readler, E. Readler // J. Cancer Res. Clin. Oncol. – 2007. – Vol. 109, № 3. – P. 245-251.
    28. Антонюк В. О. Лектини та їх сировинні джерела / В. О. Антонюк. – Львів: Кварт, 2005. – 554 с.
    29. Абдул-Оглы Л. В. Современное представление о периодах детерминации в пренатальном онтогенезе / Л. В. Абдул-Оглы // Вісн. пробл. біол. та медицини. – 2005. – Вип. 4. – С. 8-12.
    30. Балахонов А. В. Ошибки развития: 2-е издание, перераб. и доп. / А. В. Балахонов. – СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2001. – 288 с.
    31. Лаврів Л. П. Морфологічні передумови розвитку природжених вад привушної слинної залози / Л. П. Лаврів, І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2012. – Т. 11, № 1 (39). – С. 91-94.
    32. Нариси перинатальної анатомії / [Ю. Т. Ахтемійчук, О. М. Слободян, Т. В. Хмара та ін.]; за ред. Ю. Т. Ахтемійчука. – Чернівці: БДМУ, 2011. – С. 9-14.
    33. Рибачук А. В. Клініко-морфологічні особливості хронічного сіалоаденіту привуш¬них слинних залоз в різних вікових групах / А. В. Рибачук, Ю. В. Діброва // Клінічна медицина. – 2009. - № 3. – С. 37-40.
    34. Денисов А. Б. Слюна и слюнные железы / А. Б. Денисов. – М.: Изд-во РАМН, 2006. – 372 с.
    35. Сапин М. Р. Сегодня и завтра морфологической науки / М. Р. Сапин // Морфология. – 2000. – Т. 117, № 3. – С. 6-8.
    36. Підсумки наукових досліджень з медичної ембріології та завдання на перспек¬тиву / Б. Г. Макар, В. В. Кривецький, Т. В. Хмара [та ін.] // Саміт нормальних анатомів України та Росії (м. Тернопіль, 28-30 травня 2003 р.): тези доповідей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 77-80.
    37. Шахламов В. А. Основные направления развития исследований по эксперимен¬тальной гистологии и цитологии в третьем тысячелетии / В. А. Шахламов // Морфология. – 2002. – Т. 122, № 5. – С. 15-18.
    38. Экспрессия рецептора фактора стволових клеток (C-kit) в ходе развития внутренних органов / М. С. Калигин, А. А. Гумерова, М. А. Титова [и др.] // Морфологические ведомости. – 2008. - № 1-2. – С. 63-66.
    39. Копійка І. В. Особливості ендометрію щодо виявлення рецепторів до лектинів, естрогенів та прогестерону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.03 „Гістологія, цитологія, ембріологія” / І. В. Копійка; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. – Київ, 2007. – 18 с.
    40. Вернигородський С. В. Лектиногістохімічне дослідження структурних компонентів слизової оболонки шлунка при кишковій метаплазії у хворих з передраковими станами / С. В. Вернигородський // Вісн. морфології. – 2010. – Т. 16, № 2. – С. 312-316.
    41. Бернік Н. В. Морфологія людини і лектиногістохімія / Н. В. Бернік, І. Ю. Олійник, Л. П. Лаврів // Клін. та експерим. патологія. – 2010. – Т. 9, № 3 (33). – С. 142-147.
    42. Изучение взаимодействия лектинов, выделенных из морских беспозвоночных с вирусами растений и человека / Н. Н. Какарека, О. В. Черников, И. В. Чикаловец [и др.] // Успехи соврем. биол. – 2007. – Т. 127, № 5. – С. 452-457.
    43. Барановский Ю. Г. Рецепторы лектинов сои и виноградной улитки обуславли¬вают ранний гистогенез кожи человека / Ю. Г. Барановский, Л. С. Георгиевская, К. Л. Лазарев // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2005. – Т. 4, № 1. – С. 44-46.
    44. Вовченко М. Б. Выявление лектинов в структурных компонентах надпочечни¬ков / М. Б. Вовченко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. статей. Вип. IX. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2003. – С. 30-33.
    45. Лектинова гістохімія прищитоподібних залоз осіб чоловічої і жіночої статі у віковому аспекті / О. Р. Джура, А. М. Ященко, В. О. Антонюк [та ін.] // Львівський медичний часопис. – 2006. – Т. 12, № 1. – С. 12-17.
    46. Пащенко С. Н. Определение рецепторов к лектинам в злокачественных опухолях молочной железы / С. Н. Пащенко, Н. А. Волошин, Н. Н. Левик // Онкология. – 2002. - № 2. – С. 21-23.
    47. Voloshyn M. A. The peculiarity of wheat germ agglutinin (WGA-lectin) receptors’ allocation in new born rat’s thymus / M. A. Voloshyn, O. A. Grygoryeva, O. G. Kusch // Abstr. Internat. Symp. of Morphological Sci. (Timisoara, Sept. 11-15, 2002). – Timisoara, 2002. – P. 332-333.
    48. Varki A. Discovery and classification of glycan-recognition proteins / A. Varki // Lecture 17, April 27, 2004 [електронний ресурс]. – http//grtc.ucsd.edu/lecture 17.
    49. Лекарственные препараты нового поколения из молока трансгенных животных. Проблема выделения биологически активных белков / В. М. Лахтин, С. С. Афа¬насьев, В. А. Алёшкин [и др.] // Вестн. Рос. АМН. – 2006. - № 8. – С. 37-50.
    50. Лектины, адгезины и лектиноподобные вещества лактобацилл и бифидобак¬терий / В. М. Лахтин, В. А. Алёшкин, М. В. Лахтин [и др.] // Вестн. Рос. АМН. – 2006. - № 1. – С. 28-34.
    51. Шендеров Б. А. Лектины – новая потенциальная категория физиологически актив¬ных функциональных пищевых ингредиентов / Б. А. Шендеров, В. М. Лахтин // Вестн. восстан. медицины. – 2004. - № 1. – С. 33-37.
    52. Angata T. I-type lectins / T. Angata, E. C. M. Brinkman-Van der Linden // Biochim. Biophys. Acta. – 2002. – Vol. 1572. – P. 294-316.
    53. Glyco-Chip: multiarray for the studi of carbohydrate-binding proteins / O. E. Galanina, M. Mecklenburg, N. E. Nifantiev [et al.] // Lab. Chip. – 2003. – Vol. 3. – P. 260-265.
    54. Общие свойства и принципы функционирования лектинов в биосистемах / В. М. Лахтин, М. В. Лахтин, С. С. Афанасьев [и др.] // Вестн. Рос. АМН. – 2008. - № 3. – С. 37-42.
    55. Classification of lectins as universal regulatory molecules of biological systems / V. M. Lakhtin, S. S. Afanasiev, V. A. Aleshkin [et al.] // Annals of the Russian Academy of Medical Sciences. – 2009. - № 3. – P. 36-39.
    56. Волошин Н. А. Использование методов лектиновой гистохимии в морфологии / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, М. А. Довбыш // Таврич. мед.-биол. вестник. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 40-41.
    57. Волошин Н. А. Лимфоциты как фактор морфогенеза органов / Н. А. Волошин, М. Е. Иванова, О. А. Новосёлова // Актуальні питання морфогенезу: матер. наук. конф. – Чернівці, 1996. – С. 76-77.
    58. Dystroglycan is essential for early embryonic development: disruption of Reichert’s membrane in Dagi-null mice / R. A. Williamson, M. D. Henry, K. J. Daniels [et al.] // Human Molec. Gen. – 2002. – Vol. 6. – P. 831-841.
    59. Alpha-mannosidase-II deficiency results in dyserythropoiesis and unveils an alte¬mate pathway in oligosaccharide biosynthesis / D. M. Chui, Y.-F. Oheda, K. Liao [et al.] // Cell. – 2003. – Vol. 90. – P. 157-167.
    60. Sassetti C. Identification of podocalycxin-like protein as a high endothelial venule ligand for L-selectin: parallels to CD 34 / C. Sassetti, K. Tangemann, M. S. Singer // J. Exp. Med. – 2001. – Vol. 187, № 12. – P. 1965-1975.
    61. Антонюк В. О. Дослідження взаємодії з лектинами вуглеводів, які часто зустрічаються в рослинних глікозидах / В. А. Антонюк, Л. В. Панчак // Вісн. фармації. – 2007. - № 3 (51). – С. 70-74.
    62. Влияние эндогенных лектинов на НСО3–-АТФ-азную активность в клетках глии головного мозга / Н. И. Кошоридзе, К. О. Менабде, Н. Б. Сургуладзе [и др.] // Укр. біохім. ж. – 2007. – Т. 79, № 3. – С. 12-18.
    63. Довбня Ж. А. Использование лектиногистохимического метода в ранней диагнос¬тике и прогнозировании катарального гингивита / Ж. А. Довбня, Г. Г. Головская // Вопр. эксперим. и клин. стоматологии: сборн. науч. трудов. Выпуск 7. – Харьков, 2004. – С. 35-39.
    64. Лектиногистохимическая характеристика слизистой оболочки десны в норме и при различных формах хронического периодонтита / М. Н. Морозова, Е. Ю. Шаповалова, Т. И. Забашта [и др.] // Таврич. мед.-биол. вестник. – 2003. – Т. 6, № 4. – С. 115-119.
    65. Казачков Е. Л. Цитопротекция слизистой оболочки желудка у детей с Helicobacter pylori - ассоциированным хроническим гастритом: лектино- и иммуногисто¬химическое исследование // Е. Л. Казачков, В. Я. Глумов, А. А. Казимирова // Морфологические ведомости. – 2008. № 1-2. – С. 247-251.
    66. Лектиноцитохімічне дослідження сперматозоїдів при подружній неплідності / Б. Р. Стойка, А. М. Ященко, І. С. Фітьо [та ін.] // Львів. мед. часопис. – 2003. – Т. 9, № 2. – С. 69-72.
    67. Потапов М. И. Лектинология как раздел судебно-медицинской серологии / М. И. Потапов // Суд.-мед. експертиза. – 2006. – Т. 49, № 1. – С. 17-19.
    68. Ушаков А. В. Локализация рецепторов лектинов в миокарде человека в норме и при сахарном диабете / А. В. Ушаков, Е. Ю. Шаповалова // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2005. – Т. 4, № 2. – С. 9-11.
    69. Копійка І. В. Застосування гістохімічного методу визначення рецепторів до лектину PSA в ендометрії / І. В. Копійка, Ю. Б. Чайковський // Вісн. морфології. – 2006. – Т. 12, № 2. – С. 225-227.
    70. Чайковський Ю. Б. Визначення рецепторів лектинів WGA, SNA та STA в ендометрії / Ю. Б. Чайковський, І. В. Копійка / Вісн. морфол. – 2006. – Т. 12, № 1. – С. 4-7.
    71. Чеснокова Е. В. Особенности лектин-зависимой агрегации тромбоцитов у боль¬ных со смешанной формой хронического гломерулонефрита / Е. В. Чеснокова, А. П. Ребров, В. Ф. Киричук // Нефрол. и диализ. – 2004. – Т. 6, № 4. – С. 333-337.
    72. Диагностика лейкозов: атлас и практическое руководство / [Д. Ф. Глузман, И. В. Абраменко, Л. Д. Скляренко и др.]. – Киев: Морион, 2000. – 224 с.
    73. Шалай О. О. Лектини і їх використання в гематології / О. О. Шалай, В. Є. Логінський // Укр. журн. гематол. та трансфузіол. – 2003. - № 3. – С. 5-11.
    74. Шалай О. О. Порівняльна оцінка лектинового профілю мембрани лімфоїдних клітин при В-клітинних лімфомах низького та високого ступеня злоякісності / О. О. Шалай, В. Є. Логінський // Практ. медицина. – 2008. – Т. 14, № 3. – С. 183-188.
    75. Discovery of Siglec-14, a novel sialic acid receptor undergoing concerted evolution with Siglec-5 in primates / T. Angata, T. Hayakawa, M. Yamanaka [et al.] // FASEB J. – 2006. – Vol. 20, № 12. – Р. 1964-1973.
    76. Gabius H. J. The emerging functionality of endogenous lectins: A primer to the concepts and a case study on galectins including medical implications // H. J. Gabius, A. M. Wu // Chang Gung Med. J. – 2006. – Vol. 29, № 1. – P. 37-62.
    77. Kilpatrick D. C. Animal lectins: a historical introduction and overview / D. C. Kilpatrick // Biochim. Biophys. Acta. – 2002. – Vol. 1572, № 2-3. – P. 187-197.
    78. Kume N. Roles of lectin-like oxidized LDL receptor-1 and its soluble forms in athero¬geneis / N. Kume, T. Kita // Curr. Opin. Lipidol. – 2001. – Vol. 12, № 4. – P. 419-423.
    79. Varki A. Siglecs – the major subfamily of I-type lectins / A. Varki, T. Angata // Glycobiology. – 2006. – Vol. 16, № 1. – P. 1-27.
    80. Шаповалова Е. Ю. Изменение углеводного состава тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза поджелудочной железы у человека / Е. Ю. Шаповалова, А. Д. Луцик // Таврич. мед.-биол. вестник. – 2000. – Т. 3, № 3-4. – С. 193-197.
    81. Breast Cancer Cells Isolated by Chemotaxis from Primary Tumors Show Increased Survival and Resistance to Chemotherapy / S. Goswami, W. Wang, J. B. Wyckoff [et al.] // Cancer Res. – 2004. – Vol. 64. – P. 7664-7667.
    82. Шаповалова О. Ю. Органні особливості раннього гістогенезу похідних різних зародкових листків у людини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.03.09 „Гістологія, цитологія, ембріологія” / О. Ю. Шаповалова; НМУ ім. О. О. Богомольця. – К., 2003. – 33 с.
    83. Олійник І. Ю. Закономірності пренатального морфогенезу і становлення будови бранхіогенної групи залоз: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.03.01 – „Нормальна анатомія” / І. Ю. Олійник; ДВНЗ „ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України”. – Тернопіль, 2008. – 32 с.
    84. Харченко С. В. Особенности распределения рецепторов лектинов в нормальном эмбриогенезе лёгких и почек крыс / С. В. Харченко, О. А. Дорохова, Е. Ю. Шапо¬валова // Укр. мед. альманах. – 2009. – Т. 12, № 3. – С.185-188.
    85. Морфологические и гистохимические параллели в развитии зубочелюстного аппа¬рата эмбриона человека на 23-й стадии эмбриогенеза / Н. П. Барсуков, Е. В. Ивах¬ненко, Г. А. Юнси [и др.] // Бук. мед. вісник. – 2001. – Т. 5, № 3-4. – С. 12-15.
    86. Антонюк В. О. Лектини золотого дощу звичайного (laburnum anagyroides medik) у зв’язуванні вуглеводів та в гістохімічних дослідженнях / В. О. Антонюк, А. М. Ященко, О. Д. Луцик // Львів. мед. часопис. – 2004. – Т.10, № 3-4. – С. 54-59.
    87. Дєльцова О. І. Гістологія та ембріологія органів ротової порожнини / О. І. Дєльцова, Ю. Б. Чайковський, С. Б. Геращенко. – Коломия, 1994. – 167 с.
    88. Спеціальна гістологія та ембріологія / [Напханюк В. К., Арнаутова Л. В., Кузьменко В. А., Заярна С. П.]. – Одеса: ОДМУ, 2001. – 267 с.
    89. Гистология, цитология и эмбриология: атлас: учебн. пособие / [Волкова О.В., Елецкий Ю. К., Дубовая Т. К. и др.]; под ред. О. В. Волковой, Ю. К. Елецкого. – М.: Медицина, 1996. – 544 с.
    90. Карлсон Б. М. Основы эмбриологии по Пэттену: в 2 т. / Б. М. Карлсон; [пер. с англ. О. Е. Вязова, Б. В. Конюхова]. – М.: Мир. 1983. – Т. 1. – 390 с.
    91. Садлер Т. В. Медична ембріологія за Лангманом / Т. В. Садлер; [пер. з англ. за ред. О. Д. Луцика]. – Львів: Наутілус, 2001. – 550 с.
    92. Гузік Н. М. Розвиток і становлення структур ротової ділянки в ранньому періоді онтогенезу людини: дис. ... канд. мед. наук: 14.03.01 „Нормальна анатомія” / Гузік Наталія Миколаївна. – Чернівці, 2007. – 159 с.
    93. Олійник І. Ю. Розвиток і становлення топографії під’язикових і піднижньо¬щелепних слинних залоз в ранньому періоді онтогенезу людини: дис. ... канд. мед. наук: 14.00.02 „Анатомія людини”; 14.00.23 „Гістологія, цитологія, ембріологія” / Олійник Ігор Юрійович. – Чернівці, 1992. – 257 с.
    94. Романюк С. Н. Эмбриональное развитие околоушной слюнной железы человека: автореф. диссертации на соиск. учёной степени канд. мед. наук: спец 14.00.02 „Анатомия человека” / С. Н. Романюк. – Черновцы, 1971. – 17 с.
    95. Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англій¬ські еквіваленти): навч. посібник / [Черкасов В. Г., Бобрик І. І., Гумінський Ю. Й., Ковальчук О. І.] ; за ред. В. Г. Черкасова. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 392 с.
    96. Калинчук А. І. Перинатальна анатомія привушно-жувальної ділянки / А. І. Калинчук // 93-я підсумкова наук. конф. проф.-виклад. персоналу Буков. держ. мед. ун-ту (м. Чернівці, 14, 15, 20 лютого 2012 р.) : матеріали конф. – Чернівці: Медуніверситет, 2012. – С. 244-245.
    97. Марценяк І. В. Сучасні уявлення про анатомію щічної ділянки людини та перспективи її дослідження / І. В. Марценяк // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2012. - № 19. – С. 278-281.
    98. Слободян О. М. Сучасні відомості про будову привушно-жувальної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу // О. М. Слободян, А. І. Калинчук // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2011. – Вип. 2, том 1. – С. 42-45.
    99. Шостенко А. А. Анатомічні особливості та морфологічні передумови патології щічної ділянки / А. А. Шостенко, О. В. Цигикало // Бук. мед. вісник. – 2010. – Т. 16, № 3 (63), ч. 1. – С. 138-141.
    100. Литвиненко Л. М. Послойное расположение сосудов и нервов от околоушной до подзатылочной области / Л. М. Литвиненко // Морфологические ведомости. – 2007. - № 1-2. – С. 280-281.
    101. Долгалев А. А. Новый метод комплексной диагностики и лечения дисфункции височно-нижнечелюстного сустава / А. А. Долгалев // Стоматология. – 2007. - № 1. – С. 60–63.
    102. Исследование закономерностей морфометрических параметров органов и структур в перинатальном периоде онтогенеза / Ю. Т. Ахтемийчук, А. Н. Слободян, Д. В. Проняев [и др.] // Морфология. – 2010. – Т. 137, № 4. – С. 22.
    103. Spelber G. H. Craniofacial Development and Growth (Craniofacial Development) / G. H. Spelber. – London: BC Decker Inc., 2001. – 220 p.
    104. The anatomy and clinical applications of the buccal fat pad / J. M. Stuzin, L. Wagst¬rom, H. K. Kawamoto [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. – 1990. – Vol. 85, № 1. – P. 29-37.
    105. CT and MR Imaging of the Buccal Space: Normal Anatomy and Abnormalities / H.-C. Kim, M. H. Han, M. H. Moon [et al.] // Chang Korean J. Radiol. – 2005. – Vol. 6, № 1. – P. 22-30.
    106. CT and MR Imaging of the Buccal Space and Buccal Space Masses / R. P. Tart, I. M. Kotzur, A. A. Mancuso [et al.] // RadioGraphics. – 1995. – Vol. 15, № 3. – P. 531-550.
    107. Computed tomography in the diagnosis of buccal space masses / T. Kurabayashi, M. Ida, N. Yoshino [et al.] // Dentomaxillofac. Radiol. – 1997. – Vol. 26. – P. 347-353.
    108. Morphological study of the parotid duct in human fetuses with special emphasis on the relationship between the buccinator muscle and the parotid duct / K. Amano, H. Moriyama, K. Shimada [et al.] // J. Med. Invest. – 2009. – Vol. 56. – P. 255-257.
    109. The use of the buccal fat pad for reconstruction of oral defects: review of the literature and report of 15 cases / A. D. Rapidis, C. A. Alexandridis, E. Eleftheriadis [et al.] // J. Oral Maxillofac. Surg. – 2000. – Vol. 58, № 2. – P. 158-163.
    110. The use of buccal fat pad in oral reconstruction – a review / W. L. Adeyemo, A. L. Ladeinde, M. O. Ogunlewe [et al.] // Niger Postgrad. Med. J. – 2004. – Vol. 11, № 3. – P. 207-211.
    111. Anatomical Structure of the Buccal Fat Pad and Its Clinical Adaptations / H.-M. Zhang, Y.-P. Yan, K.-M. Qi [et al.] // Plastic & Reconstructive Surgery. – 2002. – Vol. 109, № 7. – P. 2509-2518.
    112. A review of the gross anatomy, functions, pathology, and clinical uses of the buccal fat pad / S. Yousuf, R. S. Tubbs, C. T. Wartmann [et al.] // Surg. Radiol. Anat. – 2010. – Vol. 32, № 5. – 427-436.
    113. Human Facial Muscles: Dimensions, Motor Endplate Distribution, and Presence of Muscle Fibers With Multiple Motor Endplates / W. Happak, J. Liu, G. Burggasser [et al.] // The Anatomical Record. – 1997. – Vol. 249. – P. 276-284.
    114. Tostevin P. M. The buccal pad of fat: a review / P. M. Tostevin, H. Ellis // Clin. Anat. – 1995. – Vol. 8, № 6. – P. 403-406.
    115. Shah G.V. MR imaging of salivary glands / G. V. Shah // Clin. N. Am. – 2002. – Vol. 10. – P. 631-662.
    116. Buccal fat pad, an oral access source of human adipose stem cells with potencial for osteochondral tissue engineering: an in vitro study / E. Farre-Guasch, C. Marti-Page, F. Hernadez-Alfaro [et al.] // Tissue Eng. Part. C. Methods. – Oct. 2010. – Vol. 16, № 5. – С. 1083-1094.
    117. An anatomical study of the buccinator muscle fibres that extend to the terminal portion of the parotid duct, and their functional roles in salivary secretion / H.-C. Kang, H.-H. Kwak, K.-S. Hu [et al.] // J. Anat. – 2006. – Vol. 208. – P. 601-607.
    118. Hemangiomas and vascular malformations of the head and neck: MR characteri¬zation / L. L. Baker, W. P. Dillon, G. B. Hieshima [et al.] // Am. J. Neuroradiol. – 1993. – Vol.14. – P. 307-314.
    119. Differentiation of vascular birthmarks by MR imaging. An investigation of heman¬giomas, venous and lymphatic malformations / S. Kern, C. Niemeyer, K. Darge [et al.] // Acta Radiol. – 2000. – Vol. 41. – P. 453-457.
    120. Venous malformation of the corpus adiposum buccae / S. Slaba, H. Semrani-Younan, N. Hokayem [et al.] // Ann. Otolaryngol. Chir. Cervicofac. – 1999. – Vol.116, № 6. – P. 372-375.
    121. Макєєв В. Ф. Частота та розподіл за нозологічними формами скронево-нижньощелепних розладів / В. Ф. Макєєв, У. Д. Темішевська, Р. В. Кулінченко // Новини стоматології. – 2009. - № 2 (59). – С. 48–51.
    122. Манакова Я. Л. Лучевая диагностика поражений височно-нижнечелюстного сустава и перспективы дальнейшего развития: обзор литературы / Я. Л. Манакова, А. П. Дергилев // Сибирский консилиум. – 2004. - № 9 (39). – С. 72–77.
    123. Можливості променевої діагностики патології скронево-нижньощелепного суглоба (огляд) / О. С. Воловар, В. О. Маланчук, Г. Д. Жабоєдов [та ін.] // Укр. мед. часопис. – 2010. - № 3 (77). – С. 1-6.
    124. Рабухина Н. А. Рентгенодиагностика в стоматологии (2-е изд.) / Н. А. Рабухина, А. П. Аржанцев. – Москва: МИА, 2003. – 452 с.
    125. Ахтемійчук Ю. Т. Пренатальний морфогенез та передумови виникнення природженої патології скронево-нижньощелепного суглоба / Ю. Т. Ахтемійчук, Д. Б. Столяр // Наук. вісн. Ужгород. університету, серія „Медицина”. – 2010. – Вип. 39. – С. 217-220.
    126. Ахтемійчук Ю. Т. Актуальність наукових досліджень у галузі перинатальної анатомії / Ю. Т. Ахтемійчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2012. – Т. II, № 1 (3). – С. 15-21.
    127. Болотин M. B. Современная концепция в диагностике и лечении опухолей слюнных желез у детей / М. В. Болотин, В. Г. Поляков, Р. В. Шишков // IV-й съезд онкологов и радиологов СНГ: материалы съезда. – Баку, 2006. – С. 272.
    128. Вуйцик Н. Б. Современная ультразвуковая диагностика воспалительных и сосудистых образований шеи и лица / Н. Б. Вуйцик // VII Всероссийский научный форум лучевых диагностов: материалы форума. – М., 2006. – С. 56.
    129. Трутень В. П. Алгоритм лучевого исследования слюнных желез / В. П. Трутень, М. В. Выклюк // 2-й Всероссийский национальный конгресс по лучевой диагностике и терапии: материалы конгресса. – М., 2008. – С. 288.
    130. Рабухина H. A. Спиральная компьютерная томография при заболеваниях челюстно-лицевой области / H. A. Рабухина, Г. И. Голубева, С. А. Перфильев. – М.: МЕДПРЕСС-ИНФОРМ, 2006. – 128 с.
    131. Клинико-морфологические аспекты лучевой диагностики заболеваний слюнных желез / Т. В. Семёнова, В. В. Пирогова, А. И. Григорьян [и др.] // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2006. – Т. 5, № 3. – С. 77-79.
    132. Тимофеев А. А. Сиалографическая диагностика заболеваний слюнных желез / А. А. Тимофеев, И. Б. Киндрась // Соврем. стоматология. – 2008. - № 1. – С. 154-163.
    133. Олійник І. Ю. Міжтканинні кореляції в ранньому пренатальному онтогенезі закладок бранхіогенної групи залоз людини / І. Ю. Олійник // Таврич. мед.-биол. вестник. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 101-105.
    134. Петренко В. М. Основы эмбриологии. Вопросы развития в анатомии человека / В. М. Петренко; изд. 2-е, испр. и доп. – СПб.: СПбГМА, изд-во ДЕАН, 2004. – 400 с.
    135. Lersen W. J. Human Embryology / W. J. Lersen; 3-th Ed. – New York: Ch. Livingstone, 2001. – 550 p.
    136. Zhang E. G. Placental vessel adaptation during gestation and light altitude changes in diameter and perivascular cell coverage / E. G. Zhang, G. J. Burton, S. K. Smith // Placenta (England). – Nov. 2002. – Vol. 23, № 10. – P. 751-762.
    137. Абдул-Оглы Л. В. Морфогенетические аспекты паралелей терминационных периодов в системе мать-эмбрион-плод-плацента-сердце / Л. В. Абдул-Оглы // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2010. – Вип. 1. – С. 223-233.
    138. Начальные этапы развития слюнных и слёзных желез белой крысы / А. Г. Цибулькин, Т. В. Горская, Л. М. Аллямова [и др.] // Фундаментальные исследования. – 2011. – № 9. – С. 550-552.
    139. Стадии эмбрионального развития околоушной слюнной железы и путей её иннервации и кровоснабжения у белой крысы / Е. А. Макеева, А. Г. Цибулькин, Т. В. Горская [и др.] // Междунар. ж. прикладных и фундаментальных исследований. – 2010. – № 9. – С. 74-77.
    140. Макеева Е. А. Развитие околоушной слюнной железы, путей ее иннервации и кровоснабжения: автореф. диссертации на соиск. учёной степени канд. мед. наук: спец. 14.03.01 „Нормальная анатомия ” / Е. А. Макеева. – Москва, 2010. – 16 с.
    141. Олійник І. Ю. Морфометричний аналіз міжтканинних взаємовідношень „епітелій-мезенхіма” ротової порожнини людини в ранньому пренатальному періоді онтогенезу / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2004. – Т. 3, № 4. – С. 83-86.
    142. Особенности гистогенеза твердых и мягких тканей челюстно-лицевого аппара¬та человека на 5-ой неделе эмбриогенеза / А. Н. Барсуков, Е. Ю. Шаповалова, Г. А. Юнси [та ін.] // Світ медиц. та біології. – 2009. - № 3, частина II. – С. 64-67.
    143. Кнорре А. Г. Эмбриональный гистогенез (морфологические почерки): монография / А. Г. Кнорре. – Л.: Медицина, 1971. – 432 с.
    144. Иде Й. Анатомический атлас височно-нижнечелюстного сустава / Й. Иде, К. Наказава. – Москва: Азбука, 2004. – 116 с.
    145. Сапин М. Р. Анатомия человека / М. Р. Сапин, Д. Б. Никинюк; 2-е изд. – М.-Элиста: АПП „Джангар”, 2003. – Т. 1. – 246 с.
    146. Sadler T. W. Langman’s Medical Embryology, 11-th Edition / T. W. Sadler. – Phila¬delphia, Baltimore, New York, Toronto: Lippincott Williams and Wilkins, 2009. – 385 p.
    147. Гемонов В. В. Развитие и строение органов ротовой полости и зубов / В. В. Гемонов, Э. Н. Лаврова, Л. И. Фалин. – М.: ГОУВУНМЦ МЗ РФ, 2002. – 256 с.
    148. Станек И. Эмбриология человека / Иван Станек; [пер. со словакского Берлогова С.]. – 4-е изд. – Братислава: Веда, изд-во Словацкой акад. наук, 1977. – 440 с.
    149. Данилов Р. К. Общая и медицинская эмбриология / Р. К. Данилов, Т. Г. Боровая. – СПб.: СпецЛит, 2003. – 352 с.
    150. Корсак А. К. Врождённые пороки развития челюстно-лицевой области у детей: Учеб.-метод. пособие / А. К. Корсак, Т. В. Терехова. – Минск: Медицина, 2000. – 187 с.
    151. Харьков Л. В. Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия детского возраста / Л. В. Харьков, Л. Н. Яковенко, И. Л. Чехова. – К.: Книга плюс, 2005. – 488 с.
    152. Старченко И. И. Особенности гистотопографии зачатков зубов верхней челюсти человека в эмбриогенезе / И. И. Старченко // Світ медицини та біології. – 2008. - № 3. – С. 84-87.
    153. Старченко И. И. Особенности гистотопографии зачатков зубов нижней челюсти человека в эмбриогенезе / И. И. Старченко // Світ медицини та біології. – 2008. - № 2. – С. 94-98.
    154. O’Rahylly R. Introduction a l’etude des stages embryonnaires chez l’homme / R. O’Rahylly, J. Bossy, F. Müller // Bull. Assoc. Anat. – 1981. – Vol. 65, № 189. – P. 141-236.
    155. Данилов Р. К. Гистология человека в мультимедиа: учебник для студентов медицинских вузов / Р. К. Данилов, А. А. Клишов, Т. Г. Боровая. – СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2004. – 362 с.
    156. Карлсон Б. М. Основы эмбриологии по Пэттену: в 2 т. / Б. М. Карлсон; [пер. с англ. О. Е. Вязова, Б. В. Конюхова]. – М.: Мир. 1983. – Т. 2. – С. 105-125.
    157. Барсуков А. Н. Морфологическая организация тканевых структур челюстно-лицевого аппарата человека в течение 11-12-ой недель пренатального периода онтогенеза / А. Н. Барсуков, Е. Ю. Шаповалова, Г. А. Юнси // Труды КГМУ им. С. И. Георгиевского. – 2010. – Т. 146, ч. VI. – С. 20-23.
    158. Старченко І. І. Особливості будови слизової оболонки альвеолярної дуги верхньої щелепи людини в ембріогенезі / І. І. Старченко // Вісн. наук. досліджень. – 2008. - № 3. – С. 72-73.
    159. Малоголовка О. А. До будови ротової порожнини плода / О. А. Малоголовка, В. В. Власов, В. І. Півторак // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2006. – Вип. 2. – С. 244-247.
    160. Волкова О. В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека / О. В. Волкова, М. И. Пекарский. – М.: Медицина, 1976. – 415 с.
    161. Гистология, цитология и эмбриология: учебник / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.]; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – С. 512-534.
    162. Лісова І. Г. Сучасні уявлення про морфофункціональні особливості слинних залоз людини / І. Г. Лісова // Укр. мед. альманах. – 2001. – Т. 4, № 4. – С. 97-102.
    163. Carlson B. M. Human embryology and developmental biology / B. M. Carlson. – St. Louisea: Mosby, 1994. – 185 p.
    164. Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека: 3-е изд-е. / В. Л. Биков. – СПб.: Сотис, 2012. – 224 с.
    165. Гемонов В. В. Атлас по гистологии и эмбриологии органов ротовой полости и зубов / В. В. Гемонов, Э. Н. Лаврова, Л. И. Фалин. – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2003. – 96 с.
    166. Герловин Е. Ш. Гистогенез и дифференцировка пищеварительных желез / Е. Ш. Герловин. – М.: Медицина, 1978. – 263 с.
    167. Merida-Gercia J. D. Development of the human submandibular salivary gland / J. D. Merida-Gercia, S. Garcia-Gomez, V. Roldan-Schilling // J. Dent. Res. – 2003. – Vol. 72, № 8. – P. 1227-1232.
    168. Савицкая Л. А. Эпителий околоушной слюнной железы человека в онтогенезе и эксперименте у животных: автореф. диссертации на соиск. ученой степени канд. мед. наук: спец. 733 – „Гистология” / Л. А. Савицкая. – Акад. мед. наук СССР, Москва, 1971. – 20 с.
    169. Гартье Э. Э. Поджелудочная железа плодов и новорожденных человека / Э. Э. Гартье. – СПб., 1990. – 163 с.
    170. Holibka V. A contribution to the development of intraparotiden lymphatic tissue in man / V. Holibka, A. Holibka // Acta Unix. Palack. Olomue. Fac. Med. – 1985. – Vol. 108. – P. 117-124.
    171. Голуб Д. М. Развитие слюнных желез и их отношение к некоторым нервам в эмбриогенезе человека и животных / Д. М. Голуб, А. Т. Олешкевич // Регуляция морфогенеза и регенерации пищеварительных желез. – Л.: СГМИ, 1974. – С. 9.
    172. Тимошенко О. П. Варианты анатомической изменчивости строения и формы черепа человека / О. П. Тимошенко // Укр. морфол. альманах. – 2012. – Т. 10, № 1. – С. 133-134.
    173. Виноградов А. А. Определение понятий «норма», «индивидуальность» эволюционной анатомии человека в медико-биологических дисциплинах / А. А. Виноградов // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: II Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 2-5 жовтня 2005 р.): матеріали конф. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – Ч. 3. – С. 135-143.
    174. Макроанатомическая характеристика околоушной слюнной железы человека / А. С. Газаль, В. Г. Изатулин, С. Г. Никаноров [и др.] // Фундаментальные исследования. – 2005. - № 9. – С. 83-84.
    175. Анатомическ
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины