КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЇ ПРИГЛУХУВАТОСТІ ОТОСКЛЕРОТИЧНОГО ГЕНЕЗУ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ
ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Педаченко Анастасія Євгеніївна

УДК 616.28 008.14:616 073.75.001.8

КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЇ ПРИГЛУХУВАТОСТІ ОТОСКЛЕРОТИЧНОГО ГЕНЕЗУ

14.01.19. оториноларингологія

Дисертація на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Сушко Юрій Олександрович,
Доктор медичних наук,
Професор

м. КиЇв - 2008

ЗМІСТ
стор.
Перелік умовних позначень................................................................................4
Вступ........................................................................................................................5
Розділ 1. Огляд даних літератури
1.1. Механізм розвитку сенсоневральної приглухуватості(глухоти) при отосклерозі, який локалізується в кістковій капсулі внутрішнього вуха..................14
1.2. Рентгенологічні методи в діагностиці захворювань внутрішнього
вуха..........................................................................................................35
1.3. Місце комп’ютерної томографії в диференційній діагностиці
кохлеарних форм отосклерозу і сенсоневральної приглухуватості
неотосклеротичного генезу...................................................................40
1.4. Використання бісфосфонатів в лікуванні хворих кохлеарним
отосклерозом...........................................................................................44
1.5. Обговорення даних літератури.............................................................48
Розділ 2. Методи обстеження та загальна характеристика досліджуваних
хворих.
2.1. Характеристика хворих, що обстежувались........................................50
2.2. Дані клінічного і функціонального обстеження хворих.....................55
2.3. Дослідження внутрішнього вуха за допомогою метода комп’ютерної
томографії...............................................................................................59
2.4. Статистична обробка результатів дослідження...................................61
Розділ 3. Частота кохлеарної форми отосклерозу серед осіб із сенсо-
невральною приглухуватістю невизначеного генезу.........................62
Розділ 4. Топіка і характер уражень піраміди скроневої кістки у хворих з кох-
леарною і змішаною формою отосклерозу за даними високорозріз-
нюючої комп’ютерної томографії.
4.1. Локалізація осередків отосклерозу в кістковій капсулі внутрішнього
вуха при сенсоневральній приглухуватості отосклеротичного генезу
та змішаній формі отосклерозу..........................................................100
4.2. Важкість отосклеротичного процесу при кохлеарній та змішаній
формах отосклерозу............................................................................107
4.3. Типи ураження кісткової капсули внутрішнього вуха при
кохлеарній та змішаній формах отосклерозу...................................117
Розділ 5. Вивчення даних стану слухової функції в конвенціальному
діапазоні частот у хворих на кохлеарний отосклероз
в залежності від локалізації осередків патологічної кістки
в кістковій капсулі внутрішнього вуха.............................................129
Розіл 6. Результат застосування бісфосфонатів для лікування хворих на
кохлеарний отосклероз........................................................................147
Заключення ........................................................................................................154
Висновки.............................................................................................................168
Практичні рекомендації...................................................................................170
Перелік використаних джерел........................................................................171
Додаток205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЗПА звуко провідний апарат
ЗСА звуко сприймаючий апарат
ЗФО змішана форма отосклерозу
КО кохлеарний отосклероз
КП кісткова провідність
КПЗ кістково проведені звуки
КТ комп’ютерна томографія
МРТ магнітно-резонансна томографія
ПП повітряна провідність
ППЗ повітряно проведені звуки
РМ розмовна мова
СНГ сенсоневральна глухота
СНП сенсоневральна приглухуватість
ШМ шепітна мова

В С Т У П

Актуальність проблеми. Клінічно отосклероз виявляється в середньому у 1% дорослого населення [50]. На сьогоднішній час у фахівців немає сумнівів, що у багатьох пацієнтів з клінічним діагнозом сенсоневральної приглухуватості етіологічним фактором зниження слуху є наявність осередків отосклерозу у кістковій капсулі завитки різної локалізації та ступеню активності [9, 294, 290, 291, 300, 302, 304]. До недавнього часу розходження в діагнозі не мало вирішального значення у відношенні призначення адекватної терапії, тому що при таких аудіологічних даних (відсутність «завиткового резерву») хірургічна корекція слуху не має сенсу.
Застосовуючи традиційну мікрохірургію отосклерозу, можливо надати ефективну допомогу лише хворим з чисто тимпанальною (фенестральною) формою отосклерозу. При проміжній стадії розвитку отосклеротичного процесу (так звана «змішана форма»), при якій має місце аудіологічно поєднане ураження звукопровідного апарату та рецепторного відділу завитки, задовільні результати дає хірургічна корекція слуху, але згодом, з розвитком захворювання, слух прогресивно погіршується [270, 280].
З початку 90-х років 20-го сторіччя у лікуванні отосклерозу почали використовувати бісфосфонати у США та деяких країнах Європи для пригнічення активності осередків отосклерозу у кістковій капсулі завитки [125,126]. Така терапія має на меті зупинку росту осередків отоспонгіозу і створення оптимальних умов для хірургічної корекції слуху [333, 316].
Для оцінки ефективності нових методів терапії отосклерозу необхідно було удосконалити методи диференційної діагностики отосклерозу, сенсоневральних та ретрокохлеарних уражень органа слуху.
Особливі труднощі представляє диференційна діагностика СНП неотосклеротичного генезу та ретрофенестральної форми отосклерозу. В повсякденній практиці оториноларингологів кохлеарний отосклероз частіше за все трактується як сенсоневральна приглухуватість невизначеної етіології [79, 96, 130, 135, 145, 149]. Ці сенсоневральні втрати невизначеної етіології дійсно мають в своїй основі отосклеротичні осередки, які розміщені в глибині кохлеарної капсули [161, 162, 196, 203, 211].
Сесія Американського отологічного товариства в 1966 р. в Пуерто-Ріко більшістю голосів прийняла рішення, що кохлеарний отосклероз є найбільш частою причиною сенсоневральної приглухуватості (глухоти) невизначеного генезу. Якщо прийняти до уваги частоту фенестрального отосклерозу, кохлеарний отосклероз повинен зустрічатися в три рази частіше, ніж фіксація стремінця, і повинен бути основною причиною прогресуючої сенсоневральної приглухуватості. Такий висновок зробив Hoople, резюмуючи дискусію в Пуерто-Ріко [301].
Проблема диференційної діагностики кохлеарних форм отосклерозу та сенсоневральної приглухуватості неотосклеротичного генезу займає чильне місце в сучасній оториноларингології. Існуючі методи обстеження хворого отоскопія, анамнез, аудіометрія не дозволяють встановити природу сенсоневральної приглухуватості [295, 133, 134, 321, 322]. Інформативність аудіологічних тестів діагностики в даному питанні практично вичерпана, і вони можуть використовуватись лише як додаткові методи комплексу, що включає анамнестичну, клінічну та рентгенологічну діагностику. Деякі автори вважають, що частина сенсоневральних втрат слуху має у своїй основі отосклеротичні осередки, які розташовані в кістковій капсулі лабіринту [38, 41, 51, 65]. Такі випадки трактуються як «кохлеарний отосклероз», або «ретрофенестральний» на відміну від «фенестрального». Одна з проблем в діагностиці ретрофенестральних осередків отосклерозу полягає в тому, що тональна аудіограма, яка відображує сенсоневральну втрату слуху не має стабільних визначних особливостей. Як вперше продемонстрували GE. Shambaugh (1978), а потім R. Carhart (1963), тональна аудіограма при такій формі отосклерозу досить мінлива у різних хворих: "Отосклероз обумовлює велике різномаїття уражень, які, в свою чергу, знаходять різні аудіометричні відображення" [67].
Високорозрізнююча комп’ютерна томографія в змозі виявити достатньо точно наявність, локалізацію та стан осередків отосклеротичної кістки в компактній кохлеарній кістковій тканині [142].
Методи променевої діагностики є в наш час важливим знаряддям у діагностиці кохлеарного отосклерозу, особливо за відсутності стапедіальних змін. Комп’ютерна томографія використовується для виявлення та оцінки осередків отосклерозу всередині кісткової капсули [295], дякуючи чому сьогодні вона є методом візуалізації остеодистрофій у кістковій капсулі завитки. Патологічні ділянки в зоні вікна присінка виявляються при високорозрізнюючій комп’ютерній томографії до 90% випадків серед усіх пацієнтів з хірургічно підтвердженим отосклерозом [104].
Ураження завитки отосклеротичним процесом може відбуватися як при наявністі анкілозу стремінця, так і без нього тоді мова йде про «чистий» кохлеарний отосклероз [67]. Вивчення останнього, особливо на ранніх стадіях його розвитку, має велике практичне значення не тільки з точки зору диференційної діагностики його від кохлеарних невритів іншої етіології, але і з точки зору перспектив розробки терапевтичних заходів, направлених на інактивацію процесу і запобігання важких втрат слуху.
Таким чином, планування дисертаційної роботи на представлену тему є доцільним, оскільки наведені дані свідчать про те, що розробка підходів для диференціації сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного походження, а також з'ясування кількості хворих з кохлеарною формою отосклерозу серед осіб з сенсоневральною приглухуватістю неотосклеротичного генезу є доцільним і важливим.
Аналізуючі дані літературних джерел виявилося, що переважна кількість їх висвітлювала лише зміни кісткової капсули внутрішнього вуха при кохлеарній формі отосклерозу, але не приділяла достатньої уваги розробці комплексних методів дослідження, використовуючи методи променевої діагностики як алгоритм для диференціації сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного генезу, і наглядом за динамікою процесу лікування. У вітчизняній літературі немає даних про характеристику ретрофенестральних форм отосклерозу і їх процентний відсоток серед хворих на сенсоневральну приглухуватість невідомого генезу.
Підвищення ефективності діагностики сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного походження надасть можливість проведення своєчасної, чіткої та доцільної терапії з врахуванням різного генезу цих патологій, і, таким чином, впровадить ефективні методи лікування. На сучасному етапі більшість хворих з сенсоневральною приглухуватістю невідомого генезу лікується вазоактивними препаратами, які у випадку сенсоневральної приглухуватості на основі отосклерозу призводять до активації процесу і, як результат, більш швидкого прогресування приглухуватості. При виконанні дисертаційної роботи планувалось проведення використання бісфосфонатів як методу вибору для лікування і пригнічення активності осередків отоспонгіозу.
Виявлення певної кількості хворих із капсульним отосклерозом розкриє доцільність використання розроблених діагностичних критеріїв серед усіх хворих з невідомим генезом сенсоневральної приглухуватості.
Таким чином, розробка найбільш інформативної діагностичної технології і впровадження нових методів лікування є актуальним.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами
Тема дисертації затверджена Вченою Медичною Радою Інституту отоларингології АМН України (протокол № 18 від 11грудня 2003 року) і є фрагментом комплексних наукової теми відділу мікрохірургії вуха і отонейрохірургії, лабораторії професійних порушень голосу і слуху ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України»: „Удосконалення методів диференційної діагностики отосклерозу і нейросенсорних уражень слуху”, державний реєстраційний номер 0102U003929.

Мета роботи
Наукове обгрунтуваня нових підходів до диференційної діагностики сенсоневральної приглухуватості (глухоти) отосклеротичного та неотосклеротичного генезу, а також лікування кохлеарної форми отосклерозу з використанням бісфосфонату фосамакс.

Задачі дослідження
1. Розробити критерії диференційної діагностки кохлеарних форм отосклерозу і сенсоневральних уражень слуху неотосклеротичного генезу за даними високорозрізнюючої КТ.
2. Вивчити можливості КТ дослідження з високорозрізнюючою здатністю в диференційній діагностиці різних форм отосклерозу (фенестральних, кохлеарних, змішаних).
3. Визначити частоту кохлеарної форми отосклерозу серед хворих із сенсоневральною приглухуватістю (глухотою) невизначеної етіології.
4. Визначити типи отосклеротичного ураження кісткової капсули внутрішнього вуха за даними КТ дослідження з високорозрізнюючою здатністю.
5. Дослідити аудіологічні особливості приглухуватості у хворих на кохлеарну форму отосклерозу в залежності від локалізації осередків патологічної кістки в кістковій капсулі внутрішнього вуха.
6. Вивчити ефективність застосування бісфосфонату фосамакс у лікуванні хворих з кохлеарною формою отосклерозу.
Об’єкт дослідження: отосклероз, який локалізується в кістковій капсулі внутрішнього вуха.
Предмет дослідження: дані клінічних, аудіометричних і рентгенологічних досліджень.
Методи дослідження: клінічні, аудіометричні, рентгенологічні, статистичні.

Наукова новизна роботи
За допомогою методу високорозрізнюючої комп’ютерної томографії визначено рентгенологічні характеристики різних форм кохлеарного отосклерозу.
Вперше досліджено розповсюдженість ретрофенестрального отосклерозу серед осіб з сенсоневральною приглухуватістю невизначеного генезу серед населення України.
Удосконалено метод диференційної діагностики сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного генезу.
Встановлено взаємозв’язок між формою ураження кісткової капсули внутрішнього вуха і ступенем втрати слуху.
Доведена доцільність використання бісфосфонатів для лікування хворих на прогресуючу форму КО з метою переводу активної фази захворювання у неактивну.

Теоретичне значення отриманних результатів
Проведено вивчення випадків сенсоневральної приглухуватості невідомого генезу як можливого кохлеарного отосклерозу. Доведено значне поширення цієї патології. Вивчено рентгенологічні ознаки різних форм цього захворювання, визначено типи отосклеротичного ураження кісткової капсули внутрішнього вуха.
Використання удосконаленого метода диференційної діагностики сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного генезу дозволяє запобігати помилок у призначенні адекватної терапії. Вивчено вплив розміру і локалізації осередків отосклерозу на слухову функцію.

Практичне значення отриманих результатів
Отримані результати доповнюють наші уявлення та наукові знання в галузі оториноларингології, дозволяють проводити більш ефективну діагностику СНП отосклеротичного генезу. Практичне значення проведених досліджень полягає в підвищенні рівня діагностики і лікування хворих на КО. Доведено значне поширення даної патології, визначено особливості перебігу отосклеротичного процесу у хворих різних вікових і статевих груп.

Впровадження результатів роботи в практику.
Розроблений алгоритм диференційної діагностики у хворих сенсоневральною приглухуватістю невизначеного генезу, а також ефективний метод лікування ретрофенестрального отоспонгіозу впроваджено в практику у відділі мікрохірургії вуха і отонейрохірургії Державної Установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка
АМН України».
Матеріали дисертаційної роботи використовуються при проведенні занять з лікарями на курсах мікрохірургії вуха і отонейрохірургії в одноіменному відділі інституту отоларингології АМН України.

Особистий внесок здобувача:
В процесі виконання роботи автор самостійно знайшла і проаналізувала літературні дані стосовно теми дослідження, сформулювала і запропонувала мету роботи і її завдання. Автор запропонувала алгоритм визначення кохлеарного отоспонгіозу на дорадіологічному етапі. Клінічний огляд, відбір хворих автор виконувала самостійно у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії Інституту отоларингології ім. проф. О.C. Коломійченка АМН України. Автором спільно з співробітниками Науково-практичного центру променевої діагностики АМН України проведено обстеження 156 хворих за допомогою методу високорозрізнюючої комп’ютерної томографії і вдосконалено диференційно-діагностичні рентгенологічні критерії сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного генезу. Аналіз отриманих томограм автор виконувала самостійно. Пошукач особисто провела аналіз частоти кохлеарного отосклерозу серед осіб із сенсоневральною приглухуватістю невизначеного генезу. Відбір хворих для проведення лікування, призначення терапії, а також аналіз результатів лікування автор проводила самостійно. Дисертант особисто провела статистичний аналіз отриманих результатів, написала всі розділи дисертації, сформулювала основні положення і висновки праці, а також практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації:
Основні положення дисертації викладені і обговорювались на наукових конференціях Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України (Київ-2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007); на Першій науково-практичній конференції молодих вчених-отоларингологів України, присвяченій 10-річчю утворення Академії Медичних Наук України (Київ-2003р.); на Першому національному конгресі аудіологів та 5-му міжнародному симпозіумі „Сучасні проблеми фізіології і патології слуху” (Росія, Суздаль-2004р.); на 10-му з’їзді отоларингологів України (Судак-2005р.); на конференції українського наукового медичного товариства отоларингологів „Фармакотерапія в отоларингології” (Одеса-2005р.); на третьому Балтійському оториноларингологічному конгресі (Литва, Вільнюс- 2005); на Науково-практичній конференції з міжнародною участю Російського науково-практичного центру аудіології і слухопротезування „Современные вопросы диагностики и реабилитации больных с тугоухостью и глухотой” (Росія, Суздаль-2006); на 2-му Національному конгресі аудіологів і 6-му міжнародному симпозіумі «Современные проблемы физиологии и патологии слуха» (Росія, Суздаль-2007); на Першій конференції Української асоціації отіатрів, отонейрохірургів і отоневрологів з міжнародною участю (Київ, 25-26 жовтня 2007 року).

Публікації:
За матеріалами дисертації видано 11 наукових праць: 4 статті в журналах, визнаних ВАК України як спеціалізовані наукові видання, 7 тез наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи:
Текст дисертації викладений на 210 листах друкованого тексту, ілюстрований 37 таблицями і 74 малюнками. Дисертація складається із вступу, огляду даних літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, додатку, списку використаних джерел, який нараховує 384 роботи (35 робіт вітчизняних та російських авторів, та 349 іноземних).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Отосклеротична фіксація стремінця досить часто супроводжується втратою слуху, обумовленою наявністю ретрофенестральних осередків. Ретрофенестральний отосклероз може зустрічатися ізольовано. У цих випадках є аудіометрична картина сенсоневральної приглухуватості (глухоти).
2. Серед обстежених хворих із СНП невизначеного генезу виявлено 66% випадків кохлеарної форми отосклерозу. Тому хворі із СНП невідомого генезу підлягають КТ-дослідженню внутрішнього вуха з метою запобігання діагностичних помилок. Високорозрізнююча КТ дозволила виявити серед осіб із СНП невідомого генезу отосклеротичні осередки в кістковій капсулі внутрішнього вуха як етіологічний фактор порушення звукосприйняття.
3. Основним диференційно-діагностичним критерієм КО по даним КТ- дослідження є викривлення контурів кісткової капсули внутрішнього вуха і наявність ділянок різної щільності всередині капсули.
4. Серед осіб із СНП отосклеротичного генезу і змішаною формою отосклерозу частота випадків з мінімальною і помірною формою важкості приблизно однакова 20,3% і 21,2% при мінімальній формі ураження; 69,6% і 78,8% при помірній формі. Важка форма ураження характерна для кохлеарної форми отосклерозу і не спостерігалась у хворих із змішаною формою отосклероза.
5. Кохлеарний отосклероз в кістковій капсулі внутрішнього вуха проявляється у вигляді осередків спонгіозу, склерозу, або демонструє змішане ураження як поєднання в одній кістковій капсулі осередків склерозованої і спонгіотичної кістки. Характер цих змін при КО і ЗФО ураження достовірно не відрізняється. Спонгіозна форма отосклеротичного процеса розвивається значно раніше, ніж склеротична, і достовірно частіше спостерігається у жінок дітородного віку.
6. Тотальне ураження кісткової капсули внутрішнього вуха і важка форма ураження характеризується важким (IV-V) ступенем втрати слуху.
7. Серед обстежених хворих на КО більшості притаманна 2 і 3 ступінь втрати слуху, а для групи ЗФО більшість виявила 2 ступінь втрати слуху. Кількість хворих з 2 ступенем втрати слуху була суттєво вища в групі ЗФО (Р<0,01), а кількість хворих з 5 ступенем втрати суху була вища в групі кохлеарного отосклерозу (Р<0,04).
8. Зміни в капсулі основного закрутку завитки достовірно частіше (р<0,05) зустрічались серед хворих із ЗФО, ніж серед хворих із „чистою” СНП отосклеротичного генезу. Зміни по всій капсулі внутрішнього вуха достовірно частіше (р<0,001) зустрічаються при СНП отосклеротичного генеза, ніж при ЗФО.
9. При проведенні аудіометричного дослідження у хворих на КО виявлено, що найбільш значна втрата слуху як у мовному, так і у високочастотному діапазоні частіше спостерігається при ураженні всієї капсули завитки і при тотальному ураженні кісткової капсули внутрішнього вуха. Найменший рівень втрати слуху характерен для ізольованого ураження капсули півколових каналів. При локалізації отосклеротичних осередків в ділянці базального закрутку завитки та по всій завитці спостерігається більш значна втрата слуху у високочастотному діапазоні, ніж у мовному.
10. Результати дослідження використання бісфосфонату фосамакс у випадках веріфікованого кохлеарного отосклерозу довели, що ефектом його використання є стабілізація прогресуючого падіння слуху у 36 (94,7%) із 38 хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Значне поширення кохлеарного отосклерозу серед хворих із сенсоневральною приглухуватістю невизначеного генезу дозволяє рекомендувати проведення високорозрізнюючої комп’ютерної томографії з метою диференційної діагностики в усіх випадках.
У хворих на кохлеарний отосклероз призначення бісфосфонатів доцільне у випадках прогресуючої втрати слуха з метою запобігання прогресування захворювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабияк В.И., Гофман В.Р., Накати Я.А. Нейрооториноларингология // Руководство для врачей. СП.: Гіппократ, 1996. С. 336.
2. Базаров В.Г., Тищенко Н.И. Сравнительная оценка информативной значимості показателей тональной надпороговой аудиометрии // Журн. ушных, носовых и горлових болезней. 1982. № 4. С. 33-37.
3. Базаров В.Г., Розкладка А.И. Оценка нарушения слуха при различных формах тугоухости // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1989. № 3. C. 28-33.
4. Благовещенская Н.С. Дифференциальная диагностика между кохлеарной и ретрокохлеарной тугоухостью // Вестн. Оториноларингологии. 1982. № 4. С. 15-19.
5. Благовещенская Н.С. Отоневрологические симптомы и синдромы // М.: Медицина, 1990. С. 328.
6. Вартанян И.А. Звук слух мозг. Л.: Наука, 1978. С. 34-39.
7. Верещагин Н.В., Брагина Л.К., Вавилов С.Б., Левина Г.Я. Компьютерная томография мозга // М.: Медицина. 1986. С. 256.
8. Герасименко В.Н., Бальтер С.А., Лукьянченко А.Б. Краткая история, характерные особенности и перспективы применения магнитного резонанса в медицине // Вести АМН СССР. 1986. № 5. С. 79-82.
9. Гукович В.А.: О поражении внутреннего уха при отосклерозе // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. 1967. № 6. С. 111-115.
10. Гукович В.А. К вопросу о роли наследственности в развитии отосклероза // Журнал ушных, носовых, горловых болезней. 1969. № 3. С. 72-76.
11. Гукович В.А. Особенности отосклероза у близких родственников // Вестн. оториноларингологии. 1977. № 1. С. 72-76.
12. Гукович В.А., Авраменко Л.В., Мартынюк Л.А. Результаты консервативного лечения отосклероза эндауральным электрофорезом фтора и аскорбиновой кислоты // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1977. № 2. С. 21-27.
13. Гукович В.А., Шидловская Т.В. О соответствии данных аудиометрии характеру отосклеротического очага // Журнал ушных. Носовых и горловых болезней. 1970. № 5. С. 67-72.
14. Дунайвицер Б.И. Дифференциальный порог силы звука и костная звукопроводимость у больных отосклерозом // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1969. № 3. С. 102-104.
15. Корж Н.А., Горидова Л.Д., Зупанец И.А. Клинические проявления и рентгенологическая картина остеопороза // Монография: Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение. Харьков 2002.
16. Косовой А.Л. Использование ядерно-магнитного резонанса в неврологии // Журнал невропатологии и психиатрии. 1984. Т. 84. № 10. С. 1574-1578.
17. Лимар Б.Я. Надпороговая тональная аудиометрия в диагностике отосклероза // Автореф. Дис..канд. мед. Наук. К.,- 1969. С. 26.
18. Лукъянченко А.Б., Бальтер С.А. Магнитный резонанс физические основы метода и технология получения изображения // Мед.радиология. 1986. Т. 31. № 4. С. 75-80.
19. Лысачев А.Г. и др. Компьютерная томография в диагностике грыж межпозвонковых дисков. Вопр // Нейрохирургии. 1993. № 3. С.12-15.
20. Насонов Л. Вторичный остеопороз: патогенез и клиническое значение при воспалительных заболеваниях суставов // Остеопороз и остеопатии. Москва. 1998. № 1. С. 18-20.
21. Пальчун В.Т., Преображенский Н.А. Болезни уха, горла, носа // Учебник для мед. Ин-тов. Изд 2-е. М.: медицина, 1980. С. 487.
22. Поворознюк В.В., Никоненко П.И., Григорьева Н.В. Бисфосфонаты в профилактике и лечении остеопороза // Монография: Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение. Харьков 2002.
23. Розкладка А.И. Оценка тестов Люшера и Si-Si при надпороговой аудиометрии // VIII съезд оториноларингологов СССР (23-25 нояб. 1982, Суздаль): Тез. докл. М., 1982. С. 158-159.
24. Розкладка А.И. О трактовке результатов теста Люшера при нарушениях слуха // VI съезд оториноларингологов УССР (Львов, 12-14 окт. 1983). К., 1983. С. 179-180.
25. Розкладка А.И. Проявление наиболее распространенных тестов надпороговой аудиометрии при нарушениях слуха различной природы // Журн. ушных, носовых, горловых болезней. 1995. № 3. С. 29-33.
26. Сагалович Б.М. Функциональные различия наружных и внутренних волосковых клеток улитки и их связь с вопросами диагностики и патогенеза нейросенсорной тугоухости // Патология органа слуха: Труды Московского НИИ уха, горла и носа. М., 1980. Вып. 26. С. 11-15.
27. Сагалович Б.М. Вопросы физиологии и патологии органа слуха // VIII съезд оториноларингологов СССР (23-25 ноябр. 1982, Суздаль): Тез. докл. М., 1982. С. 111-115.
28. Сакалинскас В.М. Раннее выявление нейросенсорного компонента тугоухости у больных отосклерозом // Вестн. оториноларингологии. 1987. № 5. С. 30-34.
29. Сватко Л.Г. Патогенетические аспекты отосклероза // Вестн. оториноларингологии. 1995. № 3. С. 24-27.
30. Солдатов И.Б. некоторые вопросы патологии внутреннего уха // Патология внутреннего уха. Куйбышев, 1983. С. 12-20.
31. Темкин Я.С. Методы исследования слуха // Руководство по клинической аудиологии. М.: Медгиз. 1962. С. 68-162.
32. Усачев В.И. Внутреннее ухо // Отоларингология. Спб., 2000. С. 11-49.
33. Усачев В.И. Физиология и методы исследования слуха // Отоларингология. СПб, 2000. С. 49-52.
34. Хечинашвили С.Н., Жордания Т.С. О нейросенсорной тугоухости при отосклерозе // Патология внутреннего уха. Куйбышев: Куйбышев. Мед. Ин-т, 1983. С. 79-85.
35. Хилов К.Л. Отосклероз // Л.: Медгиз. 1958. С. 124.
36. Allam AF: Pathology of the Human spiral Ligament // J. Laryngol. Otol. 1970. Vol. 84. P. 765-779.
37. Alpin Guneri, E, Kerim Ceryan. High-resolution computed tomographic eveluation of the cochlear capsule in otosclerosis: relationship between densitometry and sensorineural hearing loss // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1996. Vol. 105. P. 659-664.
38. Altmann F, Kornfeld M, Shea JJ: Inner ear changes in otosclerosis, histopathologic sttudies // Ann. Rhinol. Laryngol. 1986. Vol. 75. P. 1-32.
39. Altmann F. Histopathology and etiology of otosclerosis. A critical rewiew, in Schuknecht HF // (ed): Otosclerosis. Boston, Little, Brown and Company. 1978. P. 16-42.
40. Aly Gamal Abd El-Rahman, M.D.(Cairo, Egypt):Cochlear otosclerosis: statistical analysis of relationship of spiral ligament hyalinization to hearing loss // The Journal of Laryngology and Otology. 1990. P. 952-955.
41. Antoli-Candela F Jr, McGill T, Peron D: Histopathological observations of the cochlear changes in otosclerosis // Otol. Rhinol. Laryngol. 1984. Vol. 86. P. 813-820.
42. Appelebaum EL, Shambaugh GE Jr. Otospongiosis (otosclerosis): polytomographic and histologic correlation // Laryngoscope. 1978. Vol. 88. P. 1761-1767.
43. Arnold B, Jager L, Grevers G. Visualisation of inner ear structures by three dimensional high reolution magnetic // The Am. J. Otol. 1996. Vol. 17. P. 480-485.
44. Arnold W, Kau R, Schwaiger M.: Clinical aspects of the osteolytic(inflammatory) phase of cochlear otosclerosis // Laryngorhinootologie. 1999. Vol. Jan; 78(1). P. 20-3.
45. Arnold W, Niedermeyer HP, Altermatt HJ, Neubert WJ: Pathogenesis of Otosclerosis: State of the Art // HNO. 1996. Vol. 44. P. 121-129.
46. Arnold W., Friedmann J: Otosclerosis-an inflammatory disease of the otic capsule of viral etiology? // J.Laryngol.Otol. 1988. Vol. 102. P. 865-871.
47. Axelrod D.W., Teitelbaum S.L. Results of long term cyclical etidronate therapy: bonehistomorphometry and clinical correlates // J.Bone Miner. Res. 1994. Vol. 9, (Suppl.1). P. 136.
48. Axon PR, Temple RH, Saeed SR, Ramsden RT. Cochlear ossification after meningitis // Am. J. Otol. 1998. Vol. Nov; 19(6). P. 724-729.
49. Balkany TJ, Dreisbach JN, Seibert CE: Radiographic imaging of the cochlear implant candidate: preliminary results // Otolaryngol. Head Neck Surg. 1986. Vol. 95. P. 592-597.
50. Balle V, Linthicum FHJ. Histologically proven cochlear otosclerosis with pure sensorineural hearing loss // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1984. Vol. 93. P. 105-111.
51. Beales PH. Diagnosis of sensorineural deafness // In: Otosclerosis. Bristol:John Wright and Sons. 1981. P. 68-75.
52. Benites J, Schuknecht H: Otosclerosis: A human temporal bone report // Laryngoscope. 1968. Vol. 72. P. 1-9.
53. Blakeley BW, Hilger PA, Taylor S, Hilger J. Computed tomography in the diagnosis of cochlear otosclerosis // Otolaryngol. Head Neck Surg. 1986. Vol. 94. P. 434-438.
54. Bonifils P.,Uziel A.: Clinical applications of evoked acoustic emissions: results in normaly hearing and hearing-impaired subjects // Ann. Otol. Rhinol. Laryngology. 1989. Vol. 98,5,p. 1. P. 326-331.
55. Bosatra A. Otosclerosis of the inner ear: A clinical study // J. Laryng. 1978. Vol. 74. P. 209.
56. Bourjat P, Veillon F. Imagerie Radiologique tete et cou // Vigot Edit, Paris. 1995.
57. Bretlau P, Cause J, Jorgensen MD, et al: Histiocytic activity in otosclerotic bone // Arch. Klin. Exp. Ohren Nasen Kehlkopfheilkd. 1971. Vol. 198. P. 301-316.
58. Bretlau P, Causse JR, Causse JB, et al. Otospongiosis and sodium fluoride. A blind experimental and clinical evaluation of the effects of sodium fluoride treatment in patients with otospongiosis // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1985. Vol. 94. P. 103-107.
59. Bretlau P, Hansen HJ, Causse JB, et al. Otospongiosis: Morphologic and microchemical investigation after NaF-treatment // Otolaryngol. Head Neck Surg. 1981. Vol. 89. P. 646-650.
60. Bretlau P., Jorgensen M.B. Otosclerosis in the Lateral semicircular Canal // J.of Laryngol. and otology. 1968. Vol.82,1. P. 65-67.
61. Britton B, Linthicum F: Otosclerosis: Histologic confirmation of radiologic findings // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1970. Vol. 79. P. 1-9.
62. Brogan M, Chakeres DW: Computed tomography and magnetic resonance imaging of the normal anatomy of the temporal bone // Semin. Ultrasound CT MR. 1989. № 10. Р. 178-199.
63. Brookler KH. Meniere's disease: Role of otospongiosis and metabolic disorders // Acta Otolaryngol. 1984. Vol. (Suppl 406). P. 31-36.
64. Browning G, Gatehouse S. Sensorineural hearing loss in stapedial otosclerosis // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1984. Vol. 93. P. 13-16.
65. Brunnero H: Pathology of otosclerosis // Arch of Otolaryngol. 1952. Vol. 55. P. 369.
66. Bu-Saba NY, Redeiz EE, Salman SD, Thornton AR, West C. Significance of false positive auditory brainstem reponse:a clinical study // Am. J. Otol. 1994. № 15. Р. 233-236.
67. Carhart R: Labyrinthine otosclerosis. Clinical manifestations of retrofenestral otosclerosis // Arch. Otolaryngol. 1963. Vol. 78. P. 477-508.
68. Casselman JW. Magnetic Resonance Imaging of the Inner Ear // Universitiet Gent. - 1994.
69. Cause JR, Shambaugh GEJ, Causse JB, et al. Enzymology of otospongiosis and NaF therapy // Amer. J. Otol. 1980. № 1. Р. 206.
70. Causse J, Bel J, Michaux P, Vernieres J. Essai d'explication de l'effet on-off dans l'otospongiose // Acta Otorhinolaryngol. Belgica. 1974. Vol. 28. P.473-498. and Ann. Otol.(Paris). 1974. Vol. 98. P. 491-510.
71. Causse J, Bel J: Cochlear problems in otosclerosis surgery // J. Laryngol. 1967. Vol. 81. P. 577-592.
72. Causse J, Chevance LG, Shambaugh GE. Clinical Experience and experimental findings with sodium fluoride in otosclerosis(otospongiosis) // Ann. Otol. 1974. Vol. 83. P. 643-647.
73. Causse J, Uriel J, Berges J, et al. The enzymatic mechanism of the otospongiotic disease and NaF action on the enzymatic balance // Am. J. Otol. 1982. № 3. Р. 297-314.
74. Causse JB, Causse JR. Cochlear otosclerosis // J. Laryngol. Otol. 1983. № 8. Р. 84.
75. Causse JR, Causse JB, Bretlau P, et al. Etiology of otospongiosis sensorineural losses // Am. J. Otol. 1989. № 10. Р. 99-107.
76. Causse JR, Causse JB, Uriel J, et al. Sodium fluoride therapy // Am. J. Otol. 1993. Vol.14. P.482-490.
77. Causse JR, Causse JB. Clinical studies on fluoride in otospongiosis // Am. J. Otol. 1985. № 6. Р. 51-55.
78. Causse JR, Causse JB. Prognosis: Sensorineural deterioration and cochlear otosclerosis // In: Otosclerosis(otospongiosis). Alexandria, Va.:American Academy of Otolaryngology-Head and Neck Surgery Foundation Inc. 1991. Р. 87-96.
79. Causse JR, Chevance L-G. Sensorineural hearing loss due to cochlear otospongiosis: etiology // Otolaryngol. Clin. North Am. 1978. № 11. Р. 125-134.
80. Causse JR, Shambaugh GE, Causse JB, et al. Enzymology of otospongiosis and NaF sodium fluoride therapy // Am. J. Otol. 1980. № 1(4). Р. 206-214.
81. Causse JR, Shambaugh Jr. GE, Bretlau P. Cochlear otospongiosis: Etiology, diagnosis, and therapeutic implications // Adv. Oto-Rhino-Laryngol. 1975. Vol. 22. P. 43.
82. Causse JR, Uriel J, Berges J,et al. Objective changes in trypsin, a 1-antitrypsin, and a 2-macroglobulin values as a result of sodium fluoride treatment in patients with otosclerosis // Am. J. Otol. 1985. № 6. Р. 38-42.
83. Causse JR. NaF and otospongiosis // In:Courvoisier B, Donath A, Baud CA, eds. Fluoride and bone: Second Symposium CEMO (Centre d'etude des maladies osteo-articulaires de Geneve), Nylon, Switzerland, October 9-12, 1977. Bern: Huber. 1978. Р. 212-218.
84. Causse, J., Chevance, L.G., Bretlau, P., Jorgensen, M.B., Uriel J., Berges J. Enzymatic concept of otospongiosis and cochlear otospongiosis // Clinical Otolaryngology. 1977. № 2. Р. 23-32.
85. Causse, Shambaugh GE, Chevance LG, et al. Cochlear otospongiosis: Etiology, diagnosis, and therapeutic implications // Adv. Orl. 1977. Vol. 22. P. 23-32.
86. CausseJ, Shambaugh GE, Chevance LG, Bretlau P. Cochlear otospongiosis: etiology, diagnosis and therapeutic implications // Ann. Otorhinolaryngol. 1975. Vol. P. 43-47.
87. Cawthorne T.: Otosclerosis, in Scott-Brown // W.G.Editor: Diseases of the Ear, Nose a. Throat, London, 1952.
88. Chakeres DW, Kapila A. Computed tomography of the temporal bone // Med. Radiogr. Photogr. 1984. Vol. 60. P. 10-14.
89. Chevance LG, Bretlau P, Balslev Jargensen M, et al: Otosclerosis: An electron microscopic and cytochemical study // Acta Otolaryngol. 1970. Vol. 272. P. 1-27.
90. Chevance LG, Bretlau P, Jorgensen MB, Causse J. Otosclerosis: an electron microscopic and cytochemical study // Acta Otolaryngol.(Stockh). 1970. Vol.(suppl 272). P. 1-44.
91. Chevance LG, Cause J, Bretlau P, et al: Hydrolytic activity of the perilymph in otosclerosis // Acta Otolaryngol. 1972. Vol. 74. P. 23-28.
92. Chevance LG, Causse JR, Berges J. Study of alpha 1 antitrypsin activity of the perilymph during the progression of otospongiosis // Arch. Otol. 1976. Vol. 102. P. 363-364.
93. Chole RA, McKenna M. Pathophisiology of otosclerosis // Otolaryngol. Neurotol. 2001. Vol. 22. P. 249-257.
94. Christopher de Souza, Michael E.Glasscock. Otosclerosis and Stapedectomy Diagnosis, Management, and Complications // Thieme New York Stuttgart. 2004.
95. Clemis JD, Toriumi DM, Gavron JP. Otosclerosis masking coexistent acoustic neuroma // Am. J. Otol. 1988. № 9. Р. 117-121.
96. Cody, D.T.R., Baker, H.L.(1978) Otosclerosis: Vestibular Symptoms and sensorineural hearing loss // Annals of Otology. 1987. Vol.87. P. 778-796.
97. Collet L, Gartner M, Moulin A, Kauffmann J, Disant F, Morgon A: Evoked otoacustic Emissions and sensorineural hearing loss // Arch. otolaryng. head and neck surgery. 1989. Vol. 115, 9. P. 1060-1062.
98. Compere WE Jr. Radiologic findings in otosclerosis // AMA Arch. Otolaryngol. 1960. Vol. 71. P. 150-155.
99. Compier E.: Radiologic Exhibit, Scientific Section // Amer. Academy of Ophtalmology and Otolaryngol. 1959.
100. Compston J.E. The therapeutic use of bisphosphonate // Br.Med.J. 1994. Vol. 309. P. 711-715.
101. Cross N.C. Stephens S.D.G. Francis M. Computed tomography evaluation of the inner ear as a diagnostic, counselling and management strategy in patients with congenital sensorineural hearing impairment // Clin. Otolaryngol. 1999. Vol. 24. P. 235-238.
102. D'Achambeau O, Parizel PM, Koekelkoren E, Van De Heyning P, De Schepper AM. CT diagnosis and differential diagnosis of otodystrophic lesions of the temporal bone // Eur. J. Radiol. 1990. № 11. Р. 22-30.
103. Damsma H, DeGroot JAM, VanWaes PGFM, et al: CT of cochlear otosclerosis (Otospongiosis) // Radiol. Clin. North Am. 1984. Vol. 22. P. 37-44.
104. Damsma H. CT of cochlear otosclerosis // Radiol. Clin. North Am. 1984. Vol. 22(1). P. 37-43.
105. Daniel H.J. Shambaugh G.E.,Fisch U. Fluoride and clinical otosclerosis // Arch.otolaryngology. 1973. Vol. 98,5. P. 327-329.
106. Daniels DL, Swartz JD, Harnsberger HR: Anatomic moment: hearing 1: the cochlea // AJNR. 1996. Vol. 17. P. 1237-1241.
107. Daniels D.L., Hyde J.S., Kneel J.B. et al. The cervical nerves and foramina: local coil MR imaging // AJNR. 1986. Vol. 7. P. 531-534.
108. De Groot JAM, Damsma H, Huizing EH. Labyrinthine Otosclerosis studies with a new computed tomography technique // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1985. Vol. 94. P. 223-225.
109. De Groot JAM, Huizing EH. Computed tomography of the petrous bone in otosclerosis and Meniere's disease // Acta Otolaryngol. Suppl(Stockh). 1987. (suppl 434).
110. Debain J.J. L'otospongiose cocleaire // Minerva otorinolaring. 1971. Vol. 21,2. P. 75-85.
111. Derks W, De Groot JAM, Raymakers JA, Veldman JE. Fluoride therapy for cochlear otosclerosis? An audiometric and computerized tomography evaluation // Acta Otolaryngol. (Stockh). 2001. Vol. 121. P. 174-177.
112. Derlacki E.L., Valvassori G.: Clinical and radiological diagnosis of labyrinthine otosclerosis // Laryngoscope. 1965. Vol. 75,8. P. 1293-1306.
113. Dieroff H.G: Der Tonhorschwellenschwund- Test zum Nachweis einer Schadigung des Cortischen organs) // HNO. 1958. № 7,4. Р. 106-109.
114. Donaldson JA, Snyder, JM. Otosclerosis // In Cummings CW, Fredrickson JM, Harker LA et al, eds. Otolaryngology-Head and Neck Surgery. St Louis: Mosby. 1993. Р. 2997-3016.
115. Elonka DR, Applebaum EL, Otosclerotic involvement of the cochlea: A histologic and audiologic study // Otolaryngol. Head and Neck Surg. 1981. Vol.89(March-April). P. 343-351.
116. El-Rahman AAGA. Cochlear otosclerosis: statistical analysis of relationship of spiral ligament hyalinization to hearing loss // J. Laryngol. Otol. 1990. Vol. 104. P. 952-955.
117. Emile S, Deguine O, Julian E, Bonafe A, Fraysse B. Surdites de transmission atypiques a tympans normaux // JF. ORL. 1996. Vol. 45. P. 341-344.
118. Emmet JR, SheaJJ. Vestibular dysfunction associated with otoslerosis // Trans Am. Otol. Soc. 1989. № 8. Р. 104-107.
119. Emmet JR. Physical examination and clinical evaluation of the patient with otoclerosis // Otolaryngol. Clin. N. Am. 1993. Vol. 26. P. 353-357.
120. Emmett J. Clinical diagnosis of otosclerosis // Otolaryngol. Clin. North Am. 1993. Vol. 26. P. 359-371.
121. Erminy M, Bonfils P, Trotoux J. Otospongiose // Encycl. Med. Chir. Oto-Rhino-Laryngologie. Paris Elsevier. 1996. Vol. 20. P. 195-A-10.
122. Fayad J, Moloy P, Linthicum FH Jr. Cochlear otosclerosis: does bone formation affect cochlear implant surgery? // Am. J. Otol. 1990. Vol. 11. P. 196-200.