Особливості будови клубової та сліпої кишок новонароджених  після внутрішньоплідної дії антигенів (анатомо-експериментальне дослідження)   : Особенности строения подвздошной и слепой кишок новорожденных после внутришньоплиднои действия антигенов (анатомо-экспериментальное исследование)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Особливості будови клубової та сліпої кишок новонароджених  після внутрішньоплідної дії антигенів (анатомо-експериментальне дослідження)  
  • Альтернативное название:
  • Особенности строения подвздошной и слепой кишок новорожденных после внутришньоплиднои действия антигенов (анатомо-экспериментальное исследование)
  • Кол-во страниц:
  • 263
  • ВУЗ:
  • Запорізький державний медичний університет  
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Міністерство охорони здоров'я України

    Запорізький державний медичний університет



    На правах рукопису



    Світлицький Андрій Олександрович

    УДК 611. 344/.346:57.017.645: 612.017.1].08


    Особливості будови клубової та сліпої кишок новонароджених
    після внутрішньоплідної дії антигенів
    (анатомо-експериментальне дослідження)


    14.03.01 нормальна анатомія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    медичних наук


    Науковий керівник
    Волошин Микола Анатолійович,
    доктор медичних наук, професор



    Запоріжжя 2008








    ЗМІСТ






    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    5




    ВВЕДЕННЯ


    6




    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ







    1.1. Сучасні уявлення про будову тонкої та товстої кишки.


    12




    1.2. Особливості становлення структур ілеоцекального куту
    кишечнику в ранньому постнатальному періоді онтогенезу


    17




    1.3. Сучасні уявлення про лімфоїдну тканину,
    асоційовану зі слизовою оболонкою кишечнику


    21




    1.4. Реактивність структур ілеоцекального куту на дію антигенів та інших
    факторів


    26




    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


    34




    РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ КИШКИ ЩУРІВ ПРОТЯГОМ ПЕРШИХ
    МІСЯЦІВ ПОСТНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ ОНТОГЕНЕЗУ







    3.1. Макро-, мікроскопічні особливості становлення оболонок кишки щурів
    в нормі, після внутрішньоплідного введення антигену й фізіологічного
    розчину










    3.1.1 Тонка кишка


    40







    3.1.2 Товста кишка


    52




    3.2. Дінамика клітинного складу слизової оболонки кишки
    в нормі, після внутрішньоплідного введення антигену й фізіологічного
    розчину










    3.2.1. Динаміка клітинного складу слизової оболонки клубової кишки


    62







    3.2.2. Динаміка клітинного складу слизової оболонки сліпої кишки


    79









    3.2.3. Динаміка клітинного складу слизової оболонки висхідної ободової кишки


    90




    РОЗДІЛ 4.


    ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ГЛІКОПРОТЕЇДІВ І РЕЦЕПТОРІВ ДО ЛЕКТИНІВ АРАХИСУ, СОЇ, ПШЕНИЦІ В СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ СТРУКТУР ІЛЕОЦЕКАЛЬНОГО КУТА







    4.1. Розподіл глікопротеїдів в оболонках клубової, сліпої й висхідної ободової кишки










    4.1.1. Клубова кишка


    102







    4.1.2. Сліпа кишка


    118







    4.1.3. Висхідна ободова кишка


    132




    4.2. Особливості розподілу рецепторів до лектинів







    4.2.1. Розподіл рецепторів до лектину пшениці


    145







    4.2.1.1. Клубова кишка


    146







    4.2.1.2. Сліпа кишка


    152







    4.2.1.3. Висхідна ободова кишка


    157




    4.2.2. Розподіл рецепторів до лектину арахісу










    4.2.2.1. Клубова кишка


    160







    4.2.2.2. Сліпа кишка


    165







    4.2.2.3. Висхідна ободова кишка


    166




    4.2.3. Розподіл рецепторів до лектину сої










    4.2.3.1. Клубова кишка


    168







    4.2.3.2. Сліпа кишка


    171







    4.2.3.3. Висхідна ободова кишка


    173




    РОЗДІЛ 5.


    ФОРМУВАННЯ ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ ЗІ СЛИЗОВОЮ ОБОЛОНКОЮ КИШЕЧНИКА, В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ В НОРМІ, ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНУ І ФІЗІОЛОГІЧНОГО РОЗЧИНУ







    5.1. Особливості становлення лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовою оболонкою, у інтактних щурів


    175




    5.2. Особливості становлення лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовою оболонкою, у щурів після внутрішньоплідного введення антигену


    199




    РОЗДІЛ 6.


    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ


    212




    ВИСНОВКИ


    231




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    234








    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ





    КПБ


    -


    Коефіцієнт кореляції Пірсона (взаємодія між лімфоцитами та келихоподібними клітинами)




    КПЕП


    -


    Коефіцієнт кореляції Пірсона (взаємодія між лімфоцитами та епітеліоцитами)




    КПМ


    -


    Коефіцієнт кореляції Пірсона (взаємодія між лімфоцитами та мітотичними клітинами, що діляться)




    КПФБ


    -


    Коефіцієнт кореляції Пірсона (взаємодія між лімфоцитами та фібробластами)




    ШКТ


    -


    Шлунково-кишковий тракт




    NK-


    -


    Natural Killers - природні кілери




    NaCl


    -


    Натрію хлорид




    MALT


    -


    Mucosa associated lymphoid tissue (Лімфоїдна тканина, асоційована зі слизовими оболонками)




    PNA


    -


    Soybean agglutinin (лектин сої)




    SBA


    -


    Peanut agglutinin (лектин арахісу)




    WGA


    -


    Wheat germ agglutinin (лектин зародків пшениці)










    ВВЕДЕННЯ

    Актуальність теми. Останнім часом спостерігається прогресивне зростання кількості інфекційних та алергічних захворювань (особливо харчової алергії) у новонароджених та дітей раннього віку [23, 24, 28, 44, 48, 99, 115, 118, 205], що викликає необхідність вивчення ролі, яку грає імунна система в цих процесах [55, 61, 85, 138, 139, 171, 178]. Особливий інтерес викликають закономірності формування, будови та функції лімфоїдних структур, асоційованих зі слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які мають найбільший об'єм серед всіх вторинних органів імунної системи і беруть активну участь у формуванні місцевого імунітету травної системи [124, 125, 146, 183]. Імунна система слизових оболонок ШКТ забеспечує виникнення імунологічної толерантності, порушення якої призводить до харчової алергії.
    Вивчення впливу лімфоцитів як чинників морфогенезу на формування структур органів, а так само вплив антигенів, що поступають в організм плоду і є чинниками, що викликають міграцію лімфоцитів до періферичних органів імунної системи, набуває в останні десятиріччя актуальність [32, 33, 176, 177, 216, 235]. Це безпосередньо пов'язано з посиленням антигенної дії як на плід, так і на новонароджених [3, 8, 11, 12, 30, 50, 51, 53, 113, 148, 206]. Сьогодні в організм вагітної жінки поступає все більше речовин, що мають антигенні властивості, а також збудників різних інфекцій, здатних проникати через гематоплацентарний бар'єр та викликати формування імунологічної толерантності [65, 74, 81, 82, 89, 95, 126, 179, 196, 200].
    Відомо, що надходження антигенів в організм плоду приводить до передчасного виходу незрілих Т- лімфоцитів з тимусу та їх міграція до різних органів [38, 94]. Достатньо глибоко вивчені функції, механізми й шляхи міграції лімфоцитів. Пейєрові бляшки та лімфоїдні вузлики клубової кишки є органом, куди в першу чергу приходять Т- лімфоцити з тимусу. Клубова, сліпа та висхідна ободова кишки утворюють єдину морфо-функціональну структуру ілеоцекальний кут. Проте, закономірності формування структур сліпої та ободової кишки в таких умовах вивчені недостатньо.
    На теперішній час питанням розвитку, дозрівання , функціонування [5, 9, 75, 96, 97, 98, 151, 211, 212] та будові лімфоїдних вузликів тонкої кишки [14, 17, 18, 87, 87] присвячено багато робіт. Деякі з робіт сьогодні є основоположними у вивченні будови лімфоїдної тканини кишечнику [154, 155, 156, 157, 158, 160, 161, 188].
    Так само дуже детально вивчено функціонування лімфоїдних вузликів тонкої кишки при дії на дорослий організм різних речовин як антигенної [68, 99, 101, 104, 170, 171, 202], так і неантигенної [20, 57, 58, 112, 144, 145, 167, 210] природи, а також при різних станах та захворюваннях організму [19, 77, 167].
    Проте, практично не вивчені становлення, особливості розташування лімфоїдної тканини сліпої та висхідної ободової кишки, а також її розвиток в перші місяці постнатального розвитку, при тому що лімфоїдні структури прямої кишки вивчені детально [66, 67, 117, 254]. Також не вивчався клітинний склад і ступінь морфологічної зрілості внутішньоепітеліальних лімфоцитів.
    Не дивлячись на те, що останнім часом дуже багато уваги приділяється вивченню різних органів з використанням біологічних зондів лектинів [7, 116, 251], розподіл рецепторів до лектинів сої арахісу й пшениці в структурах оболонок товстої та тонкої кишки у новонароджених в нормі та після антигенного впливу вивчені недостатньо.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною планової науково-дослідницької роботи кафедри анатомії людини Запорізького державного медичного університету «Особливості морфогенезу органів лімфоідної системи плодів та новонароджених після моделювання порушень в системі МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД”» (№ державної реєстрації 0103 U 003927). При виконанні НДР автор проводив експеримент, забір органокомплексів іліоцекального куту, мікроскопію гістологічних препаратів, аналіз одержаних результатів, їх фотодокументацію.
    Мета дослідження: встановити особливості будови структур іліоцекального куту в новонароджених в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів.
    Завдання дослідження: Досягнення поставленої мети здійснювали шляхом рішення наступних задач:
    1. Вивчити морфометрічні параметри оболонок клубової та сліпої кишок новонароджених в нормі й після антигенної дії.
    2. Встановити динаміку клітинного складу слизової оболонки клубової та сліпої кишок після антигенної дії й в нормі.
