КЛІНІКО–ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ БІФТОПУ ТА ЕПАДОЛУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ : Клинико-патогенетические ОБОСНОВАНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БИФТОПУ И Эпадол В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський державний медичний університет

На правах рукопису

Костіцька Ірина Олександрівна

УДК 616 - 092+ 616.379 008 - 64+ 616.12 - 008.331.1 +
616 - 056.52 + 616 07 + 616 08 + 616 - 036.21

Клінікопатогенетичне обґрунтування
використання біфтопу та епадолу
в комплексному лікуванні
хворих на цукровий діабет 2 типу

14.01.14 ендокринологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор мед. наук, професор
Боцюрко Володимир Іванович,

ІваноФранківськ 2008

ЗМІСТ

Список УМОВНИХ скорочень........................................................

4

ВСТУП.........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
ДІАБЕТИЧНИЙ СТЕАТОГЕПАТОЗ (огляд літератури).......................

12

1.1. Патогенетичні механізми розвитку стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу, як складової метаболічного синдрому............

12

1.2. Зв’язок дисліпідемії, метаболічних порушень та гормонального гомеостазу у хворих на цукровий діабет 2 типу з ознаками стеатогепатозу.............................................................................................

15

1.3. Сучасні методи лікування хворих на цукровий діабет 2 типу з ознаками стеатогепатозу............................................................................

23

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.........................................

33

РОЗДІЛ 3
Клінічна характеристика хворих............................................

42

3.1. Діагностичні критерії стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу................................................................................................

42

3.2. Зв’язок дисліпідемії з прогресуванням стеатогепатозу....................

45

3.3. Особливості активності перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у хворих на цукровий діабет 2 типу............................................................................................................

48

3.4. Патогенетичний зв’язок гіперлептинемії та гіперкортизолемії із прогресуванням стеатогепатозу.................................................................

51

РОЗДІЛ 4
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ БІФТОП У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ...................................................................

54

4.1. Зміни функціональної активності печінки........................................

54

4.2. Вплив біфтопу на ліпідний обмін.......................................................

58

4.3.Вплив біфтопу на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту.............................................................

61

4.4.Ефективність корекції біфтопом інсулінорезистентності, гіперлептинемії та гіперкортизолемії........................................................

64

РОЗДІЛ 5
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ЕПАДОЛ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ..........................................

69

5.1. Вплив епадолу на структурно-функціональні зміни печінки..........

69

5.2. Вплив епадолу на ліпідний обмін.......................................................

72

5.3. Вплив епадолу на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту.............................................................

75

5.4. Ефективність корекції епадолом інсулінорезистентності, гіперлептинемії та гіперкортизолемії........................................................

77

РОЗДІЛ 6
ОЦІНКА ПОЄДНАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БІФТОПУ ТА ЕПАДОЛУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ..................

81

6.1. Вплив комплексної терапії препаратами біфтоп та епадол на структурно-функціональні зміни печінки................................................

81

6.2. Вплив поєднаного прийому біфтопу та епадолу на ліпідний обмін.............................................................................................................

84

6.3. Вплив поєднаного прийому біфтопу і епадолу на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту...

86

6.4.Ефективність корекції біфтопом та епадолом інсулінорезистентності, гіперлептинемії та гіперкортизолемії..............

88

РОЗДІЛ 7
АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.........

92

ВИСНОВКИ.................................................................................................

105

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................

107

Список умовних скорочень

АГ артеріальна гіпертензія
АЛТ аланінамінотрансфераза
АО абдомінальне ожиріння
АОСЗ антиоксидантна система захисту
АСТ аспартатамінотрансфераза
ВЖК вільні жирні кислоти
ГІ гіперінсулінемія
ГТГ гіпертригліцеридемія
ГХС - гіперхолестеринемія
ДК дієнові кон’югати
ЗХС загальний холестерин
ІМТ індекс маси тіла
Індекс HOMA Homeostatic Model Assessment
ІР інсулінорезистентність
ІРІ імунореактивний інсулін
ІХС ішемічна хвороба серця
КА коефіцієнт атерогенності
МДА малоновий диальдегід
МС метаболічний синдром
НАЖХП - неалкогольна жирова хвороба печінки
НАСГ - неалкогольний стеатогепатит
ОТ/ОС відношення об’єма талії та об’єма стегон
ТГ тригліцериди
ТР трансферин
ХС ЛПВГ холестерин ліпопротеїдів високої густини
ХС ЛПНГ холестерин ліпопротеїдів низької густини
ХС ЛПДНГ - холестерин ліпопротеїдів дуже низької густини
ЦД цукровий діабет
ЦП церулоплазмін

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні цукровий діабет (ЦД) 2 типу є однією із найактуальніших медичних та соціальних проблем людства, оскільки, це найбільш поширена ендокринна патологія, яка складає 75 % від загальної ендокринної захворюваності та спричиняє значну інвалідність і смертність. На даний момент у світі нараховується більше 150 млн. хворих на ЦД 2 типу, а щорічний приріст становить 5 %. В Україні зареєстровано більше 1 млн. хворих на ЦД, з них 779 тисяч мають ЦД 2 типу, що сягає 86,3 % [45, 51, 149].
Серед ускладнень ЦД найбільша увага на сьогодні приділяється ураженню нирок, очей, нижніх кінцівок, серцевосудинної і нервової систем [72, 88]. Разом з тим головний орган, де в основному проходить глюконеогенез - печінка досліджена недостатньо. Вона є органом-мішенню багатьох інших метаболічних порушень при ЦД, серед яких важливим є патологічне відкладання жиру. Розвиток і прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у хворих на ЦД 2 типу має загальномедичне та соціальне значення, оскільки при цьому погіршується перебіг основного захворювання, зокрема відсутня компенсація вуглеводного та ліпідного обмінів, а саме стеатогепатоз є предиктором майбутніх кардіоваскулярних ускладнень [28, 161, 187].
НАЖХП або стеатогепатоз це синдромокомплекс взаємопов’язаних нозологій, складовою частиною яких є стеатоз печінки, тобто накопичення триацилгліцеридів та жирових включень у печінці більше 5 % її маси. Наступною стадією є стеатогепатит запальна інфільтрація печінки на тлі жирової дистрофії гепатоцитів та фіброз, які можуть сприяти розвитку стеатогенного цирозу печінки [18, 19, 29, 40, 160, 318]. Поділ розвитку жирового ураження печінки на стадії на даний момент залишається актуальним завданням [156, 163, 294].
Сучасна патогенетична модель стеатогепатозу теорія «двох поштовхів». «Перший поштовх» пов’язаний з прогресуванням інсулінорезистентності (ІР). При її розвитку порушується баланс циклу глюкоза вільні жирні кислоти (ВЖК). Надлишковий синтез ВЖК обумовлений посиленим ліполізом на фоні абдомінального ожиріння (АО), а це в свою чергу сприяє формуванню стеатозу печінки і розвитку ліпотоксичності [217, 248]. Висока концентрація ВЖК у портальній вені може порушувати функцію печінки і, таким чином, викликати розвиток гіперглікемії, гіперінсулінемії і дисліпідемії. Тривала циркуляція ВЖК призводить до розвитку ІР у скелетних м'язах і ендотелії судин, обумовлює виникнення ендотеліальної дисфункції, погіршує опосередковану інсуліном вазодилатацію. В результаті розвивається гіперглікемія і ком­пенсаторна гіперінсулінемія. «Другий поштовх» пов’язаний з додатковими чинниками, що здатні ініціювати каскад окисних реакцій ВЖК з утворенням продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і оксиду азоту оксидативний стрес [10, 175, 178].
В останні роки велика увага дослідників приділяється вивченню патогенетичних зв’язків між гормонами адипоцитів (лептин) і наднирникових залоз (кортизол) та прогресуванням стеатогепатозу. Відомо, що як дефіцит лептину, так і резистентність тканин до дії лептину, пов’язані із розвитком АО. В свою чергу гіперлептинемія сприяє прогресуванню ІР на печінковому рівні, зменшуючи вміст глікогену в печінці [34, 152, 273]. Кортизолзалежна ліпопротеінова ліпаза, синтез якої стимулює кортизол, виробляється в капілярах адипоцитів верхньої частини тулуба, черевної стінки, великого і малого сальника, а це також сприяє прогресуванню АО. Гормончутлива ліпаза є основним ферментом, що контролює швидкість ліполізу в жировій тканині, а гіперкортизолемія у хворих на ЦД 2 типу є пусковим чинником розвитку жирової інфільтрації печінки [223, 226].
Поширеність НАЖХП на фоні синдрому ІР у світовому масштабі може становити до 10 %, тобто 600 млн. людей [140, 288]. Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) найчастіше виникає за прогресуючого перебігу ЦД 2 типу та метаболічного синдрому, відповідно у 3488 та 2081 % випадків, а за даними S.Chitturi та J.George (2003) при наявності ЦД 2 типу - зокрема у 75 % хворих.
Враховуючи значну чисельність хворих на ЦД 2 типу, високу частоту і тяжкість його ускладнень, запобіганя розвитку стеатогенного цирозу печінки у хворих на ЦД є пріоритетним завданням сучасної ендокринології. Все вищевикладене свідчить про доцільність раннього виявлення діабетичного стеатогепатозу і спонукає до пошуку нових ефективних засобів патогенетичного його лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою ІваноФранківського державного медичного університету і є фрагментом планових наукових досліджень Івано-Франківського державного медичного університету „Метаболічний синдром. Вивчення патогенетичних особливостей, розробка диференційованих методів лікування”, номер державної реєстрації 0107U000044, автор є виконавцем роботи. Вказаний напрямок співпадає з основною метою Комплексної програми „Цукровий діабет в Україні” (Указ Президента України від 21.05.1999 р. № 545/99), скерованої на профілактику та зменшення розвитку ускладнень цукрового діабету, збільшення тривалості життя хворих на цю недугу.
Мета та завдання дослідження. Мета роботи - з’ясувати механізми розвитку діабетичного стеатогепатозу та оптимізувати лікування хворих на цукровий діабет 2 типу з наявністю стеатогепатозу на основі включення в комплексну терапію біфтопу та епадолу.
Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:
1. Вивчити частоту стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу.
2. Дослідити стан ліпідного обміну, процесів ліпопероксидації у хворих на цукровий діабет 2 типу та оцінити їх зв’язок з формуванням стеатогепатозу.
3. З’ясувати роль лептину і кортизолу у розвитку діабетичного стеатогепатозу.
4. Оцінити ефективність біфтопу та епадолу в лікуванні цукрового діабету 2 типу при наявності стеатогепатозу.
Об’єкт обстеження- 123 хворих на ЦД 2 типу та 15 здорових добровольців.
Предмет дослідження - функціональний стан печінки, оптимізація лікувальних заходів.
Методи дослідження. У роботі використані загальноклінічні, клініколабораторні і біохімічні, імуноферментні та інструментальні, статистичні методи досліджень.
Всі отримані дані піддані статистичній обробці.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне вивчення клінічних та лабораторних особливостей ураження печінки при стеатогепатозі: порушення ліпідного обміну, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи захисту, зміни гормонального стану, зокрема вплив лептину та кортизолу на прогресування жирової інфільтрації печінки у хворих на ЦД 2 типу. Доведено, що гіперлептинемія та гіперкортизолемія наявні у всіх пацієнтів із стеатогепатозом та АО і відображають ступінь важкості ураження печінки. Встановлено взаємозв’язок порушень ліпідного обміну зі змінами функціонального стану печінки, що супроводжується вираженим дисбалансом у функціонуванні про- і антиоксидантного захисту організму і призводить до пошкодження гепатоцитів.
Доведено, що застосування симбіотику біфтопу позитивно впливає на функціональний стан печінки через підвищення чутливості до інсуліну та асоційованого з нею оксидативного стресу, зменшення продукції контрінсулінового гормону кортизолу і покращення ліпідного спектру крові.
Оцінена клінічна ефективність комплексу висококонцентрованої суміші ω3поліненасичених жирних кислот у вигляді препарату епадол (теком).
З’ясовано, що дані препарати при їх одночасному застосуванні сприяють кращій компенсації вуглеводного та жирового обмінів у хворих на ЦД 2 типу із стеатогепатозом.
Практичне значення одержаних результатів. Висока частота стеатогепатозу (у 78,0 % обстежених пацієнтів) та виражені метаболічно-гормональні зміни вказують на необхідність обстеження хворих на ЦД 2 типу на предмет наявності у них НАЖХП, яка суттєво впливає на розвиток глюконеогенезу і не дозволяє досягнути доброї компенсації захворювання. В зв’язку з цим пропонується щорічне лабораторне та інструментальне дослідження, що включає визначення ліпідного спектру, в тому числі вільних жирних кислот, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, функціональних проб печінки, УЗД печінки.
Отримані результати функціональних змін печінки вказують на необхідність медикаментозної корекції з метою профілактики та лікування діабетичного стеатогепатозу. У зв’язку з цим розроблено диференційовані патогенетично обґрунтовані схеми лікування хворих на ЦД 2 типу з ознаками НАЖХП. Запропоновано новий спосіб лікування метаболічного синдрому у пацієнтів з ознаками стеатогепатозу (патент на корисну модель № 31311).
Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у клінічну практику ендокринологічного та поліклінічного відділень Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та університетській клініці Івано-Франківського державного медичного університету.
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах ендокринології з курсом лікувальної фізкультури і спортивної медицини, госпітальної терапії Івано-Франківського державного медичного університету, курсах ендокринології Тернопільського і Буковинського медичних університетів.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто на основі аналізу літератури було сформульовано мету та задачі дослідження, розроблено програму та підібрані методики дослідження. Проведено патентно-інформаційний пошук, проведено клінічне та частково лабораторно-інструментальне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку та оцінку отриманих результатів. Особисто автором написані всі розділи дисертації. Висновки і практичні рекомендації сформульовані разом з науковим керівником. Інструментальні та лабораторні дослідження виконані спільно із співробітниками лабораторії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, спеціалістами ультразвукової діагностики.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на розширеному засіданні вченої ради Івано-Франківського державного медичного університету сумісно з кафедрами ендокринології з курсом лікувальної фізкультури і спортивної медицини, пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської терапії, госпітальної терапії № 1 з курсом клінічної імунології, госпітальної терапії № 2 з курсом професійних хвороб та ВПТ, терапії стоматологічного факультету, інфекційних хвороб з курсом епідеміології, терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти Івано-Франківського державного медичного університету 31.10.2007 р.
Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на конференціях «Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів» (м.Чернівці, 2005), ХІ конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (м. Полтава, 2006), VII з’їзді ендокринологів України (м. Київ, 2007), Другому Міжнародному конгресі «Предіабет і метаболічний синдром. Епідеміологія, лікування і профілактика цукрового діабету і кардіоваскулярних захворювань» (м. Барселона, 2007), ІХ конгресі Всеукраїнського лікарського товариства (м. Вінниця, 2007), міжнародній науково-практичній конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини», присвяченої Дню науки в Україні (м. Суми, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць (5 статей у фахових наукових виданнях, з них 3 у співавторстві), 6 робіт у збірниках доповідей з’їздів і конференцій, отримано деклараційний патент України на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі по-новому вирішене актуальне наукове завдання ендокринології підвищення ефективності лікування хворих на цукровий діабет 2 типу з ознаками діабетичного стеатогепатозу шляхом застосування диференційованих схем комплексного лікування з включенням симбіотику біфтопу та гіполіпідемічного препарату епадолу, що дозволило зменшити прояви стеатогепатозу, який відіграє важливу роль у розвитку та прогресуванні метаболічного синдрому.
1. За результатами дослідження встановлено, що у 78,0 % хворих на ЦД 2 типу розвивається стеатогепатоз, що суттєво погіршує перебіг основного захворювання і посилює прояви дисліпідемії.
2. У хворих на цукровий діабет 2 типу спостерігаються різні типи порушень ліпідного спектру крові. Дисліпідемія характеризується суттєвим зростанням вмісту загального ХС на (23 25) %, ТГ у (1,8 2) рази, ХС ЛПНГ та ВЖК у (1,5 1,6) рази, ХС ЛПДНГ у (1,8 2) рази і зниженням вмісту ХС ЛПВГ на (43 47) % та відповідним підвищенням КА в (1,6 1,8) рази. Встановлено зв’язок між розвитком оксидативного стресу і прогресуванням дисліпідемії та стеатогепатозу.
3. З’ясовано, що гіперлептинемія наявна у всіх пацієнтів із порушеною функцією печінки і прямо корелює із ступенем прогресування стеатогепатозу у хворих на ЦД 2 типу. Встановлена пряма залежність між ступенем абдомінального ожиріння, гіперлептинемією (r = 0,92; p < 0,001) і гіперкортизолемією (r = 0,85; р < 0,001) та ступенем стеатозу печінки згідно з результатами УЗД (r = 0,59; р < 0,001), що обгрунтовує їх патогенетичне значення. У осіб з більш вираженим ступенем ожиріння виявлено достовірне зростання вмісту кортизолу сироватки крові, що є важливим патогенетичним чинником у розвитку жирової інфільтрації печінки.
4. При включенні в комплексну терапію біфтопу зменшуються прояви функціональних змін печінки за рахунок безпосередньої дії препарату на зниження глікемії натщесерце та опосередкованої дії на ліпідний обмін, що засвідчує сповільнення процесів глюконеогенезу. Біфтоп відновлює рівновагу у функціонуванні системи вільнорадикального окислення ліпідів. Клінічна ефективність біфтопу у хворих на ЦД 2 типу з ознаками абдомінального ожиріння є суттєво вища, ніж у пацієнтів без надлишкової маси тіла.
5. Застосування комплексної терапії з включенням гіполіпідемічного препарату епадолу у хворих на ЦД 2 типу із стеатогепатозом призводить до регресу дисліпідемії внаслідок безпосередньої дії препарату на рівень тригліцеридів (p < 0,01) та покращення функціональної здатності печінки.
6. При одночасному включенні до лікувального комплексу хворих на ЦД 2 типу з діабетичним стеатогепатозом симбіотика біфтопу та гіполіпідемічного препарату епадолу досягнуто кращої компенсації вуглеводного обміну, верифікованої за зниженням глікемії натщесерце, та жирового (за рахунок зростання ХС ЛПВГ і зниження рівня атерогенної фракції ліпопротеідів - ХС ЛПНГ) (р < 0,05).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев Ф. Т. Что ограничивает применение статинов в повседневной амбулаторной практике ? [Текст] /Ф. Т. Агеев // Сердце. 2001. - № 3. С. 146 - 149.
2. Алишева Е. К. Методы диагностики инсулинорезистентности / Е. К. Алишева, Е. И. Красильникова, Е. В. Шляхто // Consilium medicum. 2002. - № 1. С. 25 31.
3. Ліпідокоригуюча та імуномодулююча єфективність нового українського препарату Текому при лікуванні нестабільної стенокардії [Текст] / К. М. Амосова, О. В. Кротенко, В. П. Широбоков [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2000. - № 1 - 2. - С. 31 - 37.
4. Aмeтов A. C. Влияние лептина на регуляцию массы тела [Текст] / А. С. Aмeтов, Т. Ю. Демидова, А. Л. Целиковская: Кафедра эндокринологии и диабетологии. Москва: PMAПO, 2002. 22 с.
5. Аметов А. С. Инсулиносекреция и инсулинорезистентность: две стороны одной медали [Текст] / А. С. Аметов // Проблемы эндокринологии. 2002. - № 3. С. 31 - 37.
6. Влияние компенсации углеводного обмена на свободнорадикальное окисление липопротеидов низкой плотности и активность ферментативной антиоксидантной системы при сахарном диабете типа 2 [Текст] / К. В. Антонова, Л. В. Недосугова, М. И. Балаболкин [и др.] // Проблемы эндокринологии. 2003. № 2. С. 51 54.
7. Анцифиров М. Б. Ожирение. Метаболический синдром. Сахарный диабет 2 типа [Текст] / М. Б. Анцифиров М. Б.; под. ред. акад. РАМН И. И. Дедова. Москва, 2000. С. 53 61.
8. Аронов Д. М. Сердечно сосудистая система и омега3 полиненасыщенные жирные кислоты [Текст] / Д. М. Аронов // Русский медицинский журнал. - 2006. - № 4. С. 192 197.
9. Арутюнян А. В. Методы оценки свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы организма: метод. рекомендации [Текст] / А. В. Арутюнян, Е. Е. Дубинина, Н. Н. Зыбина. Санкт - Петербург: ИКФ «Фолиант», 2000. 104 с.
10. Бабак О. Я. Решенные и нерешенные вопросы терапии неалкогольной жировой болезни печени в рамках метаболического синдрома / О. Я. Бабак, Е. В. Колесникова [Текст] // Український терапевтичний журнал. - 2006. - № 3. - C. 4 - 9.
11. Бабенко Г. О. Топінамбур рослина богатир [Текст] / Г. О. Бабенко, Б. С. Пернак Івано - Франківськ, 1997. 30 с.
12. Балаболкин М. И. Новая классификация, критерии диагностики и показатели компенсации сахарного диабета [Текст] / М. И. Балаболкин, Е. М. Клебанова, В. М. Креминская // Терапевтический архив. 2000. - № 10. С. 5 10.
13. Балаболкин М. И. Ожирение или синдром избыточной массы тела [Текст] / М. И. Балаболкин, Е. М. Клебанова, В. М. Креминская // Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний - Москва: Медицина, 2002. С. 558 - 595.
14. Бардымова Т. П. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система у больных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / Т. П. Бардымова, Л. И. Колесникова, В. А. Петрова // Бюл. ВСНЦ СО РАМН.- 2005.- № 6.- С. 11 - 14.
15. Бацков С. С. Ультразвуковой метод исследования в гепатологии и панкреатологии [Текст] / С.С. Бацков. - Санкт Петербург, 1996. - 167 с.
16. Бельмер С. В. Дисбактериоз кишечника и роль пробиотиков в его коррекции [Текст] / С. В. Бельмер, А. В. Малкоч // Лечащий врач. - 2006. - № 6. - C. 18 - 23.
17. Блецкан М. М. Особливості поєднання різних компонентів метаболічного синдрому у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / М. М. Блецкан, Л. К. Смагіна, В. Т. Блецкан // Наук. вісник Ужгор. ун-ту, серія «Медицина». 2004. Вип. 23. С. 47 - 50.
18. Богомолов П. О. Неалкогольный стеатогепатит: патофизиология, патоморфология, клиника и подходы к лечению [Текст] / П. О. Богомолов, Т. В. Павлова // Фарматека. 2003. - № 10. - С. 31 39.
19. Богомолов П. О. Неалкогольная жировая болезнь печени: стеатоз и неалкогольный стеатогепатит [Текст] / П. О. Богомолов, Ю. О. Шульпекова // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2004. - № 3. С. 20 27.
20. Боднар П. М. Актульні питання діагностики та лікування цукрового діабету [Текст] / П. М. Боднар, Г. П. Михальчишин // Мистецтво лікування. 2003. - № 1. С. 51 55.
21. Діагностика та лікування метаболічного синдрому [Текст]. метод. рекомендації / [П. М. Боднар]. М-во охорони здоров’я України; Київ, 2001. 12 с.
22. Боднар П. М. Метаболічний синдром [Текст] / П. М. Боднар // Лікування та діагностика. - 2001. - № 4. - С. 24 - 29.
23. Метаболічний синдром Х (огляд літератури) [Текст] / П. М. Боднар, Л. О. Кононенко, Г. П. Михальчишин [та ін.] // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2000. № 4.- C. 677 685.
24. Боцюрко В. І. Ефективність застосування «Біфтопу» при кишковому дисбактеріозі у хворих на цукровий діабет [Текст] / В. І. Боцюрко, О. М. Сухолитка, І. Г. Бабенко // Галицький лікарський вісник. 2003. № 2. С. 32 - 33.
25. Братусь В. В. Диабет и атеросклероз. Роль инсулина и инсулинорезстентности в ускоренном развитии атеросклероза при диабете [Текст] / В.В. Братусь, Т. В. Талаева // Український кардіологічний журнал. 2001. - № 1.- С. 82 88.
26. Братусь В. В. Диабет и атеросклероз. Роль нарушения толерантности к глюкозе и гипергликемии в патогенезе атеросклероза [Текст] / В. В. Братусь, Т. В. Талаева // Український кардіологічний журнал. 2001. - № 2. - С. 126 132.
27. Буеверов А. О. Оксидативный стресс и его роль в повреждении печени [Текст] / А. О. Буеверов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, копрологии. 2002. - № 4. С. 21- 25.
28. Буеверов А. О. Жирная печень: причины и последствия / А. О. Буеверов [Текст] // Практикующий врач. - 2002.- № 1.- С. 36 - 38.
29. Буеверов А. О. Алкогольный и неалкогольный стеатогепатит: общность и различия [Текст]: метод. пособие / А. О. Буеверов; под ред. В. Т. Ивашкина // Диффузные заболевания печени: диагностика и лечение. Москва: Вести, 2004. - С. 32 - 43.
30. Бутрова С. А. Метаболический синдром: патогенез, клиника, диагностика, подходы к лечению [Текст] / С.А. Бутрова // Русский мед. журнал 2001. - № 2. С. 56 - 60.
31. Вермель А. Е. Применение статинов в клинической практике [Текст] / А. Е. Вермель // Клиническая медицина. 2002. - № 5. С. 8 13.
32. Галстян Г. Р. Метаболические нарушения при сахарном диабете 2 типа и методы их коррекции [Текст] / Г.Р. Галстян // Рус. мед. журн. 2001. - № 24. С. 1098 - 1100.
33. Гинзбург М. М. Ожирение. Влияние на развитие метаболического синдрома [Текст] / М. М. Гинзбург, Н.Н. Крюков // Профилактика и лечение. - 2002. C. 39 47.
34. Глоба Є. В. Сучасні уявлення про гормони жирової тканини та інші біоактивні речовини як чинник розвитку підвищеної маси тіла і цукрового діабету 2 типу [Текст] / Є. В. Глоба // Ендокринологія. - 2004. - № 1. - С. 78 88.
35. Глушко Л. В. Ліпопротеїни низької щільності, їх гетерогенність та модифікації: участь в атерогенезі [Текст] / Л. В. Глушко, Н. В. Чаплинська, С. В. Федоров // Архів клінічної медицини. 2005. - № 1.- С. 19 23.
36. Свободнорадикальное окисление и сердечно-сосудистая патология: коррекция антиоксидантами [Текст] / А. П. Голиков, С. А. Бойцов, В. П. Михин [и соавт.] // Лечащий врач. 2003. № 4. С. 70 - 75.
37. Горшунська М. Ю. Резистентність до інсуліну та ліпідна пероксидація у жінок, хворих на цукровий діабет типу 2, за наявності ішемічної хвороби серця [Текст] / М. Ю. Горшунська, О. М. Білецька// Укр. біохімічний журнал. 2002. Т. 74, № 4а (дод. 1). С. 35.
38. Горшунська М. Ю. Вплив поєднання вітамінів Е та С на пероксидацію ліпопротеїнів у жінок, хворих на цукровий діабет 2 типу з дисліпідемією [Текст] / М. Ю. Горшунська // Ендокринологія. 2001. - № 1. С. 44 49.
39. Феритин та інші показники обміну заліза: корелятивні зв’язки з маркерами атерогенезу у хворих на цукровий діабет 2 типу за наявності метаболічного синдрому [Текст] / М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев, Н.С. Красова [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. 2007. № 2. С. 5 - 12.
40. Григорьев П. Я. Жировой гепатоз (жировая инфильтра­ция печени): диагностика, лечение и профилактика [Текст] / П. Я. Григорьев // РМЖ.- 2002. - Т. 4, № 1. С. 37 - 42.
41. Гундерманн К. Й. Новейшие данные о механизмах действия и клинической эффективности эссенциальных фосфолипидов [Текст] / К. Й. Гундерманн // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии 2002. - № 3. - С. 21 - 24.
42. Данченко О. П. Динаміка показників ліпідного обміну та функціонального стану печінки у хворих на ІХС в умовах терапії симвастатином у поєднанні з триметазадином [Текст] / О .П. Данченко// Буковинський медичний вісник. 2005. - № 2. С. 79 - 80.
43. Инсулинорезистентность и нарушение толерантности к жиру у мужчин с ишемической болезнью сердца и идеальной массой тела [Текст] / И. В. Дворишина, Н. Т. Старкова, А. В. Антонов, Ю. Ю. Моночарова // Проблемы эндокринологии. 2004. № 5. С. 27 32.
44. Дедов И. И. Ожирение. Метаболический синдром. Сахарный диабет 2 типа [Текст] / И. И. Дедов. Москва: Берлин - Хеми, 2000. 111 с.
45. Дедов И. И. Эпидемиология сахарного диабета [Текст] / И. И.Дедов, Ю. И. Сунцов, С. В. Кудрякова. Сахарный диабет: руководство для врачей. Москва: Универсум паблишинг, 2003. С.75 - 93.
46. Дедов И. И. Проблемы и перспективы гиполипидемической терапии при сахарном диабете (Сообщение 1) [Текст] / И. И. Дедов, А. А. Александров // Сахарный диабет. 2000. № 7. - C. 9 - 12.
47. Демидова Т. Ю. Ожирение и инсулинорезистентность. Клинические последствия и пути коррекции [Текст] / Т. Ю. Демидова // Трудный пациент. 2006. - № 7. С. 25 28.
48. Эффективность и безопасность применения симвастатина у больных с гиперхолестеринемией: результаты многоцентрового клинического исследования [Текст] / Г. В. Дзяк, Е. А. Коваль [и др.] // УКЖ. 2004. - № 4. С. 19 22.
49. Діагностика, профілактика та лікування дисліпідемій [Текст]: метод. рекомендації / Київ, 2004. 34 с.
50. Дриницина С. В. Антиоксидантные свойства статинов [Текст] / С. В. Дриницина, Д. А. Затейщиков // Кардіологія. 2005. № 4. С. 65 - 72.
51. Дубиніна О. Є. Окислювальний стрес і окислювальна модифікація білків [Текст] / О. Є. Дубиніна // Медична хімія. 2001. Т. 3, № 2. С. 5 - 12.
52. Єфімов А. С. Ендокринологія [Текст] /А. С. Єфімов. Київ: Вища школа, 2004. 494 с.
53. Ефимов А. С. Сахарный диабет и его осложнения [Текст] / А. С. Ефимов, В. Л. Орленко, Л. К. Соколова // Журн. практ. лікаря. - 2003. - № 2. - С. 34 - 40.
54. Загайко А. Л. Зміни складу ліпопротеїнів печінки та сироватки крові хом’ячків при метаболічному синдромі [Текст] / А. Л. Загайко, Н. В. Квасова, Л. М. Вороніна, В. В. Полторак // Проблеми ендокринної патології. 2005. - № 2. С. 65 69.
55. Звягинцева Т. Д. Перспективы лечения и профилактики неалкогольного стеатогепатита [Текст] / Т. Д. Звягинцева // Рациональная фармакотерапия. 2007. - № 2 (03). С. 34 38.
56. Зуев К. О. Метформин как средство снижение веса [Текст] / К.О. Зуев// Міжнародний ендокринологічний журнал. 2007. - № 5 (11). С. 75 - 86.
57. Уровень церулоплазмина, трансферрина и инсулина в крови у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС больных и небольных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / Н. А. Зуева, Л. Н. Юхимук, Т. И. Герасименко [и др.] // Врачебное дело.- 2001.- № 3. - С. 14 - 16.
58. Ивашкин В. Т. Неалкогольный стеатогепатит [Текст] / В. Т. Ивашкин, Ю. О. Шульпекова // Болезни органов пищеварения. - 2000.- № 2. - С. 41 - 46.
59. Ивлева А. Я. Новые перспективы превентивной фармакотерапии при метаболическом синдроме [Текст] / А. Я. Ивлева // Терапевтический архив. 2005. - № 4. С. 90 - 92.
60. Каминский А. Ожирение: эпидемиология, риск для здоровья, классификация и формы распределения жировой ткани [Текст] / А. Каминский // Ліки України. 2005. - № 2. С. 37 41.
61. Карнейро де Мура М. Неалкогольный стеатогепатит [Текст] / М Карнейро де Мура // Клинические перспективы в гастроэнтерологии, гепатологии. 2001. - № 3.- С. 12- 15.
62. Каширская Н. Ю. Значение пробиотиков й пребиотиков в регуляции кишечной микрофлоры [Текст] / Н. Ю. Каширская // Русский медицинский журнал. - 2000. - № 13 - 14. - С. З - 6.
63. Кишко М. М. Роль перекисного окислення ліпідів у виникненні та прогресуванні атеросклерозу та цукрового діабету [Текст] / М. М. Кишко, М. М. Росул // Науковий вісник УжНУ. 2000. № 11. С. 143 144.
64. Кобалова Ж. Д. Метаболический синдром: принципы лечения [Текст] / Ж. Д. Кобалова, В.В. Толкачева // Русский медицинский журнал. 2005. - № 7. С. 451 - 458.
65. Ковалева О. Н. Диагностика метаболического синдрома в научных исследованиях и клинической практике [Текст] / О. Н. Ковалева, А. А. Янкевич // УКЖ. 2005. - № 1. С. 103 104.
66. Коваленко А. Синдром инсулинорезистентности или метаболический синдром Х [Текст] / А. Коваленко // Doctor. 2002. - № 6. С. 48 51.
67. Влияние флувастатина на показатели липидного обмена у больных с сахарным диабетом 2 типа и смешанной гиперлипидемией [Текст] / Г. С. Козлов, А. А. Лякишев, В. Н. Титов [и др.] // Кардиология. 2004. - № 10. С. 60 65.
68. Неалкогольная жировая болезнь печени как проявление метаболического синдрома [Текст] / О. Н. Корнеева, О. М. Драпкина, А. О. Буеверов [и др.] // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. - № 4. С. 21 24.
69. Корнієнко Т. М. Порушення показників ліпідного профілю та метаболізму оксиду азоту у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця з синдромом дисліпідемії та їх медикаментозна корекція [Текст]: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Тетяна Михайлівна Корнієнко; АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. Київ, 2004. 23 с.
70. Кравченко Н. О. Значення генетичних чинників для розвитку і прогресування стеатозу печінк