МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕГЕНЬ ПРИ ВИСОКІЙ ГОСТРІЙ КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТІ : Морфофункциональные особенности ЛЕГКИХ ПРИ ВЫСОКОЙ острой кишечной непроходимости и ее коррекции В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕГЕНЬ ПРИ ВИСОКІЙ ГОСТРІЙ КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
  • Альтернативное название:
  • Морфофункциональные особенности ЛЕГКИХ ПРИ ВЫСОКОЙ острой кишечной непроходимости и ее коррекции В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
  • Кол-во страниц:
  • 179
  • ВУЗ:
  • ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ім. М.І.ПИРОГОВА

    На правах рукопису


    МОНАСТИРСЬКИЙ Володимир Миколайович


    УДК 611-018.5:616.24:616.34:616-007.272


    Морфофункціональні особливості легень при високій гострій кишковій непрохідності та її корекції
    в експерименті

    14.03.01 - нормальна анатомія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    доктор медичних наук, професор
    Півторак Володимир Ізяславович



    Вінниця - 2008









    Зміст





    Перелік умовних скорочень ............................................................................


    4




    Вступ .................................................................................................................


    5




    Розділ 1. Огляд літератури ..


    12




    1.1.


    Механізми розвитку ендогенної інтоксикації в патогенезі гострої кишкової непрохідності ..



    12




    1.2.


    Морфофункціональні особливості пошкодження та компенсаторно-пристосувальних реакцій легень при гострій патології шлунково-киш­ко­во­го тракту ......




    17




    1.2.1.


    Зміни в системі сурфактанту при пошкодженні легенів ....


    30




    Розділ 2. Загальна методика і основні методи дослідження ........................


    35




    2.1.


    Загальна методика та об’єкти дослідження ..............


    35




    2.2.


    Методи дослідження ...........................................................................


    38




    Розділ 3. Структура та функція легень в динаміці високої обтураційної гострої кишкової непрохідності ...........................................................



    42




    3.1.


    Макроскопічні, гістологічні та морфометричні зміни легень в динаміці високої обтураційної гострої кишкової непрохідності ....



    42




    3.2.


    Ультраструктурні зміни респіраторного відділу легень при високій гострій обтураційній кишковій непрохідності ...........................



    62




    3.3.


    Поверхнева активність сурфактанту легень у динаміці високої обтураційної гострої кишкової непрохідності ..................................



    72




    3.4.


    Показники ендогенної інтоксикації в динаміці високої обтураційної гострої кишкової непрохідності .............................................



    76




    Розділ 4. Особливості будови легень та активність сурфактанту при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності ........



    79




    4.1.


    Макроскопічні, гістологічні та морфометричні зміни в легенях при хірургічному лікуванні високої обтураційної гострої кишкової непрохідності .




    79




    4.2.


    Ультраструктурні зміни легень при хірургічному лікуванні високої обтураційної гострої кишкової непрохідності ...........................



    90




    4.3.


    Поверхнева активність сурфактанту легень при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності .............................



    99




    4.4.


    Показники ендогенної інтоксикації при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності ...........................................



    102




    Розділ 5. Морфофункціональний стан легень в умовах ентеродетоксика­ції сорбентом Силлард П при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності




    104




    5.1.


    Макроскопічні, гістологічні та морфометричні зміни в легенях при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності в умовах ентеродетоксикації сорбентом Силлард П ..............




    104




    5.2.


    Ультраструктурні зміни легень при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності в умовах ентеродетоксикації сорбентом Силлард П ..........................................................................




    123




    5.3.


    Поверхнева активність сурфактанту легень після застосування ентеродетоксикації при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності ......................................................................




    128




    5.4.


    Показники ендогенної інтоксикації після застосування ентеродетоксикації при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності .......................................................................................




    132




    Розділ 6. Аналіз та узагальнення результатів досліджень ...........................


    136




    Висновки ...........................................................................................................


    151




    Список використаних джерел .........................................................................


    154










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ





    АГБ


    -


    аерогематичний бар'єр




    АІ


    -


    альвеолоцит І типу




    ВВ


    -


    вітрилоподібне випинання




    ВОА


    -


    відносний об'єм альвеол




    ВОГКН


    -


    висока обтураційна гостра кишкова непрохідність




    ВОНД


    -


    відносний об'єм непошкоджених ділянок




    ВОПД


    -


    відносний об'єм пошкоджених ділянок




    ВОС


    -


    відносний об'єм строми




    ГЕС


    -


    гранулярна ендоплазматична сітка




    ГКН


    -


    гостра кишкова непрохідність




    Ін


    -


    інтерстицій




    ІС


    -


    індекс стабільності




    Лз


    -


    лізосоми




    М


    -


    мітохондрії




    МВ


    -


    мікроворсинки




    МСМ


    -


    молекули середньої маси




    ПА


    -


    просвіт альвеоли




    ПК


    -


    просвіт капіляра




    ПН


    -


    поверхневий натяг




    ПТ


    -


    пластинчасті тільця




    РДСД


    -


    респіраторний дистрес-синдром дорослих




    СЛ


    -


    сурфактант легень




    СП


    -


    сурфактантний протеїн




    ТMП


    -


    товщина міжальвеолярної перегородки




    Ф


    -


    фагосоми




    ФК


    -


    фібрилярні компоненти




    Я


    -


    ядро









    ВСТУП


    Актуальність проблеми. Гостра кишкова непрохідність (ГКН) - одна з невирішених проблем абдомінальної хірургії. Незважаючи на сучасні досягнення хірургії та інтенсивної терапії, летальність при ГКН непухлинної етіології до теперішнього часу досягає 11,4 - 20,8% [60, 70], а при пухлинній непрохідності складає 24,2-68,3 % [59, 72, 93, 101].
    Дослідження останніх років свідчать, що при ГКН розвивається ендогенна інтоксикація, яка викликає виражені зміни клітинних структур з порушенням функції внутрішніх органів і систем організму, в тому числі і респіраторної. Серед легеневих ускладнень, важливе місце займає синдром гострого ушкодження легень одна із найбільш важких форм гострої дихальної недостатності [24, 109, 180, 182]. У числі метаболітів, що можуть спричинити токсичну дію, важлива роль відводиться молекулам середньої маси, які є продуктами протеолізу білків. Володіючи різною біологічною активністю, вони пригнічують фагоцитарну активність лейкоцитів, макрофагів, тканинне дихання, порушують мікроциркуляцію і проникність мембран.
    Сучасне розуміння багатьох функцій легень дозволяє розкрити участь різних легеневих структур (ендотеліальні клітини капілярів, альвеолоцити, макрофаги, епітеліальні клітини бронхів) в метаболізмі великої кількості ендогенних біохімічних субстанцій [178]. Токсичні речовини підлягають в легенях захопленню, накопиченню та метаболізму з наступним виведенням у велике коло кровообігу [206]. Таким чином відбувається захист артеріальної системи і, отже, всіх тканин організму від надходження до них надмірно активних метаболітів [209]. Тривале пригнічення моторики травного тракту навіть при відсутності механічної перешкоди приводить до глибоких розладів гомеостазу, токсичної дії мікрофлори кишечника з подальшим порушенням функції практично всіх органів і систем [187].
    Відомо, що синдром надмірної колонізації тонкої кишки, кишкова транслокація, має місце при порушенні функціональної активності кишечника і. значною мірою. визначає прогноз лікування хворих з ГКН. Проникнення бактерій і токсинів в кровоносне русло різко підсилює навантаження на печінку, легені та імунну систему, які виконують бар'єрну функцію і перешкоджають генералізації інфекції [25, 30].
    З точки зору патогенезу ГКН являє собою стадійний патологічний процес, на першому етапі якого переважають рефлекторні процеси, зв’язані в основному з перерозтягненням привідного відділу кишки. В подальшому зростаюча ентеральна недостатність приводить до прогресування водно-електролітних розладів і попадання (через порушення всмоктування) в системний кровотік різноманітних речовин із просвіту кишки, що служить початком розвитку ендотоксикозу.
    У численних експериментальних і клінічних дослідженнях було встановлено, що велике значення у розвитку захворювань легеневої системи має стан компонентів респіраторного відділу та активність сурфактанту легень [37, 66, 88, 96]. Аналіз літератури, присвячений вивченню респіраторного відділу легень, вказує на істотні зміни в його ультраструктурній організації, як при захворюваннях органів дихання, так і при ушкодженнях інших органів і систем організму [35, 38, 161, 177]. Тканина легень на дію різних видів подразників здатна відповідати стереотипною реакцією, в основі якої лежить запальний процес. Перш за все легені реагують швидким розвитком явищ ексудації, в наступному прогресують проліферативні зміни [17, 68, 92, 205].
    Досліджень, присвячених морфологічним змінам, що розвиваються у респіраторному відділі легень при ГКН, порівняно мало і в переважній більшості вони базуються на даних світлової мікроскопії [50, 51, 76].
    У доступній літературі нами не виявлено даних про структурну організацію альвеолоцитів І, ІІ типів та альвеолярних макрофагів при ГКН. Відсутні дані про комплексну морфофункціональну характеристику сурфактантної системи легень в умовах ендотоксемії обумовленої ГКН з використанням електронно-мікроскопічних і фізичних методів дослідження.
    Поза увагою науковців залишилося вивчення кореляційних зв’язків між показниками ендогенної інтоксикації крові і показниками поверхневої активності сурфактанту легень.
    Для лікування і профілактики легеневих ускладнень при дії ендогенних факторів використовуються різноманітні способи детоксикації організму [9, 24]. Разом з тим, необхідно враховувати зміни компонентів респіраторного відділу легень, що дає можливість застосовувати патогенетично обґрунтовану медикаментозну корекцію, легеневих порушень. Вищевказані положення визначають актуальність дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації була обговорена та затверджена на засіданні вченої ради стоматологічного та фармацевтичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (протокол № 6 від 16 червня 2005), на засіданні проблемної комісії МОЗ та АМН України Морфологія людини” (протокол № 67 від 29 червня 2005). Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів хірургічного лікування” (№ державної реєстрації: 0106U006045).
    Автор при виконанні роботи вивчив морфофункціональні зміни легень в динаміці високої обтураційної ГКН та обґрунтував патогенез ускладнень при хірургічному лікуванні ГКН.
    Мета дослідження. Встановити в експерименті характер морфологічних змін респіраторного відділу легень та активність сурфактанту при високій обтураційній ГКН для обґрунтування принципів корекції цих порушень.
    Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні задачі:
    1. Вивчити макро-, мікроскопічні, ультраструктурні зміни компонентів респіраторного відділу легень та активність сурфактанту у динаміці високої обтураційної ГКН.
    2. Дослідити характер структурних змін альвеолоцитів І, ІІ типів, альвеолярних макрофагів та активність сурфактанту легень після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки.
    3. Вивчити структуру компонентів респіраторного відділу легень та активність сурфактанту після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки з застосуванням ентеродетоксикації.
    4. Визначити ступінь кореляційних зв’язків між показниками ендогенної інтоксикації та показниками поверхневої активності сурфактанту легень при високій обтураційній ГКН, після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки та в умовах ентеродетоксикації Силлардом П.
    Об’єкт дослідження морфофункціональна перебудова легень під впливом ендогенної інтоксикації та її корекції.
    Предмет дослідження структура респіраторного відділу легень, зміни функціональної активності сурфактанту та стану ендогенної інтоксикації при високій обтураційній ГКН та її корекції.
    Методи дослідження морфологічні (макроскопічний, мікроскопічний, морфометричний, електронномікроскопічний), які дозволили встановити структурні зміни респіраторного відділу легень в динаміці високої обтураційної ГКН; біохімічні (рівень молекул середньої маси) - для визначення ступеня інтоксикації при ГКН; фізико-хімічні методи дослідження поверхневої активності водно-сольових екстрактів легенів - для визначення функціональної активності сурфактанту легень; статистичний для об’єктивізації одержаних кількісних даних та вияснення ступеню взаємозв’язків між показниками функціональної активності сурфактанту легень та ендогенної інтоксикації.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше дана комплексна оцінка пошкодження та компенсаторно-пристосувальних реакцій на різних рівнях структурної організації легень при високій обтураційній ГКН.
    Вперше описана динаміка морфологічних змін респіраторного відділу легень при дії ендогенних речовин, які накопичуються в крові при високій обтураційній ГКН. Виявлена динаміка структурних змін респіраторного відділу та сурфактантної системи легень, обумовлених дією ендогенної інтоксикації, що супроводжує ГКН.
    Вперше описана динаміка морфологічних змін у компонентах респіраторного відділу легень та активність сурфактанту після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки.
    Вперше встановлено, що вплив ентеродетоксикації сорбентом Силлард П на морфофункціональний стан респіраторного відділу легень при високій обтураційній ГКН проявляється зменшенням гідратації альвеолярного епітелію, посиленням синтетичної та секреторної активності альвеолоцитів II типу та пригніченням активності сурфактанту.
    У результаті комплексного дослідження при високій обтураційній ГКН вперше встановлено сильний прямий кореляційний взаємозв'язок альтеративних процесів у легенях із ступенем ендотоксикозу.
    Виявлена сильна кореляційна взаємозалежність між показниками концентрації МСМ в сироватці крові та показниками поверхневої активності екстрактів легеневої тканини в динаміці високої обтураційної ГКН.
    На основі проведених досліджень визначено, що одним з провідних механізмів ушкоджуючої дії ендогенної інтоксикації на мікроструктуру легень є порушення білоксинтезуючої й фосфоліпідної функцій, а також окислювально-відновних процесів.
    Практичне значення отриманих результатів. Одержані в ході дослідження дані розширюють уявлення про патогенетичні механізми розвитку гострого пошкодження легень при високій обтураційній ГКН та її хірургічній корекції та намічають шляхи подальшого удосконалення підходів до профілактики та інтенсивної терапії легеневих ушкоджень.
    Наукові положення та висновки дисертаційної роботи адаптовані для впровадження та застосування в практичній охороні здоров’я. Проведені дослідження розширять і поглиблять знання про структуру та функцію легень при розвитку ГКН. Дослідження структурної організації респіраторного відділу легень та активності сурфактанту при високій обтураційній ГКН вказують на доцільність застосування ентеродетоксикації сорбентом Силлард П для профілактики легеневих порушень.
    Основні результати досліджень впроваджені в практику роботи хірургічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Отримані результати досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрах нормальної анатомії, оперативної хірургії і топографічної анатомії та на хірургічних кафедрах (при вивченні патогенезу та лікування ГКН) Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено інформаційний пошук, аналіз джерел наукової літератури, визначена актуальність проблеми, обґрунтовано вибір методів дослідження. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Здобувачем особисто виконано експериментальне моделювання високої обтураційної ГКН. Автором самостійно написано 2 статті в наукових фахових виданнях. 2 журнальні статті за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковим керівником та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно пошкодження легень при високій обтураційній ГКН. У роботах, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал дисертанта, а узагальнення та висновки сформульовані сумісно. Аналіз та узагальнення одержаних результатів, обґрунтування висновків проведено спільно з науковим керівником. Особисто дисертантом проведено статистичну обробку отриманих даних, запропоновано практичні рекомендації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на XIІ та ХІІІ університетській (ХХХХІІ та ХХХХІІІ вузівській) конференція молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2006, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів"(Тернопіль, 2006); Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії" (Чернівці, 2006).
    Апробація дисертаційної роботи проведена на спільному засіданні кафедр оперативної хірургії та топографічній анатомії, нормальній анатомії, гістології, цитології та ембріології, нормальній фізіології, патологічній анатомії, загальної гігієни та екології людини, науково-дослідного центру та Вінницького відділення наукового товариства АГЕ, топографоанатомів і апробаційної ради Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 2007).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць (з них 2 у співавторстві), які повністю відображають зміст проведеного дослідження. 4 статті опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (з них 2 самостійні).
  • Список литературы:
  • Висновки



    У дисертаційній роботі наведене теоретичне і нове рішення актуальної наукової задачі - встановлення впливу ендогенної інтоксикації на структурно-функціональні компоненти респіраторного відділу легень при високій обтураційній ГКН. В результаті комплексного дослідження виявлено характер ушкоджень легень, їх спрямованість, можливість їх попередження, тісний взаємозв'язок альтеративних процесів у легенях при високій обтураційній ГКН з ступенем ендотоксикозу.
    1. В процесі розвитку високої обтураційної ГКН виявляються виражені структурні зміни в легенях, що проявилися на світлооптичному рівні поступовим зростанням вираженості альтеративних процесів (порушення мікроциркуляції, прогресуючий інтерстиційний набряк на тлі запалення легень, ділянки дис- та ателектазів, деформація та часткове руйнування міжальвеолярних перегородок) над компенсаторно-пристосувальними (ділянки легеневої тканини з витонченими міжальвеолярними перегородками, збільшеними розмірами порожнини альвеол без порушення їх структури). Гістологічні зміни співпадали з динамікою зростання товщини міжальвеолярних перегородок та відносного об'єму пошкоджених ділянок легень.
    2. Висока обтураційна ГКН супроводжується ушкодженням структур респіраторного відділу легень, посиленим викидом альвеолоцитами ІІ типу осміофільного матеріалу в просвіт альвеол, як прояв компенсаторної реакції, набряком і локальною деструкцією цитоплазматичної мембрани альвеолоцитів I типу.
    3. Після хірургічного лікування високої обтураційної ГКН прояви пошкодження легеневої тканини значно посилюються, та характеризуються переважанням альтеративних процесів, а їх глибина та розповсюдженість свідчить про можливість їх незворотності незворотного характеру (переважають ділянки ателектазів у вигляді зливних полів на тлі яких визначаються багаточисельні крововиливи; ділянки розпаду легеневої тканини, гіалінові мембрани, у просвіті альвеол накопичується фібрин у вигляді густої сітки, в петлях якої багато полінуклеарних лейкоцитів). Морфометричні дослідження підтверджують дані світлової мікроскопії.
    4. Характер ультраструктурних змін паренхіматозних клітин легень експериментальних тварин, яким через три доби після створення моделі високої обтураційної ГКН проводили резекцію перев'язаної ділянки кишки, свідчить про мембранолітичну дію ендогенної інтоксикації та пов'язані з цим порушення білоксинтезуючої і фосфоліпідної функцій, а також окислювально-відновних процесів.
    5. При хірургічному лікуванні високої обтураційної ГКН в умовах ентеродетоксикації на світловому рівні прояви пошкодження в аналогічні строки ВОГКН поступово зменшуються, а компенсаторно-пристосувальні- навпаки зростають,що підтверджується даними морфометрії. Ультраструктурні зміни респіраторного відділу легень також виражені менше, ніж після хірургічного лікування без застосування ентеродетоксикації. Посилюється синтетична та секреторна активність альвеолоцитів 2 типу. Виявляється зростання поверхневої активності сурфактанту легень. В післяопераційному періоді відбувається значне зниження ендогенної інтоксикації.
    6. Найбільш значні порушення функціональної активності сурфактанту легень виявлені у тварин, яким через 72 години після створення моделі захворювання відновлювали прохідність тонкої кишки, про що свідчить різке підвищення мінімального поверхневого натягу вже через добу після відновлення прохідності тонкої кишки в 1,36 рази в порівнянні з передопераційним періодом та в 5,98 рази в порівнянні з контролем. Протягом другої доби констатовано зростання показника в 6,75 рази порівняно з контролем при одночасному зменшенні індексу стабільності Клементса з 0,91 ± 0,03 до 0,41 ± 0,03 (Р < 0,001).
    7. Отримані дані доводять, що причиною розвитку структурних та функціональних змін легень є ендогенна інтоксикація, що зумовила токсичне пошкодження як судинного, так і респіраторного відділу легень. Встановлена кореляційна взаємозалежність між показниками токсичності крові та показниками поверхневої активності екстрактів легеневої тканини в динаміці високої обтураційної ГКН. Концентрація молекул середньої маси в сироватці крові мала високий прямий корелятивний зв’язок з показником мінімального поверхневого натягу (r = 0,97) та показником максимального поверхневого натягу (r = 0,89), а з індексом стабільності Клементса - високий зворотній корелятивний зв’язок (r = - 0,94).









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Алексеев С.А., Гаин Ю.М., Бордаков В.Н. Кишечный гомеостаз при абдоминальном сепсисе: Руководство для врачей. Минск: Изд-во «БелНИИ аграрной экономики», 2002.- 338 с.
    2. Алексеенко А.А. Структурные изменения респираторного отдела легких при экспериментальном моделировании печеночной недостаточности // Вестник проблем биологии и медицины. Полтава. 2002.- Вып.11-12. С.61-65.
    3. Алєксєєнко О.А., Шпонька І.С., Корнілов Б.Ю. Деякі фізико-хімічні та біохімічні аспекти стану системи сурфактанту легень при гострій печінковій недостатності // Медичні перспективи. 2000.- Том 5, №4. С.57-60.
    4. Бабак О.Я.,. Крахмалова Е.О, Невзоров В.П. Ультраструктура клеток респираторного отдела легких у пациентов с хронической легочной гипертензией // Український терапевтичний журнал. 2005. - № 2. С. 4-8.
    5. Белоглазов В.А., Гордиенко А.И. Экспрессия антигена CD14 на В-лимфоцитах периферической крови, протекающей на фоне дисбактериоза кишечника // Таврический медико-биологический вестн. -2000. - №1-2. - С. 9-12.
    6. Бенедикт В.В. Обґрунтування способу лікування післяопераційної функціональної непрохідності кишки у хворих на гостру абдомінальну патологію // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2006. - Т. 5, № 4. С. 22-26.
    7. Биркун А.А. Нестеров Е.Н., Кобозев Г.В. Сурфактант легких. - Киев: Здоров'я, 1981.-160 с
    8. Біктіміров В.В., Вернигородський С.В. Структурні зміни в легенях при тривалому застосуванні пропранололу // Матеріали 6 Конгресу патологів України Судинні та онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”.- Вінниця.- 1998.- С. 248.
    9. Білик І.І. Детоксикаційні властивості комбінації ентеросгелю та сорбогелю при гнійному перитоніті // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина". - 2003. - Вип. 20. - С 168-169.
    10. Бісярін Ю.В., Бідюк Д.М. Морфологічні прояви респіраторного дистрес-синдрому дорослих при панкреонекрозі // Львівський медичний часопис - 1996.- №1.- C. 25-27.
    11. Брискин Б.С., Демидов Д.А. Энтеросорбция пектинсодержащим препара­том в лечении перитонита // Хирургия. - 2005. - № 4. - С. 14-19.
    12. Бюль Э.В. Исследование поверхностно-активных свойств сурфактантов легкого -// Сурфактанты легкого в норме и патологии: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. В.А. Березовского. — К.: Наук. думка, 1983. —С. 150—155.
    13. Вансович В.Є., Напханюк В.К., Ульянов В.О. Профілактика дегенеративних змін нервового апарату стінки кишечнику при експериментальному спайкоутворені // Одеський медичний журнал. 2005. - № 6 (92). С. 14-16.
    14. Величковский Б.Т. Молекулярные и клеточные основы экологической пульмонологии // Пульмонология.- 2000.- №3.- С.10-18.
    15. Вернигородський C.B. Міжклітинні взаємодії при формуванні пропранололового фіброзного альвеоліту // Буковинський медичний вісник. -2001.-№ 1-2.-С 31-32.
    16. Взаємозв'язок ультраструктурних змін у легенях із порушеннями ліпідного обміну при розвитку у хворих на інфаркт міокарда гострої серцевої недостатності / С.Г.Гичка, Т.С.Брюзгіна, О.Б.Яременко, Н.В. Фартушок // Медична хімія. - 2000, -Т.2, №1. С. 40 43.
    17. Воспаление. Руководство для врачей / под ред. В.В.Серова, В.С.Паукова. М.: Медицина, 1995. 640 с.
    18. Герасимюк І.Є. Зміни у мікроциркуляторному руслі легень за умов пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії // Вісник морфології.- 2005.- № 1.- С..
    19. Герасимюк І.Є. Особливості ультраструктурних змін стінок легеневих артерій в динаміці пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії // Вісник морфології.- 2003.- № 2.- С. 170-172.
    20. Герасимюк І.Є. Структурні основи адаптації кровоносного русла легень допострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії // Буковинський медичний вісник.- 2003.- Т.7, № 2.- С.134-139.
    21. Глотов М.А., Бабанин А.А. Влияние искусственной вентиляции легких на поверхностно активные свойства конденсата выдыхаемого воздуха во время абдоминальных операций // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2004. - №2д. С. 397 398.
    22. Глумчер Ф.С. Острый респираторный дистресс-синдром// Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 1999.№ 2. С. 2749.
    23. Голотюк В.В. Можливість корекції церулоплазміном ендогенної інтоксикації, що зумовлена обструкцією ободової кишки // Онкологія. 2001. Т. 3., № 4. - С. 286-289.
    24. Гостищев В.К., Сажин В.П., Авдовенко А.Л. Перитонит М.: ГЭОТАР - МЕД, 2002. - 240 с
    25. Гринёв М.В., Громов М.И., Комраков В.Е. Хирургический сепсис. СПб.-М.: ОАО «Типография «Внешторгиздат», 2001.- 315 с.
    26. Даценко Г.В., Гунас І.В. Динаміка мікрометричних змін в легенях щурів після кріодеструкції шкіри //Вісник Вінницького державного меди­чного університету.- 1999.- Т.З, №2.- С.265-266.
    27. Даценко Г.В., Рудий Ю.Й., Гунас I.B. Оцінка впливу факторів локальної кріодеструкції та опіку шкіри на макрометричні зміни в легенях щурів //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2000.- Т.4, №2.-С.393-395.
    28. Досвід лікування гострої кишкової непрохідності / В.А. Дягель, В.М. Жолоб, В.І. Дрозд, В.Я. Квасюк // Медицина транспорту України. 2005. - № 3. С. 32-34.
    29. Ерюхин И.А., Петров В.П., Ханевич М.Д. Кишечная непроходимость. 2-е изд. С-Пб: Питер, 1999. 448 с.
    30. Завада Н.В., Гаин Ю.М., Алексеев С.А. Хирургический сепсис: Учебное пособие. Минск: Новое знание, 2003.- 237 с.
    31. Загорулько А.А. Ультраструктурная морфология компонентов аэрогематического барьера при различных клинико-анатомических формах хронического бронхита // Таврический медико-биологический вестник. 2005. Т.8, №3. С. 34 38.
    32. Загорулько А.К., Загорулько А.А. Неорганические частицы в легких: ультраструктурный и микрорентгеноструктурный анализ // Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. Проблемы, достижения и перспективы развития медико биологических наук и практического здравоохранения”. 2001. Т. 137, ч. 1. С. 139 142.
    33. Загорулько А.К., Загорулько А.А. Ультраструктурная морфология реснитчатого аппарата эпителия бронхов при хроническом воспалении // Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения”. Симферополь. 2002. Т.138, часть 3. С. 38 41.
    34. Зайцев В.Т. Современные аспекты диагностики и лечения больных острой кишечной непроходимостью // Матеріали ХІХ з’їзду хірургів України.— Х., 2000.— С. 136138.
    35. Заяць Л.М. Роль нейтрофілів у розвитку синдрому гострого ушкодження легень при експериментальному перитоніті // Галицький лі­карсь­кий вісник. 2004. - Т.11, № 1. С. 51-54.
    36. Заяць Л.М. Стан клітинних компонентів сурфактантної системи легень при гострому розлитому перитоніті в експерименті // Тези доповідей ІІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України, Київ 2003 р. Укр. пульмонол. журн. 2003. - № 2. С. 182.
    37. Заяць Л.М. Ультраструктура альвеолярних макрофагів легень при гострому розлитому перитоніті в експерименті // Вісник морфології. - 2003. - № 2. С. 182-183.
    38. Заяць Л.М. Ультраструктурні зміни альвеолярного епітелію легень при гострому розлитому перитоніті в експерименті // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 3-4. С. 155-156.
    39. Заяць Л.М., Шестаков В.І. Особливості ультраструктури гемомікроциркуляторного русла легень при гострому розлитому перитоніті в експерименті //Буковинський медичний вісник. -2001. - Т. 5, № 1-2. - С 66-67.
    40. Зильбер А.П. Дыхательная недостаточность. М.: Медицина, 1989. 511с.
    41. Изменения в протеиназ-ингибиторной системе перитонеального и бронхоальвеолярного секрета больных при осложненном течении острой абдоминальной патологи / А.В.Кубышкин, Мзуги Икрам, В.З.Харченко, Н.Ю.Горохова, П.Ф.Семенец, С.Г. Донич // Таврический медико-биологический вестник. 2000. - №3-4. С.92-95.
    42. Илюкевич Г.В. Абдоминальный сепсис: новый взгляд на нестареющую проблему // Медицинские новости.- 2001.- № 9.- С.35-41.
    43. Іванків О.Л., Петрух А.В., Настасюк О.В. Хемілюмінесценція плазми крові та механізми перекисного окислення ліпідів // Матеріали ІІ Міжнародного Смакулового симпозіуму „Фундаментальні і прикладні проблеми сучасної фізики”. - Тернопіль, 2000.- С.245 - 246.
    44. Каримов И.З. Окислительная модификация белков и перекисное окисление липидов в развитии метаболической интоксикации при патологии. // Лаб. диагностика. 2005. № 1 С. 7-13.
    45. Козлов В.К. Иммунопатогенез и цитокинотерапия хирургического сепсиса. СПб: Изд-во «Ясный свет», 2002.- 48 с.
    46. Комплексная электронно-микроскопическая оценка изменений ультраструктуры эпителия бронхиол при бронхиальной астме в эксперименте / А.К.Загорулько, Т.А.Аскари, А.А.Загорулько, А.Н. Самойлов // Украинский пульмонологический журнал. 2002. № 2(36). С. 53 54.
    47. Концентрація ендотеліну-1 в плазмі крові корелює з вираженістю клінічних проявів стабільної стенокардії напруження / Лутай М.І., Слободський В.А., Гавриленко Т.І. та ін. // Укр. мед. часопис. 2004. № 4 (42). С. 105-108.
    48. Корнилов Б. Е., Алексеенко А. А. Функциональная морфология респираторного отдела легких при печеночной недостаточности // Міжнародна конференція „Актуальні питання морфології”, присвячена пам’яті академіка, лауреата державної премії України, професора Сморчка Сергія Андрійовича, 6-7 травня, 1996, - Тернопіль. 1996. Т. 2. — С.330333.
    49. Корнілов Б.Ю., Алєксєєнко О.А., Шпонька І.С. Морфологічні зміни респіраторного відділу легень при гострій печінковій недостатності // Медичні перспективи. 2000.- Том 5, №1. С.31-34.
    50. Кузнецов А.Н. Патогенез легочных осложнений у больных острой обтурационной тонкокишечной непроходимостью // Инфекции в хирургии мирного и военного времени. VI Всеармейская международная конференция. Сборник материалов, м. Москва, 1416 ноября 2006 г. М. 2006. С. 80-81.
    51. Куцик О.Б. Прогнозування післяопераційних легеневих ускладнень у хворих із гострою кишковою непрохідністю // Шпитальна хірургія. - 1999.- №2.- C. 57-61.
    52. Куцик Ю.Б. Роль екстракорпоральної детоксикації у профілактиці i лакуванні дихальних розладів у хворих з гострою непрохідністю кишечнику // Клiн. Хірургія. 1998. № 6. С. 4-6.
    53. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте / И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария, Б. Западнюк. —К.: Вища школа. —1983. —383 с
    54. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе. К.: МОРИОН, 2002. 640с.
    55. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel. К.: МОРИОН, 2001. 408с.
    56. Лопухин Ю.М. Биоэтика: избранные статьи и доклады (1993-2003) / Ю.М.Лопухин. - М., 2003. - 128 с.
    57. Луговской Э.В. Молекулярные механизмы образования фибрина и фибринолиза. Физико-химический и иммунохимический анализ (монография) // К.: Наукова думка 2003. 224 с.
    58. Макарова О.П., Зубахин А.А. Реактивность альвеолярных макрофагов при развитии гранулематозного воспаления легких в условиях острой массивной кровопотери // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2004. - № 9. - С. 257-260.
    59. Матвійчук Б.О. Діагностика обтураційної непрохідності ободової кишки ракового генезу // Арх. клін. експ. мед.— 2000.— Т.9, № 4. — С. 562-564.
    60. Матюхин В.В. Синдром эндогенной интоксикации у больных острой обтурационной тонкокишечной непроходимостью, осложненной развитием абдоминального сепсиса // Вестник РГМУ. 2006. - №2 (49) - С. 151-152
    61. Меншутина М.А., Чинчаладзе Д.Г. Состояние микроциркуляторного русла кожи и реактивность сосудов кожи при бронхиальной астме // Ангиология и сосудистая хирургия. 2006. Т. 12, прил. С. 21.
    62. Монастирський В.М. Зворотність морфологічних змін легень та зменшення ступеня ендотоксикозу при корекції гострої кишкової непрохідності методом ентеродетоксикації /Тези доп. Всеукраїнської наук. конф. „Акт. пит. вікової анат. та ембріотопографії” // Клін. анат. та опер. хірургія. 2006. Т.5, № 2. С. 44.
    63. Монастирський В.М. Морфологічний стан альвеолоцитів 2 типу при гострій кишковій непрохідності та її хірургічній корекції // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів” (30-31 травня 2006 року) Тернопіль, 2006. С.88-91.
    64. Монастирський В.М. Морфологічні зміни альвеолоцитів 1 типу при гострій кишковій непрохідності // XIІ університетська (ХХХХІІ вузівська) конференція молодих вчених та фахівців. Матеріали конференції (18 травня 2006 року) Вінниця, 2006. С.28-29.
    65. Монастирський В.М. Ультраструктурні зміни стінки альвеол при гострій непрохідності тонкої кишки // Таврический медико-биологический вестник. 2006. Т. 9. - № 3, ч.III. - С. 122-124.
    66. Морфологические изменения структур аэрогематического барьера респираторного отдела легких при хронической печеночной недостаточности / А.А.Алексеенко, Б.Е.Корнилов, С.Н.Чекан, Э.Е.Громов // Морфологія. 2007. Т. І, №1. С. 32-35
    67. Морфологічні зміни легень при портальній гіпертензії на фоні цирозу печінки / В.І.Русин, Я.О.Руснак, В.В. Авдеев і ін. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина". - Вип. 24. - 2005. - С. 52-55.
    68. Морфологічні прояви пошкоджень та компенсаторно-пристосувальних реакцій в легенях та печінці щурів у відповідь на наслідки локальної гіпер- та гіпотермії шкіри / І.В.Гунас, Ю.Й.Рудий, Г.В.Даценко, О.Є.Маєвський, О.М. Шаповал //Вісник проблем біології і медицини.- 2003.- Вип. 4.- С. 73-75.
    69. Нестеров Е.Н., Кобозев Г.Б., Заварзина Г.А. Прибор для измерения поверхностного натяжения экстрактов легких // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.- 1974.- №2.- С. 120-122.
    70. Обоснование и эффективность раннего энтерального питания у больных с острой кишечной непроходимостью различной этиологии / О.О. Руммо, В.В. Кирковский, С.И. Третьяк, С.В. Коротков // Белорусский медицинский журнал. - 2006. № 4 (18). С 56-59.
    71. Определение молекул средней массы у больных в критических состояниях / Н.И. Габриэлян, Э.Р.Левицкий, О.И.Щербанева, Н.Ф.Порядин // Терапевтический архив. - 1983. - № 6. - С. 76-78.
    72. Особливості лікувально-діагностичного алгоритму у хворих з ранньою післяопераційною кишковою непрохідністю / В.В. Жебровський, Ф.М. Ільченко, А.Г. Фролов, Є.Б. Чемоданов, І.А. Аль-Ола Мухомед // Медицина залізничного транспорту України. 2003. - № 4. С. 6-10.
    73. Патогенетическая роль протеолитических ферментов и их ингибиторов в развитии патологических процессов в легких при экстремальной патологии / Мзуги Икрам, А.В.Кубышкин, Н.Ю.Горохова, О.В.Чебоха, И.П.Сизов, С.Г.Донич // Второй Российский конгресс по патофизиологии. М. - 2000. C.111.
    74. Патогенетическое обоснование применения препаратов экзогенных сурфактантов у больных синдромом острого легочного повреждения / А.К.Загорулько, А.А.Бабанин, А.Л.Потапов, Е.Н.Нестеров, Л.Г.Сафронова // Укр. пульмонолог. журн. - 2000. - № 2. - С. 39 - 41.
    75. Патогенетическое обоснование сочетанного применения сурфактанта, ингибиторов протеиназ и антиоксидантов для коррекции нарушений в легких при турникетном шоке / Н.Ю.Горохова, В.З.Харченко, Мзуги Икрам, А.В.Кубышкин, А.К. Загорулько // Второй Российский конгресс по патофизиологии. М.,2000. C.106.
    76. Петров В.Ф., Ерюхин И.А., Кишечная непроходимость. М.: Медицина, 2000. 464с.
    77. Печінково-ниркова недостатність при гострій кишковій непрохідності / В.Г.Рябцев, Ю.Б.Куцик, В.І.Ковалишин, Н.М.Ференц, О.В. Масюкевич, Є.В. Сокуренко // Вісник морської медицини. - 2001.- №2 (14) С.
    78. Півторак В.І., Благодарова О.В. Ультраструктурні зміни кардіоміоцитів при високій гострій обтураційній кишковій непрохідності // Biomedical and biosocial anthropology - 2006. - № 7. - С. 148-152.
    79. Півторак В.І., Булько М.П. Морфологія мононуклеарних макрофагів слизової оболонки тонкої кишки при високій обтураційній гострій кишковій непрохідності // Тези доп. Всеукраїнської наук. конф. „Акт. пит. вікової анат. та ембріотопографії” // Клін. анат. та опер. хірургія. 2006. Т.5, № 2. С. 48-49.
    80. Півторак В.І., Булько М.П. Ультраструктурні зміни мононуклеарних макрофагів у слизовій оболонці тонкої кишки при застосуванні ентеросорбції в лікуванні високої обтураційної гострої кишкової непрохідності // Вісник морфології. 2006. - Т.12, №2. - С. 184-186.
    81. Півторак В.І., Булько М.П. Ультраструктурні особливості мононуклеарних макрофагів слизової оболонки тонкої кишки та ендогенна інтоксикація при високій обтураційній гострій кишковій непрохідності.// Вісник проблем біології і медицини. - 2006. Вип.. 2. - С. 265-269.
    82. Півторак В.І., Бурков М.В. Морфофункціональний стан нейроендокринних клітин тонкої кишки при моделюванні гострої кишкової непрохідності та її корекції // Таврический медико-биологический вестник. 2006. Т. 9. - № 3, ч.IV. - С. 131-134.
    83. Півторак В.І., Бурков М.В. Особливості змін в клітинах дифузної нейроендокринної системи шлунково-кишкового тракту в динаміці високої обтураційної гострої кишкової непрохідності // Тези доп. Всеукраїнської наук. конф. „Акт. пит. вікової анат. та ембріотопографії” // Клін. анат. та опер. хірургія. 2006. Т.5, № 2. С. 49-50
    84. Півторак В.І., Бурков М.В. Ультраструктурні особливості ендокриноцитів слизової оболонки тонкої кишки та шлунка при гострій кишковій непрохідності // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. Вип.. 2. - С. 136-139.
    85. Півторак В.І., Монастирський В.М. Вплив ентеродетоксикації на ультраструктуру альвеолоцитів 2-го типу та альвеолярних макрофагів при хірургічній корекції високої гострої обтураційної кишкової непрохідності в експерименті // Вісник морфології. 2006. - Т.12, №2. - С. 181-184.
    86. Півторак В.І., Монастирський В.М., Буткалюк Д.Д. Морфологічні зміни в легенях при високій гострій кишковій непрохідності в експерименті // Вісник морфології. 2003. Т.9, N2. - С. 258-260.
    87. Пікас О.Б. Порушення сурфактанту легень як основа патологічних процесів у легенях // Укр.пульмонол.журн. - 2003. - № 4. - С. 45-46.
    88. Пікас О.Б. Роль сурфактанту легень у виникненні захворювань органів дихання // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С. 4-6.
    89. Поливода С.Н., Самура Б.Б. Коррекция вазоактивными препаратами уровня эндотелина-1 у больных вторичной легочной гипертензией // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. Випуск 5. Київ Луганськ. 2001. С. 353-357.
    90. Причины септических осложнений при обтурационной непроходимости ободочной кишки и их профилактика / В.Ф.Саенко, Л.С.Белянский, А.А. Стасенко и др. // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. Тернопіль: Укрмедкнига. 2002. Том 1. С.325-326.
    91. Проблема абдоминального сепсиса в хирургии. Сообщение 3: патогенез заболевания / Ю.М. Гаин, С.А. Алексеев, В.Г. Богдан, Ю.А. Соколов // Белорусский медицинский журнал 2003. - №1 (3). С. 54-58.
    92. Проявления принципа рекомбинации структур и функций в участках повреждения и компенсации легких и печени крыс в ответ на термическую травму кожи разного генеза / И.В.Гунас, Ю.И.Рудый, Г.В.Даценко, А.Е.Маевский, E.H.Шаповал //„Проблемы, достижения и перспективы разви­тия медико-биологических наук и практического здравоохранения": Тру­ды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского.- 2002.- Т. 138, Ч. 3.- С.35-37.
    93. Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Числова оцінка тяжкості стану за шкалою SAPS II у хворих на гостру товстокишкову непрохідність пухлинного походження // Буковинський мед. вісник. 2000. Т. 4, №2. С.97-100.
    94. Розенберг О.А. Легочный сурфактант и его применение при заболеваниях легких // Общая реаниматология. - 2007. Т. 3, № 1. С. 66-77.
    95. Розова Е.В., Середенко М.М., Меерсон Ф.З. Электронно-микроскопическая характеристика стрессорного легкого //Бюл. экспер. биол. и мед.-1989.- Т.108,
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины