ІНФОРМАЦІЙНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ КЛІНІЦІ : Информационное отображение Лечебно-диагностического процесса В эндокринологическом КЛИНИКЕ



  • Название:
  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ КЛІНІЦІ
  • Альтернативное название:
  • Информационное отображение Лечебно-диагностического процесса В эндокринологическом КЛИНИКЕ
  • Кол-во страниц:
  • 270
  • ВУЗ:
  • Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Інститут ендокринології та обміну речовин
    ім. В.П.Комісаренка АМН України


    На правах рукопису

    БОЛГОВ Михайло Юрійович



    УДК: 616.43/45-07-08:002.6:681.3



    ІНФОРМАЦІЙНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ КЛІНІЦІ




    14.03.11 медична та біологічна інформатика і кібернетика
    14.01.14 ендокринологія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук


    Наукові консультанти:

    доктор медичних наук, професор О.П.Мінцер
    доктор медичних наук, професор І.В.Комісаренко




    Київ - 2008












    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................... 3
    ВСТУП............................................................................................................. 4
    РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В МЕДИЦИНІ.............. 13
    1.1. Загальні проблеми інформатизації медицини....................................... 13
    1.2. Проблеми збереження та обробки даних в МІС.................................. 21
    РОЗДІЛ 2 ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЕНДОКРИНОЛОГІЇ................................................................. 29
    2.1. Класифікування захворювань щитоподібної залози............................ 29
    2.2. Класифікування захворювань надниркових залоз................................ 37
    2.3. Діагностика та лікування вогнищевої патології щитоподібної залози 42
    РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........... 53
    3.1. Загальна характеристика електронного реєстру хворих...................... 53
    3.2. Методика анкетування.......................................................................... 58
    3.3. Методи статистичного аналізу.............................................................. 60
    РОЗДІЛ 4 МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДАНИХ В МЕДИЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ................................................................... 65
    4.1. Визначення рівня абстракції для моделей інформаційного відображення медичних даних............................................................................................................ 65
    4.2. Модель інформаційного відображення параметрів користувача......... 68
    4.3.Модель формалізації текстових даних.................................................. 74
    4.4. Модель інформаційного відображення діагнозу в МІС....................... 77
    4.5. Модель двохетапного аналізу даних в МІС.......................................... 84
    4.6. Модель впровадження автоматизації ведення медичної документації 88
    РОЗДІЛ 5 АДАПТАЦІЯ КЛАСИФІКАЦІЙ ДО ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ................................................................... 98
    5.1. Класифікація захворювань щитоподібної залози................................. 98
    5.2. Класифікація захворювань надниркових залоз................................... 106
    5.3. Класифікація пухлин щитоподібної залози за TNM........................... 115
    РОЗДІЛ 6 ДОСЛІДЖЕННЯ ВОГНИЩЕВИХ УТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ 120
    6.1. Вивчення темпів збільшення та зменшення вогнищевих утворень щитоподібної залози.................................................................................................................... 120
    6.2. Факти «зникнення» вогнищевих утворень щитоподібної залози..... 126
    6.3. Особливості доброякісних вогнищевих утворень щитоподібної залози 135
    6.4. Порівняльна характеристика доброякісних та злоякісних вогнищевих утворень щитоподібної залози.................................................................................. 141
    РОЗДІЛ 7 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ ФАКТОРІВ ЗЛОЯКІСНОСТІ 145
    РОЗДІЛ 8 СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ВОГНИЩЕВИХ УТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ.......................... 156
    8.1. Структурна основа системи прийняття рішень щодо діагностики та лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози.............................................. 156
    8.2. Положення системи прийняття рішень щодо діагностики та лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози.................................................................. 163
    8.3. Реалізація та оцінка ефективності системи прийняття рішень щодо діагностики та лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози............................. 177
    РОЗДІЛ 9 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ.................................................................................................... 186
    9.1. Загальна характеристика медичної інформаційної системи............... 186
    9.2. Об’єктивні результати впровадження................................................. 198
    9.3. Результати анкетування користувачів................................................. 201
    РОЗДІЛ 10 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 207
    ВИСНОВКИ.................................................................................................. 237
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.................................................................... 239
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................... 240










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ





    ЕРХ


    Електронний реєстр хворих з ендокринною патологією Інституту ендокринології та обміну речовин




    МІС


    Медична інформаційна система




    НЗ


    Надниркові залози




    СУБД


    Системи управління базами даних




    ТАПБ


    Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія




    ТТГ


    Тиреотропний гормон гіпофізу




    УЗД


    Ультразвукове дослідження




    ЩЗ


    Щитоподібна залоза




    ЧАЕС


    Чорнобильська атомна електростанція




    МКХ


    Міжнародна касифікація хвороб




    DICOM


    Digital Imaging and Communications in Medicine (цифрові зображення та обмін їми в медицині)




    HL7


    Стандарт Health Level 7




    ISO


    International Standards Organization (Міжнародна організація по стандартам)




    MeSH


    Medical Subject Headings




    OSI


    Open System Interconnection (Міжнародна організація по стандартам)




    SNOMED


    Systematized Nomenclature of Medicine (Систематизована номенклатура медичних термінів)




    SNOP


    Systematized Nomenclature for Pathology (Систематизована номенклатура патологій)




    RCC


    Read Clinical Codes (Клінічні коди Ріда)




    UMLS


    Unified Medical Language System (Уніфікована система медичної мови)




    PRA


    Patient Record Architecture




    openEHR


    Electronic Health Records for better Shared Care










    ВСТУП
    Актуальність теми
    Використання інформаційних технологій в медицині вже не є питанням щодо доцільності. Обговорюються лише проблеми, які виникають на цьому шляху [31, 64, 135, 213 та інші]. Треба зауважити, що, серед багатьох видів діяльності медичних працівників, первинна ланка (ведення документації у практичній охороні здоров’я) є найменш автоматизованою, незважаючи на широке використання комп’ютерних технологій в медичних приладах та при виконанні наукових досліджень. Ще 10-15 років тому головною причиною такого становища була відсутність комп’ютерів в більшості лікувальних закладів України. Сьогодні ситуація змінилась, комп’ютери увійшли у повсякденність, але саме ведення медичних баз даних за допомогою комплексних автоматизованих систем залишається рідкісним явищем, зокрема в Україні, що обумовлено, перш за все, складністю створення досконалого програмного забезпечення [3, 65, 67, 73, 74, 164]. Розробка програм для медицини є однією з найскладніших задач серед багатьох напрямів інформатизації суспільства завдяки низці обставин. Це і великий обсяг різнобічної інформації щодо хворих, і складність та неоднозначність взаємозв’язків даних, і наявність невирішених питань стосовно деяких нозологічних одиниць чи станів, і великий обсяг суто текстової інформації, яка складає додаткові труднощі при аналізі великих баз даних. Але головною перешкодою, яка постає над усім, є проблема алгоритмічного забезпечення інформаційного відображення процесів на рівні логіки роботи з даними [75].
    Слід зазначити, що навколо загальної теми автоматизації лікувально-діагностичного процесу існує багато напрямів, які в тій чи іншій мірі мають вирішення. Зокрема розглядаються організаційні питання [27, 75, 84], питання стандартизації термінології, обміну інформацією [111, 165], тощо.
    При цьому залишається ще один шар проблем, який зазвичай вирішується за конкретних умов створення програмного забезпечення: логіка роботи з медичними даними. Він лежить вище технічних стандартів збереження та обміну текстовою та графічною інформацією, але нижче медичних класифікацій, які належать до високого рівня абстракції над програмною реалізацією медичних інформаційних систем. Мова йде про алгоритмічну логіку збереження та взаємозв’язків даних. Зазвичай, як було зазначено вище, ці проблеми не відокремлюють від логіки роботи конкретної системи управління базою даних (СУБД) та середовища розробки, з якими вони дійсно безпосередньо пов’язані в процесі створення програмного забезпечення, але все ж такі є принципово різними. Будь яка спроба створення програмного коду, наприклад, щодо діагнозу, не може не відштовхуватись від методичних підходів щодо його збереження та обробки. Саме цей методичний рівень до сьогодні не має обґрунтованих досліджень та загальноприйнятих принципів [190].
    Важливою особливістю процесу практичної автоматизації за допомогою МІС в клініці вважаємо її практичну користь, а саме зменшення кількості діагностичних помилок за рахунок індивідуального контролю діагностичного процесу, зменшення часу на оформлення медичних документів, та, тим більше, на проведення аналізу даних, тощо. В нашому інституті автоматизація впроваджувалась виключно добровільно та тільки за наявності практичної доцільності мала змогу поширюватись. Обов’язкове поліпшення умов праці медичних працівників всіх рівнів при впровадженні автоматизованої системи було одним з першочергових завдань на всіх етапах, що є додатковим приводом на користь запропонованих алгоритмів та принципів інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу.
    Однією з важливих переваг використання інформаційних технологій є можливість комп’ютерного аналізу великих масивів даних. Не є перебільшенням твердження, що спроможність медичної інформаційної системи забезпечити проведення сучасної обробки даних наукових досліджень - один з головних критеріїв її досконалості. Таким чином невід’ємною складовою проведеного дослідження було практичне використання створеного електронного реєстру хворих Інституту (ЕРХ) для виконання досліджень, зокрема щодо вогнищевої патології щитоподібної залози. Так, до цього часу залишаються відкритими питання щодо темпів збільшення та зменшення вогнищевих новоутворень ЩЗ серед мешканців України, які в переважній більшості зазнали впливу опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Не проводились також дослідження стосовно зникнення вогнищевих новоутворень. До теперішнього часу в Україні відсутні загальноприйняті стандарти лікування, зокрема захворювань ЩЗ, які могли б бути покладені в основу практичного надання допомоги та об’єктивної оцінки дій лікаря, що набуває першочергового значення при впровадженні страхової медицини. Існуючі в Україні стандарти [81] в значній мірі мають описуючий характер, містять по декілька рекомендацій без уточнення їх вибору в конкретних ситуаціях, наводяться переліки факторів ризику без алгоритму їх урахування. Такі стандарти не можуть бути покладені в основу експертних систем, де вимагається повна дискретність на всіх кроках надання медичної допомоги. Зрозуміло, що медична наука не стоїть на місці, методи дослідження постійно вдосконалюються, розуміння патогенезу захворювань поглиблюється, але мова не йде про прийняття деяких стандартів назавжди. Як і в багатьох інших сферах людської діяльності стандарти безперечно повинні регулярно переглядатись, уточнюватись та доповнюватись, але повинно бути покладено початок цьому процесу у вигляді затвердженого на сьогодні стандарту. Безперечно, він може мати суперечливі положення, оскільки такими є погляди різних фахівців, але він повинен існувати. Шляхом відкритого обговорення необхідно знайти компроміс на даний час і дати змогу лікарю працювати за зрозумілим стандартом, страховим компаніям втілювати медичне страхування, а науковцям шукати шляхи підвищення якості діагностики та лікування. Таку задачу було поставлено щодо вогнищевої патології щитоподібної залози. Підґрунтям створення такого стандарту став великий масив даних щодо ендокринних хворих, який дозволяє робити висновки та вносити пропозиції на основі об’єктивних даних.
    Ще одним напрямом наукового пошуку, тісно пов’язаним з попередніми, була розробка класифікаційних підходів щодо захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз. Саме ці нозологічні одиниці складають переважну більшість серед хворих хірургічного відділу. Можливості ефективного аналізу даних починаються лише після адекватного відображення в МІС всіх особливостей конкретних ситуацій. Тому одним з перших було проведено вдосконалення існуючих класифікацій захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз для використання в інформаційних системах.
    Таким чином, створення математичної моделі прогнозування ризику злоякісності у вогнищевих утвореннях ЩЗ та діагностично-лікувальної системи прийняття рішень щодо хворих з вогнищевою патологією ЩЗ, яка може бути покладена в основу створення відповідного стандарту надання спеціалізованої медичної допомоги в Україні, є актуальною та не вирішеною проблемою.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Дисертація є результатом планових наукових досліджень Інституту ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України Автоматизація ведення медичної документації в хірургічній ендокринології” (номер державної реєстрації №0102U006297, 2003-2005рр.), Розробка стандартів медичних інформаційних систем щодо захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз” (номер державної реєстрації №0106U000845, 2006-2007рр.), Вивчити віддалені результати хірургічного лікування хворих, які захворіли у післячорнобильський період на рак щитоподібної залози з метою розробки диференційованих схем реабілітації” (номер держреєстрації 0105U000729, 2005-2007рр.) та Розробити алгоритм діагностики та лікування пухлин надниркових залоз” (номер держреєстрації 0105U000736, 2005-2007рр.).
    Мета дослідження
    Створити та обґрунтувати систему інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу та довести її ефективність в практичній і науковій діяльності ендокринологічної клініки.
    Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:
    Завдання дослідження:
    1. Обґрунтувати принципи інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу і на їх основі розробити відповідні моделі.
    2. На основі запропонованих моделей створити медичну інформаційну систему та впровадити її в ендокринологічній клініці.
    3. Адаптувати класифікації захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз до використання в МІС.
    4. На основі створеного електронного реєстру пацієнтів провести аналіз вогнищевої патології щитоподібної залози, визначити темпи змін розмірів вузлів та дослідити факти їх «зникнення».
    5. Визначити клінічні та ультразвукові фактори ризику наявності злоякісного росту у вогнищевих утвореннях щитоподібної залози на основі системи бальної оцінки.
    6. На основі отриманих даних розробити систему прийняття рішень щодо діагностики та лікування вогнищевої патології щитоподібної залози.
    7. Обґрунтувати інформаційні технології визначення лікувально-діагностичної тактики для хворих з вогнищевою патологією щитоподібної залози.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Розроблені моделі інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу дозволяють ефективно вирішити проблему створення електронного реєстру пацієнтів, автоматизації ведення медичної документації та проведення наукових досліджень.
    2. Розроблена модель інформаційного відображення діагнозу дозволяє адекватно зберігати та обробляти весь перелік можливих захворювань.
    3. Модель формалізації текстових даних забезпечує формування до 94 % всього існуючого спектру текстової інформації (протоколів, висновків, тощо). У поєднанні з механізмом автоматичного додавання номінацій вона забезпечує ефективний аналіз цієї інформації.
    4. Адаптовані до використання в медичних інформаційних системах класифікації захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз забезпечують коректне формування медичних документів та проведення аналізу даних.
    5. Вогнищевим утворенням щитоподібної залози у майже половини пацієнтів (49,1%) притаманні зміни розмірів в обох напрямах: як збільшення, так і зменшення. Розподіл темпів збільшення та зменшення не має суттєвих розбіжностей (p>0,05). Математичне очікування обох процесів складає 5,6±0,01 та 6,2±0,01 мм/рік відповідно (p>0,05). Сумарна кількість епізодів збільшення та зменшення у межах 1‑10 міліметрів на рік складає 86,8±0,9% та 82,9±1,1% відповідно, що свідчить про переважну більшість саме таких темпів.
    6. Показано, що збільшення розміру утворення щитоподібної залози на 6 та більше мм/рік зустрічається у 40% що дозволяє розділити всіх хворих на дві групи з швидким ростом (більше, ніж 6 мм на рік) та повільним.
    7. Поступове зникнення вогнищевих утворень в щитоподібній залозі розмірами більше 2 см виявляється у 0,2±0,06% випадків. Такий результат доводить відсутність на сьогодні ефективних методів консервативного лікування цієї патології.
    8. Система бальної оцінки ризику наявності злоякісності у вогнищевих утвореннях щитоподібної залози є ефективним методом визначення прогнозу та дозволяє відокремити групи хворих, що вимагають контрольних оглядів, виконання цитологічного дослідження чи оперативного лікування.
    9. Запропоновано 5 ступенів ризику злоякісності утворень, які дають змогу виділяти відповідні групи хворих підвищеного ризику.
    10.Використання запропонованих груп ризику дає можливість за короткий час віднести хворого до відповідної категорії та в більш, ніж в 90% випадків вчасно призначити пункційну біопсію, запропонувати оперативне лікування чи тільки контрольне обстеження через деякий час.
    11.Розроблена система прийняття лікувально-діагностичних рішень при вогнищевої патології щитоподібної залози є принципово новим вирішенням проблеми стандартизації надання медичної допомоги хворим. Вона дозволяє шляхом створення правил та їх використання в автоматизованій системі досягти поєднання кваліфікованого і систематизованого аналізу можливих варіантів захворювання з простотою і зручністю роботі в системі.






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    1. При створенні медичних інформаційних систем слід використовувати розроблені абстрактні моделі відображення параметрів користувача, діагнозу, формалізації текстових даних та двохетапного аналізу даних.
    2. Для ефективної інформатизації лікувально-діагностичного процесу рекомендовано застосовувати розроблену медичну інформаційну систему, впровадження якої підвищує якість надання допомоги хворим.
    3. Адаптовані класифікації захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз складають основу рубрик довідкової таблиці діагнозів в медичних інформаційних системах за відповідною патологією.
    4. В клінічних задачах вибору тактики введення хворих з вогнищевим утворенням щитоподібної залози доцільно застосовувати класифікацію темпів росту (до 6 мм за рік та більше).
    5. Відокремлення груп хворих з вогнищевою патологією щитоподібної залози хворих, що вимагають контрольних оглядів, виконання цитологічного дослідження чи оперативного лікування, необхідно проводити за допомогою системи бальної оцінки ризику наявності злоякісності.
    6. Для підвищення якості діагностики та лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози слід використовувати розроблену систему прийняття рішень.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Алгоритмы диагностики и лечения болезней эндокринной системы под ред. И. И.Дедова. - "Медицина" Москва. - 1995. - 256 С.
    2. Алеев Л.С., Болгов М.Ю., Комиссаренко И.В., Максименко Н.А., Соломенный Ю.С. Основные принципы проектирования программного обеспечения для многопрофильной больницы// Кибернетика и системный анализ. - 2002. - N 6. - С. 172-175.
    3. Алпатов А.П., Прокопчук Ю.А., Костра В.В. Госпитальные информационные системы: архитектура, модели, решения. - Днепропетровск: УГХТУ. - 2005. - 257 С.
    4. Богданова Т.И. Статистика и морфологическая характеристика рака щитовидной железы у детей и подростков Украины после аварии на Чернобыльской АЭС// Ендокринологія. - 1996. - Т. 1. - N 1. - С. 49-63.
    5. Богданова Т.И., Тронько Н.Д., Соболев Б.Г., Лихтарев И.А., Кайро И.А., Чепурной Н.И. Анализ связи между облучением щитовидной железы вследствие аварии на Чернобыльской АЭС и частотой развития солидно-фолликулярного варианта папиллярной карциномы у детей Украины// Ендокринологія. - 1997. - Т. 2. - N 1. - С. 10-16.
    6. Божок Ю.М. Цитологическая диагностика рака щитовидной железы: сегодняшний день и перспективы// Лабораторная диагностика. - 1999. - N 2. - С. 47-51.
    7. Божок Ю.М., Зелінська Г.В., Хоруженко А.І. Шляхи вдосконалення доопераційної діагностики карцином щитовидної залози на основі вивчення змін адгезивності клітин при малігнізації// Журнал АМН Украины. - 1995. - N 2. - С. 344-351.
    8. Болгов М.Ю. Теоретические принципы разработки компьютерной истории болезни в хирургии// Клінічна хірургія. - 1999. - Т. 671. - N 1. - С. 38-41.
    9. Болгов М.Ю. Руководство пользователя TherDep4S (автоматизация многопрофильной больницы). - МСП "Тенар". - 2001. - 176 С.
    10. Болгов М.Ю. Автоматизация медицинских учреждений (Руководство пользователя TherDep5). - Куприянова. - 2006. - 464 С.
    11. Болгов М.Ю., Комиссаренко И.В., Демченко Н.П. Хранение и обработка пользовательских параметров в медицинских информационных системах: Наукові праці IV конференції з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". - Київ 26-28 травня. - 2004. - С. 19-20.
    12. Болгов М.Ю., Комиссаренко И.В., Омельчук А.В. Автоматизация ведения медицинской документации в многопрофильном эндокринологическом стационаре: Наукові праці II конференції з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". - Київ, 19-21 червня. - 2002. - С. 33-34.
    13. Болгов М.Ю., Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Лысенко А.Г., Чернышев С.В., Омельчук А.В. Отражение в классификации TNM регионарного метастазирования опухоли щитовидной железы// Клінічна хірургія. - 2001. - Т. 705. - N 11. - С. 29-31.
    14. Болгов М.Ю., Комісаренко І.В., Олійник В.А., Рибаков С.Й., Лисенко О.Г. Рубрикація діагнозів щодо патології щитоподібної залози при автоматизації ведення медичної документації// Ендокринологія. - 2002. - Т. 7. - N 1. - С. 55-61.
    15. Болгов М.Ю., Микитенко Д.А. Проблема формализации текстовых данных в универсальных медицинских информационных системах// Український журнал телемедицини та медичної телематики. - 2006. - Т. 4. - N 2. - С. 171-176.
    16. Болгов М.Ю., Микитенко Д.А., Янчий И.Р., Диденко Ю.А. Оценка эффективности применения медицинской информационной системы TherDep в клинике института эндокринологии// Український журнал телемедицини та медичної телематики. - 2007. - Т. 5. - N 1. - С. 89-92.
    17. Болгов М.Ю., Омельчук А.В., Демченко Н.П., Янчий И.Р. Применение универсальной медицинской информационной системы TherDep5 для решения узкопрофильных задач: Наукові праці V конференції з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". - Київ 16-18 червня. - 2005. - С. 26-28.
    18. Болгов М.Ю., Омельчук А.В., Лысенко А.Г. Проведение статистического анализа в медицинских информационных системах: Науково-практична конференція "Клінічна інформатика і телемедицина". - 27-29 травня 2004 р., м. Харків, Україна. - 2004. -
    19. Болгов М.Ю., Рыбаков С.И., Омельчук А.В., Тронько Н.Д. Принципы создания и функционирования информационных систем в эндокринологии: Современные аспекты хирургического лечения эндокринной патологии (Первый Украинско-Российский симпозиум по эндокринной хирургии с международным участием). - Киев, Украина, 13-14 октября. - 2006. - С. 157-158.
    20. Власенко М.В., Паламарчук А.В., Прудиус П.Г., Демидова І.І., Майстпук С.Б. Протокол діагностики та лікування хворих із вузловою формою зоба (Методичні рекомендації). - ТОВ "Меркьюрі-Поділля". - Вінниця. - 2003. - 71 С.
    21. Герасимов Г.А., Трошина Е.А. Дифференциальная диагностика и выбор метода лечения при узловом зобе (лекция)// Проблемы эндокринологии. - 1998. - Т. 44. - N 5. - С. 35-41.
    22. Гешелин С.А. TNM-классификация злокачественных опухолей и комплексное лечение онкологических больных. - К.: Здоров'я. - Київ. - 1996. - 184 P.
    23. Гистологическая классификация опухолей эндокринной системы: Под ред. Е.Д. Уильямс. - ВОЗ. - 1983. - 86 С.
    24. Глазатов М. В., Микшин А. Г., Миронов В. А., Пшеничников Д. Ю., Рот Г. З., Шульман Е. И. Клиническая Информационная система многопрофильного стационара: Материалы Всероссийской конференции "Многопрофильная больница: проблемы и решения". - Ленинск-Кузнецкий. - 2003. - С. 46-47.
    25. Головин Д.И. Атлас опухолей человека. - Ленинград. - 1975. - 319 С.
    26. Гофман Д. Чернобыльская авария: радиационные последствия для настоящего и будущего поколений. - Минск. - 1994. - 574 С.
    27. Гулиев Я.И., Малых В.Л. Архитектура HL-X: Конференция с международным участием «Программные системы: теория и приложения». - Перяславль-Залесский. - 2004. - С. 147-167.
    28. Гусев А. В., Дмитриев А.Г., Тихонов С.И., Дуданов И.П. Важнейшие требования к проектированию интерфейса медицинской информационной системы// Медицинский академический журнал. - 2005. - N 2. - С. 218-221.
    29. Гусев А. В., Романов Ф. А., Дуданов И. П., Воронин А. В. Информационные системы в здравоохранении.. - ПетрГУ. - 2002. - 120 С.
    30. Гусев А.В., Романов Ф.А., Дуданов И.П. Обзор медицинских информационных систем на отечественном рынке в 2005 году// Медицинский академический журнал. - 2005. - Т. 5. - N 3. - С. 72-84.
    31. Гусев А.В., Романов Ф.А., Дуданов И.П. Перспективы рынка комплексных медицинских информационных систем// Врач и информационные технологии. - 2006. - N 5. - С. 32-43.
    32. Дедов И.И., Дедов В.И. Биоритмы гормонов. - "Медицина" Москва. - Москва. - 1992. - 256 С.
    33. Дедов И.И., Трошина Е.А., Александрова Г.Ф. Диагностика, лечение и профилактика узловых форм заболеваний щитовидной железы. - 1999. -
    34. Демидчик Е.П., Цыб А.Ф., Лушников Е.Ф., Аверкин Ю.И., Воронцова Т.В., Гедревич З.Э., Демидчик Ю.Е., Дрозд В.М., Корень Т.А., Круглова Н.Е. и др. Рак щитовидной железы у детей. - "Медицина" Москва. - Москва. - 1996. - 208 С.
    35. Десятерик В.І., Міхно С.П., Поліщук Л.М. Вогнищеві ураження щитоподібної залози: регіональні особливості та діагностично-лікувальний алгоритм// Хірургія України. - 2005. - Т. 13. - N 1. - С. 25-29.
    36. Ербактанов А.Б. Компьютерная история болезни - интеллектуальная основа организации лечебно-диагностического процесса// Уральский медицинский научно-практический журнал. - 1996. - N 5. - С. 27-30.
    37. Зографски С. Эндокринная хирургия. - Медицина и физкультура. - София. - 1977. - 525 С.
    38. Зубов А.Д. Миниинвазивная терапия кистозно-трансформированных узлов щитовидной железы// Клінічна хірургія. - 1999. - Т. 673. - N 3. - С. 33-35.
    39. Ильин Б.Н., Борисова В.В., Ветух В.А. Отдаленные биологические эффекты комбинированного действия радионуклидов различной тропности. - М: Энергоатомиздат. - 1991. - 161 С.
    40. Ильин Л.А., Архангельская Е.В. Возможные последствия воздействия радиоактивного йода на человека// Мед. радиология. - 1973. - N 8. - С. 66-80.
    41. Камардин Л.Н., Романчишен А.Ф. Тактика хирургического лечения узлового эутиреоидного зоба// Вестник хирургии им. Грекова. - 1985. - Т. 134. - N 5. - С. 127-131.
    42. Караченцев Ю.І. До питання сучасної тактики лікування вузлового та багато вузлового зоба// Ендокринологія. - 1999. - Т. 4. - N 1. - С. 115-119.
    43. Коваленко А.С. Информационная модель заболевания с точки зрения теории познания// Кибернетика и вычислительная техника. - 1994. - N 102. - С. 56-60.
    44. Коваленко А.С., Пачин С.Ф., Попов А.А. Информационное моделирование процесса постановки диагноза: Сборник "Моделирование физиологических систем", К.: ИК НАНУ. - 1994. - С. 45-53.
    45. Коваль Н.Ф. Информационные системы здравоохранения как важный фактор реформирования украинской медицины: Матеріали форуму з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині" присвяченому 20-й річниці створення кафедри медичної інформатики НМАПО імені П.Л. Шупика. - 31 березня, м. Київ. - 2006. -
    46. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е. Рак щитовидной железы у детей и подростков Украины после аварии на Чернобыльской АЭС: Современные аспекты хирургической эндокринологии (Материалы восьмого(десятого) Российского симпозиума по хирургической эндокринологии). - Казань, 9-11 сентября 1999 г.. - 1999. - С. 180-184.
    47. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е. Хирургическое лечение рака щитовидной железы: 20 лет после аварии на Чернобыльской АЭС// Ендокринологія. - 2006. - Т. 11. - N 1. - С. 119-121.
    48. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Болгов М.Ю. Новообразования щитовидной железы у детей и подростков: тактико-технические принципы и результаты лечения: Матеріали XX з'їзду хірургів України. - Тернопіль. - 2002. - С. 356-358.
    49. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Лысенко А.Г., Демченко Н.П., Болгов М.Ю., Мельник Н.Д., Кваченюк А.Н., Коллюх О.Г., Сичинава Р.М. и др. Хирургическое лечение рака щитовидной железы у детей после аварии на Чернобыльской АЭС: Материалы 2-й Международной конференции "Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы. - Киев. - 1998. - 556 С.
    50. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Омельчук А.В. Результаты хирургического лечения радиационно-индуцированного рака щитовидной железы в период после аварии на Чернобыльской АЭС// Хірургія України. - 2002. - N 2. - С. 62-64.
    51. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Омельчук А.В. Заболевания щитовидной железы, возникшие после аварии на ЧАЭС и требующие хирургического лечения// Международный журнал радиационной медицины. - 2006. - Т. 8. - N 1. - С. 52-53.
    52. Комісаренко І.В., Болгов М.Ю. Діагностика і хірургічне лікування вузлових форм зобу в дітей та підлітків// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2002. - Т. 1. - N 1. - 20 С.
    53. Кордюм В.А. У світлі молекулярної генетики (Сучасні уявлення про основні механізми онкогенезу)// Вісник національної академії наук України. - 2002. - N 8. - С. 22-31.
    54. Кузнецова Т.Ю., Русских Н.В., Гаврилов Д.В., Кириллова А.В., Гусев А.В., Дуданов И.П. Информационная система для диспансерного наблюдения больных артериальной гипертонией в амбулаторных условиях// Медицинский академический журнал. - 2005. - Т. 5. - N 3. - С. 144-146.
    55. Ларин А.С., Черенько С.М., Доготарь В.Б., Савченко В.Г. Хирургическое лечение узловых форм зоба с точки зрения патогенетической целесообразности и радикализма: Материалы одиннадцатого (тринадцатого) Российского симпозиума с международным участием по хирургической эндокринологии. - Санкт-Петербург, 15-18 июля 2003 г.. - 2003. - С. 135-137.
    56. Ларін О.С. Стандартизація підходів до лікування вузлового зобу на основі патогенетично доцільних та ефективних методів - вимога часу у сучасній ендокринології// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2002. - Т. 1. - N 1. - С. 6-7.
    57. Лихтарев И.А., Тронько Н.Д., Гулько Г.М., Соболев Б.Г., Кайро И.А. Дозы и последствия облучения щитовидной железы жителей Украины: Доклады АН Украины. Серия: Математика, естествознание, технические науки. - 1994. - С. 164-166.
    58. Матвеенко Е.Г., Горобец В.Ф., Втюрин Б.М., Паршин В.С., Олейник Н.А., Румянцев П.О., Лешаков С.Ю., Боровикова М.П. Узловой зоб и рак щитовидной железы у детей и подростков, проживающих в загрязненных радионуклидами районах Калужской области// Проблемы эндокринологии. - 1996. - N 5. - С. 23-26.
    59. Международная классификация болезней, травм и состояний, влияющих на здоровье 10-го пересмотра (МКБ 10). - ВОЗ. - 1995. -
    60. Минцер А.П. Медицинские информационные системы: пути развития и перспективы в реальной жизни// Кибернетика и вычислительная техника. - 2001. - Т. 131. - . - С. 37-60.
    61. Минцер О.П., Болгов М.Ю. Інформаційне відображення діагностично-лікувального процесу на рівні логіки роботи з даними// Український журнал телемедицини та медичної телематики. - 2007. - Т. 5. - N 2. - С. 128-138.
    62. Москалев Ю.И. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений. - "Медицина" Москва. - 1991. - 463 С.
    63. Москаленко В.Ф., Гойда Н.Г., Вороненко Ю.В., Мінцер О.П. Роль медичної інформатики в рішенні проблем практичної медицини в XXI сторіччі: Наукові праці II конференції з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". - Київ, 19-21 червня. - 2002. - С. 3-7.
    64. Москаленко В.Ф., Майоров О.Ю., Горбань Є.М., Пономаренко В.М., Яценко В.П., Кальниш В.В. Інформатизація галузі - необхідна умова реформування системи охорони здоров'я// Проблеми медичної науки та освіти. - 2000. - N 4. - С. 5-8.
    65. Мінцер О.П. Проблеми та шляхи їх вирішення в електронній медичній паспортизації громадян в Україні: Наукові праці II конференції з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". - Київ, 19-21 червня. - 2002. - С. 22-28.
    66. Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині. - Вища школа. - 2003. - 350 С.
    67. Назаренко Г. И., Гулиев Я. И., Ермаков Д. Е. Медицинские информационные системы: теория и практика. Под редакцией Г. И. Назаренко, Г. С. Осипова.. - М.: ФИЗМАТЛИТ. - 2005. - 320 С.
    68. Олейник В.А., Эпштейн Е.В., Явнюк А.В. Склерозирующая терапия доброкачественных новообразований щитовидной железы этиловым спиртом как альтернатива хирургическому вмешательству// Журнал АМН Украины. - 1999. - Т. 5. - N 1. - С. 149-155.
    69. Олійник В.А. Класифікація захворювань щитоподібної залози// Ендокринологія. - 2001. - Т. 6. - N 1. - С. 124-127.
    70. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 2005 рік. - 2006. - 33 С.
    71. Пачес А.И., Пропп Р.М. Рак щитовидной железы: М.: Центр внедрения достижений науки и техники. - Москва. - 1995. - 370 С.
    72. Пинский С.Б., Калинин А.П., Белобородов В.А. Диагностика заболеваний щитовидной железы. - М.: Медицина. - 2005. - 192 С.
    73. Пономаренко В.М., Кальниш В.В., Майоров О.Ю. Шляхи інформатизації медичної галузі// Журнал соціальної гігієни та організації охорони здоров'я. - 2000. - N 1. - С. 35-47.
    74. Пономаренко В.М., Майоров О.Ю. Концепція державної політики інформатизації охорони здоров'я України// Український радіологічний журнал. - 1996. - Т. 4. - N 2. - С. 115-118.
    75. Попов В.С., Горохов А.В., Комаров С.И. Создание единого информационного пространства многопрофильного лечебно-профилактического учреждения: проблемы и решения: Программные системы: теория и приложения // Труды международной конференции "Программные системы: теория и приложения", ИПС РАН, г. Переславль-Залесский, май 2004 / Под редакцией С. М. Абрамова. В двух томах.. - М.: ФИЗМАТЛИТ. - 2004. - 133 С.
    76. Рибаков С.Й. Об'єктивні та суб'єктивні критерії в підходах до хірургічного лікування вузлового зобу// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2003. - Т. 2. - N 1. - 82 С.
    77. Романчишен А.Ф. Клинико-патогенетические варианты новообразований щитовидной железы. - Наука, С.-Петербург. - 1992. - 260 С.
    78. Романчишен А.Ф. Клиническое обоснование показаний к оперативному лечению заболеваний щитовидной железы// Вестник хирургии им. Грекова. - 1994. - Т. 152. - N 1. - С. 3-6.
    79. Русин В.І., Переста Ю.Ю., Русин А.В., Болдіжар О.О., Румянцев К.Є. Лікуальна тактика при вузлових змінах в щитоподібній залозі в загальнохірургічних стаціонарах// Хірургія України. - 2005. - Т. 13. - N 1. - С. 9-13.
    80. Сокольский В.С. Информатика медицины. - М.: Познавательная книга плюс. - 2001. - 704 С.
    81. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / За ред. член-кор. НАН та АМН України, проф. М.Д.Тронька: Довідник "VADEMECUM info ДОКТОР Ендокринолог". - К.: ТОВ "ГІРА "Здоров'я України". - 2005. - 312 С.
    82. Стернюк Ю.М., Білинський Б.Т., Флорес Й. Сучасна діагностика захворювань щитовидної залози. - Феникс. - 1995. - 112 С.
    83. Столбов А.П. Информационные технологии как объект стандартизации в здравоохранении.// Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2002. - N 2. - С. 21-24.
    84. Тавровский В.М. Лечебно-диагностический процесс. Теория, алгоритмы, автоматизация. - Софтдизайн. - Тюмень. - 1997. - 320 С.
    85. Тронько Н.Д., Безверхая Т.П., Корнюшенко Н.П. и др. Ионизирующее излучение и новообразования щитовидной железы (обзор литературы)// Врачебное дело. - 1992. - N 6. - С. 38-40.
    86. Тронько Н.Д., Богданова Т.И. Рак щитовидной железы у детей Украины (последствия чернобыльской катастрофы). - Чернобыльинформ. - Киев. - 1997. - 200 С.
    87. Тронько Н.Д., Богданова Т.И. Современные представления о канцерогенезе щитовидной железы// Журнал АМН Украины. - 1999. - Т. 5. - N 3. - С. 503-515.
    88. Тронько Н.Д., Богданова Т.И., Эпштейн Э.В., Олейник В.А., Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Терещенко В.П., Лихтарев И.А., Кайро И.А. и др. Рак щитовидной железы у детей и подростков Украины, облученных вследствие Чернобыльской катастрофы (пятнадцатилетний опыт исследования)// Международный журнал радиационной медицины. - 2002. - Т. 4. - N 1-4. - С. 222-323.
    89. Тронько Н.Д., Комиссаренко И.В., Богданова Т.И., Большова Е.В., Кравченко В.И., РыбаковС.И. Динамика заболеваемости раком щитовидной железы детей и подростков в Украине после аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. докл. респ. конф. "Чернобыль и здоровье людей". - Киев. - 1993. - 294 С.
    90. Тронько Н.Д., Олейник В.А., Корпачев В.В., Коваленко А.Е., Терехова Г.Н., Омельчук А.В. Результаты клинического испытания препарата L-тироксин производства ОАО "Фармак": II Національний з'їзд фармакологів України, тези доповідей.. - 1-4 жовтня, Дніпропетровськ. - 2001. - С. 249-250.
    91. Тронько Н.Д., Олейник В.А., Корпачев В.В., Коваленко А.Е., Терехова Г.Н., Омельчук А.В. Заместительная и супрессивная терапия тиреоидными гормонами при заболеваниях щитовидной железы// Ендокринологія. - 2001. - Т. 6. - N 2. - С. 235-244.
    92. Тронько Н.Д., Холангот Н.Д. Использование компьютерных систем и информационных технологий в практической диабетологии// Ендокринологія. - 2001. - Т. 6. - N 1. - С. 89-94.
    93. Урбах В.Ю. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях. - "Медицина" Москва. - 1975. - 295 С.
    94. Хирургическая эндокринология: руководство: под ред. А.П.Калинина, Н.А.Майстренко, П.С.Ветшева. - Санкт-Петербург. - 2004. - 960 С.
    95. Чебан А.К. Нестохастические тиреоидные эффекты Чернобыльской катастрофы. - К.: Медицина. - 2006. - 198 С.
    96. Чебан А.К., Дехтярева О.С., Копылова О.В., Чумак А.А., Афанасьев Д.Е., Тараненко М.Г., Авраменко Н.Л. Клинико-иммунологическая характеристика состояния щитовидной железы у детей, подвергшихся действию ионизирующего облучения вследствие аварии на Чернобыльской АЭС// Педиатрия. - 1991. - N 12. - С. 26-29.
    97. Черенько С.М. Сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні вузлового зобу: досвід клініки у вирішенні дискусійних питань// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2002. - Т. 1. - N 1. - С. 7-9.
    98. Шандала Н.К., Гулько Г.М., Кайро И.А. Дозы облучения щитовидной железы в результате аварии на ЧАЭС: Информационный бюллетень: Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной электро-станции. - Киев. - 1991. - С. 100-105.
    99. Шлюмберже М., Пачини Ф. Опухоли щитовидной железы. - Nucleon. - Париж. - 1999. - 345 С.
    100. Эндокринология. Под ред. Н.Лавина. Пер. с англ.. - М.: Практика. - 1999. - 1128 С.
    101. Эпштейн Е., Матящук С. Стратегия и тактика лечения больных с узловой патологией щитовидной железы (Часть 1. Основные типы новообразований)// Ліки України. - 2004. - Т. 87. - N 10. - С. 34-39.
    102. Эпштейн Е., Матящук С., Шелковой Е. Стратегия и тактика лечения больных с узловой патологией щитовидной железы (Часть 3. Показания к оперативному лечению. Дискуссия)// Ліки України. - 2005. - Т. 94. - N 5. - С. 40-44.
    103. Эпштейн Е.В., Матящук С.И., Божок Ю.М., Совенко Т.К., Зелинская А.В., Найда Ю.Н., Шелковой Е.А., Гулеватый С.В., Кучменко Т.М., Устименко А.Я. и др. Рак щитовидной железы: диагностика и послеоперационное лечение// Ендокринологія. - 2006. - Т. 11. - N 1. - С. 109-118.
    104. Эпштейн Е.В., Матящук С.И. Ультразвуковое исследование щитовидной железы (Атлас-руководство). - Видавництво КВЩ. - 2004. - 382 С.
    105. Ярошенко В.И., Голунов А.И. Выявляемость тиреоидной патологии при скрининговом обследовании населения в Херсонской области// Проблемы эндокринологии. - 1994. - N 4. - С. 13-14.
    106. AACE/AME Task Force on Thyroid Nodules AMERICAN ASSOCIATION OF CLINICAL ENDOCRINOLOGISTS MEDICAL GUIDELINES FOR CLINICAL PRACTICE FOR THE DIAGNOSIS AND MANAGEMENT OF THYROID NODULES// Endocr Pract.. - 2006. - V. 12. - . - P. 63-102.
    107. Abu-Amero K.K., Alzahrani A.S., Zou M., Shi Y. High frequency of somatic mitochondrial DNA mutations in human thyroid carcinomas and complex I respiratory defect in thyroid cancer cell lines// Oncogene.. - 2005. - V. 24. - N 8. - P. 1455-1460.
    108. al-Suliman N.N., Ryttov N.F., Qvist N., Blichert-Toft M., Graversen H.P. Experience in a specialist thyroid surgery unit: a demographic study, surgical complications, and outcome// Eur J Surg. - 1977. - V. 163. - N 1. - P. 13-20.
    109. Aldred M.A., Huang Y., Liyanarachchi S., Pellegata N.S., Gimm O., Jhiang S., Davuluri R.V., de la Chapelle A., Eng C. Papillary and follicular thyroid carcinomas show distinctly different microarray expression profiles and can be distinguished by a minimum of five genes// J Clin Oncol.. - 2004. - V. 22. - N 17. - P. 3531-3539.
    110. Alexander E.K., Hurwitz S., Heering J.P., Benson C.B., Frates M.C., Doubilet P.M., Cibas E.S., Larsen P.R., Marqusee E. Natural history of benign solid and cystic thyroid nodules// Ann Intern Med.. - 2003. - V. 138. - N 4. - P. 315-318.
    111. Amato G., Chessa S., Conforti F., Macerata A., Marchesi C. Networking and data management for health care monitoring of mobile patients// Stud Health Technol Inform.. - 2005. - V. 117. - . - P. 191-197.
    112. Amrikachi M., Ponder T.B., Wheeler T.M., Smith D., Ramzy I. Thyroid fine-needle aspiration biopsy in children and adolescents: experience with 218 aspirates// Diagn Cytopathol.. - 2005. - V. 32. - N 4. - P. 189-192.
    113. Anderson G.F., Frogner B.K., Johns R.A., Reinhardt U.E. Health care spending and use of information technology in OECD countries// Health Aff (Millwood).. - 2006. - V. 25. - N 3. - P. 819-831.
    114. Araki K., Ohashi K., Yamazaki S., Hirose Y., Yamashita Y., Yamamoto R., Minagawa K., Sakamoto N., Yoshihara H.. Medical markup language (MML) for XML-based hospital information interchange// J Med Syst. - 2000. - V. 24. - N 3. - P. 195-211.
    115. Arem R., Padayatty S.J., Saliby A.H., Sherman S.I. Thyroid microcarcinoma: prevalence, prognosis, and management// Endocr Pract.. - 1999. - V. 5. - N 3. - P. 148-156.
    116. ASTM E31-11, ASTM 1238: Standard Specification for Transfering Clinical Laboratory Data Messages Between Independent Computer Systems. - 1991. -
    117. Atli M., Akgul M., Saryal M., Daglar G., Yasti A.C., Kama N.A. Thyroid incidentalomas: prediction of malignancy and management// Int Surg.. - 2006. - V. 91. - N 4. - P. 237-244.
    118. Audet A.M., Doty M.M., Peugh J., Shamasdin J., Zapert K., Schoenbaum S. Information technologies: when will they make it into physicians' black bags?// MedGenMed.. - 2004. - V. 6. - N 4. - 2 P.
    119. Barden C.B., Shister K.W., Zhu B., Guiter G., Greenb
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины