АДАПТАЦІЙНО-РЕАДАПТАЦІЙНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОСТУ, БУДОВИ І ФОРМУВАННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ТВАРИН З ПЕВНИМ ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ КЛІТИННОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ОРГАНІЗМУ : Адаптационно-РЕАДАПТАЦИОННЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ РОСТА, УСТРОЙСТВА И ФОРМИРОВАНИЕ костей скелета ЖИВОТНЫХ с определенным типом вегетативной нервной системы в УСЛОВИЯХ КЛЕТОЧНОГО обезвоживанием организма

Краткое описание

Державний вищий навчальний заклад
"Тернопільський державний медичний університет
імені І.Я.Горбачевського"

На правах рукопису

Білик Андрій Любомирович

УДК: 611.711. 02:612.766.1] - 02: 611.839

Адаптаційно-реадаптаційні закономірності росту, будови і формування кісток скелета тварин з певним типом вегетативної нервової системи в умовах клітинного зневоднення організму

(експериментально-морфологічне дослідження)
14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Федонюк Ярослав Іванович,
доктор медичних наук, професор

Тернопіль 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .................. 3
ВСТУП .............................. 4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Структурна організація кісток скелету в нормі ............ 11
1.2. Значення води та електролітів у підтриманні гомеостазу ........ 20
1.3. Особливості структурно-функціональної організації автономної
нервової системи ......................... 27
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......... 39
РОЗДІЛ 3. Гісто-морфометричні особливості та хімічний склад довгих кісток інтактних білих лабораторних щурів з
різним типом автономної нервової рівноваги .... 43
РОЗДІЛ 4. Структура та хімічний склад довгих кісток щурів з різним типом автономної нервової рівноваги в умовах адаптації, тяжкого клітинного зневоднення та
реадаптації ........................ 50
4.1. Особливості структури та хімічного складу довгих кісток білих лабораторних щурів з переважанням симпатичного тонусу автономної нервової системи в умовах адаптації, тяжкого клітинного зневоднення
організму та в період реадаптації ................. 50
4.2. Особливості структури та хімічного складу довгих кісток білих лабораторних щурів з урівноваженим тонусом автономної нервової системи в умовах адаптації, тяжкого клітинного зневоднення організму
та в період реадаптації ..................... 68
4.3. Особливості структури та хімічного складу довгих кісток білих лабораторних щурів з переважанням парасимпатичного тонусу автономної нервової системи в умовах адаптації, тяжкого клітинного зневоднення організму та в період реадаптації ........... 84
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ . 101
ВИСНОВКИ ........................... 118
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..... ......... 120
ДОДАТКИ ........................... 146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АНС

- автономна нервова система

САНС

- симпатотонічний тип автономної нервової системи

ПАНС

- парасимпатотонічний тип автономної нервової системи

НАНС

- нормотонічний (врівноважений) тип автономної нервової системи

ПНВ

- парасимпатичні нервові волокна

ВТ

- вегетативний тонус

ВР

- вегетативна реактивність

ВЗД

- вегетативне забезпечення діяльності

ІН

- індекс напруги регуляторних систем

ІВР

- індекс вегетативної рівноваги

ВСР

- варіабельність серцевого ритму

КВ

- коефіцієнт варіації

МЩКТ

- мінеральна щільність кісткової тканини

ОБ

- остеобласт

ПКК

- покриваючі кістку клітини

ОК

- остеокласти

ОЦ

- остеоцити

ЕХ

- епіфізарний хрящ

ПЕ

- проксимальний епіфіз

ДЕ

- дистальний епіфіз

ЧМН

- черепно-мозкові нерви

ЦНС

- центральна нервова система

СНС

- симпатичний (відділ) нервової системи

ПНС

- парасимпатичний (відділ) нервової системи

ВСТУП

Актуальність теми. Історія розвитку знань про структуру та функціональну характеристику вегетативної нервової системи почалася ще з часів давньої Греції. Тоді ж вперше були спроби пов’язати типи характерів та конституції людини з особливостями функціонування нервової системи. Згідно сучасних положень, контроль та підтримання гомеостазу живого організму здійснюється за рахунок постійної активності симпатичних і парасимпатичних центрів на всіх рівнях сегментарного відділу вегетативної нервової системи, їх диференційованому впливі на клітини, тканини, органи, системи та організм в цілому залежно від стану даних структур та зміни середовища навколо них[64, 170, 178, 184]. Однак, лише в недалекому минулому разом з розвитком космічної медицини вперше з’явилися спроби практичного використання знань про активність відділів автономної нервової системи[10], домінування одного з них над іншим, чи їх рівноважну активність з метою прогнозу ризиків, адаптаційної можливості конкретного організму в певних умовах. Однак, ефективність таких прогнозів потребує формування інформаційної бази про межі компенсаторно-пристосувальних реакцій органів та тканин організмів з різними типами активності автономної нервової системи[47, 120, 201, 218].
Адаптація організмів до мінливих факторів середовища є визначальною умовою їх існування. Теорія адаптації, запропонована Г.Сельє, покладена в основу широкого спектру досліджень сучасної медицини і біології[89, 141, 154]. Вона постає не лише перед рослинним і тваринним світом через звуження усталеного ареалу існування, що зазнає тиску антропогенними чинниками, але і перед самою людиною, яка активно освоює космічні простори, забруднює середовище та змінює встановлені мільйонами років еволюції хронометричні цикли свого існування. Адаптаційні реакції індивідуальні і реалізуються у різних організмах із різною мірою участі функціональних систем зі зворотним зв'язком, контролюючи кожну реакцію організму[89, 98, 223]. Синдром пристосування обґрунтовує керівну роль регуляторних систем при стресових ситуаціях та у розвитку більшості патологічних станів і захворювань[59, 118, 166, 222]. Серед них одна з провідних належить автономній нервовій системі, що репрезентована симпатичним та парасимпатичним відділами[16].
Механізми втрати кісткою своєї маси залишаються поки що загадкою. Це явище особливо гостро постає в другій половині життя людини і властиве всім людям земної кулі, всім расам і народностям. Воно характеризується мікроструктурними ушкодженнями кісткової тканини та зниженням її маси, приводить до підвищення ламкості кісток[1, 33, 44, 53, 137, 174, 233]. На сьогодні, неможливо визначити у більшості випадків фактор розвитку остеопорозу через його поліетіологічність. При цьому немає однозначності в оцінці ролі того чи іншого чинника, а дані, що надходять із публікацій є суперечливими[3, 146, 149, 175, 216, 224, 229, 236]. Спроби представити наявні дані етіології остеопорозу як патогенетичні теорії його розвитку, на сьогодні, є неспроможними[41, 61, 63, 137]. Враховуючи роль автономної нервової системи в реакціях адаптації, ми спробували простежити та дослідити особливості адаптаційних змін у довгих кістках експериментальних тварин з різними типами автономної нервової системи в послідовній ланці умов адаптації до клітинного зневоднення, при сублетальному ступені гіпертонічної дегідратації та на 7, 21 та 42 добу відновлення після тяжкого зневоднення.
Зневоднення організму є частим клінічним синдромом. Клітинна дегідратація є постійною складовою загальної, а ізольовано може виникати при неправильному лікуванні, активному наводненні організму гіпертоніч-ними розчинами або вимушеному вживання соленої води в екстремальних умовах[37, 72, 99, 173, 195, 230]. Поряд із гіпертонією судинного та позаклітинного русла, спостерігається дефіцит рідини у клітинах.
Зміни співідношення електролітних середовищ, що часто виникають при патології, безперечно є проявом значного напруження пристосувальних та компенсаторних механізмів. При досягненні їх межі виникає стан зриву адаптаційних можливостей органів, тканин та й організму в цілому. Усе це повинно відобразитися на структурах, що є основними ланками системи гомеостазу, у яку, беззаперечно, зачислено і кісткову систему. І, незважаючи на постійну зацікавленість науковців проблемами адаптації та широке висвітлення їх у друкованих працях[2, 72, 89, 98, 169], природа формування адаптативних реакцій та реадаптаційних механізмів, що відбуваються на рівні гістіона, залишається невідомою.
Певні кроки у напрямку висвітлення проблеми адаптаційно-реадаптаційних змін у кістковій системі зроблено морфологічними школами В.Г.Ковешникова і Я.І.Федонюка[42, 67, 82, 84, 85, 101, 102 105, 108, 112, 123]. Однак, чимало запитань залишаються невирішеними, серед яких особ-ливим є знання індивідульної реактивності та лабільності гомеостазу систем та організмів з різним типом вегетативних реакцій в екстремальних умовах.
В доступній літературі ми не зустрічали робіт де б висвітлювалися патогенетичні механізми адаптаційних та реадаптаційних змін структури та мінерального складу кісткової системи при клітинній дегідратації в організмів з урахуванням типів автономної нервової системи. Це відкрило простір для нашого наукового дослідження, яке було б ще однією ланкою в процесі пізнання механізмів розвитку патологічного процесу та його більш успішного лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної науково-дослідної роботи Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського "Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактика і лікування" (№ держреєстрації 0104U004523). При виконанні її автором досліджено зміни формування структури довгих кісток та їх хімічний склад в період пристосування до дії патологічного чинника, яким було клітинне зневоднення організму, на етапі тяжкого клітинного зневоднення та у відновний період після припинення дегідратації в організмів з різними типами автономного відділу периферичної нервової системи. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією "Морфологія людини" 14.06.2004 (протокол № 60).
Мета дослідження. Встановити в умовах експерименту особливості адаптаційних та реадаптаційних морфологічних перетворень в довгих кістках тварин з різними типами автономної нервової системи в умовах клітинного зневоднення; визначити структурні та метаболічні зміни в умовах клітинної дегідратації тяжкого ступеня та з’ясувати закономірності реадаптаційних перетворень після тяжкого ступеня клітинного зневоднення.
Завдання дослідження:
1. Встановити особливості будови довгих кісток, їх макро- та мікроелементний склад в залежності від типу автономної нервової системи.
2. Визначити особливості структурної перебудови та зміну макро- та мікроелементного складу довгих кісток в умовах тренувальних циклів клітинного зневоднення у тварин з урівноваженим, симпатотонічним та парасимпатотонічним типами автономної нервової системи.
3. Дослідити відмінності структури, макро- та мікроелементного складу довгих кісток в умовах тяжкого клітинного зневоднення в адаптованих тварин з урівноваженим, симпатотонічним та парасимпатотонічним типами автономної нервової системи.
4. З’ясувати закономірності реадаптаційних змін структури та хімічного складу довгих кісток через 7, 21 та 42 доби реадаптаційного періоду після тяжкого клітинного зневоднення у тварин з різними типами автономної нервової системи.
Об’єкт дослідження: вплив клітинного зневоднення організму, що виникає в умовах сольової дієти у білих безпородних щурів-самців з різним типом автономної нервової системи, на кісткову тканину.
Предмет дослідження: морфологічні перетворення та зміни мінерального обміну в плечових кістках експериментальних щурів з різним вихідним типом автономної нервової системи за умов впливу періодичної дозованої клітинної дегідратації, в умовах тяжкого клітинного зневоднення та в реадаптаційний період.
Методи дослідження: морфометричні (на макро- та мікроскопічному рівні) для визначення функціонального стану ростових складових довгих кісток та кількісної оцінки структурних змін у кістці за цифровими показниками; гістологічний для вивчення структури кісткової тканини довгих кісток на світлооптичному рівні; спектрофотометричний для визначення кількісного хімічного складу кісток; електрокардіографічний та математичний для зняття варіаційної пульсограми та визначення вихідного типу вегетативної нервової системи лабораторних тварин; статистичні для об’єктивної оцінки відмінностей отриманих кількісних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах експерименту виявлені морфологічні особливості структурної перебудови кісткової тканини довгих кісток тварин з різним типом автономної нервової системи в умовах пристосування до клітинного зневоднення, при дії сублетальної клітинної дегідратації та у відновний період через 7, 21 та 42 доби. Виявлена паралель та диференційні відмінності у тварин з різним типом автономної нервової системи за даних умов.
Вперше визначені показники хімічного складу кісток (рівень гідратації, основних макро- та мікроелементів) та динаміка їх змін в процесі експерименту адаптації, тяжкого клітинного зневоднення та у відновний період у тварин із різним автономним гомеостазом.
Вперше встановлено, що вихідний тип автономної нервової системи організму є одним із факторів, від якого залежить рівень пристосувальних властивостей, ступінь структурних змін, розвитку остеомаляції, остеопенії та остеопорозу у довгих кістках в умовах дії на організм клітинного зневоднення, ступінь відновних можливостей у реадаптаційний період.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані про остеогенетичні процеси, що відбуваються у кістках скелету в умовах адапта-ційних впливів, під час клітинного зневоднення та у відновний період дають нові уявлення про реакцію кісткової тканини довгих кісток з урахуванням індивідуальних особливостей організму, яким є тип автономної нервової сис-теми. Результати проведеного дослідження мають значення для розробки адекватних заходів корекції структурно-функціонального стану кісткової тка-нини в умовах клітинного зневоднення та у період реадаптації в організмів з різним типом автономного відділу периферичної нервової системи.
Знання специфіки пристосувальних реакції кісткової тканини в організмів з різним типом автономного відділу периферичної нервової системи, особливостей компенсаторних змін та можливості функціонувати в період дії дегідратаційного чинника та на етапі відновлення необхідно використати в подальших наукових дослідженнях на кафедрах морфології та в лабораторіях вузів; у відділах травматології та ортопедії, центрах медичного та курортологічного профілю при лікуванні та реабілітації пацієнтів, що перенесли дегідратаційний вплив, проводячи диференційний підхід, враховуючи тип автономної нервової системи, що покращить якість лікування та реконвалесценції.
Результати дослідження впроваджені у навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедр анатомії людини Буковинського, Кримського державних медичних університетів, кафедри анатомії тварин Львівського національного універститету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, медичної біології, генетики та гістології Буковинського державного медичного університету, кафедр нормальної анатомії Білоруського, Єреванського (Вірменія), Запорізького, Івано-Франківського, Луганського державних медичних університетів, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, лабораторії обміну речовин інституту біології тварин УААН.
Особистий внесок здобувача. Автор особисто провів патентно-інформаційний пошук, вивчив та проаналізував наукову літературу з проблеми, що досліджувалася. Самостійно провів кардіографію у тварин та їх селекцію, доглядав за тваринами та поставив експеримент. Оволодів методами дослідження, які використовувалися під час проведення наукової роботи. Здійснив аналіз та статистичну обробку отриманих результатів. Дисертантом написані всі розділи роботи, здійснено узагальнення, сформульовані висновки, підготовлені наукові матеріали до публікацій та виступів на конференціях. У наукових працях, які опубліковані у співавторстві, і в актах впровадження, що стосується науково-практичної новизни, використано фактичний матеріал автора.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації оприлюднені на VIII міжнародному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2004), симпозіумі "Биология опорно-двигательного аппарата" (Сімферополь, 2004), підсумковій науковій конференції Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (Тернопіль, 2007), науково-практичній конференції „Структурно-функціональний стан тканин і органів при травмах опорно-рухового апарату” (Тернопіль, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 у матеріалах наукових конференцій.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тези доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей та нових даних про морфогенез плечових кісток щурів при адаптації до клітинного зневоднення, тяжкому клітинному зневодненні адаптованих тварин та наступній їх реадаптації в залежності від функціонального стану автономної нервової системи. Дослідження структури та мінерального складу кісток адаптованих тварин за умов клітинної дегідратації виявило взаємозв’язок між характером роботи автономної нервової системи та особливостями розвитку адаптаційно-компенсаторних та відновних реакцій. Отриманні результати можуть слугувати основою для розробки нових методів профілактики і корекції порушень в кістковій тканині у осіб, що перенесли дегідратаційний синдром, а також зроблено наступні висновки:

1. Гістологічна структура компонентів плечової кістки, а також їх морфометричні параметри і хімічний склад не мають статистично достовірної різниці між групами інтактних тварин з різним типом автономної нервової системи.
2. Після завершення циклу адаптації до клітинного зневоднення у піддослідних щурів з різним типом автономної нервової системи спостерігали однотипні процеси структурної перебудови епіфізарної хрящової пластинки, губчастої та компактної речовини плечових кісток, що виражалися зменшенням морфометричних показників усіх структурних складових на тлі збільшення основних остеотропних мікроелементів. Максимальні зміни зафіксовані в групі парасимпатотонічних тварин, мінімальні в симпатотоніків. Для прикладу: ширина епіфізарного хряща зменшилася за показники контролю у тварин-симпатотоніків на 9,67%, нормотоніків на 15,71%, парасимпатотоніків на 20,17%; Збільшення кількості міді у симпатотоніків становило 17,54%, нормотоніків 16,37%, парасимпатотоніків 13,02%.
3. Тяжка клітинна дегідратація організму спричинює глибоку деструкцію епіфізарного хряща, губчастої та компактної речовини плечової кістки, призводить до 12,05% демінералізації кісткової тканини в групі симпатотонічних тварин, на 9,83% демінералізовані плечові кістки щурів з нормотонічним типом та на 9,13% у парасимпатотонічних тварин.
4. Відновні процеси у кістковій тканині плечових кісток в період реадаптації розпочинаються із активації процесів метаболізму, що проявляється збільшенням кількості остеотропних мікроелементів, максимум якого припадає на 6-ий тиждень реадаптації з профіцитом марганцю відносно контролю на 27,83% у парасимпатотонічних тварин, на 23,71% у нормотонічних та на 11,83% у симпатотонічних, що свідчить про найкращу пристосованість та відновлюваність кісткової тканини у тварин з парасимпатотонічним типом автономної нервової системи.
5. Шість тижнів реадаптаційного періоду після тяжкого клітинного зневоднення є недостатніми для повного відновлення структурних зрушень та хімічного складу плечових кісток. При цьому на фоні відновлення складових кісткової тканини плечової кістки залишається високий дефіцит мінералізації: на 13,06% у парасимпатотонічних щурів при порівняні з контролем, на 16,62% у нормотонічних та на 19,12% у симпатотонічних експериментальних тварин.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абрамова Т.Ф., Никитина Т.М., Кочеткова Н.И. Остеопороз и физическая активность // ЛФК и массаж. 2007. №1. С. 22-28.
2.Аврунин А.С., Корнилов Н.В., Йоффе И.Д. Адаптационные механизмы костной ткани и регуляторно-метаболический профиль организма // Морфология. 2001. - № 6. - С. 7-12.
3.Аврунин А.С., Корнилов Н.В., Суханов А.В. Позиционные регуляторы костной ткани основа ауторегуляторного механизма развития и воспроизведения остеопороза // Морфология. 1998. № 4. - С. 7-12.
4.Аврунин А.С., Тихилов Р.М., Аболин А.Б. Уровни организации минерального матрикса костной ткани и механизмы, определяющие параметры их формирования // Морфология. 2005. №2. С. 78-81.
5.Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия. М., Медицина, 1990. 382 с.
6.Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии. М.: Медицина, 2002. 240 с.
7.Ажипа Я.И. Трофическая функция нервной системы. М., 1990. 185 с.
8.Аксёнов С. И. Вода и её роль в регуляции биологических процессов // АН СССР МОИП. М.: Наука, 1990. 117 с.
9.Алексеенко Н.А., Гуща С. Г., Тихоход Л.В. Влияние слабоминерализованных кремнийсодержащих минеральных вод Украины на водно-солевой обмен в организме экспериментальных животных // Медична реабілітація курортологія фізіотерапія. 2005. №3. С. 21-23.
10.Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Материалы 1-й международной научной конференции. Киев: ИПЦ «Алкон», 2002. 216 с.
11.Андрейчин М.А., Вишневська Н.Ю. Денситометричне дослідження кісткової тканини при хворобах печінки // Лаборат.діагностика. 2001. №2. С. 40-42.
12.Аникин Ю.М., Колесников Л.Л. Построение и свойства костных структур. - М.: ММСИ, 1992. 180 с.
13.Анисимова О.О. БАД при нарушениях функций опорно-двигательного аппарата // Российские аптеки. 2007. №5. C. 35
14.Бадюк О.Я., Кулянда І.С., Вадзюк Н.С. Стан кальцій-фосфорного гомеостазу у хворих з опіковою травмою // Український медичний альманах. 2005. №2 (додаток). С. 15-16.
15.Баевский Р.М., Берсенева А.П., Максимов Л.А. Валеология и проблемы самоконтроля здоровья в экологии человека. Магадан: СВНЦ ДВО РАН, 1996. 550 с.
16.Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. М.: „Наука”, 1984. 219 с.
17.Белкина Л.М., Попкова Е.В., Капелько В.И. Вариабельность параметров гемодинамики и устойчивость к стрессорным повреждениям у крыс разных линий // Российский физиологический журнал им. Сеченова. 2006. №2. С. 221-231.
18.Берхин Е.Б., Иванов Ю.И. Методы экспериментального исследования водно-солевого обмена. Барнаул, 1972. 169 с.
19.Билык А.Л., Федонюк Я.И. Закономерности адаптационных изменений в длинных костях скелета животных с нормотоническим типом вегетативной нервной системы при клеточном эксикозе // Морфология. 2004. Т. 4. С. 20.
20.Білик А.Л. Особливості перебудови компактної речовини та зміни хімічного складу плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення // Вісник морфології. Вінниця, 2007. - № 13 (2). С.307-310.
21.Білик А.Л. Особливості структури та хімічного складу плечових кісток у білих лабораторних щурів-самців з різним типом автономного відділу нервової системи // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. № 2. С. 39-43.
22.Білик А.Л. Особливості структурних змін епіфізарного хряща та губчастої речовини плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Сборник научн. трудов. Симферополь, 2007.- Т. 143, ч.IV. С. 9-12.
23.Білик А.Л. Особливості структурних змін плечових кісток та їх хімічного складу в адаптованих до клітинного зневоднення щурів з різними типами автономної нервової системи при тяжкому клітинному зневодненні // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Чернівці, 2007. - № 4. С.70-72.
24.Білик А.Л. Структурні зміни наросткового хряща довгих кісток при адаптації організму з нормотонічним типом автономної нервової системи до клітинного зневоднення // VIII Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених. Тернопіль, 10-12 травня 2004 р. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. С.160.
25.Богоявленский И.Ф. Патологическая функциональная перестройка костей скелета. Л.: Медицина, 1976. - 288 с.
26.Боймиструк І.І. Ріст та формоутворення кісток скелету при фізичних навантаженнях залежно від вихідного стану вегетативної нервової системи: Автореф. дис. к-та мед. наук / Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2004. 20 с.
27.Большакова Т.Д. Активность симпатико-адреналовой системы как фактор риска развития болезней адаптации // Клин. лаб. диагностика. 1997. №5.- С. 31-33.
28.Бондаренко Н.П., Стеблюк В.В. Варіабельність ритму серця як метод оцінки вегетативного балансу при ранніх гестозах // Вісник наукових досліджень. 2004. № 1. С. 68-70.
29.Бруско А. Т., Рой Й. В., Блинова Е. А., Лискина Й. В. Сосудисто-трофическое влияние функции на перестройку костей // Укр. мед. альманах. 1998. - № 2. - С. 29-30.
30.Бруско А.Т. Изменения в скелете при воздействии нагрузки // Травматология и ортопедия: Руководство для врачей: В 3 т. / Под ред. Ю. Г. Шапошникова. М.: Медицина, 1997. Т. 3. С. 547-553.
31.Бруско А.Т., Омельчук В.Л. Экспериментально-теоретическое обоснование механизма трофического влияния функции на структурную организацию кости.Физиологическая перестройка // Вестник травмат.и ортопедии. 1999. №1. С. 29-35.
32.Бурчинская М.К. Биохимия костной ткани // Журнал практического врача. 1996. N. 6. С. 33-35.
33.Бутенко Г.М. Остеопороз и иммунная система // Проблемы остеологи. 1999. Т.2, №3. С. 23-28.
34.Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / Институт медико-биологических проблем. Московская медицинская академия им. И.М.Сеченова. Научно-исследовательская лаборатория «Динамика» Москва, Санкт-Петербург, 2002. 27 с.
35.Вербовой А.Ф. Влияние локальной и общей вибрации на минеральную плотность костной ткани и фосфорно-кальциевый обмен // Гигиена и санитария. 2001. № 6. С. 42-44.
36.Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська. Львів: БаК, 2002. 784 с.
37.Влияние дегидратации и dDAVP на проницательность для воды базолатеральной мембраны клеток эпителия собирательных трубок почки / Соленов Е.И., Батурина Г.С. , Нестеров В.В. и др. // Российский физиологический журнал. 2002. Т.88, №3. С. 387-395.
38.Влияние эмоционального стресса на вариабельность сердечного ритма у крыс // Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. 2001. Т. 87, № 12. С. 1626-1633.
39.Возможные механизмы влияния факторов эпифиза на иммунную систему при старении / Бутенко Г.М., Лабунец И.Ф., Максюк Т.В. и др. // Биологические механизмы старения. III Междунар. симпоз.: Сборник научн. трудов. Харьков, 1998.- С. 58-59.
40.Волошин В.Д., Федонюк Я.І., Білик А.Л., Федонюк Л.Я. Остеопороз кісток скелету при тяжкому загальному зневодненні організму / Вісник морфології. 2003. № 2. С. 296-297.
41.Воробей В.В., Секер Т.М. Остеопороз ― клиника, патогенез, лечение физическими методами // Журнал практичного лікаря. 2007. №1. C.42-46.
42.Вплив електромагнітних полів на хімічний склад регенерату кістки при пластиці дефектів керамічним гідроксилапатитом / Лузін В.І., Похвалітий А.П., Кучеренко С. Л. та ін. // Фізіологічний журнал. 2003. №2. С. 91-95.
43.Гайко Г.В., Апуховська Л.І., Бруско А.Т. Вплив вітаміну Д3 та різних доз вітаміну Е на мінеральний обмін, структурну організацію кісткової тканини та ріст довгих кісток // Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2005. №1. С. 5-13.
44.Галкина О.П. Генерализованный пародонтит как проявление системного остеопороза // Вестник физиотерапии и курортологии. 2006. №4. С.58-62.
45.Гистология: Учебник / Под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. Москва: Медицина, 1989. 672с.: ил.
46.Говда Р.В. Вміст основних остеотропних елементів в довгих кістках адаптованих до позаклітинного зневоднення тварин-симпатотоніків при важкому ступені // Український морфологічний альманах. 2006. №2. С.125.
47.Голиков А.П., Рябинин В.А. Состояние регуляции системы кровообращения при гипертонических кризах по данным анализа сердечного ритма // Физиология человека. 2000. Т. 26, № 4. С. 43-47.
48.Гололобов В.Г., Деев Р.В., Николаенко Н.С. Характеристика культуры пластинчатой костной ткани in vitro // Морфология. 2004. №2. С.64-68.
49.Гортинська О.М. Корекція сумісної дії гіпоксії та несприятливих чинників екології Сумщини на кістки скелету препаратом «Кальций D3-Никомед» // Український морфологічний альманах. 2006. №2. С.126-127.
50.Гортинська О.М. Морфогенез кісткової тканини в умовах загальної гіпоксії // Український морфологічний альманах. 2005. №1. С. 109-110.
51.Григор'єва Н.В. Особливості зв'язку між структурно-функціональним станом кісткової тканини та розвитком гонартрозу у жінок у постменопаузальний період // Український ревматологічний журнал. 2006. № 2. С. 57-60.
52.Гутов Ю.Н., Позняковский В.М. Влияние напитка, обогащенного витаминами и минеральными веществами, на минеральный обмен у детей-инвалидов с нарушениями опорно-двигательного аппарата // Вопросы питания. 2005. №1. С. 43-44.
53.Данильченко Л.І. Швидкість втрати кісткової маси у хворих на менопаузальний остеопороз // Одеський медичний журнал. 2002. №3. С.43-45.
54.Даумова В.Б., Бирюкова Л. С. , Мосешвили Э.Г. Острая почечная недостаточность, возникшая вследствие водно-электролитных нарушений // Проблемы гематологии и переливания крови. 2004. №4. С. 50-53.
55.Денисов-Никольский Ю.И. Современные аспекты функциональной морфологии кости в связи с проблемой биопротезирования // Биомедицинские технологии. Труды НИЦ БМТ. М., 1998. - Вып. 6. С. 5-8.
56.Денисов-Никольский Ю.И., Докторов А.А., Пак Гван Чор. Морфофункциональная характеристика эндоста в связи с проблемой ремоделирования кости // Архив патологии. 1998. № 5. С. 19-23.
57.Добронравов В.А., Волков М.М., Мнускина М.М. Фосфорно-кальциевый баланс и минеральная плотность костей различных отделов скелета у больных на хроническом гемодиализе // Нефрология. 2006. №4. С.31-35.
58.Докторов А.А., Жилкин Б.А., Матвейчук И.В. Структура и биомеханические свойства минеральной фазы пластинчатой кости // Морфология. 1998. N. 3. С. 43-44.
59.Евсеенко Д.А., Панова Л.Н., Цирельников Н.И. Оценка постнатальной адаптации новорожденных с различной патологией методом компьютерного анализа ритма сердца // Акушерство и гинекология. 2002. № 1. С. 31-35.
60.Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-електролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. К.: Здоров’я, 1989. 199 с.
61.Жарков П.Л. Остеопороз. Актуальные вопросы на современном этапе изучения // Вестник рентгенологии и радиологии. 1998. - № 1. С. 44-46.
62.Житников А.Я. Метаболизм хондроцитов эпифизарных хрящей и рост скелета у потомства крыс, подвергшихся хронической интоксикации свинцом (самки и самцы) // Український морфологічний альманах. 2006. №2. С. 55-59.
63.Жулина Н.И., Рунова А.А., Толченов Б.А. Остеопороз: Учеб. пособие. Нижний Новгород: Изд-во Нижненовгородской мед. акад., 1999. 203c.
64.Заболевания вегетативной нервной системы / Вейн А.М., Алимова Е.Я., Вознесенская Т.Г. , Голубев В.Л., Данилов А.Б., Дюкова Г.М., КолосоваО.А., Молдовану и др. / Под ред. А.М. Вейна. М.: Медицина, 1991. 624 с.
65.Загальні етичні принципи експериментів на тваринах // Ендокринологія. 2003. Т. 8, № 1. С. 142-145.
66.Зайдиев К.Ю. Возрастные особенности костного метаболизма у девочек в норме и при дефиците эстрогенов (обзор литературы) // Проблемы репродукции. 2005. №4. С. 35-40
67.Закономірності остеогенезу в початковий період реадаптації після зневоднення організму / Федонюк Я.І., Лопатка Г.Ф., Ющак М.В. та ін. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. 2001. Вип. 15. С. 27-30.
68.Западнюк В.И., Западнюк И.П., Захария Е.А. Лабораторные животные. Киев: Вища школа, 1983. — 383 с.
69.Зміни мінерального складу довгих кісток скелету в умовах загальної дегідратації організму / Киричок О.М., Федонюк Я.І., Голод Б.В.та ін. // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. Тернопіль, 3червня 2005р. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. С. 179-181.
70.Значение минеральной плотности и показателей качества костной ткани в обеспечении ее прочности при остеопорозе / Родионова С. С. , Макаров М.А., Колондаев А.Ф. И др. // Вестн. травмат. и ортопедии. 2001. №2. С. 76-79.
71.Золотова-Гайдамака Н.В. Морфологія остеоцитів стегнової кістки щурів при модельованій гіпокінезії // Український морфологічний альманах. 2005. №1. С. 86.
72.Изменения в структуре диафизов длинных трубчатых костей при адаптации их к обезвоживанию организма / Киричок А.Н., Федонюк Л.Я., Бензар И.Н., Федонюк Я.И. // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Медицина. 2000. № 2 (11). С.70-71.
73.Изменения количества остеотропных микроелементов в костях при воздействии дегидратации на адаптированный к ней организм животных в молодом возрасте / Киричок А., Федонюк Я., Янушевский В., и др. // IМеждународный конгресс: Сборник научн. трудов. Ереван, 1998. С.69-70.
74.Ільїн В.М. Особливості адаптації організму людини до гіпербарії залежно від типу вегетативного гомеостазу: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 03.00.19 / НАН Ін-т фізіології ім. О.О. Богомольця. К., 2000. 32 с.
75.Ihde S. Изменения морфологии вертикальных костных структур нижней челюсти, обусловленные воздействием функциональных нагрузок в процессе остеоинтеграции ВОІ-имплантантов // Новое в стоматологии. 2004. №4. С. 44-57.
76.Каплан Е.Я., Цыренжапова О.Д., Шантанова Л.Н. Оптимизация адаптивных процессов организма. М.: Наука, 1990 94 с.
77.Карнаухов А.И., Безнис А.Т. Бионеорганическая химия: Учебн. пособие для студ. биол. спец. с.-х. вузов. К.: Вища школа, 1992. 224 с.
78.Карпель-Фроніус Э. Патология и клиника водно-электролитного обмена. Будапешт: изд-во АН Венгрии. 1964. 717 с.
79.Картамышева Н.Н., Чумакова О.В. Костное ремоделирование как модель межклеточных взаимодействий // Нефрология и диализ. 2004. Т.6, №1. С. 43-46.
80.Кащенко С. А. Особенности строения надкостницы большебеоцовой кости неполовозрелых белых крыс после тимэктомии // Український медичний альманах. 2003. №6 (додаток). С. 22-24.
81.Киричок О.М. Вікові зміни в кістках скелета при адаптації організму до загального зневоднення та в період реадаптації: Автореф. дис. к-та мед. наук: 14.03.01 / Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2003. 20с.
82.Киричок О.М. Реадаптаційні зміни в кістках скелета при порушенні водно-електролітного обміну // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. В. 6.- С. 83-84.
83.Климовицкий В.Г.Донченко Л.И. Проблемы ранней диагностики дегенеративно-дистрофических процессов в костно-мышечной системе // Ортопедия травматология и протезирование. 2003. №2. С. 84.
84.Ковешников В.Г. Костные ткани. Луганск, 2002. 134 с.
85.Ковешников В.Г., Фролов В.М., Кащенко С.А. Рост, строение и формообразование костей скелета белых крыс после иммуностимуляции // Український морфологічний альманах. 2005. №1. С. 25-29.
86.Корж М.О. Регенерація кістки — актуальна для ортопедів та травматологів проблема // Ортопедия, травматология и протезирование. 2006. №1. С. 76.
87.Корж М.О., Дєдух Н.В. Репаративна регенерація кістки: сучасний погляд на проблему. Стадії регенерації (повідомлення 1) // Ортопедия, травматология и протезирование. 2006. №1. С. 77-83.
88.Корж М.О., Романенко К.К., Горидова Л.Д. Репаративна регенерація кістки: сучасний погляд на проблему. Порушення регенерації кістки (повідомлення 2) // Ортопедия, травматология и протезирование. 2006. №1. С. 84-89.
89.Корнилов Н.И., Аврунин А.С. Адаптационные процессы в органах скелета. С.-Пб.: МОРСАР АВ, 2001. 269 с.
90.Космерин С. Б., Ашукина Н.А., Горяная Ю.В. Морфология костной и хрящевой ткани в условиях действия эстрогенов // Ортопедия, травматология и протезирование. 1994. № 4. С. 93.
91.Костючек Д.Ф., Душенкова Т.А., Рищук С. В. Ранняя диагностика и профилактика остеопороза у женщин в пре- и постменопаузе // Журнал акушерства и женских болезней. 2006. №1. С. 3-6.
92.Краснопольский В.И., Торчинов В.У., Серова О.Ф. Роль эндогенных гормонов в регуляции костно-минерального обмена // Российский вестник акушера-гинеколога. 2005. №4. С. 16-20.
93.Cranney A., Papaioannou A., Zytaruk N. Паратиреоидный гормон в терапии остеопороза: систематический обзор // Международный журнал медицинской практики. 2007. №1. С. 37
94.Кублановский В.С. Научные достижения и направления работ в области электрохимии водных растворов // Украинский химический журнал. 2004. № 7-8. С. 74-77.
95.Куц П.В. Вплив показників біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини на остеоінтеграцію внутрішньокісткових імплантатів // Український морфологічний альманах. 2006. №2. С. 75-78.
96.Лабунець І.Ф., Драгунова В.О., Магдич Л.В. Вплив модуляції функції тимуса на цирканнуальний ритм функціонального стану кісткового мозку у мишей СВА різного віку // Проблемы старения и долголетия. 2005. №1. С. 22-32.
97.Лапач С. М., Чубенко А.В., Бабіч П.М. Статистичні методи в медико-біологічних дослідженнях із застосуванням Excel. К.: Маріон, 2000. 320 с.
98.Лобенко А.А., Игнатьев А.М., Ермоленко Т.А., Верба А.И. Развитие адаптационного остеопороза в зависимости от функционального состояния костной ткани // Вісн.мор.медицини. 2000. №1. С. 6-8.
99.Лобода О.Ю., Боймиструк И.И. Влияние общего обезвоживания организма на изменения в почках крыс-нормотоников разных возрастных групп // ІV Международный конгресс по интегративной антропологии: Сборник научн. трудов / Под ред. Л.А. Алексиной. СПб.: СПБГМУ, 2002. С. 208-209.
100.Локальная конституция соединительнотканных органов опорно-двигательного аппарата человека / Вагапова В.Ш., Стрижков А.Е., Габбасова А.Г. и др. // 1 Міжнародний конгрес з інтегративної антропології. Тернопіль, 25-29 вересня 1995 р. Тернопіль, 1995. С.83-84.
101.Лузин В.И. Изменение ультраструктуры минерального компонента кости неполовозрелых крыс при облучении гелий-неоновым лазером // Український медичний альманах. 1999. N. 1. С. 66-68.
102.Лузин В.И., Иванова Л.Н., Горошко С. А. Ультраструктура минерального компонента губчатого костного вещества у белых крыс старческого возраста, находящихся на диете с повышенным содержанием холестерина // Український морфологічний альманах. 2005. №1. С. 43-46.
103.Лузин В.И., Стеклянина Л.В. Особенности прочности костей скелета неполовозрелых крыс в условиях действия повышенного содержания глюкокортикоидов и золедроновой кислоты // Український морфологічний альманах. 2005. №1. С. 89-91.
104.Лузін В.І. Особливості мікроелементарного складу кісток білих щурів різного віку, що зазнавали впливу об’ємно-комбінаційних імпульсних електромагнітних полів // Галицький лікарський вісник. 2000. Т. 7, Число 4. С. 105-106.
105.Лузін В.І., Івченко А.В., Івченко В.К. Ультраструктура кристалічної решітки кісткового регенерату, що формується при пластиці метадіафізарних дефектів матеріалами на основі гідроксиапатиту // Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2005. №2. С. 84-86.
106.Луценко Н.С., Колотілкіна Т.О. Функціональний стан симпатико-адреналової системи (САС) у вагітних з вегетосудинною астенією (ВСА) // Вісник наукових досліджень. 2004. №2. С. 229-231.
107.Лычкова А. Э. Серотонинэргический отдел вегетативной нервной системы в норме и при патологии // Вестник Российской Академии медицинских наук. 2005. №2. С. 8-16.
108.Маврич В.В., Лузин В.И. Рост, химический состав и прочностные свойства длинных трубчастых костей белых крыс под влиянием низкоэнергетического лазерного излучения // Морфология. 2000. - №1. С.59-66.
109.Магомедов С., Бурьянов А.А., Кваша В.П., Кузуб Т.А. Биохимические критерии состояния костной ткани при исследовании сыворотки крови больных псориатическим артритом // Ортопедия травматология и протезирование. 2004. №2. С. 35-39.
110.Мажура П.М. Особенности дифференцировки клеток в хондрогенезе и остеогенезе // Цитология и генетика. 1994. Т. 28, № 1. С.9-10.
111.Малышев В.Д. Острые расстройства водного и натриевого баланса // Анестезиология и реаниматология. 2004. №2. С. 65-67.
112.Мартинюк Л.П., Лузін В.І., Гнатюк М.С. Остеометричні, гістюморфометричні і біомеханічні характеристики кісткової тканини самок білих щурів при експериментальній хронічній нирковій недостатності // Вісник наукових досліджень. 2004. №2. С. 15-17.
113.Марущак М.І., Андрейчин С. М. Маркери формування і метаболізму кісток у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Медична хімія. 2006. №2. С. 130-131.
114.Матвейчук И.В., Денисов-Никольский Ю.И., Слесаренко Н.А. Особенности построения костей как элементов биомеханической системы // Морфология. 1998. - № 3. С. 78-79.
115.Махинько В.И., Никитин В.Н. Константа роста и функциональные периоды развития в постнатальной жизни белых крыс // Эволюция темпов индивидуального развития животных: Сборник научн. работ. М.: Наука, 1977. С. 85-99.
116.Мащенко И.С., Гударьян А.А. Механизмы формирования различной активности остеопороза в костных структурах пародонта больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. 2005. №2. С.41-44.
117.Меерсон Ф.З., Малышев И.Ю. Феномен адаптационной стабилизации структур и защита сердца. М.: Наука, 1993. С. 3-56.
118.Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца (Рекомендации рабочей группы Института геронтологии по изучению вариабельности сердечного ритма) / Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. и др. // 1-я международная научная конференция: Сборник научн. трудов. Киев: ИПЦ «Алкон», 2002. С. 193-215.
119.Микроскопическая техника: Руководство / Под ред. Д.С. Саркисова и Ю.Л.Петрова. М.: Медицина, 1996. 544 с.
120.Миронов В.А., Миронова Т.Ф. Опыт использования в практической медицине анализа вариабельности сердечного ритма // Вести медицины. 1995. - № 9. С. 34-36.
121.Моисеев С. В., Фомин В.В. Симпатическая нервная система и метаболический синдром // Клиническая фармакология и терапия. 2004. №4. С. 70-74.
122.Моруков Б.В., Носков В.Б. Водно-солевой обмен и функция почек в космических полетах и наземных модельных экспериментах // Российский физиологический журнал. 2003. №3. С. 356-364.
123.Морфофункціональна перебудова кісток скелету в період реадаптації у тварин репродуктивного віку адаптованих до дегідратації після сублетального гіпертонічного ексикозу / Киричок О.М., Волошин О.С. , Федонюк Я.І. та ін. // Биомедицинские проблемы реабилитации и образования студентов с ограниченными физическими возможностями: Сборник научн. трудов. Мелитополь, 2001. С. 55 64.
124.Насонов Е.Л., Скрипникова И.А. Насонова В.А. Проблема остеопороза в ревматологии. — М: СТИН, 1997. 429 с.
125.Неменко Б.А., Молдакулова М.М. Атомно-абсорбционное определение микроэлементов // Гигиена и санитария. М.: Медицина, 1980. N 4. С. 64-66.
126.Нормальна фізіологія: Навч. посіб. / Філімонов В.І., Наливайко Д.Г., Райцес В.С., Шевчук В.Г.; за ред. В.I. Філімонова. К.: Здоров’я, 1994. 608 с.
127.Олійник В.А., Поворознюк В.В. Стан кісткової тканини у хворих з нейро-ендокринно обмінною формою гіпоталамічного синдрому // Врачебное дело (Лікарська справа). 2003. №1. С. 63-66.
128.Олійник Н.М., Маланчин І.М., Кузьма Н.О. Стан маркерів резорбції кісткової тканини у вагітних та породілей з пізніми гестозами на фоні захворювань гепатобіліарної системи // Вісник наукових досліджень. 2005. №1. С. 52-54.
129.Опаловська Г.М. Циркадные ритмы электролитов слюны как показатели функционального состояния в процессе производительной деятельности // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1999. Т. 128, № 8. С. 215-221.
130.Основы биохимии: Уч. пособие / Под ред. А.Врайта. 1978. 1878с.
131.Панков Е.Я., Дедух Н.В. Нейрогуморальная регуляция развития и востановительных процессов костной и хрящевой тканей // Вестник РАМН. 1992. N. 5. С. 10-14.
132.Петросян Э.А., Сергиенко В.И., Горбов Л.В. Состояние водно-электролитного, липидного, белкового обмена и состояния плазматических мембран клеток при экспериментальном желчном перитоните // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2005. № 1. С. 25-27.
133.Поворознюк В. В. Постменопаузальний остеопороз: механізми розвитку, фактори ризику, клініка, діагностика, профілактика та лікування // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 1 (додаток) . С. 98-111.
134.Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остеопороз // Журнал практичного лікаря. 2006. №1. С. 41-43.
135.Поворознюк В.В., Лук’янов О.М., Віленський А.Б. Регуляція кальцій-фосфорного гомеостазу, формування кісткової тканини у дітей в нормі та при дії радіаційного чинника // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. №2. С. 104-107.
136.Поворознюк В.В., Шеремет О.Б., Баннікова Р.О. Структурно-функціональний стан кісткової тканини та біологічний вік жінок постменопаузального періоду залежно від рівня фізичної активності // Вестник физиотерапии и курортологии. 2004. №2. С. 71-72.
137.Подрушняк Е.П. Механизмы развития остеопороза // Проблеми остеології. 1998. Т.1, № 1. - С. 59-65.
138.Попова Н.В., Рубченко Т. И., Лукашенко С. Ю. Щелочная фосфатаза и минеральная плотность трабекулярной костной ткани поясничных позвонков у женщин с естественной менопаузой // Проблемы репродукции. 2005. №4. С. 72-76.
139.Пошехонова Ю.В., Буряк В.Н., Махмутов Р.Ф. Состояние исходного вегетативного тонуса и уровня гистамина, серотонина в плазме крови у детей с функциональной диспепсией // Врачебное дело (Лікарська справа) . 2005. №8. С. 38-42.
140.Прилиска О.І. Фізіологія: Навч. посібник К.: Парламентське видавництво, 2004. 136 с.
141.Пузырев А.А., Иванова В.Ф., Маймулов В.Г. Адаптация организма к действию экологических факторов на клеточном и сублеточном уровнях // Морфология. 1997. Т.112, вып. 4. . С. 23 - 28.
142.Пушина С. А., Коваленко Т.В., Бутолин Е.Г. Состояние фосфорно-кальциевого обмена и метаболизма костной ткани при недостаточности соматотропного гормона // Российский педиатрический журнал. 2004. №2. С. 14-17.
143.Равелл П.А. Патология кости. М.: Медицина, 1993. 368 с.
144.Ремінецький Б.Я. Морфофункціональні вікові зміни росту і формоутворення кісток скелету і їх реадаптація при клітинній дегідратації організму: Автореф. дис. ... канд. біол. наук / Київський університет імені Тараса Шевченка. Київ, 1996.- 21 с.
145.Риггз Б.Л., Мелтон Л.Дж. Ш. Остеопороз / Пер.с англ. М; СПб.: ЗАО «Издательство БИНОМ», «Невский диалект», 2000. 560с.
146.Рожинская Л.Я. Системный остеопороз. М.: Издатель Макеев, 2000. — 196 с.
147.Розов В.І. Методи оцінки та самооцінки стресових станів // Практична психологія та соціальна робота. 2007. №5. С. 41-52.
148.Rolls B., Rolls E. Жажда / Пер. с англ. д.м.н. Хитрова Н.К. М.: Медицина, 1984. 190 с.
149.Руководство по остеопорозу / Под ред. Л.И.Беневоленской. М.: БИНОМ-Лаборатория Знаний, 2003. 524 с.
150.Савинова Н.В., Бутолин Е.Г. Влияние хронического стресса на показатели обмена коллагена в костной ткани крыс с аллоксоновым