Рання післяопераційна реабілітація хворих на хронічні риносинуїти   : Ранняя послеоперационная реабилитация больных хроническими риносинуиты



  • Название:
  • Рання післяопераційна реабілітація хворих на хронічні риносинуїти  
  • Альтернативное название:
  • Ранняя послеоперационная реабилитация больных хроническими риносинуиты
  • Кол-во страниц:
  • 121
  • ВУЗ:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису

    САВЧУК
    ОЛЕГ ІГОРОВИЧ

    УДК 616.216-002-089-036.82

    Рання післяопераційна реабілітація хворих на хронічні риносинуїти

    14.01.19 оториноларингологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук



    Науковий керівник׃
    доктор медичних наук, професор
    Попович Василь Іванович





    Івано-Франківськ 2008










    Зміст




    Вступ


    4




    Розділ 1. Огляд літератури


    11




    1.1. Основні методи і принципи лікування хворих з хронічною патологією параназальних синусів


    11




    1.2. Морфофункціональні особливості слизової оболонки при риносинуїтах. Методи дослідження її фізіологічних функцій


    17




    1.3. Сучасні методики ведення раннього післяопераційного періоду у хворих на хронічні риносинуїти


    26




    Розділ 2. Матеріали та методи дослідження


    36




    2.1. Методологія постановки експериментальних досліджень


    36




    2.2. Клінічна характеристика пацієнтів. Методики обстеження та лікування


    38




    2.2.1. Характеристика досліджуваних груп хворих


    38




    2.2.2. Методики оперативних втручань


    42




    2.2.3. Схеми ранньої післяопераційної реабілітації, критерії оцінки їх клінічної ефективності


    44




    Розділ 3. Результати експериментальних та клінічних досліджень


    47




    3.1. Патоморфологічні особливості перебігу експериментального запального процесу


    47





    3.1.1. Експериментальна модель гострого циліарного мукозиту


    47




    3.1.2. Регенерація слизової оболонки в умовах експериментального запального процесу


    54




    3.2. Порівняльна оцінка ефективності реабілітаційних схем


    57





    3.2.1. Динаміка клініко-ендоскопічних даних у процесі ранньої післяопераційної реабілітації


    57




    3.2.2. Зміни функції мукоциліарної транспортної системи


    75




    3.2.3. Місцева термометрія слизової оболонки носа


    79




    Заключення


    84




    Висновки


    99




    Практичні рекомендації


    101




    Перелік використаних джерел


    102






    Вступ

    Актуальність теми. За останнє десятиліття різко зросла питома вага хронічних риносинуїтів в Україні. Постійно триває пошук нових ефективних способів лікування даної патології, які б поєднували ощадливість хірургічної тактики, мінімальний фармакологічний вплив і стимулювали б власні компенсаторні можливості хворого [4, 5, 8, 9, 31, 33, 50, 66, 150, 170].
    Основною та визначальною ланкою у комплекному лікуванні хронічних риносинуїтів на сучасному етапі є адекватне хірургічне втручання на параназальних синусах, внутрішньоносових структурах та елементах остіомеатального комплексу, а функціональна ендоназальна ендоскопічна хірургія вважається оптимальною оперативною методикою [7, 49, 60, 61, 62, 163, 177]. Проте, доволі часто в ранньому післяопераційному періоді у хворих утруднюється відтік патологічного вмісту з зони втручання, виникає його застій в порожнині носа та пазухах з подальшим вторинним інфікуванням. Настають реактивні зміни: порушення реологічних властивостей носового секрету, блокада мукоциліарного транспорту, нейротрофічні та мікроциркуляторні розлади. На тлі хронічного запалення слизової оболонки ці зміни спричинюють її патологічну регенерацію з тенденцією до подальшої поліпозної трансформації [70, 71, 103, 157, 172, 178].
    Виходячи з цього, основною вимогою до ведення раннього післяопераційного періоду є досягнення якнайшвидшої ліквідації вищезгаданих реактивних явищ і спрямування процесу регенерації слизової оболонки в фізіологічне русло. Оскільки системна фармакотерапія в цьому випадку, на наш погляд, має бути мінімізованою, використання ефективних засобів з вираженою топічною дією повинно зайняти чільне місце в післяопераційній тактиці лікування хворих на хронічні риносинуїти.
    Багатогранний вплив фізичних факторів та лікарських засобів рослинного походження на запальний процес є загальновизнаним [1, 5, 10, 12, 28, 29, 30, 31, 68, 109]. Однак, з огляду на складний патогенез риносинуїтів, спектр фізіотерапевтичних методів, придатних для їх лікування, звужується. Найбільш фізіологічним і безпечним засобом впливу на патологічний процес у даному випадку є інгаляційна терапія. Переваги її в тому, що аерозолі безпосередньо впливають на функцію війок миготливого епітелію, cлизових залоз, відновлюють водно-електролітний баланс та реологічні властивості носового секрету, полегшують його евакуацію з приносових пазух, створюють депо активної речовини в підслизовому шарі, багатому кровоносними та лімфатичними судинами [2, 3, 13, 52, 77, 99, 100, 104, 126].
    Останнім часом арсенал фармакотерапевтичних засобів, призначених для лікування ринологічної патології, збагатився назальними аерозолями високоефективними і безпечними лікарськими формами найрізноманітніших діючих речовин. Беззаперечні переваги аерозольної терапії, згадані вище, повною мірою стосуються і носових спреїв, в той же час, зручною та вигідною для пацієнтів є «портативність» цих ліків і відсутність залежності від фізіотерапевтичних відділень чи кабінетів, що дає можливість самостійного лікування без активної участі медичного персоналу, створює сприятливі передумови для використання «хірургії одного дня», зменшує терміни перебування хворих у стаціонарі.
    Як уже зазначалося, в ранньому післяопераційному періоді у хворих на хронічні риносинуїти виникає реактивний симптомокомплекс, спричинений набряком слизової оболонки, застоєм носового секрету, вторинною блокадою співусть навколоносових пазух. В результаті цього блокується транспортна функція слизової оболонки, пригнічується її імунологічна реактивність, активізується патогенна мікрофлора, яка на фоні хронічного запального процесу, як правило, вже володіє поліантибіотикорезистентністю. Отже, згідно з останніми уявленнями, ставиться під сумнів доцільність проведення системної антибактеріальної терапії в ранньому післяопераційному періоді, який характеризується відсутністю гнійно-бактеріального компонента запалення, актуальним та обгрунтованим виглядає пошук дієвих засобів впливу саме на цю ключову ланку патогенезу, яка здатна викликати втрату функціональної спроможності слизової оболонки, а в подальшому її патологічну регенерацію.
    Одним з найперспективніших напрямів лікування хронічних риносинуїтів сьогодні вважається широке впровадження в практику ендоназальних лікарських засобів, що поєднують антимікробну, протизапальну, судиннозвужуючу та гіпосенсибілізуючу дію, і є ефективними саме при локальному використанні в порожнині носа. Такі вимоги задовільняє назальний спрей комбінованої дії, який містить неоміцин, поліміксин В, дексаметазон та фенілефрин (відомий під назвою «Полідекса з фенілефрином»). Неоміцин є ефективним антибіотиком широкого спектру дії, в даному препараті він гармонійно поєднується з поліміксином, який активний щодо синьогнійної палички. Дексаметазон забезпечує швидку протизапальну та гіпосенсибілізуючу дію, а фенілефрину гідрохлорид м’який пролонгований судиннозвужуючий ефект, який дозволяє покращити носове дихання за рахунок зменшення набряку слизової та сприяє відновленню функції співусть [17, 63, 110, 119].
    Також заслуговує на увагу природний рослинний стимулятор носової секреції, виготовлений на основі екстракту цикламену європейського. Його фармакологічний ефект виражається в рефлекторному посиленні власної секреції залоз слизової оболонки, що сприяє її природному самоочищенню. В результаті активізується транспортна функція миготливого епітелію, відновлюється фізіологічна аерація навколоносових пазух [10, 12, 22]. Вивчення ефективності використання цього лікарського засобу в ранньому післяопераційному періоді раніше не проводилось, але воно є доцільним, оскільки в процесі оперативного втручання блок співусть пазух усувається, що робить можливою фізіологічну евакуацію секрету з порожнини носа та пазух [103, 172].
    Отже, увага, яка сьогодні приділяється питанням ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні риносинуїти, не може вважатися достатньою. Практично немає простих ефективних методик лікування, адаптованих саме до особливостей перебігу раннього післяопераційного періоду і спрямованих на стимуляцію регенерації слизової оболонки. Проблема ускладнюється і тим, що простих та доступних експериментальних моделей, придатних для вивчення реального впливу різних лікарських засобів на процес регенерації слизової оболонки носа, сьогодні вкрай недостатньо. В зв’язку з цим питання підвищення ефективності комплексного лікування риносинуїтів продовжує залишатися відкритим.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідної теми кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського державного медичного університету «Клініко-рентгенологічно-ендоскопічні паралелі в оптимізації діагностичної та лікувальної тактики при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів»(державний реєстраційний номер -0106U003922).
    Мета дослідження. Підвищення ефективності комплексного лікування хворих на хронічні риносинуїти шляхом розробки методики ранньої післяопераційної реабілітації.
    Завдання дослідження.
    1. Розробити експериментальну модель гострого циліарного мукозиту.
    2. В умовах експериментального запального процесу вивчити вплив окремих лікарських засобів на його основні етіопатогенетичні ланки.
    3. Розробити методики комплексної ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні риносинуїти.
    4. Дослідити динаміку суб’єктивної симптоматики, риноскопічної картини та основних функцій слизової оболонки носа в ранньому післяопераційному періоді в умовах використання різних реабілітаційних методик.
    5. Дати оцінку клінічної ефективності запропонованих методик ранньої післяопераційної реабілітації.
    Об’єкт дослідження - запальний процес слизової оболонки в умовах експерименту та у пацієнтів з хронічними риносинуїтами в ранньому післяопераційному періоді; вплив різноманітних лікувальних факторів на його перебіг.
    Предмет дослідження - миготливий епітелій стравоходу лабораторних тварин; особливості регенерації слизової оболонки носової порожнини у хворих з хронічними формами риносинуїтів, її показники транспортної функції, місцева температура.
    Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено оригінальну модель гострого циліарного мукозиту (Деклараційний патент України на винахід № А61К31/715 від 15.08.2005), що є аналогом запального процесу слизової оболонки носа та синусів у хворих на хронічні риносинуїти в ранньому післяопераційному періоді. На підставі результатів експериментальних досліджень та з урахуванням патоморфологічних особливостей перебігу раннього післяопераційного періоду розроблено метод комплексної ранньої післяопераційної реабілітації хворих з хронічними гнійними та поліпозно-гнійними гаймороетмоїдитами. Доведено, що застосування комбінації назального спрею, що містить неоміцин, поліміксин В, дексаметазон та фенілефрин, з рослинним секретомоториком (екстракт цикламену європейського) найбільш ефективно прискорює нормалізацію показників основних фізіологічних функцій слизової оболонки та, відповідно, клінічної симптоматики.
    Практичне значення отриманих результатів. Розроблено експериментальний спосіб моделювання гострого циліарного мукозиту, що є аналогом запального процесу слизової оболонки носа та синусів у хворих на хронічні риносинуїти в ранньому післяопераційному періоді. Це надало можливість вивчення впливу різноманітних лікувальних факторів на його основні етіопатогенетичні ланки.
    Запропоновано методику ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні параназальні риносинуїти, що ґрунтується на використанні назального спрею з неоміцином, поліміксином В, дексаметазоном та фенілефрином у поєднанні з рослинним секретомоториком (екстракт цикламену європейського).
    Встановлено, що застосування зазначеної методики суттєво прискорює процес регенерації слизової оболонки носа та синусів, спрямовує її у фізіологічне русло. Це знайшло відображення в позитивній динаміці суб’єктивної симптоматики, риноскопічної картини, а також в нормалізації показників основних функцій слизової оболонки під впливом лікування. В результаті скорочуються терміни лікування, потенціюється ефект оперативного втручання.
    Методика є доступною та безпечною, добре переноситься абсолютною більшістю хворих. Важливим є те, що запропонована методика ранньої післяопераційної реабілітації може використовуватися в умовах районних лікарень і навіть лікарських амбулаторій з першого дня після оперативного втручання, проведеного в спеціалізованій ЛОР-клініці.
    Впровадження результатів дослідження. Комплексна методика ранньої післяопераційної реаблітації хворих з хронічними риносинуїтами впроваджена в роботу ЛОР-клініки Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, Центральної міської клінічної лікарні м.Івано-Франківська, ЛОР-відділення Коломийської центральної районної лікарні, отоларингологічного кабінету поліклініки Заболотівської районної лікарні. Теоретичні положення роботи включені в навчальний процес на кафедрі отоларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського державного медичного університету.
    Особистий внесок здобувача. Згідно рекомендацій наукового керівника, автором створено методологічну основу роботи, яка відповідає меті та завданням дисертаційного дослідження. Здобувач особисто проаналізував наукову літературу, зібрав дані патентно-інформаційного пошуку з вказаної проблеми. Автор безпосередньо проводив обстеження, лікування та динамічне спостереження за хворими, розробив методику ранньої післяопераційної реабілітації з використанням комбінації назального спрею, що містить неоміцин, поліміксин В, дексаметазон та фенілефрин, з рослинним секретомоториком (екстракт цикламену європейського). Експериментальна частина роботи проводилась на базі лабораторії кафедри патологічної фізіології (зав.- проф. В.А.Левицький) Івано-Франківського державного медичного університету. Автор самостійно провів статистичну обробку, аналіз і наукову інтерпретацію отриманих результатів, розробив висновки та практичні рекомендації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на засіданнях Івано-Франківського обласного науково-практичного товариства оториноларингологів (2003-2007рр.), щорічних традиційних конференціях Українського медичного товариства оториноларингологів (28-30 травня 2003р., м. Дніпропетровськ; 12-14 травня 2004р., м. Київ; 19-21 вересня 2004р., м. Харків; 12-13 травня 2008 р., м.Черкаси), на регіональній науково-практичній конференції отоларингологів (м. Тернопіль, вересень 2008 року).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 6 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікацій наукових досліджень, 3 статті надруковано в іноземних виданнях. Отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель.
    Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 121 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, двох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел. Робота ілюстрована 9 таблицями та 24 рисунками (22 фотографії та 2 діаграми). Перелік використаних джерел містить 183 найменування, з них 134 кирилицею, 49 латиницею.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    У дисертації дано етіопатогенетичну та морфофункціональну характеристику реактивного симптомокомплексу, що виникає у слизовій оболонці носа та синусів у ранньому післяопераційному періоді, обгрунтовано необхідність активної ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні форми риносинуїтів.
    Експериментально та клінічно підтверджено можливість і доцільність включення до комплексного лікування розглядуваної патології комбінації складного інтраназального аерозолю (складники׃ неоміцин, поліміксин В, дексаметазон, фенілефрин) та рослинного секретомоторика (ліофілізований екстракт цикламену європейського), що призначаються в ранньому післяопераційному періоді.
    1. На запропонованій нами експериментальній моделі гострого циліарного мукозиту (Деклараційний Патент України на корисну модель №8700 А61К31/715 від 15.08.2005) встановлено, що інтраназальний аерозоль збалансованої антисептичної дії (складники׃ неоміцин, поліміксин В, дексаметазон, фенілефрин) сприяє регенерації миготливого епітелію.
    2. Розроблено ефективну методику ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні риносинуїти, яка полягає в поєднаному використанні ліофілізованого екстракта цикламену європейського та інтраназального аерозолю (складники׃ неоміцин, поліміксин В, дексаметазон, фенілефрин). Методика є безпечною, простою і доступною для використання в мережі районних лікувально-профілактичних заходів за місцем постійного проживання хворих.
    3. Результати використання розробленої реабілітаційної методики в клініці засвідчили, що елімінація суб’єктивного симптомокомплексу (біль голови, утруднене носове дихання, виділення з носа) до 7-го дня лікування настає у 99% хворих і супроводжується у них нормалізацією показників ендориноскопічної картини.

    4. Транспортна функція слизової оболонки носа під впливом запропонованої схеми реабілітації досягла у хворих фізіологічного рівня вже на 3-й день лікування, а до 7-го дня її показники скоротились у 4 рази (різниця показників достовірна в порівнянні з контролем: р < 0,001).
    5. В результаті використання запропонованої методики реабілітації досягнуто позитивної динаміки змін місцевої температури слизової оболонки, яка на 7-й день післяопераційного періоду перевищувала норму лише на 0,3 оС, знизившись під впливом лікування на 2,5 оС (в контрольній групі на 1,2 оС; р < 0,001).








    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Хворі, що перенесли оперативні втручання з приводу хронічних риносинуїтів, потребують активної ранньої післяопераційної реабілітації як важливої складової частини комплексного лікування.
    2. В ранньому післяопераційному періоді найдоцільнішим є використання ендоназальних лікарських засобів з різноплановою топічною дією. Ефективність таких методик перевищує результати монотерапії ендоназальними сольовими розчинами.
    3. Для ліквідації реактивних змін слизової оболонки носа та синусів, властивих ранньому післяопераційному періоду, та забезпечення регенерації слизової оболонки носа рекомендовано використовувати комбінацію складної аерозольної суміші, що містить неоміцин, поліміксин В, дексаметазон та фенілефрин з рослинним секретомоториком, виготовленим на основі ліофілізованого екстракту цикламену європейського.
    4. Запропонована методика ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні риносинуїти є простою, зручною у використанні, не супроводжується небажаними побічними ефектами і може застосовуватись в мережі районних лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання хворих.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Авраменко Л. В. Применение комплекса лекарственных средств для повышения эффективности физиотерапевтических воздействий / Л. В. Авраменко, Н. Н. Колотилов // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1999. № 4. C. 62 65.
    2. Акулич И. И. Оценка применения препарата «Аквамарис» после хирургических вмешательств в полости носа / И. И. Акулич, А.С. Лопатин // Российская ринология. 2003. № 1. С. 43 46.
    3. Асланьянц А. А. Ингаляционные медицинские аэрозоли / А. А. Асланьянц, В. П. Георгиевский, Г. С. Башура М.: Медицина. 120 с.
    4. Бачинський І. В. Інформативність даних клініки та комп’ютерної томографії у визначенні локалізації та об’єму втручань при патології навколоносових пазух / І. В. Бачинський, В. М. Рижик, М. О. Гайналь // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2000. № 2. С. 118 119.
    5. Безшапочний С. Б. Клінічний досвід використання препарата „Цинабсин” у лікуванні синуїтів / С. Б. Безшапочний, В. В. Лобурець // Здоров’я України. № 11 (72). 2003. С. 25.
    6. Безшапочний С. Б. Механізм утворення поліпів носа та їх рецидивування. Протирецидивне лікування при поліпах носа / С.Б.Безшапочний, В. В. Лобурець // Ринологія. 2005. № 4. С. 49 57.
    7. Безшапочний С. Б. Синусоскопія в діагностиці та лікуванні осіб із захворюваннями верхньощелепних пазух / С. Б. Безшапочний, В. В. Лобурець, Т. А. Крючко // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1998. № 5 (додаток). С. 10 13.
    8. Безшапочний С. Б. Комплексне лікування поліпозних риносинуситів із застосуванням інтраназальних глюкокортикостероїдів / С.Б.Безшапочний, В. В. Лобурець, Б. А. Куценко // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 5 (с.). С. 150 151.
    9. Безшапочний С. Б. Ендоскопічна ендоназальна функціональна хірургія: достоїнства, недоліки, перспективи / С.Б.Безшапочний, В.В.Лобурець // Ринологія. 2002. № 2. С. 3 11.
    10. Безшапочный С. Б. Результаты применения препарата «Синуфорте» в лечении больных острым гнойным риносинуитом / С.Б.Безшапочный // Ринологія. 2004. № 3. С. 65 70.
    11. Безшапочный С. Б. Определение мукоцилиарного клиренса слизистой оболочки верхнечелюстных пазух / С. Б. Безшапочный, Ю.В.Гаврилюк, В. В. Лобурец // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1994. № 5. С. 53 54.
    12. Березнюк В. В. Применение «Синуфорте» в лечении детей с острым риносинуситом и экссудативным отитом / В. В. Березнюк, А.А.Чернокур // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 2. С. 65 68.
    13. Боголюбов В. М. Аэрозоли и электроаэрозоли в лечении неспецифических заболеваний органов дыхания / В. М. Боголюбов // Советская медицина. 1981. № 8. С. 62 68.
    14. Бокштейн Ф. С. Внутриносовая хирургия / Ф. С. Бокштейн. М.: Медгиз. 1956. 230 с.
    15. Визначення параметрів „носового клапана” при його патологічних станах / Ю. В. Мітін, Л. Р. Джурко, С. В. Скицюк, А. Б. Чернов // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2002. № 3. С. 17 20.
    16. Використання антигомотоксичних препаратів в лікуванні хворих на бронхіальну астму, асоційовану з поліпозним риносинуситом / С.Б.Безшапочний, В. В. Лобурець, Л. А. Муляр [та ін.] // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 5 (с.). С. 151 152.
    17. Використання препаратів «Полідекса» та «Ізофра» в комплексному лікуванні хворих на риносинуїт / С. Б. Безшапочний, В. В. Лобурець // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2001. № 5. С. 7577.
    18. Гаращенко Т. И. Мукоактивные препараты в лечении заболеваний верхних дыхательных путей / Т. И. Гаращенко // Ринологія. 2002. № 2. С.28 40.
    19. Гаращенко Т. И. Мукоактивная терапия в лечении детей с острыми и хроническими заболеваниями носа и околоносовых пазух, негнойными заболеваниями уха / Т. И. Гаращенко, М. Р. Богомильский, Е. Ю. Радциг // ІХ з’їзд оториноларингологів України. К., 2000. С. 181 183.
    20. Гарюк Г. И. Технология создания объемной модели полости носа и параназальных синусов / Г. И. Гарюк, А. Ю. Меркулов // Ринологія. 2005. №2. С. 25 31.
    21. Гарюк Г. И. Оптимизация хирургического лечения аллергических полипозных риносинуитов / Г. И. Гарюк, И. В. Филатова, С. В. Филатов // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 5 (с.). С. 93 96.
    22. Гедеванишвили М. Д. Синуфорте новое слово в лечении синуитов / М. Д. Гедеванишвили // Ринологія. 2002. № 2. С. 67 69.
    23. Гмыря Е. В. Тепловизионная диагностика некоторых заболеваний носа и глотки в условиях поликлиники / Е. В. Гмыря // Вестник оториноларингологии. 1984. № 6. С. 24 28.
    24. Державина Л. Л. Методы объективной оценки носового дыхания / Л. Л. Державина, В. С. Козлов // Российская ринология. 1999. № 1. С. 28 31.
    25. Досвід використання препарату «Салін» в комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями порожнини носа та навколо носових пазух / Ю.В.Мітін, О. М. Науменко, Л. Р. Джурко, О. О. Буряк // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2000. № 2. С. 14 17.
    26. Есипов А. Л. О природе кавернозных тел носовых раковин / А.Л.Есипов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1982. Т. 83. Вып. 8. С. 68 72.
    27. Есипов А. Л. Изменение кавернозных тел носовых раковин при гипертрофическом рините / А.Л.Есипов // Вестник оториноларинологии. 1983. № 6. С. 29 34.
    28. Журавлев А. С. Немедикаментозные методы реабилитации больных хроническими риносинуитами / А. С. Журавлев // Харьковский медицинский журнал. 1997. № 1. С. 18 23.
    29. Журавлев А. С. О прогностической целесообразности использования физических факторов для лечения больных хроническими синуитами / А. С. Журавлев // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2002. № 1. С. 59 63.
    30. Журавльов А. С. Патогенетичне лікування хворих на хронічні синуїти з використанням фізичних факторів׃ автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук׃ спец. 14.01.19 «Оториноларингологія» / А.С.Журавльов. К., 2001. 26 с.
    31. Заболотний Д. І. Застосування комплексних антигомотоксичних препаратів при лікуванні хворих на гострий риносинусит / Д. І. Заболотний, Т. В. Маляренко // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 3. С. 15 18.
    32. Заболотний Д. І. Мукоциліарний кліренс порожнини носа, навколо- носових пазух та середнього вуха / Д. І. Заболотний, О. І. Яшан // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 1999. № 1. С. 15 27.
    33. Заболотный Д. И. Современные методы консервативного лечения больных острым и хроническим экссудативным синуитом / Д. И. Заболотный // Журнал вушних, носових та горлових хвороб . 1989. № 6. С. 3 9.
    34. Заболотный Д. И. Сравнительная оценка различных способов противорецидивного лечения больных полипозным риносинуитом, сочетающимся с аллергическим ринитом / Д. И. Заболотный, В.П. Калинкин // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2005. № 2. С. 42 47.
    35. Завалий М. А. Морфологические изменения слизистой оболочки верхнечелюстных пазух в процессе развития острого гнойного синусита / М. А. Завалий // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 1. С.3240.
    36. Завалий М. А. Экспериментальное исследование поверхностной активности мукоцилиарной системы околоносовых пазух / М. А. Завалий // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2005. № 6. С.18 22.
    37. Завалій М. А. Лікування запальних захворювань навколоносових пазух з застосуванням поверхнево активного антисептика мірамістину: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук׃ спец. 14.01.19. «Оториноларингологія»/ М. А. Завалій. К., 1998. 18 с.
    38. Завалий М. А. Применение носового душа для реабилитации больных после эндоназальных операций / М. А. Завалий // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2007. № 6. С. 24 26.
    39. Зайцев В. С. Применение озонированных растворов в комплексном лечении больных риносинуитом / В.С.Зайцев, Л. А. Буцукина, Л. А. Чигрина // Ринологія. 2004. № 4. С.44 47.
    40. Зарицкая И. С. Изучение мукоцилиарного клиренса слизистой оболочки носа и объективизация проходимости носовых ходов в лечении больных острыми синуитами с использованием „Синупрета” / И. С. Зарицкая, Т. В. Смагина // Ринологія. 2003. № 2. С. 33 38.
    41. Захарова Г. П. Ультраструктура слизистой оболочки носа и околоносових пазух у больных хроническим полипозным риносинуитом / Г.П.Захарова, Е. В. Ильинская // Вестник оториноларингологии. 2000. № 3. С. 40 42.
    42. Значение расположения и размеров соустий в патологии околоносовых пазух / С. З. Пискунов, Ф. Н. Завьялов, В. С. Пискунов, И.С.Гурьев // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2001. № 3. С.139 140.
    43. Использование компьютерной томографии и магниторезонансной томографии в диагностике синуитов / В. П. Нечипоренко, З. Г. Климов, С.В.Карпенко [и др.] // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2000. № 6. С. 32 34.
    44. Казимірко М. М. Стан мукоциліарного кліренсу та корекція його порушень при запальних захворюваннях носа, навколоносових пазух та середнього вуха / М. М. Казимірко // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. № 1. 1995. С. 17 24.
    45. Карлсон Б. М. Регенерация / Б. М. Карлсон. М.: Наука. 1986. 253 с.
    46. Кицера А. Е. Измерение и оценка дыхательной функции носа (ринопневмометрия) / А. Е. Кицера, А. А. Борисов, Ю. Г. Рыбачук // Вестник оториноларингологии. 1986. № 2. С. 78 91.
    47. Коломийцев В. П. Клинико-морфологические параллели при хронических синуитах / В. П. Коломийцев, Ю. В. Митин, Н. Е. Биль // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1981. № 4. С. 13 19.
    48. Колотилов Н. Н. Активированные физическими факторами растворы в качестве лекарственных средств / Н. Н. Колотилов, Н.А.Калашников // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1999. №1 С. 41 46.
    49. Колотилов Н. Н. Полипозный риносинуит: элементы методологии лечения и профілактики / Н. Н. Колотилов, О. В. Малеев // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1999. № 5. С. 86 90.
    50. Комплексна оцінка змін в носовій порожнині при параназальних синуїтах / І. В. Бачинський, П. Ф. Дудій, В. І. Попович [та ін.] // Ринологія. 2004. № 3. C. 22 27.
    51. Лавренова Г. В. Консервативные и хирургические методы в ринологии / Лавренова Г. В., Пискунов Г. З., Пискунов С. З.; под ред. М.С.Плужникова. СПб׃ Диалог, 2005. 440 с.
    52. Лавренова Г. В. Аэрозольные лекарственные средства в оториноларингологии / Г. В. Лавренова, Б. А. Шапаренко. К.: Здоров’я, 1987. 176 с.
    53. Лайко А. А. Інфекції в хронічній патології навколоносових пазух у дітей / А. А. Лайко, О. Ю. Бредун, В. Г. Яновська // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2004. № 1. С. 40 43.
    54. Лайко А. А. Обсяг і методики обстеження об’єктивного статусу дітей з ЛОР-патологією / А. А. Лайко, Д. І. Заболотний, В. В. Синяченко К.: Логос, 2000. 140 с.
    55. Лекарственные растительные средства в оториноларингологии / [Родин В. И., Лавренова Г. В., Лавренов В. К. и др.] К.: Здоров’я. 1983. 64 с.
    56. Лопатин А. С. Ирригационная терапия / А. С. Лопатин // Российская ринология. 2004. № 3. С. 25 30.
    57. Лопатин А. С. Медикаментозное и хирургическое лечение полипозного риносинуита. Лечение синуита, ассоциированого с бронхиальной астмой / А. С. Лопатин // Российская ринология. 1997. № 1. С. 65 67.
    58. Лопатин А. С. Хирургическое лечение кист верхнечелюстных пазух / А. С. Лопатин, Г. З. Пискунов, В. С. Нефедов // Материалы республиканской научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора А. М. Рейнуса. Алушта, 1997. С. 86 91.
    59. Лопатин А. С. Сто лет кортикостероидной терапии в отечественной ринологии / А. С. Лопатин // Российская ринология. 2004. № 1. С. 49 53.
    60. Лопатин А. С. Фармакотерапия воспалительных заболеваний околоносовых пазух / А. С. Лопатин // Русский медицинский журнал. 2000. № 5 (8). С. 25 26.
    61. Лопатин А. С. Эндоскопическая функциональная ринохирургия / А.С. Лопатин // Российская ринология. 1993. № 1. С.71 84.
    62. Лопатин А. С. Основные принципы функциональной внутриносовой хирургии околоносовых пазух / А. С. Лопатин, Г. З. Пискунов // Вестник оториноларингологии. 1995. № 6. С. 35 40.
    63. Лучихин Л. А. Комбинированный прпарат «Полидекса с фенилэфрином» в лечении больных с воспалительными заболеваниями носа и околоносовых пазух // Л. А. Лучихин, С. Б. Григорьев, Г. И. Степаненко // Вестник оториноларингологии. 1999. № 3. С. 48 49.
    64. Маянский Д. Н. Соединительная ткань и стромально-паренхиматозные соотношения при патологии / Д. Н. Маянский, Б.М.Казначеев // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1988. № 4. С. 31 40.
    65. Маянский Д. Н. Хроническое воспаление / Д. Н. Маянский. М.: Медицина, 1991. 272 с.
    66. Мельник В. А. Методи діагностики синуїтів / В. А. Мельник // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2002. № 1. С. 46 51.
    67. Мирошников М. М. Тепловидение и его применение в медицине / Мирошников М. М., Алипов В. И., Гершанович М. А. М.: Медицина, 1981. 184 с.
    68. Митин Ю. В. Современная фармакотерапия простудных заболеваний и их самых частых ослонений / Ю. В. Митин, Л. Р. Криничко, О.А.Островская // Здоров’я України. № 9 (142). 2006. С. 56 57.
    69. Мітін Ю. В. Хірургічне лікування хворих на хронічний рецидивуючий поліпозний синуїт у поєднанні з глюкокортикоїдною терапією / Ю. В. Мітін, Л. Р. Джурко // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2000. № 2. С. 111 113.
    70. Мітін Ю. В. Особливості архітектоніки порожнини носа у раніше оперованих хворих з приводу хронічного поліпозного етмоїдиту, хронічного гіпертрофічного риніту та скривлення перегородки носа / Ю. В. Мітін, Л.Р.Криничко, О. О. Островська // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2004. № 5. С. 18 23.
    71. Мітін Ю. В. Особливості реоперативних втручань з приводу хронічного поліпозного етмоїдиту, хронічного гіпертрофічного риніту та скривлення перегородки носа / Ю. В. Мітін, Л.Р.Криничко, О. О. Островська // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2005. № 1. С. 12 15.
    72. Мітін Ю. В. Сорбційна терапія запальних ЛОР-захворювань׃ методичні рекомендації / Ю. В. Мітін, Ф. О. Тишко, Ю. І. Гладуш К., 1991. 24 с.
    73. Мусіч І. М. Вплив КВЧ-електромагнітного випромінювання на морфометаболічну характеристику тканин поліпа слизової оболонки порожнини носа in vitro / І. М. Мусіч, Л. П. Калиновська, А. Ф. Карась // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2000. № 2. С. 69 71.
    74. Науменко О. М. Клінічне значення особливостей регенерації миготливого епітелію слизової оболонки носа при хронічному риніті / О.М.Науменко, О. М. Іванова, В. П. Терещенко // Ринологія. 2004. № 4. С. 25 37.
    75. Нейроиммунологические аспекты в генезе полипозного риносинуита / Д. И. Заболотный, О. Ф. Мельников, Д. И. Безбах, О.Г.Рыльская // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2000. № 2. С. 1 5.
    76. Нечипоренко В. П. Влияние электролизной воды на функциональное состояние мерцательного эпителия слизистой оболочки пищевода лягушки / В. П. Нечипоренко, З. Т. Климов // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1991. № 1. С. 45 47.
    77. Николаевская В. П. Физические методы лечения в оториноларингологии / В. П. Николаевская. М.: Медицина, 1989. 256 с.
    78. Никулин И. М. К вопросу патогенеза, клиники и лечения больных полипозным риносинуитом / И. М. Никулин, Г. Я. Миссионжик, М.И.Никулин // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2000. № 2. С. 66 68.
    79. Оптимізація методів діагностики та лікування хворих з запальними процесами в лобній пазусі / В. М. Рижик, В. І. Попович, П. Ф. Дудій [та ін.] // Ринологія. 2003. №2. С. 12 17.
    80. Опыт применения спиральной компьютерной томографии с последующей виртуальной эндоскопией для планирования малоинвазивных хирургических вмешательств в ринологии / Г. И. Гарюк, А. Ю. Меркулов, О.Г.Гарюк [и др.] // Ринологія. 2004. № 3. С. 32 34.
    81. Пальчун В. Т. Параназальные синуиты / Пальчун В. Т., Устьянов Ю. А., Дмитриев Н.С. М.: Медицина, 1982. 152 с.
    82. Первый опыт применения отечественного дистанционного инфракрасного термографа с матричным фотоприемником в оториноларингологии / Л. Г. Розенфельд, Н. Н. Колотилов, Д. Д. Заболотная [и др.] // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 2006. № 5 (с.). С. 135 136.
    83. Пискунов С. З. Методики исследования функционального состояния слизистой оболочки полости носа׃ методические рекомендации / Пискунов С. З., Пискунов Г. З., Разиньков С. П. М., 1983. 21 с.
    84. Пискунов Г. З. Многовариантная теория патогенеза полипов носа / Г. З. Пискунов // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1999. № 3 (додаток). С. 164 167.
    85. Пискунов Г. З. Полипоз носа / Г. З. Пискунов // Российская ринология. 2003. № 2. С. 10 13.
    86. Пискунов Г. З. Щадящее лечение полипозного синуита / Г.З.Пискунов, А. С. Лопатин // Вестник оториноларингологии. 1987. № 3. С. 30 34.
    87. Пискунов Г. З. Клиническая ринология / Г.З.Пискунов, С. З. Пискунов. М.: Миклош, 2002. 390 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины