ОДОНТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ КУТНІХ ЗУБІВ В НОРМІ ТА ПРИ ФІСУРНО-ЯМКОВОМУ КАРІЄСІ : одонтологическая характеристика БОЛЬШИХ коренных зубов В НОРМЕ И ПРИ фиссурным-ямочный кариеса

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

Черняк Валентина Володимирівна

УДК 572. 77:616.314.5 002

ОДОНТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ КУТНІХ ЗУБІВ В НОРМІ ТА ПРИ ФІСУРНО-ЯМКОВОМУ КАРІЄСІ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Гасюк Анатолій Петрович

Полтава 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 3
ВСТУП.... .... 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 9
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 37
РОЗДІЛ 3. ОДОНТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКИХ КУТНІХ ЗУБІВ ВЕРХНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕП У СТУДЕНТІВ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГІОНУ ТА СТУДЕНТІВ СИРІЇ 46
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ФІСУРНО-ЯМКОВОГО КАРІЄСУ ВЕЛИКИХ КУТНІХ ЗУБІВ ВЕРХНЬОЇ І НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕП ЛЮДИНИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИРАЖЕНОСТІ МОРФОГЕНЕТИЧНИХ ПОЛІВ: МОЛЯРИЗАЦІЇ ТА ІНЦИЗІВАЦІЇ 74
РОЗДІЛ 5. ГІСТОТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІСУРНО-ЯМКОВОГО КАРІЄСУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОДОНТОГЛІФІЧНОГО МАЛЮНКУ ВЕЛИКИХ КУТНІХ ЗУБІВ ВЕХНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕП.. 97
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 124
ВИСНОВКИ.. 143
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 145
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.. 146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

«+»

плюс

«X»

ікс

«Y»

ігрек

Ca

Карабеллі де Йонге (постендоконус)

Дисто (Disto)

дистоконус

Діа (Dia)

діаконус

Ендо (Endo)

ендоконус

Ео (Eo)

еоконус

Епі (Epi)

епіконус

зб.

збільшення

рис.

рисунок

табл.

таблиця

ВСТУП
Актуальність теми. Великі кутні зуби людини представляють собою надзвичайно цінний матеріал не лише для анатомів, антропологів, одонтологів, а і для стоматологів саме завдяки своїй складній будові, варіабельності, а також найбільш частому ураженню каріозним процесом [17]. Так, вивчення взаємозв’язку типового одонтогліфічного малюнку з ураженням карієсом великих кутніх зубів проводиться під час їх загального стоматологічного огляду не лише стоматологами, а й антропологами з визначенням спадкових ознак різних етносів, а також анатомами при описанні індивідуальних варіабельностей будови [4,5]. Індивідуальні одонтологічні показники великих кутніх зубів згідно L. Valen і А. J. Gwinnett визначаються морфогенетичними полями моляризації та канінізації. Це підтверджується експериментальними даними Р. Hershkovitzсутність яких полягала в тому, що при трансплантації ембріонального зубного зачатку в ділянку фронтального відділу щелеп в подальшому формуються ікла або різці. Відповідно, при трансплантації ембріонального зубного в бокові відділи щелеп спостерігається розвиток премолярів чи молярів [152, 171].
Вивчення одонтогліфіки інтактних перших нижніх та верхніх молярів дає можливість встановити взаємозалежність між особливостями одонтогліфіки та схильності до карієсу, а саме злиття міжгорбикових борозен з природними ямками, що послаблюють емаль та підвищують частоту ураження карієсом [82, 89, 91]. Проведені дослідження А.А. Зубовим та И.А. Бальчюнене одонтогліфічного малюнка показали, що, в першу чергу, карієсом уражаються більш архаїчні структури «Y»-візерунка [10, 57, 58, 59, 163]. У зв’язку з цим, американський вчений W.S. Hunter [161] вважає, що карієс є фізіологічним редукційно-атрофічним процесом стародавніх одонтогліфічних структур і обумовлений такими благами цивілізації, як м’яка і вуглеводна їжа [36, 62].
Карієс зубів в даний час залишається найпоширенішим захворюванням, що досягає в цивілізованих країнах до 90 % [27, 72]. В зв’язку зі стрімким розвитком реконструктивних та реставраційних технологій в стоматології стає очевидним зв’язок одонтогліфічного візерунку зубів людини з одонтопатологією [11, 40,140]. Найбільш часто карієсом уражаються верхні і нижні коронки молярів, які, згідно А.А. Зубова мають два варіанти одонтогліфічного малюнку «Y» (ігрек) та «+» (плюс) [47, 49, 50, 53, 55]. «Y»-візерунок, за даними W. Gregory [153,160] є більш архаїчним, так як зустрічається у мавп, неандертальців, звідси і назва зуб «дріопітека». Для даного одонтогліфічного малюнку характерна наявність дистального гребеня тригону, який сполучає епіконус з діаконусом [46, 48, 51].
В ході еволюційного розвитку сучасної людини переважно зустрічається «+»-малюнок коронки великих кутніх зубів, для якого характерна наявність центрального гребеня, що має переривчастий хід між еоконусом і діаконусом [52, 54, 56].
Необхідно відзначити, що, згідно проведеного аналізу даних літератури, існують лише поодинокі роботи, в яких вивчався взаємозв’язок одонтогліфічного малюнку з гістотопографією карієсу як емалі, так і дентину [10, 58]. Поза сумнівом, вивчення гістотопографічних особливостей каріозного процесу представляє значний інтерес для лікаря-стоматолога, які визначаються особливостями їх індивідуального одонтогліфічного малюнку коронки, морфологічною будовою твердих тканин в залежності від рельєфу жувальної поверхні, адже саме з останньої і розпочинається каріозний процес.
Вищенаведені факти стали визначальними у виборі об’єкта, мети і задач нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена робота виконана на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава) і є фрагментом науково-дослідної роботи: «Вивчення закономірностей структурної організації внутрішніх органів в нормі та при патології» (номер державної реєстрації 0106U003236).
Мета і завдання дослідження. Визначити одонтогліфічні ознаки моляризації та інцизівації великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп серед студентської молоді Полтавського регіону та Сирії, а також з’ясувати особливості перебігу фісурно-ямкового карієсу в залежності від одонтогліфічного малюнку та встановлення морфологічних проявів його в емалі та дентині.
Досягнення цієї мети забезпечується розв’язанням таких завдань дослідження:
1. Визначити одонтологічні особливості одонтогліфічного малюнку великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп людини.
2. Встановити найбільш типовий одонтогліфічний малюнок серед студентів Полтавського регіону та студентів Cирії.
3. Дослідити морфологічні особливості перебігу карієсу великих кутніх зубів в залежності від одонтогліфічного малюнку.
4. З’ясувати гістотопографічні особливості фісурно-ямкового карієсу великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп.
Об’єкт дослідження: причинно-наслідкові відносини між одонтологічними особливостями великих кутніх зубів та розвитком фісурно-ямкового карієсу.
Предмет дослідження: одонтологічні особливості великих кутніх зубів людини в нормі та при фісурно-ямковому карієсі у студентів, що проживають в Полтавському регіоні та студентів із Сирії, які прибули на навчання до Української медичної стоматологічної академії (далі перша та друга група спостереження).
Методи дослідження: одонтологічні (вивчення одонтологічних ознак та варіантів всіх класів зубів в обох групах спостереження (студентської молоді української національності Полтавського регіону та студентів, що прибули на навчання із Сирії); одонтогліфічний (вивчення малюнку жувальної поверхні великих кутніх зубів), гістологічні (вивчення товстих та тонких шліфів великих кутніх зубів), макро-мікроскопічні (з використанням прохідного та поляризаційного світла). Отримані цифрові дані опрацьовані на персональному комп’ютері з використанням статистичних методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримані одонтологічні дані всіх груп зубів в першій та другій групі спостереження при співставленні їх з одонтогліфічним малюнком великих кутніх зубів, як вплив поля інцизівації та моляризації, а також виявлені міжгрупові зв’язки між одонтологічними ознаками в обох групах спостереження з визначенням індексу кореляції. Дістало подальший розвиток встановлення двох типів одонтогліфічного малюнку великих кутніх зубів людини в студентів, що проживають в Полтавському регіоні та групи молоді прибувши на навчання із Сирії. Удосконалено встановлення індивідуальних варіантів «Y-5»-, «Y-4»-, «Y-3»- та «+5», «+4»-, «+3»‑одонтогліфічних малюнків нижніх та верхніх великих кутніх зубів в обстежуваних групах в залежності від кількості горбів (5, 4, 3) та борозен, що їх відокремлюють і впадають в (α, β-, γ-) ямки.
Вперше одержані гістотопографічні особливості початкових змін емалі в ділянках фісур та ямок при ураженні каріозним процесом великих кутніх зубів людини верхньої та нижньої щелеп. При фісурно-ямковому карієсі великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп з «+»- та «Y»‑одонтогліфічним малюнком гістотопографічно встановлено три зони деструкції емалі. Перша темна зона руйнування. В другій відбувається початкова демінералізація емалі. Третя світла (гіпермінералізована), зона «прозорої» емалі.
Практичне значення одержаних результатів. Розширені та уточнені відомості щодо особливостей розвитку фісурно-ямкового карієсу великих кутніх зубів в залежності від їх одонтогліфічного малюнку. Отримані дані впроваджені в навчальний процес кафедри анатомії людини, гістології, цитології, ембріології, кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії, патологічної анатомії, а також одержані результати дослідження використані при написанні монографії А.П. Гасюка, В.І. Шепітька, В.М. Ждана «Морфогенез основних стоматологічних захворювань» і використовуються в лікувально-діагностичному процесі кафедри терапевтичної стоматології ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» та терапевтичного відділення обласної стоматологічної поліклініки (м. Полтава), для розробки сучасних програм профілактичних заходів в міській клінічній дитячій стоматологічній поліклініці (м.Полтава), а також на кафедрі патологічної анатомії Харківського національного медичного університету та науково-дослідному центрі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Автор провела тематичний патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, опрацювання отриманих результатів та їх статистичну обробку, виклад огляду літератури та результатів власних досліджень. Спільно з науковим керівником сформульовані висновки і практичні рекомендації. Робота виконана на базі кафедри патологічної анатомії з секційним курсом (завідувач кафедри та антропо-одонтологічної лабораторії д.мед.н., проф. Гасюк А.П) ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія». Автор щиро вдячна співробітникам цих установ за надану допомогу.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: міжнародній науково-практичній конференції Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (м. Івано-Франківськ, 2005), міжрегіональній конференції патоморфологів (м. Полтава, 2006), Ювілейній конференції стоматологів (м. Полтава, 2006), VІІІ Міжнародному конгресі патологів України (м. Полтава, 2008).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 9 наукових працях, з яких 7 статті у фахових виданнях (2 у моноавторстві), 1 праця у вигляді тез конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, сутність якого полягає у визначенні одонтологічних ознак моляризації та інцизівації великих кутніх зубів у студентів Полтавського регіону та студентів Сирії, а також з’ясування особливостей перебігу фісурно-ямкового карієсу в залежності від одонтогліфічного малюнку та встановлення морфологічних проявів його в емалі та дентині.
1. Встановлені одонтологічні особливості одонтогліфічного малюнку великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп в першій групі спостереження (студентська молодь Полтавського регіону) та другій групі (студенти Сирії) з урахуванням одонтологічних ознак всіх груп зубів, як прояв впливу поля інцизівації та моляризації.
2.Виявлено та статистично підтверджено, що в першій групі переважав «+»‑одонтогліфічний малюнок коронок з наявністю горбика Карабеллі на верхній щелепі та Карабеллі де Йонге на нижній щелепі, що достатньо виражений як прояв впливу морфогенетичного поля інцизівації. В той час, коли в другій групі у великих кутніх зубах переважав «Y»‑одонтогліфічний малюнок з наявністю α-, β- і γ-ямок, а також додаткових та дублюючих борозен, що обумовлено впливом морфогенетичного поля моляризації.
3. Встановлено, що при вираженому морфогенетичному полі інцізівації карієс великих кутніх зубів переважно зустрічався спочатку у фісурах, що відділяють стилоїдні структури горбик Карабеллі та Карабеллі де Йонге, від решти елементів коронки, а потім в мезіальній, центральній, мезіолінгвальній, мезіодистальній борознах, які відповідно впадають в α- і β-ямки, особливо при збереженні симетричності одонтогліфічного малюнку. При вираженому морфогенетичному полі моляризації фісурно-ямковий карієс частіше зустрічався в додаткових та дублюючих борознах, а також в дистальних борознах коронки, що відповідно впадають спочатку в γ-, а потім в β- і α-ямки.
4. Виявлено, що гістотопографічно ямка (α, β і γ) представляє собою дублікатуру кутикули у вигляді ШИК-позитивного та альціан-позитивного шарів, що за глибиною доходять до емалево-дентинної межі. Основні борозни з додатковими і дублюючими борознами та борозенками, маючи таку будову, не доходять до емалево-дентинної межі, але з’єднуються з нею ламелами. Відмінність додаткових та дублюючих борозен та борозенок від основних борозен полягає лише в тому, що після ШИК-позитивних структур, що знаходяться в центрі заглибленої ділянки, виявляється світла альціан-позитивна зона, яка з’єднана з емалево-дентинним кордоном за допомогою поодиноких ламел.
5. Гістотопографічно при карієсі в ямці та борозні визначаються деструктивні зони. Перша, забарвлена еріохромом Т-чорним - темна зона руйнування емалі завдяки деструкції кутикули. Друга зона представлена ШИК-позитивною речовиною, що накопичується в міжпризмових просторах за рахунок розм’якшення в сітчастому шарі емалі (демінералізація емалі). Третя світла, альціан-позитивна зона збереженої емалі, в якій виявляється потовщення неуражених емалевих призм, їх гіпермінералізація, що свідчить про адаптаційно-компенсаторний процес.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Отримані результати одонтологічних та одонтогліфічних досліджень акцентують увагу лікаря-стоматолога на ендогенному факторі, як етіологічному чиннику виникнення каріозних уражень великих кутніх зубів. Виходячи з вищевказаного, клініцистам слід враховувати етіологічні дані при виборі комплексу профілактичних заходів, особливо в клініці стоматології дитячого віку та запропонувати принципово нові методи профілактики в залежності від одонтогліфічного малюнку.
2. Визначення особливості одонтогліфічних малюнків можуть дати науково обґрунтований новий напрямок в індивідуальній стоматологічній профілактиці.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамов М. Г. Клиническая цитология / Абрамов М. Г. М.: Медицина, 1974. 334с.
2. Автандилов Г. Г. Введение в количественную патологическую морфологию / Автандилов Г. Г. М.: Медицина, 1980. 220с.
3. Автандилов Г. Г. Методика расчета сложности морфометрических систем при морфометрических исследованиях / Г. Г. Автандилов, С. Г. Суханов. М.: Медицина, 1982. 80с. - (Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. 1982. Т. 83, №8).
4. Алимский А. В. Роль социальных и демографических факторов в изучении эпидемиологии стоматологических заболеваний / Алимский А. В. М.: Просвещение. 2007. №11. C.310.
5. Алтухов Н. В. Анатомия зубов / Алтухов Н. В. Москва : Маросейка. 1913. 120с.
6. Аксамит Л. А. Изменения проницаемости эмали в реминерализующей терапии / Л. А. Оксамит // Результаты клинических и экспериментальных исследований. 1976. C.314.
7. Алєєксеєнко Н. В. Ураженість зубів карієсом та вміст мікроелементів у питній воді та грунтах різних промислових регіонів Дніпропетровської області: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / Київський. держ. ін-т. К., 1987. 17с.
8. Алябьев Ю. С. Экспериментальное исследование способов профилактики и лечения начальных форм кариеса зубов с применением лазерного света: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / ЦНИИС МЗ РФ. М., 2002. 21с.
9. Бабель І. В. Вплив збільшеної концентрації фтору в питній воді на стан твердих тканини зубів і деяких інших систем організму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21. / ММСІ ім. Семашко. М., 1968. 14с.
10. Бальчунене И. А. Морфологические обоснования рациональной профилактики кариеса жевательной поверхности / И.А. Бальчунене, Б. К. Омешковичне // Стоматология. 1985. №5. C.6465.
11. Барер Г. М. Особенности диагностики ранних форм кариеса жевательной поверхности первых постоянных моляров / Г. М. Барер, И. Н. Кузьмина // Новое в стоматологии. 1996. Т. 43, №2. С. 34.
12. Бахмудов Б. Р. Сезонные особенности прироста кариеса зубов и обоснование рациональных сроков санации полости рта детей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / Казанский гос. мед. ин-т. им. С. В. Курашова. Казань, 1989. 18с.
13. Белецкий В. К. Техника микроскопического исследования: Руководство / Белецкий В. К. М.: Медгиз, 1975. 110с.
14. Безвушко Е. В. Епідеміологічні показники карієсу зубів у дітей Львівської області / Е. В. Безвушко, Н. Л. Чухрай, Н. М. Крупник. Львів. 2007. №1. С. 4851.
15. Білоус І. В. Вплив екологічного статусу територій на поширеність основних стоматологічних захворювань у дитячого населення / І. В. Білоус // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Сборник научных трудов. Выпуск №5. Харьков: 2003. С. 8285.
16. Борзов И .Г. Распространенность кариеса и его профилактика в условиях биохимического дефицита фтора и йода: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / Киевский мед. ин-т. им. А. А. Богомольца. К., 1991. 41с.
17. Борисенко А. В. Кариес зубов / Борисенко А. В. К.: Книга плюс, 2005. 415с.
18. Боровский Е. В. К вопросу изучения неорганических веществ в различных слоях эмали зуба / Е. В. Боровский, В. П. Зеновский, С. П. Онищенко // Тер. стоматология: науч-практ. конф. по вопр. стомат. детс. воз. / Моск. Мед. стомат. ин-т. М., 1969. С. 9193.
19. Боровский Е. В. Процессы де- и реминерализации поверхностного слоя эмали интактных и депульпированных зубов / Е. В. Боровский, Л. Н. Максимовская, Л. М. Лукиних // Стоматология. 1989. №3. С. 47.
20. Боровский Е. В Биология по­лости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев. М.: Медицина, 1991. 304с.
21. Боровский Е. В. Кариес зубов / Е. В. Боровский, П. А. Леус. М.: Медицина, 1979. 255с.
22. Нарушение процесса минерализации твердых тканей зуба и принципы его регуляции / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев, А. М. Максимовская [и др.] // Стоматология. 1984. Т. 63, №5. С. 1922.
23. Бурдина О. В. Профилактика и лечение кариеса зубов у лиц с повышенным потреблением рафинированных углеводов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / ММСИ им. Семашко. М., 1988. 26с.
24. Бухвалов И. Б. Гистохимия / Бухвалов И. Б. М.: Высшая школа, 1993. 227с.
25. Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / Быков В. Л. Санкт-Петербург: Специальная литература, 1996. 247с.
26. Быков В. Л. Частная гистология / Быков В. Л. СПб.: АНТ-М, 1994. 240с.
27. Виноградова Т. Ф. Диспансеризация детей у стоматолога / Виноградова Т. Ф. М.: Медицина, 1988. 254с.
28. Волков С. М. Стан тканин зубів та факторів мінералізації у ліквідаторів наслідків катастрофи на Чорнобильскій АЕС: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.21 / УМСА. Полтава, 1996. 28с.
29. Воронин В. Ф. Обоснование основных направлений развития кариесологии с позиции системного подхода: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: 14.00.21 / ЦНИИС МЗ РФ. М., 2000. 45с.
30. Гамзаев Б. М. Неизученные аспекты патогенеза кариеса зубов / Б. М. Гамзаев, Л. К. Ибрагимова. М . Новое в стоматологии , 2007. №1.
31. Гасюк А. П. Метаболизм структура и функции белков эмали / А. П. Гасюк, К. С. Непорада, П. М. Скрипников (часть 1, белки эмали: тафтелин и энамелин) // Український стоматологічний альманах. 2001. №2. С. 1117.
32. Гасюк А. П. Метаболизм структура и функции белков эмали / А. П. Гасюк, К. С. Непорада, П. М. Скрипников (часть 2, белки эмали: амелогенин и амелобластин) // Український стоматологічний альманах. 2001. №3. С. 613.
33. Атлас одонтогліфіки людини / А. П. Гасюк, П. М Скрипников. Полтава, 2001. 87с.
34. Горбунова И. Л. Клиническая анатомия зубов / Горбунова И. Л. М.: Медкнига, 2006 175с.
35. Горбунова И. А. Использование ДНК-технологий для раннего выявления предрасположенности к кариесу / И. А. Горбунова // Стоматология: Министерство Здравоохранения Российской Федерации. Москва: МедиаСфера. 2006. Том 85, №4. C.1819.
36. Гонтарь Е. А. Влияние различного вегетотонуса на показатели кислотоустойчивости эмали и заболеваемости зубов кариесом у детей / Е. А. Гонтарь, Л. И. Косарева // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Сборник научных трудов. Выпуск №5. Харьков: 2003. С. 8587.
37. Гос. фармакопея СССР: Общие методы анализа. Лекарственно-растительное сырье. 11-е изд. Вып.2. М.: Медицина, 1990. С. 88.
38. Даниэль В. Новый подход к лечению кариеса фиссур / В. Даниэль // Стоматолог. 2001. №8. С. 4850.
39. Демчина Г. Р. Прогнозування карієсрезистентності емалі на основі одонтогліфіки перших нижніх постійних молярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / Львівський державний медичний університет ім. Данила Гальцького. Львів, 2002. 18с.
40. Демчина Г. Р. Генетичні основи одонтогліфіки / Г. Р. Демчина // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології: матеріали наук.-практ. конф. Львів, 1998. С. 4445.
41. Деньга О. В. Многофазовая профилактика кариеса зубов у детей / О. В. Деньга, В. С. Іванов // Вісник стоматології. 2003. №1. С. 6367.
42. Деньга О. В. Мониторинг заболеваемости кариесом зубов у детей г. Одессы / О. В. Деньга, В. С. Іванов // Вісник стоматології. 1996. №5. С. 379383.
43. Дмитренко С. В. Анатомия зубов человека / Дмитренко С. В., Краюшкин А. И., Сапин М. Р. М.: Медицинская книга; Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2000. 196с.
44. Дюбенко К. А. Анатомічна термінологія / Дюбенко К. А. Київ.: Поліграфкнига, 2001. 392с.
45. Заварзин А. А. Основы сравнительной гистологии / Заварзин А. А. Л., 1985. С. 400.
46. Зубов А. А. Дистальный гребень тригонида на нижних молярах человека / А. А. Зубов // Вопросы антропологии. 1967. Вып. 26. С. 112.
47. Зубов А. А. К выделению новой области в системе антропологии (принципы этнической одонтоло­гии) / А. А. Зубов // Советская этнография. 1966. №1. С. 57.
48. Зубов А. А. Материалы по одонтоло­гии казахов / А. А. Зубов // Советская этнография. 1972. №3. С. 18.
49. Зубов А. А. О расово-диагностическом значении некоторых одонто­логических признакою / А. А. Зубов // Советская этнография. 1968. №3. С. 1620.
50. Зубов А. А. Одонтоглифика / А. А. Зубов // Расогенетические процессы в этни­ческой истории. М.: Наука, 1974. С. 5660.
51. Зубов А. А. Одонтологические дан­ные по населению Прибалтики / А. А. Зубов // Советская этнография. 1972. №1. С. 4548.
52. Зубов А. А. Одонтология. Методика антропологических исследований / Зубов А. А. М.: Наука, 1968. 58с.
53. Зубов А. А. Этническая одонтология / Зубов А. А. М.: Наука, 1973. 158с.
54. Зубов А. А. Монголы в мировой системе одон­тологических типов / А. А. Зубов, И. М. Золотарева // Вопросы антропологии. 1979. Вып. 63. С. 3538.
55. Зубов А. А. Одонтология. Методика одонтологических исследований / Зубов А. А. АН. СССР. Ин-т этнографии им. М. Маклая. М.: Наука, 1968. 198с.
56. Зубов А. А. Эволюция и географическая изменчивость физического типа человека / Зубов А. А. М.: Наука, 1999. 98с.
57. Зубов А. А. Этническая одонтология СССР / Зубов А. А. М.: Наука, 1979. 255с.
58. Зубов А. А. Некоторые особенности морфологии жевательной поверхности коронки первого верхнего моляра у людей, резистентных к кариесу / А. А. Зубов, Л. Т. Левченко // Стоматология. 1981. Т. 60, №2. С. 7879.
59. Зубов А. А., Халдеева Н. И. Одонтология в современной антропологии. Москва: Наука, 1989. 231с.
60. Зюзін В. О. Статистичні методи в охороні здоров’я та медицині / Зюзін В. О. Полтава, 1995. 112с.
61. Іванов В. С. Поетапна профілактика карієсу зубів у дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / Ін-т. стоматології АМН України. Одеса, 2003. 19с.
62. Инашвили М. З. Кариес зубов у человека каменного века / М. З. Инашвили // Стоматология. 1973. №5. C.8081.
63. Каськова Л. Ф. Карієс зубів та його профілактика в дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: 14.01.22 / УМСА. Полтава, 2003. 30с.
64. Киндий С. В. Профилактика кариеса зубов у детей в условиях высокого содержания фтора в питьевой воде: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / Полт. мед. стомат. ин-т. Полтава, 1988. 16с.
65. Кисельникова Л. П. Влияние профилактических средств на созревание эмали фиссур, прорезывающихся моляров / Л. П. Кисельникова, В. К. Леонтьев, Т. Н. Стати // Организация и профилактика в стоматологии: матер. конф. стоматологов (14-15 апр. 1993 г. Екатеринбург). Екатеринбург, 1993. С. 9295.
66. Кисельникова Л. П. Влияние исходного уровня минерализации прорезывающихся моляров на поражаемость их кариесом / Л. П. Кисельникова, В. К. Леонтьев // Стоматология. 1996 . №2. С. 5557.
67. Кнорре А. Г. Эмбриональный гистогенез / Кнорре А. Г. М.: Медицина, 1971. 431с.
68. Кнорре Л. Г. Краткий очерк эмбриологии человека / Кнорре Л. Г. М: Медицина, 1964. 12с.
69. Ковач І. В. Стимулювання процесів мінералізації постійних зубів у дітей, мешкаючих в умовах інтенсивної промислової зони: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.21 / УМСА Полтава, 1995. 18с.
70. Колесніченко О. В. Структурно-функціональна резистентність емалі тимчасових та постійних зубів у дітей, з обтяженим цукровим діабетом матері у антенатальному періоді / О. В. Колесніченко // Стоматологічні новини: Зб. наук. пр. Вип. №1. Львів, 2001. С. 4649.
71. Косарева Л. И. Метод клинической оценки структурно-функцио­наль­ной резистентности эмали и его применение в системе диспансеризации школьников: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / Киевский мед. стомат. ин-т. им. А. А. Богомольца. К., 1983. 24с.
72. Косенко К. Н. Интенсивность кариеса и состояние минерального обмена в полости рта часто болеющих детей / К. Н. Косенко, С. В. Скульская // Вісник стоматології. 2001. №5. С. 101102.
73. Костиленко Ю. П. Устойчивость зубной эмали к декальцинирующим реагентам в контексте этиопатогенеза / Ю. П. Костиленко, И. В. Бойко // Дент Арт: Полтава. 2007. №3. C.2429.
74. Котелевский Р. А. Характеристика ферментных компонентов и инактиваторов энзимов, используемых в кариеспрофилактических средствах / Р. А. Котелевський // Современная стоматология. 2002. №2. С. 810.
75. Котелевський Р. А. Гальмування адгезії мікроорганізмів до емалі зубів інгібіторами глюкозидаз / Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2002”. Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2002. Т. 5 Медичні науки. С. 2122.
76. Котелевський Р. А. Клинико-експериментальне обгрунтування профілактики карієсу інгібіторами глюкозидаз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / Націон. мед. ун-т. ім. О. О. Богомольця. К., 2004. 16с.
77. Котов Г. А. Зубной налет / Г. А. Котов, Е. Г. Киселева, Г. А. Иванова // Новое в стоматологии. 1988. №8. С. 427.
78. Крапівін С. С. Транспортні шляхи емалі і їх клінічне значення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.21 / УМСА. Полтава, 1996. 19с.
79. Кучеренко О. М. Вплив антибактеріальних засобів на карієсогенні властивості зубного нальоту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / УМСА. Полтава, 1998. 17с.
80. Куцевляк В. И. Динамика изменений состояния органов ротовой полости вследствие действия повреждающих факторов Чернобыльской катастрофы / В. И. Куцевляк, В. В. Варакута, С. Н. Волков // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Сборник научных трудов. Выпуск №5. Харьков: 2003. С. 103109.
81. Куцевляк В. И. Стоматологический статус у детей с генетически обусловленной патологией соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Г. Денисова, Е. Г. Ярошенко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Сборник научных трудов. Выпуск №5. Харьков: 2003. С. 8990.
82. Кухта С. Й. Одонтогліфічний метод визначення карієсрезистентності / С. Й. Кухта, Г. Р. Демчина, І. В. Шилівський // VIII Конгрес СФУЛТ. Трускавець; Львів, 2000. С. 343.
83. Кухта С. Й. Стимуляція карієсрезистентності емалі в критичні періоди морфогенезу твердих тканин зуба / С. Й. Кухта, Г. Р. Демчина // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. Львів, 2002. С. 1923.
84. Левченко Л. Т. Этнические аспекты патогенеза кариеса зу­бов / Л. Т. Левченко // Стоматология. 1983. №1. С. 6971.
85. Леманн К. Терапевтическая стоматология / К. Леманн, Э. Хельвег. Львов: ГалДент, 2002. 265с.
86. Леонтьев В. К. Об особенностях минерализующей функции слюны / В. К. Леонтьев // Стоматология. 1983. №6. С. 58.
87. Леонтьев В. К. Слюна. Состав. Свойства. Функции. (Аналитический обзор) / В. К. Леонтьев, В. Ф. Воронин / МЗ РФ; ЦНИИС. М., 2000. 22с.
88. Лобань Г. А. Мікробіологія, вірусологія та імунологія порожнини рота / Лобань Г. А., Федорченко В. І. Полтава: Верстка, 2004. 123с.
89. Ломиашвили Л . М. Худжжественное моделирование и реставрація зубов / Л. Г. Ломиашвили, Л. Г. Аюпова. М., 2005. С. 7285.
90. Ломиашвили Л. М. Вариабельность форм моляров зубочелюстного апарата человека / Л. М. Ломиашвили, Д. В. Погодаев // Институт стоматологии. 2004. №4 . С. 7477.
91. Ломиашвили Л. М. Микрорельеф поверхностей коронок зубов и его значение в эстетической стоматологи / Л. М. Ломиашвили // Маэстро стоматологии. 2002. №2. С. 4855.
92. Лучинський М. А. Особливості профілактики карієсу зубів у дітей з врахуванням сучасних чинників карієсу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / Прикарпатський ун-т. ім. В. С. Стефаника. Івано-Франківськ, 1999. 20с.
93. Луцик О. Д. Гістологія людини / Луцик О. Д., Іванова А. І., Кабак К. С. Львів: Мир, 1992. 398с.
94. Луцкая И. К. Возрастная физиология зуба. Сообщение 1. Возрастная морфология эмали и дентина постоянных зубов человека / И. К. Луцкая // Соврем. стоматология. 1997. №3. С. 712.
95. Луцкая И. К. Зубной ликвор и его транспортные структуры / И. К. Луцкая // Здравоохранение Беларуси. 1993. №11. С. 6872.
96. Луцкая И. К. Механизмы формирования очага подповерхностной деминирализации эмали / И. К. Луцкая // Новое в стоматологии. 1998. №9. С. 819.
97. Марченко А. И. Изучение ультраструктуры поверхности эмали зубов человека с помощью растровой электронной микроскопии / А. И. Марченко, Н. А. Зелинская, В. Я. Даценко[и др.] // Стоматология. 1990. №3. С. 68.
98. Маунт Дж. Стоматология минимального вмешательства: классификация полостей / Маунт Дж., Грєхема Хьюма У. Р. // Дент-Арт 2005 №3. С. 1013.
99. Новицька І. К. Розробка та оцінка протикаріозної ефективності засобів та методів цілеспрямованої дії на мінеральний склад емалі зубів (клініко-лабораторне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / Націон. мед. ун-т. ім. О. О. Богомольця. К., 2003. 17с.
100. Ньюман У. Минеральный обмен кости / Ньюман У. Ньюман М.; пер. с англ. М.: Медицина, 1961. 270с.
101. Недосеко В. Б. Размерные характеристики вариабельных и ключевых зубов у лиц с различным уровнем резистентности к кариесу. Общая и професиональная патология / В. Б. Недосенко, Л. М. Ломиашвили // Материалы конференции Экология” и общественное здоровье населения”. Новосибирск, 1994. С. 15.
102. Овруцкий Г. Д. Кариес Зубов / Г. Д. Овруцький, В. К. Леонтьев. М.: Медицина, 1979. 255с.
103. Окушко В. Р. Физиология эмали и проблема кариеса Зубов / В. Р. Окушко. Кишинев: Штиинца, 1989. 80с.
104. Окушко В. Р. Функциональная кислотоустойчивость эмали: факт или миф? / В. Р. Окушко // ДентАрт. 1996. №4. С. 911.
105. Патрикеев В. К. Структура эмали в электронном микроскопе / В. К. Патрикеев, А. В. Галюкова //Стоматология. 1972. №2. С. 24.
106. Павленко Л. Г. Профилактика стоматологических заболеваний / Л. Г. Павленко. Полтава, 2001. 64с.
107. Павленко Л. Г. Профілактика карієсу зубів у дітей в регіоні з підвищеним вмістом фтору питної води / Л. Г. Павленко, О. В. Шешукова, П. М. Скрипніков // Современная стоматология и челюстно лицевая хирургия. 1998. №2. С. 6364.
108. Падалка И. А. Клинико-патогенетические аспекты кариеса и обоснование его профилактики у детей при кариесогенной ситуации: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.00.21 / Полтавский мед. стомат. ин-т. Полтава, 1992. 36с.
109. Пирс Э. Гистохимия теоритическая и прикладная / Пирс Э.; пер. с англ. М.: Иностранная литература, 1962. 3-е изд. 926с.
110. Першин С. Профілактика карієсу зубів у дітей Донецького промислового регіону з урахуванням сумарного надходження фторидів в організм: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / УМСА. Полтава, 2000. 16с.
111. Равен Х. Оогенез. Накопление морфогенетической информации / Равен Х.; пер. с англ. М., 1964. 327с.
112. Рединова Т. Л. Микрокристаллизация слюны у детей после приема углеводов и проведения профилактических противокариозных мероприятий / Т. Л. Рединова // Стоматология. 1989. №4. С. 6263.
113. Рединова Т. Л. Влияние легкоусвояемых углеводов на степень минерализации эмали зубов / Т. Л. Резинова, А. В. Субботина // Стоматология. 2000. Т. 79, №4. С. 45.
114. Ремизов С. М. Ультраструктура поверхности эмали зубов человека / С. М. Ремизов, А. В. Галюкова, Е. М. Федюков // Стоматология. 1981. Т. 60, №2. С. 4446.
115. Ремизов С. М. Особенности развития кариеса в фиссурах зубов человека по данным микротвердости / С. М. Ремизов, О. В. Звоникова, Н. А. Райнов // Стоматология. 1995. Т. 74, №1. С. 911.
116. Ремизов С. М. Шероховатость поверхности эмали зубов человека / С. М. Ремизов // Стоматология. 1985. Т. 64, №5. С. 56.
117. Сайфуллина Х. М. Разработка путей патогенетической профилактики и лечения кариеса зубов у детей / Х. М. Сайфуллина // Казанский медицинский журнал. 1989. №2. С. 123125.
118. Сатыго Е. А. Состав и свойства ротовой жидкости у принимающих таблетки фторида натрия детей с различным уровнем гигиены полости рта / Е. А. Сатыго // Стоматология. 2000. №2. С. 3436.
119. Скрипников П. М. Линии Ретциуса эмали зуба как показатель биоритмологии / П. М. Скрипников // Вісник проблем біології і медицини. 2003 . №4. С. 43.