СТАН ЧУТЛИВОСТІ ТКАНИН ДО ІНСУЛІНУ У ХВОРИХ З ПОРУШЕННЯМ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ГЛЮКОЗИ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ : СОСТОЯНИЕ чувствительности тканей к инсулину у больных с нарушением толерантности к глюкозе и сахарный диабет 2 ТИПА С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ



  • Название:
  • СТАН ЧУТЛИВОСТІ ТКАНИН ДО ІНСУЛІНУ У ХВОРИХ З ПОРУШЕННЯМ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ГЛЮКОЗИ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
  • Альтернативное название:
  • СОСТОЯНИЕ чувствительности тканей к инсулину у больных с нарушением толерантности к глюкозе и сахарный диабет 2 ТИПА С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
  • Кол-во страниц:
  • 153
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ІМ. В.П. КОМІСАРЕНКА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН
    ІМ. В.П. КОМІСАРЕНКА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ



    На правах рукопису

    Кондрацька Ірина Миколаївна


    УДК 616.379-008.64616.12-008.331.1:615.316.37




    СТАН ЧУТЛИВОСТІ ТКАНИН ДО ІНСУЛІНУ У ХВОРИХ З ПОРУШЕННЯМ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ГЛЮКОЗИ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ




    14.01.14 ендокринологія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук





    Науковий керівник
    д.м.н., професор
    Маньковський Борис Микитович



    Київ 2007







    ЗМІСТ

    Перелік скорочень 3
    Вступ .. 4
    Глава 1. Сучасні уявлення про патогенез розвитку цукрового діабету 2 типу в поєднанні з артеріальною гіпертензією та метаболічного синдрому. Огляд літератури . 12
    Глава 2. Матеріали та методи дослідження
    2.1. Клінічна характеристика хворих 43
    2.2. Методи дослідження 48
    ВЛАСНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
    Глава 3. Стан чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до глюкози та цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією та без артеріальної гіпертензії 53
    Глава 4. Показники інсулінової чутливості тканин та стан ліпідного обміну у хворих з метаболічним синдромом 71
    Глава 5. Вміст цитокінів в крові хворих з порушенням толерантності до глюкози та ЦД 2 типу за наявності та відсутності артеріальної гіпертензії . 82
    Глава 6. Вплив антигіпертензивної терапії моксонідином на стан чутливості тканин до інсуліну у хворих з метаболічним синдромом 91
    Аналіз отриманих результатів та їх обговорення 100
    Висновки 118
    Список використаних джерел ... 120








    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ


    АГ артеріальна гіпертензія
    АТ артеріальний тиск
    ІАО індекс абдомінального ожиріння
    ІЛ-6 - інтерлейкін шість
    ІМТ індекс маси тіла
    ІР інсулінорезистентність
    ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
    ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
    ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
    МС метаболічний синдром
    ПТВ порушення толерантності до вуглеводів
    ПТГ порушення толерантності до глюкози
    СНС симпатична нервова система
    ТГ тригліцериди
    ФНП б фактор некрозу пухлин альфа
    ХС загальний холестерин
    ЦД 2 типу цукровий діабет другого типу








    ВСТУП

    За останні десятиліття все більшої актуальності набуває проблема цукрового діабету. Цукровий діабет одне із найбільш поширених і тяжких захворювань ХХ століття, яке перейшло нам у спадок і в нове тисячоліття. Чисельність людей, що страждають цією патологією, неухильно зростає [1, 2]. В структурі захворюваності на цукровий діабет основне місце займає цукровий діабет 2 типу. Як відомо, хворі на цукровий діабет 2 типу складають приблизно 80 90 % від усіх осіб, що захворіли на ЦД. Зараз в світі хворіє на ЦД більше 190 млн. осіб із них, на ЦД 2 типу 135-142 млн [3, 4]. За розрахунками експертів до 2025 року кількість хворих на цукровий діабет зросте до 330 млн [5]. Такий різкий ріст захворювання дозволяє стверджувати про появу нової епідемії неінфекційного характеру епідемії цукрового діабету [6, 7]. Це в свою чергу робить цукровий діабет не тільки розповсюдженою патологією, а й провідною медико-соціальною проблемою. Це захворювання та його ускладнення призводить до зниження працездатності великих контингентів населення, ранньої інвалідизації та смертності, а також надзвичайно великих затрат суспільства на лікування. Так, в 2005 р. тільки на препарати для лікування ЦД в світі було витрачено 17,8 млд доларів (з низ 10,1 млд на пероральні цукрознижуючи препарати), а в 2010 році припускаються затрати близько 28 млд доларів (з низ 15,1 млд на пероральні гіпоглікемізуючи препарати) [8].
    Актуальність теми
    Артеріальна гіпертензія це не тільки одне із самих розповсюджених серцево-судинних захворювань, але і основний фактор ризику розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарда, серцевої та ниркової недостатності, що обумовлює значні медичні, соціальні та економічні проблеми [9]. Особливо актуальною проблема артеріальної гіпертензії є у хворих на цукровий діабет 2 типу, оскільки основною причиною летальних наслідків у хворих з ЦД 2 типу є серцево-судинні захворювання [10]. Артеріальна гіпертензія, яка значно частіше спостерігається у хворих на цукровий діабет, ніж в загальній популяції, є одним з провідних патогенетичних факторів розвитку і прогресування серцево-судинних та мікросудинних ускладнень захворювання [11].
    На теперішній час, основними ланками патогенезу цукрового діабету 2 типу вважають інсулінорезистентність тканин, порушення секреції інсуліну, спадкову схильність, гіподинамію та особливості харчування, що призводять до ожиріння [12]. Поєднання абдомінального ожиріння, порушення толерантності до вуглеводів або цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії, гіпертригліцеридеміїї, атерогенної дисліпопротеїнемії, одержало назву метаболічний синдром (ВООЗ, 2000р). Наявність метаболічного синдрому асоціюється з багаторазовим підвищенням ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Найчастішою причиною інвалідизації та смертності осіб зрілого працездатного віку є ускладнення атеросклерозу та артеріальної гіпертензії, в тому числі, і у хворих на цукровий діабет 2 типу. Так, близько 75% хворих на цукровий діабет 2 типу помирають внаслідок судинних катастроф (гострий інфаркт міокарда, гостра недостатність мозкового кровообігу) [13].
    Останнім часом все більше звертає на себе увагу порушення чутливості тканин до інсуліну та гіперінсулінемія, як один з факторів, що об’єднує навколо себе фактори ризику розвитку ішемічної хвороби серця, що найбільш часто зустрічаються.
    В останні роки в етіопатогенезі ЦД 2 типу та його ускладнень все більшу роль надають стану імунітету [14, 15]. Особливо велике значення в патології ЦД 2 типу та метаболічного синдрому останнім часом приділяється субклінічному запаленню, яке розглядається як неспецифічний супровід метаболічного стресу. Існує думка, що метаболічна і імунологічна концепція патогенезу ЦД 2 типу та метаболічного синдрому являють собою дві точки зору на один і той же процес, але з різних кутів зору [15]. Впродовж останніх років одержано дані про роль хронічного запалення в патогенезі розвитку інсулінорезистентності та атеросклерозу. Наприклад, визначено, що підвищення вмісту в плазмі крові таких маркерів хронічного запалення, як інтерлейкін шість та фактор некрозу пухлин альфа є нетрадиційним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2 типу. Знайдено, що вміст у крові цих цитокінів (ІЛ-6 та TNF-б) може являти собою один з маркерів інсулінорезистентності. Разом з тим, одержані дані є неоднозначними та суперечливими.
    Окрім цього, не проводилися дослідження щодо стану чутливості тканин до інсуліну у хворих з вперше визначеним діагнозом цукрового діабету 2 типу або артеріальної гіпертензії, тобто без впливу цукрознижуючих чи антигіпертензивних препаратів, які можуть вплинути на стан чутливості тканин до інсуліну. Не проводився порівняльний аналіз стану чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до вуглеводів за наявності або відсутності артеріальної гіпертензії. Також немає комплексного аналізу взаємозв’язку чутливості тканин до інсуліну з компонентами метаболічного синдрому, як факторами ризику серцево-судинних захворювань. Остаточно не досліджений взаємозв’язок між ступінню інсулінорезистентності та співвідношенням факторів ризику розвитку атеросклеротичних уражень.
    В зв’язку з цим вивчення патогенетичних механізмів виникнення та розвитку ЦД 2 типу в поєднанні з артеріальною гіпертензією та метаболічного синдрому у людини, є надзвичайно актуальним.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Робота проводилась в плані виконання, та є фрагментом наукової теми «Розробити нові методи діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету і його ускладнень з метою впровадження їх в практику» (№ держреєстрації 0103U000806), пошукач є співвиконавцем теми; та продовжує виконуватись в рамках теми «Клініко-імунологічне дослідження хворих на цукровий діабет 2 типу та метаболічний синдром» (№ держреєстрації 0105U000730), пошукач є відповідальним виконавцем теми; що включені до плану наукових досліджень Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України та затверджені Президіумом Академії медичних наук України.
    Мета та завдання дослідження
    Мета нашого дослідження охарактеризувати стан чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до глюкози та цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією, а також метаболічним синдромом та оптимізувати лікування цих хворих.
    Досягнення даної мети відбувалося через виконання наступних завдань:
    1. Вивчити чутливість тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до вуглеводів з артеріальною гіпертензією та без артеріальної гіпертензії на підставі визначення концентрації інсуліну та глюкози в сироватці крові з подальшим розрахунком індексів.
    2. Визначити вміст загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької щільності в сироватці крові в групах хворих з порушенням толерантності до вуглеводів з артеріальною гіпертензією та без артеріальної гіпертензії по відношенню до хворих з АГ та здорових осіб, а також у пацієнтів з МС по відношенню до таких без повного кластеру МС та здорових осіб.
    3. Провести діагностику метаболічного синдрому та порівняльний аналіз показників чутливості тканин до інсуліну у пацієнтів з метаболічним синдромом та без метаболічного синдрому.
    4. Вивчити вміст цитокінів ( інтерлейкін шість та фактор некрозу пухлин альфа) як неспецифічних маркерів інсуліно-резистентності.
    5. Виявити кореляційні зв’язки між індексами інсулінорезистентності, артеріальним тиском та іншими компонентами метаболічного синдрому.
    6. З’ясувати вплив антигіпертензивної терапії (агоністу імідазолінових рецепторів) на показники інсулінової чутливості тканин та концентрацію адипоцитокінів в групі хворих з метаболічним синдромом.
    Об’єкт дослідження чутливість тканин до інсуліну.
    Предмет дослідження стан інсулінорезистентності тканин у хворих з порушенням толерантності до глюкози та цукровим діабетом 2 типу, що обтяжені артеріальною гіпертензією та у хворих з метаболічним синдромом.
    Методи дослідження клінічні, антропометричні, біохімічні, радіо імунні, імуноферментні, статистичні.
    Наукова новизна
    В результаті дослідження вперше виявлено найбільш виразне зниження чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до вуглеводів, що обтяжена артеріальною гіпертензією по відношенню до хворих з ПТВ без АГ, хворих з АГ без ПТВ та здорових осіб, без попереднього впливу медикаментозних препаратів, що дозволило оптимально оцінити стан чутливості тканин до інсуліну.
    Отримали дані про зниження чутливості тканин до інсуліну в групі хворих з артеріальною гіпертензією та нормальними показниками обміну глюкози в порівнянні з групою здорових осіб, що може свідчити про спільність деяких патогенетичних ланок розвитку інсулінорезистентності та дисрегуляції механізмів контролю за артеріальним тиском.
    Вперше отримані дані, що за наявності ПТВ інформативним є індекс НОМА, тоді як при АГ без порушень толерантності до вуглеводів більш інформативними індексами є QUICKI та Matsuda.
    Отримані дані про те, що наявність МС характеризується більш виразними змінами порушення чутливості тканин до інсуліну на фоні порушень толерантності до глюкози та значних змін всіх показників ліпідного обміну (загального холестерину, холестерину ЛПВЩ, ЛПНЩ та ЛПДНЩ, тригліцеридів), ніж у хворих без наявності повного кластеру симптомів МС та здорових осіб.
    Отримані нові данні про вміст маркерів неспецифічного запалення, таких як інтерлейкін шість та фактор некрозу пухлин альфа у пацієнтів з нормальною та порушеною толерантністю до вуглеводів на фоні нормального чи підвищеного артеріального тиску та у хворих з метаболічним синдромом.
    Розширені дані про поліпшення чутливості тканин до інсуліну на фоні антигіпертензивної монотерапії, вперше виявлено зниження рівня ІЛ-6 у хворих з ЦД 2 типу та метаболічним синдромом під впливом моксонідину.
    Практична значимість
    В роботі доказана можливість застосування антигіпертензивного препарату агоніста імідазолінових рецепторів моксонідину в лікуванні хворих на цукровий діабет 2 типу та метаболічний синдром, що сприяє нормалізації показників артеріального тиску та поліпшенню чутливості тканин до інсуліну. Проведене вивчення стану інсулінорезистентності дозволило виявити найбільш чутливі маркери цього патофізіологічного феномену, що може застосовуватись в клінічній практиці для оцінки стану чутливості тканин до інсуліну у хворих з ЦД 2 типу, АГ, МС.
    Особистий внесок здобувача
    Здобувачем проводилося клінічне обстеження, здійснення антропометричних досліджень та лікування включених в дослідження хворих. Автор особисто приймала участь в проведенні імуноферментного дослідження цитокінів плазми крові та визначення ліпідного спектру крові. Самостійно здійснено аналіз літератури за темою дисертації, написані всі ії розділи, проведений аналіз, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів.
    Апробація результатів
    Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої» (Харків, Україна 2004); на VII національному конгресі кардіологів України (Дніпропетровськ, Україна, 2004); на 1 міжнародному конгресі «Преддіабет» та метаболічний синдром (Берлін, Німеччина, 2005); на 15 Європейському з’їзді по гіпертензії (Мілан, Італія, 2005); на 2 міжнародному симпозіумі «Тригліцериди та ЛПВЩ: роль в кардіоваскулярних захворюваннях та метаболічному синдромі» (Нью-Йорк, США, 2005); на науково-практичній конференції з міжнародною участю: Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології (четверті Данилевські читання) (Харків, Україна, 2005); на науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми старіння» присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, Україна, 2005); на 10му з’їзді EASD «Гіпертензія та Діабет» (Стамбул, Туреччина, 2005); на 1 національному конгресі «Інсульт та судинно-мозкові захворювання» (Київ, Україна, 2006); на конференції «Метаболічний синдром в практиці кардіолога» (Харків, Україна, 2006); на ІІІ Всеросійській науково-практичній конференції «Актуальні питання діагностики та лікування метаболічного синдрому» (Москва, Росія, 2006); на VII з’їзді асоціації ендокринологів України (Київ, Україна, 2007).
    Публікації
    За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт (з них самостійно 4): 5 статей в спеціалізованих наукових журналах та 12 тез конгресів та симпозіумів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. В дисертаційній роботі на основі оцінки чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до глюкози, ЦД 2 типу та нормальним або підвищеним артеріальним тиском виявлено, що поєднання ПТГ/ЦД 2 типу з артеріальною гіпертензією супроводжується найбільш виразною інсулінорезистентністю.
    2. Індекс НОМА більш інформативний при оцінці стану інсулінорезистентності за наявності порушень толерантності до вуглеводів, тоді як при артеріальній гіпертензії без порушень толерантності до вуглеводів більш інформативними є індекси Matsuda та QUICKI.
    3. У хворих з артеріальною гіпертензією без порушень толерантності до вуглеводів відмічається зниження чутливості тканин до інсуліну.
    4. Підвищення вмісту тригліцеридів та холестерину ЛПДНЩ в крові являє собою основний маркер дисліпопротеінемії, що зустрічається при артеріальній гіпертензії як за наявності так і відсутності змін в толерантності до вуглеводів.
    5. Наявність МС характеризується більш виразними змінами порушення чутливості тканин до інсуліну на фоні порушень толерантності до глюкози та значних змін всіх показників ліпідного обміну (загального холестерину, холестерину ЛПВЩ, ЛПНЩ та ЛПДНЩ, тригліцеридів), ніж у хворих з АГ з та без ПТВ, але без наявності повного кластеру симптомів МС.
    6. У хворих на метаболічний синдром відмічається підвищення рівня прозапального цитокіна ІЛ-6 в плазмі крові у порівнянні з особами без ознак даного синдрому.

    7. Кореляційний зв'язок між вмістом ІЛ-6 в плазмі крові та рівнем артеріального тиску, показниками ліпідного спектру крові (ХС, ТГ, ЛПДНЩ), та індексом інсулінорезистентності, вказує на можливий вплив зміни активності деяких ланок імунної системи на розвиток артеріальної гіпертензії, порушень ліпідного та інсулінового обмінів.
    8. Монотерапія агоністом імідазолінових рецепторів моксонидіном на тлі дієтичного режиму та дозованих фізичних навантажень призводить до нормалізації артеріального тиску, поліпшення чутливості тканин до інсуліну та зниження концентрації ІЛ-6 в плазмі венозної крові при відсутності впливу на ліпідний обмін.
    Практичні рекомендації
    1. З метою визначення стану чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до вуглеводів з АГ рекомендується використовувати розрахункові показники НОМА, QUICKI та Matsuda; при чому, за наявності порушень толерантності до вуглеводів індекс НОМА, а за наявності артеріальної гіпертензії без порушень толерантності до вуглеводів індекси QUICKI та Matsuda.
    2. Рекомендується в комплекс лікування артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2 типу та метаболічний синдром включати агоніст І1 імідазолінових рецепторів моксонідин в дозі 0,2 0,4 мг/добу, з метою корекції артеріального тиску та зменшення інсулінорезистентності.







    ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


    Тронько Н.Д., Орленко В.Л. По материалам 42-го конгресса Европейской ассоциации по изучению сахарного диабета // Здоров’я України. 2006. Т.154, №21. С. 10-11.
    Ефімов А.С., Боднар П.М., Большова-Зубковська О.В. та ін.; за ред. А.С.Ефімова. Ендокринологія: Підручник. - К.: Вища шк., 2004. 494с.: іл.
    Fasshauer M., Paschke R. Regulation of adipocytokines and insulin resistance // Diabetologia. 2003. Vol. 46. P. 1594-1603.
    Salzsieder E., Freyse E.-J., Rutscher A., Heinke P., Augstein P. Modelling of Type 2 diabetes mellitus to support causal intervention // Diabetologia. 2004. Vol. 47. Suppl. 1 A 128.
    Zimmet P., Alberti K., Shaw J. Global and social implications of the diabetic epidemic// Nature. 2001. Vol. 414. P. 782-787.
    Дедов И.И., Шестакова М.В. Сахарный диабет М.: Универсаль Паблишинг, 2003. - 455с.
    Maassen Y.A. Mitochondrial dysfunction in adipocytes: the culprit in type 2 diabetes? // Diabetologia. 2006. Vol.49, N4 P.619-620.
    Hauber A., Gale E.A.M. The market in diabetes // Diabetologia. 2006. Vol.49, N2 P. 247-252.
    Сирено Ю.Н., Мартынов А.И., Nilsson P.M. Современные принципы лечения артериальной гипертензии: точка зрения ведущих отечественных и зарубежных специалистов // Здоров’я України. 2007. - №4. С. 34-35.
    Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л., Савицький С.Ю. // УКЖ. 2006. - №4. C. 39-46.
    Сіренко Ю.М., Маньковський Б.М. Артеріальні гіпертензії при ендокринних захворюваннях - К.: Четверта хвиля, 2004.- 174с.
    Ефимов А.С., Скробонская Н. А. Клиническая диабетология - К.: Здоровья, 1998. - 320с.

    13. WHO Technical Report Series # 844: Prevention of diabetes mellitus: Report of a WHO Study Group, 1994.

    Pickup J.C., Crook M.A. Is type II diabetes mellitus a disease of the immune system? // Diabetologia. 1998. Vol.41, N10 P.1241-1248.
    Kolb H., Mandrup-Poulsen T. An immune origin of type 2 diabetes? // Diabetologia. 2005. V.48, N6. P.1038-1050.

    16. Epstein M., Sowers J.R. Diabetes mellitus and hypertension // Hypertension. -1992. - Vol. 19. - P. 403-418.
    17. Rocchini AP. Insulin resistance, obesity and hypertension // J Nutr. - 1995. - Vol. 125 (6 Suppl). - P. 1718-1724.

    Эриванцева Т.Н., Олимпиева С.П., Чазова И.Е., Мычка В.Б., Киликовский В.В. Метод установления наличия метаболического синдрома у пациентов с артериальной гипертонией и ожирением// Терапевтический архив. 2006. - №4. С. 9-15.
    Hypertension and Diabetes Study Group. Hypertension in diabetes study: I. Prevalence of hypertension in newly presenting type 2 diabetic patients and the association with risk factores for cardiovascular and diabetic complications // J. Hypertension. 1993. Vol. 11. P. 309-317.
    Маньковский Б.Н. К вопросу о вторичной профилактике инсульта у больных сахарным диабетом: взгляд эндокринолога // Практич. Ангіолог. 2006. - №4. - C. 24-25.
    UK Prospective Diabetes Study Group. Efficacy of atenolol and captopril in reducing risk of macrovascular and microvascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 39//BMJ. 1998. V. 317. P. 713-720

    22. Turner RC, Millns H, Neil HA, et al. Risk factors for coronary artery disease in non-insulin dependent diabetes mellitus: United Kingdom Prospective Diabetes Study // (UKPDS: 23). BMJ. - 1998. - Vol. 316, N 7134. - P. 823-828.

    Blood Pressure Lowering Treatment Trialists Collaboration. Effects of different blood-pressure-lowering regimens on major cardiovascular events; results of prospectively-designed overviews of randomized trials // Lancet. 2003. Vol. 362. P. 1527-45.
    Staessen JA, Wang JG, Thijs L, et al. Cardiovascular prevention and blood pressure reduction: a quantitative overview updated until 1st March 2003. //J Hypertens. 2003. Vol. 21 P. 1055-76.
    Stamler J., Vaccaro O., Neaton JD, Wentworth D., for the Multiple Risk Factor Intervention Trial Reseach Group. Diabetes, other risk factors, and 12-year cardiovascular mortality for men screened in the Multiple Risk Factor Intervention Trial. // Diabetes Care. 1993. Vol. 16. P. 434-444.
    2003 Eropean Society of Hypertention Eropean Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J. Hypertention. 2003. Vol. 21. P. 1011-1053.

    27. Kaplan N.M. The deadly quartet: upper body adiposity, glucose intolerance, hypertriglycerideamia and hypertension // Arch Intern Med. - 1989. - Vol. 149. - P.1514-20.
    28. Reaven GM. Pathophysiology of insulin resistance in human disease // Physiol Rev. - 1995. - Vol. 75, N 3. - P. 473-86.

    Reaven GM. Banting Lecture 1988. Role of insulin resistance in human disease // Diabetes. 1988. Vol. 37. P. 1596-1607
    Целуйко В.И., Чернышов В.А., Малая Л.Т. Метаболический синдром Х. - Харків: Гриф, 2002. -250с.

    31. Bloomgarden Z. T. Definitions of the Insulin Resistance Syndrome: The 1st World Congress on the Insulin Resistance Syndrome// Diabetes Care. 2004. Vol. 27, N 3. P. 824 - 830.
    32. Kirsten A. McAuley, Sheila M. Williams, Jim I. Mann, et all. Diagnosing Insulin Resistance in the General Population // Diabetes Care. 2001. Vol. 24 P. 460-464.
    33. Nugent A.P. The metabolic syndrome // Nutr. Bull. 2004.- Vol. 29. P. 36-43
    34. Isomaa B., Almgren P., Tuomi T. et al. Cardiovascular morbidity and mortality associated with the metabolic syndrome // Diabetes Care. 2001. Vol. 24 P. 683689

    Кравчун Н.О. Роль окремих компонентів метаболічного синдрому у розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2 типу // Ендокринологія. 2005. Т. 10, №2. С.156-164.
    Alberti KG., Zimmet P. Definition, diagnosis and classification of diabetes mellitus and its complications Part 1. Diagnosis and classification of diabetes mellitus, provisional report of a WHO consultation.// Diabetic Medicine. 1998. Vol. 15. Р. 539-553.

    37. The sixth report of the Joint National Committee on prevention, detection, evaluation, and treatment of high blood pressure // Arch Intern Med. 1997. Vol. 157, N 21. P. 2413-2446
    38. Toft I., Bonaa K.H., Eikrem J., Bendiksen A.L., Iversen H., Jenssen T. Microalbuminuria in hypertension is not a determinant of insulin resistance // Kidney Int. 2002. Vol. 61, N 4. P. 14451452

    Executive Summary of the Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). // JAMA. 2001. Vol. 285. P. 2486-2497
    Ford E. S., Giles W. H., A Comparison of the Prevalence of the Metabolic Syndrome Using Two Proposed Definitions// Diabetes Care. 2003. Vol. 26. P. 575-581.

    41. Bonora E, Kiechl S, Willeit J, et al. Metabolic syndrome: epidemiology and more extensive phenotypic description. Cross-sectional data from the Bruneck Study. // J Obes Relat Metab Disord. 2003. Vol. 27, N10. P. 1283-9.

    Bonora E., Kiechl S., Willeit J., et al. Carotid Atherosclerosis and Coronary Heart Disease in the Metabolic Syndrome // Diabetes Care. 2003. Vol. 26. P.1251-1257.

    43. Cheal K. L., Abbasi F., Lamendola C., et al. Relationship to Insulin Resistance of the Adult Treatment Panel III Diagnostic Criteria for Identification of the Metabolic Syndrome // Diabetes. 2004. Vol. 53. P. 1195-1200.
    44. The IDF consensus worldwide definition of the metabolic syndrome//Medline.
    45. Lui J, Trevisan M, Menotti A. Syndrome X: prevalence in large population study // NMCD. - 1997. - Vol. 7. - P. 70-76.
    46. Reaven GM. Role of insulin resistance in human disease (syndrome X): an expanded definition // Annu Rev Med. 1993. V. 44. P. 121-131.
    47. Depres JP. The insulin-resistance-dyslipidemia syndrome: the most prevalent cause of coronary artery disease // Can Med Assoc J. -1993. - V. 148. - P. 1339-1341.

    Rett K. The relation between insulin resistance and cardiovascular complications of the insulin resistance syndrome // Diabetes, Obese Metab. - 1999. - N1 (suppl.1). - S8-S16.

    49. Iglseder B., Cip P., Malaimare L., Ladurner G., Paulweber B. The Metabolic Syndrome Is a Stronger Risk Factor for Early Carotid Atherosclerosis in Women Than in Men.// Stroke. 2005. Vol. 36, N6 P. 1212 - 1217.
    50. McNeill A. M., Rosamond W. D., Girman C. J., et al. The Metabolic Syndrome and 11-Year Risk of Incident Cardiovascular Disease in the Atherosclerosis Risk in Communities Study //Diabetes Care. 2005. Vol. 28, N 2. P. 385 - 390.
    51. Citrome L. Metabolic Syndrome and Cardiovascular Disease // J Psychopharmacol. 2005. V. 19, N 6. P. 84 - 93.

    D’Agostino R. B., Jr, Hamman R. F., Karter A. J., et al. for the Insulin Resistance Atherosclerosis Study Investigators Cardiovascular Disease Risk Factors Predict the Development of Type 2 Diabetes // Diabetes Care. 2004. Vol. 27. P. 2234-2240.

    53. McAuley K. A., Williams S. M., Mann J. I., et al. Diagnosing Insulin Resistance in the General Population // Diabetes Care. 2001. - Vol. 24, N 3. P. 460 - 464.

    Meigs J. B., Williams K., Sullivan L. M., et al. Using Metabolic Syndrome Traits for Efficient Detection of Impaired Glucose Tolerance // Diabetes Care. 2004. Vol. 27. P. 1417-1426.

    55. Palaniappan L., Carnethon M. R., Wang Y., et al. Predictors of the Incident Metabolic Syndrome in Adults.// Diabetes Care. 2004. Vol. 27. P. 788-793.

    Pankow J. S., Jacobs D. R., Steinberger J., Moran A., Sinaiko A. R. Insulin resistance and cardiovascular disease risk factors in children of parents with the snsulin resistance (metabolic) syndrome. // Diabetes Care. 2004. - Vol. 27. - P. 775-780.

    57. Reilly M. P., Wolfe M. L., Rhodes T., et al. Measures of Insulin Resistance Add Incremental Value to the Clinical Diagnosis of Metabolic Syndrome in Association With Coronary Atherosclerosis. // Circulation. 2004. Vol. 110, N7. - P. 803 - 809.
    58. Rutter M. K., Meigs J. B., Sullivan L. M., D'Agostino R. B. Sr, Wilson P. W. Insulin Resistance, the Metabolic Syndrome, and Incident Cardiovascular Events in the Framingham Offspring Study // Diabetes. 2005. Vol. 54, N 11. P. 3252 - 3257.
    59. Fontbonne A., Charles M.A., Thibault N., et al. Hyperinsulinemia as a predictor of coronary heart disease mortality in a healthy population. The Paris Prospective Study, 15-year follow up // Diabetologia. 1991. Vol. 34. P. 356-361.
    60. Saely C. H., Aczel S., Marte T., et al. The Metabolic Syndrome, Insulin Resistance, and Cardiovascular Risk in Diabetic and Nondiabetic Patients // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2005. Vol. 90, N 10. P. 5698 - 5703.
    61. Scuteri A., Najjar S. S., Morrell C. H., Lakatta E. G. The Metabolic Syndrome in Older Individuals: Prevalence and Prediction of Cardiovascular Events: The Cardiovascular Health Study. // Diabetes Care. 2005. Vol. 28, N 4. - P. 882 - 887.

    Bonora E, Targher G, Formentini G., et al. Metabolic Syndrome is an independent predictor of cardiovascular disease in Type 2 diabetic subjects. Prospective data from the Verona Diabetes Complications Study // Diabet Med. 2004. V.21, N1. P. 52-58.

    63. Taskinen M-R. Diabetic dyslipidemia in NIDDM // Int Diabetes Monitor. - 1996. - Vol. 8. - P. 1-7.
    64. Katsuki, Y. Sumida, H. Urakawa. Increased Visceral Fat and Serum Levels of Triglyceride Are Associated With Insulin Resistance in Japanese Metabolically Obese, Normal Weight Subjects With Normal Glucose Tolerance // Diabetes Care. 2003. V. 26. P. 2341-2344.

    Austin MA, King M-C, Vranizan KM, et al. Inheritance of low-density lipoprotein subclass patterns: results of complex segregation analysis // Am J Hum Genet.- 1988. - V. 43. - Р.838-846.

    66. Patsch J. Influence of lipolysis on chilomicron clearance and HDL cholesterol levels // European Heart Journal. - 1998. - V. 19, Suppl. H. - P. 2-6.

    Holman R. R., Coleman R. L., Shine B., Stevens R. J. Non-HDL Cholesterol Is Less Informative Than the Total-to-HDL Cholesterol Ratio in Predicting Cardiovascular Risk in Type 2 Diabetes// Diabetes Care. - 2005. V. 28. - P.1796-1797.

    68. Walldius G, Jungner I, Kolar W et al. High cholesterol and triglyceride values in Swedish males and females: increased risk of fatal myocardial infarction // Blood Pressure. -1992. - V. 1, Suppl. 4. - P. 35-42.
    69. Groop L.G. Etiology of non-insulin-dependent diabetes mellitus. In: Leslie RDG,ed. Molecular Pathogenesis of Diabetes Mellitus // Karger. - 1997. - V. 22. - P. 131-156.

    Krauss R. M. Lipids and Lipoproteins in Patients With Type 2 Diabetes// Diabetes Care. 2004. V. 27. P.1496-1504.

    71. Lewis GF, O'MeraNM, Soltys PA, et al. Postprandial lipoprotein metabolism in normal and obese subjects: comparison after the vitamin A fat loading test // J Clin Endocrmol Metab. - 1990. - V. 71. - P. 1041-1050.
    72. Erkelens DW. Diabetic dyslipidaemia // European Heart J. -1998. - V.19. - Р.H27-H40.

    Blades B, Vega GL, Grundy SM. Activities of lipoprotein lipase and hepatic triglyceride lipase in postheparin plasma of patients with low concentrations ofHDL cholesterol // Arterioscler and Thromb. - 1993. - V. 13. - Р.1227-123 5.
    Clay MA, Newnham HH, Barter PJ. Hepatic lipase promotes a loss of apolipoprotein Al from triglycerides-enriched human high-density lipoproteins during incubation in vitro // Arterioscler and Thromb. - 1991. - V. 11. - Р. 415-422.
    Austin MA. Plasma triglyceride and coronary heart disease // Arterioscler Thromb.-1991. - V. 11. -Р. 2-14.

    76. Manninen V, Tenkanen L, Koskinen P et al. Joint effects of serum triglycerides and LDL cholesterol concentrations on coronary heart disease risk in the Helsinki Heart Study // Circulation. - 1992. - V. 85. - P. 37-45.
    77. Fontbonne A, Eschwиge E, Cambien F, et al. Hypertriglyceridaemia as a risk factor of coronary heart disease mortality in subjects with impaired glucose tolerance or diabetes. Results from the 11-year follow-up of the Paris Prospective Study // Diabetologia. - 1989. - V. 32. - P. 300-304.
    78. Hanefeld M, Fisher S, Julius U et al. Risk factors for myocardial infarction and death in newly detected NIDDM: The Diabetes Intervention Study 11 year follow-up // Diabetologia. - 1996. - V. 39. - P. 1577-1583.
    79. Laakso M. Glycemic control and the risk for coronary heart disease in patients with non-insulin-dependent diabetes mellitus. The Finnish Studies // Ann Intern Med. - 1996. - V. 124. - P. 127-130.
    80. Stevens L, Fuller JH. Serum tryglycerides and fasting glucose as risk factors for martality in diabetic subjects // Diabetes. - 1993. - V. 42, Suppl 1. - 30A.
    81. Dagogo-Jack S, Santiago JV. The natural history of type 2 diabetes. A special report: Managing Type 2 diabetes. New Science and new strategies // Post Graduate Medicine. - 1998.- V. 52. - P.2-14.

    Reaven G. M. Insulin Resistance/Compensatory Hyperinsulinemia, Essential Hypertension, and Cardiovascular Disease // J Clinical Endocrinology & Metabolism. 2003. - V. 88, N 6. P. 2399-2403

    83. Reaven G. M., Insulin Resistance, Cardiovascular Disease, and the Metabolic Syndrome // Diabetes Care. 2004. V. 27. P.1011-1012.

    Osei K., Rhinesmith S., Gaillard T., Schuster D. Impaired Insulin Sensitivity, Insulin Secretion, and Glucose Effectiveness Predict Future Development of Impaired Glucose Tolerance and Type 2 Diabetes in Pre-Diabetic African Americans // Diabetes Care. 2004. - V. 27. P.1439-1446.
    Himsworth HP. Diabetes mellitus. Its differentiation into insulin-sensitive and insulin-insensitive types // Lanset. 1936. V. 1. P. 127-30.

    86. DeFronzo R. A, Simonson D. C, Del Prato S. Glucose resistance in diabetes: Evidence for impaired insulin-independent glucose uptake // Diabetes. -1985. - V. 34. - 87A.

    UK Prospective Diabetes Study Group: Thigt blood pressure control and risk macrovascular and microvascular complication in type 2 diabetes // BMJ. 1998. V. 3. P. 703-713.

    88. Sesti G., Cardellini M., Marini M. A. A Common Polymorphism in the Promoter of UCP2 Contributes to the Variation in Insulin Secretion in Glucose-Tolerant Subjects // Diabetes. 2003. - V. 52, N 5. P. 1280 - 1283.
    89. Neel V. Diabetes mellitus a thrifty” genotype rendered detrimental by progress?// Am J Hum Genet. - 1962. - V. 14. - P. 352-62.

    Dowse G K, Zimmet PZ, King H. Relationship between prevalence of impaired glucose tolerance and NIDDM in a population // Diabetes Care. 1991. V. 11. P. 968-74.

    91. Kahn SE, Larson VG, Beard JC. Effect of exercise on insulin action, glucose tolerance, and insulin secretion in aging // Am JPhysioI. - 1990. - V. 258.(Endocrinol Metab 21). - E937-E943.

    Kriska A. M., Pereira M. A., Hanson R. L., et al. Association of Physical Activity and Serum Insulin Concentrations in Two Populations at High Risk for Type 2 Diabetes but Differing by BMI // Diabetes Care. 2001. V. 24. P. 1175-1180.
    Ащеулова Т.В. Цитокіни, інсулінорезистентність при ре моделюванні гіпертензивного серця: Автореф. дис. канд. мед.наук - Харків 2002 с.20
    Перова Н.В., Метельская В.А. , Мамедов М.Н., Оганов Р.Г. Методы раннего выявления и коррекции метаболического синдрома //Профилактика заболеваний и укрепления здоровья. 2001. - T 4, № 1. C.18-31.
    Lithell H.O., Pollare T., Vessby B. Metabolic effects of pindolol and propranolol in double-blind crossover study in hypertensive patients. // Blood Pressure. 1992. Т.1. P.92-102.

    96. Modan M., Halkin H. Hyperinsulinemia or increased sympathetic drive as link for obesity and hypertention // Diabetes Care. - 1991. - V. 14. - P. 470-487.

    Gress TW, Nieto FJ, Shahar E, et al. Hypertension and antihypertensive therapy as risk factors for type 2 diabetes mellitus: Atherosclerosis Risk In Communities (ARIC) study.// N Engl J Med. 2000. V. 342. P. 905-12.
    Карпов Ю.А., Талицкий К.А. Клинические исследования и их влияние на современную стратегию лечения артериальной гипертонии//РМЖ 2005 T.13, №19 C. 1232-1237

    99. Bloomgarden Z. T. The Endocrine Society Meeting: Topics in Insulin Sensitivity and Hypertension // Diabetes Care. 2003. V. 26. P. 2679-2688.
    100. Anderson E. A, Hoffman R. P, Balon T. W, Sinkey C. A, Mark A. L. Hyperinsulinemia produces both sympathetic neural activation and vasodilation in normal humans // J Clin Invest. 1991. V. 87, N 6. P. 2246-52.

    Grandi M., Zanzi P., Broggi R., et al. Longitudinal Changes of Insulin Sensitivity in Essential Hypertension: Influence of Blood Pressure Control and Familial Predisposition to Hypertension // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2001. V. 86, N 7. P. 3027 - 3031.
    Rewers M., Zaccaro D., D’Agostino R., et al. Insulin Sensitivity, Insulinemia, and Coronary Artery Disease // Diabetes Care. 2004. - V. 27. P.781-787.

    103. Ferrannini E, Buzzigoli G, Bonadonna R, et al. Insulin resistance in esstential hypertension // N EngI J Med . -1987. - V. 317. - P.350- 357.
    104. Passa P. Reducing the cardiovascular consequences of diabetes mellitus // Diabet Med. 1998. V. 15, Suppl 4. S. 69
    105. Hoffman RP, Hausberg M, Sinkey CA, Anderson EA. Hyperglycemia without hyperinsulinemia produces both sympathetic neural activation and vasodilation in normal humans// J Diabetes Complications. 1999. V. 13, N 1. P.17-22.

    Brands M.W., Hall J.E. Hyperinsulinemia and hypertonia // NMCD. - 1993. - V. 3. - Р. 155-157.

    107. Dodson P.M. Hypertention and insulin resistance: mechanism and implications for treatment // J Hum Hypertens. - 1991. - V. 5. -P.1-6.
    108. Hausberg M, Mark AL, Hoffman RP, Sinkey CA, Anderson EA. Dissociation of sympathoexcitatory and vasodilator actions of modestly elevated plasma insulin levels. // J Hypertens. 1995. V. 13, N 9. P. 1015-21.

    Hausberg M, Sinkey CA, Mark AL, Hoffman RP, Anderson EA. Sympathetic nerve activity and insulin sensitivity in normotensive offspring of hypertensive parents // J Hypertens. - 1998. V. 11, N 11, Pt 1. P. 1312-20.

    110. Van De Borne P, Hausberg M, Hoffman RP, Mark AL, Anderson EA. Hyperinsulinemia produces cardiac vagal withdrawal and nonuniform sympathetic activation in normal subjects// Am J Physiol. 1999. V. 276, N 1, Pt 2. R178-83.

    Дедов И.И., Александров А.А. Сахарный диабет и антагонисты АТ1-рецепторов: в поисках «золотого ключика»//РМЖ. 2005. T.13, №11 C. 726-731
    Anderson E. A., Mark A. L. The vasodilator action of insulin: implications for the insulin hypothesis of hypertension // Hypertension. - 1993. - V.21. - P.136-41.

    113. Ward K.D., Sparrow D., Landsberg L., et al. The influence of obesity, insulin and sympathetic nervous syaten activity on blood pressure // Clin Res. - 1993. - V. 41. 168 A.
    114. Ward K.D., Sparrow D., Landsberg L., Young JB. The relationship of epinephrine excretion to serum lipid levels: the Normative Aging Study // Metabolism. - 1994. - V. 43. - P. 509-513.
    115. Rowe JW, Young JB, Minaker KL, et al. Effect of insulin and glucose infusions on sympathetic nervous system activity in normal man // Diabetes. - 1981. - V. 30, N 3. - P.219-225.

    Barnett A. Hypertention and insulin resistance // Hyperten Ann. - 1992. - Р.2-18.

    117. Hjermann I. The metabolic cardiovascular syndrome: syndrome X, Reaven's syndrome, insulin resistance syndrome, atherothrombogenic syndrome // J Cardiovasc Pharmacol. - 1992. - V. 20. (suppl. 8). - S5-S10.
    118. Manicardi V., Camellini L., Bellodi G., Ferrannini. Evidence for association of high blood pressure and hyperinsulinemia in obese man // J Clin Endocrinol Metab. - 1986. - V. 62. - P.1302-4.
    119. Hall JE., Brands MW., Kivlighn SD., et al. Chronic hyperinsulinemia and blood pressure: interaction with catecholamines // Hypertension. - 1990. - V. 15. - P. 519-27.

    Лизогуб В.Г., Біляченко І.В., Сараєва М.Л. особливості функціональної активності симпатико-адреналової системи у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням // Укр.. мед. часопис 2002 - №4 C. 28-34

    121. Knowler W.C., Nelson RG., Saad M., et al. Determinants of diabetes mellitus in the Pima Indians // Diabetes Care. - 1993. - V.16. - P.216-227.
    122. Troisi RJ., Weiss ST., Parker DR., et al. Relationship of obesity and diet to sympathetic nervous system activity // Hypertension. - 1991. - V. 17. - P. 669-77.
    123. Facchini F, Chen Y-DI, Hollenbeck CB, et al. Relationship between resistance to insulin-mediated glucose uptake, urinary uric acid clearance and plasma uric acid concentration // JAMA. - 1991. - V. 266. - P.3008-3011.
    124. Zavaroni I., Mazza S., Dall’Aglio E., et al. Prevalence of hyperinsulinemia in patients high blood pressure // J Intern Med. - 1992. -V. 231. - P. 235-40.

    Adler A.I., StrattonI.M., Neil H. et al. on behalf of the UK Prospective Study group. Association of systolic blood pressure with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 36): prospective observational study // B.M.J. 2000. V. 321. P. 412-419.
    Kaplan N.M. Antihypertensive therapy to maximally reduce coronary risk. // Am. Heart J. 1993. V. 125. P. 1487-1493.
    Effects of ramipril on cardiovascular and microvascular outcomes in people with diabetes mellitus: results of the HOPE study and MICRO-HOPE sub-study. Heart Outcomes Prevention Evalution Study investigators // Lancet. 2000. V. 355. P.253-259.
    Hansson L., ZanchettiA, Carruthers S.G. et ai. For the HOT Study Group. Effects of intensive blood-pressure lowering and low-dose aspirin in patients with hypertension: principal results of the Hypertension Optimal Treatment (HOT) randomized trial // Lancet. 1998. V. 351. P. 1755-1762.
    Heart Outcomes Prevention Evaluation (HOPE) Study Investigators. Effects of ramipril on cardiovascular and microvascular outcomes in people with diabetes mellitus: results of the HOPE study and MICRO-HOPE substudy // Lancet. 2000. V. 355. P. 253-259.
    Lindholm L.H., Ibsen H, Dahlof B. et al. Cardiovascular morbidity and mortality in patients with diabetes in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol // Lancet. 2002. V. 359. P. 1004-1010.
    Lithell H., Hansson L., Skoog I., et al., for the SCOPE Study Group. The Study on Cognition and Prognosis in the Elderly (SCOPE): principsl results of a randomized double-blind intervention trial // Hypertension. 2003. V. 21. P. 875-6.
    Julius S., Kjeldsen
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины