кардіогемодинаміка та вазоактивна функція ендотелію судин у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутньою артеріальною гіпертензією в динаміці лікування : КАРДИОГЕМОДИНАМИКА и Вазоактивная функция эндотелия сосудов у больных хроническим обструктивным заболеванием легких с сопутствующей артериальной гипертензией в динамике лечения



  • Название:
  • кардіогемодинаміка та вазоактивна функція ендотелію судин у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутньою артеріальною гіпертензією в динаміці лікування
  • Альтернативное название:
  • КАРДИОГЕМОДИНАМИКА и Вазоактивная функция эндотелия сосудов у больных хроническим обструктивным заболеванием легких с сопутствующей артериальной гипертензией в динамике лечения
  • Кол-во страниц:
  • 133
  • ВУЗ:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
    ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

    На правах рукопису
    ЛИСЕНКО Антон Олександрович
    УДК 616.24007.272
    036.1:612008.331.108


    кардіогемодинаміка та вазоактивна функція ендотелію судин у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутньою артеріальною гіпертензією в динаміці лікування
    14.01.02 - внутрішні хвороби
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

    Науковий керівник Родіонова Вікторія Всеволодівна доктор медичних наук, професор


    Дніпропетровськ 2008









    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 5
    ВСТУП....... 7
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 14
    1.1. Особливості розвитку артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень...... 14
    1.2. Хронічне обструктивне захворювання легень хвороба з системними проявами: серцево-судинні ефекти... 16
    1.3. Особливості дисфункції ендотелію судин у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.. 18
    1.4. Антагоністи ангіотензину ІІ як препарати вибору для лікування хворих на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією 24
    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ................. 32
    2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих та методи
    верифікації діагнозу32
    2.2. Методи дослідження показників морфо-функціонального стану
    міокарда ендотеліальної функції та гемодинаміки..38
    2.2.1. Оцінка морфо-функціонального стану міокарда.39
    2.2.2. Добове моніторування артеріального тиску 40
    2.2.3. Методи дослідження показників ендотеліальної регуляції судин 43
    2.2.4. Методи статистичного аналізу 45
    РОЗДІЛ 3. СТАН КАРДІОГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ІЗ СУПУТНЬОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ... 46
    3.1. Морфо-функціональний стан міокарда у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ
    стадії.47
    3.2. Стан кардіогемодинаміки у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією 52
    РОЗДІЛ 4. СТАН ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ІІ ТА ІІІ СТАДІЇ В ПОЄДНАННІ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ57
    4.1. Концентрація нітриту азоту в сироватці крові та еритроцитах у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією.57
    4.2. Показники вазорегулюючої функції судин у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією в пробі з реактивною гіперемією на плечовій артерії та в пробі з нітрогліцерином59
    РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДОБОВОГО ПРОФІЛЮ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ІЗ СУПУТНЬОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ... 65
    5.1. Особливості профілю артеріального тиску у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією за даними добового моніторування65
    5.2. Особливості добового ритму та варіабельності артеріального тиску у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою АГ за даними добового моніторування 68
    5.3. Особливості показників навантаження тиском на міокард за даними добового моніторування хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією 71
    РОЗДІЛ 6. ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ КАРДІОГЕМОДИНАМІКИ, ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СУДИН ТА ДОБОВОГО ПРОФІЛЮ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ХОЗЛ ІІ ТА ІІІ СТАДІЇ З СУПУТНЬОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ НА ТЛІ ЛІКУВАННЯ АНТАГОНІСТОМ АНГІОТЕНЗИНУ ІІ ЛОЗАРТАНОМ КАЛІЮ.. 76
    6.1. Динаміка показників добового профілю артеріального тиску у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою АГ на фоні лікування антагоністом ангіотензину ІІ лозартаном калію 77
    6.2. Динаміка показників ендотеліальної функції судин у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії в фазу ремісії хвороби з супутньою АГ на фоні лікування антагоністом ангіотензину ІІ лозартаном калію.. 85
    6.3. Динаміка показників кардіогемодинаміки та морфологічного стану серця у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою АГ на фоні лікування антагоністом ангіотензину ІІ лозартаном калію89
    ЗАКЛЮЧЕННЯ 95
    ВИСНОВКИ... 111
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.. 113
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 114












    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ЛГ легенева гіпертензія
    ХОЗЛ хронічне обструктивне захворювання легень
    ЛА легенева артерія
    NO оксид азоту
    NO2 нітрит азоту
    ПШ правий шлуночок серця
    ЛШ лівий шлуночок серця
    ПП праве передсердя
    NOS NO-синтетаза
    ДЕ дисфункція ендотелію
    АНА ІІ антагоністи ангіотензину ІІ
    МАУ мікроальбумінурія
    АПФ ангіотензинперетворюючий фермент
    ССУ серцево-судинні ускладнення
    РАС ренін-ангіотензинова система
    АГ артеріальна гіпертензія
    АТ артеріальний тиск
    САТ систолічний артеріальний тиск
    ДАТ діастолічний артеріальний тиск
    ПАТ пульсовий артеріальний тиск
    Е максимальна швидкість раннього наповнення лівого та правого шлуночків
    А максимальна швидкість наповнення лівого та правого шлуночків у період систоли передсердя
    Е/А співвідношення швидкісних характеристик наповнення
    DTE час уповільнення швидкості раннього наповнення лівого шлуночка
    IVRT період ізоволюметричного розслаблення лівого шлуночка серця
    ХОК хвилинний об’єм кровотоку
    ЕЗВД ендотелій-залежна вазодилатація
    ЕНВД ендотелій-незалежна вазодилатація
    СНП ступінь нічного пониження артеріального тиску
    ДІ добовий індекс
    ВАР АТ варіабельність артеріального тиску
    ІЧГ індекс часу гіпертензії
    ІПГ індекс площі гіпертензії










    вступ
    Актуальність теми
    Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) відносяться до найбільш розповсюджених захворювань людини. Експерти ВОЗ наголошують, що до 2020 року ХОЗЛ будуть займати 5-е місце в світі за розповсюдженістю і 3-є місце серед причин смерті (Фещенко Ю.І., 2006). Серед інших захворювань, на які найчастіше страждає людство, слід відмітити гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця. У 35 % хворих зустрічається поєднання ХОЗЛ та артеріальної гіпертензії (АГ) (Адашева Т.В., Задіонченко В.С., 2005), що призводить до виникнення низки невирішених проблем, які стосуються як діагностики цих захворювань, так і раціонального, ефективного та безпечного лікування. Так, ряд препаратів, які використовуються для лікування ХОЗЛ, можуть погіршити перебіг артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця і навпаки. За даними
    Ю.І. Фещенко, 2006, Ю.М. Мостового, Г.В. Демчука, Л.В. Распутіної, 2006 та ін., застосування β2-агоністів може спровокувати напад стенокардії, викликати тахікардію, підвищення артеріального тиску, гіпокаліемію і, як наслідок, порушення серцевого ритму. Застосування β1-адреноблокаторів, навіть високо селективних, з метою лікування АГ, хронічної серцевої недостатності (СН) при ХОЗЛ може зумовити погіршення бронхіальної прохідності (Фещенко Ю.І., 2006). Прийом діуретиків для корекції артеріального тиску (АТ) може викликати згущення крові та погіршити її реологічні властивості, навіть до розвитку мікротромбоутворення (Фещенко Ю.І., 2006, Гуменюк Н.І., 2006, Дудка П.Ф. та ін., 2006). Поєднання ХОЗЛ з серцево-судинними захворюваннями призводить до подвійного навантаження на органи та системи організму. Так, при ХОЗЛ має місце гіперактивація нейрогуморальних систем організму (ренін-ангіотензин-альдостеронової, симпатоадреналової, вазопресинової) внаслідок гіперкапнії та вазодилатації, що при поєднанні з АГ призводить до ще більшого зростання артеріального тиску (Амосова О.М., Коноплева Л.Ф., Решотько Д.А., 2006, De Leeuw P.W., Dees A., 2003).
    Для лікування артеріальної гіпертензії доведена ефективність діуретиків, β-блокаторів, антагоністів Са, антагоністів ангіотензину ΙΙ, інгібіторів АПФ. Добра переносимість та більш висока ефективність антагоністів рецепторів ангіотензину ΙΙ (лозартану) в порівнянні з атенололом у попередженні судинних і кардіальних ускладнень артеріальної гіпертензії доведена в рандомізованому дослідженні „LIFE”, 2002. У сучасних наукових дослідженнях отримано результати інших рандомізованих контрольованих досліджень, в яких доведена здатність антагоністів ангіотензину II (лозартану, ірбесартану, кандесартану, епросартану) забезпечувати антигіпертензивний, кардіопротекторний і ренопротекторний ефекти. Але в міжнародних багатоцентрових дослідженнях в основному вирішують питання порівняння ефективності антигіпертензивних препаратів різних класів або їх комбінацій, до того ж їх проводять на «рафінованих» групах хворих, а в результаті в реальній клінічній практиці при поєднаній патології часто призводить до невідповідності результатам «модельних» досліджень. Жорсткість критеріїв включення пацієнтів у рандомізовані дослідження виправдана з позицій отримання співставних результатів, однак часто призводить до того, що серйозні супутні захворювання стають не тільки критеріями виключення, але і залишаються за рамками уваги дослідників.
    Для хворих на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією особливо привабливими для лікування видаються антагоністи ангіотензину ΙΙ, внаслідок можливості позитивного впливу препаратів на ендотеліальну дисфункцію (Гаврисюк В.К., 2004). На жаль, великих рандомізованих контрольованих досліджень по застосуванню препаратів із групи антагоністів ангіотензину II у хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ на сьогодення немає. Саме тому питання діагностики порушень функції ендотелію судин, кардіогемодинаміки у хворих на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією та можливість їх корекції за допомогою антагоністів ангіотензину ІІ зумовили актуальність обраного напрямку роботи, її теоретичне і практичне значення.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Виконана робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри: Дослідження особливостей перебігу пилових захворювань легень (хронічних обструктивних захворювань легень та пневмоконіозу) у працівників промислових підприємств, удосконалення ранніх методів діагностики та розробка схем комплексної профілактики, лікування та реабілітації”. Шифр теми I.Н._10.05, державний реєстраційний номер 0106U012181. Механізми розвитку серцевої недостатності у хворих на ІХС та артеріальну гіпертензію (есенціальну і симптоматичну) та її лікування на підставі корекції гемодинамічних і метаболічних розладів”. Шифр теми I.Н.03.04.-П, державний реєстраційний номер 0104U005247. В рамках зазначених тем автором проведено клінічне обстеження хворих, еходоплеркардіографія серця, проба з реактивною гіперемією на плечовій артерії та нітрогліцерином, добове моніторування артеріального тиску, статистична обробка та аналіз отриманих матеріалів.
    Мета дослідження
    Оцінити стан кардіогемодинаміки, функцію ендотелію судин у хворих на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією та ефективність корекції виявлених порушень антагоністами ангіотензину ІІ.
    Задачі дослідження
    1. Вивчити стан кардіогемодинаміки у пацієнтів на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією.
    2. З’ясувати стан вазорегулюючої функції ендотелію судин у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією.
    3. Визначити особливості добового профілю артеріального тиску за даними добового моніторування у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією.
    4. Виявити характер змін кардіогемодинаміки, ендотеліальної регуляції судин та добового профілю артеріального тиску у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією в процесі лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ.
    5. Обґрунтувати клінічну ефективність антагоніста ангіотензину ІІ (лозартану калію) в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ.
    Об’єкт дослідження - чоловіки, хворі на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією
    Предмет дослідження стан кардіогемодинаміки, ендотелію судин, його динаміка під впливом лікування препаратом із групи антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (лозартану калію) у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою артеріальною гіпертензією
    Методи дослідження еходоплеркардіографія для верифікації структурно-функціонального стану серця; концентрацію метаболіту окису азоту NO2- у сироватці крові та еритроцитах (біохімічний метод L.C. Green et al.) із розрахунком їх співвідношення, доплерографії плечової артерії в пробі з реактивною гіперемією та нітрогліцерином для оцінки стану вазорегулюючої функції ендотелію судин; добове моніторування АТ для визначення добового профілю артеріального тиску; методи статистичної обробки даних.
    Наукова новизна одержаних результатів
    У роботі встановлені особливості порушення кардіогемодинаміки та ендотеліальної функції судин у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії із супутньою АГ. Визначені особливості показників добового профілю артеріального тиску у хворих з супутньою АГ та у хворих на ХОЗЛ з нормальним рівнем артеріального тиску.
    Визначено, що у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою АГ при відсутності ознак декомпенсації кровообігу мають місце порушення діастолічної функції як правого, так і лівого шлуночків по типу порушення релаксації міокарда. Виявлені ознаки помірного зростання тиску в легеневій артерії, з максимальним рівнем в період загострення хвороби. Рівень систолічного тиску в легеневій артерії у хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ та у нормотонічних хворих на ХОЗЛ виявився співставним. З’ясовані ознаки порушення вазорегулюючої функції ендотелію судин як у хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ, так і у хворих із нормальними цифрами «офісного» АТ. Застосовані методи дослідження виявилися інформативними щодо визначення ступеня порушення ендотеліальної функції судин та моніторування змін на фоні застосованої терапії. Дослідження показників добового профілю АТ показало поєднання порушень добової варіабельності АТ і короткострокової варіабельності АТ у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою АГ.
    Доведений вплив антагоніста ангіотензину ІІ лозартану калію на зміну показників ендотеліальної функції судин та профілю АТ: сприяє покращенню функції міокарда у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ ступеня з супутньою АГ, забезпечує стабілізацію клінічного перебігу захворювання та гальмування його прогресування, даючи змогу запобігти розвитку тяжких ускладнень.

    Практичне значення одержаних результатів
    Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення клінічної ефективності лікування хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ за допомогою застосування антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ лозартану калію. Рекомендовано для визначення стану кардіогемодинаміки обов’язково проводити еходоплеркардіографії та добове моніторування АТ. Для визначення ендотеліальної функції судин та ефективності лікування проводити пробу з реактивною гіперемією на плечовій артерії. Результати дослідження впроваджені у практику роботи: відділення профпатології Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні №4, пульмонологічного відділення обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова, терапевтичного відділення обласного госпіталю для інвалідів ВВВ, пульмонологічного відділення першої Черкаської міської лікарні. Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі кафедри госпітальної терапії №1 та профпатології Дніпропетровської державної медичної академії.
    Особистий внесок здобувача
    Внесок автора в одержані результати наукових досліджень є основним і полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, клінічного та інструментального обстеження хворих на ХОЗЛ і їх лікування, плануванні дослідження. Дослідження функції зовнішнього дихання за допомогою спірографії та визначення зворотності бронхіальної обструкції за допомогою бронхомоторного тесту виконані автором. Автором самостійно проведена обробка отриманих результатів та їх аналіз, написання журнальних статей та дисертації. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
    Апробація результатів дисертації
    Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 74-й підсумковій науковій конференції студентів та молодих учених (Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції „Актуальні питання пульмонології” (Черкаси, 2005), 15 щорічному Європейському пульмонологічному конгресі (Копенгаген, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності „Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених Одеського державного медичного університету „Вчені майбутнього” (Одеса, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Варіабельність артеріального тиску і серцевого ритму як фактори серцево-судинних ускладнень” (Полтава, 2005), 16 щорічному Європейському пульмонологічному конгресі (Мюнхен, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні питання медицини і фармації 2006” (Запоріжжя, 2006), 77-й науковій конференції студентів та молодих учених, присвяченій пам’яті професора С.С. Короленка (Дніпропетровськ, 2006), нараді профпатологів України та науково-практичній конференції „Актуальні питання професійних захворювань” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми фтизіатрії та пульмонології в умовах промислового мегаполісу” (Запоріжжя, 2007), VIII Національному Конгресі кардіологів України (Київ, 2007). Апробація дисертаційної роботи була проведена на міжкафедральному засіданні кафедр госпітальної терапії №1 та профпатології, госпітальної терапії №2, факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії (09.01.2008, Протокол № 31).
    Публікації
    За темою дисертаційної роботи надруковано 18 наукових праць, із них 5 в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 написано без співавторів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено узагальнення клінічного дослідження і вирішена конкретна наукова задача внутрішніх хвороб щодо діагностики порушень кардіогемодинаміки та вазорегулюючої функції ендотелію судин у хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії в поєднанні з артеріальною гіпертензією, оцінена можливість їх медикаментозної корекції із застосуванням антагоніста ангіотензину ІІ лозартану калію.

    1. У хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії виявлене порушення гемодинаміки за гіперкінетичним типом, що проявляється зростанням швидкості кровотоку в легеневій артерії та хвилинного об’єму кровотоку на фоні зростання ЧСС, зростання тиску в легеневій артерії.
    2. При супутній артеріальній гіпертензії у хворих на ХОЗЛ виявлено порушення діастолічної функції шлуночків серця на фоні збереження їх систолічної функції: так, співвідношення швидкісних показників кровотоку на мітральному та тристулковому клапанах серця були нижчими в порівнянні із показниками здорових осіб на 32,8% та 21,2% відповідно (р<0,05). Показники часу уповільнення швидкості раннього наповнення та періоду ізоволюметричного розслаблення лівого шлуночка були вищими, ніж у хворих на ХОЗЛ із нормальними цифрами АТ на 19,7% та 13,9% відповідно (р<0,05).
    3. Виявлені ознаки ремоделювання серця у вигляді гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та міжшлуночкової перетинки, так товщина вільної стінки правого шлуночка в групі хворих на ХОЗЛ із артеріальною гіпертензією перевищувала аналогічний показник групи контролю на 58,1%, а групи хворих на ХОЗЛ без АГ на 8,8%.
    4. У обстежених хворих виявлена дисфункція ендотелію судин та порушення його вазорегулюючої функції: так, рівень нітриту азоту сироватки крові у хворих на ХОЗЛ з супутньою АГ був нижчим на 65,9% в порівнянні з аналогічним показником у здорових осіб та на 34,9%, ніж у нормотонічних хворих на ХОЗЛ; ендотелій-залежна вазодилатація в пробі з реактивною гіперемією плечової артерії нижче на 42,9% та на 64,8% відповідно (р<0,05). Індекс ауторегуляторної відповіді в групі хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ був вищим за аналогічний показник нормотонічних хворих у 2 рази, що свідчить про схильність до спазму судин.
    5. Добовий ритм АТ виявився порушеним у 73,4% хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ ступеня з супутньою АГ і змінювався за типом non-dippers та night-peakers, нічного надмірного пониження показників не спостерігалося. В групі нормотонічних хворих порушення добового ритму АТ було з’ясоване у 61,9% пацієнтів, нічного надмірного підвищення показників АТ не спостерігалося.
    6. Встановлена висока ефективність антагоніста ангіотензину ІІ лозартану калію в лікуванні хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії з супутньою АГ, у яких наприкінці спостереження при монотерапії препаратом були досягнуті цільові рівні «офісного» АТ у 80% хворих, систолічний артеріальний тиск (САТ) понизився на 9,7%, діастолічний (ДАТ) - на 7,3%. Достовірно зменшилася короткострокова варіабельність САТ та ДАТ протягом дня на 15,9% та 12,8% відповідно, що в комплексі з покращенням добового профілю АТ, зростанням добового індексу САТ та ДАТ (99,8% та 48,4% відповідно).
    7. Застосування антагоніста ангіотензину ІІ лозартану калію 1 раз на добу сприяло корекції кардіогемодинамічних порушень та вазорегулюючої функції ендотелію судин, так рівень нітриту азоту сироватки крові підвищився на 44,1%, на 87,9% збільшився діаметр плечової артерії в пробі реактивної гіперемії, мало місце зменшення товщини вільної стінки правого шлуночка на 12,2%, уповільнення швидкості кровотоку в легеневій артерії на 8,4%, хвилинного об’єму кровотоку на 18,1%. Зазначені зміни сприяють поліпшенню умов функціонування серця і прогнозу життя хворих на ХОЗЛ із супутньою АГ завдяки гальмуванню прогресування серцево-судинних ускладнень.
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. У програму діагностичного обстеження хворих на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією рекомендується включати проведення еходоплеркардіографії та добового моніторування артеріального тиску для раннього виявлення ознак порушень функціонування серцево-судинної системи.
    2. У практичній діяльності лікарів терапевтичного профілю для оптимізації діагностики порушень ендотеліальної функції судин, контролю за ефективністю терапії та зменшення матеріальних витрат на дослідження хворих на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією рекомендовано застосовувати пробу з реактивною гіперемією плечової артерії як методу, який не поступається в ефективності вирішення поставлених завдань методу визначення концентрації стабільних метаболітів оксиду азоту в сироватці крові та еритроцитах.
    3. Для корекції порушень кардіогемодинаміки та ендотеліальної функції судин, хворим на ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією на фоні базисної терапії ХОЗЛ рекомендується довготривале призначення антагоніста ангіотензину ІІ лозартану калію в дозі 50 100 мг 1 раз на добу.










    ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

    1. Фещенко Ю. І. Актуальні проблеми діагностики і терапії ХОЗЛ з супутньою патологією серця / Ю. І. Фещенко // Укр. пульмонол. журн. 2007. № 1 : матеріали наук.-практ. конф. «Особливості діагностики і лікування обструктивних захворювань легень при супутній патології серцево-судинної системи». С. 6.
    2. Смирнова И. П. Результаты реализации программы профилактики и лечения артериальной гипертензии / И. П. Смирнова, И. М. Горбась // Нова медицина. 2004. № 4 (15). С. 1214.
    3. Мостовой Ю. М. Современные проблемные вопросы патогенеза, диагностики и лечения легочной гипертензии / Ю. М. Мостовой / Ліки України. 2005. - № 9. - С. 3337.
    4. Мухарлямов Н. М. Системная артериальная гипертензия у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / Н. М. Мухарлямов, Ж. С. Саттбеков, В. В. Сучков // Кардиология. 1974. - № 12 (34). - С. 5561.
    5. Дворецкий Л. И. Артериальная гипертония у больных ХОБЛ / Л. И. Дворецкий // Рус. мед. журн. 2003. - № 11 (28). С. 2128.
    6. Гаврисюк В. К. Хроническое легочное сердце: механизмы патогенеза и принципы терапии / В. К. Гаврисюк // Укр. пульмонол. журн. 2006. - № 4. С. 613.
    7. Endothelial dysfunction, oxidative stress and risk of cardiovascular events in patients with coronary disease / Heitzer T., Schlinzig T., Krohn K. [et al.] // Circulation. 2001. - Vol. 104. - P. 263 268.
    8. Дисфункция эндотелия и болезни органов дыхания / Бродская Т. А., Невзоров В. А., Гельцер Б. И., Моткина Е. В. // Терапевт. арх. - 2007. - № 3. - С. 7684.
    9. Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень: наказ МОЗ України № 499 від 28.10.2003. К., 2003. 100 с.
    10. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія»: Наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007. К., 2007. 146 с.
    11. Standarts for the diagnosis and treatment of patiets with COPD: a summary of ATS/ERS position paper / Celli B. R., MacNee W., Agusti A. G. [et al.] // Eur. Respire. J. - 2004. Vol. 2. - P. 932 946.
    12. Авдеев C. Н. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание / C. Н. Авдеев // Пульмонология. 2007. - № 2. С. 104116.
    13. Lung Health Study Research Group. Hospitalizations and mortality in the Lung Health Study / Anthonisen N. R., Connett J. E., Enright P. L., Manfreda J. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2002. - Vol. 166. Р. 333339.
    14. Sin D. D. The relationship between reduced lung function and cardiovascular mortality: a population-based study and a systematic review of the literature / Sin D. D., Wu L., Man S. F. // Chest. - 2005. - Vol. 127. Р. 19521959.
    15. Sin D. D. Why are patients with chronic obstructive pulmonary disease at increased risk of cardiovascular disease? The potential role of systemic in chronic obstructive pulmonary disease / Sin D. D., Man S. F. // Circulation. 2003. - Vol. 107. Р. 15141519.
    16. Авдеев С. Н. ХОБЛ и сердечно сосудистые заболевания: механизмы ассоциации / С. Н. Авдеев, Г. Е. Баймаканова / Пульмоногогия. - 2008.- № 1.- С.513.
    17. Impaired lung function and mortality risk in men and women: findings from the Renfrew and Paisley prospective population study / Hole D. J., Watt G. C., Davey-Smith G. [et al.] // Br. Med. J. 1996. - Vol. 313. - Р. 711775.
    18. Rapid decline in FEV1: a new risk factor for coronary heart disease mortality / Tockman M. S., Pearson J. D., Fleg J. T. [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. 1995. - Vol. 151. Р. 390398.
    19. Паління чинник розвитку хронічних обструктивних захворювань легень / Т.О. Перцева, О.Б. Павленко // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №1. С. 68-70.
    20. Клинико-функциональная характеристика бронхиальной астмы в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии у робочих горнорудной промышленности / Т.А. Ковальчук, Р.В. Рубців // Укр. пульмонол. журн. Матеріали IV з,їзду фтизіатрів і пульмонологів України. Київ, 2—22 жовтня. 2008. - №3. С. 196.
    21. Marked sympathetic activation in patients with chronic respiratory failure / Heindl S., Lehnert M., Criee C.P. [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2001. - Vol. 164. Р. 597601.
    22. Endothelin antagonism and interleukin-6 inhibition attenuate the proatherogenic effect of C-reactive protein / Verma S., Li S. H., Badivala M. V. [et al.] // Circulation. - 2002. - Vol. 105. Р. 18901896.
    23. Low grade inflammation and coronary heart disease: prospective study and updated meta-analyses / Danesh J., Whincup P., Walker M. [et al.] // Brit. Med. J. 2000. - Vol. 321 (7255). Р. 199204.
    24. Danesh J. Association of fibrinogen, C-reactive protein, albumin, or leukocyte count with coronary heart disease. Meta-analyses of prospective studies / Danesh J., Appleby P., Peto R. // JAMA. 1998. - Vol. 279. Р. 14771482.
    25. C-reactive protein, the metabolic syndrome, and risk of incident cardiovascular events: fn 8-eyar follow-up of 14719 initially healthy American women / Ridker P. M., Buring J. E., Cook N. R., Rifai N. // Circulation. 2003. - Vol. 107. Р. 391397.
    26. Systemic inflammation in patients with COPD and pulmonary hypertention / Joppa P., Petrosova D., Stancak B., Tkacova R. // Chest. 2006. - Vol. 130. Р. 326333.
    27. Малая Л. Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л. Т. Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балковая. - Х. : Торсинг, 2000. - С. 1020.
    28. Sherman D. L. Exercise and endothelial function / Sherman D. L. // Coron. Artery Dis. 2000. - Vol. 11. Р. 117122.
    29. Хьюстон М. Сосудистая биология в клинической практике / М. Хьюстон. Львов : Мс, 2007. 166 с.
    30. Caterina R. Endothelial dysfunctions: common denominators in vascular disease / Caterina R. // Curr. Оpion. Lipidol. 2000. - Vol. 11. Р. 9 23.
    31. Endothelial dysfunction in arterial hypertension / Contreras F., Rivera M., Vasquez J. [et al.] // J. Hum. Hypertens. 2000. - Vol. 14, suppl. 1. Р. S20S25.
    32. John S. Impaired endothelial function in arterial hypertension and hyperlipidemia: potential mechanisms and differences / John S., Schmieder R. E. // J. Hypertens. 2000. - Vol. 18. Р. 363374.
    33. Long-term followup of patients with mild coronary artery disease and endothelial dysfunction / Suuaidi J. A., Hamasaki S., Higano S. T. [et al.] // Circulation. 2000. - Vol. 101. Р. 948954.
    34. Caterina R. D. Fatty acid modulation of endothelial activation / Caterina R. D., Liao J. K., Liddy P. // Am. J. Hypertens. 2000. - Vol. 71, suppl. Р. 213S223S.
    35. Hansson G. K. The Nobel Prize 1998 in physiology or medicine. Nitrogen oxide as a signal molecule in the cardiovascular system / Hansson G. K., Joruvall H., Lindahl S. G. // Ugeskr. Laeg. 1998. Vol. 160. P. 75717578.
    36. Coskun U. Glutamate mediated responses in isolated trachea preparations from control and ovalbumin sensitized guinea-pigs / Coskun U., Gulay S. // Eur. J. Pharmacol. 2002. Vol. 437. P. 97103.
    37. Joos G. F. Neural mechanisms in asthma / Joos G. F., Germonpre P. R., Pauwels R. A. // Clin. Exp. Allergy 2000. Vol. 30, suppl. 1. P. 6065.
    38. Nitric oxide and potassium channels are involved in brain natriuretic peptide induced vasodilatation in man / van der Zander K., Houden A.J., Kroon A.A. [et al.] // J. Hypertens. 2002. - Vol. 20. P. 493499.
    39. Nitric oxide further attenuates pulmonary hypertension in magnesium-treated piglets / Haas K. M., Suzuki S., Yamanuchi N. [et al.] // Pediatr. Int. 2002. - Vol. 44. P. 670674.
    40. Direct comparison of the effects of nebulized nitroprusside versus inhaled nitric oxide on pulmonary and systemic hemodynamics during hypoxia-induced pulmonary hypertension in piglets / Schreider M. D., Dixit R., Rudinsky B. [et al.] // Crit. Care Med. 2002. - Vol. 30. P. 25602565.
    41. Pearson J. D. Endothelium cell function and thrombosis / Pearson J. D. // Baillieres Best Pract. Res. Clin. Haematol. 1999. - Vol. 12. P. 329341.
    42. Marsh N. A shot history of nitroglycerine and nitric oxide in pharmacology and physiology / Marsh N., Marsh A. // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 2000. - Vol. 27. P. 313319.
    43. Titherade M. A. Nitric oxide in septic shock / Titherade M. A. // Biochim. Biophys. Acta. 1999. - Vol. 1411. P. 437455.
    44. Guoyao W. U. Arginine metabolism: nitric oxide and beyond / Guoyao W. U., Morris S. M. // Biochem. J. 1998. - Vol. 336. P. 117.
    45. Alderton W. K. Nitric oxide synthases: structure, function and inhibition / Alderton W. K., Cooper C. E., Knowles R. G. // Biochem. J. 2001. - Vol. 357. P. 593615.
    46. Kelm M. Nitric oxide metabolism and breakdown / Kelm M. // Biochem. Biophys. Acta. 1999. - Vol. 1411. P. 273279.
    47. Changes in urinary nitrate and nitrite during treatment of ulcerative colitis / Sasajima K., Yoshida Y., Yamakado S. [et al.] // Digestion. 1996. - Vol. 57. P. 170173.
    48. Proteins and lipids define the diffusional field of nitric oxide / Porterfield D. M., Laskin J. D., Jung S. K. [et al.] // Am. J. Physiol. Lung Cell. Mol. Physiol. 2001. - Vol. 281. P. 904912.
    49. Zhuo J. L. Perindopril alters vascular angiotensin-converting enzyme. AT (1) receptor and nitric oxide synthase expression in patients with coronary heart disease / Zhuo J. L., Mendelsohn F. A., Ohishi M. // Hypertension. 2002. - Vol. 39. P. 634638.
    50. Raloxifene improves endothelial dysfunction in hypertension by reduced oxidative stress and enhanced nitric oxide production / Wassmann S., Laufs U., Stamenkovic D. [et al.] // Circulation. 2002. - Vol. 105. P. 20832091.
    51. Insulin resistance, hyperlipidemia and hypertension in mice lacking endothelial nitric oxide synthase / Duplain H., Burcelin R., Sartori C. [et al.] // Circulation. 2001. - Vol. 104. P. 342345.
    52. Accelerated atherosclerosis, aortic aneurism formation and ischemic heart disease in apolipoprotein E/endothelial nitric oxide synthase double-knockout mice / Kuhlencord P. J., Gyurko R., Han F. [et al.] // Circulation. - 2001. - Vol. 104. P. 448454.
    53. Losartan reduces central and peripheral sympathetic nerve activity in a rat model of neurogenic hypertension / Ye S., Zhong H., Duong V. N., Campese V. M. // Hypertension. 2002. - Vol. 39. P. 11011106.
    54. Ребров А. П. Неинвазивное определение функции эндотелия у больных бронхиальной астмой / Ребров А. П., Кароли Н. А., Мешковская О. В. // Пульмонология. - 2002. - № 12 (2). - С.3844.
    55. Arao T. In vivo evidence of endothelial injury in chronic obstructive pulmonary disease by lung scintigraphic assessment of 123I-metaiodobenzylguanidine / Arao T., Takabatake N., Sata M. // J. Nucl. Med. 2003. - Vol. 44, № 11. P. 17471754.
    56. Plasma markers of endothelial dysfunction in chronic obstructive pulmonary disease / Cella G., Sbarai A., Mazzaro G. [et al.] // Clin. Appl. Thromb. - 2001. - Vol. 7, № 3. P. 205208.
    57. Endothelial dysfunction in patients with asthma: the role of polymorphisms of polymorphisms of ACE and endothelial NOS genes / Yildiz P., Oflaz H., Cine N. [et al.] // J. Asthma. - 2004. - Vol. 41, № 2. P. 159166.
    58. Budhiraja R. Endothelial dysfunction in pulmonary hypertension / Budhiraja R., Tuder R. M., Hassoun P. M. // Circulation. - 2004. - Vol. 109. P. 159165.
    59. Кароли Н. А. Некоторые механизмы развития легочной гипертонии у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких / Кароли Н. А., Ребров А. П. // Терапевт. арх. - 2005. - № 3. С. 8793.
    60. Barnes P. J., Shapiro S. D., Pauwels R. A. Chronic obstructive pulmonary disease: molecular and cellular mechanisms / Barnes P. J., Shapiro S. D., Pauwels R. A. // Eur. Respir. J. - 2003. - Vol. 22. Р. 672688.
    61. Цитокины и оксид азота при бронхиальной астме / Петровский Ф. И., Петровская Ю. А., Огородова Л. М., Серебров В. Ю. // Бюл. Сиб. мед. - 2002. - № 1.- С. 7074.
    62. Voelkel N. F. Pulmonary vascular involvement in chronic obstructive pulmonary disease / Voelkel N. F., Cool C. D. // Eur. Respir. J. - 2003. - Vol. 46. Р. 2832.
    63. Kinnula V.L. Production and degradation of oxygen metabolites during inflammatory states in the human lung / Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.- 2005.- 4(40): 465-470.
    64. McDonald D. M. Angiogenesis and remodeling of airway vasculature in chronic inflammation / McDonald D. M. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2001. - Vol. 164, № 10. - P. 3945.
    65. Systemic response to ambient particulate matter relevance to chronic obstructive pulmonary disease / van Eeden S. F., Yeung A., Quinlam K., Hogg J. C // Proc. Am. Thorac. Soc. 2005. - Vol. 2. Р. 6167.
    66. Oxidants in asthma and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) / Psarras S., Caramjri G., Contoli M. [еt al.] // Cur. Pharm. Design. - 2005. - Vol. 11, № 16. P. 20532062.
    67. Роль оксида азота в адаптации к гипоксии у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких / Блажко В. И., Ефимов В. В., Бондарь Т. Н., Талалай И. В. // Укр. тер. журн. - 2005. - № 2. - С. 5255.
    68. Фадеев С. Н. Легочная гипертензия при хронической обструктивной болезни легких / Фадеев С. Н. // Consilium Medicum. - 2004. - Vol. 6 , № 1, прил. : Систем. гипертензия. - С. 1417.
    69. Reduced hypoxic pulmonary vascular remodeling by nitric oxide from the endothelium / Ozaki M., Kawashima S., Yamashita T. [et al.] / Hypertension. - 2001. - Vol. 37. - P. 322327.
    70. Lopes A. A. Endothelial dysfunction associated with chronic intravascular coagulation in secondary pulmonary hypertension / Lopes A. A., Caramuru L. H., Maeda N. Y. // Clin. Appl. Thromb. Hemost. - 2002. - Vol. 8, № 4. P. 353358.
    71. Enhanced expression of vascular endothelial growth factor in pulmonary arteries of smokers and patients with moderate chronic obstructive pulmonary disease / Santos S., Peinado V. I., Ramirez J. [et al.] // Am. J. Respir. Clit. Care Med. - 2003. - Vol. 167. P. 12501256.
    72. Hoshimo M. Expression of vascular endothelial growth factors, basic fibroblast growth factor, and angiogenin immunoreactivity in asthmatic airways and its relationship to angiogenesis / Hoshimo M., Takahashi M., Aoike N. // J. Allergy Clin. Immunol. 2001. - Vol. 107. P. 295301.
    73. Asthma from bronhoconstriction to airways inflammation and remodeling / Bousjuet J., Jeffery P. K., Dusse W. W. [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2000. - Vol. 161, № 5. Р. 17201745.
    74. Effects of anticytokine therapy in a mouse model of chronic asthma / Kumar R. K., Herbert C., Wedd D. C. [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2004. - Vol. 170. P. 10431048.
    75. Определение метаболитов оксида азота в конденсате выдыхаемого воздуха как способ оценки NO-реактивности дыхательных путей у больных бронхиальной астмой / Гельцер Б. И., Петешова Е. Е., Кочеткова Е. А., Елисеева Е. В. // Терапевт. арх. - 2003. - № 10. - С. 1218.
    76. Nitric oxide in health and disease of the respiratory system / Ricciardolo F. L. M., Strek P. J., Gaston B., Folkerts G. // Physiol. Rev. - 2004. - Vol. 84. - P. 731765.
    77. iNOS depletion con pletely diminishes reactive nitrogen-species formation after allergic response / Koarai A., Ichinose M., Sugiura H. [et al.] // Eur. Respir. J. 2002. - Vol. 20. Р. 609616.
    78. The pathobiology of pulmonary hypertension: endothelium / Tuder R. M., Cool C. D., Yeager M. [et al.] // Clin. Chest Med. - 2001. - Vol. 22. Р. 405418.
    79. Кароли Н. А. Легочная гипертензия и состояние правых отделов сердца у больных бронхиальной астмой / Кароли Н. А., Ребров А. П. // Пульмонология. - 2003. Т. 13, № 2. - С. 2125.
    80. Роль оксида азота и эндотелиальной функции в генезе респираторных нарушений при бронхиальной астме у детей / Рывкин А. И., Андрианова Е. Н., Решетова Т. Г., Побединская Н. С. // Педиатрия. - 2003. - № 6. - С. 15.
    81. Citokines, allergy, and asthma / Ngoc P. L., Gold D. R., Tzianabos A. O. [et al.] // Review. Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. - 2005. - Vol. 5, № 2. Р. 161166.
    82. Ребров А. П. Хроническое легочное сердце у больных бронхиальной астмой / Ребров А. П., Кароли Н. А. // Сердечная недостаточность. - 2002. - № 3. - С. 1214.
    83. Кароли Н. А. Изучение циркулирующих эндотелиальных клеток у больных бронхиальной астмой / Кароли Н. А., Ребров А. П. // Клинич. медицина. - 2003. - № 7. - С. 3032.
    84. Evaluation of arterial endothelin-1 levels, before and during a sleep study, in patients with bronchial asthma and chronic obstructive pulmonary disease / Nikolaou E., Trakada G., Prodromakis E. [et al.] // Respiration. - 2003. - Vol. 70, № 6. P. 606610.
    85. Endothelin, endothelial cells and vol Willebrand factor in peripheral blood of asthmatic patients / Krasnowka M., Nittner-Marszalska M., Krasnowki R., Kopec W // Pol. Merkuriusz Lek. - 2002. - Vol. 12 (72). P. 445448.
    86. Matthay M. A. Coagulation-dependent mechanisms and asthma / Matthay M. A., Clements J. A. // J. Clin. Invest. - 2004. - Vol. 114. - P. 2023.
    87. Response to hypoxia of pulmonary arteries in chronic obstructive pulmonary disease an vitro study / Peinado V. I., Santos S., Ramirez J. [et al.] // Eur. Respir. J. - 2002. - Vol. 20. P. 332338.
    88. Barbera J. A. Pulmonary hypertension in chronic obstructive pulmonary disease / Barbera J. A., Peinado V. I., Santos S. // Eur. Respir. J. - 2003. - Vol. 21. P. 892905.
    89. Gaine S. Pulmonary hypertension / Gaine S. //J.A.M.A. 2000. - Vol. 284, № 24. Р. 31603168.
    90. The Frequency of deep venous thrombosis and pulmonary embolus in acute exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease / Erelel M., Cuhadaroglu C., Ece T., Arseven O. // Respir. Med. - 2002. - Vol. 96, № 7. Р. 515518.
    91. Plasma and bronchoalveolar lavage fluid levels of endothelin-1 in patients with chronic obstructive pulmonary disease and pulmonary hypertension / Bacaglu F., Atasever A., Ozhan M.H. [et al.] // Respiration. - 2003. - Vol. 70, № 6. Р. 594599.
    92. Reichenderger F. Different expression of endothelin in bronchoalveolar lavage in patients with pulmonary disease / Reichenderger F., Schauer J., Kellner K. // Lung. - 2002. - Vol. 179, № 4. Р. 163174.
    93. Изменение активности ангиотензинпревращающего фермента при пневмонии и хронических обструктивных болезнях легких / Альтшулер Б. Ю., Ройтман А. П. Федорова Т. А. [и др.] // Терапевт. арх. - 2003. - № 3. - С. 5156.
    94. Homer R. J. Airway remodeling in asthma: therapeutic implications of mechanism / Homer R. J., Elias J. A. // Phisiology. 2005. - Vol. 20. Р. 2835.
    95. Identification of vascular progenitor cells in pulmonary arteries of patients with COPD / Peinado V. I., Ramirez J., Roca J., [et al.] // Am. J. Respir. Cell. Mol. Biol. 2005. - Vol. 10. Р. 325332.
    96. Hashimoto M. Quantitative analysis of bronchial wall vascularity in the medium and small airway of patients with asthma and COPD / Hashimoto M., Tanaka H., Ade S. // Chest. 2005. - Vol. 127, № 3. Р. 965972.
    97. Wouters E. F. M. Local and systemic inflammation in chronic obstructive pulmonary disease / Wouters E. F. M. // Proc. Am. Throrac. Soc. 2005. - Vol. 2. Р. 2633.
    98. Gando S. Systemic inflammatory response syndrome and endothelial cell injury / Gando S. // Review. Nippon Rinsho. 2004. - Vol. 62, № 12. Р. 22442250.
    99. Кароли Н. А. Влияние курения на развитие эндотелиальной дисфункции у больных хронической обструктивной болезнью легких / Кароли Н. А., Зебров А. П. // Пульмонология. - 2004. - № 2. - С. 9295.
    100. Клинико-функциональные особенности артериальной гипертензии у больных хроническим обструктивными болезнями легких / Задионченко В. С., Адашева Т. В., Шилова Е. В. [и др.] // Рус. мед. журн. - 2003. - № 11 (9). - С. 6266.
    101. Преображенский Д. В. Ингибиторы АПФ и АТ1- блокаторы в клинической практике. Ч. І. / Д. В. Преображенский, Б. А. Сидоренко, Т. А. Батыралиев // Кардиология. 2002. № 4. - С. 78 85.
    102. Сидоренко Б. А. Блокатор АТ1-ангиотензиновых рецепторов лозартан. Ч. I. : Основы клинической фармакологии / Б. А. Сидоренко, Д. В. Преображенский, Т. М. Стеценко // Кардиология. - 2003. - № 1. С. 9098.
    103. Lind L. Endothelium-dependent vasodilatation in hypertension: a review / Lind L., Granstram S. O., Millgard J. // Blood Pressure. 2000. Vol. 9. P. 415.
    104. Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotension-converting enzyme inhibitor or calcium-channel blocker vs diuretic: The Antihypertensive and Lipid-Lowering treatment to prevent Heart Attack Trial (ALLHAT) / The ALLHAT Officers and Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. // J.A.M.A. 2002. - Vol. 288. Р. 29812997.
    105. Essential hypertension / Staessen J., Wang J., Bianchi G., Birkenhager W. H. // Lancet. 2003. - Vol. 361. Р. 16291641.
    106. Бойцов С. А. Изучение патогенеза гипертонической болезни продолжается / С. А. Бойцов // Терапевт. арх. - 2005. - № 9. - С. 512.
    107. Wolf G. Molecular mechanisms of angiotensin II in the kidney; emerging role in the progression of renal disease: beyond haemodynamics / Wolf G. // Nephrol. Transplantant. 1998. - Vol. 13. Р. 11311142.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины