СТАНОВЛЕННЯ І ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ СТРАВОХОДУ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ : Становление и топографоанатомические взаимоотношения ПИЩЕВОДА В пренатальный период онтогенеза человека

Краткое описание

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Марчук Олег Федорович

УДК 611.32.013

СТАНОВЛЕННЯ І ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ СТРАВОХОДУ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Макар Богдан Григорович,
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.....3
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО МОРФОГЕНЕЗ І ТОПО­ГРА­ФОАНАТОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ СТРАВОХОДУ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)...............................................................................9
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....32
2.1. Матеріал дослідження .......... 32
2.2. Методи дослідження..........34
2.2.1. Метод макроскопічного дослідження.......34
2.2.2. Метод мікроскопічного дослідження....36
2.2.3. Метод вивчення топографоанатомічних зрізів........36
2.2.4. Метод графічного реконструювання.........37
2.2.5. Метод пластичного реконструювання .37
2.2.6. Метод рентгенографії.............38
2.2.7. Метод комп’ютерної томографії.......... 38
2.2.8. Метод магнітно-резонансної томографії..............39 2.2.9. Метод статистичної обробки.... 40
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК СТРАВОХОДУ В ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ 41
РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФОАНАТО-МІЧНИХ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ СТРАВОХОДУ В ПЕРЕД-ПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ......52
РОЗДІЛ 5. ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРАВОХО-ДУ В ПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ.......98
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІД-
ЖЕНЬ..........152
ВИСНОВКИ165
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...168
CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ..193

ВСТУП
Актуальність теми. У структурі хірургічної патології новонародже-них переважають (65-70%) природжені вади розвитку, серед яких виді-ляють такі: атрезія стравоходу, діафрагмові грижі, омфалоцеле, гастроши-зис, вади розвитку легень та шлунково-кишкового тракту [1-4].
В останні роки в дитячій хірургії все ширше виконують операції на стравоході, трахеї в новонароджених при різних дефектах їх розвитку, зок-рема, при атрезії, трахео-стравохідних норицях [5-7]. Природжена непрохід-ність стравоходу виявляється в одного на 2500-3000 новонароджених і в 30% випадків поєднується з іншими вадами [8-10]. Найчастіше (90%) трапляється природжена вада стравоходу, коли проксимальний кінець органа закін-чується сліпо, а в дистальному кінці стравоходу знаходиться трахео-страво-хідна нориця [11]. Механізми порушення процесів ембріогенезу, які призводять до появи атре­зії стравоходу і трахео-стравохідної нориці, поки що не з’ясовані [12-15].
Дослідження особливостей органогенезу й топографії органів плода набуває нині суттєвого клінічного значення, зумовленого запровадженням ультразвукового дослідження його розвитку [16], пренатальної діагностики відхилень від нормального морфогенезу [17-19], хірургічної корекції деяких дефектів плода, що розвивається в матці матері [20, 21], анте- і перинатальної профілактики природжених вад внутрішніх органів [22-26].
Аналіз наукової літератури показав, що комплексні дослідження стра-воходу, трахеї та блукаючих нервів не проводились, а деякі дані є фрагмен-тарними і суперечливими [27-34]. Недостатню ува­гу приділяли вивченню форми, довжини, діаметра просвіту стравоходу і трахеї упродовж усього пренатального онтогенезу, в його динаміці [35, 36].
З накопиченням даних про патогенез та етіологію захворювань у постнатальному періоді онтогенезу стає зрозумілим вагоме значення внут-рішньоутробного періоду як об’єкта, на який повинна бути спрямована неос-лабна увага органів охорони здоров’я [37, 38].
Отже, актуальність даного дослідження зумовлена важливістю даних про внутрішньоутробний розвиток людини для медичної науки загалом і відсутністю цілісних уявлень про хронологічну послідовність морфогенезу та становлення топографоанатомічних взаємовідношень стравоходу зокрема.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-сертаційна робота є фрагментом наукових розробок кафедр анатомії людини, анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету за проблемою Статево-вікові законо-мірності будови і топографоанатомічних взаємовідношень органів та струк-тур в онтогенезі людини. Особливості вікової та статевої ембріотопографії” (№ держ. реєстрації 0105U002927, шифр IH.07.00.0001.05). Дисертант вивчав особливості морфогенезу і становлення будови стравоходу в прена-тальному періоді онтогенезу людини.
Мета дослідження. Визначити хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень стравоходу та суміжних структур у пренатальному періоді розвитку людини.
Завдання дослідження.
1. Уточнити особливості закладки та розвитку стравоходу в зародко-вому періоді.
2. Вивчити особливості синтопії стравоходу в передплодів та плодів людини.
3. Простежити динаміку змін морфометричних параметрів стравоходу та суміжних органів і структур у плодовому періоді розвитку.
4. Виявити зв’язок морфогенезу і будови стравоходу та становлення хребетного стовпа.
5. З’ясувати терміни і морфологічні передумови можливого виникнен­ня природжених вад та варіантів будови стравоходу.
Об’єкт дослідження: закономірності будови і топографоанатомічних взаємовідношень внутрішніх органів та структур в ранньому онтогенезі людини.
Предмет дослідження: джерела, терміни, місце закладки, хронологічна послідовність топографоанатомічних взаємовідношень стравоходу в прена-тальному періоді онтогенезу людини, критичні періоди можливого виник-нення його варіантів будови і природжених вад розвитку.
Методи дослідження: мікроскопічний використовується для вияс-нення встановлення взаєморозміщення органів, їх структур та судин, які неможливо дослідити макроскопічними методами; макроскопічний вивчення будови органів з позицій макроскопічного погляду в сучасній анатомії вважається актуальним і перспективним, оскільки мікроанатомія не дає вичерпної відповіді і не розкриває повністю багатогранності вікової анатомічної мінливості; топографоанатомічний використовується для до-слідження морфометричних показників стравоходу та його топографії; гра-фічне і пластичне реконструювання для отримання просторових взаємовід-ношень стравоходу на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку, а також для дослідження особливостей зовнішньої будови зачатків органів, а в деяких випадках і взаємовідношень із прилеглими структурами; рентгенографія для визначення скелетотопії стравоходу в плодів людини; комп’ютерна томо-графія для вивчення пошарової будови стравоходу та з метою зіставлення результатів із даними, одержаними за допомогою інших методів дослід-ження; магнітно-резонансна томографія для встановлення не тільки скелетотопії стравоходу в плодів людини, але й розміщення м’яких тканин та структур; статистичний для встановлення точності проведених вимірювань мікроскопічних та макроскопічних морфологічних параметрів.
Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою адекватних методів встановлені нові факти щодо морфогенезу і станов­лення будови стравоходу, а саме формування його вигинів, анатомічних звужень, динаміки топографоанатомічних взаємовідно­шень у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлені терміни диференціювання структур стінки стравоходу. Просте-жена динаміка формоутворення стравоходу та його просторово-часові взає-мовідношення впродовж раннього періоду онтогенезу, визначені періоди можливого виникнення природжених вад. Вперше досліджений корелятив-ний взаємозв’язок між морфогенезом стравоходу, трахеї і хребетного стовпа. Вперше встановлено, що стравохід і трахея розвиваються з дна первинної ротоглотки як самостійні, ізольовані органи.
Доповнені дані літератури стосовно особливостей становлення сли-зової та м’язо­вої оболонок стравоходу, розвитку блукаючих нервів, топогра-фії непарної та півнепарної вен, а також кровопостачання грудної частини стравоходу, визначена варіабельність архітектоніки та форму­вання страво-хідного нервового сплетення.
Встановлені критичні періоди внутрішньоутробного розвитку страво­ходу: 5-й тиждень період формування діафрагми та розмежування зачатків стравоходу і трахеї (зародки 4,0-5,0 мм ТКД); 7-10-й тижні період река-налізації просвіту стравоходу (передплоди 18,0-50,0мм ТКД); 16-й тиждень період інтенсифікації процесів проліферації та диференціації структур стінки стравоходу (81,0-135,0 мм ТКД).
Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження доповнює існуючі відомості про ембріогенез і становлення топографії стра-воходу, повніше висвітлює їх структурну організацію в період внутрішньо-утробного розвитку, що важливо для з’ясування морфологічних передумов виникнення деяких природжених вад. Результати, які одержані в дисертацій­ній роботі, є морфологічною основою для розробки нових методів прогнозу-вання, діагностики та лікування захворювань стравоходу, мають клінічне спрямування. Одержані дані можуть бути використані в лабораторіях cкри-нінгу ембріонального матеріалу, з’ясування ступеня дозрівання плода, а також пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку.
Результати дослідження можуть бути враховані при написанні під-ручників, посібників, монографій, атласів з ембріології, нормальної та клініч-ної анатомії травної системи.
Основні наукові положення і висновки дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес і науково-дослідну роботу на кафедрах: оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова; анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії і гістології Сумського державного університету; анатомії людини Івано-Франківського державного медичного університету; анатомії людини Луганського державного медичного університету; анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету; кафедри анатомії людини Тернопільського державного медич-ного університету ім. І.Я.Горбачевського; анатомії людини Вінницького націо-нального медичного університету ім. М.І.Пирогова; загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією Буковинського державного медичного університету; дитячої хірургії Буковинського державного медичного університету; нормальної анатомії Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького; анатомії людини Харківського державного медичного університету; анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії; анатомії людини Донецького державного медичного університету ім. М.Горького; нормальної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського; державне підприємство НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України, м. Чернівці.
Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізована наукова література, визначена тема, складено план дослідження, зібраний матеріал для дослідження, проведені морфологічні дослідження та статистична оброб­ка, аналіз і узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автор провів оформлення літератури всіх опубліко­ваних праць і написав всі розділи дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на 85-88-й підсумкових конференціях професорсько-викла-дацького складу Буковинського державного медичного університету (Чер-нівці, 2004-2008); науково-практичній конференції „Гістологія на сучасному етапі розвитку науки” (Тернопіль, 2004); II Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище” (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання променевої діагностики і лікування онкологічних захворювань” (Чернівці, 2004); Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); 77-й підсумковій науково-практичній конференції (Сімферополь, 2005); Ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнського лікарського Товариства (Івано-Франківськ, 2005); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); на IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Сімферополь, 2006); на II Міжнародному молодіжному медичному конгресі Санкт-Петербургские научные чтения”(Санкт-Петербург, 2007); на V Міжнародній медико-фарма-цевтичній конференції студентів та молодих учених (Чернівці, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 24 наукових робо-ти, з них 8 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, які пов-ністю відображають основний зміст дисертаційної роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі щодо особливостей становлення будови і топографії стравоходу у внутрішньо-утробному періоді онтогенезу. Одержані дані є основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріоло-гічних досліджень.
1. Формування оболонок стінки стравоходу та його вигинів відбу-вається у зародковому періоді розвитку. Диференціація структур його стінки починається з утворення слизової оболонки, яка в зародків 5,5-6,0мм ТКД (5-й тиждень) представлена двошаровим циліндричним епітелієм з вира-женою базальною мембраною.
2. У формуванні шарів м’язової оболонки стравоходу визначається гетерохронія: зачаток колового шару виявляється в зародків 9,0-9,5ммТКД (6-й тиждень), а поздовжнього шару у передплодів 18,0-19,0ммТКД (7-й тиждень).
3. У передплодовому періоді відбувається активний процес трансфор­мації епітелію слизової оболонки стравоходу від двошарового цилінд­ричного (передплоди 60,0-65,0мм ТКД 11-й тиждень) до чотиришарового циліндричного (передплоди 70,0-75,0мм ТКД 12-й тиждень) епітелію. Товщина зачатка колового м’язового шару переважає над товщиною поздовжнього шару, особливо в межах глотково-стравохідного переходу, на рівні і нижче роздвоєння трахеї. У 4-5-місячних плодів одночасно з проце­сами проліферації клітин тканинних шарів стінки стравоходу посилюються явища їхньої диференціації, особливо поверхневих шарів епітелію, який стає 8-10-шаровим плоским незроговілим епітелієм з чітко диференційованими базальним і поверхневим шарами.
4. На початку плодового періоду розвитку (плоди 81,0-85,0 мм ТКД 4-й місяць) у межах верхнього та заднього нижнього середостіння встанов­люються тісні анатомічні взаємозв’язки стравоходу з суміжними органами і структурами (блукаючими нервами, трахеєю, головними бронхами, дугою та грудною частиною аорти).
5. У 7-8-місячних плодів відбувається збільшення поверхневих шарів епітелію стінки стравоходу, деструкція клітин, потовщення м’язової плас­тинки слизової оболонки, в якій на межі з базальною мембраною збільшу­ється кількість кровоносних капілярів; коловий шар м’язової оболонки стра­во­ходу суттєво потовщується за рахунок збільшення кількості гладеньких міоцитів.
6. Ріст стравоходу в довжину в різні періоди внутрішньоутробного розвитку характеризується різною інтенсивністю: а) у зародковому періоді (11,0-13,5мм ТКД 6-й тиждень) відбувається швидкий ріст його довжини; б) у передплодів 20,0-24,0мм ТКД (8-й тиждень) спостерігається незначне уповільнення; в) у передплодів 50,0-79,0мм ТКД (11-12-й тижні), а також у плодів на 4-, 7-му та 10-му місяцях розвитку відзначено періоди інтенсив-ного росту стравоходу. Збільшення товщини стінок та довжини стравоходу відбувається синхронно і пропорційно.
7. Виділено два критичних періоди внутрішньоутробного розвитку стравоходу: 1) 5-й тиждень період формування діафрагми та розмежування зачатків стравоходу і трахеї (зародки 4,0-5,0мм ТКД); 2) 7-10-й тижні період реканалізації просвіту стравоходу (передплоди 18,0-50,0мм ТКД).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Одержані морфометричні параметри стравоходу, суміжних органів та структур у внутрішньоутробному періоді людини допоможуть удоско-налити і розробити нові методи антенатальної діагностики відхилень від нормального розвитку.
2. Особливості топографії стравоходу та суміжних з ним структур у пренатальному періоді онтогенезу потрібно враховувати при оперативних втручаннях на стравоході в ділянках шиї, грудної та черевної порожнин.
3. Одержані результати можуть бути використані в навчальному процесі на кафедрах анатомії людини, гістології, цитології, ембріології, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, а також при написанні навчальних посібників, атласів і підручників з морфологічних і клінічних дисциплін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Хирургическая помощь новорожденным принципы организации / Я. Н. Алейников, Д. В. Воронин, А. В. Каган [и др.] // Детская хи-рургия. 2005. № 2. С. 46-47.
2. Congenital diaphragmatic defects and associated syndromes, malformations, and chromosome anomalies: a retrospective study of 60 patients and literature review / G. M. Enns, V. A. Cox, R. B. Goldstein [et al.] // Am. J. Med. Genet. 1998. Vol. 79, № 3. P. 215-225.
3. Multiple esophageal rings: an association with eosinophilic esophagitis: case report and review of the literature / C. G. Siafakas, C. K. Ryan, M. R. Brown, T. L. Miller // Am. J. Gastroenterol. 2000. Vol. 95, № 6. P. 1572-1575.
4. Clinical characteristics and management of congenital esophageal stenosis: a report on 14 cases / S. Amae, M. Nio, T. Kamiyama [et al.] // J. Pediatr. Surg. 2003. Vol. 38, № 4. P. 565-570.
5. Сушко В. І. Xipypгiя дитячого віку / В. І. Сушко. К.: Здоров’я, 2002. 699 c.
6. Tobin R. W. Esophageal rings, webs, and diverticula / R. W. Tobin // J. Clin. Gastroenterol. 1998. Vol. 27, № 4. P. 285-295.
7. Congenital esophageal stenosis in adults / C. H. Oh, S. M. Levine, A. D. Katzka [et al.] // Am. J. Gastroenterol. 2001. Vol. 176, № 5. P. 1179-1182.
8. Ніколаєва Н. Г. Педіатрична xipypriя / Н. Г. Ніколаєва. Одеса, 1999. 208 с.
9. Malinger G. The fetal esophagus: anatomical and physiological ultrasonographic characterization using a high-resolution linear transducer / G. Malinger, A. Le-vine, S. Rotmensch // J. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2004. Vol. 24, № 5. P. 500-505.
10. Tonz M. Oesophageal atresia: what has changed in the last 3 decades? / M. Tonz, S. Kohli, G. Kaiser // J. Pediatr. Surg. Int. 2004. Vol. 20, № 10. P. 768-772.
11. Esophageal Atresia and Tracheoesophageal Fistula: Surgical Experience Over Two Decades / J. Y. Tsai, L. Berkery, D. E. Wesson [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 1997. Vol. 64, № 3. P. 778-784.
12. Лобко П. И. Эмбриональная окклюзия и врождённые пороки / П. И. Лоб-ко // Тез. VI Конгресса Междунар. Ассоциации морфологов // Мор-фология. 2002. Т. 121, № 2-3. С 93.
13. Skandalakis J. E. Embryologic and anatomic basis of esophageal surgery / J. E. Skandalakis, H. Ellis // Surg. Clin. North. Am. 2000. Vol. 80, № 1. P. 85-95.
14. Familiar recurrence of tracheoesophageal fistula and associated malformations / K. P. McMullen, P. S. Karnes., C. R. Moir, V. V. Michels // AJNR Am. J. Neuroradiol. 2000. Vol. 21, № 9. P. 1688-1698.
15. The vagus and recurrent laryngeal nerves in experimental congenital diaphrag-matic hernia / L. Martínez., S. González-Reyes, E. Burgos, J. Tovar // J. Pe-diatr. Surg. Int. 2004. Vol. 20, № 4. P. 253-257.
16. Кулаков В. И. Современные возможности и перспективы внутриутроб-ного обследования плода / В. И. Кулаков, В. А. Бахарев, Н. Д. Фанченко // Рос. мед. журн. 2002. № 5. С. 3-6.
17. Лукьянова Е. М. Современные возможности пренатальной диагностики врожденной патологии плода / Е. М. Лукьянова // Перинатологія та педіат-рія. 1999. № 1. С. 5-7.
18. Гойда Н. Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі формування охорони здоров’я в України / Н. Г. Гойда // Пери-натологія та педіатрія. 1999. № 1. С. 3-4.
19. Prenatal diagnosis of esophageal atresia using sonography and magnetic resonance imaging / J. C. Langer, H. Hussain, A. Khan [et al.] // J. Pediatr. Surg. 2001. Vol. 36, № 5. P. 804-807.
20. Степанов Э. А. Хирургия плода. Миф или реальность современной меди-цины? / Э. А. Степанов, Ю. И. Кучеров, С. Ю. Харламов // Детская хи-рургия. 2003, № 4. С. 40-42.
21. Spitz L. Esophageal atresia and tracheo-esophageal malformations / L. Spitz. // K. W. Ashcraft, G. W. Holcomb, J. Murphy, eds. Pediatric surgery. 4th ed. Amsterdam: Elsevier Saunders. 2005. P. 352-370.
22. Ахтемійчук Ю. Т. Здобутки та перспективи анатомічних досліджень бу-ковинських науковців / Ю. Т. Ахтемійчук, Б. Г. Макар // Бук. мед. віс-ник. 2004. Т. 8, юв. вип. С. 52-56.
23. Correlation of prenatal ultrasound diagnosis and pathologic findings in fetal anomalies / C. C. Sun, K. Grubach, D. T. DeCosta [et al.] // J. Pediatr. Dev. Pathol. 1999. Vol. 2, № 2. P. 131-142.
24. Nyberg D. A., Souter V. L. Sonographic markers of fetal trisomies: second trimester / D. A. Nyberg, V. L. Souter // J. Ultrasound Med. 2001. Vol. 20, № 6. P. 655-674.
25. Sieroszewski P. Diagnostic methods for fetal malformations in the first half of pregnancy / P. Sieroszewski, J. Suzin, E. Bas-Budecka // Ginekol. Pol. 2003. Vol. 74, № 10. P. 1276-1283.
26. Second-trimester sonography and trisomy 18 / R. Bronsteen, W. Lee, I. M. Vettraino [et al.] // J. Ultrasound Med. 2004. Vol. 23, № 2. P. 233-240.
27. Shi Arterial patterns in the thoracic and abdominal segments of the esophagus: anatomy and clinical significance / Y. Yan, C. Chen, Y. Chen [et al.] // Surg. Radiol. Anat. 1998. Vol. 20, № 6. P. 399-402.
28. Singh I. Texbook of Human Histology: Fifth Edition / I. Singh. 2006. 365 p.
29. Байтингер В. Ф. Классификация сфинктеров пищеварительной системы / В. Ф. Байтингер // Сфинктеры пищеварительного тракта. Томск: Си-бирский мед. ун-т, 1994. С. 14-16.
30. Баженов Д. В. Пищевод человека. Структура и функция / Д. В. Баженов, Д. Б. Никитюк. Тверь, 1997. 162 с.
31. Смирнова Т. В. Розвиток i становления топографії грудного відділу блу-каючих нервів у пренатальному періоді онтогенезу людини / Т. В. Смир-нова // Бук. мед. вісник. 2000. Т. 4, № 2. С. 222-226.
32. Ступникова Е. А. Иннервация грудного отдела пищевода / Е. А. Ступни-кова, А. О. Гайдукова // Тез. докл. IV Междунар. конф. по функцион. мор-фологии. СПб.: Ин-т физиологии им. И. П. Павлова РАН, 2002. С. 278.
33. Ольховський В. О. Анатомічна мінливість переднього блукаючого стов­бура людини / В. О. Ольховський // Клін. анатомія та оперативна хі-рургія. 2002. Т. 1. № 1. С. 49-52.
34. Молдавская А. А. Современные тенденции в изучении морфологии пище-варительного тракта в эксперименте / А. А. Молдавская // Саміт норм. анатомiв України та Росії: 3б. статей міжнарод. конф. Тернопіль, 2003. С. 93-97.
35. Фетальная топографическая анатомия прикладное и теоретическое зна-чение / Л. М. Железнов, Э. Н. Галеева, С. В. Лисицкая [и др.] // VIII Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 51.
36. Власов В. В. Анатомія стравоходу плода / В. В. Власов, О. А. Малого-ловка, О. С. Євчук // Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гостроен-терології: Материали наук. симпозіуму, 11.05.2007. Чернівці, 2007. С. 16-17.
37. Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії / Ю. Т. Ахте-мійчук, Б. Г. Макар, О. М. Слободян, О. В. Цигикало // Всеукр. наук. конф., Чернівці, 12-13.05.2006 // Клін. анатомія та оперативна хірургія. 2006. Т. 5, № 3. С. 100-103.
38. Молдавская А. А. Эмбриогенез органов пищеварительной системы чело-века: Атлас / А. А. Молдавская. М.: Академия естествознания, 2006. 174 с.
39. Тельцов Л. П. Закономерности развития тка­ней органов пищеварения в онтогенезе / Л. П. Тельцов, П. А. Ильин, В. А. Столяров // III Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1996. Т. 109, № 2. C. 94-95.
40. Морфогенез діа­фрагми у зародків людини / М. Д. Лютик, Ф. Д. Марчук, Т. В. Хмара, С. М. Лукaньова // Бук. мед. вісник. 2002. Т. 6, № 4. С. 193-194.
41. Приходська К. Г. Порівняльна анатомія хребетних / К. Г. Приходська, Г. І. Мардар., М. М. Ільєнко. Чернівці: Рута, 2002. 239 c.
42. Ахтемійчук Ю. Т. Топографоанатомические особенности пищеводно-же-лудочного перехода у плодов человека четвертого месяца / Ю. Т. Ахте-мійчук, Ю. В. Товкач // VIII Конгресс Междунар. Ассоциации морфо-логов // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 14.
43. Череп О. Е. Параллели морфогенеза слизистой оболочки ротовой по-лости, пищевода и желудка / О. Е. Череп, В. В. Гемонов // V Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 131.
44. Баженов Д. В. Мышечная оболочка пищевода позвоночных: закономер-ности эмбрионального и филогенетического развития / Д. В. Баженов, М. Б. Петрова // Актуальные вопросы морфологии // Сб. тр. Междунар. науч.-практ. конф. Гродно: Гр.ГМУ, 2008. С. 14-15.
45. Топографическая анатомия диафрагмы и пищевода в период внутри-утробного развития человека / А. А. Такарев, Н. С. Горбунов, А. К. Тихо-нова, Е. И. Петрикайте // VIII Конгресс Междунар. Ассоциации морфо-логов // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 124.
46. Головaцький А. С. Джерела формування непарної та напівнепарної вен у передплідному періоді онтогенезу людини / А. С. Головaцький, В. М. Круцяк, Т. Ф. Росола // Вісник проблем біол. і мед. Полтава-Харків. 1997. С. 22-26.
47. Ольховский В. А. Вариантная анатомия левого блуждающего нерва в над и поддиафрагмальной части пищевода человека / В. А. Ольховский // IV Междунар. Конгресс по интегр. антропологии. Материалы Конг-ресса. СПб., 2002. С. 269-271.
48. Кравчук С. Ю. Спосіб контрастування кишечника для підготовки до ком-п’ютерної томографії органів черевної порожнини / С. Ю. Кравчук, Ф. Д. Марчук, О. Ф. Марчук // Проблеми онкології, променевої діаг-ностики та терапії на Буковині. Чернівці, 2006. Вип. 8. С. 234-235.
49. Туркевич Н. Г. К вопросу о территориальных компромиссах в процесе он-тогенеза / Н. Г. Туркевич // Рефераты докладов I-й науч. конф. Чернови-цкого мед. института. 1957. С. 138-140.
50. Силиверстов С. С. Анатомо-функциоональные и возрастные особенности артериального русла пищеводно-желудочного, желедочно-двенадцати­перстного и подвздовшно-слепокишечного переходов / С. С. Силивест-ров // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 108.
51. Амбросьева Н. П. Возрастная динамика внутриорганного кровеносного русла пищеводно-желудочного, желудочно-двенадцатиперстного и подв-здовшно-слепокишечного переходов / Н. П. Амбросьева, С. С. Селиверс-тов, М. М. Лопухов // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 16.
52. Гелашвили П. А. Микроангиоархитектоника в развиваю­щихся скелетных мышцах, пищеводе и регенерирующих тканях / П. А. Гелашвили, Е. С. Бадалянц // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 35.
53. Паршин М. М. Возрастная анатомия гемомикроциркуляторного русла мышечной оболочки на уровне пишеводно-желудочного перехода у че-ловека. Влияние антропогенных факторов на сосудистую и нервную системы” / М. М. Паршин // Материалы II науч.-практ. конф. Нальчик: Изд. центр „Эльфа", 1997. С. 50-52.
54. Пищевод новорожденного / Ф. Ф. Сакс, М. А. Медведєв, В. Ф. Байтин-гер, А. Й. Рыжов. Томск: Изд. Томского ун-та, 1988. 120 с.
55. Бобрик И. И. Атлас анатомии новорожденных / И. И. Бобрик, В.И. Мина- ков. К.: Здоров’я, 1990. 168 с.
56. Исхаки Ю. Б. Пищевод: Руководство по отоларингологии / Ю. Б. Исхаки. М.: Медицина, 1994. 79 c.
57. Паршин М. М. Показатель степени развитости соединительнотканных со-сочков слизистой оболочки пищевода человека / М. М. Паршин // Мор- фология. 1996. Т. 110, № 6. С. 97-99.
58. Никитюк Д. Б. Некоторые особенности лимфатического русла и лим-фоидных образований в зоне анатомических сужений пищевода чело-века / Д. Б. Никитюк // Пробл. клин., лимфол. и эндоэкол. Москва-Со-чи, 1997. С. 74.
59. Сапин М. Р. Иммунные и железистые структуры в стенках полых и внут-ренних органов человека / М. Р. Сапин, Д. Б. Никитюк // Рос. морфол. ведомости. 1998. № 1-2. С. 175-178.
60. Петровский Б. В. Дивертикулы пищевода / Б. В. Петровский, Э. Н. Ван-цян. М.: Медицина, 1968. 184 с.
61. Иванова Е. А. Строение лимфоидных образований зоны перехода пище-вода в желудок / Е. А. Иванова // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 52.
62. Молдавская А. А. Современные тенденции в развитии эмбриологии / А. А. Молдавская, Н. Н. Федорова // V Когресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 84-85.
63. Структурные преобразования внутриорганного сосудистого русла легких и пищеварительной трубки на этапах пренатального и раннего пост-натального онтогенеза / Р. М. Асфандияров А. Е. Лазько, М. В. Лазько [и др.] // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфо-логия. 1998. Т. 113, № 3. С. 19.
64. Селиверстов С. С. Особенности слизистой оболочки пищеводно-желудоч-ного перехода / С. С. Селиверстов // III Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1996. Т. 109, № 2. С. 89.
65. Ахтемійчук Ю. Т. Органогенез заочеревинного простору / Ю. Т. Ахтемій- чук. Чернівці: Прут, 1997. 148 с.
66. Ахтемійчук Ю. Т. Топографоанатомічні особливості стравохідно-шлун-кового переходу людини / Ю. Т. Ахтемійчук, Ю. В. Товкач // Клін. aна-томія та оперативна xipyргія. 2004. Т. 3, № 1. С. 49-53.
67. Mittal R. K. The esophagogastric junction / R. K. Mittal, D. H. Balaban // N. Engl. J. Med. 1997. Vol. 336, № 13. P. 924-932.
68. Lambrecht W. Hereditary multiple atresias of the gastrointestinal tract: report of a case and review of the literature / W. Lambrecht, D. Kluth // J. Pediatr. Surg. 1998. Vol. 33, № 5. P. 794-797.
69. Сharacterisation of relaxation of the lower oesophageal sphincter in healthy premature infants / T. I. Omari, K. Miri, R. Fraser [et al.] // Gut. 1997. Vol. 40. P. 370-375.
70. Костиленко Ю. П. Анатомия органов пищеварительной системы / Ю. П. Костиленко. Полтава, 2003. 122 с.
71. Колесников Л. Л. Сфинктерные аппараты человека. Новый взгляд на проблему / Л. Л. Колесников // VIII Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 65.
72. Колесников Л. Л. Некоторые положення и задачи современной сфинк­терологии / Л. Л. Колесников // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 60.
73. Зиновьева И. Е. Конституционно-морфологические особенности пище-вод­но-желудочного перехода / И. Е. Зиновьева // IV Конгресс Междунар. Ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 51.
74. Колесников Л. Л. Пищеводно-желудочный комплекс (функциональная ана-томия) / Л. Л. Колесников, Д. Б. Никитюк, Ю. М. Селин. М.: ВУНМЦ МЗ РФ, 1997. 140 с.
75. Особенности о