МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РЕШІТЧАСТОГО ЛАБІРИНТУ ЛЮДИНИ : МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ характеристика лимфатических сосудов СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ решетчатой ЛАБИРИНТА ЧЕЛОВЕКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

ЛУЦЕНКО НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 611.715 + 611.42

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РЕШІТЧАСТОГО ЛАБІРИНТУ ЛЮДИНИ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Проніна Олена Миколаївна

Дніпропетровськ - 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ.......2 ВСТУП.....................4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Розвиток і топографоанатомічні особливості комірок
решітчастого лабіринту людини............................................................11
1.2. Кровопостачання та іннервація слизової оболонки комірок
решітчастого лабіринту людини............................................................15
1.3. Гістологічна будова слизової оболонки комірок решітчастого
лабіринту людини....................................................................................24
1.4. Обґрунтування необхідності вивчення лімфатичних судин
слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту людини.............27

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................................33
2.1. Загальна характеристика досліджуваного матеріалу та
методів його забору і фіксації...............33
2.2. Методи макромікроскопічного дослідження................... ...........37
2.3. Методи електронно- мікроскопічних досліджень...................................39
2.4. Морфометричні методи дослідження......................................................40
2.5. Методи статистичної обробки....... ..............................................41

РОЗДІЛ 3. ГІСТОТОПОГРАФІЧНА І УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІМФАТИЧНОГО МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КОМІРОК РЕШІТЧАСТОГО ЛАБІРИНТУ ЛЮДИНИ............................................43

РОЗДІЛ 4. ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНА І МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КОМІРОК РЕШІТЧАСТОГО ЛАБІРИНТУ ЛЮДИНИ..........................................61

4.1. Топографічна анатомія і морфометрія лімфатичних судин слизової
оболонки передніх решітчастих комірок......................................................61
4.2. Топографічна анатомія і морфометрія лімфатичних судин слизової
оболонки середніх решітчастих комірок......................................................68
4.3. Топографічна анатомія і морфометричні особливості лімфатичних
судин слизової оболонки задніх решітчастих комірок................................76
4.4. Динаміка змін лімфатичних судин слизової оболонки решітчас-
того лабіринту у людей похилого і старечого віку........................................82

РОЗДІЛ 5. КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КОМІРОК РЕШІТЧАСТОГО ЛАБІРИНТУ ЛЮДИНИ.........................................................88
5.1. Кореляційний аналіз морфометричних параметрів лімфатичних
судин слизової оболонки передніх решітчастих комірок......... ..89
5.2. Кореляційний аналіз морфометричних параметрів лімфатичних
судин слизової оболонки середніх решітчастих комірок......... ....92
5.3. Кореляційний аналіз морфометричних параметрів лімфатичних
судин слизової оболонки задніх решітчастих комірок...............................94
5.4. Напрямки відтоку лімфи від слизової оболонки решітчастого лабі
ринту людини.................................................................................................96

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.....103

ВИСНОВКИ...........119
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...............................................................................121

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................122

ВСТУП

Актуальність теми. Несприятлива екологічна ситуація, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами, висока активність вірусної і бактеріальної інфекції, зниження рівня захисних сил організму створюють неадекватне фізіологічним можливостям слизової оболонки дихальних шляхів навантаження. Запальні захворювання приносових пазух є однією з найактуальніших проблем сучасної оториноларингології. З кожним роком відзначається тенденція до зростання даної патології. Захворюваність на 1000 населення збільшилася в 3 рази [80, 84]. За даними літератури 5 15% дорослого населення страждають синуситами, 10- 25% алергічними ринітами, а в екологічно несприятливих регіонах ці цифри сягають 30% [45, 49]. Злоякісні пухлини носа і приносових пазух складають 0,5 8% від пухлин інших локалізацій і розвиваються практично однаково часто у чоловіків і жінок [22, 29, 81, 159, 192]. Важливо відзначити особливу роль решітчастого лабіринту в патології інших приносових пазух. При кожному запаленні слизової оболонки порожнини носа в запальний процес у різному ступені залучаються пазухи решітчастого лабіринту, оскільки вони складають анатомічні структури порожнини носа, що створює сприятливі умови для розповсюдження запалення [80, 84]. Це спонукає дослідників на пошуки нових, більш вдосконалених методів діагностики, лікування та профілактики [15, 21, 51, 52, 115, 124, 183] і вказує на доцільність подальшого детального дослідження топографо-анатомічних та морфологічних особливостей приносових пазух, серед яких центральне положення займають комірки решітчастого лабіринту [131, 140, 156, 158, 167, 188]. Розвиток, вікові особливості та морфофункціональна характеристика решітчастого лабіринту досить глибоко відображені в літературних джерелах [31, 34, 67, 84, 118, 121, 148, 154, 158, 183]. Особливо поглибленим вивченням будови, особливостей кровопостачання та іннервації решітчастого лабіринту займались М.С. Скрипніков та його учні [48, 86, 90, 92, 97]. Серед приносових пазух найбільш детально описана лімфатична мережа верхньощелепної пазухи [45]. На думку багатьох дослідників, лімфатичні судини відіграють провідну роль у поширенні патологічних процесів у суміжні ділянки [29, 116]. Вони самі можуть бути джерелом виникнення патологічних процесів, таких, як кістозні утворення, доброякісні і злоякісні пухлини [48, 86, 90, 92, 97]. Переважна більшість хворих починають лікування вже з поширеним процесом, тому своєчасна і точна топографоанатомічна діагностика запальних та пухлинних захворювань приносових пазух є досить складною проблемою. Знання структурної організації і взаємозв’язку усіх компонентів лімфатичного русла набуває важливого значення для сучасних ринологічних концепцій розвитку ЛОР-захворювань, що зумовлює доцільність подальшого вивчення особливостей лімфатичних судин слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту.
У літературі зустрічаються лише фрагментарні і суперечливі відомості щодо наявності лімфатичного мікроциркуляторного русла в слизовій оболонці решітчастого лабіринту людини, які не дають чіткої уяви про структуру і морфологічні особливості лімфатичних судин внаслідок складної анатомічної будови, специфіки топографо-анатомічного розташування цієї ділянки та методичною складністю вивчення лімфатичної системи. Також відсутні дані, які б кількісно характеризували всі ланки лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки решітчастого лабіринту.
Таким чином, зазначені обставини визначають актуальність і доцільність подальшого вивчення структурної організації, морфометричної характеристики та зв’язків усіх компонентів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота „Морфологічна характеристика лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту людини” виконана на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" (м. Полтава) і є фрагментом науково-дослідної роботи „Установити особливості топографії, структурної організації кровоносних судин та вегетативних вузлів голови людини в онтогенезі. Експериментально обґрунтувати використання нових шовних матеріалів в хірургії”, № державної реєстрації 0101U005762.
Мета і завдання дослідження.
Мета дослідження: Визначити відмінності морфологічних особливостей лімфатичних судин слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини, їх морфометричні параметри та встановити напрямки відтоку лімфи від цієї ділянки.
Завдання дослідження:
1. Встановити особливості структурної організації лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту людини.
2. Дослідити відмінності топографії лімфатичних судин слизової оболонки різних груп комірок решітчастого лабіринту людини в нормі.
3. Визначити морфометричні параметри лімфатичних судин слизової оболонки різних стінок передніх, середніх і задніх комірок решітчастого лабіринту.
4. З’ясувати особливості лімфатичної мікроциркуляторної мережі у людей похилого і старечого віку.
5. Виявити корелятивні зв’язки між товщиною слизової оболонки і показниками питомої щільності лімфомікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх стінок різних груп комірок решітчастого лабіринту.
6. З’ясувати напрямки відтоку лімфи від всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини.
Об’єкт дослідження: слизова оболонка комірок решітчастого лабіринту людини.
Предмет дослідження: структурна організація, відмінності топографії, морфометричні параметри лімфатичних судин слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини.
Методи дослідження. Поставлена мета досягнута шляхом застосування макро-мікроскопічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних методів дослідження та методів математичної статистики і системного аналізу. Метод анатомічного препарування використаний для одержання слизової оболонки решітчастого лабіринту. Макро-мікроскопічне дослідження проводилось методами непрямої інтерстиціальної ін’єкції тушшю, суспензіями масляних фарб, нітратом срібла, методом індикації, а також безін’єкційною методикою імпрегнації сріблом на тотальних плівкових препаратах і зрізах. Для уточнення гістологічних і ультраструктурних особливостей лімфатичних мікросудин проведено дослідження напівтонких зрізів та електронно-мікроскопічне дослідження слизової оболонки. Морфометричним методом визначалися основні параметри лімфатичних судин. Одержані результати підлягали математичній обробці. Для з’ясування особливостей будови лімфомікроциркуляторного русла, а також враховуючи складність структури морфометричних досліджень в різних вікових групах, використаний метод перевірки наявності зв’язку, перевага надана методу попарної лінійної кореляції.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне топографо-анатомічне, мікроскопічне, морфометричне та статистичне дослідження лімфатичних судин слизової оболонки всіх стінок передніх, середніх і задніх комірок решітчастого лабіринту людини. Встановлено, що лімфатичне мікроциркуляторне русло решітчастих комірок представлене сліпими виростами, лімфатичними капілярами, їх колекторами та відвідними лімфатичними судинами. Лімфатичні судини решітчастих комірок формують дві мережі, представлені замкненими петлями округлої, овальної або чотирикутної форми, які утворюють сплетення на різних рівнях. Вперше проведений детальний морфометричний аналіз структурних компонентів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту. Доведено, що елементи лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки решітчастих комірок найбільш розвинені на медіальніх стінках, меншою мірою - на верхніх і нижніх стінках. У дослідженні вперше отримані дані стосовно редукції лімфатичної мікроциркуляторної мережі у людей літнього і старечого віку, які призводять до порушення процесів мікроциркуляції, відтоку лімфи та її застою, що сприяє розвитку патологічних процесів та поширенню їх у суміжні ділянки. Виявлені корелятивні зв’язки між товщиною слизової оболонки і показниками питомої щільності елементів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх груп комірок доводять, що на медіальній стінці всіх груп комірок зі збільшенням товщини виявляється більш розвинена лімфатична мережа, а саме відвідні судини і колектори. На верхніх і нижніх стінках збільшення товщини слизової оболонки сприяє розвитку лімфатичного мікроциркуляторного русла за рахунок лімфатичних судин і колекторів, на латеральних за рахунок лімфатичних капілярів.
Практичне значення одержаних результатів. Морфологічні дані, отримані нами при вивченні особливостей лімфатичних судин комірок слизової оболонки решітчастого лабіринту людини, розширюють і поглиблюють відомості про будову лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух, зокрема решітчастого лабіринту, та морфологію вивченої ділянки, що може бути використано і впроваджено в навчальний процес і наукові дослідження на кафедрах анатомії, гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії і топографічної анатомії, оториноларингології. Результати дослідження представляють інтерес для морфологів, онкологів, отоларингологів та спеціалістів, напрямок досліджень яких пов’язаний з вивченням проблем екологічної лімфології.
Визначені морфологічні особливості лімфатичних судин, дані про їх структурні зміни, функціональний стан, напрямки відтоку лімфи від комірок решітчастого лабіринту дають уявлення про основні шляхи розповсюдження захворювань запального та пухлинного характеру у суміжні ділянки. Це, безумовно, допоможе клініцистам у своєчасній і точній діагностиці, лікуванні та профілактиці запальних і пухлинних захворювань приносових пазух.
Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у проведенні аналізу літератури, патентно-інформаційного пошуку, в постановці мети, формуванні задач, складанні плану та проведенні морфологічних і морфометричних досліджень. Самостійно виконано збір і систематизацію матеріалу для гістологічного, електронномікроскопічного досліджень. Проведено статистичну обробку отриманих числових даних, аналіз одержаних результатів, оформлення роботи, її редагування, обґрунтування наукового і практичного значення роботи, формулювання висновків, а також підготовку наукових даних до публікації. Результати роботи відображені в публікаціях, представлені на наукових з’їздах і конференціях. У роботах, виконаних у співавторстві, ідея й основні положення належать дисертанту. Автором не були використані результати та ідеї співавторів публікацій. Персональний внесок у всіх опублікованих самостійних наукових працях та в співавторстві вказується за висновками дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи апробовані на конференціях і конгресах: науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні методи наукових досліджень в морфології” (Миргород, 2003); 58 науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003); науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти „Внесок молодих вчених в медичну науку” (Харків, 2003); науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження М.І. Зазибіна „Гістологія та ембріогенез периферійної нервової системи” (Київ, 2004); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективные разработки науки и техники” (Белгород-Днепропетровск, 2004); „Сучасні проблеми морфології” (Полтава, 2006); доповідались на VI міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених „Медична наука - 2007” (Полтава, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. З них 10 статей видані у рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (у тому числі 6 - самостійно), 4 - у матеріалах і тезах наукових конференцій і конгресів.
Структура і обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено державною мовою, на 139 сторінках, з яких власне залікового принтерного тексту 121 сторінка. Робота включає вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методів дослідження, 3 розділи результатів власних досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновки, практичні рекомендації та список використаної літератури. Дисертаційна робота ілюстрована 27 мікрофотографіями, 4 таблицями і 3 схемами. Перелік використаних літературних джерел містить 196 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів, з яких 174 викладено кирилицею, 79 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В даній дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, сутність якого полягає у визначенні топографо-анатомічних, мікроскопічних, морфометричних та статистичних особливостей лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх стінок передніх, середніх і задніх груп комірок решітчастого лабіринту людини та з’ясовані напрямки відтоку лімфи від цієї ділянки.
1. У власній пластинці слизової оболонки решітчастих комірок під багаторядним миготливим епітелієм зосереджено лімфатичне мікроциркуляторне русло, представлене сліпими виростами, лімфатичними капілярами, їх колекторами та відвідними лімфатичними судинами, які утворюють сплетення на різних рівнях. Лімфатичні судини є тонкостінними, з широким внутрішнім просвітом, локальними розширеннями, стінка яких вистелена крупноклітинним ендотелієм полігональної сплощеної форми.
2. Лімфатичні судини решітчастих комірок утворюють дві мережі: поверхневу дрібнопетлисту, і глибоку крупнопетлисту. Поверхнева мережа представлена переважно замкненими петлями, кулястої, овальної або чотирикутної форми, до її складу входять судини різного діаметру від 8 до 35 мкм. Калібр судин глибокої мережі неоднаковий і поступово збільшується від 35 до 95 мкм. Розміри дрібних петель коливаються в межах 6-8 мкм, тоді як крупні петлі сягають 65 85 мкм і можуть переходити з однієї стінки комірки на іншу. Між поверхневими і глибокими лімфатичними мережами існують анастомози.
3. Калібр лімфатичних судин слизової оболонки передніх решітчастих комірок коливається в межах від 41 до 64 мкм. Діаметр судин середніх комірок в межах від 70 до 90 мкм. Зустрічаються судини з булавоподібними потовщеннями до 130 мкм. Діаметр лімфатичних судин задніх решітчастих комірок коливається від тонких, ледь досягаючих 8 9 мкм, до судин, діаметр яких становить 56 мкм. Комплексний морфометричний аналіз виявив, що елементи лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки різних стінок решітчастих комірок найбільш розвинені на медіальніх стінках, меншою мірою - на верхніх і нижніх. На латеральних стінках виявлені поодинокі елементи лімфатичної мережі на безсудинних ділянках.
4. У людей похилого і старечого віку лімфатичні судини зазнають значних змін, які стосуються всіх відділів мікроциркуляторного русла. Редукується поверхнева мережа лімфатичних капілярів, відсутній чіткий поділ лімфатичної мережі на поверхневу і глибоку, порушується орієнтація петель, часто виявляються незамкнені петлі. Сліпі вирости набувають загостреної форми. Капіляри мають звивистий характер, частина з них спустошується. Контури лімфатичних капілярів стають нерівними, просвіт їх звужується, діаметр становить 4 7 мкм.
5. Встановлені корелятивні зв’язки між товщиною слизової оболонки стінок решітчастих комірок і питомою щільністю елементів лімфатичного мікроциркуляторного русла. На медіальній стінці всіх груп комірок зі збільшенням товщини виявляється більш розвинена лімфатична мережа, а саме відвідні судини і колектори. На верхніх і нижніх стінках збільшення товщини слизової оболонки сприяє розвитку лімфатичного мікроциркуляторного русла за рахунок лімфатичних судин і колекторів. Формування відвідних лімфатичних судин в слизовій оболонці латеральної стінки відбувається за рахунок лімфатичних капілярів, а колектори відіграють другорядну роль.
6. Від поверхневої та глибокої лімфатичних мереж передніх і середніх решітчастих комірок утворюється від одного до чотирьох відвідних стовбурців, які проходять через вивідні отвори комірок решітчастого лабіринту і з'єднуються з мережею лімфатичних судин середнього носового ходу. Від задніх комірок утворюється від трьох до шести відвідних судин, які приєднуються до лімфатичних судин верхнього носового ходу. Відвідні судини всіх груп комірок в ділянці заднього краю середньої носової раковини зливаються в загальну мережу. Від комірок решітчастого лабіринту лімфа відтікає в декількох напрямках: в ділянку медіального кута очної ямки (53,7%), в ділянку крил носу (33,0%) та в ділянку устя слухових труб (13,3%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведені дослідження розширюють і поглиблюють відомості про будову лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух, зокрема пазух решітчастого лабіринту людини та напрямків відтоку лімфи від зазначеної ділянки.
2. Отримані морфологічні дані щодо структурних особливостей лімфатичних судин, напрямків відтоку лімфи, дають уявлення про лімфогенні шляхи розповсюдження запальних та пухлинних процесів у суміжні ділянки, що допоможе клініцистам при діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань приносових пазух.
3. Одержані результати доцільно використовувати в практичній оториноларингології, онкології, навчальному процесі та наукових дослідженнях на кафедрах анатомії людини, гістології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, оториноларингології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулкеримов Х.Т., Тарасевич Т.Н. Оптимизированные методы хирургического лечения назальной ликвореи // Российская ринология. 2002. № 2. С.3536.
2. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: Руководство. М.: Медицина, 1990. 384 с. Библиогр.: с. 373382.
3. Банин В.В. Резорбция флюорохромов межклапанными сегментами лимфатических обменных сосудов брюшины // Физиол. журн. им. И.М.Сеченова. 1981. Т. 67, № 1. С. 121124.
4. Безшапочный С.Б., Скрипников Н.С., Гаврилюк Ю.В. Топографоанатомические особенности строения средней носовой раковины и их роль в возникновении и течении параназальных синуситов // Российская ринология. 1994. №2. С. 4950.
5. Биохимия: практикум / Н.Е. Кучеренко, Ю.Д. Бабенюк, А.Н. Васильев К.: Вища школа, 1988. 128 с.
6. Бокштейн Ф.С. Внутриносовая хирургия (избранные главы) // Вестник оториноларингологии. 1992. №1. С.4045.
7. Борзяк Э.И. Прибор для введения рентгеноконтрастной массы при лимфо­графических исследованиях на трупе // Архив анатомии, гистологии и эм­бриологии. 1980. Т.78, №5. С. 8283.
8. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. СПб.: Питер, 2001. 656 с. Бібліогр.: с. 623654.
9. Бородин Ю.И., Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Общая анатомия лимфатической системы. Новосибирск: Наука, 1990. 198 с. Библиогр.: с. 184196.
10. Брежнев В.С., Золотарёва Т.В., Скрипников Н.С. Значение топографоанатомического и топографического исследования при заболеваниях верхнечелюстных пазух и клеток лабиринта решётчатой кости // Конф. клин. каф. Харьковского мед. инта: Сб. науч. тр. Харьков, 1966. С. 2628.
11. Вербицкая В.Н. О кровоснабжении слизистой оболочки и костных стенок ячеек решётчатой кости // Вопросы анатомии сосудистой системы ребёнка и взрослого: Сб.науч.трудов. Л., 1958. С. 199204.
12. Вербицкая В.Н. О кровоснабжении слизистой оболочки и костных стенок придаточных пазух носа: Автореф. дис. к. мед. наук / Ленинградский медицинский институт. Л., 1958. 30 с.
13. Волков А.Г. Лобные пазухи. Ростов-на-Дону, 2000. 509 с. Библиогр.: с. 483507.
14. Воробьев В.П. Решётчатая кость // Анатомия человека. М., 1932. Т.1. С.241244.
15. Габуния Р.И., Колесникова Е.К. Компьютерная томография в клинической диагностике. М., 1995. С. 2840.
16. Гаврилюк Ю.В. Хирургическая анатомия средней носовой раковины и её роль в возникновении и течении параназальных синуситов: Автореф. дис. к. мед. наук / Киевский мед. университет. Киев, 1995. 31 с.
17. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум. СПб:Питер, 2001. 480 с. Библиогр.: с. 470 488.
18. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учеб. пособие / О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий, Т.К. Дубовая; Под ред. О.В. Волковой, Ю.К. Елецкого. М.: Медицина, 1996. 544 с.
19. Генкин А.А. Коэффициенты корреляции клиниколабораторных данных как признаки механизмов регуляции // Лаб.диагн. 1996. №3. С. 4448.
20. Гладуш Ю.И., Юрченко В.Т. Анатомические данные по изучению решётчатой кости в клиническом аспекте // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. 1984. №4. С. 5155.
21. Гофман В.Р., Бондарчук В.В. Новый подход к диагностике латентных синуситов // Российская ринология. 1998.№2. С.23.
22. Гофман В.Р., Бондарчук В.В. Частота латентных синуситов задних околоносовых пазух, выявленных при анализе КТ головы // Российская ринология. 1998.№2. С.24.
23. Дискаленко В.В. Современные взгляды на хирургическое лечение синуситов // Российская ринология. 1994.№2. С.62.
24. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Юрина Н.А. Гистология. М.: Медицина, 1983. 591с. Библиогр.: с. 568589.
25. Есипова И.К., Мягкова М.А. Инволюция лёгких // Лёгкое в норме. Новосибирск: Наука. 1975. С.164.
26. Жданов Д.А. Общая анатомия и физиология лимфатической системы., Л., Медгиз, 1952. 159 с. Библиогр.: с. 138157.
27. Жданов Д.А. Взаимоотношение структуры и функции лимфатических капилляров в норме и при патологи // Клин.мед. 1970, т.48, №3. С.4251.
28. Жданов Д.А., Шахламов В.А. Сравнительное электронномикроскопическое исследование строения стенок кровеносных и лимфатических капилляров // Арх. анатомии. 1964. Вып. 10. С. 1318.
29. Заболотний Д.І., Колотилов М.М., Піонтковський М.Б. Новоутворення носа і навколоносових пазух: клініка, діагностика, лікування (огляд авторефератів дисертацій) // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 1997. №4. С. 115.
30. Зашихин А.Л., Селин Я., Болдуев В.А., Агафонов Ю.В. Ультраструктурная организация гладких миоцотов внеорганных органов лимфатических сосудов человека // Морфология. 2001. Т.119, вып. 8. С. 6569.
31. Зербино Д.Д. Старческие изменения отводящих лимфатических сосудов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1960. Т.39, №10. С. 3742.
32. Золотарьова Т.В., Топоров Г.Н. Хирургическая анатомия головы. М., 1968. 228 с. Библиогр.: с. 218226.
33. Кажлаев М.Д. Исследование придаточных полостей носа на секционном материале // Журнал теоретической и практической медицины. 1930. Т.4. С. 291.
34. Казимірко Н.М. Вегетативна нервова система та регуляція функцій слизової оболонки порожнини носа, навколоносових пазух і середнього вуха в нормі та при патології // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 1995. №1. С. 7177.
35. Капитанов Д.Н., Лопатин А.С. Эндоскопическая диагностика и лечение назальной ликвореи и энцефалоцеле передних отделов основания черепа // Рос. ринология. 1999. №3. С. 3039.
36. Караганов Я.Л., Банин В.В. Топологический принцип в изучении структурнофункциональных единиц микроциркуляции // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1978. Т.75, №2. С. 522.
37. Караганов Я.Л., Банин В.В. Структурные основания механизма лимфообразования // Арх. анатомии. 1984. Т. 86, №2, С. 521.
38. Караганов Я.Л., Миронов А.А., Миронов В.А. Структурнофункциональные аспекты сократимости сосудистого эндотелия // Успехи соврем. Биологии. 1983. Т. 93, вып.3, С. 421436.
39. Карелина Н.Р., Камышова В.В., Банин В.В. Топографические особенности организации лимфатических капилляров и резорбция липидов в ворсинке тонкой кишки белых крыс // Арх. анатомии. 1984. Т. 87, №11, С. 1223.
40. Кеннеди Д., Беккер Д. Эндоскопическая хирургия околоносовых пазух // Российская ринология. 1998.№1. С.414.
41. Киевская Е.М. Развитие вен слизистой оболочки придаточных пазух носовой полости человека // VIII научн. конф. по возрастной морфологии, физиологии и биохимии. Москва, 1967. Ч.1. С.118119.
42. Ковтуновский П.М., Михайловский В.А. Косметический метод вскрытия придаточных пазух носа на трупе: Сб. научн. тр. Днепропетровск, 1962. Ч.2. С. 153154.
43. Ковтуновский П.М. Железы слизистой оболочки придаточных пазух носа человека // „Воздухоносные пути и силикоз”: Сб.научн.тр. Киев, 1963. С.3642.
44. Ковтуновский П.М. Ретенционные кисты слизистой оболочки вернечелюстной пазухи человека: Автореф. дис. ...доктора мед.н./ Днепропетровск. 1973. 51 с.
45. Ковтуновский П.М. О морфологии лимфатического русла и клеток лимфатической ткани слизистой оболочки вернечелюстной пазухи человека // Межобл.научн.конф.морфологов по проблеме „Морфогенез и среда”. Днепропетровск., 1974. С.2829.
46. Козлов В.С. Реконструктивная хирургия внутриносовых структур // Российская ринология. 1994.№2. С.6364.
47. Косоуров А.К., Морозова В.В. Зависимость размеров околоносовых пазух человека от типа черепа // Морфология. 2003. Т. 123, № 2. С. 8487.
48. Костиленко Ю.П. Взаимоотношения между кровеносными и лимфатическими микрососудами слизистой оболочки железистой зоны нёба крысы // „Проблемы функциональной лимфологии.” Новосибирск, 1982. Т.82, №1. С. 105106.
49. Костиленко Ю.П., Ковалев Е.В. Методы работы с полутонкими эпоксидными срезами в гистологической практике // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1978. Т.75, №12. С. 6872.
50. Костоманова Н.Г. К вопросу о изменчивости положения, формы, размеров придаточных полостей носа у человека: Автореф. дис. к.м.н. / Саратовский мед. інститут. Саратов, 1958. 48 с.
51. Кузнецов С.В., Накатис Я.А., Конеченкова Н.Е. Компьютерная томография в диагностике заболеваний полости носа и придаточных пазух // Вестник оториноларингологии. 1987.№3. С.813.
52. Кузнецов С.В., Накатис Я.А. Сравнительный анализ лучевых методов диагностики заболеваний и повреждений околоносовых пазух и полости носа // Российская ринология. 1994.№2. С.915.
53. Куприянов В.В. Безинъекционная методика изучения сосудов на плёночных препаратах // Морфологические основы микроциркуляции: сб. науч. тр. М. Медицина. 1965. С. 2023.
54. Куприянов В.В. Пути микроциркуляции (под световым и электронным микроскопом). Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1969. 259 с. Библиогр.: с. 249257.
55. Куприянов В.В. О применении импрегнационной методики для изучения васкуляризации кости // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1972. Т.73, №1. С. 99.
56. Куприянов В.В. Лимфатическое звено системы микроциркуляции // Физиол. журн.СССР им. И.М.Сеченова. 1981. Т. 67, №1, С. 109120.
57. Куприянов В.В., Банин В.В., Алымов Г.А. Организация и транспортные свойства эндотелия микрососудов // Вестн. АМН СССР. 1988. №2. С. 49.
58. Куприянов В.В., Караганов Я.Л., Козлов В.И. Микроциркуляторное русло. М.: Медицина, 1975. 216 с. Библиогр.: с. 499505.
59. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др.; Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина. 1987. 368 с.
60. Леонтьева Т.Н. Лечение хронического полипозного этмоидита электрокоагуляцией //Вестник оториноларингологии. 1988. №4. С.4246.
61. Леонтьева Т.Н. Ультразвуковая этмоидотомия в сочетании с внутриполостной магнитотерапией при хроническом полипозном этмоидите //Вестник оториноларингологии. 1990. №4. С.3840.
62. Лопатин А.С. Эндоскопическая диагностика и хирургия заболеваний полости носа и околоносовых пазух // Обзор. МРЖ, № 46, 1991, с.3132.
63. Луценко Н.М. Напрямки відтоку лімфи від слизової оболонки лабіринту решітчастої кістки людини // Вісник морфології. 2003. Т.9, №2. С.261262.
64. Луценко Н.М. Морфометрична характеристика лімфатичних судин слизової оболонки передніх комірок лабіринту решітчастої кістки людини // Вісник проблем біології і медицини. 2004. Вип. 2. С. 8790.
65. Луценко Н.М, Скрипніков М.С., Проніна О.М. Гістотопографія лімфатичних судин слизової оболонки лабіринту решітчастої кістки у людей похилого і старечого віку // Проблеми екології та медицини. 2005. Т. 9, №12. С. 2326.
66. Макар Б.Г. Становлення залоз слизової оболонки стінок носа і приносових пазух в онтогенезі людини // Буковинський медичний вісник. 2000. №2. С. 110112.
67. Макар Б.Г. Становлення і взаємовідношення комірок решітчастого лабіринту із суміжними структурами в онтогенезі людини // Буковинський медичний вісник. 2001. Т.5, №1. С.177179.
68. Макар Б.Г. Морфологія і синтопія приносових пазух із стінками носової порожнини людей зрілого віку другого періоду // Ринологія. 2003. № 2. С. 2225.
69. Макар Б.Г. Особливості будови верхньої стінки носової порожнини людей літнього та старечого віку // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2003. Вип. 19 С. 187189.
70. Матвиенко Ю.В. Топография и микроскопическая анатомия нервов слизистых оболочек верхнечелюстных и лобных пазух человека: Автореф. дис. к. мед. н. / Харьковский мед. институт. Харьков, 1964. 18 с.
71. Матвиенко Ю.В. Иннервация слизистой оболочки верхнечелюстной пазухи // Ж.ушных, носовых и горловых болезней. 1966. №5. С. 3034.
72. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. Л., 1969. 423с Библиогр.: с. 378 405.
73. Милославский М.В. Лобные пазухи (анатомотопографическое и краниологическое исследование): Автореф. дис. дра. мед. наук / Московский мед. институт. М., 1903. 30 с.
74. Михайловский М.С. Лимфатическая система решётчатого лабиринта, связи её с глазницей и передней поверхностью лица у детей: Автореф. дис. к. мед. наук / Сталинградский мед. институт Махачкала, 1955. 29 с.
75. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт / За ред. І.І. Бобрика, В.Г. Ковешникова. К.: Здоров’я, 2001. 328 с.
76. Никитюк Д.Б. Формы и факторы изменчивости околоносовых пазух // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1983, №9. С. 6067.
77. Овчинников Ю.М., Мануйлов О.Е., Лузина В.В. Щадящие методы лечениия больных одонтогенным гайморитом: Методические рекомендации. М., 1989. 98 с.
78. Пальчун В.Т. Этмоидиты // Параназальные синуситы. М., Медицина, 1982. С. 123139.
79. Пальчун В.Т., Устьянов Ю.А., Дмитриев Н.С. Параназальные синуситы. М.:Медицина, 1982. 152 с. Библиогр.: с. 138150.
80. Пачес А.И. Опухоли решётчатого лабиринта // Опухоли головы и шеи. М.: Медицина, 2000. С. 297320.
81. Педченко Е.Г., Бабкина Т.М., Розенфельд Л.Г. Краниоорбитосинусоназальные новообразования: клиника, диагностика // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 1998. №3. С.7081.
82. Писарев Е.И., Рылкин Ю.А., Сызганов А.И. Опыт применения рентгеновской компьютерной томографии в диагностике заболеваний околоносовых пазух // Российская ринология. 1998. №2. С.22.
83. Пискунов С.З. К вопросу о гистофизиологии желез слизистой оболочки верхнечелюстной пазухи (экспериментальноморфологическое исследование) // Вестник оториноларингологии. 1975.№1. С.3741.
84. Пискунов Г.З., Пискунов С.З. О физиологической роли околоносовых пазух // Российская ринология. 1997. №1. С.1617.
85. Пискунов С.З., Завьялов Ф.Н., Ерофеева Л.Н. Исследование мукоцилиарной транспортной системы слизистой оболочки носа у здорових лиц // Рос. ринология. 1995. №34. С.6062.
86. Пронина Е.Н. Топография и морфофункциональная характеристика желез слизистой оболочки решетчатого лабиринта человека в норме и при дисплазии: Автореф. дис. канд. мед. Наук / Крымский медицинский институт. Симферополь, 1990. 20 с.
87. Сапин М.Р. Новый взгляд на лимфатическую систему и её место в защитных функциях организма// Морфология. 1997. №5. С. 8487.
88. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Лимфовенозные анастамозы// Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1975. Т.69, №3. С. 98100.
89. Сидора В.Д. Панорамная рентгенография в исследовании верхнечелюстных пазух, ячеек решётчатого лабиринта, костей лицевого черепа и височнонижнечелюстных суставов: Метод.рекомендации / Скрипников Н.С., Лимаренко А.Л. Полтава, 1982. 28 с.
90. Скрипников Н.С. Различия во внешнем строении лабиринта решётчатой кости: Автореф. дис. канд. мед. наук / Харьковский мед. институт. Харьков, 1966. 34 с.
91. Скрипников Н.С., Ковтуновский П.М., Волобуев Н.А. Морфология лимфатических сосудов и нейрорецепторного аппарата слизистой оболочки верхнечелюстной пазухи и лабиринтов решётчатой кости в норме и при некоторых одонтогенных патологических процессах// Хирургическая и ортопедическая стоматология, 1978. Вып.8. С. 2326.
92. Скрипников Н.С., Жабоедов Г.Д. Случай прохождения зрительного нерва в решётчатом лабиринте// Офтальмологический журнал, 1980. №2. С. 124125.
93. Скрипников Н.С. Состояние сосудов гемотерминального русла слизистой оболочки решётчатой кости при воздействии на организм экстремальных факторов // Актуальные вопросы стоматологии. Полтава, 1981. С.101.
94. Скрипников Н.С., Золотарёва Т.В., Кульчицкий К.И. Косметический метод получения комплекса органов лица и шеи с предварительной инъекцией сосудов рентгеноконтрастными массами // Актуальные вопросы стоматологии. Полтава, 1981. С.99.
95. Скрипников Н.С., Шепитько В.И., Пронина Е.Н. Структурная организация и взаимоотношение с терминальными сосудами интраорганных желез слизистой оболочки решётчатого лабиринта человека // Морфология человека и животных. Симферополь, 1984. Т.102. С.9699.
96. Скрипников Н.С. Морфология рецепторного нервного аппарата слизистой оболочки решетчатого лабиринта человека // Вопросы морфологии центральной нервной системы. Киев, 1984. С.101.
97. Скрипников Н.С. Топографическая анатомия и морфофункциональная характеристика лабиринта решётчатой кости человека: Автореф. дис. ...доктора мед. наук / Киевский мед. институт. К., 1986. 34 с.
98. Скрипніков М.С., Проніна О.М., Луценко Н.М. Методика забору анатомічних препаратів комірок лабіринту решітчастої кістки // Вісник проблем біології і медицини. 2003. Вип. 2. С. 4951.
99. Скрипніков М.С., Проніна О.М., Луценко Н.М. Гістотопографія лімфатичних судин слизової оболонки лабіринту решітчастої кістки людини // Вісник проблем біології і медицини. 2003. №5. С.7273.
100. Сосудистый эндотелий / Под ред. В.В. Куприянова, И.И. Бобрика, Я.Л. Караганова. К.: Здоров’я, 1986. 248 с. Бібліогр.: с. 237244.
101. Сурков В.К. О венах перегородки носа в связи с образованием гематом и абсцессов её // Вестник оториноларингологии. 1963. Т.25, №6. С.1419.
102. Сушко А.А., Чернышенко Л.В. О методике исследования азотнокислым серебром стенки лимфатических и кровеносных сосудов // Вр.дело. 1957. №4. С. 383386.
103. Тарасов Д.И., Пискунов Г.З. Лечение хронического этмоидита введением в клетки решетчатого лабиринта лекарственных веществ // Вестник оториноларингологии. 1984.№6. С.4547.
104. Филатов В.Ф., Бодня И.Ф., Степанов Э.П. Возможности зонографии при исследовании околоносовых пазух // ЖУНГБ. 1980. №6. С. 1417.
105. Филатова К.Д. Некоторые защитноприспособительные механизмы воздухоносных путей в условиях запыления // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1962. №6. С. 323.
106. Филатова К.Д. К гистотопографии желез стенки воздухоносных каналов человека // Физиология и патология сердечнососудистой системы, дыхания: Сб науч. тр. Днепропетровского мед. инта. К., 1968. С.397400.
107. Харченко В.В. Структурно-функциональные особенности различных зон слизистой оболочки полости носа человека в норме и при некоторых формах воспалительной патологи: Автореф. дис. ...д-ра мед. н. / Волгоградский государственный мед. институт. Волгоград, 2004. 33 с.
108. Чернышенко Л.В., Сушко А.А. Лимфатическая система в норме и патологии. К.: Здоров’я, 1973. 199 с. Библиогр.: с. 184 197.
109. Чернышенко Л.В., Котляров В.С., Кузьменко В.Н.: Морфология лимфомикроциркуляторного русла. К.: Здоров’я, 1985. 152 с. Библиогр.: с. 145 151.
110. Шахламов В.А. Капилляры (электронномикроскопическое исследование). М., Медицина, 1971. 200 с. Библиогр.: с. 193 198.
111. Шахламов В.А., Цамерян А.И. Очерки по ультраструктурной организации сосудов лимфатической системы. Новосибирск: Наука, 1982. 245 с. Библиогр.: с. 239243.
112. Шалумович В.Н. Возрастные особенности желез слизистих оболочек придаточных пазух носа // Сб. докл. АН СССР. 1960. Т.135. №2. С.453456.
113. Шалумович В.Н. Секреторные элементы слизистой оболочки придаточных пазух носа некоторых домашних животных // Докл. АН СССР. 1961. Т.140. №2. С.471474.
114. Шеврыгин Б.В. Внутриносовая риномикроскопия и микрохирургия // Вестник оториноларингологии. 1984. №6. С.1720.
115. Шиленков А.А. Компьютерная томография околоносовых пазух в пред и послеоперационной оценке больных с хроническими синуситами // Рос. ринология. 1996. №23. С.8182.
116. Янборисов Т.М. Особенности эндоназальной этмоэндотомологии в лечении рецедивирующего поллиноза носа // Российская ринология. 1994.№2. С.6970.
117. Anderhuber W., Weiglein A., Wolf G. Nasal cavities and paranosovye bosoms in newborn and children // Acta Anat (Basel). 1992. Vol. 144, № 2. P. 120126.
118. Anderhuber W., Walch C., Fock C. Configuration of ethmoid roofin children 014 years of age // Laringorhinootologie. 2001. Vol. 80, № 9. P. 509811.
119. Andrew W. Limphocite transformation in epithelium // Nat. Cancer. Inst. 2001. Vol. 35, № 1. P. 113137.
120. Aroma G., Floridi G., Zembo C. Osservazioni comparative sui paranasali // Quad.anat.pract. 1977. № 14. P. 171180.
121. Belden C.J., Mancuso A.A., Kotzur I.M. Developing preceding basis of skull: CT appearance from birth to 2 years age. // J. Neuroradiol. 1997. Vol. 18, № 5. P. 811818.
122. Bevan J.A., Su C. Sympathetic mechanisms in blood vessels: nerve and muscle relationships // Ann. Rev. Pharmacol. 1974. Vol.13, №1. P. 269285.
123.&