    3. Встановити динаміку кількості внутрішньоепітеліальних лімфоцитів в слизовій оболонці клубової та сліпої кишок після антигенної дії й в нормі.
    4. Вивчити розподіл глікопротеїдів та глікозаміногліканів в клітинах та структурах клубової й сліпої кишок.
    5. Вивчити розподіл рецепторів до лектину зав'язі пщениці (WGA), арахісу (PNA) та сої (SBA) на клітинах та структурах клубової та сліпої кишок.
    Об'єкт дослідження - морфогенез лімфоїдної тканини й структур тонкої та товстої кишки.
    Предмет дослідження: будова клубової, сліпої та висхідної ободової кишок та асоційованої з ними лімфоїдної тканини у щурів після народження і на тлі внутрішньоплідної дії антигенів.
    Методи дослідження: описовий метод: макро-, мікроскопічним методом описані особливості будови тонкої й товстої кишки, а також топографія лімфоїдної тканини, асоційованої з кишечником. Морфометрічним методом встановлені морфометричні параметри оболонок кишок. Методом кількісного обліку морфологічних структур встановлена динаміка клітинного складу слизової оболонки клубової, сліпої та висхідної ободової кишок. Гістохімічним методом вивчено: розподіл глікопротеїдів та глікозаміногліканів в клітинах та структурах кишок; розподіл рецепторів до лектинів арахісу, сої, пшениці на мембранах клітин описано лектин - гістохімічним методом. Всі цифрові дані оброблені методом варіаційної статистики.
    Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше встановлені закономірності формування клубової, сліпої та висхідної ободової кишки, а також лімфоїдної тканині слизової оболонки кишки новонароджених після внутрішньоплідного введення антигену. Описана динаміка кількості внутрішньоепітеліальних лімфоцитів в перші два місяці після народження. Вперше встановлено розподіл рецепторів до лектину арахісу (PNA+), сої (SBA+) та пшениці (WGA+) на клітинних мембранах структур клубової, сліпої, та висхідної ободової кишки.
    Встановлено, що після внутрішньоплідного введення антигену на тлі збільшення вмісту лімфоцитів відбуваються зміни динаміки кількості та функціональної активності келихоподібних клітин, збільшення кількості клітин з фігурами мітозу, змінюється співвідношення лімфоцитів та епітеліальних клітин в слизовій оболонці кишок, збільшується вміст фібробластів в підслизовій. На органному рівні ці зміни супроводжуються збільшенням висоти слизової при зменшенні товщини м’язової оболонки та відносним збільшенням довжини клубової, сліпої та висхідної ободової кишок.
    Практичне значення одержаних результатів: Результати досліджень розширюють сучасні уявлення про процеси формування структур товстої та тонкої кишки та лімфоїдної тканини слизових оболонок, після внутрішньоплідної дії антигенів.
    Результати досліджень можуть бути використані в педіатрії для формування теоретичної бази при вивченні захворювань кишечнику та харчової алергії у дітей. Основні положення й висновки дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес, науково-дослідну роботу на кафедрах анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Київського національного медичного університету ім. О.О. Богомольця і медичного факультету Ужгородського національного університету.
    Особистий внесок здобувача: Автором виконана розробка теоретичних та практичних положень роботи. Автор дисертації самостійно провів експеримент по внутрішньплідному введенню антигенів плодам на 18-ту добу розвитку, забій експериментальних тварин, забір матеріалу, приготування й забарвлення гістологічних препаратів, аналіз та статистична обробка одержаних результатів, їх фотодокументація, аналіз й узагальнення; сформульовані основні положення й висновки роботи та написана дисертація. В спільних публікаціях ідеї та методи співавторів не запозичено.
    Апробація результатів дисертації: результати досліджень були представлені на V Міжнародній конференції студентів і молодих вчених «Молодь Медицині Майбутнього» (Дніпропетровськ, 2004); Української конференції з міжнародним представництвом Нейроендокринні та імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі і патології” (Запоріжжя, 2005); Української конференції студентів і молодих вчених „Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики” (Запоріжжя, 2005); Всеукраїнської науковопрактичної конференції студентів і молодих вчених „Сучасні аспекті медицини і фармації 2006” (Запоріжжя, 2006); IV Національному конгресі АГЕТ (Сімферополь - Алушта, 2006); Національної наукової конференції „Actual problems of Fundamental and Clinical Medicine”(Luhansk, 2006), на засиданнях Запорізького відділення ТАГЕТ України (Запоріжжя, 2003 - 2008). Апрбація роботи була проведена на спільному засіданні кафедр анатомії людини, гістології, цитології та ембріології, загальної хірургії та кліничної анатомії, фізіології людини Запорізького державного медичного університету МОЗ України від 9 червня 2008 p.

    Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, з них 6 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 5 без співавторів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі наведено рішення конкретної наукової задачі з нормальної анатомії відносно будови тонкої й товстої кишок, лімфоїдної тканини, асоційованої з ними, та доведений взаємозв'язок між становленням оболонок кишок і вмістом в них лімфоцитів в ранньому постнатальному періоді, що відображає морфогенетичний вплив PNA+-лімфоцитів на формування структур слизової оболонки кишки.
    1. У тварин, що отримували антиген, на 1-3-ю добу життя спостерігається збільшення довжини як тонкої (188,3±5,3 мм у експериментальних новонароджених тварин, 109,7±21,7 мм у інтактних), так і товстої кишки (23,2±6,6 мм та 14,3±5,9 мм, відповідно) в порівнянні з інтактними тваринами; тенденція до збільшення розмірів зберігається до 45-ої доби. У новонароджених тварин, яким внутрішньоплідно вводили антиген, виявлено збільшення висоти ворсинок слизової в тонкій кишці до 194,2±10,4 мкм проти 178,2±8,1 мкм у інтактних й складок слизової в товстій кишці в порівнянні з інтактними тваринами.
    2. Серед епітелію слизової оболонки клубової кишки міжепітеліальні лімфоцити представлені переважно малими лімфоцитами. Кількість лімфоцитів прогресивно збільшується протягом перших двох місяців життя у тварин усіх груп, але ці зміни більш виражені у тварин після введення антигену (в тонкій з 1,4±0,22 на 1-у добу до 4,2±0,1 на 60-у добу; в товстій кишці з 1,2±0,1 на 1-у добу до 3,2±0,1 на 60-у). Після 14-ої доби спостерігається тенденція до збільшення вмісту лімфоцитів в епітелії слизової товстої та тонкої кишок. В епітелії слизової оболонки сліпої та висхідної ободової кишки кількість лімфоцитів прогресивно зростає після народження протягом першого тижня, потім відбувається відносне зниження вмісту лімфоцитів. З 14 - 21-ої доби спостерігається прогресивне збільшення їх кількості до шістдесятої доби після народження.
    3. У підслизовій основі тонкої й товстої кишки вміст лімфоцитів вищий, ніж в епітелії слизової оболонки. Кількість лімфоцитів збільшується швидше, ніж в слизовій, досягаючи максимальних значень на 14-21 добу, після чого поступово зменшується до 60-ої доби.
    4. В популяції лімфоцитів тонкої та товстої кишки, тварин обох груп виявлені імунологічно незрілі лімфоцити з рецепторами до лектину арахісу (PNA+), їх кількість максимальна після народження та в тварин що отримували антиген більша (1,42±0,36 на умовній одиниці площі в тонкій кишці, 1,24±0,32 - в товстій кишці) в порівнянні з інтактними тваринами (0,76±0,24 та 0,93±0,36, відповідно).
    5. Кількість SBA+ - В-лімфоцитів відносно стабільна в перші два тижні після народження, після 14-ої доби відзначається збільшення їх кількості в 1,5 - 2 рази, досягаючи максимуму на 30 у добу. При цьому їх кількість в тварин, що отримували антиген становила 0,56±0,28 на умовній одиниці площі в тонкій кишці, 0,62±0,28 в товстій кишці, що більше в порівнянні з інтактними тваринами (0,41±0,24 та 0,49±0,14, відповідно).
    6. Після введення антигену на тлі збільшення кількості лімфоцитів підвищується співвідношення епілеліоцит / лімфоцит до 23:1 проти 38:1 у інтактних в тонкій кішці та 29:1 проти 37:1 у інтактних в товстій кішці, що в подальшому супроводжується змінами клітинного складу слизової оболонки та підслизової основи тонкої й товстої кишки: в слизовій збільшується кількість клітин з фігурами мітозу, змінюється динаміка келихоподібних клітин; у підслизовій основі збільшується вміст клітин з фігурами мітозу, фібробластів, а також рихлої сполучної тканини.

    7. Динаміка клітинного складу оболонок товстої та тонкої кишки у тварин після антигенної дії супроводжуються функціональними змінами: збільшується синтетична активність келихоподібних клітин, епітеліоцитів крипт слизової оболонки, фіброцитів підслизової основи, що визначається великим вмістом в них діастазостабільних глікопротеїдів та глікогену, глікозаміногліканів WGA+ речовин.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии / Г.Г. Автандилов. Москва: Медицина, 1990 - 250 с.
    2. Авцын А.П. Принципы и методы гистохимического анализа в патологии / А.П. Авцын, А.И.Струков, Б.Б. Фукс. - Ленинград: Медицина, 1971. - 368 с.
    3. Азнаурян А.В. Изменение клеточного состава пейеровых бляшек при антигенном воздействии / А.В. Азнаурян, M.З. Бахшинян // Журн. эксперим. и клинич. медицины. - 1982. - Т.22. - № 2. - С. 106-109.
    4. Аларович Г.Г. Морфо-функциональные аспекты лимфоэпителиальных взаимоотношений в стенке тонкой кишки / Г.Г. Аларович, И.Н. Медведева, В.В. Плохов // Тез. докл. X Всесоюз. съезда анатомов, гистологов и эмбриологов. - Полтава, 1986. - 21 с.
    5. Аниченко Ю.Я. Особенности топографии, размеров и общей массы лимфатической ткани групповых лимфатических фолликулов тонкой кишки в возрастном аспекте / Ю.Я. Аниченко // Тез. докл. IX Всесоюз, съезда анатомов, гистологов и эмбриологов. - Минск, 1981. - С.241-241.
    6. Анохин Ю.Н. Сезонные колебания миграционных свойств Т лимфоцитов в организме мышей / Ю.Н. Анохин // Иммунология. -1982. - №3 - С. 25-27.
    7. Антонюк В.О. Лектини та їх сировинні джерела / В.О. Антонюк. - Львів: П П Кварт, 2005. - 554 с.
    8. Аряев И.Л. принципы диагностики и лечения ЗВУР и гипотрофии / И.Л. Аряев, Ю.Г. Циунчик. Одесса, 2005. - 256 с.
    9. Афанасьев Ю.И. Сгруппированный лимфоидный узелок кишечника / Ю.И. Афанасьев, В.И. Ноздрин, Ю.Т. Волков, В.Г. Квачев // Усп. совр. биол. 1987. - Т. 104, вып. 1(4). - С. 79- 87.
    10. Ахтемійчук Ю.Т. Архітектонніка клубово-ободової артерії в перінатальному періоді онтогенезу / Ю.Т. Ахтемійчук, Д.В. Проняев // Вісник морфології. - 2007. 13 (2). - С. 285
    11. Барботько А.А. Морфофункциональные особенности лимфоидной системы у плодов и новорожденных 23-28 недели гестации при внутриутробном инфицировании / А.А. Барботько, П.С. Гуевич, А.П. Милованов //Арх. патол. -1993. - Т.55 - № 6. - С. 133-136.
    12. Барков Л.А. Морфологические изменения органов иммунной системы мертворожденных и умерших новорожденных при антигенном воздействии / Л.А. Барков // Врачебное дело. - 1984. - №12. - С. 25-21.
    13. Бархина Т.Г. Ультраструктура эпителиальных клеток кишечника в эмбриогенезе человека / Т.Г. Бархина, В.А. Шахламов //Вестник АМН СССР. - 1986. - №1. - С. 48-51.
    14. Батуев К.М. К вопросу о реактивных центрах агрегированных фолликулов тонкой кишки человека / К.М. Батуев // Вопросы морфологии: Тр. Пермского мед. ин-та. Пермь, 1971. - Т. 106. - Вып. 5. - С. 57-59.
    15. Батуев К.М. Морфология лимфатических фолликулов тонкой кишки человека / К.М. Батуев // Вопросы морфологии: Тр. Пермского мед. ин-та. Пермь, 1971. - Т. 106. - Вып. 5. - С. 53-57.
    16. Батуев К.М. К вопросу об иннервации пейеровых бляшек тон­кого кишечника морской свинки / К.М. Батуев // Вопр. морфологии: Сб. научн. работ Пермского отделения ВНОАГЭ. - Пермь. 1973 - С. 53-56.
    17. Батуев К.М. О структуре агрегированных фолликулов тонкой человека / К. М. Батуев // Мезенхима и ее тканевые производные в эволюции и онтогенезе: Сб. трудов Пермского мед. ин-та. - Пермь, 1973. - С. 126-127.
    18. Батуев К.М. К вопросу о клеточном составе групповых лимфатических фолликулов тонкой кишки человека / К.М. Батуев // Сб. тр. Пермского мед. ин-та - Структура и функция лимфоидной ткани в онто- и огенезе: Пермь, 1976. - С. 95-97.
    19. Батуев К.М. Преобразование лимфо-микроциркулярного русла лимфоидных фолликулов желудочно-кишечного тракта при различных видах застоя в эксперименте / К.М. Батуев, Т.В. Елесина, А.С. Костицин // Лимфатические и кровеносные пути. - Науч. тр. Всесоюзной конф. Новосибирск, 1976. - Т. 84. - С. 21-22.
    20. Бахмет Л.Л. Клеточный состав герминативных центров лимфоидных (пейеровых) бляшек тонкой кишки у крыс с различной индивиду­альной устойчивостью к действию стрессора / Л.Л. Бахмет // Морфология: Тез. докл. VIII конгресса международной ассоциации морфологов. Москва, 2006. - Том 129. - № 4. -С. 19.
    21. Беляков И.М. Иммунная система слизистих / И.М. Беляков // Иммунология. - 1997. - № 4. - С. 7-13.
    22. Бенедикт В.В. Структурні зміни тонкої кишки при експериментальній механічній непрохідності / В.В. Бенедикт, К.С. Волков, М.С. Гнатюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 2 - С. 10-13.
    23. Бережной В.В. Состояние младенческой смертности в Украине и пути ее снижения / В.В. Бережной, Н.Г. Гойда // Современная педиатрия. 2003. - № 1.- С. 23 - 25.
    24. Бережной В.В. Острые респираторные вирусные заболевания у детей и подростков / В.В. Бережной, И.Б. Ершова, Е.Н. Кунегина. - Луганск, 2003. - 117 с.
    25. Бобрик И.И. Атлас анатомии новорожденного / И.И. Бобрик, В.И. Минаков. - Киев: Здоров’я, 1990. 204 c.
    26. Бобрик И.И. Развитие крове­носных и лимфатических сосудов / И.И. Бобрик, Е.А. Шевченко, В.Г. Черкасов. - Киев: Здоров'я, 1991. - 207 с.
    27. Бомк А.С. Т - и В - система иммунитета при острых кишечных за­болеваниях у детей раннего возраста / А.С. Бомк // III респ. научн. конф. молодых ученых - медиков по акт. вопр. кардиологии, иммунологии, общей и неотложной хирургии. - Черновцы, 1981. - С. 202 - 203.
    28. Бородин Ю.И. Влияние изкомолекулярных токсикантов на органы иммунитета матери и потомства / Ю.И. Бородин, Н.А. Склянова, В.В. Иванов и др. // Арх. анат. - 1989. - Т. 96, № 4. - С. 41- 45.
    29. Брондз Б.Д. Т - лимфоциты и их рецепторы в иммунологическом распознавании / Б. Д. Брондз. - Москва: Наука, 1987. - 470 с.
    30. Видякина М.Л. Морфология лимфоидной ткани подвздошной кишки у плодов крупного рогатого скота / М.Л. Видякина // Морфология: Тез. докл. VIII конгресса международной ассоциации морфологов.- Москва, 2006. - Том 129, № 4. -С. 32
    31. Волкова О.В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека / О.В. Волкова, М.И. Пекарский. - Москва: Медицина, 1976. - С. 50- 90.
    32. Волошин H.A. Внутриутробная антигенная стимуляция - фактор морфогенеза органов иммунной системы / H.A. Волошин, М.В. Карзов, О.А. Новоселова и др. // Морфология. - 1996. - Т. 105, № 9 - 10. - С. 60.
    33. Волошин Н.А. Лимфоциты как фактор морфогенеза органов / Н.А. Волошин, М.Е. Иванов, О.А. Новоселова // Матер, наук, конф.: Актуальні питання морфогенезу. - Чернівці, 1996. - С. 76-77.
    34. Волошин Н.А. Становление эпидермиса кожи у новорожденных в норме и после внутриутробного введения антигена / Н.А. Волошин, О.Г. Кущ, // Укр. мед. Альманах. - 1998. - № 2. - С. 49-50.
    35. Волошин Н.А. Антенатальная антигенная стимуляция - фактор развития висцеромегалии внутренних органов после рождения / Н.А. Волошин, М.Е. Иванов, О.Г. Кущ, А. Е. Медведев, М.И. Поправка // Актуальні питання морфології. - Луганськ: ВАТ "ЛОД", 1998. - С. 51-52.
    36. Волошин Н.А. Особенности распределения структур, содержащих рецепторы к лектину арахиса, в тимусе крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза / Н.А. Волошин, М.Е. Иванов //Укр. мед. Альманах. - 1998. - № 2. - С. 51-53.
    37. Волошин Н.А. Морфология внутренних органов и лимфоидной системы при висцеромегалии / Н.А. Волошин, М.Е. Иванов, М.Б. Вовченко, Е.А. Городничева, О.Г. Кущ, А.Е. Медведев, М.И. Поправка, М.С. Щербаков // Морфогенез и регенерация.- Курск, 1999. - С. 19 - 20.
    38. Волошин Н.А. Внутрішньоутробне введення антигенів модель для вивчення ролі лімфоцитів в процесах морфогенезу внутрішніх органів / Н.А. Волошин, О.А. Григорьева, О.Г. Кущ, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин// Запорожский медицинский журнал. 2005. - № 3 (30). - С. 25.
    39. Волошин Н.А. Висцеромегалия новорожденных, морфологические аспекты / Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчя з дня заснування ХДМУ, м. Харків, 17-18 січня 2005 р. - Харків: ХДМУ.-2005. - С. 123.
    40. Волошин М.А. Внутриутробное введение антигена как модель для изучения симптомокомплекса висцеромегалии / М.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Таврический медико-биологический вестник. - Том 9, № 3. - ч. 4. - 2006. - С. 4 - 9.
    41. Волошин М.А. Внутриутробное введение антигена как модель для изучения симптомокомплекса висцеромегалии / М.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, О.Г. Кущ, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Морфологические ведомости. - 2006. - № 1-2 (1). - С. 5-7.
    42. Волошин М.А. Изменения клеточного состава подслизистой основы слизистой оболочки подвздошной кишки крыс в раннем постнатальном периоде после внутриутробного антигенного воздействия / М.А. Волошин, А.О. Светлицкий // Вісник Морфології. - 2007. - № 13 (2) - С. 278-281.
    43. Воробьев В.П. Анатомия лимфатической сис­темы: Труды Воронежского мед. ин-та / В.П. Воробьев, Ф.А. Волынский // - Воронеж, 1937. - Т.16, №6. - С. 5-37.
    44. Воронцов И.М. Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией у детей / И.М. Воронцов, О.А. Мамалыга - Ленинград: Медицина, 1986. 276 с.
    45. Войно - Ясинецкий М.В. Источники ошибок при морфологических исследованиях / М.В. Войно - Ясинецкий, Ю.М. Жаботинский. - Ленинград: Медицина, 1970. - 317 с.
    46. Вязов О.Е. Иммунология эмбриогенеза / О.Е. Вязов. - Москва: «Медицина», 1962. - 327 с.
    47. Вязов О.Е. Основы иммуноэмбриологии. Руководство по им­мунологии / О.Е. Вязов.- Москва, 1973. - 227 с.
    48. Гайдук О.И. Факторы риска и логическая структура внутриутробных инфекций / О.И. Гайдук, А.Н. Клименкова, В.В. Козлова и др. // Тез. докл. XII Всесоюз. школа детских врачей. Москва. - 1988. - С. 228.
    49. Гильберт С. Биология развития: В 3 т. Пер. с англ. / С. Гильберт.- Москва: Мир, 1995. - Т 3. 352 с.
    50. Гиря Е.М. О частоте вирусной этиологии внутриутробной инфекции у новорожденных / Е.М. Гиря // Актуальные вопросы медицины и биологии (Сб.ст.). Днепропетровск. - 1996. - Вып. 7, - Ч.2 - С. 35.
    51. Говалло В.И. Иммунология репродукции / В.И. Говалло.- Москва: Медицина, 1987. - 304 с.
    52. Гундобин Н.П. Строение кишечника у детей: дисс. докт. мед. наук: 14.03.01. / Н. П. Гундобин - Москва, 1981. - 285 с.
    53. Гуревич П.С. Иммуноморфологические аспек­ты сепсиса у детей первого года жизни / П.С. Гуревич, B.C. Барсуков // Арх. патологии - 1982. - Т. 44. - № 3. - С. 74-79.
    54. Гусейнов Т.С. Эволюционные аспекты анатомии лимфоидных узелков тонкой кишки / Т.С. Гусейнов // Проблемы реактивности и адаптации кле­ток, тканей и органов: - Конф. морфологов республик Средней Азии и Казахстана, - Караганда, 1988. - С. 50-51
    55. Данькина Н.Н. Некоторые показатели иммунного статуса новорожденных в первые сутки жизни / Н.Н. Данькина, E.С. Гуренко, Т.Г. Карпинская, И.Б. Шейман // Вопр. охраны материнства и детства. - 1982. - Т. 27. - № 5. - С. 27-28.
    56. Добровольский Г.А. Планирование медико-морфологического эксперимента / Г.А. Добровольский. - Издательство Саратовского Университета, 1984. - 128 с.
    57. Долгова М.А. Особенности морфологии органов иммунной системы крыс в антенатальном и раннем постнатальном периодах онтогенеза при действии лекарственных веществ / М.А. Долгова. - В кн.: Тез. докл. Всесоюзной науч­ной конференции «Функциональная морфология лимфатических узлов и других орга­нов иммунной системы и их роль в иммунологических процессах». - Москва: изд. МЗ СССР, 1990 - С. 61- 62
    58. Долгова М.А. Изменения лимфатических узлов вакцинированных крыс после пренатального воздействия антибиотика / М.А. Долгова, Т.Н. Надъярная // Арх. анат. - 1991. - № 2.- С. 31-36
    59. Дорофейчук В.Г. Местный иммунитет пищева­рительной системы. Пищеварительная система здоровых детей / В.Г. Дорофейчук, Г.А. Лекомцева. - Горький, 1981. - 120 с.
    60. Доскин В.В. Морфофункциональные константы детского организма / ВВ. Доскин, Х. Келлер, Н.М. Мураенко. - Москва: Медицина, 1997. -228 с.
    61. Дранник Г.М. Роль та місце клінічної імунології у структурі охорони здоров`я. Деякі підсумки та перспективи розвитку в Україні / Г.М. Дранник // Імунологія та алергологія. - 1998. - №1. - С. 5-13.
    62. Дранник Г.М. Імунологія / Г.М. Дранник. - Київ: Виша школа, 2007. - 520 с.
    63. Дыскин Е.А. Анатомо физиологические особенности илеоцекального отдела кишечника и их клиническое значение / Е.А. Дыскин. - Ленинград: Медицина, 1965. - 180 с.
    64. Евстропова И.В. В-1 лимфоциты: физиология, функция, популяционная гетерогенность / И.В. Евстропова // Иммунология. -2004. - №1. - С. 46.
    65. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактора в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного / И.И. Евсюкова // Вести, рос. ассоц. акушеров-гинекологов. - 1997. - № 4. - С. 25-28.
    66. Евтушенко В.М. Возрастные морфофункциональные особенности лимфоидных образований прямой кишки человека / В.М. Евтушенко // Вісник морфології. - 1998. - Т. 4 - № 1.- С.68-70.
    67. Евтушенко В.М. Этапы становления лимфоидных структур прямой кишки человека в онтогенезе / В.М. Евтушенко // Вісник морфології.-1999. - Т.4 - № 1. - С. 70-81.
    68. Елиновская Н.И. Профилактика заболеваемости новорожденных с риском внутриутробного инфицирования / Н.И. Елиновская, С.К. Левицкая, А.К. Ткаченко // Здрав. Белоруссии. - 1991. - № 7. - С. 24-26.
    69. Елисеева И.И. Общая теория статистики / И.И. Елисеева, М.М. Юзбашев. Москва: Финансы и статистика, 2005. 656 с.
    70. Ефимов Б.А. Характеристика микроорганизмов, колонизирующих кишечник человека / Б.А. Ефимов, Н.Н. Володин, Л.И. Кафарская, В.М. Коршунов // Журнал Микробиологии, Эмбриологии и Иммунологии. - 2002. - № 5. - С. 98-104
    71. Жарикова Н.А. Периферические органы системы иммунитета / Н.А. Жарикова. - Минск: Беларусь, 1979. - 207 с.
    72. Жданов Д.А. Обшая анатомия и физиология лимфатической сис­темы / Д.А. Жданов. - Ленинград: Медицина, 1952. - 336 с.
    73. Жданов Д.А. Лекции по функциональной анатомии человека / Д.А. Жданов. - Москва: Медицина, 1979. - 316 с.
    74. Жук С.І. Особливості перебігу пізнього гестозу у поєднанні з внутрішньоутробним інфікуванням плода / С.І. Жук // Труди Кримського гос. мед. університету. 2005. Т. 141, ч. 2. С. 40 48.
    75. Забобонин А.И. Возрастные особенности анатомии и топографии лимфоидных бляшек тонкой кишки человека / А.И. Забобонин // Функциональная морфология кровеносной и лимфатической систем. - Рига, 1990. - С. 21- 22.
    76. 3ападнюк И.П. Лабораторные животные / И. П. 3ападнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария и др. - Киев: Вища школа. - 1983. - 383 с.
    77. Зарипова Л.Х. Микротопография лимфоидных структур в стенках толстой кишки крысы при гемморрагическом инсульте/ Л.Х. Зарипова // Морфология: Тез. докл. VIII конгресса международной ассоциации морфологов. - Москва, 2006. - Том 129.- № 4. - С. 53.
    78. Здоровшин В.А. Развитие клеток гладкомышечной ткани стенки толстой кишки в раннем онтогенезе / В.А. Здоровшин, Л.П. Тельцов // Морфология. - 2006. - Том 130. - № 5. - С. 47.
    79. Зуфаров К.А. Структурные особенности слизистой оболочки тонкой кишки у крыс - ксенотобионтов / К.А. Зуфаров, А.В. Чахава, Е.M. Горская, А.Ю. Юлдашев // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1979. - Т. 76, вып. 5. - С. 55 - 61.
    80. Зуфаров К.А. Компенсаторно - приспособительные процессы в кишечнике / К.А. Зуфаров, И.М. Байбеков, А.А. Ходжиметов - Москва: Медицина, 1974. - 108 с.
    81. Ивановская Т.Е. Морфофункциональное сос­тояние лимфоидной системы в перинатальном периоде при инфек­ционном антигенном воздействии / Т.Е. Ивановская, Л.Е. Кокшунова // Педиатрия. - 1960. - №6. - С. 13-19.
    82. Ивановская Т.Е. Морфология лимфоидной системы в перинатальном периоде при антигенном воздействии / Т.Е. Ивановская, Л.Е. Кокшунова // Арх. патологии. - 1979. - Т.41. - вып. 10. - С. 15-22.
    83. Ивановская Т.Е. Патологическая анатомия болезней плода и ребенка / Т. Е. Ивановская - Москва: Медицина, 1989. - Т. 1. - 341с.
    84. Игнатьева Г.А. Современные представления об иммунитете (контуры общей теории) / Г.А. Игнатьева // Патол. физиология и эксперим. терапия. - 2003. - № 2. - С. 2-7.
    85. Исаков Ю.Ф. Иммунологичес­кая характеристика новорожденных детей с сепсисом / Ю.Ф. Исаков, С.А. Самсыгин, Е.Н. Долгина // Вестн. АМН СССР. - 1981. - № 12. - С. 7-12.
    86. Кавуненко И.А. Возрастные изменения лимфатических сосу­дов червеобразного отростка человека / И.А. Кавуненко // Физиология и патоло­гия соединительной ткани. - Киев, 1964. - С. 127-136.
    87. Кавуненко И.А. Морфофункциональные особенности лимфати­ческих капилляров и фолликулов слизистой оболочки червеобраз­ного придатка человека / И.А. Кавуненко // Физиология и патология органов пище­варения. - Киев, 1968. - С. 60-61.
    88. Кадыров О.З. Иммуноморфология слизистой оболочки кишечника в различ­ных эндоэкологических условиях / О.З. Кадыров, З.А. Каххаров, Л.С. Князева // Морфология: Тез. докл. VIII конгресса международной ассоциации морфологов. - Москва, 2006. - Том 129.- № 4. - С. 57
    89. Казанцев А.Г. Внутриутробные инфекционные заболевания детей и их профилактика / А.Г.Казанцев, Н.И. Попова. - Ленинград: «Медицина», 1980. - 229 с.
    90. Калинюк І.Г. Зміни клітинного складу лімфоїдних вузликів слизової оболонки шлунка білих статевонезрілих щурів після антигенної стимуляції организму / І.Г. Калинюк, А.С. Головацький, Ф.А. Попович // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3. - С. 21-25.
    91. Каминский Л.С. Статистическая обработка лабораторных и Клинических данных. / Л. С. Каминский. - Ленинград: Медицина, 1964. - 251 с.
    92. Карелина И.Р. Морфогенез микрососудов кишечной ворсинки белой крысы / И.Р. Карелина // Морфология: Тез. докл. VIII конгресса международной ассоциации морфологов. Москва, 2006. - Том 129.- - № 4. - С. 60.
    93. Карелина Т.Н. Изучение иммуноморфологического ответа у мышей при энтеральном способе введения стафилококкового анатоксина / Т.Н. Карелина // Вопр. эксперем. и клинич. иммунологии. - Пермь, 1976. - С. 128-129.
    94. Карзов М.В. О формировании Т - зависимых зон периферических лимфоидных органов в зависимости от морфо - функционального состояния тимуса/ М.В. Карзов, Н.А. Волошин // Функциональная морфология лим­фатических узлов и других органов иммунной системы и их роль в иммунных процессах: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф.- Москва, 1983. - С.74-75.
    95. Карзов М.В. Развитие лимфоидных органов новорожденных после внутриутробного введения антигена / М.В. Карзов, Н.А. Волошин, А.Г. Яхница // Проблемы аллергии. - Львов, 1983. - С. 9-10.
    96. Карзов М.В. Ранний онтогенез лимфоидных бляшек кишечника крыс / М.В. Карзов // Тез. докл. Всесоюз. симпозиума "Молекулярные и функцио­нальные механизмы онтогенеза". - Харьков, 1987. - 82 с.
    97. Карзов М.В. О ранних этапах онтогенеза лимфоидных бляшек тонкой кишки. «Морфология и развитие органов иммунной системы» / М.В. Карзов. - Пермь.- 1988. - С. 23
    98. Карзов М.В. Обоснование важнейших функций лимфоидных бляшек тонкой кишки морфологическими критериями / М.В. Карзов, Н.А. Волошин // Актуал. пит. фарм. та мед. науки і практики. - Запоріжжя, 1998. - Т II, вип. 2. - С. 127-131.
    99. Карзов М.В. Особенности реакции лимфоидных органов на внешнее воздействие / М.В. Карзов, Л.Н. Приходько, Э.Р. Скаковский, Е.А. Хохлова, В.А. Любомирская, A.M. Камышный // Актуальні питання морфологіі. Фахове видання праць II національного конгресу анатомів, гiстологів i топографоанатомів України. - Луганськ, Вересень.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины