ПРОБЛЕМА ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ ТА ЙОГО ПОДОЛАННЯ У НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ :

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПРОБЛЕМА ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ ТА ЙОГО ПОДОЛАННЯ У НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ
  • Кол-во страниц:
  • 163
  • ВУЗ:
  • АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ІМ. В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ

    ЗМІСТ…………………………………………………………………………………...2
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………………4
    ВСТУП……………………………………………………………………………….....5
    РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЕТІОЛОГІЇ, ПАТОГЕНЕЗУ ТА
    ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ, СПРИЧИНЕНИХ НЕСТАЧЕЮ ЙОДУ В ДОВКІЛЛІ…………………………………………………………………………......11
    1.1. Основні питання епідеміології йододефіцитних захворювань та дослідження зобної ендемії в Західному реґіоні України………………11
    1.2. Функціональні особливості стану щитоподібної залози жінки під час вагітності в умовах йодного дефіциту та їхній вплив на адаптацію гіпофізарно – тиреоїдної системи плода і новонароджених…………. .26
    1.3. Роль йодного забезпечення організму у формуванні інтелектуального
    та фізичного розвитку дітей…………........................................................31
    1.4. Сучасний досвід у подоланні йодного дефіциту серед населення
    різних регіонів світу…………………………………………………….. .39

    РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ………………………….. 44
    2.1. Характеристика обстежених груп населення………………………….....44
    2.2. Методи дослідження ……………………………………………………...48
    2.2.1. Пальпаторне обстеження та ультразвукове дослідження ЩЗ………….48
    2.2.2. Обстеження фізичного та інтелектуального розвитку дітей………….. 49
    2.2.3. Метод визначення йоду в сечі…………………………………………....51
    2.2.4. Метод визначення ТТГ у крові…………………………………………...52
    2.2.5. Аналіз солі на вміст йоду………………………………………………....53
    2.2.6. Статистичні обрахунки……………………………………………………54


    РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ДИНАМІКИ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ ТИРЕОЇДНОЇ ПАТОЛОГІЇ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ У ЗАХІДНОМУ РЕҐІОНІ УКРАЇНИ………...........................................................................................................56

    РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОНУТРІЄНТНОГО СПОЖИВАННЯ ЙОДУ НАСЕЛЕННЯМ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ, ЗГІДНО З НАЦІОНАЛЬНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ……………………………...68

    РОЗДІЛ 5 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗА ДАНИМИ РАНДОМІЗОВАНОГО, КЛАСТЕРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ………......77

    РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ЙОДНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СКРИНІНГУ НА ТИРЕОТРОПНИЙ ГОРМОН У РАЙОНАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………………………………………….88

    РОЗДІЛ 7 ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ …………………………………………………………………………........96

    РОЗДІЛ 8 ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО ГАРМОНІЙНОСТІ
    У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ РІЗНОГО ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ……………………………………………………………………..101

    РОЗДІЛ 9 УСУНЕННЯ НЕСТАЧІ ЙОДУ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВОЇ ЙОДОВАНОЇ СОЛІ………………………………………………………………......109

    РОЗДІЛ 10 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ……...118
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..131
    ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………………....133
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………… 134

    ВСТУП

    Актуальність теми. Основним наслідком дефіциту йоду в навколишньому середовищі є розвиток зоба у людей і тварин, які проживають в йододефіцитних реґіонах. При тяжкій нестачі йоду спостерігається затримка розумового розвитку, аж до крайніх його проявів – кретинізму [158,242]. Саме ці прояви тривалий час визнавалися ознаками йододефіцитної патології. Але відомо, що недостатнє надходження, засвоєння, інтрафолікулярний транспорт та органіфікація йодиду є головною причиною розвитку не тільки ендемічного, але й спорадичних форм вузлового та дифузного зоба, де інтратиреоїдний дефіцит йоду виступає самостійним фактором проліферації тиреоцитів, а також сприяє збільшенню частоти випадків низькодиференційованих раків щитоподібної залози (ЩЗ) [91,164,209].
    З 80-х років минулого століття більшу увагу почали приділяти порушенням нервової системи плода і новонароджених при нестачі йоду. Дослідження, проведені Delange F. і Glinoer D. у Бельгії показали, що навіть помірне зменшення надходження йоду (50-75 мкг на добу), у вагітних жінок призводить до зниження концентрації вільного тироксину в крові та підвищенню секреції тиреотропного гормону (ТТГ). Відносна гіпотироксинемія у матері до початку функціонування щитоподібної залози у плода (перші 12 тижнів) негативно впливає на ембріогенез та розвиток центральної нервової системи (ЦНС) [183]. Очевидно, що найбільш несприятливі наслідки нестачі йоду в організмі виникають на ранніх етапах розвитку, від внутрішньоутробного періоду до статевого дозрівання. В 1983 р. був введений термін “йододефіцитні захворювання” (ЙДЗ), який об’єднує всі стани, зумовлені впливом йодної недостатності на ріст та розвиток організму.
    Проблема ЙДЗ у всьому світі визнана актуальною у медичному та соціально-економічному аспекті, оскільки ці захворювання визначають стан здоров’я населення, інтелектуальний, освітній та професійний потенціал суспільства і мають значну росповсюдженість. Йодний дефіцит (ЙД) є однією з найбільш актуальних проблем охорони здоров’я для більш ніж 140 країн світу [269].
    Історично Західний реґіон України вважається найбільшим ендемічним щодо зоба реґіоном. Однак, за сучасними даними, більша частина населення країни відчуває нестачу йоду в організмі, що може негативно вплинути на стан їх здоров’я, перш за все, через порушення гормональної функції ЩЗ. На сьогодні в Україні нараховується більше 1 млн пацієнтів із захворюваннями ЩЗ. Діти ендемічних реґіонів від самого народження перебувають під загрозою розвитку незворотних ушкоджень інтелекту, слуху, зору, фізичного розвитку через пізню діагностику і корекцію йододефіциту та гіпотиреозу [18,77,263].
    Досить велику увагу проблемі йодного дефіциту та його профілактики приділяють у європейських країнах. З початку 90-х років її активно вивчають російські науковці (Дєдов І. І., Герасимов Г.А., Касаткіна Є. П. та інші) [26,31,48]. У таких країнах як Швеція, Фінляндія, Норвегія, Австрія, Великобританія програми з профілактики ЙДЗ працюють досить успішно, в результаті чого захворюваність на ендемічний зоб у цих державах мінімальна [159]. Для проведення профілактичних програм з метою ліквідації ЙД необхідна система моніторингу. Завданням моніторингу є оцінка рівня споживання йоду та його біологічного ефекту на рівні популяції. На початковому етапі, до введення програми профілактики ЙД, епідеміологічні дослідження дозволять підтвердити йодний дефіцит у країні, або окремих її реґіонах, та оцінити ступінь його вираженості [76]. Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) запропоновані нові критерії оцінки тяжкості ЙД і, як наслідку, зобної ендемії [201].
    Таким чином, проблема ЙДЗ не є новою, однак за останні два десятиріччя відбулося суттєве переосмислення її суті, механізмів формування, критеріїв оцінки, медичного та соціального значення, ролі профілактичних заходів.
    Необхідно зазначити, що систематизованого, рандомізованого епідеміологічного обстеження населення, згідно з критеріями ВООЗ, усіх областей Західного реґіону України до сьогодні не проводилося. Також не з’ясована ситуація щодо вираженості ЙД, та не визначений його вплив на розумовий і фізичний розвиток дітей на цій території, підлягають доопрацюванню методи і шляхи профілактики та ліквідації наслідків йододефіциту.
    З’ясуванню аспектів цієї проблеми у Західному реґіоні України – Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях – присвячена тема дисертаційної роботи.
    Мета роботи. Отримати епідеміологічну характеристику ступеня йодного дефіциту у дитячого і дорослого населення Західного реґіону України, згідно з критеріями ВООЗ, та надати теоретичне обґрунтування для розробки шляхів його подолання.
    Завдання дослідження.
    1. Оцінити ступінь ЙД у населення Західного реґіону України, за критеріями ВООЗ.
    2. Вивчити захворюваність і розповсюдженість тиреоїдної патології у дітей та дорослих на підставі офіційних даних і комплексних епідеміологічних досліджень у західних областях України, а саме: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій.
    3. Дослідити стан ЩЗ за допомогою пальпації та УЗД у дітей вказаних областей. Визначити забезпеченість організму дітей Західного реґіону йодом, враховуючи показники його екскреції з сечею.
    4. Вивчити особливості неонатальних порушень гіпофізарно-тиреоїдної системи новонароджених за результатами досліджень рівня тиреотропного гормону в умовах йодного дефіциту.
    5. Провести оцінку розумового і фізичного розвитку дітей та підлітків у районах з різним ступенем йодного дефіциту.
    6. Дослідити можливі шляхи подолання йодної нестачі у Західному реґіоні України.
    7. Проаналізувати рівень йодного забезпечення невагітних жінок репродуктивного віку у Західному реґіоні України і теоретично обґрунтувати рівень йодування харчової солі.
    Об’єкт дослідження – йододефіцитні порушення у населення України.
    Предмет дослідження – стан йодної забезпеченості та щитоподібної залози дітей і жінок, а також фізичний та інтелектуальний розвиток школярів за умов йодного дефіциту в Західному реґіоні України.
    Матеріали і методи досліджень. Матеріали статистичної звітності областей про стан ендокринологічної служби, показники йодної забезпеченості у жінок та дітей, які проживають у західних областях України.
    Методи дослідження: епідеміологічні, біохімічні, інструментальні, клінічні, статистичні.
    1. Пальпаторне і УЗД ЩЗ дітей з метою оцінки розмірів, структури, наявності патологічних утворень (експедиційні дослідження).
    2. Визначення екскреції йоду з сечею (ЕЙС) церій-арсенітним методом у дітей шкільного віку, жінок (забір матеріалу експедиційно, дослідження і обробка результатів в лабораторії).
    3. Скринінгове дослідження рівня ТТГ у крові новонароджених для виявлення патології, епідеміологічної характеристики ЙД (пологові будинки, обробка результатів в лабораторії).
    4. Оцінка розумового розвитку школярів за допомогою тестів та анкетування (шкільні заклади).
    5. Оцінка фізичного розвитку за допомогою загального огляду, ростоміра та електронних ваг (експедиційні дослідження).
    6. Оцінка захворюваності та розповсюдженості тиреоїдної патології у дітей і дорослих на основі офіційних статистичних даних та результатів епідеміологічних досліджень.
    7. Аналіз обсягу застосування профілактичних методів серед школярів і жінок за даними опитування, та дослідження експрес-методом вмісту йоду в харчовій солі (експедиційні дослідження).
    8. Дослідження вмісту йоду в харчовій солі з домогосподарств методом титрування (дослідження і обробка результатів в лабораторії).
    9. Аналіз та статистична обробка отриманих даних з використанням комп’ютерних програм Windows XP–2000 Professional, Excel, статистичнe обчислення за допомогою програми STATISTIKA 6,0 та SPSS (Statistical Package for the Social Sciences), 10-та версія (Чікаго, США).
    Наукова новизна. Вперше в Західному реґіоні України проведене рандомізоване, кластерне дослідження йодної забезпеченості дітей та жінок з використанням критеріїв йодного дефіциту, запропонованих ВООЗ та дано оцінку ступеня йодної недостатності. Проведена оцінка розумового розвитку дітей за умов різного йодного забезпечення в організованих колективах з використанням стандартизованихтестів для невербального інтелекту. Досліджено зв’язок між йодним забезпеченням і показниками фізичного розвитку дітей і його гармонійністю на основі даних рандомізованого обстеження дітей у Західному реґіоні України. Проведені скринінгові дослідження рівня ТТГ у крові новонароджених в районах Львівської області, та оцінено вплив йодної недостатності матері на гіпофізарно-тиреоїдний статус немовлят. Вивчено ефективність та адекватність профілактичних заходів за допомогою йодованої солі, вперше науково обґрунтовано рівень йодування харчової солі для масової йодної профілактики.
    Практичне значення. В результаті проведених епідеміологічних досліджень стану ЩЗ були отримані нові показники захворюваності на ендемічний зоб у дітей. Вперше у західних областях України були проведені масові дослідження йоду в сечі, як основного показника йодної недостатності у дітей і жінок. Проведені дослідження ТТГ у новонароджених із різних районів і визначена необхідність масових скринінгових обстежень немовлят для ранньої діагностики та лікування вродженого гіпотиреозу. На основі отриманих даних визначено ступінь йодного дефіциту, за критеріями ВООЗ, у Західному реґіоні України. Доведено ефективність та безпечність масової йодної профілактики за допомогою йодованої солі у дітей та жінок, які проживають у досліджуваному реґіоні, науково обґрунтований рівень йодування солі.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках наукової теми № 419 “ Моніторинг стану йодної забезпеченості населення України з метою ліквідації йододефіцитних захворювань”, Національного дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів (2002 р.), за підтримки дитячого фонду ООН, наукової теми № 443 “Вивчення йодного забезпечення та частоти випадків тиреоїдної патології у населення України в зв’язку з проведенням профілактики йодозалежних захворювань”, АМН України, реґіонального проекту дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ “Епідеміологічне дослідження йододефіцитних захворювань і йодної забезпеченості репрезентативної групи школярів у Львівській області після використання йодованої солі”. Виконання роботи повністю відповідало завданням Державної програми профілактики ЙДЗ в Україні на 2002–2005 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України за № 1418, де першим пунктом зазначена необхідність вивчення стану йодної забезпеченості населення на території країни, це завдання покладено на Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України.
    Особистий внесок здобувача. Більшість досліджень виконувалася шляхом експедиційних виїздів, в кожному з яких автор дисертації брала безпосередню участь. Також, за її участі створена комп’ютерна база даних на всіх обстежених, проведено аналіз та узагальнення одержаних результатів. Лабораторія, в якій працює автор, регулярно проходить контроль якості визначення йоду в сечі у Центрі контролю і профілактики захворювань в Атланті (США). Проведено аналіз частоти випадків тиреоїдної патології в реґіоні за офіційними статистичними даними. Автор була ініціатором та впровадила у Львівській області в рамках державної Програми профілактики ЙДЗ та програми “Діти України” реґіональну програму зі скринінгового обстеження новонароджених на вміст ТТГ у крові з метою раннього виявлення вродженого гіпотиреозу.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на VІІ з’їзді ендокринологів України (м. Київ, 15-17 травня 2007 року), науково-практичній конференції “Сучасні напрямки розвитку ендокринології” Треті Данилевські читання (м. Харків, Інститут проблем ендокринної патології АМН України, 26-27 лютого 2004 року).
    Публікації. Результати досліджень автора представлені у 9 наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України.
    Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках тексту та складається із вступу, десяти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (276 вітчизняних та закордонних джерел). Робота ілюстрована 15 рисунками та 31 таблицею.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В дисертаційній роботі визначені показники йодної забезпеченості населення Західного реґіону України, отримані нові дані щодо захворюваності та поширеності тиреоїдної патології у дітей, з’ясовані питання впливу йодної нестачі на інтелектуальний та фізичний розвиток школярів, досліджено рівень споживання йодованої солі та препаратів йоду, що дозволило рекомендувати шляхи подолання йодного дефіциту у населення на цій території.
    2. Вперше проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпечення дітей та жінок репродуктивного віку у Західному реґіоні України, яке дозволило визначити наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у реґіоні.
    3. Результати дослідження йодної забезпеченості дітей шкільного віку показали наявність тривалої ретроспективної гострої нестачі йоду на території Львівської області, що призвело до розвитку зоба у 40,8 % обстежених дітей, за даними УЗД ЩЗ. Найбільша частота випадків зоба спостерігалася у дітей із гірської місцевості – 66,1 % та дітей, які проживали в селі – 55,4 %. Третина дітей, за даними дослідження, перебувала в зоні легкого йодного дефіциту, хоча загальна медіана йодурії по області свідчила про оптимальний рівень надходження йоду в організм дітей.
    4. Виявлено суттєве поліпшення йодної забезпеченості жіночого населення західних областей. Загальна медіана йодурії у реґіоні становила 128,6 мкг/л, що пов’язане з проведенням профілактичних заходів, збільшенням споживання в домогосподарствах йодованої солі і препаратів, які містять йод. В сільській місцевості споживання йодованої солі та препаратів з йодом недостатнє, що зумовлює в цих районах наявність слабкого та помірного рівня йодної недостатності.
    5. Результати скринінгових досліджень рівня тиреотропного гормону у новонароджених в обстежених районах Львівської області вказували на помірний ступінь йодної недостатності.
    6. Середній показник інтелектуального розвитку (IQ) у школярів Західного реґіону України, в умовах йодного дефіциту, був у межах 91,4 – 97,0 балів, причому, у міських дітей він вищий, ніж у сільських, у яких йодний дефіцит виражений більше. Розумові здібності обстежених дітей виявлено на рівні середніх та нижче середніх, що може свідчити про тривалий вплив йодного дефіциту на їх інтелект.
    7. Виявлено вплив йодної забезпеченості на показники фізичного розвитку та його гармонійності у дітей. Із збільшенням рівня надходження йоду в організм, збільшується кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком (32,0 % при рівні йодурії 20 мкг/л і 39,0 % при рівні йодурії 100 – 199,9 мкг/л). Кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням.
    8. Проведений математичний аналіз йодного забезпечення жіночого населення Західного реґіону України та рівня йодування солі довів, що вміст йоду у солі 15 – 30 чнм може бути визначальним рівнем йодування, тому що запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення, та цілком забезпечує потреби організму у йоді.

    ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ



    1. Проведення постійного моніторингу йодного забезпечення та диференційованого підходу до профілактичних заходів у дітей препубертатного періоду та жінок репродуктивного віку повинне бути обов’язковим, як у межах Західного реґіону України, так і всієї території країни.
    2. Скринінг рівня ТТГ у крові новонароджених в зоні природної ендемії повинен бути постійним і носити тотальний характер, оскільки окрім епідеміологічної оцінки дає важливу практичну інформацію для своєчасної діагностики природженого гіпотиреозу і визначає ефективність подальшої замісної терапії.
    3. Для подолання йодного дефіциту у населення реґіону доцільним є застосування масової йодної профілактики шляхом йодизації всієї харчової солі з проведенням постійного моніторингу йодного забезпечення, та контролем якості йодованої солі. У межах реґіону при плануванні профілактичних заходів необхідно приділяти належну увагу сільському населенню, яке суттєво потерпає від йодної недостатності.
    4. Оптимальним рівнем йодування харчової солі слід вважати вміст йоду 15 – 30 мг на 1 кг солі, при якому цілком забезпечуються потреби організму у йоді і ризик розвитку йодіндукованих захворювань є мінімальним.
    5. Необхідно переглянути реґіональні антропометричні стандарти дітей у реґіоні, оскільки поліпшення йодного забезпечення дітей вносить певні корективи у показники фізичного розвитку.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Агейкин В. А., Артамонов Р.Г. Дисфункции щитовидной железы у новорожденных и грудных детей, родившихся у матерей с заболеваниями щитовидной железы // Рос. мед. журн. – 2000. – № 5. – С. 61–63.
    2. Акопян Г.Р., Осадчук З.В., Кіцера Н.І. та ін. Селективний скринінг уродженого гіпотиреозу у дітей із затримкою розумового розвитку // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С. 119–122.
    3. Алиева Т.М. Особенности психосоматического здоровья детей первых трех лет, перенесших гипотиреоидное состояние при рождении // Материалы международной научной конференции «Социально-медицинские аспекты состояния здоровья и среды обитания населения, проживающего в йоддефицитных регионах России и СНГ. – Тверь, 2003. – С. 107–108.
    4. АМН, МОЗ України, Державний комітет статистики України, Інститут ендокринології та обміну речовин АМН України, Інститут медицини праці АМН України, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Звіт про національне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів.– Київ, 2004. – 71 с.
    5. АМН, МОЗ України. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 1995 – 2005 рр. – Київ, 1995. – 2005.
    6. Аристархов Р.В., Аристархов В.Г., Кирилов Ю.Б., Донюков А.І. Радіаційно індукована потологія щитоподібної залози в одному з йододефіцитних реґіонів центру Росії // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2003. – Т. 4, № 3. – С. 39–42.
    7. Аряєв М.Л. Неонатологія. – Київ, 2003. – С. 372–378.
    8. Баранов А.А., Щеплягина Л.А. Фундаментальные и прикладные исследования по проблемам роста и развития детей и подростков // Рос. пед. журн. – 2000. – № 5. – C. 5–12.
    9. Блунк В. Детская эндокринология. – М.: Медицина, 1981. – 304 с.
    10. Болотова Н.В., Путякова Л.Ю. Функциональная активность щитовидной железы и микроэлементный состав биологических жидкостей у детей с эндемическим зобом // Актуальные проблемы эндокринологии. III Всероссийский съезд эндокринологов. – М., 1996. – С. 125.
    11. Большова-Зубковская Е.В., Тронько Н.Д. Патология роста и полового развития у детей и подростков. – Киев, 2002. –100 с.
    12. Боцюрко В.І., Воронич Н.М., Бабенко І.Г. та ін. Вплив йодного дефіциту на розумовий і фізичний розвиток дітей гірської зони Прикарпаття // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С.130–133.
    13. Браверман Л.И. Болезни щитовидной железы / Пер. с англ. Под ред. Л.И. Бравермана. – М.: Медицина, 2000. – 432 с.
    14. Бурумкулова Ф.Ф., Герасимов Г.А. Заболевания щитовидной железы и беременность // Пробл. эндокринол. – 1998. – №2. – С. 27–32.
    15. Бутова Е.А., Головин А.А., Кочергина Е.А. Перинатальные аспекты йоддефицитных состояний // Акушерство и гинекология. – 2004. – № 3. – С. 9–12.
    16. Вацеба А.O., Гаврилюк В.М., Паньків В.І. та ін. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності // Лікарська справа . – 2002. – № 1. – С. 31–33.
    17. Велданова М.В. Эффективность применения калия йодида при диффузном нетоксическом зобе у детей в различных биогеохимических провинциях России // Клиническая тиреоидология. – 2003. – Т.1, № 1. – С. 14–17.
    18. Вельтищев Ю.Е. Экологически детерминированные нарушения состояния здоровья детей // Рос. педиат. журн. – 1999. – № 3. – С. 7–8.
    19. Виноградов В.Г., Павленко Н.І., Піскун О.В., Овсієнко О.М. Можливості тонкоголкової аспіраційної біопсії в доопераційній діагностиці карцином щитоподібної залози // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2003. – Т.2, № 1. – С.52–54.
    20. Воронич-Семченко Н.М. Вплив дефіциту йоду на рівень інтелектуального розвитку, показники серцево-судинної та дихальної систем дітей шкільного віку // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, № 4. – С.51–52.
    21. Гаврилюк В.М. Субклінічний гіпотиреоз: особливості ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної та нейро-м’язової систем за умов йодної недостатності. Автореф. дис. канд. мед. наук. – Київ, 2005. – 20 с.
    22. Герасимов Г.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йододефицитных заболеваний: преимущества значительно превышают риск // Пробл. эндокринологии. – 2001. – № 3. – С. 22–26.
    23. Герасимов Г.А. Йодирование соли – эффективный путь ликвидации йододефицитних заболеваний в России // Пробл. эндокринологии – 2002. – № 6 – С. 7–10.
    24. Герасимов Г.А., Иванова Л., Назаров А., и соавт. Устранение дефицита йода в питании населения Туркменистана путем всеобщего йодирования пищевой поваренной соли: результаты национального репрезентативного исследования 2004 г. // Пробл. эндокринологии. – 2006. – Т. 52, № 4. – С. 13–16.
    25. Герасимов Г.А., Петунина Н.А. Йод и аутоиммунные заболевания щитовидной железы // Пробл. эндокринологии. – 1993. – Т.39, № 3. – С. 52–54.
    26. Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. Йоддефицитные заболевания. Диагностика, методы профилактики и лечения // Терапевт. архив. – 1997. – № 10. – С. 17–19.
    27. Глухенький Т.Т. Зобна хвороба / Клініка, профілактика і лікування /– К.: Медгіз, 1958. – 214 с.
    28. Гобелецька І.Д. Частота дифузного нетоксичного (ендемічного) зоба серед породіль Коломийського району і стан здоров’я їхніх дітей // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т. 10, № 1. – С. 113–118.
    29. Гребенкин Б.Е. Иоддефицитные заболевания беременных в районе зобной эндемии: состояние здоровья новорожденных // Рос. пед. журн. – 2001. – № 1. – С. 21–23.
    30. Дашкевич В.Є., Герзанич С.О. Корекція йодної недостатності у вагітних в умовах різного ступеня йодного дефіциту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 4. – С. 73 – 77.
    31. Дедов И.И., Свириденко И.Ю. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации // Пробл. эндокринол. – 2001. – Т.47, № 6. – С. 3–12.
    32. Дедов И.И., Мельниченко Г.А., Трошина Е.А. и др. Профилактика и лечение йододефицитных заболеваний в группах повышенного риска // Пособие для врачей. – М., 2004. – 49 с.
    33. Древаль А.В., Нечаева О.А., Камынина Т.С и соавт. Оценка эффективности долгосрочной профилактики йоддефицита методом биологического мониторинга // Пробл. эндокринол. – 2000. – № 2. – С. 42–45.
    34. Древаль А.В., Шестакова Т.П., Нечаева О.А. Эффективность йодной профилактики у беременных с диффузным нетоксическим зобом в районе с легким йодным дефицитом // Пробл. эндокринологии. – 2006. – Т.52, № 1. – С. 19–22.
    35. Држевецкая И.А. Эндокринная система растущего организма. М.: Учебное пособие, 1987. – 207 с.
    36. Забор В.С. Перинатальні чинники ризику синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку новонароджених у м.Львові та Львівській області // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 1. – С. 28–29.
    37. Забор В.С. Референс-стандарти фізичного розвитку новонароджених дітей міста Львова та Львівської області // Львівський медичний часопис. – 2002. – Т. 8, № 2. – С. 7–11.
    38. Загородній М.П., Пилипець І.В. Вплив екологічно несприятливого довкілля на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 1. – С. 39–43.
    39. Зельцер М.Е., Базарбекова Р.Б. Мать и дитя в очаге йодного дефицита. – Алматы, 1999. – С. І84–190.
    40. Зернова Л.Ю., Коваленко Т.В. Особенности развития детей, родившихся от матерей с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы // Рос. мед. журн. – 1998. – № 5. – С. 19–22.
    41. Иванова Р.Б., Кирилов Г.В., Иванова Л.Б., Лозанов Б.С. Оценка тиреоидного статуса у беременных женщин, получающих дополнительно йодированную поваренную соль // Эндокринология. – 2003. – Т.8, № 1. – С.34–39.
    42. Ивинская Н.В. Цитологическая диагностика узловых образований щитовидной железы // Клин. лаб. диагн. – 2002. – № 9. – С. 11-12.
    43. Інтелектуальні здібності дитини / Упоряд.: Максименко С., Максименко К., Главник О. – К.: Мікрос–СВС, 2003. – 96 с.
    44. Йоддефицитные заболевания у детей и подростков: диагностика, лечение, профилактика (научно-профилактическая программа Союза педиатров России) / Руководители: Баранов А.А., Дедов И.И. – М., 2005. – 44 с.
    45. Калугіна Л.В. Роль тиреоїдних гормонів в системі мати-плід за умов зобної ендемії // Буковинський медичний вісник. – 1999. – Т.3, № 2. – С. 211–215.
    46. Каменов З., Тодорова М., Христов В., Петрова Ю. Субклиничен хипотиреоидизъм // Ендокринология. – 2004. – Т. 9, № 1. – С. 4–15.
    47. Кандрор В.И. Молекулярно-генетические аспекты тиреоидной
    патологии // Пробл. эндокринол. – 2001. – № 5. – С. 3–10.
    48. Касаткина Э.П. Актуальные вопросы тиреоидологии // Российские медицинские вести. – 2001. – № l. – С.46–51.
    49. Касаткина Э.П. Роль асимптоматической гипотироксинемии у беременных с зобом в формировании ментальных нарушений у потомства // Пробл. эндокринол. – 2003. – № 2. – С.3–7.
    50. Касаткина Э.П., Шилин Д.Е., Петрова Л.М. и др. Йодное обеспечение детского населения на юге центрально-черноземного региона России // Пробл. эндокринологии. – 1999. – Т. 45, № 1. – С. 29–34.
    51. Касаткина Э.П., Шилин Д.Е., Федотов В.П., Белослудцева Т.М. Уровень тиреотропного гормона у новорожденных в условиях зобной эндемии и радиационного заражения среды // Пробл. эндокринол. – 1997. – № 5. – С. 8–12.
    52. Кашин В.К. Биогеохимия, фитофизиология и агрохимия йода. – Л.: Наука, 1987. – 261 с.
    53. Кобозева Н.В., Гуркин Ю.А. Перинатальная эндокринология. – Руководство для врачей. – Ленинград, 1986. – С. 128–163.
    54. Ковалев М.Н., Роднянский Б.Б. Эндемический зоб на Украине. – К.: Здоров’я, 1968. – 134 с.
    55. Коваленко Т.В. Неонатальный транзиторный гипотиреоз: прогноз для здоровья и развития детей // Пробл. эндокринол. – 2001. – № 6. – С. 23–26.
    56. Корзун В.Н., Парац А.М., Бруслова К.М. Нові підходи у вирішенні проблеми ліквідації йоддефіцитних захворювань // Проблеми харчування. – 2004. – № 2. – С. 21–25.
    57. Кравец Е.Б., Олейник О.А., Луханина О.Б. и соавт. Оценка результатов неонатального скрининга на врожденный гипотиреоз // Рос. мед. журн. – 1999. – № 3. – С. 18–20.
    58. Кравченко B.I., Литовченко Ю.С., Чернобров А.Д. та ін. Стан щитовидної залози у населення західних областей України за даними масових обстежень // Ендокринологія. – 1999. – № 2. – C. 52–55.
    59. Кравченко В.І. Основні етапи дослідження йодної недостатності та динаміка її ліквідації в Україні // Международный эндокринологический журнал. – 2006. – Т. 1, № 3. – С. 40–46.
    60. Кравченко В.І. Прогрес у вивченні проблеми йододефіциту та реалізація його профілактики в Україні // Актуальні проблеми ендокринології. – Харків, 2004. – С 53–62.
    61. Кравченко В.І., Миронюк Н.І., Турчин В.І. та ін. Динаміка йодного статусу в північних областях України, що були забруднені внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 2006. – Т.11, № 1. – С. 124–133.
    62. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Турчин В.І. та ін. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості населення України // Доповіді Національної Академії Наук України. 2005. – № 10. – С. 188–194.
    63. Кравченко В.І., Турчин В.І., Ткачук Л.А. та ін. Дослідження йодного дефіциту в Україні на початку виконання державної програми профілактики йодозалежних захворювань // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С. 103–106.
    64. Кривошеева С.С., Поздняк А.О, Анчикова Л.И. Связь патологии щитовидной железы с состоянием микроэлементного гомеостаза // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы. – М., 2000. – С. 81.
    65. Кроха Н.В. Нервово-психічний розвиток як показник стану здоров`я дітей шкільного віку, що проживають за умов йодного дефіциту // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 2. – С.45–49.
    66. Кроха Н.В., Сорокман Т.В., Поліщук М.І. та ін. Фізичний розвиток дітей із лабораторним гіпотиреозом // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С.181–183.
    67. Кутепов Е.Н., Вашкова В.В., Чарыева Ж.Г. Особенности воздействия факторов окружающей среды на состояние отдельных групп населения // Гигиена и санитария. – 1999. – № 6. – С. 13–17.
    68. Лавин Н. Эндокринология. – М.: Практика, 1999. – 1128 с.
    69. Ломага Ю.Ю. Стан щитоподібної залози і репродуктивної системи в жінок із внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі в умовах природного дефіциту йоду. // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 52–54.
    70. Львівська область – територія, вільна від йододефіциту: Збірник нормативних документів. – Львів: Центр єднання європейської молоді “За спільне майбутнє”. – 2005. – 95 с.
    71. Малиевская О.А., Мурзабаева С.Ш., Климентьева М.М. Экономические аспекты неонатального скрининга на гипотиреоз // Пробл. эндокринологии. – 2006. – Т. 52, № 5. – С. 3–5.
    72. Мамбеткаримов Г.А. Функциональное состояние щитовидной железы у новорожденных в зоне Аральского экологического кризиса: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – М., 1995.
    73. Мельниченко Г.А., Мурашко Л.Е., Малясова СВ. Заболевания щитовидной железы и беременность // Рос. мед. журн. – 1999. – № 3. – C. 63–67.
    74. Микроэлементозы человека, этиология, классификация, органопатология // А.П. Авцын, А.Н.Жаворонков, М.А. Риш и др. – М., 1991. – 496 с.
    75. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. Десятий перегляд. – ВООЗ, Женева, 1998.
    76. Мониторинг программ всеобщего йодирования соли. – М.: 1997. – 97 с.
    77. Насирова У.Ф. Влияние дефицита йода на состояние щитовидной железы и нервно-психическое развитие детей с неонатальным транзиторным гипотиреозом // Проб. эндокринологии. – 2006. – Т. 52, № 5. – С. 15–17.
    78. Нечитайло Ю.М. Антропометрія та антропометричні стандарти у дітей // Чернівці, 1999. – 144 с.
    79. Никифорова Н.В., Гринько В.И., Кочубей С.С., Кривакова Е.В. Результаты обследования детского населения Киевской области // Доклад на симпозиуме Чернобыль – Сасакава. – Москва, 1993. – С. 57–74.
    80. Никифоровский Н.К., Петрова.СВ., Петрова В.Н. Состояние фетоплацентарной системы у беременных с эутиреоидным зобом // Клиническая тиреоидология. – 2003. – Т.1, № З. – С. 13–16.
    81. Олійник В. А., Карабун П. М., Мараховський О. В. та ін. Екскреція йоду з сечею у школярів гірських районів Львівської та Чернівецької областей України. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. – № 4. – С. 45 – 47.
    82. Олійник В.А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та реґіональні особливості) // Журнал практичного лікаря. – 2001. – № 2. – С.5–7.
    83. Осадчук З.В. Стан здоров’я дітей, які проживають у різних за екологічною характеристикою реґіонах України // Перинатологія та педіатрія. – 2000. – № 2. – С.25–27.
    84. Осокина И.В. Эпидемиология йоддефицитных заболеваний в республике Тыва по результатам скрининга врожденного гипотиреоза // Пробл. эндокринол. – 2000. – № 1. – С. 7–9.
    85. Охремчук Л.В., Муратова Н.М., Савченков М.Ф. и соавт. Анализ результатов неонатального скрининга на врожденный гипотиреоз в Иркутской области // Педиатрия. – 2001. – № 6. – C. 66–68.
    86. Паньків В.І. Йододефіцитні захворювання // Практичний посібник. – Київ, 2003. – 70 с.
    87. Паньків В.І., Маслянко В.А., Пашковська Н.В. та ін. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському реґіоні // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т.5, № 1. – С.7–10.
    88. Паньків В.І., Сидорчук І.Й., Маслянко В.А. та ін. Частота ендемічного зоба серед дітей, що мешкають у Карпатському реґіоні // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т.4, № 3. – С.130–132.
    89. Паньків В.І. Профілактика йододефіцитних захворювань під час вагітності // Международный эндокринологический журнал. – 2000. – Т. 6, № 4. – С. 30–32.
    90. Помелова В.Г., Калиненкова С.Г. Неонатальный скрининг на врожденный гипотиреоз в экологически неблагоприятных регионах // Пробл. эндокринол. – 2000. – № 6. – С. 18–26.
    91. Романчишен А.Ф. Клинико-патогенетические варианты новообразований щитовидной железы // СПб. – 1992. – 260 с.
    92. Репродуктивная эндокринология: Пер.с англ./ Под ред. С.С.К. Йена, Р.Б. Джаффе. – М.:Медицина, 1998. – Т. 1. – С. 587–609.
    93. Русина Н.А. Изучение интеллектуального развития детей, проживающих в эндемичном регионе, на фоне йодной профилактики. // Итоговые материалы международной научной конференции «Социально-медицинские аспекты состояния здоровья и среды обитания населения, проживающего в йоддефицитных регионах России и СНГ. – Тверь, 2004. – С. 136–141.
    94. Савченко В.Г. Роль тонкоголкової аспіраційної біопсії в діагностиці вузлів щитоподібної залози // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2002. – Т. 1, № 1. – С.12–14.
    95. Савчик С.А., Жукова Г.Ф., Хотимченко С.А. Йоддефицитные заболевания и их распространенность // Микроэлементы в медицине. – 2004. – №2. – С. 1–9.
    96. Самсонова Л.Н., Ивахненко В.Н., Пыков М.И., Науменко Л.Л., Ибрагимова Г.В., Рябых А.В., Евдокимова Ю.А., Касаткина Э.П. Йодная профилактика и состояние здоровья детей первого года жизни, проживающих в промышленном мегаполисе с легким дефицитом йода. // Пробл. энокринологии. – 2006. – Т. 52. – № 6. – С. 36–39.
    97. Свинарёв М.Ю. Нормативы тиреоидного объёма у детей: в поисках истины. // Тиронет. – 2001. – № 2. [thyronet.rusmedserv.com/th_spec/thyr-2-01-4.htm].
    98. Скальний А.В. Микроэлементозы человека (диагностика, лечение). – М.: Изд. КМК, 1999. – 96 с.
    99. Сміян І.С., Романюк Л.Б. Клінічні особливості перебігу ендемічного зоба у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 6. – С. 20–22.
    100. Сорокман Т.В., Кроха Н.В., Маслянко В.А., Крецу Т.М. Розповсюдженість зоба серед дітей шкільного віку, які проживають у різних географічних зонах Чернівецької області // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С.215–217.
    101. Софронова Л.В., Корюкина И.П., Вдовина Г.П. и др. Иодурия -показатель тяжести йодного дефицита в экологически неблагополучном регионе // Российский педиатрический журнал. – 2001. – № 1. – С.23–26.
    102. Стожаров А.Н., Аринчин А.Н., Петренко СВ. и др. Организация эпидемиологических исследований (протокол совместного международного исследования) // Аналитико-информационный бюллетень. – 1997. – № 2. – С.36–44.
    103. Строев Ю.И., Чурилов Л.П. Под ред. А.Ш. Зайчика. Эндокринология подростков. СПб.: ЭЛБИ – СПб., 2004. – 384 с.
    104. Суплотова Л.А., Губина В.В., Карнаухова Ю.Б. и соавт. Скрининг врожденного гипотиреоза как дополнительный метод изучения эпидемиологии йоддефицитных заболеваний // Пробл. эндокринол. – 1998. – № 1 – С. 19–21.
    105. Тейге Т.В. Профилактика и лечение эндемического зоба у детей с применением биологически активных веществ морских гидробионтов: Автореф. дис. канд. мед.. наук. – Владивосток, 2000. – 27 с.
    106. Ткаченко С.К., Дедишин Л.П., Цапок А.А. Впив перинатальної патології на показники психофізіологічного розвитку та шкільну зрілість дітей 6-7 років // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, № 1. – С.82–84.
    107. Тронько М.Д. та ін. Йододефіцитні захворювання: діагностика, профілактика та лікування / М.Д. Тронько, В.І. Кравченко, В.І. Паньків та ін.// Методичні рекомендації. – Київ, 2003. – 28 с.
    108. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р. та ін. Йодне забезпечення та ендемія зоба у дитячого населення північного регіону України // Журн. АМН України. – 2003. – № 1. – С. 52–61.
    109. Тронько Н..Д., Эпштейн Е.В., Олейник В.А. Щитовидная железа. Чернобыльская катастрофа. – К., 1995. – С.456–458.
    110. Тронько Н.Д., Герасимов Г.А., Кравченко В.И. Все, что вы хотели бы знать о йододефицитных заболеваниях и йодированной соли. Информация в вопросах и ответах для практических врачей. – Киев, 2004. – 40 с.
    111. Трошина Е.А., Александров А.А., Герасимов Г.А. и др. L-тироксин в лечении солитарного узлового нетоксического зоба при сопутствующей ишемической болезни сердца // Пробл. эндокринол. – 1999. – № З. – С.25–28.
    112. Трошина Е.А., Платонова Н.Н. Современные стандарты эпидемиологических исследований в тиреоидологии // Пробл. эндокринологии. – 2006. – Т. 52, № 4. – С. 39–42.
    113. Турмухамбетова Б.Т., Сетко Н.П., Багирова В.В., Богуславская М.И. Эндемический зоб в районах с различной техногенной нагрузкой // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы. – М., 2000. – С.157.
    114. Турчин В.І., Кравченко В.І., Лузанчук І.А. та ін. Розповсюдженість зоба та йодний дефіцит у дітей в північних реґіонах України // Вісник Вінницького медичного університету. – 2003. – № 1/2. – С. 343–345.
    115. Фабрі А.З., Фера О.В. Медико-соціальні особливості розповсюдження захворювань щитоподібної залози в Закарпатті // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С. 248–251.
    116. Фадеев В.В., Лесникова С.В., Мельниченко ГА. Функциональное состояние щитовидной железы у беременных женщин в условиях легкого йодного дефицита // Пробл. эндокринол. – 2003. – № 6. – С. 23–28.
    117. Фадеев В.В., Лесникова С.В., Мельниченко ГА. Функциональное состояние щитовидной железы у беременных женщин в условиях легкого йодного дефицита: объединенные данные Московского исследования // Клиническая тиреоидология. – 2003. – № 2. – С. 17–31.
    118. Фізичнй розвиток дітей різних регіонів України (випуск I, міські школярі) / Під заг. редакцією д.м.н., проф.І.Р.Бариляка і к.м.н., с.н.с. Н.С.Польки. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 208 с.
    119. Фрухт Э.Л., Тонкова-Ямпольская Р.В. Некоторые особенности развития и поведения детей с перинатальным поражением нервной системы // Рос. пед. журн. – 2001. – № 1. – С. 9–12.
    120. Хосталек У. Заболевания щитовидной железы и возможности их эффективного лечения. – Тироид Россия. – Сборник лекций. – Москва, 1997. – С. 6–12.
    121. Чайченко Г.М., Томіліна Л.Г., Міщук Т.Е. Оцінка ефективності розумової діяльності людини // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1994. – Т.3, № 2. – С.141–143.
    122. Чегринец Г.Я. Содержание йода в окружающей среде и риск развития заболеваний щитовидной железы // Лікарська справа. – 1992. – № 4. – С.16–19.
    123. Шалаева Г.П. Как определить интеллект ребенка. -М.: ЕКСМО, 2003. – С. 6–222.
    124. Шахтарин В.В., Цыб А.Ф., Розиев Р.А. Эффективность йодказеина для профилактики йодного дефицита // Материалы международной конференции «Социально-медицинские аспекты состояния здоровья и среды обитания населения, проживающего в йоддефицитных регионах России и стран СНГ». – Тверь, 2003. – С. 91–95.
    125. Шилин Д.Е. Заболевания щитовидной железы у детей и подростков в условиях йодной недостаточности и радиационного загрязнения среды. Дисс. докт. мед. наук. М., – 2002. – 358 с.
    126. Шилин Д.Е. К вопросу о внедрении международних нормативов ультразвукового объема щитовидной железы (ВОЗ, 1997) в педиатрическую практику // Тиронет. – 2000. – № 3 (май-июнь). [www.thyronet.rusmedserv.com/doct/thyr-3-5.httm].
    127. Шостакович-Корецкая Л.Р., Абатуров А.Е., Агафонова Е.А. и др. Особенности профилактики дефицита йода у подростков // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С. 245–248.
    128. Щеплягина Л.А. Проблемы йодного дефицита // Рус. мед. журн. – 1999. – Т. 7, № 11. – С. 523–527.
    129. Щеплягина Л.А., Курмачева Н.А., Несторенко О.С. Пренатальная и постнатальная профилактика йодного дефицита у детей 1-го года жизни // Рос. пед. журн. – 2001. – № 1. – С. 35–39.
    130. Щеплягина Л.А., Макулова Н.Д., Маслова О.И. Йод и интеллектуальное развитие ребенка // Рус. мед. журн. – 2002. – Т. 7, № 10. – С. 358–363.
    131. Щеплягина Л.А., Нестеренко О.С, Курмачева Н.А. Тиреоидная патология: беременность и состояние здоровья детей // Рос. пед. журн. – 2001. – № 2. – С. 38–40.
    132. Ященко Ю.Б. Фактори ризику порушень пізнавальної діяльності у дітей дошкільного віку // Буковинський медичний вісник. – 1998. – Т.2, № 3-4. – С. 67–71.
    133. Aghnini-Lombardi F., Antonangeli L. et al. The spectrum of thyroid disorders in a iodine-deficient community: the Pescopagano survey // J. Clin. Endocrinol, and Metab. – 1999. – Vol. 2, № 84. – P. 561–602.
    134. Ares S., Escobar-Morreale H., Quero J., Duran S. et al. Neonatal hypothyroxinemia: Effects of iodine intake and premature birth //J. Clin. Endocrinol. and Metab. – 1997. – Vol. 82, № 6. – P. 1704 – 1707.
    135. Bakker В., Vulsma Т., de Randamie J., Achterhuis A.M. et al. A negative iodine balance is found in healthy neonates compared with neonates with thyroid agenesis// J. Endocrinol. – 1999. – Vol. 161, №1. – P. 115–120.
    136. Bauch K., Meng W., Ulrich F.E., Grosse E. et al. Thyroid status during pregnancy and post partum in regions of iodine deficiency and endemic goiter // Endocrinol. Exp. – 1986. Vol. 1, № 20.-P. 67–77.
    137. Bautista A., Barker P.A., Dunn J.T., Sanchez M., Kaiser D.L. The effects of oral iodized oil on intelligence, thyroid status, and somatic growth in school–age children from an area of endemic goiter // Am. J. Clin. Nutr., 1982.- Vol. 1, № 35. – P. 127–132.
    138. Becker W., Schicha H. The Thyroid.//Eur. J. Nucl. Med. and Mol. Imag. 2002. – № 29. – P. 401–403.
    139. Becks G.P., Burrow G.N. Thyroid disease and pregnancy // Med. Clin. North. Am. – 1991. –Vol. 1, № 75. – P. 121–150.
    140. Benker G. Medical treatment of nontoxic goiter // The thyroid and iodine. – Stuttgart, New York. – 1996. – P. 101–112.
    141. Benmiloud M., M.L Chaouki, R. Gutekunst, H.M. Teichert, W.G. Wood and J.T. Dunn. Oral iodized oil for correcting iodine deficiency: optimal dosing and outcome indicator selection //J. Clin. Endocrinol, and Metab. -1994. – Vol 79. – P. 20–24.
    142. Bernal J., Nunez J. Thyroid hormones and brain development // Eur. J. Endocrinology, 1995. – Vol. 4, № 133. – P. 390 – 398.
    143. Bidey S.P., Hill D.J., Eggo M.C. Growth factors and goitrogenesis //J. of endocrinology. – 1999. – Vol. 160. – №3. – P. 321–332.
    144. Bleichrodt N., Escobar del Rei., Morreale de Escobar G. et al. Iodine deficiency, implications for mental and psychomotor development in children.In Delong G.R.; Robbins J.;Condliffe P.G., Eds. Iodine and the brain. Plenum, New York. – 1989. – P. 269–287.
    145. Bleinchrodt N., Born M.P. A metaanalysis of research on iodine and its relationship to cognitive development. In The damaged brain of iodine deficiency. J.B. Stanbury, editor. Cognizant Communication Co. Elmsford, New York, USA. – 1994. – Р.195–200.
    146. Boyages S.C. The damaged brain of iodine deficiency evidence for a continuum of effect on the population at rist // The damaged brain of iodine deficiency / Ed. J.B. Stanbury. – N.Y.: Cognizant Commun. Co. Elmsford. – 1994. – P. 251–258.
    147. Boyages S.C., Halpern J.P. Endemic cretinism: toward a unifying hypothesis // Thyroid. – 1993. – Vol. 1, № 3. – P. 59–69.
    148. Boyages S.C. Повреждение мозга при дефиците йода: данные о непрерывном спектре влияния такого дефицита на население соответствующих районов // Преодоление последствий дефицита йода. Зарубежный опыт. Сборник статей. – М.: – 1999. – С. 21–30.
    149. Braunstein G.D., Hershman J.M. Comparison of serum pituitary thyrotropin аnd chorionic gonadotropin concentrations throughout pregnancy // J. Clin. Endocrinol. and Metab. – 1976. – V. 42. – P. 1123-1126.
    150. Burman K.D., Wartofsky L. Iodine effects on the thyroid gland: biochemical and clinical aspects. // Rev. Endocr.and Metab. Disorders. – 2000. – Vol. 1, № 1-2. – P. 19–25.
    151. Calaciura F., Motta R., Miscio G. et al. Subclinical hypothyroidism in early childhood: a frequent outcome of transient neonatal hyperthyrotropinemia. // J. Clin. Endocrin. Metab. 2002. – Vol. 87. – P. 3209–3214.
    152. Center for Endemic Disease Control, Chines Center for Desease Control and Prevention. Specialist Group of the Fourth National Survey on IDD. China national iodine deficiency disorders surveillance report 2002. Beijing, Chinese Center for Desease Control and Prevention. – 2003.
    153. Chen Xiao-xiao, Yang Ru-lai, Shi Yu-hua. // Zhejianing daxue xuebao. J. Zhejianing Univ. Med. Sci. 2005. – № 4. – P. 304–307.
    154. Corvilain В., Sande G., Dumont G. Autonomy in endemic goiter // Thyroid. – 1998. – Vol. 8. – P. 107–113.
    155. Davidson K. M. et al. Successful in utero treatment of fetal goiter and hypothyroidism // The new England journal of medicine. – 1991. – Vol. 324, № 8. – P. 5463–5466.
    156. Davis L.E., Leveno K.J., Cunningham F.G. Hypothyroidism complicating pregnancy // Obstet. Gynecol. 1988. – Vol. 1, № 72. – P. 108–112.
    157. De Braekeleer M., Mayer G., Chaventre A. Genetic factors in iodine deficiency disorders: a general review // Coll.Antropol. – 1998. – Vol. 22. – P. 9–15.
    158. Delange F., Bastani S., Benmiloud M. et al. Definition of endemic goiter and cretinism. Classification of goiter size and severity of endemias, and survey techniques. In: Dunn JT, Pretell EA, Daza CH, Vitery FE, eds. Tovards the Eradication of Endemic Goiter, Cretinism, and Iodine Deficiency. Washington: PAHO/WHO Scientific Publication № 502, 1986. – 373 p.
    159. Delange F. Iodine deficiency in Europe and its consequences: an update // Eur. J. Nucl. Med. and Mol. Imag. – 2002, № 29 – P. 404–416.
    160. Delange F. Screening for congenital hypothyroidism used as an indicator of the degree of iodine deficiency and of its control // Thyroid. – 1998. – Vol. 12, № 8. – P. 1185–1192.
    161. Delange F. The disorders induced by iodine deficiency // Thyroid. – 1994. – Vol. 4. – P. 107–128.
    162. Delange F., Benker G., Caron Ph. et al. Thyroid volume and urinary iodine in European schoolchildren: standardization of values for assessment of iodine deficiency. // Eur. J. Endocrinol. – 1997. – Vol. 136, № 6. – P. 180–187.
    163. Delange F., Bourdoux P., Chanoine J., Ermans A. Physiopathology of iodine nutrition during pregnancy, lactation, and early postnatal life // H. Berger (ed) Vitamins and minerals in pregnancy and lactation. – N.Y.: Raver Press. – 1988. – P. 205–213.
    164. Delange F., Fischer D. The thyroid gland // Clinical Paediatric Endocrinology. – Oxford: Blackwell Science. – 1995. – P.397–433.
    165. Dodge P., Palkes H. et al. Effect on intelligence of iodine in oil administered to young Andean Children – A preliminary report. In Stanbury J.B., Ed.Endemic goitre.(PAHO),Washington,N. 193. – 1969. – P. 378–380.
    166. Dremier S., Coppee F., Delange F., Vassart G. Thyroid autonomi: mechanism and clinical effects // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 1996. – Vol. 81. – P. 4187–4196.
    167. Dunn J. Iodine deficiency and thyroid function // The thyroid and iodine / Eds. J. Nauman, D. Glinoer, L.E. Braverman, U. Hostalek. – Stuttgart, New York: Schattauer, 1996. – P. 1–6.
    168. Dunn J. The epidemiology and prophylaxis of iodine deficiency worldwide // Schilddrüse 1997: Jod and Schilddrüse / Hrsg. Chr. Reiners, B. Weinheimer. – Berline, New York: Walter de Gruyter. – 1998. – P. 1 – 7.
    169. Dunn J., Grutchfield H., Gutekunst R., Dunn A. Two simple methods for measuring iodine in urine // Thyroid – 1993. – Vol. 3. – P. 119–123.
    170. Dunn J., Van Der Haar F. A Practical guide to the correction of iodine deficiency. International Council for the Control of Iodine Deficiency Disorders.(ICC1DD) publ. – 1990. – P. 1–62.
    171. Foo L., Zulfiqar A., Nafikudin M. et al. Local versus WHO/International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders-recommended thyroid volume reference in the assessment of iodine deficiency disorders // Eur. J. Endocrinol. – 1999. – V. 140, № 6. – P. 491–497.
    172. Franzcllin F. Esperienze di iodoprofilassi in provincia di Bolzano // Ann. si. super, sanita. – 1998. – Vol. 34, № 3. – P. 377–381.
    173. Fu L.X., Chen Z.N., Deng L.Q. Effects of iodine nutritional status of fetuses, infants and young children on their intelligence development in the areas with iodine–deficiency disorders // 1994. – Vol. 6, № 28. – P. 330–332.
    174. Gaertner R., Dugrillon A. From iodine deficiency to goiter. Pathophysiology of iron deficiency goiter // Internist. – 1998. – Vol. 39. – P. 566–573.
    175. Gaitan E. Goitrogens in food and water // Ann. Rev. Nutr. – l990. – Vol. 10. – P. 21–39.
    176. Gaudino R., Garel C., Czernichow P., Leger J. Propotion of varios types of thyroid disorders among newsborn with congenital hypothyroidism and normally located gland. A regional cohort study // Clin. Endocrinol. – 2005. – Vol. 62, № 4. – P. 444–448.
    177. Geelhoed G.W. Metabolic maladaptation: individual and social consrquences of medical intervention in correcting endemic hypothyroidism // Nutrition. – 1999. – Vol. 15. – P. 908–932.
    178. Glinoer D. et al. Maternal and neonatal function at birth in a area of marginally low iodine intake // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 1992. – № 75. – Р. 800–805.
    179. Glinoer D. Maternal and fetal impact of chronic iodine deficiency // Clin. Obstet. and Gynecol. – 1997. – Vol. 1, № 40. – P. 102–116.
    180. Glinoer D. Maternal and neonatal thyroid function in mild iodine deficiency. – Merck European Thyroid Symposium "The Thyroid and Iodine". – Warsaw. – 1996. – P. 129–142.
    181. Glinoer D. Clinical and biological consequences of iodine deficiency during pregnancy. Review // Endocr Dev. – 2007 – №.10 – P. 62–85.
    182. Glinoer D., Delange F. The potential repercussions of maternal, fetal, and neonatal hypothyroxinemia on the progeny // Thyroid. – 2000. – Vol. 10, № 10. – P. 871–187.
    183. Glinoer D., Lemone M. Goiter and pregnancy: a new insight into an old
    рroblems // Thyroid. – 1992. – Vol. 2, № 1. – P. 65–70.
    184. Glinoer D., Nayer P., Bourdoux P., Lemone M., Robyn C. et al. Regulation of maternal thyroid during pregnancy // Journ. of Clinic. Endocrinol. & Metab. – 1990. – Vol.71. – P. 276–287.
    185. Glinoer D. The regulation of thyroid function in pregnancy: pathways of endocrine adaptation from physiology to pathology // Endocrine Reviews, – 1997. – Vol. 3, № 18 3. – P. 404–433.
    186. Gutekunst R., Martin-Teichert H. Requirements for goiter surveys and the determination of thyroid size // Iodine deficiency in Europe: A containing concern / Ed. by Delange F., Dunn J.T., Glinoer D. New York: Plenum Press, 1993. – P. 109–118.
    187. Halpern J.P., Boyagеs, S.C., Maberly G.F., Collins J.K., Eastman C.J., Morris J. The neurology of endemic cretinism // Brain. – 1991. – Vol. 114. – P. 825–841.
    188. Hershman J.M. Role of human chorionic gonadotropin as a thyroid stimulator // Journ. of Clin. Endocrinol. & Metab. – 1992. – . Vol. 2, № 74. – P. 258–259.
    189. Hershman J.M., Lee H.Y., Sugawara M., Mirell C.J., Pang X.P., Yanagisawa M., Pekary A.E.. Human chorionic gonadotropin stimulates iodide uptake, adenylate cyclase, and deoxyribonucleic acid synthesis in cultured rat thyroid cells // Journ. of Clinic. Endocrinol. & Metab. – 1988. – Vol. 67. – P. 74–79.
    190. Hershman J. M., Berg L. Rapid qualitative TSH test to screen for primary // Clin. Chem. – 1997. – Vol. 43, № 6. – P. 1097–1098.
    191. Herzmann C, Torrens J. K. et al. Maternal thyroid deficiency during pregnancy and subsequent neuropsychological development of the child // New. Engl. J. Med. – 1999. – Vol. 341. – P. 2015–2017.
    192. Hetzel B.S., Mano M.T. A review of experimental studies of iodine deficiency during fetal development // J. Nutr. – 1989. – Vol. 119. – P. 145–151.
    193. Hetzel B.S. Iodine and neuropsychological development // J. Nutr. – 2000. – Vol. 28, № 28. – P. 493–495.
    194. Hetzel B.S., Dunn J.T., Stanbury J.B. The Prevention and Control of Iodine Deficiency Disorders. Amsterdam. – 1987. – P.7-31.
    195. Hetzel B.S., Pandav C. S. S.O.S. for a billion // The conquest of iodine deficiency disorders. – Delhi /Oxford University Press. – 1994. – 285 p.
    196. Hetzel, B.S. (1983) Iodine deficiency disorders (IDD) and their eradication. Lancet 2. – P. 1126–1129.
    197. Hsiao P.H., Chiu Y.N., Tsai W.Y., Su S.C., Soong W.T. Intellectual outcome of patieutswith congenital hypothyroidism detected by neonatal screening // J. Formos Мed. Assoc. – 2001. – № 100. – P. 40–44.
    198. Huda S. N., Sally M., Grantham-McGregor, Khan M. R., Tomkins A. Biochemical hypothyroidism secondary to iodine deficiency is associated with poor school achievement and cognition in Bangladeshi children // Journal of Nutrition. – 1999. – Vol. 129. – P. 980–987.
    199. Idris I., Srinivasan R., Simm A., Page R. C. Maternal hypothyroidism in early and late gestation: Effects on neonatal and obsteric outcome // Clin. Endocrinol. 2005. – № 5. – P. 560–565.
    200. Ilicki A., Larsson A., Mortensson W. Neonatal skeletal maturation in congenital hypothyroidism and its prognostic value for psychomotor development at 3 years in patients treated early // Horm. Res. – 1990. – Vol. 33, № 6. P. 260–264.
    201. Indicators for assessing iodine deficiency disorders and their control programme // WHO/ NUT. Geneva:1993. – P. I–33.
    202. Indicators for assessing Iodine Deficiency Disorders and their control through salt iodization. World Health Organization, United Nations Childrens Fund, International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders.– WHO/NUT/94.6. – Geneva: WHO, 1994. – P. l–55.
    203. Ishaik G., Asztalos E., Perlman K., Newton S., Frisk V., Rovet J.
    Hypothyroxinemia of prematurity and infant neurodeveloupment: a pilot study // J. Dev. Behav. Pediatr. – 2000. – № 21. – P. 172–179.
    204. Jun W., Li J., Chunshang H. Absorption excretion and storage of iodinated oil after oral administration // Clin. J. Endocrinol. – 1982. – Vol. 1. – P. 211.
    205. Jooste P.L., Weight M.J., Kriek J.A., Louw A.J. Endemic goitre in the absence of iodine deficiency in schoolchildren of the Northern Cape Province of South Africa // Eur. J. Clin. Nutr. – 1999. – Vol. 53. – P. 8–12.
    206. Jurimae Т., Jurimae J. Growth, physical activity, and motor development in prepubertal children // CRC PRESS. – 2001. – 240 p.
    207. Klein R.Z., Carlton E.L., Fau J.D., Frank J.E., et al. Thyroid function in very low birth weight infants // Clin. Endocrinol. – 1997. – Vol. 47, № 4.– P.411–417.
    208. Klett M. Ehidemiology of congenital hypothyroidism // Experimental & Clinical Endocrinology & Diabetes. – 1997. – Vol. 4, № 105. – С. 19–23.
    209. Koehrle J.; Schmutzler С. How does iodine reach the thyroid gland? Recent studies of the sodium-iodide symporter // Internist. –1998. – Vol. 39. – P. 560–565.
    210. Kooistra I., Laane C., Vulsma Т., Schellekens J. et al. Motor and cognitive development in children with congenital hypothyroidism: a long-term evaluation of the effects of neonatal treatment // J. Pediatr. –1994 Vol. 124, № 6. – P. 903–909.
    211. La Franchi S.H., Hanna C.E., Krainz P.L., Skeels M.R., Miyahira R.S., Sesser D.E. Screening for congenital hypothyroidism with specimen collection at two time periods: results of the Northwest Regional Screening Program // American Academy of Pediatrics. –1998. – Vol. 76, № 5. – P. 734–740.
    212. Lamberg В.A. Endemic Goitre – Iodine Deficiency Disorders // Ann.Med. –1991. – Vol. 23. – P. 367–372.
    213. Landau H., Sack J., Frucht H., Palti Z., Hochner-Celnikier D., Rosenmann A. Amniotic fluid 3,3',5'-triiodothyronine in the detection of congenital hypothyroidism // Journ. of Clinic. Endocrinol.& Metab. – 1980. – Vol. 50. – P. 799–801.
    214. Laurberg P., Andersen S., Hreidarsson A., Jorgensen T., Knudsen N., Nohr S., Ovesen L., Pedersen I., Pedersen K., Perrild H., Rasmussen L. Iodine intake and thyroid disorders in Denmark. Background for an iodine supplementation programme. In Elimination of Iodine Deficiency Disorders (IDD) in Central and Eastern Europe, the Commonwealth of Independent States, and the Baltic States. F. Delange, A. Robertson, E. McLoughney, G. Gerasimov, editors. // Geneva: WHO, WHO/Euro/NUT/ – 1998. – P. 31–42.
    215. Lazarus J.H. Thyroid hormones and neurodevelopment //Clin. Endocrinol. – 1999. – V. 50, № 2. – P. 147–148.
    216. Leger J. Congenital hypothyroidism // Revue du Praticien. – 1998. – Vol. 48, № 18. – С. 2001–2004.
    217. Li Hangwen, Piao Jianhua. Weisheng yanjiu // J. Hyg. Res. – 2003. – № 3. – P. 264–267.
    218. Lichtarev I.A., Sobolev B.G., Kairo I.A. et al. Thyroid cancer in the Ukraine // Nature. – 1995. – 365 p.
    219. Liescnkotter K., Gopel W., Bogner U., Stach В., Gruters A. Earliest prevention of endemic goiter by iodine supplementation during pregnancy // Eur.J. Endocrinol. – 1996. – Vol. 4, № 134. – P. 443 – 448.
    220. Lwanga S., Lemeshov S. Sample size determinations in health studies: a practical manual. – Geneva: WHO, 1991. – 119 p.
    221. Man E.B., Brown J.F., Serunian S.A. Maternal hypothyroxinemia: psychoneurological deficits of progeny // Ann. Clin. Lib.Sci. – 1991. – Vol.21. – P. 276–239.
    222. Mann K., Hoermann R. Thyroid stimulation by placental
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины