ОСОБЛИВОСТІ РЕКОНСТРУКТИВНОЇ ХІРУРГІЇ ТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ НОСА У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. АКАД. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ MOЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

РУТКАС ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 616.212-001.3-089.191.1 : 617-089.844

ОСОБЛИВОСТІ РЕКОНСТРУКТИВНОЇ ХІРУРГІЇ ТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ НОСА У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ

14.01.19 оториноларингологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Заслужений діяч науки та техніки України,
доктор медичних наук, професор Ю.В. Мітін

Київ - 2008

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...........................................................4
ВСТУП ...........................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .............................................................14
1.1 Сучасна реконструктивна ринопластика та її історія. ......................14
1.2 Травматичні дефекти носа, класифікація та клініка.
Хірургічна анатомія ділянки носа та обличчя ..................................22
1.3 Поняття та правила сучасної реконструктивної ринопластики.
Методи хірургічної реконструкції травматичних дефектів носа. .....28
1.4 Сучасні погляди на метаболічні процеси, які відбуваються у пластичному матеріалі та травмованих тканинах. Синдром
реперфузії тканин. Методи покращення приживлення
пересаджених тканин. .........................................................................39
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ КЛІНІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ. .......................................................................46
2.1 Загальна характеристика обстежених хворих. ..................................46
2.2 Методи лабораторних досліджень хворих. .......................................51
2.3 Методи передопераційного дослідження лоскутів. .........................52
2.4 Методи інтраопераційного дослідження лоскутів. ..........................56
2.5 Методи післяопераційного дослідження стану пересаджених
тканин. ..................................................................................................57
2.6 Фото- та відеодокументація хворих. .................................................58
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З
ТРАВМАТИЧНИМИ ДЕФЕКТАМИ НОСА ТА ЇХ
ОБГОВОРЕННЯ. .................................................................... 60
3.1 Результати первинної пластики дефектів носа шляхом
реплантації фрагменту відторгнутих тканин. .................................. 60
3.2 Результати первинної пластики дефектів носа шляхом
трансплантації шкіри чи тканинних комплексів. ............................ 69
3.3 Результати первинної пластики дефектів носа за допомогою
лоскутів на живлячій ніжці. ............................................................... 73
3.4 Статистична обробка отриманих результатів лікування ................ 91
3.5 Обговорення отриманих результатів лікування. ............................. 93
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ
СУМІШІ АНТИОКСИДАНТНИХ ПРЕРПАРАТІВ (ПГС)
ПРИ АУТОТРАНСПЛАНТАЦІЇ ШКІРИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
НА ЩУРАХ ЛІНІЇ ВІСТАР...................................................100
4.1 Матеріали та методи експериментального дослідження. .............101
4.2 Результати експериментального дослідження. .............................106
4.3 Обговорення отриманих результатів. .............................................119
РОЗДІЛ 5. НОВІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ .............................................122
5.1. Спосіб одноетапної реконструкції наскрізних дефектів крила
та кінчика носа у гострому періоді після травми. ..........................122
5.2. Алгоритм реконструкції травматичних дефектів носа у
гострому періоді після травми. ......................................................... 130
ЗАКЛЮЧЕННЯ .........................................................................................138
ВИСНОВКИ ..............................................................................................147
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ...............................................................149
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ..........................................................................150
ДОДАТКИ ................................................................................................163
Додаток А .................................................................................................163
Додаток Б .................................................................................................170
Додаток В ..................................................................................................185

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДФ - аденозиндіфосфат
АМФ - аденозинмонофосфат
АТФ - аденозинтрифосфат
ВАПРЕХ - Всеукраїнська асоціація пластичних та реконструктивних хірургів
ВР - вільні радикали
ВРОЛ - вільнорадикальне окислення ліпідів
ДМСО - диметилсульфоксид (димексид)
ЗВТ - засоби вимірювальної техніки
МВВ - методики виконання вимірювань
МДА - малоновий діальдегід
ПГС - протигіпоксична суміш
ПОЛ - перекисне окислення ліпідів
ПТР - первинний туалет рани (ощадливий варіант ПХО)
ПХО - первинна хірургічна обробка
СОД - супероксиддисмутаза
СРТ - синдром реперфузії тканин
ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів
SH-групи - сульфгідрильні групи

ВСТУП

Актуальність теми.
Дефекти носа, що виникають внаслідок дії різноманітних травмуючих факторів та супроводжуються утворенням „мінус тканини”, зустрічаються найчастіше під час соціальних (війни) чи природних катаклізмів [12,16,61,77, 80,100]. Однак і в мирний час певна кількість травм побутового чи виробничого характеру теж супроводжується утворенням дефектів носа. За даними сучасної статистики на ушкодження носа припадає до 68 % всіх механічних травм обличчя, з них на травмування з утворенням дефектів носа - від 1,3% до 2,6% випадків [83,105,109,115].
Ніс у косметичному плані є центральною та найбільш помітною частиною обличчя, у зв’язку з чим мінімальні порушення його форми міняють увесь образ людини [34,98,102,131]. Дійсно, існування дефекту носа, яке частіш за все спотворює зовнішній вигляд постраждалого, створює для пацієнта цілу низку різноманітних проблем. Це і психологічна реакція самого хворого на травму та спотворення свого вигляду, і об’єктивне порушення форми та функції органу, і можливі зміни соціального статусу постраждалого, як то втрата роботи, сім’ї та інше [33,53]. Тому незалежно від віку, статі та інтелектуального розвитку є закономірним бажання будь-якого хворого позбутися набутого дефекту повною мірою та у найбільш стислі строки.
Реконструкція травматичних дефектів носа є одним з найбільш складних розділів сучасної реконструктивної хірургії. Незважаючи на велику кількість вітчизняних та закордонних робіт, що були присвячені питанням реконструктивної хірургії в цілому та реконструкції дефектів носа зокрема [17,21,41,42,51,54,55,79,80,99,137,149,155], досі немає єдиної думки щодо методів оперативного лікування та вибору пластичного матеріалу при реконструкції різноманітних клінічних варіантів цієї патології.
Не визначеним до кінця залишається термін оперативного лікування травматичних дефектів носа з позиції отримання найбільш ефективних клінічних результатів. Аналізуючи стан проблеми реконструкції травматичних дефектів носа, загалом можна виділити два тактичні варіанти проведення пластики дефекта. Згідно першого варіанта, закриття дефекта проводиться у віддаленому періоді після травми [3,25,31,58,71,99,106,126,163]. Прихильники другого тактичного варіанта вважають доцільним проводити пластичну реконструкцію дефекта відразу після первинної хірургічної обробки рани (ПХО) - це так звана первинна пластика травматичного дефекта, яка проводиться у гострому періоді після травми, тобто у перші 24 години [11,14,21,24,35,47,54,67,89,93,174,202]. Обидва тактичні варіанти мають свої переваги та недоліки.
Хірурги, що дотримуються першого тактичного варіанта, вважають, що відновлення цілісності носа повинно проводитися після закінчення запального процесу, якій завжди розвивається у травмованих тканинах. Тоді операцію можна повести в умовах „чистої” хірургічної рани, також вказується на можливість розвитку послідовного некрозу тканин рани після механічної травми, що може звести на „нівець” всі результати пластики. Крім того враховується можливість формування у хворого круглих лоскутів по типу Філатівського стебла, що вимагає досить багато часу ( від 2 до 10 місяців), але надає надлишок пластичного матеріалу при реконструкції тотальних чи субтотальних дефектів носа.
Згідно з другим тактичним варіантом реконструкцію травматичних дефектів носа найдоцільніше проводити саме в гострому періоді після травми. До несумнівної переваги первинної реконструкції дефектів носа можна віднести значне скорочення терміну лікування хворих (в середньому в 2 3 рази), можливість запобігти ускладненням, пов’язаним з розвитком вторинної інфекції рани та розвитком подальших грубих рубцевих змін, притаманних для загоєння рани вторинним натягом, можливість покращити косметичні та клінічні результати реконструкції травматичного дефекта носа. Щодо недоліків операцій у гострому періоді, то мікробно-забруднена рана - це стан тканин після травми, а інфікована рана це гнійне ускладнення самого раневого процесу, якому можна у певний термін запобігти адекватним первинним туалетом рани (ПТР) та антибактеріальною терапією. Послідовний некроз тканин може загрожувати результатам пластичної реконструкції також в разі недостатнього ПТР [204].
Отже, згідно даних літератури, фактичними протипоказаннями до проведення первинної пластики дефекта носа можна вважати: по перше - наявність у рані, незалежно від строку травми, гнійного запалення та по друге - наявність тотального чи поєднаного дефекта носа та тканин обличчя, коли виникає потреба у великій кількості пластичного матеріалу для реконструкції дефекта. Несумнівним протипоказанням до первинної пластики дефекта також є важкий загальний стан хворого при множинній політравмі [21,40,54].
При виконанні пластики дефектів носа у гострому періоді досить часто - у 50% - 65% випадків [21] є можливість провести реплантацію (повернення) відторгнутих травмованих тканин. Практика реплантації тканин є досить привабливою тактикою та знаходить прихильників серед реконструктивних хірургів [54,61,153]. Однак, за даними різних авторів, успіх приживлення реплантованих тканин коливається від 8% до 19%, що не може задовольнити ні пацієнтів, ні лікарів [19,32,40,52,109,184,192]. Аналогічна ситуація спостерігається при трансплантації шкіри чи тканинних комплексів у ділянку дефекта носа. Враховуючи той факт, що виповнена у схожих умовах пластика дефекта різноманітними лоскутами на живлячій ніжці буває вдалою у 80% - 93% випадків, можна стверджувати, що на результати операції впливають перш за все метаболічні порушення, що виникають у відторгнутих тканинах чи трансплантатах у результаті ішемії тканин. [28,29,186].
Останні досягнення у галузі трансплантології та імунології дозволяють більш глибоко зрозуміти ті зміни, що відбуваються у тканинах під впливом ішемії, та розробити заходи по нейтралізації метаболічних та морфологічних порушень ішемізованих тканин [28,29,127,136,152].
Отже, доцільним, на нашу думку, буде дослідити клінічну ефективність різноманітних методів реконструкції травматичних дефектів носа, вдосконалити існуючі методи хірургічної реконструкції дефектів носа у гострому періоді з врахуванням особливостей еволюції пластичного матеріалу у післяопераційному періоді, розробити та оптимізувати медикаментозну терапію при проведенні реконструктивних операцій, а також розробити алгоритм первинної реконструкції травматичних дефектів носа залежно від клінічної ситуації, що виникла внаслідок травми.
Все вищезазначене свідчить про те, що вибрана нами тема є актуальним питанням оториноларингології та хірургії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами установи. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної тематики кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Розробка та впровадження нових технологій для вдосконалення методів діагностики та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї і стравоходу”. УДК: (616.21.23+616.28+616.32)-07-08. Номер державної реєстрації 0103 U 4000882 .
Мета роботи.
Покращити клінічні результати лікування хворих з травматичними дефектами носа у гострому періоді шляхом вдосконалення методів пластики дефектів, розробки способу корекції ішемічних метаболічних порушень в пластичному матеріалі та оптимізації вибору способів реконструкції різних видів дефектів носа у гострому періоді.
Виходячи з поставленої мети, були визначені наступні задачі:
1. Дослідити клінічну ефективність метода реплантації відторгнутих тканин у зону дефекта носа.
2. Дослідити клінічну ефективність застосування метода аутотрансплантації тканин при реконструкції травматичних дефектів носа у гострому періоді.
3. Дослідити клінічну ефективність застосування метода первинної пластики дефектів носа за допомогою різноманітних лоскутів на живлячій ніжці.
4. Дослідити залежність успіху первинних реконструктивних операцій від клінічних характеристик травматичних дефектів носа.
5. Дослідити ефективність застосування суміші антиоксидантних препаратів (ПГС) при аутотрансплантації шкіри в експерименті на щурах лінії Вістар.
6. Вдосконалити спосіб первинної хірургічної реконструкції наскрізних травматичних дефектів крила та кінчика носа.
7. Розробити алгоритм вибору способів первинної реконструкції травматичних дефектів носа в залежності від розміру, локалізації та характеру дефекта.
Матеріали та методи дослідження.
Об’єктом клінічного дослідження в даній роботі є травматичні дефекти носа у 73 хворих, які знаходились під нашим спостереженням. Предметом дослідження є реконструкція цих дефектів у гострому періоді після травми: методи та способи первинної хірургічної реконструкції дефектів носа, вплив корекції метаболічних порушень в ішемізованих тканинах та клінічних характеристик дефектів носа на процес приживлення пересаджених тканин.
Методи досліджень, котрі застосовувались у роботі:
1. Лабораторні обстеження хворих.
2. Передопераційне дослідження лоскутів, включаючи доплерографію кровоносних судин, що живлять лоскут.
3. Інтраопераційне дослідження лоскутів.
4. Післяопераційне дослідження стану пересаджених тканин.
5. Фото- та відеодокументація результатів лікування.
6. Експериментальне дослідження ефективності застосування протигіпоксичної суміші (ПГС) при аутотрансплантації шкіри щурів лінії Вістар, включаючи дослідження процесів ПОЛ за вмістом МДА, дослідження морфологічних змін у пересаджених тканинах та дослідження процесу приживлення аутотрансплантатів. Статистична обробка результатів.
Наукова новизна.
В результаті виконання дисертаційної роботи:
1. Досліджена клінічна ефективність застосування різних методів первинної пластики дефектів носа та залежність успіху реконструктивних операцій від характеристик дефекта носа.
2. Експериментально in vivo та in vitro доведена достовірна ефективність застосування ПГС для корекції ішемічних метаболічних порушень у трансплантатах шкіри щурів лінії Вістар та позитивний вплив застосування ПГС на приживлення цих трансплантатів.
3. Розроблено та запроваджено новий спосіб одноетапної пластики наскрізних дефектів крила та кінчика носа у гострому періоді після травми використовуючи назолабіальний лоскут на постійній живлячій ніжці з одночасним відновленням опорних структур носа, який дає стійкий косметичний результат та скорочення терміну лікування хворих.
4. На основі отриманих клінічних даних вперше розроблено та обґрунтовано алгоритм вибору способів первинної хірургічної реконструкції травматичних дефектів носа залежно від характеру, локалізації та розміру дефекта.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати, отримані під час експериментального дослідження, дозволяють рекомендувати використання суміші протигіпоксічних препаратів (ПГС) для корекції метаболічних ішемічних порушень та покращення приживлення тканин, що не мають власного джерела кровопостачання.
Упровадження в клінічну практику вдосконаленого способу первинної реконструкції наскрізних травматичних дефектів крила та кінчика носа з використанням назолабіального лоскута з одночасним відновленням опорних хрящових структур носа покращує клінічні результати оперативного втручання та скорочує термін лікування хворих.
Використання у клінічній практиці розробленого алгоритму реконструкції дефектів носа у гострому періоді після травми в залежності від розміру, локалізації та характеру цих дефектів дозволяє отримувати більш прогнозовані та більш косметично вдалі результати лікування даної патології.
Основні питання, що виносяться до захисту:
· клінічна ефективність використання реплантації відторгнутих тканин, аутотрансплантації та пластики дефектів лоскутами на живлячій ніжці при реконструкції травматичних дефектів носа у гострому періоді;
· ефективність застосування протигіпоксичної суміші (ПГС) для корекції ішемічних метаболічних змін та покращання приживлення пересаджених тканин без власної системи кровопостачання у щурів лінії Вістар;
· новий спосіб реконструкції наскрізних дефектів крила та кінчика носа у гострому періоді після травми для отримання більш вдалих косметичних та клінічних результатів, скорочення терміну лікування хворих;
· алгоритм первинної реконструкції травматичних дефектів носа, як обґрунтування використання того чи іншого способу реконструкції дефекта носа залежно від розміру, локалізації та характеру самого дефекта;

Впровадження в практику.
Розроблені алгоритм первинної реконструкції травматичних дефектів носа та спосіб хірургічного лікування наскрізних травматичних дефектів крила та кінчика носа у гострому періоді були впроваджені в практику міського оториноларингологічного центру Центральної міської клінічної лікарні м. Києва, ЛОР- відділення 9-ї клінічної лікарні м. Києва, ЛОР- відділення 12-ї клінічної лікарні м. Києва. Висновки та рекомендації дисертаційної роботи впроваджені в навчально-педагогічний процес роботи зі студентами та на циклах спеціалізації (інтернатури, магістратури та клінічної ординатури) на кафедрі оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача.
Автором роботи самостійно виконані відбір хворих, клінічні спостереження та 47 реконструктивних операцій при травматичних дефектах носа у гострому періоді (26 реконструкцій були проведені співробітниками кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та міського оториноларингологічного центру Центральної міської клінічної лікарні м. Києва за участю автора), проведено аналіз отриманих результатів, обґрунтовано науково-практичні висновки. Автором був розроблений, запатентований та впроваджений у клінічну практику новий метод первинної реконструкції наскрізних травматичних дефектів крила та кінчика носа. Автор також самостійно розробив алгоритм первинної реконструкції травматичних дефектів носа.
Автор приймав участь в експериментальних дослідженнях, які проводились у лабораторії тканинних культур Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (зав. лабораторією к.м.н. І.П. Пастер).
В процесі виконання роботи консультативну та технічну допомогу надавали співробітники кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (зав. кафедрою, заслужений діяч науки і техніки України, д.м.н., професор Ю.В. Мітін), співробітники міського оториноларингологічного центру Центральної міської клінічної лікарні м. Києва (зав. відділенням Н.О. Біль) та співробітники ЛОР-відділення 9-ї клінічної лікарні м. Києва (зав. відділенням к.м.н., доцент Б.Н. Біль) та співробітники Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (к.м.н. І.П. Пастер, І.А. Балла, І.М. Шуба).
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертаційної роботи доповідались на щорічних традиційних конференціях Українського наукового медичного товариства оториноларингологів: весняних 2002, 2003, 2005, 2006, 2007 р.р. та осінній 2005 року, на Х з’їзді отоларингологів України (м. Судак, 2005 р), на весняній науково-практичній конференції Всеукраїнської асоціації пластичних та реконструктивних хірургів (ВАПРЕХ) 2002 року та на 1-му з’їзді ВАПРЕХ весною 2004 року, на засіданні наукового товариства оториноларингологів м. Києва та Київської області у квітні 2005 року.

Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, в яких викладені основні положення дисертації, з них 3 в спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України, 8 - в матеріалах з’їздів та конференцій. Одержано 1 державний патент на винахід.

Об’єм та структура роботи.
Дисертація викладена на 149 сторінках машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень та трьох глав власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що включає в себе 212 найменувань джерел: 125 вітчизняних та 87 закордонних авторів, та додатків А, Б, В. Робота ілюстрована 11 таблицями, 7 діаграмами, 71 рисунками з яких 132 фотографії та 20 мікрофоторгафій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Реплантація відторгнутих тканин у зону дефекту носа дає успішне приживлення у 33,3 ± 27,0% випадків і тільки при реконструкції поверхневих дефектів носа, причиною відторгнення пересаджених тканин у 88,9% випадків є некроз реплантатів.

2. Аутотрансплантація шкіри чи тканинних комплексів ефективна у 38,5 ± 30,6% випадків при реконструкції поверхневих дефектів носа, причиною відторгнення трансплантатів у 83,2% є некроз пересаджених тканин.

3. Пластика дефектів носа лоскутами на живлячій ніжці зумовлює вдале приживлення пересаджених тканин у 83,3 ± 16,1% випадків, навіть при реконструкції наскрізних дефектів носа.

4. Успіх реконструкції наскрізних (повношарових) дефектів носа досягається використанням методу пластики дефекту лоскутами на живлячій ніжці.

5. Запропонована протигіпоксична суміш в експерименті на щурах лінії Вістар in vitro та in vivo достовірно сприяє зниженню вмісту малонового діальдегіду у пересаджених тканинах, зменшує негативні морфологічні зміни у препаратах з трансплантатів шкіри щурів та покращує приживлення цих трансплантатів.

6. Запропонований новий спосіб одноетапної реконструкції наскрізних дефектів крила та кінчика носа у гострому періоді з використанням назолабіального лоскута на постійній живлячій ніжці та відновленням всіх 3 основних шарів стінки носа, скорочує термін лікування хворих та дає стійкий косметичний результат первинної пластики дефекту.

7. Створений алгоритм вибору способів первинної реконструкції травматичних дефектів носа, що враховує характер дефекту, його розмір і локалізацію по анатомічних зонах носа, а також можливість реплантації відторгнутого фрагменту, дозволяє отримувати більш прогнозовані та більш косметично вдалі результати лікування даної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
На основі проведених нами досліджень та одержаних результатів ми можемо запропонувати наступні практичні рекомендації:
1. Враховуючи виявлену у процесі нашої роботи залежність успіху первинної реконструкції дефектів носа від адекватного вибору тактики лікування та способу реконструкції існуючого дефекту, слід впровадити у практичну медицину розроблений нами алгоритм первинної реконструкції дефектів носа, який враховує розмір, локалізацію та характер цих дефектів, що дозволить отримувати більш прогнозовані та більш косметично вдалі результати лікування даної патології.
2. Розроблений нами, апробований та введений в практику новий метод первинної реконструкції наскрізних травматичних дефектів крила та кінчика носа може широко впроваджуватись у практичну медицину для лікування хворих з цією патологією.
3. Отримані нами в експерименті результати застосування протигипоксичної суміші (ПГС) для корекції ішемічних метаболічних змін у аутотрансплантатах шкіри щурів дозволяють рекомендувати цей метод обробки пересаджених тканин до клінічного дослідження та впровадження у практичну медицину з метою збільшення вірогідності приживлення тканин без власного джерела кровопостачання.

1. Абжалилов М.А. Биологические аспекты пересадки аллохряща, консервированного в ненасыщенных полиэфирных смолах и его применение для ринопластики. // Весн. оторинолар. 1979. - № 4. С. 37 40.
2. Абражанов В.Л. Свободная пересадка в хирургической практике. // Весн. хирургии и пограничных областей. 1928. №12. С. 35 36.
3. Антонив В.Ф., Аксенов В.М., Кварая Д.Д. Дефекты и деформация перегородки носа / клиника, диагностика, хирургическое лечение // Уч. пособие. Москва. 1987. 24 с.
4. Ахмедова К.Б., Шинбириев Н.А. О замещении дефектов крыла носа пересадкой кусочка ушной раковины. // Весн. оторинолар. 1964. - № 5. С.58 62.
5. Баллон Л.Р. Методика устранения дефектов и деформаций перегородки носа свободной пересадкой ушной раковины. // Весн. хирургии . 1971. Том 107, № 10 С. 80 83.
6. Басберг С.Ф., Фейсер Г.В., Керн Е.Б., Слейвит Д.Х. Реконструкция каудального хряща перегородки носа : патология, требующая имплантации. // Рос. Ринология 1994. - № 2. С. 78.
7. Белоусов А.Е. Пластическая реконструктивная и эстетическая хирургия.- СПб., 1998.-787с.
8. Белоусов А.Е., Кочиш А.Ю. Классификация типов кровоснабжения покровных тканей с позиции пластической хирургии // Весн.хир.- 1990. Том 144, № 3.-С. 90-93.
9. Белоусов A.E., Кичемасов С.Х., Кочиш А.Ю., Пинчук В.Д. Новый принцип классификации кровоснабжаемых комп­лексов тканей, используемых в пластической и реконструктивной хирургии // Вестн. хир.—1989.—Том 144, №8.-С. 111-115.
10. Белоусов А.Е., Тихилов P.M., Билоус Л.И., Сырбу С.С. Нару­шения в системе «перекисное окисление липидов — анти-оксиданты» и пути их коррекции при трансплантации кровоснабжаемых комплексов тканей // Вести, хир.— 1989.-Том 143, № 11.— С. 86-90.
11. Бельченко В.А. Черепно-лицевая хирургия. Руководство для врачей. М.: Мед.информ.агентс., 2006. 339с.
12. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области. М.: Мед. лит., 1999. 444 с.
13. Бокштейн Ф.С. Внутриносовая хирургия. М.: Медгиз, 1956. 116с.
14. Бондарь В.С. Кожная пластика плоскими стеблями. Алма-Ата.: Наука, 1982. 134с.
15. Брюс У. Джафек, Энн К. Старк. Секреты оториноларингологии. М.- СПб.: Бином, 2001. 624с.
16. Буриан Ф. Атлас пластической хирургии. Прага. изд. Чехословацкой акад. Наук, 1967. Том 1.- 200с.
17. Буриан Ф. Атлас пластической хирургии. Прага. изд. Чехословацкой акад. Наук, 1967. Том 2.- 509с.

18. Вавилов В.Н., Ушаков В.С. Восстановление глотки и шейного отдела пищевода тонкой кишкой или стенкой желудка у больных раком гортаноглотки // Анналы пласт., реконструктив. И эстет. хирургии. 1997. - № 1. С. 48-56.
19. Вальтер К. Осложнения ринопластики // Рос. ринология. 1995. - № 2. С.4-16.
20. Вальтер К. Эволюция ринопластики // Рос. ринология. 1996. - № 1. С.5-16.
21. Вайнштейн В.Г., Лыткин М.И. Кожная пластика при первичной хирургической обработке открытых повреждений. М.: Медицина, 1965. - 256 с.
22. Вайнштейн В.Г. Пластика лоскутом на питающей ножке, выкроенном в отдалении от раны. М.: Медицина, 1971. - 52 с.
23. Васильев С.А. Пластическая хирургия в онкологии. Челябинская государственная мед. академия, 2002. 262с.
24. Восстановительная хирургия мягких тканей челюстно-лицевой области: Руководство для врачей / Под ред. А.И. Небореева, Н.А. Плотникова. М.: Медицина, 1997. 288 с.
25. Вечтомов А.А. О применении трубчатого лоскута для восстановления крыльев носа. // Пермский мед. журнал. 1926. - № 1.- C. 18-21.
26. Вечтомов А.А. Пересадка кожного лоскута на тонкой трубчатой ножке как нормальный метод при полной недостаточности нижней части носа. // Пермский мед. журнал. 1926. - № 3. С. 34-35.
27. Виноградова Т.П. Пересадка хряща у человека. М., 1950. 78 с.
28. Галич С.П. Применение антиоксидантной защиты тканей при свободной микрохирургической пересадке сложно-составных лоскутов // Клінічна хірургія 1999. -№ 7. -С. 46-48.
29. Галич С.П., Дрюк И.Ф., Стеченко Л.А. Экспериментальное изучение возможности фармакологической защиты тканей мышечного лоскута от ишемического и реперфузионного повреждения при его свободной пересадке // Клиническая хирургия . 1999. -№ 1. - С. 35-38
30. Георгиади Г.А., Кадзова В.Е. Применение различных трансплантатов при реабилитации больных с деформациями носа. Тезисы докл. межобл. конф. оториноларингол. научн. сессии Моск. НИИ уха, горла, носа. Астрахань, 1976. С. 116-118.
31. Гиляровская Г.Б. Восстановительные операции при частичных дефектах носа в кн. Вопросы клинич. оториноларингологии. Сб. трудов вып. 2. Куйбышевского мед. инст. Ориенбург, 1969. С. 187-190.
32. Гиляровская Г.Б. Реконструктивная хирургия наружного носа. // Вестн. оторинолар. 1970. - № 5. С.46-51.
33. Гольдштейн Я., Ганушкевич М. Значение пластических операций лица для психической и социальной реабилитации. Acta Chir. plast. 1980. - № 3. С. 121-124.
34. Гюсан А.О. Восстановительная риносептопластика СПб.: Диалог, 2000. 191 с.
35. Гюсан А.О. Свободная пересадка части ушной раковины при дефекте крыла носа. // Вестн. оторинолар. 1992. - № 4. С.28-29.
36. Гюсан А.О. Способ формирования отсутствующей кожной части перегородки носа. // Мат. конф. «Актуальные вопросы научн.-практ. оториноларингологии». Ставрополь. 1997. С.92-93.
37. Гюсан А.О. Модификация метода оторинопластики по Суслову. // Мат. конф. «Актуальные вопросы научн.-практ. оториноларингологии». Ставрополь. 1997. С.98-99.
38. Гюсан А.О. Ринопластика. / Хирургическое лечение седловидной деформации носа. С.-Петербург, 1997. 78с.
39. Давудов Ш.Д., Михайловский М.С., Гаджимирзаев Г.А. Опыт применения аутосептум-хряща в практике устранения дефектов наружного носа. // Тр. 3-го Всерос. съезда оторинолар. М. Б.и., 1974, - С.163-164.
40. Дайхес А.И. Неотложные пластические операции при травматических дефектах носа./ Тезисы докладов/ Куйбышевская обл. научн. практич. конференция оториноларингологов. 4-я. Куйбышев. 1974. С. 56-58.
41. Деменков В.Р., Бурденко Г.И. Огнестрельные ранения лица, ЛОР органов и шеи. / Под ред. М.Б. Швыркова. - М.: Медицина, 2001. - 397 с.
42. Деменков В.Р. Пластика тотального дефекта наружного носа в условиях ЛОР-отделения // Журн. ушных, носовых и горловых болезней - 1988. - № 6.- С. 48 49.
43. Джанелидзе Ю.Ю. Свободная пересадка кожи в России и Советском Союзе. Л.: 1952. - 82с.
44. Дитрой С. Реконструкция спинки носа костно-хрящевым трансплантатом. // Acta chirurgiae Plastical / -16. -1974. - № 3. С.161-166.
45. Дмитриенко И.А. Атлас клинической анатомии ЛОР-органов. М.: 1998. -168с.
46. Дьяконов П.И. Восстановление разрушенного носа // Русская хирургия . - 1902. - № 3. С.5-28.
47. Егиян Г.М. К вопросу устранения дефектов и деформации носа. // Научн.тр. Ереванского НИИ травматологии и ортопедии.- Ереван.: Б.и. - 1961. - № 6. С.167-186.
48. Егиян Г.М. Деформация и дефекты носа и методы их хирургического лечения: Автореф.дис. д-ра мед наук. Ереван. 1963. 36с.
49. Жаков М.П. О свободной пересадке части ушной раковины в изъян крыла носа. // Стоматология. 1956. С.4-5.
50. Захарян Р.Г. О восстановительных и косметических операциях носа. // Матер. к регион. науч.-практ. конференции оторинолар. И расширенного пленума РНОЛОР. Иркутск, 20-21 июня 1990. С.80.
51. Золтан Я. Пересадка кожи. Будапешт: Ид.-во Акад. Наук Венгрии, 1984.- 304с.
52. Золтан Я. Операционная техника и условия оптимального заживления раны. Будапешт, 1977. 174с.
53. Казарезов М.В., Королева В.А., Кожевников А.М., Казарезов А.М. Этюды пластичес кой хирургии . - Новосибирск, 1996. 207 с.
54. Калеев И.И. Опыт проведения пластических операций при травматических дефектах носа непосредственно после первичной обработки раны // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 1987. - № 3.- С. 64 65;
55. Карташев З.И. Восстановительная хирургия лица. Ростов-на-дону, 1935. - 158с.
56. Коваленко В.Н., Викторов А.П. Компендиум лекарственные препараты. Киев, 2005. 1920 с.
57. Кицера А.Е., Борисов А.А. О классификации и формулировке диагноза деформаций скелета наружного носа. // Рос.ринология. 1993. Прилож. 1.- С.10.
58. Козин И.А. Варианты методов пластического восполнения различных дефектов средней зоны лица лоскутами мягких тканей на ножке // Вестн. Хирургии им. И.И. Грекова 1999.- Том 158, № 6. С. 62-68.
59. Колтун Р.К. Об исходах лечения при новых модификациях операции ринопластики по Суслову. // Весн. хирургии им. Грекова. 1964. Том 92, № 5. - С.64-68.
60. Корепанов В.И. Эстетическая и пластическая хирургия носа. //Иллюстрированный сборник новых зарубежных статей. М.: Медицина, 1996. 192c.
61. Красовитов В.К. Первичная пластика отторгнутыми кожними лоскутами. - М.: Медицина, 1947. - 237 с.;
62. Кризина П.С. Визначення термінів виконання автодерматопластики // Хірургія України. - 2007. - № 2. - С. 38-40.
63. Кручинский Г.В. Ринопластика методом свободной пересадки части ушной раковины. // Acta Chirurgiae Plastical. 1963. - № 5. С.1-2.
64. Кручинский Г.В. Сложные трансплантаты в пластической хирургии. // Минск: «Беларусь», 1978. 128с.
65. Кручинский Г.В. Еще один возможный источник для пластики лица. // ЖУГГБ. 1982. - № 1. С.46-49.
66. Кузин М.И., Шимкевич Л.Л. Патогенез раневого процесса // Раны и раневая инфекция. М., 1981.- С. 114-160.
67. Курбанов Г.Р. Восстановительная хирургия лица и других органов. Баку, 1944. 203с.
68. Курилин И.А., Щербинина Е.В. Повреждения носа и методы их устранения. // Восстановительная хирургия в оториноларингологии. Киев, -1968. С.185-187.
69. Лазарев А.Ф., Фокеев С.Д. Патент Росийской Федерации. № 2171095, А 61 В 17/24, „Способ пластики дефектов крыла носа”, Опубл. 27.07.2001, Бюл. № 21., - 6с.
70. Лимберг А.А. Опорная и контурная пластика носа размельченным хрящом. // Весн. хирургии им. Грекова. 1957. с.7.
71. Лимберг А.А. Механические и биологические обоснования к некоторым приемам пластики стебельчатым лоскутом // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова . 1943.- С. 32-40.
72. Малевич Е.С., Малевич О.Е. Некоторые соображения по поводу свободной пересадки трансплантатов из ушной раковины в дефекты концевого отдела носа. // ЖУНГБ. 1967. - № 4 С.93-95.
73. Мартинкенас Л.В. Комплексная хирурнгия наружных и внутренних структур носа. // ЖУНГБ. 1980. - № 4. С.68-70.
74. Меланьин В.Д., Калеев И.И, Ботнпев А.К. Применение формалинизированных хрящевых аллотрансплантатов в ринопластике. // Вестн. оторинолар. 1981. - № 3. С.52-55.
75. Мессина В.М. Восстановительные операции при свежих дефектах носа. Восстановительная хирургия в оториноларингологии./ Киевский науч.-исследов. ин-т. оториноларингологии/. Киев, Медицина, 1968.- С 174-176.
76. Мессина В.М. Первичная кожная пластика при травме мягких тканей лица. - М.: Медицина, 1970. - 104 с.;
77. Миланов Н.О., Шилов Б.Л. Пластическая хирургия лучевых повреждений. М., Медицина, 1996. 78 с.
78. Михайлова О.М., Светлов В.А., Смирнов Л.А. Профилактика тромбоза мелких сосудов при аутопластике сложными лоскутами// Всесоюзная конф.: «Противотромботичечская терапия в клинической практике. Новое в теории, диагностике и лечении». 2-я. Тезисы докладов.- М., 1982.- С. 82-83.
79. Михельсон Н.М. Косметические операции лица. - М.: Медицина, 1965. - 268 с.
80. Михельсон Н.М. Восстановительные операции челюстно-лицевой области. - М.: Медгиз, 1962. -335 с.
81. Михельсон Н.М., Шефтель М.П. Филатовский стебель и его применение в восстановительной хирургии. Под ред. Н.М. Приорова. - М.: Медицина, 1951. - 79 с.
82. Мишенькин Н.В., Драчук А.И., Папулов В.Г. Низкочастотная ультразвуковая терапия и хирургия в ОРЛ. Новосибирск.: Изд-во Новосиб. ун-та, 1992. 196с.
83. Мухин М.В. Клиническая оперативная челюстно-лицевая хирургия 1974. 288 с.
84. Небореев А.И. Восстановление тканей головы и шеи. М.: Медицина, 1988. 270 с.
85. Небореев А.И., Малаховская В.И., Шургая Ц.Н. Восстановительные операции на мягких тканях лица и шеи // Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии : В 2-х т. / Под ред. В.М. Безрукова, Т.Г. Робустовой. М., 2000. Том 2. С.94 174.
86. Никандов А.М., Левенец А.А. Деформация и дефекты носа и их устранение. // Тез. научн. -практ. конф. Московск. НИИ косметологии. М.: Б.и., - 1969. С.46-47.
87. Окс С.И., Медведев Ю.А. Применение никелид-титановых имплантов при реконструктивных операциях в ринологии.// Рос. Ринология. 1994.- Прил.2. С.81-82.
88. Павлов-Сильванский В.Н. К вопросу о пересадке костной ткани. // Хирургия. 1911. - № 169.
89. Пальчун В.Т. О тактике оказания скорой помощи в оториноларингологической практике.// Экстренная помощь и интенсивная терапия в ОРЛ.- М.: Медицина. 1980. С.5-15.
90. Пачес А.П. Опухоли головы и шеи. 4-е изд. М.: Медицина, 2000. 480 с.
91. Перимов В.А. Опыт образования крыла носа из ушной раковины. // Русский врач. 1916. 46с.
92. Петрищев Н.Н. Кровообращение в коже.// Актуальные вопросы физиологии кровообращения. Симферополь, 1980.- С. 123-127.
93. Петровский Б.В. Принципиальные основы реконструктивной и восстановительной хирургии.// Хирургия. 1982. - № 9. С. 3-9.
94. Петровский БВ, Крылов ВС, Степанов ГА. Свободная пересадка составных кожных лоскутов.// Хирургия. 1981. - № 2. С. 3-8.
95. Пешкова Г. Пластические операции при косметических дефектах. Прага. 1971. 189с.
96. Пискунов Г.З., Лопатин А.С. Проблемы риносептопластики.// Рос. ринология. 1993. Прил.1. С.9-10.
97. Пискунов Г.З., Лопатин А.С. Основные виды разрезов при ринопластике. // рос. ринология. 1994. -№ 3. С.41-45.
98. Пискунов С.З., Разинков С.П. Эстетические критерии косметической ринопластики.// Рос. ринология. 1994. - № 3. С.41-45.
99. Проскуряков С.А. Опыт работы по восстановительной хирургии лица и ЛОР-органов .- Новосибирск : Зап.-Сиб. Изд-во, 1965.- 198с.
100. Проскуряков С.А. Восстановительные операции носа, горла, уха. Новосибгиз, 1947. 124с.
101. Рабинович М.С. Новый способ восстановления кончика носа.// Новый хирургический архив. 1926. - № 10. С.4.
102. Рауэр А.Є., Михельсон Н.М. Пластические операции на лице. - М.: Медицина, 1954.- 304 с.
103. Рошанский М.Я. Пластика кончика носа свободной пересадкой кожи.// ЖУНГБ. 1979. - № 3. С.71.
104. Саркисов ДС, Пальцын АА. Функциональная морфология раневого процесса.- В кн.: Всесоюзная конференция по ранам. М.: Медицина, 1979. С. 16-20.
105. Сергеев В.М., Байтяков В.В., Федотов В.В. Сочетанные травмы носа.// ЖУНГБ. 1982. - № 3. С.41-43.
106. Сидоров С.Д. Замещение филатовским стеблем послеоперационных сочетанных дефектов средней зоны лица.// Весн. хир. 1983. - № 4. С. 99-102.
107. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. Т 1.- М.: Медицина, 1967. 460с.
108. Соколюк М.В. Пластика деформаций и дефектов наружного носа.// Восстановительная хирургия в оториноларингологии. К.: Б.и., 1968. С.170-173.
109. Терешена З.Л. Ринопластика при частичных и неполных травматических дефектах// Вісн. Стоматології. -1997.- № 4.- С.47-48.
110. Титова А.Т., Лимберг А.А., Полякова А.П. Свободная пересадка части ушной раковины с дополнительным с дополнительным кожным лоскутом при замещении изъянов носа.// Весн. хирургии им. Грекова. 1984. Том 132, № 6 . С.92-95.
111. Ткаченко С.С., Тихилов P.M., Белоусов А.Е., Мезенцев И.А. Оксигенобаротерапия после экстренных и плановых мик­рососудистых операций у больных травматологического профиля // Хирургия. - 1985. - № 11.- С. 14—17.
112. Федун Н.Ф., Дядченко В.П. Способ предупреждения образования синехий в полости носа после травмы. // ЖУНГБ. 1977. - № 5. С. 100-111.
113. Федун Н.Ф., Кицера А.Е., Борисов А.А. Методы лечения травм носа и их осложнений: Метод. Рекомендации. К.: Б.и., 1979. 13с.
114. Федун Н.Ф. Восстановительная хирургия наружного носа и носовой перегородки.// Рос. ринология. 1994. Прил. 2 С.85-86.
115. Франкенберг Б.Е. Восстановительная хирургия лица Л.: Биомедгиз, 1963. 252 с.
116. Франкенберг Б.Е., Литвиненко А.Н. Восстановление кончика и крыльев носа путем применения ушных трансплантатов.// Тр. Украинского стоматол. института. 1957. С.2.
117. Фримель Г. Иммунологические методы.// Под ред.. Москва: Медицина”, 1987. 80с.
118. Фришберг И.А. Косметические операции на лице. М., 1984. 138с.
119. Хамитова М.И. Пластика носа способом Суслова. // Стоматология. 1963. - № 1. С.102-103.
120. Хитров Ф.М. Атлас пластической хирургии лица и шеи. М.: Медицина, 1984.
121. Хитров Ф.М. Пластическое замещение дефектов лица и шеи Филатовским стеблем. Медгиз. М., 1954. 243с.
122. Чесноков А.А. Ринопластика субтотальных дефектов наружного носа дублированным кожным лоскутом со щеки. // ЖУНГБ. 1984. - № 4. С.9-12.
123. Шахин А.В., Турчинский И.Ф., Киселев В.П. Подготовка и применение аутолоскутов с запданными свойствами в детской реконструктивно-пластической хирургии // Дет. Хирургия. - 2001.- № 6. с. 25-27.
124. Шимановский Ю.И. Операции на поверхности человеческого тела. Атлас Киев., 1865. 206с.
125. Юго С., Падован И. Декортикационный (наружный) доступ в ринопластике хирургическая техника. // Рос. ринология. 1996. - № 1. С.34-35.
126. Alford E.L., Backer S.R., Shumrick K.A. Midforehead flaps // Local flaps in facial reconstruction / Ed. S.R. Baker, N.A. Swanson/ - St. Louis: Mosby Year book, Inc., 1995 P. 197 255.
127. Angel M.F., Mellow C.C. et al. A biochemical study of acute ischemia in rodent skin flaps with and without prior elevation // Ann. Plast. Surg. 1991. Vol. 26, № 5. - P.419-424.
128. Allen E.V. Thromboangiitis obliterans: metods of diagnosis of chronic occlusive arterial lesions distal to the wrist with illustrative cases // Amer. J. Med. Sci.- 1929.-Vol. 178, № 2.- P. 237-244.
129. Ashbell T.S., Kutz J.E., Kleinert H.E. The digital Allen test // Plast. reconstr. Surg.— 1967.— Vol. 39.— P. 311—312.
130. Baek S.-M., Weinberg Н., Song Y. et al. Experimental studies in the survival of venous island flaps without arterial inflow // Plast. reconstr. Surgery.— 1985.— Vol. 75.— P. 88—95.
131. Bailey B.J., Calhoun K.H.: Basic principles of plastic surgery in the head and neck. In Paparella M.M., Shumrick D.A., Gluckman J.L., Meyerhoff W.L. (eds): Otolaryngology, 3rd ed. Philadel­