АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ : Анатомические особенности гастродуоденального ПЕРЕХОДА В раннем периоде онтогенеза человека

Краткое описание

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Заволович Аліна Йосипівна

УДК 611.33/.342-053.1/.31

АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО
ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Ахтемійчук Юрій Танасович,
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2008

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО АНАТОМІЮ
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1. Топографоанатомічні особливості гастродуоденального
переходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Макромікроанатомічні особливості гастродуоденального
переходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1.3. Ехоанатомія гастродуоденального переходу. . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
1.4. Морфологічні передумови виникнення природженого
пілоростенозу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
РОЗДIЛ 2. МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . 39
2.1. Матеріал дослiдження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
2.2. Методи дослiдження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
2.2.1. Метод макроскопії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
2.2.2. Метод мікроскопії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
2.2.3. Метод iн’єкцiї кровоносних судин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.2.4. Метод рентгенографiчного дослiдження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.2.5. Метод морфометрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
2.2.6. Метод виготовлення топографоанатомiчних зрiзiв . . . . . . . . . . . 45
2.2.7. Метод ультразвукового сканування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
2.2.8. Статистичні методи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . 47
РОЗДІЛ 3. ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ У ПЛОДОВОМУ
ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
3.1. Анатомія гастродуоденального переходу у плодів 4-6 місяців . . . 49
3.2. Анатомія гастродуоденального переходу у плодів 7-9 місяців . . . 70
РОЗДІЛ 4. ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ В НЕОНАТАЛЬНОМУ
ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Розділ 5. Ультразвукова анатомія воротарної
частини шлунка у дітей РАННЬОГО ВІКУ. . . . . . . . . . . . . . . . 114
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .167

Вступ

Без анатомії немає ні хірургії,
ні терапії, а є тільки прикмети
та забобони.
А.П.Губарєв

Актуальнiсть теми. У структурі дитячих гастроентерологічних захво­рювань провідне місце належить патологічним станам шлунка і дванадцяти­палої кишки [1]. З усіх захворювань травної системи в дитячому віці по­над 90 % випадків належить клапанній патології, а частіше піддаються ура­женню воротарний та кардіальний замикачі [2]. Прак­тична важливість цих сегментів спричинила виокремлення в сучасній морфології нового роз­ділу сфінк­терології [3-7], а з розвитком хі­рур­гії сфінктерних ділянок виник новий нап­ря­мок теоретичної та клінічної медицини клапанна гастроентерологія.
Актуальність даного дослідження зумовлена різноманітністю патоло­гіч­них станів гастродуоненального переходу (гіпертрофічний пілоростеноз [8, 9], мембранозний стеноз пілородуоденального сегмента, відрив дванадця­типалої кишки від шлунка [10, 11], пілородуоденальна виразка [12-14]), час­ти­ми хірургічними операціями (пілоро­міотомія, пілоропластика, пілородуо­де­нотомія, дуоденотомія з діагностич­ною пілородилатацією, висікання піло­ро­ду­о­де­нальних виразок, девульсія воротаря [15, 16]), розробкою нових хірургічних технологій [17, 18] та мікрохірургічних операцій, що зумовлює актуаль­ність мікрохірургічної анатомії. Після резекції шлунка патологічні син­дроми спостерігаються приблизно в кожного другого хворого [19-21]. Отже, на практиці підтверджена анатомо-функціональна важливість воротаря шлунка, в зв’язку з чим широко впроваджуються піло­ро­зберігальні [22, 23], піроломоделюючі [24-26], різноманітні види клапанних та замикальних гастродуоденоанасто­мозів [27, 28]. Важливим напрямком удосконалення тех­ніки операцій­них прийомів є розробка мікрохірургічних технологій накла­дання гастро­дуо­де­ноанастомозу [29].
Науковці-морфологи досліджують різноманітні структури перехідного сегмента між шлунком і дванадцятипалою кишкою [30-33]. Проте основна увага здебільшого приділена воротарному м’язові-замикачу в до­рослих [34]. Активно розробляється мікрохірургічна анатомія гастродуоденального пере­ходу у дорослих [35-39]. Натомість макромікроскопічна анатомія цього сег­мента у плодів описана тільки в одиничних працях, лише побічно в новона­роджених [40], які не можуть претендувати на комплексність та повне вис­вітлення означеного питання. У комплексі макроскопічних та мікроско­пічних струк­тур цей сегмент розглядається тільки в одиничних повідом­леннях.
Цікавість науковців до гастродуоденального сегмента з анатомічних позицій зумовлена можливістю обстежувати його у практичній медицині рентгенологічно [41], томографічно [42], ендоскопічно [43-45], ультрасоно­графічно [46] (введено поняття ехоанатомія”). Розробляються ехосим­п­то­ми захворювань порожнистих органів травлення [47-49].
Розробка стандартизованих тестів розвитку, ідентифікація і визначення порушень розвитку, передбачення наступної інвалідності основні задачі пе­ри­натальної та неонатальної служб [50]. Наголошується, що ультра­зву­кову діа­г­ностику природжених вад травної системи необхідно починати з пре­на­таль­ного періоду [51, 52]. Отже, всебічні макромікроскопіч­ні дані про будову гастродуоденального переходу в перинатальному періоді онтогенезу людини мають важливе практичне значення і є актуальним завданням медич­ної науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­се­р­тацiя є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, ана­томії, топографiчної анатомiї та оперативної хiрургiї Буковинського держав­ного медичного університету Статево-вікові закономірності будови і топо­графоанатомічних взаємовідношень органів та структур в онтогенезі лю­ди­ни; особливості вікової та статевої ембріотопографії” (№ держреєстрацiї 0105U002927, шифр IН. 07.00.0001.05). Автор виконав дослідження, прис­вя­чені анатомії гастродуоденального переходу в перинатальному періоді он­то­генезу людини та його ультрасонографічним параметрам у дітей ран­нього віку. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією МОЗ та АМН України Морфологія людини” 9 квітня 2004 року (протокол № 59).
Наукова робота узгоджується з Міжгалузевою комплексною програ­мою Здоров’я нації” на 2002-2011 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 14, і цілком відповідає сучасним нап­рям­кам анатомічних досліджень щодо визначення закономірностей нор­маль­ної будови організму, її вікової та індивідуальної мінливості, особливостей взаєморозташування органів та органокомплексів з точки зору топографічної анатомії.
Мета дослiдження. Визначити макромікроскопічні особливості будови і хронологічну послідовність становлення топографоанатомічних взаємовід­ношень гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді онтогенезу.
Задачі дослiдження:
1. Вивчити хронологічну послідовність станов­лення топографії гас­тро­дуоденального переходу в плодовому періоді внутрі­ш­ньоутробного розвитку.
2. Вивчити топографоанатомічні особливості гас­тродуоденального пе­реходу в новонароджених.
3. Вивчити взаємовідно­шен­ня тканинних шарів стінок гастродуодена­ль­ного переходу в перинатальному періоді онтогенезу.
4. Уточнити ультрасонографічні параметри воротарної ча­с­тини шлунка в новонароджених та грудних дітей.
Об’єкт дослідження: закономірності вікової анатомії і топографоана­томічних взаємовідношень органів травної системи людини.
Предмет дослідження: нормальна анатомія гастродуоденального сег­мента в перинатальному періоді та його ультрасоногафічні параметри у ново­народжених та грудних дітей.
Методи дослідження. Методом макроскопії та морфометрії визна­чали положення і розміри гастродуоденального сегмента у трупів плодів та ново­народжених, його відношення до очеревини, топографоанатомічні взає­мо­від­ношення воротарної частини шлунка, верхньої частини дванадцятиалої киш­ки між собою та суміжними органами і структурами черевної порож­нини. Методом топографоанатомічних зрізів вивчали будову та синтопію гастро­дуоде­нального сегмента. Методом рентгенографічного дослідження вивчали скеле­тотопію гастродуоденального сегмента. Взаємовідношення дос­ліджува­ного сегмента з великими судинами живота визначали за до­по­могою ін’єкції судин. Методом мікроскопії вивчали взаємовідно­шен­ня тка­нинних шарів сті­нок гастродуоденального сегмента. Параметри воротарної частини шлунка у новонароджених та грудних дітей визначали методом ультразвукового дос­лід­ження. Статис­тичну обробку морфометричних та сонографічних даних проводили за допо­мо­гою програмного забезпечення MS Office-Excel з використанням параметричних та непараметричних методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертантом вперше про­ведено анатомічне дослідження гастродуоденального сегмента в перинаталь­ному періоді онтогенезу.
Найбільш суттєві результати, одержані автором, полягають у визна­чен­ні типових анатомічних ознак гастродуоденального сегмента в перина­таль­ному періоді, варіантів проекції воротаря шлунка стосовно сере­динної лінії, морфологічної основи формування дуоденального закутка та кутової вирізки шлунка, гістоструктурної організації гастродуоденального сегмента, хроно­ло­гічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із сумі­ж­ними органами і структурами живота та ультрасонографічних показ­ників у новонароджених та дітей грудного віку.
Вперше сформульована типова анатомічна характеристика гастро­дуо­де­­нального сегмента в перинатальному періоді, розроблена схема його гісто­структурної організації. Типовими ознаками гастро­дуоде­нального сегмента в перинатальному періоді є переважання діаметра воротарного каналу над діаметром цибулини дванадцятпалої кишки, внутрішньопорожнинний випи­н воротаря шлунка та слизової оболонки з аборальною їх орієнтацією, наяв­ність поздовжніх скла­док слизової оболонки воро­тарного каналу та наявність дуоденального за­кут­ка між стінкою дванадцятипалої кишки і дуоденальною поверхнею воротаря шлунка, відповідність проекції воротаря шлунка власне надчеревній ділянці справа від серединної лінії.
У перинатальному періоді розрізняються три види проекції воротаря шлунка у власне надчеревній ділянці: 1) воротар шлунка визначається справа від серединної лінії; 2) на рівні серединної лінії; 3) зліва від серединної лінії. Зміна кута між поздовжніми осями воротарної частини і тіла шлунка від тупого до гострого впродовж внутрішньоутробного розвитку сприяє форму­ванню кутової ви­різки шлунка. Аборальна орієнтація слизової оболонки во­ро­­таря шлунка разом з його м’язовим шаром призводить до утворення дуоде­нального закутка. Починаючи з 8-го місяця внутрішньоутробного роз­витку, у м’язовій оболонці гастродуоденального сегмента спостерігаються прошарки сполучної тканини, які простягаються від підслизової основи до серозної обо­лонки і найбільше виражені в межах синтопічного поля під­шлункової залози.
Вперше встановлено, що гістоструктурна організація гастродуоде­наль­ного сегмента залежить від синтопічного впливу підшлункової залози. В ме­жах залози та за її межами стінки гастродуоденального сегмента різняться осо­б­ливостями мікроанатомії. У перинатальному періоді до передньої пове­р­хні гастродуоденального сегмента часто примикає петля поперечної ободової кишки. У живих новонароджених дітей товщина стінки воротаря характе­ри­зу­ється вірогідною статевою різ­ницею у хлопчиків вона товстіша, ніж у дів­чаток.
Автором вдосконалені методика анатомічного дослідження трубчастих структур (посвідчення на раціоналізаротську пропозицію № 47/05 від 7 чер­вня 2005 р.) та інструмент для препарування анатомічних препаратів (деклар. патент № 12130 Україна, 2006), що істотно підвищують якість їх вивчення.
У дисертації одержало подальший розвиток вчення про закономірності вікової анатомії перехідних ділянок порожнистих органів травлення у людей.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі нові об’єктивні дані стосовно перинатальної анатомії гастродуоденального пере­ходу суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності вікової ана­томії і топографоанатомічних взаємовідношень органів травлення людини. Результати даного дослідження сприятимуть об’єктивній інтерпретації будо­ви гастродуоденального сегмента під час аутопсії плодів. Макро­мікро­ана­то­мія гастродуоденального сегмента у плодів та новонароджених дітей, його уль­тра­сонографічні пара­метри є основою для впровадження тих напрямків наукових досліджень, які збільшили б можливість оптимальних методів діаг­ностики та лікування роз­ладів замикальної функції воротаря шлунка.
Визначені мор­фометричні дані в 2-3 триместрах внутрішньоутробного розвитку сприяти­муть адекватному тлумаченню вікових особливостей будо­ви гастродуоденального сегмента, результатів пренатальної ультрасонографі­ч­ної оцінки рухомості шлунково-кишкового тракту і, як нас­лідок, по­­лі­п­шен­ню лікування перинатальних пато­логічних станів гастро­дуо­денальної ділян­ки та розробці раціональних методів мікрохірургічних прийомів у пери­на­тальному періоді онтогенезу людини. Одержані дані є об’єктивним допов­ненням клініко-діагностичних досліджень у перинатології та судовій меди­цині з метою виявлення аномалій та анатомічних варіантів гастродуоде­наль­ного пере­ходу та визначення лікувальної тактики.
Показники нормальної ультразвукової анатомії воротарної частини шлун­ка варто враховувати під час розробки типових ехографічних ознак при­роджених та набутих патологічних станів гастродуоденальної ділянки в ново­на­роджених та грудних дітей,
Одержані результати мають науково-практичне значення для перина­тології, педіатричної хірургії та нормальної анатомії, як основа для діаг­нос­тично-лікувальних прийомів та наступних анатомо-експе­риментальних дос­лід­жень гастродуоденального переходу в різні вікові пе­ріоди онтогенезу лю­дини.
Результати досліджень впроваджені в навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедр анатомії людини Донецького національного медич­ного університету ім. М.Горького, Дніпропетровської державної медичної ака­демії, Івано-Франківського, Кримського ім. С.І.Георгієвського державних медичних університетів, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; кафедр топографічної анатомії та оперативної хірур­гії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пиро­гова, Лу­ган­ського державного та Національного ім. О.О.Богомольця медич­них уні­вер­ситетів; кафедри анатомії людини та гістології Ужгород­ського національ­ного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова літе­ратура і сформульована тема дисертації, складені план та робоча програма досліджень, самостійно виконані анатомічні дослідження. Ультразвукові дос­лі­д­­ження дітей проведені спільно з лікарем Н.О.Лобінцевою. Особисто про­ана­лізовані та узагальнені результати досліджень, оформлена дисертація. Вис­новки дисертаційного дослідження сформульовані спільно з науковим керівником. В опублікованих у співавторстві наукових працях реа­лізовані наукові ідеї та результати анатомічних досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оп­ри­люднені на: 86-й, 87-й і 88-й підсумкових наукових конференціях про­фе­сорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного універ­ситету (Чернівці, 2005-2007); Ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнського лікар­ського товариства, присвяченому 15-річчю організації (Івано-Фран­ківськ, 2005); науково-практичній конфе­ренції з міжнародною участю Су­часні під­ходи в дігностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини” (Чернівці, 2005); науково-практичній конференції Су­часні ме­тоди в дослідженні структурної організації органів та тканин” (Су­дак, 2006); Всеукраїнській науковій конфе­ренції Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); VIII конгресі Міжнародної асоціації мор­фо­логів (Орел, 2006); Міжна­родній науково-практичній конфе­ренції Акту­альные проблемы морфологии” (Мінськ, 2006); Науковому сим­позіумі Ана­томо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології” (Чернівці, 2007); науково-практичній конференції Совре­менные аспекты гистогенеза и вопросы пре­по­давания гистологии в ВУЗе”, присвяченій 100-річчю від дня народження професора Л.И.Фаліна (Москва, 2007); 35-й конференції моло­дих вчених і 59-й науковій студентській конфе­ренції Смоленської державної медичної академії (Смоленськ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, зок­рема 6 статей у фахових наукових виданнях України, 1 деклараційний патент на корисну модель, 9 тез доповідей на наукових форумах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення акту­ального завдання нормальної анатомії щодо закономірностей макро­мікро­скопічної будови і хронологічної послідовності топографоанатомічних вза­є­мо­відношень гастро­дуоденального сегмента із суміжними органами та стру­к­­турами живота в перинатальному періоді онтогенезу та особли­востей його ультрасоногра­фічної анатомії у дітей в неонатальному та груд­ному віці. Одержані резуль­тати мають науково-практичне значення в пери­натології і педіатричній хірур­гії для діагностично-лікувальних прийомів та анатомії людини як основа для наступних анатомо-експе­риментальних досліджень.

1. Типовим для гастродуоденального сегмента в перинатальному пе­ріоді є таке співвідношення параметрів його складових: найбільший діаметр має воротарний канал, менший ампула дванадцятипалої кишки і най­мен­ший воротар шлунка. Найбільше зростання його морфометричних показ­ників спостерігається у 2-му триместрі внутріш­ньоутробного розвитку.
2. У перинатальному періоді розрізняються такі варіанти проекції во­ротаря шлунка в межах надчеревної ділянки: 1) справа від сере­дин­ної лінії; 2) на рівні серединної лінії; 3) зліва від серединної лінії. 3 третього триместру до періоду новонародженості частота правобічного положення воротаря шлун­ка стосовно серединної лінії збільшується (від 69,0 % до 72,7 %), а частота його лівобічного положення зменшується (від 13,8 % до 9,1 %).
3. Аборальна орієнтація слизової оболонки воротаря шлунка разом з його м’язовим шаром, яка диференціюється з 6-го місяця внутріш­ньоут­робного розвитку, призводить до утворення дуоденального закутка; макро­скопічно поздовжні складки слизової оболонки воротарної частини шлунка форму­ються в 3-му триместрі і чітко визначаються в новонароджених.
4. У 3-му триместрі внутрішньоутробного розвитку та в неонатальному періоді стінка гастродуоденального сегмента за межами синтопічного поля підшлункової залози вирізняється більшою товщиною підслизової основи, паралельним взаєморозміщенням лейоміоцитів та біль­шим діаметром крово­носних судин м’язової оболонки; в межах підшлун­кової залози стінка трав­ного каналу характеризується меншою товщиною підслизової основи, хао­ти­ч­ним взаєморозміщенням лейоміоцитів та меншим діаметром кровоносних судин м’язової оболонки.
5. У плодів 8-9 місяців та новонароджених м’язова оболонка гастро­дуо­денального сегмента пронизується сполучнотканинними прошарками, від се­розної оболонки до підслизової основи, товщина яких найбільша в межах синтопічного поля підшлункової залози.
6. Попри сталість анатомічних взаємовідношень з печінкою, підшлун­ковою залозою та компонентами печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки для гастродуоденального сегмента властивим є взаємопримикання з петлею поперечної ободової кишки (73,2 % у плодовому періоді, 63,6 % в нео­на­тальному періоді); частота взаємопримикання верхньої частини дванад­цяти­палої кишки та жовчного міхура найбільша (70,4 %) в 2-му триместрі і з подовженням терміну перинатального періоду зменшується (48,3 % у 3-му триместрі, 45,5 % у новонароджених).
7. За даними ультрасонографічного дослідження, у дітей грудного віку діа­метри воротарного каналу (7,62±0,55 мм) і воротарного отвору (3,01±0,29 мм) та товщина стінки воротаря шлунка (4,61±0,42 мм) більші, ніж у новонароджених дітей (6,86±0,44, 2,73±0,25 та 4,11±0,37 мм відповідно); у новонароджених та грудних хлопчиків означені параметри більші, ніж у дівчаток відповідних вікових груп.

ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Структура и осо­бенности заболеваний органов верхнего отдела пи­ще­варительного тракта у детей / Б.И.Давыдов, О.Б.Афиногенов, Е.Г.Рудакова [и др.] // Детская гастроэнтерология Сибири. 2001. № 5. С. 23-27.
2. Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра: руко­водство для вра­чей / Денисов М.Ю. [4-е изд., пер. и доп.]. М.: Издатель Мокеев, 2001. 376 с.
3. Колесников Л.Л. Сфинктерный аппарат человека / Колесников Л.Л. СПб.: СпецЛит, 2000. 184 с.
4. Этинген Л.Е. Некоторые структурно-функ­цио­наль­ные критерии орга­низации сфинктеров внутренних органов / Л.Е.Этинген, Д.Б.Никитюк // Мор­фо­ло­гия. 1999. Т. 115, № 1. С. 7-10.
5. Sphincters: normal func­tion changes in diseases / [Daniel E.E., Tomita T., Tsuchida S., Watanade M.]. Boca Raton, Fl.: CRC Press, Inc., 1992. 278 p.
6. Patients with achalasia lack nitric oxi­de synthase in the gastro-oeso­phageal junction / F.Mearin, M.Mourelle, F.Guarner [et al.] // Eur. J. Clin. Invest. 1993. Vol. 23. P. 724-728.
7. Колесников Л.Л. Сфинктерология: прошлое и настоящее / Л.Л.Ко­лес­ников / Матер. между­народной науч. конф., посв. 450-летию г. Астрахани (20-22 сент. 2007 г.) // Астраханский медицинский журнал. 2007. Т. 2, № 2. С. 10-11.
8. Марков А.А. Пилоростеноз / А.А.Марков, А.С.Марков, Т.О.Омур­беков // Ме­­дицин­ский науч. и учебно-методический журнал. 2004. № 20. С. 19-34.
9. Бычкова О.В. Врожденный пилоростеноз / О.В.Бычкова, А.А.Серге­ева // Новости луче­вой диагностики. 2002. № 1-2. С. 10-12.
10. Гукасян А.А. Клинический случай трав­ма­тического полного отрыва же­луд­ка от двенадцатиперстной кишки / А.А.Гукасян, О.В.Пилипенко, Е.В.Олидер // Матер. XXI з’їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т. 1. С. 153-154.
11. Отрыв желудка от двенадцатиперстной кишки при закрытой травме жи­вота / И.Ю.Баева, Н.П.Ефимов, Т.Е.Березина, М.Ю.Волков // Хирургия. 2005. № 5. С. 57-59.
12. Тактика хирургического лечения язвенной болезни на современном этапе / В.Ф.Саенко, Б.С.Полинкевич, Ю.А.Диброва, А.А.Пустовит // Клінічна хірургія. 2003. № 3. С. 5-8.
13. Лупальцов В.И. Лечение больных с перфоративной гастродуоде­нальной язвой / В.И.Лупальцов // Клінічна хірургія. 2002. № 10. С. 5-7.
14. Хирургическое лечение перфоративной гастродуоденальной язвы / Б.Ф.Лы­­сенко, В.Д.Шейко, А.А.Кузнецов [и др.] // Клінічна хірургія. 1998. № 2. С. 12-13.
15. Клокол Д.Є. Спосіб хірургічного лікування перфоративної пілоро­дуоде­нальної виразки / Д.Є.Клокол // Клінічна хірургія. 2004. № 8. С. 60-61.
16. Висікан­ня виразки, дуоденопластика з девульсією пілоруса, допов­нені стовбуровою ваго­то­мією, як метод лікування перфоративної виразки дванадця­типалої кишки / М.М.Милиця, Ю.І.Мартиновський, О.І.Мартинов­ський [та ін.] // Матер. XXI з’їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т. 1. С. 225-227.
17. Патент 68753 А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб лікування урод­же­ного гіпертрофічного пілоростенозу / Соловйов А.Є., Спахі О.В., Лятурин­ська О.В., Макарова М.О. № 2003109437; Заявл. 20.10.03; Опубл. 16.08.04.
18. Комбинированные миниинвазивные операции при гастро­дуоде­нальных язвах / В.М.Тимербулатов, В.М.Сибаев, Р.Б.Сагитов [и др.] // Вест­ник хирургии. 2004. Т. 163, № 6. С. 64-67.
19. Новые технологии опе­раций на выходном отделе желудка при органо­сбе­­регающих операциях по поводу осложненной язвенной болезни / Е.Н.Ше­петь­ко, С.Н.Козлов, Б.Б.Леськив [и др.] // Клін. хірургія. 2002. № 5-6. С. 29-30.
20. Кузин М.И. Актуальные вопросы хирургии язвенной болезни же­лудка и двенадцатиперстной кишки / М.И.Кузин // Хирургия. 2001. № 1. С. 27-32.
21. Шалимов А.А. Атлас операций на органах пище­варения: в 2 т. / А.А.Ша­­­лимов, А.П.Радзиховский. К.: Наукова думка, 2003. Т. 1: Опера­ции на пищеводе, желудке и кишечнике. 2003. 340 с.
22. Comparison between pylorus­preserving and whipple / A.Zerbi, G.Balzano, R.Patuzzo [et al.] // British J. Surg. 1995. Vol. 82. P. 975-979.
23. Дума М.А. Способ пилоросохраняющей резекции в хирургии язвенной болезни желудка: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 Хирургия” / М.А.Дума. Томск, 2000. 18 с.
24. Жерлов Г.К. Пилорусмоделирующие и пилоруссохраняющие резекции же­­­лудка/ Жерлов Г.К., Баранов А.И., Гибадулин Н.В. М.: МЗ Пресс,2000. 224 с.
25. Соколов С.А. Ультразвуковое исследование в оценке результатов пило­русмоделирующих операций после дистальной резекции желудка по Бильрот-1: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 Хирургия” / С.А.Соколов. Томск, 2000. 16 с.
26. Атлас пилоро­вос­станавливающих операций при осложненной язве две­над­цатиперстной кишки / М.И.Гульман, Ю.С.Винник, Н.С.Горбунов [и др.]. Кра­с­ноярск, 2003. 97 с.
27. А.с. 2159583 Российская Федерация. Способ резекции желудка в экспе­рименте / А.В.Негирев, Ю.Н.Халов (Российская Федерация). 2000. Бюл. № 33.
28. Гибадулин Н.В. Экспериментально-клиническое обоснование жомно-кла­­панного гастродуоденоанастомоза в хирургии язвы желудка: автореф. дис. на со­­ис­кание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 Хирургия” / Н.В.Ги­ба­дулин. Томск, 1998. 16 с.
29. Метод фор­ми­рования гастродуоденоанастомоза с применением микро­хирургической техни­ки // Актуальные вопросы военнной и практи­ческой меди­ци­ны: науч.-прак. конф. врачей Приволжского военного округа: сб. трудов [элек­трон­­ный ресурс] / А.А.Третьяков, И.И.Каган, А.Ф.Щетинин, Д.Ю.Воронов. Орен­бург, 2000. Режим доступа к сборнику: http: //www.esculapus.hl.ru.
30. Костыркина В.В. Микроскопическое строение лимфоидных об­ра­зова­ний зоны перехода желудка в двенадцатиперстную кишку / В.В.Костыр­кина // V конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 62.
31. Костыркина В.В. Иммунные структуры зоны перехода желудка в две­надцатиперстную кишку / В.В.Костыркина // VI конгресс Междунар. ас­со­циа­ции морфо­логов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 79.
32. Свінцицька Н.Л. Структурна організація кровоносного русла пілорич­ного відділу шлунка людини в нормі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 Нормальна анатомія”/ Н.Л.Свінциць­ка. Харків, 2007. 20 с.
33. Особливості мікро­цир­куляторного русла воротарної частини шлун­ка людини / Н.В.Підберецька, Н.І.Михалко, Е.В.Мар’ян [та ін.] // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині: V міжнародної наук.-прак. конф. студен­тів та молодих вчених (17-19 квіт. 2007 р.): матеріали. Ужгород, 2007. С. 178.
34. Ефимов Н.П. Хирургическая анатомия привратника / Н.П.Ефимов // Сфин­к­те­ры пи­ще­варительного тракта. Томск: Сиб. мед. ун-т, 1994. С. 103-110.
35. Самоделкина Т.К. Гистотопография гастродуоденального пере­хо­да / Т.К.Самоделкина // Морфология. 1999. Т. 116, № 5. С. 46-50.
36. Лященко С.Н. Макро­мик­ро­ско­пи­ческая анатомия гастродуоде­нального перехода и стенки тонкой кишки / С.Н.Лященко, Т.К.Самоделкина, И.Р.Иджян // V конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфо­ло­гия. 2000. Т. 117, № 3. С. 71.
37. Самоделкина Т.К. Морфологическая и морфометрическая харак­те­рис­тика подслизистой основы гастродуоденального перехода / Т.К.Самодел­кина // VI конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 139.
38. Кялян Г.П. Особенности дефинитивной микро­ан­гио­архитектоники мы­ше­ч­ной оболочки желудка человека / Г.П.Кялян, А.Дж.Арутюнян // VI конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 87.
39. Свинцицкая Н.Л. Особенности микроскопического устройства слизис­той оболочки интактного желудка человека / Н.Л.Свинцицкая // Вісник проблем біології і медицини. 2006. Вип. 4. С. 72-77.
40. Каган И.И. Клиническая ана­томия гастродуоденального перехода / И.И.Ка­­­ган, Л.Л.Колесников, Т.К.Самоделкина // Морфология. 2003. Т. 124, № 5. С. 34-37.
41. Кривенко І. Особливості природженого пілоростенозу у дітей / Іван Кри­венко, Ілона Шилінська // VI міжнарод. мед. конгрес студентів та моло­дих вчених: матеріали конгресу. Тернопіль: Укрмед­книга, 2002. С. 73.
42. Щербаков П.Л. Вопросы педиатрической гастроэнтерологии / П.Л.Щер­­баков // Русский медицинский журнал 2003. Т. 11, № 3 (175). С. 12-19.
43. Осложненные язвы желудка и двенадцатиперстной кишки у детей / Д.С.Акмоллаев, Т.Н.Лебедева, А.Я.Вершинин [и др.] // Матер. XXI з’їзду хірургів України (5-7 жовтня 2005). Запоріжжя, 2005. Т. 2. С. 82-84.
44. Домарацький В.А. Застосування ендоскопічного дослід­ження у новона­роджених та дітей першого року життя / В.А.Домарацький, Ю.І.Антощук // Шпи­тальна хірургія. 2005. № 3. С. 144-145.
45. Рижій Л.М. Ендоскопічна класифікація деформацій ампули дванадця­типалої кишки при пептичних виразках / Л.М.Рижій // Шпитальна хірургія. 2005. № 3. С. 149-150.
46. Сурнина О.В. Эхографическая диагностика дуодено­гастрального реф­люкса при язвенной болезни желудка / О.В.Сурнина, А.Н.Кирьянова // II съезд врачей ультразвуковой диагностики Южного федерального округа: сборник те­зисов; под ред. А.В.По­мор­цева // Ультразвуковая и функцио­нальная диагностика. 2004. № 4. С. 155.
47. Татанашвили Д.Р. Первичная уль­тра­звуковая диагностика заболе­ваний полых органов брюшной полости / Д.Р.Татанашвили, В.В.Шенге­лидзе, Г.Г.Муха­шав­­рия // Совре­менные технологические достижения в ультрасоно­графии: меж­дународный симпозиум по ультразвуковой диагностике: тезисы докл.; под ред. Д.Г.Та­тишвили // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. № 4. С. 141-142.
48. Al Karawi M.A. Transcutaneous ultra­sound of gastric patology/M.A.Al Ka­ra­­wi, M.E.Abdel Bagi, A.E.Mohamed // J. Clin. Ultrasound. 1998. Vol. 45. P. 48-51.
49. Ultrasonography of the human sto­mach / A.Berstad, T.Hausken, O.H.Gilja [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. 1996. № 220 (Suppl.). P. 75-82.
50. Jonson S. Developmental screen or developmental testing? / S.Jonson, N.Marlow // Early Human Development. 2006. Vol. 82. P. 173-183.
51. Сушко В.И. Лечение врожден­ного пи­ло­ростеноза у детей / В. И. Сушко, Е. И. Нагорный, Б. Г. Ашкинази // Хірургія дитячого віку. 2003. Т. 1, № 1. С. 42-46.
52. В’юн В.В. Значення ультразвукового моніторингу в пре- та післяна­тальному періодах життя дитини з вадами розвитку травної системи / В.В.В’юн, В.Б.Давиденко // Матер. XXI з’їзду хірургів України (5-7 жовт. 2005 р.). Запоріжжя, 2005. Т. 2. С. 94-95.
53. Moore K.L. The developing human 6th edn / K.L.Moore, T.V.N.Persaund. Ed Moore K.L., 1998. P. 109-110.
54. Growth of fetal stomach in normal pregnancies / I.Goldstein, E.A.Reece, S.Yarkoni [et al.] // Obstet. Gynecol. 1987. Vol. 70, № 4. P. 641-644.
55. Bannister L. H. Alimentary system / L. H. Bannister // Gray’s Anatomy: 38th ed. London: Churchill Livingstone medical division of Langman, 1995. P. 1795-1807.
56. Fetal gastric size in normal and abnor­mal pregnancies / M.Sase, H.Asada, M.Okuda, H.Kato // Ultrasound Obstet. Gynecol. 2002. Vol. 19, № 5. P. 467-470.
57. The development of stomach during the fetal period / E.Cetin, M.A.Malas, S.Albay, N.Cankara // Surg. Radiol. Anat. Springer-Verlag, 2006. Accepted: 6 April 2006.
58. Morphology and growth of the fetal stomach / N.E.Hawass, M.G.Al-Badawi, J.A.Fatani [et al.] // Invest. Radiol. 1991. Vol. 26, № 11. P. 998-1004.
59. Міжнародна анатомічна номенклатура / за ред. І.І.Бобрика, В.Г.Ко­веш­нікова. К.: Здоров’я, 2001. 328 с.
60. Хірургія пілоро­дуоденального відділу шлунково-кишкового тракту новонароджених / В.В.Погорілий, Г.А.Бойко, О.Г.Якименко [та ін.] // Віс­ник Вінницького національного медичного університету. 2007. Т. 11, № 1/1. С. 193-196.
61. Силивончик Н.Н. Нарушения моторики желудка и возможности их кор­­рекции / Н.Н.Силивончик // Медицинские новости. 2001. № 41. С. 34-38.
62. Чернякевич С.А. Моторная функция верхних отделов пищева­ри­тель­ного тракта в норме и при патологии / С.А.Чернякевич // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1998. № 2. С. 33-39.
63. Kim D.Y. Novel testing of human gastric motor and sensory functions: rationale methods and potential applications in clinical practice / D.Y.Kim, S.J.Myung, M.Camilleri // Am. J. Gastroenterol. 2000. Vol. 95, № 12. P. 3365-3373.
64. Diamant N.E. Gastrointestinal sphincters: up and down and ups and downs / N.E.Diamant // Neurogastroenterol. Motil. 2005. Vol. 17, Suppl. 1. P. 1-2.
65. Колесников Л.Л. Сфинктерные аппараты человека. Новый взгляд на про­блему / Л.Л.Колесников // VIII конгресс Междунар. ассоциации мор­фологов (15 сент. 2006 г.): материалы докл. // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 65.
66. Ефимов Н.П. К вопросу о функциональной морфологии пило­ри­чес­кого сфинктера человека желудка / Н.П.Ефимов // Физиология и патология сфинктерных аппаратов пищеварительной сис­темы: Всесоюз. симпозиум: тезисы докл. Томск, 1984. С. 11-13.
67. Практическое руководство по ультразвуковой диагностике. Об­щая ультразвуковая диагностика / под ред. В.В.Митькова. М.: Изд. Дом Видар-М, 2003. 720 с.
68. Корнев М.А. Анатомия человека от эмбриогенеза до зрелости (изб­ранные разделы спланхнологии): учеб. пособие / М.А.Корнев, Т.Н.Надъяр­ная. СПб.: ООО Изд-во Фолиант”, 2002. 232 с.
69. Ахтемiйчук Ю.Т. Особливостi топографоанатомiчних взаємовiдно­шень два­надцятипалої кишки з органами та структурами черевної порожнини плода / Ю.Т.Ахтемiйчук // Буковинський медичний вiсн. 1998. Т. 2, № 4. С. 188-192.
70. Мартыненко В.Н. Ультра­соно­гра­фия врож­денного пилоростеноза / В.Н.Ма­р­тыненко, С.В.Минаев, Ю.М.Вереютин // Детская хирургия. 2003. № 2. С. 18-21.
71. Хи­рур­ги­ческая анатомия гастродуоденального перехода / Ф.Ф.Сакс, А.А.За­­дорожный, Н.П.Ефимов, В.Ф.Байтингер // Вестник хирургии. 1987. Т. 139, № 11. С. 41-45.
72. Молдавская А.А. Формирование слизистой оболочки же­лу­д­ка человека в эмбриогенезе / А.А.Молдавская, А.А.Калаев // Успехи современ­ного естество­знания. 2005. № 12. С. 17-19.
73. Стабредов А.В. Закономерности роста стенки желудка человека в плодный период и на раннем постнатальном этапе онтогенеза / А.В.Стаб­редов // VI конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 149.
74. Клиническое зна­чение дуоденогастрального рефлюкса (обзор лите­ра­туры) / А.А.Реут, А.В.Щербатых, С.Ф.Жигаев, А.Н.Хэ // Хирургия. 1990. № 3. С. 115-118.
75. Молдавская А.А. Эмбриогенез органов пищеварительной системы че­ло­века: атлас / А.А.Молдавская. М.: Академия естествознания, 2006. 174 с.
76. Ахтемійчук Ю.Т. Ембріотопографічні взаємовідношення дванадця­ти­палої кишки з похідними вісцерального листка мезодерми / Ю.Т.Ах­те­мій­чук // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 3. С. 12-14.
77. Селиверстов С.С. Анатомо-функциональные и возрастные осо­бен­ности артериального русла пищеводно-желудочного, желудочно-двенад­ца­ти­перстного и подвздошно-слепокишечного переходов / С.С.Селиверстов // IV конгресс Меж­ду­нар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 108.
78. Мор­фо­ло­ги­ческие основы механизма рефлекторной регуляции дея­тель­ности пи­ло­рического сфинктера желудка, двенадцатиперстной кишки, поджелу­доч­ной железы и пече­ни / Р.Х.Шакиров, Г.И.Яшина, С.Г.Акбирова, Ф.К.Тарасова // III конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 1996. Т. 109, № 2. С. 104.
79. Гройсман С.Д. Попытка количественной оценки роли пилоричес­кого сфинктера в регуляции опорожнения желудка / С.Д.Гройсман, Н.М.Хар­ченко // Физиология и па­тология сфинктерных аппаратов пищеварительной сис­темы: Всесоюз. симпозиум: тезисы докл. Томск, 1984. С. 8-9.
80. Вплив перерізки пі­ло­­ричної гілки переднього стовбура блукаючих нер­вів на евакуацію з шлунка жир­ної їжі у собак / І.Ю.Прибитько, М.М.Харченко, В.В.Ли­ч­ко [та ін.] // Вісник пробл. біології і медицини. 2008. Вип. 1. С. 52-55.
81. Хусанов Э.У. Морфология интрамурального нервного аппарата пило­ро­дуоденальной зоны при экспериментальной холецистэктомии / Э.У.Хусанов // VIII конгресс Междунар. ассоциации морфологов (15 сент. 2006 г.): материалы докл. // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 132.
82. Калаев А.А. Теоретические и клинические аспекты морфогенеза желуд­ка на этапах онтогенеза: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.02 Нормальная анатомия” / А.А.Калаев. Волгоград, 2005. 28 с.
83. Вилкова И.В. Структурные преобразования мышечной оболочки желу­д­ка в раннем постнатальном онтогенезе человека / И.В.Вилкова // VI конгресс Меж­ду­нар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 32.
84. Амбросьева Н.П. Возрастная ди­нами­ка внутриорганного крове­носного русла пищеводно-желудочного, же­лу­дочно-две­надцатиперстного и подвздошно-слепокишечного переходов / Н.П.Амбросьева, С.С.Селиверстов, М.М.Лепухов // IV конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 16.
85. Muinuddin A. Regional differences in the response of feline esophageal smooth muscle to stretch and cholinergic stimulation / A.Muinuddin, S.Xue, N.E.Di­a­mant // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2001. Vol. 281. P. 1460-1467.
86. Potassium channel diver­sity within the mascular components of the feline lover esophageal sphincter / A.M.Salapatek, J.Ji, A.Muinuddin, N.E.Diamant // Can. J. Physiol. Pharmacol. 2004. Vol. 82. P. 1006- 1017.
87. Сакс Ф.Ф. Определение понятия сфинктер пи­щева­ри­те­льной системы” / Ф.Ф.Сакс, В.Ф.Байтингер // Сфинктеры пищеварительного тракта. Томск: Сиб. мед. университет, 1994. С. 11-14.
88. Колесников Л.Л. Общая анатомия сфинктерных (клапанных) ап­па­ратов пищеварительного тракта / Л.Л.Колесников // Российские морфоло­гические ведо­мости. 1994. № 1-2. С. 16-24.
89. Вопросы хирургического лечения рефлюкс-гастрита и недос­та­точности большого дуоденального сосочка // Протоколы 2262-го заседания хирургического общества Москвы и Московской обл. от 17 мар. 1988 г. // Хирургия. 1989. № 3. С. 155-157.
90. Mc Hugh K.M. Mollecular analysis of smooth muscle development in the mouse / K. M. Mc Hugh // Dev. Dyn. 1995. Vol. 204. P. 278-290.
91. Increased expression of muscular neural cell adhesion molecule in congenital aganglionosis / H.M.Romanska, A.E.Bisho, R.J.Brereton [et al.] // Gastroenterology. 1993. Vol. 105. P. 1104-1109.
92. A rich VIP nerve supply is cha­racteristic of sphincters / J.Aluments, J.Fahren­kurg, R.Hakanson [et al.] // Nature. 1979. Vol. 237. P. 155-156.
93. Струк­тур­но-функциональная организация и взаимоотношения ин­тер­стициальных кле­ток Кахаля тонкой и толстой кишок у млекопитающих / С.А.Новаковская, Л.И.Арчакова, Г.Е.Тур, О.А.Говорухина // Колосовские чте­ния 2006: материалы V междунар. конф. по функциональной нейромор­фо­логии // Морфология. 2006. Т. 129, № 2. С. 67.
94. Interstitial cells of Cajal as targets for pharmacological intervention in gas­tro­in­testinal motor disorders / J.D.Huizinga, L.Thuneberg, J.M.Vanderwinden, J.J.Ru­mes­sen // TIPS. 1997. Vol. 18. P. 393-403.
95. Ефимов Н.П. Гастродуоденальный пере­ход в пренатальном онто­генезе / Н.П.Ефимов, Т.И.Фомина, И.В.Суходоло // Физиология и патология сфинктерных аппа­ра­тов пищеварительной сис­темы: Всесоюзный симпозиум: тезисы докл. Томск, 1984. С. 9-11.
96. Свинцицкая Н.Л. Структурная организация гемомикроцирку­лятор­но­го русла слизистой оболочки желудка человека в норме / Н.Л.Свинцицкая // Вісник Україн­ської медичної стоматологічної академії. 2006. Т. 6, вип. 4. С. 70-74.
97. Стру­к­тура эпителиальных формаций слизистой оболочки пилори­чес­кого отде­ла желудка человека / О.А.Шерстюк, Ю.П.Костиленко, Л.Г.Ко­лон­тай, Т.Ф.Дейнега // Укр. медичний альманах. 2001. № 4. С. 186-189.
98. Шерстюк О.А. Цитологический анализ лимфоэпи­телиальных струк­тур слизистой оболочки пилорического отдела желудка че­ло­века / О.А.Шер­стюк, А.П.Степанчук // Пробл. екол. та медицини. 2001. № 5-6. С. 39-40.
99. Костиленко Ю.П. Розподіл гемомікросудин у топо­логічному прос­торі слизовой оболонки пілоричного відділу шлунка людини / Ю.П.Кос­ти­лен­ко, О.О.Шерстюк // Вісник Вінницького державного медичного універ­ситету. 2001. № 2. С. 449-450.
100. Сапин М.Р. Вопросы классифи­кации и закономерности строения малых желез в стенках полых внутренних органов / М.Р.Сапин, Д.Б.Ни­ки­тюк, А.М.Шестаков // Морфология. 2006. Т. 129, № 1. С. 18-23.
101. Калиниченко В.М. Некоторые морфологические осо­бен­ности физи­о­ло­гических” сфинктеров ободочной кишки человека / В.М.Кали­ни­ченко, Т.Е.Ми­тюрева // Морфо­логия. 1996. Т. 109, № 2. С. 57.
102. Лимфоид­ная ткань зоны перехода желудка в двенадцатиперстную кишку и области большого сосочка двенадцатиперстной кишки / Н.Р.Каре­лина, В.В.Костыркина, К.В.Семенов [и др.] // VI конгресс Меж­ду­нар. Ассо­циации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 66.
103. Калинюк І.Г. Порівняльна характеристика клітинного складу лім­фоїд­них структур різних частин шлунка білих статевозрілих щурів / І.Г.Ка­линюк // Наук. вісник Ужгород. ун-ту, серія Медицина”. 2006. Вип. 24. С. 14-18.
104. Lakhoo K. Introduction: Surgical conditions of the fetus and newborn / K.Lakhoo // Early Human Development. 2006. Vol. 82. P. 281.
105. Coley B. Ultrasound-guided interventional procedures / Coley B. // Pediatric sono­graphy: 3rd ed.; M.Siegel, editor. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2002. P. 699-725.
106. Jonson N.D. Pediatric interventional sonography / Jonson N.D. // Diagnostic ultrasound: 2rd ed.; C.M.Rumack, S.R.Wilson, J.W.Charboneau, editors. St. Louis: Mosby, 1998. P. 1815-1832.
107. Kaye R.D. Pediatric intervention: an update. Part I / R.D.Kaye, S.S.Sane, R.B.Towbin // J. Vasc. Interv. Radiol. 2000. Vol. 11. P. 683-697.
108. Kaye R.D. Pediatric intervention: an update. Part II / R.D.Kaye, S.S.Sane, R.B.Towbin // J. Vasc. Interv. Radiol. 2000. Vol. 11. P. 807-822.
109. Connolly B. Gastrointestinal interventions emphasis on children / B.Connolly // Tech. Vasc. Int. Radiol. 2003. Vol. 6. P. 182-191.
110. Ковтуняк А.В. Порівняльна характеристика ефективності методів діаг­нос­тики вродженого пілоростенозу в дітей / А.В.Ковтуняк // Метеріали IV між­на­родної медико-фар­ма­цевтичної конф. студентів та молодих вчених // Хист. 2007. № 9. С. 60-61.
111. Ultrasound compare with clinical examination in infantile hypertrophic pyloric stenosis / P.Godbole, A.Sprigg, J.A.Dickson, P.C.Lin // Arch. Dis. Child. 1997. Vol. 76, № 4. P. 385.
112. Costeffectiveness in diagnosing infantile hypertrophic pyloric stenosis / F.Hu­lka, J.R.Campbell, M.W.Harrison, T.J.Campbell // J. Pediatr. Surg. 1997. Vol. 32, № 11. P. 1604-1608.
113. Ультра­звуковая диагностика дуоденогастрального и гастроэзофа­галь­ного рефлюксов у детей / И.Б.Копылова, А.В.Бурлуцкая, Л.В.Карпенко, Т.Г.Когай // II съезд врачей ультразвуковой диагностики Южного феде­раль­ного округа (13-16 окт. 2004 г.): сборник тезисов; под ред. А.В.Поморцева // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2004. № 4. С. 143.
114. Соловйов А.Є. Оцінка ефективності сучасних методів діаг­ностики гіпер­трофічного пілоростенозу у дітей / А.Є.Соловйов, О.В.Спахі // Львівсь­кий ме­дичний часопис. 2003. Т. 4, № 9. С. 108-110.
115. Опыт диагностики врожденных пилоростенозов у детей / Т.П.Шум­ливая, О.С.Горностаева, Н.С.Хлебникова, Е.Г.Триандафилова // II съезд врачей ультразвуковой диагностики Южного федерального округа (13-16 окт. 2004 г.): сборник тезисов; под ред. А.В.Поморцева // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2004. № 4. С. 160.
116. Трефимов А.А. Диагностика пилоро­сте­ноза / А.А.Трефимов, И.В.Сте­панов, Т.А.Лебедева // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: матер. 5-го Рос­сийского конгр. (24-26 окт. 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 427.
117. Лисюк О.В. Діагностична значимість променевих ме­то­дів діагностики у виявленні пілоростенозу у дітей / О.В.Лисюк, Н.О.Лобінцева // Матер. XXI з’їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т. 2. С. 126-128.
118. Руководство по ультразвуковой диагностике / под ред. П.Е.С.Паль­­­мера. Женева: ВОЗ, 2000. 334 с.
119. Rorschneider W.K. Pyloric muscle in asymptomatic infants: sonographic evaluation and discrimination from idiopathic pyloric stenosis / W.K.Rorschneider // Ped. Radiology. 1998. Vol. 28. P. 429-434.
120. Дворяковский И.В. Эхография в дифференциальной диаг­ностике ги­пер­трофического стеноза привратника / И.В.Дворяковский, Ю.С.Акоев // Сов­ре­менные технологии в педиатрии и детской хирургии: Материалы пятого Россий­ского конгресса (24-26 окт. 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 352.
121. Особли­вості клініки, діагностики та лікування дітей з вродженим гі­пер­трофічним пілоро­стенозом, що супроводжується жовтяницею / О.Є.Доб­ро­­ва­нов, І.А.Давидюк, Г.А.Бойко, В.В.Погорілий // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2006. Т. 10, № 2. С. 327.
122. Диагностика и ле­че­ние врожденного пилоростеноза / А.С.Марков, К.А.Узакбаев, Ш.А.Ибрагимов [и др.] // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: Материалы пятого Российского конгресса (24-26 окт. 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 379.
123. Chronological development of the fetal stomach assessed using real-time ultrasound / S.Nagata, T.Koyanagi, N.Horimoto [et