«Комбінована імунофармакотерапія та ентеросорбція в лікуванні хворих цілорічним алергічним ринітом» : «Комбинированная имунофармакотерапия и энтеросорбция в лечении больных круглогодичным аллергическим ринитом»

Краткое описание

ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМЕНІ
ПРОФ. О.С.КОЛОМІЙЧЕНКА
Академія медичних наук України

На правах рукопису

УДК 616.211-002-056:616-097:616-08

Смагіна Тетяна Василівна

«Комбінована імунофармакотерапія та ентеросорбція в лікуванні хворих цілорічним алергічним ринітом»

14. 01.19. - оториноларингологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:

Заболотний Дмитро Ілліч
чл.-кор.АМН України
професор, доктор медичних наук

Київ - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

ОГЛЯД ДАНИХ ЛІТЕРАТУРИ

Матеріали та методи

Експериментальне дослідження впливу дії різних імуномодуляторів у поєднанні з ЕНТЕРОСОРБЦІЄЮ на формування системної та локальної алергічної реакції

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА АЛЕРГІЧНИЙ ЦІЛОРІЧНИЙ РИНІТ

РЕЗУЛЬТАТИ СПЕЦИФІЧНОЇ ІМУНОТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЦІЛОРІЧНИЙ АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

ЗАКЛЮЧЕННЯ

ВИСНОВКИ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Значні успіхи, досягнуті в останні десятиріччя в фармакотерапії алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів дали змогу диференційовано підходити до лікування однієї з найрозповсюджених паталогій. Однак сучасна фармакотерапія не дозволяє ні вилікувати хворого, ні попередити перехід захворювання у важчі форми. Найефективнішим методом лікування атопічних захворювань є специфічна імунотерапія (СІТ) або алерговакцинація. СІТ єдиний метод лікування, здатний зупинити формування тяжких форм захворювання, знизити потребу в протиалергічних фармакологічних препаратах, зберегти ефект ремісії протягом тривалого часу після закінчення лікування, а також попередити розширення спектру алергенів, до яких може розвинутись сенсибілізація (И.И.Балаболкин, 1997; Е.С.Феденко, 1999; Д.И.Заболотный, Б.М.Пухлик, С.М.Пухлик, Д.Д.Заболотна, 2004).
Цей метод, як відомо, оснований на введенні в організм хворого зростаючих доз алергену, до якого встановлена підвищена чутливість, що призводить до зменшення або повного зникнення клінічних симптомів. В останні десятиріччя отримане наукове підтвердження ефективності СІТ (Д.К.Новиков, 1991). Ефективність СІТ різними причинно-значущими алергенами підтверджується як при парентеральному (Olsen, Larsen, 1995), так і при місцевому способах введення алергену в організм (Bousquet, Michel, 1995; Jacobsen, 1994; Sabbah,1998).
Отже, на сьогоднішній день СІТ залишається єдиним надійним етіотропним методом лікування та профілактики алергічних захворювань.
Таким чином, незважаючи на успіхи в лікуванні алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів з використанням специфічної імунотерапії, лікування цих процесів потребує нових ефективніших технологій. До таких належать методи неспецифічної імунотерапії з використанням різних груп препаратів, цитокінів, ферментних препаратів, а також фізичних факторів (О.Ф.Мельников, 1989; С.М.Пухлик, 1999; Д.І.Заболотний та співавтори, 2001; И.В.Несторова, Р.И.Сепиашвили, 2000).
Імунотропні речовини різної природи вже давно використовуються при лікуванні низки алергічних захворювань, однак ефективність такої терапії не може бути оцінена однозначно у зв′язку з тим, що в значній мірі має місце недостатньо диференційований підхід до оцінки імунного статусу хворого та підбору відповідних імунокоректорів (Н.П.Бережная, 1998, 2000). На жаль, це спостерігається і при лікуванні хворих на цілорічний алергічний риніт. Є поодинокі відомості про використання системної неспецифічної імунотерапії при цілорічному алергічному риніті (ЦАР) перед проведенням різних варіантів специфічної імунотерапії (С.А.Фролова, С.Н.Сизякина, 2000; В.И.Нестерчук, 2003).
Згідно з сучасним уявленням, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів (ВДШ) та шлунково-кишкового тракту (ШКТ) тісно пов′язані поміж собою імунофізіологічними процесами. Деякии авторами показано, що при патологічних процесах в слизовій оболонці ВДШ мають місце зміни і в структурах ШКТ з підвищенням токсичного впливу вмісту кишечника на організм (В.А.Белоглазова, 2001; Г.Н.Дранник, 2006). Тому комплексне лікування алергічних процесів повинно поєднуватись ще й з використанням детоксикаційної терапії у вигляді плазмофореза, гемосорбції або ентеросорбції (Н.М.Бережная и соавт., 2000; Т.А. Щетинина, 1999).
Мета роботи - підвищення ефективності специфічної імунотерапії в лікуванні хворих на цілорічний алергічний риніт шляхом проведення системної неспецифічної імунотерапії та ентеросорбції.
Завдання дослідження:
1. Визначити клініко-імунологічний стан у хворих на ЦАР та осіб контрольної групи.
2. Вивчити в експерименті вплив локально-системної імуномодуляції і використання ентеросорбентів на продукцію IgE антитіл в органах дихання.
3. Дослідити in vitro вплив різних груп імуномодуляторів на функціональну активність та фенотипові властивості імунокомпетентних клітин крові хворих на ЦАР.
4. Провести системну імуномодуляцію у хворих на ЦАР з використанням ентеросорбції перед курсом СІТ та дати порівняльну клініко-імунологічну оцінку комплексного лікування.
5. Розробити метод комплексного лікування хворих на ЦАР, оцінити його ефект та дати рекомендації по його використанню.
Об`єкт дослідження: алергічний риніт, сенсибілізація організму.
Предмет дослідження: клініко-імунологічний статус хворих на алергічний цілорічний риніт, показники місцевого та системного імунітету
Методи дослідження:
1) клінічні методи дослідження (вивчення скарг у пацієнтів, збір анамнезу, отоларингологічне інструментальне обстеження, ендоскопічне обстеження порожнини носа, акустична ринометрія, ультразвукове обстеження біляносових пазух, рентгенографія біляносових пазух, вивчення транспортної функції миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа, вивчення рН носового секрету);
2) алергологічні методи дослідження (шкірні скарифікаційні тести, імунотермістометрія, визначення кількості еозинофілів в носовому секреті);
3) імунологічні методи (визначення кількості форменних елементів периферичної крові з урахуванням вмісту великих грануловмістних лімфоцитів (ВГЛ), визначення числа Т-лімфоцитів методом Е-розеткоутворення, дослідження рівня імуноглобулінів у сироватці крові та секреторного і мономерного Ig A в секреті ротової частини глотки, визначення циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові, , визначення функціональної активності лімфоцитів крові в вигляді індексу взаємодії лімфоцитів (ІВЛ), визначення чутливості Т лімфоцитів та природних цитотоксичних клітин (ПЦК) до імуномодуляторів in vitro, дослідження IgE-гіперчутливості до антигенів різноманітного походження, визначення загального імуноглобуліну Е в сироватці крові, дослідження фагоцитарної активності нейтрофілів крові, визначення кількості імунокомпетентних і нелімфоїдних клітин, визначення клітинного складу ротоглоткового секрету).
Наукова новизна отриманих результатів:
Досліджено стан локальних та системних факторів імунітету у хворих на цілорічний алергічний риніт. Проведена порівняльна аналітична оцінка відмінностей стану імунітету хворих на ЦАР та здорових осіб. Вивчено вплив різних груп імуномодуляторів на функціональну активність та фенотипові властивості імунокомпетентних клітин крові хворих на ЦАР. В результаті експериментальних досліджень модифіковано модель (Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Заболотна Д.Д., Смагіна Т.В., 2006) відтворення негайної алергії в органах дихання. В експерименті на піддослідних тваринах досліджено вплив локально-системної імуномодуляції і використання ентеросорбентів на продукцію IgE антитіл в органах дихання.
Практичне значення отриманих результатів:
Розроблено технологію комплексного лікування хворих на ЦАР із застосуванням системної імуномодуляції та ентеросорбції перед курсом СІТ. Доведено ефективність даного методу терапії в лікуванні хворих на ЦАР. Проведено порівняльну клініко-імунологічну оцінку комплексного лікування хворих з даною патологією за традиційною схемою та методикою, що пропонується.
Розроблено практичні рекомендації щодо застосування комплексного лікування хворих на ЦАР із застосуванням системної імуномодуляції та ентеросорбції перед курсом СІТ, які впроваджені у клінічну практику відділу запальних захворювань ЛОР-органів та в центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха Інституту отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України.
Особистий внесок здобувача: автором самостійно виконані клінічні, функціональні та алергологічні дослідження у хворих на алергічний риніт до та після лікування; статистичний аналіз отриманих даних; проліковано 102 хворих на алергічний риніт методом специфічної імунотерапії. Імунологічні дослідження виконані на базі лабораторії клінічної імунології та патофізіології ДУ Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України”.
Автор розробив та запропонував практичні рекомендації щодо лікування ЦАР методом комплексного лікування із застосуванням локально-системної імуномодуляції та ентеросорбції перед курсом СІТ

Впровадження: Результати досліджень використовуються для діагностики та лікування хворих на алергічний цілорічний риніт у центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів при Інституті отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, алергологічних відділеннях лікарень м. Києва, Вінниці, Одеси.
Апробація результатів дисертації: Основні положення даної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданні товариства оториноларингологів м. Києва та Київської області (2000), Щорічній традиційній весняній конференції українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Судак,2005 та Місхор, 2007).

Публікації: За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 5 статті у наукових фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України, отримано 1 патент України на винахід.

1. Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Смагина Т.В. Экспериментальное исследование влияния иммуномодуляторов в сочетании с энтеросорбентом Силикс на формирование системной и локальной аллергии // Ринологія. 2005. №3. С. 12-17.
2. Мельников О.Ф., Лупырь А.В., Смагина Т.В., Заболотная Д.Д., Зарицкая И.С., Тимченко М.Д. Цитокиновый и иммуноглобулиновый профили сыворотки крови при риносинуитах различной этиологии // Ринологія. 2006. №1. С. 23-27.
3. Гогунська І.В., Забродська Л.В., Заболотна Д.Д., Смагіна Т.В., Нестерчук В.І. Сучасні підходи до діагностики та лікування алергічних захворювань дихальних шляхів // Ринологія. 2006. №2. С. 3-10.
4. Веремєєнко К.М., Голобородько О.П., Кизим О.Й., Карпенко Г.Ф., Смагина Т.В. Дослідження активності нейтральних протеїназ загальної та специфічної дії, ά1-інгібітора протеїназ, лізоциму і каталази в ротовому секреті у пацієнтів з алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2007. №1. С. 2-6.
5. Смагіна Т.В. Комбінована імунофармакотерапія та ентеросорбція в лікуванні хворих на цілорічний алергічний риніт // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2007. №4. С. 22-26.
6. Смагина Т.В., Тимченко М.Д., Заболотная Д.Д. Содержание защитных белков в ротоглоточном секрете больных круглогодичным аллергическим ринитом // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2005. №3-с. С.58.
7. Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Смагина Т.В. Экспериментальное изучение влияние иммунотропных препаратов в сочетании с энтеросорбентом на формирование аллергии в органах дыхания. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2005. №5-с. С. 107-108
8. Спосіб моделювання алергії змішаного типу. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Заболотна Д.Д., Смагіна Т.В. Патент України, з. u200601227 від 15.08.2006.

Структура та обсяг дисертації: Дисертація викладена на _____ сторінках друкованого тексту та складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, заключення, висновків та списку літератури (____ джерел ). Робота ілюстрована ____ таблицею та ___ рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проведеними клініко-імунологічними дослідженнями показано зміни показників системного імунітету у хворих на ЦАР (збільшення кількості еозинофільних лейкоцитів, підвищення рівня загального IgE; зниження рівня СD4 Т-лімфоцитів, підвищення В-лімфоцитів (CD20), підвищення рівня IgA та інтерлейкіна 1 у сироватці крові) та місцевого імунітету (зниження рівня специфічних (секреторний IgA) та неспецифічних (інтерферон-гамма, лактоферін) білків).
2. В результаті експериментальних досліджень модифіковано модель відтворення негайної алергії в органах дихання. Розроблено алгоритм застосування імуномодуляторів, завдяки якому можна досліджувати десенсибілізуючі характеристики препаратів, тобто створена модель для імунофармакологічного відбору найбільш ефективних дезалергизуючих засобів. Отримано патент на винахід.
3. Експериментальними дослідженнями встановлено, що використання ентеросорбенту Сілікс” та імуномодулятору Поліоксідоній” є найефективнішою комбінацією, яка має дезалергізуючий вплив як на гуморальну локальну IgE-відповідь, так і на системну відповідь по продукції клітинами-ефекторами ФГММ.
4. Розроблено метод комплексного лікування хворих на ЦАР з використанням СІТ, імунокорекції та ентеросорбції.
5. Клінічні дослідження показали, що застосування комбінації імунофармакотерапії з ентеросорбцією виявилось ефективнішим у відношенні відновлення суб‘єктивних (стан носового дихання, зменшення виділень з носу та приступів чхання, свербіння у носі) та об‘єктивних (стан набряклість слизової, прохідності носових ходів, транспортної функції слизової оболонки порожнини носа, рН слизу з носу) показників.
6. Проведені дослідження в віддаленому періоді суб‘єктивних та об‘єктивних показників, стану місцевого та системного імунітету у хворих на ЦАР свідчать, що за сумарною імунореабілітуючою ефективністю комбінована терапія, що складається з СІТ, введення імуномодулятора Поліоксидонія та ентеросорбенту Сіліксу переважає монотерапію хворих на ЦАР у вигляді СІТ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пацієнтам з цілорічним алергічним ринітом доцільно вивчати показники системного (сироватка крові) та місцевого імунітету (ротоглотковий секрет) з метою проведення адекватної неспецифічної імунотерапії та ентеросорбції.
2. З метою підвищення ефективності класичного парентерального курсу специфічної імунотерапії у пацієнтів де мають місце зміни показників загального (збільшення кількості еозинофільних лейкоцитів, підвищення рівня загального IgE; зниження рівня СD4 Т-лімфоцитів, підвищення В-лімфоцитів (CD20), підвищення рівня IgA та інтерлейкіна 1 у сироватці крові) та місцевого (зниження рівня специфічних (секреторний IgA) та неспецифічних (інтерферон-гамма, лактоферін) білків) імунітету рекомендовано перед курсом СІТ проводити лікування за наступною схемою: Сілікс у добовій дозі 100 мг/кг маси тіла № 10 та Поліоксидоній по 6 мг внутрішньом’язево через добу № 5.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адилов М.М. Комплексная терапия хронического инфекционно-аллергического ринита // Дис..канд. мед. наук.- Ташкент, 1989.-158с.
2. Алексеева О.Г., Дуева Л.А. Аллергия к промышленным химическим соединениям. М., Медицина, 1978. 271 с.,
3. Аутеншлюс А.И., Иванова О.В., Дегтярева В.Г., Канчева А.А. О чуствительности лимфоцитов к гормонам Тимура у детей с патологией ЦНС различного генеза// Иммунология, 2002.- №3. с.181-185
4. Балаболкин И.И. Специфическая иммунотерапия детей с бронхиальной астмой // Педиатрия. 1997. - №6. С. 68-71.
5. Балаболкин И.И. Эффективность специфической иммунотерапии при бронхиальной астме у детей. // Труды 2-й Международной конференции и 1-го съезда БААКИ. - Минск-Витебск, 1998. - С. 57-58.
6. Беклемишев Н.Д. Иммунопатология и иммунорегуляция // Москва: Медицина. - 1986.-224 с.
7. Беклемишев Н.Д. Местные аллергия, иммунорегуляция, иммунотерапия. - Алма-ата.: Наука, 1987. - 256 с.
8. Белякова И.М. Иммунная система слизистых // Иммунология (рос). 1997. - №4. С.7-13.
9. Бережная Н.М., Бобкова Л.П., Петровская И.А., Ялкут С.И.- Аллергология.- К.: Наукова думка, 1986.- 447с.
10.Бережная Н.М., Чехун В.В. Система интерлейкинов и рак.- Киев: ДИА, 2000.- 225с.
11.Бережная Н.М.. Противоопухолевая защита и механізм формирования аллергических заболеваний // Internat/ J/ of Immunoreabilitation (Москва).- 1998.- №10.- С.127-137.
12.Винничук П.В., Тимен Г.Э. Лечение больных хроническим ринитом лазерным излучением // ЖУНГБ.- 1987.- №4.- С.29-32.
13.Володин Н.Н., Дегтярева М.В., Димитрюк С.В. и др. Справочник по иммунотерапии для практического врача. С.-Петербург: Диалог: 2002,
14.Гаин Ю.М., Леонович С.И., Завада Н.В. и др. Иммунный статус при перитоните и пути его патогенетической коррекции. Минск, ООО Юнипресс, 2001, 249 с
15.Герасименко Н.Ф. Здоровье населения как фактор обеспечения национальной безопасности России. Российские медицинские вести, 1997, т. 2, № 3, с. 5-14
16.Горячкина Л.А. Современные антигистаминные препараты в лечении аллергических заболеваний // Ринологія.- 2002.- №1.- С.70-76.
17.Горячкина Л.А., Черняк Б.А., Ненашева Н.М., Воржека И.И., Логвиненко А.С., Беда М.В., Медникова О.Б. Клиническая эффективность фликсоназе в лечении аллергического круглогодичного ринита // Росс.ринология.- 1997, -№3.-С.10-15
18.Григорьев В.П., Кашеров К.Б., Железнова В.В., Лашина Г.Ф. Влияние постоянного электрического тока малой силы на микроциркуляцию слизистой оболочки полости носа у больных с аллергической формой вазомоторного ринита // ЖУНГБ.- 1990.- №3.- С.5-8.
19.Гриневич Ю.А., Алферов А.Н. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных // Лаб. дело.- 1981.- №8.- С. 493-496.
20.Гублер Е.В. Математические методы анализа и распознавания патологических процессов.- Л.: Медицина.- 1978.- 294с.
21.Гущин И.С. Достижения в лечении аллергических заболеваний дыхательного тракта. Отчет о Международной конференции. // Новости науки и медицины. Аллергия, астма и клиническая иммунология. - М.: Медицина, 1998. - N9. - С. 5-9.
22.Гущин И.С. Специфическая иммунотерапия как перспективный метод противоаллергического лечения. // Иммунология - 1997.- N2. - С. 4-8.
23.Гущин И.С. Достижения в лечении аллергических заболеваний дыхательного тракта. Отчет о Международной конференции. // Новости науки и медицины. Аллергия, астма и клиническая иммунология. - М.: Медицина, 1998. - N9. - С. 5-9.
24.Гущин И.С. преимущества специфической иммунотерапии и возможные пути ее совершенствования // Аллергология.- 1998.- №3.- С.3-7.
25.Гущин И.С. Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль. - М.: Фармарус Принт. - 1998. - 119- 140 с.
26.Гущин И.С. Патофизиология аллергии // Рос. ринология.- 2004.- №1.- С.6-22.
27.Дуева Л.А., Ожиганова В.Н., Курочкина С.Г., Тарасова О.В. Эффективность иммунокорегирующей терапии в комплексном лечении профессиональной бронхиальной астмы // Сборник трудов 5 конгресса РАКИ, Москва.- 2002.- т.2.- С.339.
28.Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М.Иммунотропные препараты.- Киев.: Здоров’я.- 1994.-288 с.
29.Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология.- Киев: Полиграф-Плюс, 2006.- 480с.
30.Дю Баск Л., Бабахин А., Числевич Г. и др. Аллергия на латекс у сотрудников госпиталей: орпеделение ин витро чувствительности к латексу. // В.: «Новости науки и техники», Серия «Медицина», М., 1997. вып. 1. С.27
31. Журкин А.Т., Фирсов С.Л., Маркова М.В. Влияние интерлейкина-2 на иммунологические и биохимические показатели больных гепатитом С. //Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2001-№5-с.28-31.
32.Заболотный Д.И., Пухлик Б.М., Пухлик С.М., Заболотная Д.Д. Роль специфической иммунотерапии в лечении аллергического ринита // Рос. ринология.- 2004.- №1.- С.47-51
33.Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Заболотна Д.Д., Нестерчук В.І., Самбур М.Б., Заяц Т.А, Тимченко М.Д., Верес В.Н. Особенности иммунологической характеристики больных различными формами хронического ринита // Буковинський медичний вісник.-2001.-№2.-С.88-91.
34.Заболотний Д.І., Пухлик Б.М. Алергічний риніт // Лікування та діагностика.- 2000.- №3.- С.20-25.
35.Заболотний Д.І., Пухлик Б.М. Алергічний риніт // Ринологія.-2002.- №1.- С.24-38.
36.Спосіб моделювання алергії змішаного типу. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Заболотна Д.Д., Смагіна Т.В. Патент України, з. u200601227 від 15.08.2006.
37.Заболотний Д.І., Яремчук С.Е. Судинозвужувальні препарати в отоларингологія // Ліки України.- 1998.- №5.- С. 53-54.
38.Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Тимен Г.Э. Иммунологический механизм в хирургическом лечении больных аллергическим ринитом // Росс.ринология.- 1994.- прил.2.- С.28-29.
39. Зайков С.В., Зайкова А.А. Биофизические методы диагностики гиперчуствительных реакций // Імунологія та алергологія.- 1998.- №1.- С.104-108.
40.Зайков С.В., Кислощук Т.А., Барвинок А.И., Жолкевский С.И. Иммунотермистометрия метод экспресс-диагностики аллергии // І національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації.- Алушта, 1998.- С.11-12.
41.Зайков С.В., Синев Е.М., Беличенко Т.Д. Биофизические методы диагностики в противотуберкулезных учреждениях // Укр. Пульмонолог. журнал.- 1993.-№2.-С.21-24.
42.Зак К.П., Киндзельский Л.П., Бутенко А.К., Большие гранулосодержащие лимфоциты в патологии.- К.: Наукова думка.- 1992.- 164 с.
43.Зак К.П. Естественные цитотоксические клетки.- В кн. Иммунитет и радиация .- Киев.: Наукова думка.- 1994.- 112с.
44. Зеленкин Е.М.Кандаурова А.И., Александров В.И. Низкочастотный точечный вибромассаж в лечении больных вазомоторным ринитом // VIII з`їзд оторинолар. України.- Київ, 1995.- С.51-52.
45.Земсков А.М., Караулов А.В., Земсков В.М. Комбинированная иммунокоррекция. М.: Медицина, 1994,
46.Иммунокоррекция в пульмунологии. Под ред. А.Г. Чучалина. М.: Медицина, 1989.- 234с.
47. Ильина Н.И., Польнер С.А., Аллергический ринит // Consilium medicum, Том 1/N 2/2001
48.Караулов А.В., Комиссаров О.В., Устинов А.В., Хваталин И.В. Исследование фагоцитарной активности лейкомассы крови методом хемилюминисценции // Иммунология .- 1986.- №6.- С. 75-76
49.Керн Ю.Б., Уонг Т.В. Хирургия носового клапана // Рос.ринол.-1995.-№1.-С.3-34
50.Кириллов В.И. Клиническая практика и перспективы иммунокорригирующей терапии (обзорный материал). Практикующий врач. 1998, N 12, 9-12
51.Кириллов В.И. Клиническая практика и перспективы иммунокорригирующей терапии (обзорный материал). Практикующий врач. 1998, N 12, 9-12.
52.Клиническая аллергология и иммунология. (Под редакцией Г.Лолора младшего, Т.Фишера, Д.Адельмана).- М.: Практика.- 2000.- 806с.
53.Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Л.Йегера в 3 томах.- Т.1: пер. с нем.- М.: Медицина, 1990.- С.142-234
54.Клиническая аллергология (под ред. Р.М. Хаитова). М: МЕДпрессинформ”.- 2002.- 624 с.
55.Клиническое применение препарата Энтеросгель убольных спатологией органов пищеварения: Метод. рекомендации для врачей / Под ред. И. А. Маева, Ю. Н. Шевченко, А. Б. Петухова.— М.: МЗ РФ, 2000.— 90 с,
56.Колобов С.В., Ярема И.В., Зайратьянц О.В. Основы регионарной иммунотерапии. М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001
57.Колонда Г.Г., Столяров А.В. Опрделение кинетических параметров сыворотки крови тепловыми методами // Методико-биологические аспекты процессов адаптации.- Новсибирск, 1975. -С. 311-314.
58.Колосова Т.С. Комбинированная специфическая иммунотерапия атопической бронхиальной астмы и оценка её эффективности. // Автореферат дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук. - Ви- тебск, 1990, с. 18.
59.Комплексное лечение детей, больных острыми кишечными инфекциями, с применением силикса /В.И.Грищенко, Т.Н.Пахольчук, А.А.Бурый, О.В.Яма //Мистецтво лікування. 2004. -№9. С.105.
60.Коновалова М.И. Топическая аутоцитокинотерапия в лечении больных поллинозом. // Автореферат дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук. - Смоленск, 1999, с.18.
61.Константинова Н.А. Иммунные комплексы и повреждение тканей. М.: Медицина.- 1998.- 256с.
62.Конычев А.В., Шашков Б.В., Вульнеосорбция. Энтеросорбция// Под ред.. Н.А.Белякова.- Л.:Центр сорбционных технологий.-1991.-С.281-293.
63.Кост Е.А. Справочник по клиническим и лабораторным методам исследований.- М.: Медицина.- 1968.- С. 47-97.
64.Кремнеземы вмедицине ибиологии/ Под ред. акад. НАН Украины А. А.Чуйко. Киев-Ставрополь, 1993. — 260 с.
65.Кремнеземы вмедицине ибиологии/ Под ред. акад. НАН Украины А. А.Чуйко. Киев-Ставрополь, 1993. — 260 с,
66.Куприянов С.Н., Куприянова Е.С. Иммунотерапевтические комплексы для пролонгированной орофарингеальной специфической гипосенсибилизации при поллинозе. // Методические рекомендации. - Ашхабад, 1991. - С. 9.
67.Куприянов С.Н., Куприянова Е. С. Методы и средства иммунодиагностики и иммунотерапии при атопических (пыльцевых) бронхиальной астме и бронхите. // Сборник резюме 8-го Национального конгресса по болезням органов дыхания. - 1998. - С. 61.
68.Лазарева Д.Н., Алехин С.К. Стимуляторы иммунитета //М.:Медицина.-1985.-285с.
69.Ланцов А.А., Рязанцев С.В. К вопросу о классификации ринитов // Рос. ринология. 1997. - №2. С.9-10.
70.Ланцов А.А., Рязанцев С.В. Медикаментозное лечение аллергического ринита // Актуальные проблемы современной ринологии.- Москва.- 1997.- С.18-22.
71.Лихачев А.Г. Справочник по оториноларингологии.- М.: Медицина.- 1981.- 364 с.
72.Лопатин Б.С., Дьяченко Т.В., Лопатин С.Б. О некоторых тенденциях в лечении вазомоторного ринита // Росс. ринология.- 1996.- № 2-3.- с.128.
73.Лопатин А.С., Гущин И.С., Емельянов А.В. и др. Клинические рекомендации по диагностике и лечению аллергического ринита. Consilium medicum. Приложение. 2001 Том 3/N 9, 33-44.
74.Лопатин А.С. Диагностика и лечение аллергического ринита // Материалі ХХ конгресса ISIAH.- Ярославль, 2001.
75.Лопухин Ю.М., Арион В.Я. Тимус, иммунодефициты, иммунокоррекция. В сб. трудов 1 Национальной конференции Российской Ассоциации Аллергологов и Клинических иммунологов. М., 1997, с 113 120
76.Лопухин Ю.М., Арион В.Я. Тимус, иммунодефициты, иммунокоррекция. В сб. трудов 1 Национальной конференции Российской Ассоциации Аллергологов и Клинических иммунологов. М., 1997, с 113 120
77.Лысиков Ю.А. Технологии энтеросорбции при заболеваниях печени. Клинический отчет Института питания РАМН. М., 2002
78.Лысенков А.Н. Математические методы планирования многофакторных медико-биологических экспериментов.- М.: Медицина.- 1979.- 343с.
79.Манько В.М., Петров Р.В., Хаитов Р.М. Иммуномодуляция: история, тенденции развития, современное состояние и перспективы // Иммунология.- 2002.- № 3.-С.132-137.
80.Маркова Т.П., Хаитов Р.М., Чувиров Г.Н. Методические подходы к постановке иммунологического диагноза. Материалы 1-го конгресса «Современные проблемы аллергологии, клинической иммунологии и иммунофармакологии (Москва, 1997), М., ВИНИТИ, 1997, с. 288
81.Медицинская химия иклиническое применение диоксида кремния/ Под ред. акад. НАН Украины А. А.Чуйко.— Киев: Наукова думка, 2003.— 416 с.
82.Мекокишвили Л.А. Применение энтеросорбентов в лечении больных острыми шигеллёзами: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Харьков,1992. 23 с,
83.Мельников О.Ф., Заяц Т.А. Сравнение изотопного и радиометрического методов определения цитотоксических клеток // Лаб. диагностика.- 1999.- №1.- С.43-45.
84.Мельников О.Ф., Опанащенко Г.А., Красий А.Р. Новый подход к индивидуализации терапии у онкологических больных // ЖУНГБ.-1989.-№1.-с.4-10.
85.Мешкова Р.Я., Ковальчук Л.В., Коновалова М.И. Клиника, диагностика, лечение некоторых форм иммунодефицитов и аллергических заболеваний с основами организации службы клинической иммунологии. Смоленск, Полиграма, 1995, 173с.
86.Митин Ю.В., Михайловский Д.О. Крио- и лазеротерапия больных вазомоторным ринитом // ЖУНГБ.- 1991.- №5.- С.32.
87. Митин Ю.В., Михайловский Д.О. Крио- и лазеротерапия больных вазомоторным ринитом // ЖУНГБ.- 1991.- №5.- С.32.
88.Митин Ю.В., Михайловский Д.О., Погудина Н.А. Влияние излучения гелий-неонового лазера на апудоциты слизистой оболочки полости носа // VII съезд оторинолар. УССР: Сб.докл.-Киев, 1989.- С. 239-240.
89.Михеев Г.Н. Полиоксидоний при специфической иммунотерапии атопических заболеваний, осложненных вторичной иммунной недостаточностью
90.Мітін Ю.В., Джурко Л.Р., Кур’янов С.В. Сучасний підхід до лікування пацієнтів із захворюваннями носа і навколоносових пазух // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2001. - №3. С. 38-43.
91.Мошкевич В.С., Назаров А.А. Респираторные аллергозы. Ташкент.: Медицина, 1989 - 235 с.
92.Мошкевич В.С., Нурмухаибетова А.А. Неинъекционные методы специфической иммунотерапии пыльцевыми аллерговакцинами больных поллинозом. // Аллергия, астма и клиническая иммуноло- гия. - М.: Медицина, 1999. - N 7. - С. 7-13.
93.Муминов А.И., Сагдалиев Б.С., Хасанов М.Х., Пулатов В.Р. Лечение аллергических ринитов // Росс. Ринология.- 1994.- Прил.2.- С.40
94.Наконечна А.А. Клініко-імунологічна ефективність нового ентеросорбенту Антрацен в комплексному лікуванні хронічних гепатитів: Авториф. дис.канд.мед.наук: 14.03.08/НМУ ім..О.О.Богомольця.-К.,К.,2001.-19с.
95.Ненашева Н.М. Клиническая эффективность нового местного глюкокортикоида фликсоназе в терапии аллергического ринита // Росс.ринология.- 1996.- №2-3.- С.35-36.
96.Нестерова И.В., Сепиашвили Р.И. Иммунотропные препараты и современная иммунотерапия в клинической иммунологии и медицине. Аллергология и иммунология Т.1; №3, 2000: 18-28,
97. Нестерова И.В., Старченко А.А., Иванова С.А., Симбирцев А.С. Иммунотерапия и иммунотропные препараты. В кн. Справочник по иммунотерапии для практического врача, Из-во «Диалог», 2002, 88-99,
98.Нестерчук В.І. Ефективність специфічної імунотерапії в лікуванні хворих на алергічний цілорічний риніт.- Журнал Ринологія”, № 1, 2003, ст.33-34
99.Новиков Д.К. Иммунологический статус как фенокопия болезни и критерий целенаправленной иммунокоррекции. Иммунодиагностика и иммунотерапия. Сб. научн. трудов. Ленинград 1986: 3-13,
100. Новиков Д.К. Клиническая аллергология. - Мн.: Вышэйшая школа, 1991 - 511 с.
101. Новиков Д.К. Справочник по клинической иммунологии и аллергологии. Мн.; Беларусь: 1987
102. Новиков Д.К., Новикова В.И. Основные положения национального консенсуса по бронхиальной астме. // Труды 2-й Международной конференции и 1 съезда БААКИ. - Минск-Витебск, 1998. - С. 43-56.
103. Новиков Д.К., Новикова В.И., Доценко Э.А. Бронхиальная астма у взрослых и детей.- Москва-Витебск, 1998. - 335 с.
104. Новиков Д.К., Новикова В.И., Новиков П.Д. Основы иммунокоррекции. Витебск 1998, Петров Р.В. Иммунология. М.: 1982,
105. Ногаллер А.М. Иммунотермистография, ее значение для диагностики и оценки эффективности лечения некоторых заболеваний внутренних органов // Терапевт.арх.-1980.- №12.-С.106-111.
106. Орлов С.М., Гольдштейн М.М. Иммунные механизмы аллергеноспецифической иммунотерапии. // Клиническая иммунология и аллергология, экспресс-информация. - Выпуск 10. - М., 1991. - С. 1-7. 22.
107. Останин А.А., Черных Е.М. Сравнительная оценка уровня 17 цитокинов в сыроватке и цельной крови здоровых доноров методом флюориметрии // Цитокины и воспалении.- 2005.-№2.- т.4.- С.25-32.
108. Папп М.О. Энтеросорбция в комплексной терапии бронхиальной астмы // Под ред.. Н.А.Белякова.- Л.:Центр сорбционных технологий.-1991.-С.156-165.
109. Передкова Е.В., Медуницын Н. В., Порошина Ю.А. Пероральный метод специфической иммунотерапии поллинозов. // Иммунология. - 1986. - N6. - С. 49-51.
110. Петров Р.В., Сепиашвили Р.И. Проблемы реабилитации иммунной системы. Реабилитация иммунной системы. Цхалтубо, 1988, с.3-9
111. Петров Р.В., Хаитов Р.М. Вакцины нового поколения на основе синтетических полионов: история создания, феноменология и механизмы действия, внедрение в практику. International journal on immunorehabilitation. 1999, N11, p. 13 36
112. Петров Р.В., Хаитов Р.М., Некрасов А.В. и др. Полиоксидоний иммуномодулятор последнего поколения: итоги трехлетнего клинического применения. Аллергия, астма и клиническая иммунология, 1999, N3, 3-6
113. Петров Р.В., Хаитов Р.М., Орадовская И.В., Богова А.В. Региональные проблемы здоровья населения России. под редакцией академика В.Д.Белякова. М.: ВИНИТИ, 1993, с 175 185,
114. Петтерсон Р., Грємер Л., Гринберг П. Аллергические болезни (диагностика и лечение). Геотар, 2000, - 734 с.
115. Пискунов Г.З., Пискунов С.З., Разиньков С.П. и др. Экспериментальное исследование и клиническое применение октенисепта в ринологии // Рос.ринолог.-1996.-№5.-С.23-25.
116. Пискунов С.З., Пискунов Г.З. К вопросу о классификации ринита // Рос.ринология. 1997. №2. С. 12-13.
117. Пискунов Г.З. Выбор оптимального метода хирургического вмешательства при аллергическом рините. Предоперационная подготовка больных и ведение послеоперационного периода.
118. Полосин А.В. Иммуномодулятор подиоксидоний перспектива в лечении хронических урогенитальных инфекций
119. Полсачева О.В., Гущин И.С., Порошина Ю.А. и др. Сравнительное изучение эффективности 2-х методов специфической иммунотерапии поллинозов. // Тер.арх. - 1986. -N4. - С.120-123.
120. Приставко Т.М. Ефективність застосування ентеросорбентів та імунокоректорів при органозберігаючомухірургічномуметоді лікування хворих на хронічний тонзиліт, ускладнений пара- тонзилітом: Авториф. дис.канд.мед.наук: 14.01.19/ Інститут отоларингології ім..проф.О.С.Коломійченко АМНУ.- К., 2003.-20с.
121. Пухлик С.М. Этиология круглогодичного аллергического ринита // Рос. ринология.- 1999.- №1.- с.91.
122. Пухлик С.М., Пухлик Б.М. Новые способы специфической иммунотерапии больных аллергическим ринитом // Ринологія.-2002.- №3.- С.17-21.
123. Рациональная фармакотерапия заболеваний органов дыхания: Рук. Для практикующих врачей/ А.Г. Чучалин, С.Н. Авдеев, В.В. Бабак и др., Под общ. Ред. А.Г. Чучалина. М. Лирерра, 2004. Т.5. 874 с.
124. Рязанцев С.В. Многофакторная теория этиологии и патогенеза полипоза носа и околоносовых пазух // ЖУНГБ.- 1990.- №6.- С.19-22
125. Самбур М.Б. Способ оценки взаимодействия лимфоцитов in vitro, основанный на определения их розеткообразующей способности. // Иммунология.- 1991.- №2.- С.30-33.
126. Сепиашвили Р.И. Иммунореабилитация: истоки, будни, перспективы. Int. J. on Immunorehabil. 1994, №1: 7-13.
127. Сепиашвили Р.И. Иммунореабилитация: истоки, будни, перспективы. Int. J. on Immunorehabil. 1994, №1: 7-13,
128. Сепиашвили Р.И. Иммунореабилитация: определение и современная концепция. Int. J. on Immunorehabil. 1998, №10: 5-7,
129. Сепиашвили Р.И. Иммунореабилитология на рубеже веков. Int. J. on Immunorehabil. 2000, v.2, №1: 5-11,
130. Сепиашвили Р.И., Славянская Т.А. Стратегия и тактика комплексной иммунореабилитации больных с заболеваниями иммунной системы. International journal on immunorehabilitation. 1999, N11, p 5 12,
131. Сидоренко Е.Н. Клиническая аллергология. К.: Здоров`я, 1991.- 261с.
132. Сквирський В.В. Оценка эффективности лечения энтеросорбцией хронических полипозных риносинуитов: Авториф. дис.канд.мед.наук: 14.0004/ КНИИ отоларингологии им.проф. А.И.Коломийченко МОЗ Украины.-К.,1990.- 16с.
133. Скляр Л.Ф., Маркелова Е.В. Клинико-иммунологическая эффективность применения ронколейкина® при лечении хронического вирусного гепатита С. //Здравоохранение Урала. - 2002-№5 (11)-с. 39-43,
134. Смолкин Ю.С., Ветров В. П., Страхова М.С. Иммунотерапия при атопических заболеваниях у детей. // Российский медицинский журнал. - Медицина, 1998. - N6. - С. 50-54.
135. Старикин Ю.А. Молекулярно-кинетическая теория теплопроводности при иммунологической реакции. // Вопр.биофизики.- Новосибирск: Зап-Сибир. Кн. Изд-во, 1967.-С49-54.
136. Феденко Е.С. Место аллергоспецифической иммунотерапии в лечении аллергических ринитов. Маteria medica, 1999,№3.- с.23.
137. Фрадкин В.А. Диагностические и лечебные аллергены. - М., 1990. - С. 255.
138. Фрейдлин И.С., Тотолян А.А. Клетки иммунной системы. III-IV. С.-Петербург; Наука: 2001,
139. Фролова Г.А., Сизякина Л.Н.. Єффективность специфической иммунотерапии поллинозов на фоне применения иммуномодуляторов// Труды 3-ей научной сессии Ростовского государственного медицинского Университета.-Ростов на Дону.-2000.-с.150-151.
140. Хаитов P.М., Гущин И.С., Пинегин Б.В., Зебрев А.И. Экспериментальное изучение иммунотропной активности фармакологических препаратов. Ведомости фармакологического комитета. 1999, 1, 31-36
141. Хаитов Р. М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология. М.: 2000,
142. Хаитов Р.М., Манько В.М., Алексеев Л.П. и др. Иммуногенетика и иммунология: резистентность к инфекции. Ташкент, Медицина, 1991 456 с.
143. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Особенности функционирования иммунной системы желудочно-кишечного тракта в норме и при патологии. // Аллергия, астма и клиническая иммунология. - М.: Медици- на , 1998. - N4. - С. 1-7.
144. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В.. Иммуномодуляторы: механизм действия и клиническое применение// Иммунология (М.).- 2003.- т.24.- № 4.-с.196-203.
145. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В., Истамов. Экологическая иммунология. М.: Изд. ВНИРО, 1995, 219 с
146. Хаитов РМ, Пинегин БВ. Вторичные иммунодефициты: клиника, диагностика, лечение. Иммунология. 1999, 1, 14-17.
147. Хаитов РМ, Пинегин БВ. Иммунодефициты: диагностика и иммунотерапия. Лечащий врач. 1999, N2-3, 63-69.