Молекулярні механізми перенесення сигналів регуляторів функції кори надниркових залоз : Молекулярные механизмы переноса сигналов регуляторов функции коры надпочечников

Краткое описание

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка
АМН України

На правах рукопису

Ковзун Олена Ігорівна

УДК 612.453-092.9:576.32/.36

Молекулярні механізми перенесення сигналів регуляторів функції кори надниркових залоз

14.01.14 ендокринологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
біологічних наук

Науковий консультант:
Тронько Микола Дмитрович
д.мед.н, професор,
чл.-кор. НАН та АМН України

Київ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП..
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Процес взаємодії систем перенесення сигналів та їх роль в регуляції функції кори надниркових залоз...
1.1. Механізми трансдукції сигналу кортикотропіну основного регулятора стероїдогенезу в адренокортикоцитах ..
1.1.1. Рецептор АКТГ. Аденілатциклази. Протеїнкіназа А. Експресія генів стероїдогенних ферментів.
1.1.2. Залучення Са2+ та протеїнкінази С до реалізації ефекту АКТГ.....
1.1.3. Роль МАР-кіназного шляху в реалізації дії кортикотропіну
1.1.4. Активація кортикотропіном протоонкогенів.
1.2. Система месенджерів, що опосередковує дію ангіотензину II важливого регулятора мінералокортикоїдної функції кори надниркових залоз...
1.2.1. Рецептори ангіотензину
1.2.2. Сигнальні механізми, що можуть залучатись до опосередкування дії ангіотензину ІІ..
1.3. Інші регулятори адренокортикальної функції .
РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи досліджень..
2.1. Об’єкт дослідження..
2.2. Методи дослідження.
РОЗДІЛ 3. Дослідження месенджерних систем, що опосередковують сигнали АКТГ в адренокортикальних клітинах...
3.1. Участь цAMФ-залежної ПКА та серин/треонінової протеїнкінази С
3.2. Вплив АКТГ на розподіл ПКС за субклітинними фракціями.
3.3. Субклітинний розподіл ПКС в пухлинах надниркових залоз людини..
3.4. Експресія рецепторних тирозинкіназ в адренокортикальній тканині людини за норми та патології...
3.5. Залучення МАР-кіназної системи...
3.6. Дослідження ролі АКТГ в апоптичних процесах в надниркових залозах...
3.7. Зв’язування 125І-АКТГ та 125І-ПРЛ в корі надниркових залоз за умов адренокортикальної патології ..
РОЗДІЛ 4. Шляхи внутрішньоклітинного перенесення регуляторних сигналів естрадіолу в корі надниркових залоз.
4.1. Вплив 17β-естрадіолу на продукцію кортикостероїдних гормонів та ріст культивованих клітин надниркових залоз новонароджених поросят..
4.2. Продукція цАМФ та цГМФ, активність ПКА та ПКС в корі надниркових залоз людини у присутності естрадіолу
4.3. Дія естрадіолу бензоату in vivo на активність ПКА та ПКС в корі надниркових залоз щурів
4.4. Вплив естрадіолу бензоату in vivo на вміст РНК та ДНК в корі надниркових залоз щурів, аденогіпофізі і гіпоталамусі.
4.5. Участь сигнального каскаду, пов’язаного з протеїнкіназами, що активуються мітогенами, в опосередкуванні сигналу естрадіолу.
РОЗДІЛ 5. Дослідження впливу NAE на стероїдогенез в корі надниркових залоз. Участь систем вторинних посередників перенесення регуляторних сигналів NAE в адренокортикоцитах.
5.1. Зміна біосинтезу кортикостероїдів під впливом NAE та дофаміну in vitro...
5.2. Вплив NAE та дофаміну in vitro на мічення кортикостероїдів 3Н-холестерином
5.3. Роль циклічних нуклеотидів, протеїнкіназ А і С в реалізації ефектів N-ацилетаноламінів в адренокортикоцитах
5.4. Вплив NAE на апоптичні процеси в умовно нормальній та пухлинній тканинах надниркових залоз людини
РОЗДІЛ 6. Дослідження участі протеїнкіназ у перенесенні регуляторного сигналу іонів калію в адренокортикальних клітинах
РОЗДІЛ 7. Аналіз і узагальнення результатів досліджень..
ВИСНОВКИ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. При розгляді дистантних хімічних сигналів, що сприймаються клітиною, віднесення гормонів до особливої категорії поступово втрачає сенс. По-перше, встановлено, що деякі класичні гормони, можливо значна їх частина, продукуються в багатьох тканинах організму, а не тільки в спеціалізованих залозах. По-друге, з’ясувалося, що низка біорегуляторів не мають різниці за механізмами дії на клітину порівняно з гормонами і навіть володіють еволюційною спорідненістю з ними. Мова йде в першу чергу про ростові чинники, цитокіни і нейропептиди, що також здійснюють свою дію через специфічні клітинні рецептори. Базисна парадигма клітинної ендокринології у зв’язку з цим істотно розширилася. Так, зараз вважається, що класична ендокринна регуляція клітинних функцій є лише одним з її різновидів. Існують також, як мінімум, паракринний і аутокринний типи регуляції. Перегляд зазначених теоретичних постулатів, з одного боку, привів базисні уявлення в більшу відповідність з реальністю, з іншого боку, розділи, присвячені молекулярній біології клітини, ендокринології, імунології, нейробіології і експериментальній онкології, зараз важко відокремити. Ще більшу спільність процесів, що вивчаються цими розділами науки, виявлено завдяки бурхливому прогресу в з’ясуванні внутрішньоклітинних механізмів дії біорегуляторів. Спільність ця базується на тому, що процес перенесення інформації від рецепторів на внутрішньоклітинні ланки не залежить від того, чи йде мова про рецептор гормону або іншого біорегулятора. Всі вони використовують спільні сигнальні каскади шляхом активації одного або декількох з безлічі неймовірно складних внутрішньоклітинних механізмів обробки і перенесення регуляторної інформації.
Протягом багатьох років вважалося, що регуляція функції надниркових залоз здійснюється за допомогою двох факторів: АКТГ, який головним чином контролює глюкокортикоїдну функцію, та ангіотензину II, який є основним регулятором мінералокортикоїдної функції. Але функція надниркових залоз може регулюватися не тільки через вплив на швидкість стероїдогенезу, але й шляхом зміни маси функціонуючої залози. У зв’язку з цим регуляція мітогенезу та апоптозу також може робити свій внесок до загальної функціональної відповіді надниркових залоз. Цей аспект привернув увагу дослідників лише в останні роки. Тривалий час внутрішньоклітинний механізм дії основних стероїдогенних регуляторів здавався досить чітким: ефекти АКТГ опосередковуються через cAMP-залежний каскад протеїнкінази А, а ангіотензину ІІ через фосфоінозитидний цикл із залученням протеїнкінази С, а також шляхом регуляції транспорту Са2+[Gallo-Payet et al., 2003; Vinson et al., 1992]. Проте дослідження останніх років показали, що cAMP-залежна система перенесення сигналу АКТГ взаємно регулюється сигнальним каскадом, залежним від протеїнкінази С. В той же час зміни активності протеїнкінази С при різних патологіях надниркових залоз, участь окремих ізоформ протеїнкінази С у перенесенні сигналу АКТГ, їх розподіл у різних клітинних компартментах залишаються нез’ясованими.
До факторів регуляції адренокортикальної функції відносяться також естрогени. Естрогени здатні безпосередньо впливати на кору надниркових залоз, а також змінювати чутливість гіпофіза до КРФ та інших нейропептидів гіпоталамуса. Про прямий вплив естрогенів на кору надниркових залоз свідчить наявність рецепторів естрогенів у клітинах кори надниркових залоз щурів, а також стимуляція секреції кортизолу адренокортикоцитами людини за умов відсутності АКТГ [Caticha et al., 1993]. До останнього часу аналіз механізмів впливу естрогенів на клітини різних типів здебільшого був сконцентрований на геномних ефектах. Між тим, участь систем вторинних месенджерів у цих процесах не аналізувалась. Зараз розглядається можливість участі як cAMP-залежної системи перенесення сигналу естрогенними гормонами, так і МАР-кіназної в різних типах клітин, зокрема тих, що не відносяться до репродуктивної сфери [Aronica et al., 1994; Vivacqua et al., 2006; Ronda et al., 2007]. Водночас месенджерні механізми, що опосередковують дію естрогенів у надниркових залозах, залишаються невідомими.
Як ймовірні модулятори адренокортикальної функції зараз привертають увагу N-ацильовані похідні етаноламіну (NАЕ) [Гула та ін., 2000; Pagotto et al., 2006]. Дослідження розподілу мічених [14C]-NAE в організмі експериментальних тварин продемонструвало переважне включення мітки до надниркових залоз. Оскільки в мозку виявлено незначну кількість міченого N-пальмітоїлетаноламіну, малоймовірно, щоб ця сполука впливала на стимуляцію утворення АКТГ. Внутрішньоклітинні механізми впливу NАЕ на кору надниркових залоз потребують подальшого дослідження. З’ясування основних етапів перенесення сигналу похідних етаноламінів є важливим для визначення їх місця та значення в системі регуляції функції кори надниркових залоз.
В регуляції адренокортикальної функції значну роль відіграють іони калію. Відомо, що К+ здатний активувати гормонопоез при підвищенні його вмісту в крові або інкубаційному середовищі. Крім того, він є необхідним компонентом модулювання ефектів інших регуляторів, в першу чергу ангіотензину II та кортикотропіну. Основною ланкою в опосередкуванні ефектів калію в клітинах клубочкової зони кори надниркових залоз вважається каскад, пов’язаний з Са2+/кальмодулін-залежною протеїнкіназою [Ganguly et al., 1992; Condon et al., 2002]. Проте істотна кількість накопичених фактів не відповідає класичній схемі регуляції кортикостероїдогенезу, що свідчить про необхідність поглибленого дослідження регуляції стероїдогенних процесів в адренокортикоцитах, зокрема іонами калію.
Таким чином, перелік модуляторів адренокортикальної функції постійно зростає і регуляція функції кори надниркових залоз в організмі на сьогодні виглядає значно складнішою, ніж це уявлялося раніше. Поліморфність протеїнкіназних каскадів, їх взаємодія, включення внутрішньоядерних механізмів забезпечують адекватну регуляцію функції адренокортикоцитів. У зв’язку з цим стає зрозумілим, що з’ясування місця кожного з регуляторів адренокортикальної функції у комплексному механізмі регуляції функції надниркових залоз та простеження поетапної передачі сигналу первинних месенджерів за участю клітинних протеїнкіназ є важливим питанням молекулярної ендокринології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилась в рамках наукової тематики лабораторії гормональної регуляції обміну речовин відділу патофізіології Інституту ендокринології ім. В.П. Комісаренка АМН України (№ держреєстрації UА 01003067 Р, тема «Розробка підходів до підвищення ефективності лікування хвороби Іценка-Кушинга, пухлин надниркових залоз людини, а також раку молочної залози та простати» 1992-1994 рр.; № держреєстрації 0198U001283, тема «Роль метаболізму фосфоліпідів в перенесенні сигналів агоністів та модуляторів в клітинах кори надниркових залоз» 1998-2000 рр.; № держреєстрації 0101U000618, тема «Аналіз біохімічних механізмів перенесення регуляторних сигналів у клітинах кори надниркових залоз тварин та пухлин надниркових залоз людини» 2001-2004 рр.; № держреєстрації 0105U000732, тема «Пострецепторна регуляція функції надниркових залоз різними модуляторами в умовах норми та патології» 2005-2007 рр.).

Мета дослідження. З’ясувати основні етапи внутрішньоклітинного перенесення сигналів регуляторів та модуляторів адренокортикальної функції АКТГ, естрадіолу, іонів калію, N-ацильованих похідних етаноламіну для визначення їх впливу на систему функціональної відповіді кори надниркових залоз.
Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1. Вивчити внутрішньоклітинні механізми передачі сигналу АКТГ у адренокортикоцитах:
- шлях, пов’язаний з активацією cAMP-залежної протеїнкінази А в тканинах кори надниркових залоз людини;
- процеси активації протеїнкінази С в різних клітинних компартментах адренокортикоцитів та розподіл різних ізоформ протеїнкінази С за субклітинними фракціями у клітинах пухлин надниркових залоз людини;
- рівень експресії рецепторних тирозинкіназ у пухлинах надниркових залоз людини;
- можливість реалізації ефектів кортикотропіну через МАР-кіназний сигнальний каскад;
- значення ядерних факторів транскрипції jun та fos в реалізації ефектів АКТГ;
- участь АКТГ в реалізації апоптичної відповіді в адренокортикальній тканині.
2. З’ясувати можливість перенесення сигналу естрадіолу негеномним шляхом:
- участь циклічних нуклеотидів, протеїнкіназ А та С, МАР-кіназ та ядерних факторів транскрипції в перенесенні сигналу естрадіолу в клітинах кори надниркових залоз;
- зміни рівня нуклеїнових кислот в основних ланках гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи гіпоталамусі, гіпофізі та корі надниркових залоз.
3. Дослідити участь в регуляції стероїдогенезу N-ацильованих похідних етаноламіну (NAE) як активаторів внутрішньоклітинних систем перенесення сигналу у корі надниркових залоз:
- вплив NAE на включення міченого холестерину до de novo синтезованих адренокортикоцитами кортикостероїдів;
- вплив різних NAE на процеси стероїдогенезу в корі надниркових залоз за присутності дофаміну;
- роль циклічних нуклеотидів у внутрішньоклітинному перенесенні сигналу NAE;
- зміни активності протеїнкіназ А та С у корі надниркових залоз під впливом NAE;
- участь NAE у регуляції апоптозу в адренокортикальній тканині.
4. Охарактеризувати сигнальні механізми, які можуть відігравати суттєву роль в опосередкуванні ефектів іонів калію:
- участь циклічних нуклеотидів в перенесенні сигналу K+;
- зміни активності протеїнкіназ A та С у корі надниркових залоз під впливом іонів калію.

Об’єкт дослідження. Внутрішньоклітинні сигнальні системи, залучені до перенесення сигналів регуляторів та модуляторів функції кори надниркових залоз. Регуляція синтезу кортикостероїдів в корі надниркових залоз модуляторами адренокортикальної функції: кортикотропіном, естрогенами, дофаміном, N-ацильованими похідними етаноламінів, іонами калію.

Предмет дослідження. Системи пострецепторного перенесення сигналів в адренокортикоциті: cAMP-залежної протеїнкінази А, протеїнкінази С, протеїнкіназ, що активуються мітогенами, тирозинкіназ, ядерні транскрипційні фактори.

Методи дослідження. Для досягнення мети та виконання завдань, поставлених у роботі, було використано такі методи: тонкошарову хроматографію, визначення активності ферментів із використанням специфічних субстратів, електрофорез білків у поліакриламідному гелі, імуноблот-аналіз, екстракцію нуклеїнових кислот, полімеразну ланцюгову реакцію, електpофорез ДНК та білків в агарозному гелі, радіоізотопні методи, статистичні методи аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації досліджені молекулярні механізми залучення месенджерних каскадів різних протеїнкіназ, їх ізоформ у мультифакторному контролі функції кори надниркових за участю кортикотропіну, естрадіолу, іонів калію та N-ацильованих похідних етаноламіну.
Показано, що регуляторна дія АКТГ в корі надниркових залоз людини забезпечується, крім cAMP-залежної протеїнкінази А, месенджерним каскадом протеїнкінази С. Важливою ефекторною ланкою перенесення сигналу кортикотропіну є ядерна протеїнкіназа С, вміст α-ізоформи якої значно збільшується внаслідок дії АКТГ in vitro. Встановлено суттєву роль у трансдукції сигналу АКТГ в адренокортикоцитах сигнального каскаду протеїнкіназ, що активуються мітогенами, а саме кінази JNK, та ядерного фактора транскрипції с-jun, що активується цією кіназою. Під впливом АКТГ виявлені антиапоптичні зміни в клітинах надниркових залоз, на що вказує зниження вмісту каспази-3 і ступеня фрагментації ДНК, значною мірою обумовлені активацією протеїнкінази С.
Доведено можливість прямої дії естрадіолу на функцію кори надниркових залоз. Встановлено факт участі cAMP-залежної протеїнкінази А, протеїнкінази С, протеїнкіназ, що активуються мітогенами (ERK1/2), та ядерного фактора транскрипції с-fos у внутрішньоклітинному перенесенні регуляторного сигналу естрадіолу в адренокортикоцитах.
Встановлено стероїдогенний ефект N-ацильованих етаноламінів у корі надниркових залоз, що дозволяє віднести їх до нового класу адреномодуляторів.
Підтверджена участь протеїнкінази С у К+-залежній стимуляції стероїдогенезу в адренокортикоцитах.
Встановлено, що процес транслокації основної ізоформи протеїнкінази С, α-ізоформи, з цитозольної до мікросомної фракції адренокортикоцитів значно посилюється в пухлинах кори надниркових залоз. Вперше встановлено особливості експресії всіх відомих Са2+-незалежних ізоформ протеїнкінази С в субклітинних фракціях адренокортикоцитів людини, а також експресію рецепторної тирозинкінази RET в карциномах кори надниркових залоз людини.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеної роботи доводять участь низки первинних месенджерів в регуляції стероїдогенезу, процесів росту та трансформації в клітинах кори надниркових залоз. Отримані дані можуть бути використані в розробці нових підходів до корекції трофічних та функціональних процесів в надниркових залозах за умов патології. Встановлене посилення апоптозу в адренокортикальній тканині під впливом інгібітору протеїнкінази С хелеритрину, відкриває нові можливості пошуку і розробки засобів для лікування новоутворень надниркових

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Обґрунтовано концепцію мультифакторного контролю регуляції гормонопоезу в корі надниркових залоз, взаємодії між різними системами вторинних месенджерів, які опосередковують внутрішньоклітинне перенесення сигналів агоністів, та їх трансрегуляторні впливи. Універсальність мережі месенджерних систем, які запускаються в адренокортикоцитах різними регуляторами кортикотропіном, естрогенами, пролактином, іонами калію, дофаміном, N-ацильованими похідними етаноламіну, забезпечують реалізацію специфічної функції клітин кори надниркових залоз синтез кортикостероїдних гормонів.
2. Збільшення активності cAMP-залежної протеїнкінази А, а також протеїнкінази С та її α-ізоформи в клітинах кори надниркових залоз та субклітинних фракціях під впливом АКТГ, естрадіолу, іонів калію свідчить про залучення до забезпечення їхньої регуляторної дії обох кіназних систем.
3. До подальшого перенесення сигналу АКТГ залучено сигнальний каскад протеїнкіназ, що активуються мітогенами, а також ядерні транскрипційні фактори. Серед них найбільш вагома роль у трансдукції сигналу АКТГ в адренокортикоцитах належить МАР-кіназі JNK та ядерному фактору транскрипції с-jun.
4. Виявлені під впливом АКТГ антиапоптичні зміни в клітинах надниркових залоз, оцінювані за зниженням вмісту каспази-3 і ступеня фрагментації ДНК, значною мірою визначаються активацією протеїнкінази С.
5. Встановлено дозозалежність зниження специфічного зв’язування тропних гормонів (АКТГ та пролактину) мембранами адренокортикоцитів за дії адренокортиколітичного препарату хлодитану.
6. В корі надниркових залоз людини основною ізоформою протеїнкінази С є Са2+/фосфоліпід-залежна α-ізоформа. Її експресія в адренокортикальній тканині істотно перевищує експресію інших досліджуваних ізоформ. Транслокація α-ізоформи з цитозольної до мікросомної фракції адренокортикоцитів значно посилюється в пухлинах кори надниркових залоз.
7. В субклітинних фракціях адренокортикоцитів людини експресуються всі Са2+-незалежні ізоформи протеїнкінази С.
8. Збільшення експресії тирозинкінази РТК спостерігається в адренокортикальних карциномах людини. Цей факт може бути теоретичним підґрунтям для використання експресії рецепторних тирозинкіназ як діагностичного маркера злоякісності при адренокортикальній патології.
9. Естрадіол бере участь в регуляції глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз. Дозозалежна стимуляція секреції 11-гідроксикортикостероїдів в дослідах in vitro на первинній культурі надниркових залоз свідчить про пряму дію гормону на адренокортикоцити. Про залучення до опосередкування дії естрадіолу in vivo центральних ланок гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи свідчить збільшення рівня кортикостероїдів в плазмі крові та нуклеїнових кислот в корі надниркових залоз, гіпофізі та гіпоталамусі.
10. Естрадіол in vitro та in vivo посилює продукцію кортикостероїдів в корі надниркових залоз. До реалізації цих ефектів в адренокортикальних клітинах залучені cAMP-залежна протеїнкіназа А та протеїнкіназа С.
11. Естрадіол викликає збільшення в корі надниркових залоз вмісту МАР-кінази ERK1/2 та ядерного фактора транскрипції с-fos.
12. Адреномодуляторна дія N-ацилетаноламінів in vitro виявляється у стимуляції включення міченого холестерину до синтезованих корою надниркових залоз щурів альдостерону та кортикостерону.
13. Виявлено модулюючий ефект N-ацилетаноламінів in vitro на функцію кори надниркових залоз: підвищення рівня 11-гідроксикортикостероїдів, що синтезуються корою надниркових залоз самок щурів, та зниження вмісту 11-гідроксикортикостероїдів в середовищі інкубації тканини кори надниркових залоз людини та самців щурів. N-ацилетаноламіни здійснюють свій стимулюючий ефект на кору надниркових залоз шляхом активації протеїнкінази С; зменшення стероїдогенезу забезпечується пригніченням утворення cAMP та протеїнкінази А.
14. N-ацилетаноламіни здатні викликати апоптоз або некроз в тканинах пухлин надниркових залоз людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балашов Ю.Г. Флюориметрический микрометод определения кортикостероидов: сравнение с другими методами // Физиол. журн. СССР. - 1990. - Т. 76, № 2. - С. 280-283.
2. Горбань Е.Н. Влияние блокаторов Са2+- и К+ -каналов на АКТГ-стимулированный стероидогенез изолированных надпочечников взрослых и старых крыс // Физиол. журн. - 1990. - Т. 36, № 5. - С. 99-104.
3. Гула Н.М., Мікоша О.С., Жуков О.Д., Челнакова І.С. Дія N-ацилетаноламінів на функцію кори надниркових залоз // Укр. біохім. журн. 2000. - Т. 72, № 3. - С. 82-86.
4. Гула Н.М., Хмель Т.О., Клімашевський В.М. та ін. N-стеароїлетаноламін гальмує ріст і метастазування карциноми Льюіс та модулює ліпідний склад легенів у мишей за туморогенезу // Укр. біохім. журн. 2006. Т. 78, № 1. С. 135142.
5. Димитров О.А., Кабаиванова С.Д., Николов Й.Т. и др. Влияние эстрадиола на синтез ДНК в печени самок крыс // Пробл. эндокринол. 1987. Т. 33, № 5. С. 5659.
6. Жуков О.Д., Артамонов М.В., Клімашевський В.М. та ін. N-ацилетаноламіни новий клас природних адренотропних модуляторів // Укр. біохім. журн. - 2000. - Т. 72, № 2. - С. 24-26.
7. Калинська Л.М., Микоша О.С. Зміни активності ангіотензинперетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи щурів-самців при дії естрадіолу // Ендокринологія. 2006. Т. 11, № 1. С. 4854.
8. Ковзун О.І. Вивчення впливу оваріектомії та естрадіолу на метаболізм ДНК, РНК та білка в корі надниркових залоз щурів // Фізіол. журн. 1996. Т. 42, № 1-2. С. 5358.
9. Ковзун О.І., Микоша О.С. Вплив естрадіолу та оваріектомії на стероїдогенез і вміст холестерину в корі надниркових залоз щурів // Ендокринологія. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 79-84.
10. Ковзун О.І., Мікоша О.С. Участь пролактину в реалізації дії естрадіолу на кору надниркових залоз щурів // Ендокринологія. - 1996. - Т. 1, № 1. - С. 116-118.
11. Комиссаренко В.П., Микоша А.С., Половко Е.П. Воздействие о,п’-дихлордифенилдихлодэтана на АФТазы коры надпочечников // Пробл. эндокринол. 1978. Т. 24, № 2. С. 8589.
12. Комиссаренко В.П., Микоша А.С., Челнакова И.С. Изменение электронного транспорта в митохондриях и микросомах коры надпочечников под влиянием о,п'-дихлордифенилдихлорэтана // Укр. биохим. журн. - 1981. - Т. 53, № 6. - С.74-77.
13. Комиссаренко В.П., Резников А.Г. Ингибиторы функции коры надпочечных желез. - К.: Здоров’я, 1972. - 374 с.
14. Кузнецов Н.С., Бельченко Л.В., Юшков П.В. и др. Проблемы диагностики инциденталом надпочечников. // Пробл. эндокринол. 2003. Т. 49, № 1. С. 2631.
15. Микоша А.С. Основные процессы, обеспечивающие стероидогенез и биохимические аспекты торможения функции коры надпочечных желез: Автореф. дис. ... доктора мед. наук: - К., 1984. - 47 с.
16. Микоша А.С., Латышев Н.А. Воздействие хлодитана на фосфолипидный состав надпочечников собак // Фарм. токсикол. - 1983. - Т. 46, № 4. - С.65-68.
17. Микоша А.С., Тронько Н.Д. Участие протеинкиназных и фосфатазных реакций в переносе сигналов агонистов в клетках коры надпочечных желез // Усп. совр. биол. 2004. Т. 124, № 4. - С 362-370.
18. Микоша А.С., Тронько Н.Д., Старенький Д.В., Рыбаков С.И. Изоформы протеинкиназы С и их распределение в коре и опухолях надпочечных желез человека // Бюлл. эксп. биол. мед. - 2001. - Т. 132, № 9. - С. 268-271.
19. Осип Ю.Л., Камінський В.О., Луцик М.Д., Стойка Р.С. Вплив складу розчинника та інтеркалюючих лігандів на конформаційну стабільність молекули ДНК // Медична хімія. 2004. - Т. 6, № 3. С. 30-33.
20. Пушкарев В.М., Тронько Н.Д., Микоша А.С. Участие сАМР в регуляции минералокортикоидной функции надпочечников ионами калия // Биохимия. - 1989. - Т. 54, № 2. - С. 323-327.
21. Пушкарев В.М., Тронько Н.Д., Микоша А.С., Комиссаренко В.П. Влияние ионов калия на синтез быстрометящихся белков в срезах надпочечников морских свинок // Докл. АН УССР. Сер. Б. 1987а. - № 2. - С. 61-63.
22. Пушкарьов В.М. Біохімічні механізми регуляції стероїдогенезу в корі надниркових залоз іонами калію // Автореф. дис. ... доктора біол. наук: К., 2005. 34 с.
23. Саутин Ю.Ю., Тронько Н.Д., Микоша А.С. Активация протеинкиназы С в изолированных ядрах коры надпочечников свиней пролактином // Доклады Академии наук. 1992. - Т. 323, № 3. - С. 585-587.
24. Саутин Ю.Ю., Тронько Н.Д., Микоша А.С. Модулирование пролактином изменений уровня cAMP и cGMP, вызываемых кортикотропином, в клетках коры надпочечников // Рук. Деп. в ВИНИТИ 12.05.89 №3152-В89.
25. Сторожук Л.М., Жуков О.Д., Артамонов М.В. та ін. Шляхи впливу N-ацилетаноламінів на функцію кори надниркових залоз у щурів // Ендокринологія. - 2005. - Т. 10, № 1. ­- С. 63-68.
26. Тронько Н.Д., Пушкарев В.М., Богданова Т.И. и др. Получение и фракционирование в градиенте перколла клеток коры надпочечников морских свинок и характеристика их функционального состояния // Физиол. журн. 1989. - Т. 35, № 4. - С. 52-61.
27. Тронько Н.Д., Саутин Ю.Ю., Пушкарев В.М. та ін. Шляхи внутрішньоклітинного перенесення регуляторних сигналів пролактину та іонів калію у клітинах кори надниркових залоз // Ендокринологія. - 1996. Т.1, № 1. - C. 5-13.
28. Фанченко Н.Д., Смирнова О.В. Изучение влияния эстрогенов на функциональную активность коры надпочечников морских свинок // Пробл. эндокринологии. 1971. - № 4. С. 100103.
29. Фильченков А.А. Современные технологии количественной оценки апоптоза и их применение в экспериментальной и клинической онкологии. К: ДИА, 2003. 76 с.
30. Чард Т. Радиоиммунологические методы. М: Мир, 1981. 248 с.
31. Шуба І.М., Жуков О.Д. Вивчення впливу N-стеароїлетаноламіну на перекисне окислення ліпідів надниркових залоз і печінки щурів за умов стресу // Ендокринологія. 2001. Т. 6, № 2. С. 185190.
32. Юдаев Н.А., Микоша А.С. Влияние эстрона на биосинтез гидрокортизона надпочечниками морской свинки in vitro // Биохимия. 1963. Т. 28, № 3. С. 462466.
33. AbdAlla S., Lother H., Quitterer U. AT1-receptor heterodimers show enhanced G-protein activation and altered receptor sequestration // Nature. 2000. - Vol. 407. - P. 94-98.
34. Abdel-Malek Z.A. Melanocortin receptors: their functions and regulation by physiological agonists and antagonists // Cell. Mol. Life. Sci. - 2001. - Vol. 58. - P. 434-441.
35. Abramow-Newerly M., Roy A.A., Nunn C., Chidiac P. RGS proteins have a signalling complex: interactions between RGS proteins and GPCRs, effectors, and auxiliary proteins // Cell Signal. 2006. Vol. 18, N 5. P. 579-591.
36. Acevedo-Duncan M., Patel R., Whelan S., Bicaku E. Human glioma PKC-iota and PKC-betaII phosphorylate cyclin-dependent kinase activating kinase during the cell cycle // Cell Prolif. - 2002. - Vol. 35, N 1. - P. 23-36.
37. Achermann J.C. The role of SF1/DAX1 in adrenal and reproductive function // Ann. Endocrinol. (Paris). - 2005. - Vol. 66, N 3. - P. 233-239.
38. Adler V., Pincus M.R., Brandt-Rauf P.W., Ronai Z. Complexes of p21RAS with JUN N-terminal kinase and JUN proteins // Proc. Natl. Acad. Sci. USA . 1995. Vol. 92. P. 1058510589.
39. Aguilera G. Role of angiotensin II receptor subtypes on the regulation of aldosterone secretion in the adrenal glomerulosa zone in the rat // Mol. Cell. Endocrinol. 1992. Vol. 90. - P. 53-60.
40. Aherne A.M., Vaughan C.J., Carey R.M., O'Connell D.P. Localization of dopamine D1A receptor protein and messenger ribonucleic acid in rat adrenal cortex // Endocrinology. 1997. Vol. 138. P. 1282-1288.
41. Akingbemi B.T. Estrogen regulation of testicular function // Reprod. Biol. Endocrinol. 2005. 3:51.
42. Albanito L., Madeo A., Lappano R. et al. G protein-coupled receptor 30 (GPR30) mediates gene expression changes and growth response to 17beta-estradiol and selective GPR30 ligand G-1 in ovarian cancer cells // Cancer Res. 2007. Vol. 67, N 4. Р. 18591866.
43. Albertson B.D., Sienkiewicz M.L., Kimball D. et al. New evidence for a direct effect of prolactin on rat adrenal steroidogenesis // Endocrine. Res. 1987. Vol. 13, N 3. P. 317333.
44. Albrecht D.E., Babischkin J.S., Davies W.A. et al. Identification and developmental expression of the estrogen receptor α and β in the baboon fetal adrenal gland // Endocrinology. - 1999. - Vol. 140, N 12. - P. 5953-5961.
45. Alisi A., Spagnuolo S., Napoletano S. et al. Thyroid hormones regulate DNA-synthesis and cell-cycle proteins by activation of PKCalpha and p42/44 MAPK in chick embryo hepatocytes // J. Cell. Physiol. 2004. Vol. 201. P. 259-265.
46. Allolio B., Fassnacht M. Clinical review: Adrenocortical carcinoma: clinical update // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2006. - Vol. 91, N 6. - P. 2027-2037.
47. Alvarez C., Lorenzo C., Santana F., Borges R. Interaction between G protein-operated receptors eliciting secretion in rat adrenals. A possible role of protein kinase C // Biochem. Pharmacol. 1997. Vol. 53, N 3. P. 317-325.
48. Amenta F., Chiandussi L., Mancini M. et al. Pharmacological characterization and autoradiografic localization of of dopamine receptors in the human adrenal cortex // Eyr. J. Endocrinol. 1994. Vol. 131. P. 91-96.
49. Amsterdam A., Tajima K., Sasson R. Cell-specific regulation of apoptosis by glucocorticoids: implication to their anti-inflammatory action // Biochem. Pharmacol. - 2002. - Vol. 64, N 5-6, - P. 843-850.
50. Anderson L.A., McTernan P.G., Barnett A.H., Kumar S. The effects of androgens and estrogens on preadipocyte proliferation in human adipose tissue: influence of gender and site // J. Clin. Endocrinol. Metab. -2001. - Vol. 86. - P. 5045-5051.
51. Andreis P.G., Markowska A., Champion H.C. et al. Adrenomedullin enhances cell proliferation and deoxyribonucleic acid synthesis in rat adrenal zona glomerulosa: receptor subtype involved and signaling mechanism // Endocrinology. - 2000. - Vol. 141, N 6. - P. 2098-2104.
52. Andreis P.G., Tortorella C., Malendowicz L.K., Nussdorfer G.G. Endothelins stimulate aldosterone secretion from dispersed rat adrenal zona glomerulosa cells, acting through ETB receptors coupled with the phospholipase C-dependent signaling pathway // Peptides. 2001. Vol. 22. P. 117-122.
53. Arola J., Heikkila P., Voutilainen R., Kahri A.I. Protein kinase C signal transduction pathway in ACTH-induced growth effect of rat adrenocortical cells in primary culture // J. Endocrinol. - 1994. - Vol. 141. - P. 285-293.
54. Aronica S.M., Kraus W.L., Katzenellenbogen B.S. Estrogen action via the cAMP signalling pathway: Stimulation of adenylate cyclase and cAMP-regulated gene transcription // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1994. V. 91. P. 85178521.
55. Aziz M.H., Manoharan H.T., Sand J.M., Verma A.K. Protein kinase C epsilon interacts with Stat3 and regulates its activation that is essential for the development of skin cancer // Mol. Carcinog. 2007. Vol. 46, N 8. P. 646653.
56. Baldacchino V., Oble S., Decarie P.O. et al. The Sp transcription factors are involved in the cellular expression of the human glucose-dependent insulinotropic polypeptide receptor gene and overexpressed in adrenals of patients with Cushing's syndrome // J. Mol. Endocrinol. - 2005. - Vol. 35, N 1. - P. 61-71.
57. Balla T., Enyedi P., Hunyady L., Spat A. Effects of lithium on angiotensin-stimulated phosphatidylinositol turnover and aldosterone production in adrenal glomerulosa cells: a possible causal relationship // FEBS Lett. 1984. Vol. 171. P. 179182.
58. Balla T., Hausdorff W.P., Baukal A.J., Catt K.J. Inositol polyphosphate production and regulation of cytosolic calcium during the biphasic activation of adrenal glomerulosa cells by angiotensin II // Arch. Biochem. Biophys. 1989. Vol. 270. P. 398-403.
59. Balla T., Hunyady L., Spat A. Possible role of calcium uptake and calmodulin in adrenal glomerulosa cells: effects of verapamil and trifluoperazine // Biochem. Pharmacol. 1982. Vol. 31. P. 1267-1271.
60. Balla T., Varnai P., Tian Y., Smith R.D. Signaling events activated by angiotensin II receptors: what goes before and after the calcium signals // Endocr. Res. 1998. Vol. 24, N 3-4. P. 335-344.
61. Bari M, Spagnuolo P, Fezza F, et al. Effect of lipid rafts on Cb2 receptor signaling and 2-arachidonoyl-glycerol metabolism in human immune cells // J. Immunol. - 2006. -Vol. 177, N 8. - P. 4971-4980.
62. Baukal A.J., Hunyady L., Catt K.J., Balla T. Evidence for participation of calcineurin in potentiation of agonist-stimulated cyclic AMP formation by the calcium-mobilizing hormone, angiotensin II // J. Biol. Chem. 1994. Vol. 269, N 40. P. 24546-24549.
63. Beazely M.A., Watts V.J. Regulatory properties of adenylate cyclases type 5 and 6: A progress report // Eur. J. Pharmacol. 2006. Vol. 535, N 1-3. P. 112.
64. Berdyshev E., Schmid P., Krebsbach R. et al. Cannabinoid-receptor-independent cell signalling by N-acyletanolamines // Biochem. J. - 2001. - Vol. 360. - P. 67-75.
65. Berdyshev E.V., Schmid P.C., Dong Z. et al. Stress-induced generation of N-acylethanolamines in mouse epidermal JB6 P+ cells // Biochem. J. - 2000. - Vol. 346. - P. 369-374.
66. Bernini G.P., Moretti A., Viacava P. et al. Apoptosis control and proliferation marker in human normal and neoplastic adrenocortical tissues// Br. J. Cancer. 2002. Vol. 86, N 10. P. 15611565.
67. Berridge M.J. Unlocking the secrets of cell signaling // Annu. Rev. Physiol. 2005. Vol. 67. P. 121.
68. Berridge M.J., Irvine R.F. Inositol phosphates and cell signaling // Nature. 1989. Vol. 341. P. 197205.
69. Bertolotti M., Spady D.K. Effect of hypocholesterolemic doses of 17β-ethinyl estradiol on cholesterol balance in liver and extrahepatic tissues // J. Lipid Res. - 1996. -Vol. 37, N 8. - P. 1812-1822.
70. Betancourt-Calle S., Bollag W.B., Jung E.M. et al. Effects of angiotensin II and adrenocorticotropic hormone on myristoylated alanine-rich C-kinase substrate phosphorylation in glomerulosa cells // Mol. Cell. Endocrinol. - 1999. - Vol. 154, N 1-2. - P. 1-9.
71. Betancourt-Calle S., Calle R. A., Isales C. M. et al. Differential effects of agonists of aldosterone secretion on steroidogenic acute regulatory phosphorylation // Mol. Cell. Endocrinol. - 2001. Vol. 173, N 1-2. - P. 87-94.
72. Betancourt-Calle S., Jung E.M., White S. et al. Elevated K(+) induces myristoylated alanine-rich C-kinase substrate phosphorylation and phospholipase D activation in glomerulosa cells // Mol. Cell. Endocrinol. - 2001. Vol. 184, N 1-2. P. 65-76.
73. Beuschlein F., Fassnacht M., Klink A. et al. ACTH-receptor expression, regulation and role of adrenocortical tumor formation // Eur. J. Endocrinol. - 2001. Vol. 144. - P. 199-206.
74. Bey P., Gorostizaga A.B., Maloberti P.M. et al. Adrenocorticotropin induces mitogen-activated protein kinase phosphatase 1 in Y1 mouse adrenocortical tumor cells // Endocrinology. - 2003. - Vol. 144, N 4. - P. 1399-1406.
75. Bieger D., Parai K., Ford C.A., Tabrizchi R. beta-Adrenoceptor mediated responses in rat pulmonary artery: putative role of TASK-1 related K channels // Naunyn. Schmiedebergs Arch. Pharmacol. - 2006. - Vol. 373, N 3. - P. 186 - 196.
76. Biernacka-Lukanty JM, Lehmann TP, Trzeciak WH. Inhibition of CYP17 expression by adrenal androgens and transforming growth factor beta in adrenocortical cells // Acta. Biochim. Pol. - 2004. - Vol. 51, N 4. - P. 907-17.
77. Bird I.A., Mason J.I., Oka K., Rainey W.E. Angiotensin-II stimulates an increase in cAMP and expression of 17 a-hydroxylase cytochrome P450 in fetal bovine adrenocortical cells // Endocrinology. - 1993. Vol. 132, N 2. - P. 932-934.
78. Bird I.M., Mason J.I., Rainey W.E. Protein kinase A, protein kinase C, and Ca2+-regulated expression of 21-hydroxylase cytochrome P450 in H295R human adrenocortical cells // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 1998. - Vol. 83, N 5. - P. 1592-1597.
79. Birnbauer L., Abramowitz J., Yatani A. et al. Roles of G proteins in coupling of receptors to ionic channels and other effector systems // Crit. Rev. Biochem. Mol. Biol. 1990. Vol. 25, N 4. P. 225-244.
80. Bischof L.J., Kagawa N., Waterman M.R. The bovine CYP17 promoter contains a transcriptional regulatory element cooperatively bound by tale homeodomain proteins // Endocr. Res. - 1998. Vol. 24, N 3-4. - P. 489-495.
81. Bligh E.G., Dayer W.I. A rapid method of total lipid extraction and purification // Can. J. Biochem. Physiol. 1959. Vol. 37. P. 911917.
82. Blume-Jensen P., Hunter T. Oncogenic kinase signaling // Nature. 2001. Vol. 411. P. 355365.
83. Boykevisch S., Zhao C., Sondermann H. et al. Regulation of ras signaling dynamics by Sos-mediated positive feedback // Curr. Biol. 2006. Vol. 16, N 21. P. 21732179.
84. Bradford M.M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein dye binding // Anal. Biochem. - 1976. - Vol. 72. - P. 248 - 254.