Диффузный токсический зоб у детей и подростков: особенности клинического течения, хирургическое лечение и морфологическая характеристика : Дифузний токсичний зоб у дітей та підлітків: особливості клінічного перебігу, хірургічне лікування та морфологічна характеристика

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Диффузный токсический зоб у детей и подростков: особенности клинического течения, хирургическое лечение и морфологическая характеристика
  • Альтернативное название:
  • Дифузний токсичний зоб у дітей та підлітків: особливості клінічного перебігу, хірургічне лікування та морфологічна характеристика
  • Кол-во страниц:
  • 172
  • ВУЗ:
  • Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Інститут ендокринології та обміну речовин
    ім. В.П.Комісаренка АМН України

    На правах рукопису

    Гуда Богдан Богданович

    УДК 616.441006.5053.5053.2089



    Дифузний токсичний зоб у дітей та підлітків:
    особливості клінічного перебігу, хірургічне лікування
    та морфологічна характеристика



    14.01.14 ендокринологія





    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук




    Наукові керівники: доктор медичних наук
    Рибаков Станіслав Йосипович

    доктор біологічних наук, професор
    Богданова Тетяна Іванівна




    Київ 2007










    ЗМІСТ

    Перелік умовних скорочень ...3

    Вступ.4

    Розділ 1. Огляд літератури.11
    1.1. Історія вивчення дифузного тиреотоксичного зоба у дітей
    та підлітків11
    1.2. Епідеміологія, етіологія та патогенез дифузного тиреоток-
    сичного зоба у дітей та підлітків...17
    1.3. Особливості клінічного перебігу тиреотоксичного зоба у дитячому віці...27
    1.4. Морфологічна характеристика дифузного тиреотоксично-
    го зоба у дітей та підлітків31
    1.5. Лікування тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків.33

    Розділ 2. Матеріали та методи дослідження.46
    2.1. Загальна характеристика хворих...46
    2.2. Методи досліджень 52

    Розділ 3. Клінічна характеристика дифузного токсичного зоба ...57

    3.1. Клінічні особливості тиреотоксичного зоба у дітей та під-
    літків.57
    3.2. Порівняльна характеристика клінічних проявів тиреоток -
    сичного зоба у дітей та дорослих.. 70

    Розділ 4. Хірургічне лікування дифузного тиреотоксичного зоба у
    дітей та підлітків..82

    Розділ 5. Морфологічна характеристика дифузного тиреотоксич-
    ного зоба у дітей та підлітків...109

    Розділ 6. Віддалені результати хірургічного лікування тиреоток-
    сичного зоба у дітей та підлітків..120

    Розділ 7. Аналіз та узагальнення результатів ..130

    Висновки..153

    Практичні рекомендації.156

    Список використаної літератури...157







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    АЗШЗ автоімунні захворювання щитоподібної залози

    АТ - антитіла

    ДТЗ дифузний тиреотоксичний зоб

    ЕКГ - електрокардіограма

    ЛФА лімфатичний антиген

    ММ метімазол

    ПТУ - пропілтіоурацил

    ТТГ тиреотропний гормон

    Т3 трийодтиронін

    Т4 - тироксин

    ТСА тиреостимулюючі антитіла

    УЗД ультразвукове дослідження

    ЩЗ щитоподібна залоза

    ЧАЕС Чорнобильська атомна електростанція

    HLA антигени гістосумісності

    IgG імуноглобуліни класу G

    LATS Long Acting Thyroid Stimulator (тривалодіючий
    стимулятор щитоподібної залози)








    ВСТУП

    Актуальність теми.

    Тиреотоксиксичний зоб (хвороба Грейвса, Базедова хвороба) є відносно рідким захворюванням у дітей та підлітків. З віком кількість випадків тиреотоксикозу збільшується і становить приблизно 0,1 на 100000 у дітей та 3,0 на 100000 у підлітків [96,120,150]. Вищезазначене захворювання спричиняє розвиток глибоких патологічних змін з боку різних органів і систем, що суттєво впливають на фізичний та інтелектуальний розвиток, стан імунної системи у пацієнтів даної вікової групи [3,5,7,85,54]. Тому рання діагностика, застосування оптимальних та адекватних методів терапії мають першорядне значення. На даний час немає єдиного тлумачення розвитку дифузного токсичного зоба. Аналогічно, як у дорослих, це захворювання пов’язують з різними чинниками. В останні роки з’явилась зростаюча кількість виявлення дифузного тиреотоксичного зоба у дітей [16,17,31,54].
    Перші симптоми хвороби Грейвса були описані більш ніж 150 років тому, проте проблеми щодо терапевтичного та хірургічного лікування цього захворювання залишаються дискутабельними до сьогоднішнього часу [31,35,76,89,93,94,111,114,122]. У лікуванні тиреотоксикозу можна виділити три основні напрямки: медикаментозне лікування тиреостатичними препаратами, лікування радіоактивним йодом (I 131) та хірургічне.
    Різні автори надають перевагу та рекомендують один із вищевказаних методів. Це є свідченням важкості та неясності щодо тактики терапії Базедової хвороби. Існують числені публікації про переваги та недоліки кожного із способів лікування. Особливо відзначаються протиріччя у питанні застосування радіоактивного йоду у дітей та підлітків, хворих на тиреотоксичний зоб. Це пов’язано із зростанням кількості випадків раку щитовидної залози у віддаленому періоді. На Україні це особливо актуально у зв’язку з аварією на ЧАЕС та наявністю надзвичайно великої кількості дітей та підлітків, щитоподібна залоза яких вже зазнала руйнівного впливу радіоактивного йоду, що містився у великій кількості (до 40%) у радіоактивних викидах з пошкодженого четвертого реактора. Значне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози серед цього контингенту населення протягом післяаварійного періоду об´єктивно доведене і визнане міжнародною науковою спільнотою [4,14,17,37,49].
    Щодо хірургічного лікування ДТЗ, показань, об’єму операцій, реабілітації хворих існують різні думки, тривають дискусії [19,46,58,75,78,93,94].
    В основному зарубіжні роботи базуються на аналізі обмеженого клінічного матеріалу. В поодиноких медичних клініках західних країн проаналізовано в середньому від 30 до 90 випадків тиреотоксичного зоба дітей [50,77,121,124]. Це не є достатнім для вивчення усіх особливостей та закономірностей клінічного перебігу тиреотоксикозу, морфологічної струтури зоба, віддалених результатів та розробки оптимальних методів лікування і реабілітаціїї.
    Хірургічні втручання з приводу ДТЗ у дітей та підлітків вкрай складні, супроводжуюються досить високим рівнем ускладнень і нерідко, незадовільними віддаленими наслідками. Остаточно не визначені показання до хірургічного лікування ДТЗ у дитячому віці, об’єми резекції щитоподібної залози, оптимальні строки попередньої консервативної терапії. В Україні лікування таких хворих радіоактивним йодом не проводиться, відсутні апробовані схеми реабілітації пацієнтів. Консервативна медикаментозна терапія тільки в 30-60% випадків супроводжується розвитком ремісії захворювання різної тривалості [16,31,35,40,41,61,68,77,86,119,154]. Все це визначає актуальність та практичну важливість розробки обгрунтованих підходів та критеріїв щодо своєчасного та адекватного лікування тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків.
    Зв´язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертація є фрагментом планових наукових досліджень Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН Ураїни Вивчити клініку, діагностику злоякісних новоутворень щитоподібної залози у дітей та підлітків після аварії на ЧАЕС, розробити та впровадити у клінічну практику нові підходи та методи хірургічного лікування” (номер держреєстрації 0198U001282), Віддалені результати хірургічного лікування раку щитоподібної залози і реабілітації хворих різних вікових груп” (номер держреєстрації 0101U000616).
    Мета дослідження. Вивчити основні клінічні характеристики, особливості перебігу, безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування, морфологічну структуру тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків та на цій підставі розробити оптимальні тактико-технічні принципи хірургічного лікування і реабілітації хворих.
    Завдання дослідження
    1. Визначити поширеність ДТЗ у дітей та підлітків в структурі тиреоїдної патології серед оперованих пацієнтів за даними госпітального реєстру.
    2. Вивчити клінічні характеристики дифузного токсичного зоба у дітей та підлітків різних вікових груп.
    3. Вивчити клінічні особливості ДТЗ у дорослих та провести порівняльний аналіз з такими у дитячому віці.
    4. Проаналізувати безпосередні результати хірургічного лікування ДТЗ у дітей та підлітків .
    5. Вивчити віддалені результати хірургічного лікування дифузного тиреотоксичного зоба у дитячому віці.
    6. Вивчити морфологічні характеристики дифузного токсичного зоба у дітей та підлітків.
    7. Сформулювати основні тактико-технічні принципи хірургічного лікування дифузного токсичного зоба, методи запобігання ускладнень, профілактики рецидивів та реабілітації хворих.
    Об´єкт дослідження дифузний токсичний зоб у дітей та
    підлітків.
    Предмет дослідження клінічна і морфологічна характеристика ДТЗ, показники гормонального статусу у дітей та підлітків оперованих з приводу цієї патології.

    Наукова новизна отриманих результатів
    1. Аналіз клінічних даних та перебігу ДТЗ свідчать, що в дитячому і підлітковому віці також, як і у дорослих спостерігається певна залежність між розмірами ЩЗ та розвитком важкого перебігу тиреотоксикозу. Значно рідше, ніж у дорослих мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору.
    2. В дитячому віці переважають такі гістологічні типи морфологічної будови зоба: мікрофолікулярний 24,2 % випадків, нормофолікулярний 19,5 % та змішаний мікрофолікулярно-солідний 16,8 %. У половини прооперованих дітей та підлітків виявлена папілярна гіперплазія тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно, була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків ознаки локального тиреоїдиту.
    3. Визначені можливі чинники ризику розвитку післяопераційного гіпотиреозу, серед яких провідне місце займають чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін з боку строми залози, маса тиреоїдного залишку.

    Практичне значення отриманих результатів
    1. Визначені найчастіші симптоми ДТЗ у дітей та їх відмінності від дорослих.
    2. Обгрунтовані показання для хірургічного лікування тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків.
    3. Розроблені досконалі схеми передопераційної підготовки, проведення знеболювання та ведення післяопераційного періоду. Вдосконалено принципи хірургічного лікування, методику субтотаьної субфасціальної резекції щитоподібної залози. Отримано Деклараційний патент України на корисну модель №8631 від 15.08.2005 року: ”процес визначення об´єму хірургічного втручання при лікуванні дифузного тиреотоксичного зоба”.
    4.Розроблено комплекс профілактичних заходів, які забезпечують безпечність оперативного втручання.

    Особистий внесок здобувача
    Автором особисто запропонована тема наукової роботи, створено план досліджень, проведено клінічний аналіз перебігу ДТЗ у дітей та підлітків і у дорослих. Визначено показання до хірургічного лікування. Автор проводив удосконалення тактико-технічних принципів лікування, аналіз літератури.
    Дисертантом самостійно виконано 42 операції з приводу тиреотоксичного зоба у хворих досліджувальних когорт. Під керівництвом проф. І.В. Комісаренка та д.м.н. С.Й. Рибакова вдосконалена класифікація та техніка операцій у випадках тиреотоксичного зоба, розроблено та запропоновано новий спосіб визначення об´єму кукс ЩЗ при виконанні субтотальної резекції щитоподібної залози. Спільно із д.б.н., проф.
    Т.І. Богдановою проведено аналіз морфологічних характеристик ДТЗ у дитячому і підлітковому віці.

    Апробація результатів дисертації - результати дисертації викладені на Всеукраїнській науково-практичній конференції Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Лікувальна тактика, лікування” (м. Тернопіль, 2005 рік), науково-практичних конференціях Інституту ендокринології (2005, 2006 р.р.), VII з´їзді ендокринологів (м.Київ, 2007 р.).

    Публікації
    За матеріалами дисертації опубліковано 4 друковані роботи (2 одноосібні):
    1.”Дифузний токсичний зоб у дітей підлітків: етіологія, патогенез, хірургічне лікування (огляд літератури та власні дані)”, 2003, Ендокринологія, том 8, №1,122 132.
    2.”Досвід хірургічного лікування дифузного тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків”, 2004, Клінічна хірургія №7, 45 47.
    3.”Актуальні аспекти хірургічного лікування дифузного дифузного токсичного зоба у дітей та підлітків”, 2005, Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія №1,52 57. (співавтори І.В. Комісаренко, С.Й. Рибаков)
    4. Морфологічна характеристика дифузного токсичного зоба у дітей та підлітків”, 2007, Ендокринологія том 12, № 1, 58-67. (співавтори Т.І. Богданова, С.Й. Рибаков)
    Усі періодичні медичні видання, де були опубліковані роботи входять до затвердженого ВАК України переліку.
    Отримано Деклараційний патент України на корисну модель №8631 від 15.08.2005 р.: Процес визначення об’єму хірургічного втручання при лікуванні дифузного тиреотоксичного зоба” (15.08.2005, Бюл.№8). Співавтори І.В.Ко-
    місаренко, С.Й. Рибаков, О.Г. Лисенко)
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, морфологічної будови ДТЗ у дітей та підлітків, а також безпосередніх та віддалених результатів його хірургічного лікування розроблені оптимальні тактико-технічні принципи оперативного лікування і реабілітації хворих.
    2. Термін попереднього консервативного лікування дифузного тиреотоксичного зоба в осіб дитячого і підліткового віку не повинен тривати більше 1 року. Ефективність оперативного лікування становить 97,9 %.
    3. У дітей, як і у дорослих, спостерігається певна кореляція між ступенем важкості тиреотоксикозу та розмірами щитоподібної залози: важкий тиреотоксикоз спостерігається у 13,1 % дітей та підлітків із збільшенням залози до ступеня I б; у 36,8 % - до II і у 50 % пацієнтів до III ступення.
    4. Перебіг дифузного тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків має певні відмінності в порівнянні з дорослими. Вони полягають в менш важких ураженнях серцево-судинної системи, органів зору, більш рідкому сполученні тиреотоксичного зоба з вузловими процесами, частішому виникненні симптомів непереносимості тиреостатиків, наявності збільшення ЩЗ у всіх хворих.
    5. Оптимальною операцією при ДТЗ у дітей та підлітків є субтотальна субфасціальна резекція щитоподібної залози за методикою О.В. Ніколаєва. Маса тиреоїдного залишку визначається індивідуально і не повинна перевищувати 23 г. Розроблені нові удосконалені методики субтотальної субфасціальної резекції щитоподібної залози дозволяють об´єктивізувати процес формування залишків тиреоїдної паренхіми (кукс часток), підвищити безпечність операції та уникнути низки ускладнень.
    6. Гіпотиреоз, що виникає після операції з приводу ДТЗ, слід розцінювати не як ускладнення, а як наслідок радикальності та ефективності операції. Частота та ступінь його залежать від віку, статі, тривалості консервативного лікування, маси залишків тиреоїдної паренхіми, наявності морфологічних ознак дифузного хронічного тиреоїдиту і супутніх фіброзних змін з боку строми залози. Хірургічне лікування позитивно впливає на перебіг тиреотоксичної офтальмопатії. В 69,8 % спостерігалося її зникнення і у 30,1 % покращення стану органів зору.
    7. Серед гістологічних типів морфологічної будови тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків значно переважають: мікрофолікулярний (24,2 %), нормофолікулярний (19,5 %) та змішаний мікрофолікулярно-солідний (16,8 %). У значної частини хворих виявлена папілярна гіперплазія тиреоїдного епітелію (54,4 %), та ознаки локального і дифузного тиреоїдиту (34,8 %).
    8. До головних морфологічних ознак, що поєднувалися з важким перебігом тиреотоксикозу, слід відносити мікрофолікулярну будову зоба, що мала місце у 65,7 % випадків, та наявність ознак папілярної гіперплазії тиреоїдного епітелію, яка спосетрігалася у 42,1 %.
    9.Злоякісні новоутворення на тлі ДТЗ у дітей та підлітків зустрі-
    чаються рідше, ніж у дорослих: 1,3 % і 3,3 % випадків відпо-
    дно. В порівнянні із дорослими, у яких мали місце папілярні,
    фолікулярні та медулярна карциноми у досліджуваній групі

    виявлено лише 2 випадки папілярної карциноми з ознаками
    сприятливого перебігу (малий розмір, наявність капсули,
    відсутність ознак інвазивного росту за межі капсули пухлини).






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    1. Консервативне лікування ДТЗ у дітей та підлітків не повинне тривати більше 6 12 місяців. При наявності важкого тиретоксикозу і зобу III ступеня консервативна терапія розглядається як передопераційна підготовка.
    2. Операцією вибору при ДТЗ є субтотальна субфасціальна резекція щитоподібної залози за О.В. Ніколаєвим. З метою забезпечення ефективних результатів хірургічного лікування ДТЗ у дітей та підлітків рекомендовано користуватися запропонованим удосконаленим способом субтотальної резекції ЩЗ, що включає оригінальну методику формування кукс часток залози та використання низки технічних прийомів (патент України на корисну модель №8631 від 15.08.2005 року: ”Процес визначення об´єму хірургічного втручання при лікуванні дифузного тиреотоксичного зоба”).
    3. При прогнозуванні наслідків хірургічного лікування ДТЗ слід враховувати тривалість та важкість тиреотоксикозу, гістологічну будову, об´єм кукс ЩЗ, вік і стать хворих.










    ЛІТЕРАТУРА
    1. Балаболкин М.И., Ветишев П.С., Петунина Н.А., и др. Хирургическое лечение диффузного токсического зоба и возможности прогнозирования его результатов // Клиническая эндокринология. 2000, N 6, 34-38.
    2. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство. М.: Медицина, 2002, 752 с.
    3. Блунк В. Детская эндокринология: М.: Медицина,1981,304 с.
    4. Богданова Т.И., Козырицкий В.Г., Тронько Н.Д. Патология щитовидной железы у детей. Атлас.- К: Чернобыльинтеринформ, 2000, 200 с.
    5. Браверман Л.И. Болезни щитовидной железы: М.: Медицина, 2000, 432 с.
    6. Холодова Е.А., Мохорт Т.В. и др., Справочник по клинической эндокринологии: Минск: Беларусь, 1996, 510 с.
    7. Жуковский М.А. Детская эндокринология: М.: Медицина, 1982, 448 с.
    8. Жуковский М.А., Николаев О.В., Пинский С.Б., Заболевание щитовидной железы у детей. М.:Медицина, 1972, 263 с.
    9. Калинин А.П., Майстренко Н.А.,Ветшева П.С. Хирургическая эндокринология. СПб.: Питер, 2004. 941 с.
    10. Колосовская В.Ф. Функциональная морфология щитовидной железы при различных формах зоба. Труды госпитальной хирургической клиники и хирургических отделений клинической больницы. Свердловск, 1951, т. 5, 15-26.
    11. Павловський М.П., Сироїд О.М., Коломійцев В.І. та ін. Клініко-морфологічні паралелі у пацієнтів різних вікових груп,


    оперованих з приводу токсичного зоба // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2003, 3, №4, 2124.
    12. Сорокина А.И., Пинский С.Б. Клинико-морфологические параллели диффузного тиреотоксического зоба у взрослых и детей. Материаллы выездной сессии Всесоюзного института экспериметальной эндокринологии. Иркутск, 1963, 62-66
    13. Старкова Н.Т. (ред.). Руководство по клинической эндокринологии. СПб.: Питер, 1996. 538 с.
    14. Тронько Н.Д., Богданова Т.И. Рак щитовидной железы у детей Украины (последствия Чернобыльской катастрофы).К: Чернобыльинтеринформ, 1997, 200 с.
    15. Урбах В.Ю. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях. М: Медицина, 1975, 295 стр.
    16. Шилін Д.Є. Диффузный токсический зоб у детей и подростков // Новости медицины и фармации (эндокринология), 2005, 161, N1.
    17. Шилін Д.Є. Рост заболеваемости диффузным токсическим зобом у детей, подвергшихся облучению в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Проблемы эндокринологии, 2002, 48, N1, 31-37.
    18. Als C., Rosler H., Listewnik M. Separation of autonomous function from cell density in non-immunogenic hyperthyroidism--II. quantified comparison before and after radioiodine therapy // Nuklearmedezin.1996,35,N(1),9-12.
    19. Alsanea O., Clark O. Treatment of Graves’ disiase: the advantages of surgery // Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 2000, 29, N 2, 321-37.
    20. Amrhein J.A., Kenny F.M., Ross D. Granulocytopenia, lupus-like syndrome, and other complication of propylthiouracil therapy // J. Pediatr. 1970, 76, 54-63.
    21. Arao T, Morimoto I, Kakinuma A. et al. Thyrocyte proliferation by cellular adhesion to infiltrating lymphocytes through the intercellular adhesion molecule-1/lymphocyte function-associated antigen-1 pathway in Graves' disease // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2000, 85, N 1, 382-389.
    22. Arisaca O., Hosaka A., Arai H. et al. Graves disease associated with exophthalmos, cerebral ventricular dilatation and accelerated growth // Archives of in Childhood 1997, 76, N1, 62-65.
    23. Aron-Rosa D., Perez R., Abibol Y. Malignant exophthalmos after iodine 131 treatment // Mod. Probl. Ophthalmol 1973, 14, 432-434.
    24. Badenhoop K., Schwarz G., Walfish P.G. et al. Susceptibility to thyroid autoimmune disease: molecular analysis of HLA-D region genes identifies new markers for goitrous Hashimoto thyroiditis // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1990, 71, 1131-1137.
    25. Bahn R.,Heufelder A. Role of connective tissue autoimmunity in Graves’ ophthalmopathy // Autoimmunity 1992, 13, 75-79.
    26. Bahn R.S, Dutton C.M, Heufelder AE, Sarkar G. A genomic point mutation in the extracellular domain of the thyrotropin receptor in patients with Graves' ophthalmopathy // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1994, 78, N 2, 256-260.
    27. Bartalena L., Marcocci C., Bagozzi F. еt al. Relation between therapy for hyperthyroidism and the course of Graves’ ophthalmopathy // N Engl J Med. 1998, 338, 73-78.
    28. Bartalena L., Marcocci C., Bogazzi F. еt al. Use of corticosteroids to prevent progression of Graves’ ophthalmopathy after radioiodine therapy for hyperthyroidism // N. Engl. J. Med. 1989, 321, 1349-1352.
    29. Bartalena L., Bogazzi F., Martino E. Adverse effects of thyroid hormone preparation and antithyroid drugs // Drug Safety. 1996, 15,53-63.
    30. Bartley G.B. Fatourechi V., Kadrmas E.F. et al. Chronology of Graves’ ophthalmopathy in an incidence cohort // Am. J. Ophthalmol. 1996, 121, 241-245.
    31. Bergman P., Auldist A.W., Cameron F. Review of the outcome of management of Graves’ disease in children and adolescents // J. Pediatr. Chid. Health 2001, 37, 176-182.
    32. Bliss R.D., Gauger P.G., Delbridge L.W. Surgeon’s approach to the thyroid gland: Surgical anatomy and the importance of technique // World J. Surg. 2000, 24, 891-897.
    33. Boddenberg B., Voth E., Schicha H. Immunogenic hyperthyroidism following radioiodine ablation of a focal autonomy // Nuklearmedizin. 1993, 32, N1, 18-22.
    34. Boiko J., Leger J., Raux-Demay M.C. Basedov disiase in children: clinical and evolutive aspects // Arch. Pediatr. 1998, 5, N 7, 722-730.
    35. Buckingam B.A., Costin G., Weitzman J.J. et al. Hyperthyroidism in children. A reevalution in treatment // Am. J. Dis.. Child. 1981, 135,112-117.
    36. Chan W., Wong G., Fan D., et al. Ophthalmopathy in childhood Graves disease. British Journal of Ophthalmolory // 2002, 86, N7, 740-743.
    37. Chiovato L, Santini F, Vitti P. et al. Appearance of thyroid stimulating antibody and Graves' disease after radioiodine therapy for toxic nodular goitre // Clin. Endocrinol. (Oxf). 1994, 40, N6, 803-806. 38. Chistaykov D.А., Savost’anov K.V., Turakulov R.I., Nosikov V.V. Genetic determinants of Graves’ disease // Mol. Genet. Metab.71, N1, 66-69.
    39. Clarc J., Gefland M., Elgazzar A. Iodine-131 therapy of hyperthyroidism in pediatric patients // J. Nucl. Med.1995, 36, N 3, 442-445.
    40. Сollen R., Landaw E., Kaplan S., Lippe B. Remission rates of children and adolescents with thyrotoxicosis treated with anthithyroid drugs // Pediatrics, 1980, 65, 550-555.
    41. Cooper D.S. Anti-thyroid drugs // N. Engl. J. Med. 1984, 311, 1353-1362.
    42. Cooper D.S. Treatment of thyrotoxicosis // The thyroid: a fundamental and clinical text, 6th ed. 1991, 887-916.
    43. Cooper D.S. Which anti-thyroid drug? // Am. J. Med. 1986, 80 1165-1168.
    44. Csaky G., Balazs G., Bako G. Late results of thyroid surgery for hyperthyroidism perfomed in chilhood // Prog. Pediatr. Surgery. 1991, 26, N 4, 31-40.
    45. Cunnien A.J., Hay I.D., Gorman C.A. et al. Radioiodine-induced hypothyroidism in Graves’ disease: factors assotiated // J. Nucl. Med. 1982, 23, 978-983.
    46. Dadan J., Razak H., Laszkiewich J. et al. Surgical treatment of thyroid disease in adolescence // Pol. Merkuriusz Lek. 1999, 6, 308-310.
    47. Davenport M., Talbot C.H. Thyroidectomy for Graves’ disease: is hypothyroidism inevitable // Ann. R. Coll. Surg. Engl. 1989, 71, 87-91.
    48. Dobyns B.M., Sheline G.E.,Workman J.B., Tompkins E.A. et al. Malignant and benign neoplasms of the thyroid in patients treated for hyper thyroidism: a report of the cooperative thyrotoxicosis therapy follow-up study // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1974, 38, 976-998.
    49. Dolphin G.W. The risk of thyroid cancers following irradiation // Health Phys. 1968, 15, 219-228.
    50. Durairaj V.D., Bartley G.B., Garrity J.A. Clinical features and treatment of graves ophthalmopathy in pediatric patients // Ophthal. Plast. Reconstr. Surg. 2006, 22, №1, 7 12.
    51. Effect of Subtotal Thyroidectomy on Natural History of Ophthalmomathy in Graves’ disease // World J. Surg. 1998, 22, 714-717.
    52. Farid N.R., Shi Y., Zou M. Et al. Immunogenetics of Hashimoto disease: the 11th Histocompatibility Workshop experiense. International Congress Series 1028, Elsevier, Amsterdam, 1993, 3136.
    53. Felicielo A., Pocellini A., Ciullo I. еt al. Expression of thyrotropin receptor mRNA in healthy and Graves’ disease retroorbital tissue // Lancet 1993, 342, 337-338.
    54. Fisser D.A. Graves’ disease in children // Curr. Ther. Endocrinol. Metab. 1994, N5, 71-74.
    55. Foley T., Charon M. Radioiodine treatment of juvenile Graves disease // Exp.Clin. Endocrin. Diabetes. 1997, 105, N 4, 61-65.
    56. Freitas J., Swanson D., Gross M. Iodine-131 optimal therapy for hyperthyroism in children and adolescents // J. Nucl. Med. 1979, 20, N 8, 847- 850.
    57. Garnero P. Vassy V., Bertholin A. et al. Markers of bone turnover in hyperthyroidism and the effects of treatment // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1994, 78, 9559.
    58. Gough I.R.,Wilkinson D. Total thyroidectomy for management of thyroid disease // World J. Surg. 2000, 24, 962-965.
    59. Gruters A. Characteristic features of autoimmune thyroid disease in children // Z Arztl Fortbild Qualitatssich. 2004, 98, 67-71.
    60. Gruters A. Ocular manifestation in children and adolescents with thyrotoxicosis // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes 1999, 107, N 5, 172-174.
    61. Hamburger I. Management of hyperthyroidism in children and adolescents // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1985, 60, N 5, 1019-1024.
    62. Hancock S.L., Cox R.S., McDougall I.R. Thyroid diseases after treatment of Hodgkin's disease // N. Engl. J. Med. 1991, 325, N9,599-605.
    63. Hancock S.L., McDougall I.R. Constine L.S. Thyroid abnormalities after therapeutic external radiation. Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. // 1995, 31,N5, 1165-70.
    64. Hardisty C.A., Fowles A., Munro D.S. Serum long acting thyroid stimulator (LATS) and LATS-protector (LATS-P) in Graves' disease associated with localized myxedema // J. Endocrinol. Invest. 1984, 7, N2,151-155.
    65. Hardisty C.A., Hanford l., Humphries H., Munro D.S. Long-acting thyroid stimulator (LATS) and long acting thyroid stimulator protector (LATS-P) in untreated thyrotoxicosis // Clin. Endocrinol. 1981, 14, N 6, 631-639.
    66. Hardisty C.A.,Hanford L., Munro D.S. The prediction of relapse after drug treatment of Graves' disease by assay of long acting thyroid stimulator-protector (LATS-P) // Clin. Endocrinol. 1981, 14, N5, 509-517.
    67. Hardisty C.A.,Talbot C.H.,Munro D.S. The effect of partial thyroidectomy for Graves' disease on serum long-acting thyroid stimulator protector (LATS-P) // Clin. Endocrinol. 1981, 14, N2, 181-188.
    68. Hashizume K., Ichikawa K., Sakurai A.,et al. Administration of thyroxine in treated Graves disease. Effects on the level of antibodies to thyroid-stimulating hormone receptors and on the risk of recurrece of hyperthyroidism // N. Engl. J. Med. 1991, 324, 947-953.
    69. Heufelder A.E. Involvement of the orbital fibroblast and TSH receptor in the pathogenesis of Graves’ ophthalmopathy // Thyroid 1995, 5, 331-340.
    70. Heward J.M, Allahabadia A., Armitage G. et al. The development of Graves’ disiase and the CTLA-4 gene on chromosome2q33 // J. Clin. Endocrinol. Metabol. 1999, 84, N 7, 2398-2401.
    71. Hirsch C., Spyra J.L. Langhammer H.R. et. al. Occurrence of immune hyperthyroidism after radioiodine therapy of autonomous goiter // Med. Klin. (Munich). 1997, 92,N3,130-7.
    72. Hollingsworth D.R., Mabry C.C., Eckerd J.M. // J.Pediatr., 1972, 81, N 3, 446-459.
    73. Holmes S.D., Dirmikis S.M., Martin T.J.,Munro D.S. Effects of human thyroid-stimulating hormone and immunoglobulins on adenylate cyclase activity and the accumulation of cyclic AMP in human thyroid membranes andslices//J.Endocrinol.1978,79,N1,121 130.
    74. Holmes S.D., Dirmikis S.M., Martin T.J.,Munro D.S. Evidence that both long-acting thyroid stimulator and long-acting thyroid stimulator-protector stimulate the human thyroid gland //J. Endocrinol. 1979, 80, N2, 215-221.
    75. Hradec V.,Michalek J., Kubasek A., Vana M. Personal experiens with surgical treatment of thyroid disease in childhood and adolescence // Rozhl. Chir. 1995, 74, 126-130.
    76. Hung W., Wilkins L., Blizzard R.M. Medical therapy of thyrotoxicosis in children // Pediatrics. 1962, 30, 17-26.
    77. Jaruratanasirikul S., Leethanaport K., Sriplung H. Thyrotoxicosis in children: treatment and outcome // J. Med. Assoc. Thai. 2006, 89, №7, 967 973.
    78. Kasuga Y., Sugenoya A., Kobayashi S. et al. Clinical evaluation of the response to surgical treatment of Graves’ disease // Surg. Gynecol. Obstet. 1990, 170, 327-30.
    79. Khoo V.S., Liew K.H., Crenman E.C. et al. Thyroid dysfunction after mantle irradiation of Hodgkin's disease patients // Australas Radiol. 1998 42, N1,52-57.
    80. Kikuchi S., Noguchi S., Jamashita H. et al. Prognosis of small thyroid cancer in patients with Graves' disease // Br. J. Surg. 2006, 93, №4, 434 439.
    81. Krassas G.E. Ophthalmic complications in juvenile Graves' Disease - clinic and therapeutic approaches // Pediatr. Endocrinol. Rev. 2003, Dec., 223-229.
    82. Krassas G.E., Godakos A. Thyroid-associated ophthalmopathy in juvenile Graves' disease-clinical, endocrine and therapeutic aspects // 2006, 19, №10, 1193 1206.
    83. Kurihara H. Operative treatment of Graves' disease: supersubtotal resection of the thyroid gland // Vestn. Khir. Im I.I.Grek. 2006, 165,№3, 28 30.
    84. Lavard L, Ranlov I, Perrild H, er al. Incidence of juvenile thyrotoxicosis in Denmark, 1982-1988. A nationwide study // Eur. J. Endocrinol. 1994, №130(6), 565-8.
    85. Lazar L., Kalter-Leibovici O., Pertzelan A. et al. Thyrotoxicosis in prepubertal children compared with pubertal and postpubertal patients. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism // 2000, 85, N 10, 3678-3682.
    86. Le Franchi S, Mandel S.H. Graves’ disease in the neonatal period and childhood // The thyroid: a fundamental and clinical text, 6th ed. 1991, 1237-1246.
    87. Levy M. Propylthiouracil hepatotoxity. A review and case presentation // Clin. Pediatr. 1993, 32, 25-29.
    88. Lewis E. Braverman, Robert D. Utiger. The thyroid: A Fundametal and clinical text, 2000, 1080.
    89. Lippe B.M., Landaw E.M.,. Kaplan S.A. Hyperthyroidism in children treated with long term medical therapy: Twenty-five percent remission every two years // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1987, 64, 1241-1245.
    90. Mangklabruks A, Cox N, DeGroot LJ. Genetic factors in autoimmune thyroid disease analyzed by restriction fragment length polymorphisms of candidate genes // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1991, 73, N 2, 236-244.
    91. McIver B., Rae P., Beckett G., et. al. Lack of effect of thyroxine in patients with Graves hyperthyroidism who are treated with anthithyroid drugs // N. Engl. J. Med. 1996, 334, 220-224.
    92. Menon P.S., Singh G.R., Hyperthyroidism in children: an Indian experiens. J. Pediatr. Endocrinol. Metab. // 1996, 9, N4, 441-446.
    93. Miccoli P., Vitti P., Rago T. et al. Surgical treatment of Graves’ disease: subtotal or total thyroidectomy// Surgery 1996, 120, 1020-1024.
    94. Michael S., Barakate, Gaurav Agarwal et al. Total thyroidectomy is now the prefered option for the surgical management of Graves’ disease // J. Surg. 2002, 72, 321-324.
    95. Mobius E., Niermann B., Zielke A., Rothmund M. Postoperative complication and long-term result of the sugical tratment of immunogenetic Basedow’s disiase. Dtsch. Med. Wochenschr // 1998, 123, N 4, 1297-1302.
    96. Moeis T.S, Simanjuntak T.M. Surgical management of thyrotoxicosis in young children // Paediatr. Indones. 1990, 30, N 1-2, 59-64.
    97. Mokhashi M., Desai U., Desai M. Hyperthyroidism in children // Indian J. Pediatr. 2000, 67, N 9, 653-656.
    98. Moreno P., Gomez J., Gomez N. et al. Subtotal thyroidectomy: a reliable method to achieve euthyroidism in graves' disease. Prognostic factors // World J. Surg. 2006, 30, №11, 1950 1956.
    99. Nagataki S., Ashizara K., Yamashita S. Cause of childhood thyroid cancer after the Chernobyl accident // Thyroid 1998, 8, 115-117.
    100. Nahodil V., Nemec J., Hoch J., Zeman V. Surgery of the thyroid gland in children and adolescents // Rozhl. Chir. 1983, 62, 339-339.
    101. Nygaard B., Faber J., Veje A. et al. Transition of nodular toxic goiter to autoimmune hyperthyroidism triggered by I¹³¹ therapy // Thyroid. 1999, 9, N5, 477-481.
    102. Nygaard B., Hegedus L., Gervil M. Et al. Long-term effect of I¹³¹ therapy of multinodular non-toxic goiter // Ugeskr. Laeger. 1994, 56, N39, 5699-5703.
    103. Nygaard B., Hegedus L., Gervil M. et al. Radioiodine treatment of multinodular non-toxic goitre // Br. Med. J. 1993, 307,N 6908, 828-832.
    104. Nygaard B., Knudsen J.H., Hegedus L. et al. Thyrotropin receptor antibodies and Graves' disease, a side-effect of 131I treatment in patients with nontoxic goiter // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1997, 82, N9, 2926-2930.
    105. Nygaard B., Metcalfe R.A., Phipps J. et al. Graves' disease and thyroid associated ophthalmopathy triggered by I¹³¹ treatment of non-toxic goiter // J. Endocrinol. Invest. 1999, 22, N6, 481-485.
    106. Orgiazzi J., Madec A.M. Thyroid stimulators other than TSH. Classification. Immunoglobulins of Basedow's disease: history, methodology, nomenclature // Ann. Endocrinol. (Paris). 1982, 43, N6, 509-519.
    107. Orsolon P., Lupi A., De Antoni Migliorati G., Vianello Dri A. Appearance of Graves'-like disease following regression of autonomously functioning thyroid nodules. Two case reports // Minerva Endocrinol. 1998 23, N2, 53-56.
    108. Osamu Arisaka, Atsuto Hosaka, Hajime Arai et al. Graves’ disease associated with exophthalmos, cerebral ventricular dilatation and accelerated growth // Archives of Disease in Childhood 1997, 76, 62-65.
    109. Ozous J.P.,deCalan L., Portier G. et al. Surgical treatment of Graves’ disease // Am. J. Surg. 1988, 156, 177-181.
    110. Palit T.K., Miller C.C., Miltenburg D.M. The efficacy of thyroidectomy for Graves’ disease: A meta-analysis // J.Surg.Res. 2000, 90, 161-165.
    111. Paschke R., Vassart G., Ludgate M. Current evidens for and against the TSH receptor being the common antigen in Graves’ disease and thyroid associated ophthalmopathy // Clin. Endocrinol. 1995, 42, 565-569.
    112. Pavia Sesma C., ViHanueva Lamas J., Torres Lacruz M. et al. Grave’s desease in childhood and adolescence: clinical and biochemical aspects in 49 patients // An Esp. Pediatr. 2000, 59, N 1, 6-11.
    113. Perrild H., Gruters-Kieslich A., Grant D. et al. Diagnosis and treatment of thyrotoxicosis in childhood. A European questionnaire study // Eur. J. Endocrinol. 1994, 131, 467-473.
    114. Perros P., Kendall-Taylor P. Pathogenesis of thyroid-associated ophthalmopathy // Trends in Endocrinology and Metabolism 1993, 4, 270-275.
    115. Polak M. Hyperthyroidism in early infancy: pathogenesis, clinical features and diagnosis with a focus on neonatal hyperthyroidism // Thyroid. 1998, 8, N 12, 1171-1177.
    116. Ratanchaiyavong S., Demaine A.G., Campbell R.D., Mc Gregor A.M. Heat shock protein 70 and complement C4 genotypes in patients with hyperthyroid Graves’ disease // Clin. Exp. Immunol. 1991, 84, 48-52.
    117. Raza J, Hindmarsh P.C., Brook C.G. Thyrotoxicosis in children: thirty years' expirience // Acta Paediatr.1999, 88, N 9, 937 41.
    118. Razack M.S., Lore J.M., Lippes H.A. et al. Total thyroidectomy for Graves’ disease // Head Neck 1997, 19, 378-383.
    119. Rivkess S.A. The treatment of Graves' disease in children // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. 2006, 19, №9, 1095 1111.
    120. Rudberg C, Johansson H, Akerstrom G, et al. Graves disease in children and adolescents. Late results of surgical treatment // Eur. J. Endocrinol. 1996, 134, N 6, 710-715.
    121. Sasaki N., Sato K. Childhood Graves' disease // Nippon Rinsho 2006, 64, №12, 2308 2311.
    122. Scott A., Rivkees, Charles Sklar, Michael Freemark. The management of Graves’ disease in children, with special emphasis on radioiodine treatment // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism 1998, 83, N11, 3767-3776.
    123. Sheline G.E., Lindsay S., McCormack K.R., Galante M. Thyroid nodules occuring late after treatment of thyrotoxicosis with radioiodine // J. Clin. Endocrinol. 1962, 22, 8-17.
    124. Sherman J., Thompson G., Lteif A. et al. Surgical management of Graves disease in childhood and adolescence: an institutional experience // Surgery 2006, 140, №6, 1056 1061.
    125. Shore R.E. Issues and epidemiological evidence regarding radiation-induced thyroid cancer. // Radiat. Res. 1992, 131,98-11.
    126. Shulman D.L, Muhar I., Diamond B.B., Root A.M. Autoimmune hyperthyroidism in prepubertal children and adolescents: comparison of clinical and biochemical features ai diagnosis and responses to medical therapy // Thyroid. 1997, 5, N 5, 755-60.
    127. Skillern P.G. Genetics of Graves' disease // Mayo Clin. Proc. 1972, 47, N 11, 848-849.
    128. Solomon B.L., Evaul J.E., Burman K.D., Wartofsky L. Remission rates with antithyroid drug therapy: continuing influence of iodine intake? // Ann. Intern. Med. 1987, 107, 510-512.
    129. Soreide J., van Heerden J., Lo C., Grant C. et al. Surgical treatment of Graves' disease in patients younger than 18 years // World J. Surg. 1996, 20, N 7, 94-99.
    130. Sorisky A., Pardasani D., Gagnon A., Smith T.J. Evidence of adipocyte differentiation in human orbital fibroblasts in primary culture // J. Clin. Endocrin. Metabol. 1996, 81, N 7, 3428-3431.
    131. Tallstedt L., Lundell G., Torring O. et al. Occurrence of ophthalmopathy after treatment for Graves’ hyperthyroidism // N. Engl. J. Med. 1992, 326, 1733-1738.
    132. Tandon N., Zhang L., Weetman A.P. HLA associations with Hashimoto’s thyroiditis // Clin.Endocrinol. 1991, 34,383-386.
    133. Tomer Y, Barbesino G, Greenberg D.A, et al. A new Graves disease-susceptibility locus maps to chromosome 20q11.2. International Consortium for the Genetics of Autoimmune Thyroid Disease // Am. J. Hum. Genet. 1998, 63, N 6, 1749-1756.
    134. Tomer Y, Greenberg D. The thyroglobulin gene as the first thyroid-specific susceptibility gene for autoimmune thyroid disease // Trends Mol Med. 2004, 10 (7), 306-308.
    135. Trieb K., Sztankay A., Hermann M. Et al. Do heat shock proteins play a role in Graves’ disease? Heat shock protein-specific T-cells from Graves’ disease thyroids do not recognize thyroid epithelial cells // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1993, 77, 528-535.
    136. Vaida V.A., Bongiovanni A.M., Parks J.S., Tenore A et al. Twenty-two years experience in the medical management of yuvenile thyrotoxicosis // Pediatrics. 1974, 54,565-570.
    137. Valyaseli R.W., Erickson D.Z., Harteneck D.A. et al. Defferentiation of human orbital preadipocyte fibroblasts induces expression of functional thyrotropin receptor // J. Clin. Endocrin. Metabol. 1999, 84, N 5, 2557-2262.
    138. Vestergaard H., Laurberg P. Radioiodine and aggravation of Graves’ ophthalmopathy // Lancet 1989, 2, 47.
    139. Volpe R. Autoimmune disease of the endocrine system. CRC, Boca Raton, 1990, 1- 364.
    140. Volpe R. Graves’ ophthalmopathy and hyperthyroidism one or two separate disease? // Dev. Ophthalmol. 1993, 25, 101-111.
    141. Waag K.L., Hanisch E., Kollman F., et al. Experiens with the surgical therapy of thyroid disease in childhood. Z. Kinderchir // 1988, 43, N4, 232-235.
    142. Ward L., Huot C., Lambert R. et al. Outcome of pediatric Graves disease after treatment with antithyroid medication and radioiodine // Clinical and Investigative Medcine 1999, 22, N4, 132-140.
    143. Weetman A.P. , Cohen S., Gatter K. et al. Immunohistochemical analysis of the retrobulbar tissue in Graves’ ophthalmopathy // Clin. Exp. Immunol. 1989, 75, 222-227.
    144. Weetman A.P. Thyroid associated ophthalmopathy: pathophysiology // Lancet 1991, 338, N 25-28.
    145. Westphal S.A. Hepatotoxity from propylthiouracil // South. Med. J. 1994, 87,943-947.
    146. Wiersinga W.M. Preventing Graves' ophthalmopathy // N. Engl. J. Med. 1998, 338, 121-122.
    147. Wiersinga W.M. Thyroid associated ophthalmopathy: pediatric and endocrine aspects // Pediatr. Endocrinol. Rev. 2004, Aug., 513 517.
    148. Winsa B., Rastad J., Akerstrom G. et al. Retrospective evaluation of subtotal and total thyroidectomy in Graves’ disease with and without endocrine ophthalmopathy // Eur. J. Endocrinol. 1995, 132, 406-412.
    149. Witte J., Goretzki P., Rother H. Surgical procedure for hyperthyroidism in children and adolescents // Langenbecks Arch. Chir. Suppl. Kongressbd. 1998, 115, N6, 1048-50.
    150. Witte J., Goretzki P.E, Roher H.D. Surgery for Graves disease in childhood and adolescens // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. 1997, 105, N 4, 58-60.
    151. Yanagawa T, Mangklabruks A, DeGroot L.J. Strong association between HLA-DQA1*0501 and Graves' disease in a male Caucasian population // : J. Clin. Endocrinol. Metab. 1994, 79, N 1, 227-229.
    152. Yanagawa T., Mangklabruks A., Chang Y.B. et al. Human histocompatibility leukocyte antigen DQA*0501 allele associated with genetic susceptibility to Graves’ disease in a caucasian population // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1993, 76, 1569-1574.
    153. Yokoyama N., Nagataki S. Pathogenesis of Graves' disease // Nippon Rinsho. 1994, 52, N4, 1110-1117.
    154. Zimmerman D.,Lteif A.N., Thyrotoxicosis in children // Endocrinol Metab Clin North Am.1998, 27, 109-125.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины