СТАН СЛУХОВОЇ ТА ВЕСТИБУЛЯРНОЇ ФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров'я України
Національний медичний університет
імені академіка О.О. Богомольця

на правах рукопису
УДК 616.28-008.1+616.281]: 616.832-004.2

Діхтярук Олександр Вікторович

СТАН СЛУХОВОЇ ТА ВЕСТИБУЛЯРНОЇ ФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

Спеціальність: 14.01.19 - хвороби вуха, горла і носа

Дисертація на здобуття ступеня кандидата медичних наук

Наукові керівники:
Заслужений діяч науки
і техніки України, доктор медичних наук,
професор Ю.В. Мітін;
доктор медичних наук,
доцент кафедри нервових хвороб
Мяловицька О.А.

Київ-2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів..

5

ВСТУП...

6

Впровадження в практику...

12

Розділ 1. ОГЛЯД ДАНИХ ЛІТЕРАТУРИ.

15

1.1. Аспекти етіології, патогенезу та клінічної картини хворих на розсіяний склероз...

15

1.2. Сучасні методи діагностики та лікування розсіяного склерозу.

18

1.3. Кохлео-вестибулярні розлади у хворих на розсіяний склероз.

24

1.3.1. Сенсоневральна приглухуватість та її зв'язок з розсіяним склерозом....................................................................................................

24

1.3.2. Вестибулярна дисфункція у хворих на розсіяний склероз різного ступеня тяжкості.....

33

Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

38

2.1. Загальна характеристика обстежених хворих і осіб контрольної групи

38

2.2 Методи дослідження слухової функції у хворих на розсіяний склероз.

43

2.3. Методи дослідження вестибулярної функції у хворих на розсіяний склероз.

49

Розділ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ З УРАХУВАННЯМ ТРИВАЛОСТІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

54

3.1.Слухові порушення у хворих на розсіяний склероз за даними суб'єктивної аудіометрії в залежності від тривалості захворювання..

54

3.2.Слухові порушення у хворих на розсіяний склероз за даними об'єктивної аудіометрії в залежності від тривалості захворювання..

63

3.2.1. Показники імпедансної аудіометрії у хворих на розсіяний склероз .

63

3.2.2. Показники слухових викликаних потенціалів у хворих на розсіяний склероз

70

Розділ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВЕСТИБУЛЯРНОГО АПАРАТА У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ.

77

4.1. Показники динамічної та статичної рівноваги у хворих на розсіяний склероз

77

4.2. Показники вестибулярних реакцій у хворих на розсіяний склероз.

81

Розділ 5. ДИНАМІКА СЛУХОВОЇ ТА ВЕСТИБУЛЯРНОЇ ФУКЦІЇ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ..

93

5.1. Сучасні методи лікування хворих на розсіяний склероз.

93

5.2. Зміни слухової функції після проведеного лікування..

95

5.3. Зміни вестибулярної функції в результаті проведеної терапії...

105

5.4. Взаємозв'язок між станом слухового та вестибулярного аналізаторів в залежності від ступеня тяжкості розсіяного склерозу...

109

ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.

112

ВИСНОВКИ

126

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

127

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

129

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

РС - розсіяний склероз
ЦНС - центральна нервова система
К - контрольна група
СНП - сенсоневральна приглухуватість
КПІ - кістково-повітряний інтервал
КТП - кістково-тканинна провідність
ТПА - тональна порогова аудіометрія
АРВМ - акустичний рефлекс внутрішньовушних м’язів
ВП - викликані потенціали
СВП - слухові викликані потенціали
КСВП - коротколатентні слухові викликані потенціали
ДСВП - довголатентні слухові викликані потенціали
ЛП - латентний період
ЕНГ - електроністагмографія
ФПНГ - феномен прискореного нарощення гучності
ВІП - вестибулярна ілюзія протиобертання
ШПФ - швидкість повільної фази
ВВР - вестибуло-вегетативна реакція
ВСР - вестибуло- сенсорна реакція
ВДФ - вестибулярна дисфункція
Р кфг - індекс кефалографії
МРТ - магнітно-резонансна томографія
СМР - спино-мозкова рідина
ГЕБ -гемато-енцефалічний бар'єр
ЕНГ -електроністагмографія

ВСТУП

Актуальність проблеми

На сьогоднішній день розсіяний склероз (РС) займає вагоме місце серед захворювань центральної нервової системи (ЦНС). Це мультифакторне прогресуюче захворювання ЦНС, що в більшості випадків має прогредієнтний перебіг. Клінічно РС проявляється розсіяною органічною багатовогнищевою неврологічною симптоматикою з ураженням всіх структур організму. Хворіють, переважно, особи молодого працездатного віку (16-45 років) що призводить до ранньої інвалідизації хворих.
В теперішній час у світі нараховується близько 2,5 міліонів хворих на РС і ця цифра неупинно зростає з року в рік. В Україні по всіх регіонах величина показника захворюваності досягає близько 20 тисяч осіб [20, 100, 251]. Серед хворих переважають жінки (близько 80 %) віком 20-35 років. Решта - чоловіки (близько 20 %) віком 35-45 років; середній вік дебюту РС становить 29-33 роки. За різними даними до 18 років захворювання зустрічається лише у 2,7 - 6,0 % випадків, а у осіб старше 59 років - лише у 0,6 % . Кількість нових випадків РС збільшується в середньому з 2,0 до 3,4 випадків на 100 тис. населення на рік; у деяких країнах Північної Європи — до 5 - 8 нових випадків. При цьому зростання захворюваності спостерігається не лише в традиційних для РС регіонах та етносах, але й у зонах раніше вільних від нього [15,24,103,187]. Особливе занепокоєння викликає збільшення захворюваності серед дітей та підлітків.
За даними ВООЗ серед усіх неврологічних захворювань основною причиною стій­кої інвалідизації осіб молодого віку є саме РС. Через 10 років від початку захворювання 30-37 % хворих здатні пересуватися лише зі сторонньою допомогою, 50 % - мають труднощі у виконанні професійних обов'язків, понад 80 % змушені змінити роботу. Через 15 років лише 50 % хворих зберігають здатність працювати, обслуговувати себе і вільно пересуватися без сторонньої допомоги [248, 249, 266, 272].
За даними МОЗ України, лише за останні 5 років показники поширеності РС в Україні зросли на 2,8 %. За останні 20 років поширеність РС в Україні збільшилась у 2,5 рази.
Таким чином, тенденція неухильного зростання РС у нашій країні, розширення вікового діапазону (від 7 до 60 років), непередбаченість перебігу з раптовими загостреннями, важкі соціально-економічні умови, погіршення екології дають усі підстави прогнозувати подальший несприятливий розвиток ситуації з появою значної кількості тяжких та атипових форм цього захворювання. Неухильне прогресування РС, високий рівень інвалідизації у молодо­му віці свідчать про недостатню ефектив­ність заходів, що вживаються в Україні для подолання цього захворювання.
Отже, зважаючи на високу поширеність РС у осіб молодого працездатного віку, а також у підлітковому і дитячому віці, наявність прогресуючого перебігу, що призводить до інвалідизації, РС є не лише медичною, а й загальнодержавною соціальною проблемою.
За даними світової літератури майже у 65-86 % хворих на РС виявляються суттєві зміни з боку слухової та вестибулярної функції, хоча скарги на зниження слуху спостерігаються лише в 40-50 %. Однак при більш досконалому параклінічному обстеженні зміни на етапі доклінічних проявів сягають 86 % [14, 35, 124, 245].
Дотепер відсутні дані про комплексні обстеження стану слухової та вестибулярної функції у хворих на РС в залежності від стадії захворювання, ступеня тяжкості та тривалості захворювання, про вплив комплексної патогенетичної терапії на функцію слухового та вестибулярного аналізаторів, а також профілактичні заходи, щодо ранньої діагностики та запобігання розвитку ускладнень з боку слухового та вестибулярного аналізаторів.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри оториноларингології НМУ ім. акад. О.О.Богомольця „Удосконалення діагностики та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки, гортані та стравоходу на основі використання оптичних систем, аудіо- та вестибулометрії, доплерографії, електронної мікроскопії, морфологічних та біохімічних досліджень” (№ держреєстрації 0100V002048).

Мета дослідження: підвищення якості діагностики та профілактики слухових і вестибулярних розладів у хворих на РС на підставі вивчення взаємоз`язку між електроакустичними, вестибулометричними та нейрофізіологічними даними в залежності від стадії, ступеня тяжкості та тривалості захворювання.

Завдання дослідження:
1. Вивчити стан слухової функції у хворих на РС.
2. Вивчити стан вестибулярної функції у хворих на РС.
3. Провести клінічне співставлення отриманих даних за вираженістю порушень слухової та вестибулярної функцій у хворих на РС в залежності від стадії, ступеня тяжкості та тривалості захворювання.
4. Визначити взаємозв’язок між станом слухової і вестибулярної функцій у обстежених хворих на РС.
5. Оцінити перспективи збереження чи покращення стану слухової та вестибулярної функцій у хворих на РС після проведеної терапії.
6. Оцінити прогностичне значення стану слухової та вестибулярної функцій у хворих на РС щодо оборотності їх змін під впливом імуносупресивних препаратів.

Об’єкт дослідження: 100 хворих на РС цереброспінальна форма з достовірним діагнозом за критеріями Mc.Donald (2005), які знаходились на стаціонарному лікуванні та диспансерному обліку в Українському центрі РС, на базі ОКЛ та МКЛ № 4, в стадії екзацербації демієлінізуючого процесу. Обстеження проводилось до та після призначеного комплексного лікування.

Методи дослідження. Дослідження проводились на базі ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України” та кафедри отоларингології НМУ ім. О.О. Богомольця. Було задіяно комплекс взаємодоповнюючих методів досліджень: клінічних, аудіологічних, вестибулометричних та нейрофізіологічних, що забезпечило отримання об’єктивної інформації.
Комплекс обстеження слухової функції включав в себе: огляд ЛОР - органів, визначення гостроти слуху шепітною і розмовною мовою, камертонні проби (Вебера, ФОА, Федерічі, Бінга), тональну порогову і надпорогову аудіометрію, зокрема пороги диференціації за методом Люшера в області 0,5; 2; 4 кГц, мовну аудіометрію (поріг 50 % та 100 % розбірливості числівників за Є.М. Харшаком та мовного тесту за Г.Н. Грінбергом, Л.Р.Зіндером), дослідження слуху в розширеному діапазоні частот (9-16 кГц), акустичну імпедансометрію, яка складалася з тимпанометрії, реєстрації акустичного рефлексу та декей-тесту; реєстрацію коротколатентних (стовбурових) та довголатентних (кіркових) слухових викликаних потенціалів (СВП).
Аудіометрія проводилась на клінічному аудіометрі АС-40 фірми Interacoustics (виробництва Данія) в звукоізольованій камері із рівнем шумового фону, що не перевищував 30 дБ .
Динамічну імпедансометрію проводили на імпедансометрі фірми "Amplaid-720" (Італія) та Siemens SD 30” (Німеччина), який через інтерфейс пов'язаний із РС/ХТ фірми ІВМ (США), що дозволяє відображати, накопичувати та обробляти отриману інформацію за стандартною методикою і оцінювати показники акустичного рефлексу та decay”-тесту.
Реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) проводилась за допомогою аналізуючої системи МК-6 фірми «Amplaid» (Італія) в екранованій звукоізольованій камері при зафіксованому напівлежачому положенні пацієнта за загальноприйнятою методикою.
Комплексне дослідження вестибулярної функції включало в себе вивчення скарг та збір вестибулярного анамнезу, дослідження спонтанних вестибулярних реакцій та проведення експериментальних проб.
Вивчення спонтанних вестибулярних реакцій проводилося за наступною схемою: визначення спонтанного і позиційного ністагму з використанням методу електроністагмографії (ЕНГ), виявлення спонтанного промахування, оцінка статичної і динамічної рівноваги. Для цього виконувались наступні тести: 1) пальце-носова проба з відкритими і з заплющенними очима;
2) реєстрація статичної рівноваги за допомогою кефалографії з розрахунком індексу кефалографії у модифікації В.Г. Базарова (1988); 3) крокуючий” тест Fukuda; 4) дослідження ходи по прямій доріжці з відкритими та заплющеними очима; 5) вивчення флангової ходи; 6) графічна реєстрація ністагму при обертальній стимуляції; 9) оцінка вираженості вестибуло-сенсорної і вестибуло-вегетативної реакцій.

Наукова новизна. Підвищена якість діагностики слухових і вестибулярних розладів у хворих на розсіяний склероз на підставі вивчення показників суб’єктивної та об’єктивної аудіометрії і вестибулометрії в залежності від стадії, ступеня тяжкості, тривалості захворювання. Вперше виявлена невідповідність між тяжкістю вестибулярної дисфункції (ВДФ) та вираженістю статичної рівноваги при всіх ступенях РС. (Патент на корисну модель «Cпосіб оцінки стану вестибулярного апарата у хворих на розсіяний склероз» реєстраційний номер u- 200810326 від 05.11.2008). Розроблений тест може вказувати на початкові ознаки РС і бути використаним як скрінінговий для ранньої діагностики цього захворювання. Вперше доведено позитивний ефект від призначення хворим на РС з патологією слухового та вестибулярного аналізаторів препаратів, яким властивий імуносупресивний ефект, а саме пульс-терапію кортикостероїдів.

Практична цінність та реалізація роботи. Виконана робота дозволяє розширити уявлення про порушення слухової та вестибулярної функції у хворих на РС. Запропоновано схему обстеження хворих на РС, в яку включено комплексне аудіологічне та вестибулологічне дослідження, що дозволяє виявляти ранні форми кохлео-вестибулярних розладів і, таким чином, попереджати їх прогресування. Визначені основні напрямки профілактики та корекції кохлео-вестибулярних розладів, як клінічних проявів РС.
Проведена робота дає підстави для використання в щоденній практиці комплексного динамічного аудіо- та вестибулометричного обстеження в неврологічних відділеннях у хворих на РС, оскільки вони становлять групу ризику по розвитку слухових та вестибулярних порушень.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. В процесі виконання роботи автор самостійно знайшов і проаналізував літературні дані стосовно теми дослідження, розробив комплексний клінічний підхід до виконання поставлених завдань дослідження, самостійно проводив клінічний огляд, відбір хворих, дослідження функціонального стану слухового та вестибулярного аналізаторів. Дисертант особисто провів аналіз клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, написав всі розділи дисертації, сформулював висновки та практичні рекомендації.

Впровадження результатів досліджень. Розроблена схема обстеження хворих на РС та впроваджена в практику міського оториноларингологічного центру та Київського міського центру розсіяного склерозу.
Матеріали дисертаційної роботи, висновки та рекомендації дисертаційної роботи впроваджені в навчально-педагогічний процес роботи зі студентами та на циклах спеціалізації (інтернатури, магістратури та клінічної ординатури) на кафедрі оториноларингології та кафедрі нервових хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені і обговорювались на щорічних традиційних конференціях Українського товариства оторинолариногологів

Виступи
1. Влияние пульс - доз кортикостероидов на изменение показателей вестибулярной функции у больных рассеянным склерозом в период обострения. Научно практическая конференция «Наследие Н.И. Пирогова в развитии современной хирургии и анатомии» (Москва, 2007 год).
2. Стан слухової функції у хворих на розсіяний склероз. Щорічна традиційна весняна конференція Українського товариства оторинолариногологів (Місхор, 2007 рік).
3. Тональная аудиометрия в расширенном диапазоне частот у больных рассеянным склерозом в зависимости от длительности заболевания - 54-я научно-практическая конференция молодых учених оториноларингологов (Россия, Санкт-Петербург, 2007 год).
4. Влияние пульс-доз кортикостероидов на показатели вестибулярной функции в условиях обострения демиелинизирующего процесса у больных рассеянным склерозом. «Современные проблемы физиологии и патологии слуху» (Россия, Суздаль, 2007).
5. Клініко - електрофизиологічні показники слуху у хворих на РС «Перша конференція Української асоціації отіатрів, отонейрохірургів і отоневрологів з міжнародною участю» (Київ, 2007 рік).
Публікації.
1. Динаміка показників вестибулярної функції, за умов загострення, у хворих на розсіяний склероз при застосуванні пульс-доз кортикостероїдів
/О.В. Діхтярук, Ю.В. Мітін, О.А. Мяловицька, Ю.В. Дєєва // Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 2006, №3-с, с.49
2. Тональная аудиометрия в расширенном диапазоне частот у больных рассеянным склерозом в зависимости от длительности заболевания
/А.В. Дихтярук, Ю.В. Митин, Е.А. Мяловицкая // Вестник российского государственного медицинского университета, 2007, №2 (55)- С. 265
3. Гостра сенсоневральна приглухуватість, як маніфест дебюту розсіяного склерозу /О.В. Діхтярук, Ю.В. Мітін, О.А. Мяловицька // Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 2007. - № 5-с. С. 55.
4. Порівняльний аналіз показників тональної аудіометрії у хворих на розсіяний склероз залежно від тривалості захворювання/ О.В. Діхтярук, Ю.В. Мітін, О.А. Мяловицька // Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 2008. - № 1. С. 25-29.
5. Сравнительный анализ показателей тональной аудиометрии в конвенциальном и расширенном диапазонах частот у пациентов, в зависимости от длительности заболевания рассеянным склерозом
/Ю.В. Митин, Е.А. Мяловицкая, А.В. Дихтярук// Российская оториноларингология № 2 (27) 2007стр.62-65.
6. Вестибулярні розлади у хворих на розсіяний склероз/ О.В. Діхтярук, Ю.В. Мітін// Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 2008. - № 3-с. С. 164.
7. Патент на корисну модель «Cпосіб оцінки стану вестибулярного апарата у хворих на розсіяний склероз» реєстраційний номер u- 200810326 від 05.11.2008.
8. Пороговые, временные и амплитудные показатели импедансометрии у пациентов с рассеянным склерозом в зависимости от давности заболевания /Ю.В.Митин, Е.А. Мяловицкая, А.В. Дихтярук, К.Ю.Куренева // Журнал вушних, носових і горлових хвороб № 6 -2008.- стр.12-17.
9. Показники вестибулярної функції у хворих на розсіяний склероз різного ступеня тяжкості / О.В. Діхтярук, Ю.В.Мітін, О.А. Мяловицька,
І.А. Бєлякова// Журнал вушних, носових і горлових хвороб № 1 2009.- стр.12-15.
10. Временные характеристики длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов у больных рассеянным склерозом /А.В. Дихтярук // Российская оториноларингология № 1 (38) -2009.- стр.74-77.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обгрунтовання та новий підхід у вирішенні поставлених задач, доведено наявність взаємоз’язку між електроакустичними, вестибулометричними та нейрофізіологічними показниками в залежності від стадії, ступеня тяжкості та тривалості захворювання, що дозволило підвищити ефективність діагностики та профілактики слухових та вестибулярних розладів у хворих на РС.

1. За даними тональної порогової аудіометрії в конвенційному діапазоні частот (0,125-8 кГц) у ухових та вкстибулярних розладів у хворих на РС на підставі вивчення взємоз‘ч- підвищення ранньої діагностики та профілак обстежених хворих на РС в 74 % випадків не визначалися порушення слухової функції. Однак, у 82 % з них спостерігалося зниження слуху до 55 дБ в розширеному діапазоні частот (9-16 кГц). Лише у 26 % обстежених хворих підвищення порогів слухових відчуттів мало місце як в конвенційному, так і в розширеному діапазонах частот.
2. У 95 % обстежених хворих на РС виявлені зміни на рівні стовбурових структур слухового аналізатора, в тому числі в ранні терміни захворювання, про що свідчили часові характеристики КСВП, зокрема ЛП V хвилі та МПІ І - V та амплітудні характеристики АРВМ і тест його «розпаду».
3. Показники акустичної імпедансометрії (амплітуда АРВМ, значення decay”-тесту) можуть бути використані в якості об’єктивних критеріїв стану стовбурового відділу слухового аналізатора у хворих на РС. Виявлені явища можуть визначити топіку уражень слухового аналізатора ЦНС при РС, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби із цією складною патологією.
4. Комплексне вестибулометричне обстеження показало, що у 95 % обстежених хворих були зареєстровані вестибулярні порушення різного ступеня тяжкості від I до III.
5. За даними вестибулометричного дослідження виявлена невідповідність між тяжкістю ВДФ (за даними динамічної рівноваги і обертальної стимуляції) та вираженістю порушень статичної рівноваги при всіх ступенях РС. Результати цього тесту, імовірно, вказують на наявність початкових ознак РС і можуть бути використані для ранньої діагностики цього захворювання та своєчасного проведення лікувально-діагностичних заходів.
6. Позитивна динаміка змін показників аудіо-вестибулометричного обстеження у хворих на РС всіх груп після проведеного лікування знаходилась в залежності від стадії, ступеня тяжкості і тривалості РС.
7. Застосування пульс-терапії кортикостероїдів у хворих на РС в стадії екзацербації демієлінізуючого процесу дозволило корегувати порушення слухової та вестибулярної функції у даної групи хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення порушень функції слухового та вестибулярного аналізатора у хворих на РС рекомендовано проведення комплексного обстеження, яке повинно включати вестибулометрію, аудіометрію в конвенційному і розширеному діапазоні частот, динамічну імпедансометрію, реєстрацію коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів.
2. Пацієнтам на РС з метою раннього виявлення та попередження прогресування порушенння слуху необхідно проводити аудіометрію в розширеному діапазоні частот (9-16 кГц), а також акустичну імпедансометрію, звертаючи увагу на амплітудні характеристики АРВМ та decay”-тесту.
3. Діагностичний алгоритм вестибулометричного обстеження хворих на РС повинен включати в себе: визначення статокінетичної стійкості, реєстрацію спонтанного, позиційного та експериментального ністагму.
4. Застосування тесту «невідповідності між тяжкістю ВДФ (за даними динамічної рівноваги і обертальної стимуляції) та вираженістю статичної рівноваги (Р кфг )», дозволяє виявити ознаки ураження вестибулярного апарату, ще на початкових проявах РС. Цей тест можна використовувати як скрінінговий для динамічного спостереження за вестибулярною дисфункцією у хворих на РС, а також ранньої діагностики цього захворювання.
5. При виявленні у хворих на РС патології слухового та вестибулярного аналізаторів доцільним є призначення препаратів, яким властивий імуносупресивний ефект , а саме пульс-терапію кортикостероїдів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.

Алексеева Н. С. Метод оцен­ки функционального состояния отолитового аппарата / Н. С. Алексеева, Е. И. Петрова, И. Р. Яковлева// Вестник оториноларин­гологии. - 1980. - № 5. - С. 41-45.

2.

Бабияк В. И. О фазовых реакциях вестибулярного анализатора // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 1973. - № 5 - с. - С. 9-13.

3.

Бабияк В. И. Реакции глазодвигательного аппарата и их сенсорные компоненты при сочетанном действии вестибулярных и зрительных раздражителей (экс­периментальное исследование): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.01.19 «Оториноларингологія» /В.И.Бабияк. - Л. - 1977. - 27 с.

4.

Бабский Е. Б. Физиология анализаторов / Е. Б. Бабский, И. А. Шевелев // Физиология челове­ка / под ред. Г. И. Косицкого.-М.: Медицина, 1985. - С. 456-468.

5.

Базаров В. Г. О возможности использования кефалографии в целях врачебно-летной экспертизы /В.Г.Базаров// Военно-медицинский журнал. - 1976. - Кг 8. - С. 54-59.

6.

Базаров В. Г. Стато-кинетическая устойчивость при вестибулярных наруше­ниях / В. Г. Базаров // Вестник оториноларингологии. - 1976. - № 1. - С. 14-19.

7.

Базаров В. Г. Кефалография в оценке функции равновесия при черепно-мозговой травме /В. Г. Базаров, Д. И. Клименко // Вестник оториноларингологии. - 1984. - № 2. - С. 19-25.

8.

Базаров В. Г. Вопросы врачебно-трудовой экспертизы при вестибулярной дисфункции /В. Г. Базаров, Д. И. Клименко, В. М. Марченко // Журнал вушних, носових i горло­вих хвороб. - 1986. - № 3. -С.56-62.

9.

Базаров В. Г. Показатели всстибулоспинальной реакции и поро­гов возбудимости купулярного аппарата при хронической кохлеовестибулярной недостаточности /В. Г. Базаров, В. И. Луценко //Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 1985. - № 2. - С.17-21.

10.

Базаров В. Г. Таблицы для определения угловой скорости медленной фазы нистагма /В. Г. Базаров, А. И. Розкладка // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1976. - № 2. - С. 85-91.

11.

Базаров В. Г. Особенности проявления оптокинетического нистаг­ма при болезни Меньера /В. Г. Базаров, Л. А. Савчук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1982. - № 5. - С. 18-22.

12.

Базаров В. Г. Распространенность патологии вестибулярного аппа­рата среди больных, обращающихся в консультативную поликлинику /В. Г. Базаров, Л. А. Савчук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1983. - № 2. - С. 40-43.

13.

Базаров В. Г. Количественная оценка результатов глицеролового теста по данным вестибулометрии /В. Г. Базаров, Л. А. Савчук, И. А. Белякова [ и др. ]. // Вестник оториноларингологии. - 1987. - № 1. - С. 11-15.

14.

Базаров В.Г., Савчук Л.А., Білякова І.А., Карамзіна Л.А. Стан слухової функції у ліквідаторів аварії на ЧАЄС: до питання експертної оцінки //Журн. вушних, носових і горлових хвороб.-2000.-№1.-С.31-40.

15.

Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология / Ю.И. Барашнев. - М.: Триада -Х, 2001.

16.

Барнацкий В. Е. Морская болезнь / В. Е. Барнацкий. - М.: Медицина, 1983. - 144 с.

17.

Благовещенская Н. С. Клиническая отоневрология при поражениях головного мозга / Н. С. Благовещенская. - М.: Медицина, 1976. - 392 с.

18.

Благовещенская Н. С. Клиническая электронистагмография при очаговых пора­жениях головного мозга / Н. С. Благовещенская . - М.: Медицина, 1968. - 168 с.

19.

Бойко А.Н. Возможности использования клини­ческих, генетических показателей и данных магнитнорезонансной томографии для прогнозирования эффектов лечения бета-интерфероном рассеянного склероза / А.Н. Бойко, Н.В.Хачанова, А.В. Буглак [та iн. ] // Журнал неврологии, психіатрії, 2000, 12: 23-28

20.

Бойко А.Н. Возможности использования клини­ческих, генетических показателей и данных магнитнорезонансной томографии для прогнозирования эффектов лечения бета-интерфероном-1Ь рассеянного склероза/ А.Н. Бойко, Н.В. Хачанова, [та ін.]// Журнал неврологии, психіатрії, 2000, 12: 23—28

21.

Брянов И. И. Метод исследования устойчивости вестибулярного анализатора че­ловека к кумуляции ускорений Кориолиса / И. И. Брянов // Военно-медицинский журнал. - 1963. - № П. - С. 54-56.

22.

Бутенко Л.Н. Исследование динамических характеристик акустического рефлексу внутриушных мышц при различных видах звуковой стимуляции: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук. .:спец 14.01.19 «фізиологія»/ Л.Н. Бутенко. Київ. - 1985. - 20 с.

23.

Бутенко Л.Н. Пороговые характеристики акустического рефлексу внутриушных мышц при ипсилатеральной звуковой стимуляции / Л.Н. Бутенко //Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1984. - №6. - С. 32-35.

24.

Вельтищев Ю.Е. Наследственные болезни нервной системы: [руковод­ство для врачей] / Ю.Е. Вельтищев, П.А. Темин. - М.: Медицина, 1998.

25.

Вожжова А. И. Методики изучения функций анализаторов при физиолого-гигиенических исследованиях / А. И. Вожжова. - Л.: Медицина, 1973. - 224 с.

26.

Воячек В. И. Военная отоларингология / В. И. Воячек. - М.: Медгиз, 1946. - С. 93-155.

27.

Воячек В. И. Основы оториноларингологии / В. И. Воячек. - Л.: Медгиз, 1953. - 348 с.

28.

Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы мозга в клинической практике/ В.В. Гнездицкий[2 изд, испра. и доп.]М. «Медпресс-информ»,2003-180с

29.

Григорьев Г. М. Об исследовании нистагма положения в отиат­рии/ Г. М. Григорьев, Р. И Сабанова //Вестн. оториноларингологии.— 1969.— N° 1.— С. 86—89.

30.

Григорьев Ю. Г. Вестибулярные реакции (методы исследования и влияние различных факторов внешней среды) / Ю. Г. Григорьев, Ю. В. Фарбер, Н. А. Волохова//— М. :Медицина, 1970.— 195 с.

31.

Гукович В. А.,. Writing-test в оценке вестибулярных реакций во время стапедопластики и в первые дни после нее/ В. А. Гукович, Э. П. Тарасевич //Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1975.—№ 5.—С. 23—28.

32.

Гурфинкель В. С. Регуляция позы человека / В. С Гурфинкель, Я. М, Коц, М. Л. Шик— М.: Меди­цина, 1965.—256 с.

33.

Гусев Е.И. Рассеянный склероз. / Е.И. Гусев, Т.Л. Демина, А.Н. Бойко -[3-изд, испр. и доп]-М.: 1997.-530с.

34.

Егоров С. К. Количественная обработка нистаг-мограмм на ЭВМ/ С. К. Егоров, А. С. Клещов, В. Л. Родионов // Сенсорные системы: вестибулярная функция.— Л.: Наука, 974.—С. 73—112.

35.

Заболотный Д.И. Состояние слуховой системы у лиц, имеющих контакт с радиацией, обусловленной аварией на ЧАЭС. / Д.И. Заболотный Т.В. Шидловская, А.И. Котов// Актуальные вопросы клинической отоларингологи М., 1992. С.215-217.

36.

Заболотный Д.И., Динамика показателей слуховых вызванных потенциалов до и после лечения больных с функциональными нарушениями голоса/ Д.И. Заболотный, Т.А. Шидловськая // Материалы VIII Сьезда отоларингологов Украины -К., 1995 - с. 404 -405.

37.

Завалишин И.А. Прогредиентное течение рассеянного склероза / И.А., Завалишин, М.Н. Захарова, А.В. Переседова и соавт.-М.: Медицина, 2005.-486с.

38.

Калиновсшя И. В. Вестибуломоториые реакции челопска (клинико-физиологическое исследование)/ Калиновсшя И. В., Юсевич Ю. С. —М.: Медицина, 1967. -160 с.

39.

Каменская В.Г. Мозговые механизмы анализа временного параметра акустических раздражителей в норме и при патологи: автореф. дисс. докт. биол. наук., .:спец 14.01.19 «оториноларингология»/ В.Г. Каменская - С.-Пб., 1992, 41 с.

40.

Кехайов А. Н. Пространство, время, движения. Вестибулярные, зрительные и слуховые перцепции.— София: Медицина и физкультура, 1978.— 184 с.

41.

Кехайов А. Н. Руководство по отоневрологии.— София: Медицина и физкултурара, 1974.—370 с.

42.

Кисляков В. А., Вестибулярная система // Физиология сенсорных систем / В. А. Кисляков, М. М. Левашов, И. В. Орлов —М.: Медицина, 1972.— Ч. 2.— с. 129.

43.

Клименко Д. И. Функциональное состояние вестибулярного анализатора в резедуальном периоде черепно-мозговой травмы и экспертиза трудоспособности у больных: автореф. дис... канд. мед. наук. .:спец 14.01.19 «оториноларингология»/ Д.И. Клименко — К., 1985.— 24 с.

44.

Кобрак Г.В. Среднее ухо. / Г.В. Кобрак -М.: Гос. изд-во . мед. книги. 1963, 230 с.

45.

Козак Н.С. Амплитуда акустического рефлексу стременной мышцы при начинающейся сенсоневральной тугоухости радиационного генеза с учетом показателей ЭЭГ/ Н.С. Козак, А.Н. Голод //Журн. вушних, носових і горлових хвороб.-1998.-№6.-С.36-40.

46.

Копанев В. И. Проблема статокинетической устойчивости человека в авиашшп ной и космической медицине/ В. И. Копанев- М.: Науки 1974.—№ 4.—с. 498.

47.

Корниенко В.Н. Случай острого воспалительного демиелинизирующего процесса с псевдотуморозным течением / В.Н. Корниенко, И.Н. Пронин, С.В. Серков и соавт.// Ж. мед. визуализа­ция, 2003, 1:6-12

48.

Кратин Ю. Г. Техника и методики электроэнцефалографии / Ю. Г. Кратин , В. И. Гусельников — Л.: Наука, 1971.—317 с.

49.

Куприяшкин Е.А. Материалы для обоснования применения нистагмографии в клинической вестибулометрии: Автореф, дис., докт, мед, наук.:спец 14.01.19 «оториноларингология»/ А. Е., Курашвили - Л. 1975.-31 с.

50.

Курашвили А. Е. Физиологические функции вестибулярной системы
/ А. Е., Курашвили, В. И. Бабияк —Л.: Медицина, 1975.—279 с.

51.

Курашвили А. Е.. Электронистагмография /А. Е., Курашвили, В. И. Бабияк —Л.: Медицина, 1980 .- 95 с.

52.

Лапаев Э. В. Методика автоматизированного анализа вестибулярного нистагма / Э. В. Лапаев, С. Н. Загородников, А. О. Воробьева и др . // Физиология человека.— 1978.— Т. 4.—С. 51—55.

53.

Лапаев Э. В., Функция слухового и вестибулярного анализаторов при действии факторов авиакосмического полета/ Э. В. Лапаев, Ю. В. Крылов, В. С. Кузнецов - М.: Наука, 1983.— 640 с.

54.

Лебедев Ю.А. Критерии количественной оценки тубарной функции у больных секреторным средним отитом/ Ю.А. Лебедев, В.Ю. Шахов // Вестн. отриноларингологии. 1997. - №3. С.30-34.

55.

Левашов М. М. Нистагмометрия в оценке состояния вестибулярной функции/ М. М.Левашов // Физиол. журн. им. И. М. Сеченова.— 1976.—Т. 60.—№ 4.—С.

56.

Левашов М. М., Статистические связи между характеристиками вестибулярного нистагма / М. М. Левашов, В. Д. Родионов, А. М. Старостенко //Физиол. журн. им. И. М. Сеченова.— 1974.—Т. 60.—№ 4.—С. 513—523.

57.

Лобзин Ю.В. Рассеянный склероз: [монография] / Ю.В. Лобзин .- СПб, «Фолиант», 2000.-140с.

58.

Лопотко А.И. Измерение интратимпанального рефлексу в режиме его автогенерации / А.И. Лопотко // Физиология человека. 1995. - №21 (1). С.80-86.

59.

Лопотко А.И. Некоторые характеристики акустического мышечного рефлексу в норме и при патологии органа слуху / А.И. Лопотко // Журн. Ушных, носовых и горловых болезней. 1977. - №2. С.39-41.

60.

Луценко В. И. Асимметрия функции вестибулярного аппарата при его органическом поражении / В. И. Луценко //Журн. ушных, носовых и горловых болезней.- 1993, № 2.— С. 80—83.

61.

Маркарян С. С. Определение порога чувствительности и устойчивости вестибулярного анализатора по показателям нистагма/ С. С. Маркарян И. А. Сидельников //Вест. оториноларингологии.— 1971.— № 4.— С. 40—45.

62.

Маркарян С. С. Метод определения скорости медленной и быстрой фаз нистагма на электронистагмограммах/ С. С. Маркарян И. А. Сидельников //Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1971.—№ 2.—С. 90—106.

63.

Маркарян С. С. Вестибулярный отбор методом непрерывной кумуляции ускорений Кориолиса / С. С. Маркарян И. А. Сидельников // // Воен.-мед. журн.1972 (5.- № 9 — С. 59—62.

64.

Марченко В. М.Врачебно-трудовая экспертиза и реабилитация при патологии ЛОР-органов/ В. М. Марченко, В. А. Гукович К.: —Здоров'я, 1979.- 152 с.

65.

Мацко Д.Е. Атлас опухолей центральной нервной системы / Д.Е. Мацко, А.Г. Коршунов -РНХИ им. проф. А.Л. Поленова, Спб. 1998

66.

Миньковский А. X. Клиническая лабиринтология/ А. X. Миньковский — М.: Медицина, 1974.— 223 с.

67.

Мищанчук Н. С. Состояние слуховой и вестибулярной функции у больных тубер­кулезом органов дыхания в процессе антибактериальной терапии с примене­нием аминогликозидных антибиотиков: Автореф. дис. канд. мед. наук.:спец 14.01.19 «оториноларингология»/ Н. С. Мищанчук — К., 1981—22 с.

68.

Мороз Б.С. Исследование динаимческих характеристик импеданса среднего уха человека в норме и патологии.//Автореф. дисс. канд. біол. наук. .:спец 14.01.19 «фізиологія»/ Б.С. Мороз -Киев.-1977., 22 с.

69.

Олисов В.С. О классифицировании патологических состояний статокинетического (вестибулярного) аналізатора / В.С. Олисов, В. Г. Базаров // Журн. ушных, носовых и горловых болезней,— 1982.— № 3.— С. 52—58.

70.

Олисов В. С. Лабиринтопатии / В. С. Олисов — Л.: Медицина, 1973.— 294 с.

71.

Пальчук В. Т. Исследование функции вестибу­лярного анализатора синусоидальным вращением у здоровых лиц/ В. Т. Пальчук, В. В. Вишняков, Ю. О Булаев. //Вестн. оториноларингологии.— 1981.— № 1.— С. 8—11.

72.

Погуляй Н. П. Статокинетическая устойчивость у баскетболистов и ее значение в повышении спортивного мастерства.: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. :спец 14.01.19 «оториноларингология»/Н.П. Погуляй — К., 1978.—23 с.

73.

Преображенский Н. А. Стапедэктомия и стапедпластика при отосклерозе/ Н. А. Преображенский, Патякина О. К.— М.: Медицина, 1973.— 272 с.

74.

Савчук Л. А. Характеристика оптокинетического нистагма при патологии ушно­го лабиринта: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. .:спец 14.01.19 «оториноларингология»/ Л. А. Савчук — К., 1984.— 15 с.

75.

Сагалович Б.М. Место объективных методов исследования в клинической аудиологии. / Б.М. Сагалович //Пробл. эксперим. и клинич. аудиол. М., 1992. Т.1 С.77-82.

76.

Сагалович Б.М. Тугоухость /