Проблема йодного дефіциту та його подолання у населення Західного ре‎ґіону України : Проблема йодного дефицита и его преодоления у населения Западного ре ґиону Украины

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ІМ. В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Миронюк Наталія Іванівна

УДК 616. 441-006. 5-036. 21-053. 2:614. 876053.2-0.92: 546.15

Проблема йодного дефіциту та його подолання у населення Західного ре‎ґіону України

14.01.14 ендокринологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Науковий керівник

доктор медичних наук

Кравченко Віктор Іванович

Київ 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ...2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ4

ВСТУП.....5

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЕТІОЛОГІЇ, ПАТОГЕНЕЗУ ТА

ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ, СПРИЧИНЕНИХ НЕСТАЧЕЮ ЙОДУ В ДОВКІЛЛІ......11

Основні питання епідеміології йододефіцитних захворювань та дослідження зобної ендемії в Західному реґіоні України11

Функціональні особливості стану щитоподібної залози жінки під час вагітності в умовах йодного дефіциту та їхній вплив на адаптацію гіпофізарно тиреоїдної системи плода і новонароджених. .26

Роль йодного забезпечення організму у формуванні інтелектуального
та фізичного розвитку дітей........................................................31

Сучасний досвід у подоланні йодного дефіциту серед населення
різних регіонів світу.. .39

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.. 44

2.1. Характеристика обстежених груп населення.....44

2.2. Методи дослідження ...48

2.2.1. Пальпаторне обстеження та ультразвукове дослідження ЩЗ.48

2.2.2. Обстеження фізичного та інтелектуального розвитку дітей.. 49

2.2.3. Метод визначення йоду в сечі....51

2.2.4. Метод визначення ТТГ у крові...52

2.2.5. Аналіз солі на вміст йоду....53

2.2.6. Статистичні обрахунки54

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ДИНАМІКИ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ ТИРЕОЇДНОЇ ПАТОЛОГІЇ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ У ЗАХІДНОМУ РЕҐІОНІ УКРАЇНИ...........................................................................................................56

РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОНУТРІЄНТНОГО СПОЖИВАННЯ ЙОДУ НАСЕЛЕННЯМ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ, ЗГІДНО З НАЦІОНАЛЬНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ...68

РОЗДІЛ 5 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗА ДАНИМИ РАНДОМІЗОВАНОГО, КЛАСТЕРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ......77

РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ЙОДНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СКРИНІНГУ НА ТИРЕОТРОПНИЙ ГОРМОН У РАЙОНАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.88

РОЗДІЛ 7 Дослідження інтелектуального розвитку школярів з різним рівнем йодного забезпечення на території Львівської області ........96

РОЗДІЛ 8 ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО ГАРМОНІЙНОСТІ

У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ РІЗНОГО ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ..101

РОЗДІЛ 9 УСУНЕННЯ НЕСТАЧІ ЙОДУ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВОЇ ЙОДОВАНОЇ СОЛІ......109

РОЗДІЛ 10 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...118

ВИСНОВКИ..131

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ....133

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 134

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГ вроджений гіпотиреоз

ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я

ДГ дисгармонійний фізичний розвиток

ЕЗ ендемічний зоб

ЕЙС екскреція йоду із сечею

ІГР індекс гармонійності розвитку

ЙД йодний дефіцит

ЙДЗ йододефіцитні захворювання

ЙС йодована сіль

МРКЙДЗ Міжнародна рада з контролю за йододефіцитними захворюваннями

НТГ неонатальна гіпертиреотропінемія

РДГ різко дисгармонійний фізичний розвиток

РДГ з ДМТ різко дисгармонійний з дефіцитом маси тіла

РДГ з НМТ різко дисгармонійний з надлишком маси тіла

ТГ тиреоїдні гормони

ТГл тиреоглобулін

ТЗГ тироксинзв’язувальний глобулін

ТО тиреоїдний об’єм

ТПО тиреоїдна пероксидаза

ТТГ тиреотропний гормон

Т4 тироксин

Т3 трийодтиронін

УЗД ультразвукове дослідження

ХГ хоріонічний гонадотропін

ЦНС центральна нервова система

ЩЗ щитоподібна залоза

ЮНІСЕФ Міжнародний фонд допомоги дітям Організації Об’єднаних Націй

ІQ коефіцієнт інтелекту

ppm частка на мільйон

ВСТУП

Актуальність теми. Основним наслідком дефіциту йоду в навколишньому середовищі є розвиток зоба у людей і тварин, які проживають в йододефіцитних реґіонах. При тяжкій нестачі йоду спостерігається затримка розумового розвитку, аж до крайніх його проявів кретинізму [158,242]. Саме ці прояви тривалий час визнавалися ознаками йододефіцитної патології. Але відомо, що недостатнє надходження, засвоєння, інтрафолікулярний транспорт та органіфікація йодиду є головною причиною розвитку не тільки ендемічного, але й спорадичних форм вузлового та дифузного зоба, де інтратиреоїдний дефіцит йоду виступає самостійним фактором проліферації тиреоцитів, а також сприяє збільшенню частоти випадків низькодиференційованих раків щитоподібної залози (ЩЗ) [91,164,209].

З 80-х років минулого століття більшу увагу почали приділяти порушенням нервової системи плода і новонароджених при нестачі йоду. Дослідження, проведені Delange F. і Glinoer D. у Бельгії показали, що навіть помірне зменшення надходження йоду (50-75 мкг на добу), у вагітних жінок призводить до зниження концентрації вільного тироксину в крові та підвищенню секреції тиреотропного гормону (ТТГ). Відносна гіпотироксинемія у матері до початку функціонування щитоподібної залози у плода (перші 12 тижнів) негативно впливає на ембріогенез та розвиток центральної нервової системи (ЦНС) [183]. Очевидно, що найбільш несприятливі наслідки нестачі йоду в організмі виникають на ранніх етапах розвитку, від внутрішньоутробного періоду до статевого дозрівання. В 1983 р. був введений термін йододефіцитні за

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі визначені показники йодної забезпеченості населення Західного реґіону України, отримані нові дані щодо захворюваності та поширеності тиреоїдної патології у дітей, з’ясовані питання впливу йодної нестачі на інтелектуальний та фізичний розвиток школярів, досліджено рівень споживання йодованої солі та препаратів йоду, що дозволило рекомендувати шляхи подолання йодного дефіциту у населення на цій території.

2. Вперше проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпечення дітей та жінок репродуктивного віку у Західному реґіоні України, яке дозволило визначити наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у реґіоні.

3. Результати дослідження йодної забезпеченості дітей шкільного віку показали наявність тривалої ретроспективної гострої нестачі йоду на території Львівської області, що призвело до розвитку зоба у 40,8 % обстежених дітей, за даними УЗД ЩЗ. Найбільша частота випадків зоба спостерігалася у дітей із гірської місцевості 66,1 % та дітей, які проживали в селі 55,4 %. Третина дітей, за даними дослідження, перебувала в зоні легкого йодного дефіциту, хоча загальна медіана йодурії по області свідчила про оптимальний рівень надходження йоду в організм дітей.

4. Виявлено суттєве поліпшення йодної забезпеченості жіночого населення західних областей. Загальна медіана йодурії у реґіоні становила 128,6 мкг/л, що пов’язане з проведенням профілактичних заходів, збільшенням споживання в домогосподарствах йодованої солі і препаратів, які містять йод. В сільській місцевості споживання йодованої солі та препаратів з йодом недостатнє, що зумовлює в цих районах наявність слабкого та помірного рівня йодної недостатності.

5. Результати скринінгових досліджень рівня тиреотропного гормону у новонароджених в обстежених районах Львівської області вказували на помірний ступінь йодної недостатності.

6. Середній показник інтелектуального розвитку (IQ) у школярів Західного реґіону України, в умовах йодного дефіциту, був у межах 91,4 97,0 балів, причому, у міських дітей він вищий, ніж у сільських, у яких йодний дефіцит виражений більше. Розумові здібності обстежених дітей виявлено на рівні середніх та нижче середніх, що може свідчити про тривалий вплив йодного дефіциту на їх інтелект.

7. Виявлено вплив йодної забезпеченості на показники фізичного розвитку та його гармонійності у дітей. Із збільшенням рівня надходження йоду в організм, збільшується кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком (32,0 % при рівні йодурії > 20 мкг/л і 39,0 % при рівні йодурії 100 199,9 мкг/л). Кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням.

8. Проведений математичний аналіз йодного забезпечення жіночого населення Західного реґіону України та рівня йодування солі довів, що вміст йоду у солі 15 30 чнм може бути визначальним рівнем йодування, тому що запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення, та цілком забезпечує потреби організму у йоді.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Проведення постійного моніторингу йодного забезпечення та диференційованого підходу до профілактичних заходів у дітей препубертатного періоду та жінок репродуктивного віку повинне бути обов’язковим, як у межах Західного реґіону України, так і всієї території країни.

2. Скринінг рівня ТТГ у крові новонароджених в зоні природної ендемії повинен бути постійним і носити тотальний характер, оскільки окрім епідеміологічної оцінки дає важливу практичну інформацію для своєчасної діагностики природженого гіпотиреозу і визначає ефективність подальшої замісної терапії.

3. Для подолання йодного дефіциту у населення реґіону доцільним є застосування масової йодної профілактики шляхом йодизації всієї харчової солі з проведенням постійного моніторингу йодного забезпечення, та контролем якості йодованої солі. У межах реґіону при плануванні профілактичних заходів необхідно приділяти належну увагу сільському населенню, яке суттєво потерпає від йодної недостатності.

4. Оптимальним рівнем йодування харчової солі слід вважати вміст йоду 15 30 мг на 1 кг солі, при якому цілком забезпечуються потреби організму у йоді і ризик розвитку йодіндукованих захворювань є мінімальним.

5. Необхідно переглянути реґіональні антропометричні стандарти дітей у реґіоні, оскільки поліпшення йодного забезпечення дітей вносить певні корективи у показники фізичного розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агейкин В. А., Артамонов Р.Г. Дисфункции щитовидной железы у новорожденных и грудных детей, родившихся у матерей с заболеваниями щитовидной железы // Рос. мед. журн. 2000. № 5. С. 6163.

2. Акопян Г.Р., Осадчук З.В., Кіцера Н.І. та ін. Селективний скринінг уродженого гіпотиреозу у дітей із затримкою розумового розвитку // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, № 3-4. С. 119122.

3. Алиева Т.М. Особенности психосоматического здоровья детей первых трех лет, перенесших гипотиреоидное состояние при рождении // Материалы международной научной конференции «Социально-медицинские аспекты состояния здоровья и среды обитания населения, проживающего в йоддефицитных регионах России и СНГ. Тверь, 2003. С. 107108.

4. АМН, МОЗ України, Державний комітет статистики України, Інститут ендокринології та обміну речовин АМН України, Інститут медицини праці АМН України, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Звіт про національне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів. Київ, 2004. 71 с.

5. АМН, МОЗ України. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 1995 2005 рр. Київ, 1995. 2005.

6. Аристархов Р.В., Аристархов В.Г., Кирилов Ю.Б., Донюков А.І. Радіаційно індукована потологія щитоподібної залози в одному з йододефіцитних реґіонів центру Росії // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2003. Т. 4, № 3. С. 3942.

7. Аряєв М.Л. Неонатологія. Київ, 2003. С. 372378.

8. Баранов А.А., Щеплягина Л.А. Фундаментальные и прикладные исследования по проблемам роста и развития детей и подростков // Рос. пед. журн. 2000. № 5. C. 512.

9. Блунк В. Детская эндокринология. М.: Медицина, 1981. 304 с.

10. Болотова Н.В., Путякова Л.Ю. Функциональная активность щитовидной железы и микроэлементный состав биологических жидкостей у детей с эндемическим зобом // Актуальные проблемы эндокринологии. III Всероссийский съезд эндокринологов. М., 1996. С. 125.

11. Большова-Зубковская Е.В., Тронько Н.Д. Патология роста и полового развития у детей и подростков. Киев, 2002. 100 с.

12. Боцюрко В.І., Воронич Н.М., Бабенко І.Г. та ін. Вплив йодного дефіциту на розумовий і фізичний розвиток дітей гірської зони Прикарпаття // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, № 3-4. С.130133.

13. Браверман Л.И. Болезни щитовидной железы / Пер. с англ. Под ред. Л.И. Бравермана. М.: Медицина, 2000. 432 с.

14. Бурумкулова Ф.Ф., Герасимов Г.А. Заболевания щитовидной железы и беременность // Пробл. эндокринол. 1998. №2. С. 2732.

15. Бутова Е.А., Головин А.А., Кочергина Е.А. Перинатальные аспекты йоддефицитных состояний // Акушерство и гинекология. 2004. № 3. С. 912.

16. Вацеба А.O., Гаврилюк В.М., Паньків В.І. та ін. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності // Лікарська справа . 2002. № 1. С. 3133.

17. Велданова М.В. Эффективность применения калия йодида при диффузном нетоксическом зобе у детей в различных биогеохимических провинциях России // Клиническая тиреоидология. 2003. Т.1, № 1. С. 1417.

18. Вельтищев Ю.Е. Экологически детерминированные нарушения состояния здоровья детей // Рос. педиат. журн. 1999. № 3. С. 78.

19. Виноградов В.Г., Павленко Н.І., Піскун О.В., Овсієнко О.М. Можливості тонкоголкової аспіраційної біопсії в доопераційній діагностиці карцином щитоподібної залози // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2003. Т.2, № 1. С.5254.

20. Воронич-Семченко Н.М. Вплив дефіциту йоду на рівень інтелектуального розвитку, показники серцево-судинної та дихальної систем дітей шкільного віку // Буковинський медичний вісник. 2003. Т.7, № 4. С.5152.

21. Гаврилюк В.М. Субклінічний гіпотиреоз: особливості ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної та нейро-м’язової систем за умов йодної недостатності. Автореф. дис. канд. мед. наук. Київ, 2005. 20 с.

22. Герасимов Г.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йододефицитных заболеваний: преимущества значительно превышают риск // Пробл. эндокринологии. 2001. № 3. С. 2226.

23. Герасимов Г.А. Йодирование соли эффективный путь ликвидации йододефицитних заболеваний в России // Пробл. эндокринологии 2002. № 6 С. 710.

24. Герасимов Г.А., Иванова Л., Назаров А., и соавт. Устранение дефицита йода в питании населения Туркменистана путем всеобщего йодирования пищевой поваренной соли: результаты национального репрезентативного исследования 2004 г. // Пробл. эндокринологии. 2006. Т. 52, № 4. С. 1316.

25. Герасимов Г.А., Петунина Н.А. Йод и аутоиммунные заболевания щитовидной железы // Пробл. эндокринологии. 1993. Т.39, № 3. С. 5254.

26. Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. Йоддефицитные заболевания. Диагностика, методы профилактики и лечения // Терапевт. архив. 1997. № 10. С. 1719.

27. Глухенький Т.Т. Зобна хвороба / Клініка, профілактика і лікування / К.: Медгіз, 1958. 214 с.

28. Гобелецька І.Д. Частота дифузного нетоксичного (ендемічного) зоба серед породіль Коломийського району і стан здоров’я їхніх дітей // Буковинський медичний вісник. 2006. Т. 10, № 1. С. 113118.

29. Гребенкин Б.Е. Иоддефицитные заболевания беременных в районе зобной эндемии: состояние здоровья новорожденных // Рос. пед. журн. 2001. № 1. С. 2123.

30. Дашкевич В.Є., Герзанич С.О. Корекція йодної недостатності у вагітних в умовах різного ступеня йодного дефіциту // П