ВЕСТИБУЛЯРНА ДИСФУНКЦІЯ ТА СЕНСОРОНЕВРАЛЬНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ У ДИНАМІЦІ ПІСЛЯАВАРІЙНОГО ПЕРІОДУ : ВЕСТИБУЛЯРНАЯ ДИСФУНКЦИЯ И СЕНСОРОНЕВРАЛЬНАЯ Тугоухость У УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АТОМНОЙ ЭЛЕКТРОСТАНЦИИ В ДИНАМИКЕ ПОСЛЕАВАРИЙНОЙ ПЕРИОДА



  • Название:
  • ВЕСТИБУЛЯРНА ДИСФУНКЦІЯ ТА СЕНСОРОНЕВРАЛЬНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ У ДИНАМІЦІ ПІСЛЯАВАРІЙНОГО ПЕРІОДУ
  • Альтернативное название:
  • ВЕСТИБУЛЯРНАЯ ДИСФУНКЦИЯ И СЕНСОРОНЕВРАЛЬНАЯ Тугоухость У УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АТОМНОЙ ЭЛЕКТРОСТАНЦИИ В ДИНАМИКЕ ПОСЛЕАВАРИЙНОЙ ПЕРИОДА
  • Кол-во страниц:
  • 362
  • ВУЗ:
  • Державна установа “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Академії медичних наук України”  
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Академія медичних наук України
    Державна установа Інститут отоларингології
    ім. проф. О.С. Коломійченка Академії медичних наук України”



    УДК 616.221- 008.55:614.8

    На правах рукопису

    МІЩАНЧУК Ніна Сергіївна




    ВЕСТИБУЛЯРНА ДИСФУНКЦІЯ ТА СЕНСОРОНЕВРАЛЬНА
    ПРИГЛУХУВАТІСТЬ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ У ДИНАМІЦІ ПІСЛЯАВАРІЙНОГО ПЕРІОДУ

    14.01.19- оториноларингологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора медичних наук


    Науковий консультант:
    СУШКО Юрій Олександрович, доктор медичних наук, професор






    Київ 2009







    ЗМІСТ

    Перелік умовних скорочень......................................................................7
    Вступ..............................................................................................................9
    Розділ 1. Вплив іонізуючої радіації на вестибулярний і слуховий аналізатори, нервову та судинну системи (огляд літератури)...................21
    1.1. Анатомо-фізіологічні основи функціонування вестибулярного і слухового аналізаторів та вплив на них іонізуючої радіації.............................21
    1.2. Дія іонізуючого опромінення на нервову та судинну системи...............................................................................33
    1.2.1. Зміни нервової та судинної систем у потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.................................................................................43
    1.3. Лікування гострої і хронічної ВД та СНП різного генезу................52
    1.4.Обговорення даних літератури та обґрунтування обраного напрямку досліджень..............................................................................................................57
    Розділ 2. Матеріали і методи дослідження............................................61
    2.1.Загальна характеристика обстежень ...................................................61
    2.1.1. Характеристика обстежених груп УЛНА на ЧАЕС.......................64
    2.2. Методи досліджень..........65
    2.2.1. Методика вестибулометричного обстеження....65
    2.2.2. Методика електроокулографії (ЕОГ)..............................................67
    2.3. Методи обстеження функціонального стану слухового аналізатора.............................................................................................................68
    2.3.1. Аудіометричне обстеження.............................................................68
    2.3.2. Об’єктивні електрофізіологічні методи обстеження слухової функції69
    2.3.2.1. Методика акустичної (динамічної) імпедансометрії (тимпанометрія, іпсилатеральна та контралатеральна рефлексометрія)...69
    2.3.2.2. Методика реєстрації отоакустичної емісії продуктів спотворення (ОАЕПС).........................................................................................71
    2.3.3. Реєстрація слухових викликаних потенціалів...............................72
    2.3.3.1. Методика реєстрації коротколатентних або стовбуромозкових слухових викликаних потенціалів (КСВП ).......................................................73
    2.3.3.2. Методика реєстраціі довголатентних або коркових слухових викликаних потенціалів ( ДСВП )........................................................................74
    2.4. Методика екстракраніальної ультразвукової доплерографії (УЗДГ).....................................................................................................................75
    2.5. Методика дослідження стану мікроциркуляторного русла ............77
    2.6. Епідеміологічні та статистичні методи дослідження, застосовані при обробці результатів обстеження УЛНА на ЧАЕС......................................78
    2.6.1. Аналіз захворюваності на вестибулярну дисфункцію..................78
    2.6.2. Методика обчислення ризиків.........................................................78
    2.6.3. Математичне моделювання ризиків ВД в УЛНА на ЧАЕС.........82
    2.6.4. Обчислення середніх значень кількісних показників, що підлягають вивченню...........................................................................................83
    Розділ 3. Захворюваність та ризики розвитку вестибулярної дисфункції: математичне моделювання ризиків. Зміни функціонального стану весибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду.....................................................................................84
    3.1. Характер та структура вестибулярних порушень в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду...................................................................84
    3.2. Ризики розвитку ВД в УЛНА на ЧАЕС.............................................97
    3.3. Захворюваність на ВД в УЛНА на ЧАЕС: результати математичного моделювання ризику................................................................101
    3.4. Зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕСI групи, які перенесли ГПХ, у динаміці післяаварійного періоду..............106
    3.5. Зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕС ІІ групи, опромінених малими дозами низької інтенсивності за відносно короткий проміжок часу, у динаміці післяаварійного періоду..................................................................................................................115
    3.6. Зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕС ІІІ групи, опромінених малими дозами низької інтенсивності впродовж тривалого часу, у динаміці післяаварійного періоду ................................123
    3.7. Особливості клінічних проявів ВД в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді при судинних порушеннях з кризовим перебігом.129
    3.8.Клініко-електрофізіологічна характеристика ВД при дисциркуляторній енцефалопатії в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді......................................................................................133
    3.9 Узагальнення результатів обстежень................................................143
    Розділ 4. Зміни функціонального стану слухового аналізатора в УЛНА на ЧАЕС за даними аудіометрії та електрофізіологічних досліджень у динаміці післяаварійного періоду..147
    4.1.Зміни гостроти слуху, його характер та захворюваність на СНП в УЛНА на ЧАЕС за даними аудіометрії у динаміці післяаварійних років.....................................................................................................................147
    4.1.1. Зміни гостроти слуху в УЛНА на ЧАЕС І групи, що перенесли ГПХ, за даними аудіометрії у динаміці післяаварійного періоду..................153
    4.1.2. Зміни гостроти слуху в УЛНА на ЧАЕС ІІ групи, що зазнали опромінення у малих дозах низької інтенсивності за відносно короткий проміжок, за даними аудіометрії у динаміці післяаварійного періоду.................................................................................................................157
    4.1.3. Зміни гостроти слуху в УЛНА на ЧАЕС ІІІ групи, опромінених малими дозами низької інтенсивності впродовж тривалого періоду, за даними аудіометрії у динаміці післяаварійних років звірити......................................160
    4.2. Зміни часових показників акустичної (динамічної) імпедансометрії в УЛНА на ЧАЕС у ранньому післяаварійному періоді.................................163
    4.3. Показники функціонального стану зовнішніх волоскових клітин внутрішнього вуха за даними в ОАЕПС в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді....................................................................................167
    4.4. Зміни функціонального стану стовбуромозкових структур слухового аналізатора при іонізуючому опроміненні в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду.....................................................................173
    4.5. Зміни функціонального стану коркових структур слухового аналізатора в УЛНА на ЧАЕС різних груп у динаміці післяаварійного періоду..................................................................................................................189
    4.6. Послідовність розвитку ВД та СНП та їх патогенетична поєднаність у динаміці післяаварійного періоду в УЛНА на ЧАЕС..............201
    4.7. Узагальнення результатів обстежень ..............................................206
    Розділ 5. Порушення мікроциркуляторного русла, зміни кровообігу в магістральних судинах голови та шиї в УЛНА на ЧАЕС. Атеросклероз аорти, склеротичні зміни судин сітківки ока та слухові порушення як симптомокомплекс передчасного старіння організму в УЛНА на ЧАЕС...................................................................................................................209
    5.1. Порушення мікроциркуляторного русла та їх вплив на розвиток ВД в УЛНА на ЧАЕС................................................................................................209
    5.2. Зміни кровообігу в магістральних судинах голови і шиї в УЛНА на ЧАЕС....................................................................................................................214
    5.3. Вплив фунціональних змін сітківки ока на параметри експериментального ністагму та взаємозв’язок вестибулярних та зорових порушень в УЛНА на ЧАЕС за даними випадок- контрольного дослідження..223
    5.4. Вивчення впливу змін у магістральних судинах голови і шиї на прояв вестибулярних та неврологічних порушень в УЛНА на ЧАЕС за допомогою математичного моделювання.....................................................229
    5.5. Атеросклероз аорти, склеротичні зміни судин сітківки ока та слухові порушення як симптомокомплекс передчасного старіння організму в УЛНА на ЧАЕС (клініко-епідеміологічне дослідження)................................235
    5.6. Узагальнення результатів обстежень ..............................................240
    Розділ 6. Тактика лікування та корекції вестибулярної дисфункції і сенсороневральної приглуховатості в УЛНА на ЧАЕС............................243
    6.1. Лікування ВД і СНП алопатичними препаратами та оцінка їх ефективності........................................................................................................243
    6.2. Антигомотоксичні препарати при лікуванні ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС та оцінка їх ефективності........................................................................252
    6.3. Гірудотерапія гострої ВД і гострої СНП при фібринолітичних змінах крові в УЛНА на ЧАЕС та оцінка її ефективності...............................260
    6.4. Засоби корекції ВД та СНП...............................................................267
    6.4.1. Лікувальна фізкультура як неспецифічний засіб корекції статико-кінетичної рівноваги при ВД в УЛНА на ЧАЕС................................267
    6.4.2. Підбір слухових апаратів засіб корекції СНП в УЛНА на ЧАЕС.....................................................................................................................271
    6.5. Узагальнення результатів обстежень...............................................273
    Розділ 7. Аналіз результатів обстежень..............................................275
    Висновки...................................................................................................309
    Практичні рекомендації.........................................................................312
    Список використаних джерел...............................................................316







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АГТП антигомотоксичні препарати
    АД акустичний діапазон
    АРВМ акустичний рефлекс внутрішньовушних м’язів
    ВА вестибулярний аналізатор
    ВВР вестибуло-вегетативні реакції
    ВД вестибулярна дисфункція
    ВСА внутрішня сонна артерія
    ВСР вестибуло-сенсорні реакції
    ЗОСА зовнішня сонна артерія
    ЗСА загальна сонна артерія
    Гр грей (одиниця поглинання іонізуючого випромінювання)
    ДКІ дикротичний індекс
    ДСВП довголатентні слухові викликані потенціали
    ДСІ діастолічний індекс
    ДЕП дисциркуляторна енцефалопатія
    ЕНГ електроністагмографія
    ЕОГ електроокулографія
    ІО іонізуюче опромінення
    ІР індекс резистентності
    КЕР клініко-епідеміологічний реєстр
    КСВП коротколатентні слухові викликані потенціали
    ЛП латентний період
    ЛШК лінійна швидкість кровотоку
    МПІ міжпіковий інтервал
    МКХ-10 міжнародна статистична класифікація захворювань та споріднених проблем охорони здоров’я. Десятий розділ.
    НЦРМ науковий центр радіаційної медицини
    ОАЕ отоакустична емісія
    ОАЕПС отоакустична емісія продуктів спотворення
    О-М окципіто-мастоїдальне відведення
    П- вікова приглухуватість (presbyakuzis)
    ПП передчасна вікова приглухуватість (presbyakuzis praecox)
    ПФН повільна фаза ністагму
    РЕГ реоенцефалографія
    РІ пульсовий опір
    СВП слухові викликані потенціали
    СКР статико-кінетична рівновага
    СНП сенсороневральна приглухуватість
    СА слуховий аналізатор
    УЗДГ ультразвукова доплерографія
    УЛНА на ЧАЕС учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції
    Ф-М фронто-мастоїдальне відведення
    ХА хребетна артерія
    CL довірчий інтервал (відносного ризику)
    RR відносний ризик









    ВСТУП

    Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) спричинила радіаційне опромінення значного контингенту населення України. Радіаційного впливу під час участі в аварійних роботах в Україні зазнало понад 412 тисяч осіб. Із зони відчуження ЧАЕС евакуйовано та переселено 162,4 тис. людей. На радіаціоно опромінених територіях, де за даними на 2006 р. мешкає 2,4 мільйони осіб, вірогідне тривале опромінення населення. (20 років Чорнобильської катастрофи: Національна Доповідь України, 2006) [69].
    Поява великих груп радіаційно опромінених осіб, зростання численності працюючих в умовах впливу підвищеної іонізуючої радіації, широке застосування радіаційних технологій роблять оцінку індукованих цим чинником ефектів однією з найактуальніших проблем як сьогодення, так і у майбутньому на державному та світовому рівнях.
    Використання світового досвіду стосовно впливу опромінення на організм людини є недостатнім для вирішення багатьох проблем наслідків Чорнобильської катастрофи через її безпрецедентність.
    Були видані відповідні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, прийняті Загальнонаціональні Програми щодо проведення комплексних досліджень для вивчення впливу радіоактивного опромінення на здоров’я людини (як великими дозами при короткочасному опроміненні, так і малими при тривалому впливові у динаміці післяаварійного періоду).
    Аналіз даних літератури та клінічний досвід авторів [22, 52, 63,67,105, 119, 132, 140, 158,162, 170,173,184, 227,229,239, 241, 247,279 та ін] свідчать про те, що в УЛНА на ЧАЕС патологічні зміни відбуваються в усіх органах та системах організму.
    Відомо, що у структурі психо-соматичної захворюваності у цього спецконтингенту людей одне з провідних місць посідають психо-неврологічні захворювання [174]. Вони супроводжуються порушенням функції сенсорних аналізаторів, зокрема зорового, вестибулярного та слухового [229].
    Відомо, що функції сенсорних аналізаторів є одними з надійних критеріїв оцінки стану здоров’я людини, а їх зміни часто призводять до втрати профпридатності, зниження працездатності та інвалідності [111, 206].
    Дані дослідників [1, 9, 10, 12, 27, 57, 267, 279] свідчать, що вестибулярний та слуховий аналізатори анатомічно, фізіологічно та функціонально тісно пов’язані між собою й з різними відділами центральної нервової системи, системи кровообігу та інших систем і органів , що зумовлює їх високу чутливість до змін умов зовнішнього та внутрішнього середовища.
    Особливо важливим є вивчення стану вестибулярного аналізатора, тому що він раніше за інші здатний реагувати на розвиток порушень в організмі. Цей факт спонукав Г.Ю. Григор’єва у 1982 р. [55] виділити функціональний стан вестибулярного аналізатора як критичну систему для визначення допустимих рівнів опромінення під час космічних польотів.
    Враховуючи результати досліджень вищезгаданих авторів та їх науковий та клінічний досвід, вивчення порушень вестибулярної та слухової функцій, спричинених радіаційним опроміненням внаслідок аварії на Чорнобильській станції, є необхідним та дуже актуальним і, крім наукового, має важливе соціальне та практичне значення у клінічній медицині, зокрема у радіаційній.
    Багато дослідників вивчають паралельно та у взаємозв’язку стан слухової і вестибулярної функцій в осіб з патологією нервової системи, системи кровообігу та при інших патологічних станах в організмі.
    Оцінка функціонального стану слухового та вестибулярного аналізаторів необхідна не лише для визначення характеру захворювання, а й для з’ясування ряду експертних питань, для профвідбору та профорієнтації.
    Потребує особливої уваги та обставина, що у переважній більшості випадків потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи зазнали або зазнають опромінення у малих дозах, про можливі наслідки яких у науковій літературі повідомлень недостатньо.
    Щоб запобігти негативним наслідкам радіаційного впливу, необхідна всебічна обізнаність про зв’язок між дозою опромінення і радіаційно обумовленими ефектами, оцінка ризику вестибулярних та слухових порушень, їх характеру, ступеню проявів та особливостей клінічного перебігу у динаміці післяаварійного періоду, а також впливу цих порушень на профпридатність і працездатність, на якість життя у цілому.
    Єдино можливим шляхом вирішення цієї проблеми є здійснення широкомасштабних обстежень осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і перш за все учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА на ЧАЕС) працездатного на той час і у цілому здорового до аварії контингенту, що зазнав під час аварійних робіт іонізуючого опромінення внаслідок забруднення довкілля різноманітним спектром радіоактивних речовин.
    Численні дослідники [28, 59, 119, 217, 241 та ін] вважають, що вірогідна об’єктивна оцінка медичних наслідків катастрофи та реальної шкоди здоров’ю опромінених осіб можлива тільки на основі довгострокового епідеміологічного моніторингу за здоров’ям потерпілого населення та детального аналізу отриманих клініко-електрофізіологічних й епідеміологічних досліджень. Результати таких досліджень важливі для практичної отоларингології, отоневрології, неврології та радіобіології. Вони можуть сприяти розв’язанню цілої низки наукових питань, пов’язаних з проблемою дії на сенсорні аналізатори людини як великих, так і малих доз іонізуючого опромінювання; її прямих, опосередкованих, ранніх та віддалених наслідків.

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, покладені в основу дисертації, виконані у межах державної програми: Комплексна екологічна програма досліджень наслідків аварії (медичні аспекти) на Чорнобильській АЕС 1986-1991рр.(С-27 № д/р 01.90.0002663.1990р., розділ 02.06.02.). Зокрема, тем: 1) ”Изучить особенности функционального состояния, клинических проявлений, течения заболеваний слухового и вестибулярного анализаторов у лиц, подвергшихся радиационному воздействию”; 2) ”Изучить влияние длительного воздействия малых доз ионизирующего излучения на функцию слухового и вестибулярного анализаторов и церебральной гемодинамики у рабочих шумовых профессий, имевших контакт с ионизирующей радиацией”), в яких здобувач була відповідальним виконавцем;3) конкурсної теми у межах програми (5.207.Ч.93.) по МінЧорнобилю: ”Розробити та вдосконалити способи профілактики, ранньої діагностики і реабілітації слухових та вестибулярних порушень у ліквідаторів аварії на ЧАЕС на основі довгострокового моніторингу за станом змін у вестибулярній та слуховій системах”, № держреєстрації 0193U039804), в якій здобувач була відповідальним виконавцем.
    Виконані фрагменти НДР по МінЧорнобилю у відділі функціональної патології нервової системи інституту радіаційної медицини ДУ НЦРМ АМНУ”: 4) ”Вивчити механізми виникнення клінічних та біологічних ефектів хронічного опромінення у персоналу зони відчуження” (№ державної реєстрації 0199U003162); 5) Моніторинг нервово-психічних, психо-соматичних, психологічних порушень у потерпілих учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Розробка і удосконалення системи профілактики, ранньої діагностики і лікування нервово-психічних захворювань” (№ держреєстрації 0196 U 010101). Здобувачем здійснено довготривалий моніторинг за станом слухової та вестибулярної функцій в УЛНА на ЧАЕС, розроблено тактику профілактики та лікування слухових і вестибулярних порушень при нервово-психічних захворюваннях, взята участь в оформленні фрагментів звітів.
    Виконано фрагменти НДР в інституті гігієни та епідеміології ДУ НЦРМ АМНУ ”: 6) Визначення закономірностей і ризиків формування непухлинних форм хронічних захворювань у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС на основі когортних досліджень, розробки моделей оцінки і прогнозу з урахуванням радіаційних та нерадіаційних факторів” (№ держреєстрації 0100U003181); 7) ”Вивчення закономірностей у зміні стану здоров’я постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС на основі довгострокових клініко-епідеміологічних досліджень” (№ держреєстрації 0196U010192). Здобувачем взята участь у дослідженнях, підготовці фактичного матеріалу для когортних досліджень, для математичного моделювання ризиків вестибулярної дисфункції із урахуванням різного дозового навантаження різної тривалості, віку, соматичної патології, а також в оформленні фрагментів звітів.
    Мета дослідження підвищення ефективності діагностичних, лікувальних, профілактичних і експертних заходів при вестибулярній дисфункції (ВД) та сенсороневральній приглухуватості (СНП) в УЛНА на ЧАЕС на підставі визначення у них клініко-електрофізіологічних порушень функціонування різних відділів вестибулярного і слухового аналізаторів у динаміці післяаварійного періоду.
    Завдання дослідження:
    1. Дослідити клініко-електрофізіологічні порушення функціонального стану різних відділів вестибулярного і слухового аналізаторів в УЛНА на ЧЕАС при довгостроковому моніторингу у динаміці післяаварійного періоду.
    2. З’ясувати особливості патогенезу та прояви клінічного патоморфозу детермінованих ефектів ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС, які зазнали іонізуючого опромінення у різних дозах різної тривалості
    3. Визначити клініко-електрофізіологічні діагностичні критерії ВД при різних ступенях дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕП), а також при симпато-адреналових, вазо-інсулярних та змішаних кризах судинних розладів в УЛНА на ЧАЕС.
    4. Встановити патогенетичне значення порушень мікроциркуляторного русла й стану магістральних судин голови та шиї у розвиткові ВД і СНП.
    5. Дослідити ймовірний патогенетичний зв’язок між зоровими і вестибулярними порушеннями та визначити вплив функціональних змін сітківки ока на параметри експериментального ністагму в УЛНА на ЧАЕС.
    6. Розробити математичну модель оцінки радіаційного ризику ВД на основі клінічних, електрофізіологічних, дозиметричних даних, тривалості радіаційних навантажень, віку, а також соматичних захворювань.
    7. Сформулювати тактику лікування та корекції ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС й апробувати її у клініці з оцінкою ефективності.
    Об’єкт дослідження вплив іонізуючого опромінення у різних дозах та різної тривалості на порушення функцій вестибулярного і слухового аналізаторів людини.
    Предмет дослідження клінічні, електроакустичні, електрофізіологічні показники у різних відділах слухового і вестибулярного аналізаторів, показники стану мікроциркуляторного русла та УЗДГ магістральних судин голови і шиї в УЛНА на ЧАЕС, які зазнали дії іонізуючого опромінення у різних дозах різної тривалості.
    Методи дослідження. Застосована методологія клінічного обстеження вестибулярної та слухової функцій, стану мікроциркуляторного русла, магістральних судин голови та шиї в УЛНА на ЧАЕС у післяаварійному періоді:
    а) комплекс клінічних вестибулометричних методик, що дозволив кількісно і якісно визначити порушення статико-кінетичної рівноваги, параметри спонтанного, позиційного ністагмів, експериментальної ністагмової реакції при калоричній й обертовій стимуляціями, які реєструвались за допомогою електроністагмографії, враховуючи показники електроокулографії;
    б) комплекс досліджень стану слухової функції: аудіометрія; електроакустичні дослідження динамічна імпедансометрія, отоакустична емісія продуктів спотворення (ОАЕПС); електрофізіологічні дослідження: слухові викликані потенціали- коротколатентні (КСВП) або стовбуромозкові та довголатентні (ДСВП) або коркові;
    в) методика дослідження стану мікроциркуляційного русла у бульбарній кон’юнктиві ока, судин сітківки ока та екстракраніальна УЗДГ магістральних судин голови і шиї;
    г) довгостроковий моніторинг за станом вестибулярної і слухової функцій у динаміці 11-20 років післяаварійного періоду.
    Методи аналізу: математичне моделювання абсолютного та відносного радіаційних ризиків вестибулярних порушень залежно від поглинутої дози, тривалості іонізуючого опромінення, віку пацієнта та супутньої соматичної патології; епідеміологічний, статистичний, регресивний і кореляційний аналізи результатів обстежень.
    Наукова новизна отриманих результатів. На підставі результатів клініко-електрофізіологічних й епідеміологічних досліджень у динаміці післяаварійного періоду встановлено формування, прогресування ВД та СНП різної виразності в УЛНА на ЧАЕС, які зазнали дії іонізуючого опромінення (ІО) у діапазоні різних доз впродовж різних часових проміжків. Вперше:
    - доведено, що частота та ступінь цих порушень збільшуються зі збільшенням дозованого навантаження. Ці явища описуються математичною моделлю, яка враховує дозу та час перебування під ризиком, вік пацієнта, а також наявність супутньої соматичної патології;
    - з’ясовано, що радіаційне опромінення у дозах, понад 0,2 Ґр викликають стійкі клінічні та електрофізіологічні зміни функціонального стану вестибулярного і слухового аналізаторів;
    - створені адекватні математичні моделі, які дозволяють зробити прогноз ризику ВД, спричиненої іонізуючим опроміненням;
    - встановлено, що прогресування ВД в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду проявляється наростанням спонтанної симптоматики (статико-кінетичних розладів, спонтанного ністагму, а також трансформації експериментального ністагму із клонічного у тоніко-клонічний, а потім у тонічний), що вказує на прогресування уражень стовбуромозкових структур вестибулярного аналізатора, а також на поглиблення загальномозкових порушень при розвитку органічної церебро-васкулярної патології.
    - визначені клініко-електрофізіологічні характеристики та доповнені діагностичні критерії оцінки ВД у розвитку трьох ступенів прояву ДЕП, а також особливості клінічного перебігу ВД при вазо-інсулярних, симпато-адреналових і змішаних кризах судинних порушень, що спостерігаються в УЛНА на ЧАЕС.
    - отримано пріоритетні дані про те, що на параметри ністагму (спонтанного та експериментального), а саме: зменшення амплітуди ністагму, середньої кутової швидкості його повільної фази впливають зміни величин генерації постійного потенціалу ока, які є специфічним прямим ефектом ІО, що виникають у динаміці післяаварійного періоду в УЛНА на ЧАЕС. На підставі цих досліджень рекомендовано, що особам з очною патологією перед ЕНГ треба проводити ЕОГ та враховувати виявлені зміни при аналізі кількісних параметрів ЕНГ.
    - доказано на підставі епідеміологічних досліджень, що слухові порушення за типом presbyacuzis praecox та передчасні склеротичні зміни судин сітківки ока, як і передчасний атеросклероз аорти, можна розглядати як симптомокомлекс передчасного старіння УЛНА на ЧАЕС.
    - виявлено на підставі клініко-електрофізіологічних (ЕОГ і ЕНГ) та випадок-контрольного епідеміологічного досліджень, що в УЛНА на ЧАЕС існує прямий зв’язок між гостротою зору та ступенем проявів ВД ( r= 0,458 ).
    - встановлено взаємозв’язок між ступенем ВД та мікроциркуляторними порушеннями, а також між ступенем ВД та змінами кровообігу у магістральних судинах голови та шиї.
    Практичне значення отриманих результатів. Одержані достовірні дані про доклінічні порушення
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Отримано нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у підвищенні ефективності діагностичних, лікувальних, профілактичних та експертних заходів при вестибулярній дисфункції та сенсороневральній приглухуватості в УЛНА на ЧАЕС, на підставі визначення у них клініко-електрофізіологічних порушень функціонування різних відділів вестибулярного і слухового аналізаторів при різних дозах різної тривалості іонізуючого опромінення у динаміці післяаварійного періоду.
    2. Встановлено, що в УЛНА на ЧАЕС ВД проявляється клінічно раніше та частіше, ніж СНП і характеризується статико-кінетичними розладами, а також якісними та кількісними змінами всіх складових вестибулярних реакцій, як вестибуло-сенсорних та вестибуло-соматичних, так і вестибуло-вегетативних реакцій при функціональних стимуляціях, що вказує на ураження всіх структур (стовбуромозкових проміжно-підкоркових та коркових) центрального відділу вестибулярного аналізатора.
    3. Виявлено у динаміці післяаварійного періоду, що прогресування ВД в УЛНА на ЧАЕС проявляється наростанням спонтанної симптоматики: статико-кінетичних розладів, спонтанного ністагма, а також трансформацією спонтанного та експериментального ністагмів із клонічного у клоніко-тонічний, а потім у тонічний, що вказує на прогресуюче ураження стовбуромозкових структур вестибулярного аналізатора, у тому числі головного мозку, які поєднані із розвитком органічної церебро-васкулярної патології.
    4. Розроблені математичні моделі ризику ВД та встановлено, що відносний ризик первинної захворюваності ВД описується експоненціальною моделлю, яка враховує дозу опромінення, вік і час перебування під ризиком.
    5. Досліджено виникнення детермінованих радіаційних ефектів при дозах, більших 0,2 Ґр та виявлена залежність доза-ефект” за даними клініко- електрофізіологічних обстежень та математичного моделювання у динаміці післяаварійного періоду.
    6. Вивчені клініко-електрофізіологічні характеристики та доповнені діагностичні критерії оцінки проявів ВД при ДЕП трьох ступенів важкості, а також визначені особливості клінічного перебігу ВД при вазо-інсулярних, симпато-адреналових і змішаних кризах судинних розладів.
    7. Встановлено, що на показники спонтанного та експериментального ністагмів (зменшення амплітуди та середньої кутової швидкості повільної фази ністагма) достовірно впливають специфічні зміни генерації постійного потенціалу сітківки ока, що виникають у післяаварійному періоді в УЛНА на ЧАЕС, які проявляються на електроокулограмі зниженням світлового максимуму, темнового мінімуму, а також світло-темнового коефіцієнта Ардена.
    8. Виявлено доклінічні електрофізіологічні зміни у центральному відділі слухового аналізатора, що вказують на затримку передачі імпульсів у стовбуромозкових та підкорково- коркових- його структурах, які проявляються явищами дисфункції АРВМ на ядерному і між”ядерному рівнях, збільшеними величинами ЛП піків компонентів ІІІ і V та МПІ ІІІ-V та сумарного МПІ І-V компонентів КСВП, а також збільшеними величинами ЛП піків пізних компонентів P2 та N2 ДСВП при нормальних порогах сприйняття звуків в УЛНА на ЧАЕС.
    9. Досліджено особливості перебігу клініко- електрофізіологічних змін у центральному відділі слухового аналізатора в УЛНА на ЧАЕС, які поглиблюються у динаміці післяаварійного періоду у залежності від ІО при короткочасному у великих дозах ІО, а також при різній тривалості його дії при малих дозах на тлі розвитку органічної церебро-васкулярної патології.
    10. Встановлено в УЛНА на ЧАЕС зниження коркової активності головного мозку, про що вказують збільшені величини ЛП піків пізних компонентов Р2 та N2 СВП, які корелюють зі зменшенням вестибуло-вегетативних реакцій; ці дані підтверджують спільний механізм розвитку гальмівних процесів у названих структурах як вестибулярного, так і слухового аналізаторів внаслідок іонізуючого опромінення.
    11. Зв’ясовано, що функціональний стан зовнішніх волоскових клітин внутрішнього вуха за даними реєстрації отоакустичної емісії продуктів спотворення не порушений в УЛНА на ЧАЕС із нормальним слухом та із presbyacuzis praecox у віддаленому післяаварійному періоді
    12. Виявлено дозозалежний зв’язок між порушеннями мікроциркуляції у бульбарній кон’юнктиві ока, у магістральних судинах голови і шиї та розвитком ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС .
    13. Встановлено на підставі клініко- епідеміологічних досліджень, що слухові порушення за типом presbyacuzis praecox, ранні склеротичні зміни судин сітківки ока та ранній атеросклероз аорти у молодших вікових категоріях УЛНА на ЧАЕС можна розглядати як симптомокомлекс передчасного старіння організму.
    14. Обґрунтована та розширена тактика лікування та корекції ВД і СНП радіаційного генезу, яка включає традиційну алопатотерапію, антигомотоксичну терапію, гірудотерапію, а також комплекс дозованої лікувальної фізкультури і підбір багатоканальних цифрових слухових апаратів у бінауральній парі при соціально неадекватній СНП в УЛНА на ЧАЕС.










    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


    Оскільки результатами комплексних обстежень доведено, що ІО погіршує у першу чергу функціональний стан різних структур центрального відділу вестибулярного та слухового аналізаторів, для практичного застосування можна рекомендувати наступне:
    1. Для вирішення діагностичних і експертних питань вестибулярних та слухових порушень радіаційного генезу необхідно застосовувати об’єктивні та точні клініко-електрофізіологічні методи, а саме: при обстеженнях вестибулярної функції обстеження статико-кінетичної рівноваги, фонову ЕНГ, а також при функціональних навантаженнях. При обстеженні слухової функції вивчати часові показники АРВМ за допомогою динамічної імпедансометрії, КСВП та ДСВП, а також функціональний стан зовнішніх волоскових клітин внутрішнього вуха за допомогою ОАЕПС.
    2. Виявлені доклінічні зміни у стовбуромозкових та підкорково- коркових структурах слухового аналізатора ще до появи клінічних проявів слухових порушень можуть бути використані також для прогнозу та ризику розвитку змін у вищеназваних структурах головного мозку для топічних, диференціально- діагностичних та експертних потреб, для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів та систематичного контролю у динаміці післяаварійного періоду .
    3. Враховуючи, що при їонізуючому опроміненні виникають специфічні доклінічні порушення функціонального стану сітківки ока, що проявляється зниженням світлового максимуму, темнового мінімуму та світло-темнового коефіцієнта Ардена, які змінюють окремі показники спонтанного і експериментального ністагмів, то перед ЕНГ необхідно проводити офтальмологічне обстеження та ЕОГ, щоб при оцінці параметрів спонтанного та експериментального ністагмів враховувати виявлені зміни.
    4. Визначені особливості клінічного перебігу ВД та СНП при короткочасному високодозовому, відносно короткочасному та тривалому опроміненнях у малих дозах низької інтенсивності у післяаварійному періоді потребують подальшого довгострокового моніторингу, систематичного проведення лікувально-профілактичних та корегуючих заходів, щоб якнайбільше мінімізувати розвиток і прогресування ВД та СНП, а також органічних церебро-васкулярних порушень в УЛНА на ЧАЕС.
    5. Розвиток слухових порушень за типом presbyacuzis praecox, ранніх склеротичних змін судинної системи ока та атеросклерозу аорти у молодших вікових категоріях потребують подальших розробок і планування оздоровчих заходів, щоб продовжити життєздатність та покращити якість життя у цього спецконтингенту опромінених людей.
    6. Обґрунтовану розширену тактику лікування, що включає алопатичні препарати, антигомотоксичні препарати та гірудотерапію, а також корекцію ВД дозованими вправами лікувальної фізкультури, підбором багатоканальних цифрових слухових апаратів при соціально неадекватної сенсороневральної приглухуватості у бінауральній парі можна рекомендувати у широку клінічну практику оториноларингології, неврології та радіаційної медицини.
    7. Розроблені математичні моделі можна використати для визначення ризиків при вивченні різних патологічних станів, викликаних змінами різних умов довкілля.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Агеева-Майкова О. Г. Основы отоневрологии / О. Г. Агеева-Майкова, А. А. Жукович. М. : Медгиз, 1960. 385 с.
    2. Альтман Я. А. Руководство по аудиологии / Я. А. Альтман, Г. А. Таварткиладзе. М. : ДМК Пресс, 2003. 360 с.
    3. Альтман Я. А. Слуховая система : руководство / Я. А. Альтман. Л.: Наука, 1990. 346 с.
    4. Анохина Е. А. Влияние инфузии перфторана на оксидантную и антиоксидантную системы плазмы крови у больных с острой формой сенсоневральной тугоухости / Е. А. Анохина // Современные вопросы диагностики и реабилитации больных с тугоухостью и глухотой: материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием, 28 февр.-1 марта 2006 г. М., 2006. С. 21.
    5. Аудиометрия на украинском языке / В. Г. Базаров, А. Й. Багмут, Н. С. Мищанчук [и др.] // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1984. № 5. С. 1524.
    6. Ахаладзе М. Г. Темпи старіння і чинники, що його формують, у ліквідаторів аварії на ЧАЕC: результати попередніх і лонгітудинальних досліджень / М. Г. Ахаладзе, Л. М. Єна, П. Л. Чаяло // Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації : матеріали симпозіума. К., 1997. С. 1517.
    7. Бабияк В. И. Вестибулярная функциональная система / В. И. Бабияк, Ю. К. Янов. СПб. : Гиппократ, 2007. 426 с.
    8. Бабияк В. И. Клиническая вестибулология : руководство для врачей / В. И. Бабияк, А. А. Ланцов, В. Г. Базаров. СПб. : Гиппократ ; С.-Петерб. НИИ по болезням уха, горла, носа и речи, 1996. 332 с.
    9. Бабияк В. И. Реакции глазодвигательного аппарата и их сенсорные компоненты при сочетанном действии вестибулярных и зрительных раздражителей : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : спец. 14753 / В. И. Бабияк. Л., 1977. 23 с.
    10. Базаров В. Г. Клинико-электрофизиологическая оценка вестибулярних нарушений у ликвидаторов аварии на ЧАЭС в динамике 8-летних наблюдений / В. Г. Базаров, Н. С. Мищанчук // Материалы 15 съезда оториноларингологов России, 25-29 сент. 1995г. СПб., 1995. Т. 2. С. 385390.
    11. Базаров В. Г. Клиническая вестибулометрия / В. Г. Базаров. К.: Здоров’я, 1988. 200 c.
    12. Базаров В. Г. Особенности взаимодействия некоторых анализаторов и перспективы использования их в отоларингологии и авиационной медицине : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : спец. 14753 / В. Г. Базаров К., 1970. 25 с.
    13. Базаров В. Г. Оценка нарушений слуха при различных формах тугоухости / В. Г. Базаров, А. И. Розкладка // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1995. № 3. С. 2833.
    14. Базаров В. Г. Показатели вестибулометрии и слуховых вызванных потенциалов у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС / В. Г. Базаров, С. И. Кардаш, Е. В. Овсяник // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1994. № 6. С. 1118.
    15. Базаров В. Г. Статокинетическая устойчивость при вестибулярних нарушениях / В. Г. Базаров // Вестн. оториноларингологии. 1976. № 1. С. 1419.
    16. Базаров В. Г. Церебральна гемодинаміка при експериментальній вестибулярній стимуляції у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС / В. Г. Базаров, І. А. Білякова, Л. А. Савчук // Журн. вушних., носових і горлових хвороб. 2001. № 4. С. 15.
    17. Барабанова А. В. Клинико-физиологическая характеристика изменений в двигательной системе у людей при профессиональном лучевом воздействии : автореф. дис. канд. мед. наук / А. В. Барабанова. М., 1969. 20 с.
    18. Барабой В. А. Адаптогены / В. А. Барабой // Чернобыльская катастрофа / под ред. В. Г. Барьяхтара. К. : Наук. думка, 1995. С.289291.
    19. Барабой В. А. Антирадикальные и антиоксидантные средства / В. А. Барабой // Чернобыльская катастрофа / под ред. В. Г. Барьяхтара. К. : Наук. думка, 1995. С. 287289.
    20. Баранова В. Г. Функциональное состояние вестибулярного анализатора у больных лучевой болезнью : автореф. дис. канд. мед. наук / В. Г. Баранова. М., 1965. 23 с.
    21. Баскова И. П. Ингибиторы протеолитических ферментов медицинской пиявки (hirudo mediсіnalis) / И. П. Баскова, Л. Л. Завалова // Биохимия. 2001. Т. 66, Вып. 7. С. 869883.
    22. Бебешко В. Г. Клинические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС на этапе 1986-1990 гг. (основные направления научных исследований) / В. Г. Бебешко, А. Н. Коваленко, А. А. Чумак // Вестн. АМН СССР. 1991. № 11. С. 1418.
    23. Безшапочний С. Б. Вплив антигомотоксичних препаратів на імунний статус хворих бронхіальною астмою, асоційованою з поліпозним риносинуїтом / С. Б. Безшапочний, В. В. Лобурець, Л. А. Муляр // Журн. вушних., носових і горлових хвороб. 2005. № 5-с. С. 1617.
    24. Благовещенская В. В. К функциональному состоянию некоторых анализаторов при лучевой болезни / В. В. Благовещенская // Всесоюз. конф. по мед. радиологии : тез. докл. М., 1956. С. 8.
    25. Благовещенская В. В. Клинико-физиологическая характеристика состояния нервной системы при лучевой болезни человека : автореф. дис. д-ра мед. наук / В. В. Благовещенская. М., 1966. 36 с.
    26. Благовещенская Н. С. Клиническая отоневрология при поражениях головного мозга / Н. С. Благовещенская. М. : Медицина, 1976. 388 с.
    27. Благовещенская Н. С. Отоневрологические симптомы и синдромы / Н. С. Благовещенская. М. : Медицина, 1981. 327 с.
    28. Бородай Г. Г. Досвід довгострокового моніторингу здоров’я населення, яке зазнало радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Г. Г. Бородай, А. А. Гасанов // Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації : матеріали 3 симпоз., 16-17 груд. 1997 р. К., 1997. С. 4142.
    29. Бузунов В. О. Отоларингологічні захворювання і стан мікроциркуляції у осіб, занесених до клініко-епідеміологічного реєстру потерпілих при Чорнобильській катастрофі / В. О. Бузунов, П. А. Федірко, Л. П. Єлісеєва // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1995. № 2. С. 2025.
    30. Буйко А. С. Постоянный потенциал глаза человека при некоторых глазных заболеваниях / А. С. Буйко // Офтальмол. журнал. 1966. № 2. С. 130135.
    31. Булдаков Л. А. Радиактивное излучение и здоровье / Л. А. Булдаков, В. С. Калистратова. М. : Информ-Атом, 2003. 342 с.
    32. Бурлакова Е. Б. Новые аспекты закономерностей действия низкоинтенсивного облучения в малых дозах” / Е. Б. Бурлакова, А. Н. Голощапов, Г. П. Жижина // Радиац. биология и радиоэкология. 1999. Т. 39, № 1. С. 2634.
    33. Бушманов А. Ю. Содержание холестерина в крови у работников радиохимического предприятия, подвергшихся длительному облучению в малых дозах / А. Ю. Бушманов, Е. Ю. Кретова, Ф. С. Торубаров // Мед. радиология и радиац. безопасность. 1995. Т.40, № 3. С. 1213.
    34. Василенко И. Я. Радиобиологические проблемы малых доз радиации / И. Я. Василенко // Воен.-мед. журнал. 1993. № 4. С. 2832.
    35. Ващенко Е. А. Некоторые показатели функционального состояния нервной системы людей, подвергшихся действию комплекса неблагоприятных факторов Чернобыльской катастрофы / Е. А. Ващенко // Фізіол. журнал. 1993. Т. 39, № 5/6. С. 1018.
    36. Веремеенко К. Н. Состояние системы фибринолиза при остром кохлеарном неврите сосудистой этиологии / К. Н. Веремеенко, В. А. Гукович, Л. И. Волохонская // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1988. № 3. С. 2833.
    37. Верещагин Н. В. Мозговое кровообращение. Современные методы исследования в клинической неврологии / Н. В. Верещагин, В. В. Борисенко, Ф. Г. Власенко. М., 1993. 208 с.
    38. Вестибулярні та зорові порушення у потерпілих від Чорнобильської катастрофи, їх взаємозв'язок за даними випадок контрольного дослідження / В. О. Бузунов, Н. С. Міщанчук, П. А. Федірко, Л. П. Єлисеєва // 8 з’їзд оториноларингологів України, 5-10 черв. 1995р.: тез. доп. К., 1995. С. 174175.
    39. Вишневская В. П. Психологические аспекты синдрома преждевременного старения ликвидаторов / В. П. Вишневская // Отдаленные мед. последствия Чернобыльской катастрофы : материалы 2 междунар. конф., 1-6 июня 1998 г. К., 1998. С. 198199.
    40. Вінницький О. Р. Післярадіаційна енцефалопатія // Післярадіаційна енцефалопатія / під ред. А. П. Ромоданова. К., 1993. С. 100115.
    41. Водовозов A. M. Применение электро-окулографии для диагностики заболеваний дна глаза / A. M. Водовозов, A. M. Варновицкий // Офтальмол. журнал. 1972. № 2. С. 8387.
    42. Волошин П. В. Ионизирующее излучение как фактор риска в развитии цереброваскулярных нарушений / П. В. Волошин, Т. В. Крыженко, И. В. Здесенко // Проблемы радиац. медицины : респ. межвед. сб. К. : Здоровья, 1992. Вып. 4. С. 7781.
    43. Воячек В. И. Современное состояние вопроса о физиологии и клинике вестибулярного аппарата / В. И. Воячек // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1927. № 3/4. С. 121129.
    44. Вплив змін кровообігу в магістральних судинах шиї та судинах ока на прояв вестибулярних і неврологічних порушень у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС / Н. С. Міщанчук, П. А. Федірко, С. И. Солонович, Л. С. Резнікова // Журн. вушних., носових і горлових хвороб. 2005. № 4. С. 6671
    45. Випадок контрольне дослідження залежності вестибулярних порушень від стану мікроциркуляції в учасників аварійних робіт на ЧАЕС / Н. С. Міщанчук, П. А. Федірко, В. О. Бузунов, Л. П. Єлисеєва // Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації : матеріали 3 симпозіуму, присв’яч. пам'яті Е.В. Михайловської. К., 1997. С. 167169.
    46. Гирудотерапия / под ред. В. А. Сабинова. М. : Медицина, 2004. 430 с.
    47. Гірудотерапія у комплексному лікуванні односторонньої гострої сенсоневральної приглухуватості / Ю. О. Сушко, Н. С. Міщанчук, Т. Ю. Холоденко [та ін.] // Журн. вуш., нос. і горл. хвороб. 2001. №3. С. 166.
    48. Головокружение : пер. с англ. / под ред. М. Р. Дикса, Д. Д. Худа. М. : Медицина, 1987. 480 с.
    49. Голод А. Н. Значение временных характеристик акустического рефлекса внутриушных мышц при диагностике нарушений в стволомозговых структурах слухового анализатора у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС / А. Н. Голод // Журн. вушних., носових і горлових хвороб. 1996. № 1. С. 4752.
    50. Гостра променева хвороба (медичні наслідки Чорнобильської катастрофи) / за ред. О. М. Коваленка. К., 1998. 244 с.
    51. Гофман В. Р. Центральные нервные механизмы в функции вестибулярного анализатора / В. Р. Гофман, В. Е. Корюкин. СПб.: Акрополь, 1993. 190 с.
    52. Гофман Дж. Чернобыльская авария: Радиационные последствия для настоящего и будущих поколений: пер. с англ. / Дж. Гофман. Минск: Выш. шк., 1994. 574 с.
    53. Григорьев Ю. Г. Вестибулярные реакции (методы исследования и влияние различных факторов внешней среды) / Ю. Г. Григорьев, Ю. В. Фарбер, Н. К. Волохова. М. : Медицина, 1970. 195 с.
    54. Григорьев Ю. Г. К вопросу о первичных изменениях функционального состояния коры больших полушарий человека при лучевом воздействии. Сообщ. 1 / Ю. Г. Григорьев // Вестн. рентгенологии и радиологии. 1956. № 2. С. 37.
    55. Григорьев Г. Ю. Космическая радиобиология / Г. Ю Григорьев. М. : Энергоиздат, 1982. 176 с.
    56. Григорьев Ю. Г. Лучевые поражения и компенсация нарушенных функций / Ю. Г. Григорьев. М. : Госатомиздат, 1963. 204 с.
    57. Григорьев Ю. Г. Материалы к изучению реакции центральной нервной системы человека на проникающее излучение / Ю. Г. Григорьев. М. : Медгиз, 1958. 136 с.
    58. Григорьев Ю. Г. Физиологические реакции организма при воздействии ионизирующего излучения / Ю. Г. Григорьев // Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды : руководство по физиологии. М. : Наука, 1979. С. 570624.
    59. Гродзинський Д. М. Пріоритетні напрямки надання допомоги та захисту постраждалих в Україні від наслідків Чорнобильської катастрофи у віддалений період / Д. М. Гродзинський, М. І. Омельянець, В. К. Калина // Междунар. журн. радиац. медицины. 2006. Т. 8, № 1. С. 4142.
    60. Гукович В. А. Современные аспекты патогенетического лечения больных невритом слуховых нервов / В. А. Гукович // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1983. № 6. С. 1823.
    61. Гуськова А. К. Лучевая болезнь человека / А. К. Гуськова, Г. JI. Бойсоголов. М. : Медицина, 1971. 384 с.
    62. Гуськова А. К. Острые эффекты облучения у пострадавших при аварии на Чернобыльской АЭС / А. К. Гуськова, Г. Д. Баранов, А. В. Баранова // Мед. радиология. 1987. № 12. С. 318.
    63. Гуськова А. К. Радиация и мозг человека / А. К. Гуськова // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле : междунар. конф., 24-28 мая 1995 г. : тез. докл. К., 1995. С. 22.
    64. Гуськова А. К. Реакция нервной системы на повреждающее ионизирующее излучение (обзор) / А. К. Гуськова, И. Н. Шакирова // Журн. невропатологии и психиатрии. им. С.С. Корсакова. 1989. Вып. 2. С. 138142.
    65. Гюллинг Э. В. Экспериментальное изучение роли аллергии в патологии звукового и вестибулярного анализаторов : автореф. дис. д-ра мед. наук : спец.14.765 / Э. В. Гюллинг. К., 1971. 23 с.
    66. Давыдов Б. И. Ионизирующие излучения и мозг: поведенческие и структурно-функциональные паттерны / Б. И. Давыдов. М. ВИНИТИ, 1987. 335 с. (Итоги науки и техники) (Радиационная биология / ВИНИТИ ; Т. 8).
    67. Давыдов Б. И. Радиационное поражение головного мозга / Б. И. Давыдов, И. Б. Ушаков, В. П. Федоров. М. : Энергоатомиздат, 1991. 240 с.
    68. Данилов В. М. Эпилептиформные реакции мозга человека при длительном воздействии малых доз ионизирующей радиации / В. М. Данилов, В. К. Поздеев // Физиол. журн. им. И.М. Сеченова. 1994. Т. 80, Вып. 6. С. 8898.
    69. Двадцять років після Чорнобильської аварії. Погляд у майбутнє. Национальна доповідь України / під ред. В.І. Балоги. К.: Атика, 2006. 225 с.
    70. Деева Ю. В. Подбор вазоактивных препаратов с учетом гемодинамических показателей при лечении сенсоневральной тугоухости / Ю. В. Деева // Современные вопросы диагностики и реабилитации больных с тугоухостью и глухотой : материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием, 28 февр.-1 марта 2006 г. М., 2006. С. 6364.
    71. Деменков В. Р. Опыт применения препарата Траумель C в лечении острых геморрагических средних отитов / В. Р. Деменков, С. Н. Напрасников, И. Н. Шумова // Журн. вушних., носових і горлових хвороб. 2005. № 5-с. С. 1617.
    72. Денисюк А. Б. Состояние статокинетической устойчивости лиц, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующей радиации / А. Б. Денисюк, В. Г. Костюченко // Проблемы радиац. медицины : респ. межвед. сб. К. : Здоровья, 1991. Вып. 3. С. 2325.
    73. Деревянко С. Н. Функциональное значение и механизмы формирования вестибулоокуломоторного рефлекса / С. Н. Деревянко, Ф. А. Новиков // Вестн. оториноларингологии. 2000. № 1. С. 4043.
    74. Десять лет после аварии на Чернобыльской АЭС. Национальный доклад Украины. К. : Минчернобыль, 1996. 99 с.
    75. Диодорчук Т. И. Темпы старения водителей автомобильного транспорта / Т. И. Диодорчук // 1 Укр. конф. молодих вчених, присвяч. пам’яті В.В. Фролькіса: матеріали конф. К.: Ін-т геронтології АМНУ, 2000. С. 3436.
    76. До питання про тактику вестибулометрії у ліквідаторів наслідків аварїї на ЧАЕС / В. Г. Базаров, Л. А. Савчук, І. А. Білякова, Т. М. Закота // Журн. вуш., нос. і горл. хвороб. 2001. № 5. С. 5760.
    77. Евдощенко Е. А. Лечение больных с нейросенсорной тугоухостью с помощью эндаурального фонофореза лекарственных веществ / Е. А. Евдощенко, А. Л. Косаковский, М. А. Мельник // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1987. № 5. С. 15.
    78. Евдощенко Е. А. Нейросенсорная тугоухость / Е. А. Евдощенко, А. Л. Косаковский. К. : Здоров’я, 1989. 112 с.
    79. Еремина Н. В. Дозированная активная двигательная нагрузка как фактор повышения качества жизни больных с вестибулярной дисфункцией периферического уровня / Н. В. Еремина Т. Ю. Владимирова // Вестн. оториноларингологии. 2005. № 5, прил. : материалы 4 рос. конф. оториноларингогов. С. 130131.
    80. Еремина Н. В. Особенности эпидемиологии и лечения вестибулярной дисфункции с позиций современной концепции реабилитации / Н. В. Еремина // Вестн. оториноларингологии. 2005. № 5, прил. : материалы 4 рос. конф. оториноларингогов. С. 129130.
    81. Журавский С. Г. Влияние гирудотерапии на морфологию функции волосковых клеток спирального органа морских свинок при канамициновом ототоксикозе / С. Г. Журавский, А. И. Лопотко, В. В. Томсон // Новости оториноларингологии и логопатологии. 2000. № 2. С. 3646.
    82. Заболотный Д. И. Лечение больных сенсоневральной тугоухостью с замедленным нарастанием разборчивости словесного теста / Д. И. Заболотный, Т. В. Шидловская // Соврем. проблемы физиологии и патологии слуха : материалы 3 междунар. симпозиума. М., 1998. С. 9192.
    83. Заболотний Д. І. Наш досвід лікування нейросенсорної приглухуватості з урахуванням стану серцево-судинної системи : повідомл. 1 / Д. І. Заболотний, Т. В. Шидловська, Т. А. Шидловська // Журн. вушних., носових і горлових хвороб. 2000. № 4. С.1-14.
    84. Заболотний Д. І. Наш досвід лікування хворих з сенсоневральною приглухуватістю з урахуванням у них стану слухової функції та центральної нервової системи : повідомл. 2 / Д. І. Заболотний, Т. В. Шидловська, Т. А. Шидловська // Журн. вуш., нос. і горл. хвороб. 2001. № 2. C. 116.
    85. Заболотный Д. И. Пути профилактики и лечения нарушений слуха у лиц, имевших контакт с радиацией / Д. И. Заболотный, Т. В. Шидловская, В. В. Римар // Вестн. оториноларингологии. 2002. №2. С. 914.
    86. Зазимко Р. Н. Клинико-функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и ее вегетативное обеспечение у лиц, работающих в 30-ти км зоне ЧАЭС / Р. Н. Зазимко, А. A. Eремович // Аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиац. воздействию в результате аварии на ЧАЭС : науч.-практ. конф. : тез. докл. Минск, 1991. С. 187.
    87. Захараш М. П. Сорбционная детоксикация в комплексном лечении ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / М. П. Захараш, Н. В. Иванова, Л. Л. Шматко // Междунар. журн. радиац. медицины. 2006. Т. 8, № 1. С. 4748.
    88. Защита от ионизирующих излучений : [учеб. для физ. и инж.-физ. спец. вузов] : в 2 т. / под ред. Н. Г. Гусева. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Энергоатомиздат, 1990. Ч. 2 : Защита от излучений ядерно-технических установок / Н. Г. Гусев, Е. Е. Ковалев, В. П. Машкович, А. П. Суворов. 352 с.
    89. Зенков Л. Р. Функциональная диагностика нервных болезней / Л. Р. Зенков, М. А. Ронкин. М., 1991. 640 с.
    90. Злотников С. А. Патофизиологические и морфологические изменения вестибулярного анализатора в результате воздействия эманации радия / С. А. Злотников // Вестн. оториноларингологии. 1961. № 2. С. 1623.
    91. Зозуля І. С. Особливості цереброваскулярних порушень у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС / І. С. Зозуля, М. Є. Поліщук // Лікар. справа. 1995. № 3/4. С. 2629.
    92. Зозуля Ю. А. Влияние малых доз ионизирующей радиации на головной мозг: структурные проявления и диагностика / Ю. А. Зозуля, А. Р. Винницкий // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле : междунар. конф., 24-28 мая 1995 г.: тез. докл. К., 1995. С. 50.
    93. Исаенков В. С. Биологические эффекты ионизирующего излучения в малых дозах. Анализ современных подходов и концепций / В. С. Исаенков, Н. В. Соколов, Б. В. Сорочинский // Пробл. Чорнобил. зони відчуження. К., 1998. Вип. 5. С. 102114.
    94. Іпатов А. В. Інвалідність в Україні у зв’язку з аварією на ЧАЕС / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак // Междунар. журн. радиац. медицины. 2006. Т. 8, № 1. С. 4849.
    95.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины