КЛІНІКО – МОРФОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО АТРОФІЧНОГО СМОРІДНОГО РИНІТУ : Клинико - морфологические ОБОСНОВАНИЯ ПАТОГЕНЕЗА И ЛЕЧЕНИЕ хронического атрофического зловонного РИНИТА

Краткое описание

національний медичний університет
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

ВАСИЛЬЄВ ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК: 616.211 002.259 02 091 092 08.

КЛІНІКО МОРФОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО АТРОФІЧНОГО СМОРІДНОГО РИНІТУ
14.01.19 оториноларингологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Наукові консультанти:
доктор медичних наук, професор
Науменко Олександр Миколайович;
доктор медичних наук, професор
Терещенко Валентина Павлівна

Київ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП.. 6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. 13
1.1. Історія вивчення проблеми хронічного атрофічного сморідного риніту (озени)... 13
1.2. Етіологія і патогенез озени.. 15
1.3. Клініко - морфологічні прояви озени. 27
1.4. Консервативні методи лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт.. 36
1.5. Хірургічні і комплексні методи лікування хворих на озену 46
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 55
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих 55
2.2. Методи досліджень... 57
2.2.1. Клінічні методи обстеження хворих... 57
2.2.2 Мікробіологічні дослідження... 63
2.2.3. Біохімічні дослідження 65
2.2.4. Імунологічні методики. 65
2.2.5. Методи патоморфологічного аналізу. 66
2.2.6. Методи статистичної обробки результатів 69
РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ СМОРІДНИЙ РИНІТ.. 71
3.1. Результати клінічного обстеження хворих 71
3.2. Диференційна діагностика озени 75
3.3. Стан приносових пазух у хворих на ХАСР за даними рентгенологічних досліджень, зокрема комп’ютерної томографії 79
3.4. Функціональний стан слизової оболонки та порожнини носа у хворих на озену за даними ринопневмометрії, ольфактометрії та дослідження мукоциліарного кліренса. 84
РОЗДІЛ 4. МОРФОГЕНЕЗ ОЗЕНИ СТРУКТУРНІ ЗМІНИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ПАТОГЕНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ.. 90
РОЗДІЛ 5. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЧИННИКА ТА СИДЕРОПЕНІЇ ПРИ ОЗЕНІ.. 112
5.1. Результати мікробіологічних досліджень патологічного вмісту носової порожнини у хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт 113
5.2. Показники обміну заліза у хворих на озену... 117
5.3. Значення інфекційного фактору в патогенезі озени.. 122
5.4. Визначення ролі сидеропенічного синдрому в патогенезі озени. 125
РОЗДІЛ 6. ВЛАСНА КОНЦЕПЦІЯ ПАТОГЕНЕЗУ ОЗЕНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 129
РОЗДІЛ 7. ВІДЕОЕНДОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ПОРОЖНИНИ НОСА У ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ НА ОЗЕНУ. 148
РОЗДІЛ 8. КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗЕНИ 159
РОЗДІЛ 9. РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ СМОРІДНИЙ РИНІТ 176
9.1. Консервативні патогенетично обгрунтовані методи лікування хворих на озену.. 177
9.1.1. Антимікробна терапія 179
9.1.2. Залізо терапія.......... 181
9.1.3. Симптоматична терапія. 184
9.2. Комбіноване лікування хворих на озену 186
9.3. Критерії визначення ефективності лікування пацієнтів 196
9.4.Оцінка найближчих та віддалених результатів застосування консервативних та комбінованих методів лікування хворих на озену..... 203
РОЗДІЛ 10. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ... 233
ВИСНОВКИ 261
ДОДАТОК. СПЕКТР ПАТОМОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН ПРИ ХРОНІЧНОМУ
АТРОФІЧНОМУ СМОРІДНОМУ РИНІТІ.. 264
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ... 298

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. СО слизова оболонка носа
2. КО клебсієла озени
3. ХРНП хірургічна рекалібровка носової порожнини
4. НП носова порожнина
5. М.К. мукоциліатний кліренс
6. Р.М. ринопневмометрія
7. О.М. ольфактометрія
8. В.С.М.К. визначення стану мукоциліарного кліренса
9. С.П. сидеропенія
10. С.С. сидеропенічний синдром
11. ХАСР хронічний атрофічний сморідний риніт

ВСТУП
Актуальність теми. Хронічний атрофічний сморідний риніт (озена) є важким хронічним захворюванням, яке вражає переважно дітей, молодь та осіб працездатного віку, суттєво обмежує їх можливості вільного спілкування, кращого працевлаштування і значно погіршує якість життя людини. Більшість хворих страждають на озену протягом всього життя.
Захворювання розповсюджене по всьому світу, але є місцевості та країни, в яких хронічний атрофічний сморідний риніт (ХАСР) зустрічається значно частіше: Китай, Японія, країни Південно-Східної Азії; в Європі Греція, Іспанія, Польща, Німеччина, Україна, Білорусь, Росія (західні регіони). Останнім часом з’явилися наукові повідомлення про випадки захворювання у країнах, де озена раніше діагностувалась вкрай рідко Фінляндія, Франція, Данія, Англія, США [253, 257, 274]. В зарубіжній літературі значно збільшилась кількість робіт, присвячених ХАСР, що свідчить про підвищення зацікавленності до даного захворювання [152, 202, 220, 262].
Незважаючи на те, що вивчення даної проблеми продовжується багато років, вона до цього часу практично не вирішена, оскільки залишаються не з’ясованими найголовніші питання: по-перше, не визначені причини і механізми виникнення та розвитку захворювання, а по-друге, відсутні ефективні методи лікування хворих [45, 55, 74, 75, 80, 81, 162, 168, 182, 186, 191, 253, 292].
У великій кількості робіт, присвячених патогенезу ХАСР, домінують дві точки зору інфекційна теорія, що пов’язує виникнення захворювання з потраплянням на слизову оболоку (СО) носа клебсієли озени (КО), та теорія гіпосидерозу, яка відносить ХАСР до різновиду залізодефіцитних станів. Обидві теорії мають свої як позитивні, так і негативні сторони, але з позицій кожної з них окремо неможливо обгрунтувати типові особливості клінічного перебігу озени. Прибічники цих теорій проводили лікування хворих з використанням лише антимікробних препаратів або ж застосовували тільки препарати заліза і не отримали стійких позитивних результатів [66 ,70, 71, 79, 99, 103, 213].
Важливе значення має також те, що до нинішнього часу не висвітлені питання класифікації озени з урахуванням та співставленням клінічних, патоморфологічних і лабораторних даних; не відпрацьовані і не мають загального розповсюдження методичні підходи для застосування патогенетично обґрунтованих способів лікування хворих; потребують вдосконалення методи хірургічної рекалібровки носових ходів; не визначені критерії для підбору оптимальних імплантаційних матеріалів.
Слід також враховувати, що нині в Україні (та й загалом у світі) зростає число залізодефіцитних та імунодефіцитних станів (СНІД, техногенно-індукований імунодефіцит тощо), судинних порушень, які є підґрунтям для розвитку озени. За даними ВООЗ від залізодефіциту потерпає кожен п’ятий мешканець земної кулі, і при цьому проблема дефіциту заліза залишається актуальною не тільки для країн, що розвиваються, а й для високорозвинених держав [16].У Центральній та Східній Европі 10-12% жінок та 3-8% чоловіків страждають на залізодефіцитну анемію. Серед осіб молодого (ювенільний період) віку 50% мають латентний дефіцит заліза чи залізодефіцитну анемію, а серед жінок дітородного віку 30%. За даними МОЗ України поширеність залізодефіцитної анемії у нашій державі та захворюваність на неї складає 1163,9 на 100 тис. серед всього населення і 3598,6 серед дітей [24].
Враховуючи те, що озена виникає частіше всього в дитячому та молодому віці, а в патогенезі захворювання порушення обміну заліза має суттєве значення, наведені факти стосовно зростання частоти залізодефіцитних станів серед населення країни засвідчують умови для збільшення захворюваності також і на хронічний атрофічний сморідний риніт. Все вищесказане аргументує актуальність обраного напрямку досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної тематики кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця „Розробка та впровадження нових технологій для вдосконалення методів діагностики та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї і стравоходу” (№ державної реєстрації 0103 U 4000882).

Мета роботи
Клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу і лікування хронічного атрофічного сморідного риніту (озени).

Завдання дослідження
1. З`ясувати вірогідну роль клебсієли озени в патогенезі захворювання на підставі даних мікробіологічних досліджень вмісту носової порожнини.
2. Встановити прояви та поширеність сидеропенічного синдрому у хворих на озену шляхом проведення комплексних клінічних і біохімічних досліджень.
3. Вивчити особливості патоморфологічних змін слизової оболонки носа при озені із задіянням комплексного структурного аналізу (зокрема - електронної мікроскопії).
4. Розробити концепцію патогенезу озени на підставі результатів проведених клініко-лабораторних і морфологічних досліджень.
5. Запропонувати клініко-морфологічну класифікацію озени з урахуванням особливостей сучасного перебігу захворювання та даних комплексних досліджень.
6. Розробити та апробувати патогенетично обгрунтовані підходи до лікування хворих на озену
7. Удосконалити метод хірургічного звуження патологічно розширених носових ходів у пацієнтів з хронічним атрофічним сморідним ринітом.
8. Визначити ефективність застосування запропонованих методів лікування хворих на озену на підставі оцінки віддалених результатів і розробити практичні рекомендації для лікування та профілактики хронічного атрофічного сморідного риніта.
Об’єкт дослідження хронічний атрофічний сморідний риніт, етіологія, патогенез, лікування.
Предмет дослідження клініко-лабораторні прояви озени, вміст носової порожнини, залізо сиворотки крові, патоморфологічні картини слизової оболонки носа, дані ринопневмометрії, ольфактометрії, транспортної функції слизової оболонки.
Методи дослідження: клінічні, інструментальні, лабораторні, морфологічні (оглядові гістологічні, селективні гістохімічні, електронномікроскопічні) і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше на Україні та в світі на основі результатів комплексних досліджень представлено клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу хронічного атрофічного сморідного риніту як «інфікованого гіпосидерозу».
Вперше:
- доведено, що у хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт одночасно має місце порушення обміну заліза (сидеропенія) та інфікування порожнини носа клебсієлою озени;
- розроблено концепцію патогенезу озени, згідно з якою виникнення захворювання відбувається внаслідок послідовного впливу на організм і слизову оболонку носа двох чинників сидеропенії та інфекції;
- визначено, що порушення обміну заліза є початковим фоновим процесом, який створює підгрунтя для реалізації патологічного впливу клебсієли озени;
- з’ясовано особливості патоморфологічних змін слизової оболонки носа при озені на внутрішньоклітиному рівні з задіянням комплексного структурного аналізу і зокрема електронної мікроскопії, що дало можливість визначення морфогенезу захворювання;
- розроблено нову клініко-морфологічну класифікацію озени при якій виділяються 3 стадії захворювання початкову, явну та умовно-регресивну, яка виходить з результатів клінічних, бактеріологічних, біохімічних, відеоендоскопічних, патоморфологічних та функціональних досліджень;
- розроблено патогенетично обгрунтований метод комбінованого лікування хворих на озену;
- використано в якості імплантата консервовану тверду мозкову оболонку для хірургічної рекалібровки патологічно розширених носових ходів;
- удосконалено методику хірургічного лікування озени за рахунок відновлення атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини шляхом введення імплантату (трубки чи згортка) з консервованої твердої мозкової оболонки при хірургічному лікуванні хворих на озену;
- вперше в Україні та в країнах СНД описано та задокументовано відеоендоскопічні картини носової порожнини при різних стадіях озени.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблена теорія патогенезу озени дозволила обгрунтувати і впровадити в практику новий метод комбінованого лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт.
Оптимізовано діагностичну та лікувальну тактику надання допомоги хворим на озену, шляхом застосування обов’язкового клініко- діагностичного алгоритму комплексного лабораторного обстеження і формулювання патогенетичних методів лікування.
Розроблено нову клініко-морфологічну класифікацію озени.
Створено атлас відеоендоскопічних змін носової порожнини у хворих на озену.
Розроблено консервативні та комбіновані методи лікування хворих на озену залежно від стадії захворювання.
Удосконалено методики хірургічних втручань по рекалібровці патологічно розширених носових ходів.
Показано високу ефективність застосованих патогенетично обгрунтованих комбінованих методів лікування хворих на озену.
Проведено інформативне та практичне забезпечення широкого розповсюдження в практиці охорони здоров’я розроблених ефективних методів лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт.
Впровадження результатів досліджень. Результати роботи розроблені методики комплексного обстеження і патогенетичного лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт впроваджені в практику ЛОР-відділення і в повсякденну діяльність міської поліклініки Олександрівської клінічної лікарні (м.Київ) та у навчальний процес клінічних баз кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Дані патоморфологічних досліджень слизової оболонки носа при озені задіяні у роботі Інституту екологічної патології людини (м. Київ) і лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України.
Розроблені методичні рекомендації, публікації, деклараційні патенти на винаходи, виступи дисертанта на різних форумах протягом кількох десятиліть сприятимуть широкому застосуванню розроблених методів лікування хворих на озену в практику закладів охорони здоров`я України.
Особистий внесок автора
Особистий внесок автора роботи полягає насамперед в проведенні багаторічних клінічних, лабораторних обстежень, спостережень та лікування 338 хворих на ХАСР. Вивчення проблеми озени було започатковане проф. І.А.Куриліним, який в 1963 році здійснив перші хірургічні втручання в порожнині носа при озені. З квітня 1966 року і до нинішнього часу всі дослідження та лікування хворих на ХАСР були виконані автором представленої роботи. Разом з науковими консультантами д. мед. н., проф. О.М.Науменком та д. мед. н. В.П.Терещенко було сплановано та розроблено організаційно-методичні аспекти виконання клінічних, лабораторних і патоморфологічних досліджень. Здійснивши патентно-інформаційний пошук і проаналізувавши численні літературні дані та підсумувавши результати власних досліджень, автор обгрунтував нову концепцію патогенезу хронічного атрофічного сморідного риніту, яка полягає в послідовній дії на організм двох патологічних факторів сидеропенії та інфікування порожнини носа клебсієлою озени. Ця концепція виникнення та розвитку озени отримала назву теорії «інфікованого гіпосидерозу».
Виходячи з результатів клінічних і патоморфологічних досліджень, автор запропонував нову клініко-морфологічну класифікацію озени, при якій виділяються 3 стадії захворювання початкова, явна та умовно-регресивна, і вперше описав відеоендоскопічні картини носової порожнини при різних стадіях цього захворювання.
Автор розробив і впровадив в практику охорони здоров’я патогенетичні методи консервативного та комбінованого лікування хворих на озену, модифікував хірургічний метод рекалібровки (звуження) порожнини носа з відновленням атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини і вперше застосував в якості імплантату консервовану тверду мозкову оболонку. Автор самостійно прооперував 195 хворих на озену і довів високу клінічну ефективність запропонованих методів, вивчивши віддалені результати лікування у 311 пацієнтів в терміни від 1 до 5 років.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: ІХ (Київ, 2000 р.) та X з’їздах (Судак, 2005р.) оториноларингологів України; Щорічних традиційних конференціях оториноларингологів України (2003, 2004, 2006, 2007, 2008 рр.); ІІ з’їзді оториноларингологів Білорусії (Мінск, 1984 р.); засіданні Товариства оториноларингологів м.Києва та Київської області (Київ, 2008 р.), засіданнях кафедри оториноларингології НМУ імені О.О.Богомольця (Київ, 2007, 2008 рр.); засіданні РПК «Оториноларингологія» (Миргород, 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації загалом опубліковано 40 наукових робіт: статей у наукових журналах 24, в т.ч. одноосібних 15, в матеріалах і тезах конференцій 13 (одноосібних 5). У виданнях, рекомендованих ВАК України 25 робіт, з числа яких є 3 деклараційні патенти на винахід. Також наявні методичні рекомендації, інформаційний лист та раціоналіоналізаторська пропозиція.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі результатів комплексних досліджень розв’язана актуальна проблема оториноларингології клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу та лікування хронічного атрофічного сморідного риніту.
1. У хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт одночасно мають місце порушення обміну заліза та інфікування порожнини носа клебсієлою озени, частота виявлення яких знаходиться у відповідності зі стадією озени та активністю патологічного процесу.
2. Клебсієла озени була виділена у 276 з 338 хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт, що склало 81,6% від загального числа обстежених: у першій (початковій) стадії 94,8%, у другій (явній) 89,6% і у третій (умовно-регресивній) 28,6%.
3. Порушення обміну заліза виявлено у 250 з 338 обстежених пацієнтів (74,0%) і характиризувалось наступною динамікою: 84,6% у першій стадії, 82,3% другій і 22,4% в третій.
4. За даними комплексного структурного аналізу інтраопераційного матеріалу слизової оболонки носа у хворих на озену провідними морфогенетичними складовими хвороби постають виражені дисрегенераційні зміни з патологією клітинного поділу та диференціювання і наступним розвитком виразної плоскоклітинної метаплазії війчастого епітелію, змінами клітинного складу і характеру секрету залоз, судинно-стромальними дистрофіями, що в цілому супроводжується дефіцитом імунної та запальної відповідей і уможливлює персистенцію палички Абеля - Левенберга.
5. За результатами патоморфологічних досліджень непрямими свідченнями наявності сидеропенічного синдрому у слизовій оболонці носа слугують: а) розвиток хронічних атрофічних процесів; б) присутність поширеної плоскоклітинної метаплазії війчастого епітелію; в) виразне зниження активності аеробних процесів; г) збідніла запальноклітинна інфільтрація з порушеннями фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів.
6. На підставі результатів власних бактеріологічних, біохімічних і клініко-морфологічних досліджень та аналізу літературних даних запропоновано концепцію патогенезу хронічного атрофічного сморідного риніту як «інфікованого гіпосидерозу», згідно якої в розвитку захворювання первинним (фоновим) процесом є порушення обміну заліза з наступним інфікуванням порожнини носа клєбсієлою озени.
7. Виходячи з багаторічних спостережень за маніфестацією та перебігом захворювання аргументовано клініко-морфологічну класифікацію ХАСР з визначенням трьох стадій: початкової, явної та умовно-регресивної.
8. Відповідно до власної концепції патогенезу озени і результатів проведених нами досліджень, у повсякденній клінічній практиці слід застосовувати консервативні і комбіновані методи лікування цього захворювання, що слід враховувати при розробці положень доказової та страхової медицини.
9. При хірургічній рекалібровці носових ходів, згідно запропонованого нами удосконалення, необхідно виконувати відновлення атрофованих задніх відділів нижніх носових раковин шляхом введення відповідних імплантатів в задньо-бічній ділянці носової порожнини.
10. При оцінці віддалених результатів у строки до 5 років клінічне одужання спостерігалось у 51 пацієнта (13,2%), значне покращення у 159 (41,3%), помірне покращення 102 (26,5%), незначне покращення у 46 (12,0%). Комбінований метод лікування озени дозволив отримати в цілому клінічне одужання та значне покращення у 66,6% пролікованих хворих, порівняно з 34,5% позитивних результатів у хворих, які були проліковані консервативно.

11. Для профілактики виникнення та розвитку озени у хворих з хронічними атрофічними процесами верхніх дихальних шляхів та у пацієнтів з порушенням обміну заліза і наявністю імунодефіцитних станів необхідно проводити комплексне клініко-лабораторне дослідження та оториноларингологічне обстеження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамавичюс Я.С. Хирургическое лечение озены применением пористого поливинилформаля: автореф. дис. на соискание ученой ступени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология»/ Я.С. Абрамавичюс Тарту, 1969.- 25 с.
2. Аксенов В.М., Крамник Д.Ю. Отдаленные последствия хирургического лечения по поводу озены / В.М. Аксенов, Д.Ю. Крамник // Вестн. оториноларингологии. - 1996. - №1. - С. 50-51.
3. Алексеев Г.А. Железодефецитные анемии / Г.А. Алексеев // Клиническая гематология, М. - 1962. С. 148 - 167.
4. Бернат И. Значение гипосидероза в патогенезе озены / Иван Бернат - Будапешт, 1966. 149 с.
5. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология / Л.Б. Борисов. - М.: Медицинское информационное агентство, 2005. 736 с.
6. Бикбаева А.И. Низкоэнергетическое лазерное излучение в комплексной терапии больных озеной / А.И. Бикбаева // Вестн. оториноларингологии.- 1986. - №3. С. 59-61.
7. Бикбаева А.И. Озена й коллагеноз по данным биохимических исследований / А.И. Бикбаева // Вестн. оториноларингологии. 1967. - №4. С. 61-63.
8. Бикбаева А.И. К этиологии й патогенезу озены: автореф. дис. на соискание ученой ступени доктора мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология»./ А.И. Бикбаева. - М. - 1969.- 24с.
9. Билинкис Г.С. Материалы к учению об этиологии и патогенезе озены / Г.С. Билинкис // Науч.тр. МОНИКИ. болезни уха, горла и носа. М., 1951.- С. 274-279.
10. Брук А.М. Применение стрептомицина, никотиновой кислоти и витамина А при озерне / А.М. Брук // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1965. - №4. С. 63-67.
11. Букур А. Хирургическое сужение носових ходов ендоназальным путем при озене / А. Букур // Вестн. оториноларингологии.- 1964.- №4.- С. 76-78.
12. Бушмелева Л.П. О содержания меди и железа в сыворотке крови у здоровых людей и при заболева­ниях системы крови / Л.П. Бушмелева // Педиатрия. - 1961.- № 7.- С. 8 - 13.
13. Васильєв В.М. Применение левамизола в лечении больних озеной / В.М. Васильєв, Р.В.Юрина, А.И.Вильчинсий // 2 съезд оториноларингологов Белоруссии. Тезиси докл. - Минск.- С.80-81.
14. Васильєв В.М. Комплексне лікування озени / Васильєв В.М. // Матер. Звітної наук. конф. аспірантів Київського медінсти­туту. Київ, 1968. - С. 20-21.
15. Васильєв В.М. Обгрунтування патогегетичного лікування хворих на озену / В.М. Васильєв // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2003. - № 5- С - С 9.
16. Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія в клініці внутрішніх хвороб: метаболічні порушення та їх корекція: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук.: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / Видиборець С.В. - АМН України. Ін-т гематології та трансфузіології. - К., 2004.- 36 с.
17. Видиборець С.В. Клінічне застосування парентеральних препаратів заліза / С.В Видиборець // Лікарська справа. -Киiв, - 2002. -N8. - C. 31-35.
18. Видиборець С.В. Патофізіологічні механізми формування залізодефіцитних станів та сучасні підходи до призначення оральних форм препаратів заліза для їх профілактики та лікування / С.В. Видиборець // Лікарська справа. -Киiв, 2003. -N1. - C. 8-13.
19. Вольфсон З.И. Новое в лечении озены / З.И. Вольфсон // Труды 2 Съезда оториноларингологов УССР. Киев, 1950. С. 438-440.
20. Воробьев А.А. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / А.А. Воробьев. Медицинское информационное агентство, 2003. 236 с.
21. Воячек В.И. Основы оториноларингологии / В.И. Воячек // Медгиз Ленинградское отделение, 1953.- 348 с.
22. Воячек В.И. О факторах насследственности при горловых, носовых и уных дистрофиях / В.И. Воячек // Юбилейный зборник, посвященный 30-летию научной деятельности проф. Л.Т. Левина. Ленінград, 1925. - С. 45-48.
23. Гайдукова С.М. Анемії у лікарській практиці / С.М. Гайдукова // Ліки України. - 2004. - №6. - C. 21-27.
24. Гайдукова С.М. Залізодефіцитна анемія / С.М. Гайдукова, С.В. Видиборець, І.В. Колесник // К.: - Науковий світ, 2001. - 131 c.
25. Герасимова К. О наблюдениях над содержанием адреналина и норадреналина в крови больных озеной / К. Герасимова // Учен. записки Тартуского мед. ин-та. - Вып. 134. - Труды по медицине. - 1964. - №9. - С. 513-517.
26. Германов А.И. Диаг­ностическая ценность исследования негемоглобинного железа сыворотки крови / А.И. Германов // Клин. мед.- 1957.- Т. 21.- №8. - С. 50-56.
27. Гинзбург А.Л. К вопросу о хирургическом лечении озены путем пересадки кости под слизистую оболочку носовыой перегородки: дисс. доктора мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология»/ А.Л. Гинзбург Днепропетровск, 1929.- 116 с.
28. Горбань І.І. Теорія ймовірностей і математична статистика для наукових працівників та інженерів / Горбань І.І. - К: МПБП Крамар”, 2003. 244 с.
29.Горбачова В.Н. Выживаемость возбудителей озены в воде и пищевых продуктах / В.Н. Горбачова // Гигиена и санитария. 1981. - №5.- С. 12-14.
30. Горбачова В.Н. Выявление больных озеной при комплексном обследовании практически здорових лиц различного возраста / В.Н. Горбачова, Т.М. Овчаренко // II Съезд оториноларингологоа Белоруссии. Тез. Докл. Минск, 1984. С. 71-79.
31. Горбачова В.Н. Механизм передачи возбудителя озены / В.Н. Горбачова // Здравоохранение Беларусии. 1982. - №2.
32. Горбачова В.Н. Характеристика эпидемиологического процесса при озене : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук.: спец. 14.01.19 «Оториноларингология»/ В.Н. Горбачова Ленинград, 1984.- 18с.
33. Горбачова В.Н. Вопросы эпидемиологии озены и пути борьбы с этой инфекцией / В.Н. Горбачова, Н.И. Лебедев, М.В. Мякинникова, Т.М. Овчаренко // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1982. - №9. С. 42-25.
34.Грабой Э.А. Озена, клиика и лечение: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / Э.А Грабой Москва, 1970. - 16 с.
35. Гробштейн С.С. Лечение генуинной озены аероионизацией и прямым переливанием крови / С.С. Гробштейн, М.З. Керсанов // Вестн. оториноларингологии. - 1948. - №1. С. 51-57.
36. Гробштейн С.С. Гистоморфологические изменения слизистой оболочки полости носа до и после лечения генуинной озены аэроинизацией и переливанием крови / С.С. Гробштейн // Вестн. оториноларингологии. - 1948. - №3. С. 39-44.
37. Гробштейн С.С. Комплексное лечение генуинной озены железосодержащими препаратоми и аэроионизацией отрицательного знака / С.С. Гробштейн, Е.А Дембо // Клин. аспекты ЛОР-заболеваний. - Ленинград, 1975. - С. 182-188.
38. Губина К.М. Влияние стрептомицина, левомицетина и фурациллина на капсульные бактерии / Губина К.М., Музика М.М. - К: Сборник научных трудов ЛГМИ.- Том. 17.- Львов, 1958.- С.193-201.
39. Гуляев Е.А. Негемоглобинное железо сыворотки и общее железо крови у здоровых людей / Е.А. Гуляев // Тер. Архив.- 1959.-Том 1 (31).- № 11.- С. 65—69.
40. Дайняк Л.Б. Новый метод определения проходимости носовых ходов / Л.Б. Дайняк, Н.С. Мельникова // Вестн. оториноларингологии. - 1960. №2. С. 90-93.
41. Дердирова И.Т. Содержание церулоплазмина, железа и насыщенность трансферина в крови у больных озеной. / И.Т. Дердирова // Биологическая роль микроелементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине. - У1 Всесоюзного совещания. - Тез.докл.- Ленінград, 1970. Т. 2. - С. 263-264.
42. Дердирова И.Т. Уровень железа в сыворотке крови больных озеной / И.Т Дердирова // Труды Ленинградского НИИ по болезям уха, горла, носа и речи.- 1973.- Т. 17.- С. 28-33.
43. Джамалудинов Ю.А. Лечение хронических атрофических ринитов у работников производства стекловолокна / Ю.А. Джамалудинов // Рос. ринология. - №2. 1994. - C. 112-113.
44. Диденко В.И. Реконструктивно-пластические операции при атрофических ринитах и озене с использованием губчатой аутокости и костного мозга / В.И. Диденко // Рос. ринология. 1995. - №1. - C. 52-59.
45.Диденко В.И. Клинико-иммунологические параллели атрофических ринитов и озены до- и после реконструкции и пластики полости носа с использованием губчатой аутокости и костного мозга / В.И. Диденко // Новости оториноларингологии и логопатологии. 2000.- №4. - C. 31-37.
46.Диденко В.И. Аутотрансплантация губчатой аутокости с костним мозгом при лечении больних атрофических ринитом и озеной. Хирургическая техника. Эффективность / В.И. Диденко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2001.- №5.- С.77-82.
47. Драгомерецкий В.Д. Эксперементальное исследование нейротрофических расстройств в тканях носа: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / В.Д. Драгомерецкий. - 1955. - 19с.
48. Дреннова К.А. Современное состояние вопроса об этиологии патогенезе в лечении атрофических процессов верхних дыхательных путей / К.А. Дреннова // Вестн. оториноларингологии. 1958. - №4. С. 3-11.
49. Дубровский А.З. Новый аппарат для исследования обоняния (тонометрический ольфактометр) / А.З. Дубровский // Вестн. оториноларингологии. 1954. - №4. С. 69-71.
50. Дульцин М.С. Уровень железа в крови при раневом процессе / М.С. Дульцин // Клин.мед. - 1947. Т. 25. - №5. - С. 73-79.
51. Жилкина А.С. К вопросу об этиологии озены / А.С. Жилкина // Тр. Государственного научно исследовательского института уха, горла и носа. - М., 1953. С. 265-270.
52. Жилкина А.С. Аллергический фактор при озене / А.С Жилкина // Материалы расширенного пленума правлення Всеросийского научного медицинского общества оториноларингологов и научн. сессии НИИ уха, горла й носа по проблеме аллергии в оториноларингологии и орг.вопросам. - М., 1964. С. 37-38.
53. Зазыбин Н.И. Нейротрофичный ганглий перегородки носа / Н.И. Зазыбин // Научн. тр. Ивановского Мед. ин-та.- Иваново, 1945.- С.16-19
54. Зайко Н.Н. Нервная трофика и дистрофический процес / Зайко Н.Н. / Многотомное руководство по патологической физиологии.- М., 1966.- 4.- С. 516-536.
55. Зарицкий Л.А. Озена. / Л.А. Зарицкий, К.М. Губина // Киев.: Здоров’я, 1977.- 96с.
56. Ибрагимов Р.Т. Опыт лечения больных атрофическим ринитом и озены ферроцероном / Р.Т. Ибрагимов, И.И. Мартыненко // Актуальные вопросы оториноларингологии. - Ташкент, 1976.- С. 37-41.
57. Иванова Н.Ф. Патология ЛОР-органов при элементарной дистрофии / Н.Ф. Иванова // Сб.тр. Ленинградского института по болезням уха, горла, носа и речи.- Л, 1944.- С. 134-139.
58.Иконников В.Н. Применение свежей ткани плаценты и пуповины в качестве пластического материала при лечении озены и хронических атрофических ринитов / В.Н. Иконников // Материалы межобластной конференции Московского НИИ оториноларингологии - 1977. - С.117-118.
59. Исамбаев М. Комплексное лечение больных атрофическим ринофаринголарингитом / М. Исамбаев // Вестн. оториноларингологии. 1986. - №3. С. 78-79.
60. Исхаков Ш.Д. Применение мидокалма и тауфона для коррекции нарушений микроциркуляции у больных атрофическими ринитами / Ш.Д. Исхаков // Актуальные вопросы клинической оториноларингологии. 1992. - C. 77-78
61. Касымов К.К. Клиника и лечение хронических гайморитов, протекающих на фоне атрофии слизистой оболочки полости носа / К.К. Касымов // Вестн. оториноларингологии. 1987. - №2. С. 43-46
62. Климова П.Г. О применении экстрата алоэ при некоторых оториноларингологических заболеваниях. // Вестн. оториноларингологии. - 1954. №З. С. 81-82.
63. Кмита С. Оториноларингология детского возраста / С. Кмита // -Варшава, 1971.
64. Компанеец С.М. Болезни носа и околоносовых пазух / С.М. Компанеец // Киев, 1949.- 376 с.
65. Коновальчиков Г.Д. Имунный статус больных склеромой и озеной / Г.Д Коновальчиков, Т.М Овчаренко, И.А. Крилов // 1 Белорусский съезд иммунологов. Тез. докл.- Минск., 1990. С. 108.
66. Коновальчиков Г.Д. Применение цефамезина при лечении больных склеромой и озеной / Г.Д. Коновальчиков, Т.М. Овчаренко, И.А. Крилов // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1987. - №4. С. 37-39
67. Костров Н.И. Определение уровня экскреции эстрогенов и прегнандиола у больных отосклерозом и озеной / Н.И. Костров // Сб. тр. Ленинградского НИЙ по болезням уха, горла, носа й речи. 1966. №14. С. 120-128.
68. Красильников А.П. Эксперементальное обоснование химиотерапии озены / А.П. Красильников, И.А. Крылов // Вестн. оториноларингологии. - 1976.- №2.- С. 84-87.
69. Красильников А.П. Дифференциальная диагностика озены, атрофической формы склеромы и хронического атрофического Ринина / А.П. Красильников, М.В. Мякинникова, И.А. Крылов // Вестн. оториноларингологии. 1976. - №2. С. 39-42.
70. Красильников А.П. Озена. Клиника, диагностика, лечение и эпидемиология / А.П. Красильников, М.В. Мякинникова, И.А. Крылов // Минск, 1980. - 127с.
71. Красильников А.П. Озена. Этиология, иммунология, патогенез / А.П. Красильников, М.В. Мякинникова, И.А. Крылов // Минск, 1974. - 128с.
72. Кручинина И.Л. О результате лечения генуинной озены аэронизацией и прямым переливанием крови по методике С.С.Гробштейна / И.Л. Кручинина // Вестн. оториноларингологии. 1952. 1. С. 45-46.
73. Крылов Б.М. Лечение больных озеной никотиновой кислотой / Б.М. Крылов // Вестн. оториноларингологии. - 1961.- №6. С. 100-101.
74. Крылов И.А. Роль иммунных и нормальных сывороток в защите от озенозной инфекции / И.А. Крылов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и имуннобиологии, -1981. №10. - С. 80-84.
75. Крылов И.А. Причины неэффективносити антибактериальной терапии при озене. / И.А. Крылов // II съезд оториноларингологов БССР: Тез. Докл. Минск, 1984. С. 76-78.
76. Крылов И.А. Исспользование химического диагностикума в РСК при озене. / И.А. Крылов // III респ. Съезд врачей-лаборантов БССР: Тез. Докл. Минск, 1986. С. 214.
77. Крылов И.А. Массивность микробного очага клебсиелл озены, протея и псевдомонад в респираторном тракте больных озеной. / И.А. Крылов // III респ. Съезд врачей-лаборантов БССР: Тез. Докл. Минск, 1986. С. 182-183.
78. Крылов И.А. Взаимоотношение между Klebsiella ozaenae и другими членами микробной ассоциации патологического озенозного очага / И.А. Крылов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и имуннологии 1988. - №2. С. 17-20.
79. Крылов И.А. Чувствительность клебсиеллы склеромы и озены к антибактериальным препаратам / И.А. Крылов, Н.А. Израитель // Проблемы бактериологии и иммунологии. Минск, 1999. - C. 31-35.
80. Курилин И.А. К вопросу патогенеза озены / И.А. Курилин, В.М Васильєв // II съезд оториноларингологов Беларуссии. Тезисы докл.- Минск, 1984. С. 68 -70.
81. Курилин И.А. Комплексный метод лечения больных озеной / И.А. Курилин, В.М. Васильев // Журн. ушных, носовых и горловых болезней - 1982.-№ 3.- С. 1-9.
82. Литвицкий П.Ф. Патофизиология системы крови / П.Ф. Литвицкий // В кн.: Патофизиология. Москва, 2002.- С. 38-45.
83. Малхазова К.А. Консервативное лечение при озене хлорофиллокаротивнойпастой / К.А.Малхазова // Вестн. оториноларингологии. 1957. - №3. С. 96-97.
84. Марцышевская Р.Л. Клинико-лабораторные параллели при железодефицнтных анемиях / Р.Л. Марцышевская // Лаб. Дело.- 1964.- С. 645 - 649.
85.Меньшова Р.А. Влияние аллопластики при озене на некоторые функции носа / Р.А. Меньшова // Материалы 26-й отчетной конференции аспирантов й клинических ординаторов - Л., 1966. 65с.
86.Меньших Л.М. Роль аллергического фактора в патогенезе озены / Л.М. Меньших // У1 сьезд оториноларингологов СССР: материалы сьезда. М, 1968.- С.188-189.
87.Миль В.М. Исследование симпатических веществ у больных озеной / В.М. Миль // Вестн. оториноларингологии. - 1948.- №1.- С. 58-60.
88. Мильман М.Ш. Чувствительность микрофлоры верхних дыхательных путей к сульфаниламидным препаратам / М.Ш. Мильман // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1960. - №2. С. 13-17.
89. Мильман М.Ш. Клинико-бактериологические исследования к вопросу патогенеза атрофических ринитов: дис. кандидата медичних наук: 14.01.19 / Мильман М.Ш. - Т., 1961.
90. Минцер О.П. Методы обработки медицинской информации / О.П. Минцер, Б.Н Уваров, В.В. Власов // К.: Вища школа,- 1991. 271 с.
91. Млечин Б.М. Озена / Б.М. Млечин // Хирургические болезни носа, придаточных пазух и носоглотки / Под ред. Темкина Я.С. и Рутенбурга Д.М. М., 1949. С. 127-146.
92. Молочко В.А. Напряженность и динамика развития иммунитет при введении єксперементальных озенозных корпускулярных вакцин / В.А. Молочко, А.П. Красильников, И.А. Крилов, Т.М. Ласточкина // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1988. - №5. С. 49-52.
93.Мянникова М.В. Озена в семьях / М.В. Мянникова, Т.М. Овчаренко, И.А. Крилов, М.Ш. Алкина // II съезд оториноларингологов Белоруссии: Тезисы докл. - Минск, 1984. С. 70-71.
94. Нестеренко Е.Г. Комплексное лечение атрофических ринофарингитов: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / Е.Г. Нестеренко - 1966. - 10с.
95. Николаевская В.П. К вопросу об отдаленных результатах лечения больных озеной стрептомицином / В.П. Николаевская // Тр.Гос. НИЙ уха, горла, носа.ВХМ. 1958. С. 32-34.
96.Николаевская В.П. К вопросу о лечении озены / В.П. Николаевская // Тр.Гос.НИИ уха, горла, носа. МЗ РСФСР. 1952. №2. С. 76-84.
97.Николаевская В.П. К вопросу об отдаленных результатах лечения больных озеной стрептоміцином / В.П. Николаевская // Тр.Гос. НИИ.- уха, горла, носа. ВХМ, 1958. - С. 32-34.
98.Николаевская В.П. Материалы к патогенезу и лечению озены: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / В.П. Николаевская. М, 1954. - 12 с.
99.Остроухова Т.М. Использование железосодержащих препаратов для лечения озены / Т.М. Остроухова, З.А. Дембо // Тезисы докл. Научной сессии посв.итогам научн.деят.коллектива ин-та в 1964 г. (НИИ переливання крови). - Л., 1965.- С.94-95.
100. Остроухова Т.М. Дальнейшие наблюдения по применению железосодержащих препаратов для лечения озены / Остроухова Т.М., Дембо Е.А. // Материалы итоговой научной сессии института 9-10 апреля 1968 года (Леинградский НИИ гематологии и переливания крови). Ленінград, 1968. - С. 56-57.
101. Паутов Н.А. Озена / Н.А. Паутов // Многотомное руководство по оториноларингологии. 1963. Т. З. С. 85-120.
102. Перетц Л.Г. Нормальная микрофлора полости носа й ее значение для патологи / Л.Г. Перетц, Л.И. Невлер // Вестн. оториноларингологии. 1947. №1. С. 19-25.
103. Петряков В.А. Клинико-лабораторные исследования у больных озеной и эффективность комплексого консервативного лечения: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / В.А. Петряков Киев, 1978.- 26с.
104. Петряков В.А. Озена: учеб.-метод. пособие / Петряков В.А. // МЗ Респ. Беларусь, Белорус. гос. мед. ун-т, каф. болезней уха, горла и носа. - Минск [БГМУ], 2005. 22. - 3с.
105. Петряков В.А. Содержание железа у больных озеной / В.А. Петряков // Здравоохранение Белоруссии. - 1976.- №6.- С. 83-84.
106. Покровский В.И. Оксид азота, его физиологические и патофизиологические свойства / В.И.Покровский, Н.А.Виноградов // Терапевтический архив.-2005.- Т. 77, -№1.-С. 82-87.
107. Преображенский Б.С. К проблеме изучения конституции и наследственности в оториноларингологии / Б.С. Преображенский // Вестн. оториноларингологии. - 1949. - №4.- С. 9-12.
108. Прянишникова Н.Т. Тканевая терапия при некоторых оториноларингологических заболеваниях / Н.Т. Прянишникова // Вестн. оториноларингологии. 1953. - №2. С. 40-45.
109. Рождественская М.А. Опыт применения АЦС Богомольца при озерне / М.А. Рождественская // Вестн. оториноларингологии. 1945. №1. С. 24-27.
110. Романов В.Ф. Исследование основного обмена у больньїх отсклерозом й озеной / В.Ф. Романов, А.В. Костров // Материалы итогов научн. конф. слушателей академии. - Л., 1966. №2. С. 111-112.
111. Руденко В.П. О патогенезе дистрофии слизистой оболочки носа у больних озеной: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» / В.П.Руденко.- Ленінград, 1980.- 35 с.
112. Садриева Р.В. К вопросу о происхождении атрофических катаров верхних дыхательных путей у жителей г.Самарканды и области: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингология» // Р.В. Садриева. - 1954.- 35 с
113. Скрябин В.А., Мухаммед Реффас. Применение вазодилятаторов в комплексном лечении больных озеной / В.А. Скрябин, Реффас Мухаммед // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1992. - №1. С. 34-35.
114. Соболь И.М. Клиника поражения клино-небного узла / И.М. Соболь // Тр. 2 съезда оториноларингологов УССР. Киев, 1950. - С. 457-460.
115. Сутин М.И. Опыт лечения стрептомицином при озерне / М.И. Сутин, Н.П. Синиоков // Вестн. оториноларингологии. - 1955. - №1.- С.60-61.
116. Терещенко В.П. Методичні засади розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації / За ред. В.П. Терещенко. - К.: «Медінформ», 2005. 160 с.
117. Терещенко В.П. Окремі питання діагностики захворювань із застосуванням морфологічних методів досліджень / Терещенко В.П., Піщиков В.А та ін.// МВЦ „Медінформ”. - К., 2006. 104 с.
118. Тимен Э.Г. Эксперементальное обоснование и клинические использования низкоэнергетического лазерного излучения при хронических субатрофических ринитах и назофарингитах / Э.Г. Тимен, Л.А. Мартынюк, Г.А. Карась // Труды всесоюзной конференции. Киев, 1981.- С. 92-93.
119. Титов Л.П. Состояние факторов гуморального иммунитета у больных озеной / Л.П. Титов //В естн. оторинолар. - 1979.- № 5.- С 36-39.
120. Томенко И.З. Сужение полости носа путем смещения ее латеральной стенки у больного хроническим атрофическим ринитом / И.З. Томенко // Журн. ушных, носовых и горловых болезней 1989. - №3. - C. 59-60.
121. Трутнев В.